Личный кабинет
ФЛЮАНКСОЛ ДЕПО р-р масл. д/ин. 20 мг/мл амп. 1 мл №10
rx
Код товара: 29031
Производитель: Lundbeck Export (Дания)
12 500,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Флюинксол депо
Флуассол депо.
Место хранения:
Активный ингредиент: флепсол;
1 мл инъекционного раствора содержит 20 мг ZIS (z) -флоплапоризмов деканоата;
Вспомогательные вещества: трехцепные триглицериды.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: прозрачный, от бесцветного до желтоватого цвета, нефтяное решение, почти свободно от механических включений.
Фармакотерапевтическая группа. Психолептический. Антипсихотики. Производные тиоксантгена. Флапсол.
ATH код N05A F01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Флапсол является нейролептиком тиоксантшей группы.
Антипсихотический эффект нейролептиков связан с блокадой дофаминовых рецепторов, а также можно привлечь 5 вечера блокады. In vitro и in vivo flappossol обладают высокой аффинностью с дофамином D 1 - и D 2 рецепторами. Атипичный антипсихотин аналогичен аффинности флюсунозола с рецепторами D 1 и D 2 in vitro и in vivo .
Изонтозол имеет высокую аффинность с α 1 -адреносными рецепторами и рецепторами 5pt 2 , хотя слегка ниже, чем хлоропротикен, фенотиазины в высоких дозах и клазапином, но не имеют аффинности с холинергическими мыскариновыми рецепторами. Он обладает слабыми антигистаминергическими свойствами и не блокирует действие на α 2 -адренорецепторы.
Флапозол представляет собой мощный нейролептик, оказавшийся всеми поведенческими исследованиями нейролептической активности (способность блокировать дофаминовые рецепторы). С среднесуточной дозировкой и пероральным использованием для антипсихотического лечения существует родство для блокировки областей, которые связывают рецептор дофамина D 2 в in vitro и в моделях in vivo .
Двигания видов крыс зависят от стимуляции D 1 рецепторов или блокады D 2 рецепторов. Движения могут быть предотвращены с использованием флюсунозола. Таким образом, результаты этих обезьян указывают на то, что оральная гиперкинезия более связана со стимуляцией рецепторов D 1 и в меньшей степени - с гиперчувствительностью D 2 рецепторами. Это позволяет сделать вывод, что активация D 1 несет ответственность за развитие такого эффекта у людей, то есть развитие дискинезии. Таким образом, рецептор блокады D 1 должен быть благоприятным в предотвращении развития дискинезии у людей.
Как и большинство других нейролептиков, флепсосол увеличивает уровень пролактина сыворотки.
Фармакологические исследования четко продемонстрировали, что нефтяное решение ДУКаноатационного флюпремосентина проявляет длительный нейролептический эффект, а объем препарата, необходимый для поддержания постоянного эффекта в течение длительного периода, значительно меньше, чем введение депо-препарата, чем с ежедневным устным. Администрация флюсентности.
Очень умеренное и краткосрочное увеличение индуцированного барбитатита времени сна у мышей можно продемонстрировать только в случае высоких доз. Поэтому маловероятно, что у пациентов, получающих выделенный препарат, потребуется значительное взаимодействие с анестетикой.
Клиническая эффективность и безопасность
Клиническое применение деканоатового флюсорозола предназначено для поддержки лечения хронического психоза. Антипсихотический эффект усиливается с увеличением дозы. В нижнем и среднем ассортименте доз (до 100 мг / 2 недели) атака в фенометике не проявляет седативный эффект, в то время как некоторая неспецифическая седативная реакция можно ожидать при использовании более высоких доз.
Флапсол деканоат особенно эффективен при лечении пациентов с апатией, уединением, депрессией, отсутствием мотивации.
Флапсол деканоат обеспечивает непрерывное лечение, которое чрезвычайно важно для пациентов, которые не выполняют врача. Флапсол деканоата, таким образом, предотвращает разработку частых рецидивов, которые связаны с прерыванием пациентами с приемными лечебными препаратами.
Фармакокинетика.
Поглощение.
В результате этерификации деканальной кислоты флюсунозол преобразуется в высокополипофильное вещество деканоатом. После введения флюсунозола деканоат подвергается ферментативному расщепляю к активному компоненту ZIS (Z) -Flapenosol и декциновой кислоты. Максимальная концентрация флаполоса в сыворотке достигается в конце первой недели после инъекции. Период полурасходов составляет 3 недели (отображает выпуск из депо), концентрации равновесия устанавливаются для повторного использования в течение 3 месяцев.
Распределение.
Очевидный объем распределения (V d ) β составляет приблизительно 14,1 л / кг.
Биотрансформация.
Метаболизм флоптикола представляет собой три основных способа: сульфоксидацию, N-делкилирование боковой цепи и сопряженностью с глюкуроновой кислотой. Метаболиты не имеют психофармакологической активности. Фармакологический эффект неметаболического зокопетозола преобладает над воздействием его метаболитов на мозгу и другие ткани из-за того, что метаболиты канализации канализации являются нейролептической активностью.
Half-Life (T 1 / 2β ) ZIS (Z) -Flapenosol составляет приблизительно 35 часов, а системный зазор (Cl S ) составляет около 0,29 л / мин.
Флапсол получен преимущественно с фекалиями, а также в определенной степени и с мочой. Когда фешера трития был введен человеком, его экскреция с фекалиями было примерно в 4 раза выше, чем выделение с мочой.
Привязка к плазменным белкам составляет приблизительно 99%.
Флапсол в небольших количествах проникает в грудное молоко. У женщин соотношение концентрации молока и сыворотки равно 1,3.
Линейность .
Кинетика линейная. Постоянный средний уровень флюсунозола в сыворотке до следующего введения Dection FuctupenOsole в дозе 40 мг каждые две недели составляет 6 нмоль / л.
Фармакокинетические исследования с участием пожилых пациентов не были проведены. Однако в соответствующем препарате из группы тиоксантэн - стоппентозол - фармакокинетические параметры в значительной степени зависят от возраста пациентов.
В случае нарушения функций почек, значительное влияние на концентрацию препарата в плазме крови не ожидается.
Данные о влиянии функций печени на фармакокинетические параметры препарата отсутствуют.
Концентрация предварительной обработки в сыворотке (плазме) крови равна 1-3 нг / мл (2-8 нмоль / л), а максимальное / минимальное колебание <2,5 предлагается в соответствии с рекомендациями для поддержки пациентов с низкими и умеренными пациентами.
Фармакокинетическая доза DUCANOATE DUCANOATE 40 мг / 2 недели эквивалентна ежедневной устной дозе 10 мг флоптикола.
Клинические характеристики.
Индикация.
Вспомогательное лечение шизофрении и других психозов, особенно с такими симптомами, как галлюцинации, заблуждения и нарушения мышления, осложненные апатией, анеэнергией, депрессией и освобождением.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к любому компоненту препарата.
Коллапс кровообращения, ингибирование центральной нервной системы любого происхождения (например, в результате алкоголя, барбитата или опиоидной интоксикации), COMA.
Не рекомендуется использовать легко возбудимые пациенты и пациентам в состоянии возбуждения нерва.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Комбинации, которые требуют бронирования, когда это применимо
Флапсол деканоата может усиливать седативные эффекты спирта, барбитуратов и ингибиторов центральной нервной системы. Флюстосол может потенцировать влияние средств для общей анестезии и антикоагулянты и продлевать длительность блокаторов нервно-мышечных передачи.
Антихолинергические эффекты атропина или других препаратов антихолинергическими свойствами могут быть усилены.
Нейролептики могут усиливать или уменьшить влияние антигипертензивных агентов; Гипотензивный эффект гуанетидина и аналогичных средств ослаблен.
Совместимое использование нейролептиков и лития или сибутрамина увеличивает риск нейротоксичности.
AntiPsychotics может улучшить эффекты кардио депрессанта хинидина и всасывания кортикостероидов и дипоксинов. Гипотензивный эффект антигипертензивных агентов группы вазодилаторных групп, таких как гидулазин и α-блокаторы (например, дексазозин) или метильные допис, могут быть усилены.
Трициклические антидепрессанты и нейролептики взаимно ингибируют метаболизм друг друга и могут ухудшить контроль над сахарным диабетом.
Флапсол деканоата может снизить воздействие леводопов, адренергических препаратов и противосудорожных средств, а комбинация метаклопрамида, пиперазина и антиспинсовых препаратов увеличивает риск экстрапирамидальных расстройств, таких как поздняя дискинезия.
Увеличение интервала QT, связанного с использованием антипсихотических агентов, может быть улучшено в случае совместимого применения других средств, способных значительно продлить интервал QT. Сочетание таких средств следует избегать. Соответствующие классы включают в себя:
класс Ia и III антиаритмические средства (например, хинидин, амиодарон, соталол, дофэтилид);
некоторые антипсихотики (например, тиоридазин);
некоторые антибиотики-макролиды (например, эритромицин);
некоторые антигистамины (например, терфенадин, астемизол);
Некоторые антибиотики-хинолоны (например, гатифлоксацин, моксифлоксацин).
Следует избегать списка выше, неполных, комбинаций с другими отдельными препаратами, которые способны значительно расширять интервал QT (например, Cispride, Lithium).
Средства, которые изменяют баланс электролита, такие как тиазидные диуретики (гипокалемия) и агенты, которые повышают концентрацию флоптикола, также необходимо использовать с осторожностью, поскольку они могут увеличить риск пролонгации интервала QT и злокачественных аритмий.
Особенности приложения.
Подготовка должна наблюдаться у пациентов со следующими состояниями: заболевания печени; болезнь сердца или аритмии; тяжелые дыхательные заболевания; почечная недостаточность; эпилепсия (и государства, которые способствуют эпилепсии, такие как воздержание алкоголя или повреждение мозга); Болезнь Паркинсона; узкокотажная глаукома; гипертрофия простаты железа; Гипотиреоз; гипертиреоз; Miaastry Gravis; Феохромоцитома и пациенты, в которых возникают гиперчувствительность к тиоксандам или другим антипсихотиям.
Вероятность развития злокачественного нейролептического синдрома (гипертермии, мышечная жесткость, расстройства сознания, дисфункция вегетационной нервной системы) существует при использовании любого нейролептического. Риск может быть выше при нанесении более мощных средств. Летальные случаи наблюдались преимущественно желанием существующего синдрома органического мозга, психического торможения, опиата и злоупотребления алкоголем.
Лечение: расторжение использования нейролептиков, симптоматических и общих опорных мер. Можно назначить Дунролен и Бромориптин.
Симптомы могут храниться в течение недели или более после остановки оральных форм и чуть дольше после приема осажденных форм лекарств.
Сообщили редкие случаи патологических изменений в результате крови, включая тромбоцитопению. В случае пациента признаки постоянной инфекции должны проводиться общими анализами крови.
Как и другие нейролептики, деканоатцем флюсенозоль следует использовать с осторожностью при лечении пациентов с органическим синдромом мозга, судороги и прогрессирующим заболеванием печени.
Применение флюсунозола деканоата в дозах нижнего диапазона не рекомендуется для лечения пациентов, которые легко возбуждаются, или слишком активные пациенты, поскольку его активирующий эффект может увеличить следующие характеристики.
Как другие антипсихотические агенты, DUCANOATE FEUSOUPOSOL может изменить профили инсулина и глюкозы в организме, что требует коррекции антидиабетической терапии для пациентов с сахарным диабетом.
Описано возникновение острого симптомов отмены, включая тошноту, рвоту, потливость и бессонницу, после резкой приостановления использования антипсихотиков. Кроме того, могут возникнуть рецидивы психотических симптомов, а также сообщают о случаях непроизвольных моторных расстройств (таких как действующая, дистония и дискинезия). Концентрации препарата Folancol Depot для инъекций и концентрата для инъекций в плазме крови постепенно уменьшаются в течение нескольких недель, что делает постепенную разницу препарата с поэтапным снижением дозы не требующей.
При передаче пациентов из пероральных антипсихотиков в депо-формы антипсихотики пероральный препарат не может быть резко удален; Он следует постепенно игнорировать в течение нескольких дней после введения первой инъекции депоформы.
Во время поддержки терапии, особенно при нанесении высоких доз, тщательно контролируют пациентов и периодически оценивают возможность уменьшения дозы обслуживания.
Как и другие средства, принадлежащие к терапевтическому классу антипсихотики, флепентозол деканоата может привести к расширению интервала QT. Существующее продление интервала QT может увеличить риск злокачественных аритмий. Следовательно, деканоат флапонола необходимо использовать пациенты, подверженные склонному пациентам (с гипокалием, гипоагемымией или генетической предрасположенностью), а также пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями в анамнезе, например, удлиненным интервалом QT, значительной брадикардией (<50 UD / мин. ), недавний инфаркт миокарда, некомпенсированная сердечная недостаточность или сердечная аритмия. Следует избегать одновременного лечения с другими антипсихотиками.
При нанесении антипсихотических агентов случаи венозной тромбоэмболии (ВТЭ) были зарегистрированы. Поскольку пациенты, использующие антипсихотические агенты, часто приобрели факторы риска VTE, все вероятные факторы риска VTE должны быть идентифицированы до и во время лечения флоптики деканоатом, чтобы принимать профилактические меры.
При применении антипсихотических агентов, в том числе Флапсокет деканоата сообщил о случаях лейкопении, нейтропении и агранулоцитоза. Нанесенные формы лекарственных средств антипсихотических средств должны использоваться для использования в сочетании с другими средствами с миелосупрессивным потенциалом, поскольку эти формы не могут быть быстрыми из организма в случае такой необходимости.
Пациенты летнего возраста
Пациенты пожилых людей требуют тщательного надзора, поскольку они особенно склонны к появлению таких нежелательных эффектов, таких как седация, артериальная гипотензия, путаница сознания и изменения температуры тела.
Цереброваскулярные заболевания
При нанесении некоторых атипичных антипсихотических агентов в рандомизированных плацебо-контролируемых исследованиях у пациентов с деменцией, увеличение риска цереброваскулярных негативных явлений примерно в три раза. Механизм этого повышенного риска неизвестен. Увеличение риска не может быть исключено при нанесении других антипсихотиков и для других популяций пациента. Флапсол деканоат должен использоваться с осторожностью пациентов с риском инсульта.
Повышенный риск смертельных случаев у пациентов с пожилыми людьми с деменцией
Данные клинических исследований указывают на то, что пожилые люди с деменцией, которые используют антипсихотические агенты, имеют немного более высокий риск смертельного случая, чем пациенты, которые не применяют эти средства. Данные для точного определения этого риска недостаточно, а причина повышенного риска неизвестна.
Флапсол деканоат не предназначен для лечения поведенческих расстройств, связанных с деменцией.
Самоубийство / суицидальные мысли или клиническое ухудшение
Депрессия связана с повышенным риском самоубийств, самоповреждения и самоубийства (ассоциируется с самоубийственными событиями событий). Этот риск сохраняется до тех пор, пока не будет значительная ремиссия. Поскольку улучшение государства не может возникнуть в течение первых нескольких недель лечения или позднего, осторожное наблюдение пациентов должно проводиться до тех пор, пока не возникало такое улучшение.
В целом, клинический опыт предполагает, что риск самоубийства может увеличиваться на ранних этапах восстановления. Другие психические расстройства, которые предписаны Фуденозолом, также могут быть связаны с повышенным риском событий, связанных с самоуицидальными намерениями. Кроме того, эти нарушения могут возникать одновременно с большим депрессивным расстройством. В связи с этим, при лечении пациентов с другими психическими расстройствами, одинаковые меры предосторожности должны иметь место, что и при лечении пациентов с большим депрессивным расстройством. Известно, что у пациентов с суицидальными намерениями событий в анамнезе и пациентам с выраженными суицидальными мыслями до лечения, повышенный риск самоубийств или попыток самоубийств, и, по мнению таких пациентов, следует провести тщательный надзор. Мета-анализ плацебо-контролируемых клинических исследований по изучению антидепрессантных препаратов у взрослых пациентов с психическими расстройствами продемонстрировали повышенный риск самоубийства на фоне антидепрессантов по сравнению с плацебо у пациентов до 25 лет.
Медикаментозна терапія у таких пацієнтів, особливо з підвищеним ризиком, повинна супроводжуватися ретельним наглядом, особливо на ранніх етапах лікування та після зміни дозування. Пацієнтів (та осіб, які здійснюють догляд за пацієнтами) слід попередити про необхідність відстеження появи будь-яких ознак клінічного погіршення, суїцидальної поведінки або суїцидальних думок, а також незвичайних змін поведінки, і негайного звернення за медичною допомогою при виникненні таких симптомів.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Оскільки безпечність застосування цього препарату під час вагітності не встановлена, флюпентиксолу деканоат не слід застосовувати у період вагітності, особливо у першому та останньому триместрах, якщо тільки очікувана користь для пацієнтки не перевищує теоретичного ризику для плода.
Новонароджені, матері яких приймали антипсихотичні засоби (у т. ч. флюпентиксолу деканоат) у третьому триместрі вагітності, можуть мати ризик виникнення побічних явищ, у т. ч. екстрапірамідних розладів та/або симптомів відміни, які можуть різнитися за тяжкістю та тривалістю після пологів. Повідомлялося про випадки збудливості, гіпертонії, гіпотонії, тремору, сонливості, респіраторного дистресу або труднощів з вигодовуванням. Отже, новонароджені потребують ретельного догляду.
Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність.
Лактація
Флупентиксол екскретується у грудне молоко. Якщо застосування препарату Флюанксол Депо визнане вкрай необхідним, годуючим матерям необхідно рекомендувати припинити вигодовування дитини груддю.
Фертильність
Повідомлялося про випадки гіперпролактинемії, галактореї, аменореї, зниження лібідо, еректильної дисфункції та відсутності еякуляції (див. розділ «Побічні реакції»). Такі випадки можуть негативно впливати на статеву функції жінок та/або чоловіків та фертильність.
Якщо можливо, слід зменшити дозу або відмінити лікарський засіб при розвитку клінічно значної гіперпролактинемії, галактореї, аменореї або статевої дисфункції. Ці розлади минають після припинення застосування препарату.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Флюанксол Депо є неседативним засобом у діапазоні нижніх та середніх дозувань (до 100 мг/2 тижні). Однак пацієнти, яким призначено психотропні лікарські засоби, або після вживання алкоголю, можуть відчувати деяке зниження загальної уваги та концентрації і мають бути попереджені про можливість впливу препарату на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами.
Пацієнтам не слід керувати автотранспортом, якщо у них спостерігається нечіткість зору.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі
Дози препарату та інтервал між ін'єкціями визначають індивідуально для досягнення максимального пригнічення психотичних симптомів із мінімальними небажаними ефектами.
Флюпентиксолу деканоат, 20 мг/мл
При підтримуючому лікуванні діапазон дозувань зазвичай становить 20–40 мг (1–2 мл) кожні 2–4 тижні. Деяким пацієнтам показані вищі дози або коротші інтервали між ін'єкціями. Флюпентиксолу деканоат непридатний для лікування пацієнтів, які потребують седації.
При переході з лікування пероральним флюпентиксолом на підтримуюче лікування флюпентиксолу деканоатом слід керуватися нижченаведеною схемою:
Пероральна добова доза (мг) х 4 = доза флюпентиксолу деканоату (мг) кожні 2 тижні.
Пероральна добова доза (мг) х 8 = доза флюпентиксолу деканоату (мг) кожні 4 тижні. Пацієнтам слід продовжувати приймати пероральний флюпентиксол під час першого тижня після першої ін'єкції, але у зменшеній дозі.
При переході на лікування флюпентиксолу деканоатом з інших депонованих лікарських засобів слід керуватися співвідношенням: 40 мг флюпентиксолу деканоату відповідає 25 мг флуфеназину деканоату, 200 мг зуклопентиксолу деканоату або 50 мг галоперидолу деканоату.
Наступні дози та інтервали між ін'єкціями слід встановлювати відповідно до реакції пацієнта.
Пацієнти літнього віку. Необхідно призначати нижчі дози.
Порушення функцій нирок. Пацієнтам із порушеннями функцій нирок флюпентиксолу деканоат призначається у звичайних дозах.
Порушення функцій печінки. Рекомендується обережне визначення терапевтичної дози та, якщо можливо, визначення рівня препарату у сироватці крові.
Спосіб введення. Флюпентиксолу деканоат призначають у вигляді внутрішньом'язової ін'єкції у верхній квадрант сідниці. Ін'єкції об'ємом понад 2 мл слід розподілити у два місця введення. Місцева переносимість добра.
Діти.
Застосування не рекомендується через недостатність клінічного досвіду.
Передозування.
Завдяки лікарській формі випадки передозування малоймовірні.
Симптоми: сонливість, кома, екстрапірамідні розлади, судоми, артеріальна гіпотензія, шок, гіпо- або гіпертермія.
При одночасному передозуванні разом із засобами, здатними впливати на серцеву діяльність, траплялися випадки змін ЕКГ, пролонгації QT, піруетної тахікардії, зупинки серця та шлуночкових аритмій.
Лікування симптоматичне та підтримуюче. Слід вжити заходів для підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної систем.
За необхідності можуть бути вжиті наступні спеціальні заходи:
- Застосування антихолінергічних протипаркінсонічних препаратів у разі виникнення екстрапірамідної симптоматики
- Седація (бензодіазепінами) у малоймовірному випадку виникнення нервового збудження або емоційної схвильованості або судом
- Введення норадреналіну внутрішньовенно інфузійно у сольовому розчині, якщо у пацієнта виник шок.
Епінефрин (адреналін) не слід застосовувати, оскільки можливе подальше зниження артеріального тиску. Судоми можна купірувати діазепамом, а екстрапірамідні симптоми – біпериденом.
Побічні реакції.
На фоні терапії флупентиксолом або у ранні терміни після його відміни повідомлялося про випадки виникнення суїцидальних думок та суїцидальної поведінки.
Небажані ефекти у більшості випадків є дозозалежними. Їхня частота і тяжкість більш виражені на початку терапії та зменшуються при подальшому лікуванні.
Можливий розвиток екстрапірамідних розладів, особливо у перші кілька днів після ін'єкції та в початковій фазі терапії. У більшості випадків побічні ефекти коригуютьсзниженням дозувань і/або протипаркінсонічними препаратами. Регулярне профілактичне застосування останніх не рекомендується. Протипаркінсонічні засоби не усувають пізню дискінезію та можуть загострити її. Рекомендується зменшення дози або, якщо можливо, припинення терапії флюпентиксолом. У разі стійкої акатизії рекомендується застосовувати бензодіазепін або пропранолол.
Частота побічних реакцій, наведених нижче у таблиці, визначається як:
дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідкісні (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідкісні (<1/10000) або невідомі (неможливо оцінити за наявними даними).
Система, орган, клас | Частота | Реакція |
Серцеві розлади | Часто | Тахікардія, посилене серцебиття. |
Рідкісні | Подовження інтервалу QT на ЕКГ. | |
Розлади з боку системи крові та лімфатичної системи | Рідкісні | Тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз. |
Розлади з боку нервової системи | Дуже часто | Сонливість, акатизія, гіперкінезія, гіпокінезія. |
Часто | Тремор, дистонія, запаморочення, головний біль, погіршення здатності до концентрації уваги. | |
Нечасто | Дискінезія, паркінсонізм, розлади мовлення, судоми. | |
Рідкісні | Пізня дискінезія | |
Дуже рідкісні | Злоякісний нейролептичний синдром. | |
Порушення з боку органів зору | Часто | Порушення акомодації, зору. |
Нечасто | Обертальні рухи очей. | |
Розлади з боку дихання, органів грудної клітки та середостіння | Часто | Задишка. |
Шлунково-кишкові порушення | Дуже часто | Сухість у роті. |
Часто | Гіперсекреція слини, запор, блювання, диспепсія, діарея. | |
Нечасто | Абдомінальний біль, нудота, метеоризм. | |
Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів | Часто | Розлади сечовипускання, затримка сечі. |
Вагітність, пологи, перинатальний період | Невідомі | Синдром відміни у новонароджених. |
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини | Часто | Гіпергідроз, свербіж. |
Нечасто | Висипання, реакції фоточутливості, дерматит. | |
Скелетно-м'язові порушення | Часто | Міалгія. |
Нечасто | М'язова ригідність. | |
Ендокринні розлади | Рідкісні | Гіперпролактинемія. |
Розлади харчування та обміну речовин | Часто | Посилення апетиту, збільшення маси тіла. |
Нечасто | Зниження апетиту. | |
Рідкісні | Гіперглікемія, порушення толерантності глюкози. | |
Судинні розлади | Нечасто | Артеріальна гіпотензія, припливи. |
Дуже рідкісні | Венозна тромбоемболія. | |
Розлади з боку імунної системи | Рідкісні | Гіперчутливість, анафілактична реакція. |
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів | Нечасто | Порушення функціональних тестів. |
Дуже рідкісні | Жовтяниця. | |
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз | Нечасто | Відсутність еякуляції, еректильна дисфункція. |
Рідкісні | Гінекомастія, галакторея, аменорея. | |
Психічні розлади | Часто | Безсоння, депресія, тривожність, нервозність, зниження лібідо. |
Нечасто | Стани сплутаності свідомості | |
Невідомо | Суїцидальні думки, суїцидальна поведінка | |
Загальні розлади та порушення в місці введення | Часто | Астенія, підвищена втомлюваність. |
Нечасто | Реакція у місці ін'єкції. |
Існують повідомлення про рідкісні випадки пролонгації QT, шлуночкових аритмій фібриляції шлуночків, шлуночкової тахікардії, піруетної тахікардії і раптового летального наслідку при застосуванні лікарських засобів, що належать до терапевтичного класу антипсихотичних засобів, у тому числі флюпентиксолу деканоату.
Раптове припинення застосування флюпентиксолу деканоату може спричинити симптоми відміни, найчастішими з яких є нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, підвищена пітливість, міалгія, парестезія, безсоння, невгамовність, тривожність та збудження. Пацієнти також можуть відчувати запаморочення, перемінні відчуття тепла або холоду та тремор. Симптоми зазвичай починаються протягом 1–4 днів після припинення прийому та зменшуються протягом 7–14 днів.
Термін придатності. 4 роки.
Умови зберігання. Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати ампули в оригінальній картонній упаковці для захисту від світла.
Несумісність. Флюпентиксолу деканоат не можна змішувати з депонованими формами, які містять кунжутну олію, оскільки їхня суміш змінює фармакокінетичні властивості цих засобів.
Упаковка. 10 ампул по 1 мл у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Х. Лундбек А/С (H. Lundbeck A/S).
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Оттіліавей 9, 2500 Валбі, Данія (Ottiliavej 9, 2500 Valby, Denmark)
ФЛЮПЕНТИКСОЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа