В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ФЛУКОНАЗОЛ ТЕВА капс. 100 мг №10

ФЛУКОНАЗОЛ ТЕВА капс. 100 мг №10

rx
Код товара: 438398
Производитель: Teva
1 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Fluconazole-Teva

Fluconazole-Teva

Ингредиенты:
Активное вещество: флуконазол;
1 жесткая капсула содержит 50 мг или 100 мг, или 200 мг флуконазола;
Вспомогательные вещества:
СОДЕРЖАНИЕ капсул: моногидрат лактозы, кукурузный крахмал, коллоидный безводный кремнезем, лаурилсульфат натрия, стеарат магния;
Оболочка капсулы: диоксид титана (E 171), блестящий синий FCF (E 133), желатин, азорубин (E 122) (только 200 мг капсул).
Лекарственная форма. Капсулы твердые.
Основные физико-химические свойства:
Твердые капсулы 50 мг: твердые желатиновые капсулы, заполненные белой или желтовато-белой порошковой формой с непрозрачной синей крышкой и белым непрозрачным корпусом;
Твердые капсулы 100 мг: твердые желатиновые капсулы, заполненные белой или желтовато-белой порошковой формой с непрозрачной синей крышкой и белым непрозрачным корпусом;
Твердые капсулы 200 мг: твердые желатиновые капсулы, заполненные белым или желтовато-белым порошком, однородной, непрозрачной крышкой с фиолетовым и белым непрозрачным корпусом.
Фармакотерапевтическая группа. Противогрибковые агенты для системного использования, производные триазола. Код ATC J02A C01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия .
Флуконазол - противогрибковый препарат, который принадлежит классу триазолов. Его основным механизмом действия является ингибирование грибковых 14-α-ланостеролметилирования, опосредованного цитохромным P450, который является важным шагом в биосинтезе в грибкостере. Накопление 14-альфа-метил стеролов коррелирует с последующей потерей эргостерола грибковой мембраны и может нести ответственность за противогрибковое влияние флуконазола. Fluconazole более избирательна для грибковых ферментов цитохрома P450, чем для различных ферментов цитохрома млекопитающих P450.
Использование флуконазола 50 мг в день в течение 28 дней не влияло на концентрацию тестостерона в плазме крови людей или концентрации эндогенных стероидов у женщин репродуктивного возраста. Дозы флуконазола от 200 до 400 мг в день не было клинически значимым влиянием на эндогенные стероидные уровни или реакции на стимуляцию адренокортикотропного гормона (ACTH) у здоровых мужских волонтеров.
Взаимодействие с антипирином продемонстрировало, что использование 50 мг флуконазола один раз или много раз не влияет на метаболизм антипирина.
Чувствительность in vitro
In vitro противогрибковый флуконазол продемонстрировал действие против большинства клинически распространенных видов кандида (в том числе C. albicans, C. parapsilosis, C. tropicalis ). C. G labrata демонстрирует широкий спектр восприимчивости, а C. Krusei - резидентивность флуконазола.
Флуконазол также демонстрирует активность in vitro против криптококковых неоформманов и криптококков, а также против эндемической грибковой формы бластомичеек Дерматидит, кокцидиодов иммита, гистоплазмы и паракоцидиоды Бразилиансис .
Значение фармакодинамики / фармакокинетика
Хотя исследования животных были найдены корреляцией между характеристиками минимальной ингибирующей концентрации (MIC) и эффективностью действия в экспериментальных моделях микоза, вызванного типом кандида. В клинических испытаниях показано почти 1: 1 линейная связь между AUC и дозой флуконазола. Также прямой, но отсутствие связи между AUC или дозой и положительным клиническим откликом на лечение перорального кандидоза и меньше - кандидамии. Кроме того, лечение менее эффективно в случае инфекций, вызванных штаммами с более высоким флуконазолом микрофоном.
Механизм сопротивления
Тип Candida имеет несколько механизмов устойчивости к противогрибковым агентам азола. Грибковые штаммы, которые разработали одну или несколько этих механизмов сопротивления, известны как характеризующиеся высокой минимальной ингибирующей концентрацией (MIC) к флуконазолу, что отрицательно влияет на эффективность in vivo и в клинических настройках. Сообщенные случаи типов Superinfection Candida, кроме C. albicans, которые часто находятся на природе, не подвержены флуконазолу (например, Candida Krusei). Такие случаи могут потребовать альтернативной противогрибковой терапии.
Ограниченные значения (согласно Европейскому комитету для исследовательской восприимчивости к антимикробным агентам (EUCAST))
На основании анализа данных фармакокинетики / фармакодинамики (FC / FD) в чувствительности и клинической реакции V ITRO были определены пороги для типов флуконазола на Candida. Они распространяются по предельным значениям, не связанным с представлениями, идентифицированными в основном на основе FC / FD и не зависят от распределения определенных видов для микрофона и пороговых значений, связанных с типами, наиболее часто используемыми народными инфекциями, связанными с людьми. Эти пределы приведены в таблице ниже:
противогрибковые препараты
Предельные значения, связанные с определенным типом (S≤ / r>)
Предельные значения не связаны с определенным типом A (S≤ / R>)
Кандида
albicans.
Кандида
Глабрата
Кандида
Крусей
Кандида
Параксилоз
Кандида
Tropicalis.
Флуконазол
2/4
Т.е.
-
2/4
2/4
2/4
S - чувствительный, г - устойчивый
A - предельные значения, не связанные с определенным типом, были идентифицированы в основном на основе FC / FD, и они не зависят от распределения определенных видов MIC. Они используются только для организмов, которые не имеют определенных ограничений.
- - Тестирование чувствительности не рекомендуется, поскольку этот тип не является целью медицинской обработки.
Т.е. - доказательства того, не будет ли цель этого типа лекарственной терапии недостаточно.
Фармакокинетика.
Фармакокинетические свойства флуконазола аналогичны после внутривенного и перорального введения.
Поглощение . Флуконазол хорошо поглощается после перорального применения, а уровень препарата в плазме и системной биодоступности превышает 90% флуконазола в плазме, который достигается путем внутривенного впрыска. Сопутствующее потребление пищи не влияет на поглощение препарата в его устной администрации. Пиковые концентрации плазмы достигаются через 0,5-1,5 часа после дозирования с плазменной полуроротом около 30 часов. Концентрации плазмы пропорциональны дозы. Вы можете добиться устойчивого девяноставидсотковооколоковой 4-5 дней при использовании суточной дозы в разделенных дозах. Концентрация равновесия на 90% достигается на второй день лечения в применении первого дня нагрузочной дозы, вдвое больше обычной суточной дозы.
Распределение. Объем распределения примерно равен общему содержанию жидкостей организма. Привязка к плазменным белкам низко (11-12%).
Флуконазол хорошо проникает во все изученные жидкости организма. Уровень флуконазола в слюне и мокротена аналогична концентрациям препарата в плазме крови. У пациентов с грибковым менингитом уровень флуконазола в спинномозговой жидкости составляет 80% концентрацию в плазме крови.
Высокие концентрации флуконазола в коже, избыток сыворотки, достигаются в стратуме, эпидермис, дермы и пот. Флуконазол накапливается в стратуме. При нанесении дозы 50 мг 1 раз в день концентрация флуконазола после 12 дней лечения составляла 73 мг / г и 7 дней после лечения концентрация была еще 5,8 микрограммами / г. При использовании доз 150 мг 1 Время в неделю концентрация флуконазола в стратуме Корнеум на день 7 лечения составила 23,4 мг / г; 7 дней после приложения следующая доза концентрация была еще 7,1 микрограммами / г.
Концентрация флуконазола в ногтях после 4 месяцев использования 150 мг 1 раз в неделю составляла 4,05 мг / г у здоровых добровольцев и 1,8 мг / д у пациентов с заболеваниями ногтей; Флуконазол был определен для образцов ногтей 6 месяцев после завершения терапии.
Биотрансформация. Флуконазол метаболизируется в небольшой степени. При введении доза, помеченные радиоактивными изотопами, только 11% флуконазола выделяются в моче в моче в модифицированной форме. Fluconazole является селективным ингибитором Isoenzymes CYP2C9 и CYP3A4 и ингибитора изоферзима CYP2S19.
Разведение. Период полураспада флуконазола от плазмы
30 часов. Большая часть препарата выводится почками, с 80% дозы, обнаруженной в моче в неизменном состоянии. Флуконазол оформление пропорциональна креатинина. Циркулирующие метаболиты были обнаружены.
Длительный период полураспада препарата от плазмы позволяет использовать один препарат в вагинальном кандидозе и один из препаратов один раз в неделю для других показаний.
Фармакокинетика с нарушением функции почек
У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (GFR <20 мл / мин) половина жизни увеличился с 30 до 98 часов, требуя уменьшения дозы. Флуконазол выделяется гемодиализным и в меньшей степени - перитонеальным диализом. Сеанс гемодиализа, длительный 3:00 флуконазол снижает уровень плазмы приблизительно 50%.
Фармакокинетика у детей
Фармакокинетические параметры оценивали у детей 5 исследований 2 исследования однопозиции, 2 многоразового использования и одно исследование, которое вовлечено преждевременных новорожденных.
После введения 2-8 мг / кг флуконазола детям от 9 месяцев до 15 лет была обнаружена фигура AUC около 38 мг * ч / мл до 1 мг / кг дозы. Повторное использование среднего полураспада на длину плазмы флуконазола составляло от 15 до 18 часов, а объем распределения составлял приблизительно 880 мл / кг. Более длительный период половины плазмы флуконазола составлял примерно 24 часа после введения одной дозы. Эта фигура сопоставима с полным сроком службы флуконазола от плазмы после внутривенного единственного введения 3 мг / кг для детей в возрасте от 11 дней до 11 месяцев. Объем распределения в этой возрастной группе составлял около 950 мл / кг.
Опыт работы с флуконазолом для лечения неонатального ограниченного фармакокинетического исследования 12 недоношенных детей с гестационным возрастом примерно 28 недель. Средний возраст ребенка, когда первая доза составляла 24 часа (диапазон 9-36 часов) и средняя вес рождения составляла 0,9 кг (диапазон 0,75-1,10 кг). Максимальный 5 внутривенного флуконазола в дозе 6 мг / кг вводится каждые 72 часа. Средний период полураспада составлял 74 часа (44-185) в первый день, затем снизился до 53 часов (30-131) в день 7 и до 47 (27-68) в 13-й день. Площадь под кривой (мг * ч / мл) составляла 271 (173-385) в первый день, увеличилась до 490 (292-734) в 7-й день, затем снизилась до 360 (167-566) в 13-й день Отказ Объем распределения (мл / кг) составлял 1183 (1070-1470) в первый день, увеличился до 1184 (510-2130) в день 7 и до 1328 (1040-1680) 13-й день соответственно.
Фармакокинетика у пожилых пациентов
Исследование, которое было проведено с участием 22 пациентов (в возрасте 65 лет) использовали флуконазол устно в дозе 50 мг. 10 участников одновременно использовались диуретики. C Max был 1,54 мг / мл и достигается в течение 1,3 часа после использования флуконазола. Средний AUC составлял 76,4 ± 20,3 мг * ч / мл. Средний период полураспада 46,2 часа. Эти фармакокинетические параметры были выше по сравнению с тем, что у здоровых добровольцев моложе. Одновременное использование диуретиков не имело значительного влияния на C Max и AUC. Кроме того, клиренс креатинина (74 мл / мин), процент флуконазола, который Экскретвався мочой в неизменной форме (0-24 часа, 22%) и флуконазол почек (0,124 мл / мин / кг) для пациентов в этой возрастной группе были ниже, чем аналогичные показатели у младших добровольцев. Следовательно, изменения фармакокинетики у пожилых пациентов, очевидно, зависят от параметров функции почек.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение таких заболеваний у взрослых, таких как:
- криптококковый менингит;
- кокцидиойдоз;
- инвазивный кандидоз;
- слизистой кандидоз, в том числе кандидоз ороглотки, кандидоз оофагеаз и, кандидурия, хронический кандидоз кожи и слизистых оболочек;
- хронический атрофический кандидоз (кандидоз, вызванный зубными протезами) после провала местной гигиены зубов;
- вагинальный кандидоз (острый или рецидивирующий), когда местная терапия не подходит;
- кандида Баланит, когда местная терапия не подходит;
- стригущий червя, в том числе нога спортсмена, гладкая кожа спортсмена, паховой дерматомикоз, красочные герпес и инфекции Candida кожи при применении, показывает системную терапию;
- дерматофитический онхомикоз, как с другими продуктами, не подходит.
Предотвращение заболеваний у взрослых, таких как:
- Рецидив криптококкового менингита у пациентов с высоким риском развития;
- рецидив кандидозного кандидаза или пищевода или пищевода у пациентов с ВИЧ при высоком риске развития;
- уменьшение рецидива вагинального кандидоза (4 или более случаев в год);
- Профилактика инфекций Candida у пациентов с длительной нейтропенией (такая как пациенты с злокачественными заболеваниями крови, которые пациенты получают химиотерапию или трансплантацию гематопоэтических стволовых клеток).
Дети.
Флуконазол можно использовать для лечения детских слизистой оболочки кандидоза (кандидоз ороглотки, кандидоз эзофагеала), инвазивного кандидоза, криптококкового менингита и предотвращения инфекций Candida у пациентов с уменьшенным иммунитетом. Препарат можно использовать в качестве технической терапии для предотвращения рецидива криптококкового менингита у детей с высоким риском развития.
Терапия может быть начата до результатов культуры и других лабораторных испытаний; После результатов антибактериальной терапии следует регулировать соответственно.
Противопоказание.
  • Повышенная чувствительность к флуконазолу, другие азольные соединения или к любому из наполнителей препарата;
  • Сопутствующее использование флуконазола с терфенадином противопоказано у пациентов, которые принимают несколько доз флуконазола из 400 мг или выше (на основе результатов исследования в многочисленном взаимодействии приложений);
  • Сопутствующее использование флуконазола с другими препаратами, вызывающими пролонгацию QT и метаболизируемое ферментом CYP3A4 (например, цизаприд, астемизол, пимозид, хинидин, амиодарон и эритромицин). Также разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими формами взаимодействия».
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами интерстициальных.
Сопущенное использование противопоказано от наркотиков
CISAPRIDE. Сообщинные феноменами, такими как сердечная пароксизмальная желудочка тахикардия «Пируэт» у пациентов одновременно получает флуконазол и цисаприд. Во время контролируемого исследования показало, что сопутствующее использование флуконазола 200 мг 1 раз в день и цисаприид 20 мг четыре раза в день вызвало значительное увеличение уровней в плазме цисаприда и продлению интервала Qt. Лечение одновременным использованием флуконазола и цисаприида противопоказано (см. Раздел «Противопоказания»).
Terfenadine. Из-за серьезных сердечных аритмий в интервале QTC продление продления пациентов принимают антифунденты азола в сочетании с терфенадином, исследования взаимодействия были проведены эти препараты. В исследовании с использованием суточной дозы флуконазола 200 мг не было продемонстрировано продление интервала QTC. Другое исследование с использованием ежедневных доз флуконазола 400 мг и 800 мг показало, что флуконазол, применение 400 мг в день или больше, значительно повышенные уровни терфенадина в плазме в случае одновременного приема. Объединенное использование флуконазола при дозах 400 мг или больше с терфенадином противопоказан (см. Раздел «Противопоказания»). Одновременное использование флуконазола при дозах ниже 400 мг в день с терфенадином должно быть осторожным мониторингу пациента.
Астемизол. Сопутствующее введение флуконазола с астемизолом может снизить зазор астемизола. Причины этой повышенной концентрации в плазме AsteMizole могут привести к пролонгу QT и редкими случаями пароксизмальной желудочковой тахикардии типа «Пируэт». Сопущенное использование флуконазола и астемизола противопоказано (см. Раздел «Противопоказания»).
Пимозид. Сопутствующее введение флуконазола с пимозидом может привести к ингибированию метаболизма пимозида, хотя актуальные исследования in vitro и in vivo не проводились. Увеличенная концентрация уровней плазмы пимозида может привести к пролонгу QT, а в редких случаях до пароксизмальной желудочковой тахикардии типа «Пируэт». Сопутствующее введение флуконазола с пимозидом противопоказан (см. Раздел «Противопоказания»).
Хинидин. Сопущенное использование флуконазола и хинидина может привести к ингибированию метаболизма хинидина, хотя и актуальные исследования in vitro и in vivo не проводились. Использование хинидина было связано с продлением интервала QT и в редких случаях - пароксизмальная желудочковая тахикардия типа «Пируэт». Сопущенное введение флуконазола с хинидин противопоказан (см. Раздел «Противопоказания»).
Эритромицин. Одночасне застосування флуконазолу з еритроміцином може призводити до підвищення ризику кардіотоксичності (подовження інтервалу QT та пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует»), та, як наслідок, до раптової коронарної смерті. Одночасне застосування флуконазолу та еритроміцину протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Аміодарон . Одночасне застосування флуконазолу з аміодароном може призвести до пригнічення метаболізму аміодарону. Спостерігався зв'язок між застосуванням аміодарону та подовженням інтервалу QT. Одночасне застосування флуконазолу та аміодарону протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Не рекомендоване одночасне застосування з такими лікарськими засобами
Галофантрин . Флуконазол може збільшувати концентрацію галофантрину у плазмі крові у зв'язку з інгібуючою дією на CYP3A4. Одночасне застосування флуконазолу та галофантрину може збільшувати ризик кардіотоксичності (подовження інтервалу QT, пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует») та, як наслідок, призводити до раптової коронарної смерті. Застосування даної лікарської комбінації слід уникати (див. розділ «Особливості застосування»).
Одночасне застосування флуконазолу з такими лікарськими засобами вимагає обережності та коригування дози
Вплив інших лікарських засобів на флуконазол
Рифампіцин . Одночасне застосування флуконазолу та рифампіцину призводило до зниження AUC на 25 % та до скорочення періоду напіввиведення флуконазолу на 20 %. Тому для пацієнтів, які приймають рифампіцин, слід розглянути можливість підвищення дози флуконазолу.
Дослідження взаємодії виявили, що в разі перорального прийому флуконазолу разом з їжею, із циметидином, антацидами або разом із наступним тотальним опромінюванням тіла у зв'язку з трансплантацією кісткового мозку клінічно значущого впливу на абсорбцію флуконазолу не спостерігалося.
Гідрохлоротіазид . У дослідженні фармакокінетичної взаємодії одночасне багатократне застосування гідрохлоротіазиду у здорових добровольців, які отримували флуконазол, підвищувало концентрацію флуконазолу у плазмі крові на 40 %. Такі параметри взаємодії не вимагають змін у режимі дозування флуконазолу для пацієнтів, які одночасно отримують сечогінні засоби.
Вплив флуконазолу на інші лікарські засоби
Флуконазол є потужним інгібітором ізоферменту 2C9 цитохрому P450 (CYP) та помірним інгібітором CYP3A4. Флуконазол також є інгібітором ізоферменту CYP2C19. Окрім цих видів взаємодії, які спостерігалися або були задокументовані, наявний ризик підвищення концентрації інших сполук, які метаболізуються CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4, при одночасному застосуванні з флуконазолом. Таким чином, у разі застосування цих комбінацій необхідно дотримуватися обережності та проводити ретельний моніторинг стану пацієнта. Інгібуюча дія на ферменти, яку завдає флуконазол, зберігається протягом 4-5 днів після припинення лікування із застосуванням флуконазолу у зв'язку з тривалим періодом напіввиведення флуконазолу.
Альфентаніл. У разі одночасного застосування флуконазолу (400 мг) з альфентанілом (20 мкг/кг) внутрішньовенно здоровим добровольцям показник AUC 10 альфентанілу зростав вдвічі, що, можливо, зумовлено інгібуванням CYP3A4. Можливо, виникне необхідність коригування дози альфентанілу.
Амітриптилін, нортриптилін. Флуконазол посилює дію амітриптиліну та нортриптиліну. Рекомендовано провести вимірювання 5-нортриптиліну та/або S-амітриптиліну на початку комбінованої терапії та через тиждень. У разі необхідності слід скоригувати дозу амітриптиліну/нортриптиліну.
Амфотерицин В . Одночасне застосування флуконазолу з амфотерицином В інфікованим мишам із нормальним та пригніченим імунітетом продемонструвало такі результати: незначна адитивна протигрибкова дія на системну інфекцію, спричинену C. albicans , відсутність взаємодії при інтракраніальній інфекції, спричиненій Cryptococcus neoformans та антагонізм двох лікарських засобів у разі системної інфекції, спричиненої A. fumigatus . Клінічне значення результатів, отриманих під час цього дослідження, невідоме.
Антикоагулянти. Під час постмаркетингового періоду, так само, як у відношенні інших азольних протигрибкових засобів, повідомлялося про епізоди кровотеч (гематоми, носові кровотечі, шлунково-кишкові кровотечі, гематурія та мелена), пов'язані зі збільшенням протромбінового часу у пацієнтів, які приймали флуконазол одночасно з варфарином. У разі лікування з одночасним прийомом флуконазолу та варфарину спостерігалося двократне подовження протромбінового часу, можливо, пов'язане з інгібуванням метаболізму варфарину через CYP2C9. Пацієнтам, які приймають антикоагулянти кумаринового типу або індандіон одночасно з флуконазолом, необхідно проводити ретельне вимірювання протромбінового часу. Можливо, знадобиться коригування дози антикоагулянту.
Бензодіазепіни короткої дії, наприклад мідазолам, триазолам. Призначення флуконазолу після перорального застосування мідазоламу призводило до значного підвищення концентрації мідазоламу та до посилення психомоторних ефектів. Одночасне застосування флуконазолу у дозі 200 мг та мідазоламу у дозі 7,5 мг перорально призводило до підвищення AUC та періоду напіввиведення у 3,7 та 2,2 раза відповідно. Застосування флуконазолу у дозі 200 мг/добу та 0,25 мг триазоламу перорально призводило до підвищення AUC та періоду напіввиведення триазоламу у 4,4 та 2,3 раза відповідно. При одночасному застосуванні флуконазолу та триазоламу спостерігалося потенціювання та пролонгація ефектів триазоламу.
Якщо пацієнту, який проходить курс лікування флуконазолом, слід одночасно призначити терапію бензодіазепінами, дозу останніх слід зменшити та встановити належний нагляд за станом пацієнта.
Карбамазепін. Флуконазол пригнічує метаболізм карбамазепіну та спричиняє підвищення рівня карбамазепіну в сироватці крові на 30 %. Існує ризик розвитку проявів токсичності з боку карбамазепіну. Може бути необхідним коригування дози карбамазепіну залежно від рівня його концентрації та дії препарату.
Блокатори кальцієвих каналів. Деякі антагоністи кальцію (ніфедипін, ісрадипін, амлодипін, верапаміл та фелодипін) метаболізуються ферментом CYP3A4. Флуконазол потенційно може підвищувати системну експозицію блокаторів кальцієвих каналів. Рекомендований ретельний моніторинг щодо розвитку побічних реакцій.
Целекоксиб. При одночасному застосуванні флуконазолу (200 мг на добу) та целекоксибу (200 мг) C max та AUC целекоксибу підвищувалися на 68 % та 134 % відповідно. При одночасному застосуванні целекоксибу та флуконазолу може бути необхідним зменшення дози целекоксибу вдвічі.
Циклофосфамід. Одночасне застосування циклофосфаміду та флуконазолу призводить до підвищення рівня білірубіну та креатиніну в сироватці крові. Ці препарати можна застосовувати одночасно, зважаючи на ризик підвищення концентрації білірубіну та креатиніну в сироватці крові.
Фентаніл. Повідомлялося про один летальний випадок інтоксикації фентанілом внаслідок можливої взаємодії фентанілу та флуконазолу. До того ж, у дослідженні з участю 12 здорових добровольців було продемонстровано, що флуконазол значно уповільнював елімінацію фентанілу. Підвищення концентрації фентанілу може призвести до пригнічення дихання, тому слід ретельно контролювати стан пацієнта. Може бути необхідною корекція дози фентанілу.
Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Сумісне застосування флуконазолу та інгібіторів
ГМГ-КoA-редуктази, що метаболізуються CYP3A4 (аторвастатин та симвастатин), або інгібіторів ГМГ-КoA-редуктази, що метаболізуються CYP2C9 (флувастатин), підвищує ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів слід ретельно спостерігати за пацієнтом щодо виникнення симптомів міопатії та рабдоміолізу і проводити моніторинг рівня креатинкінази. У випадку значного підвищення рівня креатинкінази, а також при діагностуванні або підозрі на міопатію/рабдоміоліз застосування інгібіторів ГМГ-КoA-редуктази слід припинити.
Імуносупресори (наприклад циклоспорин, еверолімус, сиролімус і такролімус)
Циклоспорин. Флуконазол значно підвищує концентрацію та AUC циклоспорину. При одночасному застосуванні флуконазолу у дозі 200 мг/добу та циклоспорину у дозі 2,7 мг/кг/добу спостерігалося збільшення AUC циклоспорину у 1,8 раза. Ці препарати можна застосовувати одночасно за умови зменшення дози циклоспорину залежно від його концентрації.
Еверолімус. Хоча досліджень in vitro та in vivo не проводили, флуконазол може підвищувати концентрацію еверолімусу в сироватці крові через пригнічення CYP3А4.
Сиролімус . Флуконазол підвищує концентрацію сиролімусу у плазмі крові, імовірно, шляхом пригнічення метаболізму сиролімусу ферментом CYP3A4 та P-глікопротеїном. Ці препарати можна застосовувати одночасно за умови коригування дози сиролімусу залежно від рівня концентрації та ефектів препарату.
Такролімус. Флуконазол може підвищувати концентрації такролімусу в сироватці крові до 5 разів при його пероральному застосуванні через пригнічення метаболізму такролімусу ферментом CYP3A4 у кишечнику. При внутрішньовенному застосуванні такролімусу не спостерігалося значних змін фармакокінетики. Підвищені рівні такролімусу асоціюються з нефротоксичністю. Дозу такролімусу для перорального застосування слід зменшувати залежно від концентрації такролімусу.
Лозартан. Флуконазол пригнічує метаболізм лозартану до його активного метаболіту
(E-31 74), що зумовлює більшу частину антагонізму до рецепторів ангіотензину II під час застосування лозартану. Рекомендовано здійснювати постійний моніторинг артеріального тиску у пацієнтів.
Метадон. Флуконазол може підвищувати концентрацію метадону у сироватці крові. При одночасному застосуванні метадону та флуконазолу може бути необхідним коригування дози метадону.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). При одночасному застосуванні із флуконазолом C max та AUC флурбіпрофену підвищувалися на 23 % та 81 % відповідно порівняно з показниками при застосуванні тільки флурбіпрофену. Аналогічно при одночасному застосуванні флуконазолу з рацемічним ібупрофеном (400 мг) C max та AUC фармакологічно активного ізомеру S-(+)-ібупрофену підвищувалися на 15 % та 82 % відповідно, порівняно з такими показниками при застосуванні тільки рацемічного ібупрофену.
Хоча спеціальних досліджень не проводили, флуконазол потенційно здатний підвищувати системну експозицію інших НПЗП, що метаболізуються CYP2C9 (наприклад напроксену, лорноксикаму, мелоксикаму, диклофенаку). Рекомендовано періодично здійснювати моніторинг побічних реакцій та токсичних проявів, пов'язаних із НПЗП. Може знадобитися коригування дози НПЗП.
Фенітоїн. Флуконазол пригнічує метаболізм фенітоїну в печінці. Одночасне багаторазове застосування 200 мг флуконазолу та 250 мг фенітоїну внутрішньовенно призводить до підвищення AUC 24 фенітоїну на 75 % та С min на 128 %. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів слід проводити моніторинг концентрації фенітоїну у сироватці крові для уникнення розвитку токсичної дії фенітоїну.
Преднізон. Повідомлялося про випадок, коли у пацієнта після трансплантації печінки на тлі застосування преднізону розвинулася гостра недостатність кори надниркових залоз, що виникла після припинення тримісячного курсу терапії флуконазолом. Припинення застосування флуконазолу, ймовірно, спричинило посилення активності CYP3A4, що призвело до прискорення метаболізму преднізону. Слід ретельно стежити за пацієнтами, які протягом тривалого часу застосовують одночасно флуконазол та преднізон, з метою попередження розвитку недостатності кори надниркових залоз після припинення застосування флуконазолу.
Рифабутин. Флуконазол підвищує концентрацію рифабутину в сироватці крові, що призводить до збільшення AUС рифабутину до 80 %. При одночасному застосуванні флуконазолу та рифабутину повідомлялося про випадки розвитку увеїту. При застосуванні такої комбінації лікарських засобів слід брати до уваги симптоми токсичної дії рифабутину.
Саквінавір. Флуконазол підвищує AUC та C max саквінавіру приблизно на 50 % та 55 % відповідно, через пригнічення метаболізму саквінавіру у печінці ферментом CYP3A4 та через інгібування P-глікопротеїну. Взаємодії між флуконазолом та саквінавіром/ритонавіром не досліджувалися, тому вони можуть бути більш вираженими. Може виникнути необхідність коригування дози саквінавіру.
Похідні сульфонілсечовини. При одночасному застосуванні флуконазолу пролонгується період напіввиведення пероральних похідних сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду та толбутаміду) при їх застосуванні здоровим добровольцям. Рекомендується проводити частий контроль рівня глюкози в крові та відповідним чином знижувати дозу похідних сульфонілсечовини при одночасному застосуванні з флуконазолом.
Теофілін. У плацебо-контрольованому дослідженні з вивчення взаємодії флуконазолу та теофіліну було виявлено, що застосування флуконазолу по 200 мг протягом 14 днів призводило до зниження середнього кліренсу теофіліну у плазмі крові на 18 %. За пацієнтами, які застосовують теофілін у високих дозах або які мають підвищений ризик розвитку токсичних проявів теофіліну з інших причин, слід встановити нагляд щодо виявлення ознак розвитку токсичної дії теофіліну. Терапію слід змінити при появі ознак токсичності.
Алкалоїди барвінку. Хоча відповідних досліджень не проводили, флуконазол, імовірно, через інгібування CYP3A4, може спричиняти підвищення концентрації алкалоїдів барвінку у плазмі крові (наприклад вінкристину та вінбластину), що призводить до розвитку нейротоксичних ефектів.
Вітамін А. Повідомлялося, що у пацієнта, який одночасно застосовував трансретиноєву кислоту (кислотна форма вітаміну А) та флуконазол, спостерігалися побічні реакції з боку ЦНС у формі псевдотумору головного мозку; даний ефект зник після відміни флуконазолу. Ці лікарські засоби можна застосовувати одночасно, але слід пам'ятати про ризик виникнення побічних реакцій з боку ЦНС.
Вориконазол (інгібітор CYP2С9, CYP2С19 та CYP3А4). Одночасне застосування вориконазолу перорально (по 400 мг кожні 12 годин протягом 1 дня, потім по 200 мг кожні 12 годин протягом 2,5 днів) та флуконазолу перорально (400 мг у перший день, потім по 200 мг кожні 24 години протягом 4 днів) 8 здоровим добровольцям чоловічої статі призвело до підвищення С max та AUC вориконазолу в середньому до 57 % (90 % ДІ: 20 %, 107 %) та 79 % (90 % ДІ: 40 %, 128 %) відповідно. Невідомо, чи призводить зниження дози та/або частоти застосування вориконазолу або флуконазолу до усунення такого ефекту. При застосуванні вориконазолу після флуконазолу слід проводити спостереження щодо розвитку побічних ефектів, асоційованих із вориконазолом.
Зидовудин. Флуконазол підвищує С max та AUC зидовудину на 84 % та 74 % відповідно, що зумовлено зниженням кліренсу зидовудину приблизно на 45 % при його пероральному застосуванні. Період напіввиведення зидовудину був також подовжений приблизно на 128 % після застосування комбінації флуконазолу та зидовудину. За пацієнтами, які застосовують таку комбінацію лікарських засобів, слід спостерігати щодо розвитку побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням зидовудину. Можна розглянути доцільність зниження дози зидовудину.
Азитроміцин. У ході відкритого рандомізованого тристороннього перехресного дослідження, в якому взяли участь 18 здорових добровольців, оцінювали вплив азитроміцину та флуконазолу на фармакокінетику один одного при їх одночасному пероральному разовому застосуванні у дозах 1200 мг та 800 мг відповідно. Жодних значущих фармакокінетичних взаємодій виявлено не було.
Пероральні контрацептиви. З даних двох фармакокінетичних досліджень багаторазового застосування флуконазолу та комбінованого перорального контрацептиву відомо, що при застосуванні флуконазолу у дозі 50 мг впливу на рівень гормонів не було виявлено, тоді як при застосуванні флуконазолу у дозі 200 мг на добу спостерігалося збільшення АUС етинілестрадіолу на 40 % та левоноргестрелу – на 24 %. Це свідчить про те, що багаторазове застосування флуконазолу у зазначених дозах навряд чи може впливати на ефективність комбінованого перорального контрацептива.
Івакафтор . Супутнє застосування з івакафтором, посилювачем муковісцидозного трансмембранного регулятора провідності, підвищує експозицію івакафтору в 3 рази, а гідроксиметилівакафтору (M1) – у 1,9 раза. Для пацієнтів, які одночасно застосовують помірні інгібітори CYP3A, такі як флуконазол і еритроміцин, рекомендується зниження дози івакафтору до 150 мг 1 раз на добу.
Особливості застосування.
Дерматофітія. Відповідно до результатів дослідження флуконазолу для лікування дерматофітії у дітей, флуконазол не перевищує гризеофульвін за ефективністю і загальний показник ефективності становить менше 20 %. Тому флуконазол не слід застосовувати для лікування дерматофітії.
Криптококоз. Доказів ефективності флуконазолу для лікування криптококозу інших локалізацій (наприклад легеневого криптококозу та криптококозу шкіри) недостатньо, тому рекомендацій щодо дозового режиму для лікування таких захворювань немає.
Глибокі ендемічні мікози. Доказів ефективності флуконазолу для лікування інших форм ендемічних мікозів, таких як паракокцидiоїдомiкоз, гістоплазмоз та шкірно-лімфатичний споротрихоз, недостатньо, тому рекомендацій щодо дозового режиму для лікування таких захворювань немає.
Ниркова система. Пацієнтам із порушенням функцій нирок препарат слід застосовувати з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Недостатність надниркових залоз. Кетоконазол, як відомо, спричиняє недостатність надниркових залоз, і це також може стосуватися флуконазолу, хоча спостерігається рідко. Недостатність надниркових залоз, пов'язана з одночасним лікуванням преднізоном, описана в розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».
Гепатобіліарна система. Пацієнтам із порушенням функцій печінки препарат слід застосовувати з обережністю. Застосування флуконазолу асоціювалося з виникненням рідкісних випадків розвитку тяжкої гепатотоксичності, включаючи летальні випадки, головним чином у пацієнтів із тяжкими основними захворюваннями. У випадках, коли розвиток гепатотоксичності асоціювався із застосуванням флуконазолу, не було відзначено її явної залежності від загальної добової дози препарату, тривалості терапії, статі або віку пацієнта. Зазвичай гепатотоксичність, спричинена флуконазолом, оборотна, а її прояви зникають після припинення терапії.
За пацієнтами, у яких при застосуванні флуконазолу спостерігаються відхилення результатів функціональних проб печінки, слід встановити ретельний нагляд на предмет можливого розвитку більш тяжкого ураження печінки.
Пацієнтів слід проінформувати про симптоми, що можуть свідчити про серйозний вплив на печінку (виражена астенія, анорексія, постійна нудота, блювання та жовтяниця). У такому випадку застосування флуконазолу слід негайно припинити та проконсультуватися з лікарем.
Серцево-судинна система. Деякі азоли, у тому числі й флуконазол, асоціюються із подовженням інтервалу QТ на електрокардіограмі. Повідомлялося про дуже рідкісні випадки подовження інтервалу QТ та пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует» при застосуванні флуконазолу. Такі повідомлення стосувалися пацієнтів із тяжкими захворюваннями при поєднанні багатьох факторів ризику, таких як структурні захворювання серця, порушення електролітного обміну та одночасне застосування інших лікарських засобів, що впливають на інтервал QТ.
Флуконазол слід з обережністю застосовувати пацієнтам із ризиком розвитку аритмій. Одночасне застосування разом із лікарськими засобами, що пролонгують інтервал QT та метаболізуються за допомогою ферменту CYP3А4 цитохрому Р450, протипоказане.
Галофантрин. Галофантрин є субстратом ферменту CYP3А4 і пролонгує інтервал QTс при застосуванні у рекомендованих терапевтичних дозах. Одночасне застосування галофантрину та флуконазолу не рекомендується.
Дерматологічні реакції. Під час застосування флуконазолу рідко повідомлялося про розвиток таких ексфоліативних шкірних реакцій як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Пацієнти зі СНІДом більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох лікарських засобів. Якщо у пацієнта із поверхневою грибковою інфекцією з'являються висипання, що можна пов'язати із застосуванням флуконазолу, подальше застосування препарату слід припинити. Якщо у пацієнта з інвазивною/системною грибковою інфекцією з'являються висипання на шкірі, за його станом потрібно ретельно спостерігати, а у випадку розвитку бульозних висипань або мультиформної еритеми застосування флуконазолу слід припинити.
Гіперчутливість. У рідкісних випадках повідомлялося про розвиток анафілактичних реакцій.
Цитохром Р450. Флуконазол є потужним інгібітором ферменту CYP2C9 та помірним інгібітором ферменту CYP3А4. Також флуконазол є інгібітором ферменту CYP2C19. Слід спостерігати за станом пацієнтів, які одночасно застосовують флуконазол та препарати з вузьким терапевтичним вікном, що метаболізуються з участю CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4.
Терфенадин. Слід ретельно спостерігати за станом пацієнта при одночасному застосуванні терфенадину та флуконазолу у дозі менше 400 мг на добу.
Допоміжні речовини. Препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа та синдром мальабсорбції глюкози-галактози, не слід застосовувати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Обсерваційне дослідження показало підвищений ризик спонтанного аборту у жінок, які отримували флуконазол протягом I триместру.
Дані кількох сотень вагітних жінок, котрі проходили лікування стандартними дозами (нижче 200 мг/добу) флуконазолу, який приймали одноразово або багаторазово протягом І триместру, не продемонстрували небажаної дії на плід.
Повідомлялося про множинні уроджені аномалії (включаючи брахіцефалію, дисплазію вушної раковини, надмірне збільшення переднього тім'ячка, викривлення стегна та плечопроменевий синостоз) у дітей, матері яких проходили лікування від кокцидiоїдозу щонайменше три або більше місяців із застосуванням високих доз (400‑800 мг на добу) флуконазолу. Зв'язок між цими ефектами та флуконазолом повністю не з'ясований.
Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність.
Не слід застосовувати звичайні дози флуконазолу та короткотривалі курси лікування флуконазолом у період вагітності, за винятком крайньої необхідності.
Не слід застосовувати високі дози флуконазолу та/або тривалі курси лікування флуконазолом у період вагітності, за винятком лікування інфекцій, що потенційно загрожують життю.
Годування груддю
Флуконазол проникає у грудне молоко та досягає концентрацій, нижчих, ніж у плазмі крові. Годування груддю можна продовжувати після разового застосування звичайної дози флуконазолу, що становить 200 мг або менше. Після застосування багаторазових доз або високої дози флуконазолу годування груддю не рекомендоване.
Фертильність
З досліджень на тваринах відомо, що флуконазол не впливав на фертильність у самців та самиць пацюка.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Досліджень здатності флуконазолу впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботу з механізмами не проводили. Пацієнтів слід попереджати про можливість запаморочення або судом під час прийому флуконазолу та рекомендувати їм утримуватися від керування автотранспортом або від роботи з механізмами в разі виникнення будь-якого з цих симптомів.
Спосіб застосування та дози.
Капсули слід ковтати цілими. Прийом препарату не залежить від прийому їжі.
Дозування
Дозу визначати залежно від виду та ступеня тяжкості грибкової інфекції. Лікування інфекцій, яке потребує багаторазового застосування препарату, слід продовжувати, поки клінічні параметри або лабораторні аналізи не підтвердять зникнення активності грибкової інфекції. Недостатня тривалість лікування може призвести до відновлення активного інфекційного процесу. Для більшості випадків вагінального кандидозу достатньо разового застосування препарату.
Дорослі
Криптококоз.
- Лікування криптококового менінгіту: навантажувальна доза становить 400 мг у перший день. Підтримуюча доза – 200-400 мг/добу. Тривалість лікування зазвичай становить щонайменше 6-8 тижнів. При інфекціях, що загрожують життю, добову дозу можна збільшити до 800 мг.
- Підтримуюча терапія для попередження рецидиву криптококового менінгіту у пацієнтів з високим ризиком його розвитку: рекомендована доза препарату становить 200 мг/добу протягом необмеженого часу.
Кокцидiоїдоз.
- Рекомендована доза становить 200-400 мг/добу. Тривалість лікування становить 11-24 місяці або довше залежно від стану пацієнта. Для лікування деяких форм інфекції, а особливо для лікування менінгіту, може бути доцільним застосування дози 800 мг/добу.
Інвазивні кандидози.
- Навантажувальна доза становить 800 мг у перший день. Підтримуюча доза – 400 мг/добу. Зазвичай рекомендована тривалість лікування кандидемії становить 2 тижні після перших негативних результатів культури крові та зникнення ознак і симптомів кандидемії.
Кандидоз слизових оболонок.
- Кандидоз ротоглотки: навантажувальна доза становить 200-400 мг у перший день, підтримуюча доза – 100‑200 мг/добу. Тривалість лікування становить 7-21 день (до досягнення ремісії), але може бути збільшена для пацієнтів із тяжким імунодефіцитом.
- Кандидоз стравоходу: навантажувальна доза становить 200-400 мг у перший день, підтримуюча доза – 100‑200 мг/добу. Тривалість лікування становить 14-30 днів (до досягнення ремісії), але може бути збільшена для пацієнтів із тяжким імунодефіцитом.
- Кандидурія: рекомендована доза становить 200‑400 мг/добу протягом 7‑21 днів. Для пацієнтів із тяжким імунодефіцитом тривалість лікування можна збільшити.
- Хронічний атрофічний кандидоз: рекомендована доза становить 50 мг/добу протягом 14 днів.
- Хронічний кандидоз шкіри та слизових оболонок: рекомендована доза становить
50-100 мг/добу. Тривалість лікування становить до 28 днів, але може бути збільшена залежно від тяжкості та виду інфекції або зниження імунітету.
Попередження рецидиву кандидозу слизових оболонок у пацієнтів з ВІЛ, які мають високий ризик його розвитку.
- Кандидоз ротоглотки, кандидоз стравоходу: рекомендована доза становить
100‑200 мг/добу або 200 мг 3 рази на тиждень. Тривалість лікування є необмеженою для пацієнтів із пригніченим імунітетом.
Профілактика кандидозних інфекцій у пацієнтів із тривалою нейтропенією.
- Рекомендована доза становить 200-400 мг. Лікування слід розпочинати за кілька днів до очікуваного розвитку нейтропенії та продовжувати протягом 7 днів після підвищення кількості нейтрофілів понад 1000/мм 3 .
Генітальні кандидози.
- Гострий вагінальний кандидоз, кандидозний баланіт: рекомендована доза становить 150 мг разово.
- Лікування та профілактика рецидивуючих вагінальних кандидозів (4 або більше випадків на рік): рекомендована доза становить 150 мг 1 раз на 3 дні. Всього слід застосувати 3 дози (1-й день, 4-й день та 7-й день). Після цього слід застосовувати підтримуючу дозу 150 мг 1 раз на тиждень протягом 6 місяців.
Дерматомікози.
- Мікоз стоп, мікоз гладенької шкіри, паховий дерматомікоз, кандидозні інфекції шкіри: рекомендована доза становить 150 мг 1 раз на тиждень, або 50 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить 2‑4 тижні. Лікування мікозу стоп може тривати до 6 тижнів.
- Різнобарвний лишай: рекомендована доза становить 300-400 мг 1 раз на тиждень протягом 1-3 тижнів або 50 мг на добу протягом 2-4 тижнів.
- Дерматофітний оніхомікоз: рекомендована доза становить 150 мг 1 раз на тиждень. Лікування слід продовжувати, поки інфікований ніготь не буде змінений здоровим. Для відростання здорових нігтів на руках та на великих пальцях ніг зазвичай необхідно
3-6 місяців та 6-12 місяців відповідно. Однак швидкість росту нігтів у пацієнтів може бути різною та залежати від віку. Після успішного лікування тривалих хронічних інфекцій форма нігтя іноді залишається зміненою.
Діти.
Як і при аналогічних інфекціях у дорослих, тривалість лікування залежить від клінічної та мікологічної відповіді. Препарат застосовувати 1 раз на добу. Капсули слід ковтати цілими та приймати незалежно від вживання їжі. Не слід перевищувати максимальну добову дозу 400 мг.
Стосовно дітей із порушенням функції нирок див. дозування в розділі «Порушення функції нирок». Фармакокінетика флуконазолу не досліджувалася у дітей із нирковою недостатністю.
Немовлята, діти дошкільного віку та старші діти (від 28 днів до 11 років)
Показання
Дозування
Рекомендація
Кандидоз слизових оболонок
Початкова доза: 6 мг/кг;
Підтримувальна доза: 3 мг/кг на добу
Початкову дозу можна застосовувати у перший день з метою швидшого досягнення рівноважної концентрації
Інвазивний кандидоз
Криптококовий менінгіт
Від 6 до 12 мг/кг на добу
Залежно від ступеня тяжкості захворювання
Підтримуюча терапія з метою профілактики рецидиву
криптококового менінгіту у дітей з високим ризиком його розвитку
6 мг/кг на добу
Залежно від ступеня тяжкості захворювання
Профілактика кандидозів у пацієнтів зі зниженим імунітетом
Від 3 до 12 мг/кг на добу
Залежно від вираженості та тривалості індукованої нейтропенії.
Підлітки (від 12 до 17 років)
Залежно від маси тіла та пубертатного розвитку лікарю слід прийняти рішення стосовно того, яка доза (для дорослих або дітей) буде найбільш прийнятною для пацієнта. Клінічні дані вказують на те, що у дітей рівень кліренсу флуконазолу вищий, ніж у дорослих. Застосування доз 100, 200 та 400 мг дорослим та доз 3,6 та 12 мг/кг дітям призводить до досягнення порівняної системної експозиції.
Безпечність та ефективність при генітальному кандидозі у дітей не встановлені. У разі необхідності лікування генітального кандидозу у підлітків (від 12 до 17 років) дозування повинне бути таким, як для дорослих.
Спосіб застосування
Флуконазол можна застосовувати перорально, або у формі внутрішньовенних інфузій, спосіб введення залежить від клінічного стану пацієнта. При переході від внутрішньовенного способу до перорального або навпаки немає необхідності змінювати щоденну дозу.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Дозування слід коригувати відповідно до стану функції нирок (див. «Порушення функції нирок» ).
Порушення функції нирок
У разі застосування одноразової дози коригування не вимагається. У пацієнтів (включаючи дітей) із порушенням функції нирок, при необхідності багаторазового застосування флуконазолу, початкова доза повинна становити від 50 до 400 мг залежно від показань. Добову дозу (залежноно від показань) слід розраховувати відповідно таблиці нижче:
Кліренс креатиніну (мл/хв)
˃ 50
≤ 50 (без діалізу)
Регулярний діаліз
Відсоток рекомендованої дози
100 %
50 %
100 % після кожного сеансу діалізу
Пацієнти, які регулярно проходять діаліз, повинні отримувати 100 % рекомендованої дози після кожної процедури діалізу; у дні, коли не проводиться діаліз, пацієнти повинні отримувати зменшену дозу залежно від кліренсу креатиніну.
Порушення функції печінки
Пацієнтам з порушенням функції печінки флуконазол слід призначати з обережністю, оскільки дані щодо застосування цій категорії пацієнтів обмежені (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
Діти.
Застосовувати лікарський засіб у формі капсул цій категорії пацієнтів можна тоді, коли діти здатні безпечно проковтнути капсулу, що зазвичай є можливим у віці від 5 років.
Передозування.
Отримано повідомлення про передозування флуконазолом; одночасно повідомляли про галюцинації та параноїдальну поведінку.
При передозуванні необхідно провести симптоматичну підтримувальну терапію та у разі необхідності промити шлунок.
Флуконазол значною мірою екскретується з сечею; форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолу у плазмі крові приблизно на 50 %.
Побічні реакції.
Найчастіше (>1/10) повідомлялося про такі побічні реакції: головний біль, біль у животі, діарея, нудота, блювання, висипання, підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази крові.
Для оцінки частоти виникнення побічних реакцій використовують таку класифікацію: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних).
З боку кровоносної та лімфатичної системи .
Нечасто: анемія.
Рідко: агранулоцитоз, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи .
Рідко: анафілаксія.
З боку метаболізму та харчування.
Нечасто: зниження апетиту.
Рідко: гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, гіпокаліємія.
З боку психіки .
Нечасто: безсоння, сонливість.
З боку нервової системи .
Часто: головний біль.
Нечасто: судоми, запаморочення, парестезії, порушення смаку.
Рідко: тремор.
З боку органів слуху та рівноваги.
Нечасто: вертиго.
З боку серця.
Рідко: пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует», подовження інтервалу QT.
З боку шлунково-кишкового тракту .
Часто: біль у черевній порожнині, діарея, нудота, блювання.
Нечасто: запор, диспепсія, метеоризм, сухість у роті.
З боку гепатобіліарної системи .
Часто: підвищення рівнів АЛТ, АСТ, лужної фосфатази в крові.
Нечасто: холестаз, жовтяниця, підвищення рівня білірубіну.
Рідко: печінкова недостатність, гепатоцелюлярний некроз, гепатити, гепатоцелюлярне ураження.
З боку шкіри та підшкірної клітковини.
Часто: висипання.
Нечасто: свербіж, медикаментозний дерматит (включаючи фіксований медикаментозний дерматит), кропив'янка, підвищене потовиділення.
Рідко: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, ексфоліативний дерматит, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, алопеція.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини .
Нечасто: міалгія.
Загальні порушення та реакції у місці введення .
Нечасто: підвищена втомлюваність, нездужання, астенія, гарячка.
Діти
Частота та характер побічних реакцій та відхилень лабораторних показників у дітей, які фіксувалися під час клінічних досліджень, крім генітального кандидозу, є порівнянними з такими у дорослих.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливими. Це дозволяє проводити постійний моніторинг співвідношення користі та ризику, пов'язаних із застосуванням лікарського засобу. Медичним працівникам слід повідомляти про підозрювані побічні реакції відповідно до вимог місцевого законодавства.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
Капсули тверді по 50 мг або 100 мг: по 7 або 10 капсул у блістері, по 1 блістеру в коробці.
Капсули тверді по 200 мг: по 1 або 4 або 7 або 10 капсул у блістері, по 1 блістеру в коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. АТ Фармацевтичний завод ТЕВА.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Дільниця 1; H-4042 Дебрецен, вул. Паллагі 13, Угорщина.
ФЛУКОНАЗОЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа