Личный кабинет
ДИКЛОФЕНАК ЕВРО табл. п/о 50 мг №100
rx
Код товара: 188586
Производитель: Unique (Индия)
1 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Diclofenac Euro.
Diclofenac евро.
Место хранения:
Активный ингредиент: Diclofenac натрия;
1 таблетка содержит Diclofenac натрия 50 мг;
Вспомогательные вспомогательные: моногидрат лактозы, крахмал, тальк, стеарат магния, силиконовый диоксид диоксид диоксида, диоксид натрия, дисперсия натрия, дисперсия натрия, гидроксид натрия, диэтил-фталат, полисорбат 80 (двойной 80), диоксид титана (E 171), краситель желтого цвета FCF E 110 ).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты оболочкой, кишечниками.
Основные физико-химические свойства: круглые диоксид таблетки апельсина в миску.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства.
ATT Code M01A B05.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Diclofenac натрий - активный ингредиент препарата представляет собой нестероидное соединение с ярко выраженным антипиретическим, обезболивающим и противовоспалительным свойствам. Diclofenac натрия в качестве не селективного ингибитора Cox-1 и Cox-2 нарушает метаболизм арахидоновой кислоты и ингибирует биосинтез простагландинов, подавляя активность синтеза фермента простагландина и, таким образом, значительно снижает проявление симптомов воспаления и увеличению Чувствительность нервных окончаний к механическому раздражению и последствиям биологически активных веществ, образованных вместо воспаления.
При ревматических заболеваниях, противовоспалительное и обезболивающее действие Diclofenac Euro приводит к снижению тяжести боли (как в состоянии покоя, так и в движении), быстрой покровенности, набухания суставов и тем самым - для улучшения функционального состояния пациента.
Когда травмы и в посттравматическом периоде диклофенак уменьшает боль и воспалительный отек.
In vitro Diclofenac натрия в концентрациях, эквивалентных тем, которые достигаются в лечении пациентов, не подавляют биосинтез протеогликанов хрящами ткани.
Фармакокинетика.
Diclofenac быстро и полностью поглощается из кишечных таблеток. После одноразового внутреннего приема евро Diclofenac в дозе 50 мг максимальная концентрация (C Max ) достигается примерно через 2-3 часа и составляет 1,5 мкг / мл. Концентрация плазмы крови линейно пропорциональна дозы. Изменения не наблюдались в фармакокинетике диклофенака с многократной дозой; Препарат не накапливается, если пациент придерживается рекомендуемого интервала между методиками.
Биодоступность диклофенака составляет 50%. Связывание к крови белками составляет 95-98% (предпочтительно альбумин). Diclofenac Euro проникает в синовиальную жидкость, где максимальная концентрация достигается в течение 2-4 часов спустя, чем в плазме крови. Срок годности синовиальной жидкости составляет 3-6 часов (концентрация активного вещества в синовиальной жидкости через 4-6 часов после препарата выше, чем в плазме крови и остается выше в течение следующих 12 часов).
50% активного вещества метаболизируется путем «первого прохода» через печень. Район под кривой «Время концентрации» (AUC) после перорального введения составляет примерно половину площади в случае парентерального введения одной и той же дозы. Метаболизм диклофенака происходит в основном благодаря одному гидроксилированному и сопряжению с глюкуроновой кислотой. Система Enzyme P450 CYP2C9 также участвует в метаболизме препарата. Фармакологическая активность метаболитов ниже, чем у диклофенака.
Системное оформление Diclofenac составляет 260 мл / мин. Срок годности плазмы крови составляет 1-2 часа. 60% полученной дозы выводится в форме метаболитов через почки с мочой, в виде глюкуронида конъюгата неповрежденной молекулы и в форме метаболитов, большинство из которых также превращаются в сопряжения глюкуронида; Менее 1% выхода в неизменной форме; Остальная часть дозы выводится в форме метаболитов с желчью.
У пациентов с выраженным нарушением функции почек (клиренс креатинина менее 10 мл / мин), удельный вес выхода метаболитов с желчими, рассчитанными равновесными концентрациями гидроксилируемых метаболитов в плазме было примерно в 4 раза выше, чем у здоровых добровольцев. У пожилых людей и пациентов с хроническим гепатитом и компенсированной циррозом печени значительные изменения в фармакокинетике диклофенака не наблюдались.
Клинические характеристики.
Индикация.
- воспалительные и дегенеративные формы ревматических заболеваний (ревматоидный артрит, анкилозирующий спондилит, остеоартрит, спондилартрит);
- болевые синдромы от позвоночника;
- ревматические заболевания мягких тканей вне школы;
- острые подагры атаки;
- посттравматические и послеоперационные болевые синдромы, сопровождающиеся воспалением
и отек, например, после стоматологических и ортопедических вмешательств;
и отек, например, после стоматологических и ортопедических вмешательств;
- боль и / или воспаление сопровождается воспалительными гинекологическими заболеваниями, например, первичной дисменореей или аднекситом;
- в качестве вспомогательного агента при тяжелых воспалительных заболеваниях ЛОР-органов, которые сопровождаются чувством боли, например, с фарисилитом, отитом.
В соответствии с общепринятыми подходами к лечению инфекционно-воспалительных заболеваний также необходимо использовать этиотропные агенты. Сама лихорадка не является признаком использования препарата.
Противопоказание.
- гиперчувствительность к активным веществам или другим компонентам препарата;
- острая язва желудка и / или двенадцатиперстных язв, желудочно-кишечного кровотечения или перфорации;
- кровотечение или перфорация желудочно-кишечного тракта в анамнезе, связанном с предварительным лечением нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП);
- активная форма язвы / кровотечения / кровотечения пептической или рецидивирующей язвы / кровотечение в анамнезе (два или более отдельных эпизода диагностированной язвы или кровотечения);
- воспалительные заболевания кишечника (болезнь Крона или язвенный колит);
- последний триместр беременности;
- Отказ печени;
- почечная недостаточность;
- застойная сердечная недостаточность (NYHA II-IV);
- ишемическая болезнь сердца у пациентов с стенокарцептом, нес инфаркт миокарда;
- цереброваскулярные заболевания у пациентов, которые пострадали от инсульта или имеют эпизоды переходных ишемических атак;
- заболевания периферических артерий;
- лечение периоперационной боли в аорто-коронарном шунтировании (или использование искусственного кровообращения);
- Как и другие НПВП, Diclofenac также противопоказан пациентам, в которых использование ибупрофена, ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов провоцирует атаку бронхиальной астмы, ангионеротического отека, вартикарии или острый ринит, носовые полипы и другие аллергические симптомы.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Следующие типы взаимодействий наблюдались при использовании Diclofenac EURO и / или других доз и форм диклофенака.
Литий. При одновременном использовании Diclofenac может увеличить концентрацию лития в плазме крови. Рекомендуется контролировать уровень лития в сыворотке.
Дигоксин. При одновременном использовании Diclofenac может увеличить концентрации дигоксина в плазме крови. Рекомендуется контролировать уровень дипоксинов в сыворотке.
Мочегонные и антигипертензивные средства. Что касается других НПВП, одновременное использование диклофенака и мочегонных или антигипертензивных препаратов (например, бета-блокаторы, ангиотензин, преобразующие ингибиторы фермента (ACE) могут привести к снижению антигипертензивного эффекта путем ингибирования синтеза вазодиловых простагландинов. Следовательно, комбинация Эти препараты следует использовать с осторожностью, и особенно - пациентами пожилых людей следует тщательно контролировать нефротоксичность кровяного давления.
Одновременное лечение с использованием консервирующей калия диуретики, циклоспорина, тракролимуса или триметоприма может привести к увеличению уровня калия в сыворотке, поэтому мониторинг пациентов должен быть проведен чаще.
Антикоагулянты и антитромботические инструменты будут предписаны с осторожностью. Поскольку одновременное использование с Diclofenac может увеличить риск кровотечения. Хотя клинические исследования не показывают, что диклофенака влияет на действие антикоагулянтов, существуют отдельные отчеты о повышенном риске кровотечения у пациентов, которые одновременно используют диклофенац и антикоагулянты. Поэтому, для уверенности, что никакие изменения в дозировке антикоагулянтов не требуются, рекомендуется тщательный мониторинг таких пациентов. Как и другие нестероидные противовоспалительные препараты, Diclofenac в высоких дозах могут временно подавлять агрегацию тромбоцитов.
Другие НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 и кортикостероиды. Одновременное использование диклофенака с другими НПВП системных действий или кортикостероидов может увеличивать частоту побочных реакций от желудочно-кишечного тракта (желудочно-кишечное кровотечение или язву). Одновременное применение двух или более NSAID следует избегать.
Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина (SZZS). Одновременное назначение НПВП системных действий, включая Diclofenac, и SSSS, может увеличить риск кровотечения в желудочно-кишечном тракте.
Антидидиабетические препараты. Клинические исследования показали, что Diclofenac может предписаться одновременно с оральными антидиабетическими препаратами, не влияя на их клинический эффект. Однако были отдельные отчеты о гипергликемии и гипогликемии, которые требуют регулировки дозы антидиабетических препаратов. Рекомендуемый контроль уровней глюкозы во время комбинированной терапии.
MetoTrexate. Diclofenac Euro может подавлять зазор метотрексата в почечных канальцах, что приводит к увеличению уровней метотрексата. С осторожностью использовать NSAIDS не менее чем за 24 часа до или после обработки метотрексатом, поскольку концентрация метотрексата в крови может увеличить и повысить токсичность. Были случаи серьезной токсичности, когда интервал между использованием метотрексата и НПВП, включая диклофенак, был в течение 24 часов. Это взаимодействие косвенно осуществляется через накопление метотрексата в результате нарушения почечной экскреции в присутствии НПВП.
Циклоспорин. Diclofenac Euro, а также другие НПВП, могут увеличить нефротоксичность циклоспорина из-за воздействия на почечные простагландины, поэтому Diclofenac следует использовать в дозах ниже, чем для пациентов, которые не используют циклоспорин.
Tacrolymus . При использовании NSAID с трактором может быть увеличен увеличение риска нефротоксичности, что может быть косвенно через почечную антипростаглалкий эффект НПВП и ингибитора кальцинерина.
Антибиотики серии Quinolone. Были отдельные отчеты о судорогах, которые могут быть связаны с одновременным использованием хинолонов и НПВП. Это можно наблюдать у пациентов с эпилепсией и судороги в истории и без них. Таким образом, меры предосторожности следует осуществлять при решении вопроса об использовании хинолона пациентам, которые уже получают NSAID.
Фенитоин. При использовании фенитоина одновременно с Diclofenac рекомендуется контролировать концентрации в плазме крови фенитоина. Рекомендуется в связи с возможным увеличением влияния фенитоина.
Холестип и холестирамин. Эти препараты могут вызвать задержку или уменьшение всасывания диклофенака. Таким образом, рекомендуется прописать диклофенаку не менее 1 часа до или через 4-6 часов после использования холестала / холестырамина.
Сердце гликозиды. Одновременное использование сердечных гликозидов и НПВП может увеличить сердечную недостаточность, снизить скорость гломерелярной фильтрации и повысить уровень гликозидов в плазме крови.
Myefprint. NSAID не следует использовать в течение 8-12 дней после использования Miferstone, поскольку NSAIDS может уменьшить эффект MyFPrin.
Мощные ингибиторы SYP2C9. С осторожностью одновременно предписывают ингибиторы Diclofenac и Syp2C9 (таких как сульфинпиразон и кариконазол), что может привести к значительному увеличению пика в плазме крови и диклофенака действий в связи с ингибированием метаболизма диклофенака.
Особенности приложения.
Общий.
Чтобы минимизировать нежелательные эффекты, лечение должно быть запущено из самой маленькой эффективной дозы в течение кратчайшего периода времени, необходимого для контроля симптомов.
Следует избегать одновременного использования Diclofenac Euro и других NSAID материалов системного действия, включая выборочные ингибиторы COX-2, поскольку нет подтверждений по преимуществам синергетического действия, а также из-за дополнительных побочных эффектов.
Необходимо использовать препарат пациентам летнего возраста (более 65 лет). В частности, рекомендуется назначать самые низкие эффективные дозы физически слабых пожилых пациентов или, если вес тела пациента ниже, чем норма.
Как и при использовании других NSazs, аллергические реакции могут редко развиваться (включая анафилактические / анафилактоидные реакции), даже без предварительного использования диклофенака.
Реакции гиперчувствительности могут также прогрессировать в синдроме консульсины, серьезной аллергической реакции, которая может вызвать инфаркт миокарда. Симптомы таких реакций могут включать боль в груди, которая происходит в сочетании с аллергической реакцией на дицилофенаку.
Как и другие НПВП, Diclofenac евро, из-за его фармакодинамических свойств, могут маскировать признаки и симптомы инфекции.
Diclofenac - кишечные таблетки, содержащие лактозу. Пациенты с редкой наследственной непереносимостью галактозы, тяжелой дефицит дефицита лактазы или глюкозой глюкозы глюкозы.
Влияние на пищеварительный тракт (TT).
При нанесении всех НПВП, включая диклофенац, случаи желудочно-кишечного кровотечения (кровяные кровяные случаи, основания), формирование язв или перфораций, которые могут быть смертельными и возникновениями при лечении или отсутствии предупреждающих симптомов или предварительного анамнеза серьезных явлений из желудочно-кишечного тракта. тракт. Эти явления обычно имеют более серьезные последствия у пожилых пациентов. Если пациенты, получающие диклофенаку, наблюдаются явления желудочно-кишечного кровотечения или формирование язв, использование препарата должно быть прекращено.
Пожилые пациенты имеют повышенную частоту нежелательных реакций на использование НПВП, особенно в отношении желудочно-кишечного кровотечения и перфорации, которые могут быть летальными.
Как и при использовании других НПВП, осторожное медицинское надзору и особое осторожность необходимы в назначении пациентов с Diclofenac с симптомами, которые указывают на нарушение пищеварительного тракта или с указанием язвы; кровотечение или перфорация желудка или кишечника в анамнезе. Риск кровотечения желудочно-кишечного тракта увеличивается с увеличением дозы NPZZ, а также у пациентов с язвой анамнеза, особенно если осложнения (кровотечение или перфорация), а также у пациентов с пожилыми людьми. Чтобы снизить риск токсического воздействия на TT у таких пациентов, следует запускать и поддерживать лечение в самых низких эффективных дозах. Для таких пациентов, как и для пациентов с одновременным использованием препаратов, содержащих ацетилсалициловую кислоту (спросить / аспирин) или другие препараты, которые повышают риск вредного воздействия на TT, необходимо рассмотреть комбинированную терапию с использованием защитного оборудования (например, ингибиторы протонов насоса. Или мизопростол).
Пациенты с токсическим воздействием на TT в истории, особенно пожилых людей, должны уведомить доктора о любых необычных симптомах живота (особенно о кровотечении с ТТ). С осторожностью назначать препараты пациентам, которые одновременно используют лекарства, которые могут повысить риск язвы или кровотечения (системные действия кортикостероиды, антикоагулянты (например, Warfarin), антитромботические препараты (например, спрашивают) или селективные ингибиторы захвата серотонина).
НПВП, в том числе Diclofenac, может быть связан с повышенным риском желудочно-кишечной неплатежеспособности анастомоза. Рекомендуемый бдительный надзор и осторожность при использовании Diclofenac после операции желудочно-кишечного тракта.
Эффект на печени.
Пациенты с нарушениями печени должны обеспечивать постоянный медицинский надзор, поскольку их состояние может ухудшить.
Как с использованием других NSazs, равные уровни печени могут увеличить. Это наблюдалось очень часто при использовании диклофенака в исследованиях (примерно 15% пациентов), но очень редко сопровождается проявлением клинических симптомов. В большинстве случаев было увеличение граничных уровней. Рост уровней ферментов печени сопровождался клиническими проявлениями повреждения печени. Рост уровней ферментов обычно обратился после прекращения препарата.
Слід зазначити, що препарат Диклофенак Євро рекомендований лише для короткого курсу лікування (не більше 2 тижнів). У випадку призначення диклофенаку на тривалий період застережним заходом є регулярне спостереження за функцією печінки та рівнями печінкових ферментів. Застосування даного препарату слід припинити, якщо спостерігається порушення або погіршення функції печінки, якщо клінічні ознаки або симптоми свідчать про розвиток захворювання печінки або якщо виникають інші симптоми, наприклад, еозинофілія, висипання. Перебіг захворювань, таких як гепатити, може походити без продромальних симптомів. З обережністю застосовувати диклофенак пацієнтам з печінковою порфірією через імовірність провокування нападу.
Вплив на нирки.
Тривале застосування високих доз НПЗЗ часто призводить до виникнення набряків та артеріальної гіпертензії. Особливої обережності слід дотримуватися пацієнтам з порушенням функції серця або нирок, артеріальною гіпертензією в анамнезі, пацієнтам літнього віку, пацієнтам, які одночасно застосовують діуретики або препарати, що мають значно впливати на функцію нирок, а також пацієнтам з істотним зменшенням об'єму позаклітинної рідини, наприклад, перед/після хірургічних втручань. При призначенні у таких випадках Диклофенаку Євро слід проводити моніторинг функції нирок. Після припинення терапії стан пацієнтів зазвичай нормалізується.
Вплив на шкіру
У зв'язку із застосуванням НПЗП, у тому числі препарату Диклофенак Євро, у дуже рідких випадках були зареєстровані серйозні реакції з боку шкіри (деякі з них були летальними, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. У пацієнтів найвищий ризик розвитку цих реакцій спостерігається на початку курсу терапії: поява реакції відзначається у більшості випадків протягом першого місяця лікування. Застосування препарату Диклофенак Євро необхідно припинити при першій появі шкірних висипань, ураженнях слизової оболонки або при появі будь-яких інших ознак підвищеної чутливості.
СЧВ і змішані захворювання сполучної тканини. У пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ) і змішаними захворюваннями сполучної тканини може спостерігатися підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.
Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти. Призначати диклофенак пацієнтам зі значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) можна лише після ретельної клінічної оцінки. Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати зі збільшенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потребу пацієнта у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію.
Для пацієнтів з наявністю в анамнезі артеріальної гіпертензії та/або застійної серцевої недостатності легкого або помірного ступеня тяжкості необхідним є проведення відповідного моніторингу та надання рекомендацій, оскільки у зв'язку із застосуванням НПЗП, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків. Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування диклофенаку, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і при тривалому лікуванні, може бути пов'язано з незначним збільшенням ризику розвитку артеріальних тромботичних подій (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).
Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, стійкою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою призначати диклофенак не рекомендовано, за необхідністю застосування можливе лише після ретельної оцінки ризику-користі тільки в дозуванні не більше 100 мг на добу.
Пацієнти повинні бути проінформовані щодо можливості виникнення серйозних антитромбічних випадків (біль у грудях, задишка, слабкість, порушення мовлення) яке може відбутися у будь-який час. У цьому випадку треба негайно звернутися до лікаря.
Вплив на гематологічні показники.
Препарат Диклофенак Євро рекомендований лише для короткочасного курсу лікування. У разі призначення даного препарату на триваліший період рекомендується (як і для інших НПЗЗ) регулярно контролювати гемограму.
Як і інші НПЗЗ, диклофенак може тимчасово інгібувати агрегацію тромбоцитів, тому слід ретельно контролювати стан пацієнтів з порушенням гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними порушеннями.
Астма в анамнезі.
У пацієнтів з бронхіальною астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носа (наприклад назальні поліпи), хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ) або хронічними інфекціями респіраторного тракту (особливо з проявами, подібними до симптомів алергічного риніту) при прийомі НПЗЗ частіше, ніж у інших пацієнтів виникають такі побічні ефекти як загострення бронхіальної астми (так звана непереносимість анальгетиків або аналгетична астма), набряк Квінке, кропив'янка. У зв'язку з цим таким хворим необхідні спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Вищевказане також стосується пацієнтів з алергічними проявами при застосуванні інших препаратів, наприклад, висипання, свербіж, кропив'янка.
Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак натрію та інші НПЗП можуть спровокувати розвиток бронхоспазму при застосуванні пацієнтам, які страждають на бронхіальну астму, або пацієнтам з бронхіальною астмою в анамнезі.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Диклофенак Євро не слід застосовувати у період І і ІІ триместрів вагітності, за винятком, якщо потенціальна користь прийому препарату для матері перевищує потенційний ризик для плода, і лише в мінімальній ефективній дозі, а тривалість лікування повинна бути настільки коротка, наскільки це можливо. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності (можливе пригнічення скорочувальної здатності матки і передчасне закриття артеріальної протоки у плода).
Інгібування синтезу простагландинів може негативно позначитися на перебіг у вагітності та/або розвитку ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викиднів та/або ризик розвитку серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібітору синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад був збільшений з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %.
Не виключено, що ризик збільшується з дозою і тривалістю лікування. Було показано, що у тварин введення інгібітору синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- і постімплантаційної втрати та летальності ембріона/плода.
Крім того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу, була зареєстрована підвищена частота різних вад розвитку, у тому числі з боку серцево-судинної системи. Якщо Диклофенак Євро застосовує жінка, яка прагне завагітніти, або у
I триместрі вагітності, доза препарату повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.
I триместрі вагітності, доза препарату повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.
Під час III триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:
- серцево-легенева токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
- порушення функцій нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідроамніоном.
На матір і новонародженого, а також наприкінці вагітності:
- можливі подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може спостерігатися навіть при дуже низьких дозах;
- гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.
Годування груддю.
Як і інші НПЗП, диклофенак у незначній кількості проникає у грудне молоко. У період годування груддю Диклофенак Євро протипоказаний.
Фертильність у жінок. Як і інші НПЗП, Диклофенак Євро може негативно впливати на жіночу фертильність, тому не рекомендується призначати препарат жінкам, які планують вагітність. Для жінок, які мають проблеми із зачаттям або проходять дослідження на безпліддя, слід розглянути доцільність відміни препарату Диклофенак Євро.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Зазвичай при прийомі препарату у рекомендованих дозах і при короткочасному курсі лікування впливу на швидкість реакції не спостерігається. Проте пацієнтам, у яких при застосуванні препарату Диклофенак Євро виникають порушення зору, запаморочення, вертиго, сонливість або інші порушення з боку центральної нервової системи, млявість або втомлюваність, не слід керувати автотранспортом, або працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Відповідно до загальних рекомендацій, препарат слід застосовувати у найнижчих ефективних дозах, які є достатніми для полегшення симптомів захворювання протягом найкоротшого періоду часу.
Приймати таблетки слід цілими, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води під час прийому їжі або після їди.
Для дорослих: рекомендована доза препарату становить 100-150 мг на добу. Добову дозу слід розподілити на 2-3 прийоми. Після досягнення оптимального терапевтичного ефекту дозу можна поступово зменшити до підтримуючого рівня – 75-100 мг на добу. Добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг.
При первинній дисменореї добову дозу Диклофенаку Євро слід підбирати індивідуально. Добова доза зазвичай становить 50-150 мг. Початкова доза може бути 50-100 мг, але у разі необхідності протягом наступних кількох менструальних циклів дозу можна підвищити до максимальної – 200 мг на добу. Застосування таблеток Диклофенак Євро слід розпочинати при появі перших симптомів та продовжувати протягом кількох днів залежно від реакції та симптоматики.
Препарат слід застосовувати у найменших ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи завдання лікування у кожного окремого пацієнта.
Пацієнти літнього віку: хоча у пацієнтів літнього віку фармакокінетика препарату Диклофенак Євро не погіршується до будь-якого клінічно значущого ступеня, нестероїдні протизапальні препарати слід застосовувати з особливою обережністю для пацієнтів літнього віку, які, як правило, більш схильні до розвитку небажаних реакцій. Зокрема, для ослаблених пацієнтів літнього віку або для пацієнтів з низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози; також пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч при лікуванні НПЗП.
Діти. Препарат у даному дозуванні дітям не застосовують.
Передозування.
Симптоми. Типової клінічної картини, характерної для передозування диклофенаку, не існує. Передозування може спричинити такі симптоми як запаморочення, дезорієнтація, головний біль, сонливість, кома, нудота, блювання, діарея, біль у животі, біль у епігастрії, шлунково-кишкові кровотечі, психомоторне збудження, дзвін у вухах, судоми, втрата свідомості; у випадку вираженого отруєння можливий розвиток гострої ниркової недостатності та ураження печінки.
Лікування. Лікування гострого отруєння НПЗП, включаючи диклофенак, полягає в проведенні підтримуючої і симптоматичної терапії. Це стосується лікування таких проявів як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і пригнічення дихання. Малоймовірно, що такі специфічні лікувальні заходи як форсований діурез, діаліз або гемоперфузія стануть корисними для виведення Диклофенаку Євро, оскільки активні речовини препарату значною мірою зв'язуються з білками плазми крові і зазнають інтенсивного метаболізму.
Після прийому потенційно токсичних доз може бути застосоване активоване вугілля, а після прийому потенційно небезпечних для життя доз – проведення знезараження шлунка (наприклад викликання блювання, промивання шлунка).
Побічні реакції.
З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, гемолітична анемія; апластична анемія; анемія, пов'язана з внутрішньою кровотечею; екхімоз; лейкопенія; нейтропенія; тромбоцитопенія з/без пурпури, панцитопенія. Першими ознаками можуть бути підвищена температура, фарингіт, поверхневі ранки в роті, грипоподібні симптоми, серйозна апатія, кровотеча з носа, шкірна кровотеча.
З боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактичні/анафілактоїдні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію і шок), ангіоневротичний набряк, включаючи набряк обличчя, язика, внутрішній набряк горлянки, алергічний васкуліт та пневмонія.
Психічні порушення: дезорієнтація, депресія, безсоння, дратівливість, нічні кошмари, психотичні порушення.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, втомлюваність, парестезії, порушення пам'яті, судоми, занепокоєння, тремор, асептичний менінгіт, розлади смаку, інсульт, сплутаність свідомості, порушення мозкового кровообігу, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання.
З боку органів зору: зорові порушення, затуманення зору, диплопія, неврит зорового нерва.
З боку органів слуху та лабіринту: вертиго, дзвін у вухах, розлади слуху.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, відчуття серцебиття, аритмія, кардіалгія, колапс, біль у загрудинній ділянці, кровотечі з носа, васкуліт, тахікардія, застійна серцева недостатність, інфаркт міокарда, синдром Коуніса.
З боку органів дихання: диспное (утруднене дихання), астма (включаючи задишку), пневмоніт.
З боку шлунково-кишкового тракту: гастропатія (гастралгія та дискомфорт в епігастральній ділянці, нудота, блювання, відчуття переповненості шлунка, відрижка, печія, метеоризм, діарея, геморагічна діарея, абдомінальний біль, диспепсія), ерозивно-виразкові порушення травного тракту (включаючи порушення стравоходу, шлунка, пептичну виразку, гастроінтестинальну виразку з або без кровотечі або перфорації, численні виразки травного тракту), перфорація шлунка або кишечнику (інтенсивний ріжучий біль, відчуття печіння в епігастральній ділянці, наявність у калі домішків крові, мелена, блювання з домішками крові) іноді летальні, особливо у хворих літнього віку; гастрити, гастроінтестинальна кровотеча, неспецифічний коліт з кровотечею чи без, езофагіт, сухість у роті, запор, токсичні гепатити; нечасті побічні реакції – блювання, коліти або їх загострення (включаючи геморагічний коліт і загострення виразкового коліту або хвороби Крона), зменшення апетиту або анорексія, сухість і болючість слизової оболонки ротової порожнини, відчуття спазмів, глосит, афтозні стоматити (ерозія, виразки, білий наліт на слизовій оболонці ротової порожнини), порушення функції стравоходу, виникнення діафрагмоподібних стриктур у кишечнику, панкреатити.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові, блискавичний гепатит, гепатит, що супроводжується і не супроводжується жовтяницею, порушення функції печінки, фульмінантний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, шкірні висипання (переважно еритема або кропив'янка), гіперемія шкіри, бульозні висипання, екзантрема, екзема, еритема, ексудативна мультиформна еритема, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), еритродермія (ексфоліативний дерматит), реакції фоточутливості, фотодерматити (сильний сонячний опік, шкірні висипання, порушення пігментації), випадання волосся, пурпура, включаючи алергічну пурпуру.
З боку нирок сечовидільної системи: затримка рідини, вагінальний біль невідомого генезу, що періодично повторюється, дисменорея, гематурія, цистит, полакіурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, олігурія або анурія, зниження функції нирок, периферичні набряки, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або нирковою недостатністю, медулярний некроз нирки, папілярний некроз нирки, гостра ниркова недостатність.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз : імпотенція.
Інфекції та інфікування: повідомляли про загострення запалень, пов'язаних із інфекціями (наприклад, розвиток некротичного фасциту), при системному застосуванні нестероїдних протизапальних засобів. Це, можливо, зумовлене механізмом дії нестероїдних протизапальних засобів. Якщо при застосуванні диклофенаку ознаки інфекції виникли або погіршуються, пацієнту рекомендується негайно звернутися до лікаря. Необхідно дослідити, чи є такий стан підставою для терапії протиінфекційним агентом/антибіотиком. Дуже рідко при використанні диклофенаку спостерігалися симптоми асептичного менінгіту із ригідністю шиї, головним болем, нудотою, блюванням, підвищенням температури або сплутаністю свідомості. Схильними вважаються пацієнти з аутоімунними захворюваннями (SLE, змішане захворювання сполучної тканини).
Інші: зміни у результатах лабораторних тестів.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт), пов'язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та при тривалому застосуванні.
Термін придатності . 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері, по 1 або по 2, або по 10 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Юнік Фармасьютикал Лабораторіз (відділення фірми «Дж. Б. Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд.»).
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Ділянка № 215-219, Джі. Ай. Ді. Сі. Індастріал Еріа, Панолі – 394 116, округ Бхарух, Індія
ДИКЛОФЕНАК
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа