В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ДИКЛОФЕНАК НАТРИЯ капс. 25 мг блистер №30

ДИКЛОФЕНАК НАТРИЯ капс. 25 мг блистер №30

rx
Код товара: 56043
Производитель: Здоровье народу (Украина, Харьков)
300,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Diclofenac натрий
(Diclofenac Natriii)
Место хранения:
Активный ингредиент: Diclofenac;
1 капсула содержит Diclofenac натрия в переносе 100% вещества 25 мг;
Вспомогательные вещества: лактоза, моногидрат; стеарат магния.
Жесте желатиновая капсула № 4 включает:
Желатин, диоксид титана (E 171), индигатин (E 132), эритрозин (E 127), оксид железа (E 172).
Лекарственная форма. Капсулы.
Основные физико-химические свойства: твердые желатиновые капсулы с темно-красным телом и черной крышкой; Содержание капсулы - желтовато-белый порошок.
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Производные уксусных кислот и родственные соединения. ATT Code M01A B05.
Фармакологические свойства.
Diclofenac натрия представляет собой нестероидное вещество, которое имеет выраженный противовоспалительный, анальгетический и антипиретический эффект. Основным механизмом действия диклофенака считается неполным биосинтезом простагландинов. Простагландины играют важную роль в генезе воспаления, боли и лихорадки.
При ревматических заболеваниях противовоспалительных и обезболивающих свойств диклофенака обеспечивают клинический эффект, характеризующийся значительным снижением степени тяжести таких симптомов и жалоб, как боль в состоянии покоя и в движении, утренняя жесткость, набухание суставов, как а также улучшение функции суставов.
In vitro Diclofenac натрия в концентрациях, эквивалентных тем, которые достигаются в лечении пациентов, не подавляют биосинтез протеогликанов хрящами ткани.
В посттравматических и послеоперационных воспалительных явлениях препарат быстро облегчает боль (как спонтанно, так и тот, который возникает при движении), уменьшает воспалительное отек и отек послеоперационной раны.
Препарат демонстрирует значительный анальгетический эффект с умеренным и высокомерным болевым синдромом нереального генеза, способного исключать боль и уменьшить тяжесть кровопотери в первичной дисменорее.
Фармакокинетика.

Поглощение. После получения внутреннего Diclofenac быстро и полностью поглощают. Еда снижает скорость поглощения, но количество активного абсорбирующего вещества не меняется.

После одного внутреннего приема Diclofenac в дозе 50 мг максимальная концентрация достигается примерно через 2 часа и составляет 1,5 мкг / мл (5 мкмоль / л). Количество поглощенного активного вещества линейно пропорционально дозы.
Проход капсулы через желудок замедляется, если препарат принимается во время или после еды, по сравнению с потреблением, чтобы поесть, но количество поглощенного диклофенака не меняется. Поскольку примерно половина дозы диклофенака метаболизируется во время первого прохождения через печень (эффект «первого прохода»), площадь под кривой «время концентрации» (AUC) после орального или ректального применения составляет примерно половину площадь в случае парентерального введения эквивалентной дозы. В соответствии с рекомендованным интервалом дозированного накопления препарата не наблюдалось.
Концентрации препарата в плазме крови, которые достигаются у детей с использованием эквивалентных доз (мг / кг массы тела), аналогичны тем, которые наблюдаются у взрослых.
Распределение. 99,7% диклофенака связывается с белками плазмы крови, предпочтительно с альбумином (99,4%). Ярко выраженный объем распределения в соответствии с расчетами составляет от 0,12 до 0,17 л / кг. Diclofenac проникает в синовиальную жидкость, где он достигает максимальных концентраций в течение 3-6 часов. Через 2 часа после достижения пиковой концентрации в уровне в плазме крови активное вещество уже выше в синовиальной жидкости, чем в плазме, и остается выше до 12 часов.
Биотрансформация. БИОТРАНСФОРМАЦИЯ DICLOFENAC происходит частично глюкуронизацией выходной молекулы, но предпочтительно из-за одного и многократного гидроксилирования и метоксилирования, что приводит к образованию нескольких фенольных метаболитов (3'-гидрокси, 4'-гидрокси, 5-гидрокси, 4 ' , 5- дигидрокси и 3'-гидрокси-4'-метокси диклофенак), большинство из которых преобразуются в сопряжения глюкуронидов. Два из этих фенольных метаболитов являются биологически активными, но намного меньше диклофенака.
Устранение. Общий зазор системы Diclofenac с плазмой составляет 263 ± 56 мл / мин (среднее значение ± стандартное отклонение). Терминал Half-Life плазмы крови составляет от 1 до 2 часов. Четыре метаболитов, в том числе два активных, также имеют короткий период полураспада в плазме. Срок полува жизни крови одной из метаболитов, 3'-гидрокси-4'-метокси-диклофенака, гораздо дольше, но этот метаболит на самом деле неактивен.
Около 60% полученной дозы получена из мочи в виде глюкуронидных конъюгатов исходной молекулы и метаболитов, большинство из которых также преобразуются в сопряжения глюкуронидов. Менее чем на 1% выделяется в виде неизменного соединения. Остальная часть дозы выводится в форме метаболитов с желчью.
Фармакокинетика в разных группах пациентов.
Значительные различия в поглощении, метаболизме или удалении препарата, в зависимости от возраста пациентов не наблюдались.
У пациентов с почечной недостаточностью накопления неизменного активного ингредиента он не предполагается на основе кинетики одной дозы, если вы следуете обычной схеме приложений. В заливении креатинина <10 мл / мин, стационарные концентрации в плазме крови гидроксиметаболитов рассчитываются примерно в 4 раза выше, чем у здоровых людей. Однако метаболиты получают из желчи.
У пациентов с хроническим гепатитом или некомпенсированным циррозом кинетики и диклофенак метаболизм такие же, как у пациентов, у которых нет заболеваний печени.
Клинические характеристики.
Индикация.
  • Воспалительные и дегенеративные формы ревматических заболеваний (ревматоидный артрит, анкилозирующий спондилит, остеоартрит, спондилартрит);
  • болевые синдромы со стороны позвоночника;
  • ревматические заболевания мягких тканей вне школ;
  • резкие атаки подагры;
  • Посттравматические и послеоперационные болевые синдромы, сопровождающиеся воспалением и отеком, например, после стоматологических и ортопедических вмешательств;
  • Гинекологические заболевания сопровождаются болевым синдромом и воспалением, например, первичной дисменореей или аднекситом;
  • Вспомогательным агентом при тяжелых воспалительных заболеваниях ЛОР-органов, которые сопровождаются чувством боли, например, с фарисилитом, отитом. В соответствии с общими терапевтическими принципами основное заболевание следует обращаться с базовой терапией. Сама лихорадка не является признаком использования препарата.
Противопоказание.
  • Гиперчувствительность к активному ингредиенту или к любому другому компоненту препарата.
  • Острая язва желудка или кишечника; желудочно-кишечное кровотечение или перфорация.
  • Кровотечение или перфорация желудочно-кишечного тракта в анамнезе, связанном с предварительной обработкой нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП).
  • Активная форма язвы / кровотечения на пептических / кровотечение или рецидивирующая язва / кровотечение в анамнезе (два или более отдельных эпизода устоявшейся язвы или кровотечения).
  • Последний триместр беременности.
  • Воспалительное заболевание кишечника (например, заболевание короны или язвенный колит).
  • Отказ печени.
  • Почечная недостаточность.
  • Застойная сердечная недостаточность (NYHA II-IV).
  • Ишемическая болезнь сердца у пациентов с стенокарцептом, портировала инфаркт миокарда.
  • Цереброваскулярные заболевания у пациентов, которые пострадали от инсульта или имеют эпизоды переходных ишемических атак.
  • Заболевания периферических артерий.
  • Лечение периоперационной болью в аорто-коронарном шунтировании (или использование искусственного артизации кровообращения).
  • Diclofenac натрия, а также другие нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) противопоказаны пациентам, в которых в ответ на использование ибупрофена, ацетилсалициловой кислоты или других НПВП возникают атакует бронхиальную астму, ангионеротические отеки, крапивницы или острый ринит.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Следующие типы взаимодействий наблюдались при использовании Diclofenac натрия, капсул и / или других доз и форм диклофенака.
Литий. При одновременном использовании Diclofenac может увеличить концентрацию лития в плазме крови. Рекомендуется контролировать уровень лития в сыворотке.
Дигоксин. При одновременном использовании Diclofenac может увеличить концентрации дигоксина в плазме крови. Рекомендуется контролировать уровень дипоксинов в сыворотке.
Мочегонные и антигипертензивные средства. Как и в случае с другими НПВП, одновременное использование диклофенака и мочегонных или антигипертензивных препаратов (например, бета-блокаторы, ангиотензин, преобразующие ингибиторы фермента (приложение)) могут привести к снижению антигипертензивного эффекта путем ингибирования синтеза вазодиловых простагландинов. Сочетание этих препаратов следует использовать с осторожностью, а пациенты летнего возраста должны периодически контролироваться артериальным давлением. Пациенты должны получать надлежащие дозы жидкости, а также контролировать функцию почек после начала комбинированной терапии, а в будущем - регулярно, особенно при использовании диуретики и ингибиторов ACE из-за повышенного риска нефротоксичности.
Препараты, которые, как известно, вызывают гиперкалиемию. Сопущенное лечение с чувствительными к калиями диуретиками, циклоспорином, тракролимом или триметопремом может быть связано с увеличением уровней калия в сыворотке, поэтому мониторинг пациентов должен быть проведен чаще.
Антикоагулянты и антитромботические агенты предписаны с осторожностью, поскольку одновременное использование с Diclofenac может увеличить риск кровотечения. Хотя клинические исследования не показывают, что диклофенака влияет на действие антикоагулянтов, существуют отдельные отчеты о повышенном риске кровотечения у пациентов, которые одновременно используют диклофенац и антикоагулянты. Поэтому, для уверенности, что никакие изменения в дозировке антикоагулянтов не требуются, рекомендуется постоянный контроль состояния таких пациентов. Как и другие NSAID, Diclofenac в высоких дозах могут временно подавлять агрегацию тромбоцитов.
Другие НПВП, включая селективные ингибиторы Cox-2 и кортикостероидов. Одновременное использование диклофенака с другими НПВП системных действий или кортикостероидов может увеличить риск желудочно-кишечного кровотечения или язв. Одновременное применение двух или более NSAID следует избегать.
Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина (SZZS). Одновременное назначение НПВП системных действий, включая Diclofenac, и SZSS, может повысить риск кровотечения в желудочно-кишечном тракте.
Антидидиабетические препараты. Клинические исследования показали, что Diclofenac может предписаться одновременно с оральными антидиабетическими препаратами, не влияя на их клинический эффект. Однако были отдельные отчеты о гипергликемии и гипогликемии, которые требуют регулировки дозы антидиабетических препаратов. Рекомендуемое контроль уровня глюкозы над комбинированной терапией.
MetoTrexate. Diclofenac может подавлять клиренс метотрексата в почечных канальцах, что приводит к увеличению уровней метотрексата. Были случаи серьезной токсичности, когда метотрексат и НПВП, включая диклофенац, использовались в течение 24 часов после одного. Это взаимодействие опосредуется путем накопления метотрексата в результате нарушения почечной экскреции в присутствии НПВП.
Циклоспорин. Diclofenac, как и другие НПВП, может увеличить нефротоксичность циклоспорина в результате воздействия почек простагландинов. Следовательно, Diclofenac следует использовать в дозах ниже, чем для пациентов, которые не используют циклоспорин.
Tacrolymus. При нанесении NSAID возможен трактором, повышение риска нефротоксичности, который можно опосредовать через почечную антипростацкий эффект НПВП и ингибитора кальцинерина.
Антибактериальные хинолины. Возможное развитие суда у пациентов, которые одновременно использовали производные хинолона в НПВП. Это может происходить у пациентов с наличием или отсутствием в предыдущем анамнезе эпилепсии или испытания. Таким образом, предосторожность должна осуществляться при рассмотрении использования хинолона пациентам, которые уже получают NSAID.
Фенитоин . При использовании фенитоина одновременно с диклофенаком, мониторинг концентрации фенитоина в плазме крови рекомендуется в связи с возможным увеличением фенитоина.
Холестип и холестирамин. Эти препараты могут вызвать задержку или уменьшение всасывания диклофенака. Таким образом, рекомендуется прописать диклофенаку не менее 1 часа до или через 4-6 часов после использования холестала / холестырамина.
Сердце гликозиды. Одновременное использование сердечных гликозидов и НПВП у пациентов может увеличить сердечную недостаточность, уменьшить скорость гломерелярной фильтрации и увеличить уровни гликозидов в плазме крови.
Myefprint. NSAID не следует использовать в течение 8-12 дней после использования Miferstone, поскольку NSAIDS может уменьшить эффект MyFPrin.
Мощные ингибиторы с y p2s9. Предупреждение рекомендуется, когда Diclofenac совместно используется с мощными ингибиторами SYR2C9 (например, Cariconazole), который может привести к значительному увеличению максимальных концентраций в плазме крови и воздействию диклофенака в результате ингибирования метаболизма диклофенака.
Особенности приложения.
Общий
Чтобы минимизировать нежелательные эффекты, лечение должно быть запущено из самой маленькой эффективной дозы для кратчайшего периода времени для контроля симптомов.
Следует избегать одновременного использования диклофенака натрия с системными NSADS, такими как селективные ингибиторы COX-2, из-за отсутствия каких-либо доказательств синергетического эффекта и в связи с потенциальными побочными эффектами. Необходимая осторожность у пожилых пациентов. В частности, рекомендуется применять самую низкую эффективную дозу со слабыми пожилыми пациентами или с низким весом тела.
Как и при использовании других NSAID, аллергические реакции могут наблюдаться - включая анафилактические / анафилактоидные реакции даже без предыдущего эффекта диклофенака.
Из-за его фармакодинамических свойств диклофенака натрия, а также другие НПВП, могут маскировать признаки и симптомы инфекции.
Diclofenac натрия, капсулы, содержащие лактозу. Пациенты с редкой наследственной непереносимостью галактозы, тяжелой дефицит лактазы или дефицита глюкозы-галактозы не должны использоваться этим лекарственным продуктом.
Влияние на пищеварительный тракт
При нанесении всех НПВП, включая Diclofenac, случаи желудочно-кишечного кровотечения (кровяные кровяные случаи, основания), формирование язвы или перфорации, которые могут быть смертельными, и которые могут возникнуть в любое время в присутствии или отсутствии предупреждающих симптомов или предшествующих анамнез серьезных явлений из желудочно-кишечного тракта. Эти явления обычно имеют более серьезные последствия у пожилых пациентов. Если пациенты, получающие диклофенаку, наблюдаются явления желудочно-кишечного кровотечения или формирование язв, использование препарата должно быть прекращено.
Как и в случае использования других НПВП, включая диклофенац, пациенты с симптомами, указывающими на нарушениями из пищеварительного тракта (TT), обязательного медицинского надзора и особого ухода. Риск кровотечения, язвы или перфорации в ТТ увеличивается с увеличением дозы НПВП, включая диклофенаку.
Пожилые люди имеют повышенную частоту нежелательных реакций на использование НПВП, особенно в отношении желудочно-кишечного кровотечения и перфораций, которые могут быть летальными. Чтобы снизить риск такого токсического воздействия на ТТ, лечение должно начинаться и поддерживать самые низкие эффективные дозы. Для таких пациентов, как и те, которые требуют сопутствующего использования препаратов, содержащие низкие дозы ацетилсалициловой кислоты (спрашивают / аспирин) или другие препараты, которые могут увеличить риск нежелательных действий на TT, необходимо учитывать использование Комбинированная терапия с использованием комбинированной терапии. Использование защитных средств (например, ингибиторов протонного насоса или мизопростола). Пациенты с желудочно-кишечной токсичностью в анамнезе, особенно пожилые люди, должны сообщать о любых необычных симптомах живота (особенно кровотечения в ТТ). Предостережения также необходимы для пациентов, которые получают одновременное лекарства, которые могут увеличить риск язва или кровотечения, такие как системные кортикостероиды, антикоагулянты (например, варфарин), антитробиты (например, a.g., Ask) агенты или селективные ингибиторы захвата серотонина.
Воздействие на печень
Требуемый медицинский надзор требуется в том случае, когда Diclofenac натрий назначается пациентам с нарушением функции печени, поскольку их состояние может ухудшаться. Как с использованием других НПВП, включая диклофенак, уровень одного или нескольких ферментов печени может увеличить.
Во время долгосрочного лечения диклофенаком натрия регулярному надзору за функциями печени и уровнями печеночных ферментов следует вводить в соответствии с мерами предосторожности. Якщо порушення функції печінки зберігаються або погіршуються та якщо клінічні ознаки або симптоми можуть бути пов'язані з прогресуючими захворюваннями печінки або якщо спостерігаються інші прояви (наприклад, еозинофілія, висипання), застосування препарату Диклофенак натрію слід припинити. Перебіг захворювань, таких як гепатити, може проходити без продромальних симптомів. Застереження необхідні у випадку, коли Диклофенак натрію треба застосовувати пацієнтам з печінковою порфірією, через імовірність провокування нападу.
Вплив на нирки
Оскільки при лікуванні НПЗП, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків, особливу увагу слід приділити пацієнтам із порушеннями функції серця або нирок, артеріальною гіпертензією в анамнезі, пацієнтам літнього віку, пацієнтам, які отримують супутню терапію діуретиками або препаратами, що суттєво впливають на функцію нирок, а також пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об'єму рідини з будь-якої причини, наприклад, до або після серйозного хірургічного втручання. У таких випадках у якості застережних заходів рекомендується моніторинг ниркової функції. Припинення терапії зазвичай зумовлює повернення до стану, який передував лікуванню.
Вплив на шкіру
У зв'язку із застосуванням НПЗП, у тому числі препарату Диклофенак натрію, дуже рідко були зареєстровані серйозні реакції з боку шкіри (деякі з них були летальними), включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. У пацієнтів, очевидно, найвищий ризик розвитку цих реакцій спостерігається на початку курсу терапії: поява реакції має місце у більшості випадків протягом першого місяця лікування. Застосування препарату Диклофенак натрію необхідно припинити при першій появі шкірних висипань, ураженнях слизової оболонки або при появі будь-яких інших ознак підвищеної чутливості.
СЧВ і змішані захворювання сполучної тканини
У пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ) і змішаними захворюваннями сполучної тканини може спостерігатися підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.
Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти
Для пацієнтів з наявністю в анамнезі артеріальної гіпертензії та/або застійної серцевої недостатності легкого або помірного ступеня тяжкості необхідним є проведення відповідного моніторингу та надання рекомендацій, оскільки у зв'язку із застосуванням НПЗП, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків. Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування диклофенаку, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і при тривалому лікуванні може бути пов'язано з незначним збільшенням ризику розвитку артеріальних тромботичних подій (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту).
Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю легкого або помірного ступеня тяжкості, стійкою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою призначати лікування диклофенаком слід лише після ретельної оцінки. Подібну оцінку слід провести перед початком довгострокового лікування пацієнтів з факторами ризику розвитку серцево-судинних явищ (наприклад, артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом та палінням).
Пацієнти повинні бути проінформовані щодо можливості виникнення серйозних випадків (біль у грудях, задишка, слабкість, порушення мови) яке може відбутися у будь який час. У цьому випадку треба негайно звернутися до лікаря.
Вплив на гематологічні показники
При тривалому застосуванні даного препарату, як і інших НПЗП, рекомендується моніторинг повного аналізу крові. Диклофенак натрію може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами з порушенням гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними порушеннями.
Астма в анамнезі
У пацієнтів з астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носа (тобто назальними поліпами), хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними інфекціями дихальних шляхів (особливо пов'язаних з алергічними, подібними до ринітів симптомами), частіше виникають реакції на НПЗП, такі як загострення астми (так звана непереносимість аналгетиків/аналгетична астма), набряк Квінке або кропив'янка. У зв'язку з цим таким пацієнтам рекомендовані спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується пацієнтів з алергічними реакціями на інші речовини, наприклад, висипання, свербіж або кропив'янка.
Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак натрію та інші НПЗП можуть спровокувати розвиток бронхоспазму при застосуванні пацієнтам, які страждають на бронхіальну астму, або пацієнтам з бронхіальною астмою в анамнезі.
Фертильність у жінок
Застосування препарату Диклофенак натрію може призвести до порушення фертильності у жінок і не рекомендується жінкам, які прагнуть завагітніти. По відношенню до жінок, які можуть мати труднощі із зачаттям або які проходять дослідження з приводу безпліддя, слід розглянути питання про відміну препарату Диклофенак натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
У період І і II триместрів вагітності препарат Диклофенак натрію можна призначати лише у тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода і лише у мінімальній ефективній дозі, та тривалість лікування повинна бути настільки коротка, наскільки це можливо. Як і у випадку застосування інших НПЗП, препарат протипоказаний в останній триместр вагітності (можливе пригнічення скорочувальної здатності матки і передчасне закриття артеріальної протоки у плода).
Інгібування синтезу простагландинів може негативно позначитися на вагітності та/або розвитку ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викиднів та/або ризик розвитку серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібітору синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад був збільшений з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %.
Не виключено, що ризик збільшується з дозою і тривалістю лікування. Було показано, що у тварин введення інгібітору синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- і постімплантаційної втрати та летальності ембріона/плода.
Крім того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу, була зареєстрована підвищена частота різних вад розвитку, у тому числі з боку серцево-судинної системи. Якщо Диклофенак натрію застосовує жінка, яка прагне завагітніти, або у І триместрі вагітності, доза препарату має бути якомога низькою, а тривалість лікування якомога коротшою.
У ІІІ триместрі вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід наступним чином:
  • серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
- порушення функції нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідроамніозом.
На матір і новонародженого, а також наприкінці вагітності:
  • можливі подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може спостерігатися навіть при дуже низьких дозах;
  • гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів. Отже, Диклофенак натрію протипоказаний у ІІІ триместру вагітності.
Годування груддю.
Як і у разі застосування інших НПЗП, диклофенак у незначній кількості проникає у грудне молоко. У зв'язку з цим Диклофенак натрію не слід застосовувати жінкам у період годування груддю, щоб уникнути небажаного впливу на немовля.
Фертильність у жінок.
Як і інші НПЗП, диклофенак може негативно впливати на жіночу фертильність, тому не рекомендується призначати препарат жінкам, які планують вагітність. У жінок, які мають проблеми із зачаттям або проходять дослідження на безпліддя, слід розглянути доцільність відміни препарату Диклофенак натрію.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Зазвичай при прийомі препарату у рекомендованій дозі і при короткочасному курсі лікування впливу на швидкість реакцій не спостерігається. Проте пацієнтам, у яких при застосуванні препарату Диклофенак натрію виникають порушення зору, запаморочення, вертиго, сонливість або інші порушення функцій центральної нервової системи (ЦНС), млявість, втомлюваність, не слід керувати автотранспортом або працювати з механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Відповідно до загальних рекомендацій, щоб мінімізувати небажані ефекти, препарат слід застосовувати у найнижчих ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи завдання лікування у кожного окремого пацієнта.
Капсули слід ковтати цілими, не розкриваючи, запиваючи водою, бажано перед вживанням їжі.
Для дорослих рекомендована доза препарату становить 100-150 мг на добу. У разі помірної вираженості симптомів, як правило, достатнім є застосування дози препарату 75-100 мг на добу. Добову дозу слід розподілити на 2-3 прийоми.
При первинній дисменореї добову дозу Диклофенаку натрію слід підбирати індивідуально, зазвичай вона становить 50-150 мг. Початкова доза може бути 50-100 мг на добу. У разі необхідності протягом наступних кількох менструальних циклів дозу можна збільшити до максимальної – 200 мг на добу. Застосування капсул Диклофенаку натрію слід розпочинати при появі перших симптомів та продовжувати протягом кількох днів залежно від реакції та симптоматики.
Діти (віком 6-14 років).
Капсули можна застосовувати дітям віком від 6 до 14 років за призначенням лікаря у добовій дозі 0,5-2 мг/кг маси тіла, залежно від тяжкості симптомів; цю дозу слід розподіляти на 2-3 прийоми.
При лікуванні ювенільного ревматоїдного артриту добова доза може бути підвищена до 3 мг/кг на добу за кілька прийомів.
Дітям віком від 14 років застосовувати від 75 до 150 мг на добу у 2-3 прийоми.
Добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг.
Пацієнти літнього віку.
Хоча у пацієнтів літнього віку фармакокінетика препарату не погіршується до будь-якого клінічно значущого ступеня, НПЗП слід застосовувати з особливою обережністю таким пацієнтам, які, як правило, більш схильні до розвитку небажаних реакцій. Зокрема, для ослаблених пацієнтів літнього віку або пацієнтів з низькою масою тіла рекомендовано застосовувати найнижчі ефективні дози; також пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч при лікуванні НПЗП.
Діти.
Капсули Диклофенак натрію можна застосовувати для дітей віком від 6 років з ювенільним хронічним артритом.
Передозування.
Симптоми. Типової клінічної картини при передозуванні диклофенаку немає. При передозуванні можуть виникати такі симптоми: головний біль, нудота, блювання, біль в епігастрії, гастроінтестинальна кровотеча, діарея, запаморочення, дезорієнтація, збудження, кома, сонливість, дзвін у вухах або судоми. У випадку тяжкого отруєння можливий розвиток гострої ниркової недостатності та ураження печінки.
Лікування. Лікування гострого отруєння нестероїдними протизапальними засобами (НПЗП), включаючи диклофенак, зазвичай полягає у проведенні підтримуючих заходів і симптоматичного лікування таких ускладнень, як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку шлунково-кишкового тракту, пригнічення дихання.
Проведення спеціальних заходів, таких як форсований діурез, діаліз або гемоперфузія не сприяють прискореному виведенню НПЗП із організму внаслідок високого ступеня зв'язування з білками і екстенсивного метаболізму.
У разі потенційно токсичного передозування необхідне застосування активованого вугілля; у разі потенційно небезпечного для життя передозування – здійснити евакуацію вмісту шлунка (викликати блювання, промити шлунок).
Побічні реакції.
З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, включаючи гемолітичну анемію, агранулоцитоз.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи артеріальну гіпотензію та анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).
Психічні розлади: дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні кошмари, дратівливість, психотичні розлади.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, втомлюваність, парестезія, порушення пам'яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлади смаку, інсульт, сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання.
З боку органів зору: зорові порушення, нечіткість зору, диплопія, неврит зорового нерву.
З боку органів слуху та рівноваги: вертиго, дзвін у вухах, розлади слуху.
З боку серцево-судинної системи: сильне серцебиття, грудний біль, серцева недостатність, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, гіпотензія, васкуліт.
З боку дихальної системи, органів грудної клітини та середостіння: астма (включаючи диспное), пневмоніти.
З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, метеоризм, втрата апетиту, гастрити, гастроінтестинальна кровотеча, блювання з кров'ю, геморагічна діарея, мелена, виразка шлунку або кишечнику (з/без кровотечі чи перфорації, іноді летальні, особливо в осіб літнього віку), коліти (у тому числі геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороби Крона), запор, стоматит (включаючи виразковий стоматит), глосит, езофагеальні порушення, діафрагмоподібні стриктури кишечнику, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: підвищений рівень трансаміназ, гепатит, жовтяниця, розлади печінки, блискавичний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, кропив'янка, бульозний висип; екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, втрата волосся, фотосенсибілізація, пурпура, алергічна пурпура, свербіж.
З боку нирок та сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз нирки.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція.
Загальні порушення та порушення у місці введення : набряк.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда чи інсульт), пов'язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та при тривалому застосуванні.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 капсул у блістері; по 3 блістери у коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров'я народу».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна, 61002, м. Харків, вул. Мельникова, 41.
ДИКЛОФЕНАК

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа