Личный кабинет
АМПРИЛ табл. 5 мг блистер №30
rx
Код товара: 85707
Производитель: KRKA
3 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Амплил
Амплил
Место хранения:
Активный ингредиент: Рамиприл;
1 таблетка содержит RamiPril 1,25 мг или 2,5 мг или 5 мг или 10 мг;
Вспомогательные вещества:
Таблетки 1,25 мг и 10 мг, бикарбонат натрия, моногидрат лактозы, кроскармеллозы натрия, прежелатинизированный крахмал, стеарил фумарат натрия;
Таблетки 2,5 мг, бикарбонат натрия, моногидрата натрия, моногидрат лактозы, кроскармеллозы натрия, прежелатинизированного крахмала, стеарил-фумарата натрия, пигментная смесь Pb 22886 желтый (моногидрат лактозы и оксид железа желтый (E 172));
Таблетки 5 мг, бикарбонат натрия, моногидрат лактозы, кроскармеллозы натрия, прежелатинизированный крахмал, стеарил-фумарат натрия, пигментную смесь PB 24899 розовый (моногидрат лактозы и оксид железа желтый (E 172), красный оксид железа (E 172)).
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физико-химические свойства:
Таблетки 1,25 мг - овальные, плоские таблетки без оболочки, белого или почти белого;
Таблетки 2,5 мг - овальные, плоские таблетки без оболочки, желтый;
Таблетки 5 мг - овальные, плоские таблетки без раковины розового;
Таблетки 10 мг - овальные, плоские таблетки без оболочки, белый или почти белый.
Фармакотерапевтическая группа . Средства, работающие на ренин-ангиотизическую систему. Ингибиторы ACE. Рамиприл. Код ATH C09A A05.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Рамиприл относится к пролекарству, после поглощения в печени он разлагается с образованием RamiPrilat. RamiPriLat - мощный ингибитор ангиотензина преобразования фермента (ACE) длительного действия. ACE катализирует преобразование ангиотензина i до вазоконстрикторной вещества - ангиотензин II. Туз является аналогичным кининазом - ферментом, который является катализатором для разложения брадикинина. Ингибирование активности ACE приводит к уменьшению концентрации ангиотензина II, повышенной активности ренина в плазме крови, повысить действие брадикинских и снижение секреции альдостерона. Последнее может привести к увеличению уровней калия в сыворотке крови.
У пациентов с гипертонии антигипертензивным и гемодинамическим воздействием Рамиприла, вызванного постоянным расширением кровеносных сосудов и уменьшают полное периферическое сосудистое сопротивление, что приводит к постепенному снижению артериального давления. Частота сердечных сокращений в значительной степени без изменений. При длительном лечении является снижение левой желудочковой гипертрофии, не влияя на сердечную функцию. Антигиперторивный эффект после введения одной дозы появляется через 1-2 часа после введения, достигая пика в течение 3-6 часов и обычно длится 24 часа. Рамиприл также является эффективным лечением застойной сердечной недостаточности. У пациентов с клиническими признаками застойной сердечной недостаточности после острого инфаркта миокарда он снижает риск внезапных последствий смерти, прогрессирование сердечной недостаточности до тяжелой или устойчивой сердечной недостаточности и снижает заболеваемость госпитализациями для сердечной недостаточности.
Согласно опубликованным докладам, Рамиприл значительно снижает заболеваемость инфарктом миокарда, инсульта и снижение смертности от сердечно-сосудистых заболеваний у пациентов при повышенном риске из-за сердечно-сосудистых заболеваний (например, активная стадия заболеваний сердца, инсульта или периферических сосудистых заболеваний) или через диабет По крайней мере, один дополнительный фактор риска (микроальбуминурия, гипертония, увеличенный общий холестерин, низкий HDL, курение). Препарат также снижает общую смертность и необходимость удерживания реваскуляризации и задержки начала и прогрессирования застойной сердечной недостаточности. У пациентов с диабетом и другими пациентами Рамиприл значительно снижает вероятность риска развития микроальбуминурии и нефропатии.
Фармакокинетика .
Рамиприл быстро поглощается желудочно-кишечным трактом. Поглощение составляет 50-60% и независимо от пищи. Максимальные концентрации сыворотки достигаются в течение 1 часа. Период полувыведения Рамиприла составляет 1 час.
Рамиприл метаболизируется в печени. Основным метаболитом является RamiPriLat, власть которого как ингибитор ACE в 6 раз выше по сравнению с Рамиприлом. Помимо RamiPriLat также обнаружено неактивные метаболиты (Dykekeopiperazynovyyy DykeoPiperazynova кислоты и эфир, и соединение).
Максимальная концентрация в сыворотке RamiPriLat достигается в течение 2-4 часов после применения, постоянная концентрация в сыворотке крови достигается через четыре дня.
Приблизительно 73% и 56% Рамиприла Рамиприлата связывают с сывороточными белками.
Рамиприл и Рамиприлат выводится в основном в моче (приблизительно 60%), главным образом в качестве метаболитов, а менее 2% от применяемой дозы выводится как неизменных Рамиприла.
RamiPriLat отображается на нескольких этапах. После входа в терапевтическую дозу Рамиприла терминал период полураспада от 13 до 17 часов.
Исследования на животных показали, что препарат попадает в грудное молоко.
Исследования у здоровых добровольцев в возрасте от 65 до 76 лет показали, что кинетика Рамиприла и Рамиприлата в этой категории такая же, как у молодых здоровых добровольцев.
У пациентов с почечной экскрецией Рамиприла Рамиприлатом и их метаболиты замедляются из-за дозировки Ramipril должны быть отрегулированы в зависимости от функции почек (см. «Дозировка и администрирование»).
У пациентов с печеночной недостаточностью (возможно, благодаря снижению эстеразы печени) метаболическая трансформация Рамиприла Рамиприлата может замедлить и рамиприл концентрацию в сыворотке крови - подъем.
Клинические характеристики.
Показания .
- Лечение артериальной гипертонии.
- Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний, снижение частоты сердечно-сосудистых заболеваний и смертности у пациентов с:
- тяжелые сердечно-сосудистые заболевания атероформатического происхождения (история заболеваний сердца или инсульты или инсульт или периферические сосудистые заболевания);
- Диабет, у которого есть как минимум один фактор сердечно-сосудистого риска (см. Раздел «Фармакологические свойства»).
- Лечение заболевания почек:
- первичная гломерулярная диабетическая нефропатия, о чем свидетельствует присутствие микроальбуминурии;
- Сильная гломерулярная диабетическая нефропатия, которая указывает на присутствие макропротейюрия у пациентов, у которых есть как минимум один фактор сердечно-сосудистой риска (см. Раздел «Фармакологические свойства»);
- Недиабетельна отмечена гломерелярной нефропатией, которая указывает на присутствие макропротеиюрию ≥ 3 г в день (см. Раздел «Фармакологические свойства»).
- Лечение сердечной недостаточности, сопровождаемое клиническими проявлениями.
- Вторичная профилактика после острого инфаркта миокарда: снижение летальности на остром этапе инфаркта миокарда у пациентов с клиническими признаками сердечной недостаточности при условии, что после возникновения острых инфарктов миокарда.
Противопоказание.
- Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому из вспомогательных веществ, включенных в препарат, или другие ингибиторы ACE (ангиотензинские ферменты преобразования) (см. Раздел «Состав»).
- История ангиодиома (наследственное, идиопатическое или ранее передаваемое во время лечения ингибиторами ACE или антагонистами рецептора ангиотензина II).
- Значительный двусторонний стеноз почечных артерий или стеноз почек артерии в присутствии одной функционирующей почки.
- Беременные или женщины, которые планируют забеременеть (см. «Приложение во время беременности или грудного вскармливания»).
- Рамиприл не следует использовать у пациентов с гипотензией или гемодинамически нестабильными состояниями.
- Не используйте наркотики, содержащие алискирену у пациентов с диабетом или умеренным или тяжелым почечным нарушением (GFR <60 мл / мин).
- Следует избегать одновременного применения ингибиторов ACE и методы экстракорпорального лечения, которые приводят к контактной крови с отрицательно заряженными поверхностями. Такие экстракорпоральные процедуры включают диализ или кровопроницаемость с использованием определенных мембран с высокой гидравлической проницаемостью (например, полиакрилонитрейловыми) и аперезом липопротеина низкой плотности с использованием декстранского сульфата.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Противопоказанные комбинации.
Методы экстракорпоральной терапии, в которой есть контакт крови с отрицательно заряженными поверхностями, такими как диализ или кровоофильтрация с использованием специфических мембран с высоким потоком (например, мембранами полиакрилонитрила) и апегереза LDL с использованием декстранского сульфата - учитывая повышенный риск тяжелых анафилактоидовных реакций (см. Раздел «Противопоказания»). Если такое лечение требуется, необходимо учитывать использование другой мембраны диализа или использование другого класса антигипертензивных агентов.
Объединенное использование препаратов Ramiprile, содержащих алискирен, противопоказано у пациентов с диабетом или умеренно тяжелыми нарушениями почек не рекомендуется и другие категории пациентов (см. Раздел «Contra» и «Особенности применения»).
Комбинации, которые требуют меры предосторожности.
Соли калия, гепарин, диуретики для консервирования калия и другие активные вещества, которые увеличивают уровни калия в плазме крови (включая антагонисты ангиотензина II, триметоприма, Tracerumus, циклоспорин). Может возникнуть гиперкалиемия, поэтому необходимо тщательно контролировать уровни калия в плазме крови.
Антигипертензивные препараты (такие как диуретики) и другие вещества, которые могут снизить артериальное давление (например, нитраты, трициклические антидепрессанты, анестетики, алкоголь, беклофен, альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин). Следует ожидать, что следует увеличить риск гипотензии артерии (см. Раздел «Особенности применения» в отношении диуретиков).
Симпатомиметный прессор и другие вещества (например, изопротеренол, добутамин, дофамин, эпинефрин), который может снизить антигипертензивный эффект препарата AMPRYL®. Рекомендуется тщательно контролировать артериальное давление .
Алопуринол, иммунодепрессанты, кортикостероиды, прокаинамид, цитостатики и другие вещества, которые могут привести к изменениям в изображении крови. Увеличение вероятности гематологических реакций (см. Раздел «Особенности применения»).
Соли лития. Ингибиторы ACE могут уменьшить экскрецию лития, что может привести к увеличению токсичности лития. Необходимо тщательно контролировать уровень лития.
Анти-диабетические средства, включая инсулин. Могут возникнуть гипогликемические реакции. Рекомендуется тщательно контролировать уровень глюкозы в крови.
Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) и аспирин. Ожидаемое снижение антигипертензивного эффекта препарата Ampryl®. Кроме того, одновременные ингибиторы ACE и НПВП могут сопровождаться повышенным риском ухудшения функции почек и увеличению уровней калия.
МТОР (цель рапамицина в клетках) или ингибиторах ингибиторов DPP-IV. Увеличение риска AngioEdema может происходить у пациентов, получающих сопутствующие препараты, такие как (TEMSYROLIMUS, EVEROLIMUS, SYROLIMUS) или VYLDAHLIPTYN. Раннее обращение с этими пациентами должно учитывать особую заботу.
Соль. Когда чрезмерное потребление соли возможно ослабить гипотензивный эффект препарата.
Специфическая гипосессибилизация. Из-за ингибирования ACE, вероятность возникновения и тяжести анафилактических и анафилактоидных реакций на яд насекомых увеличивается. Считается, что такой эффект также может наблюдаться по отношению к другим аллергенам.
Особенности приложения.
Специальные категории пациентов.
Двойная блокада системы Renin-Angiotensin-Aldosterone (Raas) с использованием лекарственных средств, содержащих алискирен.
Двойная блокада системы Renin-Angiotensin-Aldosterone совокупным использованием препарата и Ampryl® Aliskirenu не рекомендуется, потому что в то время как возникает повышенный риск гипотензии, гиперкалиемии и изменениях в почечной функции.
Пациенты с диабетом Mellitus или почечной недостаточностью (GFR <60 мл / мин) противопоказаны комбинированным использованием алискирену и препарата Ampryl® (см. Раздел «Противопоказания»).
Пациенты, в которых существует особый риск артериальной гипотензии.
Пациенты с значительным увеличением активности системы ренин-ангиотензин-альдостерона. Пациенты с значительным увеличением активности системы ренин-ангиотензин-альдостерона подвержены риску внезапного значительного снижения артериального давления и ухудшения функции почек благодаря ингибированию ACE, особенно когда впервые предписанный ингибитор ACE или сопутствующие диуретики. или первая доза увеличивается. Значительное увеличение системы Renin-Angiotensin-Aldosterone, которая требует медицинского надзора, включая постоянный контроль артериального давления, например, у пациентов:
- с тяжелой гипертонией;
- с декомпенсированной застойной сердечной недостаточностью;
- с гемодинамически значимым препятствием для притока или оттока крови из левого желудочка (стеноз аорты, например, с митральным клапаном);
- с односторонним стенозом почек артерии в присутствии второго функционирования почек;
- которые существуют или могут разрабатывать недостаток жидкости или электролита (в том числе те, которые получают диуретики);
- с циррозом печени и / или асципли;
- прохождение обширной хирургии или во время анестезии с использованием лекарств, которые вызывают гипотензию.
Обычно рекомендуется корректировать дегидратацию, гиповолемию или дефицита электролита до лечения (но для пациентов с сердечной недостаточностью после применения корректирующих мер, учитывая риск перегрузки объема).
У пациентов с нарушением функции печени реакция на лечение AMPRYL® может быть либо усилена, либо снижена. Кроме того, пациенты с тяжелым циррозом печени, которые сопровождаются отеком и / или асцитом, активность системынин-ангиотензинской системы может быть значительно повышена; Поэтому во время лечения этих пациентов необходимо проявить особый уход.
Переходная или постоянная сердечная недостаточность после инфаркта миокарда.
Пациенты, в которых существует риск сердца или церебральной ишемии в случае острой артериальной гипотензии. На начальной фазе лечения требуется особый медицинский надзор.
Пациенты пожилых людей. Видеть Раздел «Способ применения и доза».
Хирургическое вмешательство. Если возможно, обработка ангиотензина преобразования ингибиторов фермента, таких как Рамиприл, должно быть прекращено за 1 день до операции.
Контроль функции почек. Функция почек должна оцениваться до и во время лечения и регулировать дозу, особенно в первые недели лечения. Особенно тщательно контроль требуется пациентами с нарушением функции почек (см. «Способ применения и доза»). Существует риск ухудшения почечной функции, особенно у пациентов с застойной сердечной недостаточностью или после трансплантации почки.
Angioedema. У пациентов, получающих ингибиторы ACE, в том числе RamiPril, наблюдалось ангионеротическое отек (см. Раздел «Побочные реакции»). Этот риск может быть увеличен у пациентов, получающих сопутствующие препараты, такие как MTOR (мишень рапамицина в клетках) ингибиторы (TEMSYROLIMUS, EVEROLIMUS, SYROLIMUS) или VYLDAHLIPTYN.
В случае Angioedema Ampriyl® препарат следует прекратить. Нужно немедленно начать аварийную терапию. Пациент должен находиться под медицинским надзором не менее 12-24 часов и может быть выписан после полного разрешения симптомов.
У пациентов, леченных ингибиторами ACE, в том числе AMPRYL®, были случаи кишечной ангионевроты (см. Раздел «Побочные реакции»). Эти пациенты жаловались на боль в животе (с тошнотой / рвотой или без них).
Анафилактические реакции во время десенсибилизации. При использовании с ингибиторами ACE вероятность возникновения и тяжести анафилактических и анафилактоидных реакций на насекомое яд и другие аллергены увеличиваются. До того, как десенсибилизация должна временно прекратить принимать препарат Ampryl®.
Управление электролитом. Гиперкалиемия. У некоторых пациентов, леченных ингибиторами ACE, включая препарат Ampryl® наблюдали возникновение гиперкалиемии. До групи ризику виникнення гіперкаліємії належать пацієнти із нирковою недостатністю, пацієнти віком від 70 років, пацієнти з неконтрольованим цукровим діабетом, пацієнти, які приймають солі калію, калійзберігаючі діуретики, а також інші активні речовини, що підвищують вміст калію у плазмі крові, або пацієнти із такими станами як дегідратація, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз. Якщо сумісне застосування вищезазначених препаратів вважається доцільним, то рекомендується регулярно контролювати рівень калію у плазмі крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Контроль електролітної рівноваги. Гіпонатріємія. У деяких пацієнтів, які отримували раміприл, спостерігався синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону з наступним розвитком гіпонатріємії. Рекомендується регулярно контролювати сироваткові рівні натрію в осіб літнього віку та у інших пацієнтів, які мають ризик розвитку гіпонатріємії.
Нейтропенія/агранулоцитоз. Випадки нейтропенії/агранулоцитозу, а також тромбоцитопенії і анемії спостерігалися рідко. Також повідомлялося про пригнічення функції кісткового мозку. З метою виявлення можливої лейкопенії рекомендується контролювати кількість лейкоцитів у крові. Більш частий контроль бажано проводити на початку лікування та у пацієнтів з порушеною функцією нирок, супутнім колагенозом (наприклад системним червоним вовчаком або склеродермією) або тих, хто приймає інші лікарські засоби, які можуть спричинити зміни картини крові (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).
Етнічні відмінності. Інгібітори АПФ частіше спричиняють ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас. Як і інші інгібітори АПФ, гіпотензивна дія раміприлу може бути менш вираженою у пацієнтів негроїдної раси порівняно із представниками інших рас. Це може бути зумовлено тим, що у пацієнтів негроїдної раси з артеріальною гіпертензією частіше спостерігається артеріальна гіпертензія з низькою активністю реніну.
Кашель. При застосуванні інгібіторів АПФ повідомлялося про виникнення кашлю. Характерним є те, що кашель непродуктивний, тривалий і зникає після припинення терапії. При диференціальній діагностиці кашлю слід пам'ятати при можливість виникнення кашлю внаслідок застосування інгібіторів АПФ.
Особливі попередження щодо неактивних інгредієнтів
Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями галактозної недостатності або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Препарат не слід застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти.
Якщо під час лікування препаратом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити та у разі необхідності призначити терапію іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування вагітним.
Годування груддю. Через брак інформації щодо застосування раміприлу у період годування груддю (див. розділ «Фармакологічні властивості») не рекомендується призначати цей препарат жінкам, які годують груддю, та бажано надавати перевагу іншим лікарським засобам, застосування яких у період годування груддю є більш безпечним, особливо при грудному годуванні новонароджених або недоношених немовлят.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами.
Деякі побічні ефекти (певні симптоми зниження артеріального тиску, наприклад запаморочення або вертиго) можуть впливати на здатність керувати автомобілем або роботу з іншими механічними засобами. Пацієнтам необхідно порадити, щоб вони не сідали за кермо і не працювали з небезпечними механічними засобами, поки не переконаються у тому, що вони нормально реагують на лікування.
Спосіб застосування та дози.
Дозування та період лікування залежить від стану пацієнта, необхідності супутнього лікування та завжди визначається лікарем.
Препарат рекомендується приймати щодня в один і той самий час. Препарат можна приймати до, під час та після їди, оскільки прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи водою (приблизно ½ склянки). Їх не можна розжовувати або подрібнювати.
Дорослі.
Пацієнти, які застосовують діуретики. На початку лікування препаратом може виникати артеріальна гіпотензія, розвиток якої є більш імовірним у пацієнтів, які одночасно отримують діуретики. У подібних випадках рекомендується проявляти обережність, оскільки у цих пацієнтів можливе зниження ОЦК та /або кількості електролітів.
Бажано припинити застосування діуретика за 2-3 дні до початку лікування раміприлом, якщо це можливо (див. розділ «Особливості застосування»).
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, яким не можна відмінити діуретик, лікування раміприлом слід розпочинати з дози 1,25 мг. Слід ретельно контролювати функцію нирок та рівень калію у крові. Подальше дозування препарату слід корегувати залежно від цільового рівня артеріального тиску.
Артеріальна гіпертензія.
Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від особливостей стану пацієнта (див. розділ «Особливості застосування») та результатів контрольних вимірювань артеріального тиску. Раміприл можна застосовувати у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими класами антигіпертензивних лікарських засобів.
Початкова доза. Лікування препаратом слід розпочинати поступово, починаючи з рекомендованої початкової дози 2,5 мг на добу.
У пацієнтів зі значною активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи після прийому початкової дози може виникати значне зниження артеріального тиску. Для таких пацієнтів рекомендована початкова доза становить 1,25 мг, а їх лікування потрібно розпочинати під медичним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»).
Титрування дози та підтримуюча доза. Дозу можна подвоювати кожні 2-4 тижні до досягнення цільового рівня артеріального тиску; максимальна доза препарату становить 10 мг на добу. Як правило, препарат слід приймати 1 раз на добу.
Профілактика серцево-судинних захворювань.
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату становить 2,5 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату дозу слід поступово збільшувати. Рекомендується подвоїти дозу через 1-2 тижні лікування, а потім – ще через 2-3 тижні – збільшити її до цільової підтримуючої дози 10 мг 1 раз на добу.
Також дивіться наведену вище інформацію стосовно дозування препарату для пацієнтів, які отримують діуретики.
Лікування захворювання нирок.
У пацієнтів з цукровим діабетом та мікроальбумінурією.
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату становить 1,25 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату при подальшому лікуванні дозу слід збільшувати. Через 2 тижні лікування разову добову дозу рекомендується подвоїти до 2,5 мг, а потім до 5 мг ще через 2 тижні лікування.
У пацієнтів з цукровим діабетом та щонайменше одним фактором серцево-судинного ризику.
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату становить 2,5 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату при подальшому лікуванні дозу слід збільшувати. Через 1-2 тижні лікування добову дозу препарату рекомендується подвоїти до 5 мг, а потім до 10 мг ще через 2-3 тижні лікування. Цільова добова доза становить 10 мг.
У пацієнтів з недіабетичною нефропатією, про яку свідчить наявність макропротеїнурії ≥ 3 г/на добу.
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату становить 1,25 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості пацієнтом препарату при подальшому лікуванні дозу слід збільшувати. Через 2 тижні лікування разову добову дозу рекомендується подвоїти до 2,5 мг, а потім до 5 мг ще через 2 тижні лікування.
Серцева недостатність із клінічними проявами.
Початкова доза. Для пацієнтів, стан яких стабілізувався після лікування діуретиками, рекомендована початкова доза становить 1,25 мг на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Дозу препарату титрувати шляхом її подвоєння через кожні 1-2 тижні до досягнення максимальної добової дози 10 мг. Бажано розподілити дозу на 2 прийоми.
Вторинна профілактика після перенесеного гострого інфаркту міокарда при наявності серцевої недостатності.
Початкова доза. Через 48 годин після виникнення інфаркту міокарда пацієнтам, стан яких є клінічно та гемодинамічно стабільним, призначати початкову дозу 2,5 мг 2 рази на добу впродовж 3 днів. Якщо початкова доза 2,5 мг переноситься погано, слід застосовувати дозу 1,25 мг 2 рази на добу впродовж 2 днів з подальшим підвищенням до 2,5 мг та 5 мг 2 рази на добу. Якщо дозу не можна підвищити до 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити.
Також див. наведену вище інформацію стосовно дозування препарату для пацієнтів, які отримують діуретики.
Титрування дози та підтримуюча доза. У подальшому добову дозу підвищувати шляхом її подвоєння з інтервалом у 1-3 дні до досягнення цільової підтримуючої дози 5 мг 2 рази на добу.
Коли це можливо, підтримуючу добову дозу розподіляти на 2 прийоми.
Якщо дозу не можна підвищити до 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити. Досвіду лікування пацієнтів із тяжкою (IV ФК за класифікацією NYHA) серцевою недостатністю одразу після інфаркту міокарда все ще недостатньо. Якщо все ж таки прийнято рішення про лікування таких пацієнтів цим препаратом, рекомендується розпочинати терапію з дози 1,25 мг 1 раз на добу і будь-яке її збільшення проводити з надзвичайною обережністю.
Особливі категорії пацієнтів.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Добова доза для пацієнтів з порушенням функції нирок залежить від показника кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакологічні властивості»):
- якщо кліренс креатиніну становить ≥ 60 мл/хв, необхідності у корекції початкової дози (2,5 мг/на добу) немає, а максимальна добова доза становить 10 мг;
- якщо кліренс креатиніну становить 30-60 мл/хв, необхідності у корекції початкової дози (2,5 мг/на добу) немає, а максимальна добова доза становить 5 мг;
- якщо кліренс креатиніну становить 10-30 мл/хв, початкова добова доза становить 1,25 мг/на добу, а максимальна добова доза − 5 мг;
- пацієнти з артеріальною гіпертензією, які перебувають на гемодіалізі: при гемодіалізі раміприл виводиться незначною мірою; початкова доза становить 1,25 мг, а максимальна добова доза – 5 мг; препарат слід приймати через кілька годин після проведення сеансу гемодіалізу.
Пацієнти з порушенням функції печінки (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Лікування препаратом пацієнтів з порушеннями функції печінки слід розпочинати під ретельним медичним наглядом, а максимальна добова доза у таких випадках повинна становити 2,5 мг.
Пацієнти літнього віку. Початкова доза повинна бути нижчою, а подальше титрування дози слід здійснювати більш поступово з огляду на вищу імовірність виникнення небажаних ефектів, особливо у дуже старих та немічних пацієнтів. У таких випадках слід призначати нижчу початкову дозу − 1,25 мг раміприлу.
Діти.
Раміприл не рекомендується застосовувати дітям, оскільки даних щодо ефективності та безпеки раміприлу для таких пацієнтів недостатньо.
Передозування.
Передозування може спричинити надмірну периферичну вазодилатацію (що супроводжується вираженою артеріальною гіпотензією, шоком), брадикардію, порушення електролітного балансу та ниркову недостатність.
При появі гіпотензії пацієнта необхідно перевести у горизонтальне положення, голову покласти на низьку подушку, а ноги підняти. При необхідності рекомендується збільшити об'єм плазми вливанням 0,9 % розчину натрію хлориду. Після прийому великої кількості таблеток рекомендується провести промивання шлунка і ввести адсорбенти і сульфат натрію (у перші 30 хв, якщо це можливо). Необхідно ретельно контролювати артеріальний тиск, функцію нирок і рівень калію у сироватці крові. При гіпотензії, крім компенсації об'єму і солей, можна ввести агоніст альфа-1 адренергічних рецепторів (наприклад норадреналін, допамін) і ангіотензину II (ангіотензину амід).
Ефективність діалізу при лікуванні інтоксикації не була доведена.
Побічні реакції.
Профіль безпеки препарату містить дані про постійний кашель та реакції, спричинені артеріальною гіпотензією. До серйозних побічних реакцій належать ангіоневротичний набряк, гіперкаліємія, порушення функції печінки або нирок, панкреатит, тяжкі реакції з боку шкіри та нейтропенія/агранулоцитоз.
У кожній групі побічні явища представлені у порядку зменшення ступеня їх серйозності.
Серцеві розлади : ішемія міокарда, включаючи стенокардію або інфаркт міокарда; тахікардія; аритмія; відчуття посиленого серцебиття; периферичні набряки.
З боку крові та лімфатичної системи: еозинофілія, зменшення кількості лейкоцитів (включаючи нейтропенію або агранулоцитоз), зменшення кількості еритроцитів, зниження рівня гемоглобіну, зменшення кількості тромбоцитів, недостатність кісткового мозку, панцитопенія, гемолітична анемія.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, вертиго, парестезія, агевзія, дисгевзія, тремор, порушення рівноваги, церебральна ішемія, у тому числі ішемічний інсульт і транзиторна ішемічна атака; порушення психомоторних функцій; відчуття печіння; паросмія.
З боку органів зору: порушення зору, включаючи нечіткість зору, кон'юнктивіт.
З боку органів слуху та лабіринту: порушення слуху, дзвін у вухах.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади: непродуктивний подразнювальний кашель, бронхіт, синусит, задишка, закладеність носа, бронхоспазм, у тому числі загострення астми.
З боку шлунково-кишкового тракту: запальні явища у шлунково-кишковому тракті, розлади травлення, дискомфорт у животі, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит (у поодиноких випадках повідомлялося про летальні наслідки при застосуванні інгібіторів АПФ), підвищення рівня ферментів підшлункової залози, ангіоневротичний набряк тонкого кишечнику, біль у верхній частині живота, включаючи гастрит, запор, сухість у роті, глосит, афтозний стоматит.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність; збільшення сечоутворення, погіршення перебігу фонової протеїнурії, підвищення рівня сечовини у крові; підвищення рівня креатиніну у крові.
З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, зокрема макуло-папульозні, ангіоневротичний набряк; у виняткових випадках – порушення прохідності дихальних шляхів внаслідок ангіоневротичного набряку, яке може мати летальний наслідок; свербіж, гіпергідроз, ексфоліативний дерматит, кропив'янка, оніхоліз, реакція фото чутливості, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона, мультиформна еритема, пемфігус, загострення перебігу псоріазу, псоріатичний дерматит, пемфігоїдна або ліхеноїдна екзантема або енантема, алопеція.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: м'язові спазми, міальгія, артралгія. Ендокринні розлади: синдром неналежної секреції антидіуретичного гормону (СНСАГ).
Метаболічні та аліментарні розлади: підвищення рівня калію у крові, анорексія, зниження апетиту, зниження рівня натрію у крові.
Судинні розлади: артеріальна гіпотензія, ортостатичне зниження артеріального тиску, синкопе, відчуття припливів, стеноз судин, гіпоперфузія, васкуліт, феномен Рейно.
Порушення загального стану: біль у грудях, підвищена втомлюваність, пірексія, астенія.
З боку імунної системи: анафілактичні та анафілактоїдні реакції, підвищення рівня антинуклеар-
них антитіл.
Гепатобіліарні розлади: підвищення рівня печінкових ферментів та/або кон'югатів білірубіну, холестатична жовтяниця, пошкодження печінкових клітин, гостра печінкова недостатність, холестатичний або цитолітичний гепатит (у дуже виняткових випадках – з летальним наслідком).
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: транзиторна еректильна імпотенція, зниження лібідо, гінекомастія.
З боку психіки: зниження настрою, тривожність, нервовість, неспокій, порушення сну, включаючи сонливість, стан сплутаної свідомості, порушення уваги.
Термін придатності.
Таблетки по 1,25 мг – 2 роки.
Таблетки по 2,5 мг, 5 мг і 10 мг – 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 1 або 3, або 6, або 9 блістерів у картонній коробці;
по 7 таблеток у блістері; по 2 або 4, або 8, або 12, або 14 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
КРКА, д.д., Ново место, Словенія/KRKA, dd, Novo mesto, Slovenia.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.
РАМИПРИЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа