Личный кабинет
ФЛАМИДЕЗ табл. п/о №30
rx
Код товара: 421326
Производитель: Organosyn Life Sciences (Индия)
2 900,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 28.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного продукта
Фламусоз
Фламидаза
Хранилище:
Активные вещества: парацетамол, калий диклофенак, серратепептидаза;
1 табличка, покрытая пленкой, содержит:
- Парацетамол 500 мг,
- калий диклофенак 50 мг,
- Серратепептидазы в форме геля с кишечным покрытием, содержащим 15 мг серикпептидаз, что эквивалентно ферментной активности 30 000 МЕ на 1 таблетку;
Эксципиенты: микрокристаллическая целлюлоза; кукурузный крахмал; Повидон (K-30); лактоза, моногидрат; гипромелоза; полиэтиленгликоли (ПЭГ 6000); диоксид титана (E 171); тальк; Полисорб (80); Тартразин (E 102); SEA 58901 (HIPROMELOSE; лактоза, моногидрат; диоксид титана (E 171); полиэтиленгликоль; тальк);
Экспципиенты гранул сераратиопептидазы: натрий -кросхормелоза, стеарат магния, диоксид кремния коллоидная безводная, микрокристаллическая целлюлоза.
Дозировка формы. Таблетки покрыты пленкой.
Основные физико -химические свойства: желтый овальный биконвекс, на одной стороне таблетки, покрытой пленкой.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидальные анти -инфляционные и анти -ривматические агенты.
ATX M01A B55.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Парацетамол действует как анальгетический и антифрамовый агент. Анальгетическое и антифрамовое действие парацетамола связано с влиянием препарата на центр терморегуляции в гипоталамусе и способностью ингибировать синтез простагландинов.
Калий диклофенак выявляет анти -инфляционное, анальгетическое, антифритическое, анти -ривматическое, антиагрогационное действие. Ингибирует циклооксигеназу, что приводит к реакциям каскада Арахидона и синтезу простагландинов PGE2, PGE2A, тромбоксин A2, простациклина, лейкотриенов и высвобождение лизосомных ферментов нарушается; ингибирует агрегацию тромбоцитов; in vitro - вызывает биосинтез протеогликана в хряще, в концентрациях, которые наблюдаются у людей.
Серрарапептидаза является протеолитическим ферментом, который выделяется из непатогенной кишечной бактерии Serratia E15. Он обнаруживает фибринолитическую, анти -инфляционную и анти -эдемускую активность. В дополнение к снижению воспалительного процесса рептипептидазы, боль обусловлена блокировкой высвобождения болевых аминов из воспаленной ткани.
Серратиопептидаза связывается в соотношении 1: 1 с альфа-макроглобулином крови, который маскирует его антигенность, но сохраняет свою ферментную активность. Он медленно входит в экссудат в месте воспаления, и постепенно его уровни в крови снижаются. С помощью гидролиза брадикинина, гистамина и серотонина рептипептидаза непосредственно уменьшает расширение капилляров и контролирует их проницаемость. Серратиопептидаза блокирует ингибиторы плазмина, тем самым способствуя фибринолитической активности плазмина. Следовательно, Flause ® может использоваться во всех патологических условиях, сопровождаемых отеками.
Фармакокинетика.
Парацетамол После приема проглатывания быстро и почти полностью поглощается из пищеварительного тракта, максимальная концентрация в плазме крови достигается через 10-60 минут. Связывание с белками плазмы крови составляет приблизительно 10 %. Он метаболизируется в печени в основном в фармакологически активных метаболитах-глюкурониде (60-80 %) и парацетамолсульфате (20-30 %). Менее 4 % метаболизируется путем окисления с образованием цистеина и меркаптопуриновой кислоты (с участием цитохрома P450). Половина жизни составляет приблизительно 2-2,5 часа. Он выводится в моче, в основном в виде метаболитов. Около 5 %выводятся без изменений. Парацетамол метаболизм при печеночной недостаточности не меняется.
Диклофенак калий поглощается внутри проглатывания, пища может замедлить скорость поглощения, не влияя на его полноту. Максимальная концентрация в плазме достигается через 1-2 часа. Биодоступность - 50 %; Он интенсивно подвергается доинсистемому устранению. Общение с белками плазмы крови - более 99 %. Он хорошо проникает в ткани и синовиальную жидкость, где его концентрация увеличивается медленнее, через 4 часа достигает более высоких значений, чем в плазме крови. Приблизительно 35 % выводятся в виде метаболитов с фекалиями; Около 65 % метаболизируется в печени и выделяется почками в виде неактивных производных (менее 1 % выводится без изменений). Половина - около 2 часов; синовиальная жидкость - 3-6 часов; Если рекомендуемый интервал между дозами, калий -диклофенак не является наводителем.
Серратиопептидаза проникает в желудочную стенку без изменений и поглощается в кишечнике. В небольшом количестве это определяется в моче.
Клинические характеристики.
Индикация.
Острая боль (миозит, миалгия, голова, зубной, корневой синдром), ревматическое поражение мягких тканей, ревматоидный артрит, анкилозирующий спондилит, остеоартрит, спондилоартрит, острые приступы подагры, первичный дисменит, аднексит, фаринит.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к компонентам препарата.
Ангионаротический отек.
Пациенты, которые в ответ на использование ацетилсалициловой кислоты или других негероидальных анти -инфляторных препаратов (НПВП) противопоказаны в ответ на использование ацетилсалициловой кислоты или других негероидальных анти -инфляционных препаратов (НПВП) («Асстма аспирин» ), крапивница или острый ринит.
Хроническая сердечная недостаточность.
Коронарная болезнь сердца у пациентов с стенокардией с инфарктом миокарда.
Цереброваскулярные заболевания у пациентов, у которых есть инсульт или имеют эпизоды временных ишемических атак.
Болезни периферических артерий.
Лечение периоперационной боли при аорторонарном шунтировании (или использование искусственного кровообращения).
Высокий риск развития послеоперационного кровотечения, расстройств крови, расстройств гемостаза, гематопоэтических расстройств или цереброваскулярного кровотечения.
История нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП).
Активная форма язвенной язвы/кровотечение или рецидивирующее язвенное заболевание/анамнез кровотечения (два или более отдельных эпизодов установленной язвы или кровотечения).
Воспалительное заболевание кишечника (болезнь Крона или язвенной колит).
Тяжелая печеночная недостаточность.
Сильная почечная недостаточность.
Болезнь крови.
Лейкопения.
Анемия выражена.
Врожденная гипербилирубинемия.
Дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы.
Алкоголизм.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими видами эмодий.
Алкоголь: не используйте наркотик Flaudez ® с алкоголем одновременно.
Антикоурурские препараты (включая фенитоин, барбитураты, карбамазепин) , которые стимулируют активность микросомальных ферментов печени : могут усилить токсическое воздействие парацетамола на печень из -за увеличения степени трансформации препарата в гепатотоксические метаболиты. При одновременном использовании парацетамола с гепатотоксическими агентами токсическое влияние препаратов на печень увеличивается.
Барбитураты: уменьшить антифрамотический эффект парацетамола.
Литий: препарат может увеличить концентрацию лития в плазме крови. Сыворотка рекомендуется мониторинг.
Фенитоин: при использовании с диклофенаком рекомендуется контролировать плазму фенитоиновой плазмы из -за возможного увеличения воздействия фенитоина.
Сердечные гликозиды: сопутствующее использование сердечных гликозидов и НПВП может увеличить сердечную недостаточность, снизить скорость клубочковой фильтрации и увеличить гликозиды плазмы в крови.
Дигоксин: препарат может увеличить концентрацию дигоксина в плазме крови. Рекомендуется уровень дигоксина в сыворотке.
Диуретики и антигипертензивные агенты: а также другие НПВП, сопутствующее использование Flause ® с диуретиками или антигипертензивными агентами (такими как бета-блокаторы, ангиотензин-конвертирующие ферменты (ACE) могут привести к снижению их антигипертова. , должно быть осторожным с артериальным давлением. Пациенты должны получать адекватную гидратацию, и мониторинг функций почек после начала сопутствующей терапии и на регулярной основе после того, как она, особенно для диуретиков и ингибиторов АПФ, также рекомендуется. Лечение с препаратами калия может быть связано с повышением уровня калия в сыворотке, что требует постоянного контроля пациентов. Парацетамол снижает диуретику.
Другие НПВП и кортикостероиды: сопутствующее использование лекарственного фламезиса ® и других системных НПВП или кортикостероидов может увеличить частоту побочных реакций от желудочно -кишечного тракта. Следует избегать сопутствующего использования препарата с другими НПВП, включая селективные ингибиторы COX-2.
Антикоагулянты и антитромботические агенты: регулярное одновременное и длительное использование антикоагулянтов, особенно с варфарином и другими кумаринами и антиагрегантными препаратами, может привести к увеличению риска кровотечения. Периодическое использование не оказывает существенного эффекта. Серратиопептидаза с одновременным применением усиливает эффект антикоагулянтов, поэтому в случае такой комбинации лекарств рекомендуется быть бдительным и регулярного наблюдения за пациентом.
Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (SSRS): сопутствующее введение системных НПВП и SSRS увеличивает риск кровотечения в пищеварительном тракте.
Мощные ингибиторы CYP2C9 : осторожность рекомендуется для диклофенака, совместимого с мощными ингибиторами CYP2C9 (таких как вориконазол), что может привести к значительному увеличению максимальной концентрации в плазме крови и воздействию диклофенака из -за ингибирования его метаболизма.
Антидиабетические препараты: препарат может использоваться с пероральными антидиабетическими агентами без воздействия их эффективности, но есть некоторые случаи как с гипогликемическим, так и гипергликемическим эффектом, когда требовались изменения в антидиабетической дозировке во время флаузеза ® . Необходимо контролировать уровень глюкозы в крови в качестве меры предупреждения во время сопутствующей терапии.
Костипол и холестирамин. Сопутствующее использование Flamesesis ® и Colestipol или холестирамина уменьшает поглощение диклофенака примерно на 30 % и 60 % соответственно. Препараты следует принимать с интервалом в несколько часов.
Препараты, которые стимулируют ферменты, которые метаболизируют лекарства. Препараты, которые стимулируют ферменты, такие как рифампицин, карбамазепин, фенитоин, барбитураты, зверость Святого Иоанна ( Hypericum perforatum ), теоретически способны снижать концентрации диклофенака в плазме крови. Они также могут усилить токсическое влияние парацетамола на печень из -за увеличения степени превращения препарата в гепатотоксические метаболиты. При одновременном использовании парацетамола с гепатотоксическими агентами токсическое влияние препаратов на печень увеличивается.
Метотрексат: При введении НПВП менее чем за 24 часа до или менее чем через 24 часа после лечения метотрексата рекомендуется быть осторожным, поскольку концентрации метотрексата в крови могут увеличиться, и токсичность этого вещества может увеличиться.
Препараты, которые вызывают гиперкалиемию: сопутствующее лечение диуретиков калия , циклоспорина , тайролимуса или триметоприма , могут быть связаны с повышением уровня калия в сыворотке, поэтому пациентов следует контролировать чаще.
Циклоспорин и такролимус: НПВП могут увеличивать нефротоксичность циклоспорина из -за влияния на синтез простагландинов почек. В связи с этим его следует использовать в более низких дозах, чем у пациентов, которые не получают циклоспорин. Этот риск также возникает при лечении такролимуса .
Изониазид: сопутствующее использование высоких доз парацетамола увеличивает риск гепатотоксического синдрома.
Хинолин антибиотики: существуют отдельные данные о припадках, которые могут быть результатом сопутствующего использования хинолонов и НПВП.
Метоклопрамид и домперидон : могут увеличить скорость поглощения парацетамола.
Мифепристон: НПВП не следует использовать в течение 8-12 дней после использования мифепристона, поскольку НПВП могут уменьшить его эффект.
Особенности приложения.
Не превышать эти дозы.
Следует избегать сопутствующего использования Flamesis ® с системными НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 из-за возможности дополнительных побочных эффектов.
Использование препарата может привести к расстройствам фертильности у женщин и не рекомендуется для женщин, которые стремятся забеременеть. Если женщина испытывает трудности с зачатием или проверкой на бесплодие, следует рассмотреть вопрос об отмене препарата.
НПВП увеличивают риск серьезных сердечно -сосудистых тромботических явлений, инфаркта миокарда и инсульта, которые могут быть смертельными, и, следовательно, препарат не рекомендуется для лечения послеоперационной боли и во время операции аортокоронного шунтирования.
Диклофенак для пациентов со значительными факторами риска развития сердечно -сосудистых явлений (например, гипертония, гиперлипидемия, диабет, курение) могут быть осторожны. Клинические исследования и эпидемиологические данные показывают, что использование диклофенака, особенно в высоких дозах (150 мг/день) и в течение длительного времени, связано с некоторым увеличением риска артериальных тромботических осложнений (таких как инфаркт миокарда или инсульт).
Коэффициенты риска-и-и-инициативного соотношения следует тщательно оценивать до назначения ® пациентам с клинически подтвержденным ишемическим заболеванием сердца, цереброваскулярными нарушениями, обезживающими заболеваниями периферических артерий или значимыми факторами риска (например, гипертония, гипертония.
Пациенты с неконтролируемой гипертонией, застойной сердечной недостаточностью, постоянной коронарной болезнью сердца, периферическими артериями и/или цереброваскулярными заболеваниями не рекомендуются. При необходимости используйте только после тщательной оценки риска только в дозировке не более 100 мг в день. Аналогичная оценка должна быть проведена до начала долгосрочного лечения пациентов с факторами риска сердечно-сосудистых явлений (например, гипертония, гиперлипидемия, диабет и курение).
Для пациентов с артериальной гипертонией и/или застойной сердечной недостаточностью легкой или умеренной тяжести, требуется соответствующий мониторинг и рекомендации, поскольку в связи с использованием НПВП, включая диклофенак, были зарегистрированы случаи удержания жидкости.
Пациенты должны быть проинформированы о возможности серьезных осложнений (боль в груди, одышку, слабость, нарушение речи), которые могут возникнуть в любое время. В этом случае вам следует немедленно обратиться к врачу.
По мере того, как сердечно -сосудистые риски диклофенака увеличиваются с увеличением дозы и продолжительности лечения, его следует применяться как можно скорее и при самой низкой эффективной дозе. Потребности пациента в диклофенаке для облегчения симптомов и реакции на терапию должны периодически рассматриваться.
При использовании препарата у пациентов с печеночной порфирией следует соблюдать осторожность.
С осторожностью следует назначать при заболеваниях печени, почек, желудочно -кишечного тракта в истории, дипептических проявлений после операции, пожилых пациентов, бронхиальной астмы, застойной сердечной недостаточности. В присутствии аллергических реакций в истории предписанного только в срочных случаях.
При применении всех НПВП, включая диклофенак, случаи желудочно -кишечного кровотечения (кровь, земля), язву или перфорация, которые могут быть смертельными и наблюдаемыми в любое время в процессе лечения, как при профилактических симптомах, и поэтому сообщалось. И без них. , а также в присутствии серьезных явлений от желудочно -кишечного тракта. Эти явления обычно имеют более серьезные последствия у пожилых пациентов. Если пациенты, получающие диклофенак, имеют желудочно -кишечное кровотечение или образование язвенного образования, использование препарата должно быть прекращено.
Пациенты с системной волчанкой эритематозой и смешанными заболеваниями соединительной ткани имеют повышенный риск асептического менингита.
Очень редко серьезные кожные реакции, включая отшелоновный дерматит, синдром Стивенса -Джонсона и токсический эпидермальный некролиз, произошли из -за использования НПВП. Самый высокий риск таких реакций у пациентов существует в начале лечения, в большинстве случаев эти реакции возникают в течение первого месяца лечения. Использование препарата должно быть прекращено в первом начале кожной сыпи, слизистых оболочек или любых других признаков гиперчувствительности.
Як і при застосуванні інших НПЗЗ, навіть після першого прийому, можуть також виникнути алергічні реакції, в тому числі анафілактичні/анафілактоїдні.
Як і інші НПЗЗ, Фламідез ® може маскувати симптоми інфекції. Якщо симптоми основного захворювання не зникають, слід звернутися до лікаря.
При тривалому застосуванні слід контролювати показники периферичної крові і функціонального стану печінки.
Загальні застереження
Слід уникати застосування препарату з системними НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, через відсутність будь-якої синергічної користі і можливості розвитку додаткових побічних ефектів.
Через ризик виникнення тромботичних кардіоваскулярних і цереброваскулярних ускладнень; гастроінтестинальної виразки, кровотечі або перфорації слід застосовувати найменші ефективні дози препарату протягом найкоротшого часу.
Пацієнтам, які приймають аналгетики кожен день при артритах легкої форми, необхідно проконсультуватися з лікарем.
Слід бути обережними при призначенні препарату особам літнього віку. Зокрема, для людей літнього віку та для пацієнтів із низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози.
Препарат містить лактозу, якщо встановлено непереносимість деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Бронхіальна астма в анамнезі
Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак та інші НПЗЗ можуть спровокувати розвиток бронхоспазму у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму, або у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі.
У хворих на бронхіальну астму, сезонний алергічний риніт, набряк слизової оболонки носа (тобто назальні поліпи), хронічні обструктивні захворювання легень або хронічні інфекції дихальних шляхів (особливо пов'язаних з алергічними симптомами, подібними до ринітів) частіше за інших виникають реакції на НПЗЗ, схожі на загострення астми (які також пов'язані з переносимістю аналгетиків/ аналгетичної астми), набряк Квінке або кропив'янка. У зв'язку з цим таким хворим рекомендовані спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується хворих на алергію на інші речовини, наприклад, зі шкірними реакціями, свербежем або кропив'янкою.
Вплив на шлунково-кишковий тракт
Як і при застосуванні інших НПЗЗ, при призначенні препарату пацієнтам із симптомами, що свідчать про порушення з боку травного тракту (ШКТ) або з анамнезом, що передбачає наявність виразки шлунка або кишечнику, кровотечі або перфорації, обов'язковим є медичний нагляд і особлива обережність. Ризик виникнення кровотечі у ШКТ збільшується з підвищенням дози і у хворих з виразкою в анамнезі, особливо з ускладненнями у вигляді кровотечі або перфорації, та у людей літнього віку.
Щоб зменшити ризик токсичного впливу на ШКТ у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо з ускладненнями у вигляді кровотечі або перфорації, та у людей літнього віку, лікування розпочинають та підтримують найнижчими ефективними дозами.
Для таких пацієнтів, а також хворих, які потребують супутнього застосування лікарських засобів, що містять низькі дози ацетилсаліцилової кислоти (АСК) або інших лікарських засобів, які підвищують ризик небажаної дії на ШКТ, слід розглянути питання про застосування комбінованої терапії із застосуванням захисних засобів (наприклад, інгібіторів протонного насоса).
Пацієнти зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо літнього віку, мають повідомляти про будь-які незвичні абдомінальні симптоми (особливо кровотечі в ШКТ).
Обережність також потрібна при лікуванні хворих, які отримують супутні ліки, що підвищують ризик виразки або кровотечі, такі як системні кортикостероїди, антикоагулянти, антитромботичні засоби або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.
Вплив на печінку
Ретельний медичний нагляд потрібен у випадку, коли Фламідез ® призначають пацієнтам з ураженою функцією печінки, оскільки їх стан може загостритися.
Як і при застосуванні інших НПЗЗ, рівень одного і більше печінкових ензимів може підвищуватися. Під час довгострокового лікування препаратом призначається регулярний нагляд за функціями печінки у якості застережних заходів. Якщо порушення функції печінки зберігаються або погіршуються, якщо клінічні ознаки або симптоми можуть бути пов'язані з прогресуючими захворюваннями печінки або якщо спостерігаються інші прояви (наприклад, еозинофілія, висипання) - застосування препарату слід припинити. Перебіг захворювань, таких як гепатити може проходити без продромальних симптомів.
У хворих з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу.
Вплив на нирки
Вплив НПЗЗ на нирки зумовлює затримку рідини і набряки та/або артеріальну гіпертензію. Тому диклофенак слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями з боку серця або іншими станами, при яких є схильність до затримки рідини. З обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які одночасно застосовують діуретики чи інгібітори АПФ або мають підвищений ризик розвитку гіповолемії. Оскільки при лікуванні НПЗЗ повідомлялося про затримку рідини та набряк, особливу увагу слід приділити хворим із порушенням функції серця або нирок (у т. ч. із функціональною нирковою недостатністю на тлі гіповолемії, нефротичним синдромом, вовчаковою нефропатією та декомпенсованим цирозом печінки), артеріальною гіпертензією в анамнезі, хворим літнього віку, хворим, які отримують супутню терапію діуретиками або препаратами, що суттєво впливають на ниркову функцію, та пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об'єму рідини з будь-якої причини, наприклад до або після серйозного хірургічного втручання. У таких випадках рекомендується моніторинг ниркової функції. Припинення терапії зазвичай зумовлює повернення до стану, який передував лікуванню.
Вплив на гематологічні показники
При тривалому застосуванні препарату, як і інших НПЗЗ, рекомендується моніторинг показників крові.
Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.
Як і інші НПЗЗ, препарат може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно наглядати за хворими з порушеннями гемостазу.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат не застосовують.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат Фламідез ® може уповільнювати психомоторні реакції, тому слід утриматися від керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами під час застосування препарату.
Спосіб застосування та дози.
Якщо встановлено непереносимість деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Препарат слід застосовувати у найменших ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи завдання лікування у кожного окремого пацієнта.
Дозу визначає лікар для кожного пацієнта індивідуально, залежно від віку, характеру та перебігу захворювання, переносимості та лікувальної ефективності препарату.
Препарат приймають внутрішньо, після їди, запиваючи невеликою кількістю рідини (200 мл).
Дорослим: 1 таблетка 2–3 рази на добу, залежно від тяжкості перебігу хвороби.
Дітям віком від 14 років: 1 таблетка 1–2 рази на добу.
Максимальна добова доза – 3 таблетки.
Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від динаміки симптомів, і становить не більше 5–7 днів.
Максимальний термін застосування без консультації лікаря – 3 дні.
Діти.
Препарат застосовують дітям віком від 14 років.
Передозування.
Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярне вживання надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія) застосування 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.
Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Ураження печінки може стати явним через 12–48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. У разі передозування також можуть спостерігатися: артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання, судоми, шлунково-кишкові кровотечі, дзвін у вухах, серцева аритмія та панкреатит.
При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку ЦНС − запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи − нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).
У випадку передозування диклофенаком можуть виникати артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання, судоми, ниркова недостатність, діарея, шлунково-кишкові кровотечі, запаморочення, дзвін у вухах.
При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години. Концентрацію парацетамолу у плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є не достовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту внутрішньовенно слід вводити N-ацетилцистеїн, згідно зі встановленим переліком доз. При відсутності блювання можна застосовувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею.
Підтримуючі заходи та симптоматичне лікування необхідні для усунення таких ускладнень як гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, гастроінтестинальні порушення та пригнічення дихання.
Форсований діурез, діаліз або гемоперфузія, не можуть гарантувати виведення нестероїдних протизапальних засобів унаслідок їх високого зв'язування з протеїнами плазми крові та інтенсивним метаболізмом.
Побічні реакції.
З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемію (особливо для хворих із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази)), агранулоцитоз, панцитопенія, сульфгемоглобінемія, метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці).
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи шкірний свербіж, висип на шкірі і слизових оболонках, анафілактичні/анафілактоїдні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію та анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).
Психічні розлади: дезорієнтація, депресія, порушення сну, інсомнія, нічні кошмари, дратівливість, занепокоєння, відчуття страху, психічні розлади, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, галюцинації.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, парестезія, порушення пам'яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлад відчуття смаку, порушення мозкового кровообігу, порушення чутливості.
З боку органів зору: розлади зору, затуманення зору, диплопія, неврит зорового нерва.
З боку органів слуху та лабіринту вуха: вертиго; дзвін у вухах, порушення слуху.
Кардіальні розлади: підсилення серцебиття, тахікардія, біль у ділянці серця, задишка, серцева недостатність, інфаркт міокарда.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда чи інсульт), пов'язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та при тривалому застосуванні.
Судинні розлади: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, васкуліт.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: астма (включаючи задишку), бронхоспазм (особливо у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти), біль у грудях, пневмоніт, виділення мокротиння з домішками крові, гостра еозинофільна пневмонія.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль в епігастрії, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія, гастрит, гастроінтестинальні кровотечі, блювання з домішками крові, геморагічна діарея, мелена, виразка шлунка або кишечнику (з кровотечею або без неї, перфорації), коліт (включаючи геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона), запор, стоматит, глосит, глотковий розлад подібних до діафрагми інтестинальних стриктур, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: збільшення рівня трансаміназ, гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки; миттєвий гепатит, гепатонекроз (при прийомі високих доз), печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання (зазвичай генералізовані висипання, еритематозні, висип на слизових оболонках), кропив'янка, відчуття свербежу, бульозні висипання, екзема, еритема, ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, втрата волосся, реакція фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж.
З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, нирковий папілярний некроз.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (до гіпоглікемічної коми).
З боку репродуктивно ї системи: імпотенція.
Загальні розлади: затримка рідини, набряк, загальна слабкість, підвищена втомлюваність, посилене потовиділення, синці, кровотечі.
Термін придатності. 2,5 року.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці, у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 1, або 3, або 10 блістерів у картонній пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Евертоджен Лайф Саєнсиз Лімітед /
Evertogen Life Sciences Limited.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності .
Плот № Ес-8, Ес-9, Ес-13 та Ес-14, Ей Пі Ай Ай Сі, Фарма Ес І Зет, Грін Індастріал Парк, Полепаллі (ВI), Єдчерла (ЕM), Махабубнагар, ІH-509 301, Індія/
Plot No S-8, S-9, S-13 & S-14, APIIC, Pharma Sez, Green Industrial Park, Polepally (V), Jadcherla (M), Mahabubnagar, In-509 301, India.
ДИКЛОФЕНАК+ПАРАЦЕТАМОЛ+СЕРРАТИОПЕПТИДАЗА
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа