Личный кабинет
ФЛОСТЕРОН суспензия д/ин. амп. 1 мл №5
rx
Код товара: 2349
Производитель: KRKA
11 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
flosteron
Flosteron
Место хранения:
Активное вещество: 1 мл суспензии (1 флакон) содержит 2 мг бетаметазона бетаметазона как гидрофосфат и 5 мг бетаметазона дипропионат бетаметазона , как;
Вспомогательные вещества: дигидрат водорода фосфат натрия, хлорид натрия, динатрия ЭДТА, полисорбат 80, бензиловый спирт, метилпарабен (Е 218) пропил- (Е 216), натрийкармеллоза, полиэтиленгликоли, концентрированной соляной кислоты, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Суспензия для инъекций.
Основные физико-химические свойства: бесцветная прозрачная вязкая жидкость , содержащая белые частицы, которые легко suspenduyutsya , в которых нет никаких посторонних частиц.
Фармакотерапевтическая группа. Кортикостероиды для системного использования. Глюкокортикоиды. Код АТС N02A V01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Бетаметазон является синтетическим кортикостероидами с противовоспалительным и иммуносупрессивных эффектов. Кроме того, он действует на энергетическом метаболизме гомеостаза глюкозы и (через отрицательную обратную связь) секреции гипоталамического фактора активации и пищевой гормон из аденогипофиза.
Стероиды 1, 2 облигации в кольце А и другие заместители в С16 кольце D, 9 альфа-фтор-производные, имеют сильные кортикостероидные эффекты. Эти заместители в С16 фактически понизить минералокортикоиды эффект.
Действие кортикостероиды еще до конца не изучены. Существует достаточно доказательств , свидетельствующих о том , что основной механизм их действия на клеточном уровне. В цитоплазме клетки, существует две четко определенные рецепторные системы. Поскольку глюкокортикоидный рецепторы образуют кортикостероиды противовоспалительное и иммунодепрессивное действие и регулировать гомеостаз глюкозы и минералокортикоиды рецептора , поскольку они регулируют натрий и калий метаболизм и водно-электролитный баланс.
Кортикостероиды являются жирорастворимыми и могут легко проникать через клеточную мембрану в клетку - мишень. Гормон связывание с рецептором приводит к изменению конформации рецептора, что повышает его сродство к ДНК. Комплекс гормон / рецептор , проникает в ядро клетки и связывается с участком регуляции молекул ДНК, известные как «глюкокортикоид-заряд элемент» (GRE). Рецептор , активируемый , связанный с GRE или специфическими генами регулирует транскрипцию мРНКа. Это может увеличить или уменьшить его. Вновь образованный мРНК транспортируются в рибосому, что приводит к новым белкамам. В зависимости от целевых клеток и клеточных процессов, образование новых белков может быть повышена (тирозин ферментов в клетках печени) или уменьшение (в лимфоцитах IL-2). Поскольку глюкокортикоидной рецепторной настоящее время во всех тканях, считается , что они находятся в большинстве клеток организма.
Противовоспалительное действие кортикостероидов и imunopryhnichuvalna на основе молекулярного и биохимического действия. Молекулярный противовоспалительный стероид , полученный из связывания рецептора глюкокортикоидов и количество изменений в экспрессии генов , которые регулируют образование ряда информационных молекул, белков и ферментов , участвующих в противовоспалительной реакции. Биохимический противовоспалительный стероид , полученный из предотвращения образования и функционирования гуморальных медиаторов воспаления: простагландинов, тромбоксана, цитокинов и лейкотриенов. Бетаметазон уменьшает образование лейкотриенов через высвобождение арахидоновой кислоты из клеточных фосфолипидов, что достигается за счет ингибирования действия фосфолипазы А 2. Действие на фосфолипазы не является прямой, но из-за повышенной концентрации lipokortynu (makrokortynu), который является ингибитором фосфолипазы А 2. Бетаметазон тормозящее влияние на формирование простагландинов и тромбоксана понижающего результат его действия на формирование специфической мРНК и циклооксигеназы. Кроме того, за счет увеличения концентрации бетаметазона lipokortynu уменьшает образование тромбоцитов фактора активации (PAF). Другое биохимическое противовоспалительное действие включает в себя уменьшая образование фактора некроза опухолей TNF и IL-1.
Кортикостероиды , регулирующие гомеостаз глюкозы и влияют на метаболизм натрия, калий, электролиты и водный баланс. Противовоспалительное действие бетаметазона действия , чем гидрокортизон 30 раз, он имеет минеральную kortykoyidnoyi активности.
Фармакокинетика.
Бетаметазон динатрия фосфат хорошо растворим ингредиент , который быстро всасывается в ткани и обеспечивает высокую производительность. Продолжительное действие обеспечивает бетаметазон дипропионат, который имеет более медленное поглощение.
Сочетание этих компонентов достигается быстрое и пролонгированное действие. В зависимости от способа введения (внутрисуставно, околосуставной, в месте травмы, внутрикожно, а в некоторых случаях - внутримышечно) достигается локальный или системный эффект.
После внутрисуставного введения бетаметазона комбинации максимальной концентрации в плазме крови достигается в течение 30 минут.
После абсорбции актуальных кортикостероидов метаболизируются с помощью фармакокинетических способов так же , как при регулярном применении кортикостероидов. Кортикостероиды связаны с белками плазмы в различной степени. Но они обрабатываются в печени и выводится с мочой. Некоторые местные кортикостероиды и их метаболиты выводятся с желчью.
Перерыв метаболитов в печени, выводится в основном почками , и лишь небольшая часть из организма в желчи.
Клинические характеристики.
Индикация.
Дерматологические заболевания.
Атопический дерматит (экзема monetopodibna), атопический дерматит, контактный дерматит, солнечный дерматит выражен, сыпь, красный плоский лишай, инсулин липодистрофия, алопеция гнезда, дискоидный красная волчанка, псориаз, келоидные рубцы, общая пузырчатка, герпес дерматита, кистозная акна.
Ревматические заболевания.
Ревматоидный артрит, остеоартрит, бурсит, tendosynoviyit, тендинит, perytendynit, анкилозирующий спондилит, эпикондилит, радикулит, koktsydyniya, ишиас, люмбаго, кривошеи, Гигрома, экзостозы, fastsyyit, острый подагрический артрит синовиальной кистой болезнь Мортона, воспаление остановки заболевания кубовидной кости , бурсит на фоне жестких мозолей, шпоры, tuhoruhlyvist большого пальца.
Аллергические состояния.
Бронхиальная астма, астматический статус, сенная лихорадка, тяжелый аллергический бронхит, сезонные аллергический ринит и апериодический, ангионевротический отек, контактный дерматит, атопический дерматит, сывороточная болезнь, аллергические реакции на лекарства или укусы насекомых.
Коллагеновые заболевания.
Системная красная волчанка, склеродермия, дерматомиозит, узелковый полиартериит.
Рак.
Паллиативное лечение лейкемии и лимфомы у взрослых, острый лейкоз у детей.
Другие заболевания.
Адреногенитальный синдром, язвенный колит, болезнь Крона, синдром мальабсорбции, ненормальное крови требует кортикостероидной терапии, нефрит, нефротический синдром.
Первичная и вторичная недостаточность коры надпочечников (с обязательным одновременным введением минералокортикоидов).
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к бетаметазону, другие компоненты препарата или к другим кортикостероидам. Системные грибковые инфекции. Внутримышечные пациенты с идиопатической тромбоцитопенической пурпурой.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами интерстициальных.
Одновременное применение фенобарбитала, рифампицина, фенитоина или эфедрина может усиливать метаболизм препарата, при одновременном снижении его терапевтической активности.
Пациенты, получающие ГКС лечение, не могут быть вакцинированы против оспы. Не тратить еще пациентов , получающих кортикостероиды иммунизацию (особенно в высоких дозах), из - за риска неврологических осложнений и низкой иммунной реакции (отсутствие образования антител). В случае заместительной терапии (например, болезнь Аддисона) иммунизации возможно.
Комбинация с диуретиками , такими как тиазиды могут увеличить риск нарушения толерантности к глюкозе.
Если сопутствующее применение кортикостероидов и эстрогенов может потребоваться доза корректировки ( в связи с риском передозировки).
Одновременно с flosteron препарат мочегонных средств , которые вызывают экскреции калия, увеличивает вероятность развития гипокалиемии. Одновременное применение кортикостероидов и сердечных гликозидов повышает риск возникновения аритмии или dyhitalisnoyi интоксикации (вследствие гипокалиемии). Выход Flosteron может увеличить потребление калия , вызванное амфотерицином-В. Все пациенты , принимающие одну из этих комбинаций препаратов, необходимо тщательно следить за электролиты в сыворотке крови, в том числе калия в сыворотке крови.
Одновременное flosteron лечения наркотического и непрямые антикоагулянты могут изменить скорость свертывания крови, что требует коррекции дозы.
Комбинированное использование кортикостероидов или НПВС этанола и препаратов , содержащих этанол, может увеличить частоту появления или интенсивности эрозивно-язвенные поражения желудочно - кишечного тракта.
Если сопутствующее применение кортикостероидов может уменьшить концентрацию салицилата в плазме крови. Поскольку дозы кортикостероидов или при остановке лечения пациенты должны наблюдать за возможное отравление салициловой кислоты. Комбинация салицилатов кортикостероидов может увеличить частоту и тяжесть желудочно - кишечных язв.
Для пациентов с сахарным диабетом иногда необходимо корректировать дозировку оральных антидиабетических агентов или инсулина, в том числе собственности кортикостероидов вызывают гипергликемию.
Одновременное применение глюкокортикоидов и гормона роста может привести к замедлению абсорбции последнего. Дозы бетаметазона в избытке 300-450 мг (0,3-0,45 мг) на 1 м 2 поверхности тела в день следует избегать во время использования гормона роста.
Ожидается , что терапия совместима с ингибиторами CYP3A, в том числе продуктов , содержащих kobitsystat увеличивает риск системных побочных эффектов. Одновременно администрация не следует избегать , если выгоды не превышает повышенный риск развития системных побочных эффектов ГКС. Если такое приложение должно выполнять наблюдение за пациентами в отношении побочных эффектов системных кортикостероидов.
Влияние на результаты лабораторных испытаний.
Кортикостероиды могут повлиять на тест восстановления тетразола и дают ложные результаты отрицательного теста.
Когда пациент проходит лечение кортикостероидами, необходимо также рассмотреть интерпретацию биологических параметров и тестов (тесты кожи, гормоны щитовидной железы показателей).
Особенности приложения.
Подвеска flosteron не предназначена для внутривенного или подкожного введения.
Строгое соблюдение асептических правил требуется при применении препарата.
Препарат flosteron включает в себя два бетаметазон эфиры, один из которых - бетаметазона фосфат натрия - быстро всасывается из места инъекции. Поэтому, пожалуйста , обратите внимание , что растворимый компонент препарата может иметь системные эффекты.
Любые инъекции (мягкие ткани, повреждение клеток, суставная) могут привести к системным эффектам с одновременным тяжелым местным действием.
Резкий вывод или доза снижения при постоянном использовании (в случае очень высоких доз, после короткого периода использования) или увеличение потребности в кортикостероиды (из - за стресс, инфекция, травмы, хирургия) может увеличить выход из строя надпочечников кора. В этом случае постепенно снижать дозировку. Если стресс иногда необходимо снова принимать стероиды или увеличивать дозировку. Снизить требуемую дозу под строгим медицинским наблюдением, иногда необходимо , чтобы следить за пациентом в течение 1 года после прекращения лечения или длительного применения высоких доз.
Симптомы дефицита включают надпочечники дискомфорт, мышечную слабость, психические расстройства, сонливость, боли в мышцах и костях, шелушение кожи, одышку, потерю аппетит, тошноту, рвоту, лихорадку, гипогликемию, гипотонию, обезвоживание и даже смерть после результате резкого прекращения лечения. Лечение недостаточность коры надпочечников является использованием кортикостероидов, минералокортикоидов, воды, хлорид натрия и глюкозы.
Редкие случаи анафилактического / анафилактический шок с вероятностью наблюдается у пациентов , которым вводились парентеральные кортикостероиды, поэтому вы должны принять соответствующие меры предосторожности , перед введением лекарственных средств, особенно если пациент имеет историю аллергии на один из препарата.
При длительной терапии кортикостероидов должны обеспечить переход от парентерального к пероральному введению после оценки потенциальных выгод и рисков.
Внутримышечные инъекции кортикостероидов следует вводить глубоко в мышцу , чтобы избежать атрофии местных тканей.
Intra инъекции следует проводить только медицинский персонал. Необходимый внутри- анализ жидкости , чтобы исключить процесс септика. Не следует вводить препарат в случае внутри- инфекции. Заметное увеличение боли, местный отек, лихорадка окружающих тканей, дискомфорт и дальнейшего ограничение подвижности суставов может свидетельствовать о септическом артрите. После подтверждения диагноза для назначения антибактериальной терапии. Не следует вводить кортикостероиды в нестабильных суставах, пораженных областях и межпозвонкового пространстве. Повторные инъекции в суставы при остеоартрите могут повысить риск разрушения сустава. Инъекции кортикостероидов следует избегать непосредственно в сухожилие, так что в будущем это может привести к разрыву сухожилия. После успешного лечения внутри пациента , чтобы избежать перегрузки сустава.
Введение кортикостероидов в мягких тканях или разрушении клеток и вокруг сустава может вызывать местные и системные эффекты.
Особые группы пациентов группы риска
Пациенты с сахарным бетаметазон может быть использован только в течение короткого периода , и только под строгим медицинским наблюдением, учитывая его свойства глюкокортикоидов (превращение белка в глюкозу).
Существует Эффект увеличения кортикостероидов у пациентов с гипотиреозом или циррозом. Избегайте flosteron препарата у больных с герпетической болезни глаз (из - за возможной перфорации роговицы).
На фоне применения препарата возможно психических расстройств (особенно у пациентов с эмоциональной нестабильностью или склонностью к психозу).
Меры предосторожности необходимы в таких случаях: при язвенном колите, угроза перфорации, абсцесса или других гнойных инфекций; с дивертикулитом; кишечные анастомозы; язва желудка и двенадцатиперстной кишки; почечная недостаточность; артериальная гипертензия; остеопороз; тяжелая миастения; глаукома; острый психоз; вирусные и бактериальные инфекции; задержке роста; туберкулез; Синдром Кушинга; сахарный диабет; сердечная недостаточность; если трудно для лечения эпилепсии; предрасположенность к тромбозу или тромбоэмболии; во время беременности.
Поскольку осложнения лечения кортикостероидов зависят от дозы и продолжительности лечения для каждого пациента при выборе дозы и продолжительности лечения следует учитывать риск и соотношение пользы.
Пациенты, получающие ГКС лечение, не могут быть вакцинированы против оспы. Не тратить еще пациентов , получающих кортикостероиды иммунизацию (особенно в высоких дозах), из - за риска неврологических осложнений и низкой иммунной реакции (отсутствие образования антител). В случае заместительной терапии (например, болезнь Аддисона) иммунизации возможно.
Пациенты, особенно детей , получающих flosteron дозы , которые подавляют иммунную систему, избегать контакта с больными ветряной оспой и корью.
Кортикостероиды могут маскировать некоторые признаки инфекции или трудно обнаружить инфекцию. За счет уменьшения сопротивления при применении новых инфекций может произойти.
Назначение препарата с активным туберкулезом возможно только в случаях skoroplynnoho или распространения туберкулеза в сочетании с соответствующей терапией противотуберкулезной. Если кортикостероиды для пациентов с латентным туберкулезом или которые реагируют на туберкулин, строгий контроль необходим , потому что возможное восстановление заболевания. Во время длительной терапии кортикостероидами, пациенты должны получить химиопрофилактики. Если у пациентов с использованием рифампицина программы химиопрофилактики, вы должны следовать усиливающий эффект кортикостероидов клиренса метаболической печени; возможно , потребуется скорректировать дозировку кортикостероидов.
Тривале застосування глюкокортикостероїдів може призвести до розвитку задньої субкапсулярної катаракти (особливо у дітей), глаукоми з можливим ураженням зорового нерва та може спричиняти розвиток вторинної інфекції очей (грибкової або вірусної). Необхідно регулярно проходити офтальмологічне обстеження, особливо хворим, які отримують Флостерон протягом понад 6 тижнів.
Кортикостероїди можуть загострювати системні грибкові інфекції, тому їх не слід застосовувати при наявності таких інфекцій, що потребують протигрибкового лікування.
Результати єдиного, багатоцентрового, рандомізованого, контрольованого дослідження з іншим кортикостероїдом (метилпреднізолону гемісукцинат) показали збільшення ранньої летальності (через 2 тижні) і пізньої летальності (через 6 місяців) у пацієнтів із черепно-мозковою травмою, які отримували метилпреднізолон, порівняно з плацебо. Причини летальності у групі метилпреднізолону не були встановлені. Це дослідження не включало пацієнтів, які мали прямі показання для застосування кортикостероїдів.
Середні та підвищені дози кортикостероїдів можуть спричинити підвищення артеріального тиску, затримку рідини та натрію в тканинах та збільшення виведення калію з організму (може проявлятися набряками, порушеннями у роботі серця). Ці ефекти є менш імовірними при застосуванні синтетичних похідних сполук, якщо вони не використовуються у високих дозах. Рекомендується дієта з обмеженням кухонної солі та додатковий прийом препаратів, що містять калій. Всі кортикостероїди пришвидшують виведення кальцію з організму.
З обережністю слід приймати ацетилсаліцилову кислоту в комбінації з препаратом при гіпопротромбінемії через можливість збільшення кровоточивості.
Потрібно пам'ятати також про можливість розвитку вторинної недостатності кори надниркових залоз протягом декількох місяців після закінчення терапії.
При застосуванні глюкокортикостероїдів можлива зміна рухливості та кількості сперматозоїдів.
Порушення зору
При застосуванні кортикостероїдів системної та місцевої дії можливе порушення зору. Якщо виникають такі симптоми, як нечіткість зору або інші порушення з боку зору, пацієнту слід пройти обстеження в офтальмолога для оцінки можливих причин порушення зору, які можуть включати катаракту, глаукому або такі рідкісні захворювання, як центральна серозна хоріоретинопатія, про що повідомлялося після заcтосування кортикостероїдів системної та місцевої дії.
Допоміжна речовина спирт бензиловий, що є у складі Флостерону, протипоказана немовлятам і дітям віком до 3 років. Не слід застосовувати цей препарат недоношеним дітям або доношеним новонародженим.
Оскільки кортикостероїди можуть затримувати ріст дітей, у т. ч. немовлят, а також пригнічувати ендогенне продукування кортикостероїдів, важливо ретельно контролювати ріст і розвиток дітей у разі тривалого лікування.
Метилпарабен та пропілпарабен зазвичай викликають реакції уповільненого типу, такі як контактний дерматит, і рідко викликають негайні реакції, такі як кропив'янка та бронхоспазм.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Через відсутність контрольованих досліджень щодо безпеки застосування препарату вагітним, жінкам, які годують груддю, та жінкам репродуктивного віку Флостерон слід призначати після ретельної оцінки співвідношення користі для матері та можливого потенційного ризику для плода/дитини.
Вагітність
При призначенні кортикостероїдних засобів у пренатальний період потрібно зважити переваги та недоліки такого лікування та клінічний ефект у порівнянні з побічними явищами (включаючи гальмування росту та підвищення ризику розвитку інфекцій).
У деяких випадках необхідно проводити курс лікування кортикостероїдами під час вагітності або навіть збільшити дозування (наприклад, у разі замісної терапії кортикостероїдами).
Внутрішньом'язове введення бетаметазону призводить до значного зниження частоти диспное у плода, якщо препарат вводиться більше ніж за 24 години до пологів (до 32-го тижня вагітності).
Опубліковані дані вказують на те, що питання про профілактичне застосування кортикостероїдів після 32-го тижня вагітності все ще залишається спірним. Тому при призначенні кортикостероїдів після 32-го тижня вагітності лікар повинен зважити всі переваги такого лікування та потенційні ризики для жінки та плода.
Кортикостероїди не призначають для лікування захворювання гіалінових мембран у новонароджених.
У разі профілактичного лікування захворювання гіалінових мембран у недоношених немовлят не потрібно вводити кортикостероїди вагітним жінкам із прееклампсією та еклампсією або тим, хто має ураження плаценти.
Діти, які народились у матерів, яким вводили значні дози кортикостероїдів у період вагітності, повинні перебувати під медичним контролем (для раннього виявлення ознак недостатності кори надниркових залоз).
При введенні бетаметазону вагітним перед пологами у немовлят відмічалося транзиторне гальмування активності ембріонального гормону росту та, можливо, гормонів гіпофіза, які регулюють продукцію стероїдів, як в дефінітивних, так і в фетальних зонах надниркових залоз у плода. Проте гальмування продукування гідрокортизону у плода не впливало на гіпофізарно-наднирковозалозні реакції на стрес після пологів.
Оскільки кортикостероїди проникають через плаценту, новонароджених та немовлят, матері, яких отримували кортикостероїди впродовж вагітності, потрібно ретельно оглянути для виявлення рідко можливої уродженої катаракти.
За жінками, які отримували кортикостероїди в період вагітності, потрібно спостерігати під час і після перейм, а також під час пологів, щоб своєчасно виявити недостатність кори надниркових залоз через стрес, викликаний пологами.
Годування груддю
Кортикостероїди проникають через плацентарний бар'єр і виділяються з грудним молоком.
При необхідності призначення препарату Флостерон слід вирішити питання про припинення годування груддю або припинення терапії, беручи до уваги важливість терапії для матері (через можливі небажані побічні ефекти у дітей).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Зазвичай Флостерон не впливає на швидкість реакції пацієнта при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, але у поодиноких випадках можуть виникнути м'язова слабкість, судоми, порушення зору, запаморочення, головний біль, зміна настрою, депресія (з вираженими психотичними реакціями), підвищена дратівливість, тому рекомендовано утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами під час лікування препаратом.
Спосіб застосування та дози.
Флостерон рекомендується вводити внутрішньом'язово у разі необхідності системного надходження глюкокортикостероїду в організм; безпосередньо в уражену м'яку тканину або у вигляді внутрішньосуглобових та періартикулярних ін'єкцій при артритах; у вигляді внутрішньошкірних ін'єкцій при різних захворюваннях шкіри; у вигляді місцевих ін'єкцій в осередок ураження при деяких захворюваннях стопи.
Режим дозування та спосіб введення встановлює лікар індивідуально залежно від показань, тяжкості захворювання та реакції хворого на лікування.
Доза повинна бути мінімальною, а період застосування – максимально коротким.
Дозу слід підбирати для отримання задовільного клінічного ефекту. Якщо задовільний клінічний ефект не проявляється протягом певного проміжку часу, лікування препаратом слід припинити шляхом прогресивного зменшення дози та проводити іншу відповідну терапію.
У разі сприятливої відповіді потрібно визначити відповідну дозу, якої потрібно дотримуватись, поступово зменшуючи початкову дозу з прийнятними інтервалами, поки буде досягнуто найменшої дози з відповідною клінічною відповіддю.
Суспензія Флостерон не призначена для внутрішньовенного або підшкірного введення .
Системне застосування.
Початкова доза препарату у більшості випадків становить 1-2 мл. Введення повторювати у разі необхідності, залежно від стану хворого. Препарат вводити глибоко внутрішньом'язово у сідницю:
при тяжких станах (червоний вовчак та астматичний статус) , які потребують екстрених заходів, початкова доза препарату може становити 2 мл;
при різних дерматологічних захворюваннях зазвичай достатньо 1 мл препарату;
при захворюваннях дихальної системи дія препарату розпочинається протягом декількох годин після внутрішньом'язової ін'єкції препарату Флостерон; при бронхіальній астмі, сінній гарячці, алергічному бронхіті та алергічному риніті суттєве поліпшення стану досягається після введення 1-2 мл препарату;
при гострих та хронічних бурситах доза для внутрішньом'язового введення становить 1-2 мл препарату. У разі необхідності проводити декілька повторних введень.
Місцеве застосування.
Одночасне застосування місцевоанестезуючого препарату необхідне лише у поодиноких випадках (ін'єкція майже безболісна). Якщо одночасне введення анестезуючої речовини бажане, то слід використовувати 1 % або 2 % розчин прокаїну гідрохлориду або лідокаїну, або подібних місцевих анестетиків, застосовуючи лікарські форми, що не містять парабени. Не дозволяється застосовувати анестетики, що містять метилпарабен, пропілпарабен, фенол та інші подібні речовини. При застосуванні анестетика у комбінації з препаратом Флостерон спочатку набирати у шприц із флакона необхідну дозу препарату, потім у цей же шприц набирати з ампули необхідну кількість місцевого анестетика та струшувати шприц протягом короткого періоду часу.
При гострих бурситах (субдельтоподібному, підлопатковому, ліктьовому та передньонадколінному) введення 1-2 мл препарату Флостерон у синовіальну сумку може полегшити біль та повністю відновити рухливість за декілька годин.
Лікування хронічного бурситу проводити меншими дозами препарату після купірування гострого нападу хвороби.
При гострих тендосиновіїтах, тендинітах та перитендинітах одна ін'єкція препарату Флостерон полегшує стан хворого, при хронічних – слід повторити ін'єкцію препарату залежно від реакції. Необхідно уникати введення препарату безпосередьо в сухожилля.
При ревматоїдному поліартриті та остеоартриті внутрішньосуглобове введення препарату в дозі 0,5-2 мл зменшує біль, болючість та тугорухливість суглобів протягом 2-4 годин після введення. Тривалість терапевтичної дії препарату значно варіює та може становити 4 і більше тижнів.
Рекомендовані дози препарату при введенні у великі суглоби – 1-2 мл, у середні – 0,5-1 мл, у малі – 0,25-0,5 мл.
У разі дерматологічних захворювань ефективне внутрішньошкірне введення препарату безпосередньо в осередок ураження. Вводити 0,2 мл/см 2 препарату Флостерон всередину шкіри (не під шкіру) за допомогою туберкулінового шприца та голки, яка має діаметр приблизно 0,9 мм. Загальна кількість лікарського засобу, що вводиться у місце ін'єкції, не повинна перевищувати 1 мл.
У разі захворювань ніг, чутливих до кортикостероїдів . Можна подолати бурсит під мозолем шляхом двох послідовних ін'єкцій по 0,25 мл кожна. При таких захворюваннях як тугорухливість великого пальця стопи, варусний малий палець ноги та гострий подагричний артрит полегшення може настати дуже швидко.
Рекомендовані разові дози препарату Флостерон (з інтервалами між уведеннями 1 тиждень): при твердому мозолі – 0,25-0,5 мл; при шпорі – 0,5 мл; при тугорухливості великого пальця стопи – 0,5 мл; при варусному малому пальці стопи – 0,5 мл; при синовіальній кісті – від 0,25 до 0,5 мл; при тендосиновіїті – 0,5 мл; при запаленні кубовидної кістки – 0,5 мл; при гострому подагричному артриті – від 0,5 до 1 мл. Для введення рекомендується застосовувати туберкуліновий шприц із голкою, яка має діаметр приблизно 1 мм.
При виникненні або загрозі виникнення стресової ситуації (яка не пов'язана із захворюванням) може виникнути необхідність у збільшенні дози препарату.
Відміну препарату після тривалої терапії слід проводити шляхом поступового зниження дози. Нагляд за станом хворого здійснюють принаймні протягом року після закінчення тривалої терапії або після застосування препарату у високих дозах.
Діти.
Недостатньо клінічних даних щодо застосування препарату дітям, тому небажано застосовувати його пацієнтам цієї вікової категорії (можливе відставання у рості та розвиток вторинної недостатності кори надниркових залоз).
Передозування.
Гостре передозування бетаметазону не створює загрозливих для життя ситуацій. Уведення протягом декількох днів високих доз глюкокортикостероїдів не призводить до небажаних наслідків (за винятком випадків застосування дуже високих доз або у разі застосування при цукровому діабеті, глаукомі, загостренні ерозивно-виразкових уражень ШКТ, або у разі застосування хворим, які одночасно проходять терапію серцевими глікозидами, непрямими антикоагулянтами або діуретиками, що виводять калій).
Лікування. Потрібний ретельний медичний контроль за станом хворого. Необхідно підтримувати оптимальне надходження рідини та контролювати вміст електролітів у плазмі крові та сечі (особливо баланс в організмі натрію та калію). При виявленні дисбалансу цих іонів необхідно проводити відповідну терапію.
Побічні реакції.
Небажані явища, як і при застосуванні інших глюкокортикостероїдів, зумовлені дозою та тривалістю застосування препарату. Ці реакції зазвичай оборотні та можуть бути зменшені шляхом зниження дози.
Порушення водно-електролітного балансу: натріємія, підвищене виділення калію, гіпокаліємічний алкалоз, збільшення виведення кальцію, затримка рідини у тканинах.
З боку серцево-судинної системи: застійна серцева недостатність у хворих, схильних до цього захворювання, артеріальна гіпертензія.
З боку к істково-м'язової системи: м'язова слабкість, міопатія, втрата м'язової маси, погіршення міастенічних симптомів при тяжкій псевдопаралітичній міастенії, остеопороз, іноді із сильним болем у кістках та спонтанними переломами (компресійні переломи хребта), асептичний некроз голівок стегнової або плечової кісток, патологічні переломи трубчастих кісток, розриви сухожиль, нестабільність суглобів (після багаторазових ін'єкцій).
З боку т равної системи: гикавка, ерозивно-виразкові ураження шлунка з можливою перфорацією та кровотечею, виразки стравоходу, панкреатит, метеоризм, перфорація кишечнику, нудота, блювання.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: погіршення загоювання ран; атрофія шкіри; потоншання та послаблення шкіри, петехії та екхімози, синці; еритема обличчя; підвищене потовиділення; шкірні реакції, такі як алергічний дерматит, кропив'янка, ангіоневротичний набряк; гірсутизм; стриї; акне.
З боку нервової системи: судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску з набряком диска зорового нерва (псевдопухлина мозку), зазвичай після завершення лікування; запаморочення; головний біль; мігрень; ейфорія; зміна настрою; зміна особистості та тяжка депресія; підвищена дратівливість; безсоння; психотичні реакції, зокрема у пацієнтів із психіатричним анамнезом; депресія.
З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу; клінічна симптомологія синдрому Кушинга; затримка розвитку плода або росту дитини; порушення толерантності до вуглеводів; прояви латентного цукрового діабету; підвищення потреби у застосуванні ін'єкцій інсуліну або пероральних антидіабетичних засобів у пацієнтів, хворих на діабет.
З боку органів зору: задня субкапсулярна катаракта; підвищення внутрішньоочного тиску (псевдопухлина мозку: див. розлади з боку нервової системи); глаукома; екзофтальм, нечіткість зору (див. також розділ «Особливості застосування»).
Метаболічні розлади: негативний баланс азоту внаслідок катаболізму білка; ліпоматоз, включаючи медіастинальний та епідуральний ліпоматоз, що може призвести до неврологічних ускладнень; збільшення маси тіла.
З боку імунної системи: кортикостероїди можуть спричинити пригнічення шкірних тестів, приховувати симптоми інфекції та активувати латентні інфекції, а також зменшити резистентність до інфекцій, зокрема до мікобактерій, Candida albicans та вірусів; реакції підвищення чутливості, включаючи анафілактичні реакції, гіпотензивні реакції.
Загальні порушення та порушення у місці введення: загальні порушення та порушення у місці введення включають поодинокі випадки сліпоти, що супроводжують місцеве застосування на рівні обличчя та голови; гіпер- або гіпопігментація; підшкірна та шкірна атрофія; асептичні абсцеси; загострення після ін'єкції (внутрішньосуглобове введення) та артропатія Шарко. Вторинне пригнічення гіпофіза та кори надниркових залоз у випадку стресу (травми, хірургічне втручання або хвороба).
Після повторного внутрішньосуглобового введення можливе ураження суглобів. Існує ризик зараження.
Звітування про підозрювані побічні реакції.
Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити безперервне спостереження співвідношення між користю і ризиками, пов'язаними із застосуванням лікарського засобу. Спеціалісти у галузі охорони здоров'я повинні подавати інформацію про будь-які підозрювані побічні реакції за допомогою національної системи звітності.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці для захисту від дії світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Флостерон суспензію можна змішувати з місцевими анестетиками в одному шприці, проте необхідно завжди контролювати сумісність.
Упаковка. По 1 мл суспензії для ін'єкцій в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
КРКА, д.д., Ново место/КRKA, dd, Novo mesto.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia
БЕТАМЕТАЗОН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа