Личный кабинет
ЦИПРАМИЛ табл. п/плен. оболочкой 20 мг №28
rx
Код товара: 29024
Производитель: Lundbeck Export (Дания)
11 300,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Цирамил
Cipra Mil .
Место хранения:
Активный ингредиент: циталопрам (циталопрам);
1 таблетка содержит гидробромидный вводной фторид, эквивалентный 20 мг цитропрама;
Вспомогательные вещества: кукурузный крахмал; лактоза, моногидрат; Переписка; глицерин (85%); микрокристаллическая целлюлоза; натрийный кроскаррелоз; стеарат магния;
Shell: Hypromelosis, Macroool 400, диоксид титана (E 171).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства: овальные, с распределительными линиями, покрытыми пленочной оболочкой, белым, с тиснением «C» и «n» симметрично относительно рисков.
Фармакотерапевтическая группа.
Антидепрессанты. Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина.
ATT Code N06A B04.
Фармакологические свойства.
Механизм действия
Циталопрам является мощным ингибитором повторного захвата серотонина (5-HT).
Толерантность к блокаду захвата 5-NT не вызывается длительной обработкой циталопрама.
Циталопрам является чрезвычайно селективным ингибитором повторного захвата серотонина, влияние на захват норепинефрина, дофамина или γ-аминомазной кислоты отсутствует или минимален.
В отличие от многих трициклических антидепрессантов и некоторых SZSS, циталопрам не имеет или имеет очень низкую аффинность с другими сериями рецепторов, включая серотонин 5-HT 1A -, 5-HT 2 рецепторов, дофамин D 1 - и D 2 рецепторов, A 1 -, A 2 -, β-адренергические рецепторы, гистамин Н 1 , мускариновой холинергический, бензодиазепин и опиатические рецепторы. Основными метаболитами циталопрама являются все избирательные ингибиторы обратного захвата серотонина (SZZS), хотя соотношение их активности и селективности ниже, чем у циталопрама. Однако выбор метаболитов выше, чем многие новые SISCS. Метаболиты не способствуют общему антидепрессирующему эффекту.
Фармакодинамика.
Ингибирование фазы сна с быстрым движением глаз (ШРро) считается признаком антидепрессантной активности. Как трициклические антидепрессанты, другие SZSS и IMAO, циталопрам подавляют фазу шро и усиливают глубокий замедление сна.
Хотя циталопрам не связывается с опиатами рецепторов, он усиливает антикоцицептивный эффект опиоидных анальгетиков.
У людей циталопрам не меняет когнитивно-психомоторную активность и не выявляет или обнаруживает минимальные седативные свойства, даже в сочетании с алкоголем.
В исследовании экзаменов с двойным слепым плацебо у ЭКГ у здоровых добровольцев изменение QTC (коррекция фридерии) от начального уровня составляло 7,5 (90% - 5,9 - 9.1) мг в дозе 20 мг / день и 16,7 (90 % - 15,0 - 18,4) MSEC в дозе 60 мг / день
Фармакокинетика.
Поглощение
Поглощение практически завершено и не зависит от еды. Максимальная концентрация плазмы достигается через 3 часа после приема. Биодоступность эстропрама составляет приблизительно 80%.
Распределение
Очевидный объем распределения (V d ) β составляет приблизительно 12-17 л / кг. Привязка к белкам - менее 80% и со своими основными метаболитами.
Биотрансформация
Циталопрам метаболизируется в активном деметилциттелопрам, диеметцилциталепрам, циталопрам-н-оксиде и неактивных дезинтегрированных производных пропионовой кислоты. Все активные метаболиты также являются SZSS, хотя и слабее исходного соединения. Не измененный циталопрам является основным соединением плазмы крови. Концентрации деметилциталопрама и дидэмэтилциталопрама, как правило, составляют 30-50% и 5-10% от концентрации циталопрама, соответственно. Биотрансформация циталопрама опосредована CYP2C19 (приблизительно 38%), CYP3A4 (приблизительно 31%) и CYP2D6 (приблизительно 31%).
Устранение .
Срок год жизни составляет около 1½ дня, а системный плазменный клиренс (Cl S ) Quitalopram составляет около 0,3 - 0,4 л / мин, а оральный плазменный зазор (Cl Oral ) составляет около 0,4 л / мин.
Циталопрам выделяется главным образом через печень (85%), а остальные (15%) почек; 12 - 23% от суточной дозы выводится из организма с мочой в неизменной форме. Задавление печени (остаточное) составляет приблизительно 0,3 л / мин, а почечный зазор - около 0,05 - 0,08 л / мин.
Линейность
Кинетика линейная. Стабильная концентрация в плазме крови достигается через 1-2 недели с начала лечения. Средняя концентрация 300 нмоль / л (165 - 405 нмоль / л) достигается с суточной дозой 40 мг.
Пациенты пожилых людей (> 65 лет)
У пожилых пациентов период полураспада длится дольше (1,5-3,75 дня) из-за меньшего количества метаболизма, а устойчивые концентрации равновесия примерно в 2 раза выше, чем у младших пациентов после получения одной и той же дозы.
Снижение функции печени
У пациентов с уменьшением функции печени циталопрам удаляется медленнее. Показатели полураспада и устойчивых концентраций равновесия примерно в 2 раза выше, чем одинаковые параметры при одной и той же дозе у пациентов с нормальной функцией печени.
Сокращение функции почек
У пациентов с уменьшением функции почек света или умеренной степени циталопрам устранена медленнее, без существенного влияния на фармакокинетику. Информация о лечении пациентов с тяжелыми нарушениями функции почек (зазор креатинина <30 мл / мин) отсутствует сегодня.
Полиморфизм
В исследованиях in vivo у людей с уменьшенной активностью фермента CYP2D6 существенные изменения в концентрации циталопрама в плазме крови были обнаружены.
У людей с уменьшенной активностью фермента CYP2C19 наблюдается вдвое концентрацию циталопрама в плазме крови. Следовательно, при обнаружении медленных метаболизаторов CYP2C19 в качестве профилактической меры рекомендуется, чтобы начальная доза не превышает 10 мг.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение депрессии различной этиологии и различными видами, предотвращение рецидивов.
Лечение панических расстройств, с агорафобией или без него.
Обсессивное-компульсивное расстройство (OBR).
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любым вспомогательным веществам.
Совместимое применение ингибиторов Monoamine Oxidase (IMAO).
В некоторых случаях симптомы отмечены аналогичными, такие как синдум серотонина.
Циталопрам не следует использовать для пациентов, получающих ингибиторы Monoamine Oxidase (IMAO, вкл. Селегилин) в суточной дозе, превышающей 10 мг / день.
Противопоказан для использования в первые две недели после прекращения неикового IMAO. После отмены обратимых ингибиторов моноаминовых оксидаз, например, мослобемида, циталопрам не следует назначать в течение времени, определенного в инструкциях для использования обратимого IMAO. Лечение IMAU должно быть запущено не ранее, чем через 7 дней после остановки циталопрама.
Циталопрам противопоказан для использования в сочетании с линзолидом, если нет средств для тщательного контроля артериального давления.
Противопоказан к использованию в сочетании с пимозадом.
Циталопрам противопоказан пациентам с удлиненным интервалом QT или врожденным пролонгированным синдромом QT.
Циталопрам противопоказан для использования с лекарственными средствами, которые известны, что расширяют интервал QT.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Фармакодинамические взаимодействия
Известен около нескольких случаев синдрома серотонина при нанесении циталопрама с мольбемидом и бупироном.
Противопоказанные комбинации
Одновременное использование циталопрама и IMAO может привести к серьезным нежелательным эффектам, вкл. Синдром серотонина. Случаи серьезных и иногда смертельных реакций наблюдались при использовании SZSS в сочетании с IMAO, вкл. С селегилином, линезолидом и моклобемидом, а также пациентами, которые начали получать IMAO вскоре после прекращения SZSS. Некоторые случаи представлены знаками, напоминающими синдром серотонина. Симптомы нежелательного взаимодействия циталопрама и Имао: гипертермия, жесткость, миоклон, автономная нестабильность с возможными быстрыми изменениями в жизненных характеристиках, изменения в психическом статусе в виде путаницы, раздражительности, необычайной тревоги, прогрессируют к бреду и запятыми.
Удлинитель Qt -interval.
Исследование фармакокинетики и фармакодинамики при использовании циталопрама и других препаратов, которые продлевают интервал QT не проводились. Вы не можете исключить аддитивный эффект циталопрама и этих лекарств.
Следовательно, одновременное использование циталопрама с препаратами, которые продлевают интервал QT, например с антиаритмическими средствами класса Ia и III, антипсихотических средств (производных фенотиазина, пимозида, галоперидола), трициклические антидепрессанты, некоторые антимикробные агенты (спарфлоксин, моксифлоксацин, эритромицин, Пентамидин, антимилиатрические средства, предпочтительно галофантрин), некоторые антигистамины (астемизолы, мизоластин) и т. Д. Противопоказаны.
Пимозид
Одновременное одноразовое введение 2 мг пимозида к субъектам, получающим рацемический циталопрам в дозировке 40 мг / день в течение 11 дней, привело к увеличению AUC и C Max Pymoside, хотя и не систематически на протяжении всего исследования. Одновременное использование пимозида и циталопрама привело к увеличению интервала QTC около 10 мсек.
Учитывая взаимодействие циталопрама с низкими дозами пимозида, одновременное применение противопоказано.
Комбинации, которые требуют осторожности
Лекарства, вызывающие гипокалемию / гипомагнемию
Необходимо использовать лекарства, которые вызывают гипокализм / гипомагний, который будет использоваться одновременно, так как это может увеличить риск злокачественных аритмий
Селегилин (селективный тип IMAO B)
Исследование фармакокинетического / фармакодинамического взаимодействия с одновременным введением циталопрама (20 мг в день) и селегилин (10 мг в день) (селективный ингибитор IMAO) показал клинически значимые взаимодействия.
Одновременное использование циталопрама и селегилина в суточной дозе более 10 мг противопоказано.
Серотонергические медицинские препараты
Одновременное использование с серотонергическими препаратами (например, с трамадолом, суматриптом и другими триптанами) может привести к увеличению эффекта, связанного с 5-гидрокситриптамином.
До дополнительной информации одновременное использование циталопрама и агонистов 5-гидрокситриптамина, таких как суматрипт и другие триптаны, не рекомендуется.
Литий и триптофан
В рамках исследования совместимого применения циталопрама с литиевым взаимодействием на уровне фармакодинамики не было обнаружено. Тем не менее, существуют случаи улучшения эффектов при использовании SZZS с литиевым и триптофаном, поэтому комбинация циталопрама с этими агентами должна использоваться с осторожностью. Нормальный мониторинг уровня лития должен быть продолжен.
Гиперикум
Возможные динамические взаимодействия между гребнями и овощными продуктами, содержащими обычное утверждение, что приводит к риску нежелательных эффектов. Фармакокинетические взаимодействия не были исследованы.
Лекарства, которые влияют на коагуляцию крови
Необходимо использовать пациентов с антикоагулянтами, которые влияют на функции тромбоцитов, таких как нестероидные противовоспалительные препараты, ацетилсалициловая кислота, дипиридамоль и тиклопидин или другие препараты (например, атипичные антипсихотические агенты, фенотиазины, трициклические антидепрессанты), повышают риск риска кровотечение.
ECT (электрическая терапия)
Клинические исследования для установления рисков или преимуществ комбинированного использования ECT и NO Cythalopram.
Алкоголь
Исследование не проявляло нежелательных фармакодинамических взаимодействий со спиртовой цитатой, но комбинация спирта нежелательна.
Лекарства, которые уменьшают судорожный порог
SZSS может уменьшить судорожный порог. Сочетание с другими средствами, которые уменьшают судорожный порог (например, с антидепрессантами (трициклическими, грецкими), нейролептики (фенотиазины, тиоксанты и бутирофеноны), мефлогин, бупропион и трамадол), должны использоваться с осторожностью.
Нейролептики
Опыт использования циталопрама не выявил клинически значимых взаимодействий с нейролептиками. Однако, а также для других SZSS, вы не можете исключить фармакодинамическое взаимодействие.
Фармакокинетические взаимодействия
Биотрансформация циталопрама в деметилциттелопраме опосредуется цитохромной системой P450: Isoeners cyp2c19 (приблизительно 38%), CYP3A4 (приблизительно 31%) и CYP2D6 (приблизительно 31%). Тот факт, что циталопрам метаболизируется более чем одним цитохромным средством, что ингибирование его бионтранформации менее вероятно, следовательно, в случае одновременного использования с другими препаратами, фармакокинетические взаимодействия вряд ли.
Еда
Нет сообщений о влиянии еды для поглощения и других фармакокинетических свойств циталопрама.
Влияние других средств на фармакокинетику циталопрама
Комбинация с кетоконазолом (сильный ингибитор CYP3A4) не меняет фармакокинетику циталопрама.
Исследование фармакокинетического взаимодействия лития и циталопрама не выявили никаких фармакокинетических взаимодействий.
Cyamidine (сильный ингибитор CYP2D6, 3A4 и 1A2) вызывает умеренное увеличение среднего равновесных уровней циталопрама. В совместимом применении Cythalopram с Cimetidine рекомендуется предосторожность, возможна коррекция дозы.
Одновременное использование эпоментаправых (Active Enantiomer of Quitalopram) и омепразола (ингибитор CYP2C19) в дозировке 30 мг 1 раз в день привели к небольшому увеличению концентрации циталопрама в плазме крови (приблизительно 50%). Следовательно, предостережение требует меры предосторожности с ингибиторами CYP2C19 (например, омепразол, эзомепразол, флювоксамин, ланзопразол, тиклопидин) или циметидин. На основании мониторинга неблагоприятных реакций во время сопутствующего лечения возможно, возможно снижение дозы циталопрама.
Влияние Quitalopram на другие лекарства
Метопролол
Escitalopram (Active Enantiomer циталопрама) ингибирует фермент CYP2D6. Рекомендуется использовать циталопрам с препаратами, которые метаболизируются в основном этим ферментом и имеют узкий терапевтический индекс. Это относится, например, флекен, пропофенонон и метопролол (для лечения сердечной недостаточности) и различных активных действий по отношению к центральной нервной системе препаратов, которые метаболизируются преимущественно CYP2D6 (например, антидепрессанты, такие как вназарение, кломипромин и нортрептин, или антипсихотические препараты, такие как рисперидон, тиоридазин и галоперидол). Вы также можете требовать регулировки дозы. Одновременное использование с метопрололом привело к удвоинию уровня метопролола в плазме, но не к статистически значимым увеличению эффекта метопролола на артериальное давление и ритм сердца.
Левомезомазин, дигоксин, карбамазепин
Циталопрам и диметилцицитропрам являются незначительными ингибиторами CYP2C9, CYP3A4 и CYP2E1 и только слабые ингибиторы CYP1A2, CYP2C19 и CYP2D6 по сравнению с другими SZSS, которые, как известно, являются значительными ингибиторами.
Не было никаких изменений или изменений было мало, и у них не было клинической значимости, если они использовались в сочетании с субстратами циталопрам CYP1A2 (Clozapin и Feophylline), CYP2C9 подложки (Warfarin), подложки CYP2C19 (Imipramine и Mephenitoin), CYP2D6 (Spartin, Имипрамин, амитриптиллин, рисперидон) и CYP3A4 (Warfarin, карбамазепин и его эпоксидные метаболиты карбамазепин и триазолам).
Фармакокинетическое взаимодействие между циталопрамом и левомпромазином или дикоксином не наблюдается (это означает, что циталопрам не активируется, не подавляет R-гликопротеин).
Извините, имипрамин
В фармакокинетических исследованиях влияние на уровень циталопрама или имипрамина не наблюдалось, хотя уровень образования извинения, основной метаболит Имипрамина. В случае сочетания диспромина с циталопрамом было увеличение концентрации извинения в плазме крови. Может быть необходимости уменьшить дозу извинения.
Особенности приложения.
С осторожностью использовать пациентов пожилых людей, пациентов с нарушениями функций почек и печени (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Антидепрессантное препарат не следует использовать для лечения детей и подростков (до 18 лет). Нарушения поведения, связанные с самоубийством (попытка самоубийства и попытка самоубийства) и враждебность (преимущественно агрессия, оппозиционное поведение и гнев), скорее всего, будут наблюдаться во время клинических испытаний у детей и подростков, которые получали антидепрессанты по сравнению с теми. Если, учитывая клиническую потребность, принято решение о целесообразности лечения, необходимо тщательно контролировать появление самоубийственных симптомов у пациента. Кроме того, нет долгосрочных данных о безопасности детей и подростков, касающихся роста, созревания, когнитивного и поведенческого развития.
Парадоксальное оповещение
У некоторых пациентов с паническими расстройствами в начале лечения симптомы беспокойства могут увеличить. Эта парадоксальная реакция обычно проходит в течение первых двух недель после начала лечения. Чтобы уменьшить вероятность парадоксального эффекта тревоги, рекомендуется низкая начальная доза.
Гипонатриемия
При нанесении грецких ZZES, гипонатриемия - редкий побочный эффект, возможно, связанный с антидидирутическим расстройством секреции гормона (SiADH), который обычно добывается после прекращения терапии. Группа риска включает в себя преимущественно пожилые женщины.
Ризик суїциду / суїцидальних думок або клінічне погіршення
Депресія пов'язана з підвищеним ризиком суїцидальних думок, самопошкоджень та суїциду (суїцидальні дії та прояви). Такий ризик існує аж до досягнення значної ремісії. Оскільки полегшення стану може не відбутися протягом перших тижнів лікування, слід ретельно спостерігати за пацієнтом до встановлення значного полегшення. З клінічного досвіду відомо, що ризик суїциду може посилюватися на початкових етапах одужання.
Інші психічні порушення, з приводу яких призначається циталопрам, також можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком суїцидальних випадків. Крім того, такі стани можуть супроводжувати тяжкий депресивний розлад. Тому особливості застосування циталопраму стосуються також інших психічних розладів.
Пацієнти з суїцидальними спробами в анамнезі або вираженим рівнем суїцидальних ідей ще до початку лікування мають високий ризик суїцидальних спроб, думок, тому слід ретельно моніторувати їхній стан протягом терапії. Крім того, існує вірогідність підвищеного ризику суїцидальної поведінки у молодих пацієнтів.
Метааналіз плацебо-контрольованих клінічних випробувань за участю дорослих пацієнтів із психічними розладами показав підвищений ризик суїцидальної поведінки у пацієнтів віком до 25 років, які приймають антидепресанти, порівняно з тими, хто приймає плацебо
Лікування пацієнтів, особливо тих, хто має високий ризик суїцидальної поведінки, слід супроводжувати уважним наглядом, надто на початку терапії та після змін дози.
Пацієнтів та їхніх близьких слід попереджати про необхідність уважного моніторування будь-яких проявів клінічного погіршення, суїцидальної поведінки або думок та незвичних змін у поведінці та негайно звернутися за медичною допомогою у разі розвитку таких симптомів.
Акатизія / психомоторний неспокій
Застосування СІЗЗС/СІЗЗСН пов'язують з розвитком акатизії, що характеризується неприємним виснажливим відчуттям неспокою та непосидючості разом з нездатністю стояти чи сидіти на одному місці. Такий стан можливий протягом перших кількох тижнів лікування. Підвищення дозування для пацієнтів, з такими симптомами може бути шкідливим.
Манія
Слід з обережністю застосовувати циталопрам пацієнтам з манією/гіпоманією.
У пацієнтів з маніакально-депресивним розладом можлива зміна фази на маніакальну. Застосування циталопраму пацієнту з маніакальною фазою слід припинити.
Судоми
Існує потенційний ризик розвитку судом при застосуванні антидепресантів. Будь-якому пацієнту при розвитку судом або збільшенні їхної частоти слід припинити застосування циталопраму. Слід уникати застосування циталопраму пацієнтам з нестабільною епілепсією і ретельно контролювати стан пацієнтів з контрольованою епілепсією. Циталопрам слід припинити, якщо спостерігається збільшення частоти нападів.
Цукровий діабет
У пацієнтів з цукровим діабетом застосування СІЗЗС може змінювати контроль глікемії.
У цьому випадку може виникнути потреба в корегуванні дози інсуліну та/або пероральних антидіабетичних препаратів.
Серотоніновий синдром
У рідкісних випадках при застосуванні СІЗЗС повідомлялося про серотоніновий синдром. Комбінація таких симптомів, як тривожність, тремор, міоклонус і гіпертермія, може означати розвиток такого стану. Лікування циталопрамом слід негайно припинити і розпочати симптоматичну терапію.
Серотонінергічні ліки
Циталопрам не слід застосовувати одночасно з лікарськими засобами, які спричиняють серотонінергічні ефекти, наприклад із суматриптаном або іншими триптанами, трамадолом, окситриптаном і триптофаном.
Крововиливи
При прийомі СІЗЗС можливий розвиток та/або збільшення часу таких кровотеч, як екхімози, гінекологічні, шлунково-кишкові та інші шкірні або слизові кровотечі. Необхідно з обережністю призначати СІЗЗС, особливо тим пацієнтам, хто приймає одночасно засоби, що впливають на згортання крові, або інші засоби, які збільшують ризик кровотеч, а також пацієнтам із крововиливами в анамнезі.
ЕСТ (електросудомна терапія)
Клінічний досвід одночасного застосування СІЗЗС та ЕСТ обмежений, отже, рекомендується бути обережними.
Психоз
Лікування депресивних епізодів у пацієнтів із психозом може посилити психотичні симптоми.
Подовження інтервалу QT
Циталопрам спричиняє дозозалежне подовження QT-інтервалу. Випадки подовження QT-інтервалу та шлуночкової аритмії, у т.ч. піруетної тахікардії, повідомлялися протягом післяреєстраційного періоду переважно у жінок, пацієнтів з гіпокаліємією або існуючим подовженням QT-інтервалу, іншими серцевими захворюваннями.
Рекомендується застереження для пацієнтів зі значною брадикардією, нещодавнім гострим інфарктом міокарда або некомпенсованою серцевою недостатністю.
Електролітні порушення, наприклад гіпокаліємія та гіпомагніємія, підвищують ризик злоякісних аритмій та мають бути відкориговані перед тим, як розпочати лікування циталопрамом.
Перед тим як розпочати лікування циталопрамом, у пацієнтів зі стабільним серцевим захворюванням слід переглянути показники ЕКГ.
Слід провести ЕКГ та припинити застосування циталопраму, якщо протягом лікування з'являються ознаки серцевої аритмії.
Закритокутова глаукома
СІЗЗС, включаючи циталопрам, можуть впливати на розмір зіниці, що призводить до виникнення мідріазу. Цей мідріатичний ефект потенційно може звузити кут зору, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску та закритокутової глаукоми, особливо у схильних до цього пацієнтів. Тому циталопрам слід застосовувати з обережністю пацієнтам з закритокутовою глаукомою або глаукомою в анамнезі.
Звіробій
Одночасне застосування циталопраму та рослинних засобів, які містять звіробій, може призвести до підвищення частоти побічних реакцій. Циталопрам і засоби, які містять звіробій, не слід застосовувати одночасно.
Симптоми відміни, які спостерігаються при припиненні лікування СІЗЗС
Зазвичай симптоми виникають після раптового припинення лікування циталопрамом.
Під час клінічного дослідження побічні прояви, які настали після припинення лікування, спостерігались і у подальшому у 40% пацієнтів, які отримували плацебо, на відміну від 20% пацієнтів, які приймали циталопрам.
Ризик симптомів відміни може залежати від кількох факторів, включаючи тривалість терапії, дозування та швидкість зменшення дози.
Найчастішими проявами є запаморочення, сенсорні розлади (включаючи парестезію), розлади сну, тривожність, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, головний біль, діарея, посилене серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість і порушення зору. Зазвичай симптоми є незначними та минущими, однак можуть мати тяжкий та/або тривалий перебіг у деяких пацієнтів.
Симптоми можуть виникнути в перші кілька днів після припинення терапії, однак повідомлялося про дуже рідкісні випадки таких симптомів, якщо прийом препарату пацієнтом був пропущений.
Такі симптоми взагалі минають протягом 2 тижнів, однак у деяких пацієнтів вони можуть тривати довший період (2–3 місяці або більше). Тому рекомендується поступове зменшення дози протягом кількох тижнів або місяців для припинення застосування препарату відповідно до потреб пацієнта.
Допоміжні речовини
Таблетки містять моногідрат лактози. Хворим на рідкісні спадкові порушення у вигляді чутливості до галактози, недостатності лактази або мальабсорбції глюкози-галактози не слід приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
На підставі даних досліджень репродуктивної токсичності (фази I, II та III) немає причин для особливого занепокоєння щодо застосування циталопраму жінкам репродуктивного віку.
Вагітність
Велика кількість опублікованих даних про вагітних жінок (понад 2500 продемонстрованих результатів) свідчать про відсутність тератогенної фето- та неонатальної токсичності.
Циталопрам не слід призначати вагітним, за винятком випадків, коли після ретельного розгляду всіх недоліків і переваг була чітко доведена необхідність призначення препарату.
Рекомендується ретельне обстеження новонароджених, матері яких приймали циталопрам протягом періоду вагітності, особливо у ІІІ триместрі.
Слід уникати раптового припинення лікування.
У новонароджених, матері яких приймали СІЗЗС/СІЗЗСН на пізніх стадіях вагітності, можливе виникнення таких симптомів: респіраторний дистрес, ціаноз, апное, судоми, температурна нестабільність, труднощі з вигодовуванням, блювання, гіпоглікемія, гіпертонія, гіпотонія, гіперрефлексія, тремор, нервове збудження, дратівливість, апатичність, постійний плач, сонливість і труднощі зі сном.
Такі симптоми можуть розвинутися як внаслідок надмірної серотонінергічної дії або бути симптомами відміни. У більшості випадків прояви ускладнень виникають безпосередньо або невдовзі (до 24 годин) після пологів.
Епідеміологічні дані засвідчили, що застосування СІЗЗС вагітним, особливо на пізніх термінах вагітності, може підвищувати ризик стійкої легеневої гіпертензії у новонароджених (до 5 випадків на 1000 вагітних за даними спостережень), яка виникає у загальній популяції у 1–2 випадках на 1000 вагітних.
Циталопрам проникає у грудне молоко. Доза, яку отримує немовля з молоком, становить приблизно 5 % від материнської щоденної дози циталопраму, розрахованної за масою тіла (мг/кг). Жодні або незначні наслідки спостерігалися у немовлят. Проте наявних даних недостатньо для оцінки ризику для дитини. Рекомендується обережність.
Фертильність
Дослідження на тваринах показали, що циталопрам може впливати на якість сперми. Досвід застосування деяких СІЗЗС чоловікам свідчить, що вплив на якість сперми є оборотним. Досі вплив на фертильність людини не спостерігався.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Циталопрам має слабкий або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Пацієнтів, яким призначені психотропні препарати, слід попередити про деяке зниження загальної уваги і концентрації та про вплив препаратів на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дорослим приймати циталопрам щоденно 1 раз на добу вранці або ввечері. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, можна приймати незалежно від прийому їжі, але з достатньою кількістю рідини.
Якщо рекомендується дозування 10 мг, таблетку 20 мг слід розділити пополам по роздільчій рисці.
Лікування депресії
На початку лікування дорослим потрібно приймати 20 мг препарату перорально один раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості пацієнта доза може бути збільшена максимально до 40 мг на добу.
Антидепресивний ефект зазвичай настає через 2–4 тижні. Лікування депресії є симптоматичним, а тому тривалим і повинно продовжуватися зазвичай ще протягом 6 місяців після одужання для запобігання рецидиву. У пацієнтів із рекурентною (уніполярною) депресією підтримуюча терапія може тривати протягом кількох років для попередження нових епізодів.
Панічні розлади
Максимальна ефективність циталопраму у лікуванні панічних розладів досягається приблизно після 3 місяців безперервного лікування і підтримується завдяки тривалому лікуванню.
Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, лікування можна продовжувати протягом місяців.
Даних клінічних досліджень ефективності, що перевищують 6 місяців, недостатньо.
Лікування ОКР
Терапевтичний ефект при лікуванні ОКР настає через 2–4 тижні та посилюється з часом. Оскільки ОКР є хронічним захворюванням, пацієнтів слід лікувати протягом досить тривалого періоду, щоб гарантувати відсутність симптомів. Рекомендована початкова доза становить 20 мг. Залежно від індивідуальної чутливості пацієнта доза може бути збільшена максимально до 40 мг на добу.
Пацієнти літнього віку (> 65 років )
Доза повинна становити половину рекомендованої щоденної дози, тобто 10–20 мг на добу, початкова доза повинна становити 10 мг на добу. Максимальна рекомендована доза для пацієнтів літнього віку становить 20 мг.
Діти та підлітки (віком до 18 років)
Циталопрам не слід застосовувати для лікування дітей та підлітків (віком до 18 років), тому що безпека та ефективність для цих вікових груп не встановлені.
Дозування при зниженій функції нирок
Дозові обмеження не обов'язкові у разі ниркової недостатності незначного чи середнього ступеня тяжкості. Рекомендується обережність при тяжкому порушенні функції нирок (кліренс креатиніну менше ніж 30 мл/хв).
Дозування при зниженій функції печінки
Пацієнтам з ураженням печінки легкого або середнього ступеня тяжкості початкова рекомендована доза протягом 2 перших тижнів становить 10 мг. Залежно від
індивідуальної чутливості пацієнта доза може бути збільшена максимально до 20 мг на добу. Рекомендується обережність та надзвичайно уважна титрація дози пацієнтам зі зниженою функцією печінки тяжкого ступеня. Ці пацієнти повинні проходити клінічний контроль.
Зниження функції CYP 2C 19
Пацієнтам зі зниженою функцією CYP2C19 початкова рекомендована доза протягом
2 перших тижнів становить 10 мг на добу. Залежно від індивідуальної чутливості пацієнта доза може бути збільшена максимально до 20 мг на добу.
Симптоми відміни СІЗЗС
Слід уникати раптової відміни застосування. Якщо лікування циталопрамом припиняється, дозу слід поступово знижувати протягом щонайменше 1 або 2 тижнів для зменшення ризику реакцій відміни. При появі небажаних реакцій після зниження дози або припинення лікування слід розглянути можливість відновлення застосування у попередній дозі. Згодом можна продовжити знижувати дозу, але повільніше.
Діти.
Антидепресанти не слід застосовувати для лікування дітей та підлітків (віком до 18 років). Суїцидальну поведінку (суїцидальні спроби та суїцидальні думки) та ворожість (переважно агресію, опозиційну поведінку та гнів) частіше спостерігали в ході клінічних досліджень у дітей та підлітків, які приймали антидепресанти, порівняно з тими, хто приймав плацебо. Якщо з клінічних міркувань рішення про призначення все ж таки прийнято, необхідно забезпечити уважне спостереження за появою суїцидальних симптомів у пацієнта. Крім того, відсутні довгострокові дані щодо безпеки дітей та підлітків, які стосуються росту, дозрівання, когнітивного та поведінкового розвитку.
Передозування.
Токсичність. Вичерпні клінічні дані щодо передозування циталопрамом обмежені та в багатьох випадках поєднані з передозуванням іншими лікарськими засобами чи алкоголем. Повідомлялося про летальні випадки після передозування при застосуванні лише циталопраму; однак більшість летальних випадків пов'язано з передозуванням супутніми лікарськими засобами.
Симптоми: судоми, тахікардія, сонливість, подовження інтервалу QT, кома, блювання, тремор, артеріальна гіпотензія, зупинка серця, нудота, серотоніновий синдром, тривожність, брадикардія, запаморочення, серцева блокада, подовження QRS, артеріальна гіпертензія, мідріаз, піруетна тахікардія, ступор, підвищене потовиділення, ціаноз, гіпервентиляція, передсердна та шлуночкова аритмія.
Лікування. Специфічного антидоту не існує. Лікування є симптоматичним і підтримуючим. Слід промити шлунок, застосувати активоване вугілля, осмотичний проносний засіб (такий як натрію сульфат). При порушенні свідомості пацієнта слід інтубувати. Рекомендується моніторинг ЕКГ та життєвих показників.
ЕКГ-моніторинг рекомендований при передозуванні пацієнтам із застійною серцевою недостатністю/брадіаритміями, пацієнтам, які застосовують засоби, що подовжують QT-інтервал, або пацієнтам із порушеннями метаболізму, наприклад із печінковими розладами.
Побічні реакції.
Побічні ефекти циталопраму є минущими та незначними. Частіше вони спостерігаються протягом 1 або 2 тижня лікування та поступово зникають.
Встановлена залежність таких симптомів від дози препарату: посилене потовиділення, сухість у роті, безсоння, сонливість, діарея, нудота та втома.
Частота побічних реакцій, пов'язаних із лікуванням СІЗЗС та/або циталопрамом, які спостерігалися у ≥ 1 % пацієнтів у ході подвійно сліпих плацебо-контрольованих досліджень або у післяреєстраційний період, визначається як: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідкісні (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідкісні (< 1/10000) або частота невідома (не може бути встановлена).
Система | Частота | Розлад |
З боку системи крові та лімфатичної системи | Невідома | Тромбоцитопенія. |
З боку імунної системи | Невідома | Гіперчутливість, анафілактичні реакції. |
З боку ендокринної системи | Невідома | Порушення секреції антидіуретичного гормону. |
Порушення метаболізму | Часто | Зниження апетиту, зниження маси тіла. |
Нечасто | Посилення апетиту, збільшення маси тіла. | |
Рідкісні | Гіпонатріємія. | |
Невідома | Гіпокаліємія. | |
Психічні розлади | Часто | Тривожність, зниження лібідо, неспокій, нервозність, сплутаність свідомості, аноргазмія (жінки), аномальні сновидіння. |
Нечасто | Агресія, деперсоналізація, галюцинації, манія. | |
Невідома | Панічні атаки, скреготіння зубами, неспокій, суїцидальні думки, суїцидальна поведінка 1 . | |
З боку нервової системи | Дуже часто | Безсоння, сонливість. |
Часто | Тремор, парестезія, запаморочення, порушення уваги. | |
Нечасто | Непритомність. | |
Рідкісні | Судоми grand mal, дискінезія, порушення смаку. | |
Невідома | Судоми, серотоніновий синдром, екстрапірамідні розлади, акатизія, рухові порушення. | |
З боку органів зору | Нечасто | Розширення зіниць. |
Невідома | Затуманення зору. | |
З боку органів слуху | Часто | Дзвін у вухах. |
З боку серця | Часто | Тахікардія |
Нечасто | Брадикардія | |
Невідома | Подовжений QT на ЕКГ, шлуночкові аритмії, у т.ч. torsade de pointes. | |
З боку судин | Рідкісні | Кровотеча. |
Невідома | Постуральна гіпотензія. | |
Респіраторні розлади | Часто | Позіхання. |
Невідома | Носова кровотеча. | |
З боку шлунково-кишкового тракту | Дуже часто | Сухість у роті, нудота. |
Часто | Діарея, блювання, запор. | |
Невідома | Шлунково-кишкові кровотечі (в т.ч. ректальні). | |
З боку печінки та жовчовивідних шляхів | Рідкісні | Гепатит. |
Невідома | Аномальні показники функції печінки. | |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Дуже часто | Посилене потовиділення. |
Часто | Свербіж. | |
Нечасто | Кропив'янка, облисіння, пурпура, фоточутливість. | |
Невідома | Синці, ангіоневротичний набряк. | |
З боку скелетно-м'язової системи | Часто | Артралгія, міалгія. |
З боку нирок та сечовивідних шляхів | Нечасто | Затримка сечовипускання. |
З боку репродуктивної системи та грудних залоз | Часто | Розлади еякуляції, відсутність еякуляції, імпотенція. |
Нечасто | Менорагія (жінки). | |
Невідома | Метрорагія (жінки). Пріапізм, галакторея (чоловіки). | |
Загальні розлади | Часто | Втома. |
Нечасто | Набряк. | |
Рідкісні | Гіпертермія. |
1 Про випадки суїцидальних думок і суїцидальної поведінки повідомлялося протягом лікування циталопрамом або невдовзі після його припинення.
Переломи кісток
Епідеміологічні дослідження, переважно за участю пацієнтів віком понад 50 років, демонструють підвищений ризик переломів кісток при застосуванні трициклічних антидепресантів і препаратів класу СІЗЗС. Механізм цього явища невідомий.
Подовження QT-інтервалу
Про випадки подовження інтервалу QT і шлуночкової аритмії, в т.ч. піруетної тахікардії, повідомлялося протягом післяреєстраційного періоду переважно у жінок, пацієнтів з гіпокаліємією або існуючим подовженням QT-інтервалу з іншими серцевими захворюваннями.
Симптоми відміни, які спостерігаються при припиненні лікування СІЗЗС
Припинення лікування циталопрамом (особливо раптове) зазвичай призводить до симптомів відміни. Запаморочення, сенсорні розлади (включаючи парестезію), розлади сну (включаючи безсоння і яскраві сновидіння), ажитація або тривожність, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, пітливість, головний біль, діарея, серцебиття, емоційна нестійкість, дратівливість та розлади зору є найчастішими реакціями.
Як правило, ці симптоми мають легку або помірну тяжкість, є минущими, однак у деяких пацієнтів вони можуть бути тяжкими та/або тривалими. У зв'язку з цим рекомендується поступове зменшення дози, коли лікування циталопрамом більше не потрібне.
Термін придатності. 5 років.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, № 28 (14×2) у блістерах у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Х. Лундбек А/С (H. Lundbeck A/S).
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Oттіліавей, 9, 2500, Валбі, Данія (Ottiliavej 9, 2500 Valby, Denmark)
ЦИТАЛОПРАМ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа