АТОРВАСТАТИН 10 АНАНТА табл. п/о 10 мг №30

Для медицинского использования лекарственного средства

АТОРВАСТАТИН 10 АНААНТА,

АТОРВАСТАТИН 20 АНААНТА

( АТООРВАСТАТИН 10 АНААНТА,

Аторвастатин 2 0 Ананта )

Место хранения:

Активный ингредиент : аторвастатин;

1 таблетка содержит аторвастатин кальций в переносе до аторвастатина 10 мг или 20 мг;

Вспомогательные вещества: лактоза, моногидрат; микрокристаллическая целлюлоза; стеарат магния; натрийный кроскаррелоз; кукурузный крахмал; гидроксипропилцеллюлоза; гидроксипропилметилцеллюлоза; полиэтиленгликоль; Диоксид титана (E 171).

Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.

Основные физико-химические свойства: белые или почти белые цвета круглых диоксид таблеток, покрытых пенькой пленки.

Фармакотерапевтическая группа. Гиполипидемическое означает многокомпонентное. Ингибиторы GMG Coa Reductase.

Код ATH C10A A05.

Фармакологические свойства.

Фармакоды IKA.

Выборочный конкурентный ингибитор 3-гидрокси-3-метилглутарил-канзима A-редуктазового фермента, который преобразует 3-гидрокси-3-метилглутарил Coenzyma A в мивалоновую кислоту, которая представляет собой предшественник стеролов, включая холестерин. Аторвастатин снижает уровень крови и липопротеинов в плазме крови из-за подавления 3-гидрокси-3-метилглутарил-коэнзима редуктазы и синтеза холестерина в печени, а также увеличение количества липопротеинов липопротеинов низкой плотности на поверхности гепатоцитов. , что приводит к увеличению захвата и катаболизма липопротеинов низкой плотности., Аторвастатин снижает уровень общего холестерина, липопротеинов низкой плотности, аполифоротин и триглицеридов, вызывает увеличение холестерина высокой плотности липопротеина и аполипопротеина. Эти результаты регистрируются у пациентов с гетерозиготной семейной гиперхолестериной и смешанной гиперлипидемией, в том числе пациенты с инсулином Диабет Mellitus.

Фармакокинетика.

Аторвастатин быстро поглощается после внутреннего приема; Максимальная концентрация плазмы крови достигается за 1-2 часа. Степень поглощения увеличивается доза дозы аторвастатина. Биодоступность препарата составляет 95-99%. Абсолютная биодоступность аторвастатина составляет приблизительно 14%, а системная доступность ингибирующей активности относительно 3-гидрокси-3-метилглутарил Coenzyme A-Reductase составляет почти 30%. Низкая биодоступность системы вызвана пресистемным зазором в слизистой оболочке желудочно-кишечного тракта и / или бионтрасформации с первичным проходом через печень. Средний объем распределения аторвастатина составляет приблизительно 381 литра. Аторвастатин связывается с белками плазмы крови более чем на 98%, биотрасформированные под действием цитохрома P450 3 A4 с образованием орто и парагироксилированных производных и различных продуктов β-окисления. Влияние аторвастатина относительно 3-гидрокси-3-метилглутарлконцима a Reductase составляет приблизительно 70%, определяется активностью циркулирующих метаболитов. Препарат выводится из желчи после печеночного и / или дополнительного рыночного бионтрасформации. Препарат не подвержен тяжелой рециркуляции кишечника. Средний период полураспада аторвастатина почти 14 часов. Ингибирующая активность по отношению к 3-гидрокси-3-метилглутарилкоэнциму A-Reductase длится около 20-30 часов из-за наличия активных метаболитов. Данные о фармакокинетике препарата у детей отсутствуют.

Таблица 1. Влияние одновременно используемых препаратов на фармакокинетику аторвастатина

^& Данные, представленные в виде изменения в X раз, представляют собой простое соотношение между случаями одновременного использования лекарств и использованием только аторвастатина (то есть 1-раза = нет изменений). Данные, представленные в% от изменений, являются разницы% в отношении показателей при использовании аторвастатина отдельно (то есть 0% = без изменений).

^# Для информации о клинической значимости см.. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия».

* Чем больше увеличение AUC (до 2,5 раза) и / или C _Max (до 71%) сообщается с чрезмерным потреблением сока грейпфрута (750 мл - 1,2 литра в день или более).

** Образец образца, взятый через 8-16 часов после получения дозы препарата.

^† Из-за механизма взаимодействия двойного рифампина одновременное использование аторвастатина с рифампином, поскольку было показано, что отложенное использование аторвастатина после использования Rifampic связано со значительным снижением концентраций аторвастатина в плазме.

^‡ Доза комбинации сабинавир + ритонавира в этом исследовании не является клинически нанесенной дозой. Увеличение воздействия аторвастатина при использовании в клинических условиях, вероятно, будет выше, чем у того, что наблюдалось в этом исследовании. Следовательно, необходимо использовать препарат в самой низкой желаемой дозе.

Клинические характеристики.

Индикация.

Предотвратить сердечно-сосудистые заболевания

Для взрослых пациентов без клинически выраженного ишемической болезни сердца, но с несколькими факторами риска развития ишемической болезни сердца, таких как возраст, табачное курение, артериальная гипертензия, низкие уровни HDL или наличие ранних ишемических заболеваний сердца в истории семьи, Ананта Аторвастатин указал на:

Для пациентов с пациентами с диабетом типа II и без клинически выраженных ишемических сердечных заболеваний, но с несколькими факторами риска развития ишемической болезни сердца, таких как ретинопатия, альбуминурия, табак или артериальная гипертензия, препарат Ананта аторвастатина.

Для пациентов с клинически выраженным коронарным сердечным заболеванием, аторвастатин Ананта показан для:

Гиперлипидемия

а) холестерин LDL остается ³ 190 мг / дл или

б) холестерин LDL ³ 160 мг / дл и:

Противопоказание.

Активное заболевание печени, которое может включать устойчивое увеличение уровня преобразования печени неизвестной этиологии.

Гиперчувствительность к любому из компонентов этого лекарственного средства.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Риск развития миопатии при лечении статины увеличивается при одновременном использовании фиброзных производных кислоты, дозы липидомодификации ниацина, циклоспорина или мощных ингибиторов CYP 3A4 (например, кларитромицин, ВИЧ и ингибиторы протеазы Itraconazole) (см. Разделы «Особенности» применение").

Мощные ингибиторы CYP 3A4. Аторвастатин метаболизируется цитохромным P450 3A4. Одновременное использование аторвастатина с мощными ингибиторами CYP 3A4 может увеличить концентрации аторвастатина в плазме крови (см. Таблицу 1 и подробную информацию ниже). Степень взаимодействия и усиление действия зависит от изменчивости воздействия на CYP 3A4. Можно избегать одновременного использования с мощными ингибиторами CYP3A4 (например, цикласпорина, тилитромицином, кларитромицином, делюльфида, стестестентентом, кетоконазолом, карикоконазолом, андтраконазолом, аромоназолом и ингибиторами протеазы ВИЧ, включая ритонавир, лопинавир, атазанавир, индинавир, дапунавир). Если невозможно избежать одновременного использования этих препаратов с аторвастатином, необходимо учитывать использование меньших начальных и максимальных доз аторвастатина. Также рекомендуется проводить правильный клинический мониторинг состояния пациента (см. Таблицу 1).

Умеренные ингибиторы CYP3A4 (например, эритромицин, дилтиацем, верапамил и флуконазол) могут увеличить концентрацию аторвастатина в плазме крови (см. Таблицу 1). Одновременное использование эритромицина и статинов сопровождается увеличением риска миопатии. Исследование взаимодействия лекарств для оценки влияния амиодарона или верапамила на аторвастатин не проводилось. Известно, что амиодарон и верапамил подавляют активность CYP3A4, и, следовательно, одновременная цель этих препаратов с аторвастатином может привести к увеличению воздействия аторвастатина. Таким образом, при одновременном использовании аторвастатина и этих умеренных ингибиторов CYP3A4 следует рассмотреть возможность присвоения меньшего количества максимальных доз аторвастатина. Также рекомендуется проводить клинический мониторинг состояния пациента. После начала ингибитора лечения или после коррекции его дозы рекомендуется нарушить клинический мониторинг состояния пациента.

Грейпфрутовый сок. Содержит один или несколько компонентов, которые ингибируют CYP 3A4 и могут увеличить концентрацию аторвастатина в плазме крови, особенно при чрезмерном потреблении сока грейпфрута (более 1,2 литра в день).

Кларитромицин. Значение AUC аторвастатина значительно увеличилось путем одновременного использования аторвастатина в дозе 80 мг и кларитромицина (500 мг дважды в день) по сравнению с использованием только аторвастатина. Следовательно, пациенты, принимающие кларитромицин, следует использовать для использования аторвастатин Анантаса в дозе выше 20 мг (см. Разделы «Особенности применения» и «Способ применения и дозы»).

Сочетание ингибиторов протеазы. Значение AUC аторвастатина значительно увеличилось при одновременном использовании аторвастатина с несколькими комбинациями ингибиторов протеазы HIV, а также с ингибитором протеазы вируса гепатита С, по сравнению с использованием только аторвастатина. Следовательно, пациенты, принимающие ингибитор HIV-протеаза + ритонавир или ингибитор протеазы гепатита С вируса «Гепатита С», следует избегать одновременного использования с приготовлением аторвастатина Ананта. Препарат следует назначить пациентам, которые принимают ингибитор гигиены белковых белок ВИЧ-лопинавира + и применяются в самой низкой желаемой дозе. Для пациентов, принимающих ингибиторы протеазы ВИЧ-сабинавир + ритонавира, даронавир + ритонавир, фосампренавир или фосам пренавир + ритонавир, доза препарата аторвастатин Ананта не должна превышать 20 мг и использовать с осторожностью (см. Разделы «Особенности применения» и «Применение и доза». .). Применительно к пациентам, принимающим ингибитор протеазы ВИЧ или ингибитор протеазы с вирусом гепатита С, доза препарата аторовастатин Ананта не должна превышать 40 мг, а также рекомендуется для тщательного клинического мониторинга пациентов.

Андтраконазол. Значение AUC аторвастатина значительно увеличилось при одновременном использовании аторвастатина в дозе 40 мг и железнодорожным в дозе 200 мг. Следовательно, пациенты, принимающие истраконазол, должны быть осторожны, если доза препарата аторвастатин Ананта превышает 20 мг (см. Разделы «Особенности применения» и «Способ применения и дозы»).

Циклоспорин. Аторвастатин и его метаболиты являются конвейерные субстраты OATP1B1. Ингибиторы OATP1B1 (такие как циклоспорин) могут увеличить биодоступность аторвастатина. Значение AUC аторвастатина значительно увеличилось путем одновременного использования аторвастатина в дозе 10 мг и циклоспорина в дозе 5,2 мг / кг / день по сравнению с использованием только аторвастатина. Следует избегать одновременного применения препарата аторвастатина Ананта и циклоспорина (см. Раздел «Особенности применения»).

Медицинские рекомендации по использованию взаимодействующих препаратов суммированы в таблице 2 (см. Также разделы «Способ применения и доза», «Особенности применения»).

Таблица 2.

Взаимодействие лекарств, связанных с повышенным риском миопатии / рабдомиолиза

* Применить с осторожностью и в самой маленькой необходимой дозе.

Gemfibrozil. В связи с повышенным риском миопатии / рабдомиолиза, при принятии ингибиторов GMG-COA Reductase с Gemfrozil, совместимым применением анантатина Ананта с GEMFROZYL (см. Раздел «Особенности применения») следует избегать.

Другие фибраты. Поскольку известно, что риск развития миопатии во время лечения ингибиторов GMG-COA-Reductase увеличивается с одновременным приемом других фибратов, аторвастатин Ананты следует использовать с осторожностью в совместимом использовании с другими фибродами (см. Раздел «Особенности применения». ).

Ниацин. Риск возникновения побочных эффектов от скелетных мышц может увеличиться при использовании препарата в сочетании с ниацином, и, следовательно, в таких условиях необходимо учитывать снижение дозы препарата аторвастатин Ананта (см. Раздел «Особенности применения»). Отказ

Rifampin или другие цитохромы индукторы P450 3A4. Одновременное использование препарата с индукторами цитохрома P450 3A4 (например, эфавирен, рифампин) может привести к нестабильному снижению концентрации аторвастатина в плазме крови. Через механізм подвійної взаємодії рифампіну рекомендується одночасне застосування аторвастатину з рифампіном, оскільки було показано, що відстрочене застосування препарату після введення рифампіну пов'язане зі значним зниженням концентрацій аторвастатину у плазмі крові.

Дилтіазему гідрохлорид

Одночасний прийом аторвастатину (40 мг) та дилтіазему (240 мг) супроводжується підвищенням концентрації аторвастатину у плазмі крові.

Циметидин

У результаті проведених досліджень ознак взаємодії аторвастатину та циметидину не виявлено.

Антациди

Одночасний пероральний прийом аторвастатину та суспензії антацидного препарату, що містить магній та алюмінію гідроксид, супроводжується зниженням концентрації аторвастатину у плазмі крові приблизно на 35 %. При цьому гіполіпідемічна дія аторвастатину не змінювалась.

Колестипол

Концентрація аторвастатину у плазмі крові була нижчою (приблизно на 25 %) при одночасному прийомі аторвастатину та колестиполу. При цьому гіполіпідемічна дія комбінації аторвастатину та колестиполу перевищувала ефект, який дає прийом кожного з цих препаратів окремо.

Азитроміцин

Одночасне призначення аторвастатину (10 мг 1 раз на добу) та азитроміцину (500 мг 1 раз на добу) не супроводжувалося змінами концентрації аторвастатину у плазмі крові.

Інгібітори транспортних білків

Інгібітори транспортних білків (наприклад циклоспорин) здатні підвищувати рівень системної експозиції аторвастатину (див. таблицю 1). Вплив пригнічення накопичувальних транспортних білків на концентрацію аторвастатину в клітинах печінки невідомий. Якщо уникнути одночасного призначення цих препаратів неможливо, рекомендовано зниження дози та проведення клінічного моніторингу ефективності аторвастатину (див. таблицю 1).

Езетиміб

Застосування езетимібу як монотерапії пов'язують з розвитком явищ з боку м'язової системи, у тому числі рабдоміолізу. Таким чином, при одночасному застосуванні езетимібу та аторвастатину ризик розвитку цих явищ збільшується. Рекомендовано проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.

Фузидова кислота

Дослідження взаємодії аторвастатину та фузидової кислоти не проводились. Як і у випадку з іншими статинами, у постмаркетинговому періоді при одночасному прийомі аторвастатину та фузидової кислоти спостерігалися явища з боку м'язової системи (у тому числі рабдоміоліз). Механізм цієї взаємодії залишається невідомим. Пацієнти потребують пильного нагляду, може потребуватися тимчасове призупинення лікування аторвастатином.

Дигоксин. При одночасному застосуванні багаторазових доз аторвастатину та дигоксину рівноважні концентрації дигоксину у плазмі крові підвищуються приблизно на 20 %. Слід належним чином контролювати стан пацієнтів, які приймають дигоксин.

Пероральні контрацептиви. Одночасне застосування аторвастатин з пероральними контрацептивами підвищувало значення AUC для норетистерону та етинілестрадіолу. Ці підвищення слід брати до уваги при виборі перорального контрацептива для жінки, яка приймає аторвастатин.

Варфарин. Аторвастатин не чинив клінічно значущої дії на протромбіновий час при застосуванні пацієнтам, які проходили довготривале лікування варфарином.

Колхіцин. При одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином повідомлялося про випадки міопатії, в тому числі рабдоміолізу, тому слід з обережністю призначати аторвастатин з колхіцином.

Інші лікарські засоби

Клінічні дослідження показали, що одночасне застосування аторвастатину і гіпотензивних препаратів та його застосування в ході естроген-замісної терапії не супроводжувалось клінічно значимими побічними ефектами. Досліджень взаємодії з іншими препаратами не проводилось.

Особливості застосування.

Скелетні м'язи

Існують рідкісні випадки рабдоміолізу з гострою нирковою недостатністю внаслідок міоглобінурії при застосуванні аторвастатину та інших лікарських препаратів цього класу. Наявність в анамнезі порушення функції нирок може бути фактором ризику для розвитку рабдоміолізу. Такі пацієнти потребують більш ретельного моніторингу для виявлення порушень з боку скелетних м'язів.

Аторвастатин, як і інші препарати групи статинів, іноді спричиняє міопатію, що визначається як болі у м'язах або слабкість м'язів у поєднанні з підвищенням показників креатинфосфокінази (КФК) у понад 10 разів вище верхньої межі норми. Одночасне застосування вищих доз аторвастатину з певними лікарськими препаратами, такими як циклоспорин і потужні інгібітори CYP3A4 (наприклад кларитроміцин, ітраконазол та інгібітори протеаз ВІЛ) підвищує ризик міопатії/рабдоміолізу.

Застосування препарату аторвастатину може спричиняти імунологічно опосередковану некротизуючу міопатію (ІОНМ) – аутоімунна міопатія, пов'язана з застосуванням статинів. ІОНМ характеризується наступними ознаками: слабкість проксимальних м'язів та підвищений рівень креатинкінази у сироватці крові, які зберігаються, незважаючи на припинення лікування статинами; м'язова біопсія проявляє некротизуючу міопатію без значного запалення; при застосуванні імуносупресивних засобів спостерігається позитивна динаміка.

Можливість розвитку міопатії слід розглядати у будь-якого пацієнта з дифузними міалгіями, болісністю або слабкістю м'язів та/або значним підвищенням КФК. Пацієнтам слід порекомендувати негайно повідомляти про випадки болю у м'язах, болісності або слабкості м'язів невідомої етіології, особливо якщо це супроводжується відчуттям нездужання або підвищенням температури, або якщо ознаки та симптоми захворювання м'язів зберігаються після припинення прийому аторвастатину. Лікування препаратом слід припинити у випадку значного підвищення рівня КФК, діагностування або підозри на міопатію.

Ризик міопатії під час лікування препаратами цього класу підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, похідних фіброєвої кислоти, еритроміцину, кларитроміцину, інгібітору протеази вірусу гепатиту С телапревіру, комбінацій інгібіторів протеази ВІЛ, у тому числі саквінавір + ритонавір, лопінавір + ритонавір, типранавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір та фосампренавір + ритонавір, а також ніацину або антимікотиків групи азолів. Лікарі, які розглядають можливість комбінованої терапії аторвастатину та похідних фіброєвої кислоти, еритроміцину, кларитроміцину, комбінацій саквінавір + ритонавір, лопінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавіру, фосампренавір + ритонавір, антимікотиків групи азолів або ліпідомодифікуючих доз ніацину, повинні ретельно зважити потенційні переваги та ризики, а також ретельно моніторити стан пацієнтів щодо будь-яких ознак або симптомів болю, болісності або слабкості у м'язах, особливо протягом початкових місяців терапії та протягом будь-якого з періодів титрування дози у напрямку збільшення будь-якого з препаратів. Слід розглянути можливість застосування низьких початкових та підтримуючих доз аторвастатину при одночасному прийомі з вищезгаданими лікарськими препаратами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У таких ситуаціях може розглядатися можливість періодичного визначення КФК, але немає гарантії, що такий моніторинг допоможе запобігти випадкам тяжкої міопатії.

При лікуванні аторвастатином зрідка спостерігалися випадки міопатії, в тому числі рабдоміолізу, при одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином, тому аторвастатин з колхіцином слід призначати пацієнтам з обережністю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Терапію препаратом Аторвастатин Ананта слід тимчасово припинити або повністю зупинити у будь-якого пацієнта з гострим серйозним станом, що вказує на розвиток міопатії, або при наявності фактора ризику розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (наприклад тяжка гостра інфекція, гіпотензія, хірургічна операція, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади, а також неконтрольовані судоми).

Порушення функції печінки

Було показано, що статини, як і деякі інші гіполіпідемічні терапевтичні засоби, пов'язані з відхиленням від норми біохімічних показників функції печінки. Стійке підвищення (більш ніж у 3 рази вище верхньої межі нормального діапазону, яке виникло 2 рази або більше) рівнів сироваткових трансаміназ спостерігалося у 0,7 % пацієнтів, які отримували аторвастатин. Частота випадків цих відхилень від норми становила 0,2 %, 0,2 %, 0,6 % та 2,3 % для доз препарату 10, 20, 40 та 80 мг відповідно.

Існують дані, що при прийомі препарату в одного пацієнта розвинулась жовтяниця. Підвищенні показники функціональних проб печінки (ФПП) у інших пацієнтів не були пов'язані з жовтяницею або іншими клінічними ознаками та симптомами. Після зменшення дози перерви в застосуванні препарату або припинення його застосування рівні трансаміназ поверталися до рівнів перед лікуванням або приблизно цих рівнів без залишкових явищ. 18 з 30 пацієнтів зі стійким підвищенням показників функціональних проб печінки продовжували лікування аторвастатином у менших дозах.

Перед тим як розпочинати терапію препаратом Аторвастатин Ананта, рекомендується отримати результати аналізів показників ферментів печінки та здавати аналізи повторно у разі клінічної потреби. Надходили рідкісні постреєстраційні повідомлення про випадки летальної та нелетальної печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали препарати групи статинів, у тому числі аторвастатин. У випадку серйозного ураження печінки з клінічними симптомами та/або гіпербілірубінемією або жовтяницею під час застосування аторвастатину слід негайно припинити лікування. Якщо не визначено альтернативної етіології, не слід повторно розпочинати лікування препаратом.

Аторвастатин Ананта слід з обережністю призначати пацієнтам, які вживають значні кількості алкоголю та/або мають в анамнезі захворювання печінки. Аторвастатин Ананта протипоказаний при активному захворюванні печінки або стійкому підвищенні рівнів печінкових трансаміназ невідомої етіології (див. розділ «Протипоказання»).

Ендокринна функція

Повідомлялося про підвищення рівня HbA1c та концентрації глюкози в сироватці крові натще при застосуванні інгібіторів ГМГ‑КоА-редуктази, в тому числі і аторвастатину.

Статини перешкоджають синтезу холестерину та теоретично можуть ослабляти секрецію надниркових залоз та/або гонадних стероїдів. Клінічні дослідження показали, що аторвастатин не знижує базальну концентрацію кортизолу плазми крові та не пошкоджує резерв надниркових залоз. Вплив статинів на запліднювальну здатність сперми не досліджувався у достатньої кількості пацієнтів. Невідомо, яким чином препарат впливає, та чи взагалі впливає на систему «статеві залози-гіпофіз-гіпоталамус» у жінок у передменопаузальний період. Слід бути обережним при одночасному застосуванні препарату групи статинів з лікарськими препаратами, які можуть знижувати рівні або активність ендогенних стероїдних гормонів, такими як кетоконазол, спіронолактон та циметидин.

Застосування пацієнтам з нещодавніми випадками інсульту або транзиторної ішемічної атаки

При терапії аторвастатином у дозі 80 мг у пацієнтів без ішемічної хвороби серця, які мали в анамнезі випадки інсульту або транзиторної ішемічної атаки протягом попередніх 6 місяців, спостерігалася більша частота випадків геморагічного інсульту.

Серед пацієнтів, які отримували аторвастатин, віком від 65-75 років, не спостерігалося жодної загальної відмінності у безпечності та ефективності препарату між цими пацієнтами та молодшими пацієнтами, так само як не було зареєстровано жодних відмінностей у відповіді на лікування між пацієнтами літнього віку та молодшими пацієнтами, проте не можна виключати більшу чутливість деяких старших пацієнтів. Оскільки старший вік (від 65 років) є фактором схильності до міопатії, слід з обережністю призначати Аторвастатин Ананта людям літнього віку.

Печінкова недостатність

Аторвастатин Ананта протипоказаний пацієнтам з активним захворюванням печінки, включаючи стійке підвищення рівнів печінкових трансаміназ невідомої етіології (див. розділи «Протипоказання»).

До початку лікування

Аторвастатин слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до розвитку рабдоміолізу. До початку лікування статинами у пацієнтів, схильних до розвитку рабдоміолізу, слід визначати рівень КК при:

Для пацієнтів літнього віку (від 70 років) необхідність проведення означених заходів слід оцінювати з урахуванням наявності інших факторів схильності до розвитку рабдоміолізу.

Підвищення рівня препарату у плазмі крові, можливе, зокрема, у разі взаємодії та застосування особливим популяціям пацієнтів, у тому числі пацієнтам зі спадковими хворобами.

У таких випадках рекомендовано оцінювати співвідношення ризиків та можливої користі від лікування та проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів. Якщо до початку лікування рівень КК значно підвищений (перевищує ВМН більш ніж у 5 разів), лікування розпочинати не слід.

Вимірювання рівня креатинкінази

Рівень креатинкінази не слід визначати після інтенсивних фізичних навантажень або при наявності будь-яких можливих альтернативних причин підвищення рівня КК, оскільки це може ускладнити розшифрування результатів. Якщо на початковому рівні спостерігається значне підвищення КК (перевищення ВМН більш ніж у 5 разів), то через 5-7 днів необхідно провести повторне визначення для підтвердження результату.

Під час лікування

Пацієнти повинні знати про необхідність негайно повідомляти про розвиток болю у м'язах, судом чи слабкості, особливо коли вони супроводжуються нездужанням або гарячкою.

У випадку появи цих симптомів під час лікування аторвастатином необхідно визначити рівень КК у цього пацієнта. Якщо рівень КК значно підвищений (перевищує ВМН більш ніж у 5 разів), лікування слід припинити.

Доцільність припинення лікування слід також розглянути, якщо підвищення рівня КК не сягає п'ятикратного перевищення ВМН, але симптоми з боку м'язів мають тяжкий характер та щоденно стають причиною неприємних відчуттів.

Після зникнення симптомів та нормалізації рівня КК можна розглянути можливість відновлення лікування аторвастатином чи початку лікування альтернативним статином за умови застосування мінімальної можливої дози препарату та ретельного нагляду за станом пацієнта.

Лікування аторвастатином необхідно припинити, якщо спостерігається клінічно значуще підвищення рівня КК (перевищення ВМН більш ніж у 10 разів) або у випадку встановлення діагнозу рабдоміолізу (або підозри на розвиток рабдоміолізу).

Одночасне застосування з іншими лікарськими препаратами

Ризик розвитку рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні аторвастатину з деякими лікарськими препаратами, що можуть збільшити концентрацію аторвастатину у плазмі крові. Прикладами таких препаратів можуть виступати потужні інгібітори CYP3A4 чи транспортних білків: циклоспорин, телітроміцин, кларитроміцин, делавірдин, стирипентол, кетоконазол, вориконазол, ітраконазол, посаконазол та інгібітори протеаз ВІЛ, у тому числі ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, дарунавір. При одночасному застосуванні з гемфіброзилом та іншими похідними фібрової кислоти, еритроміцином, ніацином та езетимібом також зростає ризик виникнення міопатій. Якщо можливо, слід застосовувати інші лікарські препарати (що не взаємодіють з аторвастатином) замість вищезгаданих.

Якщо необхідно проводити одночасне лікування аторвастатином та згаданими препаратами, слід ретельно зважити користь та ризики від одночасного лікування. Якщо пацієнти приймають лікарські препарати, що підвищують концентрацію аторвастатину у плазмі крові, рекомендується знижувати дозу аторвастатину до мінімальної. Крім того, у випадку застосування потужних інгібіторів CYP3A4 слід розглянути можливість застосування меншої початкової дози аторвастатину. Також рекомендується проводити належний клінічний моніторинг стану цих пацієнтів.

Не рекомендується одночасно призначати аторвастатин та фузидову кислоту, тому варто розглянути можливість тимчасової відміни аторвастатину на період лікування фузидовою кислотою.

Інтерстиціальна хвороба легенів

Під час лікування деякими статинами (особливо під час тривалого лікування) були описані виняткові випадки розвитку інтерстиціальної хвороби легенів. До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення самопочуття (стомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). У разі виникнення підозри на інтерстиціальну хворобу легенів слід припинити лікування статинами.

Наповнювачі

До складу препарату Аторвастатин Ананта входить лактоза. Цей препарат не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або порушенням мальабсорбції глюкози-галактози. Терапія ліпідомодифікаційними препаратами повинна бути одним зі складових компонентів комплексної терапії для пацієнтів зі значно підвищеним ризиком розвитку атеросклеротичних захворювань судин через гіперхолестеринемію. Медикаментозна терапія рекомендується як доповнення до дієти, коли результату від дотримання дієти, що обмежує споживання насичених жирів та холестерину, а також від застосування інших немедикаментозних заходів було недостатньо. Пацієнтам з ішемічною хворобою серця або з декількома факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця прийом препарату Аторвастатин Ананта можна розпочати одночасно з дотриманням дієти.

Обмеження застосування

Аторвастатин не досліджували за умов, коли основним відхиленням від норми з боку ліпопротеїнів є підвищення рівня хіломікронів (типи I та V за класифікацією Фредріксона).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Аторвастатин Ананта протипоказаний у період вагітності, жінкам, які планують завагітніти або у випадку високої імовірності зачаття дитини внаслідок недостатніх заходів запобігання вагітності. Статини можуть завдавати шкоди плоду при застосуванні вагітним жінкам. Аторвастатин Ананта можна застосовувати жінкам репродуктивного віку, тільки якщо дуже малоймовірно, що такі пацієнтки завагітніють, та були проінформовані про потенційні фактори ризику. Жінки репродуктивного віку повинні застосовувати відповідні контрацептивні заходи. Якщо під час лікування препаратом пацієнтка вирішить завагітніти, вона повинна припинити прийом препарату не пізніше ніж за місяць до запланованої вагітності. Якщо жінка завагітніла в період лікування препаратом Аторвастатин Ананта, слід негайно припинити прийом препарату та повторно проконсультувати пацієнтку стосовно потенційних факторів ризику для плода та відсутності відомої клінічної користі від продовження прийому препарату під час вагітності.

При нормальному протіканні вагітності рівні сироваткового холестерину та тригліцеридів підвищуються. Прийом гіполіпідемічних лікарських засобів у період вагітності не матиме корисного ефекту, оскільки холестерин та його похідні необхідні для нормального розвитку плода. Атеросклероз – це хронічний процес, а, отже, перерва у прийомі гіполіпідемічних препаратів у період вагітності не повинна мати значного впливу на результати довгострокового лікування первинної гіперхолестеринемії.

Адекватних та добре контрольованих досліджень застосування аторвастатину під час вагітності не проводилось. Існують дані про вроджені аномалії після внутрішньоутробної експозиції до статинів. У вагітних жінок, які лікувалися іншими препаратами групи статинів, частота випадків вроджених аномалій плода, викиднів та внутрішньоутробних летальних наслідків/мертвонароджень не перевищувала частоти, очікуваної для загальної популяції. Однак у 89 % цих випадків лікування препаратом розпочиналося до вагітності та припинялося під час І триместру після виявлення вагітності.

Невідомо, чи проникає аторвастатин у грудне молоко, однак відомо, що невелика кількість іншого лікарського препарату цього класу проникає у грудне молоко. Оскільки статини потенційно здатні спричинити серйозні небажані реакції у немовлят, які знаходяться на грудному вигодуванні, жінкам, які потребують лікування препаратом Аторвастатин Ананта, не слід годувати груддю своїх немовлят (див. розділ «Протипоказання»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Здійснює дуже незначний вплив на швидкість реакції під час керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Перед початком терапії Аторвастатином Ананта слід визначити рівень гіперхолестеринемії на тлі відповідної дієти, призначити фізичні вправи та заходи, спрямовані на зменшення маси тіла пацієнтів з ожирінням, і провести лікування інших захворювань. Під час лікування Аторвастатином Ананта пацієнтам слід дотримуватися стандартної дієти з низьким вмістом холестерину. Препарат призначати у дозі 10-80 мг 1 раз на добу щоденно, в будь-який період дня, незалежно від вживання їжі. Стартова і підтримуюча доза може бути індивідуалізована відповідно до початкового рівня Х-ЛНЩ, завдань терапії і її ефективності. Через 2-4 тижні від початку лікування та/або корекції дози Аторвастатином Ананта слід визначити ліпідограму і відповідно до неї скорегувати дозу.

Первинна гіперхолестеринемія та комбінована (змішана) гіперліпідемія . Рекомендована початкова доза препарату Аторвастатин Ананта становить 10 або 20 мг 1 раз на добу. Для пацієнтів, які потребують значного зниження рівня холестерину ЛПНЩ (більш ніж на 45 %), терапія може бути розпочата із дозування 40 мг 1 раз на добу. Дозовий діапазон препарату Аторвастатин Ананта знаходиться у межах від 10 до 80 мг 1 раз на добу. Препарат можна приймати разовою дозою у будь-які години та незалежно від прийому їжі. Початкова та підтримуючі дози препарату Аторвастатин Ананта мають бути підібрані індивідуально, залежно від цілі лікування та відповіді. Після початку лікування та/або після титрування дози препарату Аторвастатин Ананта слід проаналізувати рівні ліпідів протягом періоду від 2 до 4 тижнів та відповідним чином відкоригувати дозу.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія . Доза препарату Аторвастатин Ананта для пацієнтів із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить від 10 до 80 мг на добу, що забезпечує зниження рівня Х-ЛНЩ понад 15 % (18-45 %). Аторвастатин Ананта слід використовувати в якості доповнення до інших гіполіпідемічних методів лікування (наприклад аферез ЛПНЩ), або якщо гіполіпідемічні методи лікування недоступні.

Гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія у педіатричній практиці (10-17 - річні пацієнти) . Рекомендовано призначати Аторвастатин Ананта у стартовій дозі по 10 мг 1 раз на добу щоденно. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг 1 раз на добу щоденно (дози, що перевищують 20 мг, не вивчали у пацієнтів цієї вікової групи). Доза може бути індивідуалізована відповідно до завдань терапії, корекцію дози можна проводити з інтервалом 4 тижні і більше.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок. Захворювання нирок не впливають на концентрацію аторвастатину чи зменшення рівня Х-ЛНЩ у плазмі крові. Отже, немає потреби в корекції дози.

Одночасна гіполіпідемічна терапія

Аторвастатин Ананта можна використовувати з секвестрантами жовчних кислот. Комбінацію інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів) та фібратів слід загалом використовувати з обережністю (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Застосування для лікування пацієнтів літнього віку . Різниці у безпеці, ефективності чи досягненні мети в лікуванні гіперхолестеринемії у пацієнтів літнього віку та пацієнтів інших вікових груп немає.

Дозування для пацієнтів, які приймають циклоспорин, кларитроміцин, ітраконазол або певні інгібітори протеаз

Слід уникати лікування аторвастатином пацієнтам, які приймають циклоспорин або інгібітори протеази ВІЛ (типранавір + ритонавір), або інгібітор протеази вірусу гепатиту C (телапревір). Аторвастатин слід з обережністю призначати пацієнтам з ВІЛ, які приймають лопінавір + ритонавір, та застосовувати у найнижчій необхідній дозі. У пацієнтів, які приймають кларитроміцин, ітраконазол або у пацієнтів з ВІЛ, які приймають у комбінації саквінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір або фосампренавір + ритонавір, терапевтичну дозу препарату Аторвастатин Ананта слід обмежити дозою у 20 мг, а також рекомендується проводити належні клінічні обстеження для забезпечення застосування найменшої необхідної дози препарату Аторвастатин Ананта. У пацієнтів, які приймають інгібітор протеази ВІЛ нелфінавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту С боцепревір, лікування препаратом Аторвастатин Ананта слід обмежити дозою до 40 мг, а також рекомендується проведення відповідних клінічних обстежень для забезпечення застосування найменшої необхідної дози препарату Аторвастатин Ананта (див. розділ «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

У пацієнтів віком 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, а саме – у хлопчиків-підлітків та дівчат після початку менструацій не було виявлено значущого впливу препарату на ріст або статеве дозрівання хлопців або на тривалість менструального циклу у дівчат (див. розділи «Побічні реакції», «Спосіб застосування та дози»). Дівчат-підлітків слід проконсультувати щодо прийнятних методів контрацепції протягом періоду лікування препаратом Аторвастатин Ананта (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Ефективність і безпека застосування аторвастатину для лікування дітей віком до 10 років не вивчалася. Тому застосування препарату для лікування пацієнтів цієї вікової групи не рекомендовано.

Передозування.

Специфічного лікування передозування аторвастатином немає. У випадку передозування пацієнта слід лікувати симптоматично та при необхідності застосовувати підтримуючі заходи. Через високий ступінь зв'язування препарату з білками плазми не слід очікувати значного підсилення кліренсу аторвастатину за допомогою гемодіалізу.

Побічні реакції.

Аторвастатин взагалі добре переноситься.

До небажаних реакцій належать:

- загальні порушення : біль у грудній клітині, набряк обличчя, лихоманка, астенія, ригідність м'язів шиї, слабкість, реакції фоточутливості, генералізовані набряки, відчуття нездужання, пірексія, периферичні набряки;

- з боку нервової системи: безсоння, запаморочення, парестезія, сонливість, амнезія, порушення сну, кошмарні сновидіння, зниження лібідо, емоціональна лабільність, порушення координації, периферична нейропатія, кривошия, параліч лицьового нерва, гіперкінезія, депресія, гіпестезія, гіпертонія, головний біль, дисгевзія;

- з боку шлунково-кишкового тракту : гастроентерит, порушення функції печінки, коліти, блювання, нудота, гастрит, сухість у роті, геморагії прямої кишки, езофагіт, глосит, виразки ротової порожнини, анорексія, підвищений апетит, стоматит, хейліт, виразки дванадцятипалої кишки, дисфагія, ентерит, мелена, кровоточивість ясен, виразки шлунка, тенезми, виразковий стоматит, гепатит, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, метеоризм, дискомфорт в області епігастрію, відрижка, холестаз;

- з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини : артрит, міопатія, міалгія, міозит, судоми м'язів; бурсити, тендосиновіїти, міастенія, контрактура сухожиль, м'язово-скелетний біль, м'язові спазми, підвищена втомлюваність м'язів, біль у шиї, набрякання суглобів, тендинопатія (іноді ускладнена розривом сухожилля), біль у суглобах, біль у спині;

- з боку метаболізму та харчування : периферичні набряки, гіперглікемія, зростання рівня креатинфосфокінази, подагра, збільшення маси тіла, гіпоглікемія, анорексія, підвищення трансаміназ, відхилення від норми функціональних проб печінки, підвищення рівня лужної фосфатази в крові;

- з боку печінки та жовчного міхура: печінкова недостатність;

- з боку шкіри та сполучної тканини : алопеція, свербіж, контактний дерматит, сухість шкіри, підвищення потовиділення, акне, кропив'янка, екзема, себорея, виразки шкіри, висипання, ангіоневротичний набряк, бульозний дерматит (у тому числі мультиформна еритема), синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз;

- з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: біль у горлі та гортані, бронхіт, риніт, пневмонія, диспное, астма, носова кровотеча, назофарингіт;

- з боку системи крові та лімфатичної системи : екхімози, анемія, лімфаденопатія, тромбоцитопенія, петехії;

- з боку імунної системи: алергічні реакції; анафілаксія;

- з боку органів чуття : амбліопія, паросмія, втрата смаку, спотворення смаку;

- з боку органів зору : нечіткість зору, порушення зору, сухість очей, порушення рефракції, катаракта, крововиливи в око, глаукома, затуманення зору;

- з боку органів слуху та рівноваги: шум у вухах, глухота;

- з боку сечовидільної та репродуктивної систем: інфекція сечовидільної системи, гематурія, альбумінурія, часте сечовипускання, цистит, дизурія, сечокам'яна хвороба, ніктурія, епідидиміт, мастопатія, геморагії піхви, маткова кровотеча, збільшення грудних залоз, метрорагія, нефрит, нетримання сечі, затримка сечі, гостра затримка сечі, імпотенція, порушення єякуляції, лейкоцитоурія, гінекомастія;

- з боку серцево-судинної системи : серцебиття, вазодилатація, синкопальні стани, мігрень, постуральна гіпотензія, флебіт, аритмія, напад стенокардії, гіпотензія;

- зміни результатів лабораторних аналізів: часто: відхилення результатів функціональних проб печінки, підвищення активності креатинфосфокінази крові; нечасто: позитивний результат аналізу на вміст лейкоцитів у сечі.

Педіатричні пацієнти (10-17 років) . У пацієнтів, які застосовували аторвастатин, відзначали побічні прояви, подібні до проявів у пацієнтів групи плацебо. Найзагальнішим побічним проявом, який спостерігався в обох групах, не беручи до уваги причинний зв'язок, були інфекції.

У постмаркетинговому періоді виникали такі побічні ефекти: тромбоцитопенія; алергічні реакції (включаючи анафілаксію); ангіоневротичний набряк, збільшення маси тіла; гіпестезія, амнезія, запаморочення, дзвін у вухах; синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, бульозні висипання, кропив'янка; рабдоміоліз, розрив сухожиль, артралгія, біль у спині; біль у грудній клітині, периферичні набряки, нездужання, втомлюваність, дисгевзія, головний біль, біль у животі, шум у вухах, периферичний набряк, підвищення активності аланін-амінотрансферази, підвищення активності креатинфосфокінази крові.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістерах, по 3 блістери у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник .

Фламінго Фармасьютикалс Лтд.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Е-28, Опп. Фаєр Брігейд, М.І.Д.С., Талоджа, Район Райгад, Махараштра, ІН– 410208, Індія.

Заявник.

Ананта Медікеар Лтд.

Місцезнаходження заявника.

Сьют 1,2 Стейшн Корт, Імперіал Варф, Таунмед Роад, Фулхам, Лондон, Велика Британія.