Личный кабинет
ЦИПРОФЛОКСАЦИН ЕВРО табл. п/о 500 мг блистер №10
rx
Код товара: 503194
Производитель: Unique (Индия)
1 100,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Cyprofloxacin Euro.
Ципрофлоксацин евро.
Место хранения:
Активный ингредиент: ципрофлоксацин;
1 таблетка 250 мг содержит 297 мг гидрохлорида ципрофлоксацина, который соответствует 250 мг ципрофлоксацина;
1 таблетка 500 мг содержит 594 мг гидрохлорида ципрофлоксацина, который соответствует 500 мг ципрофлоксацина;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, силиконовый диоксид коллоидный безводный, крахмал натрия гликолят (тип a), мозоль крахмала, стеарат магния, тальк, отбеливание белый 33G28707.
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства: круглые диоксид таблетки, покрытые скорлупой пленки от белого до желтовато-белого цвета (250 мг); Таблетки в виде капсул, покрытых кольцевой оболочкой, с рисом с одной стороны, от белого до желтовато-белого цвета (500 мг).
Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные агенты для системного применения. Группа фторохинолонов. ATH ATH J01M A02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия.
Ciprofloxacin in vitro демонстрирует высокую эффективность по отношению к широкому диапазону грамотрицательных и грамположительных патогенов. Механизм антибактериального действия обусловлен способностью к ципрофлоксацину подавить топоизомеразы II типа (ДНК-тесты и топоизомеразу IV), которые необходимы во многих процессах жизненного цикла ДНК, таких как репликация, транскрипция, репарация и рекомбинация.
Эффективность в основном зависит от соотношения между максимальной концентрацией в сыворотке крови (C Max ) и минимальной ингибирующей концентрации (Mike) ципрофлоксацина для бактериального патогена и от значения площади под кривой (AUC) и микрофоном.
Устойчивость к ципрофлоксацину in vitro обычно связано с мутациями целевого участка, возникающего в бактериальных топоизомеразах и ДНК-гиданах с помощью многоступенчатых мутаций. Одиночные мутации могут привести, скорее всего, уменьшит чувствительность, а не клиническое сопротивление. Однако множественные мутации обычно приводят к клинической устойчивости к ципрофлоксацину и кросс-устойчивости к хинолонам.
Механизмы сопротивления, которые инактивируют другие антибиотики, такие как снижение проницаемости наружной стенки бактерий (по своей природе для псевдомонас Aeruginosa ) и активное удаление препарата из ячейки (EFLUX), могут повлиять на чувствительность к ципрофлоксацину. Сообщалось, что разработка плазмидной опосредованной резистентности, закодированной QNR с геном антибиотикозного сопротивления.
Антибактериальная активность спектра.
CheckPoints Отдельные чувствительные штаммы из штаммов со средней чувствительностью и последним - от устойчивых штаммов.
Рекомендации EUCAST.
Микроорганизмы | Чувствительный | Устойчивый |
Энтеробактерии | £ 0,5 мг / л | > 1 мг / л |
Псевдомонас | £ 0,5 мг / л | > 1 мг / л |
Ацинетобактер | £ 1 мг / л | > 1 мг / л |
Staphylococcus SPP. 1 | £ 1 мг / л | > 1 мг / л |
Haemophilus Phangeenzae Ta. Moraxella Catarrhalis | £ 0,5 мг / л | > 0,5 мг / л |
Neisseria Gonorrhoeae. | £ 0,03 мг / л | > 0,06 мг / л |
Neisseria Meningitidis | £ 0,03 мг / л | > 0,06 мг / л |
Не связаны с типом контрольно-пропускных пунктов * | £ 0,5 мг / л | > 1 мг / л |
1 Staphylococcus SPP . - контрольные точки для ципрофлоксацина имеют отношение к терапии с высокими дозами. * Не связанные с типами контрольных точек определяли в основном на основе соотношения фармакокинетических и фармакодинамических данных и не зависят от микрофона для отдельных видов. Они используются только для видов, которые не имеют собственных контрольных точек, а не для тех видов, в которых тест чувствительности не рекомендуется. | ||
Распространенность приобретенного сопротивления выделенных видов может варьироваться в зависимости от местности и времени, следовательно, местной информации о сопротивлении, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости необходимо подать заявку на советы специалистам, когда локальная распространенность сопротивления стала на уровне, что выгодно от использования инструмента, по крайней мере, в отношении некоторых типов инфекций, сомнений.
К ципрофлоксацину в целом чувствительный in vitro такие семьи и типы бактерий (для формы стрептококка см. Раздел «Особенности применения»).
Чувствительный (обычно) виды микроганизмов |
Грамоположительные аэробные микроорганизмы Bacillus Anthracis (1) |
Грамотрицательные аэробные микроорганизмы Аэромонас СПП . Brucella SPP. Citrobacter Koseri. Francisella Tularensis. Haemophilus ducreyi. Haemophilus fightenzae * Legionella SPP . Moraxella Catarrhalis * Neisseria Meningitidis Pasteurella SPP . Salmonella SPP. * Shigella SPP . * Vibrio SPP. Йерсиния Пестис |
Анаэробные микроорганизмы Mobiluncus. |
Другие микроорганизмы Chlamydia Trachomatis ($) Chlamydia Pneumoniae ($) MyCoplasma Hominis ($) MyCoplasma Pneumoniae ($) |
Типы, для которых возможен разработка приобретенного сопротивления |
Аэробные грамположительные микроорганизмы Enterococccus Faecalis ($) Staphylococcus SPP . * (2) |
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы Acinetobacter Baumannii + Бурколдюрия Cepacia + * Campylobacter SPP. + * Citrobacter Freundii * Enterobacter Aerogenes. Enterobacter Cloacae * Кишечная палочка * Klebsiella Oxytoca. Клебсиелла пневмонии * Morganella Morganii * Neisseria Gonorrhoeae * Proteus Mirabilis * Proteus vulgaris * Providencia SPP . Псевдомонас aeruginosa * Псевдомонас флуоресценс Serratia Marcescens * |
Анаэробные микроорганизмы PepeTostreptococcus spp . Пропионибактерия acnes. |
Микроорганизмы изначально устойчивы к ципрофлоксацину |
Аэробные грамположительные микроорганизмы Актиномики Enteroccus Faecium. Listeria monocytogenes. |
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы Стенотрофомонас мальтофилия. |
Анаэробные микроорганизмы Кроме вышеперечисленного |
Другие микроорганизмы Микоплазмы гениталии Уреалазма уреаплазмы |
* Клиническая эффективность продемонстрирована для чувствительных изолятов, утвержденными клиническими показаниями + Устойчивый индикатор ≥ 50% в одном или нескольких странах ЕС. ($) Средняя средняя чувствительность в отсутствие приобретенного механизма сопротивления (1) Исследование экспериментальных животных с инфекцией с воздушными каплями по спорам Bacillus Anthracis доказывают, что прием антибиотиков сразу после контакта с патогеном помогает избежать заболевания, если можно уменьшить количество споров ниже доза инфекции. Рекомендации по применению ципрофлоксацина основаны в основном на чувствительности in vitro у животных наряду с ограниченными данными, полученными у людей. Лечение длительности двух месяцев устной формой ципрофлоксацина в дозе 500 мг два раза в день считается эффективным для предотвращения заражения взрослой язвенной болезнью у взрослых. Доктор должен применяться к национальным и / или международным протоколам для лечения Сибирской язвенной болезни. ( 2 ) метициллин-устойчивый к . Aureus очень часто устойчив к фторохинолонам. Индикатор устойчивости к метициллину между всеми видами стафилококков составляет около 20-50% и обычно высоко в изолятах больницы. |
Доклинические данные безопасности
Предварительные клинические данные не показывают особой опасности для людей, основанных на общепринятой токсичности одноразовой дозы, токсичности повторных доз, канцерогенной потенциальной или репродуктивной токсичности.
Как и многие другие хинолоны, ципрофлоксацин является фототоксиком у животных в клинически значимых уровнях воздействия. Фотометагентизм / фотокагерогенные данные указывают на слабое фотомутагеновое или фотогенерный эффект ципрофлоксацина in vitro и в экспериментах на животных. Этот эффект можно сравнить с эффектом других ингибиторов Gyras.
Расследование действий на суставах
Аналогично для других ингибиторов гирей, ципрофлоксацин может привести к повреждению большого эталонного сустава молодых животных.
Степень повреждения хряща варьируется в зависимости от возраста, видами и доз; Степень повреждения может быть уменьшена за счет уменьшения нагрузки на вес на суставах. Исследования на взрослых животных (крыс, собак) не раскрывали никаких признаков повреждения хряща. Во время изучения молодых собак Beagle Cyprofloxacin разведение в терапевтических дозах привело к изменениям в суставах после двух недель лечения, оставшихся через пять месяцев.
Фармакокинетика.
Поглощение
После устного применения таблеток ципрофлоксацина при дозе 250 мг, 500 мг и 750 мг ципрофлоксацина быстро и хорошо поглощается, предпочтительно из верхней части тонкой кишки.
Максимальные концентрации в сыворотке крови достигаются за 1-2 часа.
Одноразовые дозы 100-750 мг привели к дозам-зависимым максимальным концентрациям сыворотки (C max ) от 0,56 до 3,7 мг / л. Концентрации сыворотки увеличиваются до пропорции доз до 1000 мг.
Абсолютная биодоступность препарата составляет 70-80%. Оральная доза ципрофлоксацина в 500 мг каждые 12 часов характеризовалась общей площадью концентрации / времени (AUC), эквивалентной такому после внутривенного вливания 400 мг ципрофлоксацина, которая проводилась в течение 60 минут каждые 12 часов.
Распределение
Процент связывания ципрофлоксацина с белками крови не является незначительным (20-30%), находится в плазме крови в основном в неионизированной форме. Ciprofloxacin свободно диффундирует в экстравером пространстве. Значительный объем распределения в состоянии устойчивого равновесия, который составляет 2-3 л / кг массы тела, доказывает, что ципрофлоксацин проникает в ткани в концентрациях, которые могут много раз превышать уровень препарата в сыворотке. Ciprofloxacin достигает высоких концентраций в различных тканях, например, в легких (эпителиальные жидкости, альвеолярные макрофаги, образцы биопсии), пазухи, воспаленные поврежденные ткани и в тканях мочевыводящих путей, генитальные органы (моча, простата, эндометрий).
Метаболизм.
Низкие концентрации таких четыре метаболитов были зафиксированы: диэтил-ципрофлоксацин (M 1 ), сульфокопрофлоксацин (M2), оксопрофлоксацин (M3) и формилципрофлоксацин (M 4 ). Метаболиты демонстрируют антимикробную активность in vitro , но в меньшей степени, чем исходное соединение.
Известно, что ципрофлоксацин является умеренным ингибитором изоэнцима CYP 450 1A2.
Разведение.
Ciprofloxacin выделяется в основном в неизменной форме как почками, так и через кишечник. Срок полува жизни крови плазма отдельных лиц с нормальной почечной функцией - около 4-7 часов.
Вывод ципрофлоксацина (% дозы) с пероральным введение | ||
Имя | Способы вывода | |
С мочой | С фекалиями | |
Ciprofloxacin. | 44,7. | 25,0. |
Метаболиты (м 1 -м 4 ) | 11.3. | 7,5. |
Почечный клиренс составляет 180-300 мл / кг / ч, а общий клиренс составляет 480-600 мл / кг / ч. Кипрофлоксацин подвержен гломерельной фильтрации и трубчатую секрецию. С серьезным нарушением функции почек, период полураспада ципрофлоксацина составляет до 12 часов.
Ненарное оформление ципрофлоксацина объясняется преимущественно трансэтинальной секрецией и метаболизмом. Доза 1% выделяется через желчные пути. Ciprofloxacin в высоких концентрациях присутствует в желчке.
Дети.
Фармакокинетические данные о детях ограничены. Изучение использования детей ципрофлоксацина не продемонстрировало негативную зависимость C Max и Auc-индикатора. После многократного использования препарата (10 мг / кг три раза в день) значительное увеличение C Max и AUC не наблюдалось. У десяти детей с тяжелым возрастом сепсиса до 1 года C max фигура составляла 6,1 мг / л (диапазон 4,6-8,3 мг / л) после 1-часовой внутривенной инфузии в дозе 10 мг / кг. Этот индикатор составлял 7,2 мг / л (диапазон 4,1,8 мг / л) у детей от 1 до 5 лет. Значение AUC было 17,4 мг * ч / л (диапазон 11,8-32,0 мг * ч / л) и 16,5 мг * ч / л (диапазон 11,0-23,8 мг * ч / л) в соответствующих возрастных группах. Эти значения находятся в пределах нормы, которая была записана у взрослых в терапевтической дозе. В соответствии с группой пациентов и фармакокинетическим анализом педиатрических пациентов с различными инфекциями прогнозируемый средний период полураспада детей составляет приблизительно 4-5 часов, а биодоступность суспензии для перорального введения - от 50 до 80%.
Клинические характеристики.
Индикация.
Препарат указан на лечение следующих инфекций (см. Разделы «Особенности применения» и «фармакологические свойства»). Перед началом терапии особое внимание следует уделить всему доступной информации о устойчивости к ципрофлоксацину.
Официальные рекомендации по правильному использованию антибактериальных препаратов следует учитывать.
Взрослые
Инфекции нижнего дыхательного тракта, вызванные грамотрицательными бактериями:
- обострение хронической обструктивной болезни легких;
- бронхо-легочные инфекции в цистическом фиброзе или с броншектази;
- Пневмония.
Хронический гнойный отит среднего уха.
Осуществление хронического синусита, особенно если оно вызвано грамотрицанием бактерий.
Инфекции мочевыводящих путей.
Инфекции поражения гендерной системы:
Гонококковый уретрит и цервицит, вызванный чувствительными штаммами Neisseria Gonorrhoeae ;
Орхоэйдимит, в частности, вызванный чувствительными штаммами Neisseria Gonorrhoeae .
Воспалительные заболевания органов таза, в частности, вызванные чувствительными штаммами Neisseria Gonorrhoeae .
Инфекции желудочно-кишечного тракта (например, диарея путешественников).
Внутриабмированные инфекции.
Инфекции кожи и мягких тканей, вызванные грамотрицательными бактериями.
Тяжелый курс отита наружного уха.
Кости и суставовные инфекции.
Профилактика инвазивных инфекций, вызванных Neisseria Meningitidis .
Форма легких сибирской язвы (профилактика после контакта и радикальной обработки).
Ciprofloxacin можно использовать для проведения пациентов с нейтропенией и гипертермией в случае подозрения бактериального инфекционного генеза лихорадки в указанной категории пациентов.
Дети и подростки
• Бронхолегочные инфекции в кистозном фиброзе, вызванном подсветной палкой ( псевдомонас Aeruginosa ).
• Сложные инфекции мочевыводящих путей и пиелонефрит.
• Легочная форма сибирской язвы (профилактика после контакта и радикальной обработки).
Ciprofloxacin также может быть использован для лечения тяжелых инфекций у детей и подростков, когда доктор считает, что это необходимо.
Лечение должно начинать врач с опытом работы в лечении цистического фиброза и / или тяжелых инфекций у детей и подростков (см. Разделы «Особенности применения» и «фармакологические свойства»).
Противопоказание.
Препарат не следует использовать с повышенной чувствительностью к активному ингредиенту - ципрофлоксацину - или к другим препаратам группы фторхинолонов или к любому из вспомогательных веществ препарата.
Одновременное использование ципрофлоксацина и титина противопоказано (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Влияние других средств на ципрофлоксацин
Препараты, которые расширяют интервал QT
Ciprofloxacin, а также другие фторхинолоны, также должны быть предписаны пациентам, получающим препараты, которые продлевают интервал QT (например, антиаритмические препараты класса Ia и III, трициклические антидепрессанты, макролиды, антипсихотики) (см. Раздел «Особенности применения»).
Формирование хелата комплекса
При одновременном применении ципрофлоксацина (перорально) и лекарственными средствами, содержащими многовалентные катионы, минеральные добавки (например, кальций, магниевый, алюминий, железо), фосфатационные полимеры (например, карбонат, севера или лантана), сукральфаты или антациды, а также препараты с большими См. Буферная емкость (например, таблетки диданозина), содержащая магний, алюминий или кальций, поглощение ципрофлоксацина уменьшается. В связи с этим ципрофлоксацин следует принимать или за 1-2 часа до или, по меньшей мере, через 4 часа после получения этих препаратов.
Это ограничение не распространяется на антацидные, принадлежащие классу H 2 -рецепторов.
Продукты питания и молочные продукты
Кальций в пищевых продуктах слегка влияет на поглощение. Однако следует избегать одновременного приема ципрофлоксацина и молочных или молочных продуктов (таких как молоко, йогурт, апельсиновый сок с высоким содержанием кальция).
Пробенецид
Пробенецид влияет на почечную секрецию ципрофлоксацина. Одновременное использование лекарств, содержащих пробанецид, и ципрофлоксацин приводит к увеличению концентрации ципрофлоксацина в сыворотке.
Метоклопрамид
Метоклопрамид ускоряет всасывание ципрофлоксацина, что приводит к достижению максимальной концентрации в плазме крови, происходит быстрее. Не влияет на биодоступность ципрофлоксацина.
Омпразол
Одновременное использование ципрофлоксацина и лекарственных средств, содержащих омепразол, приводит к небольшому снижению C Max и AUC ципрофлоксацина.
Влияние ципрофлоксацина на другие лекарства
Тизанидин
Тизанидин не может быть введен одновременно с ципрофлоксацином (см. Раздел «Противопоказания»). При увеличении концентрации тетисанидина в сыворотке, связаны гипотензивные и седативные побочные реакции.
Метотрексат
При одновременном введении ципрофлоксацина, возможна замедление трубчатого транспорта (почечный метаболизм) метотрексата, который может привести к увеличению концентрации метотрексата в плазме крови. В этом случае вероятность неблагоприятных токсичных реакций, вызванных метотрексатом, может увеличить. Одновременная цель не рекомендуется (см. Раздел «Особенности приложения»).
Теофиллин
Одновременное использование ципрофлоксацина и лекарственных средств, содержащих теофиллин, может привести к нежелательным увеличению концентрации теофиллина в сыворотке крови, что, в свою очередь, может привести к развитию побочных реакций. В одном случае такие побочные реакции могут угрожать жизни или иметь летальное следствие. Если одновременное применение этих препаратов не может избежать, необходимо контролировать концентрацию теофиллина в сыворотке и адекватно уменьшить ее дозу (см. Раздел «Особенности применения»).
Другие производные ксантина
Після одночасного застосування ципрофлоксацину та засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентифілін), повідомлялося про підвищення концентрації цих ксантинів у сироватці крові.
Фенітоїн
Одночасне застосування ципрофлоксацину та фенітоїну може призвести до підвищення або зниження сироваткових концентрацій фенітоїну, тому рекомендується моніторинг рівнів препарату.
Циклоспорин
Було визначено транзиторне підвищення креатиніну плазми крові при одночасному призначенні ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять циклоспорин. Тому необхідний частий (2 рази на тиждень) контроль концентрації креатиніну плазми крові в цих пацієнтів.
Антагоністи вітаміну К
При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К може посилюватися їх антикоагулянтна дія. Повідомлялося про підвищення активності оральних антикоагулянтів у пацієнтів, які отримували антибактеріальні препарати, зокрема фторхінолони. Ступінь ризику може варіювати залежно від основного виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) складно. Слід здійснювати частий контроль МНВ під час та одразу після одночасного введення ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К (наприклад варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону, флуїндіону).
Дулоксетин
Повідомлялося, що одночасне застосування дулоксетину із сильними інгібіторами CYP450 1A2, такими як флувоксамін, може призвести до збільшення AUC і C max дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна очікувати схожих ефектів при одночасному застосуванні вказаних препаратів (див. розділ «Особливості застосуваннія»).
Ропінірол
Було встановлено, що одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення AUC і С max ропініролу на 60 % та 84 % відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне коригування дози рекомендуються здійснювати під час та одразу після сумісного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).
Лідокаїн
Було показано, що у здорових осіб супутнє застосування ципрофлоксацину, помірного інгібітора ізоферментів цитохрому Р450 1А2, і лікарських засобів, що містять лідокаїн, знижує кліренс внутрішньовенного лідокаїну на 22 %. Незважаючи на нормальну переносимість лікування лідокаїном, можлива взаємодія з ципрофлоксацином, що асоціюється з побічними реакціями і може розвинутися при супутньому застосуванні вказаних препаратів.
Клозапін
Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29 % і 31 % відповідно. Клінічний нагляд та відповідна корекція дози клозапіну рекомендуються здійснювати під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).
Силденафіл
C max і AUC силденафілу зросли приблизно в два рази у здорових добровольців після перорального застосування 50 мг силденафілу та супутнього призначення 500 мг ципрофлоксацину. Тому слід дотримуватися обережності при супутньому призначенні препарату із силденафілом та враховувати співвідношення ризик/користь.
Особливості застосування.
Тяжкі інфекції та/або змішані інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями
Ципрофлоксацин не застосовувати як монотерапію для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, спричинених грампозитивними або анаеробними бактеріями.
Для лікування тяжких інфекцій, інфекцій, спричинених стафілококами або анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.
Стрептококові інфекції (включаючи Streptococcus pneumoniae )
Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.
Інфекції статевої системи.
Фторхінолонрезистентні штами Neisseria gonorrhoeae можуть спричинити гонококовий уретрит, цервіцит, орхоепідидиміт та запальні захворювання тазових органів.
Відповідно, ципрофлоксацин слід застосовувати для лікування гонококового уретриту або цервіциту тільки за умови виключення у Neisseria gonorrhoeae резистентності до ципрофлоксацину .
Емпіричну терапію ципрофлоксацином при орхоепідидиміті та запальних захворюваннях органів малого таза можна застосовувати лише у комбінації з іншими відповідними антибактеріальними засобами (наприклад, цефалоспоринами) за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацинрезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae .
Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення, терапію слід переглянути.
Інфекції сечового тракту.
У країнах Європейського Союзу спостерігається різна резистентність до фторхінолонів з боку Escherichia coli, найпоширенішого збудника, що спричиняє інфекції сечовивідних шляхів. Під час призначення терапії лікарям рекомендується враховувати локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.
Вважається, що одноразові дози ципрофлоксацину, які можна застосовувати при неускладненому циститі у жінок передклімактеричного періоду, є менш ефективними, ніж триваліша терапія препаратом. Цей факт необхідно враховувати, зважаючи на зростаючий рівень резистентності Escherichia coli до хінолонів.
Інтраабдомінальні інфекції
Дані про ефективність ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтра-абдомінальних інфекцій обмежені.
Діарея мандрівників
При виборі препарату слід взяти до уваги інформацію про резистентність до ципрофлоксацину відповідних мікроорганізмів у країнах, які були відвідані.
Інфекції кісток та суглобів
Ципрофлоксацин слід застосовувати в комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.
Легенева форма сибірської виразки
Застосування у людей грунтується на даних визначення чутливості in vitro , дослідів на тваринах та на обмежених даних, отриманих під час застосування людині. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.
Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі
У клінічні випробування було включено дітей та підлітків віком 5-17 років. Більш обмежений досвід лікування дітей віком від 1 до 5 років.
Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит
Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту з застосуванням ципрофлоксацину, коли інше лікування неможливе. Лікування повинно ґрунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження.
Застосування ципрофлоксацину дітям вивчали у віковій групі пацієнтів 1-17 років.
Інші специфічні тяжкі інфекції
Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане за результатами мікробіологічного дослідження у разі інших інфекцій згідно з офіційними рекомендаціями або після ретельної оцінки користі-ризику, коли інше лікування застосувати не можна, або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.
Застосування ципрофлоксацину у разі специфічних тяжких інфекцій, окрім згаданих вище, не оцінювалось у ході клінічних випробувань, а клінічний досвід обмежений. Отже, до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.
Підвищена чутливість до препарату
У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції можуть спостерігатися вже після першого прийому ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»), про що слід негайно повідомити лікаря.
У поодиноких випадках анафілактичні/анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до стану шоку, що загрожує життю пацієнта. У деяких випадках вони спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У такому разі прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити і негайно провести медикаментозне лікування (лікування анафілактичного шоку).
Скелетно-м ' язова система
Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожиль/ розладами, пов'язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Попри це, в рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, а саме у випадку неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину. При застосуванні ципрофлоксацину може виникнути тендиніт або розрив сухожилля (особливо ахіллового сухожилля), іноді двобічний, у перші 48 годин лікування. Запалення або розрив сухожиль може виникнути навіть протягом кількох місяців після закінчення лікування ципрофлоксацином. Ризик тендинопатії може бути підвищеним у пацієнтів літнього віку або у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні будь-яких ознак тендиніту (таких як болючий набряк, запалення) застосування ципрофлоксацину слід припинити. Ураженій кінцівці слід забезпечити спокій.
Ципрофлоксацин застосовувати з обережністю пацієнтам із міастенією гравіс (див. розділ «Побічні реакції»).
Фоточутливість
Доведено, що ципрофлоксацин спричиняє реакції фоточутливості. Пацієнтам, які приймають ципрофлоксацин, рекомендується під час лікування уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінення (див. розділ «Побічні реакції»).
Центральна нервова система
Хінолони спричиняють судоми або знижують поріг судомної готовності. Ципрофлоксацин застосовувати з обережністю пацієнтам із розладами ЦНС, які можуть мати схильність до виникнення судом. Повідомлялося про випадки розвитку епілептичного статусу. При виникненні судом прийом ципрофлоксацину слід припинити (див. розділ «Побічні реакції»). Навіть після першого прийому ципрофлоксацину можуть виникнути психотичні реакції. У рідкісних випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків, таких як самогубство або його спроба. У цих випадках прийом ципрофлоксацину слід припинити та вжити заходів, необхідних у даній клінічній ситуації.
У пацієнтів, які приймали ципрофлоксацин, повідомлялося про випадки поліневропатії (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м'язова слабкість, окремо або в комбінації). Прийом ципрофлоксацину слід припинити пацієнтам, які мають симптоми невропатії, зокрема біль, печіння, відчуття пощипування, заніміння та/ або слабкість, з метою попередження розвитоку необоротних станів (див. розділ «Побічні реакції»).
Серцеві розлади
Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, в тому числі ципрофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, зокрема:
- при спадковому синдромі подовження інтервалу QT;
- у випадку одночасного застосування препаратів, що можуть подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класів IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики);
-при невідкоригованому електролітному дисбалансі (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
- у разі наявності захворювань серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Жінки порівняно з чоловіками, як правило, мають більш тривалий інтервал QTc, вони можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, що призводять до подовження інтервалу QTc. Пацієнти літнього віку можуть також бути більш чутливими до впливів лікарських засобів на тривалість інтервалу QT.
Тому слід з обережністю застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, у цих групах хворих (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції», «Передозування»).
Гіпоглікемія.
Як і при застосуванні інших хінолонів, найчастіше гіпоглікемія зустрічалася серед хворих на діабет, переважно у пацієнтів літнього віку. Рекомендується проводити ретельний контроль рівня глюкози крові у всіх хворих на діабет (див. розділ «Побічні реакції»).
Шлунково-кишковий тракт
У разі виникнення протягом або після лікування тяжкої і стійкої діареї (навіть через декілька тижнів після лікування) може свідчити про розвиток антибіотикасоційованого коліту (такого, що загрожує життю з можливим летальним наслідком) та потребувати невідкладного лікування (див. розділ «Побічні реакції»). У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити і розпочати застосування відповідної терапії. Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані.
Нирки та сечовидільна система
Повідомлялося про кристалурію, пов'язану з застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають ципрофлоксацин, повинні отримувати достатню кількість рідини. Слід уникати надмірної лужності сечі.
Порушення функції нирок.
Оскільки ципрофлоксацин виводиться переважно у незміненій формі нирками, у пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно проводити корекцію дози згідно з зазначеним у розділі «Спосіб застосування та дози», щоб уникнути підвищення частоти побічних реакцій, спричинених накопиченням ципрофлоксацину.
Гепатобіліарна система
При прийомі ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності з загрозою для життя пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку появи будь-яких ознак і симптомів захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки), лікування слід припинити. Також може визначатися тимчасове збільшення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, розвиток холестатичної жовтяниці, особливо у пацієнтів з попереднім ушкодженням печінки, які отримували препарат (див. розділ «Побічні реакції»).
Дефіцит глюкозо-6-фосфат дегідрогенази
При прийомі ципрофлоксацину повідомлялося про гемолітичні реакції у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину цим пацієнтам, за винятком випадків, коли потенційна користь переважає потенційний ризик. У такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.
Резистентність
Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені, з або без клінічно визначеної суперінфекції. Може існувати певний ризик виділення ципрофлоксацин-резистентних бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus і Pseudomonas .
Цитохром Р450
Ципрофлоксацин помірно пригнічує CYP450 1A2 і тому може спричинити підвищення сироваткової концентрації одночасно призначених речовин, які також метаболізуються цим ферментом (наприклад теофіліну, метилксантинів, кофеїну, дулоксетину, клозапіну, оланзапіну, ропініролу, тизанідину). Одночасне призначення ципрофлоксацину і тізанідину протипоказане. Підвищення концентрацій у плазмі крові що асоціюється зі специфічними для лікарських засобів побічними реакціями, визначається через пригнічення їх метаболічного кліренсу ципрофлоксацином. Отже, за пацієнтами, які приймають ці речовини одночасно з ципрофлоксацином, слід уважно спостерігати щодо можливого виникнення клінічних ознак передозування. Також може виникнути необхідність у визначенні сироваткових концентрацій (наприклад, теофіліну) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Метотрексат
Одночасне призначення ципрофлоксацину і метотрексату не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Вплив на результати лабораторних аналізів
Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium spp . шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може призвести до хибно-негативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Дані, щодо застосування ципрофлоксацину вагітним демонструють відсутність розвитку мальформацій або фето/неонатальної токсичності. Досліди на тваринах не вказують на прямий або непрямий токсичний вплив на репродуктивну функцію. У молодих тварин і тварин, що були піддані впливу хінолонів до народження, спостерігався вплив на незрілу хрящову тканину, тому не можна виключити імовірність того, що препарат може бути шкідливим для суглобових хрящів новонароджених/плода. Тому у період вагітності задля перестороги краще уникати прийому ципрофлоксацину.
Період годування груддю.
Ципрофлоксацин проникає у грудне молоко. Через потенційний ризик пошкодження суглобових хрящів у новонароджених ципрофлоксацин не слід застосовувати під час годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Фторхінолони, до яких належить ципрофлоксацин, можуть впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем і працювати з механізмами через реакції з боку ЦНС (див. розділ «Побічні реакції»). Тому здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами може бути порушена.
Спосіб застосування та дози.
Доза визначається згідно з показанням, тяжкістю та місцем інфекції, чутливістю збудника (збудників) до ципрофлоксацину, нирковою функцією пацієнта, а у дітей та підлітків – згідно з масою тіла.
Тривалість лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання, особливостей клінічної картини та типу збудника.
Лікування інфекцій, спричинених певними бактеріями (наприклад Pseudomonas aeruginosa , Acinetobacter або Staphylococci ), може вимагати застосування вищих доз ципрофлоксацину та одночасного застосування інших необхідних антибактеріальних препаратів.
Лікування деяких інфекцій (наприклад запальних захворювань органів малого таза, інтра-абдомінальних інфекцій, інфекцій у пацієнтів із нейтропенією, інфекцій кісток та суглобів) може вимагати одночасного застосування інших необхідних антибактеріальних препаратів залежно від виду виявлених патогенів.
Дорослі
Показання | Добова доза, мг | Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину) | ||
|---|---|---|---|---|
Інфекції нижніх дихальних шляхів | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | 7 -14 днів | ||
Інфекції верхніх дихальних шляхів | Загострення хронічного синуситу | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | 7 -14 днів | |
Хронічний гнійний отит середнього вуха | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | 7 -14 днів | ||
Важкий перебіг отиту зовнішнього вуха | 750 мг двічі на добу | Від 28 днів до 3 місяців | ||
Інфекції сечового тракту (див. розділ «Особливості застосування») | Неускладнений цистит | Від 250 мг двічі на добу до 500 мг двічі на добу | 3 дні | |
Жінкам перед менопаузою можна застосовувати одноразову дозу 500 мг | ||||
Ускладнений цистит, неускладнений пієлонефрит | 500 мг двічі на добу | 7 днів | ||
Ускладнений пієлонефрит | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Не менше 10 днів, при деяких особливих клінічних випадках (таких як абсцеси) лікування можна продовжити до понад 21 дня | ||
Простатит | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Від 2 до 4 тижнів (гострий) і від 4 до 6 тижнів (хронічний) | ||
Інфекції статевих органів | Гонококовий уретрит і цервіцит | Разова доза 500 мг | 1 день (разова доза) | |
Орхоепідидиміт та запальні захворювання органів малого таза | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Не менше 14 днів | ||
Інфекції шлунково-кишкового тракту та інтра-абдомінальні інфекції | Діарея, спричинена бактеріальними патогенами, зокрема Shigella spp., окрім Shigella dysenteriae , тип 1, і емпіричне лікування тяжкої діареї мандрівників | 500 мг двічі на добу | 1 день | |
Діарея, спричинена Shigella dysenteriae , тип 1 | 500 мг двічі на добу | 5 днів | ||
Діарея, спричинена Vibrio cholerae | 500 мг двічі на добу | 3 дні | ||
Тифоїдна лихоманка | 500 мг двічі на добу | 7 днів | ||
Інтраабдомінальні інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Від 5 до 14 днів | ||
Інфекції шкіри та м'яких тканин | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Від 7 до 14 днів | ||
Інфекції кісток та суглобів | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Максимально 3 місяці | ||
Пацієнти із нейтропенією та гіпертермією у разі підозри щодо бактеріального інфекційного генезу лихоманки. Ципрофлоксацин необхідно застосовувати одночасно з відповідними антибактеріальними препаратами/препаратом згідно з офіційними рекомендаціями. | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Терапію слід продовжувати упродовж усього періоду нейтропенії | ||
Профілактика інвазивних інфекцій, спричинених Neisseria meningitidis | Разова доза 500 мг | 1 день (одноразова доза) | ||
Профілактика після контакту і лікування легеневої форми сибірської виразки в осіб, що можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід розпочинати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту. | 500 мг двічі на добу | 60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis | ||
Діти та підлітки
Показання | Добова доза, мг | Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину) |
|---|---|---|
Кістозний фіброз | 20 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимальній дозі 750 мг | Від 10 до 14 днів |
Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит | Від 10 мг/кг маси тіла двічі на добу до 20 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимальній дозі 750 мг | Від 10 до 21 днів |
Профілактика після контакту і лікування легеневої форми сибірської виразки у пацієнтів, які можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід розпочинати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту | Від 10 мг/кг маси тіла двічі на добу до 15 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимальній разовій дозі 500 мг | 60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis |
Інші тяжкі інфекції | 20 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимумі 750 мг на добу | Відповідно до типу інфекцій |
Пацієнти літнього віку
Пацієнти літнього віку повинні отримувати дозу, обрану згідно з тяжкістю інфекції та кліренсом креатиніну пацієнта.
Ниркова та печінкова недостатність
Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів із порушеною нирковою функцією:
Кліренс креатиніну [мл/хв/1,73 м 2 ] | Креатинін сироватки крові [мкмоль/л] | Оральна доза [мг] | |
> 60 | < 124 | Див. звичайне дозування | |
30‑60 | 124-168 | 250‑500 мг кожні 12 годин | |
< 30 | >169 | 250‑500 мг кожні 24 годин | |
Пацієнти на гемодіалізі | >169 | 250‑500 мг кожні 24 годин (після діалізу) | |
Пацієнти на перитонеальному діалізі | >169 | 250‑500 мг кожні 24 годин | |
У пацієнтів з печінковою недостатністю немає потреби у зміні дозування ципрофлоксацину.
Досліджень щодо дозування ципрофлоксацину для дітей із порушеною нирковою та/або печінковою функціями не проводили.
Спосіб застосування
Таблетки слід ковтати не розжовуючи і запивати рідиною. Їх можна приймати незалежно від прийому їжі. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом із молочними продуктами (наприклад з молоком, йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У тяжких випадках або якщо пацієнт нездатний приймати таблетки (зокрема при ентеральному харчуванні) рекомендується розпочинати терапію із внутрішньовенного введення ципрофлоксацину, поки не буде можливим перехід на пероральний прийом.
Діти.
Застосування ципрофлоксацину дітям та підліткам потрібно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лише лікар із досвідом ведення дітей та підлітків, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції. Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів у незрілих тварин.
Лікування ципрофлоксацином дітей та підлітків потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або навколишніми тканинами.
Передозування.
Повідомлялося, що передозування внаслідок прийому 12 г препарату призводило до симптомів помірної токсичності. Гостре передозування в дозі 16 г призводило до розвитку гострої ниркової недостатності.
Симптоми передозування включали запаморочення, тремор, головний біль, втому, судоми, галюцинації, сплутаність свідомості, абдомінальний дискомфорт, ниркову та печінкову недостатність, а також кристалурію та гематурію. Повідомлялося також про оборотню ниркову токсичність.
Окрім звичайних невідкладних заходів, що проводяться при передозуванні, рекомендовано моніторинг функції нирок, зокрема визначення рН сечі і у разі необхідності підвищення її кислотності для попередження явищ кристалурії. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини. Антациди, що містять у своєму складі кальцій або магній, теоретично мають знижувати всмоктування ципрофлоксацину при передозуванні.
За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (<10 %).
У випадку передозування необхідно проводити симптоматичне лікування. Через можливе подовження інтервалу QT доцільним також є проведення ЕКГ-моніторування.
Побічні реакції.
Інфекції та інвазії: грибкові суперінфекції, антибіотико-асоційований коліт (дуже рідко – з можливим летальним наслідком) (див. розділ «Особливості застосування»)
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: еозинофілія, лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (небезпечна для життя), пригнічення функції кісткового мозку (небезпечне для життя).
З боку імунної системи: алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, анафілактичний шок (небезпечний для життя) (див. розділ «Особливості застосування»), реакції, подібні до сироваткової хвороби.
З боку обміну речовин: зниження апетиту, анорексія, гіперглікемія, гіпоглікемія (див. розділ «Особливості застосування»).
Психічні розлади: психомоторна збудливість/тривожність, сплутаність свідомості і дезорієнтація, стривоженість, патологічні сновидіння, депресія (з можливими суїцидальними ідеями/думками або спроби/вчинення самогубства), галюцинації, психотичні реакції (з можливими суїцидальними ідеями/думками або спроби/вчинення самогубства) (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, розлади сну, порушення смаку, парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми (включаючи епілептичний статус див. розділ «Особливості застосування»), мігрень, порушення координації, порушення ходи, порушення нюху, внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлини мозку, периферична нейропатія та полінейропатія (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку органів зору: порушення зору(наприклад диплопія), порушення кольорового сприйняття.
З боку органів слуху та лабіринту: дзвін у вухах, втрата слуху/порушення слуху.
З боку серця: тахікардія, шлуночкова аритмія, подовження інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування», «Передозування»), піруетна тахікардія (torsades de pointes)(визначали переважно у пацієнтів з факторами ризику щодо подовження інтервалу QT).
З боку судин: вазодилатація, артеріальна гіпотензія, синкопальний стан, васкуліт.
З боку органів дихання, торакальні та медіастинальні розлади: диспное (включаючи астматичні стани).
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, блювання, біль у ділянці шлунка і кишечнику, абдомінальний біль, диспептичні розлади, метеоризм, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів трансаміназ та білірубіну, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, гепатит, некроз печінки (дуже рідко прогресуючий до печінкової недостатності, що загрожує життю) (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку шкірних покривів та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, кропив'янка, реакції фотосенсибілізації (див. розділ «Особливості застосування»), петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса-Джонсона (з потенційною загрозою життю), токсичний епідермальний некроліз (з потенційною загрозою життю), гострий генералізований екзематозний пустульоз.
З боку опорно-рухового апарату та сполучних тканин: м'язово-скелетний біль (наприклад біль у кінцівках, поперековій ділянці, грудній клітині), артралгії, міалгії, артрит, підвищення м'язового тонусу і судоми м'язів, м'язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллових) (див. розділ «Особливості застосування»), загострення симптомів міастенії гравіс (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія (див. розділ «Особливості застосування»), тубулоінтерстиціальний нефрит.
Розлади загального стану та реакції у місці введення: астенія, гарячка, набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз).
Лабораторні показники: підвищення активності лужної фосфатази крові, відхилення від норми рівня протромбіну (у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К), підвищення активності амілази.
Застосування дітям
У дітей артропатія спостерігається частіше, ніж у дорослих (див. розділ «Особливості застосування»).
Також були повідомлення про такі побічні реакції на препарат як алергічний набряк, зменшення апетиту і кількості їжі, що вживається, порушення поведінки, гіперстезія, пухирі, погане самопочуття, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К, тимчасове порушення функції печінки, біль, відчуття серцебиття, тріпотіння передсердь, шлуночкові ектопії, артеріальна гіпертензія, стенокардія, інфаркт міокарда, зупинка серця, тромбоз судин головного мозку, флебіт, безсоння, маніакальна реакція, атаксія, летаргія, сонливість, слабкість, нездужання, фобія, деперсоналізація, болючість слизової оболонки порожнини рота, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, дисфагія, перфорація кишечнику, шлунково-кишкові кровотечі, лімфаденопатія, збільшення рівня ліпази, суглобові порушення, загострення подагри, нефрит, поліурія, порушення сечовипускання, уретральна кровотеча, вагініт, ацидоз, біль у грудних залозах, носова кровотеча, набряк легень або гортані, гикавка, кровохаркання, бронхоспазм, легенева емболія, фототоксичні реакції, припливи, озноб, набряк обличчя, шиї, губ, кон'юнктиви, рук, шкірний кандидоз, гіперпігментація, пітливість, зниження гостроти зору, двоїння в очах, біль в очах, порушення смаку, ахроматопсія.
Повідомлялося також про ажитацію, ексфоліативний дерматит, еритему, гіперестезію, гіпертонію, метгемоглобінемію, збільшення МНВ, у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К, кандидоз (оральний, шлунково-кишковий, вагінальний), міастенію, ністагм, полінейропатію, гіперкаліємію, зміни протромбінового часу, психоз, збільшення рівня тригліцеридів, гаммаглутамілтрансферази крові, сечової кислоти, зменшення рівня гемоглобіну, геморагічний діатез, збільшення рівня моноцитів, лейкоцитоз, циліндрурію.
Термін придатності . 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 1 або по 10 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Юнік Фармасьютикал Лабораторіз (відділення фірми «Дж. Б. Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд.»).
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Ділянка № 215-219, Джі. Ай. Ді. Сі. Індастріал Еріа, Панолі – 394 116, округ Бхарух, Індія.
ЦИПРОФЛОКСАЦИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа