В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ДИКЛОФЕНАК-ДАРНИЦА раствор для инъекций 25 мг/мл амп. 3 мл №10

ДИКЛОФЕНАК-ДАРНИЦА раствор для инъекций 25 мг/мл амп. 3 мл №10

rx
Код товара: 31881
Производитель: Дарница (Украина, Киев)
1 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 28.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Diclofenak Дарница

Диклофенак-ДАРНИЦА.

Место хранения:
Активный ингредиент: диклофенак;
1 мл раствора включает: диклофенак натрия 25 мг;
Вспомогательные вещества: маннит (Е 421), метабисульфит натрия (Е 223), бензиловый спирт, пропиленгликоль, гидроксид натрия, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: прозрачная, бесцветная или со слегка желтоватым оттенком жидкость с легким специфическим запахом.
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Производные уксусных кислот и родственные соединения. ATH код M01A B05.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Диклофенак-Дарница содержит диклофенак натрия, нестероидное соединение с выраженным анти-ревматическими, противовоспалительными, обезболивающими и жаропонижающими свойствами. Ингибирование биосинтеза простагландинов, которые играют важную роль в возникновении воспаления, боли и лихорадки, считается основным механизмом действия препарата. В ревматических заболеваниях противовоспалительных и анальгетических свойств препарата, клинический ответ определяются, который характеризуется исчезновением признаков и симптомов: боль в состоянии покоя и во время движения, прямоугольной жесткости и припухлость суставов, а также заметное улучшение двигательной функции.
Диклофенак оказывает выраженное анальгезирующее влияние на умеренную и сильную боль нереалистичным происхождения на 15-30 минут.
Диклофенак также продемонстрировали значительное влияние на приступы мигрени.
В посттравматических и послеоперационных состояниях с наличием воспаления, диклофенак быстро облегчает спонтанная боль и боль во время движения и уменьшает отеки , вызванные воспалением и ран.
При применении препарата одновременно с опиоидными анальгетиками для снятия послеоперационной боли, диклофенак значительно уменьшает потребность в них.
Натрия диклофенак в пробирке в концентрациях , эквивалентных тем , которые достигаются в организме человека не подавляет синтез протеогликанов в хрящевой ткани.
Диклофенак-Дарница, раствор для инъекций в ампулах, особенно необходимо , чтобы начать лечение воспалительных и дегенеративных ревматических заболеваний и болевой синдром вследствие воспаления неземного происхождения.
Фармакокинетика.
Поглощение. После введения 75 мг диклофенака, путем внутримышечной инъекции, поглощение начинается немедленно, и средние концентрации в плазме максимум приблизительно 2,5 мкг / мл (8 мкмоль / л) достигается примерно за 20 минут. Объем поглощения может зависеть от величины дозы линейно.
В случае , когда 75 мг диклофенака должны быть введены путем внутривенной инфузии в течение 2 часов, средние концентрации в плазме крови примерно 1.9 мкг / мл (5,9 мкмоль / л). Вскоре вливание приводит к повышению максимальной концентрации в плазме крови, в то время как длительные инфузии приводят к концентрации пропорционально индексу инфузии через 3-4 часа. После внутримышечной инъекции или приема желудочно-стойких таблеток или использования суппозиториев концентрации в плазме крови, они быстро уменьшаются сразу после достижения пиковых уровней.
Биодоступность. Площадь под кривой концентрации (AUC) после внутримышечного или внутривенного введения приблизительно вдвое больше, чем после перорального или ректального введения, так как около половины активного вещества метаболизируется во время первого прохождения через печень (эффект «первого прохождения «) в случае , когда препарат вводят перорально или ректально.
Фармакокинетические свойства не меняются после повторного введения. В условиях соблюдения рекомендуемых интервалов накопления лекарственного средства не происходит.
Распределение. 99,7% диклофенака связывается с белками сыворотки крови, главным образом с альбумином (99,4%). Мнимый объем распределения составляет 0.12-0.17 л / кг.
Диклофенак попадет в синовиальную жидкость, где максимальные концентрации установлены через 2-4 часа после достижения пикового значения в плазме крови. Мнимая полураспада синовиальной жидкости была от 3 до 6 часов. Через 2 часа после достижения уровня пикового значения концентрации в плазме крови диклофенак в синовиальной жидкости превышает этот показатель в плазме крови и остается выше , в течение 12 часов.
Диклофенак был обнаружен в низкой концентрации (100 нг / мл) в грудном молоке, которое breastfeeded. Предполагаемое количество препарата, которое входит в организм грудным молоком, эквивалентно 0,03 мг / кг / день.
Биотрансформация. Метаболизм диклофенака происходит partally путем глюкуронизации интактной молекулы, но , главным образом, располагаемого и многократного гидроксилирования и метоксилирования, что приводит к образованию нескольких фенольных метаболитов (3'-гидрокси-, 4'-гидрокси, 5-гидрокси, 4», 5 - дигидрокси и 3'-гидрокси-4'-метокси диклофенак), большинство из которых преобразуются в глюкуронид конъюгатов. Два из этих фенольных метаболитов биологически активны, но их действие значительно меньше , чем в диклофенака.
Разведение. Общая система клиренс диклофенака в плазме крови составляет 263 ± 56 мл / мин (среднее ± SD). Терминал период полураспада в плазме составляет 1-2 часа. Четыре метаболиты, в том числе два активных, также имеют короткий период полураспада в плазме - 1-3 часа. Один метаболит, 3'-гидрокси-4'-метокси-диклофенак, имеет гораздо более длительный период полураспада с плазмой крови. Тем не менее, этот метаболит фактически неактивный.
Примерно 60% дозы вводят с мочой в виде глюкуронида конъюгата интактной молекулы и в виде метаболитов, большинство из которых также преобразованы в глюкуронид конъюгатов. Менее 1% выводится в виде неизмененного вещества. Остатки дозы устраняется в виде метаболитов через желчь с калом.
Специальные группы пациентов.
Пациенты пожилых людей. Никакой разницы в отношении к абсорбции, метаболизма или экскреции препарата не наблюдалось. Тем не менее, в некоторых пожилых пациентов, 15-минутной внутривенной инфузии привело к концентрации в плазме крови на 50% , чем это наблюдалось у молодых здоровых людей.
Пациенты с нарушенной функцией почек. У пациентов с недостаточностью функции почек, в соответствии с нормальным режимом дозировки, вы не можете ожидать , накапливать активный ингредиент. В условиях клиренса креатинина менее 10 мл / мин, уровни метаболитов гидроксильных в плазме крови при стационарном состоянии достигает примерно в 4 раза выше , чем у пациентов с нормальной функцией почек.
Таким образом, метаболиты , наконец , отображается желчь.
У пациентов с заболеваниями печени. У пациентов с хроническим гепатитом или циррозом компенсированных кинетики и диклофенак метаболизма такие же , как у здоровых добровольцев.
Клинические характеристики.
Индикация.
Препарат с внутримышечной введением предназначен для лечения:
  • Воспалительные и дегенеративные формы ревматизма, ревматоидного артрита, анкилозирующий спондилит, остеоартрит, спондилартрит, синдром позвоночника, всеобъемлющий ревматизм;
  • острые подагры атаки;
  • почечная и желчная колика;
  • боль и отек после травм и операций;
  • могила мигрени атаки.
Препарат при введении в форме внутривенных инфузий предназначен для лечения или профилактики послеоперационной боли.
Противопоказание.
  • Известная гиперчувствительность к активному ингредиенту, метабисульфиту или каким - либо другим компонентам препарата.
  • Как и другие нестероидные противовоспалительные средства (НПВС), диклофенак также противопоказано пациентам , в которых использование ибупрофена, ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов провоцирует приступ бронхиальной астмы, ангионевротический отек, крапивница или острый ринит.
  • Кровотечение или перфорация желудочно - кишечного тракта в анамнезе , связанный с предварительной обработкой НПВС.
  • Активная форма язвенной болезни / кровотечения или рецидив язвенной болезни / кровотечение в анамнезе (два или более отдельных эпизоды установленной язвы или кровотечение).
  • Воспалительное заболевание кишечника (например, болезнь коронки или язвенный колит).
  • Отказ печени.
  • Почечная недостаточность.
  • Застойная сердечная недостаточность (NYHA II-IV).
  • Ишемическая болезнь сердца у пациентов (стенокардия, портативный инфаркт миокарда).
  • Цереброваскулярные заболевания у пациентов, перенесших инсульт или имеют эпизоды преходящих ишемических атак.
  • Заболевания периферических артерий.
  • Лечение периоперационной боли в аортокоронарного шунтирования (или использования искусственного кровообращения аппарата крови).
  • Высокий риск послеоперационного кровотечения, заболевания крови, нарушения гемостаза, гемопоэтических расстройств или цереброваскулярных кровотечения.
  • III триместр беременности.
В данной лекарственной форме препарат противопоказан детям.
Внутривенные инфузии противопоказаны:
  • одновременно с использованием НПВПА или антикоагулянтов ( в том числе низких доз гепарина);
  • геморрагический диатез в анамнезе или подтвержденного / подозреваемой цереброваскулярных кровотечения в анамнезе;
  • хирургические вмешательства с высоким риском кровотечения;
  • бронхиальная астма в анамнезе;
  • умеренной или тяжелой почечной (уровень в сыворотке крови> 160 ммоль / л) недостаточность;
  • гиповолемия или дегидратация различного генеза.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Ниже приведены взаимодействия, которые наблюдались при использовании диклофенака препаратов в виде раствора для инъекций и / или других лекарственных форм.
Литий. В условиях одновременного использования, диклофенак может повысить концентрации лития в плазме крови. Рекомендуется мониторинг уровней лития в сыворотке крови.
Дигоксин. В условиях одновременного использования, диклофенак может повышать концентрацию dipoxin в плазме крови. Рекомендуется мониторинг уровней dipoxin в сыворотке крови.
Диуретики и антигипертензивные средства. Как и другие НПВС, сопутствующее применение диклофенака с диуретиками или антигипертензивными средствами (например, бета-блокаторы, ингибиторы фермента , преобразующего ангиотензин (ACE)) может привести к уменьшению их гипотензивных эффектов через ингибирование синтеза сосудорасширяющих простагландинов. Таким образом, подобная комбинация должна использоваться с оговоркой, а пациенты, особенно лица пожилого возраста, должны находиться под тщательным наблюдением артериального давления. Пациенты должны получить надлежащую гидратацию, также рекомендуется мониторинг функции почек после начала сопутствующей терапии и регулярно после этого, особенно по отношению к диуретиков и ингибиторов АПФ в связи с увеличением риска нефротоксичности.
Препараты вызывают гиперкалиемия. Сопутствующее лечение с калий-чувствительными диуретики, циклоспорин, tracrolimus или trimethoprum может быть связано с увеличением уровня калия в сыворотке крови, так что мониторинг пациентов следует проводить чаще.
Другие NSAZs и кортикостероиды. Одновременное применение диклофенака и других системных НПВС или кортикостероидов может увеличить частоту побочных реакций из желудочно - кишечного тракта. Одновременное применение двух или более NSAID следует избегать.
Антикоагулянты и антитромботические агенты. Рекомендуется принять меры предосторожности, так как сопутствующее введение может повысить риск кровотечения. Хотя клинические исследования не указывают на действие диклофенака на активность антикоагулянтов, существуют отдельные данные о повышении риска кровотечения у пациентов, получающих диклофенаку и антикоагулянты одновременно. Поэтому, рекомендуется тщательное наблюдение за такими пациентами. Как и другие NSAID, Diclofenac в высоких дозах могут временно подавлять агрегацию тромбоцитов.
Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (SSRI). Одновременное введение СИОЗС техники безопасности системы может увеличить риск кровотечения в желудочно - кишечном тракте.
Антидидиабетические препараты. Клинические исследования показали, что Diclofenac можно использовать вместе с пероральным антидиабетическим средством, не влияя на их клиническое действие. Однако существуют определенные случаи гипогликемии и гипергликемических воздействий, которые требуют изменений в дозировке антидидиабетических агентов во время лечения диклофенака. Такие условия требуют контроля уровня глюкозы в крови, что является мерой предосторожности во время сопутствующей терапии.
Cholestypol и cholestiramine. Одновременное использование диклофенака и cholestypol или холестирамин уменьшает всасывание диклофенака примерно на 30% и 60% соответственно. Препараты следует принимать с интервалом в несколько часов.
Препараты, стимулирующие ферменты, которые метаболизировать наркотики. Препараты , которые стимулируют ферменты, например, рифампицин, карбамазепин, фенитоин, питомник (Hypericum продырявленного), теоретически способны уменьшать концентрации диклофенака в плазме крови.
MetoTrexate. При вставке NSAZs менее чем за 24 часа до или после лечения, метотрексат рекомендуется соблюдать осторожность, поскольку концентрация метотрексата в крови может возрасти и увеличить токсичность этого вещества. Диклофенак может подавлять клиренс метотрексата в почечных канальцах, что приводит к увеличению метотрексата. Это взаимодействие косвенно осуществляется через накопление метотрексата в результате нарушения почечной экскреции в присутствии НПВП.
Циклоспорин и Tacrolymus. Диклофенак, а также другие NSAZs, может увеличить нефротоксичность циклоспорина из - за влияния на простагландины почек. Такой риск возникает при лечении tracorum. В связи с этим, он должен быть использован в более низких дозах , чем у пациентов , которые циклоспорин не получены.
Антибактериальные хинолоны. Есть отдельные данные о суде , которые могут быть результатом сопутствующего применения хинолонов и НПВС.
Фенитоин. При использовании фенитоин одновременно с диклофенаком, рекомендуется контролировать концентрацию phenythoin в плазме крови в связи с ожидаемым увеличением в выставке фенитоина.
Сердце гликозиды. Одновременное использование сердечных гликозидов и НПВС может увеличить сердечную недостаточность, снижать скорость клубочковой фильтрации и повысить уровень гликозидов в плазме крови.
Myefprint. NSAZ не следует использовать в течение 8-12 дней после применения myfprin, поскольку NSAZs может уменьшить его влияние.
Мощные ингибиторы CYP2C9. Предостережение рекомендуется для одновременного диклофенака с мощными ингибиторами CYP2C9 (например , с cariconazole), что может привести к значительному увеличению максимальной концентрации в плазме крови и воздействия диклофенака в результате подавления его метаболизма.
Особенности приложения.
Общий
Нежелательные эффекты могут быть сведены к минимуму путем применения минимальной эффективной дозы в течение минимально возможного времени , необходимого для контроля симптомов.
Применение препарата с системным НПВСОМ следует избегать, в том числе селективных ингибиторов циклооксигеназы-2, из - за отсутствия каких - либо синергетической выгоды и возможности разработки дополнительных побочных эффектов.
Следует соблюдать осторожность при назначении препарата пациентам пожилого возраста. В частности, для пациентов летнего возраста со слабым здоровьем и для пациентов с индикатором низкого веса тела, то следует использовать самые низкие эффективные дозы.
Как и при использовании других НПВС, никаких аллергических реакций не может происходить без предварительного воздействия диклофенака, в том числе анафилактических / анафилактических.
Как и другие НПВП, Diclofenac, из-за его фармакодинамических свойств, могут маскировать признаки и симптомы инфекции.
Метабисульфит натрия в растворе для инъекций также может привести к отдельным реакциям тяжелой гиперчувствительности и бронхоспазма.
Влияние на пищеварительную систему
При нанесении всех НПВП, включая диклофенац, случаи желудочно-кишечного кровотечения (рвота в крови, земля), образование язв или перфораций, которые могут быть смертельными и наблюдаются в любое время в процессе лечения как с помощью предупреждающих симптомов, так и без них, а также в История серьезных явлений из желудочно-кишечного тракта. Эти явления обычно имеют более серьезные последствия у пожилых пациентов. Если у пациентов , получавших диклофенак желудочно - кишечное кровотечение или образование язвы, применение препарата должно быть прекращено.
При применении всех НПВП, включая диклофенак, требуется тщательное медицинское наблюдение; Особую осторожность должна проявляться при введении диклофенака пациентам с симптомами , что указывает на нарушение желудочно - кишечного тракта, или при наличии желудка или кишечника язвы, кровотечение или перфорация в анамнезе. Риск желудочно-кишечного кровотечения, образование язв или перфораций выше с увеличением дозы NSaz, включая диклофенаку, а также у пациентов с язвой анамнеза, особенно с осложнениями в виде кровотечения или перфорации.
Пожилые пациенты имеют повышенную частоту нежелательных реакций при использовании НПВС, особенно такие , как желудочно - кишечные кровотечения и перфорации , которые могут привести к летальному исходу.
Щоб зменшити ризик токсичного впливу на травну систему у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо з ускладненнями у вигляді кровотечі або перфорації, та у пацієнтів літнього віку, лікування слід починати та підтримувати найнижчими ефективними дозами.
Для таких пацієнтів, а також хворих, які потребують супутнього застосування лікарських засобів, що містять низькі дози ацетилсаліцилової кислоти (АСК) або інших лікарських засобів, які, ймовірно, підвищують ризик небажаної дії на травну систему, слід розглянути питання про комбіновану терапію із застосуванням захисних лікарських засобів (наприклад інгібіторів протонного насоса або мізопростолу).
Пацієнти зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо літнього віку, повинні повідомляти про будь-які незвичні абдомінальні симптоми (особливо кровотечі в травному тракті). Застереження також потрібні для хворих, які отримують супутні препарати, що можуть підвищити ризик виразки або кровотечі, такі як системні кортикостероїди, антикоагулянти (наприклад варфарин), антитромботичні засоби (наприклад ацетилсаліцилова кислота) або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.
Вплив на печінку
Потрібен ретельний медичний нагляд, якщо диклофенак призначають пацієнтам з ураженою функцією печінки, оскільки їх стан може загостритися.
Як і при застосуванні інших НПЗЗ, рівень одного і більше печінкових ензимів може підвищуватися. Під час довгострокового лікування препаратом як застережний захід слід призначати регулярний нагляд за функціями печінки.
Якщо порушення функцій печінки зберігаються або погіршуються, якщо клінічні ознаки або симптоми можуть бути пов'язані з прогресуючими захворюваннями печінки або якщо спостерігаються інші прояви (наприклад еозинофілія, висипання), застосування препарату слід припинити.
Перебіг захворювань, таких як гепатити, може проходити без продромальних симптомів.
Застереження необхідні у разі, якщо препарат застосовують пацієнтам з печінковою порфірією, через імовірність провокації нападу.
Вплив на нирки
Оскільки при лікуванні НПЗЗ, включаючи диклофенак, повідомлялося про затримку рідини та набряк, особливу увагу слід приділити хворим із порушенням функції серця або нирок, артеріальною гіпертензією в анамнезі, хворим літнього віку, хворим, які отримують супутню терапію діуретиками або препаратами, що суттєво впливають на ниркову функцію, та пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об'єму рідини з будь-якої причини, наприклад до або після серйозного хірургічного втручання. У таких випадках як застережний захід рекомендується моніторинг ниркової функції. Припинення терапії зазвичай зумовлює повернення до стану, який передував лікуванню.
Вплив на шкіру
У зв'язку із застосуванням НПЗЗ, в тому числі диклофенаку, дуже рідко були зареєстровані серйозні реакції з боку шкіри (деякі з них були летальними), включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Очевидно, найвищий ризик розвитку цих реакцій спостерігається на початку курсу терапії, в більшості випадків – протягом першого місяця лікування. Застосування диклофенаку необхідно припинити при першій появі шкірних висипань, уражень слизової оболонки або будь-яких інших ознак підвищеної чутливості.
Системний червоний вовчак (СЧВ) і змішані захворювання сполучної тканини
У пацієнтів із СЧВ і змішаними захворюваннями сполучної тканини може спостерігатися підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.
Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти
Призначати диклофенак пацієнтам із значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (наприклад, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) можна лише після ретельної клінічної оцінки. Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати із збільшенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потреби пацієнта у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію. З обережністю застосовувати пацієнтам віком від 65 років.
Для пацієнтів з наявністю в анамнезі артеріальної гіпертензії та/або застійної серцевої недостатності легкого або помірного ступеня тяжкості необхідним є проведення відповідного моніторингу та надання рекомендацій, оскільки у зв'язку із застосуванням НПЗЗ, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування диклофенаку, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і протягом тривалого часу, може бути пов'язане із незначним збільшенням ризику розвитку артеріальних тромботичних подій (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).
Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, стійкою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою призначати диклофенак не рекомендовано, за необхідністю застосування можливе лише після ретельної оцінки ризику-користі тільки в дозуванні, що не перевищує 100 мг на добу. Подібну оцінку слід провести перед початком довгострокового лікування пацієнтів з факторами ризику розвитку серцево-судинних явищ (наприклад артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом та палінням).
Пацієнти повинні бути проінформовані щодо можливості виникнення серйозних випадків (біль у грудях, задишка, слабкість, порушення мови), які можуть трапитися у будь який час. У цьому випадку треба негайно звернутися до лікаря.
Вплив на гематологічні показники
При тривалому застосуванні препарату, як і інших НПЗЗ, рекомендується моніторинг аналізу крові.
Як і інші НПЗЗ, диклофенак може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно наглядати за хворими з порушеннями гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними порушеннями.
Астма в анамнезі
У хворих на бронхіальну астму, сезонний алергічний риніт, пацієнтів з набряком слизової оболонки носа (назальні поліпи), хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними інфекціями дихальних шляхів (особливо пов'язаними з алергічними, подібними до ринітів симптомами) частіше, ніж у інших, виникають реакції на НПЗЗ, схожі на загострення астми (так звана непереносимість аналгетиків/аналгетична астма), набряк Квінке або кропив'янка. У зв'язку з цим таким хворим рекомендовані спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується хворих з алергією на інші речовини, що проявляється шкірними реакціями, свербежем або кропив'янкою.
Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак натрію та інші НПЗЗ можуть спровокувати розвиток бронхоспазму у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму, або у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
У І і ІІ триместрах вагітності препарат Диклофенак-Дарниця можна призначати лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, лише в мінімальній ефективній дозі. Тривалість лікування повинна бути настільки короткою, наскільки це можливо. Як і інші НПЗЗ, препарат протипоказаний в останньому триместрі вагітності (можливе пригнічення скорочувальної здатності матки і передчасне закриття артеріальної протоки у плода).
Інгібування синтезу простагландинів може негативно позначитися на вагітності та/або розвитку ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викиднів та/або ризик розвитку серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібітору синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшився з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %.
Не виключено, що ризик збільшується зі збільшенням дози і тривалості лікування. Було показано, що у тварин введення інгібітору синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- і постімплантаційних втрат і летальності ембріона/плода.
Крім того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу, була зареєстрована підвищена частота різних вад розвитку, у тому числі з боку серцево-судинної системи. Якщо Диклофенак-Дарниця необхідно застосувати жінкам, які прагнуть завагітніти, або у І триместрі вагітності, доза препарату повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.
Під час ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:
- серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
- порушення функцій нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідроамніоном.
Вплив на матір і новонародженого, а також наприкінці вагітності:
- можливі подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може спостерігатися навіть при дуже низьких дозах;
- гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.
Отже, Диклофенак-Дарниця протипоказаний у ІІІ триместрі вагітності.
Період годування груддю. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, диклофенак проникає у грудне молоко у невеликій кількості. Таким чином, щоб уникнути небажаного впливу на немовля, Диклофенак-Дарниця не слід застосовувати у період годування груддю.
Фертильність. Як і інші НПЗЗ, Диклофенак-Дарниця може вплинути на фертильність жінки. Препарат не слід застосовувати жінкам, які планують завагітніти. Жінкам, які мають труднощі із заплідненням або тим, хто проходив обстеження внаслідок інфертильності, необхідно припинити застосування препарату Диклофенак-Дарниця.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Пацієнтам, у яких під час лікування препаратом Диклофенак-Дарниця спостерігаються порушення зору, запаморочення, вертиго, сонливість або інші порушення з боку центральної нервової системи, слід утримуватися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Препарат слід застосовувати у найменших рекомендованих дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи завдання лікування у кожного пацієнта окремо.
Препарат Диклофенак-Дарниця, розчин для ін'єкцій, не застосовувати більше 2 днів. У разі необхідності лікування можна продовжити таблетками Диклофенак-Дарниця.
Внутрішньом'язова ін'єкція.
З метою попередження пошкодження нервових або інших тканин у місці внутрішньом'язової ін'єкції потрібно виконувати наступні правила.
Доза зазвичай становить 75 мг (1 ампула) на добу, яку слід вводити шляхом глибокої ін'єкції у верхній зовнішній сектор великого сідничного м'яза. У тяжких випадках добову дозу можна збільшити до 2 ін'єкцій по 75 мг, між якими слід витримати інтервал у кілька годин (по 1 ін'єкції в кожну сідницю). Як альтернатива 75 мг можна комбінувати з іншими лікарськими формами препарату Диклофенак-Дарниця (наприклад таблетками) до загальної максимальної сумарної добової дози 150 мг.
В умовах нападу мігрені клінічний досвід обмежений випадками з початковим застосуванням 1 ампули 75 мг, дозу слід вводити одразу ж після застосування диклофенаквмісних супозиторіїв по 100 мг у той же день (у разі необхідності). Загальна добова доза не має перевищувати 175 мг у перший день.
Немає доступних даних щодо застосування препарату для лікування нападів мігрені більше, ніж 1 день.
Внутрішньовенні інфузії.
Диклофенак-Дарниця, розчин для ін'єкцій, не слід вводити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції.
Безпосередньо перед початком внутрішньовенної інфузії Диклофенак-Дарниця, залежно від необхідної її тривалості, 1 ампулу препарату слід розвести у 100-500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, буферизованого розчином бікарбонату натрію для ін'єкцій (0,5 мл 8,4 % розчину або 1 мл 4,2 % або відповідний об'єм іншої концентрації), який взяли зі щойно відкритого контейнера. Використовувати можна тільки прозорі розчини. Якщо в розчині є кристали або осад, для інфузії його застосовувати не можна.
Рекомендовані два альтернативні режими дозування препарату Диклофенак-Дарниця, розчину для ін'єкцій.
  • Для лікування помірного і тяжкого післяопераційного болю 75 мг необхідно вводити безперервно від 30 хвилин до 2 годин. У разі необхідності лікування можна повторити через 4-6 годин, але доза не має перевищувати 150 мг на добу.
  • Для профілактики післяопераційного болю через 15 хвилин – 1 годину після хірургічного втручання потрібно ввести навантажувальну дозу 25-50 мг, після цього необхідно застосувати безперервну інфузію приблизно 5 мг/годину аж до максимальної добової дози 150 мг.
Пацієнти літнього віку
Хоча у пацієнтів літнього віку фармакокінетика препарату не погіршується до будь-якого клінічно значущого ступеня, НПЗЗ слід застосовувати з особливою обережністю таким пацієнтам, які, як правило, більш схильні до розвитку небажаних реакцій. Зокрема, для ослаблених пацієнтів літнього віку або для пацієнтів з низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози (див. також розділ «Особливості застосування»); також пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч при лікуванні НПЗЗ.
Рекомендована максимальна добова доза препарату Диклофенак-Дарниця становить 150 мг.
Діти.
Диклофенак-Дарниця у даній лікарській формі розчину для ін'єкцій протипоказаний для застосування дітям.
Передозування.
Симптоми. Типова клінічна картина наслідків передозування диклофенаку відсутня. Передозування може спричинити такі симптоми як головний біль, нудота, блювання, біль в епігастрії, гастроінтестинальна кровотеча, діарея, запаморочення, дезорієнтація, збудження, кома, сонливість, дзвін у вухах, втрата свідомості або судоми. У випадку тяжкого отруєння можлива гостра ниркова недостатність та ураження печінки.
Лікування. Протягом 1 години після застосування потенційно токсичної кількості препарату перорально слід розглянути можливість застосування активованого вугілля. Крім того, у дорослих слід розглянути можливість промивання шлунка протягом 1 години після застосування потенційно токсичної кількості препарату. При частих або тривалих судомах необхідно внутрішньовенно ввести діазепам. З урахуванням клінічного стану пацієнта можуть бути показані інші заходи. Лікування симптоматичне.
Побічні реакції .
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад інфаркт міокарда чи інсульт), пов'язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та при тривалому застосуванні.
Наступні небажані ефекти включають явища, пов'язані з введенням препарату Диклофенак-Дарниця розчину для ін'єкцій та/або інших лікарських форм диклофенаку за умов короткострокового і довготривалого застосування.
З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемії), агранулоцитоз.
З боку імунної системи : гіперчутливість, анафілактична та псевдоанафілактична реакції (включаючи гіпотензію та шок), ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).
Психічні розлади: дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні жахи, дратівливість, психічні розлади, сплутаність свідомості, галюцинації.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, втомлюваність, парестезія, порушення пам'яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлад відчуття смаку, інсульт, порушення чутливості, порушення відчуття при дотику.
З боку органів зору: розлад зору, затуманення зору, диплопія, неврит зорового нерва.
З боку органів слуху та рівноваги: вертиго, дзвін у вухах, порушення слуху.
З боку серця: відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда.
З боку судинної системи : артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, васкуліт.
З боку органів дихання : астма (включаючи диспное), бронхоспазм, пневмоніт.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія, гастрит, гастроінтестинальні кровотечі, блювання з домішками крові, геморагічна діарея, мелена, виразка шлунка або кишечнику з кровотечею або без неї або з перфорацією (іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку), коліт (включаючи геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороби Крона), запор, стоматит, у тому числі виразковий стоматит, глосит, розлад ковтання, мембранні стриктури тонкого кишечнику, панкреатит.
Гепатобіліарні розлади : збільшення рівня трансаміназ, гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки, миттєвий гепатит, гепатонекроз, печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, кропив'янка, бульозні висипання, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, втрата волосся, реакція фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, нирковий папілярний некроз.
Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: загальне нездужання, реакція на місці ін'єкції, біль, затвердіння, набряк, некроз у місці ін'єкції, абсцес у місці ін'єкції.
Інші: імпотенція.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання .
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Диклофенак-Дарниця, розчин для ін'єкцій, не можна змішувати з іншими розчинами для ін'єкцій в одній ємкості.
Розчини для інфузії натрію хлориду 0,9 % або глюкози 5 % без бікарбонату натрію у якості добавки мають ризик перенасичення, що може призвести до утворення кристалів або осаду. Інші розчини для інфузії не слід застосовувати.
Упаковка.
По 3 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці; по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці, по 1 або 2 контурні чарункові упаковки в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13
ДИКЛОФЕНАК

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа