Личный кабинет
ДЕКСАМЕТАЗОН р-р д/ин. 4 мг/мл амп. 1 мл №5
rx
Код товара: 78815
Производитель: ОЗ ГНЦЛС (Украина, Харьков)
300,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
Дексаметазон
Дексаметазон.
Место хранения:
Активное вещество: дексаметазон;
1 мл раствора содержит дексаметазон фосфата натрия 4 мг;
Вспомогательные вещества: пропиленгликоль, глицерин, резодиум этетат, фосфатный буферный раствор, метил Пархалейбензоат (E 218), пропилэгмидроксибензоат (E 216), вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Фармакотерапевтическая группа.
Кортикостероиды для системного применения. Глюкокортикоиды. Дексаметазон.
Код УАТС N02A B02.
Клинические характеристики.
Индикация.
Дексаметазон вводят внутривенно или внутримышечно в неотложных случаях, а также в невозможности устного введения препарата в следующих условиях :
Эндокринные нарушения :
.
- Острая недостаточность надпочечников (гидрокортизон или кортизон представляет собой препараты выбора; может потребоваться совместимое использование с минералокортикоидами, особенно в случае синтетических аналогов);
- перед операциями и в случаях серьезных травм или заболеваний у пациентов с надпочечностью или неопределенным резрокардиальным резервом;
- ударный устойчивый к традиционной терапии, с существующей или подозреваемой незначительной железойской недостаточностью;
- врожденная гиперплазия надпочечников;
- неотрицательное воспаление щитовидной железы;
- гиперкальциемия, вызванная раком.
Ревматические заболевания: в качестве вспомогательной терапии для краткосрочного использования (для удаления пациента от острого состояния или при усугублении заболевания) на:
- посттравматический остеоартроз;
- синовиты в остеоартрозе;
- ревматоидный артрит, в том числе несовершеннолетний ревматоидный артрит (некоторые случаи могут потребовать терапии с низкой дозой);
- эпикондилит;
- острый и подогнатный бурсит;
- острый неспецифический сундубический;
- острый подаглый артрит;
- псориатический артрит;
- Анкилозирующий спондилоартрит.
Коллагенозы : в период обострения или в некоторых случаях в качестве поддерживающей терапии по:
- система красная волчанка;
- острый ревматический кардит.
Заболевание кожи:
- пузырь;
- тяжелая мультиформная эритема (синдром Стивенс-Джонсона);
- Отвлекательный дерматит;
- Буллский герпесформерный дерматит;
- тяжелый себорейный дерматит;
- тяжелый псориаз;
- микоз на грино.
Аллергические заболевания : контроль тяжелых или отключенных аллергических состояний, которые не подвергаются традиционному лечению:
- бронхиальная астма;
- контактный дерматит;
- атопический дерматит;
- сывороточная болезнь;
- хронический или сезонный аллергический ринит;
- аллергия на лекарства;
- УРИТИКАРИЯ после переливания крови;
- острый неинфекционный набухание гортани (препарат выбора - эпинефрин).
Глазные заболевания: тяжелые острые и хронические аллергические и воспалительные процессы с повреждением глаз:
- ущерб для глаз, вызванный Nerpes Zostoster ;
- ирит, иридоциклит;
- чоротит;
- диффузный задний удит и хоривит;
- неврит зрительный нерв;
- симпатическая офтальмия;
- воспаление переднего сегмента;
- аллергический конъюнктивит;
- кератит;
- аллергическая жестокая язва роговицы.
Желудочно-кишечные заболевания: снять пациента из критического периода по адресу:
- язвенный колит (систематическая терапия);
- болезнь Крона (систематическая терапия).
Заболевания дыхательных путей:
- симптоматический саркоидоз;
- бериллиоз;
- очаговый или распространенный туберкулез легких (наряду с соответствующим антиуберкулезным химиотерапией);
- Лефлер синдром, который не подвержен терапии другими методами;
- Аспирационный пневмонит.
Гематологические заболевания:
- приобретенные (аутоиммунные) гемолитические анемии;
- идиопатический тромбоцитопенический фиолетовый у взрослых (только внутривенное введение; внутримышечное введение противопоказано);
- вторичная тромбоцитопения у взрослых;
- Эриторбластопения (эритроцитарная анемия);
- врожденный (эритроид) гипопластическая анемия.
Онкологические заболевания:
- паллиативное лечение лейкемии и лимфомами у взрослых;
- Острая лейкемия у детей.
Stans сопровождается отеком:
- стимуляция диурез или снижение протеинурии с идиопатическим нефротическим синдромом (без уремии) и нарушением функции почек с системной красной волчанкой.
Диагностическое исследование функции надпочечников
Отек мозга:
- отек мозга через первичную или метастатическую опухоль мозга, краниотомии или травмы головы.
Использование отека мозга не заменяет надлежащие нейрохирургические исследования и окончательные встречи, такие как нейрохирургическое вмешательство и другие специфические терапии.
Другие указания :
- туберкулезный менингит с субарачноидной блокадой или угрозой блокады (наряду с соответствующей анти-туберкулезной терапией);
- трихиноз с неврологическими симптомами или трихинозом миокарда.
Показания к внутрисуставной введению или введению в мягкие ткани : в качестве вспомогательной терапии для краткосрочного использования (для того, чтобы отозвать пациента от острого состояния или в обострении заболевания) с:
- ревматоидный артрит (тяжелое воспаление отдельного сустава);
- синовиты в остеоартрите;
- острый и подогнатный бурсит;
- острый подаглый артрит;
- эпикондилит;
- острый неспецифический сундубический;
- посттравматический остеоартрит.
Местное введение (введение в местоположение) :
- келоидные поражения;
- локализованные гипертрофические, воспалительные и инсультированные поражения в аппарате лишайника, псориаз, кольцевой гранулемой;
- диско-красный волк лишайник;
- липоидный атрофический дерматит Оппенгейма;
- Локализованная алопеция.
Также можно использовать в кистовых опухолях апоневроза или сухожилия (ганглии).
Противопоказание.
Внутримышечное введение противопоказано пациентам с тяжелыми заболеваниями крови коагуляции. Местная администрация противопоказана бактериемии, системными грибковыми инфекциями, у пациентов с нестабильными суставами, инфекциями в месте применения, включая септический артрит из-за гонореи или туберкулеза.
Повышенная чувствительность к дексаметазону или к любому другому ингредиенту препарата.
Острые вирусные, бактериальные или системные грибковые инфекции (если не применяются надлежащие терапии), синдром кушения, вакцинация живой вакцины.
Способ применения и доза.
Назначить взрослых и детей от периода новорожденного. Внести внутривенно (в форме инъекции или инфузии), внутримышечно или локально через внутрисорудную инъекцию или инъекцию в повреждении кожи или в инфильтрате мягких тканей.
В качестве растворителя для внутривенного инфузии используется 0,9% раствор хлорида натрия или 5% раствор глюкозы.
Решения, предназначенные для внутривенного введения или дальнейшего растворения препарата, не должны содержать консерванты, если они используются с младенцами, особенно преждевременными.
Когда препарат смешивают с инфузионным растворителем, следует наблюдать стерильные меры безопасности. Поскольку решения для инфузий обычно не содержат консервантов, смеси должны использоваться в течение 24 часов.
Препараты для парентерального введения должны быть визуально проверяются на посторонние частицы и изменения цвета каждый раз перед введением, чтобы определить пригодность решения и контейнера.
Доза должна определяться индивидуально в соответствии с заболеванием конкретного пациента, прогнозируемого периода лечения, переносимости кортикоидов и реакции организма.
Внутривенное и внутримышечное введение
Рекомендуемая начальная доза варьируется от 0,5 до 9 мг в день, в зависимости от диагностики. В менее тяжелых случаях может быть достаточная дозировка ниже 0,5 мг, в то время как при тяжелых заболеваниях дозирование выше 9 мг в день.
Начальные дозы дексаметазона должны использоваться до тех пор, пока не появится клиническая реакция, а затем доза должна постепенно снижать до самого низкого клинически эффективного. Если высокие дозы предписаны более чем на несколько дней, доза затем постепенно снижается в течение 5-7 дней или более длительных периодов.
Если из-за соответствующего периода времени нет удовлетворительной клинической реакции, инъекция дексаметазона фосфата должна быть остановлена и прописать другое лечение пациенту.
Необходимо тщательно соблюдать симптомы, которые могут потребовать коррекции дозировки, а именно, изменения в клиническом состоянии в результате ремиссии или обострения заболевания, индивидуальной реакции на препарат и влияние стресса (например, хирургическое вмешательство, инфекция, инфекция , травма, повреждение). Во время стресса может быть необходимо временно увеличить дозировку.
Если администрация препарата должна быть остановлена после более чем 2-3 дня лечения, как правило, разница должна проводиться постепенно.
В случае внутривенного введения дозировка обычно такая же, как в пероральном введении. Однако с некоторыми непосредственными, острыми, опасными для жизненных ситуаций дозы, превышающие обыкновенные, могут быть оправданы и в сочетании с пероральной дозировкой. Следует учитывать, что при внутримышечном введении скорость поглощения медленнее.
Шок
Существует тенденция к текущей медицинской практике для использования высоких (фармакологических) доз кортикостероидов для лечения ударов устойчивости к традиционной терапии. Существуют последующее дозирование инъекций фосфата дексаметазона.
Дозировка
3 мг / кг массы тела в течение 24 часов при постоянной внутривенной инфузии после исходного внутривенного впрыска 20 мг.
2-6 мг / кг массы тела как одноразовая внутривенная инъекция.
40 мг изначально, затем повторяли внутривенные инъекции каждые 4-6 часов, пока не наблюдаются симптомы удара.
Изначально 40 мг, затем повторяли внутривенные инъекции каждые 2-6 часов до тех пор, пока не наблюдаются симптомы удара.
1 мг / кг массы тела как одноразовая внутривенная инъекция.
Использование высокой дозы кортикостероидной терапии должно длиться только для стабилизации состояния пациента и обычно не более 48-72 часов.
Отечество мозга
Дексаметазон, решение для инъекций, обычно предписано в исходной дозе 10 мг внутривенно, затем 4 мг каждые 6 часов внутримышечно до исчезновения симптомов.
Реакция на лечение обычно наблюдается в течение 12-24 часов, дозировка может быть уменьшена через 2-4 дня лечения, препарат следует отменить постепенно в течение 5-7 дней. Для паллиативного использования у пациентов с повторными или не эксплуатационными опухолями головного мозга это может быть эффективная опорная терапия в дозировке 2 мг 2-3 раза в день.
Тяжелые аллергические заболевания
При остром аллергии самих заболеваний или сильные обострения хронических аллергических заболеваний назначают следующую схему дозировки, которая сочетает в себе парентеральную и оральную терапию:
Детаметан, инъекционный раствор, 4 мг / мл: первый день - 1 или 2 мл (4 или 8 мг), внутримышечно.
Дексаметазон, таблетки, 0,5 мг: во-вторых и третий день - 6 таблеток для двух приемов каждый день; Четвертый день - 3 таблетки для двух методов; Пятый и шестой день - 1½ таблетки каждый день; Седьмой день - без лечения; Восьмой день - это повторное посещение доктора.
Эта схема предназначена для обеспечения адекватного лечения во время эпизодов обострения для снижения риска передозировки в хронических случаях.
Местное администрирование
Внутрисорудостное введение, введение до места поражения или мягких тканей обычно используется в тех случаях, когда поражения ограничены одним или двумя соединениями (участками). Дозировка и частота инъекций зависит от условий и места введения. Обычная доза составляет 0,2-6 мг. Частота использования обычно варьируется от одного введения в течение 3-5 дней до одного введения в течение 2-3 недель. Частое внутрисуставное введение может повредить суставное хрящ.
Внутрисорудостная инъекция кортикостероидов может привести к системным эффектам в дополнение к местным.
Следует избегать введение внушительной мыши в приведение кортикостероидов в зараженных суставах.
Кортикостероиды не должны быть введены в нестабильные суставы.
Некоторые из обычных одноразовых доз перечислены ниже:
Место введения | Доза дексаметазона фосфата (мг) |
Большие суставы (например, колено) | 2-4. |
Небольшие суставы (например, интерфейсы, временные линии | 0,8-1. |
Сумки | 2-3. |
Сухожилие снарядов | 0,4-1. |
Инфильтрация мягких тканей | 2-6. |
Ганглия | 1-2 |
Дексаметазон, решение для инъекций, особенно рекомендуется для использования в сочетании с одним из менее растворимых длинносущих стероидов для внутрисуставного введения и вводится в мягкие ткани.
Дозы для детей
Рекомендуемая доза для заместительной терапии составляет 0,02 мг / кг массы тела или 0,67 мг / м 2 площади поверхности тела в день в трех инъекциях.
Во всех других показаниях диапазон исходных доз составляет 0,02-0,3 мг / кг / день для 3-4 инъекций (0,6-9 мг / м 2 площади поверхности тела).
Для сравнения ниже эквивалентные дозы приведены в миллиграммах для различных кортикостероидов
Доза 0,75 мг дексаметазона эквивалентна дозы 2 мг параметризованного или 4 мг метилпреднизолона и триамцинолона или 5 мг преднизона и преднизолона или 20 мг гидрокортизона или 25 мг кортизона или 0,75 мг бетаметазона. Отказ
Такие соотношения доз, включают пероральное или внутривенное использование этих препаратов. Когда эти препараты или их производные вводят внутримышечно или внутри-сувернуе, их относительные свойства могут значительно варьироваться.
Неблагоприятные реакции.
С стороны гематопоэтическими и лимфатическими системами: гипертригликерид, случаи тромбоэмболии, снижение количества моноцитов и / или лимфоцитов, лейкоцитоз, эозинофилия (как с использованием других глюкокортикоидов); Редко - тромбоцитопения и нетрамбоцитопенные фиолетовые.
Из иммунной системы: редко сыпь, уравнярья, ангионевротическое отек, бронхоспазм и анафилактическая реакция. Сокращение иммунного ответа и увеличения восприимчивости к инфекциям. Разработка оппортунистических инфекций, рецидив неактивного туберкулеза.
Из сердечно- сосудистой системы: многословная желудочковая экстрасистола, пароксизмальная брадикардия, сердечная недостаточность, артериальная гипертензия и энцефалопатия гипертонии; Остановка сердца, очень редко - разрыв сердца у пациентов, которые недавно претерпели инфаркт миокарда.
Со стороны центральной нервной системы: после лечения появление отека визуального нерва и повышенного внутричерепного давления (псевдопулель) возможна. Есть также такие неврологические побочные эффекты, как ухудшение в ходе эпилепсии, нервозности, неприятностей, головокружения, головокружения, судороги и головной боли.
Психические расстройства: путаница сознания, амнезия, бред, дезориентация, галлюцинации, паранойя, настроение лабильности, изменения личности и поведения, которые чаще всего проявляются как эйфория; Также сообщается о таких побочных эффектах: нарушения сна, бессонница, раздражительность, гиперкинезия, депрессия и (редко) маниакальный депрессивный психоз, мысль о самоубийстве, ухудшении шизофрении.
Метаболические расстройства: ингибирование функций и атрофии надпочечников (снижение реакции на стресс), синдром подуванию, преждевременное закрытие зон роста эпифаз, замедление роста детей, нарушение менструального цикла, аменорея, гирсутизма, переход Латентный диабет в клинически активную форму, уменьшение углеводного толерантности, повышенную потребность в инсулинах или оральных препаратах против диабета у пациентов с диабетом, отрицательным балансом азота через белковый катаболизм, гипокальциема, гипокалемический алкалоз, задержка натрия и воды, повышенной потери калия Отказ
Из пищеварительного тракта: диспециальная, рвота, эзофагит, тошнота, икота; Редко - пептические язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, существуют также язвенные перфорации и кровотечение в пищеварительном тракте (кровавая рвота, земля), панкреатит и перфорация желчного пузыря и кишечника (особенно у пациентов с хроническим кишечником). Увеличение аппетита и увеличения массы тела, ожирение.
С стороны костной и мышечной системы и соединительной ткани: мышечная слабость, стероидная миопатия (мышечная слабость вызывает мышечный катаболизм), остеопороз (повышенный выпуск кальция) и переломы сжатия позвоночника, переломы трубчатых костей, асептического остеонена (чаще - Асептический некроз костей костей бедер и плеч), разрывы сухожилия (особенно с параллельным применением определенных хинолонов), повреждение суставного хряща и некроза костей (в результате внутрисуставной инфекции).
Из кожи и подкожных тканей: медленное заживление ран, осушения и уязвимости кожи, петехиас и синяков, телеангиоэктазия, эритема, повышенные потливость, прыщи, подавленные реакции на кожные испытания. Также возможно аллергический дерматит, зуд, мочевину и ангионевротический отек.
Из органов видения: увеличение внутриглазного давления, глаукомы, катаракты или прорезина. Осуществление бактериальных, грибковых или вирусных глазных инфекций, роговицы.
Из репродуктивной системы: изредка - импотенция.
Порушення у період вагітності, післяпологового та перинатального періодів: корковий параліч у недоношених немовлят, ретролентальна фіброплазія.
Загальні порушення: набряк, гіпер- або гіпопігментація шкіри, атрофія шкіри або підшкірного шару, стерильний абсцес та почервоніння шкіри. Транзиторне відчуття печіння та пощипування у промежині при внутрішньовенному введенні або при введенні високих доз.
Ознаки синдрому відміни глюкокортикоїдів
У пацієнтів, які тривалий час лікувалися дексаметазоном, під час надто швидкого зниження дози може спостерігатися синдром відміни та траплятися випадки недостатності надниркових залоз, артеріальної гіпотензії або летальний наслідок.
У деяких випадках ознаки синдрому відміни можуть бути подібними до ознак погіршення або рецидиву захворювання, від якого пацієнт лікувався.
Якщо трапляються тяжкі небажані реакції, лікування необхідно припинити.
Передозування.
Існують рідкі повідомлення про гостре передозування або летальний наслідок через гостре передозування.
Передозування, зазвичай тільки після кількох тижнів застосування надмірних доз, може спричинити більшість із небажаних ефектів, зазначених у розділі «Побічні реакції», перш за все синдром Кушинга.
Специфічного антидоту немає. Лікування повинно бути підтримуючим і симптоматичним. Гемодіаліз не є ефективним методом прискореного виведення дексаметазону з організму.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Шкідливий ефект на плід та новонароджену дитину не може бути виключеним. Лікарський засіб пригнічує внутрішньоутробний розвиток дитини. Дексаметазон потрібно призначати вагітним жінкам тільки у поодиноких невідкладних випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Особлива обережність рекомендується при прееклампсії. Відповідно до загальних рекомендацій при лікуванні під час вагітності глюкокортикоїдами, повинна бути використана найнижча дієва доза для контролю за основним захворюванням. Дітей, народжених матерями, яким призначали глюкокортикоїди під час вагітності, треба ретельно перевіряти на наявність недостатності надниркових залоз.
Глюкокортикоїди проходять крізь плаценту і досягають високих концентрацій у плоді. Дексаметазон менш активно метаболізується у плаценті, ніж наприклад, преднізолон, виходячи з цього, у сироватці крові зародка можуть спостерігатися високі концентрації дексаметазону. За деякими даними, навіть фармакологічні дози глюкокортикоїдів можуть підвищити ризик недостатності плаценти, олігогідрамніозу, уповільненого розвитку плода або його внутрішньоматкової загибелі, підвищення кількості лейкоцитів (нейтрофілів) у плода і недостатності надниркових залоз. Немає жодних доказів, що підтверджують тератогенну дію глюкокортикостероїдів.
Рекомендовано застосовувати додаткові дози глюкокортикостероїдів під час пологів жінкам, які приймали глюкокортикостероїди під час вагітності. У випадку затяжних пологів або плануванні кесаревого розтину рекомендується внутрішньовенне введення 100 мг гідрокортизону кожні 8 годин.
Лактація
Невеликі кількості глюкокортикоїдів проникають у грудне молоко, тому матерям, які лікуються дексаметазоном, не рекомендується грудне годування, особливо при його застосуванні понад фізіологічні норми (близько 1 мг). Це може призвести до уповільнення росту дитини та зменшення секреції ендогенних кортикостероїдів.
Діти.
Застосовувати дітям з періоду новонародженості. Під час лікування дексаметазоном необхідний ретельний нагляд за ростом і розвитком дітей.
Особливі заходи безпеки.
У пацієнтів, які тривалий час лікуються дексаметазоном, може спостерігатися синдром відміни (також без видимих ознак недостатності надниркових залоз) при припиненні лікування (підвищена температура тіла, нежить, почервоніння кон'юнктиви, головний біль, запаморочення, сонливість або дратівливість, біль у м'язах та суглобах, блювання, зменшення маси тіла, слабкість, часто ще й судоми), тому дозу дексаметазону треба зменшувати поступово. Раптове припинення лікування може мати летальні наслідки.
Особливості застосування.
Під час парентерального лікування кортикоїдами у рідкісних випадках можуть спостерігатися реакції гіперчутливості, тому треба вжити належних заходів перед початком лікування дексаметазоном, зважаючи на можливість алергічних реакцій (особливо у пацієнтів з алергічними реакціями на будь-які інші лікарські засоби в анамнезі).
Якщо пацієнт знаходиться у стані тяжкого стресу (через травму, операцію або тяжке захворювання) протягом терапії, дозу дексаметазону слід збільшити, а якщо це відбувається під час припинення лікування, слід застосовувати гідрокортизон або кортизон.
Пацієнтам, яким вводили дексаметазон тривалий час і які зазнають тяжкого стресу після припинення терапії, слід відновити застосування дексаметазону, оскільки спричинена ним недостатність надниркових залоз може тривати протягом кількох місяців після припинення лікування.
Тяжкі психічні реакції можуть супроводжувати системне застосування кортикостероїдів. Зазвичай симптоми з'являються через кілька днів або тижнів після початку лікування. Ризик розвитку цих симптомів збільшується при застосуванні високих доз. Більшість реакцій проходить при зменшенні дози або при відміні препарату. Потрібно спостерігати та вчасно виявляти зміни психічного стану, особливо депресивного настрою, суїцидальних думок та намірів. З особливою обережністю потрібно застосовувати кортикостероїди пацієнтам з афективними розладами наявними в анамнезі, та у найближчих родичів. Появі небажаних ефектів можна запобігти, застосовуючи мінімальні ефективні дози протягом найкоротшого періоду або застосовувати необхідну денну дозу препарату один раз вранці.
Лікування дексаметазоном або природними глюкокортикоїдами може приховати симптоми існуючої або нової інфекції, а також симптоми кишкової перфорації. Дексаметазон може загострити системну грибкову інфекцію, латентний амебіаз і туберкульоз легенів.
Пацієнти з туберкульозом легенів в активній формі повинні одержувати дексаметазон (разом із протитуберкульозними препаратами) тільки при швидкоплинному або сильно розсіяному туберкульозі легенів. Пацієнти з неактивною формою туберкульозу легенів, які лікуються дексаметазоном, або пацієнти, які реагують на туберкулін, повинні одержувати хімічні профілактичні засоби.
Обережність і медичний нагляд рекомендовані хворим на остеопороз, артеріальну гіпертензію, серцеву недостатність, туберкульоз, глаукому, печінкову або ниркову недостатність, цукровий діабет, активну пептичну виразку, недавній кишковий анастомоз, виразковий коліт і епілепсію. Особливого догляду потребують пацієнти протягом перших тижнів після інфаркту міокарда, пацієнти з тромбоемболією, тяжкою міастенією, гіпотиреозом, психозом або психоневрозом, а також пацієнти літнього віку.
Під час лікування може спостерігатися загострення цукрового діабету або перехід від латентної фази до клінічних проявів цукрового діабету.
При тривалому лікуванні слід контролювати рівень калію у сироватці.
Вакцинація живою вакциною протипоказана під час лікування дексаметазоном. Вакцинація вбитою вірусною або бактеріальною вакциною не призводить до очікуваного синтезу антитіл і не має очікуваного захисного ефекту. Дексаметазон зазвичай не слід призначати за 8 тижнів до вакцинації і не починати застосовувати раніше ніж через 2 тижні після вакцинації.
Пацієнти, які тривалий час лікуються високими дозами дексаметазону і ніколи не хворіли на кір, повинні уникати контакту з інфікованими особами; при випадковому контакті рекомендоване профілактичне лікування імуноглобуліном.
Рекомендується виявляти обережність пацієнтам, які одужують після операції або перелому кісток, оскільки дексаметазон може уповільнити загоєння ран та утворення кісткової тканини.
Дія глюкокортикоїдів посилюється у хворих на цироз печінки або гіпотиреоз.
Внутрішньосуглобове призначення дексаметазону може призвести до системних ефектів. Часте застосування може спричинити ураження хряща або некроз кістки.
Перед внутрішньосуглобовим введенням слід видалити із суглоба синовіальну рідину і дослідити її (перевірити на наявність інфекції). Слід уникати введення кортикоїдів в інфіковані суглоби. Якщо інфекція суглоба розвивається після ін'єкції, слід розпочати належну терапію антибіотиками.
Пацієнтів треба повідомити про те, щоб вони уникали фізичного навантаження на уражені суглоби до часу, коли запалення буде вилікуване.
Треба уникати введення препарату у нестійкі суглоби.
Кортикоїди можуть спотворювати результати шкірних алергічних тестів.
Спеціальна інформація про деякі інгредієнти.
Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в дозі, тобто є практично «вільним від натрію».
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Даних немає (див. розділ «Побічні реакції»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Паралельне застосування дексаметазону і нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик шлунково-кишкової кровотечі та утворення виразок.
Ефективність дексаметазону зменшується, якщо одночасно приймати рифампіцин, карбамазепін, фенобарбітон, фенітоїн (дифенілгідантоїн), примідон, ефедрин або аміноглутетимід, тому дозу дексаметазону у таких комбінаціях слід збільшувати.
Сумісне застосування дексаметазону і препаратів, які інгібують CYP 3A4 ферментну активність, таких як кетоконазол, антибіотики-макроліди, може спричиняти збільшення концентрації дексаметазону у сироватці та плазмі крові. Дексаметазон є помірним індуктором CYP 3A4. Сумісне застосування з препаратами, які метаболізуються CYP 3A4, такими як індинавір, еритроміцин, може збільшувати їх кліренс, що спричиняє зниження концентрацій у сироватці крові.
Дексаметазон зменшує терапевтичний ефект антихолінестразних засобів, які застосовують при міастенії.
Кетоконазол може пригнічувати наднирковий синтез глюкокортикоїдів, таким чином, внаслідок зниження концентрації дексаметазону може виникати надниркова недостатність.
Дексаметазон зменшує терапевтичний ефект препаратів для лікування цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, кумаринових антикоагулянтів, празиквантелу і натрійуретиків (тому дозу цих лікарських засобів слід збільшити); він підвищує активність гепарину, альбендазолу і калійуретиків (дозу цих препаратів слід зменшити у разі необхідності).
Дексаметазон може змінити дію кумаринових антикоагулянтів, тому при застосуванні такої комбінації препаратів слід частіше перевіряти протромбіновий час.
Паралельне застосування дексаметазону і високих доз інших глюкокортикоїдів або агоністів 2 -адренорецепторів підвищує ризик гіпокаліємії. У пацієнтів з гіпокаліємією серцеві глікозиди більшою мірою сприяють порушенню ритму і мають більшу токсичність.
Глюкокортикоїди посилюють нирковий кліренс саліцилату, тому іноді важко одержати терапевтичні концентрації саліцилатів у сироватці крові. Треба виявляти обережність пацієнтам, яким поступово знижують дозу кортикостероїду, оскільки при цьому може спостерігатися підвищення концентрації саліцилату у сироватці крові та інтоксикація.
Якщо паралельно застосовувати пероральні контрацептиви, період напіввиведення глюкокортикоїдів може подовжитись, що посилює їхню біологічну дію і може підвищити ризик побічних ефектів.
Одночасне застосування ритордину і дексаметазону протипоказане під час пологів, оскільки це може призвести до набряку легенів. Повідомлялося про летальний наслідок породіллі через розвиток такого стану.
Одночасне застосування дексаметазону і талідоміду може спричинити токсичний епідермальний некроліз.
Види взаємодії, які мають терапевтичні переваги : паралельне призначення дексаметазону і метоклопраміду, дифенгідраміду, прохлорперазину або антагоністів рецепторів 5-НТ 3 (рецепторів серотоніну або 5-гідрокситриптаміну, тип 3, таких як ондансетрон або гранісетрон) ефективне для профілактики нудоти і блювання, спричинених хіміотерапією цисплатином, циклофосфамідом, метотрексатом, фторурацилом.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Дексаметазон – синтетичний гормон кори надниркових залоз (кортикостероїд), який чинить глюкокортикоїдну дію. Чинить протизапальну та імуносупресивну дію, а також впливає на енергетичний метаболізм, обмін глюкози і (через негативний зворотний зв'язок) на секрецію фактора активації гіпоталамуса і трофічного гормону аденогіпофіза.
Механізм дії глюкокортикоїдів досі не повністю з'ясований. Зараз існує достатня кількість повідомлень про механізм дії глюкокортикоїдів на підтвердження того, що вони діють на клітинному рівні. У цитоплазмі клітин існують дві добре визначені системи рецепторів. Через зв'язування з рецепторами глюкокортикоїдів кортикоїди чинять протизапальну та імуносупресивну дію і регулюють обмін глюкози, а внаслідок зв'язування з рецепторами мінералокортикоїдів вони регулюють метаболізм натрію, калію та водно-електролітну рівновагу.
Глюкокортикоїди розчиняються у ліпідах і легко проникають у цільові клітини через клітинну мембрану. Зв'язування гормону з рецептором призводить до зміни конформації рецептора, що сприяє збільшенню його спорідненості з ДНК. Комплекс гормон/рецептор потрапляє в ядро клітини і зв'язується з регулюючим центром молекули ДНК, який також називають елементом глюкокортикоїдного відгуку (GRE). Активований рецептор, зв'язаний з GRE або зі специфічними генами, регулює транскрипцію м-РНК, яка може бути збільшеною або зменшеною. Новоутворена м-РНК транспортується до рибосоми, після чого відбувається утворення нових білків. Залежно від цільових клітин і процесів, які відбуваються у клітинах, синтез білків може бути посиленим (наприклад утворення тирозинтрансамінази у клітинах печінки) або зменшеним (наприклад утворення IL-2 у лімфоцитах). Оскільки рецептори глюкокортикоїдів є в усіх типах тканин, можна вважати, що глюкокортикоїди діють на більшість клітин організму.
Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення максимальні концентрації дексаметазону фосфату у плазмі крові досягаються всього за 5 хвилин, а після внутрішньом'язового введення – через 1 годину. При місцевому застосуванні у вигляді ін'єкцій у суглоби або м'які тканини всмоктування відбувається повільніше. Дія препаратів починається швидко після внутрішньовенного введення. При внутрішньом'язовому введенні клінічний ефект спостерігається через 8 годин після введення. Дія препарату продовжується тривалий час: від 17 до 28 днів після внутрішньом'язового введення і від 3 днів до 3 тижнів після місцевого застосування. Біологічний період напіввиведення дексаметазону становить 24-72 години. У плазмі та синовіальній рідині дексаметазон фосфат швидко перетворюється на дексаметазон.
У плазмі крові приблизно 77 % дексаметазону зв'язані з білками, переважно з альбуміном. Лише незначна кількість дексаметазону зв'язується з іншими білками плазми крові. Дексаметазон є жиророзчинною речовиною, тому він проходить у між- та внутрішньоклітинний простір. Чинить свою дію у центральній нервовій системі (гіпоталамус, гіпофіз) шляхом зв'язування з мембранними рецепторами. У периферичних тканинах зв'язується і діє через рецептори цитоплазми. Дексаметазон розпадається у місці своєї дії, тобто у клітині. Дексаметазон метаболізується переважно у печінці. Невеликі кількості дексаметазону метаболізуються у нирках та інших тканинах. Основним шляхом виведення є нирки.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина.
Несумісність.
Препарат не слід змішувати з іншими препаратами, крім наступних: 0,9 % розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози.
При змішуванні дексаметазону з хлорпромазином, дифенгідраміном, доксапрамом, доксорубіцином, даунорубіцином, ідарубіцином, гідроморфоном, ондансетроном, прохлорперазином, калію нітратом та ванкоміцином утворюється осад.
Приблизно 16 % дексаметазону розкладаються у 2,5 % розчині глюкози та 0,9 % розчині натрію хлориду з амікацином.
Деякі лікарські засоби, такі як лоразепам, слід змішувати з дексаметазоном у скляних флаконах, а не у пластикових пакетах (концентрація лоразепаму падає до значень нижче 90 % за 3-4 години зберігання у полівінілхлоридних пакетах при кімнатній температурі).
Деякі лікарські засоби, такі як метапамінол, мають так звану «несумісність, що розвивається повільно» – розвивається протягом доби при змішуванні з дексаметазоном.
Дексаметазон з глікопіролатом: значення рН залишкового розчину становить 6,4, що виходить за межі діапазону стабільності.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 1 мл або по 2 мл в ампулах, по 5 або 10 ампул у пачці.
(ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС»)
По 1 мл або по 2 мл в ампулах, по 5 або 10 ампул у пачці; по 5 ампул у блістері, по 1 або по 2 блістери у пачці, по 10 ампул в блістері, по 1 блістеру в пачці.
(ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я»)
Категорія відпуску . За рецептом.
Виробник.
ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС».
ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я».
Місцезнаходження.
Україна, 61057, м. Харків, вул. Воробйова, 8.
(ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС»)
Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.
(ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я»)
ДЕКСАМЕТАЗОН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа