ДОЦЕТАКСЕЛ-ВИСТА конц. д/р-ра д/инф. 20 мг/мл фл. 7 мл №1

Для медицинского использования лекарственного средства

Доцетаксел-Vista

(Доцетаксел-Vista)

Место хранения:

Активный ингредиент: доцетаксел;

1 мл концентрата содержит 20 мг доцетаксела;

Вспомогательные вещества: полисорбат 80, перед лимонным бещеным, этанолом безводным.

Лекарственная форма. Концентрат для решения для инфузии.

Основные физико-химические свойства: прозрачный, жирный, бледно-желтый раствор.

Фармакотерапевтическая группа. Противоопухолевые средства. Танцы. ATH L01C D02 код.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Доцетаксел является противоопухолевым цитостатическим препаратом из группы таксан. Активное вещество доцетаксела является продуктом химического полусинтеза из натурального сырья (биомасса от европейских игл TISZA). Препарат способствует накоплению тубулина в клеточных микротрубках и предотвращает разложение этих микротрубочек, что приводит к блокированию митоза и межфазных процессов в опухолевых клетках. Доцетаксел давно задерживается в клетках, где его концентрация достигает высоких значений, кроме того, доцетаксел обнаруживает активность относительно некоторых клеток, которые получают в чрезмерном количестве P-гликопротеина, закодированного геном с несколькими устойчивостью.

Фармакокинетика.

Фармакокинетика доцетаксела изучалась у пациентов с раком после нанесения 20-115 мг / м ² препарата. Кинетический профиль доцетаксела - зависит от дозы и соответствует трехмерной фармакокинетической модели с полурасходом для A-, B- и G-этапаз 4 мин, 36 минут и 11,1 часа соответственно. Поздняя фаза частично из-за медленного процесса выпуска доцетаксела. После введения 100 мг / м ² по одному наличию инфузией максимальная концентрация препарата в плазме составила в среднем 3,7 мкг / мл, а площадь под фармакокинетической кривой (AUC - площадь под кривой) составляет 4,6 мкг / ML / H. Общий объем зазора и распределения в состоянии равновесия составлял 21 л / ч / м ² и 113 литров соответственно. Изменчивость общего оформления у разных людей составляет приблизительно 50%. Доцетаксел более 95% связывается с белками плазмы.

У трех пациентов с раком было проведено исследование с ¹⁴ C-Doctaxel. В течение 7 дней с момента доцетаксела после окисления герметичной эфирной эфирной эфир с участием цитохрома P450, с мочой и фекалиями. Экскреция с мочой и фекалиями составила 6% и 75% радиоактивной дозы соответственно. Приблизительно 80% радиоактивного препарата, полученного из фекалий, найден в течение 48 часов в виде основного неактивного метаболита.

Фармакокинетика доцетаксела не зависит от гендерного возраста пациентов. У пациентов с признаками отказа печени (ALT активность превысила нормальные фигуры более 1,5 раза, и активность щелочной фосфатазы составляла в 2,5 раза выше, чем в 2,5 раза выше нормы), полное оформление доцетаксела сократилось на 27% по сравнению со средним показателем. Оформление доцетаксела не изменилось у пациентов с легкой или умеренной задержкой жидкости. Нет данных о разрешении препарата у пациентов с тяжелой задержкой жидкости.

Клинические характеристики.

Индикация.

Рак молочной железы

Доцетаксел в сочетании с доксорубицином и циклофосфамидом предназначен для адъювантной терапии для пациентов с:

Пациенты с работоспособным раком молочной железы, не побеждая лимфатические узлы адъювантной терапии, должны проводиться, если пациенты подвергаются химиотерапии в соответствии с принятыми международными критериями для первичной терапии ранних стадий рака молочной железы. Доцетаксел в сочетании с доксорубицином предназначен для лечения пациентов с локально прогрессивной или раком молочной железы, который ранее получил цитотоксическую терапию для этого заболевания.

Доцетаксел как монотерапия предназначен для лечения пациентов с локально выращенным или метастатическим раком молочной железы после неэффективной цитотоксической терапии, которая включала антрациклина или алкилирующий препарат.

Ducetaxel в сочетании с трастузумабом предназначен для лечения пациентов с метастатическим раком молочной железы с повышенным выражением опухолевых клеток NR-2, которые ранее не получали химиотерапию для метастазов.

Доцетаксел в сочетании с CapeCitabine предназначен для лечения пациентов с локально прогрессивным или метастатическим раком молочной железы после неэффективной терапии, которая включала антрациклина.

Не маленький рак легких клеток

Доцетаксел указывается на лечение пациентов с локально растущим или метастатическим немальным раком легких клеток после неэффективной химиотерапии с использованием препаратов платины.

В сочетании с Cisetaxel Cyclatin, оно показано для лечения пациентов с неработаемым локальным раком легких, если проведена предварительная химиотерапия для этого состояния.

Рак головы и шеи

В сочетании с цисплатином и 5-фторурацилом, DCEtaxel показан для индукционной терапии пациентов с локальной сквамовой карциномой в голове и шее.

Рак простаты

В сочетании с преднизоном или преднизолоном DCEtaxel показан для лечения пациентов с гормоно-фрагментарным метастатическим раком простаты.

Аденокарцинома желудка

В сочетании с цисплатином и 5-фторурацилкой DCetaxel показан для лечения пациентов с метастатической аденокарциномой желудка, включая аденокарцинома гастроэзофагеального отдела, который ранее получил химиотерапию для метастазов.

Противопоказание.

Доцетаксел противопоказан у пациентов, в которых существуют тяжелые реакции гиперчувствительности на введение доцетаксела или полисорбата 80; Пациенты с индикатором количества нейтрофилов менее 1500 / мм ³ ; Пациенты с выраженным нарушением функции печени.

Противопоказания для других лекарств следует учитывать с сочетанием с доцетакселем.

Специальные меры безопасности.

Доцетаксел является противоопухолевым агентом, потенциально токсичным веществом, поэтому необходимо быть осторожным при приготовлении и применении раствора. При работе с доцетакселем следует использовать медицинские резиновые перчатки. В случае концентрата или инфузионного раствора к коже его следует промыть немедленно тщательно с мылом с мылом. Если концентрат или инфузионный раствор пришел к слизистым оболочкам, место поражения должно быть немедленно тщательно промыть.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами интерстициальных.

Клинические исследования взаимодействия доцетаксела с другими препаратами не проводились. Исследования in vitro показали, что бионтрансформация доцетаксела может варьироваться в зависимости от при одновременном применении с препаратами, которые подавляются цитохромом P450-3a или метаболизируется под воздействием этого фермента, такого как циклоспорин, терфенадин, кетоконазол, эритромицин и троландомицин. В связи с этим необходимо быть осторожным, когда одновременно присваивает эти препараты, учитывая возможность серьезного взаимодействия.

Доцетаксел хорош (> 95%) связывается с белками плазмы. Хотя возможное взаимодействие доцетаксела in vivo с одновременной установленной препаратами было формально не изучено, взаимодействия in vitro с лекарственными средствами, которые хорошо связываются с белками, такие как эритромицин, дифенгидрамин, прифанолол, пропафенон, фенитоин, салицилат, сульфаметоксазол и вальпроат натрия, не делали Огромное влияние на связывание пластика с белками. Кроме того, дексаметазон не повлиял на привязку к протеинам переменного тока. Довидекс не повлиял на связывание дигитоксина.

Оформление доцетаксела в сочетании с цисплатином или карбоплатином не отличалась от такой монотерапии. Фармакокинетический профиль цисплатина, используемый в течение короткого курса после инфузии доцетаксела не отличается от этого при использовании цисплатина в монотерапии.

Особенности приложения.

Рекомендуемая премедикация для предотвращения реакций гиперчувствительности в случае рака молочной железы и рака легких, что заключается в использовании перорального (внутреннего) глюкокортикостероида, например, дексаметазона, в течение 16 мг в день (то есть 8 мг два раза в день) для 3 Дни, начиная с 1 день до использования доцетаксела (если нет противопоказаний), которые могут уменьшить частоту и тяжесть задержки жидкости, а также уменьшить степень выраженности повышенной чувствительности. В случае рака набережной премедикация предполагает пероральное введение дексаметазона в дозах 8 мг через 12 часов, 3 часа и за 1 час до настой доцетаксела. Инфузионный раствор должен использоваться в течение 8 часов при комнатной температуре (не выше 25 ° C).

Гематология

Нейтропения является наиболее распространенным побочным эффектом доцетаксела. Количество нейтрофилов достигает наименьшего уровня в среднем на 7-й день, а у пациентов, которые ранее прошли интенсивное лечение - даже раньше. Частый контроль полной картины крови должен проводиться всеми пациентами, которые получают доцетаксел. Лечение доцетаксела может быть восстановлено, когда количество нейтрофилов будет равно или превышает 1500 / мм ³ .

В случае тяжелой нейтропении (<500 / мм ³ в течение 7 или более дней) во время курса терапии доцетакселом во время следующих курсов лечения рекомендуется снизить дозу или применять соответствующую симптоматическую обработку.

В случае лечения пациентов с комбинацией доцетаксела с цисплатином и 5-фторурицилом (5-фу), лихорадочные нейтропения и нейтропенические инфекции, разработанные менее вероятными, если пациенты использовались G-CSF с профилактическими целями. Пациенты, получающие 5-FF, должны быть предотвращены G-CSF для снижения риска развития сложной нейтропении (лихорадочная нейтропения, длительная нейтропения или нейтропеническая инфекция). Должен быть проведен тщательный мониторинг состояния пациентов с 5-фум.

Реакции гиперчувствительности

Пациенты, которые используют доцетаксельки, требуют особого наблюдения за реакцией гиперчувствительности, особенно во время первого и второго вливания. Реакции гиперчувствительности могут возникать в первые минуты инфузии доцетаксела. Следовательно, все средства, необходимые для лечения гипотензии, а бронхоспазм должны быть доступны. В случае разработки повышенной чувствительности реакций таких световых симптомов как гиперемии или местные кожные реакции не требуют отмены лечения. В то время как тяжелые реакции, например, выраженные артериальной гипотензией, бронхоспазм или обобщенная сыпь / эритема, требуют немедленного прекращения введения доцетаксела и применения соответствующего лечения. Невозможно относиться к пациентам Dotaxel снова, в котором была серьезная реакция повышенной чувствительности.

Кожные реакции

Местные кожные реакции на конечностях (ладони и подошвы) с отеком и с последующим рабочим названием требуют надзора. Жесткие симптомы зарегистрированы, такие как сыпь с последующим рабочим платежом, что приводит к прерыванию или отмене лечения доцетакселом.

Удержание жидкости

Пациенты с тяжелой формой задержки жидкости, такие как плевральное воздействие, перикардийный сток и асциты, подвержены тщательному мониторингу.

Респираторные расстройства

Сообщенные случаи острого синдрома респираторного бедствия, интерстициальной пневмонии / пневмонита, интерстициального усиления, легочного фиброза и дыхательной недостаточности, которые могут быть летальными. У пациентов наблюдались случаи сопутствующей лучевой терапии, наблюдались случаи излучения пневмонита.

В случае новых легочных симптомов или усовершенствования существующих, необходимо обеспечить наблюдение за пациентом, срочным экзаменом и надлежащим лечением. Для установления диагностики терапии доцетаксел рекомендуется прекращаться. Раннее использование средств опорной терапии может помочь улучшить состояние пациента. Необходимо тщательно оценить преимущества продления терапии доцетакселом.

Пациенты с печеночной недостаточностью

Пациенты использовали 100 мг / м ² доцетаксела в качестве монотерапии, и, в котором уровень трансаминазы 1,5 превысил верхний предел нормы (VMN), а уровень щелочной фосфатазы в 2,5 раза превысил VMN, имел повышенный риск тяжелых неблагоприятных реакций, таких В качестве смертельной интоксикации, в том числе случаи сепсиса и желудочно-кишечного кровотечения, фебрильные нейтропения, инфекции, тромбоцитопении, стоматит и астения.

Следовательно, рекомендуемая доза доцетаксела для таких пациентов с повышенным уровнем функции печени (PFP) составляет 75 мг / м ² . PFP следует измерять до лечения и перед каждым регулярным циклом.

Для пациентов с высоким содержанием билирубина и / или повышенной активностью трансаминазы (> 3,5 VMN) в сочетании с увеличением щелочной фосфатазы, 6 раз и выше нет никаких рекомендаций для снижения дозы, но препарат можно использовать только на жизненно важных показателях.

Сочетание с цисплатином и 5-фторурацилом для лечения аденокарциномы желудка: от базового клинического осмотра были исключены пациенты с ALT и AUTS, которые были в 1,5 раза выше, чем VMN, индикаторы щелочных фосфатазы, которые в 2,5 раза превысили VMN и повышенные Уровень билирубина. Для таких пациентов нет рекомендаций для уменьшения дозы, но препарат можно использовать только на жизненно важных показаниях. Данные документации доцетаксела в сочетании с другими препаратами для пациентов с расстройствами функции печени.

Пациенты с почечной недостаточностью

Не существует данных о лечении доцетакселей пациентов с серьезным нарушением функции почек.

Нервная система

Развитие тяжелой периферической нейротоксичности требует снижения дозы. Поскольку доцетаксел содержит этанол (400 мг этанола в 1 мл концентрата), необходимо учитывать влияние на центральную нервную систему и другие эффекты.

Кардиотоксическое действие

Сердечная недостаточность наблюдается у пациентов, которые используют доцетаксел в сочетании с трастузумабом, особенно после химиотерапии, который включал антрациклин (доксорубицин или эпирубицин). Сбой может быть средней или тяжелой степенью и привести к смертельному следствию.

При планировании обработки доцетакселом в сочетании с трастузумабом необходимо провести предварительную экспертизу начального состояния сердечной деятельности. В будущем необходимо контролировать мониторинг функций сердца (например, каждые 3 месяца), чтобы обнаружить, как пациенты склонны к сердечной недостаточности. Подробности представлены в инструкциях для использования Trastuzumab.

Другие

Контрацепция требуется на протяжении всего периода лечения и после не менее 3 месяцев.

Этиловый спирт

Доцетаксел содержит 400 мг этанола в 1 мл концентрированного раствора. Это может быть опасно для пациентов с алкоголизмом, оно также следует иметь в виду при применении детей и пациентов с группами высокого риска, такими как пациенты с заболеванием печени или другие заболевания, которые влияют на центральную нервную систему (например, с эпилепсией). Количество алкоголя в этом лекарственном продукте может изменить влияние других препаратов.

Дополнительные бронирования относительно адъювантной терапии рака молочной железы

Сложная нейтропения

В случае сложной нейтропении (длительная нейтропения, лихорадочные нейтропения или инфекционные заболевания) могут быть использованы для использования гранулоцитарного колонии, стимулирующего коэффициент и снижение дозы DOSEAXEL.

Реакции на стороне пищеварительного тракта

Такие симптомы, как боль в животе, чувствительность и боль в животе в пальпации, лихорадку, диарея (на фоне нейтропении или без него) могут быть проявлениями серьезной желудочно-кишечной токсичности и требуют немедленного обследования и лечения.

Застойная сердечная недостаточность

Во время лечения и после того, как вам нужно контролировать пациентов с симптомами застойной сердечной недостаточности.

Лейкемия

Вероятность развития острой миелоидной лейкозности у женщин, используемых доцетакселем, доксорубицином и циклофосфамидом, сопоставима с другими модами обработки, которые включают антрациклин / циклофосфамид.

Пациенты с метастазами в 4 или более лимфатических узлах

В промежуточном анализе соотношение выгоды / риска для TAC у пациентов с метастазами в 4 или более лимфатических узлах совершенно неясна.

Летний возраст

Нет данных об использовании доцетаксела в сочетании с доксорубицином и циклофосфамидом для пациентов в возрасте 70 лет.

Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Данные об использовании доцетакселя не беременны. Было показано, что Ducetaxel обладает эмбриотоксическим и фетотоксическим эффектом у кроликов и крыс и уменьшает рождаемость у крыс. Как и другие цитотоксические препараты, Dcetaxel может привести к повреждению плода при назначении беременных женщин. Следовательно, DCetaxel не может быть назначен во время беременности. Женщины репродуктивного возраста, применимы к доцетакселу, следует рекомендовать для предотвращения беременности, а в случае, если оно происходит немедленно, сообщите об этом докторе.

Доцетаксел - это липофильное вещество, но неизвестно, проникает ли он в грудное молоко. Из-за возможного развития неблагоприятных реакций на младенцев следует прекратить грудное вскармливание во время лечения доцетакселем.

Возможность влиять на скорость реакции при водительстве автомобилей или других механизмов.

Нет данных о влиянии доцетаксела на способность управлять автомобилем или работать с другими механизмами. Доцетаксел содержит 400 мг этанола в 1 мл концентрата. У високих дозах (7,5 мл концентрату (150 мг доцетакселу) містить 3 г етанолу) кількість алкоголю може знизити здатність керувати автомобілем або іншими механізмами.

При застосуванні комбінації доксорубіцину і доцетакселу кліренс доцетакселу збільшувався. Обмежені дані, отримані в ході одного неконтрольованого дослідження, давали змогу припустити взаємодію між доцетакселом і карбоплатином. При комбінації з доцетакселом кліренс карбоплатину був приблизно на 50 % більшим за величини, про які раніше повідомляли при монотерапії карбоплатином.

При призначенні в комбінації доцетаксел не впливає на кліренс доксорубіцину і плазмовий рівень доксорубіцинолу (метаболіт доксорубіцину). Фармакокінетичні параметри доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду не змінювалися при одночасному застосуванні.

Клінічне дослідження I фази, в ході якого вивчали взаємні впливи на фармакокінетику капецитабіну і доцетакселу, показало відсутність впливу капецитабіну на фармакокінетику доцетакселу та відсутність впливу доцетакселу на фармакокінетику важливого метаболіту капецитабіну 5'-ДФУР.

Комбіноване застосування доцетакселу, цисплатину та 5-фторурацилу 12 хворим зі значними пухлинами не впливало на фармакокінетику жодного з цих лікарських препаратів.

Статистично значимого впливу преднізону на фармакокінетику доцетакселу не спостерігалось.

Доцетаксел містить 400 мг етанолу в 1 мл концентрату. У високих дозах (7,5 мл концентрату

(150 мг) містить 3 г етанолу) кількість алкоголю може змінювати дію інших ліків.

Спосіб застосування та дози.

Застосування доцетакселу слід обмежувати відділеннями, що спеціалізуються на цитотоксичній хіміотерапії, і проводити винятково під наглядом лікаря, кваліфікованого у застосуванні протиракової хіміотерапії.

Для попередження реакцій гіперчутливості, а також з метою зменшення затримки рідини всім хворим до застосування препарату доцетаксел рекомендована премедикація. Рекомендовано застосовувати кортикостероїди, наприклад дексаметазон у дозі 16 мг на добу (по 8 мг 2 рази на добу) внутрішньо протягом 3 діб: напередодні, у день інфузії та наступного дня після інфузії доцетакселу.

Для лікування раку передміхурової залози, враховуючи супутнє застосування преднізону або преднізолону, рекомендований режим премедикації – пероральне застосування дексаметазону 8 мг за 12 годин, 3 години та 1 годину до внутрішньовенної інфузії доцетакселу.

Для лікування раку молочної залози та недрібноклітинного раку легені, якщо немає протипоказань, можна застосовувати премедикацію, що полягає в пероральному прийомі кортикостероїду, такого як дексаметазон, 16 мг/добу (8 мг 2 рази на добу) протягом 3 днів, починаючи за 1 день до інфузії доцетакселу.

Для зменшення ризику гематотоксичності можна профілактично застосовувати Г-КСФ (гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор).

Доцетаксел застосовують шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година кожні 3 тижні.

Монотерапія

Рак молочної залози: доцетаксел застосовують у дозі 100 мг/м ² шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година з інтервалом 3 тижні.

Недрібноклітинний рак легені: доцетаксел застосовують у дозі 75 мг/м ² шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година кожні 3 тижні.

Комбінована терапія.

Рак молочної залози.

1. При комбінації з доксорубіцином (у дозі 50 мг/м ² ) доцетаксел застосовують у дозі 75 мг/м ² шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година з інтервалом 3 тижні як терапію першої лінії.

2. Доцетаксел застосовують у дозі 75 мг/м ² шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година з інтервалом 3 тижні при комбінації з капецитабіном у дозі 1250 мг/м ² двічі на добу (протягом 30 хв після їди) впродовж 2 тижнів з подальшою однотижневою перервою.

Для визначення дози капецитабіну відповідно до площі поверхні тіла зверніться до інструкції для медичного застосування капецитабіну.

3. При ад'ювантному лікуванні операбельного раку молочної залози з ураженням лімфатичних вузлів рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м ² , яку застосовують шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година після застосування доксорубіцину (у дозі 50 мг/м ² ) і циклофосфаміду (у дозі 500 мг/м ² ), кожні 3 тижні протягом 6 циклів.

4. Доцетаксел застосовують у дозі 100 мг/м ² шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година з інтервалом 3 тижні при комбінації з трастузумабом, який призначають щотижня.

Недрібноклітинний рак легені.

Рекомендований режим хіміотерапії: доцетаксел застосовують у дозі 75 мг/м ² , одразу після чого вводять цисплатин (у дозі 75 мг/м ² ) протягом 30-60 хв. Для лікування пацієнтів, у яких раніше хіміотерапія препаратами на основі платини не була успішною, рекомендована монотерапія доцетакселом у дозі 75 мг/м ² .

Андрогенонезалежний метастазуючий рак передміхурової залози.

У комбінації з преднізоном або преднізолоном у дозі 5 мг перорально двічі на добу щоденно. Доцетаксел застосовують у дозі 75 мг/м ² шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година з інтервалом 3 тижні.

Аденокарцинома шлунка.

Рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м ² шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година, після цього призначають 75 мг/м ² цисплатину шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1-3 години (обидві інфузії призначають тільки в перший день). Після цих інфузій призначають 750 мг/м ² /добу 5-фторурацилу шляхом безперервної 24-годинної інфузії протягом 5 днів, починаючи з моменту закінчення інфузії цисплатину. Лікування повторюють з інтервалом 3 тижні. Слід проводити премедикацію антиеметичними засобами та відповідну гідратацію перед введенням цисплатину. З профілактичною метою необхідно призначати Г-КСФ для зниження ризику розвитку гематологічної токсичності (див. також підрозділ «Корекція дози під час лікування»).

Рак голови та шиї.

Пацієнтам показана премедикація протиблювотними препаратами та відповідна регідратація (до і після застосування цисплатину). Для зменшення ризику гематотоксичності можна профілактично застосовувати Г-КСФ. Усі пацієнти, які знаходились на радіотерапії та супутньо застосовували доцетаксел, з профілактичною метою приймали антибіотики.

Індукційна хіміотерапія, що супроводжується радіотерапією.

Для індукованого лікування неоперабельних пацієнтів з місцевопрогресуючою сквамозною карциномою у ділянці голови та шиї рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м ² , яку застосовують шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година, після якої призначають 75 мг/м ² цисплатину шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1-3 години (обидві інфузії призначають тільки в перший день); одразу після закінчення введення цисплатину застосовують 750 мг/м ² /добу 5-фторурацилу шляхом безперервної інфузії протягом 5 днів. Це лікування повторюють з інтервалом 3 тижні 4 рази. Після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати радіотерапію.

Слід проводити премедикацію протиблювотними засобами та відповідну гідратацію (до і після введення цисплатину).

Індукційна хіміотерапія, що супроводжується хіміорадіотерапією.

Для індукованого лікування неоперабельних пацієнтів з місцевопрогресуючою сквамозною карциномою у ділянці голови та шиї (технічно неоперабельною у зв'язку з бажанням зберегти орган) рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м ² , яку застосовують шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година, після якої застосовують 100 мг/м ² цисплатину шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю від 30 хв до 3 годин (обидві інфузії призначають тільки в перший день). Одразу після цього застосовують 1000 мг/м ² /добу 5-фторурацилу шляхом безперервної інфузії з 1 по 4 день. Це лікування повторюють з інтервалом 3 тижні протягом 5 циклів. Після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати хіміорадіотерапію.

Коригування доз цисплатину та 5-фторурацилу подано в інструкціях для цих препаратів.

Тривалість лікування.

Тривалість лікування визначає лікар-онколог на підставі оцінки ефективності і переносимості препарату. Загалом лікування доцетакселом продовжують стільки, скільки спостерігається об'єктивний клінічний ефект у вигляді ремісії або стабілізації захворювання. Якщо виявляються об'єктивні дані, що свідчать про прогресування захворювання, або неприйнятні побічні ефекти, лікування доцетакселом слід припинити.

Корекція дози під час лікування .

Доцетаксел слід вводити пацієнтам з показником кількості нейтрофілів більше ніж 1500/мм ³ .

У пацієнтів з фебрильною пропасницею, а також у випадках, коли кількість нейтрофілів менше ніж 500/мм ³ утримується більше 1 тижня після інфузії, при виражених реакціях з боку шкіри або при значній периферичній нейропатії дозу необхідно зменшити зі 100 мг/м ² до 75 мг/м ² або з 75 мг/м ² до 60 мг/м ² .

Пацієнтам, які отримували першу дозу доцетакселу 75 мг/м ² у комбінації з цисплатином або карбоплатином і в яких зниження кількості тромбоцитів за час попередніх курсів хіміотерапії було менше ніж 25 000/мм ³ (з цисплатином) і менше ніж 75 000 (з карбоплатином), а також пацієнтам, які мають в анамнезі нейтропенію з пропасницею, пацієнтам з тяжкими проявами негематологічної токсичності доза доцетакселу під час наступних курсів хіміотерапії повинна бути зменшена до 65 мг/м ² .

Якщо після зменшення дози до 60 мг/м ² побічні ефекти знову виникають, лікування слід припинити. Пацієнти, які отримують ад'ювантну терапію з приводу раку молочної залози, які страждають на фебрильну нейропенію, в усіх наступних циклах лікування повинні отримувати Г-КСФ. Пацієнтам, у яких це явище не минає, слід продовжувати застосування Г-КСФ і зменшити дозу доцетакселу до 60 мг/м ² .

У комбінації з капецитабіном:

Коригування дози трастузурабу подано в інструкції для препарату.

У комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом .

Якщо, незважаючи на застосування Г-КСФ, має місце епізод фебрильної нейтропенії, пролонгованої нейтропенії або пов'язаної з нейтропенією інфекції, дозу доцетакселу слід знизити з 75 мг/м ² до 60 мг/м ² . При розвитку подальших епізодів ускладненої нейтропенії дозу доцетакселу слід знизити з 60 мг/м ² до 45 мг/м ² . У випадку тромбоцитопенії 4-го ступеня дозу доцетакселу слід знизити з 75 мг/м ² до 60 мг/м ² . Проведення наступних циклів терапії доцетакселом припустиме лише за умови, якщо число нейтрофілів перевищить 1500/мм ³ , а число тромбоцитів перевищить рівень 100 000/мм ³ . Лікування слід припинити, якщо симптоми токсичності не зникають.

Коригування рекомендованих доз у випадку гастроінтестинальних явищ токсичності у хворих, які одержують доцетаксел у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом (5-ФУ).

Пацієнти з порушенням функції печінки

Згідно з даними вивчення фармакокінетики доцетакселу в умовах монотерапії цим препаратом у дозі 100 мг/м ² , для пацієнтів з підвищеними рівнями трансаміназ (АЛТ і/або АСТ) більше ніж у 1,5 разу порівняно з верхньою межею норми (ВМН), а також лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 разу порівняно з ВМН рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м ² . Для пацієнтів, у яких спостерігається підвищення сироваткового рівня білірубіну (>ВМН) і/або АЛТ і АСТ більш ніж у 3,5 разу порівняно з ВМН, що супроводжується підвищенням рівня лужної фосфатази більше ніж у 6 разів порівняно з ВМН, зменшення дози не рекомендується, але доцетаксел взагалі не слід застосовувати, якщо немає крайньої необхідності.

В ході опорного клінічного дослідження застосування доцетакселу в комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом хворим з аденокарциномою шлунка одними з критеріїв виключення пацієнтів з дослідження були підвищені рівні АЛТ і/або АСТ більш ніж у 1,5 разу порівняно з ВМН, лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 разу порівняно з ВМН, білірубіну – більше ВМН; тому для таких пацієнтів зменшення дози доцетакселу не може бути рекомендоване, і препарат взагалі не слід застосовувати цій категорії хворих, якщо немає крайньої необхідності.

Даних про застосування доцетакселу у комбінованій терапії при інших показаннях хворим із порушенням функції печінки немає.

Пацієнти літнього віку. Спираючись на фармакокінетичні дані, можна стверджувати, що для пацієнтів літнього віку не потрібні спеціальні інструкції для застосування препарату.

У комбінації з капецитабіном для пацієнтів віком від 60 років рекомендують зменшення початкової дози капецитабіну до 75 % (див. інструкцію для медичного застосування капецитабіну).

Цей лікарський препарат містить 400 мг етанолу у 1 мл концентрату. Це слід враховувати для пацієнтів із груп високого ризику, таких як пацієнти із захворюваннями печінки.

Діти.

Результатів досліджень щодо ефективності та безпеки застосування доцетакселу для лікування дітей не отримано. Доцетаксел-Віста не рекомендований для застосування дітям.

Передозування.

Відомо декілька випадків передозування доцетакселу. У разі передозування слід госпіталізувати хворого в спеціалізоване відділення і ретельно контролювати його життєво важливі функції. Слід якомога швидше призначити пацієнту Г-КСФ, а також необхідне симптоматичне лікування. Антидот доцетакселу невідомий. Основні очікувані явища передозування – пригнічення функції кісткового мозку, периферична нейропатія та запалення слизових оболонок. При передозуванні можливе посилення побічних реакцій.

Побічні реакції.

Найчастіші побічні реакції препарату доцетаксел: нейтропенія (оборотна і некумулятивна; найменше число клітин спостерігається в середньому на 7-й день, середня тривалість тяжкої нейтропенії, тобто < 500 клітин /м ³ , становила 7 днів), анемія, алопеція, нудота, блювання, стоматит, пронос і астенія. Тяжкість побічних реакцій препарату доцетаксел може посилюватися при призначенні його в комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами.

Побічні реакції (всіх ступенів), зареєстровані при застосуванні його в комбінації з трастузумабом, розвивалися у ≥ 10 %. Порівняно з монотерапією при призначенні доцетакселу в комбінації з трастузумабом більш часто відзначалися тяжкі побічні реакції (40 % порівняно з 31 %) і реакції 4-го ступеня (34 % порівняно з 23 %).

Що стосується комбінації з капецитабіном, то найчастіші реакції, пов'язані з лікуванням (≥ 5 %), були зареєстровані під час дослідження III фази у хворих на рак молочної залози, які не реагували на лікування антрацикліном (див. інструкцію для медичного застосування капецитабіну).

Побічні явища, які найчастіше спостерігалися при застосуванні доцетакселу.

Ураження нервової системи

Розвиток тяжких периферичних нейротоксичних реакцій потребує зменшення дози препарату. Прояви нейросенсорних реакцій легкого та помірного ступенів включали парестезію, дизестезію або больові відчуття, в тому числі відчуття печіння. Нейромоторні реакції проявлялися загальною слабкістю.

Ураження шкіри та підшкірної клітковини

Спостерігалися оборотні реакції з боку шкіри, які за тяжкістю, як правило, були легкими або помірними. Ці реакції проявлялися висипанням, в тому числі локалізованим на стопах та кистях рук (включаючи тяжкий долонно-підошовний синдром, або пальмарно-плантарну еритродизестезію), а також на руках, обличчі або грудній клітці, яке часто супроводжувалося свербежем. Найчастіше висипання з'являлося протягом тижня після інфузії доцетакселу. Рідше зустрічалися тяжкі прояви, наприклад висипання з подальшою десквамацією епітелію, що іноді обумовлювало необхідність переривання лікування чи повної відміни доцетакселу. Серйозні ураження нігтів проявлялися гіпо- чи гіперпігментацією, а в деяких випадках – болем та оніхолізисом.

Загальні порушення та місцеві реакції

Реакції у місці введення препарату були переважно легкими та проявлялися гіперпігментацією, запаленням, почервонінням чи сухістю шкіри, флебітом чи крововиливами та набряком вени, через яку проводилася інфузія препарату.

Випадки затримки рідини в організмі включали такі явища, як периферичні набряки, рідше – плевральний чи перикардіальний випіт, асцит та збільшення маси тіла. Периферичні набряки найчастіше починалися з нижніх кінцівок та могли ставати генералізованими, обумовлюючи зростання загальної маси тіла на 3 кг і більше. Затримка рідини має кумулятивний характер і щодо частоти розвитку цього побічного явища, і щодо ступеня його вираженості.

Ураження імунної системи

Реакції гіперчутливості, як правило, розвивалися протягом декількох хвилин після початку інфузії доцетакселу і за ступенем тяжкості коливалися від легких до помірних. Найчастіше повідомлялося про такі симптоми, як почервоніння шкіри, висипання (зі свербeжем шкіри або без нього), відчуття стиснення у грудях, біль у спині, задишка, гарячка або озноб. Тяжкі побічні реакції проявлялися у вигляді артеріальної гіпотензії і/або бронхоспазму або генералізованого висипання/еритеми.

Монотерапія препаратом доцетаксел у дозі 100 мг/м²

Ураження крові та лімфатичної системи

Рідко: кровотечі або крововиливи на тлі тромбоцитопенії ІІІ/ІV ступеня.

Ураження нервової системи

Є дані щодо оборотності ураження нервової системи у 35,3 % пацієнтів, у яких воно розвинулося після монотерапії доцетакселом у дозі 100 мг/м ² . Ці розлади спонтанно зникли протягом 3 місяців.

Ураження шкіри та підшкірної клітковини

Дуже рідко: відомий один випадок розвитку необоротної алопеції в кінці дослідження. 73 % реакцій з боку шкіри були оборотними і зникали протягом 21 доби.

Загальні порушення та місцеві реакції

Середня кумулятивна доза до відміни препарату становила більше ніж 1000 мг/м ² , а середній час до оборотного розвитку затримки рідини в організмі – 16,4 тижня (від 0 до 42 тижнів). Розвиток затримки рідини середнього та тяжкого ступенів затримувався у пацієнтів, які отримали премедикацію (середня кумулятивна доза – 818,9 мг/м ² ), порівняно із пацієнтами, яким премедикація не проводилася (середня кумулятивна доза – 489,7 мг/м ² ); однак повідомлялося про декілька випадків появи цього побічного явища під час ранніх курсів терапії.

Монотерапія препаратом доцетаксел у дозі 75 мг/м²

Доцетаксел у дозі 75 мг/м² у комбінації з доксорубіцином

Доцетаксел у дозі 75 мг/м² у комбінації з цисплатином

Доцетаксел у дозі 100 мг/м² у комбінації з трастузумабом

Ураження крові та лімфатичної системи

Дуже часті. Гематологічна токсичність комбінованої терапії трастузумабом та доцетакселом зростала порівняно з монотерапією доцетакселом (32 % випадків розвитку нейтропенії ІІІ/ІV ступеня vs 22 %, якщо використовувати критерії NCI-CTC [National Cancer Institute – Common Toxicity Criteria; загальноприйняті критерії токсичності Національного інституту раку США]). Слід звернути увагу, що частота розвитку цього побічного явища у пацієнтів може бути недооціненою, оскільки навіть при монотерапії доцетакселом у дозі 100 мг/м ² нейтропенія згідно з існуючими даними виникає у 97 % пацієнтів, при цьому у 74 % – ІV ступеня (відповідно до пікового зниження рівня нейтрофілів у крові). Частота розвитку фебрильної нейтропенії або нейтропенічного сепсису також зростає у пацієнтів, які приймають комбінацію герцептину та доцетакселу (23 vs 17 % порівняно з пацієнтами, які знаходяться на монотерапії доцетакселом).

Ураження серця

Симптомна серцева недостатність була виявлена у 2,2 % пацієнтів, які приймали комбінацію трастузумабу та доцетакселу, порівняно з 0% випадків цього побічного явища у пацієнтів, які знаходилися на монотерапії. У групі дослідження, в якій призначали комбінацію доцетакселу та трастузумабу, 64 % пацієнтів під час попередніх курсів лікування отримували антрацикліни як ад'ювантну терапію, тоді як у групі, в якій призначали монотерапію доцетакселом, антрацикліни отримували 55 % пацієнтів.

Доцетаксел у дозі 75 мг/м² у комбінації з капецитабіном

Доцетаксел у дозі 75 мг/м² у комбінації з преднізоном або преднізолоном

Ураження нервової системи

Із 73 пацієнтів, у яких до кінця курсу хіміотерапії розвинулася периферична сенсорна нейропатія, у 9 пацієнтів ця патологія тривала в середньому протягом 55 місяців періоду подальшого спостереження.

Ураження серця

Також повідомлялося про розвиток застійної серцевої недостатності (2,3 % випадків, ця патологія тривала в середньому протягом 70 місяців періоду подальшого спостереження). Від серцевої недостатності по одному пацієнту в кожній досліджуваній групі померли.

Ураження шкіри та підшкірної клітковини

Із 687 пацієнтів, у яких до кінця курсу хіміотерапії розвинулася алопеція, у 22 пацієнтів вона тривала в середньому протягом 55 місяців періоду подальшого спостереження.

Ураження репродуктивної системи та молочних залоз

Із 233 пацієнток, у яких до кінця курсу хіміотерапії розвинулася аменорея, у 133 пацієнток вона тривала в середньому протягом 55 місяців періоду подальшого спостереження.

Загальні порушення та місцеві реакції

Із 112 пацієнтів, у яких до кінця курсу хіміотерапії розвинулися периферійні набряки, у 18 пацієнтів вони тривали в середньому протягом 55 місяців періоду подальшого спостереження.

Доцетаксел у дозі 75 мг/м² у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом для лікування аденокарциноми шлунка

Ураження крові та лімфатичної системи

Фебрильна нейтропенія та нейтропенічні інфекції розвивалися у 17,2 % та 13,5 % пацієнтів відповідно, якщо не враховувати застосування Г-КСФ. Г-КСФ призначався з метою вторинної профілактики у 19,3 % пацієнтів (10,7 % всіх проведених циклів хіміотерапії). Фебрильна нейтропенія та нейтропенічні інфекції розвинулися відповідно у 12,1 % та 3,4 % пацієнтів, які отримували Г-КСФ, і в 15,6 % та 12,9 % пацієнтів, яким профілактику за допомогою Г-КСФ не проводили.

Доцетаксел у дозі 75 мг/м² у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом для лікування раку голови та шиї

• Індукційна хіміотерапія з подальшим застосуванням хіміорадіотерапії (дослідження TAX 324)

Дані постмаркетингового спостереження

Пухлини доброякісні, злоякісні та невизначені (в тому числі кісти та поліпи)

Прийом доцетакселу в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами і/або променевою терапією асоціювався з дуже рідкісними випадками розвитку гострого мієлолейкозу та маніфестації мієлодиспластичного синдрому.

Ураження крові та лімфатичної системи

Повідомлялося про пригнічення функції кісткового мозку та інші гематологічні побічні ефекти. Були також повідомлення про розвиток синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, часто в асоціації із сепсисом або поліорганною недостатністю.

Ураження імунної системи

Повідомлялося про кілька випадків розвитку анафілактичного шоку, іноді летальних.

Ураження нервової системи

Призначення доцетакселу зумовило рідкісні випадки розвитку судом або минущої втрати свідомості. Ці реакції іноді спостерігалися під час інфузії препарату.

Ураження органів зору

Повідомлялося про дуже рідкісні випадки минущих порушень зору (спалахи, миготіння світла перед очима, скотоми), що, як правило, розвивалися під час інфузії препарату і супроводжувалися реакціями гіперчутливості. Ці розлади самостійно проходили після припинення інфузії. Були повідомлення про рідкісні випадки лакримації із супутнім кон'юнктивітом або без нього, що розвивалася як наслідок обструкції слізної протоки та зумовлювала посилену сльозотечу.

Ураження органів слуху та рівноваги

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку ототоксичності, погіршення і/або втрати слуху.

Ураження серця

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку інфаркту міокарда.

Ураження судин

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку венозних тромбоемболічних порушень.

Ураження респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку гострого респіраторного синдрому, інтерстиціальної пневмонії та легеневого фіброзу. У пацієнтів, які отримують супутню променеву терапію, були рідкісні випадки розвитку радіаційного пневмоніту.

Ураження травної системи

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку зневоднення як наслідку шлунково-кишкових розладів, перфорацій травного тракту, ішемічного коліту, коліту іншої етіології та нейтропенічного ентероколіту. Були повідомлення про рідкісні випадки розвитку кишкової непрохідності та обструкції кишечнику.

Гепатобіліарні ураження

Повідомлялося про дуже рідкісні випадки розвитку гепатиту, іноді летального (переважно у пацієнтів, що мали печінкову дисфункцію ще до початку хіміотерапії).

Ураження шкіри та підшкірної клітковини

Повідомлялося про дуже рідкісні випадки розвитку на тлі прийому доцетакселу системного червоного вовчака та бульозних висипань, таких як мультиформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. У деяких випадках розвиток цих побічних явищ могли зумовлювати супутні фактори. Були також повідомлення про розвиток на тлі прийому доцетакселу склеродермоподібних уражень, яким передувала периферична лімфоедема.

Загальні порушення та місцеві реакції

Повідомлялося про рідкісні випадки появи феномену повернення променевої реакції (гострі променеві реакції на тлі хіміотерапії, що проводиться через кілька тижнів, місяців або років після променевої терапії).

Затримка рідини в організмі не супроводжувалася гострими епізодами олігурії або артеріальної гіпотензії.

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку зневоднення та набряку легень.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 1 мл, 4 мл або 7 мл концентрату у скляних флаконах. Флакони закриті гумовими пробками та обжаті алюмінієвими ковпачками з поліпропіленовими дисками. По 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Актавіс Італія С.П.А. (Actavis Italy SPA).

Місцезнаходження. Віа Пастеур, 10 20014 Нервіано Мілан, Італія.

Via Pasteur, 10 20014 Nerviano Milan, Italy.