Личный кабинет
ИБУФЕН ДЛЯ ДЕТЕЙ КЛУБНИКА сусп. орал. 100 мг/5 мл 120 мл
ots
Код товара: 295213
Производитель: Medana Pharma (Польша)
1 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Ибуфен
Ибуфен
Хранилище:
Активное вещество: ибупрофеном;
- 5 мл подвески содержат 100 мг ибупрофена;
Экспциплирование: гипромалоза, ксантановая жевательная резинка, глицерин, бензоат натрия (E 211), жидкий мальтитол, цитрат натрия, моногидрат лимонной кислоты, сахарин натрия, хлорид натрия, ароматизатор клубники, очищенная вода.
Дозировка формы
Устная подвеска.
Основные физико -химические свойства: суспензия белого или почти белого с гомогенной опалесценцией с клубничным запахом.
Фармакотерапевтическая группа
Нестероидальные анти -инфляционные и анти -ривматические агенты. Производные пропионовой кислоты.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика.
Ибупрофен является негероидальным анти -инфляторным агентом (НПВП), производным пропионовой кислоты, которая продемонстрировала его эффективность, ингибируя синтез простагландина. У людей ибупрофен уменьшает боль, отек и лихорадку. Ибупрофен обладает анальгетическим, антифритическим и анти -инфляционным эффектом. Продемонстрировано, что начало анальгетического и антифрамового действия ибупрофена происходит в течение 30 минут. Кроме того, ибупрофен обращается к агрегации тромбоцитов.
Экспериментальные данные показывают, что ибупрофен может ингибировать влияние низкой дозы ацетилсалициловой кислоты (аспирин) для агрегации тромбоцитов с одновременным использованием этих препаратов. В исследовании, когда одна доза ибупрофена 400 мг была взята в течение 8 часов до или в течение 30 минут после получения немедленного высвобождения аспирина (81 мг), наблюдалось снижение ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоксина или тромбоциты. Тем не менее, ограничения этих данных и неопределенность в отношении экстраполяции данных ex vivo в клиническую картину не дают причины делать четкие выводы о систематическом использовании ибупрофена. Следовательно, с неинсистематическим использованием ибупрофена такие клинически значимые эффекты считаются маловероятными.
Фармакокинетика.
Ибупрофен быстро поглощается после использования и быстро распределяется по всему телу. Экскреция быстро и полна и происходит через почки.
Максимальные концентрации в плазме достигаются через 45 минут после устного использования. При использовании с пищевыми пиками наблюдается 1-2 часа. На этот раз может варьироваться для разных дозивых форм.
Половина жизни составляет приблизительно 2 часа.
В ограниченных исследованиях ибупрофен был обнаружен в грудном молоке при очень низких концентрациях.
Индикация:
Симптоматическое лечение лихорадки и боли различного происхождения у детей от 3 месяцев до 12 лет с весом не менее 5 кг (включая лихорадку после иммунизации, острые респираторные вирусные инфекции, грипп, боль при прорезывании зубов, боль после экстракции зубов, зубная боль, главная Боль, боль в горле, боль в растяжении и другие виды боли, включая воспалительный генезис).
Противопоказание:
Гиперчувствительность к ибупрофену или другим нестероидным противовоспалительным препаратам или к любому из компонентов препарата.
История гиперчувствительности (например, бронхоспазм, бронхиальная астма, ринит, ангиоротический отеки или крапивница) после использования ибупрофена, ацетилсалициловой кислоты (аспирин) или других негероидных анти -инфляторных агентов.
Язва желудка/ двенадцатиперстная кишка/ кровотечение в активной форме или истории рецидива (два или более выраженные эпизоды подтвержденной пептической язвы или кровотечения).
Желудочно -кишечное кровотечение или перфорация стенки желудочно -кишечного тракта в истории, связанной с использованием НПВП.
Тяжелая печеночная недостаточность, почечная недостаточность или тяжелая сердечная недостаточность (IV функциональный класс по классификации NYHA (Нью -Йорк Ассоциация кардиологов)).
Тяжелое обезвоживание (вызванное рвотой, диареей или недостаточным потреблением жидкости).
Последний триместр беременности.
Цереброваскулярное или другое кровотечение.
Нарушение гематопоэза индосипционной этиологии или свертывания крови, геморрагический диатез, тромбоцитопения.
Наследственная нетерпимость фруктозы.
Взаимодействие с другими лекарственными продуктами и другими формами взаимодействия
Ибупрофен, как и другие НПВП, не должен использоваться в сочетании с:
Ацетилсалициловая кислота или другие НПВП: из -за высокого риска побочных реакций, за исключением случаев, когда врач был назначен ацетилсалициловой кислотой (доза, не превышающая 75 мг в день). Экспериментальные исследования показывают, что при одновременном использовании ибупрофена может ингибировать антиагрегантный эффект низких доз ацетилсалициловой кислоты. Тем не менее, ограничения этих данных и неопределенность в отношении экстраполяции данных ex vivo в клиническую картину не дают причины делать четкие выводы о систематическом использовании ибупрофена. Следовательно, с неинсистематическим применением ибупрофена такие клинически значимые эффекты считаются маловероятными;
Другие НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2. Следует избегать сопутствующего использования двух или более НПВП, так как это может увеличить риск побочных эффектов.
Ибупрофен следует использовать с осторожностью в сочетании со следующими лекарствами:
Антикоагулянты: НПВП могут усилить влияние антикоагулянтов, таких как варфарин;
Антигипертензивные агенты (ингибиторы ACE, антагонисты ангиотензина II, бета-блокаторы) и диуретики: НПВП могут ослабить эффект диуретиков и других антигипертензивных препаратов. У некоторых пациентов с нарушениями почечной функции (например, у пациентов с дегидратацией или у пожилых пациентов с нарушением функции почек) одновременное использование ингибиторов АПФ, бета-блокаторов или антагонистов ангиотензина II и ингибиторов циклооксигеназы может привести к возможным нарушениям почечных ингибиторов почек и ингибиторов циклооксигеназы. . Почечная недостаточность, которая обычно обратима. Поэтому такие комбинации должны быть назначены с осторожностью, особенно у пожилых пациентов. При необходимости длительное лечение должно быть адекватной гидратацией пациента и рассмотреть возможность мониторинга функции почек в начале комбинированного лечения, а также с некоторой частотой в будущем. Диуретики могут увеличить риск нефротоксических эффектов НПВП.
Кортикостероиды могут увеличить риск язв и кровотечение в желудочно -кишечном тракте.
Антипробоцитарные агенты и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина: повышенный риск желудочно -кишечного кровотечения.
Сердечные гликозиды, такие как дигоксин: НПВП могут усугубить сердечную недостаточность, уменьшать скорость клубочковой фильтрации и увеличивать гликозиды плазмы в крови. Сопутствующее использование ибупрофена с препаратами дигоксина может повысить уровень этих препаратов в сыворотке. При правильном использовании (максимум в течение 4 дней) контроль уровней дигоксина в сыворотке обычно не требуется.
Литий: есть свидетельства потенциального повышения уровня лития в плазме крови. При правильном использовании (максимум в течение 4 дней) контроль уровней лития в сыворотке обычно не требуется.
Метотрексат: существует вероятность повышения уровня метотрексата в плазме крови. Использование ибупрофена в течение 24 часов до или после использования метотрексата может привести к увеличению концентрации метотрексата и увеличению его токсического эффекта.
Циклоспорин: повышенный риск нефротоксичности.
Mifepresston: НПВП не должны использоваться ранее, чем через 8-12 дней после использования мифепийстона, поскольку они снижают его эффективность.
Такролимус: риск нефротоксичности возможен с помощью одновременного использования НПВП с такролимусом.
Зидовудин: известно о повышенном риске гематологической токсичности с комбинированным использованием зидовудина и НПВП. Существуют свидетельства повышенного риска гемартроза и гематомы у ВИЧ-инфицированных пациентов с гемофилией в случае сопутствующего лечения зидовудином и ибупрофеном.
Хинолоновые антибиотики: данные, полученные в исследованиях на животных, показывают, что НПВП могут увеличить риск судорог, связанных с антибиотиками хинолона. Пациенты, получающие НПВП и хинолоны, могут иметь повышенный риск судорог.
Сульфонилмочевая группа лекарств: эффект возможен. Клинические исследования продемонстрировали взаимодействие между НПВП и антидиабетическими агентами (сульфонилумочка). Хотя в это время взаимодействие между ибупрофеном и сульфонилмочевой препаратами не описывается, рекомендуется контролировать уровни глюкозы в крови в качестве меры предосторожности.
Фенитоин: Можно повысить уровень этих препаратов в сыворотке. При правильном использовании (максимум в течение 4 дней) контроль уровней фенитоина в сыворотке обычно не требуется.
Пробенецид и сульфинпиразон: препараты, содержащие пробенецид или сульфинпиразон, могут задержать экскрецию ибупрофена.
Диуретики -калиевые диуретики: сопутствующее использование диуретиков с калием с ибупрофеном может привести к гиперкалиемии (рекомендуется контролировать уровни сывороточного калия).
Ингибиторы CYP2C9: сопутствующее использование ибупрофена с ингибиторами CYP2C9 может увеличить влияние ибупрофена (субстрат CYP2C9). В исследовании с использованием ворназола и флуконазола (ингибиторов CYP2C9) было продемонстрировано увеличение влияния S (+)-ибупрофена примерно на 80-100 %. При использовании ибупрофена с тяжелыми ингибиторами CYP2C9 рекомендуется снизить дозы ибупрофена, особенно когда высокие дозы ибупрофена используются вместе с вориконазолом или флуконазолом.
Ритонавир: Ритонавир может увеличить концентрации НПВП в плазме.
Аминогликозиды: НПВП могут уменьшить экскрецию аминогликозидов.
Бакрофен: возможно, токсические эффекты от бэклофена после лечения ибупрофеном возможны.
Холестирамин: с одновременным использованием холестарамина и ибупрофена поглощение ибупрофена откладывается и уменьшается на 25 %. Ибупрофен следует использовать через несколько часов.
Особенности на приложении:
Побочные эффекты, связанные с ибупрофеном, могут быть сведены к минимуму, используя самую низкую эффективную дозу, необходимую для лечения симптомов в течение кратчайшего периода времени.
Пожилые люди имеют повышенную частоту побочных реакций на НПВП, особенно желудочно -кишечное кровотечение и перфорации, которые могут быть смертельными. Пожилые пациенты имеют повышенный риск побочных эффектов. Не рекомендуется длительное использование НПВП для пожилых людей. При необходимости, длинная терапия должна контролироваться регулярно.
Следует позаботиться о пациентах со следующими состояниями:
системная волчанка эритематозу, а также смешанные заболевания соединительной ткани - из -за повышенного риска асептического менингита;
врожденное нарушение метаболизма порфирина, такого как острый прилегающий порфирия;
Расстройства желудочно -кишечного тракта и хронического воспалительного заболевания кишечника (язвенной колит, болезнь Крона);
история артериальной гипертонии и/или сердечной недостаточности, так как есть сообщения о задержке жидкости и отеках, связанных с НПВП;
Почечная недостаточность - из -за возможности ухудшения почечной функции;
нарушенная функция печени;
Сразу после обширной операции;
Сеновая лихорадка, носовые полипы или хронические обструктивные респираторные заболевания из -за повышенного риска аллергических реакций. К ним относятся приступы астмы (так называемая анальгетическая астма), отек Quincke или крапивница;
Пациенты с аллергическими реакциями в анамнезе на другие вещества из -за повышенного риска реакций гиперчувствительности на ибупрофен.
Влияние на органы дыхания.
Пациенты, страдающие от бронхиальной астмы или аллергических заболеваний или имеют в анамнезе бронхоспазм.
Другие НПВП.
Следует избегать сопутствующего использования ибупрофена с другими НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2, поскольку это увеличивает риск побочных реакций.
Системная волчанка эритематозис и смешанная болезнь соединительной ткани.
Ибупрофен следует использовать с осторожностью в системной волчанке эритематозу и смешанной заболевании соединительной ткани из -за повышенного риска асептического менингита.
Влияние на сердечно -сосудистую и цереброваскулярную систему.
Пациенты с артериальной гипертонией и/или в анамнезе лечения должны быть тщательно начаты с осторожности (требуется консультация врача), поскольку лечение ибупрофена, а также других НПВП сообщило о случаях удержания жидкости, гипертонии и отека.
Данные клинических испытаний и эпидемиологические данные показывают, что использование ибупрофена, особенно в высоких дозах (2400 мг в день) и длительное лечение может быть связано с небольшим увеличением риска артериальных тромботических осложнений (например, инфаркт миокарда или инсульт) Полем В целом, эпидемиологические исследования не показывают, что низкие дозы ибупрофена (например, ≤1200 мг в день) связаны с повышенным риском инфаркта миокарда.
Влияние на почки.
В целом, обычное использование анальгетиков, особенно комбинации различных обезболивающих, может привести к длительному повреждению почек с риском почечной недостаточности (анальгетическая нефропатия).
Пациенты с почечной недостаточностью должны быть осуществлены из -за возможности нарушения почечной функции.
Существует риск почечной недостаточности у детей и подростков с обезвоживанием.
Воздействие на печень.
Нарушенная функция печени.
Влияние на желудочно -кишечный тракт.
НПВП следует использовать с осторожностью у пациентов с желудочно -кишечным трактом в анамнезе (язвенное колит, болезнь Крона), поскольку их состояние может быть усугублено. Такие пациенты должны обращаться за медицинским советом.
Есть сообщения о случаях желудочно -кишечного кровотечения, перфораций, язв, которые могут быть смертельными, которые произошли на любой стадии лечения НПВП, независимо от наличия профилактических симптомов или наличия тяжелых нарушений с помощью желудочно -кишечного тракта в анамнезе.
Риск желудочно -кишечного кровотечения, язв или перфорации увеличивается с увеличением доз НПВП, в случае язвенной язвы, особенно осложняемой кровотечением или перфорацией, и у пожилых пациентов. Эти пациенты должны начать лечение с самой низкой дозы. Такие пациенты, а также пациенты, которые нуждаются в сопутствующем использовании низких доз ацетилсалициловой кислоты или других препаратов, которые могут увеличить риск желудочно -кишечного тракта, рекомендуется комбинированная терапия с защитными препаратами (например, мизопростольные или протонные ингибиторы насоса).
Пациенты с желудочно -кишечной токсичностью, особенно для пожилых людей, должны сообщать о любых необычных симптомах желудочно -кишечного тракта (особенно желудочно -кишечного кровотечения), в частности в начале лечения.
При лечении пациентов, которые одновременно используют препараты, следует проявлять осторожность, которые могут увеличить риск язв или кровотечение, таких как оральные кортикостероиды, антикоагулянты (например, варфарин), селективные ингибиторы обработки серотонина или антитромбоцитарные лекарства (EG Acetilsalic.
В случае желудочно -кишечного кровотечения или язв у пациентов, получающих ибупрофен, лечение должно быть немедленно прекращено.
Расстройства фертильности у женщин.
Существуют ограниченные данные, которые ингибиторы синтеза циклооксигеназы/простагландина могут нарушать фертильность у женщин, влияя на овуляцию. Это обратимо, когда терапия остановлена.
От кожи и подкожной ткани.
Это очень Самый высокий риск таких реакций существует в начале терапии, в большинстве случаев такие реакции начались в течение первого месяца лечения. Информированные случаи острой генерализованного экзантематозного пустулеза (GGEP), связанные с лекарствами, содержащими ибупрофен. При первых признаках кожной сыпи, патологические изменения слизистых оболочек или с любыми другими признаками гиперчувствительности ибупрофена должны быть прекращены.
В исключительных случаях куриная оспа может вызвать тяжелые инфекционные осложнения от кожи и мягких тканей. В настоящее время влияние НПВП на ухудшение этих инфекций не может быть исключено, поэтому рекомендуется избежать использования ибупрофена в случае пышной оспы.
Тяжелые реакции острой гиперчувствительности (например, анафилактический шок) очень редки. При первых признаках реакции гиперчувствительности после использования терапии ибупрофеновой терапией следует прекратить и немедленно обратиться к врачу.
Ибупрофен может временно подавлять агрегацию тромбоцитов. Следовательно, рекомендуется тщательно контролировать состояние пациентов с расстройствами коагуляции в крови.
При длительном использовании ибупрофена необходимо регулярно проверять эффективность функции печени, функции почек, а также гематологической функции/картины крови.
Длительное использование любых обезболивающих для лечения головной боли может ухудшить это состояние. В таких випадках слід звернутися до лікаря та припинити лікування. Слід розглянути ймовірність головного болю внаслідок зловживання лікарським засобом у пацієнтів, які страждають на частий або щоденний головний біль, незважаючи на (або через) регулярне застосування лікарських засобів проти головного болю.
При сумісному вживанні алкоголю та застосуванні НПЗЗ можуть посилитись небажані реакції, пов'язані з діючою речовиною, особливо ті, що стосуються шлунково-кишкового тракту або центральної нервової системи.
НПЗЗ можуть маскувати симптоми інфекції та лихоманки.
Маскування симптомів основних інфекцій: ібупрофен може замаскувати симптоми інфекційного захворювання, що може призвести до затримки початку відповідного лікування і тим самим ускладнити перебіг захворювання. Це спостерігалось при бактеріальній позагоспітальній пневмонії та бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Коли ібупрофен застосовують при підвищенні температури тіла або для полегшення болю при інфекції, рекомендується проводити моніторинг інфекційного захворювання. В умовах лікування поза медичним закладом пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються або посилюються.
Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Препарат містить рідкий мальтитол, що є джерелом фруктози. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід приймати лікарський засіб. Оскільки продукт містить мальтитол, препарат може спричинити легкий послаблюваний ефект.
Лікарський засіб містить натрію бензоат, тому його слід з обережністю застосовувати пацієнтам з гіперчутливістю, особливо дітям з атопічним дерматитом, астмою. Через те що препарат містить натрію бензоат, лікарський засіб слід з обережністю застосовувати немовлятам з низькою масою тіла та/або жовтяницею.
Используйте во время беременности или грудного вскармливания.
Препарат застосовують дітям віком до 12 років.
Беременность.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вроджених вад після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранній стадії вагітності. Вважається, що ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості терапії. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшувався з менше ніж 1 % до приблизно 1,5 %. Ризик зростає зі збільшенням дози та тривалості лікування.
Починаючи з 20-го тижня вагітності, застосування лікарського засобу «Ібуфен® для дітей полуниця» може спричинити олігогідрамніон в результаті дисфункції нирок плода. Порушення функції нирок може виникнути майже відразу після початку лікування і зазвичай є оборотним після припинення лікування ібупрофеном. Крім того, повідомляли про звуження артеріальної протоки після лікування у другому триместрі вагітності, яке зникло після припинення лікування. Тому ібупрофен не слід приймати у перші два триместри вагітності, якщо тільки, на думку лікаря, очікувана користь для пацієнтки не перевищує потенційний ризик для плода. Якщо ібупрофен застосовує жінка, яка намагається завагітніти, або протягом І та ІІ триместрів вагітності, слід застосовувати найменшу можливу дозу протягом найкоротшого часу. Може бути доцільним антенатальний моніторинг щодо олігогідрамніону та звуження артеріальної протоки після застосування ібупрофену протягом кількох днів, починаючи з 20 тижня вагітності. Ібупрофен слід відмінити, якщо виявлено ознаки олігогідрамніону або звуження артеріальної протоки.
ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть становити такі ризики:
для плода: кардіопульмонарна токсичність (характеризується передчасним звуженням/закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією); порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності, що супроводжується олігогідрамніоном (див. вище);
для матері наприкінці вагітності та новонародженого: збільшення часу кровотечі, антитромбоцитарний ефект, який може розвинутися навіть при дуже низьких дозах; пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або збільшення тривалості пологів.
Можливе підвищення ризику утворення набряків у матері.
Тому ібупрофен протипоказаний протягом ІІІ триместру вагітності.
Період годування груддю. Ібупрофен та його метаболіти потрапляють у грудне молоко у низьких концентраціях. Дотепер невідомо про негативний вплив на немовля, тому при короткотривалому лікуванні болю та гарячки рекомендованими дозами зазвичай не потрібно припиняти годування груддю.
Плодородие.
Існують деякі дані, що лікарські засоби, що пригнічують синтез циклооксигенази/простагландину, можуть порушити жіночу фертильність, впливаючи на овуляцію. Цей ефект є оборотним при відміні лікування.
Застосування ібупрофену не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти. Стосовно жінок, які мають труднощі із зачаттям або які проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути питання про відміну цього лікарського засобу.
Способность влиять на скорость реакции при вождении или других механизмах.
Препарат застосовувати дітям до 12 років.
За умови застосування згідно з рекомендованими дозами та тривалістю лікування препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Пацієнтам, які відчувають запаморочення, сонливість, дезорієнтацію або порушення зору при прийомі НПЗЗ, слід відмовитися від керування автотранспортом або роботи з механізмами.
Метод применения и доз:
Побічні ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози, необхідної для контролю симптомів, протягом найкоротшого періоду часу.
Для короткострокового застосування.
Препарат тільки для перорального застосування.
5 мл суспензії містить 100 мг ібупрофену.
Перед застосуванням збовтати до отримання однорідної суспензії.
Лікарський препарат приймати після їди, запиваючи рідиною.
Шприц-дозатор зі шкалою, що додається до упаковки, дозволяє точно дозувати препарат.
Після застосування необхідно ретельно промити деталі шприца-дозатора теплою водою.
Рекомендована добова доза препарату становить 20 – 30 мг на кг маси тіла, розділена на рівні дози, залежно від віку та маси тіла, з інтервалом між прийомами 6 – 8 годин.
Разова доза має становити 7-10 мг/кг маси тіла дитини.
Максимальна добова доза не має перевищувати 30 мг/кг. Не превышайте рекомендуемую дозу.
Вік (маса тіла) | Разова доза | Максимальна добова доза |
3-6 місяців (5-7,6 кг) | 2,5 мл (50 мг) | 3 рази по 2,5 мл (150 мг) |
6-12 місяців (7,7-9 кг) | 2,5 мл (50 мг) | 3-4 рази по 2,5 мл (150-200 мг) |
1-3 роки (10-15 кг) | 5,0 мл (100 мг) | 3 рази по 5,0 мл (300 мг) |
4-6 років (16-20 кг) | 7,5 мл (150 мг) | 3 рази по 7,5 мл (450 мг) |
7-9 років (21-29 кг) | 10,0 мл (200 мг) | 3 рази по 10,0 мл (600 мг) |
10-12 років (30-40 кг) | 15,0 мл (300 мг) | 3 рази по 15,0 мл (900 мг) |
Не застосовувати дітям віком до 3 місяців, якщо це не рекомендовано лікарем.
Не використовуйте цей лікарський засіб для дітей з масою тіла менше 5 кг.
Для дітей віком від 3 до 6 місяців: якщо симптоми зберігаються довше 24 годин від початку лікування або погіршуються (після 3-х доз), слід негайно звернутися до лікаря.
Якщо у дітей віком від 6 місяців до 12 років симптоми зберігаються більше 3 днів від початку лікування або погіршуються, слід звернутися до лікаря.
Pri-iliхomanцpiSliSli-nimuonззцї (дюйм-vikom 3-6 мг. neblhe 5 мл (100 м), упро, 24 часы. Якщо симптоми зберігаються, необхідно звернутися до лікаря.
Особливі категорії пацієнтів.
Ниркова недостатність: пацієнтам з порушенням функції нирок від легкого до помірного ступеня зниження дози не потребується (щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю див. розділ «Протипоказання»).
Печінкова недостатність: пацієнтам з порушенням функції печінки від легкого до помірного ступеня зниження дози не потребується (щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю див. розділ «Протипоказання»).
У випадку застосування дози, що перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря.
Інструкція для застосування дозатора у формі шприца.
1. Відкрутити ковпачок у флаконі (натиснути, утискуючи донизу, провернути проти годинникової стрілки).
2. Сильно вдавити дозатор в отвір горловини флакона.
3. Вміст флакона енергійно збовтати.
4. Щоб наповнити дозатор, флакон необхідно перевернути догори дном, а потім обережно перемістити поршень дозатора донизу, влити вміст до бажаної відмітки на шкалі.
5. Перевернути флакон у початкове положення та вийняти з нього дозатор, обережно його відкручуючи.
6. Наконечник дозатора розмістити у ротовій порожнині дитини, а потім, повільно натискуючи на поршень, влити вміст дозатора.
7. Після застосування флакон слід закрити, закрутити кришку, а дозатор промити водою та висушити.
Дети.
Препарат застосовують дітям віком від 3 місяців до 12 років з масою тіла не менше 5 кг.
Передозування
У дитячому віці симптоми передозування можуть виникати при прийомі дози ібупрофену, що перевищує 400 мг/кг. У дорослих реакції на дозу є менш виражені. Період напіввиведення при передозуванні становить 1,5–3 години.
Симптоми. У більшості пацієнтів застосування клінічно значущої кількості НПЗЗ викликало лише нудоту, блювання, біль в епігастральній ділянці або рідше – діарею. Також можуть виникати шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. При більш тяжкому отруєнні можливі токсичні ураження центральної нервової системи у вигляді вертиго, запаморочення, сонливості, інколи – збудженого стану та дезорієнтації або коми. Інколи у пацієнтів розвиваються судоми. При тяжкому отруєнні може виникати гіперкаліємія та метаболічний ацидоз, а також збільшення протромбінового часу/МНВ (ймовірно, через взаємодію з факторами згортання крові, що циркулюють у кров'яному руслі). Може виникнути гостра ниркова недостатність, пошкодження печінки, гіпотензія, пригнічення дихальної функції та цианоз. У хворих на бронхіальну астму можливе загострення перебігу астми. Можливі ністагм, порушення чіткості зору та втрата свідомості.
Уход. Специфічного антидоту не існує. Лікування повинно бути симптоматичним і підтримуючим, а також включати забезпечення прохідності дихальних шляхів і моніторинг серцевої функції та основних показників життєдіяльності до нормалізації стану пацієнта. Розглянути необхідність перорального застосування активованого вугілля або промивання шлунку, якщо пройшло не більше 1 години після застосування пацієнтом потенційно токсичної дози препарату. Якщо ібупрофен вже всмоктався, можна застосовувати лужні речовини, що сприяють виведенню кислотного ібупрофену з сечею. При частих або тривалих судомах слід призначати внутрішньовенне введення діазепаму або лоразепаму. У разі загострення бронхіальної астми слід призначати бронходилататори. Слід звернутися до лікаря за медичною допомогою.
Побічні ефекти
Перелік наступних побічних реакцій включає всі небажані реакції, про які стало відомо при лікуванні ібупрофеном, включаючи ті, що спостерігалися при застосування високих доз, при довготривалій терапії пацієнтів з ревматизмом. Зазначена частота, що виходить за межі дуже рідких повідомлень відноситься до короткотривалого застосування доз (максимум 1200 мг ібупрофену на добу) для пероральних лікарських форм.
Слід враховувати, що зазначені побічні реакції є переважно дозозалежними та варіюються індивідуально для кожного пацієнта.
Побічні реакції, що виникали при застосуванні ібупрофену, наводяться нижче за системами органів та частотою їх прояву. Частота побічних реакцій визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та частота невідома (не підлягає оцінці з огляду на наявні дані). У межах кожної групи частоти побічні реакції наводяться у порядку зниження ступеню тяжкості.
Найчастіше спостерігалися побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту. Здебільшого побічні реакції є залежними від дози, зокрема ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі залежить від дози та тривалості лікування. Можуть виникнути шлунково-кишкові виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальні, особливо у пацієнтів літнього віку. Повідомлялося про нудоту, блювання, діарею, здуття живота, запор, диспепсію, біль в животі, мелену, криваве блювання, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона після застосування ібупрофену. Рідше спостерігався гастрит.
Повідомлялося про набряк, артеріальну гіпертензію, серцеву недостатність, що асоціювалися з лікуванням НПЗЗ.
Дані клінічного дослідження та епідеміологічні дані свідчать про те, що застосування ібупрофену особливо у високій дозі по 2400 мг на добу та при довготривалому лікуванні, може бути пов'язаним з дещо підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).
Є описи випадків загострення запалень, пов'язаних з інфекцією, наприклад розвиток некротизуючого фасциту, що у часі співпадали із застосуванням НПЗЗ. Це, можливо, пов'язано з механізмом дії НПЗЗ.
При виникненні або погіршенні ознак інфекції під час застосування ібупрофену пацієнту рекомендується негайно звернутися до лікаря. Необхідно з'ясувати щодо наявності показань для терапії антимікробними засобами/антибіотиками.
При довготривалій терапії необхідно регулярно проводити аналіз крові.
Пацієнту слід негайно звернутися до лікаря та припинити застосовування ібупрофену при виникненні одного із симптомів реакцій гіперчутливості, які можуть розвинутися навіть при першому застосуванні лікарського засобу. В таких випадках потрібна негайна медична допомога.
При виникненні сильного болю в епігастральній ділянці, мелени, або кривавого блювання слід припинити застосування лікарського засобу та негайно звернутися до лікаря.
Інфекції та інвазії.
Дуже рідко: загострення запалення пов'язаного з інфекцією (наприклад, розвиток некротизуючого фасциту. У виключних випадках вітряна віспа може спричинити тяжкі інфекційні ускладнення з боку шкіри та м'яких тканин).
З боку системи крові та лімфатичної системи.
Дуже рідко: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, носова та шкірна кровотеча, гематоми.
З боку імунної системи.
Реакції гіперчутливості1; нечасто: кропив'янка та свербіж.
Дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію (анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок). Загострення астми.
З боку нервової системи.
Нечасто: головний біль, запаморочення, безсоння, збудження, дратівливість або втома. Дуже рідко: асептичний менінгіт2.
З боку серцевої системи.
Дуже рідко: серцева недостатність, прискорене серцебиття, набряк, інфаркт міокарду.
З боку судинної системи.
Дуже рідко: артеріальна гіпертензія, васкуліт.
З боку травної системи.
Часто: біль в животі, нудота, диспепсія, діарея, метеоризм, запор, печія, блювання та невеликі шлунково-кишкові крововтрати, що у виключних випадках можуть призвести до анемії.
Нечасто: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перфорації або шлунково-кишкові кровотечі, мелена, криваве блювання, іноді летальні (особливо у осіб літнього віку), виразковий стоматит, гастрит, загострення коліту та хвороби Крона.
Дуже рідко: езофагіт, утворення діафрагмоподібних стриктур кишківника, панкреатит.
З боку печінки.
Дуже рідко: порушення функції печінки, ураження печінки, особливо при довготривалій терапії, печінкова недостатність, гострий гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини.
Нечасто: різні висипання на шкірі1.
Дуже рідко: тяжкі форми шкірних реакцій, таких як бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, мультиформну еритему і токсичний епідермальний некроліз1, алопеція.
Невідомо: висипи, що супроводжуються еозинофілією та системними проявами (DRESS синдром), гострий гененералізований екзантематозний пустульоз, реакції фоточутливості.
З боку дихальних шляхів та органів середостіння.
Частота невідома: реактивність дихальних шляхів, включаючи астму, бронхоспазм або задишку1.
З боку нирок та сечовидільної системи.
Рідко: гостре порушення функції нирок, особливо при довготривалому застосуванні НПЗЗ, в поєднанні з підвищенням рівня сечовини в сироватці крові. Також включає папілонекроз.
Дуже рідко: утворення набряків, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або нирковою недостатністю, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, що може супроводжуватися гострою нирковою недостатністю.
Лабораторні дослідження.
Рідко: зниження рівня гемоглобіну.
З боку психіки.
Дуже рідко: психотичні реакції, депресія; при тривалому застосуванні: галюцинації, сплутаність свідомості.
З боку органів зору.
Частота невідома: при тривалому лікуванні можуть виникати порушення зору, неврит зорового нерва.
З боку органів слуху.
Частота невідома: при тривалому лікуванні може виникати запаморочення.
Рідко: дзвін у вухах.
Загальні порушення.
Частота невідома: нездужання та втома.
Опис окремих побічних реакцій
1 Існують повідомлення про виникнення реакцій гіперчутливості після лікування ібупрофеном. До таких реакцій відносяться (а) неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія, (б) реакції з боку дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму, загострення астми, бронхоспазм або задишку або (в) різні розлади з боку шкіри, включаючи висипи різного типу, свербіж, кропивʼянку, пурпуру, ангіоневротичний набряк та рідше – ексфоліативний та бульозний дерматози (включаючи епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона та мультиформну еритему).
2 Механізм патогенезу асептичного менінгіту, зумовленого лікарським засобом, зрозуміло не повною мірою. Проте наявні дані щодо асептичного менінгіту, повʼязаного із застосуванням НПЗЗ, вказують на реакцію гіперчутливості (через часове відношення до прийому препарату та зникнення симптомів після відміни лікарського засобу). Зокрема, під час лікування ібупрофеном пацієнтів з наявними аутоімунними порушеннями (такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини) спостерігалися поодинокі випадки симптомів асептичного менінгіту (таких як ригідність потиличних мʼязів, головний біль, нудота, блювання, пропасниця або дезорієнтація).
Дата окончания срока
2 года.
Условия хранения
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.
Термін придатності після відкриття флакона – 6 місяців.
Упаковка
Білі пластикові (ПЕТ) флакони по 100 мл з кришкою, яка закручується, «із захистом відкриття дітьми child proof», з гарантійним кільцем та шприцом-дозатором.
По 1 флакону зі шприцом-дозатором у картонній коробці.
Білі пластикові (ПЕТ) флакони по 120 мл з кришкою, яка закручується, «із захистом відкриття дітьми child proof», з гарантійним кільцем та шприцом-дозатором.
По 1 флакону зі шприцом-дозатором у картонній коробці.
Категория отпуска
Без рецепта.
Режиссер
Фармацевтичний завод “ПОЛЬФАРМА” С.А. Відділ Медана в Сєрадзі/
Pharmaceutical Works POLPHARMA SA Medana Branch in Sieradz.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Стр. Польської Організації Військової 57, 98-200 Сєрадз, Польща.
ИБУПРОФЕН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа