В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ДИКЛАК ID табл. с модиф. высвоб. 75 мг блистер №20

ДИКЛАК ID табл. с модиф. высвоб. 75 мг блистер №20

rx
Код товара: 127241
Производитель: Sandoz Pharmaceuticals (Словения)
1 800,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства
Dyklak ® ID .
(DICLAC ® ID)
Место хранения:
Активный ингредиент: Diclofenac;
1 таблетка содержит Diclofenac натрий 75 мг или 150 мг;
Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, гипромеллозы (гидроксипропилметилцеллюлоза), микрокристаллическая целлюлоза, фосфат водорода кальция, мозоль крахмал, крахмал натрия (тип а), коллоидный безводный кремнезем, стеарат магния, красный цвет железа (E 172), очищенная водой.
Лекарственная форма. Таблетки с модифицированным выпуском.
Основные физические и химические свойства: двухслойные таблетки белые и розовые, круглые, плоские с скошенными краями и гладким поверхностным слоем могут содержать розовые пятна белого цвета.
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. ATT Code M01A B05.
Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Diclofenac - нестероидальное соединение с ярко выраженным антиревматическим, противовоспалительным, анальгетическим и противовоспалительным свойствам. Механизм действия, вызванные ингибированием биосинтеза простагландинов, кининов и других медиаторов воспаления и боли, снижает капиллярную проницаемость, стабилизирующее действие на лизосомальные мембраны. Ингибирует агрегацию тромбоцитов, вызванную аденозиновым дифосфатом и коллагеном. In vitro diclofenac натрий в концентрациях, эквивалентных тем, которые достигаются у пациентов без ингибирования биосинтеза хряща протеогликана.

При воспалительных ревматических заболеваниях и анеэлектрическом воздействии диклофенака приводит к значительному снижению боли (как в состоянии покоя, так и в движении), утренняя жесткость, сустав, припухлость и, таким образом, для улучшения функционального состояния пациента.
При наличии воспаления, вызванного травмой или хирургией, Dyklakò ID быстро устраняет как спонтанную боль, так и боль на движении и уменьшает воспалительный отек тканей и отек в области хирургической раны. В совместном применении с опиоидами для послеоперационного болевого устранения DYKLAKò ID значительно снижает необходимость в опиоидов.
В клинических исследованиях было обнаружено, что Dyklakò ID также демонстрирует сильный анальгетический эффект при умеренной и сильной боли.
Фармакокинетика.
Таблетки Dyklakò ID - двухслойный таблеточный комбинация быстрого (1/6 всего) и последующего выпуска (5/6 общего объема) Diclofenac натрия. Эта комбинация эффектов в одной таблетке позволяет быстрому появлению действия и долгосрочного циркуляции активного вещества в системном циркуляции и терапевтическом эффекте в течение нескольких дней.
После устного введения препарата диклофенака полностью поглощается и, в зависимости от длины прохода через желудок, максимальная концентрация плазмы достигается через 1-16 часов в среднем 2-3 часа. Количество поглощенного активного вещества зависит линейно на дозе. Около половины диклофенака метаболизируется во время первого прохода через печень. Только 35-70% поглощенного активного вещества достигают пизляпечинковой циркуляции без изменений. Приблизительно 30% активного ингредиента метаболизируются и выделяются в фекалии. Приблизительно 70% почек удаляли в фармакологически неактивных метаболитах. Срок год жизни около 2 часов, и эта скорость не зависит от печени и почек. Привязка к плазменным белкам составляет приблизительно 99%.
Клинические характеристики.
Индикация.
Облегчение боли и снижение воспаления различных степеней в разных состояниях, в том числе:
  • Патология суставов: ревматоидный артрит, анкилозирующий спондилит, остеоартрит, острые воздействия подагры;
  • Острые опорно-двигательного аппарата, такие как периаритрт (например, плегливый периартрит), тендинит, теносиновит, бурсит;
  • Другие патологические условия, вызванные травмами, включая переломы, нижнюю боль, растяжение, экспрессию, ортопедическое, стоматологическое и другое незначительное эксплуатационное вмешательство.
Противопоказание.
  • Гиперчувствительность к активному ингредиенту или к любому другому компоненту препарата.
  • Острая язва желудка или кишечника; Желудочно-кишечное кровотечение или перфорация, кровотечение или перфорация HASTROINGENSTYNALNA История после использования нестероидальных противовоспалительных препаратов (НПВП), острая или рецидивирующая желудка или кишечная история (два или более отчетных эпизода установленного изъязвления или истории кровотечения).
  • Diclofenac, как и другие НПВП, противопоказан у пациентов, которые, в ответ на использование аспирина или других НПВП, там ангиодиома, носовые полипы, астматические атаки, крапивница, острый ринит и другие аллергические симптомы.
  • Нарушение гематопоэза неизвестного происхождения.
  • Цереброваскулярное кровотечение или кровотечение другого типа.
  • Воспалительное заболевание кишечника (болезнь Крона или язвенный колит).
  • Отказ печени.
  • Почечная недостаточность.
  • Тяжелая сердечная недостаточность (NYHA III-IV).
  • Застойная сердечная недостаточность (NYHA II-IV).
  • Ишемическая болезнь сердца у пациентов с стенокарцептом, портировала инфаркт миокарда.
  • Заболевания периферических артерий.
  • Цереброваскулярные заболевания у пациентов, которые пострадали от инсульта или имеют эпизоды переходных ишемических атак.
  • Лечение периоперационной болью в аорто-коронарном шунтировании (или использование искусственного артизации кровообращения).
  • Лечение послеоперационной боли после коронарной оборотной хирургии (или машины на применении легких).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Литий. При одновременном использовании Diclofenac может увеличить концентрацию лития в плазме крови. Рекомендуется проверить уровни лития в плазме крови.
Дигоксин. Концентрация уровней плазмы дигоксина может быть увеличена при одновременном использовании с диклофенаком. Рекомендуется проверить уровень дигоксина в плазме крови.
Диуретики и антигипертензивные препараты. Как и в случае с другими НПВП, сопутствующее использование Dyklakuò ID может ослабить антигипертензивный эффект диуретики или антигипертензивных агентов (например, бета-блокаторы, ангиотензинско-преобразовательский фермент (ACE), ингибируя синтез вазодилататорных простагландинов. Следовательно, эта комбинация должна использоваться с осторожностью; пациенты Особенно пожилые люди должны регулярно следить за кровяным давлением. Пациенты должны получать адекватные гидратации и почечную функцию следует проверять в начале комбинированной терапии, а дальше - регулярно, особенно благодаря повышенному риску нефротоксичности при использовании диуретиков и ингибиторов ACE.
Антикоагулянты и антитромботические агенты. Рекомендуется предписывать осторожно, поскольку одновременное использование может увеличить риск кровотечения.
Мы рекомендуем тщательному надзору пациентов, которые использовали как диклофенак, так и антикоагулянты, так и, при необходимости, исправление дозировки антикоагулянтов. Как и другие NSAID, Diclofenac в высоких дозах могут обратимо ингибировать агрегацию тромбоцитов.
Другие НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 (COX-2) и кортикостероидов. Одновременное использование диклофенака и других системных NSAID или кортикостероидов может увеличить риск желудочно-кишечного кровотечения или язвы. Одновременное применение двух или более NSAID следует избегать. Одновременное использование диклофенака и кортикостероидов может увеличить частоту побочных реакций.
Анти-диабетические средства. Индивидуальные сообщения как гипогликемические и гипергликемические реакции после использования Diclofenac, требующие регулировки дозы антидиабетические агенты. По этой причине рекомендуется контролировать уровень глюкозы в крови в качестве защиты для комбинированной терапии.
Пробенецид. Препараты, содержащие пробанецид, могут вызвать задержку в выводе диклофенака.
MetoTrexate. Diclofenac может подавлять трубчатую почечную очистку метотрексата, что увеличивает уровень метотрексата. Он следует использовать с осторожностью NSAID, включая Diclofenac, назначение менее чем за 24 часа до лечения метотрексатом в качестве уровня метотрексата в плазме и его токсичность может увеличиваться.
Циклоспорин. Diclofenac, как и другие НПВП, может улучшить нефротоксичность циклоспорина из-за воздействия на почечную простагландинов. В связи с этим препарат следует использовать в дозах ниже, чем для пациентов, которые не получают циклоспорина.
Tacrolymus. Возможен повышенный риск нефротоксичности, когда НПВП вводят одновременно с Tacrolimus.
Антибиотики серии Quinolone. Из-за взаимодействия антибиотиков серии хинолона и НПВП можно появиться в суде. Это можно наблюдать как у пациентов с эпилепсией, либо припадками в анамнезе, так и без такого анамнеза. В связи с этим необходимо использовать антибиотики серии хинолона пациентам, которые уже получают NSAID.
Фенитоин. При одновременном использовании фенитоина и диклофенака концентрация фенитоина в плазме крови должна контролироваться с учетом ожидаемого увеличения выставки фенитоина.
Колестал и холестирамин. Эти препараты могут вызвать задержку или уменьшить поглощение диклофенака. Ввиду этого рекомендуется использовать Diclofenac по крайней мере за 1 час до или через 4-6 часов после введения Colestyl / ChoLestyramine.
Сердце гликозиды. Сопущенное использование сердечных гликозидов и НПВП у пациентов может помочь усилить сердечную недостаточность, уменьшить скорость фильтрации гломерулярной фильтрации и увеличить концентрации гликозида в плазме крови.
Myefprint. NSAID не следует использовать в течение 8-12 дней после получения MyFPrint, поскольку NSAIDS может уменьшить эффект MyFPrin.
Мощные ингибиторы CYP2C9. Рекомендуется с осторожностью диклофенака вместе с мощными ингибиторами CYP2C9 (например, сульфинпиразона и вориконазола), что может привести к значительному увеличению максимальных концентраций плазмы и воздействия диклофенака путем подавления его метаболизма.
Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина (SZZS). Сопровождающее применение NSAID и SZSS может увеличить риск желудочно-кишечного кровотечения.
Средства, использование которых может вызвать гиперкалиемию. Сопутствующее лечение расщепляющих калийных диуретиков, циклоспорина, такролимуса или триметоприма может вызвать повышенные уровни калия сиворотковоого, который вы хотите контролировать.
Особенности приложения.
Чтобы уменьшить риск получения побочных реакций, лечение следует начать с самой маленькой эффективной дозы, которая должна быть использована в течение кратчайшей продолжительности для контроля симптомов.
Общий. Избегайте одновременного использования диклофенака и других системных NSAID, включая селективные ингибиторы COX-2, в отсутствие каких-либо доказательств синергетического эффекта и из-за потенциальных побочных эффектов.
Необходимо прописать лечение пожилых пациентов в соответствии с рекомендациями этой группы пациентов. Особенно рекомендуется использовать самую низкую эффективную дозу в хрупких пожилых пациентах или пациентах с низким весом.
Использование лекарственных форм для перорального введения, содержащего Diclofenac Quick Release, может увеличить непереносимость желудка для препарата.
При использовании Diclofenac, как и другие NSAID, могут редко разрабатывать аллергические реакции, включая анафилактические / анафилактоидные реакции.
Как и другие НПВП, Diclofenac может маскировать признаки и симптомы инфекции.
Длительное использование анальгетиков может испытывать головные боли. Они не могут лечить повышенные дозы диклофенака.
Питьевый алкоголь при принятии НПВП, включая диклофенац, может усугубить побочные эффекты желудочно-кишечного тракта (GI) или центральной нервной системы (CNS).
Поскольку Dyklak ò ID содержит лактозу, она не рекомендуется у пациентов с наследственными условиями, связанными с непереносимостью галактозы, глюкозой галактозы для маслабсорбции и дефицита лактазы.
Необходимо периодически рассмотреть потребности пациента при использовании диклофенака для облегчения симптомов и реакции на терапию. С осторожностью использовать пациентов в течение 65 лет.
Влияние на желудочно-кишечный тракт. При использовании NSAIDS, включая Diclofenac, отмеченное желудочно-кишечное кровотечение (гематемезис, земля), изъязвление или перфорация, которая может быть смертельной. Они могут возникать в любое время во время лечения, с симптомами, предшественниками и серьезными желудочно-кишечными заболеваниями в истории. У пожилых пациентов такие осложнения обычно являются более серьезными последствиями. В случае желудочно-кишечного кровотечения или язвелей лекарственного средства следует прекратить.
Требуемое медицинское надзору и особый уход необходим при введении диклофенака у пациентов с симптомами, указывающими на нарушения желудочно-кишечного тракта или подозреваемой язвы, кровотечения, перфорации желудка или кишечника. Риск этих событий увеличивается с увеличением доз НПВП, а у пациентов с историей язвы, особенно осложненной кровотечением или перфорацией.
У пациентов пожилых людей существует повышенная частота побочных реакций на НПВП, особенно желудочно-кишечное кровотечение и перфорацию, которые могут быть смертельными.
Чтобы уменьшить риск побочных эффектов от желудочно-кишечного лечения, следует начать с самой низкой эффективной дозы и наблюдать его.
Следует рассмотрение комбинированной терапии защитными агентами (например, ингибиторы мизопростола или протона) у этих пациентов и у пациентов, требующих сопутствующего использования ацетилсалициловой кислоты с низкой дозой, которые могут увеличить риск побочных реакций от Git.
Осторожно следует осуществлять с сопутствующим лечением лекарствами, которые могут увеличить риск изъязвления или кровотечения, такие как системные кортикостероиды, антикоагулянты (например, варфарин), SSRIS, антиамуляторные препараты (например, аспирин).
Эффект на печени. Требуется тщательный медицинский надзор, если препарат следует вводить пациентам с нарушенной функцией печени, поскольку их состояние может ухудшить.
При использовании NSAIDS, включая Diclofenac, уровень одного или нескольких ферментов печени может увеличить. При длительном лечении диклофенаком в качестве профилактической меры показывает регулярный мониторинг функции печени.
Особенно необходимы тщательный надзор в случае дисфункции печени сразу после серьезной операции из-за риска кровотечения.
Если изменение индикаторов функции печени сохраняется или ухудшится, клинические признаки или симптомы заболеваний печени или других проявлений происходят (эозинофилия, сыпь), препарат следует прекратить препарат.
При получении диклофенака может развиться гепатит без продромальных симптомов.
Идентификатор DYKLAKò должен использоваться только после тщательной оценки риска для получения пользы в случае врожденных метаболических расстройств порфирина.
Влияние на почку. Поскольку использование НПВП наблюдалось наблюдаемое жидкость и набухание, экстремальное осторожность следует наблюдать у пациентов с дисфункцией сердца или заболевания почек, истории гипертонии, пожилых пациентов, пациентов, получающих сопутствующее лечение с диуретиками или лекарствами, которые могут значительно влиять на функцию почек и пациентов. При значительном снижении объема внеклеточного жидкости по любой причине (например, до или после операции). В таких случаях использование Diclofenac рекомендуется контролировать функцию почек в качестве меры предосторожности. После окончания состояния лечения пациентов обычно нормально.
В целом, привычное использование анальгетиков, особенно в сочетании с несколькими болевыми препаратами, может привести к долгосрочному повреждению почек с риском почечной недостаточности (нефропатия Anelgetic).
Эффект на коже. Сообщили о серьезных реакциях кожи (некоторые из которых были фатальными последствиями), включая отвлеченный дерматит, синдром Стивенс-Джонсона и токсичный эпидермальный некролис, наблюдался редко во время использования диклофенака. Наивысший риск этих реакций существует в начале терапии, и их развитие наблюдается в большинстве случаев в течение первого месяца лечения. Особенно тщательный надзор требует пациентов с аллергическими реакциями на другие вещества. Прекратить принимать препарат при первых проявлениях повышенной чувствительности.
Система Red Lupus и смешанное заболевание соединительной ткани. У пациентов с системной волчанкой эритематоза и смешанными заболеваниями соединительной ткани (коллагенозы) возможны повышенный риск асептического менингита.
Сердечно-сосудистые и цереброваскулярные проявления. Існує підвищений ризик тромботичних серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень (включаючи інфаркт міокарда та інсульт) у зв'язку з прийомом НПЗП, у тому числі диклофенаку, особливо при довготривалому лікуванні високими дозами.
Лікування диклофенаком зазвичай не рекомендується пацієнтам з встановленими серцево- судинними захворюваннями (застійна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних артерій) або з неконтрольованою артеріальною гіпертензією. Таким пацієнтам а також хворим зі значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (наприклад, гіпертонія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) призначати диклофенак можна лише після ретельної клінічної оцінки..
Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати із збільшенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Дозу препарату слід періодично переглядати, особливо якщо лікування триває більше 4 тижнів .
Пацієнтів слід інформувати про ознаки і симптоми серйозних серцево-судинних тромботичних ускладнень (наприклад, біль у грудях, задишка, слабкість, порушення мови), які можуть виникнути раптово. У разі появи таких симптомів слід негайно звернутися до лікаря.
Відповідного медичного нагляду та консультування потребують пацієнти з гіпертензією та/або застійною серцевою недостатністю легкого або помірного ступеня в анамнезі, оскільки під час застосування НПЗП спостерігалася затримка рідини та набряки.
Гематологічні прояви. Під час тривалого лікування диклофенаком рекомендується контролювати показники крові з визначенням кількості формених елементів. Диклофенак може оборотно пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Пацієнти з порушеннями гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними відхиленнями потребують ретельного нагляду.
Респіраторні прояви. У пацієнтів з астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком назальної слизової оболонки (наприклад, назальними поліпами), хронічними обструктивними захворюваннями легенів або хронічними інфекціями респіраторного тракту (особливо при наявності зв'язку з симптомами, подібними до алергічного риніту), реакції на НПЗП, подібні до загострень астми (так звана аспіринова астма з непереносимістю аналгетиків), набряк Квінке та кропив'янка зустрічаються частіше, ніж у інших пацієнтів. У зв'язку з цим таким пацієнтам рекомендуються спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується пацієнтів, у яких спостерігаються алергічні реакції на інші речовини з боку шкіри.
Як і інші засоби, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак може викликати бронхоспазм у випадку призначення пацієнтам з астмою (у тому числі в анамнезі).
Жіноча фертильність. Є дані, що застосування НПЗП може негативно впливати на фертильність жінок, тому препарати даної групи не рекомендується призначати жінкам, які планують вагітність, або пацієнткам, які страждають на безпліддя.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У період І і ІІ триместрів вагітності ДиклакÒ ID можна призначати лише у тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, і лише в мінімальній ефективній дозі з найкоротшим терміном тривалості лікування.
Вагітність. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно позначитися на вагітності та/або ембріональному/фетальному розвитку. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викидня та/або серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранні терміни вагітності. Вважається, що ризик підвищується при збільшенні дози і тривалості терапії.
Під час ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід наступним чином:
– серцево-легенева токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
– порушення функції нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідроамніозом.
Наприкінці вагітності можуть виникати наступні явища:
– можливе подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект може спостерігатися навіть при дуже низьких дозах;
– гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.
Отже, ДиклакÒ ID протипоказаний у ІІІ триместрі вагітності.
Годування груддю
Як і інші НПЗП, диклофенак у невеликих кількостях проникає у грудне молоко, тому даний препарат протипоказаний у період годування груддю.
Жіноча фертильність
Як і інші НПЗП, диклофенак може впливати на жіночу фертильність і тому не рекомендований жінкам, які планують вагітність. Слід розглянути питання про припинення застосування диклофенаку жінкам, які не можуть завагітніти, а також жінкам, яким проводиться обстеження стосовно безплідності.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Пацієнтам, у яких під час прийому препарату виникають запаморочення, вертиго, сонливість, млявість або втома, порушення з боку ЦНС, включаючи порушення зору, керувати автотранспортом або іншими механізмами не рекомендується.
Спосіб застосування та дози.
Дозу препарату підбирають індивідуально, починаючи з мінімальної ефективної дози. Щоб мінімізувати небажані ефекти, слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду часу для контролю симптомів, враховуючи завдання лікування у кожного окремого пацієнта.
Рекомендована початкова доза препарату для дорослих становить 75-150 мг на добу залежно від вираженості симптомів захворювання. При тривалій терапії, як правило, достатнім є застосування 1 таблетки (75 мг) на добу. Якщо симптоми захворювання найбільш виражені протягом ночі або вранці, ДиклакÒ ID слід застосовувати ввечері.
Максимальна добова доза становить 150 мг і її не слід перевищувати. ДиклакÒ ID призначений для короткочасного застосування (максимум 2 тижні).
Тривалість лікування визначає лікар.
Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини, бажано під час або після їди.
Діти: ДиклакÒ ID не рекомендований для застосування дітям.
Пацієнти літнього віку: не відзначалося клінічно значущих змін у фармакокінетиці при застосуванні препарату пацієнтам літнього віку. Але у таких пацієнтів НПЗП слід застосовувати з особливою обережністю, оскільки вони більш схильні до побічних реакцій. Рекомендується приймати мінімальну ефективну дозу пацієнтам літнього віку або пацієнтам з низькою масою тіла, а також пацієнтам, які потребують постійного нагляду, для виявлення можливої шлунково-кишкової кровотечі під час застосування НПЗП.
Пацієнти з встановленими серцево-судинними захворюваннями та значним ризиком їх виникнення. Таким пацієнтам, а також хворим з неконтрольованою артеріальною гіпертензією лікування диклофенаком зазвичай не рекомендується. У разі необхідності препарат може бути призначений тільки після ретельної оцінки співвідношення ризику і користі у дозі ≤ 100 мг на добу і тривалості лікування не більше 4 тижнів.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Диклофенак протипоказаний при нирковій недостатності. Для лікування пацієнтів з порушенням функції нирок слабкого або помірного ступеня препарат слід застосовувати з обережністю.
Пацієнти з порушенням функції печінки. Диклофенак протипоказаний при печінковій недостатності. Для лікування пацієнтів з порушенням функції печінки слабкого або помірного ступеня препарат слід застосовувати з обережністю.
Діти.
ДиклакÒ ID протипоказаний для лікування дітей через високий вміст активної речовини у таблетці.
Передозування.
Немає типової клінічної картини передозування диклофенаку. Симптомами передозування диклофенаку можуть бути головний біль, нудота, біль в епігастрії, блювання, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, запаморочення, дезорієнтація, кома, сонливість, збудження, шум у вухах, судоми. У випадку значного отруєння можливі гостра ниркова недостатність і пошкодження печінки.
Лікування гострого отруєння НПЗП полягає у застосуванні заходів підтримуючої і симптоматичної терапії. Симптоматичні і підтримуючі заходи показані при таких ускладненнях як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судомний синдром, порушення з боку ШКТ і пригнічення дихання. Малоймовірно, що такі специфічні лікувальні заходи як форсований діурез, діаліз або гемоперфузія стануть корисними для виведення НПЗП, оскільки активні речовини цих препаратів значною мірою зв'язуються з білками крові і зазнають інтенсивного метаболізму. Після прийому потенційно токсичних доз можна застосувати активоване вугілля, а після прийому потенційно небезпечних для життя доз – провести шлункову деконтамінацію (викликання блювання, промивання шлунка).
Побічні реакції.
З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, спазми в животі, метеоризм, втрата апетиту, гастрит, шлунково-кишкова кровотеча, гематемезис, геморагічна діарея, мелена, виразки шлунка і кишечнику з або без кровотечі або перфорації (іноді з летальними наслідками, особливо у пацієнтів літнього віку), коліт (у тому числі геморагічний коліт та загострення виразкового коліту, або хвороба Крона), запор, стоматит (включаючи виразковий стоматит), глосит, порушення з боку стравоходу, виникнення діафрагмоподібних стриктур у кишечнику, панкреатит.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, підвищена втомлюваність, парестезія, погіршення пам'яті, судоми, відчуття тривоги, тремор, порушення смаку, порушення мозкового кровообігу, сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання, апоплексія.
Психічні порушення: дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні кошмари, дратівливість, психотичні розлади.
З боку серцево-судинної системи: пальпітація, біль у грудній клітці, серцева недостатність, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, гіпотензія, васкуліт.
З боку органів зору: порушення зору, нечіткість зору, диплопія, неврит зорового нерва.
З боку органів слуху: вертиго, дзвін у вухах, погіршення слуху.
З боку шкіри та підшкірної тканини: запальні зміни шкіри, висипи, кропив'янка, бульозний висип, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, еритродермія, випадання волосся, реакції фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: гостра ниркова недостатність , гематурія, протеїнурія , нефротичний синдром , інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз нирки, затримка рідини в організмі, набряки.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення активності трансаміназ, гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки, фульмінантний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.
З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемію), панцитопенія, агранулоцитоз.
Першими ознаками розладів з боку крові та лімфатичної системи можуть бути: підвищення температури, біль у горлі, поверхневі рани у ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, втома, носові кровотечі, шкірні крововиливи.
З боку дихальної системи: бронхіальна астма (включаючи диспное), пневмоніт.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, анафілактичні та анафілактоїдні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію і шок), ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя, язика, гортані).
З боку репродуктивної системи: імпотенція.
Інфекційні захворювання: загострення запалень, пов'язаних з інфекціями (наприклад, розвиток некротичного фасциту), симптоми асептичного менінгіту.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда чи інсульт), пов'язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг/добу) та при тривалому застосуванні.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 2 (10 ´ 2) або 10 (10 ´ 10) блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску . За рецептом.
Для таблеток по 75 мг :
Виробник.
Салютас Фарма ГмбХ, Німеччина/Salutas Pharma GmbH, Germany.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Отто-вон-Гюріке-Алеє 1, 39179 Барлебен, Німеччина/Otto-von-Guericke-Allee 1, 39179 Barleben, Germany.
Для таблеток по 150 мг:
Виробники.
Салютас Фарма ГмбХ, Німеччина/Salutas Pharma GmbH, Germany
(виробництво in bulk, пакування, випуск серії).
Лек С. А., Польща/Lek SA, Poland (пакування, випуск серії).
Місцезнаходження виробників та їх адреса місця провадження діяльності.
Отто-вон-Гюріке-Алеє 1, 39179 Барлебен, Німеччина/Otto-von-Guericke-Allee 1, 39179 Barleben, Germany.
50 С, вул. Доманієвська, 02-672 Варшава, Польща/50 C, Domaniewska Str., 02-672 Warsaw, Poland.
ДИКЛОФЕНАК

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа