Личный кабинет
ЦЕЛЕБРЕКС капс. 200 мг блистер №20
rx
Код товара: 141447
Производитель: Pfizer Inc. (США)
5 500,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Telebrex.
Celebrex.
Состав :
Активный ингредиент: Celecoxib;
1 капсула содержит 200 мг Celecoxib;
Вспомогательные вещества: лактоза, моногидрат; лаурилсульфат натрия; стирально; натрийный кроскаррелоз; стеарат магния; желатин; диоксид титана (E 171); шеллак; этанол безводный; Изопропиловый спирт; Бутиловый спирт; пропиленгликоль; Раствор аммиака концентрирован; Железный оксид желтый (E 172).
Лекарственная форма. Капсулы.
Основные физико-химические свойства: твердые желатиновые капсулы (содержащие гранулы от белого до почти белого). Белый непрозрачный корпус с золотой полосой, содержащей белый "200"; Белая непрозрачная крышка с золотой полоской, содержащей белый "7767". Каждая золотая полоса почти, но не полностью пересекает капсулу.
Фармакотерапевтическая группа.
Противовоспалительное и антиреза. Сплоченности. ATH M01A H01 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия. Celecroxib обладает анальгетическими, противовоспалительными и антипиретическими свойствами. Считается, что механизм действия препарата ZELEBREX® связан с ингибированием синтеза простагландинов, предпочтительно путем ингибирования циклооксигеназы - 2 (COG2). Celecoxib - мощный ингибитор простагландинов в синтезе in vitro . Концентрации Celecoxib, которые были достигнуты во время терапии, вызванные эффектами in vivo .
Простагландины повышают чувствительность афферентных нервов и усиливают действие брадикинина, стимулируя боль в моделях животных. Простагландины - воспалительные медиаторы. Поскольку Celecoxib является ингибитором синтеза простагландинов, его механизм может быть связан с уменьшением уровня простагландинов в периферических тканях.
Фармакодинамические свойства.
- тромбоциты. В клинических испытаниях с участием здоровых добровольцев используют препарат ZELEBREX® в одиночных дозах до 800 мг и множественные дозы до 600 мг 2 раза в день на период до 7 дней (превышение рекомендуемых терапевтических доз) не влияет на снижение агрегации тромбоцитов или удлинение агрегации коагуляции крови., Из-за отсутствия влияния на тромбоциты Celebrex ® нельзя использовать в качестве аспирина, заменяющего предотвращения сердечно- сосудистых заболеваний. Неизвестно, влияет ли Telebrebrex® для тромбоцитов, увеличив риск развития серьезных сердечно-сосудистых тромбозных побочных реакций, связанных с использованием препарата Zeelebrex® .
- Задержка жидкости . Ингибирование синтеза простагландина E2 (PGE2) может привести к задержке натрия и воды из-за увеличения реабсорбции в восходящей толщине петли церебрального гена-гена почек и, возможно, в других сегментах дистального нефрона. разделы. Считается, что PGE2 подавляет реабсорбцию воды в сборных трубках, предотвращая действие антидиуретического гормона.
Фармакокинетика.
Показатели воздействия Celecoxib увеличиваются приблизительно пропорциональны дозы после применения 200 мг препарата 2 раза в день; При более высоких дозах существует менее пропорциональное увеличение показателей. Препарат характеризуется широким распределением и высоким уровнем связывания белка. Celecoxib метаболизируется в основном CYP2C9 с полурасходом около 11 часов.
Поглощение. Пиковые уровни Celecoxib в плазме крови достигаются примерно через 3 часа после перорального введения. При применении препарата на дозе до 200 мг 2 раза в день как максимальный уровень плазмы крови (C max ), а площадь под фармакокинетической кривой (AUC) примерно пропорциональны дозы; При более высоких дозах значение C Max и AUC увеличивает сублинино (см. «Влияние пищи»). Изучение абсолютной биодоступности препарата не проводилось. Когда множественное приложение, состояние равновесия достигается на пятый день или раньше. Фармакокинетические параметры Celecoxib в группе здоровых добровольцев приведены в таблице 1.
Таблица 1.
Кинетика единой дозы распределения (200 мг) Celecoxib у здоровых добровольцев 1 .
Средний (коэффициент вариации,%) Значение фармакокинетических параметров | ||||
C Max , NG / ML | Т макс , ч | Эффективный T 1/2 , H | VSS / F, L | CL / F, L / H |
705 (38) | 2.8 (37) | 11.2 (31) | 429 (34) | 27,7 (28) |
1 - добровольцы после применения препарата натощак (N = 36, 19 - 52 года) | ||||
VSS / F - это объем распределения в равновесии.
CL / F - плазменный клиренс.
- Влияние еды. При нанесении капсулы препарата Celebrex ® с высоким содержанием жира на пиковых уровнях препарата в плазме наблюдалось с задержкой от около 1 до 2 часов с увеличением общего поглощения (AUC) от 10% до 20%. При использовании препарата существует подчиненное увеличение значений C Max и Aucs в дозах более 200 мг.
Одновременное использование препарата Zeelebrex® с антацидами, содержащими алюминиевый и магниевый, привели к снижению концентрации кибер-оксиба в плазме крови с уменьшением индекса C Max на 37% и AUC на 10%. CELEBREX ® Дозы до 200 мг 2 раза в день можно взять независимо от еды. Для улучшения всасывания более высоких доз (400 мг 2 раза в день) следует использовать вместе с едой.
У здоровых взрослых добровольцев, общее влияние в системное применение (AUC) не отличается от глотания капсулы и в разбавлении его содержания в картофельном пюре Apple. После получения контента капсул с пюре Apple не существенных изменений в C MAX , T MAX или T 1/2 (см. «Способ применения и дозы»).
Распределение. У здоровых добровольцев при применении в клиническом диапазоне доз Celecoxib почти полностью связывается с белками (около 97%). Исследования in vitro доказывают, что Celecoxib связывается в основном с альбумином и в меньшей степени - с гликопротеином α 1 - кислотыми. Видимый объем распределения в равновесии составляет приблизительно 400 литров, что указывает на широкое распределение препарата в тканях. Celecoxib не показывает преобладающего связывания с эритроцитами.
Разведение.
- метаболизм. Метаболизм Celecoxib в основном проводится с использованием CYP2C9. В плазме плазмы крови человека были обнаружены 3 метаболита: первичный спирт, соответствующий карбоновой кислоте и его сопряжению глюкуронида. Эти метаболиты не имеют активности, ингибирующих Cox - 1 или Cox - 2.
- экскреция. Celecoxib выводится в основном путем метаболизма печени, и только небольшое количество (менее 3%) неизмененного препарата выделяется мочой и фекалиями. После орального использования одной дозы препарата, помеченного радиоизотопом, около 57% дозы выводились с фекалиями и 27% с мочой. Основной метаболит в моче и кали была карбоновая кислота (доза 73%), в то время как в моче, небольшое количество глюкуронида также появилось. Считается, что низкая растворимость препарата продлевает процесс поглощения, который делает период полураспада (T 1/2 ) больше переменной. Эффективный период полураспада составляет примерно 11 часов в условиях применения. Четкая плазма крови составляет около 500 мл / мин.
Отдельные группы пациентов.
- пациенты пожилых людей. У пациентов пожилых людей (более 65 лет) в равновесие условия C Max было на 40% выше, а AUC - на 50% выше по сравнению с тем, что у молодых пациентов. У женщин летнего возраста C Max и AUC для Celecoxib выше, чем у пожилых людей, но это увеличение предпочтительно является следствием небольшой массы тела у женщин. В общем, не нужно регулировать дозу для пациентов летнего возраста. Однако пациенты с весом тела менее 50 кг лечения должны быть запущены из самой маленькой рекомендуемой дозы (см. Раздел «Метод применения и доза»).
- дети. В клиническом исследовании у 152 пациентов с несовершеннолетним ревматоидным артритом в возрасте от 2 до 17 лет и весом тела ≥ 10 кг с поражением одного или многих суставов или с системными проявлениями несовершеннолетнего ревматоидального артрита, фармакокинетика равновесия состояния была оценена после Использование Celecoxib в экспериментальной форме суспензии для перорального введения. Анализ фармакокинетического населения показал, что зазор (несушевленная масса тела) с пероральным использованием Celecoxib увеличивается меньше, чем пропорционально увеличению массы тела, и было предсказано, что пациенты с весом тела 10 и 25 кг будут меньше, чем 40% и 24% соответственно со взрослым пациентом с ревматоидным артритом с массой тела 70 кг.
Нанесение капсул Celecoxiba 50 мг 2 раза в день пациентами с несовершеннолетним ревматоидным артритом с весом тела ≥ 12 и ≤ 25 кг и капсулы 100 мг пациентов с несовершеннолетним ревматоидным артритом с весом тела> 25 кг должны обеспечивать аналогичную концентрацию целекоксиб В плазме крови к тому, что наблюдается во время клинического исследования, в которой не менее эффективность целекоксиб было продемонстрировано по сравнению с напроксом в дозе 7,5 мг / кг 2 раза в день (см. Раздел «Способ применения и доза») . Исследования использования пациентов с целетоксиком с несовершеннолетним ревматоидным артритом в возрасте до 2 лет или массу тела менее 10 кг, а также не проводились продолжительностью более 24 недель.
- расовая принадлежность. Принимая во внимание результаты цели анализа фармакокинетических исследований, предполагалось, что значение AUC целекоксибу в неправительственные гонки представители на 40% выше, чем представители европейской расы. Объяснение и клиническое значение этих результатов неизвестны.
- нарушение функции печени. Фармакокинетическое обследование у пациентов со светом (класс a согласно классификации для детей) и умеренным (класс в классификации детской души). Нарушение функции печени показало, что AUC Celecoxib в равновесии увеличивается на 40% и на 180% соответственно по сравнению с Здоровые добровольцы контрольной группы. Следовательно, рекомендуемая суточная доза препарата Telebrex® в капсулах должна быть уменьшена примерно на 50%, когда пациенты используются в нарушении функции печени умеренной степени тяжести (класс в классификации Childa-Pue). Исследования у пациентов с тяжелым нарушением функции печени (класс с классификацией Childa-Pew) не проводились. Использование препарата Telebrex® у пациентов с тяжелыми расстройствами функций печени не рекомендуется (см. Раздел «Способ применения и доза»).
- нарушение функции почек. Согласно результатам перекрестного осмотра, AUC Celecoxib у пациентов с хронической почечной недостаточностью (скорость гломальной фильтрации 35 - 60 мл / мин) составляла приблизительно на 40% меньше, чем у пациентов с нормальной функцией почек. Значительная связь между скоростью гломеренной фильтрации и оформления целетоксиба не было обнаружено. Исследования у пациентов с острой почечной недостаточностью не проводились. Как и другие нестероидные противовоспалительные препараты (NSAID), Celebrex ® не рекомендуется для использования у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (см. Раздел «Побочные реакции»).
Расследование взаимодействия лекарств.
Исследования in vitro показывают, что Celecoxib не является цитохромным ингибитором P450 2C9, 2C19 или 3A4. Исследование in vivo показало следующее.
- Аспирин. При нанесении НПВП с аспирином степень их связывания с белками снизилась, хотя клиренс несвязанной формы НПВП не изменился. Клиническое значение этого взаимодействия неизвестно. Клинически значимые взаимодействия НПВП с аспирином (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий») .
- Препараты лития. В исследовании, проведенном с участием здоровых добровольцев, средний уровень лития равновесия в плазме крови был повышен примерно на 17% этих пациентов, которые использовали 450 мг литиевого препарата 2 раза в день в сочетании с приготовлением CELEBREX ® в дозе в дозе 200 мг 2 раза в день по сравнению с теми, кто использовал только препарат лития (см. «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
- флуконазол. Одновременное использование флуконазола в дозе 200 мг 1 раз в день привело к двойному увеличению концентрации Celecoxib в плазме крови. Такое увеличение является следствием ингибирования флуконазола метаболизма целекоксиб, который осуществляется изонзима P450 2C9 (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
- другие лекарства. В исследованиях VIVO проводились исследование последствий целекоксиба на фармакокинетику и / или глибуридную фармакодинамику, кетоконазол, метотрексат (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»), фенитоином и толебутамидом, но клинически значимых взаимодействий не было обнаружено.
Фармакогенность. У отдельных пациентов с генетическим полиморфизмом (гомозависимость для CYP2C9 * 2 и полиморфизма CYP2C9 * 3) снижение активности CYP2C9, которое приводит к снижению ферментативной активности. Ограниченные данные, опубликованные в четырех докладах, которые включены в Общие 8 пациентов, гомозидные для CYP2C9 * 3 / * 3, показали, что эти пациенты являются системными уровнями целекоксиб, составляли 3 - 7 раз выше, чем у пациентов с генотипами CYP2C9 * 1 / * 1 и * I / * 3. Фармакокинетика Celecoxib у пациентов с другими полиморфизмами CYP2C9, таких как * 2, * 5, * 6, * 9 и * 11, не было оценено. Согласно расчетам, частота гомозиготного генотипа * 3 / * 3 составляет от 0,3% до 1,0% для различных этнических групп (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Во время двойного слепого рандомизированного контролируемого исследования (точность; NCT00346216) комплексной безопасности для сердечно-сосудистой системы у пациентов с остеоартритом (ОА) и ревматоидным артритом (РА) с сердечно-сосудистыми заболеваниями или высоким риском развития целекоксиб с напроксом и ибупрофеном. Пациенты были рандомизированы, чтобы получить начальную дозу 100 мг целекоксиб два раза в день, 600 мг ибупрофена три раза в день или 375 мг напроксена два раза в день с возможностью увеличения дозы, при необходимости, для лечения боли.
Оценить не менее эффективность (80%) экспертами Рабочей группы антиплателевых исследователей (сотрудничество Antipletet Xixizs, APTC), первичная комбинированная конечная точка, которая включала в себя смерть через сердечно-сосудистые заболевания (включая смерть от кровоизлияния), необоснованного инфаркта миокарда и нежелательный удар. Все пациенты были предписаны в открытом режиме эзомепразола (20-40 мг) в качестве гастропротектора. Рандомизация в группе лечения была расслоена начальным уровнем низких доз аспирина.
Кроме того, было проведено 4-месячное исследование ( точность-ABPM ) для оценки воздействия трех вышеупомянутых препаратов на артериальное давление, измеренное во время амбулаторного мониторинга.
Celecoxib в дозе 100 мг дважды в день по сравнению с Naproxen или iBuprofen в соответствующих дозах соответствовали заранее определенным критериям не менее эффективности (P <0,001 не менее эффективности в обоих сравнениях) для вышеупомянутой комбинированной конечной точки, определенной Aptc.
При анализе населения пациентов с предписанным лечением в течение 30 месяцев смертность благодаря всем причинам составила 1,6% в группе Celecoxib, 1,8% в группе Ибупрофена и 2,0% в группе Напроксена.
Поскольку увеличение дозы Celecoxib до 200 мг два раза в день произошло в относительно небольшой части общего числа пациентов, принимающих Celecoxib (5,8%), результаты прецизионного исследования не приемлемы для определения относительной безопасности для сердечно-сосудистых. Система использования Celecoxib в дозе 200 мг два раза в день по сравнению с ибупрофеном и напроксеном в соответствующих дозах.
В дополнительном изучении прецизионного ABPM с участием 444 пациентов, по состоянию на четвертый месяц применения Celekoxib в дозе 100 мг два раза в день сократили среднесуточное значение систолического артериального давления на 0,3 мм рт. Арт., В то время как использование IBuprofen и Naproxen в соответствующих дозах увеличили среднесуточное значение систолического артериального давления на 3,7 и 1,6 мм рт. Искусство. соответственно. Эти изменения привели к статистически и клинически значимой разнице в 3,9 мм рт. Искусство. (p = 0,0009) между целекоксиб и ибупрофеном и статистически незначительной разностью в 1,8 (p = 0,119) мм рт. Искусство. между Celekoxib и Naproxen.
Клинические характеристики.
Показания .
Для симптоматического лечения остеоартрита, ревматоидного артрита и анкелоза спондилит (см. Раздел «Особенности применения»).
Для лечения острой боли у взрослых пациентов (см. Раздел «Особенности применения»).
Для лечения первичной дисменореи (см. Раздел «Особенности применения»).
Противопоказание.
Cellabrex ® противопоказан пациентам:
- с известной гиперчувствительностью (например, анафилактические реакции и серьезные кожные реакции) к целикоксибу или любым компонентам препарата (см. Раздел «Особенности применения»);
- При наличии в анамнезе бронхиальной астмы, инциденты вартикарии или других реакций аллергического типа после использования аспирина или других НПВП. Такие пациенты были зарегистрированы суровые, иногда смертельные, анафилактические реакции на НПВП (см. Раздел «Особенности применения»);
- после проведения хирургической транзакции с аортокоронарным шунтированием (см. Раздел «Особенности применения»);
- в котором были зарегистрированные реакции аллергического типа к сульфаниламидным препаратам.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Лекарства, влияющие на гемостаз. Серехаб и антикоагулянты, такие как Warfarin, имеют синергетический эффект на кровотечение. Одновременное использование Celecoxib и антикоагулянты увеличивают риск серьезного кровотечения по сравнению с каждой из этих препаратов отдельно.
Серотонін, який вивільняється тромбоцитами, відіграє важливу роль у гемостазі. Дослідження типу «випадок - контроль» та когортні епідеміологічні дослідження показали, що одночасне застосування лікарських засобів, які перешкоджають зворотному захопленню серотоніну, та НПЗП підвищує ризик виникнення кровотечі більше, ніж застосування НПЗП у вигляді монотерапії.
Слід здійснювати моніторинг пацієнтів, які одночасно застосовують Целебрекс ® та антикоагулянти (наприклад, варфарин), антитромбоцитарні лікарські засоби (наприклад, аспірин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та інгібітори зворотного захоплення серотоніну - норепінефрину на предмет виникнення кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»).
Аспірин. Контрольовані клінічні дослідження показали, що одночасне застосування НПЗП та аспірину у дозі, яка чинить знеболювальний ефект, не зумовлює жодного більшого терапевтичного ефекту, ніж застосування НПЗП окремо. У клінічному дослідженні одночасне застосування НПЗП і аспірину супроводжувалося значним підвищенням частоти побічних реакцій з боку шлунково - кишкового тракту порівняно із застосуванням НПЗП окремо (див. розділ «Особливості застосування»).
У двох дослідженнях з участю здорових добровольців та пацієнтів з остеоартритом і хронічним захворюванням серця відповідно було продемонстровано, що целекоксиб (у дозі 200 – 400 мг/добу) не впливає на кардіопротекторну антитромбоцитарну дію аспірину (у дозі 100 – 325 мг).
Зазвичай не рекомендується одночасно застосовувати Целебрекс ® та аспірин у знеболюючих дозах через підвищений ризик виникнення кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»). Целебрекс ® не можна застосовувати замість аспірину у низькій дозі для профілактики захворювань серцево - судинної системи.
Інгібітори ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ), блокатори рецепторів ангіотензину та β-адреноблокатори. НПЗП можуть зменшувати гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину або β - адреноблокаторів (у тому числі пропранололу).
Одночасне застосування НПЗП з інгібіторами АПФ або блокаторами рецепторів ангіотензину у пацієнтів літнього віку, у пацієнтів зі зневодненням (у тому числі внаслідок терапії діуретиками), а також у пацієнтів з порушенням роботи нирок може призвести до погіршання функції нирок, у тому числі до гострої ниркової недостатності. Ці ефекти є зазвичай оборотними.
При одночасному застосуванні препарату Целебрекс ® та інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину або β - адреноблокаторів слід здійснювати моніторинг артеріального тиску, щоб переконатися у досягненні необхідного рівня артеріального тиску.
При одночасному застосуванні препарату Целебрекс ® та інгібіторів АПФ або блокаторів рецепторів ангіотензину в пацієнтів літнього віку та в осіб зі зневодненням або порушеннями функції нирок слід здійснювати моніторинг пацієнтів на предмет виникнення ознак погіршання функції нирок (див. розділ «Особливості застосування»).
Під час одночасного застосування цих лікарських засобів пацієнтам слід вживати належну кількість рідини. На початку одночасного застосування цих препаратів та періодично після цього слід проводити оцінку функції нирок.
Діуретики. Клінічні дослідження, а також спостереження, проведені після виходу препарату на ринок, показали, що у деяких пацієнтів НПЗП можуть знижувати натрійуретичну дію петльових діуретиків (наприклад, фуросеміду) та діуретиків групи тіазидів. Цей ефект пояснюється інгібуванням НПЗП синтезу простагландинів у нирках.
При одночасному застосуванні препарату Целебрекс ® з діуретиками слід спостерігати за пацієнтами на предмет появи ознак погіршання функції нирок, додатково переконуючись в ефективності діуретика, включаючи антигіпертензивну дію (див. розділ «Особливості застосування»).
Дигоксин. Повідомлялося, що одночасне застосування целекоксибу з дигоксином призводить до підвищення концентрації дигоксину в сироватці крові та подовження періоду його напіввиведення.
Під час одночасного застосування препарату Целебрекс ® з дигоксином слід здійснювати моніторинг рівнів дигоксину в сироватці крові.
Препарати літію. НПЗП спричиняли підвищення рівнів літію у плазмі крові та зниження ниркового кліренсу літію. Середня мінімальна концентрація літію підвищувалася на 15 %, а нирковий кліренс знижувався приблизно на 20 %. Цей ефект пояснюється інгібуванням НПЗП синтезу простагландинів у нирках.
При одночасному застосуванні препарату Целебрекс ® з препаратами літію слід здійснювати моніторинг ознак токсичної дії літію на пацієнтів.
Метотрексат. Одночасне застосування НПЗП та метотрексату може призводити до підвищення ризику токсичності метотрексату (наприклад, нейтропенії, тромбоцитопенії, порушення функції нирок).
Целебрекс ® не впливає на фармакокінетику метотрексату.
Протягом одночасного застосування препарату Целебрекс ® з метотрексатом слід здійснювати моніторинг пацієнтів на предмет токсичності метотрексату.
Циклоспорин. Одночасне застосування препарату Целебрекс ® з циклоспорином може підвищувати рівень нефротоксичності останнього.
Протягом одночасного застосування препарату Целебрекс ® з циклоспорином слід здійснювати моніторинг пацієнтів на предмет ознак погіршання функції нирок.
НПЗП та саліцилати. Одночасне застосування целекоксибу з іншими НПЗП або саліцилатами (наприклад, дифлунізалом та салсалатом) підвищує ризик токсичності для шлунково - кишкового тракту з незначним підвищенням ефективності або без підвищення взагалі (див. розділ «Особливості застосування»).
Одночасне застосування целекоксибу з іншими НПЗП або саліцилатами не рекомендується.
Пеметрексед. Одночасне застосування препарату Целебрекс ® та пеметрекседу може підвищувати ризик пов'язаної із застосуванням пеметрекседу мієлосупресії та токсичної дії на нирки та шлунково - кишковий тракт (див. інструкцію з медичного застосування пеметрекседу).
При одночасному застосуванні препарату Целебрекс ® та пеметрекседу пацієнтам з порушенням функції нирок, кліренс креатиніну в яких коливається від 45 до 79 мл/хв, слід відстежувати ознаки мієлосупресії та токсичної дії на нирки та шлунково - кишковий тракт.
Слід уникати застосування НПЗП з коротким періодом напіввиведення (наприклад, диклофенак та індометацин) протягом двох днів до і після, а також у день застосування пеметрекседу.
У разі відсутності даних щодо потенційної взаємодії між пеметрекседом та НПЗП з тривалішим періодом напіввиведення (наприклад, мелоксикам і набуметон) пацієнтам, які застосовують ці НПЗП, слід припинити їх застосування щонайменше за 5 днів до застосування пеметрекседу, у день застосування пеметрекседу та в наступні 2 дні після його застосування.
Інгібітори або індуктори CYP2C9. Метаболізм целекоксибу опосередковується переважно ізоферментом цитохрому P450 CYP2C9 у печінці. Одночасне застосування целекоксибу з лікарськими препаратами, які є відомими інгібіторами CYP2C9 (наприклад, флуконазол), може посилювати рівень впливу і токсичність целекоксибу, тоді як одночасне застосування з індукторами CYP2C9 (наприклад, рифампін) може призводити до послаблення ефективності целекоксибу.
Коли розглядається можливість призначення целекоксибу, оцінюють анамнез кожного пацієнта. При застосуванні целекоксибу в комбінації з інгібіторами або індукторами цитохрому CYP2C9 обґрунтованою є корекція дози цього препарату (див. розділ «Фармакокінетика»).
Субстрати CYP2D6. Результати досліджень in vitro свідчать, що целекоксиб, хоч і не є субстратом, є інгібітором CYP2D6. Отже, потенційно можлива взаємодія лікарських препаратів in vivo з лікарськими засобами, що метаболізуються CYP2D6 (наприклад, атомоксетин), а також целекоксиб може підвищувати рівень впливу та токсичність цих лікарських препаратів.
Коли розглядається можливість призначення целекоксибу, оцінюють анамнез кожного пацієнта. При застосуванні целекоксибу в комбінації з субстратами цитохрому CYP2D6 обґрунтованою є корекція дози цього препарату (див. розділ «Фармакокінетика»).
Кортикостероїди. Одночасне застосування кортикостероїдів з препаратом Целебрекс ® може підвищувати ризик виникнення виразок у шлунково - кишковому тракті або кровотечі.
Слід здійснювати моніторинг пацієнтів, які одночасно застосовують Целебрекс ® та кортикостероїди, на предмет появи ознак кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»).
Особливості застосування.
Серцево-судинні тромботичні явища. Клінічні дослідження декількох селективних та неселективних інгібіторів ЦОГ - 2 групи НПЗП тривалістю до 3 років продемонстрували підвищений ризик виникнення серйозних побічних тромботичних подій, у тому числі інфаркту міокарда та інсульту, які можуть бути летальними. Виходячи з наявних даних, неясно, чи ризик розвитку тромботичних серцево - судинних ускладнень є подібним для всіх НПЗП. Відносне підвищення частоти серйозних тромботичних серцево - судинних ускладнень порівняно із частотою на початковому рівні, яке пов'язують із застосуванням НПЗП, відбувається як у пацієнтів з відомими серцево - судинними захворюваннями та факторами ризику їх виникнень, так і у пацієнтів без таких захворювань та факторів. Тим не менше, пацієнти з відомим серцево - судинним захворюванням або факторами ризику серцево - судинних захворювань мали ще вищу абсолютну частоту серйозних тромботичних серцево - судинних ускладнень через підвищену частоту цих факторів та захворювань на початковому рівні. У деяких спостережних дослідженнях було встановлено, що цей підвищений ризик серйозних тромботичних серцево - судинних ускладнень з'являвся вже на перших тижнях лікування. Підвищення ризику тромботичних серцево - судинних ускладнень найбільш стабільно спостерігали при застосуванні препарату у вищих дозах.
У клінічному дослідженні APC (профілактика аденоми шляхом застосування целекоксибу) спостерігалося підвищення ризику приблизно в три рази для комбінованої кінцевої точки (смерті через серцево-судинні захворювання, інфаркту міокарда або інсульту) у групах лікування препаратом Целебрекс ® у дозі 400 мг двічі на добу та препаратом Целебрекс ® у дозі 200 мг двічі на добу, порівняно з плацебо. Таке підвищення ризику в обох групах застосування целекоксибу порівняно з групою плацебо головним чином було наслідком підвищення частоти виникнення інфаркту міокарда.
Було проведено рандомізоване контрольоване клінічне дослідження «Проспективне рандомізоване оцінювання комплексної безпеки целекоксибу порівняно з ібупрофеном або напроксеном (PRECISION)» відносного ризику виникнення серцево-судинних тромботичних явищ, асоційованих з інгібітором ЦОГ-2 целекоксибом порівняно з таким при застосуванні неселективних НПЗП напроксену та ібупрофену Целекоксиб характеризувався не меншою ефективністю, ніж напроксен та ібупрофен (див. розділ « Фармакодинаміка »).
Для мінімізації потенційного ризику побічних реакцій з боку серцево - судинної системи у пацієнтів, які застосовують НПЗП, слід використовувати мінімальну ефективну дозу протягом найкоротшого можливого періоду лікування. Лікарі та пацієнти мають уважно спостерігати за розвитком таких реакцій протягом усього курсу лікування навіть у разі відсутності у минулому симптомів з боку серцево - судинної системи. Слід повідомити пацієнтів про симптоми серйозних побічних реакцій з боку серцево - судинної системи та про заходи, які необхідно вжити у разі їх виникнення.
Прямі докази того, що одночасне застосування аспірину зменшує підвищений ризик серйозних тромботичних серцево - судинних ускладнень, пов'язаних із застосуванням НПЗП, відсутні. Одночасне застосування аспірину та НПЗП, такого як целекоксиб, підвищує ризик серйозних реакцій з боку шлунково - кишкового тракту (див. розділ «Особливості застосування», підрозділ «Шлунково - кишкова кровотеча, виникнення виразок та перфорації»).
У дослідженні CLASS сумарні показники Каплана − Майєра через 9 місяців при периферичному набряку в пацієнтів, що отримували Целебрекс ® у дозі 400 мг двічі на добу (у 4 та 2 рази більше за рекомендовані дози при ОА та РА відповідно), ібупрофен у дозі 800 мг тричі на добу та диклофенак у дозі 75 мг двічі на добу, становили 4,5 %, 6,9 % та 4,7 % відповідно. За даними дослідження CLASS, частота виникнення артеріальної гіпертензії у пацієнтів, які отримували Целебрекс ® , ібупрофен і диклофенак, становила 2,4 %, 4,2 % та 2,5 % відповідно.
Стан після хірургічної операції з аортокоронарного шунтування. У двох великих контрольованих клінічних дослідженнях застосування селективного до ЦОГ - 2 НПЗП для контролювання болю у перші 10 – 14 днів після аортокоронарного шунтування було виявлено підвищену частоту випадків інфаркту міокарда та інсульту. Застосування НПЗП при аортокоронарному шунтуванні протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Пацієнти після інфаркту міокарда. У ході спостережних досліджень, проведених Датським національним реєстром, було продемонстровано, що пацієнти, які застосовують НПЗП у період після інфаркту міокарда, перебували під підвищеним ризиком повторного інфаркту, летального наслідку, спричиненого серцево - судинним захворюванням, та летального наслідку з будь - якої причини, починаючи з першого тижня лікування. У тій самій когорті серед пацієнтів, які застосовували НПЗП, частота летального наслідку у перший рік після інфаркту міокарда становила 20 випадків на 100 людино - років порівняно з 12 випадками на 100 людино - років серед пацієнтів, які не застосовували НПЗП. Хоча абсолютна кількість летальних наслідків зменшується після першого року після інфаркту міокарда, аналіз результатів принаймні чотирьох наступних років подальшого спостереження продемонстрував, що підвищений відносний ризик летальних наслідків у пацієнтів, які застосовують НПЗП, зберігається.
Слід уникати застосування препарату Целебрекс ® у пацієнтів з нещодавнім інфарктом міокарда, окрім випадків, коли очікується, що користь від лікування переважатиме ризик рецидиву тромботичного серцево - судинного ускладнення. Якщо Целебрекс ® застосовують пацієнтам з нещодавнім інфарктом міокарда, слід здійснювати моніторинг пацієнта на предмет появи ознак серцевої ішемії.
Шлунково-кишкова кровотеча, виникнення виразок та перфорації. НПЗП, у тому числі целекоксиб, спричиняють серйозні побічні реакції з боку шлунково - кишкового тракту, включаючи запалення, кровотечу, утворення виразки, перфорацію стравоходу, шлунка, тонкого і товстого кишечника, які можуть бути летальними. Ці серйозні побічні реакції можуть виникнути у будь - який час з попередніми симптомами у пацієнтів, які застосовували Целебрекс ® , або без них. Тільки у одного з 5 пацієнтів розвиток серйозних побічних реакцій у верхньому відділі шлунково - кишкового тракту під час лікування НПЗП супроводжується клінічними проявами. Приблизно у 1 % пацієнтів, які застосовували препарат протягом
3 – 6 місяців, і приблизно у 2 – 4 % пацієнтів, які застосовували препарат протягом одного року, спостерігали виразки верхніх відділів шлунково - кишкового тракту, тяжкі кровотечі або перфорації, зумовлені застосуванням НПЗП. Проте навіть короткочасна терапія НПЗП пов'язана з ризиком.
3 – 6 місяців, і приблизно у 2 – 4 % пацієнтів, які застосовували препарат протягом одного року, спостерігали виразки верхніх відділів шлунково - кишкового тракту, тяжкі кровотечі або перфорації, зумовлені застосуванням НПЗП. Проте навіть короткочасна терапія НПЗП пов'язана з ризиком.
Фактори ризику шлунково-кишкової кровотечі, виникнення виразок та перфорації. Пацієнти з наявністю в анамнезі випадків пептичної виразки та/або шлунково - кишкової кровотечі, які приймали НПЗП, мали більш ніж у 10 разів вищий ризик виникнення шлунково - кишкової кровотечі порівняно з пацієнтами без таких факторів ризику. Інші фактори, які підвищують ризик виникнення шлунково - кишкових кровотеч у пацієнтів, які застосовують НПЗП, включають довшу тривалість лікування НПЗП, одночасний пероральний прийом кортикостероїдів, антитромбоцитарних лікарських засобів (наприклад, аспірину), антикоагулянтів або селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, паління тютюну, вживання алкоголю, літній вік та поганий загальний стан здоров'я. Більшість повідомлень про летальні побічні реакції з боку шлунково - кишкового тракту, що надходили після виходу препарату на ринок, були зареєстровані у пацієнтів літнього віку або у ослаблених пацієнтів. Крім того, пацієнти з прогресуючим захворюванням печінки та/або коагулопатією схильні до підвищеного ризику розвитку шлунково - кишкової кровотечі.
У дослідженні CLASS частота ускладненої та симптоматичної виразки у всіх пацієнтів через 9 місяців становила 0,78 %, а у підгрупі пацієнтів, які приймали низькі дози ацетилсаліцилової кислоти – 2,19 %. У пацієнтів віком від 65 років частота випадків становила 1,40 % через 9 місяців та 3,06 % при одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти.
Стратегія мінімізації ризиків з боку шлунково - кишкового тракту у пацієнтів, які застосовують НПЗП:
- застосовувати найнижчу ефективну дозу препарату протягом найкоротшого можливого періоду;
- уникати застосування більш ніж одного НПЗП одночасно;
- уникати застосування пацієнтам групи високого ризику, окрім випадків, коли очікується, що користь переважатиме підвищений ризик виникнення кровотечі. У таких пацієнтів, а також у пацієнтів з активною шлунково - кишковою кровотечею слід розглянути можливість застосування альтернативних препаратів замість НПЗП;
- постійно спостерігати щодо ознак та симптомів утворення виразки шлунково - кишкового тракту та/або кровотечі під час терапії НПЗП;
- у разі підозри на серйозну побічну реакцію з боку шлунково - кишкового тракту слід негайно розпочати обстеження і лікування, та припинити застосування препарату Целебрекс ® до того моменту, поки серйозна побічна реакція з боку шлунково - кишкового тракту не буде виключена;
- при одночасному застосуванні низьких доз аспірину для профілактики серцево - судинних ускладнень слід здійснювати більш ретельний моніторинг пацієнтів на предмет ознак шлунково - кишкової кровотечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Гепатотоксичність. Підвищення рівнів аланінамінотрансферази або аспартатамінотрансферази (в 3 рази або більше вище верхньої межі норми) було зареєстровано приблизно у 1 % пацієнтів, які застосовували НПЗП, у клінічних дослідженнях. Крім того, були зареєстровані рідкісні, інколи летальні випадки тяжкого порушення функції печінки, включаючи фульмінантний гепатит, некроз печінки та печінкову недостатність.
Підвищення рівнів аланінамінотрансферази або аспартатамінотрансферази (менш ніж у 3 рази вище верхньої межі норми) може спостерігатися у до 15 % пацієнтів, які застосовують НПЗП, включаючи целекоксиб.
Під час контрольованих клінічних досліджень препарату Целебрекс ® кількість випадків незначного підвищення (перевищення верхньої межі норми у від 1,2 до менше ніж 3 рази) рівнів ферментів, пов'язаних з функцією печінки, становила 6 % у пацієнтів, які застосовували Целебрекс ® , і 5 % у пацієнтів, які отримували плацебо, при цьому приблизно у 0,2 % пацієнтів, які застосовували Целебрекс ® , та 0,3 % пацієнтів, які приймали плацебо, спостерігали значне підвищення рівнів аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази.
Пацієнтів слід проінформувати про симптоматику гепатотоксичності (наприклад, нудота, підвищена втомлюваність, летаргія, діарея, свербіж, жовтяниця, болючість у правому підребер'ї та грипоподібні симптоми). У разі появи клінічних ознак та симптомів, що свідчать про захворювання печінки, або виникнення системних проявів захворювання (наприклад, еозинофілія, висипання, та ін.), застосування препарату Целебрекс ® слід негайно припинити та провести клінічне обстеження пацієнта.
Артеріальна гіпертензія. Застосування НПЗП, у тому числі препарату Целебрекс ® , може призвести до розвитку артеріальної гіпертензії або погіршання вже існуючої артеріальної гіпертензії, і у кожному випадку можливе підвищення частоти побічних реакцій з боку серцево - судинної системи. У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, діуретики групи тіазидів або петльові діуретичні засоби, може спостерігатися порушення відповіді на ці лікарські засоби при застосуванні НПЗП (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Слід здійснювати моніторинг артеріального тиску під час початку лікування НПЗП та впродовж курсу терапії.
Серцева недостатність та набряк. Результати спільного мета - аналізу Групи по сумісному аналізу антитромбоцитарної терапії (Trialists' Collaboration) результатів рандомізованих контрольованих досліджень коксибу та традиційних НПЗП продемонстрували приблизно двократне підвищення показника госпіталізації у зв'язку з серцевою недостатністю у пацієнтів, які отримували селективні та неселективні до ЦОГ - 2 препарати, та у пацієнтів, які застосовували неселективні НПЗП, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. У дослідженні Датського національного реєстру у пацієнтів із серцевою недостатністю застосування НПЗП підвищувало ризик інфаркту міокарда, госпіталізації у зв'язку з серцевою недостатністю та летального наслідку.
Крім того, у деяких пацієнтів, які застосовували НПЗП, спостерігали затримку рідини та набряк. Застосування целекоксибу може послаблювати серцево - судинні ефекти декількох лікарських засобів, що використовуються для лікування цих захворювань (наприклад, діуретики, інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У дослідженні CLASS сумарна частота розвитку периферичних набряків, розрахована за методом Каплана − Майєра, після 9 місяців застосування препарату Целебрекс ® у дозі 400 мг 2 рази на добу (що було в 4 та 2 рази більше за дозу, рекомендовану для лікування остеоартриту та ревматоїдного артриту відповідно), ібупрофену у дозі 800 мг 3 рази на добу та диклофенаку у дозі 75 мг 2 рази на добу становила 4,5 %, 6,9 % та 4,7 % відповідно.
Слід уникати застосування препарату Целебрекс ® у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, окрім випадків, коли очікується, що користь від лікування переважатиме ризик погіршання серцевої недостатності. Якщо Целебрекс ® застосовують пацієнтам з тяжкою серцевою недостатністю, слід здійснювати моніторинг ознак погіршання серцевої недостатності у пацієнтів.
Нефротоксичність. Тривале застосування НПЗП призводило до медулярного некрозу нирок та інших ушкоджень нирок.
Також нефротоксичність спостерігалася у пацієнтів, у яких компенсуючу роль у підтриманні ниркової перфузії відіграють ниркові простагландини. У таких пацієнтів застосування НПЗП може спричиняти залежне від дози зменшення продукування простагландинів, та, як наслідок, зменшення ниркового кровотоку, що може спричиняти виражену декомпенсацію функції нирок. До групи підвищеного ризику розвитку цих реакцій належать пацієнти, які мають порушення функції нирок, зневоднення, гіповолемію, серцеву недостатність, дисфункцію печінки, пацієнти, які приймають діуретики, інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину, а також пацієнти літнього віку. Припинення лікування НПЗП, як правило, супроводжується поверненням до стану, що спостерігався до початку лікування.
Інформація про контрольовані клінічні дослідження із застосуванням препарату Целебрекс ® у пацієнтів з прогресуючим захворюванням нирок відсутня. Вплив препарату Целебрекс ® на нирки може прискорювати прогресування вже наявного порушення функції нирок у пацієнтів.
Перед початком лікування препаратом Целебрекс ® слід відкоригувати зневоднення або гіповолемією, якщо вони наявні у пацієнта. У пацієнтів із порушенням функції нирок або печінки, серцевою недостатністю, зневодненням або гіповолемією під час застосування препарату Целебрекс ® слід здійснювати моніторинг функції нирок (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Слід уникати застосування препарату Целебрекс ® пацієнтам з прогресуючим захворюванням нирок, окрім випадків, коли очікується, що користь переважатиме ризик погіршання функції нирок. Якщо Целебрекс ® застосовують пацієнтам із прогресуючим захворюванням нирок, слід здійснювати моніторинг стану пацієнтів на предмет появи ознак погіршання функції нирок.
Гіперкаліємія . Випадки підвищення концентрації калію в сироватці крові, у тому числі гіперкаліємія, були зареєстровані при застосуванні НПЗП, навіть у деяких пацієнтів без порушення функції нирок. У пацієнтів з нормальною функцією нирок ці ефекти були пов'язані з гіпоренінемічно - гіпоальдостеронічним станом.
Анафілактичні реакції. Застосування целекоксибу було пов'язане з розвитком анафілактичних реакцій у пацієнтів з відомою гіперчутливістю до целекоксибу або без неї, а також у пацієнтів з аспіриновою астмою. Целебрекс ® є сульфаніламідним препаратом, при цьому як НПЗП, так і сульфаніламідні препарати можуть спричиняти реакції алергічного типу, у тому числі анафілактичні симптоми та небезпечні для життя або менш тяжкі епізоди бронхіальної астми в деяких чутливих осіб (див. розділ «Протипоказання»).
У випадку анафілактичної реакції необхідно звернутися для отримання невідкладної медичної допомоги.
Загострення бронхіальної астми, пов'язане з чутливістю до аспірину. Частина пацієнтів з бронхіальною астмою може мати аспіринову астму, що може включати хронічний риносинусит, ускладнений носовими поліпами; тяжкий, потенційно летальний бронхоспазм; непереносимість аспірину та інших НПЗП. Оскільки перехресна реактивність між аспірином та іншими НПЗП була зареєстрована у таких чутливих до аспірину пацієнтів, застосування препарату Целебрекс ® протипоказане пацієнтам з такою формою чутливості до аспірину (див. розділ «Протипоказання»). При застосуванні препарату Целебрекс ® пацієнтам із вже існуючою бронхіальною астмою (без відомої чутливості до аспірину) слід здійснювати моніторинг пацієнтів на предмет зміни ознак та симптомів бронхіальної астми.
Серйозні шкірні реакції. Целебрекс ® може спричиняти розвиток серйозних побічних реакцій з боку шкіри, таких як мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса−Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, медикаментозні висипання з симптомами еозинофілії та системними симптомами, а також гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Ці серйозні реакції можуть розвиватися без попереджувальних симптомів та можуть бути летальними.
Пацієнтів необхідно повідомити про ознаки та симптоми серйозних шкірних реакцій та про необхідність припинення застосування Целебрекс ® при першій появі висипання на шкірі або будь - яких інших ознак гіперчутливості. Целебрекс ® протипоказаний для застосування пацієнтам з наявністю в анамнезі серйозних шкірних реакцій на НПЗП (див. розділ «Протипоказання»).
Передчасне закриття артеріального протоку плода. Целекоксиб може спричиняти передчасне закриття артеріального протоку. Слід уникати застосування НПЗП, у тому числі препарату Целебрекс ® , у вагітних жінок, починаючи з 30 - го тижня вагітності (ІІІ триместр) (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Гематологічна токсичність. У пацієнтів, які застосовують НПЗП, були зареєстровані випадки анемії. Це може бути зумовленим прихованою або значною втратою крові, затримкою рідини або ефектом на еритропоез, який ще повністю не описано. Якщо у пацієнта при застосуванні препарату Целебрекс ® присутні будь - які ознаки або симптоми анемії, слід здійснювати моніторинг рівня гемоглобіну або показника гематокриту.
У контрольованих клінічних дослідженнях частота випадків анемії становила 0,6 % при застосуванні препарату Целебрекс ® та 0,4 % при застосуванні плацебо. У пацієнтів, які проходять тривалий курс лікування препаратом Целебрекс ® , необхідно контролювати рівень гемоглобіну або гематокрит, якщо в них спостерігаються будь - які ознаки або симптоми анемії чи втрати крові.
НПЗП, у тому числі Целебрекс ® , можуть підвищувати ризик виникнення кровотеч. Такі супутні фактори як порушення згортання крові або одночасне застосування варфарину, інших антикоагулянтів, протитромбоцитарних препаратів (наприклад, аспірину), інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну - норепінефрину можуть підвищувати цей ризик. Слід здійснювати моніторинг таких пацієнтів на предмет появи ознак кровотечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Маскування запалення та підвищеної температури. Фармакологічна активність препарату Целебрекс ® , що полягає у зменшенні запалення та, можливо, у зниженні підвищеної температури, може зменшити практичну цінність діагностичних ознак при виявленні інфекцій.
Моніторинг результатів лабораторних аналізів. Оскільки серйозні шлунково - кишкові кровотечі, гепатотоксичність та ушкодження нирок можуть виникнути без попереджувальних симптомів та ознак, слід розглянути можливість моніторингу пацієнтів, які застосовують НПЗП протягом тривалого періоду часу. Моніторинг передбачає періодичне виконання загального та біохімічного аналізів крові (див. розділ «Особливості застосування»).
У контрольованих клінічних дослідженнях підвищення рівня азоту сечовини крові виникало частіше у пацієнтів, які приймали Целебрекс ® , ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. Це відхилення від норми результату лабораторного аналізу також спостерігали у пацієнтів, які протягом цих досліджень отримували препарати порівняння групи НПЗП. Клінічна значущість цього відхилення від норми не була встановлена.
Дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові. Оскільки під час застосування препарату Целебрекс ® існує ризик виникнення дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові у дітей з системними проявами ювенільного ревматоїдного артриту, слід здійснювати моніторинг пацієнтів на предмет ознак і симптомів порушення згортання крові або кровотечі, та інформувати пацієнтів і їхніх опікунів про необхідність якомога швидше повідомляти про симптоми.
Фертильність. Виходячи з того, що механізм дії НПЗП (препарату Целебрекс ® у тому числі) опосередкований простагландинами, застосування цих препаратів може затримувати чи перешкоджати розриву фолікула яєчника, що може бути пов'язано з тимчасовим безпліддям у деяких жінок. Опубліковані результати досліджень на тваринах показали, що застосування інгібіторів синтезу простагландинів потенційно може порушувати опосередкований простагландинами розрив фолікула, необхідний для овуляції. Невеликі дослідження у жінок, які застосовували НПЗП також продемонстрували оборотну затримку овуляції. Слід розглянути можливість відміни НПЗП у тому числі препарату Целебрекс ® , у жінок, які мають труднощі з зачаттям, або які проходять обстеження на предмет безпліддя.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Застосування НПЗП, у тому числі препарату Целебрекс ® , протягом ІІІ триместру вагітності підвищує ризик передчасного закриття артеріального протоку плода. Слід уникати застосування НПЗП, у тому числі препарату Целебрекс ® , вагітним жінкам починаючи з 30 - го тижня вагітності.
Відповідних досліджень застосування препарату Целебрекс ® вагітним жінкам із належним контролем не проводили. На підставі даних, отриманих під час спостережних досліджень, стосовно потенційних ембріофетальних ризиків застосування НПЗП жінкам протягом І або ІІ триместрів вагітності, не можна було зробити остаточних висновків. У репродуктивних дослідженнях на тваринах спостерігали випадки ембріофетального летального наслідку та збільшення частоти розвитку діафрагмальної грижі у щурів, яким вводили целекоксиб щоденно перорально протягом періоду органогенезу у дозах, що приблизно в 6 разів перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини, яка становить 200 мг 2 рази на добу. Крім того, структурні порушення (наприклад, дефекти перегородки, зрощення ребер, зрощення сегмента грудини та деформації сегментів грудини) спостерігали у кролів, яким вводили целекоксиб перорально протягом періоду органогенезу у дозах, які приблизно в 2 рази перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини. Виходячи з даних, отриманих на тваринах, було показано, що простагландини відіграють важливу роль у регуляції проникності судин ендометрія, імплантації бластоцист та децидуалізації. У дослідженнях на тваринах введення інгібіторів синтезу простагландинів, наприклад, целекоксибу, призводило до підвищення частоти пре - та постімплантаційних втрат.
Усі вагітності супроводжуються фоновим ризиком уроджених дефектів, втрати плода або інших небажаних наслідків. У загальній популяції пацієнтів США, незалежно від впливу препарату, усі клінічно встановлені випадки вагітності характеризуються фоновою частотою 2 – 4 % значних уроджених дефектів та 15 – 20 % втрати плода під час вагітності. Розрахунковий фоновий ризик значних уроджених дефектів і викиднів для зазначеної популяції невідомий.
Перейми та пологи. Досліджень впливу препарату Целебрекс ® на перейми або пологи не проводили. У дослідженнях на тваринах НПЗП, включаючи целекоксиб, інгібують синтез простагландинів, спричиняючи затримку пологів та підвищуючи частоту мертвонародження.
Дані, отримані для людини. Наявні дані не дають можливості оцінити наявність чи відсутність ембріофетальної токсичності, пов'язаної із застосуванням препарату Целебрекс ® .
Ефекти препарату Целебрекс ® на перебіг переймів та пологів у вагітних жінок невідомі.
Годування груддю. Малочисельні дані трьох опублікованих звітів стосуються загалом 12 жінок, які годували груддю, та свідчать про низький рівень вмісту препарату Целебрекс ® у грудному молоці. Розрахована середня добова доза для немовляти становила
10 – 40 мкг/кг/добу, що складало менше 1 % від терапевтичної дози для дворічної дитини у перерахунку на масу тіла. У звіті про двох немовлят віком 17 та 22 місяці, яких годували груддю, не повідомляли про жодні побічні реакції.
10 – 40 мкг/кг/добу, що складало менше 1 % від терапевтичної дози для дворічної дитини у перерахунку на масу тіла. У звіті про двох немовлят віком 17 та 22 місяці, яких годували груддю, не повідомляли про жодні побічні реакції.
Застосувати Целебрекс ® жінкам, які годують груддю, слід з обережністю. Користь для здоров'я і розвитку дитини від грудного годування слід оцінювати порівняно з клінічною потребою матері в препараті Целебрекс ® , а також будь - якими потенційними побічними ефектами препарату Целебрекс ® або впливом основного захворювання матері на немовля.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У випадку появи таких побічних реакцій як запаморочення, вертиго або сонливість при застосуванні целекоксибу слід уникати керування транспортними засобами та роботи з механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Загальні інструкції щодо дозування. Перед прийняттям рішення про застосування даного лікарського засобу слід ретельно зважити очікувані потенційні переваги та ризики від застосування препарату Целебрекс ® та розглянути доцільність інших варіантів лікування. Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу препарату протягом найкоротшого періоду згідно з метою лікування окремого пацієнта (див. розділ «Особливості застосування»).
Цей препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.
Остеоартрит. При лікуванні остеоартриту доза препарату становить 200 мг на добу одноразово або по 100 мг 2 рази на добу.
Ревматоїдний артрит. При лікуванні ревматоїдного артриту доза препарату становить від 100 до 200 мг 2 рази на добу.
Анкілозуючий спондиліт. Для лікування анкілозуючого спондиліту добова доза препарату Целебрекс ® становить 200 мг, яку слід приймати одразу (прийом 1 раз на добу) або ділити (прийом 2 рази на добу). Якщо протягом 6 тижнів не спостерігається позитивного ефекту, дозу препарату можна збільшити до 400 мг на добу. Якщо протягом 6 тижнів не спостерігається ефекту при застосуванні препарату у дозі 400 мг на добу, відповідь на лікування є малоймовірною, тому слід розглянути альтернативні варіанти лікування.
Контроль гострого болю та лікування первинної дисменореї. Для контролю гострого болю та лікування первинної дисменореї початкова доза препарату становить 400 мг з наступним застосуванням додаткової дози 200 мг у перший день у разі необхідності. У наступні дні рекомендована доза препарату становить 200 мг 2 рази на добу у разі необхідності.
Особливі групи пацієнтів.
Печінкова недостатність. У пацієнтів з порушенням функції печінки помірного ступеня тяжкості (клас B за класифікацією Чайлда−П'ю) дозу препарату слід зменшити на 50 %. Застосування препарату Целебрекс ® пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки не рекомендується (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Пацієнти з повільним метаболізмом субстратів CYP2C9. У дорослих пацієнтів з відомим або підозрюваним уповільненням метаболізму субстратів CYP2C9 на підставі генотипу або попереднього досвіду застосування інших субстратів CYP2C9 (таких як варфарин, фенітоїн), целекоксиб слід застосовувати, починаючи з половини мінімальної рекомендованої дози.
У пацієнтів з ювенільним ревматоїдним артритом та відомим або підозрюваним повільним метаболізмом субстратів CYP2C9 слід розглянути можливість застосування альтернативного лікування (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакогеноміка»).
Ниркова недостатність. Застосовувати Целебрекс ® пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня не рекомендовано (див. розділ «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Пацієнти літнього віку. Пацієнти літнього віку, порівняно з пацієнтами молодшого віку, мають більший ризик розвитку таких серйозних побічних реакцій, асоційованих із застосуванням НПЗП, як побічні реакції з боку серцево - судинної системи, шлунково - кишкового тракту та/або з боку нирок.
Якщо передбачувана користь для пацієнтів літнього віку є більшою ніж потенційні ризики, слід розпочинати застосування препарату з найнижчої дози та моніторити стан пацієнта щодо розвитку побічних реакцій (див. розділ «Особливості застосування»).
Із загальної кількості пацієнтів, які застосовували Целебрекс ® у ході клінічних досліджень до виходу препарату на ринок, вік більше ніж 3300 пацієнтів становив 65 – 74 років, при цьому вік приблизно 1300 додаткових пацієнтів був від 75 років. Суттєвих відмінностей щодо ефективності для цієї категорії пацієнтів та для пацієнтів молодшого віку виявлено не було. У клінічних дослідженнях, у ході яких порівнювали функцію нирок (визначали за швидкістю клубочкової фільтрації, азотом сечовини крові та креатиніном) та функцію тромбоцитів (визначали за часом кровотечі та агрегацією тромбоцитів), не спостерігали різниці у результатах для добровольців літнього віку та добровольців молодшого віку. Проте, як і при застосуванні інших НПЗП, у тому числі тих, які вибірково пригнічують ЦОГ - 2, у період після виходу препарату на ринок було більше спонтанних повідомлень про шлунково - кишкові події з летальним наслідком та про гостру ниркову недостатність у пацієнтів літнього віку порівняно з пацієнтами молодшого віку (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти. Целебрекс ® , капсули по 200 мг, не показаний для застосування дітям.
Передозування.
Симптоми гострого передозування НПЗП, як правило, обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням та болем в епігастральній ділянці живота і зазвичай є оборотними при застосуванні підтримуючої терапії. Були зареєстровані випадки шлунково - кишкової кровотечі. У рідкісних випадках були зареєстровані артеріальна гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання та кома (див. розділ «Особливості застосування»).
Протягом клінічних досліджень випадків передозування препаратом Целебрекс ® зареєстровано не було. У результаті застосування препарату у дозах до 2400 мг/добу протягом періоду до 10 днів у 12 пацієнтів випадків серйозної інтоксикації зареєстровано не було. Інформація про можливість виведення целекоксибу шляхом гемодіалізу відсутня, але виходячи з високого ступеня зв'язування з білками плазми крові (> 97 %), можна припустити, що діаліз при передозуванні буде неефективним.
Після передозування НПЗП пацієнтам необхідно проводити симптоматичне та підтримуюче лікування. Спеціальні антидоти відсутні. Слід розглянути можливість викликати блювання та/або застосувати активоване вугілля (60 – 100 г для дорослих, 1 – 2 г на 1 кг маси тіла дітям) та/або осмотичний проносний засіб пацієнтам, у яких протягом чотирьох годин після здійснення ін'єкції спостерігаються симптоми передозування, а також пацієнтам з тяжким передозуванням (доза, що в 5 – 10 разів перевищує рекомендовану дозу).
Форсований діурез, підлужування сечі, гемодіаліз або гемоперфузія не застосовуються через високе зв'язування з білками.
Для отримання додаткової інформації щодо лікування передозування необхідно звернутися до токсикологічного центру.
Побічні реакції.
Оскільки клінічні дослідження проводяться за дуже різних умов, частоту виникнення побічних реакцій у клінічних дослідженнях одного препарату не можна безпосередньо порівнювати з показником, отриманим у клінічних дослідженнях іншого препарату, й очікувати такої ж частоти на практиці. Однак, інформація про побічні реакції під час клінічних досліджень забезпечує основу для визначення побічних реакцій, що можуть бути пов'язаними з використанням препарату, і для отримання приблизних показників частоти.
Серед пацієнтів, які застосовували Целебрекс ® під час контрольованих клінічних досліджень, які проводили до виходу препарату на ринок, близько 4250 пацієнтів мали остеоартрит, близько 2100 пацієнтів мали ревматоїдний артрит, та близько 1050 пацієнтів мали післяопераційний біль. Більше ніж 8500 пацієнтів застосовували Целебрекс ® у загальній добовій дозі 200 мг (100 мг 2 рази на добу або 200 мг 1 раз на добу) або більше, у тому числі більше 400 пацієнтів у дозі 800 мг (400 мг 2 рази на добу). Близько 3900 пацієнтів застосовували Целебрекс ® у цих дозах протягом 6 місяців або більше; приблизно 2300 з цих пацієнтів застосовували препарат протягом 1 року або більше та 124 з цих пацієнтів застосовували препарат протягом 2 років або більше.
Контрольовані дослідження застосування препарату для лікування артриту, які проводили до виходу препарату на ринок.
У таблиці 2 наведено усі побічні реакції, незалежно від причинного зв'язку, що були зареєстровані у ≥ 2 % пацієнтів під час 12 контрольованих досліджень препарату Целебрекс ® за участю пацієнтів з остеоартритом або ревматоїдним артритом, що включали групу плацебо та/або групу позитивного контролю. Оскільки ці 12 досліджень мали різну тривалість і час впливу на пацієнтів в цих дослідженнях міг бути різним, ці процентні показники не відображають сумарну частоту виникнення побічних реакцій.
Таблиця 2.
Побічні реакції, що виникали більш ніж у 2 % пацієнтів, які приймали Целебрекс ® , під час контрольованих досліджень застосування препарату для лікування артриту, які проводили до виходу препарату на ринок.
ЦБС N=4146 | Плацебо N=1864 | НАП N=1366 | ДКФ N=387 | ІБУ N=345 | |
З боку шлунково-кишкового тракту Біль у шлунку Діарея Диспепсія Метеоризм Нудота | 4,1 % 5,6 % 8,8 % 2,2 % 3,5 % | 2,8 % 3,8 % 6,2 % 1,0 % 4,2 % | 7,7 % 5,3 % 12,2 % 3,6 % 6,0 % | 9,0 % 9,3 % 10,9 % 4,1 % 3,4 % | 9,0 % 5,8 % 12,8 % 3,5 % 6,7 % |
Організм у цілому Боль в спине Периферичний набряк Травма, випадкова | 2,8 % 2,1% 2,9% | 3,6 % 1,1% 2,3% | 2,2 % 2,1% 3,0% | 2,6 % 1,0% 2,6% | 0,9 % 3,5% 3,2% |
З боку нервової системи Запаморочення Головная боль | 2,0 % 15,8 % | 1,7 % 20,2 % | 2,6 % 14,5 % | 1,3 % 15,5 % | 2,3 % 15,4 % |
З боку психіки Безсоння | 2,3 % | 2,3 % | 2,9 % | 1,3 % | 1,4 % |
З боку дихальної системи Фарингіт Риніт Синусит Інфекція верхніх дихальних шляхів | 2,3 % 2,0 % 5,0 % 8,1 % | 1,1 % 1,3 % 4,3 % 6,7 % | 1,7 % 2,4 % 4,0 % 9,9 % | 1,6 % 2,3 % 5,4 % 9,8 % | 2,6 % 0,6 % 5,8 % 9,9 % |
З боку шкіри Висипання | 2,2 % | 2,1 % | 2,1 % | 1,3 % | 1,2 % |
ЦБС – Целебрекс ® у дозі 100 – 200 мг 2 рази на добу або у дозі 200 мг 1 раз на добу;
НАП – напроксен у дозі 500 мг 2 рази на добу;
ДКФ – диклофенак у дозі 75 мг 2 рази на добу;
ІБУ – ібупрофен у дозі 800 мг 3 рази на добу.
У плацебо - контрольованих клінічних дослідженнях або дослідженнях з активним контролем частка пацієнтів, які припинили лікування через побічні реакції, становила 7,1 % серед пацієнтів, які застосовували Целебрекс ® , та 6,1 % серед пацієнтів, які отримували плацебо. Серед найбільш поширених причин для припинення лікування через побічні реакції у групах пацієнтів, які застосовували Целебрекс ® , були диспепсія та біль у животі (0,8 % та 0,7 % відповідно). Серед пацієнтів, які отримували плацебо, 0,6 % припинили його прийом через диспепсію, а 0,6 % – через біль у животі.
Наступні побічні реакції були зареєстровані у 0,1 – 1,9 % пацієнтів, які застосовували Целебрекс ® (100 – 200 мг 2 рази на добу або 200 мг 1 раз на добу).
З боку шлунково-кишкового тракту: запор, дивертикуліт, дисфагія, відрижка, езофагіт, гастрит, гастроентерит, гастроезофагеальний рефлюкс, геморой, хіатальна грижа, мелена, сухість у роті, стоматит, тенезми, блювання.
З боку серцево-судинної системи: погіршання перебігу артеріальної гіпертензії, стенокардія, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда.
Загальні розлади: реакції гіперчутливості, алергічні реакції, біль у грудях, кіста (без додаткових уточнень), генералізований набряк, набряк обличчя, підвищена втомлюваність, гарячка, припливи, грипоподібні симптоми, біль, периферичний біль.
З боку центральної та периферичної нервової системи: судоми ніг, гіпертонія, гіпестезія, мігрень, парестезія, вертиго.
Розлади слуху та вестибулярного апарату: глухота, шум у вухах.
Порушення частоти серцевих скорочень та серцевого ритму: відчуття серцебиття, тахікардія.
З боку печінки та жовчного міхура : підвищення рівнів печінкових ферментів (у тому числі підвищення рівнів аспартаттрансамінази та аланінтрансамінази).
Метаболічні та аліментарні розлади: підвищення рівня азоту сечі, підвищення рівня креатинфосфокінази в крові, гіперхолестеринемія, гіперглікемія, гіпокаліємія, підвищення рівня небілкового азоту, підвищення рівня креатиніну, підвищення рівня лужної фосфатази, збільшення маси тіла.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, артроз, міалгія, синовіт, тендиніт.
З боку тромбоцитів (кровотеча або згортання крові): екхімоз, носова кровотеча, тромбоцитемія.
З боку психіки: анорексія, стривоженість, підвищений апетит, депресія, нервозність, сонливість.
З боку крові: анемія.
З боку дихальної системи: бронхіт, бронхоспазм, посилення бронхоспазму, кашель, задишка, ларингіт, пневмонія.
З боку шкіри та її придатків: алопеція, дерматит, реакції фоточутливості, свербіж, еритематозні висипання, макуло - папульозні висипання, захворювання шкіри, сухість шкіри, підвищена пітливість, кропив'янка.
Розлади в місці застосування: панікуліт, контактний дерматит.
З боку сечовидільної системи: альбумінурія, цистит, дизурія, гематурія, часте сечовипускання, сечокам'яна хвороба.
Наступні серйозні побічні реакції (причинний зв'язок не оцінювався) були зареєстровані у < 0,1 % пацієнтів.
З боку серцево-судинної системи: непритомність, застійна серцева недостатність, фібриляція шлуночків, тромбоемболія легеневої артерії, гостре порушення мозкового кровообігу, периферична гангрена, тромбофлебіт.
З боку шлунково-кишкового тракту: непрохідність кишечника, перфорація кишки, шлунково - кишкова кровотеча, коліт з кровотечею, перфорація стравоходу, панкреатит, кишкова непрохідність.
Загальні розлади: сепсис, раптовий летальний наслідок.
З боку печінки та жовчного міхура: холелітіаз.
З боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія .
З боку нервової системи: атаксія, суїцид (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
З боку нирок: гостра ниркова недостатність.
Дослідження довгострокової безпечності застосування целекоксибу для лікування артриту.
Гематологічні розлади. Частота випадків клінічно значущого зниження рівня гемоглобіну (> 2 г/дл) була нижча у пацієнтів, які застосовували Целебрекс ® у дозі 400 мг 2 рази на добу (0,5 %), порівняно з пацієнтами, які застосовували диклофенак у дозі 75 мг 2 рази на добу (1,3 %) або ібупрофен у дозі 800 мг 3 рази на добу (1,9 %). Така менша частота реакцій при застосуванні препарату Целебрекс ® зберігалася як на тлі прийому аспірину, так і без нього (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Припинення застосування препарату/серйозні побічні реакції. Сумарна частота припинення застосування препарату Целебрекс ® , диклофенаку та ібупрофену через побічні реакції за 9 місяців, розрахована за методом Каплана − Майєра, становила 24 %, 29 % та 26 % відповідно. Частота серйозних побічних реакцій (тобто таких, що призводять до госпіталізації або становлять загрозу для життя пацієнта, або іншим чином являють собою важливі медичні реакції), незалежно від причинного зв'язку, у різних досліджуваних групах пацієнтів не відрізнялася (8 %, 7 % та 8 % відповідно).
Дослідження застосування препарату при лікуванні ювенільного ревматоїдного артриту.
У 12 - тижневому подвійному сліпому дослідженні з активним контролем 242 пацієнта з ювенільним ревматоїдним артритом віком від 2 до 17 років застосовували целекоксиб або напроксен; 77 пацієнтів з ювенільним ревматоїдним артритом застосовували целекоксиб у дозі 3 мг/кг 2 рази на добу, 82 пацієнта застосовували целекоксиб у дозі 6 мг/кг 2 рази на добу та 83 пацієнта застосовували напроксен у дозі 7,5 мг/кг 2 рази на добу. Найпоширенішими побічними реакціями (³ 5 %), що реєструвалися у пацієнтів, які застосовували целекоксиб, були головний біль, підвищення температури (гіпертермія), біль у верхній частині живота, кашель, назофарингіт, біль у животі, нудота, артралгія, діарея та блювання. Найпоширенішими побічними реакціями (³ 5 %), що реєструвалися у пацієнтів, які застосовували напроксен, були головний біль, нудота, блювання, підвищення температури, біль у верхній частині живота, діарея, кашель, біль у животі та запаморочення (таблиця 2). Під час цього 12 - тижневого подвійного сліпого дослідження із застосуванням целекоксибу у дозах 3 та 6 мг/кг 2 рази на добу порівняно з напроксеном шкідливого впливу на зростання та розвиток не спостерігалося. Між групами лікування не спостерігали значущих відмінностей у кількості клінічних загострень увеїту або системних ознак ювенільного ревматоїдного артриту.
У 12 - тижневій відкритій розширеній фазі описаного вище подвійного сліпого дослідження 202 пацієнти з ювенільним ревматоїдним артритом застосовували целекоксиб у дозі 6 мг/кг 2 рази на добу. Частота побічних реакцій була подібною до показника, отриманого під час подвійного сліпого дослідження; не спостерігали жодних неочікуваних клінічно значущих побічних реакцій.
Таблиця 3.
Побічні реакції, що виникали у ³ 5 % пацієнтів з ювенільним ревматоїдним артритом у будь-якій з груп лікування, розподілені за системно-органними класами (% від кількості пацієнтів з побічними реакціями).
Класи систем і органів | Всі дози 2 рази на добу | ||
Целекоксиб 3 мг/кг N=77 | Целекоксиб 6 мг/кг N=82 | Напроксен 7,5 мг/кг N=83 | |
Будь - яка реакція | 64 | 70 | 72 |
З боку органу зору | 5 | 5 | 5 |
З боку шлунково - кишкового тракту | 26 | 24 | 36 |
Біль у животі без додаткових уточнень | 4 | 7 | 7 |
Біль у верхній частині живота | 8 | 6 | 10 |
Блювання без додаткових уточнень | 3 | 6 | 11 |
Діарея без додаткових уточнень | 5 | 4 | 8 |
Нудота | 7 | 4 | 11 |
Загальні розлади | 13 | 11 | 18 |
Пірексія | 8 | 9 | 11 |
Інфекції | 25 | 20 | 27 |
Назофарингіт | 5 | 6 | 5 |
Травма та отруєння | 4 | 6 | 5 |
Результати лабораторних аналізів* | 3 | 11 | 7 |
З боку кістково - м'язової системи | 8 | 10 | 17 |
Артралгія | 3 | 7 | 4 |
З боку нервової системи | 17 | 11 | 21 |
Головний біль без додаткових уточнень | 13 | 10 | 16 |
Запаморочення (за винятком вертиго) | 1 | 1 | 7 |
З боку дихальної системи | 8 | 15 | 15 |
Кашель | 7 | 7 | 8 |
З боку шкіри та підшкірних тканин | 10 | 7 | 18 |
* Відхилення від норми результатів лабораторних аналізів, які включають: збільшений активований частковий тромбопластиновий час, бактеріурію (без додаткових уточнень), підвищений рівень креатинфосфокінази в крові, позитивний результат посіву крові, підвищений рівень глюкози в крові, підвищений артеріальний тиск, підвищений рівень сечової кислоти в крові, знижений гематокрит, наявність гематурії, знижений рівень гемоглобіну, відхилення від норми біохімічних показників функції печінки (без додаткових уточнень), наявність протеїнурії, підвищення рівня трансамінази (без додаткових уточнень), відхилення від норми показників аналізу сечі (без додаткових уточнень).
Інші дослідження, які проводили до виходу препарату на ринок.
- Побічні реакції, зареєстровані у дослідженнях лікування анкілозуючого спондиліту. Загалом Целебрекс ® отримали 378 пацієнтів у плацебо - контрольованих дослідженнях і дослідженнях з активним контролем лікування анкілозуючого спондиліту. Досліджували застосування препарату у дозах до 400 мг 1 раз на добу. Типи побічних реакцій, про які повідомляли в дослідженнях лікування анкілозуючого спондиліту, були подібними до тих, про які повідомляли в дослідженнях лікування остеоартриту/ревматоїдного артриту.
- Побічні реакції, зареєстровані у дослідженнях знеболювання та лікування дисменореї. Приблизно 1700 пацієнтів застосовували Целебрекс ® у дослідженнях знеболення та дисменореї. У дослідженнях з участю пацієнтів з болем внаслідок хірургічної операції в ротовій порожнині всі учасники отримали разову дозу досліджуваного препарату. У дослідженнях лікування первинної дисменореї та болю після ортопедичного хірургічного втручання досліджували застосування препарату Целебрекс ® у дозах до 600 мг/добу. Типи побічних реакцій, про які повідомляли в дослідженнях знеболювання та лікування дисменореї, були такими ж, як і ті, про які повідомляли у дослідженнях артриту. Єдиною додатковою зареєстрованою побічною реакцією у дослідженнях болю після хірургічного ортопедичного втручання був альвеолярний остит після екстракції зуба (луночковий постекстракційний альвеоліт).
Дослідження PreSAP та дослідження застосування целекоксибу для профілактики аденоми.
Побічні реакції у довгострокових плацебо-контрольованих дослідженнях з профілактики поліпів. Вплив препарату Целебрекс ® на пацієнтів у дослідженні застосування целекоксибу для профілактики аденоми та дослідженні PreSAP становив 400 – 800 мг на добу протягом періоду до 3 років.
Деякі побічні реакції виникали у більшого відсотка пацієнтів, ніж під час досліджень препарату для лікування артриту, які проводили до виходу препарату на ринок (тривалість лікування – до 12 тижнів). У таблиці нижче наведені побічні реакції, які виникали частіше у пацієнтів, які застосовували Целебрекс ® порівняно з пацієнтами, які брали участь в дослідженнях препарату для лікування артриту, що були проведені до виходу препарату на ринок.
Побічні реакції | Целебрекс ® (від 400 до 800 мг на добу), N=2285 | Плацебо N=1303 |
Діарея | 10,5 % | 7,0 % |
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба | 4,7 % | 3,1 % |
Нудота | 6,8 % | 5,3 % |
Блювання | 3,2 % | 2,1 % |
Задишка | 2,8 % | 1,6 % |
Артеріальна гіпертензія | 12,5 % | 9,8 % |
Нефролітіаз | 2,1 % | 0,8 % |
Наступні додаткові побічні реакції спостерігали у ≥ 0,1 % та < 1 % пацієнтів, які застосовували Целебрекс ® , та частота яких перевищувала частоту виникнення при прийомі плацебо у довготривалих дослідженнях з профілактики поліпів, та про них або не повідомляли під час контрольованих досліджень препарату для лікування артриту, які проводили до виходу препарату на ринок, або їх спостерігали з більшою частотою у тривалих плацебо - контрольованих дослідженнях з профілактики поліпів:
З боку нервової системи: ішемічний інсульт.
З боку органів зору: помутніння склоподібного тіла, крововилив у кон'юнктиву.
З боку органів слуху та рівноваги: лабіринтит.
З боку серця: нестабільна стенокардія, функціональна недостатність аортального клапану, атеросклероз коронарної артерії, синусова брадикардія, гіпертрофія шлуночка.
З боку судин: тромбоз глибоких вен.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: кіста яєчника.
Результати лабораторних аналізів: підвищений рівень калію в крові, підвищений рівень натрію в крові, підвищений рівень тестостерону в крові.
Травма, отруєння та ускладнення процедур: епікондиліт, розрив сухожилля.
Досвід застосування препарату після виходу на ринок.
Після виходу на ринок препарату Целебрекс ® були виявлені зазначені нижче побічні реакції. Оскільки ці реакції повідомляються на добровільній основі від популяції невідомого розміру, не завжди можливо достовірно оцінити їх частоту або встановити причинний зв'язок із впливом препарату.
З боку серцево-судинної системи: васкуліт, тромбоз глибоких вен.
Загальні розлади: анафілактоїдна реакція, ангіоневротичний набряк.
З боку печінки та жовчного міхура: некроз печінки, гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність.
З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, апластична анемія, панцитопенія, лейкопенія.
Метаболічні розлади: гіпоглікемія, гіпонатріємія.
З боку нервової системи: асептичний менінгіт, агевзія, аносмія, летальний внутрішньочерепний крововилив.
З боку нирок: інтерстиціальний нефрит.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.
Упаковка. По 10 капсул у блістері, по 1, або по 2, або по 3 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Р - Фарм Джермані ГмбХ/R - Pharm Germany GmbH.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Генріх - Мак - Штрассе 35, 89257 Іллертісcен, Німеччина/
Heinrich - Mack - Strasse 35, 89257 Illertissen, Germany.
або ٭
Виробник.
Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленд ГмбХ /
Pfizer Manufacturing Deutschland GmbH.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Бетрібштетте Фрайбург, Мусвальдаль 1, 79090 Фрайбург, Німеччина /
Betriebsstatte Freiburg, Mooswaldallee 1, 79090 Freiburg, Germany.
٭ В інструкції, що буде вкладена в картонну упаковку, буде зазначений лише один виробник (той, що був задіяний для випуску серії)
ЦЕЛЕКОКСИБ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа