В корзине нет товаров
ЦЕФТРИАКСОН порошок д/р-ра д/ин. 1 г №5

ЦЕФТРИАКСОН порошок д/р-ра д/ин. 1 г №5

rx
Код товара: 92582
1 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция

Для медицинского использования препарата

цефтриаксон

(Цефтриаксон)
Место хранения:
Активный ингредиент: cefcriaxone;
1 флакон содержит: цефтриаксон (как цефтриаксон натрия) - 1,0 г
Лекарственная форма. Порошок для инъекционного раствора.
Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные агенты для системного применения. Другие бета-лактами антибиотики. Цефалоспорины III поколения. Цефтриаксон. ATH код J01D D04.
Клинические характеристики.
Индикация.
Цефтриаксон используется для лечения инфекций, чьи возбудители чувствительны к цефтриаксону:
- инфекции дыхательных путей, особенно пневмонии, а также инфекции уха, горла и носа;
- инфекции органов брюшной полости (перитонит, инфекции желчных путей и желудочно-кишечного тракта);
- почки и мочевыводящие пути инфекция;
- генитальные инфекции, включая гонорею;
- сепсис;
- инфекции костей, суставов, мягких тканей, кожи, а также раневые инфекции;
- инфекции у больных с ослабленной иммунной защитой;
- менингит;
- распространение болезни Лайма (стадия II и III);
Periodorial профилактика инфекций при хирургических вмешательствах на органах желудочно-кишечного тракта, желчных путей, мочевыводящих путей и во время гинекологических процедур, но только в случае потенциальной или известной контаминации.
При назначении цефтриаксона должны следовать официальные рекомендации по антибактериальной терапии и, в частности, рекомендации для антибиотикопрофилактики.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к цефтриаксону, или любой другой цефалоспорин. Наличие в анамнезе тяжелых реакций гиперчувствительности (например, анафилактических реакций) к какой-либо другой тип бета-лактамные антибактериальные агенты (пенициллины, монобактам и карбапенемы).
Цефтриаксон противопоказан:
У недоношенных детей в возрасте ≤41 недели, принимая во внимание период развития плода (гестационный возраст + возраст после рождения) *
Доношенных детей (в возрасте ≤28 дней):
- с гипербилирубинемией, желтухи, гипоальбуминой или ацидозом, как в условиях такой связывающий билирубин, вероятно, сломался *
- которые требуют (или, как ожидается, потребует) внутривенного введения препаратов кальция или кальцийсодержащих растворов, так как существует риск образования осаждение кальциевой соли цефтриаксона (см разделы «Особенности применения» и «побочные реакции»).
* В В пробирке исследование показало , что цефтриаксон может вытеснять билирубин с соединением альбумина сыворотки, что приводит к возможному риску развития билирубина энцефалопатии у таких больных.
Перед внутримышечного введения цефтриаксона, необходимо исключить наличие противопоказаний к применению лидокаина, если она используется в качестве растворителя (смотри раздел «Особенности применения»). Видеть Инструкция по медицинскому применению лидокаина, особенно противопоказания.
Растворы цефтриаксона, содержащего лидокаин не следует вводить внутривенно.
Способ применения и доза.
Взрослые и дети старше 12 лет: назначают по 1-2 г цефтриаксона 1 раз в день (каждые 24 часа). При тяжелых инфекциях или инфекциях, где патогены имеют только умеренную чувствительность к цефтриаксону, суточная доза может быть увеличена до 4 г
Новорожденные, младенцы и дети в возрасте до 12 лет.
Ниже приведены рекомендуемые дозы для применения 1 раз в сутки.
Младенцы (до 2 недель): 20-50 мг / кг 1 раз в день, суточная доза не должна превышать 50 мг / кг массы тела. При определении дозы препарата для пожертвованных и недоношенных детей нет различий.
Цефтриаксон противопоказан к применению новорожденного возраста ≤28 дней , если это необходимо ( как ожидается или требуется) лечение внутривенного раствора , содержащего кальций, в том числе непрерывной внутривенной инфузии , содержащий кальций, например, парентерального питания, из - за риска преципитатов кальциевых солей цефтриаксона (см. Раздел "Противопоказания").
Новорожденные и дети в возрасте от 15 дней до 12 лет: 20-80 мг / кг Вес тела 1 раз в день.
Дети весом более 50 кг доза вводится взрослым.
Внутривенные дозы 50 мг / кг или выше следует вводить путем инфузии в течение по крайней мере 30 минут.
Больно летом лет.
Сводная коррекция дозы пациента не требуется.
Продолжительность лечения.
Продолжительность лечения зависит от показаний и заболеваний.
Комбинированная терапия.
Исследования показали, что в отношении многих грамотрицательных бактерий, существует взаимосвязь между Цефтриаксонами и аминогликозидами. Несмотря на то, что повышенная эффективность таких комбинаций не всегда может быть предсказана, она должна иметь в виду в присутствии тяжелых, угрожающих инфекций, вызванных псевдомонасом aeruginosa . Из-за физической несовместимости между цефтриаксоном и аминогликозидом следует вводить отдельно в рекомендуемых дозах.
Дозировка в особых случаях.
Менингит.
При бактериальном менингите у младенцев и детей в возрасте от 15 дней до 12 лет, чтобы начать лечение с дозы 100 мг / кг (максимально 4 г) 1 раз в день. Как только будет идентифицирован патоген, и его чувствительность определяется, доза может быть уменьшена соответственно. Лучшие результаты были достигнуты с такой продолжительностью лечения:
Neisseria Meningitidis
Гемофильные гриппы.
Пневмококк
4 дня
6 дней
7 дней
Лайм боррелиоза: взрослым и детям - 50 мг / кг (максимальная суточная доза - 2 г) 1 раз в день в течение 14 дней.
Гонорея.
Для лечения гонореи (вызванной пенициллиназу штаммы, образующие и neutvoryuyuchymy) рекомендуется вводить одну дозу 250 мг внутримышечно.
Профилактика инфекций в хирургии.
Для профилактики послеоперационной инфекции в загрязненных или потенциально загрязненных хирургических вмешательств рекомендуется - в зависимости от степени риска инфицирования - вводят одну дозу 1-2 г цефтриаксона за 30-90 минут до операции. При операции в толстой кишке и прямой кишки хорошо зарекомендовала себя одновременное введение цефтриаксона и одного 5-нитроимидазола, например, орнидазол.
Нарушение функции почек и печени.
У больных с почечной дисфункцией нет необходимости снижать дозу, если функция печени нормальная. Только в случае почечной недостаточности в peredterminalniy стадии (клиренс креатинина менее 10 мл / мин) суточная доза не должна превышать 2 г
Пациенты , которые находятся на диализе, нет необходимости в дополнительном введении препарата после диализа. Следует, однако, контролировать концентрацию цефтриаксона в сыворотке крови, так как эти пациенты могут уменьшить скорость выведения. Суточная доза цефтриаксона у пациентов, которые находятся на диализе, не должна превышать 2 г
Не у пациентов с нарушением функции печени нет необходимости снижать дозу , если функция почек является нормальной.
При одновременном тяжелой почечной дисфункции печени и регулярно определять концентрацию цефтриаксона в плазме и коррекции дозы , при необходимости, так как уровень выхода у таких пациентов может быть уменьшена.
Подготовка решений.
Восстановленный раствор следует использовать сразу же после приготовления.
В зависимости от концентрации цветовых решений может варьировать от бледно-желтого до янтарного. Это свойство активного вещества не влияет на эффективность или переносимость препарата.
Внутримышечные инъекции.
Для внутримышечной инъекции 1 г растворяют в 3,5 мл 1% раствора лидокаина; инъекции делать в центре большой мышцы. Это не рекомендуется не более 1 г ввести в один участок.
Если лидокаин используется в качестве растворителя, полученный раствор не следует вводить внутривенно (смотрите раздел «Противопоказания»). Для получения более подробной информации, рекомендуется ознакомиться с инструкцией по медицинскому применению лидокаина.
Применение лидокаина включает предварительный тест для определения индивидуальной чувствительности к данному лекарственному препарату.
Внутривенные инъекции.
Для внутривенного введения следует растворить 1 г цефтриаксона в 10 мл воды для инъекций; вводят внутривенно медленно (2-4 минуты).
Внутривенное вливание.
Внутривенное вливание должно длиться не менее 30 минут. Для приготовления раствора для инфузии 2 г цефтриаксона , растворенного в 40 мл одного из следующих инфузионных растворов бесплатно ионов кальция: 0,9% хлорида натрия, 0,45% хлорида натрия + 2,5% глюкозы, 5% глюкозы, 10% глюкозы 6% декстран раствор в 5% глюкозы, 6,10% hidroksyetylovanyy крахмала, воды для инъекций. Принимая во внимание возможные решения несовместимости, содержащие цефтриаксон не следует смешивать с растворами, содержащими другие антибиотики, как в подготовке и во время введения.
Тем не менее, 2 г цефтриаксона и 1 г орнидазол физически и химически совместимы в 250 мл физиологического натрия хлорид или декстроза.
Не следует использовать растворители, которые содержат кальций, такие как раствор Рингера или раствор Гартмана, растворение цефтриаксоных флаконов или в разбавленный раствор восстанавливал для внутривенного введения в связи с вероятностью образования преципитатов кальциевой соли цефтриаксон. Появление цефтриаксон выделений солей кальция также может произойти, когда цефтриаксон смешивают с растворами, содержащими кальций в одной инфузионной системе для внутривенного введения. Цефтриаксон не может одновременно вводить внутривенно растворов, содержащих кальций, в том числе длительных вливаний, содержащих кальций, например, парентеральное питание. Тем не менее, за исключением детей, цефтриаксон и кальциевые растворы могут быть введены последовательно, если система инфузии тщательно промывают между совместимым раствором для инфузии (см. «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие формы взаимодействия»).
Неблагоприятные реакции.
Побочные реакции наиболее часто наблюдаются при применении цефтриаксона являются эозинофилия, лейкопения, тромбоцитопения, диарея, сыпь и повышение уровня печеночных ферментов.
Эффекты частоты классифицируются следующим образом: очень часто, часто, редко, редко.
Частота не известно (не может быть оценена на основе имеющихся данных, в соответствии с постмаркетинговыми. Как сообщает из этих реакций были добровольными и численность популяции неизвестна, достоверно оценить частоту событий, не может, поэтому они классифицируются как неизвестные частотные. )
Инфекции и инвазии: необычные: генитальные грибковые инфекции; редко: psevdomembrannyy колита; Неизвестная частота: суперинфекция.
Из системы крови и лимфатической системы: общая: эозинофилия, лейкопения, тромбоцитопения; Obscure: гранулоцитопения, анемия, нарушения свертываемости крови; Неизвестная частота: гемолитическая анемия, агранулоцитоз.
Иммунная система: частота не известно: анафилаксии, анафилактические реакции, анафилактоидные реакции, гиперчувствительность.
Нервная система: редко: головная боль, головокружение; Частота не известна: конвульсии.
От частоты слуха и равновесия неизвестно: vertiho.
Со стороны респираторной системы, грудной клетки и средостения: редко: бронхоспазм.
Из желудочно - кишечного тракта: часто: жидкий стул, диарея; редко: тошнота, рвота; Частота не известна: панкреатит, стоматит, глоссит.
Гепатобилиарная система: общее: повышение активности печеночных ферментов; Неизвестная частота: осаждается в желчном пузыре, ядерная желтуха.
Кожа и подкожная клетчатка: часто: сыпь; Obscure: зуд; редкие: крапивница; Частота не известна: синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, мультиформная эритема, острый обобщенный экзантематозный пустулезный.
Из почек и мочевыделительной системы: редко: гематурия, глюкозурия; Неизвестная частота: олигурии, образование осадков в почках (обратимой).
Общие нарушения и реакции в месте инъекции: Нечасто: флебит, инъекции сайт боль, лихорадка; редко: отек, лихорадка.
Эти лабораторные тесты: редко: повышение креатинина в крови; Неизвестный частота: ложные положительные результаты теста Кумбса, ложно-положительный анализ результатов галактоземии, ложно-положительные результаты nefermentnyh методы для определения глюкозы.
Инфекции и инвазии.
Случаи диареи после применения цефтриаксона может быть связан с Clostridium несговорчивый. Соответствующее количество жидкости и электролитов должны быть назначены (смотри раздел «Особенности применения»).
Выпавший соль кальция цефтриаксона.
Редкие случаи серьезных побочных реакций, иногда с летальным исходом, сообщили в недоношенных и доношенных новорожденных (в возрасте <28 дней), которые вводят внутривенно цефтриаксон и кальций. В вскрытии в легких и почках, были обнаружены осадок соли кальция цефтриаксона. Высокий риск образования преципитатов у новорожденных является следствием их небольшого объема крови и больше, чем у взрослых, период полураспада цефтриаксона (см разделы «противопоказания», «Особенности применения»).
Зарегистрированные случаи образования почек выделений, в основном у детей в возрасте до 3 лет с момента получения больших суточных доз (например , ≥80 мг / кг / день) или суммарные дозы более 10 граммов и имеют дополнительные факторы риска (например , ограниченное потребление жидкости или постельный режим). Риск образования преципитатов возрастает у больных лишена подвижности или у больных в состоянии обезвоживания. Осадок может сопровождаться симптомами или бессимптомно, может привести к почечной недостаточности и анурии, и исчезают после прекращения цефтриаксон (см. Раздел «Особенности использования»).
Зарегистрированные случаи образования осаждения кальциевой соли цефтриаксона в желчном пузыре, предпочтительно у пациентов с препарата вводили в дозах выше, чем в стандартной рекомендованной дозы. У детей, по перспективным исследованиям, частота формирования преципитатов с внутривенным введением была другой - в некоторых исследованиях более чем на 30%. При медленном введении препарата (в течение 20-30 минут), частота образования преципитатов, очевидно, ниже. Образование осадков, как правило, не сопровождается симптомами, но в редких случаях есть такие клинические симптомы, как боль, тошнота и рвота. В таких случаях, рекомендуется симптоматическое лечение. После прекращения цефтриаксон, осаждаются обычно исчезает (смотри раздел «Особенности применения»).
Передозировка.
В случае передозировки, гемодиализ или перитонеальный диализ не приведет к снижению избыточных концентраций лекарственного средства в плазме крови. В случае передозировки могут наблюдаться тошнота, рвота, понос. Специфический антидот не существует. Лечение передозировки симптоматично.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Беременность.
Ceftriaxson проникает через плацентарный барьер. Есть ограниченные данные о применении цефтриаксона беременных женщин. Исследования на животных не указывают на прямое или косвенное вредное воздействие на эмбрион / плод, ослабленным и постнатального развития. Во время беременности, особенно в первом триместре беременности, цефтриаксон может быть использован только если польза превышает риск.
Кормление грудью.
Цефтриаксон проникает в грудное молоко в низких концентрациях, но с использованием препарата в терапевтических дозах не влияет на груди младенцев не ожидается. Однако, риск диареи и грибковых инфекций слизистых оболочек, не может быть исключен. Необходимо учитывать возможность сенсибилизации. Необходимо принять решение о прекращении грудного вскармливания или прекращения / отказа от использования цефтриаксон, принимая во внимание преимущества грудного вскармливания для ребенка и пользы от лечения для женщины.
Фертильность.
В исследованиях репродуктивной функции, не было никаких признаков нежелательного влияния на фертильность мужчин или женщин.
Дети.
Препарат применяют у детей в дозе, указанной в разделе «Способ применения и дозы».
Особенности приложения.
Ответ гиперчувствительности.
Как и при применении всех бета-лактамных антибиотиков, были случаи серьезных реакций гиперчувствительности, иногда с летальными последствиями (см раздел «Побочные реакции»). В случае тяжелых реакций гиперчувствительности, цефтриаксон следует немедленно прекратить и принять соответствующие неотложные меры. Перед началом лечения, следует установить, является ли пациент в анамнезе тяжелых реакций гиперчувствительности к цефтриаксону, другим цефалоспоринам или другие типы бета-лактамных продуктов. Необходимо использовать цефтриаксон для пациентов с наличием в анамнезе незначительной гиперчувствительности к другим препаратам беты-лактамных.
Зарегистрированные случаи серьезных побочных реакций кожи (синдром Стивенс-Джонсона или синдрома из Лиелла / токсический эпидермальный некролис); Однако частота этих явлений неизвестна (см раздел «Побочные реакции»).
Взаимодействие с лекарственными средствами , содержащими кальций.
Преждевременные и полноценные младенцы младше 1 месяца Описанные случаи формирование кальциевой соли цефтриаксона осаждается в легких и почках с летальными последствиями. По крайней мере, один из этих пациентов с цефтриаксон и кальций вводили в разное время и с помощью различных систем внутривенного вливания. Згідно із наявними науковими даними, не зареєстровано підтверджених випадків утворення внутрішньосудинних преципітатів, крім як у новонароджених, яким вводили цефтриаксон та кальцієвмісні розчини або будь-які інші кальцієвмісні препарати. У дослідженнях іn vitro було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону порівняно із пацієнтами інших вікових груп.
При застосуванні цефтриаксону пацієнтам будь-якого віку препарат не можна змішувати або вводити одночасно із будь-якими розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, навіть при використанні різних інфузійних систем або введенні препаратів у різні інфузійні ділянки. Проте пацієнтам віком старше 28 днів цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, за умови введення препаратів через різні інфузійні системи у різні ділянки тіла або заміни чи ретельного промивання інфузійної системи між введенням цих засобів фізіологічним сольовим розчином, щоб запобігти утворенню преципітату. Пацієнтам, які потребують постійних інфузій кальцієвмісних розчинів для повного парентерального харчування (ППХ), медичні працівники можуть призначити альтернативні антибактеріальні засоби, застосування яких не пов'язане із подібним ризиком утворення преципітатів. Якщо застосування цефтриаксону пацієнтам, які потребують постійного харчування, визнано необхідним, розчини для ППХ та цефтриаксон можна вводити одночасно, хоча і через різні інфузійні системи та у різні ділянки тіла. Також введення розчинів для ППХ можна призупинити на час інфузії цефтриаксону та промити інфузійні системи між введенням розчинів (див. розділи «Протипоказання», «Побічні реакції» та «Несумісність»).
Діти.
Безпека та ефективність Цефтриаксону у новонароджених, немовлят та дітей були встановлені для доз, описаних у розділі «Спосіб застосування та дози». У дослідженнях було показано, що цефтриаксон, як деякі інші цефалоспорини, може витісняти білірубін зі зв'язку із альбуміном сироватки крові.
Цефтриаксон протипоказаний недоношеним та доношеним новонародженим, яким загрожує ризик розвитку білірубінової енцефалопатії (див. розділ «Протипоказання»).
Імуноопосередкована гемолітична анемія.
Випадки імуноопосередкованої гемолітичної анемії спостерігалися у пацієнтів, які отримували антибактеріальні засоби класу цефалоспоринів, в тому числі Цефтриаксон (див. розділ «Побічні реакції»). Тяжкі випадки гемолітичної анемії, в тому числі із летальними наслідками, були зареєстровані в період лікування Цефтриаксоном як у дорослих, так і у дітей.
Якщо під час застосування цефтриаксону у пацієнта виникає анемія, слід розглянути діагноз анемії, асоційованої із застосуванням цефалоспорину, та припинити застосування цефтриаксону до встановлення етіології захворювання.
Довготривале лікування.
При довготривалому лікуванні слід регулярно проводити розгорнутий аналіз крові.
Коліт/надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.
Випадки коліту та псевдомембранозного коліту, асоційованих із застосуванням антибактеріальних засобів, були зареєстровані на фоні застосування майже всіх антибактеріальних засобів, в тому числі цефтриаксону. Тяжкість цих захворювань може коливатися від легкої до загрозливої для життя. Тому важливо враховувати можливість такого діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосування цефтриаксону виникла діарея (див. розділ «Побічні реакції»). Слід обміркувати припинення терапії цефтриасконом та застосування відповідних засобів проти Clostridium difficile . Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, застосовувати не слід.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, можуть виникати суперінфекції, спричинені нечутливими до препарату мікроорганізмами.
Тяжка ниркова та печінкова недостатність.
У випадку тяжкої ниркової та печінкової недостатності рекомендований ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Вплив на результати серологічних досліджень.
При застосуванні препарату Цефтриаксон тест Кумбса може давати хибнопозитивні результати. Також Цефтриаксон може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на наявність галактоземії (див. розділ «Побічні реакції»).
При визначенні глюкози у сечі неферментними методами можуть бути отримані хибнопозитивні результати. Протягом застосування Цефтриаксону рівні глюкози у сечі слід визначати за допомогою ферментних методів аналізу (див. розділ «Побічні реакції»).
Натрій.
Кожен грам препарату Цефтриаксон містить 3,6 ммоль натрію. Це слід взяти до уваги пацієнтам, які дотримуються дієти із контрольованим вмістом натрію.
Спектр антибактеріальної активності.
Цефтриаксон має обмежений спектр антибактеріальної активності і може бути непридатним для застосування в якості монотерапії при лікуванні певних типів інфекції, крім випадків, коли збудник вже підтверджений (див. розділ ««Спосіб застосування та дози»). У випадку полімікробних інфекцій, коли серед підозрюваних збудників є резистентні до цефтриаксону мікроорганізми, слід розглянути застосування додаткових антибіотиків.
Застосування лідокаїну.
Якщо в якості розчинника застосовують розчин лідокаїну, цефтриаксон можна вводити лише внутрішньом'язово. Перед введенням препарату слід обов'язково врахувати протипоказання до застосування лідокаїну, застереження та іншу відповідну інформацію, наведену у інструкціїї для медичного застосування лідокаїну (див. розділ «Протипоказання»). Розчин лідокаїну у жодному випадку не можна вводити внутрішньовенно.
Жовчнокам'яна хвороба.
У випадку наявності на сонограмі тіней, слід зважити на можливість утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону. Затінення, що помилково вважалися жовчними каменями, спостерігалися на сонограмах жовчного міхура, і частота їх виникнення зростала при застосуванні цефтриаксону у дозі 1 г/добу та вище. Особливої обережності слід дотримуватися при застосуванні препарату дітям. Такі преципітати зникають після припинення терапії цефтриаксоном. У рідкісних випадках утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону супроводжувалося симптоматикою. За наявності симптомів рекомендується консервативне нехірургічне лікування, і лікар має прийняти рішення про припинення застосування препарату, спираючись на результати оцінки користі-ризику конкретного випадку (див. розділ «Побічні реакції»).
Жовчний стаз.
Випадки панкреатиту, можливо спричинені непрохідністю жовчних шляхів, були зареєстровані у пацієнтів, які отримували Цефтриаксон (див. розділ «Побічні реакції»). Більшість із таких пацієнтів мали фактори ризику розвитку холестазу та утворення біліарного сладжу, такі як попередня значна терапія, тяжка хвороба та повне парентеральне харчування. Не можна виключати, що ініціюючим або додатковим фактором розвитку цього порушення може бути утворення у жовчних шляхах преципітатів внаслідок застосування препарату Цефтриаксон.
Нирковокам'яна хвороба.
Зареєстровані випадки утворення ниркових каменів, що зникали після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку наявності симптомів слід зробити ультразвукове обстеження. Рішення щодо застосування препарату пацієнтам із наявністю в анамнезі ниркових каменів або гіперкальціурії приймає лікар, спираючись на результати оцінки користі-ризику конкретного випадку.
Утилізація лікарського засобу.
Надходження лікарського засобу у зовнішнє середовище слід звести до мінімуму. Слід запобігати потраплянню лікарського засобу у каналізаційну систему або домашні відходи. Будь-який невикористаний лікарський засіб після закінчення лікування або терміну придатності слід повернути в оригінальній упаковці постачальнику (лікарю або фармацевту) для правильної утилізації.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами .
Відповідні дослідження не проводилися. У зв'язку з можливістю виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення, Цефтриаксон може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Розчинники, що містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, не слід використовувати для відновлення препарату Цефтриаксон у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону також можуть утворюватися при змішуванні цефтриаксону із кальцієвмісними розчинами в одній інфузійній системі. Цефтриаксон не можна вводити одночасно із розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, в тому числі із кальцієвмісними розчинами для тривалих інфузій, такими як розчини для парентерального харчування, за допомогою Y-подібної системи. Однак решті пацієнтів, крім новонароджених, цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, якщо між інфузіями ретельно промити систему сумісною рідиною. У дослідженнях іn vitro із використанням плазми пуповинної крові дорослих та новонароджених було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Особливості застосування», «Побічні реакції»).
Сумісне застосування препарату із пероральними антикоагулянтами може посилювати ефект проти вітаміну К та ризик кровотечі. Рекомендується часто перевіряти міжнародне нормалізоване співвідношення та належним чином корегувати дозу антивітаміну К як під час, так і після терапії цефтриаксоном (див. розділ «Побічні реакції»).
Існують суперечливі дані щодо потенційного посилення токсичного впливу аміноглікозидів на нирки при їх застосуванні разом із цефалоспоринами. В таких випадках слід ретельно дотримуватися рекомендацій із моніторингу рівня аміноглікозидів (та функції нирок) у клінічній практиці.
У дослідженні in vitro при застосуванні хлорамфеніколу у комбінації із цефтриаксоном спостерігалися антагоністичні ефекти. Клінічна значущість цих даних невідома.
Не було зареєстровано випадків взаємодії між цефтриаксоном та кальцієвмісними препаратами для перорального застосування або взаємодії між цефтриаксоном для внутрішньом'язового введення та кальцієвмісними препаратами (для внутрішньовенного або перорального застосування).
У пацієнтів, які застосовують цефтриаксон, можливі хибнопозитивні результати тесту Кумбса.
Цефтриаксон, як і інші антибіотики, може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію.
Подібним чином, при визначенні глюкози у сечі за допомогою неферментних методів результати можуть бути хибнопозитивними. З цієї причини в період застосування цефтриаксону слід визначати рівень глюкози у сечі за допомогою ферментних методів.
Порушень функції нирок не спостерігалося після супутнього застосування великих доз цефтриаксону та потужних діуретиків (наприклад, фуросеміду).
Одночасне застосування пробенециду не знижує виведення цефтриаксону.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Цефтриаксон – парентеральний цефалоспориновий антибіотик III покоління з пролонгованою дією.
Механізм дії.
Бактерицидна активність цефтриаксону зумовлена пригніченням синтезу клітинної стінки. Цефтриаксон активний in vitro відносно широкого спектру грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Цефтриаксон характеризується дуже великою стійкістю до більшості b-лактамаз (як пеніциліназ, так і цефалоспориназ) грампозитивних і грамнегативних бактерій. Цефтриаксон звичайно активний відносно таких мікроорганізмів in vitro та при клінічних інфекціях (див. розділ «Показання»):
Грампозитивні аероби.
Staphylococcus aureus (метициліночутливий), коагулазо-негативні стафілококи, Streptococcus pyogenes (β-гемолітичний, групи А), Streptococcus agalactiae (β-гемолітичний, групи В), β-гемолітичні стрептококи (групи ні А, ні В), Streptococcus viridans , Streptococcus pneumoniae .
Примітка. Стійкі до метициліну Staphylococcus spp. резистентні до цефалоспоринів, у тому числі до цефтриаксону. Також Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium та Listeria monocytogenes проявляють стійкість до цефтриаксону.
Грамнегативні аероби.
Acinetobacter lwoffi , Acinetobacter anitratus (головним чином A. baumanii )*, Aeromonas hydrophila, Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans , алкагеноподібні бактерії, Borrelia burgdorferi, Burkholderia cepacia, Capnocytophaga spp., Citrobacter diversus (у тому числі C. amalonaticus), Citrobacter freundii*, Escherichia coli, Enterobacter aerogenes*, Enterobacter cloacae*, Enterobacter spp. (інші)*, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae**, Moraxella catarrhalis (раніше називалися Branhamella catarrhalis ), Moraxella osloensis, Moraxella spp. (інші), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus penneri*, Proteus vulgaris, Pseudomonas fluorescens*, Pseudomonas spp. (інші)*, Providentia rettgeri, Providentia spp. (інші), Salmonella typhi, Salmonella spp. (група enteritidis ), Serratia marcescens, Serratia spp. (інші), Shigella spp., Vibrio spp., Yersinia enterocolitica, Yersinia spp. (інші).
* деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтриаксону головним чином унаслідок утворення β-лактамаз, що кодуються хромосомами.
** деякі ізоляти Klebsiella pneumoniae стійкі до цефтриаксону унаслідок утворення низки плазмідо-опосередкованих β-лактамаз.
Примітка. Багато з штамів вищезазначених мікроорганізмів, які мають множинну стійкість до таких антибіотиків як амінопеніциліни та уреїдопеніциліни, цефалоспорини І та ІІ покоління, аміноглікозиди, є чутливими до цефтриаксону. Treponema pallidum чутлива до цефтриаксону in vitro та в дослідах на тваринах. Клінічні випробування показують, що цефтриаксон ефективний для лікування первинного та вторинного сифілісу. За деякими винятками клінічні штами P. аeruginosa стійкі до цефтриаксону.
Анаероби.
Bacteroides spp. (чутливі до жовчі)*, Clostridium spp. (крім групи C. perfringens), Fusobacterium nucleatum, Fusobacterium spp. (інші), Gaffkia anaerobica (раніше називалися Peptococcus), Peptostreptococci.
* деякі ізоляти Bacteroides spp. стійкі до цефтриаксону.
Примітка. Багато з штамів Bacteroides spp. , які продукують b-лактамази (зокрема, B. fragilis), стійкі до цефтриаксону. Стійкий Clostridium difficile .
Чутливість до цефтриаксону можна визначати методом дисків або методом серійних розведень на агарі або бульйоні, використовуючи стандартну методику, подібну до тієї, яку рекомендує Національний комітет клінічних лабораторних стандартів (НККЛС). Для цефтриаксону НККЛС встановив такі критерії оцінки результатів випробувань:
Чутливі
Помірно чутливі
Стійкі
Метод розведень
Інгібуюча концентрація, мг/л
≤8
16-32
≥64
Метод дисків
(диск з 30 мкг цефтриаксону)
Діаметр зони затримки росту, мм
≥21
20-14
≤13
Для визначення чутливості мікроорганізмів слід використовувати диски з цефтриаксоном, так як у дослідженнях in vitro показано, що цефтриаксон активний відносно окремих штамів, які стійкі при використанні дисків, призначених для всієї групи цефалоспоринів.
Замість стандартів НККЛС для визначення чутливості мікроорганізмів можна використовувати й інші добре стандартизовані нормативи, наприклад, DIN та ICS, що дозволяють адекватно оцінити рівень чутливості.
Фармакокінетика.
Фармакокінетика цефтриаксону має нелінійний характер. Всі основні фармакокінетичні параметри, що базуються на загальних концентраціях препарату (вільний та зв'язаний з білками цефтриаксон), за винятком періоду напіввиведення, залежать від дози.
Всмоктування.
Максимальна концентрація у плазмі крові після внутрішньом'язового введення 1 г препарату становить 81 мг/л та досягається за 2-3 години після введення. Одноразові внутрішньовенні інфузії 1 г та 2 г призводять через 30 хвилин до концентрацій 168,1±28,2 та 256,9±16,8 мг/л відповідно. Площа під кривою «концентрація-час» у плазмі крові після внутрішньовенного введення дорівнює такій після внутрішньом'язового введення. Це означає, що біодоступність цефтриаксону після внутрішньом'язового введення становить 100 %.
Розподіл.
Об'єм розподілу цефтриаксону становить 7-12 л. Після внутрішньовенного введення цефтриаксон швидко проникає в інтерстиціальну рідину, де бактерицидні концентрації щодо чутливих мікроорганізмів зберігаються протягом 24 годин.
Після введення у дозі 1-2 г цефтриаксон добре проникає у тканини та рідини організму. Протягом більш ніж 24 години його концентрації набагато перевищують мінімальні пригнічуючі концентрації для більшості збудників інфекцій більш ніж у 60 тканинах та рідинах (у тому числі легенях, серці, жовчовивідних шляхах, печінці, середньому вусі та слизовій носа, кістках, а також спинномозковій, плевральній та синовіальній рідинах, у секреті простати).
Цефтриаксон зворотно зв'язується з альбуміном, причому ступінь зв'язування зменшується зі зростанням концентрації, наприклад, знижуючись з 95 % при концентрації у плазмі крові менше 100 мг/л до 85 % при концентрації 300 мг/л. Завдяки нижчій концентрації альбуміну в тканинній рідині, частка вільного цефтриаксону в ній вища, ніж у плазмі крові.
Цефтриаксон проникає через запалені мозкові оболонки у дітей, у т.ч. новонароджених.
Максимальна концентрація у спинномозковій рідині досягається приблизно через 4 години після внутрішньовенного введення та становить у середньому 18 мг/л при дозах 50-100 мг/кг. При бактеріальному менінгіті середня концентрація цефтриаксону в цереброспінальній рідині становить 17 % від концентрації у плазмі крові, при асептичному менінгіті – 4 %. Через 24 години після внутрішньовенного введення Цефтриаксону в дозі 50-100 мг/кг концентрації цефтриаксону у спинномозковій рідині перевищують 1,4 мг/л. У дорослих хворих на менінгіт після введення дози 50 мг/кг через 2-24 години досягаються такі концентрації цефтриаксону у цереброспінальній рідині, які в багато разів перевищують мінімальні інгібуючі концентрації для найрозповсюдженіших збудників менінгіту.
Цефтриаксон проходить через плацентарний бар'єр та в малих концентраціях проникає у грудне молоко (3-4 % від концентрації у плазмі крові матері через 4-6 годин).
Метаболізм.
Цефтриаксон не піддається системному метаболізму, а перетворюється у неактивні метаболіти під дією кишкової флори.
Виведення.
Загальний плазмовий кліренс цефтриаксону дорівнює 10-22 мл/хв. Нирковий кліренс дорівнює 5-12 мл/хв. 50-60 % цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді нирками і 40-50 % – у незміненому вигляді з жовчю. Період напіввиведення цефтриаксону у дорослих складає близько 8 годин.
Фармакокінетика в особливих популяціях.
У новонароджених дітей нирками виводиться приблизно 70 % дози. У дітей перших 8 днів життя, а також у пацієнтів віком від 75 років період напіввиведення у середньому є в 2-3 рази більшим, ніж у дорослих молодого віку.
У хворих із легким та помірним порушенням функцій нирок та печінки фармакокінетика цефтриаксону змінюється незначною мірою, відзначається лише незначне збільшення періоду напіввиведення з плазми крові. Якщо порушена лише функція нирок, збільшується виведення з жовчю, якщо порушена функція печінки, збільшується виведення через нирки.
Несумісність.
Цефтриаксон не можна змішувати з кальцієвмісними розчинами, такими як розчин Рінгера чи розчин Гартмана.
Цефтриаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом і аміноглікозидами.
Не слід змішувати з іншими розчинниками, крім тих, що зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози».
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка. По 1 г порошку у флаконі; по 1 або 5, або 50 флаконів у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. АТ «Лекхім-Харків».
Виробництво з пакування in bulk фірми-виробника Qilu Pharmaceutical Co., Ltd, Китай.
Місцезнаходження. Україна, 61115, м. Харків, вул. 17-го Партз'їзду, 36.
ЦЕФТРИАКСОН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа