Личный кабинет
ДИПРОСПАН суспензия для ин. амп. 1 мл шприц с 1 или 2 иглами №1
rx
Код товара: 146016
Производитель: Schering-Plough Central East (Швейцария)
4 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
Дипроспан
Дипроспан.
Место хранения:
Активное вещество: бетаметазон;
1 мл суспензии содержит: 6,43 мг дипропионата бетаметазона (эквивалентно 5 мг бетаметазона) и 2,63 мг фосфата натрия бетаметазона (эквивалентно 2 мг бетаметазона);
Вспомогательные вещества:
Для ампул:
гидрофосфат натрия, дигидрат; хлорид натрия; резодиум Edetate; Полисорбат 80; бензиловый спирт; метил парухалейбензоат (E 218); пропиларгидроксибензоат (E 216); Карбоксиметилцеллюлоза натрия; Macroool 3350; кислотный гидрохлорид; вода для инъекций;
Для предварительно заполненных шприцев:
Дизатрий фосфат, дигидрат; хлорид натрия; резодиум Edetate; Полисорбат 80; бензиловый спирт; метил парухалейбензоат (E 218); пропиларгидроксибензоат (E 216); Карбоксиметилцеллюлоза натрия; полиэтиленгликоль; кислотный гидрохлорид; вода для инъекций.
Лекарственная форма.
Подвеска для инъекций.
Фармакотерапевтическая группа.
Кортикостероиды для системного применения. Код УАТС H02A B01.
Клинические характеристики.
Индикация.
Дерматологические заболевания
Атопический дерматит (подобный монетке экзема), нейродерматит, контактный дерматит, ярко выраженный солнечный дерматит, красную, красный плоский лишайник, инсулин липодитрофию, гнездовой алопецией, дискоидной эритематозной волчанкой, псориаз, келоидные шрамы, обычные пузырьки, герпетический дерматит, цистырный прыщи.
Ревматические заболевания
Ревматоидный артрит, остеоартрит, аратинит, суходизит, тенденсинит, перитензит, спинсилит анкилоз, эпикондилит, радикулит, кокцидина, иски, летучие, кривошип, ганглиочные кисты, экзостоз, фастерит, острый подаглый артрит, синтеновые кисты, болезнь, болезнь, болезнь, останавливается Бурсит на фоне твердой кукурузы, шпоры, жесткость большого пальца стопы.
Аллергические состояния
Бронхиальная астма, астматический статус, сенная лихорадка, тяжелый аллергический бронхит, сезонный и нетергуальный аллергический ринит, ангионевротический отек, контактный дерматит, атопический дерматит, болезни сыворотки, реакция высокой чувствительности к медицинским препаратам или укусу насекомых.
Коллагенские заболевания
Система красная волчанка, склеродерма, дерматомиозит, узел Перарти.
Онкологические заболевания
Паллиативная терапия лейкемии и лимфомы у взрослых; Острая лейкемия у детей.
Другие заболевания
Адреногенитовый синдром, язвенный колит, заболевание короны, СПРУ; Патологические изменения в крови, требующие кортикостероидной терапии, нефрита, нефротического синдрома.
Первичная и вторичная недостаточность коры надпочечников (с обязательным введением минералокортикоидов).
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к бетаметазону, другим компонентам препарата или других глюкокортикостероидов. Система микозы. Внутримышечное введение пациентам с идиопатическим тромбоцитопенным фиолетовым.
Способ применения и доза.
Дипропан ò рекомендуется вводить внутримышечно, при необходимости, системное получение глюкокортикостероида в организме; непосредственно в пострадавшие мягкие ткани или в виде внутрисуставных и пятикулярных инъекций при артрите; в виде внутрикожных инъекций с различными заболеваниями кожи; В виде местных инъекций в ячейке поражения с некоторыми ногами заболеваниями.
Режим дозировки и способ введения устанавливаются индивидуально, в зависимости от показаний, тяжести заболевания и реакции пациента.
Доза должна быть минимальной, а период приложения короткий.
Доза должна быть выбрана для получения удовлетворительного клинического эффекта. Если удовлетворительный клинический эффект не обнаружен в течение определенного периода времени, лечение препаратом следует остановить прогрессируемую дозу снижением и выполнению другой подходящей терапии.
В случае благоприятного ответа необходимо определить соответствующую дозу, которая должна наблюдаться, постепенно уменьшая начальную дозу с приемлемыми интервалами до тех пор, пока не будет достигнута наименьшее доза с соответствующим клиническим откликом.
Подвеска дипропан ò не предназначена для внутривенного или подкожного введения .
Системное приложение
Начальная доза препарата в большинстве случаев составляет 1-2 мл. Введение повторяется по мере необходимости в зависимости от состояния пациента. Препарат вводится глубоко внутримышечно в ягодицу:
В тяжелых состояниях ( красная волчанка и астматическое состояние ) , которые требуют чрезвычайных мер, начальная доза препарата может составлять 2 мл;
В различных дерматологических заболеваниях , как правило, достаточно 1 мл препарата;
При заболеваниях дыхательной системы действие препарата начинается в течение нескольких часов после внутримышечной инъекции препарата Dipropan . С бронхиальной астмой, проживающей лихорадкой, аллергическим бронхитом и аллергическим ринитом, значительное улучшение в состоянии достигается после введения 1-2 мл препарата;
При доме острых и хронических бурситов для внутримышечного введения
1-2 мл препарата. Несколько повторных инъекций проводятся.
Местное применение
Одновременное использование местного анестетического препарата необходимо только в одиночных случаях (инъекция практически безболезнена). Если одновременное введение анестезируемого вещества желательно, то 1% или 2% раствор прокаина гидрохлорида или лидокаина или аналогичные локальные анастетики, используя лекарственные формы, которые не содержат парабенов. Нельзя использовать анестетики, содержащие метилпарабен, пропилпарабен, фенол и другие подобные вещества. При нанесении анестетики в сочетании с препаратом дипропана ò требуемая доза препарата первоначально набрана в шприце, затем в том же шприце берется из ампулы с необходимым количеством местного анестетика и встряхивания шприца в течение короткого периода времени Отказ
При остром бурсите (поддутоидных, этажах, локтях и печати) введение 1-2 мл дипропена ò в синовиальной сумке могут облегчить боль и полностью восстановить мобильность в течение нескольких часов.
Лечение хронического бурсита осуществляется меньшими дозами препарата после облегчения острой атаки заболевания.
При остром сухождестве, тенденциях и перитенсинитах, одна инъекция препарата дипропана облегчает состояние пациента в хроническом - инъекция препарата следует повторять в зависимости от реакции. Необходимо избегать введения препарата без сухожилия.
При ревматоидном полиатрите и остеоартрите внутри-суставное введение препарата в дозе 0,5-2 мл уменьшает боль, боль и хранение суставов в течение 2-4 часов после введения. Продолжительность терапевтического действия препарата значительно варьируется и может быть 4 или более недель.
Рекомендуемые дозы препарата при введении в большие суставы - 1-2 мл; в среднем - 0,5-1 мл; У Мали - 0,25-0,5 мл.
В случае дерматологических заболеваний, эффективное внутрикожное введение препарата непосредственно в клетку поражения. 0,2 мл / см 2 дипропана ò внутри кожи (не под кожей) с шприцем туберкулина и иглой, имеющей диаметр около 0,9 мм. Общее количество инъекций, введенных в месте инъекции, не должно превышать 1 мл.
В случае заболеваний ног чувствительно к кортикостероидам . Можно преодолеть бурсит под корень двумя последовательными инъекциями 0,25 мл каждый. В таких заболеваниях, как большие пальцы большого пальца, маленький палец ног и острый подаглый артрит, облегчение может прийти очень быстро.
Рекомендуемые отдельные дозы препарата дипропан ò (с интервалом между введением 1 неделя): с твердой кукурузой - 0,25-0,5 мл; со шпорами - 0,5 мл; Когда большим пальцем на 0,5 мл; с двойными пальцами стопы - 0,5 мл; с синовиальной кистой - от 0,25 до 0,5 мл; с учетом судообразования - 0,5 мл; Когда воспаление кубовидной кости составляет 0,5 мл; При остром гюдком артрита - от 0,5 до 1 мл. Для введения рекомендуется использовать туберкулиновый шприц с иглой, имеющей диаметр около 1 мм.
В случае возникновения или угрозы напряженной ситуации (которая не связана с болезнью), может потребоваться увеличить дозу препарата.
Различие препарата после длительной терапии должно проводиться постепенным снижением дозы. Надзор за состоянием пациента по крайней мере в течение года после окончания продолжительной терапии или после того, как препарат используется в высоких дозах.
Неблагоприятные реакции.
Нежелательные явления, а также при использовании других глюкокортикостероидов из-за дозы и продолжительности препарата. Эти реакции обычно обратимы и могут быть уменьшены путем уменьшения дозы.
Нарушения в одноэлектролитном балансе: нитриены, повышенные отделение калия, гипокалемического алкалоза, увеличение вывода кальция, удержание жидкости в тканях.
Из сердечно-сосудистой системы: застойная сердечная недостаточность у пациентов, склонных к этой болезни; Артериальная гипертония.
Из Восточно-мышечной системы: мышечная слабость, миопатия, мышечная потеря, ухудшение миаделических симптомов в тяжелой псевдопараметрической миастении, остеопороз, иногда с сильной болью в костях и спонтанных переломах (переломах с компрессией), асептическим некрозом), головки некроза Беседы или плечевые кости, патологические переломы трубчатых костей, разрыв сухожилий, нестабильность суставов (после нескольких инъекций).
Со стороны системы: икота, эрозивные язвенные поражения желудка с возможной перфорацией и кровотечением, язвы пищевода, панкреатита, метеоризм, штамповка кишечника, тошнота, рвота.
Из кожи и подкожной клетки: ухудшение заживления раны; атрофия кожи; Прореживание и ослабление кожи, петикиа и эфемоса, ушибы; лицо orythema; повышенное потоотделение; Кожные реакции, такие как аллергический дерматит, крапивница, ангионеротические отеки.
Из нервной системы: судороги, увеличение внутричерепного давления с отеком визуального нерва (псевдональный мозг) обычно после завершения лечения, головокружения, головной боли; Мигрень, эйфория, изменение настроения, изменение личности и тяжелая депрессия, повышенная раздражительность, бессонница, психотические реакции, в частности у пациентов с психиатрическим анамнезом, депрессия.
Эндокринные расстройства: расстройство менструального цикла, клиническая симптомология синдрома Cushing, задержка в развитии плода или роста ребенка, толерантность углеводов, проявления скрытого диабета Mellitus, повышение потребности в инъекции инсулина или пероральных антидиабетических агентов у пациентов с диабетом.
Из органов видения: задняя подскабричная катаракта, увеличение внутриглазного давления, глаукомы, экзофтальма.
Метаболические расстройства: отрицательный азотный баланс из-за белкового катаболизма; Липоматоз, включая медиастерические и эпидульные губы, которые могут привести к неврологическим осложнениям; увеличение массы тела.
На стороне иммунной системы: кортикостероиды могут привести к повреждению кожных испытаний, скрывают симптомы инфекции и активируют скрытые инфекции, а также снизить устойчивость к инфекциям, в частности к микобактериям, белым кандидатам и вирусам.
Из лимфатической системы: анафилактическая реакция или реакция повышенной чувствительности к введению препарата и антигипертензивной реакции.
Общие расстройства и расстройства при внедрении: единичные случаи слепоты, сопровождающие локальное применение на уровне лица и головы, гипер- или гипопигментация, подкожная и кожная атрофия, асептические абсцессы, обострение после инъекции (внутрисуставное введение) и афрапатия Sharko. Вторичное подавление гипофиза в случае стресса (травмы, хирургическое вмешательство или болезнь).
После повторного внутрисуставного введения можно победить суставы. Существует риск заражения.
Передозировка.
Острый бетаметас передозировка не создает угрожающих ситуаций. Введение в течение нескольких дней с высоких доз глюкокортикостероидов не приводит к нежелательным эффектам (за исключением использования очень высоких доз или в случае применения в сахарном диабете, глаукоме, обострении эрозивных язвенных поражений желудочно-кишечного тракта или в Корпус пациента, который одновременно подвергается терапии сердца гликозидами, косвенными антикоагулянтами или диуретиками, которые забирают калий).
Уход. Требуется тщательный медицинский контроль условия пациента. Необходимо поддерживать оптимальный поток жидкости и контролировать содержание электролитов в плазме и моче (особенно балансе в организме натрия и калия). При определении дисбаланса этих ионов необходимо выполнить соответствующую терапию.
Использование во время беременности или грудного вскармливания.
Благодаря отсутствию контролируемых исследований по безопасности, использование беременных женщин, которые кормят грудью, а также репродуктивному возрасту женщин должны быть назначены после тщательной оценки соотношения пособия матери и возможного потенциального риска для плода / ребенка.
В некоторых случаях необходимо провести курс лечения кортикостероидами во время беременности или даже увеличить дозировку (например, в случае заместительной терапии кортикостероидами).
Внутримышечное введение бетаметаса приводит к значительному снижению частоты диффузора в плод, если препарат вводится более 24 часов до родов (до 32-й недели беременности).
Кортикостероиды не назначаются для лечения заболеваний гилизных мембран после рождения.
В случае профилактического лечения гилериарных мембран в недоношенных детях нет необходимости вступать в кортикостероиды беременными женщинами с преэклампсией и Eclampsia или тех, у кого ущерб плацентом.
Дети, которые родились у матерей, которые вводят значительные дозы кортикостероидов во время беременности, должны находиться под медицинским контролем (для раннего выявления признаков недостаточности коры надпочечников).
Кортикостероиды проникают через плацентурный барьер и падают в грудное молоко.
Поскольку кортикостероиды проникают через плаценту, новорожденных и младенцев матерей, которые получили кортикостероиды для большинства беременности или во время определенной части беременности, вам нужно тщательно изучить, чтобы обнаружить редко возможные катаракты.
При необходимости назначение дипропан ò в период лактации должна принять решение о расторжении грудного вскармливания, учитывая важность терапии для матери (из-за возможных нежелательных побочных эффектов у детей).
Женщины, получающие кортикостероиды во время беременности, требуют мониторинга во время и после принятия и во время доставки, чтобы обнаружить любой дефицит коры надпочечников из-за стресса, вызванного рождением ребенка.
Дети.
Недостаточно клинические данные об использовании препарата для детей, поэтому нежелательно использовать его пациентам в этой возрастной категории (возможно отставать от роста и развития вторичной недостаточности коры надпочечников).
Особенности приложения.
Сообщили о серьезных неврологических расстройствах, некоторые из которых были смертельными, после эпидуральной инъекции кортикостероидов. Среди других нарушений были отчеты инфаркты спинного мозга, параплегии, четырехпотативная, кортекальная слепота и инсульт. Указанные серьезные неврологические нарушения наблюдались с использованием радиоскопии. Поскольку безопасность и эффективность эпидуральной администрации не оснащены, кортикостероиды не рекомендуются для эпидурального использования.
Подвеска дипропан ò не предназначена для внутривенного или подкожного введения .
Строгое соблюдение правил асепсиса обязательна при применении препарата.
Любое введение препарата (мягкие ткани, ячейка поражения, интраузовевовововововововововововововонов и т. Д.) может привести к системному действию с одновременным ярко выраженным локальным действием.
Резкое изменение или уменьшение дозы с постоянным использованием (в случае очень высоких доз, после короткого периода применения) или с увеличением необходимости кортикостероидов (в результате стресса: инфекция, травма, хирургическое вмешательство) может увеличить недостаточность коры надпочечников. В этом случае необходимо постепенно уменьшить дозировку. В случае стресса иногда необходимо принимать кортикостероиды или увеличить дозировку. Чтобы уменьшить дозировку, требуется под строгим медицинским наблюдением, а иногда необходимо контролировать состояние пациента в течение одного года после окончания долгосрочного лечения или применения повышенных доз.
Редкие случаи анафилактоидных реакций наблюдались у пациентов, которые вводили к кортикостероидам парентерально; Поэтому следует принимать соответствующие меры предосторожности перед введением лекарственного средства, в частности, если у пациента аллергия на один из компонентов препарата.
С пролонгированной терапией с кортикостероидами необходимо обеспечить переход от парентерального до перорального введения после оценки потенциальных преимуществ и рисков.
Внутримышечные инъекции глюкокортикостероидов должны быть глубоко введены в мышцу, чтобы предотвратить атрофию локальной ткани.
Примеренные инъекции должны проводиться только медицинским персоналом. Анализ внутрисуставной жидкости необходима для исключения септического процесса. Он не должен быть введен препаратом в присутствии внутрисуставной инфекции. Помітне посилення болючості, набряку, підвищення температури навколишніх тканин і подальше обмеження рухливості суглоба свідчать про септичний артрит. При підтвердженні діагнозу необхідно призначити антибактеріальну терапію. Не слід вводити глюкокортикостероїди в нестабільний суглоб, інфіковані ділянки та міжхребцеві проміжки. Повторні ін'єкції у суглоб при остеоартриті можуть підвищити ризик руйнування суглоба. Потрібно уникати ін'єкцій кортикостероїдів безпосередньо в сухожилля, тому що в подальшому можливі невеликі розриви. Після успішної внутрішньосуглобової терапії пацієнту слід уникати перевантажень суглоба.
Введення кортикостероїду в м'яку тканину або в осередок ураження та навколо суглоба можуть спричинити системні та місцеві ефекти.
Особливі групи пацієнтів:
Хворим на діабет бетаметазон можна застосовувати тільки протягом короткого періоду і тільки під суворим медичним контролем, враховуючи його глюкокортикоїдні властивості (трансформація білків у глюкозу).
Спостерігають підвищення ефекту глюкокортикостероїдів у пацієнтів з гіпотиреозом або цирозом печінки. Необхідно уникати застосування препарату Дипроспан Ò пацієнтам з герпетичним ураженням очей (через можливість перфорації рогівки).
На тлі застосування препарату можливі порушення психіки (особливо у пацієнтів з емоційною нестабільністю або схильністю до психозів).
Застережні заходи необхідні в таких випадках: при неспецифічному виразковому коліті, загрозі перфорації, абсцесі або інших піогенних інфекціях; при дивертикуліті; кишкових анастомозах; виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки; нирковій недостатності; артеріальній гіпертензії; остеопорозі; тяжкій міастенії; глаукомі; гострих психозах; вірусних та бактеріальних інфекціях; затримці росту; туберкульозі; синдромі Кушинга; діабеті; серцевій недостатності; у разі складного для лікування випадку епілепсії; схильності до тромбоемболії або тромбофлебіту; під час вагітності.
Пацієнтам, які отримують курс лікування глюкокортикостероїдами, не можна робити щеплення проти віспи. Не слід проводити іншу імунізацію хворих, які отримують кортикостероїди (особливо у високих дозах), зважаючи на ризик розвитку неврологічних ускладнень та низьку імунну реакцію у відповідь (відсутність утворення антитіл). У разі проведення замісної терапії (наприклад, при хворобі Аддісона) імунізація можлива.
Пацієнтам, зокрема дітям, які отримують Дипроспан Ò у дозах, що пригнічують імунітет, слід уникати контакту з хворими на вітряну віспу та кір.
Кортикостероїди можуть маскувати деякі ознаки інфекційного захворювання. Через зменшення резистентності під час застосування можуть виникати нові інфекції.
Призначення препарату при активному туберкульозі можливе лише у випадках скороплинного або дисемінованого туберкульозу у поєднанні з адекватною протитуберкульозною терапією. Якщо кортикостероїди призначено пацієнтам, хворим на латентний туберкульоз, або тим, хто реагує на туберкулін, суворий контроль є необхідним, оскільки можливе відновлення хвороби. При тривалій терапії кортикостероїдами пацієнти також повинні одержувати хіміопрофілактику. Якщо застосовують рифампіцин у програмі хіміопрофілактики, потрібно слідкувати за підсилювальним ефектом кортикостероїдів метаболічного кліренсу в печінці; може виникнути необхідність корекції дозування кортикостероїдів.
Тривале застосування глюкокортикостероїдів може призвести до розвитку задньої субкапсулярної катаракти (особливо у дітей), глаукоми з можливим ураженням зорового нерва та може сприяти розвитку вторинної інфекції очей (грибкової або вірусної). Необхідно регулярно проходити офтальмологічне обстеження, особливо хворим, які отримують Дипроспан Ò протягом понад шість тижнів.
Середні та підвищені дози кортикостероїдів можуть спричинити підвищення артеріального тиску, затримку рідини та натрію в тканинах та збільшення виведення калію з організму (що може проявлятися набряками, порушеннями у роботі серця). Рекомендується дієта з обмеженням кухонної солі та додатковий прийом препаратів, що містять калій.
З обережністю слід приймати ацетилсаліцилову кислоту в комбінації з препаратом при гіпопротромбінемії через можливість збільшення кровоточивості.
Потрібно пам'ятати також про можливість розвитку вторинної недостатності кори надниркових залоз протягом декількох місяців після закінчення терапії.
При застосуванні глюкокортикостероїдів можлива зміна рухливості та кількості сперматозоїдів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Зазвичай Дипроспан Ò не впливає на швидкість реакції пацієнта при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Але в поодиноких випадках можуть виникнути м'язова слабкість, судоми, порушення зору, запаморочення, головний біль, зміна настрою, депресія (з вираженими психотичними реакціями), підвищена дратівливість, тому рекомендовано утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами під час лікування препаратом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне призначення фенобарбіталу, рифампіцину, фенітоїну або ефедрину може посилювати метаболізм препарату, знижуючи при цьому його терапевтичну активність.
Пацієнтам, які отримують курс лікування глюкокортикостероїдами, не можна робити щеплення проти віспи. Не слід проводити іншу імунізацію хворих, які отримують кортикостероїди (особливо у високих дозах), зважаючи на ризик розвитку неврологічних ускладнень та низьку імунну реакцію у відповідь (відсутність утворення антитіл). У разі проведення замісної терапії (наприклад, при хворобі Аддісона) імунізація можлива.
Поєднання з діуретиками, такими як тіазиди, може підвищити ризик непереносимості глюкози.
При одночасному застосуванні глюкокортикостероїдів та естрогенів може бути потрібна корекція дози препарату (через загрозу передозування).
Одночасний прийом препарату Дипроспан Ò з діуретиками, які сприяють виведенню калію, збільшує вірогідність розвитку гіпокаліємії. Одночасне застосування глюкокортикостероїдів та серцевих глікозидів підвищує ризик виникнення аритмії або дигіталісної інтоксикації (через гіпокаліємію). Дипроспан Ò може посилювати виведення калію, спричинене прийомом амфотерицину-В. У всіх пацієнтів, які приймають одне з цих поєднань лікарських засобів, потрібно ретельно спостерігати за електролітами в сироватці крові, зокрема за калієм у сироватці.
Одночасний прийом препарату Дипроспан Ò та непрямих антикоагулянтів може призвести до зміни швидкості зсідання крові, що потребує корекції дози.
При комбінованому застосуванні глюкокортикостероїдів з нестероїдними протизапальними препаратами або етанолом та препаратами, що містять етанол, можливе підвищення частоти появи або інтенсивності ерозивно-виразкових уражень шлунково-кишкового тракту.
При одночасному застосуванні глюкокортикостероїди можуть знижувати концентрацію саліцилатів у плазмі крові. При зменшенні дозування кортикостероїдів або при припиненні лікування за пацієнтами потрібно спостерігати для виявлення можливого отруєння саліциловою кислотою. Поєднання кортикостероїдів із саліцилатами може збільшувати частоту та тяжкість шлунково-кишкової виразки.
Для пацієнтів, хворих на діабет, іноді необхідно адаптувати дозування пероральних протидіабетичних препаратів або інсуліну, враховуючи властивість кортикостероїдів спричиняти гіперглікемію.
Одночасне введення глюкокортикостероїдів та соматотропіну може призвести до сповільнення абсорбції останнього. Дози бетаметазону, що перевищує 300-450 мкг (0,3-0,45 мг) на 1 м 2 поверхні тіла на день, потрібно уникати під час застосування соматотропіну.
Взаємодія з лабораторними тестами.
Кортикостероїди можуть впливати на тест відновлення нітросинього тетразолію та давати хибні негативні результати.
Коли пацієнт проходить курс лікування кортикостероїдами, це також потрібно враховувати при інтерпретації біологічних параметрів та аналізів (шкірні тести, гормональні показники щитовидної залози та інші).
Фармакологічні властивості .
Фармакодинаміка .
Дипроспан Ò є комбінацією розчинного і малорозчинного ефірів бетаметазону для внутрішньом'язових, внутрішньосуглобових, навколосуглобових, внутрішньосиновіальних та внутрішньошкірних ін'єкцій, а також для введення безпосередньо в осередок ураження. Дипроспан Ò має високу глюкокортикостероїдну активність та незначну мінералокортикостероїдну активність.
Бетаметазон чинить сильну протизапальну, протиалергічну та імуносупресивну дію.
Глюкокортикостероїди розповсюджуються через клітинні мембрани і формують комплекси зі специфічними рецепторами цитоплазми. Ці комплекси потім проникають у клітинне ядро, зв'язуються з ДНК (хроматин) і стимулюють транскрипцію інформаційної РНК і подальший синтез білків різних ензимів. Ці останні будуть в кінцевому підсумку відповідальними за дії, які спостерігаються при систематичному застосуванні глюкокортикоїдів. Окрім їх значної дії на запальний та імунний процеси, глюкокортикоїди також впливають на метаболізм вуглеводів, протеїнів та ліпідів. А також чинять дію на серцево-судинну систему, скелетні м'язи та центральну нервову систему.
Дія на запальний та імунний процеси.
Саме на протизапальних, імунодепресивних та протиалергійних властивостях глюкокортикоїдів ґрунтується їх застосування у терапевтичній практиці. Основні аспекти цих властивостей є такими: зменшення імуноактивних клітин на рівні осередку запалення, зменшення вазодилатації, стабілізація лізосомальних мембран, пригнічення фагоцитозу, зменшення продукування простагландинів та споріднених сполук.
Протизапальна дія приблизно у 25 разів більша за дію гідрокортизону та у 8-10 разів більша за дію преднізолону (у ваговому співвідношенні).
Дія на метаболізм вуглеводів та протеїнів.
Глюкокортикоїди стимулюють білковий катаболізм. У печінці звільнені амінокислоти перетворюються на глюкозу та глікоген через процес гліконеогенезу. Абсорбція глюкози в периферійні тканини зменшується, що призводить до гіперглікемії та глюкозурії, зокрема у пацієнтів, які мають схильність до діабету.
Дія на метаболізм ліпідів.
Глюкокортикоїди мають ліполітичну дію. Цей ліполіз більш виразний на рівні кінцівок. Крім того вони чинять дію з ліпогенезу, яка проявляється, зокрема, на рівні тулуба, шиї та голови. Комплекс дій виражається через перерозподіл жирових відкладень.
Максимальна фармакологічна дія кортикостероїдів проявляється пізніше, ніж піки в сироватці, що вказує на те, що більшість дії цих лікарських засобів полягає переважно не в прямій медикаментозній дії, а в модифікації ферментної активності.
Фармакокінетика .
Бетаметазону натрію фосфат – легкорозчинний компонент, який швидко абсорбується з місця введення, що забезпечує швидкий початок терапевтичної дії.
Бетаметазону дипропіонат – малорозчинний компонент, який повільно абсорбується з депо, що утворюється в місці ін'єкції, і обумовлює тривалу дію препарату.
Концентрація в крові | Внутрішньом'язова ін'єкція | |
бетаметазон | ||
натрію фосфат | дипропіонат | |
Максимальна концентрація в плазмі Період напіввиведення у плазмі після однієї дози Екскреція Біологічний період напіввиведення | 1 година після прийому Від 3 до 5 годин 24 години 36-54 години | Повільна абсорбція Прогресивна метаболізація Більше 10 днів |
Зв'язування з білками плазми – 62,5 %. Метаболізується в печінці. Елімінація відбувається переважно нирками, незначна частина елімінується з жовчю.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
прозора, безбарвна, трохи в'язка рідина, яка містить частинки білого або майже білого кольору, що легко диспергуються, вільна від сторонніх домішок.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 °С в захищеному від світла місці, не заморожувати. Перед застосуванням струснути.
Упаковка.
Для ампул: по 1 мл в скляних ампулах, по 1 або 5 ампул у картонній коробці.
Для попередньо наповнених шприців : по 1 мл або 2 мл суспензії в одноразовому шприці з безбарвного скла з градуйованою шкалою місткістю 2 мл. Шприц з одного боку закупорений гумовим ковпачком, який знімається, а з другого боку пластиковим поршнем з накрученою пробкою. По 1 шприцу в комплекті з 1 або 2 стерильними голками в індивідуальній стерильній упаковці в прозорому пластиковому контейнері, закритому мембраною з паперу. По 1 контейнеру в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Для ампул:
Виробник за повним циклом:
Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія.
Schering-Plough Labo NV, Belgium
Виробник in bulk, первинне пакування:
Шерінг-Плау, Франція.
Schering-Plough, France.
Для попередньо наповнених шприців :
Шерінг-Плау, Франція.
Schering-Plough, France.
Місцезнаходження .
Для ампул:
Індустрієпарк 30, Хейст-оп-ден-Берг, Антверпен, Б-2220, Бельгія
Industriepark 30, Heist-op-den-Berg, Antwerpen, B-2220, Belgium
2, Ру Луї Пастер 14200 Ерувіль Сен-Клер, Франція
2, Rue Louis Pasteur 14200 Herouville Saint-Clair, France
Для попередньо наповнених шприців :
2, Ру Луї Пастер 14200 Ерувіль Сен-Клер, Франція
2, Rue Louis Pasteur 14200 Herouville Saint-Clair, France
БЕТАМЕТАЗОН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа