Личный кабинет
ЦЕФТРИАКСОН-ДАРНИЦА порошок д/р-ра д/ин. 0,5 г фл. №1
rx
Код товара: 68731
Производитель: Дарница (Украина, Киев)
500,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
Ceftriaxone-darnitsa
Ceftriaxone-darnitsa
Ингредиенты:
Активный ингредиент: цефтриаксон;
1 флакон содержит Ceftriaxone натриевую соль в расчете к Ceftriaxone 500 мг (0,5 г) или 1 час
Лекарственная форма. Порошок для раствора для инъекций.
Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные агенты для системного использования. Другие бета-лактама антибиотики. Гефалоспорины III поколения. Цефтриаксон. ATC код J01D D04.
Клинические характеристики.
Индикация.
Ceftriaxone-Darnitsya используется для лечения инфекций, патогены восприимчивы к Ceftriacone:
- Инфекции дыхательных путей, особенно пневмония и ушные инфекции, горло и нос;
- Инфекция брюшной полости (перитонит, инфекции желчного тракта и желудочно-кишечного тракта);
- инфекции почек и инфекции мочевыводящих путей;
- половые инфекции, в том числе гонорея;
- сепсис;
- Инфекции костей, суставов, мягких тканей, кожи и рану;
- инфекции у пациентов с ослабленными иммунной защитой;
- менингит;
- распространенный лайм боррелиоз (этап II и III);
Периоперационная профилактика инфекций в хирургических вмешательствах на органах желудочно-кишечного тракта, желчного тракта, мочевыводящих путей во время гинекологических процедур, но только в случаях известного или потенциального загрязнения.
При назначении препарата следует следить за официальными рекомендациями по антибиотической терапии и, в частности, рекомендаций по антибиотической профилактике.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к цефтриаксону или любому другому цефалоспорину. История серьезных реакций гиперчувствительности (например, анафилактическая реакция) к любому другому типу бета-лактамных антибактериальных агентов (пенициллинов, карбапенов и монобактам).
Цефтриаксон противопоказан:
Преждевременные младенцы в возрасте ≤ 41 недели развития плода, с учетом термина (гестационный возраст + возраст после рождения). В исследовании было показано, что in vitro было показано, что цефтриаксон может вытеснить билирубин из альбумина из-за сыворотки, что приводит к возможным рискам энцефалопатии билирубина у этих пациентов.
Срок младенцев (в возрасте ≤ 28 дней):
- С гипербилирубинемией, желтухи, гипоальбуминой или ацидозом, как в условиях, таких связывающих билирубин, вероятно, сломаны.
- которые требуют (или ожидается, что потребуют) внутривенные растворы для инфузий кальция или кальция, поскольку существует риск осадков кальциевой соли цефтриаксона (см. Раздел «Особенности применения» и «побочные реакции»).
До того, как внутримышечный цефтриаксон должен обязательно исключить наличие противопоказаний к использованию лидокаина, если он используется в качестве растворителя (см. Раздел «Особенности применения»). Видеть. Инструкции по медицинскому использованию лидокаина, особенно противопоказаний.
Решения CEFTRIAXONE, содержащие лидокаин, никогда не должны вводиться внутривенно.
Способ применения и доза.
Взрослые и дети старше 12 лет: назначают 1-2 г Ceftriaxone 1 в день (каждый
24 часа). При тяжелых инфекциях или инфекциях, где патогены имеют только умеренную чувствительность к цефтриаксону, суточная доза может быть увеличена до 4 г
Новорожденные, младенцы и дети до 12 лет.
Ниже приведены рекомендуемая доза для использования 1 в день.
Младенцы до 2 недель: 20-50 мг / кг 1 в день, суточная доза не должна превышать 50 мг / кг массы тела. При определении дозы на срок и недоношенные различия детей.
Цефтриаксон противопоказан для использования новорожденного возраста ≤ 28 дней, если это необходимо (ожидаемое или требуемое) обработка внутривенного раствора, содержащего кальций, включая непрерывную внутривенную инфузию, содержащую кальций, такие как парентеральное питание, из-за риска осадок солей кальция цефриаксию (см. Секция. «Противопоказания»).
Младенцы и дети до 12 лет: 20-80 мг / кг 1 в день.
Дети весом более 50 кг дозы, вводимые взрослым.
Внутривенные дозы 50 мг / кг или выше должны вводиться настойкой по крайней мере
30 минут. Дозы превышает 80 мг / кг массы тела, не должны использоваться из-за повышенного риска рецидирных осадков.
Пациенты пожилых людей.
Для пожилых пациентов обеспечивают правильное функционирование почек и печени, требуется регулировка дозы.
Продолжительность лечения.
Доза и способ введения должны быть определены в зависимости от тяжести инфекции, чувствительности патогена и пациента. В большинстве случаев удовлетворительные терапевтические результаты могут быть получены при препарате 1 раз в день.
Продолжительность лечения зависит от заболевания. Как обычно с антибиотической терапией, препарат-дарниця цефтриаксон должен продолжаться по крайней мере
48-72 часа после исчезновения пациента или лихорадки после получения результатов, указывающих на то, что бактериальное искоренение.
Комбинированная терапия.
Исследования показали, что против многих грамотрицательных бактерий наблюдается синергия между цефтриаксонами и аминогликозидами. Несмотря на то, что повышенная эффективность таких комбинаций не всегда возможна прогнозировать, оно должно иметь в виду в присутствии тяжелых, угрожающих жизненным инфекциям, вызванным псевдомонасом aeruginosa. Из-за физической несовместимости между цефтриаксоном и аминогликозидом следует вводить отдельно в рекомендуемых дозах.
Дозировка в особых случаях.
Менингит.
В бактериальном менингите у младенцев и детей до 12 лет для начала лечения с дозой
100 мг / кг (максимум 4 г) 1 каждый день. После того, как агент идентифицирован и определяется его чувствительность, дозировка может быть уменьшена соответственно. Лучшие результаты были достигнуты при таком лечении продолжительностью:
Neisseria Meningitidis Гемофильные гриппы Streptococcus pneumoniae | 4 дня 6 дней 7 дней |
Лын Боррелиоз: взрослые и дети - 50 мг / кг (самая высокая суточная доза - 2 грамма) 1 раз в день для
14 дней.
Гонорея.
Для лечения гонореи (вызванное пенициллиназой, формирующими штаммыми и нейворяющимическими), рекомендуется управлять одной дозой 250 мг внутримышечно.
Предотвращение инфекций в операции.
Для предотвращения послеоперационной инфекции в загрязненных или потенциально загрязненных хирургических вмешательствах рекомендуется - в зависимости от степени риска инфекции - вводится одно доза 1-2 г цефтриаксона в течение 30-90 минут до операции. С операциями в толстой кишке и прямой кишки хорошо доказано одновременное введение цефтриаксон и один 5-нитромидазол, например, орнидазол.
Нарушение почки и печени.
У пациентов с почечной дисфункцией не нужно уменьшить дозу, если функция печени нормальна. Только в случае сбоя почечной недостаточности на пертетерминальнейном этапе (зазор креатинина менее 10 мл / мин) суточная доза не должна превышать 2 г
Пациенты, которые находятся на диализе, нет необходимости в дополнительных лекарственных средствах, вводимых после диализа. Однако он должен следить за концентрацией цефтриаксона в сыворотке, поскольку эти пациенты могут уменьшить скорость устранения. Ежедневная доза у пациентов, которые находятся на диализе, не должны превышать 2 г
У пациентов с нарушенной функцией печени не нужно уменьшить дозу, если функция почек нормальна.
В одновременной тяжелой почечной дисфункции и печени регулярно регулярно определяют концентрацию цефтриаксона в плазме и коррекции дозы, где это необходимо, поскольку уровень выхода у этих пациентов может быть уменьшен.
Подготовка решений.
Восстановленное решение следует использовать сразу после приготовления.
Внутримышечная инъекция.
Для внутримышечной инъекции 1G растворяют в 3,5 мл 1% раствора лидокаина; Инъекция, чтобы сделать центр большим мышцем. Следует вводить не более 1 грамма в одной области.
Если лидокаин используется в качестве растворителя, полученный раствор никогда не следует вводить внутривенно (см. Раздел «Противопоказания»). Для получения дополнительной информации прочитайте инструкции, рекомендуемые для медицинского использования Lidocaine.
Использование Lidocaine обеспечивает предварительный тест для определения индивидуальной чувствительности к препарату.
Внутривенная инъекция.
Для внутривенной инъекции следует растворить 1 г цефтриаксона в 10 мл воды для инъекций; вводится внутривенно медленно (2-4 минуты).
Внутривенная инфузия.
Внутривенная инфузия должна длиться не менее 30 минут. Чтобы приготовить раствор для инфузии растворить 2 г препарата в 40 мл одного из следующих инфузионных растворов бесплатно ионов кальция: 0,9% хлорида натрия, 0,45% хлорида натрия + 2,5% глюкозы, 5% глюкозы, 10% глюкозы,
6% декстран раствор в 5% глюкозы, 6,10% гидрооксетиловой крахмала, вода для инъекций. Учитывая возможные растворы несовместимости, содержащие цефтриаксон, не могут быть смешаны с растворами, содержащими другие антибиотики, как в препарате, так и во время введения.
Однако 2 г цефтриаксона и 1 г орнидазола физически и химически совместимы в 250 мл физиологического хлорида натрия или декстрозы.
Не следует использовать растворители , которые содержат кальций, такие как раствор Рингера или раствор Гартмана, растворение цефтриаксоных флаконов или в разбавленный раствор восстанавливал для внутривенного введения в связи с вероятностью образования преципитатов кальциевой соли цефтриаксон. Появление осадков цефтриаксона солей кальция также может происходить, когда цефтриаксон смешивается с растворами, содержащими кальция в одной инфузионной системе для внутривенного введения. Препарат не может быть введен внутривенно одновременно с растворами , содержащими кальций, в том числе длительных вливаний , содержащих кальций, например, парентерального питания. Тем не менее, за исключением детей, цефтриаксон и кальциевые растворы могут быть введены последовательно , если система инфузии тщательно промывают между совместимым раствором для инфузии (см. «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие формы взаимодействия»).
Неблагоприятные реакции.
Инфекции, половые пути спортсмена, возможно суперинфекция различной локализации , вызванные дрожжами, грибами или другими резистентных микроорганизмами.
Из системы крови и лимфатической системы: нейтропения, лейкопения, гранулоцитопения, эозинофилия, тромбоцитопения, анемия ( в т.ч. гемолитическая анемия), пролонгирование протромбинового времени, коагулопатии, агранулоцитоз. При длительном лечении необходимо регулярно контролировать картину крови.
Иммунная система: анафилактический шок, анафилактические реакции, анафилактоидные реакции, гиперчувствительность.
Нервная система: головная боль, головокружение, судороги.
Из слуха и равновесия: vertiho.
Со стороны респираторной системы, грудной клетки и средостения, бронхоспазм.
ГИТ: стоматит, глоссит, неоформленный стул или диарея, тошнота, рвота, панкреатит (возможно , вызванная обструкцией желчных протоков). Эти побочные эффекты, как правило , легкие и часто исчезают во время или после прекращения лечения. Псевдомембранозный колит, в основном вызванные Clostridium несговорчивый. Большинство из этих пациентов имели факторы риска застоя в желчных путях, например, история лечения, тяжелой болезни и полностью парентерального питания.
Это не исключает роли осадков , образующихся под действием цефтриаксона в желчевыводящих путях в развитии панкреатита.
Гепатобилиарной системы: повышение ферментов печени в сыворотке крови (АСТ, АЛТ, щелочной фосфатазы), ядерная желтуха. Был Осаждение цефтриаксон соли кальция в желчном пузыре, часто у пациентов , получавших дозах , превышающих рекомендуемую стандартную дозу. Дети в перспективных исследованиях с использованием внутривенного введения лекарственного средства различной частотой наблюдались образования осадка в некоторых исследованиях - больше чем на 30%. Частота меньше образования осадка во время медленного вливания
(20-30 минут). Этот эффект, как правило , протекает бессимптомно, но в редких случаях осадки сопровождаются клиническими симптомами , такие как боль, тошнота и рвота. В этих случаях рекомендуется симптоматическое лечение. Осадки обычно обратимы после прекращения цефтриаксона.
Кожи и подкожной клетчатки, аллергические кожные реакции , такие как сыпь, в том числе пятнисто - папулезная, крапивница, аллергический дерматит, зуд, отек. Эритема, синдром Стивенса-Джонсона, синдром / токсичен Лайелла эпидермальный некролиз, острый обобщенное пустулезный экзематозные.
Со стороны мочевыделительной системы: олигурия, глюкозурия, гематурия. Осадок почки, в основном у детей в возрасте до 3 лет лечение с самыми высокими дозами (ежедневных 80 мг / кг / сутки или более) или общих дозах , превышающих 10 г , и с другими факторами риска , такими , как обезвоживание или иммобилизации. Образование осадка почки является обратимым после прекращения цефтриаксона. В связи с этим, сообщает о анурии и почечной дисфункции.
Общие нарушения: лихорадка, pireksiya.
Реакции в месте инъекции, может развиться флебит и боль в месте инъекции после внутривенного введения, может свести к минимуму медленное введение по меньшей мере , 2-4 минут. Внутримышечные инъекции без применения лидокаина болезненна.
Влияние на лабораторные показатели: повышение уровня креатинина в крови, ложный положительный результат теста Кумбса. Как и другие антибиотики, цефтриаксон может вызывать ложные положительные результаты испытаний для галактоземии. Ложные положительные результаты могут быть получены при определении глюкозы в моче , так как лечение Цефтриаксона-Дарница глюкозурия, при необходимости, должна быть определена только ферментативный метод.
Взаимодействуя с кальцием.
Редкие случаи серьезных побочных реакций, иногда с летальным исходом, сообщили в недоношенных и доношенных новорожденных ( в возрасте <28 дней), которые вводят внутривенно цефтриаксон и кальций. При вскрытии в легких и почках были выявлены цефтриаксон осаждается соль кальция. Высокий риск выделений у новорожденных является результатом небольшого объема крови и больше , чем у взрослых, период полураспада цефтриаксона (см. Разделы «Противопоказания», «Особенности применения»).
Зарегистрированные случаи образования почек выделений, в основном у детей в возрасте до 3 лет с момента получения больших суточных доз (например , ≥ 80 мг / кг / день) или суммарных дозах свыше
10 граммов и имеют дополнительные факторы риска (например , ограниченное потребление жидкости или постельный режим). Преципитаты увеличивают риск пациентов без подвижности или пациентов в состоянии обезвоживания. Осадок может сопровождаться симптомами или бессимптомно, может привести к почечной недостаточности и анурии, и исчезают после прекращения цефтриаксон (см. Раздел «Особенности использования»).
Зарегистрированные случаи образования кальциевой соли цефтриаксона преципитатов в желчном пузыре, в основном , у пациентов , которые вводили препарат в дозах выше , чем рекомендуемая стандартной дозы. У детей, в соответствии с предполагаемым исследования, частота формирования преципитатов внутривенного введения препарата была другой - в некоторых исследованиях более чем на 30%. При медленном введении препарата ( в течение 20-30 минут), частота образования преципитатов явно ниже. Формирование осадков обычно не сопровождается симптомами, но в редких случаях были клинические симптомы , такие как боль, тошнота и рвота. В таких случаях, рекомендуется симптоматическое лечение. После прекращения цефтриаксон выделений обычно исчезают (см. Раздел «Особенности применения»).
Передозировка.
Симптомы могут быть лихорадка, лейкопения, тромбоцитопения, острая гемолитическая анемия, кожи, желудочно - кишечные реакции и реакции печени, одышка, почечная недостаточность, стоматит, анорексия, временная потеря слуха, потеря ориентации в пространстве.
Лечение: проводят симптоматическую и поддерживающую терапию. Из специфического антидота нет. Гемодиализ и перитонеальный диализ неэффективны.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Беременность.
Цефтриаксон проникает через плацентарный барьер. Есть ограниченные данные о применении цефтриаксона у беременных женщин. Исследования на животных не указывают на прямое или косвенное вредное воздействие на эмбрион / плод, пери- и постнатального развития. Во время беременности, особенно в первом триместре беременности цефтриаксон могут быть использованы только если выгода перевешивает риск.
Кормление грудью.
Цефтриаксон проникает в грудное молоко в низких концентрациях, но при использовании препарата в терапевтических дозах не следует ожидать какого - либо влияния на детей. Но мы не можем исключить риск развития диареи и грибковых инфекций слизистых оболочек. Следует рассмотреть возможность сенсибилизации. Потрібно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або відмови від застосування цефтриаксону із врахуванням користі від грудного вигодовування для дитини та користі від терапії для жінки.
Фертильність.
У дослідженнях репродуктивної функції не було виявлено ознак небажаного впливу на чоловічу або жіночу фертильність.
Діти.
Препарат застосовують дітям згідно з дозуванням, зазначеним у розділі «Спосіб застосування та дози».
Особливості застосування.
Реакції гіперчутливості.
Як і при застосуванні всіх бета-лактамних антибіотиків, повідомлялося про випадки серйозних реакцій гіперчутливості, іноді із летальними наслідками (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку тяжких реакцій гіперчутливості застосування цефтриаксону слід негайно припинити та вжити належних невідкладних заходів. Перед початком лікування слід встановити, чи є у пацієнта в анамнезі тяжкі реакції гіперчутливості до цефтриаксону, інших цефалоспоринів або інших типів бета-лактамних засобів. Слід з обережністю застосовувати цефтриаксон пацієнтам із наявністю в анамнезі нетяжкої гіперчутливості до інших бета-лактамних препаратів.
Зареєстровані випадки тяжких небажаних реакцій з боку шкіри (синдром Стівенса-Джонсона або синдром Лайєла/токсичний епідермальний некроліз); однак частота цих явищ невідома (див. розділ «Побічні реакції»).
Взаємодія із лікарськими засобами, що містять кальцій.
У недоношених та доношених немовлят віком менше 1 місяця описані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у легенях та нирках із летальними наслідками. Щонайменше одному із цих пацієнтів цефтриаксон та кальцій вводили у різний час та через різні внутрішньовенні інфузійні системи. Згідно із наявними науковими даними, не зареєстровано підтверджених випадків утворення внутрішньосудинних преципітатів, крім як у новонароджених, яким вводили цефтриаксон та кальцієвмісні розчини або будь-які інші кальцієвмісні препарати. У дослідженнях іn vitro було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону порівняно із пацієнтами інших вікових груп.
При застосуванні цефтриаксону пацієнтам будь-якого віку препарат не можна змішувати або вводити одночасно із будь-якими розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, навіть при використанні різних інфузійних систем або введенні препаратів у різні інфузійні ділянки. Проте пацієнтам віком старше 28 днів цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, за умови введення препаратів через різні інфузійні системи у різні ділянки тіла або заміни чи ретельного промивання інфузійної системи між введенням цих засобів фізіологічним сольовим розчином, щоб запобігти утворенню преципітату. Пацієнтам, які потребують постійних інфузій кальцієвмісних розчинів для повного парентерального харчування (ППХ), медичні працівники можуть призначити альтернативні антибактеріальні засоби, застосування яких не пов'язане із подібним ризиком утворення преципітатів. Якщо застосування цефтриаксону пацієнтам, які потребують постійного харчування, визнано необхідним, розчини для ППХ та цефтриаксон можна вводити одночасно, хоча і через різні інфузійні системи та у різні ділянки тіла. Також введення розчинів для ППХ можна призупинити на час інфузії цефтриаксону та промити інфузійні системи між введенням розчинів (див. розділи «Протипоказання», «Побічні реакції» та «Несумісність»).
Діти.
Безпека та ефективність цефтриаксону у новонароджених, немовлят та дітей були встановлені для доз, описаних у розділі «Спосіб застосування та дози». У дослідженнях було показано, що цефтриаксон, як деякі інші цефалоспорини, може витісняти білірубін зі зв'язку із альбуміном сироватки крові.
Препарат протипоказаний недоношеним та доношеним новонародженим, яким загрожує ризик розвитку білірубінової енцефалопатії (див. розділ «Протипоказання»).
Імуноопосередкована гемолітична анемія.
Випадки імуноопосередкованої гемолітичної анемії спостерігалися у пацієнтів, які отримували антибактеріальні засоби класу цефалоспоринів (див. розділ «Побічні реакції»). Тяжкі випадки гемолітичної анемії, в тому числі із летальними наслідками, були зареєстровані в період лікування цефтриаксоном як у дорослих, так і у дітей.
Якщо під час застосування цефтриаксону у пацієнта виникає анемія, слід розглянути діагноз анемії, асоційованої із застосуванням цефалоспорину, та припинити застосування цефтриаксону до встановлення етіології захворювання.
Довготривале лікування.
При довготривалому лікуванні слід регулярно проводити розгорнутий аналіз крові.
Цефтриаксон може збільшувати протромбіновий час. У зв'язку з цим при підозрі на дефіцит вітаміну К необхідно визначати протромбіновий час.
Коліт/надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.
Випадки коліту та псевдомембранозного коліту, асоційованих із застосуванням антибактеріальних засобів, були зареєстровані на фоні застосування майже всіх антибактеріальних засобів, в тому числі цефтриаксону. Тяжкість цих захворювань може коливатися від легкої до загрозливої для життя. Тому важливо враховувати можливість такого діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосування цефтриаксону виникла діарея (див. розділ «Побічні реакції»). Слід обміркувати припинення терапії цефтриасконом та застосування відповідних засобів проти Clostridium difficile . Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, застосовувати не слід.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, можуть виникати суперінфекції, спричинені нечутливими до препарату мікроорганізмами (ентерококи і штами Candida ).
Цефтриаксон потрібно з обережністю застосовувати пацієнтам із кишково-шлунковими захворюваннями в анамнезі, зокрема колітом.
Тяжка ниркова та печінкова недостатність.
У випадку тяжкої ниркової та печінкової недостатності рекомендований ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Слід виявляти обережність при застосуванні цефтриаксону хворим із нирковою недостатністю, які одночасно отримують аміноглікозиди та діуретики.
Вплив на результати серологічних досліджень.
При застосуванні цефтриаксону тест Кумбса може давати хибнопозитивні результати. Також препарат може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на наявність галактоземії (див. розділ «Побічні реакції»).
При визначенні глюкози у сечі неферментними методами можуть бути отримані хибнопозитивні результати. Протягом застосування цефтриаксону рівні глюкози у сечі слід визначати за допомогою ферментних методів аналізу (див. розділ «Побічні реакції»).
Натрій.
Кожен грам препарату містить 3,6 ммоль натрію. Це слід взяти до уваги пацієнтам, які дотримуються дієти із контрольованим вмістом натрію.
Спектр антибактеріальної активності.
Цефтриаксон має обмежений спектр антибактеріальної активності і може бути непридатним для застосування в якості монотерапії при лікуванні певних типів інфекції, крім випадків, коли збудник вже підтверджений (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). У випадку полімікробних інфекцій, коли серед підозрюваних збудників є резистентні до цефтриаксону мікроорганізми, слід розглянути застосування додаткових антибіотиків.
Застосування лідокаїну.
Якщо в якості розчинника застосовують розчин лідокаїну, цефтриаксон можна вводити лише внутрішньом'язово. Перед введенням препарату слід обов'язково врахувати протипоказання до застосування лідокаїну, застереження та іншу відповідну інформацію, наведену у інструкції для медичного застосування лідокаїну (див. розділ «Протипоказання»). При внутрішньом'язових ін'єкціях одразу ж після уколу рекомендується витягнути поршень шприца (не повинна з'являтися кров), щоб переконатися, що голка не потрапила у кровоносну судину. Слід використосувати свіжоприготовлені розчини.
Розчин лідокаїну у жодному випадку не можна вводити внутрішньовенно.
Жовчнокам'яна хвороба.
У випадку наявності на сонограмі тіней, слід зважити на можливість утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону. Затінення, що помилково вважалися жовчними каменями, спостерігалися на сонограмах жовчного міхура, і частота їх виникнення зростала при застосуванні цефтриаксону у дозі 1 г/добу та вище. Особливої обережності слід дотримуватися при застосуванні препарату дітям. Дітям не слід застосовувати дози, що перевищують 80 мг/кг маси тіла, оскільки підвищується ризик утворення жовчного преципітату. Такі преципітати зникають після припинення терапії цефтриаксоном. У рідкісних випадках утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону супроводжувалося симптоматикою. За наявності симптомів рекомендується консервативне нехірургічне лікування, і лікар має прийняти рішення про припинення застосування препарату, спираючись на результати оцінки користі-ризику конкретного випадку (див. розділ «Побічні реакції»).
Жовчний стаз.
Випадки панкреатиту, можливо спричинені непрохідністю жовчних шляхів, були зареєстровані у пацієнтів, які отримували цефтриаксон (див. розділ «Побічні реакції»). Більшість із таких пацієнтів мали фактори ризику розвитку холестазу та утворення біліарного сладжу, такі як попередня значна терапія, тяжка хвороба та повне парентеральне харчування. Не можна виключати, що ініціюючим або додатковим фактором розвитку цього порушення може бути утворення у жовчних шляхах преципітатів внаслідок застосування цефтриаксону.
Нирковокам'яна хвороба.
Зареєстровані випадки утворення ниркових каменів, що зникали після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку наявності симптомів слід зробити ультразвукове обстеження. Рішення щодо застосування препарату пацієнтам із наявністю в анамнезі ниркових каменів або гіперкальціурії приймає лікар, спираючись на результати оцінки користі-ризику у кожному конкретному випадку.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Відповідні дослідження не проводилися. У зв'язку з можливістю виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення, цефтриаксон може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Розчинники, що містять кальцій , такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, не слід використовувати для відновлення препарату у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону також можуть утворюватися при змішуванні цефтриаксону із кальцієвмісними розчинами в одній інфузійній системі. Цефтриаксон не можна вводити одночасно із розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, в тому числі із кальцієвмісними розчинами для тривалих інфузій, такими як розчини для парентерального харчування, за допомогою Y-подібної системи. Однак решті пацієнтів, крім новонароджених, цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, якщо між інфузіями ретельно промити систему сумісною рідиною. У дослідженнях і n vitro із використанням плазми пуповинної крові дорослих та новонароджених було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Особливості застосування», «Побічні реакції»).
Аміноглікозиди. Існують суперечливі дані щодо потенційного посилення токсичного впливу аміноглікозидів на нирки при їх застосуванні разом із цефалоспоринами. В таких випадках слід ретельно дотримуватися рекомендацій із моніторингу рівня аміноглікозидів (та функції нирок) у клінічній практиці.
Нестероїдні протизапальні засоби, антиагреганти, антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин) : підвищення можливості кровотечі.
Сумісне застосування препарату із пероральними антикоагулянтами може посилювати ефект проти вітаміну К та ризик кровотечі. Рекомендується часто перевіряти міжнародне нормалізоване співвідношення та належним чином корегувати дозу антивітаміну К як під час, так і після терапії цефтриаксоном (див. розділ «Побічні реакції»).
Петльові діуретики та нефротоксичні препарати − підвищується ризик нефротоксичності.
Бактеріостатичні антибіотики (хлорамфенікол, тетрацикліни): знижують бактерицидний ефект цефтриаксону. У дослідженні in vitro при застосуванні хлорамфеніколу у комбінації із цефтриаксоном спостерігалися антагоністичні ефекти. Клінічна значущість цих даних невідома.
Гормональні контрацептиви: знижується ефективність гормональних контрацептивів, тому рекомендується використовувати додаткові (негормональні) методи контрацепції під час лікування та протягом 1 місяця після його завершення.
Інші бета-лактамні антибіотики: можливість розвитку перехресних алергічних реакцій.
Після застосування етанолу одразу після прийому цефтриаксону не спостерігалося ефектів, схожих на дію дисульфіраму.
Цефтриаксон не містить N-метилтіотетразольну групу, яка б могла привести до непереносимості етанолу або кровотечі, що властиво деяким іншим цефалоспоринам.
Пробенецид: не впливає на канальцеву секрецію цефтриаксону (на відміну від інших цефалоспоринів).
Як і інші антибіотики, цефтриаксон може знижувати терапевтичний ефект вакцини проти тифу , проте такий ефект розповсюджується лише на ослаблений штам Ty21 .
Розчин Цефтриаксону-Дарниця не слід змішувати або вводити одночасно з іншими антимікробними препаратами у зв'язку з фармацевтичною несумісністю.
Цефтриаксон несумісний і його не можна змішувати з амзакрином , ванкоміцином , флуконазолом та аміноглікозидами .
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Цефтриаксон – парентеральний цефалоспориновий антибіотик III покоління з пролонгованою дією.
Мікробіологія. Бактерицидна активність цефтриаксону зумовлена пригніченням синтезу клітинних мембран. Цефтриаксон активний in vitro відносно більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Цефтриаксон характеризується дуже великою стійкістю до більшості b-лактамаз (як пеніциліназ, так і цефалоспориназ) грампозитивних і грамнегативних бактерій. Цефтриаксон активний відносно таких мікроорганізмів in vitro і при клінічних інфекціях (див. розділ «Показання»):
Грампозитивні аероби. Staphylococcus aureus ( метициліночутливий), коагулазо-негативні стафілококи, Streptococcus pyogenes (β-гемолітичний, групи А), Streptococcus agalactiae
(β-гемолітичний, групи В), β-гемолітичні стрептококи (групи ні А, ні В), Streptococcus viridans, Streptococcus pneumoniae. Стійкі до метициліну Staphylococcus spp. резистентні до цефалоспоринів, у тому ж числі до цефтриаксону. Також Enterococcus faecalis , Enterococcus faecium та Listeria monocytogenes виявляють стійкість до цефтриаксону.
Грамнегативні аероби. Acinetobacter lwoffi, Acinetobacter anitratus (головним чином A. baumanii )*, Aeromonas hydrophila, Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans , алкагеноподібні бактерії, Borrelia burgdorferi, Capnocytophaga spp., Citrobacter diversus (в тому числі C. amalonaticus ), Citrobacter freundii*, Escherichia coli, Enterobacter aerogenes *, Enterobacter cloacae *, Enterobacter spp . (інші)*, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei , Klebsiella oxytoca , Klebsiella pneumoniae** , Moraxella catarrhalis (раніше називалися Branhamella catarrhalis ), Moraxella osloensis, Moraxella spp. (інші), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeaе, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis , Proteus penneri *, Proteus vulgaris * , Pseudomonas fluorescens * , Pseudomonas spp. (інші)*, Providentia rettgeri * , Providentia spp. (інші), Salmonella typhi , Salmonella spp. (нетифоїдні), Serratia marcescens * , Serratia spp. (інші)*, Shigella spp., Vibrio spp., Yersinia enterocolitica, Yersinia spp. (інші).
* Деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтриаксону головним чином унаслідок утворення β-лактамаз, що кодуються хромосомами.
** Деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтриаксону унаслідок утворення низки плазмідо-опосередкованих β-лактамаз.
Багато зі штамів вищезазначених мікроорганізмів, які мають множинну стійкість до таких антибіотиків як амінопеніциліни та уреїдопеніциліни, цефалоспорини першого та другого покоління, аміноглікозиди, є чутливими до цефтриаксону. Treponema pallidum чутлива до цефтриаксону in vitro і у дослідах на тваринах. Клінічні випробування показують, що цефтриаксон ефективний для лікування первинного і вторинного сифілісу, за винятком клінічних штамів P. Aeruginosa, стійких до цефтриаксону.
Анаероби. Bacteroides spp. (чутливі до жовчі)*, Clostridium spp. (крім C. difficile ), Fusobacterium nucleatum, Fusobacterium spp. (інші), Gaffkia anaerobica (раніше називалися Peptococcus ), Peptostreptococcus spp .
* Деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтриаксону внаслідок утворення β-лактамаз.
Багато з штамів Bacteroides spp., які продукують b-лактамази (зокрема B. Fragilis), стійкі до цефтриаксону. Стійкий Clostridium difficile.
Чутливість до цефтриаксону можна визначати методом дисків або методом серійних розведень на агарі або бульйоні, використовуючи стандартну методику, подібну до тієї, яку рекомендує Національний комітет клінічних лабораторних стандартів (НККЛС). Для цефтриаксону НККЛС встановив такі критерії оцінки результатів випробувань:
Таблиця 1.
Чутливі | Помірно чутливі | Стійкі | |
Метод розведень Інгібуюча концентрація, мг/л | ≤ 8 | 16-32 | ≥ 64 |
Метод дисків (диск з 30 мкг цефтриаксону) Діаметр зони затримки росту, мм | ≥ 21 | 20-14 | ≤ 13 |
Для визначення чутливості мікроорганізмів слід використовувати диски з цефтриаксоном, оскільки у дослідженнях in vitro показано, що цефтриаксон активний відносно окремих штамів, стійких при використанні дисків, призначених для всієї групи цефалоспоринів.
Замість стандартів НККЛС для визначення чутливості мікроорганізмів можна використовувати й інші добре стандартизовані нормативи, наприклад DIN та ICS, що дозволяють адекватно оцінити рівень чутливості.
Фармакокінетика.
Фармакокінетика цефтриаксону має нелінійний характер. Усі основні фармакокінетичні параметри, що базуються на загальних концентраціях препарату, за винятком періоду напіввиведення, залежать від дози.
Всмоктування. Максимальна концентрація у плазмі крові після одноразового внутрішньом'язового введення 1 г препарату становить 81 мг/л та досягається за 2-3 години після введення. Одноразові внутрішньовенні інфузії 1 г та 2 г препарату призводять через 30 хвилин до концентрацій 168,1 ±
28,2 та 256,9 ± 16,8 мг/л відповідно. Площа під кривою концентрації у плазмі крові після внутрішньовенного введення дорівнює такій після внутрішньом'язового введення. Це означає, що біодоступність цефтриаксону після внутрішньом'язового введення становить 100 %.
Розподіл. Об'єм розподілу цефтриаксону становить 7-12 л. Після введення у дозі 1-2 г цефтриаксон добре проникає у тканини та рідини організму. Протягом більш ніж 24 години його концентрації набагато перевищують мінімальні пригнічуючи концентрації для більшості збудників інфекцій більш ніж у 60 тканинах та рідинах (у тому числі легенях, серці, жовчовивідних шляхах, печінці, мигдаликах, середньому вусі та слизовій носа, кістках, а також спинномозковій, плевральній та синовіальній рідинах, у секреті простати).
Після внутрішньовенного введення цефтриаксон швидко проникає у спинномозкову рідину, де бактерицидні концентрації щодо чутливих мікроорганізмів зберігаються протягом 24 годин.
Зв'язування з білками. Цефтриаксон оборотно зв'язується з альбуміном, причому ступінь зв'язування зменшується зі зростанням концентрації, наприклад, знижуючись з 95 % при концентрації у плазмі крові менше 100 мг/л до 85 % при концентрації 300 мг/л. Завдяки нижчій концентрації альбуміну у тканинній рідині частка вільного цефтриаксону у ній вища, ніж у плазмі крові.
Проникнення в окремі тканини. Цефтриаксон проникає через запалені мозкові оболонки у дітей , у т.ч. новонароджених. Через 24 години після внутрішньовенного введення цефтриаксону у дозі
50-100 мг/кг маси тіла (новонародженим та немовлятам відповідно) концентрації цефтриаксону у спинномозковій рідині перевищують 1,4 мг/л. Максимальна концентрація у спинномозковій рідині досягається приблизно через 4 години після внутрішньовенного введення та становить у середньому 18 мг/л. При бактеріальному менінгіті середня концентрація цефтриаксону у цереброспінальній рідині становить 17 % від концентрації у плазмі крові, при асептичному менінгіті – 4 %. У дорослих хворих на менінгіт після введення дози 50 мг/кг маси тіла через 2-24 години досягаються такі концентрації цефтриаксону у цереброспінальній рідині, які у багато разів перевищують мінімальні інгібуючі концентрації для найрозповсюдженіших збудників менінгіту.
Цефтриаксон проходить через плацентарний бар'єр та у малих концентраціях виділяється у грудне молоко.
Метаболізм. Цефтриаксон не піддається системному метаболізму, а перетворюється у неактивні метаболіти під дією кишкової флори.
Виведення. Загальний плазмовий кліренс цефтриаксону становить 10-22 мл/хв. Нирковий кліренс становить 5-12 мл/хв. 50-60 % цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді нирками і
40-50 % – у незміненому вигляді з жовчю. Період напіввиведення цефтриаксону у дорослих становить близько 8 годин.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. У новонароджених дітей нирками виводиться приблизно 70 % дози. У дітей перших 8 днів життя, а також у пацієнтів старше 75 років період напіввиведення у середньому є в 2-3 рази більшим, ніж у дорослих молодого віку.
У хворих із нирковою або печінковою недостатністю фармакокінетика цефтриаксону змінюється незначною мірою, відзначається лише незначне збільшення періоду напіввиведення. Якщо порушена лише функція нирок, збільшується виведення з жовчю, якщо порушена функція печінки, збільшується виведення нирками.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок майже білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, слабо гігроскопічний.
Несумісність.
Цефтриаксон-Дарниця не можна змішувати з кальційвмісними розчинами, такими як розчин Рінгера чи розчин Гартмана.
Цефтриаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом та аміноглікозидами.
Не слід змішувати з іншими розчинниками, крім зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка.
По 0,5 г або 1 г порошку у флаконі; по 1, 5 або 40 флаконів в упаковці. По 1 флакону по 0,5 г порошку та 1 ампулі розчинника (Вода для ін'єкцій-Дарниця в ампулі по 5 мл) в упаковці. По 1 флакону по 1 г порошку та 1 ампулі розчинника (Вода для ін'єкцій-Дарниця в ампулі по 10 мл) в упаковці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Місцезнаходження.
Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.
ЦЕФТРИАКСОН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа