Личный кабинет
КАПТОПРЕС 12,5-ДАРНИЦА табл. контурн. ячейк. уп. №20
rx
Код товара: 52047
Производитель: Дарница (Украина, Киев)
1 300,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
Captopress 12.5-Darnitsa
Каппис 12,5-Дарница
Место хранения:
Активные ингредиенты: каппил, гидрохлоротиазид;
1 таблетка содержит
- Каптоприл 50 мг,
- гидрохлоротиазид 12,5 мг;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, моногидрат лактозы, диоксид кремния коллоидный безводный, картофельный крахмал, стеариновая кислота.
Лекарственная форма. Таблетки
Фармакотерапевтическая группа. Комбинированные препараты ингибиторов ACE. Каптоприл и диуретики. Код УАТС C09V A01.
Клинические характеристики.
Индикация.
Артериальная гипертония.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к Capptopril, других ингибиторов ACE к гидрохлоротиазиду, другие препараты, сульфонамидные производные или к другим компонентам препарата.
Наличие в анамнезе ангионевротического отека во время лечения других ингибиторов ACE.
Врожденный (идиопатический) ангионевротический отек.
Ярко выраженная функция почек (концентрация креатинина в плазме крови превышает 1,8 мг / 100 мл или клиренс креатинина менее 30 мл / мин).
Двусторонний стеноз почечных артерий или стеноза единой почки с прогрессивной азотемией.
Состояние после трансплантации почек.
Анурие.
Стеноз рта аорты и другие обструктивные нарушения, которые препятствуют выбросам крови от левого желудочка.
Суровые нарушения функции печени (предварительное состояние, печеночная запятая).
Первичный гиперльдостеронизм.
Порфири.
Гипокалиемия, гипонатриемия в гиповолемии, гиперкальциемия, подагра.
Беременные женщины или женщины, которые планируют забеременеть (см. «Приложение во время беременности или грудного вскармливания»).
Способ применения и доза.
Препарат используется внутри за 1 час до еды, поскольку при наличии пищи в желудке поглощение препарата уменьшается.
Доза препарата определяется индивидуально, в зависимости от клинической картины заболевания.
Начальная доза может быть ½ таблетки (25 мг каптоприла и 6,25 мг гидрохлоротиазида) 1 раз в день.
В случае необходимости, при необходимости, поддерживающая доза может быть увеличена до 1 таблеток (50 мг каптоприла и 12,5 мг гидрохлоротиазида) 1 раз в день.
Максимальный терапевтический эффект происходит через 6-8 недель после начала лечения. Регулировка дозы должна проводиться с 6 недельными интервалами, если клинические проявления не требуют более быстрого изменения дозировки. В случае недостаточного снижения артериального давления в цепи лечения может быть включено в дополнение к каколу и гидрохлоротиазииду в виде моноплонов. В этом случае суточная доза CapptOrril не должна превышать 150 мг, гидрохлоротиазида ─ 50 мг.
Пациенты с нарушением функции почек.
Поскольку каппил и гидрохлоротиазид получают из организма в основном почками, затем в нарушение их функции, уровень лекарств может расти. Рекомендуется уменьшить дозу препарата: с оформлением креатинина от 30 до 80 мл / мин, начальная доза составляет ½ таблетки (25 мг капсуля и 6,25 мг гидрохлоротиазида) 1 раз в день утром.
Неблагоприятные реакции.
Каптоприл.
На стороне крови и лимфатической системы: эозинофилия, пантопения (особенно у пациентов с функцией почек), тромбоцитопения, анемией (включая апластику и гемолитические), лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз.
Нарушение метаболизма, метаболизм: анорексия, гипогликемия, гиперкалиемия, гипонатриемия, ацидоз.
Психические расстройства: нарушение сна, путаница сознания, депрессия.
Неврологические нарушения: головная боль, сонливость, нарушения вкуса, головокружение, парестезия, цереброваскулярные расстройства (включая инсульт и синкоп).
Органами зрения: нечеткость.
Сердечные нарушения: тахикардия или тахирхимия, стенокардия, ускоренное сердцебиение, кардиогенный шокий, остановка сердца.
Сосудистые расстройства: артериальная гипотензия, синдром носорога, приливы, бледность.
На стороне дыхательной системы грудные органы и средостение: сухое, раздражающее (непродуктивное) кашель, дисплей, бронхоспазм, ринит, ларингит, аллергический альвеолит / эозинофильная пневмония, боль для груди.
Нарушение пищеварительного тракта: сухость во рту, тошнота, рвота, дискомфорт в эпигастриуме, боли в животе, диарея, запоры, стоматит / аффинности язвы, глоссит, язвенная болезнь, панкреатит.
Нарушение гепатобилиарной системы: нарушение функции печени и холестаза (включая желтуху), гепатит (включая некроз), увеличение ферментов печени, гипербилирубинемии.
Из иммунной системы, кожи и подкожной клетчатки: зуд с сыпью или без сыпи, сыпь, алопеции, ангионерические отеки лица, веки, языка, междобывающие ангионевротические отеки, периферические отеки, уравновешенность, синдром Стивенс-Джонсона, полиморфная эритема, фоточувствий, Эритродерма, PMPhigoid Reatuctions, отвлекательный дерматит, аутоиммунные заболевания, лихорадка.
Из опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: Myalgia, Artralgia.
Из системы мочи: нарушение почечной функции (включая почечную недостаточность), протеинурию, полиурию, олигурию, повышенную частоту мочеиспускания, нефротический синдром.
Из репродуктивной системы и молочных желез: импотенция, гинекомастия.
Общие нарушения: усталость, лимфаденопатия.
Лабораторные показатели: увеличение содержания булочков, сыворотки креатинина, уменьшение гемоглобина, гематокрита, повышение ESR, повышение уровня антиядерных антител.
Гидрохлоротиазид.
Инфекции и вторжение: Siaaladenite.
Из системы крови и лимфатической системы: лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, апластическая анемия, гемолитическая анемия, нарушение костного мозга.
Нарушение обмена веществ, метаболизма: анорексия, гипергликемия, глюкосур, снижение толерантности глюкозы, которые могут провоцировать проявление скрытого диабета Mellitus; Гиперурикемия, которая может провоцировать воздействие подагры у пациентов с бессимптомным ходом заболевания; Нарушение электролита баланса, в частности, гипохлормический алкалоз, который может вызвать печеночную энцефалопатию и кому; ацидоз; Гипокалиемия; гипонатриемия; Гипомагниум; гиперкальциемия; Увеличенный холестерин и триглицериды.
Психические нарушения: беспокойство, нервозность, депрессия, изменения настроения, нарушения сна, дезориентация, путаница сознания.
Неврологические нарушения : головная боль, сонливость, судороги, парестезии, головокружение, головокружение.
Из органов видения: ксантопсия, вечность видения.
Сердиальные нарушения: постулая артериальная гипотензия, сердечная аритмия.
Сосудистые нарушения: некротический васкулит (васкулит, кожа Васкулит).
Из респираторной системы, органов груди и средостения: расстройства дыхания (включая пневмонит и отек легких).
Нарушение пищеварительного тракта: потеря аппетита, чувства жажды, сухость во рту, тошнота, рвота, раздражение желудка, диарея, запор, панкреатит.
Нарушение гепатобилиарной системы: желтуха (внутрипромышленная холестатическая желтушка), холецистит.
Из иммунной системы, кожи и подкожной клетчатки: реакции светочувствительности, сыпь, экзема, фиолетового, синдрома волчан, реактивация кожи красных волчанок, мочеиспускания, анафилактические реакции, анафилактический шок, токсический эпидермальный некролиз, синдром Стивенс-Джонсона.
Из опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: боль в мышцах, мышечный спазм.
Из системы мочи: нарушение почечной функции, почечная недостаточность, интерстициальный нефрит.
Общие нарушения: лихорадка, слабость.
Передозировка.
Каптоприл.
Симптомы: резкое снижение артериального давления, тахикардия, головная боль, отсутствие аппетита, нарушение вкусовых ощущений, кожных аллергических реакций, нейтропении. В тяжелых случаях судороги, паресины, шок, ступор, частота сердечных сокращений, брадикардия, почечная недостаточность, электролит дисбаланс. Когда эти симптомы, по-видимому, немедленно прекратите принимать препарат и искать врача.
Лечение: симптоматическая терапия направлена на нормализацию артериального давления и устранения других симптомов.
Гидрохлоротиазид.
Симптомы: слабость, тошнота, рвота, диарея. Эти явления быстро исчезают при уменьшении дозы или удаления препарата. В некоторых случаях при приеме высоких доз препарата было сообщено о возможности таких симптомов: тахикардия, артериальная гипотензия, шок, головокружение, путаница, расстройства сознания, мышечные спазмы, парестезия, исчерпывание, полиурию, олигурия, анурия, гипокалиемия, Гипонатриемия, гипохлормия, алкалоз, увеличивая уровень азота в крови (у пациентов с почечной недостаточностью). Тяжелые проявления передозировки могут быть серьезными нарушениями водно-электролитического баланса и развитие государства Comatusse в результате прямых патологических действий гидрохлоротиазида в центральную нервную систему.
Уход. Чтобы удалить лекарство от желудка, рекомендуется вызвать рвоту; промыть желудок, использование сорбентов. В случае серьезных проявлений передозировки пациент подлежит немедленной госпитализации в специализированном терапевтическом учреждении для интенсивных мер детоксикации (гемодиализ), а также устранение нарушений водных электролит, нормализующих функцию сердечно-сосудистых, дыхательных и центральных нервных систем, Ремонт почечной функции. Нет конкретного противояма.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Препарат не следует применять к беременным женщинам или женщинам, которые планируют забеременеть. Если во время лечения препарат подтверждается беременностью, его использование должно быть немедленно прекращено и заменено другим лекарственным средством, позволяющим использовать у беременных женщин.
Препарат не следует использовать во время грудного вскармливания.
Дети.
Нет данных о применении препарата для детей.
Особенности приложения.
Перед началом лечения препарат следует уменьшить или полностью останавливать диуретики.
Во время использования препарата необходимо периодически определять уровень электроли (в частности калия), содержание мочевины и креатинина в плазме крови, изображение периферической крови.
Во время препарата показана низкая диета натрия.
Во время приложения алкогольные напитки не рекомендуются.
Пациенты с нарушением водно-электролита баланса (в результате интенсивной моторетической терапии, диареи, рвоты, диеты с уменьшенным содержанием натрия) и пациентов в гемодиализ, употребление наркотиков с осторожностью, поскольку развитие артериальной гипотензии. Перед применением препарата следует исправить водно-электролит баланс.
Препарат следует использовать с осторожными пациентами с тяжелыми сердечными расстройствами, пожилыми пациентами (более 65 лет). Назначение препарата Эта категория пациентов возможна только в тщательном контроле кровяного давления, функциями почек, водно-электролитного метаболизма.
Особенности применения, связанные с наличием гидрохлоротиазида.
Препарат используется с осторожностью в нарушении функции печени или в прогрессивном заболевании печени, поскольку тиазидные диуретики могут привести к водному электролитическому балансу, которое может привести к быстрому развитию печеночной комы. Назначение препарата Эта категория пациентов возможна только в тщательном контроле кровяного давления, функциями почек, водно-электролитного метаболизма.
Препарат следует использовать с осторожностью в нарушении функции почек, поскольку тиазидные диуретики могут вызвать азотемию. Также возможна кумуляция препарата. При прогрессе заболеваний почек, характеризующихся увеличением уровня остаточного азота, необходимо тщательно оценить целесообразность продолжающейся терапии и, при необходимости, прекратить лечение.
Гипотензивный эффект гидрохлоротиазида может быть усилен после симпатки.
У пациентов принимая гидрохлоротиазид, обострение подагра из-за повышенной концентрации мочевой кислоты, клинического обнаружения скрытой формы сахарного диабета, обострение системной красной волчанки.
Во время лечения с тиазидными диретиками сообщили о случаях реакций фоточувствительности. Если во время использования препарата возникают реакции светочувствительности, то препарат рекомендуется отменять. Если доктор считает необходимым повторно назначить диуретики, рекомендуется защищать области тела, которые подвергаются воздействию солнечных лучей или искусственного ультрафиолетового излучения.
Гидрохлоротиазид может вызвать экзбаланс водного электролита (гипокалиемия, гипонатриемия и гипохлологический алкалоз). Симптомы: сухость во рту, жажда, слабость, летаргия, сонливость, неприятности, боль в мышцах или судороги, мышечная слабость, артериальная гипотензия, олигурия, тахикардия и желудочно-кишечные расстройства, такие как тошнота и рвота. Хотя одновременное использование с каптоприлом снижает риск гипокалия, вызванного гидрохлоротиазидом, к высоким рискам развития гипокалий, пациентов с циррозом печени, повышенного диуреза, недостаточной устной замены потери электролитов, а также лиц, получающих глюкокортикостероиды или адренокортикотропные гормоны. В жаркой погоде у пациентов, склонных к отеку, может возникнуть гипонатриемия, обычно умеренная и такая, что не требует лечения.
Гидрохлоротиазид может вызвать гиперкальциемию. Поэтому перед анализом анализа анализа паращитовидных железов препарат следует прекратить.
Гидрохлоротиазид может увеличить уровни холестерина и триглицеридов, уменьшают содержание магния и тиреоглобулинов, которые связывают йода (без признаков нарушений щитовидной железы).
Гидрохлоротиазид может вызвать положительный легирующий тест.
Особенности применения, связанные с наличием какола в формулировке.
Препарат следует использовать с осторожностью пациентам с нарушением функции почек (клиренс креатинина менее 40 мл / мин). Начальные дозы какола должны быть предписаны в соответствии с зазором креатинина, а в будущем в зависимости от реакции пациента на лечение. Для регулярного управления показателями функции почек (в начале и периодически во время лечения): определить уровень калия и креатинина в плазме крови.
Препарат должен использоваться с осторожными пациентами с неосложненной артериальной гипертензией, поскольку в некоторых случаях можно развить симптоматическую артериальную гипотензию. Вероятность его развития увеличивается у пациентов с нарушением водного-электролита баланса (в результате интенсивной моторетической терапии, диареи, рвоты, диеты с уменьшенным содержанием натрия) и пациентов в гемодиализ. Кроме того, у пациентов с сердечной недостаточностью наблюдалась симптоматическая гипотензия. Лечение таких пациентов следует начинать под наблюдением врача, низких доз, в то время как тщательно выберите дозы. Это также относится к пациентам с ишемическими сердечными заболеваниями или сосудами мозгов, в которых значительное снижение артериального давления может привести к инфаркту миокарда или расстройства циркуляции мозга (инсульт).
Необходимо избегать захвата какола в случае развития кардиогенного удара и со значительными гемодинамическими расстройствами.
Препарат следует использовать с осторожностью пациентам с ренопласгулярной гипертензией, поскольку в то же время применение с ингибиторами ACE увеличивает риск тяжелой артериальной гипотензии и почечной недостаточности. Лечение таких пациентов следует начинать под наблюдением врача, низких доз, в то время как тщательно выберите дозы.
Препарат используют с осторожными пациентами с диабетом, который принимает пероральные антидидиабетические препараты или инсулину, и регулярно контролят уровни глюкозы в крови, особенно в течение первого месяца лечения.
Очень редко получают ингибиторы ACE связаны с синдромом, который начинается с холестатической желтухи и быстро прогрессирует к некрозу печени и (иногда) приводит к смертельному следствию. Механизм этого синдрома не определен. Пациенты, получающие ингибиторы ACE и, в котором появился желтуха или заметное увеличение уровня ферментов печени, необходимо остановить использование ингибиторов ACE и обратиться к врачу.
У пациентов, особенно те, кто принимает относительно высокие дозы каковоприла (более 150 мг / день) или в нарушение функции почек, может быть разработана протеинурия. Содержание белка в моче более 1 г в день было зафиксировано примерно в 0,7% пациентов, получающих каппил. Нефротический синдром диагностируется у 20% пациентов с протеинурией. В большинстве случаев протеинурия исчез в течение 6 месяцев после отмены препарата. Параметры функции почек, такие как уровень мочевины и азота креатинина, редко менялись. У пациентов с нарушением функции почек необходимо определить содержание белка в моче перед лечением и периодически контролируемым при лечении приготовлением.
Сообщили о случаях нейтропении, агранулоцитоза, тромбоцитопении и анемии у пациентов, принимающих ингибиторы ACE. У пациентов с нормальной функцией почек при отсутствии других факторов нейтропения редко. Вкрай обережно препарат слід призначати хворим з колагенозами, пацієнтам, які проходять курс лікування імунодепресантами, приймають алопуринол або прокаїнамід, а також при поєднанні цих станів, особливо на тлі наявного порушення функції нирок. У деяких таких пацієнтів розвиваються тяжкі інфекції, які не завжди піддаються інтенсивній терапії антибіотиками. При застосуванні препарату у таких пацієнтів слід проводити періодичний контроль кількості лейкоцитів у крові та їх диференціальний підрахунок (до лікування, кожні 2 тижні протягом перших трьох місяців терапії і періодично у подальшому) і попередити хворого про необхідність повідомляти про будь-які ознаки інфекції (підвищення температури, збільшення лімфатичних вузлів, біль у горлі). При виникненні нейтропенії (кількість нейтрофілів < 1000/мм 3 ) застосування препарату слід припинити. Після припинення терапії у більшості хворих кількість нейтрофілів швидко повертається до нормального рівня.
У деяких пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, у тому числі каптоприл, спостерігається підвищення рівня калію в сироватці крові. До групи ризику розвитку гіперкаліємії належать пацієнти з нирковою недостатністю, цукровим діабетом, особи, які приймають калійзберігаючі діуретики, харчові добавки з калієм, а також пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, що підвищують рівень калію в сироватці крові. Якщо прийом вищезазначених препаратів на тлі лікування інгібіторами АПФ необхідний, слід регулярно проводити контроль рівня калію в сироватці крові.
Повідомлялося про випадки ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини і гортані у деяких пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ, особливо протягом перших тижнів лікування. В окремих випадках ангіоневротичний набряк може розвинутись навіть після тривалого лікування інгібіторам АПФ. Зареєстровано поодинокі летальні випадки внаслідок ангіоневротичного набряку гортані або язика. У разі розвитку набряку слід негайно припинити прийом каптоприлу та провести відповідне лікування. Пацієнта необхідно госпіталізувати і встановити нагляд протягом принаймні 12-24 годин до повного зникнення симптомів. Для пацієнтів негроїдної раси характерний підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку.
У пацієнтів, які підлягають хірургічному втручанню або анестезії препаратами, які знижують артеріальний тиск, каптоприл може блокувати підвищення утворення ангіотензину II під впливом компенсаторного викиду реніну. Артеріальну гіпотензію, що виникла у результаті цього механізму, слід скоригувати за допомогою введення додаткового об'єму рідини.
Під час застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів може з'явитися стійкий непродуктивний кашель, що зникає після припинення лікування.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ під час проведення десенсибілізації алергеном з отрути перетинчастокрилих, можливий розвиток стійких анафілактоїдних реакцій. Розвитку цих реакцій можна уникнути шляхом тимчасового припинення прийому інгібіторів АПФ.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ під час проходження гемодіалізу з використанням високопроточних мембран, можливий розвиток стійких анафілактоїдних реакцій. Розвитку цих реакцій можна уникнути шляхом заміни діалізних мембран на мембрани іншого типу або застосовувати антигіпертензивні засоби іншого класу.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час проведення аферезу ЛПНП можливий розвиток стійких анафілактоїдних реакцій. Розвитку цих реакцій можна уникнути шляхом
тимчасового припинення прийому інгібіторів АПФ перед кожним аферезом.
Для препаратів, що містять інгібітори АПФ, можлива перехрестна гіперчутливість.
Застосування інгібіторів АПФ, у тому числі каптоприлу, пацієнтам негроїдної раси є менш ефективним для зниження артеріального тиску, ніж пацієнтам іншої раси, внаслідок переважання низьких фракцій реніну.
Одночасне застосування препарату з літієм не рекомендується через посилення токсичності останнього.
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не можна застосовувати препарат.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному застосуванні препарату з такими лікарськими засобами можливе:
з діуретиками (тіазидні або петльові) – ризик розвитку артеріальної гіпотензії внаслідок дегідратації, спричиненої прийомом високих доз діуретиків. Гіпотензивний ефект можна зменшити шляхом припинення застосування діуретиків, збільшення споживання об'єму рідини та солі, зменшення початкових доз каптоприлу;
з α- та β-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів пролонгованої дії та іншими гіпотензивними засобами, органічними нітратами, інгібіторами МАО, снодійними засобами (нітразепам), транквілізаторами (алпразолам) – посилення гіпотензивної дії препарату; комбінацію даних лікарських засобів застосовувати з обережністю;
з етанолвмісними препаратами та напоями, барбітуратами, наркотичними засобами, нейролептиками, трициклічними антидепресантами – посилення гіпотензивної дії препарату та ортостатичної гіпотензії;
з симпатоміметиками, естрогенами, метанаміном – послаблення гіпотензивної дії препарату;
з нестероїдними протизапальними засобами – послаблення гіпотензивної дії препарату та зниження функції нирок із збільшенням концентрації калію у плазмі крові; рідко можливий розвиток гострої ниркової недостатності, особливо у хворих із порушенням функції нирок. Комбінацію даних лікарських засобів застосовувати з обережністю. Перед початком лікування слід нормалізувати водно-сольовий обмін, під час лікування проводити періодичний контроль функції нирок. При застосуванні великих доз саліцилатів, гідрохлоротіазид може посилювати їх токсичну дію на центральну нервову систему;
з препаратами, що підвищують концентрацію калію в сироватці крові (гепарин, циклоспорин, калійзберігаючі діуретики – амілорид, спіронолактон, триамтерен), препаратами та добавками, що містять калій – помітне збільшення концентрації калію в плазмі крові; не рекомедується одночасно застосовувати комбінацію даних лікарських засобів;
з алопуринолом, прокаїнамідом, імуносупресивними (азатіоприн) та цитостатичними засобами – пригнічення кровотворення;
з діазоксидом – посилення гіперглікемічної, гіперурикемічної, гіпотензивної дії; може бути необхідним періодичний контроль рівня глюкози в крові і концентрації сечової кислоти;
з анестетиками, недеполяризуючими міорелаксантами, препаратами для ініціювання наркозу (тубокурарину хлорид, галаміну триетіодид) – посилення дії вищевказаних препаратів; може бути необхідним коригування дози та водно-сольового обміну перед проведенням хірургічної операції;
з препаратами літію, солями кальцію – посилення дії вищевказаних препаратів; не рекомедується одночасно застосовувати комбінацію даних лікарських засобів;
з серцевими глікозидами – підвищення токсичності препаратів дигіталіcу (аритмії) на тлі гіпокаліємії, спричиненої гідрохлоротіазидом;
з карбамазепіном – підвищення ризику розвитку гіпонатріємії; може бути необхідним періодичний контроль рівня електролітів;
з амфотерицином В, карбеноксолоном, глюкокортикостероїдами, кортикотропіном, стимулюючими проносними засобами – посилення електролітного дисбалансу, зокрема виникнення гіпокаліємії;
з метформіном – метаболічний ацидоз у хворих з порушенням функції нирок;
з метилдопою – в окремих випадках – гемолітична анемія;
з антидіабетичними препаратами, пероральними антикоагулянтами, препаратами для лікування подагри – послаблення дії вищевказаних препаратів; може бути необхідним коригування дози препаратів;
з лікарськими засобами, на ефекти яких впливають зміни рівня калію у плазмі крові, у тому числі:
- антиаритмічні засоби класу Ι А (хінідин, гідрохінідин, дизопирамід), класу ΙΙΙ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);
- нейролептики (тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифтороперазин, ціамемазин, сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, пимозид, галоперидол, дроперидол);
- інші засоби: бепрідил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенно, галофантрин, кетансерин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, терфенадин, вінкамін внутрішньовенно – існує ризик розвитку аритмії типу «пірует» на тлі можливої гіпокаліємії та гіпомагніємії; необхідний періодичний контроль рівня калію в плазмі крові та електрокардіограми;
з пресорними амінами (норадреналін) – слід припинити лікування препаратом за тиждень до початку хірургічної операції;
з антацидами, їжею, холестиполом, холестираміном – зниження всмоктування та зменшення біодоступності препарату;
з пробенецидом – зниження виведення каптоприлу;
з йодовмісними контрастними засобами – збільшення ризику гострої ниркової недостатності, особливо при введенні великих доз, унаслідок дегідратації, спричиненої гідрохлоротіазидом. Перед введенням йоду необхідно нормалізувати рівень рідини в організмі.
Застосування препарату може призвести до позитивного результату при аналізі сечі на ацетон.
Препарат можна застосовувати для лікування гострого інфаркту міокарда у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою (кардіологічні дози), тромболітичними засобами, β-адреноблокаторами та/або нітратами.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Каптопрес 12,5-Дарниця – комбінований антигіпертензивний препарат, що містить дозовану комбінацію каптоприлу і гідрохлоротіазиду.
Каптоприл – інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Пригнічує утворення ангіотензину II, перешкоджаючи його судинозвужувальній дії і стимулювальному впливу на секрецію альдостерону у надниркових залозах. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск, зменшує переднавантаження на міокард, знижує тиск у правому передсерді і малому колі кровообігу.
Гідрохлоротіазид спричинює помірно виражений діуретичний ефект, збільшуючи виведення з організму іонів натрію, хлору, калію і води. Зменшує вміст іонів натрію у судинній стінці, знижуючи її чутливість до вазоконстрикторних впливів і посилюючи тим самим антигіпертензивний ефект каптоприлу.
Фармакокінетика .
Каптоприл при застосуванні внутрішньо активно абсорбується у травному тракті. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові складає приблизно 1 годину. З білками плазми крові зв'язується 25-30 % каптоприлу. Метаболізується в печінці. Головними метаболітами є каптоприл-цистеїн, дисульфітний димер каптоприлу. Період напіввиведення (Т ½ ) – приблизно 2-3 години. 95 % каптоприлу виводиться нирками: 50 % у вигляді метаболітів, до 50 % у незміненому стані.
Гідрохлоротіазид при застосуванні внутрішньо абсорбується у травному тракті на 68-78 %. Період напіввиведення (Т ½ ) становить приблизно 3-4 години. 20-75 % гідрохлоротіазиду виводиться нирками у незміненому стані.
У хворих із нирковою недостатністю виведення препарату сповільнюється.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою та рискою, зі специфічним запахом.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка.
По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковки у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Місцезнаходження.
Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.
ГИДРОХЛОРОТИАЗИД+КАПТОПРИЛ
Искать отдельно: ГИДРОХЛОРОТИАЗИД, КАПТОПРИЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа