Личный кабинет
ДЕПОС суспензия д/ин. 7 мг/1мл амп. 1 мл №5
rx
Код товара: 305457
Производитель: Фармак (Украина, Киев)
11 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 28.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Депозит
Депозит
Место хранения:
Активное вещество: бетаметазон;
1 мл суспензии содержит бетаметазон дипропионат 6,43 мг микронизированного при пересчете на 100% сухое вещество (эквивалентное 5 мг бетаметазона), фосфат бетаметазона натрия 2,63 мг в пересчете на 100% безводное вещество (эквивалентное 2 мг бетаметазона);
Дополнительные ингредиенты: метилпарабен (Е 218) Пропил (E 216), бензиловый спирт, хлорид натрия, гидрофат натрия, фосфат фосфата натрия, динатрия ЭДТА, карбоксиметилцеллюлоза натрия, полисорбат 80, полиэтиленгликоль 4000, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Подвеска для инъекций.
Основные физические и химические свойства: прозрачная бесцветная или желтоватая, слегка вязкая жидкость, содержащая частицы белого или почти белого, которые легко подвели.
Фармакотерапевтическая группа.
Кортикостероиды для системного применения.
ATC код H02A B01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Депоцикл представляет собой сочетание растворимых и нерастворимых эфиров бетаметазона для внутримышечных, внутриварных, периартикулярных, внутриприйшносыновых и внутрикожных инъекций, а также попасть непосредственно в центре поражения. Депок имеет высокую активность глюкокортикостероида и небольшую минералокортикостерущую активность.
Бетаметазон имеет сильный противовоспалительный, антиаллергический и иммуносупрессивный эффект.
Глюкокортикостероиды распределяются через клеточные мембраны и формируют комплексы со специфическими рецепторами цитоплазмы. Эти комплексы затем проникают в ядро клетки, связывают ДНК (хроматин) и стимулируют транскрипцию мессенджера РНК и последующего синтеза белка различных ферментов. Эти ферменты в конечном итоге ответственны за действия, которые происходят в систематическом использовании глюкокортикоидов. Кроме того, значительное влияние на воспалительные и иммунные процессы, глюкокортикоиды также влияют на метаболизм углеводов, белков и липидов на сердечно-сосудистой системе, скелетных мышцах и центральной нервной системе.
Влияние на воспалительные и иммунные процессы.
Это противовоспалительные, иммуносупрессивные свойства глюкокортикоидов и аллергии на основе их применения в терапевтической практике. Ключевыми аспектами этих свойств являются: снижение иммуноакттывых клеток при воспалении, уменьшение вазодилатации, стабилизацию лизосомальных мембран, ингибирование фагоцитоза, снижение производства простагландинов и связанных сочеток.
Противовоспалительное действие примерно в 25 раз. Эффект гидрокортизона и в 8-10 раз превышает эффект преднизолона (в весовом соотношении).
Действие по метаболизму углеводов и белков.
Глюкокортикоиды стимулируют белковый катаболизм. В печени выпущенные аминокислоты превращаются в глюкозу и гликоген хликонеогенесу через процесс. Поглощение глюкозы в периферических тканях уменьшается, что приводит к гипергликемии и гликозурии, особенно у пациентов с предрасположенностью к диабету.
Влияние на липидный метаболизм.
Глюкокортикоиды имеют липолитическое действие. Этот липолиз более выражен в конечностях. Они также способствуют липогенезу, особенно на торс, шее и голову. Сложное действие глюкокортикоидов, выраженное путем перераспределения жира в организме.
Максимальное фармакологическое воздействие кортикостероидов появляется позже, чем пики в сыворотке, указывая на то, что большинство следствий этих препаратов не является непосредственным действием препарата, а также активность фермента модификации.
Фармакокинетика.
Бетаметазон фосфат натрия - растворимый компонент, который быстро поглощается из участка впрыска, что обеспечивает быстрое начало терапевтического действия.
Бетаметазон диппионированный микронизированный растворимый компонент, который медленно поглощается из депо, образованного на месте инъекции, и приводит к долгосрочному эффекту препарата.
Концентрация в крови | Внутримышечная инъекция | |
бетаметазон | ||
фосфат натрия | дипропионат Микронизированный | |
Максимальная концентрация в плазме крови Период полураспада в плазме после введения одной дозы Экскреция Биологический период полураспада | 1 час после принятия От 3 до 5 часов 24 часа 36-54 часа | Медленное поглощение Прогрессивная метаболизация Более 10 дней |
Привязка к плазменным белкам - 62,5%. Метаболизируется в печени. Выводится в основном почками, небольшая часть исключается в желчью.
Клинические характеристики.
Индикация.
Дерматологические заболевания
Атопический дерматит (подобный монетке экзема), нейродерматит, контактный дерматит, ярко выраженный солнечный дерматит, красную, красный плоский лишайник, инсулин липодитрофию, гнездовой алопецией, дискоидной эритематозной волчанкой, псориаз, келоидные шрамы, обычные пузырьки, герпетический дерматит, цистырный прыщи.
Ревматические заболевания
Ревматоидный артрит, остеоартрит, бурсит, тенденционирование, тендинит, периледийность, анкилозирующий спондилит, эпикондилит, исиация, кокцидыня, исиана, люмбаго, течения, ганглион, киста, экзостоз, фастсийит, острый подаглый артрит синовиальный цистер, болезнь, воспаление груди , бурсит на фоне твердых мозолов, шпоры, тугорухлывист большого пальца.
Аллергические состояния
Бронхиальная астма, астматический статус, сенная лихорадка, тяжелый аллергический бронхит, сезонный и нетергуальный аллергический ринит, ангионевротический отек, контактный дерматит, атопический дерматит, болезни сыворотки, реакция высокой чувствительности к медицинским препаратам или укусу насекомых.
Коллагенские заболевания
Система красная волчанка, склеродерма, дерматомиозит, узел Перарти.
Онкологические заболевания
Паллиативная терапия лейкемии и лимфомы у взрослых; Острая лейкемия у детей.
Другие заболевания
Адреногенитовый синдром. Язвенный колит, болезнь Крона, PRUE. Патологические изменения в крови, которая нуждается в кортикостероидной терапии. Джейд, нефротический синдром.
Первичная и вторичная недостаточность коры надпочечников (с обязательным введением минералокортикоидов).
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к бетаметазону, другим компонентам препарата или других глюкокортикостероидов. Система микозы. Внутримышечные пациенты с идиопатической тромбоцитопенической пурпуром.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Одновременное введение фенобарбитала, рифампина, фенитоина или эфедрина может усиливать метаболизм препарата, уменьшая его терапевтическую активность.
Пациенты, получающие лечебные глюкокортикостероиды, не могут быть вакцинированы против осп. Не тратьте еще один иммунизированные пациенты, получающие кортикостероиды (особенно в высоких дозах), благодаря риску неврологических осложнений и низкого иммунного ответа (отсутствие образования антител). В случае заместительной терапии (например, болезнь Аддисона) возможна иммунизация.
Сочетание с диуретиками, такими как тиазиды, может увеличить риск непереносимости глюкозы.
Если сопутствующее использование кортикостероидов и эстрогенов может потребовать регулировки дозы (из-за риска передозировки).
Одновременно с лекарственными депочкими диуретиками, которые способствуют экскреции калия, увеличивает вероятность гипокалиемии. Сопутствующее использование кортикостероидов и сердечных гликозидов увеличивает риск аритмий или димиталисного интоксикации (из-за гипокалиемии). Вывод DEPOC может увеличить потребление калия, вызванное амфотерицином-б. Все пациенты принимают одну из этих комбинаций лекарств, вам нужно тщательно контролировать электролиты сыворотки, включая калий в сыворотке.
Одновременное лечение лекарственного средства и косвенные антикоагулянты могут изменить скорость свертывания крови, требуя регулировки дозы.
Объединенное использование кортикостероидов или НПВП этанола и препаратов, содержащих этанол, могут увеличить частоту возникновения или интенсивности эрозивных и язвенных поражений желудочно-кишечного тракта.
Если сопутствующее использование кортикостероидов может снизить концентрацию салицилата в плазме крови. Поскольку дозировка кортикостероидов или при остановке лечения пациентов следует наблюдать за возможным отравлением салициловой кислоты. Сочетание кортикостероидов салицилатов может увеличить частоту и тяжесть желудочно-кишечных язв.
Для пациентов с диабетом иногда необходимы для корректировки дозировки пероральных антидиабетических агентов или инсулина, в том числе имущества кортикостероиды вызывают гипергликемию.
Сопутствующее введение глюкокортикоидов и гормона роста может привести к более медленнее поглощения последних. Дозы бетаметазона, превышающие 300-450 мг (0,3-0,45 мг) на 1 м 2 поверхности тела в день во время использования гормона роста.
Взаимодействие с лабораторными тестами.
Кортикостероиды могут повлиять на тестирование тетразолия Nitroblue Tetrazolium и дают ложные отрицательные результаты.
Когда пациент подвергается лечению кортикостероидами, также необходимо учитывать интерпретацию биологических параметров и тестов (тесты кожи, гормональные параметры щитовидной железы и т. Д.).
Особенности приложения.
Сообщили о серьезных неврологических расстройствах, некоторые из которых были смертельными, после эпидуральной инъекции кортикостероидов. Среди других нарушений, отчеты инфаркта спинного мозга, параплегии, квадрыще, корковой слепоты и инсульты. Указанные серьезные неврологические нарушения наблюдались с использованием радиоскопии. Поскольку безопасность и эффективность эпидуральной администрации неясных, кортикостероиды не рекомендуются для эпидурального использования.
С депо суспензией не предназначена для внутривенного или подкожного введения.
Строгое соблюдение правил асепсиса обязательна при применении препарата.
Любая инъекция (в мягких тканях, повреждении клеток, внутри и т. Д.) может привести к системным эффектам с одновременным сильным местным действием.
Резкое изменение или уменьшение дозы с постоянным использованием (в случае очень высоких доз, после короткого периода применения) или с увеличением необходимости кортикостероидов (в результате стресса: инфекция, травма, хирургическое вмешательство) может увеличить недостаточность коры надпочечников. В этом случае постепенно уменьшайте дозу. Если стресс иногда необходимо снова принимать стероиды или увеличить дозу. Уменьшить дозу, необходимую при строгом медицинском надзоре, а иногда на необходимость мониторинга пациента в течение одного года после остановки лечения или длительного применения высоких доз.
Редкие случаи анафилактоидных реакций наблюдались у пациентов, которые вводили к кортикостероидам парентерально; Таким образом, вы должны принять соответствующие меры предосторожности, прежде чем администрирование лекарств, особенно если у пациента есть история аллергии на один из препаратов.
С пролонгированной терапией с кортикостероидами необходимо обеспечить переход от парентерального до перорального введения после оценки потенциальных преимуществ и рисков.
Внутримышечные инъекции глюкокортикостероидов должны быть глубоко введены в мышцу, чтобы предотвратить атрофию локальной ткани.
Примеренные инъекции должны проводиться только медицинским персоналом. Анализ внутрисуставной жидкости необходима для исключения септического процесса. Не следует вводить препарат в случае внутри внутри инфекции. Замечаемое улучшение боли, отека, лихорадки, окружающей ткани и дальнейшее ограничение подвижности сустава обозначают септический артрит. При подтверждении диагноза назначать антибиотическую терапию. Не следует вводить кортикостероиды в нестабильных суставах, зараженных районах и межпозвоночных пространствах. Повторные инъекции в суставы в остеоартрите могут увеличить риск разрушения сустава. Инъекция кортикостероидов следует избегать непосредственно в сухожилие, так что дальнейшие легкие пробелы. После успешного лечения внутри пациента, чтобы избежать перегрузки сустава.
Введение кортикостероидов в мягких тканях или разрушении клеток и вокруг сустава может вызвать локальные и системные эффекты.
Специальные группы пациентов
Пациенты с диабетом бетаметазоном могут использоваться только в течение короткого периода и только при строгом медицинском надзоре, учитывая его свойства глюкокортикоида (преобразование белка в глюкозу).
Часы усиливают влияние кортикостероидов у пациентов с гипотиреозом или циррозом. Избегайте десенации препарата пациентам с герпетическими заболеваниями глаз (из-за возможной перфорации роговицы).
На фоне препарата возможных психических расстройств (особенно у пациентов с эмоциональной нестабильностью или склонностью к психоз).
Меры предосторожности необходимы в таких случаях: с язвенным колитом, угрозой перфорации, абсцесса или других пиегеогенных инфекций; с дивертикулитом; кишечные анастомозы; Язвенная язва желудка и двенадцатиперстная болезнь; почечная недостаточность; гипертония; остеопороз; тяжелая миастения Гравис; глаукома; острый психоз; вирусные и бактериальные инфекции; отсроченный рост; туберкулез; Синдром кушинга; сахарный диабет; сердечная недостаточность; Если трудно лечить эпилепсию; предрасположенность к тромбозу или тромбоэмболии; во время беременности.
Пациенты, получающие лечебные глюкокортикостероиды, не могут быть вакцинированы против осп. Не тратьте еще один иммунизированные пациенты, получающие кортикостероиды (особенно в высоких дозах), благодаря риску неврологических осложнений и низкого иммунного ответа (отсутствие образования антител). В случае заместительной терапии (например, болезнь Аддисона) возможна иммунизация.
Пациенты, особенно дети, получающие дозы депок, которые подавляют иммунную систему, избегают контакта с пациентами с ветряной оспы и кори.
Кортикостероиды могут маскировать некоторые признаки заражения. Снижение сопротивления в применении новых инфекций может произойти.
Назначение с активным препаратом туберкулеза возможна только в случаях мимолетных или распространенных туберкулезом в сочетании с соответствующей антиуберкулезной терапией. Если кортикостероиды для пациентов с скрытым туберкулезом или, которые реагируют на туберкулин, требовали специального контроля как можно более восстановления заболевания. Во время длительной терапии кортикостероиды пациенты также должны получать химиопрофилактику. Если вы используете программу RIFAMPICIN ChemoProphylaxis, могут потребоваться исправить дозировку кортикостероидов из-за того, что рифампицин может усиливать метаболизм препарата.
Длительное использование кортикостероидов может привести к задним субкуратным катарактам (особенно у детей), глаукомой с возможным повреждением зрительного нерва и может способствовать вторичной инфекции глаз (вирусным или грибковым). Необходимо пройти регулярное осмотр глаз, особенно у пациентов, получающих депоку более шести недель.
Средние и более высокие дозы кортикостероидов могут вызывать высокое кровяное давление, удержание жидкости и натрий в тканях и повышенные экскреции калия из организма (что может происходить отек, нарушения в сердце). Рекомендуется рацион с ограничением соли и добавок продуктов, содержащих калий.
С осторожностью следует принимать ацетилсалициловую кислоту в сочетании с препаратом в гипопротрембинемиях благодаря возможности увеличения кровотечения.
Мы должны помнить также возможность проваливания вторичного адренокортического в течение нескольких месяцев после терапии.
При применении глюкокортикостероидов может изменить количество спермы и моторику.
Этот лекарственный продукт содержит менее 1 ммоль (23 мг) / доза натрия, то есть практически свободный от натрия.
Вспомогательные вещества метилпарабен (E 218) и пропилпарабен (E 216) могут вызывать аллергические реакции (возможно отложенные), а в некоторых случаях - бронхоспазм.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
При отсутствии контролируемых исследований безопасности лекарственных беременных женщин, медсестры матери и женщины детородного возраста должны быть предписаны препарату после тщательной оценки пособия матери и потенциальным рискам для плода / ребенка.
В некоторых случаях необходимо провести лечение кортикостероидами во время беременности или даже увеличить дозировку (например, в случае заместительной терапии кортикостероидами).
Внутримышечный бетаметазон приводит к значительному снижению заболеваемости плодовольствием диспнеа, если препарат вводят более 24 часов до рождения (до 32 недель беременности).
Кортикостероиды не должны использоваться для лечения гиалиновой мембраны после рождения.
У разі профілактичного лікування захворювання гіалінових мембран у недоношених немовлят не потрібно вводити кортикостероїди вагітним жінкам з прееклампсією та еклампсією або тим, хто має ураження плаценти.
Діти, які народились у матерів, яким вводили значні дози кортикостероїдів у період вагітності, повинні перебувати під медичним контролем (для раннього виявлення ознак недостатності кори надниркових залоз).
Кортикостероїди проникають через плацентарний бар'єр та у грудне молоко.
Оскільки кортикостероїди проникають через плаценту, новонароджених та немовлят, матері яких отримували кортикостероїди протягом більшої частини вагітності або протягом певної частини вагітності, потрібно ретельно оглянути на предмет можливої уродженої катаракти.
При необхідності призначення препарату Депоc у період лактації слід вирішити питання про припинення годування груддю, беручи до уваги важливість терапії для матері (через можливі небажані побічні ефекти у дітей).
Жінки, які отримували кортикостероїди протягом вагітності, потребують спостереження протягом пологів для виявлення будь-якої недостатності кори надниркових залоз через стрес, спричинений народженням дитини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Зазвичай Депоc не впливає на швидкість реакції пацієнта при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Але у поодиноких випадках можуть виникнути м'язова слабкість, судоми, порушення зору, запаморочення, головний біль, зміна настрою, депресія (з вираженими психотичними реакціями), підвищена дратівливість, тому рекомендовано утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами у період лікування препаратом.
Спосіб застосування та дози.
Депоc рекомендується вводити внутрішньом'язово у разі необхідності системного надходження глюкокортикостероїду в організм; безпосередньо в уражену м'яку тканину або у вигляді внутрішньосуглобових та періартикулярних ін'єкцій при артритах; у вигляді внутрішньошкірних ін'єкцій при різних захворюваннях шкіри; у вигляді місцевих ін'єкцій в осередок ураження при деяких захворюваннях стопи.
Режим дозування і спосіб введення встановлює лікар індивідуально, залежно від показань, тяжкості захворювання та реакції хворого на лікування. Доза повинна бути мінімальною, а період застосування – максимально коротким.
Дозу слід підбирати для отримання задовільного клінічного ефекту. Якщо задовільний клінічний ефект не виявляється протягом певного проміжку часу, лікування препаратом слід припинити шляхом прогресивного зменшення дози і проводити іншу відповідну терапію.
У разі сприятливої відповіді потрібно визначити відповідну дозу, якої потрібно дотримуватись, поступово зменшуючи початкову дозу з прийнятними інтервалами, поки буде досягнуто найменшої дози з відповідною клінічною відповіддю.
Суспензія Депо c не призначена для внутрішньовенного або підшкірного введення .
Системне застосування
Початкова доза препарату у більшості випадків дорівнює 1-2 мл. Введення повторювати у разі необхідності, залежно від стану хворого. Препарат вводити глибоко внутрішньом'язово у сідницю:
- при тяжких станах ( червоний вовчак та астматичний статус ) , які потребують екстрених заходів, початкова доза препарату може становити 2 мл;
- при різних дерматологічних захворюваннях , як правило, достатньо 1 мл препарату;
- при захворюваннях дихальної системи дія препарату розпочинається протягом декількох годин після внутрішньом'язової ін'єкції. При бронхіальній астмі, сінній гарячці, алергічному бронхіті та алергічному риніті суттєве поліпшення стану досягається після введення 1-2 мл препарату;
- при гострих та хронічних бурситах доза для внутрішньом'язового введення становить 1-2 мл препарату. У разі необхідності проводити декілька повторних введень.
Місцеве застосування
Одночасне застосування місцевоанестезуючого препарату необхідно лише у поодиноких випадках (ін'єкція практично безболісна). Якщо одночасне введення анестезуючої речовини бажане, то використовують 1 % або 2 % розчин прокаїну гідрохлориду або лідокаїну, або подібних місцевих анестетиків, застосовуючи лікарські форми, що не містять парабени. Не дозволяється застосовувати анестетики, що містять метилпарабен, пропілпарабен, фенол та інші подібні речовини. При застосуванні анестетика у комбінації з препаратом Депос спочатку набирати у шприц із флакона необхідну дозу препарату, потім у цей же шприц набирати з ампули необхідну кількість місцевого анестетика та струшувати шприц протягом короткого періоду часу.
При гострих бурситах (субдельтоподібному, підлопатковому, ліктьовому та передньонадколінному) введення 1-2 мл препарату Депоc у синовіальну сумку може полегшити біль та повністю відновити рухливість за декілька годин.
Лікування хронічного бурситу проводити меншими дозами препарату після купірування гострого нападу хвороби.
При гострих тендосиновіїтах, тендинітах та перитендинітах 1 ін'єкція препарату Депоc полегшує стан хворого, при хронічних слід повторити ін'єкцію препарату залежно від реакції. Необхідно уникати введення препарату безпосередньо в сухожилля.
При ревматоїдному поліартриті та остеоартриті внутрішньосуглобове введення препарату у дозі 0,5-2 мл зменшує біль, болючість та тугорухливість суглобів протягом 2-4 годин після введення. Тривалість терапевтичної дії препарату значно варіює і може становити 4 і більше тижнів.
Рекомендовані дози препарату при введенні у великі суглоби – 1-2 мл; у середні – 0,5-1 мл; у малі – 0,25-0,5 мл.
У разі дерматологічних захворювань ефективне внутрішньошкірне введення препарату безпосередньо в осередок ураження. Вводити 0,2 мл/см 2 препарату Депоc всередину шкіри (не під шкіру) за допомогою туберкулінового шприца та голки, яка має діаметр приблизно 0,9 мм. Загальна кількість лікарського засобу, що вводиться у місце ін'єкції, не повинна перевищити 1 мл.
У разі захворювань ніг, чутливих до кортикостероїдів . Можна подолати бурсит під мозолем шляхом двох послідовних ін'єкцій по 0,25 мл кожна. При таких захворюваннях як тугорухливість великого пальця стопи, варусний малий палець ноги та гострий подагричний артрит, полегшення може настати дуже швидко.
Рекомендовані разові дози препарату Депоc (з інтервалами між введеннями 1 тиждень): при твердому мозолі – 0,25-0,5 мл; при шпорі – 0,5 мл; при тугорухливості великого пальця стопи – 0,5 мл; при варусному малому пальці стопи – 0,5 мл; при синовіальній кісті – від 0,25 до 0,5 мл; при тендосиновіїті – 0,5 мл; при запаленні кубовидної кістки – 0,5 мл; при гострому подагричному артриті – від 0,5 до 1 мл. Для введення рекомендується застосовувати туберкуліновий шприц з голкою, яка має діаметр приблизно 1 мм.
При виникненні або загрозі виникнення стресової ситуації (яка не пов'язана із захворюванням) може виникнути необхідність у збільшенні дози препарату.
Відміну препарату після тривалої терапії слід проводити шляхом поступового зниження дози. Нагляд за станом хворого продовжувати, принаймні, протягом року після закінчення тривалої терапії або після застосування препарату у високих дозах.
Діти.
Недостатньо клінічних даних щодо застосування препарату дітям, тому небажано застосовувати його пацієнтам цієї вікової категорії (можливе відставання у рості та розвиток вторинної недостатності кори надниркових залоз).
Передозування.
Гостре передозування бетаметазону не створює загрозливих для життя ситуацій. Уведення протягом декількох днів високих доз глюкокортикостероїдів не призводить до небажаних наслідків (за винятком випадків застосування дуже високих доз або у разі застосування при цукровому діабеті, глаукомі, загостренні ерозивно-виразкових уражень шлунково-кишкового тракту, у разі застосування хворим, які одночасно проходять терапію серцевими глікозидами, непрямими антикоагулянтами або діуретиками, що виводять калій).
Лікування. Потрібний ретельний медичний контроль за станом хворого. Необхідно підтримувати оптимальне надходження рідини та контролювати вміст електролітів у плазмі та сечі (особливо баланс в організмі натрію та калію). При виявленні дисбалансу цих іонів необхідно проводити відповідну терапію.
Побічні реакції.
Небажані явища, як і при застосуванні інших глюкокортикостероїдів, зумовлені дозою та тривалістю застосування препарату. Ці реакції, як правило, оборотні і можуть бути зменшені шляхом зниження дози.
Порушення в одно-електролітного балансу: натріємія, підвищене виділення калію, гіпокаліємічний алкалоз, збільшення виведення кальцію, затримка рідини у тканинах.
З боку серцево-судинної системи: застійна серцева недостатність у хворих, схильних до цього захворювання; артеріальна гіпертензія.
З боку к істково-м'язової системи: м'язова слабкість, міопатія, втрата м'язової маси, погіршення міастенічних симптомів при тяжкій псевдопаралітичній міастенії, остеопороз, іноді з сильними болями в кістках та спонтанними переломами (компресійні переломи хребта), асептичний некроз голівок стегнової або плечової кісток, патологічні переломи трубчастих кісток, розриви сухожиль, нестабільність суглобів (після багаторазових ін'єкцій).
З боку т равної системи: гикавка, ерозивно-виразкові ураження шлунка з можливою перфорацією та кровотечею, виразки стравоходу, панкреатит, метеоризм, перфорація кишечника, нудота, блювання.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: погіршення загоювання ран, атрофія шкіри, витончення та послаблення шкіри, петехії та екхімози, синці, еритема обличчя, підвищена пітливість, шкірні реакції, такі як алергічний дерматит, кропив'янка, ангіоневротичний набряк.
З боку нервової системи: судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску з набряком диска зорового нерва (псевдонабряк мозку) зазвичай після завершення лікування, запаморочення, головний біль, мігрень, ейфорія, зміна настрою, зміна особистості та тяжка депресія, підвищена дратівливість, безсоння, психотичні реакції, зокрема у пацієнтів із психіатричним анамнезом, депресія.
Ендокринні розлади: порушення менструального циклу, клінічні симптоми синдрому Кушинга, затримка розвитку плода або росту дитини, порушення толерантності до вуглеводів, прояви латентного цукрового діабету, підвищення потреби в ін'єкціях інсуліну або пероральних антидіабетичних засобах для пацієнтів, хворих на діабет.
З боку органів зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома, екзофтальм.
Метаболічні розлади: негативний баланс азоту внаслідок катаболізму білка; ліпоматоз, включаючи медіастинальний та епідуральний ліпоматоз, що може призвести до неврологічних ускладнень; збільшення маси тіла.
З боку імунної системи: кортикостероїди можуть спричинити пригнічення шкірних тестів, приховувати симптоми інфекції та активувати латентні інфекції, а також зменшити резистентність до інфекцій, зокрема до мікобактерій, білої кандиди та вірусів.
З боку лімфатичної системи: анафілактична реакція або реакція підвищеної чутливості на введення препарату та гіпотензивна реакція.
Загальні порушення та порушення у місці введення: поодинокі випадки сліпоти, що супроводжують місцеве застосування на рівні обличчя та голови, гіпер- або гіпопігментація, підшкірна та шкірна атрофія, асептичні абсцеси, загострення після ін'єкції (внутрішньосуглобове введення) та артропатія Шарко. Вторинне пригнічення гіпофізу та кори надниркових залоз у випадку стресу (травми, хірургічне втручання або хвороба).
Після повторного внутрішньосуглобового введення можливе ураження суглобів. Існує ризик зараження.
Термін придатності.
2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Несумісність. Препарат можна змішувати в одному шприці з місцевими анестетиками (див. розділ «Спосіб застосування та дози»); проте сумісність завжди необхідно контролювати.
Упаковка.
По 1 мл в ампулі. По 1 або 5 ампул у блістері. По 1 блістеру у пачці. По 1 мл у попередньо наповненому шприці. По 1 попередньо наповненому шприцу в комплекті з 2 голками у блістері. По 1 блістеру у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
АТ «Фармак».
Місцезнаходження виробника та його адреса м і сця провадження діяльності .
Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74
БЕТАМЕТАЗОН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа