Личный кабинет
ФЕВАРИН табл. п/плен. оболочкой 100 мг блистер №15
rx
Код товара: 7695
Производитель: Abbott
7 800,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
И n в т r q и я
Для медицинского использования препарата
Фасарин
Феварин.
Место хранения:
Активный ингредиент: floovoxamine;
1 таблетка содержит фолоовкамин Maleate 50 мг или 100 мг;
Вспомогательные вещества: маннит (E 421), кукурузный крахмал, звездослотинатизированные, стеарилфумарат натрия, коллоидная диоксида кремния, гипромелоза, макрула 6000, тальк, диоксид титана (E 171).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства:
Таблетки, покрытые оболочкой пленки, 50 мг : круглый, выпуклый с обеих сторон, белые или почти белые, покрытые с помощью корпуса пленки, с одной стороны - с культурой и маркировкой «291» с обеих сторон; диаметр - около 9 мм; Планшет можно разделить на два уровня.
Таблетки, покрытые оболочкой пленки, 100 мг : овальный, выпуклый с обеих сторон, белый или почти белый, покрытый пленкой, с одной стороны, с одной стороны - с культурой и маркировкой «313» с обеих сторон; Длина - около 15 мм, ширина - около 8 мм; Планшет можно разделить на два уровня.
Фармакотерапевтическая группа. Антидепрессанты. Выборочные ингибиторы обратного неизолена захвата серотонина. ATT CODE N06A B08.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Исследование связывания с рецепторами показало, что Fexoxoxamine - это мощный ингибитор обратного захвата серотонина как in vitro , так и in vivo и имеет минимальную аффинность с подтипами серотониновых рецепторов. Препарат имеет небольшую способность связываться с α-адренергическими, β-адренергическими, гистамеральными, мускариновыми, холинергическими или дофаминергическими рецепторами.
Fexoxamine имеет высокую сходство для рецепторов Sigma-1, в отношении которых в терапевтических дозах он действует как агонист.
Фармакокинетика.
Поглощение.
Флювоксамин полностью усваивается после перорального введения. Максимальная концентрация плазмы достигается через 3-8 часов после приема. Из-за механизма первого прохода средняя абсолютная биодоступность составляет 53%.
Фармакокинетика Fevarina ® не влияет на одновременное еду.
Распределение.
In vitro 80% флюворков связывается с плазменными белками. Объем распределения у людей составляет 25 л / кг.
Метаболизм .
Флювоксамин интенсивно метаболизируется в печени. Хотя in vitro представляет собой главный изонзим, участвующий в метаболизме Fexoxamine, представляет собой CYP2D6, концентрации плазмы у людей с пониженной активностью CYP2D6 не намного выше, чем у хорошего метаболизма.
Средний период полураспада плазмы составляет примерно на 13-15 часов после одного приема и слегка распространяется на несколько (17-22 часа) с несколькими приемами. Концентрация равновесия в плазме крови обычно достигается в течение 10-14 дней.
Флювоксамин интенсивно преобразуется в печень, в основном путем окислительного диметилирования, в результате чего, по меньшей мере, девяти метаболиты, полученные из почек. Две основные метаболиты демонстрируют небольшую фармакологическую активность. Другие метаболиты являются фармакологически неактивными. Fluvoxamine - это мощный ингибитор CYP1A2 и CYP2S19, умеренно ингибирует CYP2S9, CYP2D6 и CYP3A4.
Флювоксамин демонстрирует линейную фармакокинетику при получении одной дозы. Концентрации равновесия в плазме больше, чем те, которые рассчитываются в соответствии с одной дозой, и это несоразмерное увеличение наиболее выражено при приеме более высоких ежедневных доз.
Специальные группы пациентов.
Фармакокинетика Fexoxamine одинакова у здоровых взрослых, пожилых людей и пациентов с почечной недостаточностью. Метаболизм Fexoxamine нарушается у пациентов с заболеванием печени.
Равновесные концентрации Fexoxamine в плазме крови находятся в два раза больше у детей в возрасте от 6 до 11 лет, чем у детей от 12 до 17 лет. Концентрации плазмы у детей от 12 до 17 лет такие же, как у взрослых.
Клинические характеристики.
Индикация.
- Депрессия.
- Навязчивые-компульсивные расстройства (OBR).
Противопоказание.
Его нельзя вводить одновременно с синцианидин, ингибиторами мономиногидазы (IMAO) или Ramelteneon. Лечение Fevarin® может быть запущено не ранее, чем через две недели после остановки потребления необратимого IMAO, а на следующий день после отмены обратного имена IMAO (например, моклобемида, лисноолида).
Лечение любым из препаратов группы IMA может быть запущена не ранее, чем через неделю после отмены Fevarin® .
Препарат противопоказан пациентам с повышенной чувствительностью к мелкооксаминому малету или любым другим компонентам препарата.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Ингибиторы моноамино оксидазы.
Препарат нельзя вводить в сочетании с ингибиторами Monoamino Oxidase, включая линзолид, из-за риска синдрома серотонина (см. Раздел «Противопоказания»).
Влияние флюворков на окислительный метаболизм других препаратов.
Fexoxamine может подавить метаболизм препаратов, которые метаболизируются с участием определенных цитохромических изосенментов (CYP). I N VITRO и in vivo исследования демонстрирует мощный ингибирующий эффект флюворков на CYP1A2 и CYP2S19, однако CYP2C9, CYP2D6 и Cyp3a4 ингибируются в меньшей степени. Препараты, которые преимущественно метаболизируются с участием этих изонзимов, высвобождаются медленнее и могут иметь более высокие концентрации в плазме крови, одновременно используемые с флюворком. Терапия от Fexoxamine одновременно с такими препаратами должна быть запущена или отрегулирована до самой маленькой эффективной дозы. Концентрации в плазме крови, действия или побочные эффекты сопроводительных лекарств терапии подвержены тщательному контролю и, при необходимости, их дозировка должна быть уменьшена. Это особенно верно для лекарств с узким терапевтическим индексом.
Рамлет.
При нанесении грипсксамина в дозе 100 мг два раза в день в течение 3 дней, а затем при получении одной дозы 16 мг рамаэлена, одновременно с дозой из флюворков AUC romelteon увеличился примерно в 190 раз, и Cmax увеличился примерно в 70 раз по сравнению Когда Рамелеон был назначен как монотерапия.
Соединения с узким терапевтическим индексом.
Необходимо тщательно контролировать состояние пациентов, которые одновременно принимают фоноовкамин и узкий терапевтический индекс (например, тачлин, теофиллин, метадон, мексиллирование, фенитоин, карбамазепин и циклоспорин), которые являются метаболизирующими исключительно CYP или с CYP, ингибируемым Fexoxoxamine. При необходимости рекомендуется регулировать дозы этих препаратов.
Трициклические антидепрессанты и нейролептики.
Сообщалось, что концентрация плазмы крови трициклических антидепрессантов (например, кломипрамина, имипрамин, амитриптиллин) и нейролептики (например, крупным планом, оланзапином, кветиапином), которые в основном метаболизируются цитохромным P450 1A2 с одновременным использованием с флюсоксамином. Следует учитывать необходимость снижения дозы этих препаратов при добавлении к лечению флюсоксамина.
Бензодиазепины.
При одновременном введении с флоовкамином концентрация в плазменных бензодиазепинах может увеличиваться, которые метаболизируются окислением (например, триазолы, мидзазолы, альпрозолы и диазепам). Доза этих бензодиазепинов должна быть уменьшена путем одновременного использования с флювоксамином.
Случаи концентрации в плазме крови.
При приеме ропинирола в сочетании с флювоксамином может увеличить его концентрацию плазмы, что увеличивает риск передозировки. С учетом этого необходимы пациенты, и, при необходимости - снижение дозы ропинирола (как при лечении флюсоксамина, так и после его отмены).
Поскольку концентрация припанолола в плазме крови, в то время как одновременное введение с флюворком увеличивается, может потребоваться уменьшить его дозу.
При применении наряду с Fexoxamine концентрация в плазме варфарина значительно увеличивается, и время протромбина удлиняется.
Случаи повышения вероятности возникновения неблагоприятной реакции.
Отдельные случаи кардиологических расстройств (кардиотоксический эффект) записываются, в то время как одновременное использование флюворков с тиоридазином.
Уровни кофеина плазмы могут увеличиваться при одновременном использовании с флюворком. Можно соблюдать побочные эффекты кофеина (тремор, сердцебиение, тошноту, неприятности, бессонницу). Следовательно, пациенты, которые используют значительное количество напитков, содержащих кофеин, должны уменьшить их потребление, если они предназначены под грипсксамином.
Терфенадин, астемизол, CISAPRIDE, SILDENAFIL - см.. Раздел «Особенности применения».
Глюкуронидация.
Препарат не влияет на концентрацию плазмы дигоксина.
Почечная экскреция.
Препарат не влияет на концентрацию плазмы атенолола.
Фармакодинамическое взаимодействие.
Серотонергические эффекты могут быть усилены в случае целей флюворкости одновременно с другими серотонинергическими препаратами (включая трипканы, трамадол, селективные ингибиторы обратного захвата и препаратов серотонина в нулевом выражении) (см. Также раздел «Особенности применения»).
Использование Fexoxamine одновременно с литиевым (пациентам с тяжелыми формами заболевания) требует ухода, поскольку литий (а также триптофан) может усиливать серотонергический эффект от флюсоксамина. Поэтому одновременное использование этих препаратов должно быть ограничено пациентами с тяжелыми, устойчивыми к лечению депрессией.
Необходимо тщательно контролировать состояние пациентов, которые используют пероральные антикоагулянты и фоноовкамин, потому что они могут увеличить риск кровотечения.
Как и при использовании других психотропных средств, пациенты должны быть воздержаться от употребления алкоголя во время использования флюворков.
Особенности приложения.
Самоубийство / суицидальные мысли или клиническое ухудшение
Депрессия связана с повышенным риском суицидальных мыслей, самоповреждения и самоубийств (самоубийства). Этот риск поддерживается до ремиссии. Поскольку улучшение в течение первых нескольких недель лечения не может возникнуть, пациенты должны находиться под бдительным контролем врача до улучшения условия. Общий клинический опыт показывает, что риск самоубийства может увеличиваться на начальных этапах восстановления.
Другие психические состояния, для лечения которого используются Fexoxamine, также могут быть связаны с повышенным риском феноменов самоубийств. Кроме того, такие состояния могут быть объединены с большим депрессивным расстройством. Следовательно, при лечении пациентов с другими психическими государствами такие пациенты нуждаются в бдительном наблюдении.
Пациенты с самоубийственными явлениями в истории и пациентам, которые демонстрируют высокий уровень суицидального мышления до начала терапии, могут оказать больший риск самоубийственных мыслей или суицидальных попыток. Поэтому они требуют тщательного наблюдения во время лечения.
Тщательное наблюдение за пациентами, в частности тех, кто принадлежит группе высокого риска, необходимой в медицинской терапии, особенно в начале лечения и после изменений дозировки.
Пациенты (и те, кто их контролирует), должны предотвратить необходимость следить за любым клиническим ухудшением, суицидальным поведением или мнениями и необычным поведением в поведении и немедленно искать доктора в присутствии этих симптомов.
Ускорение / психомоторное возбуждение
Прием воспитания Fexoxamine связан с развитием ALCOHEGESOS, который характеризуется субъективным неприятным или утомительным тревоге и необходимость движения, что часто сопровождается неспособностью, чтобы сидеть или подстил. Появление таких явлений является наиболее вероятным в течение первых нескольких недель лечения. Для пациентов, в которых появляются эти симптомы, увеличение дозы может быть вредным.
Нарушение функции печени и почек
У пациентов с расстройствами почек или печени лечения необходимо начинать с низких доз под тщательным надзором врача.
Редко, лечение фоноовкамина было связано с увеличением активности печеночных ферментов, которые обычно сопровождались соответствующими клиническими симптомами. В таких случаях лечение препаратом следует прекратить.
Расстройства нервной системы
Несмотря на то, что во время изучения животных препарат не вызывал суда, необходимо быть осторожным при введении в судорожном флювоксамине пациентам с историей судорожного синдрома (в частности эпилепсию). Следует избегать назначения препарата с пациентами с нестабильной эпилепсией, и с точки зрения пациентов с контролируемой эпилепсией следует тщательно контролировать. В случае пациента у пациента или увеличения частоты лечения препарат следует прекратить препарат.
Отдельные случаи синдрома серотонина или аналогичных злокачественных нейролептических явлений синдрома регистрируются в связи с лечением Fevarin ® , особенно при использовании других серотонергических и / или нейролептических агентов. Эти синдромы характеризуются группой нескольких симптомов, таких как гипертермия, жесткость, миоклон, нестабильность автономной нервной системы с возможными быстрыми изменениями живых показателей, изменения в психическом состоянии в форме путаницы, раздражительности, чрезмерной любви с прогрессией в бред и кому. Поскольку эти синдромы могут привести к угрозе государствам, при этом появление лечения с Fevarin ® его следует прекратить и исходить с поддержкой симптоматической терапии.
Метаболизм и расстройства пищевых продуктов
Редко при получении Fexoxamine, а также другие селективные ингибиторы захвата серотонина, гипонатриемия исчезает после прекращения препарата. Некоторые случаи могут быть связаны с синдромом секреции антидиуретического гормона. Большинство случаев гипонатриемии зарегистрированы у пожилых людей.
Контроль гликемии (в частности гипергликемия, гипогликемия, толерантность глюкозы), особенно на ранних стадиях лечения, может быть нарушено. Пациенты с сахарным диабетом в анамнезе при получении флюворкамина необходимо регулировать дозировку антидиабетических препаратов.
Тошнота, иногда сопровождающая рвотой, является наиболее частым побочным эффектом, который сопровождает лечение грибкоксамина . Однако этот побочный эффект обычно исчезает в течение первых двух недель лечения.
Расстройства органов зрения
Развитие среднейазы было сообщено при использовании селективных ингибиторов захвата серотонина (таких как fluvoxamine). Поэтому рекомендуется предписывать особое осторожность пациентам с увеличением внутриглазного давления или повышенного риска острой закрытой глаукомы.
Гематологические расстройства
При получении селективных ингибиторов ингибиторов повторного захвата серотонина, случаи кровоизлияний кожи, такие как ECCHEMOS и PURPUR, а также другие геморрагические проявления, такие как желудочно-кишечное кровотечение или гинекологическое кровотечение. Рекомендуется назначать такие препараты пациентам с старшими возрастами и пациентами, которые одновременно используют лекарства, которые влияют на функции тромбоцитов (например, нетипичные антипсихотические препараты и фенотионизмы, большинство трехциклических антидепрессантов, ацетилсалициловых кислот и нестероидных противовоспалительных препаратов) или наркотики Это повышает риск кровотечения., А также пациентов с геморрагическими состояниями в анамнезе или государствам, которые вызывают тенденцию к кровотечению (например, тромбоцитопению или нарушения коагуляции крови).
Сердечные расстройства
При одновременном применении с Fexoxamine плазма концентрации терфенадина, астемизола или цисаприида могут увеличиваться, что привело к повышению риска пролонгации интервала QT / Piruet Tachycardia. Поэтому препарат не следует назначать с этими лекарствами. Flevoxamine может вызвать небольшое снижение частоты сердечных сокращений (2-6 ударов в минуту).
Электрическая судорожная терапия (Eckt)
Рекомендуется с особой осторожностью назначать флоовкамин в сочетании с ECK из-за отсутствия клинических данных.
Реакция на в отличие от наркотиков
Существует вероятность реакции отмены препарата при остановке лечения грипсксамина, но существующие доклинические и клинические данные не дают основания предполагать, что этот препарат зависит. Наиболее частыми симптомами, сообщаемыми в связи с контрастом с флювоксамином: головокружение, нарушение чувствительности (включая парестезию, визуальные расстройства и ощущение электрического поражения), нарушения сна (включая бессонницу и яркие сны), волнение, раздражительность, частичное замешательство сознания, эмоциональные Нестабильность, головная боль, тошнота и / или рвота, диарея, потоотделение, сердцебиение, тремор и беспокойство (см. Раздел «Побочные реакции»). В основном, эти явления плохо или умеренно выражены и проходят, но у некоторых пациентов они могут быть тяжелыми и / или длительными. Они обычно наблюдаются в течение первых нескольких дней после прекращения лечения. Следовательно, рекомендуется постепенно уменьшить дозу Fexoxamine, чтобы остановить лечение в соответствии с потребностями пациента (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Мания / Гипомания
Рекомендуется с особой осторожностью прописать Floovoxamine пациентам с мани / гипоманией в анамнезе. Необходимо остановить использование Fexoxamine у любого пациента с развитием маниановой фазы.
Лица летнего возраста
Дані щодо осіб літнього віку свідчать про відсутність клінічно значущої різниці у звичайній добовій дозі порівняно з особами молодшого віку. Однак для пацієнтів літнього віку збільшення дози титруванням слід проводити повільніше, ніж для інших пацієнтів, і дозувати завжди з обережністю.
Дорослі молодого віку (від 18 до 24 років)
Мета-аналіз плацебо-контрольованих клінічних досліджень застосування антидепресантів дорослим пацієнтам з психічними розладами показав підвищений ризик суїцидальної поведінки при лікуванні антидепресантами порівняно з тими, хто приймав плацебо, для дорослих пацієнтів віком до 25 років.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Епідеміологічні дані свідчать, що використання селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (таких як флувоксамін) під час вагітності, особливо на пізніх термінах вагітності, може збільшити ризик персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених (ПЛГН). Ризик становив приблизно 5 випадків на 1000 вагітностей. У загальній популяції спостерігається 1-2 випадки ПЛГН на 1000 вагітностей.
Не слід застосовувати флувоксамін у період вагітності, це виправдано лише у тому випадку, коли стан жінки потребує лікування флувоксаміном.
Зафіксовано поодинокі випадки симптомів відміни у новонародженої дитини після застосування флувоксаміну наприкінці вагітності. Після застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (таких як флувоксамін) протягом ІІІ триместру вагітності у деяких новонароджених спостерігалися утруднення ковтання і/або дихання, судоми, нестабільність температури, гіпоглікемія, тремор, порушення тонусу м'язів, тремтіння, ціаноз, дратівливість, млявість, сонливість, блювання, порушення сну і постійний плач, що може потребувати подовження госпіталізації.
Препарат у невеликій кількості проникає у грудне молоко, тому його не слід призначати жінкам, які годують груддю.
Дослідження впливу прийому флувоксаміну на репродуктивний стан тварин виявили зниження фертильності у тварин чоловічої та жіночої статі. Актуальність цих даних для людини невідома. Флувоксамін не слід застосовувати для лікування пацієнтів, які намагаються зачати дитину, це виправдано лише у тому випадку, коли пацієнт потребує лікування флувоксаміном.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Феварин ® у добовій дозі 150 мг не впливає або майже не впливає на здатність керувати транспортними засобами і працювати з машинами та механізмами. У здорових добровольців не виявлено будь-якого впливу на психомоторні навички, пов'язані з керуванням автомобілем і роботою з механічними пристроями. Однак під час лікування препаратом може виникнути сонливість, тому потрібно бути обережними, доки не буде встановлена індивідуальна реакція на препарат.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки Феварину ® потрібно ковтати не розжовуючи та запивати достатньою кількістю води.
Депресія (дорослі).
Рекомендована початкова доза становить 50 мг або 100 мг на добу. Її слід приймати 1 раз на день, бажано перед сном. За рішенням лікаря дозу збільшувати поступово, доки не буде досягнуто клінічного ефекту. Ефективна доза зазвичай становить 100 мг на добу. Її слід підбирати індивідуально, залежно від реакції хворого. Добова доза не має перевищувати 300 мг. У разі призначення доз, що перевищують 150 мг, не слід їх приймати за один раз, а розподілити на 2-3 прийоми протягом доби. Згідно з настановами Всесвітньої організації охорони здоров'я, після зникнення у хворого симптомів депресії лікування необхідно продовжувати ще принаймні протягом 6 місяців. Рекомендована доза для попередження виникнення рецидиву депресії – 100 мг флувоксаміну 1 раз на добу.
Обсесивно-компульсивні розлади.
Дорослі.
Рекомендована початкова доза становить 50 мг на добу протягом перших 3-4 днів лікування, після чого її слід поступово підвищувати, доки не буде досягнуто максимальної ефективної дози, яка, як правило, становить 100-300 мг на добу. Максимальна добова доза Феварину ® для дорослих – 300 мг.
Дози до 150 мг приймати один раз на день, бажано перед сном. У разі призначення доз більш ніж 150 мг їх слід розподілити на 2-3 прийоми протягом доби. Якщо терапевтичний ефект був досягнутий, лікування можна продовжувати далі у дозі, підібраній відповідно до клінічного ефекту. Якщо протягом десяти тижнів лікування поліпшення не настає, доцільність подальшого призначення Феварину ® треба переглянути. Хоча систематичні дослідження того, як довго може тривати лікування флувоксаміном, не проводилися, беручи до уваги хронічний характер обсесивно-компульсивних розладів, доцільним є продовження лікування пацієнтів, у яких було досягнуто клінічного ефекту, більше 10 тижнів. Підбирати дозу потрібно дуже ретельно та індивідуально, щоб пацієнт приймав підтримуючу терапію препаратом у мінімальній ефективній дозі. Доцільність продовження лікування слід періодично переглядати. Пацієнтам, у яких спостерігається позитивний ефект від фармакотерапії, додатково може бути призначена поведінкова психотерапія.
Д іти віком від 8 років і старше.
Початкова доза для дітей віком від 8 років і старше становить 25 мг на добу, бажано перед сном. Дозволяється підвищувати дозу на 25 мг кожні 4-7 днів для досягнення ефективної дози. Ефективна добова доза зазвичай знаходиться в межах 50 мг – 200 мг. Максимальна добова доза для дітей не повинна перевищувати 200 мг. У разі прийому загальної добової дози, яка перевищує 50 мг, її слід розділити на 2 прийоми. Якщо у разі поділу таблетки на дві частини для прийому 2 рази на добу, одна із частин виявилась більшою, цю більшу частину слід прийняти перед сном.
Слід уникати різкої відміни лікування флувоксаміном. Коли рішення про припинення лікування флувоксаміном прийнято, слід поступово знижувати дозу протягом
1-2 тижнів з метою зниження ризику розвитку симптомів відміни (див. розділи «Побічні реакції» та «Особливості застосування»). Якщо після зниження дози або після припинення прийому розвиваються симптоми відміни, слід поновити прийом на попередньому рівні. Потім лікар може продовжити зниження дози, але більш поступово.
Лікування пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю слід розпочинати з низької дози під пильним наглядом лікаря за станом здоров'я пацієнта.
1-2 тижнів з метою зниження ризику розвитку симптомів відміни (див. розділи «Побічні реакції» та «Особливості застосування»). Якщо після зниження дози або після припинення прийому розвиваються симптоми відміни, слід поновити прийом на попередньому рівні. Потім лікар може продовжити зниження дози, але більш поступово.
Лікування пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю слід розпочинати з низької дози під пильним наглядом лікаря за станом здоров'я пацієнта.
Діти.
Феварин не слід застосовувати для лікування дітей та підлітків віком до 18 років, крім пацієнтів з ОКР (обсесивно-компульсивними розладами). ОКР (обсесивно-компульсивні розлади) є єдиним показанням до застосування препарату Феварин ® у дітей віком від 8 років.
Через недостатність клінічного досвіду Феварин ® не може бути рекомендований для лікування депресії у дітей. У клінічних дослідженнях серед дітей, які лікувалися антидепресантами, порівняно з групою плацебо частіше спостерігалася суїцидальна поведінка (суїцидальні думки чи спроби суїциду), а також ворожість, гнів та агресія. Якщо на підставі клінічних потреб прийнято рішення розпочати терапію, необхідно ретельно відстежувати появу у пацієнта будь-яких суїцидальних симптомів.
Крім того, відсутні дані про довгострокові ефекти лікування флувоксаміном дітей та підлітків, а також його вплив на ріст, дозрівання, когнітивний та поведінковий розвиток.
Передозування.
Симптоми. Розлади з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, пронос), сонливість і запаморочення. Також повідомлялося про розлади серцево-судинної системи (тахікардія, брадикардія, гіпотензія), порушення функції печінки, судоми і кому.
Флувоксамін має широкий діапазон безпеки при передозуванні. Повідомлення про летальні випадки у зв'язку з передозуванням тільки флувоксаміну надзвичайно рідкісні. Найвища доза, зафіксована при передозуванні, – 12 г. Хворий, який прийняв таку дозу, повністю одужав. Інколи спостерігалися серйозніші ускладнення у разі навмисного передозування препарату у комбінації з іншими ліками.
Лікування. Не існує специфічного антидоту флувоксаміну. У разі передозування необхідно якнайшвидше зробити промивання шлунка і розпочати підтримуюче симптоматичне лікування. Також рекомендується прийом активованого вугілля і, якщо необхідно, осмотичного проносного засобу. Форсований діурез або гемодіаліз малоефективні.
Побічні реакції.
Побічні явища, які спостерігалися під час клінічних випробувань з указаною нижче частотою, часто були пов'язані із захворюванням і не обов'язково мали відношення до лікування.
Побічні ефекти класифіковані за частотою наступним чином
Дуже часто: ≥ 1/10.
Часто: ≥1/100 до <1/10.
Нечасто: ≥1/1000 до <1/100.
Рідко: ≥1/10000 до <1/1000.
Дуже рідко : < 1/10000.
Частота невідома: неможливо оцінити на підставі існуючих даних.
Ендокринні розлади
Частота невідома : гіперпролактинемія, неадекватна секреція антидіуретичного гормона.
Розлади метаболізму і харчування
Часто: анорексія (втрата апетиту).
Частота невідома : гіпонатріємія, збільшення або зменшення маси тіла.
Психічні розлади
Нечасто: галюцинації, сплутаність свідомості, агресія.
Рідко: манія.
Частота невідома : суїцидальне мислення, суїцидальна поведінка.
Розлади з боку нервової системи
Часто: збудження, нервовість, тривога, безсоння, сонливість, тремор, головний біль, запаморочення.
Нечасто: екстрапірамідні розлади, атаксія.
Рідко: конвульсії.
Частота невідома : серотоніновий синдром; явища, подібні до злоякісного нейролептичного синдрому; акатизія/психомоторне збудження; парестезія; дисгевзія.
Розлади з боку органів зору
Частота невідома : глаукома, мідріаз.
Розлади з боку серця
Часто: прискорене серцебиття/тахікардія.
Розлади з боку судин
Нечасто: гіпотензія (ортостатична).
Частота невідома : кровотеча (включаючи шлунково-кишкову кровотечу, гінекологічну кровотечу, екхімоз, пурпуру).
Шлунково-кишкові розлади
Часто: біль у животі, запор, діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання.
Гепатобіліарні розлади
Рідко: порушення функції печінки.
Розлади з боку шкіри і підшкірних тканин
Часто: гіпергідроз (підвищена пітливість).
Нечасто: шкірні алергічні реакції (включаючи висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк).
Рідко: реакція світлочутливості.
Розлади з боку опорно-рухового апарату і сполучної та кісткової тканини
Нечасто: артралгія, міалгія.
Частота невідома : переломи кісток.
Епідеміологічні дослідження, що переважно проводилися за участю хворих у віці 50 років і старших, показали підвищений ризик переломів кісток у хворих, які отримують СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) і ТЦА (трициклічні антидепресанти). Механізм, що призводить до цього ризику, невідомий.
Розлади з боку нирок та сечовидільної системи
Частота невідома : розлади сечовипускання (включаючи затримку сечі, нетримання сечі, полакіурію, ніктурію та енурез).
Розлади з боку репродуктивної системи і молочних залоз
Нечасто: пізня еякуляція.
Рідко: галакторея.
Частота невідома : аноргазмія, менструальні розлади (такі як аменорея, гіпоменорея, метрорагія та менорагія).
Загальні розлади і реакції у місці введення
Часто: астенія, загальне нездужання.
Частота невідома : синдром відміни препарату, включаючи синдром відміни препарату у немовлят.
Відміна лікування флувоксаміном (особливо різка) часто призводить до появи симптомів відміни. З метою уникнення симптомів відміни рекомендовано поступове припинення застосування флувоксаміну (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці!
Упаковка . Таблетки розфасовані у блістери з ПВХ/ПВДХ-алюмінію по 15 таблеток у блістері, по 1 або 2 блістери у картонній коробці, або по 20 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник . Абботт Хелскеа САС, Франція / Abbott Healthcare SAS, France.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Рут де Бельвіль, Льйо ді Мелар, 01400, Шатийон-сюр-Шаларон, Франція / Route de Belleville, Lieu dit Maillard, 01400, Chatillon-sur-Chalaronne, France.
ФЛУВОКСАМИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа