Личный кабинет
БРУФЕН сироп 100 мг/5 мл фл. 100 мл, с мерн. устр. в виде шприца
ots
Код товара: 150806
Производитель: Abbott
1 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 28.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Бруфин
Brufen.
Состав :
Активный ингредиент: ибупрофен;
5 мл сиропа содержит iBuprofen 100 мг;
Вспомогательные вещества: метил парагироксибензоат (E 218); пропиларгидроксибензоат (E 216); Лимонная кислота, моногидрат; Каолин Свет; глицерин; раствор сорбита, который не кристаллизуется (E 420); сахароза; бензоат натрия (е 211); оранжевый желтый (е 110); Апельсин (D717 BBA); полисорбат; агар; Вода очищена.
Лекарственная форма. Сироп.
Основные физико-химические свойства : сироп Суспензия оранжевого запаха апельсина.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Производные пропионовой кислоты. Ибупрофен. Код ATH M01A E01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Ибупрофен представляет собой производную вещественную кислоту, нестероидного противовоспалительного агента (NSAID), который обладает анальгетическим, противовоспалительным и антипиретическим эффектом. Кроме того, ибупрофен обратимо подавляет агрегацию тромбоцитов. Считается, что терапевтический эффект лекарственного средства представляет собой результат ингибирования фермента циклооксигеназы, что приводит к значительному снижению синтеза простагландинов. Эти свойства обеспечивают облегчение симптомов воспаления, боли и лихорадки.
Экспериментальные данные показывают, что ибупрофен может конкурировать в влиянии низких доз ацетилсалициловой кислоты / аспирина на агрегацию тромбоцитов, когда оба препарата используются одновременно. Некоторые фармакодинамические исследования указывают на то, что во время приема ибупрофена в дозе 400 мг в дозе 400 мг до или через 30 минут после приема ацетилсалициловой кислоты / аспирина в форме с быстрым выделением препарата (в дозе 81 мг. ) влияние ацетилсалициловой кислоты / аспирина на образование тромбоксана или агрегационных тромбоцитов снизилась.
Хотя неточности относительно экстраполяции данных о клинической ситуации не могут быть исключены, что регулярное долгосрочное использование ибупрофена может снизить кардиопротекторное влияние низких доз ацетилсалициловой кислоты / аспирина. Клинически значимые эффекты маловероятные с нерегулярным использованием ибупрофена.
Фармакокинетика.
Ибупрофен быстро поглощается пероральным введением. После получения препарата пиковая концентрация в плазме крови достигается примерно за 45 минут.
Прием одинаковой дозы препарата после еды показал, что поглощение медленнее с пиковыми концентрациями в плазме крови в 1,5 - 3 часа. Срок годности плазмы крови составляет 2 часа. Ибупрофен метаболизируется в печени с образованием двух неактивных метаболитов, которые вместе с неизменными ибупрофенами выводятся почками в неизменной форме или в форме конъюгатов.
Выход быстро, концентрации плазмы не показывают никаких признаков кумуляции. 44% дозы ибупрофена удаляют из мочи в виде двух фармакологически неактивных метаболитов и 20% - в неизменной форме.
Клинические характеристики.
Показания . Краткосрочное лечение лихорадки и детей.
Противопоказание.
Известна повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому другому компоненту препарата.
Наличие в анамнезе реакций гиперчувствительности (таких как бронхиальная астма, ринит, ангионевротический отек или вариант) в ответ на использование ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов (NSAID).
Повышенная тенденция к кровотечению или активным кровотечению.
Активный или анамнез является рецидивирующей болезнью язвы или желудочно-кишечное кровотечение (2 или более эпизодов подтвержденного образования язвы или кровотечения).
Желудочно-кишечное кровотечение или перфорация в анамнезе, связанном с потреблением НПВП.
Сердечная сердечная недостаточность (IV функциональный класс по критериям Нью-Йоркской сердечной ассоциации (NYHA)).
Тяжелая неудача печени.
Небольшая почечная недостаточность (гломерелярная фильтрация ˂ 30 мл / мин).
Тяжелая дегидратация (вызванная рвотой, диареей или недостаточным потреблением жидкости).
Третий триместр беременности.
Цереброваскулярное или другое кровотечение.
Нарушение гематопоэза или крови коагуляции.
Наследственная непереносимость фруктозы.
С осторожностью следует использовать любые из следующих лекарств одновременно с ибупрофеном, поскольку некоторые пациенты сообщили о своем взаимодействии.
Диуретики, ингибиторы ACE, бета-блокаторы и антагонисты рецепторов ангиотензина II. NSAZS может снизить влияние диуретиков и других антигипертензивных препаратов. Диуретики могут увеличить риск нефротоксичности, связанной с потреблением НПВП. У некоторых пациентов с нарушением функции почек (например, обезвоженные пациенты или пожилые пациенты с почечной функцией) одновременный прием ингибиторов ACE, бета-блокаторы или антагонисты рецепторов Angiotensin II с ингибиторами циклооксигеназы могут привести к дополнительному ухудшению функций почек, в том числе Острая почечная недостаточность., Что, как правило, обратимо. Следовательно, такие комбинации должны быть назначены с осторожностью, особенно пациентами летнего возраста.
Пациенты должны использовать достаточно воды, и необходимо контролировать функцию почек в начале одновременной терапии, а также периодически после этого.
Сердце гликозиды. НСАЗ может ухудшить декомпенсацию сердца, уменьшить скорость гломерелярной фильтрации и увеличить уровень сердечных гликозидов (например, дигоксин) в плазме крови. Рекомендуется контролировать уровень гликозидов в сыворотке.
Литий. Одновременное использование ибупрофена и литий-препаратов приводит к увеличению уровней последней в плазме крови.
MetoTrexate. НСАЗ может подавлять трубчатую секрецию метотрексата и уменьшить оформление метотрексата и повысить риск токсичности.
Моклобемид увеличивает эффект ибупрофена;
Циклоспорин увеличивает риск победы в почках Нсаз. Этот эффект не может быть исключен для комбинации циклоспорина и ибупрофена.
М IFEPRISTON. Уменьшение эффективности лекарственного средства может быть теоретически благодаря антипростаглающим свойствам NSaz, в частности ацетилсалициловой кислоты. Ограниченные данные позволяют вам предсказать, что одновременное использование НПВП в день применения простагландина не меняет влияние MyFPrint или простагландина на созревание шейки матки или сокращением матки и не уменьшает клиническую эффективность прерывания препарата препарата беременность.
Кортикостероиды. Ибупрофен должен предписаться в сочетании с кортикостероидами из-за возможного увеличения риска побочных реакций, особенно от желудочно-кишечного тракта (желудочно-кишечные язвы или кровотечения, см. Разделы «Противопоказания», «Особенности применения»).
И топливные тикоагулянты. NSAZS может улучшить антикоагулянты, такие как Warfarin (см. Раздел «Особенности применения»).
Ацетилсалициловая кислота. Не рекомендуется использовать ибупрофен одновременно с ацетилсалициловой кислотой / аспирином, как с другими препаратами, содержащими NSAID, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2, из-за увеличения вероятности побочных эффектов. Экспериментальные данные показывают, что IBuprofen может конкурировать в влиянии низких доз ацетилсалициловой кислоты / аспирина на агрегацию тромбоцитов, одновременно. Однако, несмотря на неоднозначность в отношении возможности экстраполяции этих данных в клиническую ситуацию, нельзя исключать вероятность того, что регулярное долгосрочное использование ибупрофена может снизить кардиопротекторное влияние низких доз ацетилсалициловой кислоты / аспирина. Нет клинически значимых эффектов в нерегулярном потреблении ибупрофена (см. Раздел «Фармакодинамика»).
Сульфонилсаин. NSAZs может потенцировать эффекты сульфониллуреев. Редко сообщил о развитии гипогликемии у пациентов, принимающих сульфонилсухи, с назначением ибупрофена. В случае одновременного использования рекомендуется мониторинг уровней глюкозы.
Зидовудин. НСАЗ увеличивает риск гематологической токсичности при одновременном использовании с зидодином. Существуют доказательства увеличения риска развития гемартроза и гематомы в ВИЧ-положительных пациентах Heamophilia, в случае назначения ибупрофена на фоне зидовудина. Гематологическое исследование рекомендуется через 1 - 2 недели после начала лечения.
Другие NSAZs, в том числе салицилаты и избирательные ингибиторы COX-2. Одновременное использование нескольких НПВП может увеличить риск желудочно-кишечных язв и кровотечение благодаря развитию синергетического эффекта. Следовательно, одновременное использование ibuprofen с другими НПВП следует избегать (см. Раздел «Особенности приложения»).
Аминогликозиды. NSAZS может уменьшить удаление аминогликозидов.
Холестирамин. Одновременное использование ибупрофена и холестирамина могут уменьшить поглощение ибупрофена в желудочно-кишечном тракте. Однако клиническая значимость этого взаимодействия неизвестно.
Tacrolymus. Увеличение риска нефротоксичности в случае одновременного использования двух лекарств.
Препараты AntotRombocar и селективные ингибиторы захвата серотонина повышают риск желудочно-кишечного кровотечения (см. Раздел «Особенности применения»).
Е сумасшедшие травы . Гинкго Билоба может потенцировать риск кровотечения, связанного с НПВП.
Чинолон антибиотики. Данные, полученные в экспериментах на животных, указывают на то, что НПВП может повысить риск возникновения судом, связанным с антибиотиками Hinolone. Пациенты, принимающие одновременно НПВП и хинолоны, имеют повышенный риск развития судом.
Ингибиторы CYP 2 C 9. Одновременная цель ibuprofen с ингибиторами CYP2C9 может увеличить выставку iBuprofen (субстрат CYP2C9). В течение одного исследования было показано, что кариконазол и флуконазол (ингибиторы CYP2C9) увеличили воздействие S (+) ибупрофена примерно от 80 до 100%. Необходимо предсказать снижение дозы ибупрофена при одновременном введении с ингибиторами CYP2C9, особенно когда высокие дозы ибупрофена вводят пациентам, принимающим вориконазол или флуконазол.
Особенности приложения .
Общие оговорки
Нежелательные эффекты могут быть минимизированы путем применения наименьшей эффективной дозы в течение кратчайшего периода, необходимого для контроля симптомов (см. Раздел «Способ применения и дозы», а также влияние на желудочно-кишечный тракт и сердечно-сосудистую систему, описанную ниже).
Следует избегать использования IBuprofen с сопутствующими NSADS, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2, благодаря возможности аддитивного действия (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
IBuProfen может временно снизить тромбоцитальную функцию (агрегация тромбоцитов).
При длительном использовании любых анальгетиков головная боль может появиться, что не следует обращаться с повышенными дозами этого лекарственного средства.
В случае одновременного использования алкоголя во время приема НСАЗа опасность нежелательных эффектов, вызванных действием активного вещества, особенно от желудочно-кишечного тракта или центральной нервной системы, может увеличить.
Пациенты летнего возраста
У пожилых пациентов существует повышенная частота побочных реакций при приеме НПВП, особенно желудочно-кишечных кровотечений и перфораций, которые могут быть смертельными.
Нарушение сердечно-сосудистой системы
Точность должна быть осуществлена (проконсультируйтесь с врачом или фармацевтом) до лечения пациентов с артериальной гипертонией и / или сердечной недостаточностью в анамнезе, поскольку его было сообщено, чтобы задержать жидкость и отек в использовании NSAID.
NSAZS может уменьшить влияние диуретиков и других антигипертензивных препаратов (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Эти клинические исследования показывают, что использование ибупрофена, особенно в высоких дозах (2400 мг в день), может несколько повысить риск артериальных тромботических событий (например, инфаркт или инфаркт миокарда). В целом, согласно эпидемиологическим исследованиям, низкая доза ибупрофена (например, ≤1200 мг в день) не увеличивает риск артериальных тромботических событий. Пациенты с неконтролируемой артериальной гипертензией, застойной сердечной недостаточностью (функциональный класс II-III в соответствии с критериями Нью-Йормы), установленные ишемическими сердечными заболеваниями, периферическими артериями и / или церемовяскулярными заболеваниями, должны быть предписаны ибупрофен, особенно осторожно, избегая использования высоких доз ибупрофена ( 2400 мг в день). С большой осторожностью следует обратиться к долгосрочному лечению пациентов с факторами риска для сердечно-сосудистых расстройств (таких как артериальная гипертензия, гиперлипидемия, сахарный сахарный сахар, курение), особенно если необходимо использовать высокие дозы (2400 мг в день ) ибупрофен.
Желудочно-кишечное кровотечение, Изъязвление формирования и перфорация
При применении всех НПВП на любой стадии лечения сообщили о случаях желудочно-кишечного кровотечения, перфорации или формирования язв, которые могут быть смертельными. Такие явления возникли независимо от присутствия предупреждающих симптомов или серьезных расстройств от желудочно-кишечного тракта в анамнезе.
У пациентов с язвой в анамнезе, особенно в случае его осложнения, кровотечением или перфорацией (см. Раздел «Противопоказания»), а у пожилых пациентов увеличение доз НПВП увеличивает риск желудочно-кишечного кровотечения, образования язв или перфораций. Лечение этих пациентов следует начинать с минимальной доступной дозы.
Для таких пациентов, как и для пациентов, нуждающихся в одновременной терапии с низкими дозами ацетилсалициловой кислоты или других препаратов, которые могут увеличить риск осложнений от желудочно-кишечного тракта, необходимо учитывать использование комплексной терапии с использованием защитных Препараты (например, мизопростол или ингибиторы протонов. Насосы) (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Пациенты с желудочно-кишечной токсичности в истории, в первую очередь пожилые пациенты, должны быть проинформированы о необходимости сообщать о любых необычных симптомах живота (особенно о желудочно-кишечном кровотечении), особенно на начальных этапах лечения.
Необходимо предписывать ибупрофен пациентам, которые принимают сопутствующие препараты, которые могут увеличить риск формирования язв или кровотечений, таких как оральные кортикостероиды, антикоагулянты, например варфарин, селективные ингибиторы повторного захвата серотонина или антиагреганты, такие как ацетилсалициловая кислота (см. Раздел «Взаимодействие» взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий »).
Пациенты с желудочно-кишечным кровотечением или язвыми язвами, лечение с ибупрофеном следует прекратить.
Пациенты с пепэптическими язвами и другими желудочно-кишечными заболеваниями в анамнезе, такие как язвенный колит и заболевание короны, должны предписаны НПВП с осторожностью из-за возможной обострения этих заболеваний (см. Раздел «Побочные реакции»).
Наносить с осторожностью пациентов с расстройствами коагуляции.
Проявления от почек
Подготовка следует использовать, предписывая препараты пациентам с обезвоживанием, особенно детьми, подростками и пожилыми пациентами из-за риска почечной недостаточности.
Постоянный прием анальгетиков, особенно с одновременным терапией несколькими активными веществами, которые облегчают боль, могут привести к необратимым повреждению почек с риском почечной недостаточности (анальгетическая нефропатия). Этот риск может быть увеличен в физической активности, который сопровождается потерей солей и дегидратации. Следовательно, следует избегать.
Препарат должен быть вызван препаратами пациентам с артериальными гипертензией и / или сердечными расстройствами из-за возможного ухудшения функции почек (см. Раздел «Побочные реакции» и «противопоказания») .
Долгосрочное использование Ибупрофена, а также других НСАЗа, было связано с почечным папиллярным некрозом и другими патологическими расстройствами функции почек.
Ущерб токсическим почками проявился у пациентов, в которых понские простагландины играют компенсационную роль в поддержании перфузии почек. Использование NSazs с этими пациентами может привести к дозе-зависимым снижению образования простагландинов и, как вторичный эффект, почечный кровоток, который может быстро привести к декомпенсации функции почек.
Наибольший риск таких реакций существует у пациентов с нарушением функции почек, сердечной декомпенсации, дисфункции печени, пожилых пациентов и тех, кто принимает диуретики и ингибиторы туза. Прекращение лечения НПВП обычно сопровождается условием лечения.
Ущерб токсическим почками проявился у пациентов, в которых понские простагландины играют компенсационную роль в поддержании перфузии почек. Использование NSazs с этими пациентами может привести к дозе-зависимым снижению образования простагландинов и, как вторичный эффект, почечный кровоток, который может быстро привести к декомпенсации функции почек.
Наибольший риск таких реакций существует у пациентов с нарушением функции почек, сердечной декомпенсации, дисфункции печени, пожилых пациентов и тех, кто принимает диуретики и ингибиторы туза. Прекращение лечения НПВП обычно сопровождается условием лечения.
Проявления от дыхательных путей
Предполагается, что он предписывает, чтобы назначить ибупрофен пациентам с бронхиальной астмой, хроническим ринитом, аллергическими заболеваниями, в том числе в анамнезе, поскольку такие пациенты были зафиксированы случаи бронхоспазма, вартикарии или отека айвы, вызванные вставкой НПВП.
Дерматологічні прояви
При застосуванні НПЗЗ було зафіксовано дуже рідкісні випадки тяжких шкірних реакцій, в тому числі з летальним наслідком, таких як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса - Джонсона і токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Побічні реакції»). Найвищий ризик появи таких реакцій існує на початкових етапах лікування, при цьому в більшості випадків реакції розвиваються протягом першого місяця лікування. Повідомлялося про випадок гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ГГЕП), що виник після застосування лікарських засобів, що містять ібупрофен. При появі перших ознак шкірного висипу, уражень слизових оболонок або інших ознак гіперчутливості лікування ібупрофеном слід припинити.
У виняткових випадках серйозні інфекційні ускладнення з боку шкіри та м'яких тканин можуть бути спричинені вітряною віспою.
На сучасному етапі не можна виключати впливу НПЗЗ на загострення цих інфекцій. У зв'язку з цим рекомендовано уникати застосування ібупрофену за наявності в пацієнта вітряної віспи.
СЧВ та змішані захворювання сполучної тканини
Слід проявляти обережність, призначаючи препарат пацієнтам із системним червоним вовчаком (СЧВ) та змішаними захворюваннями сполучної тканини. Існує підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту (див. розділ «Побічні реакції»).
Порушення функції серця, нирок та печінки
Особливу обережність слід проявляти при лікуванні хворих з порушенням функції серця, печінки та нирок, оскільки застосування НПЗЗ може призвести до погіршення функції нирок.
Регулярне одночасне застосування знеболювальних препаратів може збільшити цей ризик. Пацієнти з порушеною функцією серця, печінки та нирокповинні отримувати лікування в найменшій ефективній дозі протягом найкоротшого періоду часу та в них потрібно періодично контролювати клінічні та лабораторні показники, особливо при тривалому лікуванні (див. розділ «Протипоказання»).
Гематологічні ефекти
Як і інші НПЗЗ, ібупрофен може інгібувати агрегацію тромбоцитів і продемонстрував докази подовження кровотечі у здорових добровольців. Отже, пацієнти з порушенням коагуляції або пацієнти, які отримують лікування антикоагулянтами, повинні бути під ретельним наглядом.
Асептичний менінгіт
У рідкісних випадках симптоми асептичного менінгіту спостерігалися у пацієнтів, які отримували ібупрофен.
Хоча це більш імовірно у пацієнтів із системним червоним вовчаком та пов'язаними захворюваннями сполучної тканини, це також спостерігалося у пацієнтів без проявів хронічних захворювань (див. розділ «Побічні реакції»).
Ібупрофен може маскувати симптоми інфекції (лихоманка, біль і набряк).
Застосування препарату Бруфен ® , як і будь-якого інгібітору синтезу простагландинів та циклооксигенази, протипоказане жінкам, які мають намір завагітніти (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Застосування препарату Бруфен ® слід припинитижінкам, які мають проблеми з фертильністю або які проходять тести на фертильність.
Алергічні реакції
Тяжкі гострі реакції гіперчутливості (наприклад анафілактичний шок) спостерігаються вкрай рідко. При появі перших ознак реакції гіперчутливості після прийому ібупрофену необхідно припинити терапію й залучити кваліфікований персонал до проведення медичних заходів відповідно до симптомів.
Слід проявляти обережність, призначаючи ібупрофен пацієнтам, у яких спостерігались реакції гіперчутливості або алергічні реакції до інших речовин, таких як, наприклад, інші анальгетики, жарознижувальні засоби, нестероїдні протизапальні препарати, оскільки вони знаходяться в групі підвищеного ризику виникнення реакцій гіперчутливості при застосуванні ібупрофену.
Слід проявляти обережність, призначаючи ібупрофен пацієнтам з бронхіальною гіперактивністю (астма), сінною лихоманкою, носовими поліпами або хронічними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів чи попередніми епізодами ангіоневротичного набряку, через підвищений ризик виникнення в таких пацієнтів алергічних реакцій. Останні можуть проявлятися у вигляді нападів астми (так званої анальгетичної астми), набряку Квінке або кропив'янки.
Маскування симптомів основних інфекцій
Ібупрофен може замаскувати симптоми інфекційного захворювання, що може призвести до затримки початку відповідного лікування і тим самим ускладнити перебіг інфекційного захворювання. Це спостерігалось при бактеріальній позагоспітальній пневмонії та бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Коли ібупрофен застосовують при підвищенні температури тіла або для полегшення болю при інфекційному захворюванні, рекомендується проводити моніторинг цього захворювання. В умовах лікування поза медичним закладом пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються або погіршуються.
Інформація стосовно допоміжних речовин
Препарат містить сахарозу і сорбіт. Тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими станами непереносимості фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або сахарозо-ізомальтазною недостатністю. Ці фактори слід брати до уваги й при лікуванні пацієнтів з цукровим діабетом. Лікарський засіб може бути шкідливим для зубів.
Препарат містить метилпарагідроксибензоат та пропілпарагідроксибензоат, які можуть викликати алергічні реакції (можливо, відкладені в часі).
Лікарський засіб містить барвник оранжево-жовтий (Е 110), що може викликати алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вплив на здатність завагітніти
Існують дані про те, що препарати, які пригнічують синтез циклооксигенази/простагландинів, порушують жіночу фертильність, впливаючи на овуляцію. Цей процес оборотний при відміні лікування.
Пригнічення синтезу простагландинів може несприятливо впливати на перебіг вагітності та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про збільшення ризику викидня, розвитку пороків серця і гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландину на ранніх термінах вагітності. Ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості терапії. У тварин застосування інгібіторів синтезу простагландину спричиняло збільшення пре- та постімплантаційних втрат та летальності ембріона/плода. Крім того, збільшувалася частота формування різних вад розвитку, у тому числі серцево-судинної системи у тварин, що отримували інгібітор синтезу простагландину під час органогенезу.
Ібупрофен не слід призначати в першому і другому триместрах вагітності без крайньої необхідності. В разі призначення ібупрофену жінкам, які планують вагітність, або в першому чи другому триместрі вагітності слід застосовувати якомога меншу дозу протягом найкоротшого періоду часу.
Застосування будь-яких інгібіторів простагландину в третьому триместрі вагітності може впливати на плід, спричинюючи:
розвиток серцево-легеневої токсичності (з передчасним закриттям артеріальної протоки і
легеневою гіпертензією);
дисфункцію нирок, яка може прогресувати до ниркової недостатності з маловоддям.
В кінці вагітності інгібітори синтезу простагландину можуть впливати на стан матері та дитини:
можливе подовження часу кровотечі,
пригнічення скорочуваності матки, що може супроводжуватися затримкою та пролонгацією пологів.
Таким чином, застосування ібупрофену в третьому триместрі вагітності протипоказано.
Пологи
Не рекомендується застосовувати ібупрофен під час пологів. Можливі затримка та пролонгація пологів, а також подовження часу кровотечі у матері та дитини.
Застосування в період годування груддю
У ході обмеженого числа досліджень ібупрофен визначався в грудному молоці в дуже низьких концентраціях. Ібупрофен не рекомендується призначати жінкам, які годують груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Прийом ібупрофену може впливати на швидкість реакції пацієнтів, оскільки може спостерігатися цефалія, сонливість, запаморочення, втома та порушення зору. Це слід мати на увазі під час діяльності, займаючись діяльністю, що потребує підвищеної концентрації уваги, наприклад при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Більшою мірою це стосується одночасного прийому ібупрофену й алкоголю.
Спосіб застосування та дози.
Тільки для перорального прийомута короткотривалого застосування.
Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найменшої ефективної дози протягом найкоротшого терміну, необхідного для усунення симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).
Доза ібупрофену залежить від віку та маси тіла пацієнта. Максимальна разова доза для підлітків не повинна перевищувати 400 мг ібупрофену.
Разова доза, яка перевищує 400 мг, не забезпечує кращого знеболювального ефекту. Інтервал між прийомами повинен становити не менше 4 годин.
Загальна доза для підлітків не повинна перевищувати 1200 мг ібупрофену протягом 24 годин.
Підлітки (віком від 12 років)
200–400 мг (10–20 мл) як одноразова доза або 3–4 рази на добу.
Для дітей добова доза становить 20 мг/кг на добу, яку слід розділити на 3–4 прийоми, як описано в таблиці нижче (дані в таблиці приведено як приклад для дітей з масою тіла від 7 кг до 30 кг, але не обмежуються ними).
Для правильного розрахунку добової дози препарату вважають, що на 1 кг маси тіла дитини припадає 1 мл сиропу, що еквівалентно 20 мг ібупрофену (наприклад, для дитини з масою тіла 9 кг застосовують 9 мл сиропу на добу, що еквівалентно 180 мг ібупрофену). Для розрахунку разової дози добову дозу слід розділити на 3–4 прийоми.
Бруфен ® , сироп 20 мг/мл, не рекомендований для застосування дітям з масою тіла менше 7 кг.
Сироп можна застосовувати, використовуючи мірний шприц, що знаходиться в упаковці разом з препаратом.
Маса тіла, кг | Кількість ібупрофену (міліграм на дозу) | Частота застосування на добу | Відповідність у мілілітрах на дозу |
7 | 46,7 | 3 рази | 2,3 |
9 | 60 | 3–4 рази | 3 |
12 | 80 | 3–4 рази | 4 |
15 | 100 | 3–4 рази | 5 |
18 | 120 | 3–4 рази | 6 |
21 | 140 | 3–4 рази | 7 |
24 | 160 | 3–4 рази | 8 |
27 | 180 | 3–4 рази | 9 |
30 | 200 | 3–4 рази | 10 |
Препарат можна застосовувати натще – для швидкого досягнення дії препарату. Пацієнтам, які страждають на захворювання шлунково-кишкового тракту, препарат слід приймати під час їди.
Немає особливих рекомендацій щодо того, чи потрібно запивати препарат.
Без консультації лікаря препарат можна застосовувати не більше 3 діб.
Діти віком до 6 місяців: якщо симптоми посилюються або зберігаються довше 24 годин від початку лікування, слід негайно звернутися до лікаря.
Якщо у дітей віком від 6 місяців та підлітків симптоми зберігаються більше 3 днів від початку лікування або посилюються, слід звернутися до лікаря.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Пацієнтам з незначним або середньої тяжкості порушенням функції нирок слід застосовувати найнижчу можливу дозу протягом найкоротшого терміну, необхідного для контролю симптомів, та слід контролювати функцію нирок (щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю див. розділ «Протипоказання»).
Пацієнти з порушенням функції печінки (див. розділ «Фармакологічні властивості»)
У пацієнтів з незначним або середньої тяжкості порушенням функції печінки слід застосовувати найнижчу можливу дозу протягом найкоротшого терміну, необхідного для контролю симптомів, та слід контролювати функцію печінки. Бруфен ® протипоказаний пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (щодо пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки див. розділ «Протипоказання»).
Діти.
Застосовують дітям з масою тіла від 7 кг.
Передозування.
Токсичність
Ознаки токсичності у дітей або дорослих зазвичай не спостерігалися при дозах нижче 100 мг/кг. Проте в деяких випадках можуть бути потрібні підтримуючі заходи. У дітей ознаки токсичності спостерігалися після прийому препарату в дозі 400 мг/кг і більше. У дорослих дозозалежний ефект є менш вираженим. Період напіввиведення при передозуванні становить 1,5 – 3 години.
Симптоми
У більшості пацієнтів симптоми передозування ібупрофеном проявляються протягом
4 – 6 годин після прийому препарату.
4 – 6 годин після прийому препарату.
Найбільш часті симптоми передозування включають нудоту, блювання, біль у животі, летаргію і сонливість.
Прояви з боку центральної нервової системи (ЦНС) включають головний біль, дзвін у вухах, запаморочення, судоми і втрату свідомості.
Рідко повідомлялося про ністагм, метаболічний ацидоз, гіпотермію, симптоми з боку нирок, шлунково-кишкову кровотечу, кому, апное, пригнічення ЦНС та дихальної системи.
Повідомлялося про серцево-судинну токсичність, включаючи розвиток артеріальної гіпотензії, брадикардії і тахікардії. В разі значного передозування можливе ураження нирок та печінки. Значне передозування зазвичай переноситься добре, якщо не застосовувати інші препарати. При серйозних отруєннях може виникнути метаболічний ацидоз.
Лікування
Немає специфічного антидоту при передозуванні ібупрофеном. Якщо прийнята кількість препарату перевищує 400 мг/кг, рекомендується протягом однієї години після його прийому провести промивання/спорожнення шлунка з подальшим симптоматичним лікуванням. Лікування повинно включати забезпечення прохідності дихальних шляхів і моніторинг серцевої функції та основних показників життєдіяльності до нормалізації стану пацієнта. Для отримання найактуальнішої інформації звертайтеся до місцевого токсикологічного центру.
Побічні реакції.
Найбільш поширеними побічними реакціями є порушення в роботі шлунково-кишкового тракту. Існує ризик виникнення пептичних виразок, перфорації або шлунково-кишкової кровотечі, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»). Після прийому препарату повідомлялось про появу нудоти, блювання, діареї, метеоризму, запору, диспепсії, абдомінального болю, мелени, гематемезису, виразкового стоматиту, загострення коліту і хвороби Крона (див. розділ «Особливості застосування»).
Рідше повідомлялося про розвиток гастриту.
При прийомі препарату може виникати тимчасове відчуття печіння в ротовій порожнині або горлі.
Гіперчутливість
При лікуванні із застосуванням НПЗЗ спостерігалися реакції гіперчутливості. Вони представлені: неспецифічними алергічними реакціями та явищами анафілаксії, реактивністю з боку дихальної системи, включаючи бронхіальну астму, загострення бронхіальної астми, бронхоспазм чи диспное, або змішаними ураженнями шкіри, в тому числі висипом різного типу, свербежем, кропив'янкою, пурпурою, ангіоневротичним набряком та, у вкрай рідких випадках, мультиформною еритемою і бульозними дерматозами (включаючи синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).
Інфекції та інвазії
Описано випадки загострення запалень шкіри, спричинених інфекцією (наприклад розвитку некротичного фасциту) під час застосування НПЗЗ. Якщо під час застосування ібупрофену виникають або загострюються ознаки інфекції, пацієнту слід негайно звернутися до лікаря.
У раження шкіри й підшкірної клітковини
У виняткових випадках на фоні вітряної віспи можуть виникати тяжкі шкірні інфекції та ускладнення з боку м'яких тканин (див. також «Інфекції та інвазії» та розділ «Особливості застосування»).
Порушення з боку серцево-судинної системи
Дані клінічних досліджень свідчать про те, що застосування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу), може дещо підвищувати ризик виникнення артеріальних тромботичних явищ (наприклад інфаркту міокарда або інсульту) (див. розділ «Особливості застосування»).
Нижче вказано побічні реакції, що можуть бути пов'язані з ібупрофеном та які класифіковано за частотою та системами органів згідно з MedRA. Виділяють такі групи за частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та частота невідома (частоту цих реакцій не можна оцінити на підставі наявних даних).
Вказана частота стосується короткострокового застосування препарату в добовій дозі не більше 1200 мг ібупрофену у лікарських формах для перорального застосування.
Інфекції та інвазії
Нечасто: риніт.
Дуже рідко: асептичний менінгіт.
З боку системи крові і лімфатичної системи
Дуже рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, апластична та гемолітична анемія.
Першими ознаками є: лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки ротової порожнини, грипоподібні симптоми, тяжке виснаження, кровотеча та синці нез'ясованої етіології.
З боку імунної системи
Нечасто: гіперчутливість.
Дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості.
Симптоми можуть включати: набряк обличчя, язика та гортані, диспное, тахікардію, гіпотензію (анафілаксію, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок).
Психічні порушення
Нечасто: безсоння, занепокоєння.
Рідко: депресія, сплутаність свідомості, галюцинації.
З боку нервової системи
Часто: запаморочення.
Нечасто: головний біль, парестезія, сонливість.
Рідко: неврит зорового нерва.
З боку органів зору
Нечасто: порушення зору.
Рідко: токсична нейропатія зорового нерва.
З боку орган ів слуху і вестибулярн ого апарату
Нечасто: порушення слуху.
Рідко: дзвін у вухах, запаморочення.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Нечасто: бронхіальна астма, бронхоспазм, диспное.
З боку шлунково-кишкового тракту
Часто: диспепсія, діарея, нудота, блювання, абдомінальний біль, метеоризм, запор, мелена, гематемезис, шлунково-кишкова кровотеча.
Нечасто: гастрит, виразка дванадцятипалої кишки, виразка шлунка, виразковий стоматит, шлунково-кишкова перфорація.
Дуже рідко: панкреатит.
Частота невідома: коліт та хвороба Крона.
З боку гепатобіліарної системи
Нечасто: гепатит, жовтяниця, аномальні показники функції печінки.
Рідко: ураження печінки.
Дуже рідко: печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Нечасто: висип, кропив'янка, свербіж, пурпура, реакція фоточутливості.
Дуже рідко: бульозний дерматоз, включаючи синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та мультиформна еритема.
Частота невідома: медикаментозна реакція з еозинофілією та системними
симптомами (DRESS-синдром), гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП).
симптомами (DRESS-синдром), гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП).
З боку нирок і сечовидільної системи
Дуже рідко: тубулоінтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром та ниркова недостатність.
Гостра ниркова недостатність, папілярний некроз (особливо при тривалому застосуванні), який супроводжується підвищенням вмісту сечовини в плазмі крові.
З агальні порушення та реакції в місці введення
Часто: втомлюваність.
Рідко: набряк.
З боку серцево-судинної системи
Дуже рідко: серцева недостатність, інфаркт міокарда (див. розділ «Особливості застосування»), гіпертензія.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці. Не потребує особливих умов зберігання.
Упаковка.
По 100 мл сиропу у флаконі, по 1 флакону з мірним шприцом в картонній коробці.
Категорія відпуску.
Без рецепта.
Виробник.
Аббві С.р.л./ AbbVie Srl
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності . С.Р. 148 Понтіна KМ 52, СНС - Камповерде ді Апріліа (лок. Апріліа) - 04011 Апріліа (ЛТ), Італія/ SR 148 Pontina KM 52, SNC - Campoverde di Aprilia (loc. Aprilia) - 04011 Aprilia (LT), Italy
ИБУПРОФЕН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа