Личный кабинет
ФЛУКОНАЗОЛ капс. 150 мг блистер №2
rx
Код товара: 547090
Производитель: Астрафарм (Украина, Вишневое)
900,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
флуконазол
Флуконазол
Состав :
Активное вещество: флуконазол;
1 капсула содержит 150 мг флуконазола;
Вспомогательные вещества: лактоза, моногидрат; Картофельный крахмал; стеарат магния; Силиконовый диоксид коллоидный безводный;
Состав капсульной оболочки: желатин, диоксид титана (E 171), индигокарминина синий (E 132).
Лекарственная форма. Капсулы.
Основные физические и химические свойства: твердая желатиновая капсула № 1, цилиндрические края с полусферической оболочкой - белая крышка - синий или синий; Содержимое капсул - порошок белый или почти белый, без запаха.
Фармакотерапевтическая группа.
Противогрибковое средство для системного применения. Производные триазола. Код ATC J02A C01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия.
Флуконазол, класс антифунгирования триазола - мощный и селективный ингибитор грибковых ферментов, необходимых для синтеза эргостерола. Основным механизмом действия является ингибирование грибкового ланостерола 14 альфа-деметилирования, опосредованного цитохромным P450, который является важным шагом в биосинтезе в грибкостере. Накопление 14 альфа-метильных стеролов коррелирует с последующей потерей эргостерола грибковой клеточной мембраны и может нести ответственность за противогрибковое активность флуконазола. Fluconazole более избирательна для грибковых ферментов цитохрома P450, чем для различных ферментов цитохрома млекопитающих P450.
Использование флуконазола 50 мг в день в течение 28 дней не повлияло на уровни плазмы тестостерона у мужчин или эндогенных стероидов у женщин репродуктивного возраста. Флуконазол в дозе 200-400 мг не показывает клинически значимого влияния на эндогенные стероидные уровни или реакции на стимуляцию адренокортикотропного гормона (ACTH) у здоровых мужских волонтеров.
Взаимодействие с антипирином продемонстрировало, что использование 50 мг флуконазола один раз или много раз не влияет на метаболизм антипирина.
Чувствительность in vitro.
Флуконазол продемонстрировал противогрибковую активность in vitro против видов кандида, которые происходят чаще всего (включая C.Albicans, C.ParaSsilosis, C.tropicalis). CGlabrata демонстрирует широкий спектр чувствительности к флуконазолу, а C.krusei устойчив к нему.
Также флуконазол продемонстрировал активность in vitro против криптококковых невородных и криптококков гатии, а также против эндемических форм , мягких дерматитидидов, кокцидиодов иммита, гистоплазмы капсулатума и паракоцидиоды Бразилиансис .
Механизм сопротивления.
Микроорганизмы рода Candida продемонстрировали многочисленные механизмы устойчивости к противогрибковым агентам азола. Fluconazole показывает высокие минимальные ингибирующие концентрации против штаммов грибов, которые имеют один или несколько механизмов сопротивления, что влияет на эффективность in vivo и в клинической практике. Сообщили о случаях суперинфекции Candida SPP. Вызванные другими видами C. albicans , которые часто нечувствительны к флуконазолу (например, Candida Krusei). Для лечения таких случаев следует применять альтернативные противогрибковые агенты.
Фармакокинетика.
Фармакокинетические свойства флуконазола аналогичны после внутривенного и перорального введения.
Поглощение.
Флуконазол хорошо поглощается после перорального применения, а уровень препарата в плазме и системной биодоступности превышает 90% флуконазола в плазме, который достигается путем внутривенного впрыска. Сопутствующее потребление пищи не влияет на поглощение препарата в его устной администрации. Пиковые концентрации плазмы достигаются через 0,5-1,5 часа после дозирования. Концентрация препарата в плазме пропорциональна дозы. Концентрация равновесия на 90% достигается на второй день лечения в применении первого дня нагрузочной дозы, вдвое больше обычной суточной дозы.
Распределение.
Объем распределения примерно равен общему содержанию жидкостей организма. Привязка к плазменным белкам низко (11-12%).
Флуконазол хорошо проникает во все изученные жидкости организма. Уровень флуконазола в слюне и мокротена аналогична концентрациям препарата в плазме крови. У пациентов с грибковым менингитом уровень флуконазола в спинномозговой жидкости составляет 80% концентрацию в плазме крови.
Высокие концентрации флуконазола в коже, избыток сыворотки, достигаются в стратуме, эпидермис, дермы и пот. Флуконазол накапливается в стратуме. При нанесении дозы 50 мг 1 раз в день концентрация флуконазола после 12 дней лечения составляла 73 мг / г и 7 дней после лечения концентрация была еще 5,8 микрограммами / г. При использовании доз 150 мг 1 раз в неделю при концентрации флуконазола
7-дневное лечение составило 23,4 мг / г; 7 дней после приложения следующая доза концентрация была еще 7,1 микрограммами / г.
Концентрация флуконазола в ногтях после 4 месяцев использования 150 мг 1 раз в неделю составляла 4,05 мг / г у здоровых добровольцев и 1,8 мг / г при заболеваниях ногтей; Флуконазол был определен для образцов ногтей 6 месяцев после завершения терапии.
Биотрансформация.
Флуконазол метаболизируется в небольшой степени. При введении доза, помеченные радиоактивными изотопами, только 11% флуконазола выделяются в моче в моче в модифицированной форме. Fluconazole является селективным ингибитором Isoenzymes CYP2C9 и CYP3A4 и ингибитора изоферзима CYP2S19.
Разведение.
Период полураспада флуконазола от плазмы
30 часов. Большая часть препарата выводится почками, с 80% дозы, обнаруженной в моче в неизменном состоянии. Флуконазол оформление пропорциональна креатинина. Циркулирующие метаболиты были обнаружены.
30 часов. Большая часть препарата выводится почками, с 80% дозы, обнаруженной в моче в неизменном состоянии. Флуконазол оформление пропорциональна креатинина. Циркулирующие метаболиты были обнаружены.
Длительный период полураспада препарата от плазмы позволяет использовать один препарат в вагинальном кандидозе и один из препаратов один раз в неделю для других показаний.
Почечная недостаточность.
У пациентов с почечной недостаточной недостаточностью тяжесть (ставка гломерелярной фильтрации менее 20 мл / мин) половина жизни увеличилась с 30 до 98 часов. Следовательно, эта категория пациентов необходима для уменьшения дозы флуконазола. Флуконазол удаляется гемодиализисом и в меньшей степени - по внутрибрюшинному диализу. Сеанс гемодиализа, длительный 3:00 флуконазол снижает уровень плазмы приблизительно 50%.
Пациенты пожилых людей .
Изменения фармакокинетики у пожилых пациентов зависят от параметров функции почек.
Клинические характеристики.
Индикация.
Острый вагинальный кандидоз, когда местная терапия не подходит.
Candida Balanitis, когда местная терапия не подходит.
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к флуконазолу, другие азольные соединения или к любому из наполнителей препарата.
- сопутствующее использование флуконазола и терфенадиновых пациентов, которые используют несколько доз флуконазола 400 мг / день и выше (в соответствии с изучением взаимодействия между несколькими приложениями).
- сопутствующее использование флуконазола и других препаратов, которые продлевают интервал QT и метаболизируются ферментом CYP2A4 (например, цизаприд, астемизол, пимозид, хинидин и эритромицин).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Противопоказанное сопутствующее введение флуконазола и лекарств, перечисленных ниже.
CISAPRIDE. Сообщили о побочных реакциях развития сердца, включая пароксизмальную желудочковую тахикардию типа «Пируэт» у пациентов, которые использовали как флуконазол, так и цисаприд. Контролируемые исследования продемонстрировали, что сопутствующее использование флуконазола 200 мг 1 раз в день и CISAPRIDE 20 мг четыре раза в день привело к значительному увеличению уровня плазмы CISAPRIDE и удлинение интервала Qt. Сопущенное использование флуконазола и цисаприида противопоказано (см. Раздел «Противопоказания»).
Terfenadine. Поскольку случаи серьезных сердечных аритмиев вызвали продление интервала QTC, пациенты, которые использовали противогрибковые препараты азола в сочетании с терфенадином, исследования взаимодействия были проведены эти препараты. Во время одного исследования применение флуконазола 200 мг в день было обнаружено пролонгация интервала QTC. Другое исследование в применении флуконазола при дозах 400 мг и 800 мг в день показало, что использование флуконазола при дозах 400 мг в день или больше значительно увеличивает плазму Terfenadine при использовании этих препаратов. Коадминистрация флуконазола при дозах 400 мг или больше с терфенадином противопоказан (см. Раздел «Противопоказания»). При использовании доз флуконазола ниже 400 мг один раз в день с терфенадином должен быть тщательный мониторинг пациента.
Астемизол. Коадминистрация флуконазола и астемизола может уменьшить оформление астемизола. Известен повышенной концентрацией плазменной астемизола может привести к пролонгу Qt, а в редких случаях до пароксизмальной желудочковой тахикардии типа «Пируэт». Сопущенное использование флуконазола и астемизола противопоказано.
Пимозид и хинидин. Кэдминистрация флуконазола и пимозида или хинидина может привести к ингибированию метаболизма пимозида или хинидина, хотя и актуальные исследования in vitro и in vivo не проводились. Более высокие концентрации уровней плазмы пимозида или хинидин могут вызывать продление QT, а в редких случаях приводят к развитию пароксизмальной желудочковой тахикардии типа «Пируэт». Сопущенное использование флуконазола и пимозида или хинидина противопоказано.
Эритромицин. Сопущенное использование эритромицина и флуконазола может привести к повышению риска кардиотоксичности (продление Qt, пароксизмальная желудочковая тахикардия «Пируэт») и, следовательно, к внезапной сердечной смерти. Сочетание этих препаратов противопоказано.
Амиодарон. Сопутствующее введение флуконазола с амиодароном может привести к ингибированию метаболизма амиодарона. Была связь между использованием амиодарона и удлинение интервала Qt. Сопущенное использование флуконазола и амиодарона противопоказано (см. Раздел «Противопоказания»).
Не рекомендуется для сопутствующего использования флуконазола и лекарств, перечисленных ниже.
Галофанрина. Fluconazole может привести к увеличению концентрации в плазменной галофанрине путем ингибирования CYP3A4. Сопущенное использование этих препаратов может привести к повышению риска кардиотоксичности (продление Qt, пароксизмальная желудочковая тахикардия «Пируэт») и, следовательно, к внезапной сердечной смерти. Избегайте использования комбинаций этих препаратов.
Коадминистрация флуконазола и наркотиков, перечисленных ниже и требует тщательной регулировки дозы.
Влияние других препаратов на флуконазол.
Взаимодействие продемонстрировало, что устное введение флуконазола одновременно с едой, принимая циметидин, антациды или цельное облучение тела, с которым следует трансплантация костного мозга, не является клинически значимым влиянием на поглощение флуконазола.
Рифампицин. Сопутствующее использование флуконазола и рифампицина привело к снижению AUC на 25% и снизило период полураспада флуконазола на 20%. Следовательно, пациенты, использующие рифампицин, должны учитывать целесообразность повышения дозы флуконазола.
Гидрохлоротиазид. При изучении фармакокинетического взаимодействия одновременное частое использование гидрохлоротиазида у здоровых добровольцев, получающих флуконазол, увеличило концентрацию флуконазола в плазме на 40%. Параметры такие взаимодействия не требуют изменений в дозировке флуконазола у пациентов одновременно принимают диуретики.
Эффект флуконазола на другие препараты.
Флуконазол представляет собой мощный ингибитор изозима 2C9 Cytochrome P450 (CYP) и умеренный ингибитор CYP3A4. Флуконазол является ингибитором изозима CYP2S19. В дополнение к наблюдаемым / документированным взаимодействиям, описанным ниже, сопутствующее использование риска флуконазола увеличивается в концентрациях плазмы других соединений, метаболизируемых CYP2C9, CYP2C19 и CYP3A4. Следовательно, используйте эти комбинации препаратов с осторожностью; Необходимо тщательно контролировать состояние пациента. Ингибирующее влияние на ферменты Fluconazole сохраняется в течение 4-5 дней после применения из-за его длительного периода полураспада.
Альфентанил. При одновременном использовании альфинтанилу в дозе 20 мг / кг флуконазола и 400 мг у здоровых добровольцев показал двойное увеличение AUC 10, возможно, из-за ингибирования Cyp3a4. Может потребоваться дозировать регулировку альфинтанилу.
Амитриптилин, Nortriptyline. Флуконазол увеличивает эффект амитриптилина и Nortriptyline. Рекомендуется измерить концентрацию 5-NORTRIPTYLILE и / или S-AMITRIPTYLILE в начале комбинированной терапии и через 1 неделя. При необходимости доза должна регулироваться амитриптилью / норриптилинкой.
Амфотеррицин B. Сопущенное использование флуконазола и амфотерицина В в зараженных мышах с нормальным иммунитетом и зараженными мышами с уменьшенным иммунитетом дали следующие результаты: небольшой аддитивный противогрибковый эффект в системной инфекции C. elbicans, не взаимодействие в внутричерепных инфекционных криптококковых неоформанах, а также антагонизм Два препарата в системной инфекции Aspergillus Fumigatus. Клиническое значение результатов, полученных в ходе этих исследований, неизвестным.
Антикоагулянты. Как и в случае с другими азолами противогрибковых агентов, сопутствующее использование флуконазола и варфарина сообщило о случаях кровотечения (гематома, эпистаксиз, желудочно-кишечное кровотечение, гематурия и земля) в сочетании с расширением протромбинового времени. Сопутствующее введение флуконазола и варфарина показало двойное увеличение времени протромбина, вероятно, из-за ингибирования метаболизма варфарина через CYP2C9. Необходимо тщательно контролировать время протромбин у пациентов, которые также используют антикоагулянты Coumarin или Indandion. Может быть необходима дозированная регулировка антикоагулянта.
Бензодиазепины короткие действия, такие как Мидазолам, триазолам. Назначение флуконазола после орального мимазолама привело к значительному увеличению концентраций мидазолама и психомоторных эффектов для повышения. Сопутствующее введение флуконазола 200 мг и мидазолама в дозе 7,5 мг устно привело к увеличению AUC и период полураспада в 3,7 и 2,2 раза соответственно. Использование флуконазола 200 мг / день и 0,25 мг устной стариноламу привели к увеличению AUC и Half-Life Tryazolamu 4.4 и 2,3 раза соответственно. Сопутствующее администрирование флуконазола и теразоламу наблюдается потенциал и продление эффектов tryazolamu.
Если пациент, подвергающийся лечению флуконазол, следует сразу назначать бензодиазепиновую терапию, доза должна быть уменьшена и последним установленным надлежащим наблюдением пациента.
Карбамазепин. Флуконазол ингибирует метаболизм карбамазепина и карбамазепин вызывает повышение сыворотки 30%. Существует риск токсичности от карбамазепина. Может быть необходимости регулировки дозы карбамазепина в зависимости от концентрации и препарата.
Блокировщики каналов кальция. Некоторые блокировщики кальциевых каналов (нифедипин, израдипин, амлодипин и фелодипин) метаболизируются ферментом CYP3A4. Fluconazole может увеличить системное воздействие блокаторов кальциевых каналов. Рекомендуется на тщательном мониторинге неблагоприятных реакций.
Celecoxib. Сопутствующее введение флуконазола (200 мг в день) и Celecoxib (200 мг) C Max и AUC Celecoxib увеличились на 68% и 134% соответственно. Сопутствующее введение флуконазола и целекоксибу может быть необходима для уменьшения дозы целекоксиба дважды.
Циклофосфамид. Сопущенное использование циклофосфамида и флуконазола приводит к повышению уровней билирубина и креатинина в сыворотке. Эти препараты могут быть использованы одновременно, учитывая риск увеличения концентраций билирубина и креатинина в сыворотке.
Фентанил. Сообщили о одном фатальном случае фентанильной интоксикации из-за возможного взаимодействия фентанила и флуконазола. Кроме того, в исследовании, с участием здоровых добровольцев продемонстрировали, что флуконазол значительно замедляет устранение фентанила. Более высокие концентрации фентанила могут привести к депрессии дыхания, поэтому вы должны тщательно контролировать состояние пациента. Это может быть необходима дозированная регулировка фентанила.
KOA- ингибиторы HMG-редуктазы. Коадминистрация флуконазола и ингибиторов HMG-COA редуктазы, метаболизируемой CYP3A4 (симвастатин, аторвастатин и) или ингибиторы HMG-COA. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів слід ретельно спостерігати за пацієнтом щодо виникнення симптомів міопатії та рабдоміолізу і проводити моніторинг рівня креатинкінази. У разі значного підвищення рівня креатинкіази, а також при діагностуванні або підозрі на міопатію/рабдоміоліз застосування інгібіторів ГМГ-КoA-редуктази слід припинити.
Імуносупресори (наприклад циклоспорин, еверолімус, сиролімус і такролімус).
Циклоспорин. Флуконазол значно підвищує концентрацію та AUC циклоспорину. При одночасному застосуванні флуконазолу у дозі 200 мг/добу та циклоспорину у дозі 2,7 мг/кг/добу спостерігалося збільшення AUC циклоспорину у 1,8 раза. Ці препарати можна застосовувати одночасно за умови зменшення дози циклоспорину залежно від його концентрації.
Еверолімус. Хоча досліджень in vitro та in vivo не проводили, відомо, що флуконазол може підвищувати концентрацію еверолімусу в сироватці крові через пригнічення CYP3А4.
Сиролімус : флуконазол підвищує концентрацію сиролімусу у плазмі крові, імовірно, шляхом пригнічення метаболізму сиролімусу ферментом CYP3A4 та P-глікопротеїном. Ці препарати можна застосовувати одночасно за умови коригування дози сиролімусу залежно від рівня концентрації та ефектів препарату.
Такролімус. Флуконазол може підвищувати концентрації такролімусу в сироватці крові до 5 разів при його пероральному застосуванні через пригнічення метаболізму такролімусу ферментом CYP3A4 у кишечнику. При внутрішньовенному застосуванні такролімусу не спостерігалося значних змін фармакокінетики. Підвищені рівні такролімусу асоціюються із нефротоксичністю. Дозу такролімусу для перорального застосування слід знижувати залежно від концентрації такролімусу.
Лозартан. Флуконазол пригнічує метаболізм лозартану до його активного метаболіту
(E-31 74), що зумовлює більшу частину антагонізму до рецепторів ангіотензину II під час застосування лозартану. Рекомендовано здійснювати постійний моніторинг артеріального тиску у пацієнтів.
(E-31 74), що зумовлює більшу частину антагонізму до рецепторів ангіотензину II під час застосування лозартану. Рекомендовано здійснювати постійний моніторинг артеріального тиску у пацієнтів.
Метадон. Флуконазол може підвищувати концентрацію метадону у сироватці крові. При одночасному застосуванні метадону та флуконазолу може бути необхідним коригування дози метадону.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). При одночасному застосуванні з флуконазолом C max та AUC флурбіпрофену підвищувалися на 23 % та 81 % відповідно порівняно з відповідними показниками при застосуванні тільки флурбіпрофену. Аналогічно при одночасному застосуванні флуконазолу з рацемічним ібупрофеном (400 мг) C max та AUC фармакологічно активного ізомеру S-(+)-ібупрофену підвищувалися на 15 % та 82 % відповідно порівняно з такими показниками при застосуванні тільки рацемічного ібупрофену.
Хоча спеціальних досліджень не проводили, флуконазол може підвищувати системну експозицію інших НПЗП, що метаболізуються CYP2C9 (наприклад напроксену, лорноксикаму, мелоксикаму, диклофенаку). Рекомендовано періодично здійснювати моніторинг побічних реакцій та токсичних проявів, пов'язаних із НПЗП. Може знадобитися коригування дози НПЗП.
Фенітоїн. Флуконазол пригнічує метаболізм фенітоїну у печінці. Одночасне багаторазове застосування 200 мг флуконазолу та 250 мг фенітоїну внутрішньовенно призводить до підвищення AUC 24 фенітоїну на 75 % та С min на 128 %. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів слід проводити моніторинг концентрації фенітоїну у сироватці крові для уникнення розвитку токсичної дії фенітоїну.
Преднізон. Повідомлялося про випадок, коли у пацієнта після трансплантації печінки на тлі застосування преднізону розвинулася гостра недостатність кори надниркових залоз, що виникла після припинення тримісячного курсу терапії флуконазолом. Припинення застосування флуконазолу, імовірно, спричинило посилення активності CYP3A4, що призвело до прискорення метаболізму преднізону. Слід ретельно стежити за пацієнтами, які протягом тривалого часу одночасно застосовують флуконазол та преднізон з метою попередження розвитку недостатності кори надниркових залоз після припинення застосування флуконазолу.
Рифабутин. Флуконазол підвищує концентрацію рифабутину в сироватці крові, що призводить до збільшення AUС рифабутину до 80 %. При одночасному застосуванні флуконазолу та рифабутину повідомлялося про випадки розвитку увеїту. При застосуванні такої комбінації лікарських засобів слід брати до уваги симптоми токсичної дії рифабутину. Саквінавір. Флуконазол підвищує AUC та C max саквінавіру приблизно на 50 % та 55 % відповідно через пригнічення метаболізму саквінавіру у печінці ферментом CYP3A4 та через інгібування P-глікопротеїну. Взаємодія між флуконазолом та саквінавіром/ритонавіром не досліджувалися, тому вони можуть бути більш вираженими. Може бути необхідним коригування дози саквінавіру.
Похідні сульфонілсечовини. При одночасному застосуванні флуконазол пролонгує період напіввиведення пероральних похідних сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду та толбутаміду) при їх застосуванні здоровим добровольцям. Рекомендується проводити частий контроль цукру в крові та відповідним чином знижувати дозу похідних сульфонілсечовини при одночасному застосуванні з флуконазолом.
Теофілін. У дослідженні взаємодії препаратів застосування флуконазолу по 200 мг протягом 14 днів призвело до зниження середнього кліренсу теофіліну у плазмі крові на 18 %. За пацієнтами, які застосовують теофілін у високих дозах або які мають підвищений ризик розвитку токсичних проявів теофіліну з інших причин, слід встановити нагляд щодо виявлення ознак розвитку токсичної дії теофіліну. Терапію слід змінити при появі ознак токсичності.
Алкалоїди барвінку. Хоча відповідних досліджень не проводили, флуконазол, імовірно через інгібування CYP3A4, може спричиняти підвищення концентрації алкалоїдів барвінку у плазмі крові (наприклад вінкристину та вінбластину), що призводить до розвитку нейротоксичних ефектів.
Вітамін А. Повідомлялося, що у пацієнта, який одночасно застосовував трансретиноєву кислоту (кислотна форма вітаміну А) та флуконазол, спостерігалися побічні реакції з боку центральної нервової системи (ЦНС) у формі псевдотумору головного мозку; даний ефект зник після відміни флуконазолу. Ці лікарські засоби можна застосовувати одночасно, але слід пам'ятати про ризик виникнення побічних реакцій з боку ЦНС.
Вориконазол (інгібітор CYP2С9, CYP2С19 та CYP3А4). Одночасне застосування вориконазолу перорально (по 400 мг кожні 12 годин протягом 1 дня, потім по 200 мг кожні 12 годин протягом 2,5 дня) та флуконазолу перорально (400 мг у перший день, потім по 200 мг кожні 24 години протягом 4 днів) 8 здоровим добровольцям чоловічої статі призвело до підвищення С max та AUC вориконазолу в середньому до 57 % (90 % ДІ: 20 %, 107 %) та 79 % (90 % ДІ: 40 %, 128 %) відповідно. Невідомо, чи призводить зниження дози та/або частоти застосування вориконазолу або флуконазолу до усунення такого ефекту. При застосуванні вориконазолу після флуконазолу слід проводити спостереження щодо розвитку побічних ефектів, асоційованих із вориконазолом.
Зидовудин. Флуконазол підвищує С max та AUC зидовудину на 84 % та 74 % відповідно, що зумовлено зниженням кліренсу зидовудину приблизно на 45 % при його пероральному застосуванні. Період напіввиведення зидовудину був також подовжений приблизно на 128 % після застосування комбінації флуконазолу та зидовудину. За пацієнтами, які застосовують таку комбінацію лікарських засобів, слід спостерігати щодо розвитку побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням зидовудину. Можна розглянути доцільність зниження дози зидовудину.
Азитроміцин. У ході досліджень оцінювали вплив азитроміцину та флуконазолу на фармакокінетику один одного при їх одночасному пероральному разовому застосуванні у дозах 1200 мг та 800 мг відповідно. Жодних значущих фармакокінетичних взаємодій виявлено не було.
Пероральні контрацептиви. При застосуванні флуконазолу у дозі 50 мг впливу на рівень гормонів не було, тоді як при застосуванні флуконазолу у дозі 200 мг на добу спостерігалося збільшення АUС етинілестрадіолу на 40 % та левоноргестрелу – на 24 %. Це свідчить про те, що багаторазове застосування флуконазолу у зазначених дозах навряд чи може впливати на ефективність комбінованого перорального контрацептива.
Івакафтор. Супутнє застосування з івакафтором, підсилювачем муковісцидозного трансмембранного регулятора провідності, підвищує експозицію івакафтору в 3 рази, а гідроксиметилівакафтору (M1) – в 1,9 раза. Для пацієнтів, які одночасно застосовують помірні інгібітори CYP3A, такі як флуконазол і еритроміцин, рекомендується зниження дози івакафтору до 150 мг 1 раз на добу.
Особливості застосування.
Дерматофітія. Відповідно до результатів дослідження флуконазолу для лікування дерматофітії у дітей, флуконазол не перевищує гризеофульвін за ефективністю і загальний показник ефективності становить менше 20 %. Тому флуконазол не слід застосовувати для лікування дерматофітії.
Криптококоз. Доказів ефективності флуконазолу для лікування криптококозу інших локалізацій (наприклад легеневого криптококозу та криптококозу шкіри) недостатньо, тому рекомендацій щодо дозового режиму для лікування таких захворювань немає.
Глибокі ендемічні мікози. Доказів ефективності флуконазолу для лікування інших форм ендемічних мікозів, таких як паракокцидiоїдомiкоз, гістоплазмоз та шкірно-лімфатичний споротрихоз, недостатньо, тому рекомендацій щодо дозового режиму для лікування таких захворювань немає.
Ниркова система. Пацієнтам із порушенням функцій нирок препарат слід застосовувати з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Недостатність надниркових залоз . Кетоконазол, як відомо, спричиняє недостатність надниркових залоз, і це також може стосуватися флуконазолу, хоча спостерігається рідко. Недостатність надниркових залоз, пов'язана з одночасним лікуванням, описана в розділі «Вплив флуконазолу на інші лікарські засоби».
Гепатобіліарна система. Пацієнтам із порушенням функцій печінки препарат слід застосовувати з обережністю. Застосування флуконазолу асоціювалося з виникненням рідкісних випадків розвитку тяжкої гепатотоксичності, включаючи летальні наслідки, головним чином у пацієнтів із тяжкими основними захворюваннями. У випадках, коли розвиток гепатотоксичності асоціювався із застосуванням флуконазолу, не було відзначено її явної залежності від загальної добової дози препарату, тривалості терапії, статі або віку пацієнта. Зазвичай гепатотоксичність, спричинена флуконазолом, оборотна, а її прояви зникають після припинення терапії.
За пацієнтами, у яких при застосуванні флуконазолу спостерігаються відхилення результатів функціональних проб печінки, слід встановити ретельний нагляд щодо розвитку більш тяжкого ураження печінки.
Пацієнтів слід проінформувати про симптоми, що можуть свідчити про серйозний вплив на печінку (виражена астенія, анорексія, постійна нудота, блювання та жовтяниця). У такому випадку застосування флуконазолу слід негайно припинити та проконсультуватися з лікарем.
Серцево-судинна система. Деякі азоли, у тому числі і флуконазол, асоціюються із подовженням інтервалу QТ на електрокардіограмі. Повідомлялося про дуже рідкісні випадки подовження інтервалу QТ та пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует» при застосуванні препарату. Такі повідомлення стосувалися пацієнтів із тяжкими захворюваннями при поєднанні багатьох факторів ризику, такими як структурні захворювання серця, порушення електролітного обміну та одночасне застосування інших лікарських засобів, що впливають на інтервал QТ.
Флуконазол слід з обережністю застосовувати пацієнтам із ризиком розвитку аритмій. Одночасне застосування разом з лікарськими засобами, що пролонгують інтервал QTс та метаболізуються за допомогою ферменту CYP3А4 цитохрому Р450, протипоказане.
Галофантрин. Галофантрин є субстратом ферменту CYP3А4 і пролонгує інтервал QTс при застосуванні у рекомендованих терапевтичних дозах. Одночасне застосування галофантрину та флуконазолу не рекомендується.
Дерматологічні реакції. Під час застосування флуконазолу рідко повідомлялося про розвиток таких ексфоліативних шкірних реакцій, як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Пацієнти зі СНІДом більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох лікарських засобів. Якщо у пацієнта з поверхневою грибковою інфекцією з'являються висипання, що можна пов'язати із застосуванням флуконазолу, подальше застосування препарату слід припинити. Якщо у пацієнта з інвазивною/системною грибковою інфекцією з'являються висипання на шкірі, за його станом потрібно ретельно спостерігати, а у випадку розвитку бульозних висипань або мультиформної еритеми застосування флуконазолу слід припинити.
Гіперчутливість. У рідкісних випадках повідомлялося про розвиток анафілактичних реакцій.
Цитохром Р450. Флуконазол є потужним інгібітором ферменту CYP2C9 та помірним інгібітором ферменту CYP3А4. Також флуконазол є інгібітором ферменту CYP2C19. Слід спостерігати за станом пацієнтів, які одночасно застосовують флуконазол та препарати з вузьким терапевтичним вікном, що метаболізуються з участю CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4.
Терфенадин. Слід ретельно спостерігати за станом пацієнта при одночасному застосуванні терфенадину та флуконазолу у дозі менше 400 мг на добу.
Допоміжні речовини. Препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа та мальабсорбція глюкози-галактози, не слід застосовувати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Повідомлялося про численні вроджені патології у новонароджених (включаючи брахіцефалію, дисплазію вушної раковини, надмірне збільшення переднього тім'ячка, викривлення стегна, плечопроменевий синостоз), матері яких приймали високі дози флуконазолу (400-800 мг/добу) протягом принаймні трьох або більше місяців для лікування кокцидiоїдозу. Зв'язок між застосуванням флуконазолу та цими випадками не визначений.
Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність.
Дані, отримані під час одноразового або повторного застосування флуконазолу у звичайних дозах (< 200 мг/добу) кільком сотням вагітних жінок протягом І триместру вагітності, не продемонстрували підвищеного ризику виникнення побічних реакцій у плода.
Не слід застосовувати звичайні дози флуконазолу та короткотривалі курси лікування флуконазолом у період вагітності, за винятком крайньої необхідності.
Не слід застосовувати високі дози флуконазолу та/або тривалі курси лікування флуконазолом у період вагітності, за винятком лікування інфекцій, що можуть загрожувати життю.
Флуконазол проникає у грудне молоко та досягає нижчої концентрації, ніж у плазмі крові. Годування груддю можна продовжувати після разового застосування звичайної дози флуконазолу, що становить 200 мг або менше.
Годувати груддю не рекомендується при багаторазовому застосуванні флуконазолу або при застосуванні високих доз флуконазолу.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Досліджень впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами не проводилося.
Пацієнтів слід проінформувати про можливість розвитку запаморочення або судом під час застосовування препарату. При розвитку таких симптомів не рекомендується керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Капсули слід ковтати цілими. Прийом препарату не залежить від прийому їжі.
Дорослі.
Препарат застосовують перорально у дозі 150 мг одноразово.
Пацієнти літнього віку.
При відсутності ознак порушення функцій нирок для лікування даної категорії пацієнтів застосовують звичайну дозу для дорослих.
Порушення функцій нирок.
Флуконазол виводиться в основному з сечею у незміненому вигляді. При разовому застосуванні препарату коригувати дозу даній категорії пацієнтів не потрібно.
Порушення функцій печінки.
Флуконазол слід застосовувати з обережністю пацієнтам із порушеннями функцій печінки, оскільки інформації щодо застосування флуконазолу цій категорії пацієнтів недостатньо.
Діти.
Ефективність та безпека застосування препарату для лікування генітальних кандидозів у дітей не встановлені, незважаючи на вичерпні дані щодо застосування препарату дітям. Якщо існує нагальна потреба застосування препарату підліткам (віком від 12 до 17 років), слід застосовувати звичайні дози для дорослих.
Передозування.
Повідомлялося про випадки передозування флуконазолом; одночасно повідомлялося про галюцинаціях та параноїдальну поведінку.
При передозуванні необхідно провести симптоматичну підтримуючу терапію та у разі необхідності – промити шлунок.
Флуконазол значною мірою екскретується з сечею; форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолу у плазмі крові приблизно на 50 %.
Побічні реакції.
Найчастіше (> 1/10) повідомлялося про такі побічні реакції: головний біль, біль у черевній порожнині, діарея, нудота, блювання, висипання, підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) та лужної фосфатази (ЛФ) крові.
Для оцінки частоти виникнення побічних реакцій використовують таку класифікацію: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних).
З боку системи крові: нечасто – анемія; рідко – агранулоцитоз, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: рідко – анафілаксія.
З боку метаболізму: нечасто – зниження апетиту; рідко – гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, гіпокаліємія.
З боку психіки: нечасто – безсоння, сонливість.
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – судоми, запаморочення, парестезії, порушення смаку; рідко – тремор.
З боку органів слуху: нечасто – вертиго.
З боку серця: рідко – пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует», подовження інтервалу QT.
З боку травного тракту: часто – біль у черевній порожнині, діарея, нудота, блювання; нечасто – запор, диспепсія, метеоризм, сухість у роті.
З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення рівня АЛТ, АСТ, ЛФ; нечасто – холестаз, жовтяниця, підвищення рівня білірубіну; рідко – печінкова недостатність, гепатоцелюлярний некроз, гепатити, гепатоцелюлярне ураження.
З боку шкіри та підшкірної тканини: часто – висипання; нечасто – свербіж, медикаментозний дерматит (включаючи фіксований медикаментозний дерматит), кропив'янка, підвищене потовиділення; рідко – токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, ексфоліативний дерматит, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, алопеція.
З боку кістково-м ' язової системи: нечасто – міалгія.
Загальні розлади: нечасто – підвищена втомлюваність, нездужання, астенія, гарячка.
Діти.
Частота та характер побічних реакцій і відхилень від норми результатів лабораторних аналізів у ході клінічних досліджень з участю дітей порівняно з такими у дорослих.
Звіт про підозрювані побічні реакції.
Звіт про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення між користю і ризиками, пов'язаними із застосуванням цього лікарського засобу. Медичних працівників просять звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог місцевого законодавства.
Термін придатності . 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
1 капсула у блістері; по 1, 2, 3 або 4 блістери у коробці.
Категорія відпуску.
150 мг № 1 – без рецепта.
150 мг № 2; № 3; № 4 – за рецептом.
Виробник.
ТОВ «АСТРАФАРМ».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 08132, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 6.
ФЛУКОНАЗОЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа