КАРБАЛЕКС РЕТАРД табл. пролонг. дейст. 300 мг №100

Для медицинского использования препарата

Carbalex 300 MG Retard

(Carbalex 3 00 MG Retard )

Carbales 600 мг ретард

( Carbalex 6 00 MG Retard )

Место хранения:

Активное вещество: 1 таблетка Carbalex 300 мг ретард содержит карбамазепин 300 мг;

1 таблетка Carbalex 600 мг ретард содержит карбамазепин 600 мг;

Вспомогательные вещества: аммония-метакрилатный сополимер (тип a), дисперсия сополимера метакрилата, диоксид диоксида кремния, коллоидный безводный, стеарат магния, тальк, гликолят натрия (тип A), микрокристаллическая целлюлоза.

Лекарственная форма.

Таблетки длительное действие.

Фармакотерапевтическая группа. Антипилептические агенты. Карбамазепин.

Код УАТС. N03a f01.

Клинические характеристики.

Индикация.

• эпилепсия и сложные частичные судорожные атаки (с потерей или без потери сознания) со вторичным поколением или без него; Обобщенные тоник-клеловые судорожные атаки. Смешанные формы судорожных атак.

Корпус может быть использован как монотерапия, так и в комбинированной терапии.

• острые маниакальные государства и поддерживающие терапию биполярных аффективных расстройств для предотвращения обострений или ослабления клинических проявлений обострения.

• Синдром воздержания алкоголя.

• Идиопатическая невралгия тригминального нерва и невралгии тригминального нерва с рассеянным склерозом (типичной и атиповой). Идиопатическая невралгия языка нерва.

• Диабетическая невропатия с болевым синдромом.

• не сахарный диабет центрального генеза. Полюрия и полидийская неврохормональной природы.

Противопоказание.

Не применяйте лекарства:

• с гиперфидностью к карбамазепину или подобным лекарственным средствам (например, трициклические антидепрессанты) или к любому другому компоненту препарата;

• с атриовентрикулярной блокадой;

• пациенты с ингибированием костного мозга в анамнезе;

• Пациенты с печеночным порфиром (например, острым прерывистым порфиром, смешанным порфиром, поздней кожей порфирией) в анамнезе;

• в острой недостаточности печени;

• в сочетании с ингибиторами Monoamine Oxidase (MAO).

Способ применения и доза.

Препарат можно принимать во время, после еды или в интервалах между приемами пищи вместе с небольшим количеством жидкости. Таблетки можно разделить на части, они не потеряют влияние длительного действия; Они также могут быть растворены в различных напитках (в 1 стакане воды, чая, апельсинового сока или молока). Таблетки Carbalks Retard не могут быть нанесены напитками, содержащими сок грейпфрута.

Эпилепсия

В тех случаях, когда это возможно, Carbales Retard должен быть предписан в виде монотерапии.

Лечение должно быть запущено с использованием низкой суточной дозы, которая дополнительно увеличивается до достижения оптимального эффекта.

Чтобы выбрать оптимальную дозу препарата, может быть полезен для определения уровня активного вещества в плазме крови.

При введении лекарств Carbales Retard, в дополнение к антипелептическим препаратам, которые уже взяты, доза препарата постепенно увеличивается, без изменения дозы нынешнего антипилептического препарата или, при необходимости, регулировка его.

Дети в возрасте от 1 до 5 до 150 мг два раза в день (утром и вечером).

Дети в возрасте от 6 до 10 до 150-300 мг два раза в день (15-20 мг / кг / день).

Взрослые и дети в возрасте 10 лет. Пребывание терапии с дозой 150 мг 2 раза в день, постепенно увеличивая дозу до самого оптимального эффекта. В целом, средняя терапевтическая доза составляет 600 мг / день, что следует принимать, как правило, вечером, если доктор должен задуматься один раз в день.

Некоторые пациенты могут потребовать доза препарата Carbalex, достигающей 1600 мг или даже 2000 мг в день.

Острые маниакальные государства и поддерживающие терапии в биполярных аффективных расстройствах

Дозы могут варьироваться от 300 до 1500 мг / день. Обычно терапия должна проводиться в дозе

400-600 мг / день для 2-3 приема.

При лечении острых маниакальных состояний доза должна быть увеличена мгновенно, в то время как постепенное увеличение небольших доз имеет оптимальный эффект и рекомендуется для предотвращения биполярных расстройств.

Синдром воздержания алкоголя

Среднесуточная доза составляет 600 мг. В некоторых случаях должна быть применена доза

1200 мг / день в первые дни лечения.

При серьезных проявлениях воздержания алкоголя лечения необходимо запустить комбинацию препарата карбалевных препаратов с седативными снарядовыми препаратами (например, с кламотиазолом, хлордиазепоксидом), следуя вышеупомянутым инструкциям дозирования. После завершения острой фазы лечения лекарственное средство карбалевы могут быть продолжены в форме монотерапии.

Невралгия тригминального нерва

Начальная доза составляет 300 мг / день. Он должен постепенно увеличиваться, чтобы исчезнуть симптомы боли. Среднесуточная доза составляет 600 мг.

Диабетическая невропатия с болевым синдромом

Среднесуточная доза составляет 600 мг, что можно наносить один раз в день или распределяться на 2 приема 300 мг - утром и вечером.

Не кальматический диабет центральных генз . Полюрия и полидийская неврохормональной природы.

Средняя доза для взрослых составляет 300 мг 2-3 раза в день. Для детей доза препарата должна быть уменьшена в соответствии с возрастом и весом тела ребенка.

Неблагоприятные реакции.

Некоторые виды побочных реакций, например, центральной нервной системой (головокружение, головная боль, атаксия, сонливость, общая слабость, диплопия), от желудочно-кишечного тракта (тошнота, рвота) или аллергические кожные реакции возникают в начале лечения карбалесом. Подготовка задержки с применением очень большой исходной дозы препарата, при лечении пациентов пожилых людей.

Побочные эффекты, зависящие от дозы, обычно проходят в течение нескольких дней как самопроизвольно, так и после временного снижения дозы препарата. Развитие неблагоприятных реакций от центральной нервной системы может быть следствием относительной передозировки препарата или значительных колебаний концентрации активного вещества в плазме крови. В таких случаях рекомендуется контролировать уровень активного вещества в плазме крови.

Из нервной системы: головокружение, атаксия, сонливость, общая слабость; головная боль, диплопия, нарушение визуального размещения (например, Visualty); ненормальные непроизвольные движения (например, тремор, дистония, тик), NYSTAGM; Орская дискинезия, визуальные расстройства, нарушения языка (например, дисартхия или неразборчивая речь), хореоатемоз, периферическая невропатия, парестезия, паресины; Нарушение вкусовых ощущений, злокачественный нейролептический синдром.

Психические расстройства: галлюцинации (визуальные или слухи), депрессия, потеря аппетита, тревога, агрессивность, применение, путаница сознания; Активация психоза.

Из кожи и подкожной клетчатки: аллергический дерматит, крапивница, иногда в тяжелой форме; Отвлекательный дерматит, эритродерма; Любящий синдром, зуд; Синдром Стивенс-Джонсона, токсический эпидермальный некролис, светочувствительность, многоформатная и узловая эритема, пигментация кожи, фиолетовый, прыщей, повышенная потливость, повышенная выпадение волос, гирсутизм.

Из системы гематопоев: лейкопения; тромбоцитопения, эозинофилия; лейкоцитоз, лимфоантенопатия, дефицит фолиевой кислоты; Агранулоцитоз, апластическая анемия, пангитопения, эритроцитарная аплиназия, анемия, мегалобластная анемия, острая прерывистая порфири, смешанная порфирия, поздний порфир кожи, ретикулоцитоз и, возможно, гемолитическая анемия.

С стороны гепатобилиарной системы: повышенные уровни гамма-глютамилтрансферазы (из-за индукции фермента печени) обычно не имеют клинической ценности; увеличение щелочной фосфатазы крови; увеличение уровня трансаминазы; гепатит холестатический, паренхимал (гепатоцеллюлярные) или смешанные типы, желтуха; Грануломатозный гепатит, печеночная недостаточность.

Из желудочно-кишечного тракта: тошнота, рвота; часто - сухость во рту; диарея или запоры; боль в животе; Глоссит, стоматит, панкреатит.

На стороне иммунной системы : множественная гиперчувствительность отсроченного типа с лихорадкой, кожных сыпь, васкулит, лимфаденопатии, характеристики, напоминающие лимфома, артралгию, лейкопению, эозинофилию, гепатоспленомалии и измененные показатели функции печени (указанные проявления происходят в различных комбинациях). Там может быть нарушение других органов (например, легкие, почки, поджелудочные железы, миокарда, толстой кишки); асептический менингит с миоклонусом и периферической эозинофилией; Анафилактическая реакция, ангионевротический отек.

Со стороны сердца : нарушение внутрикварной проводимости; артериальная гипертония или артериальная гипотензия; Брэдикардия, аритмий, ав-блокада из синкопе, распада кровообращения, застойная сердечная недостаточность, обострение ишемического заболевания, тромбофлебита, тромбоэмболия (например, сосуды легочных).

Из эндокринной системы : отек, задержка жидкости, массу тела, гипонатриемия и уменьшение осмолярности плазмы в результате эффекта, аналогичного действия антидиуретического гормона, которое в одиночных случаях приводит к разведению гипонатрии, сопровождающуюся летаргией, рвотой, головной болью , путаница и неврологические расстройства; Увеличение уровня пролактина в крови, сопровождаемое или не сопровождаемое такими проявлениями, как галакторея, гинекомастия, изменение в индикаторах функции щитовидной железы: уменьшение L-тироксина (Ft _4, T _4, T ₃ ) и увеличение уровня тиростимулирующего гормона, который обычно не сопровождается клиническими проявлениями; Нарушение метаболизма костной ткани (уменьшение кальция и 25-на холекальциферол в плазме крови), что приводит к остеомации / остеопорозу; В некоторых случаях увеличение концентрации холестерина, включая уровень холестерина высокой плотности липопротеинов и триглицеридов.

Из почек и мочевой системы: интерстициальный нефрит, почечная недостаточность, расстройство почек (например, альбуминурия, гематурия, олигурия, увеличение уровня мочевины в крови / азотемии), частое мочеиспускание, удержание мочи.

Из репродуктивной системы : сексуальная дисфункция / импотенция, сперматогенез (с уменьшением количества / подвижности спермы).

Из организма зрения: мутность объектива, конъюнктивит, увеличение внутриглазного давления.

От слуха и ушей лабиринта: расстройства слухов, такие как звон в ушах, увеличение слуховой чувствительности, снижение слуховой чувствительности, нарушения восприятия высоты тона.

Из опорно-двигательной системы, системы соединительной ткани и костной ткани : артралгия, мышечная боль, мышечные спазмы.

Из дыхательной системы : гиперчувствительные реакции из легких, характеризующиеся лихорадкой, одышкой, пневмонитом или пневмонии.

Отклонения лабораторных параметров : гипогамлобулинемия.

Передозировка.

Симптомы. Симптомы и жалобы, возникающие из передозировки, обычно отражают поражения центральных нервных, сердечно-сосудистых и дыхательных систем.

Центральная нервная система : ингибирование функций CNS; дезориентация, сонливость, возбуждение, галлюцинации, кома; Наделение видения, неразборчивой речи, дисартрии, нистагма, атаксии, дискинезии, гиперрефлексии (изначально), гипорефлекцию (позже); Судороги, психомоторные расстройства, миоцилонус, переохлаждение, среднее время.

Система дыхания: ингибирование дыхания, отека легких.

Сердечно-сосудистая система: тахикардия, артериальная гипотензия, иногда - артериальная гипертензия, проводимость проводимости с расширением комплекса QRS; Сердце остановка, сопровождаемая потерей сознания.

Желудочно-кишечный тракт: рвота, задержка еды из желудка, снижение подвижности толстой кишки.

Система мочи: мочевая задержка, олигурия или анурия; задержка жидкости; Гипонатриемия разбавления из-за эффекта карбамазепина, аналогично действию против антидиуретического гормона.

Изменения из лабораторных параметров: гипонатриемия, возможно метаболическая ацидоз, гипергликемия, повышение мышечной доли креатинина фосфокиназы.

Уход. Специфический антидот отсутствует. Первоначально лечение должно основываться на клиническом состоянии пациента; Госпитализация показана. Определение концентрации карбамазепина в плазме крови для подтверждения отравления с этим средством и оценки степени передозировки.

Эвакуация содержания желудка, промысловая желудка, активированный углерод. Поздняя эвакуация содержания желудка может привести к отложенному поглощению и повторному появлению симптомов интоксикации во время восстановления. Применимо симптоматическое подтверждающее лечение в блоке интенсивной терапии, мониторинг функций сердца, пыльной коррекции расстройств электролита.

Специальные рекомендации. При разработке артериальной гипотензии показана внутривенное введение дофамина или нобутамина; При разработке нарушений сердечного ритма лечение следует выбрать индивидуально; При разработке суда - введение бензодиазепинов (например, диазепам) или другие противосудорожные средства, такие как фенобарбитал (с осторожностью из-за повышенного риска ингибирования дыхания) или паральдегида; При разработке гипонатриемии (интоксикации воды) - ограничение введения жидкости, медленному, осторожному внутривенному инфузии 0,9% раствора хлорида натрия. Эти меры могут быть полезны для предотвращения отека мозга.

Рекомендуется проводить гемосорбцию на угольных сорбентах. Сообщалось о неэффективности принудительного диуреза, гемодиализ и перитонеальный диализ.

Необходимо обеспечить возможность повторного усиления симптомов передозировки во 2-й и 3-й день после его начала, из-за медленного поглощения препарата.

Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Любая цель лекарственных средств во время беременности, особенно в первые три месяца, может быть опасной. Но если есть необходимость в антипелептической терапии, то не следует прекращена во время беременности - отказ от препарата несет большую угрозу для матери и плода.

Препарат проникают в роспламновый барьер в грудном молоке. Удалить карбамазепин от тела ребенка, вы должны постепенно прекратить кормление грудью. При грудном вскармливании карбамазепин успокоительно влияет на центральную нервную систему, которая может вызвать трудности с сосанием.

У детей, чьи матери страдают от эпилепсии, отмечается тенденция к нарушениям внутриутробной разработки, включая развитие врожденных дефектов развития. Вероятность карбамазепина, а также большинство антипилептических агентов увеличивает частоту данных нарушений, но принудительные доказательства в контролируемых исследованиях монотерапии карбамазепин отсутствуют. В то же время, было сообщено, что связано с использованием нанесения нарушения наращивания карбалекса.

Необходимо иметь в виду такие данные.

• Применение лекарств карбалекс замедляет беременных женщин, пациентов с эпилепсией, требует особого внимания.

• Если женщина, которая принимает карбалков, замедляет, он забеременел, планирует беременность или во время беременности есть необходимость в ресторар на препарате Carbalex, следует тщательно рассмотреть потенциальные преимущества препарата по сравнению с возможным риском (особенно в первой беременности).

• Женщины репродуктивного века, если это возможно, Carbales Retard следует назначать как монотерапию, поскольку частота случаев врожденных дефектов у детей этих женщин, получающих комбинированную терапию антипелептическими агентами, выше, чем у женщин, получающих антипилептический монотерапию.

• Рекомендуется прописать минимальные эффективные дозы и контролировать уровень карбамазепина в плазме крови.

• Пациенты должны быть проинформированы о возможности повышения риска врожденных дефектов и антенатального скрининга.

• Во время беременности не следует прервать эффективную антипелептическую терапию, поскольку обострение заболевания угрожают здоровьем и ребенком.

Наблюдение и профилактика. Известно, что во время беременности возможное развитие недостаточности фолиевой кислоты. Антипилептические препараты могут увеличить уровень недостаточности фолиевой кислоты. Этот тип недостаточности может привести к увеличению частоты случаев рождения дефектов у детей этих женщин, которые получают антипилептический терапию. Таким образом, дополнительная цель фолиевой кислоты рекомендуется до и во время беременности.

Новорожденные. Чтобы предотвратить нарушения свертывания крови у новорожденных, рекомендуется прописать матери Витамина К ₁ в течение последних недель беременности и новорожденного ребенка.

Известен несколько случаев суда и / или ингибирования дыхания у новорожденных, которые связаны с использованием отсталости подготовки Carbalex и других антиконвульсов с матерью. Было несколько случаев рвоты, диареи и / или уменьшенного аппетита в новорожденных, связанных с использованием Carbaleks Retard Moute.

Кормление грудью. Карбамазепин проникает в грудное молоко (25-60% концентрации плазмы крови). Переваги грудного годування над віддаленою імовірністю розвитку побічних ефектів у немовляти слід ретельно зважити. Матері, які отримують Карбалекс ретард, можуть годувати груддю за тієї умови, що немовля спостерігається на предмет розвитку можливих побічних реакцій (наприклад надмірної сонливості, алергічних шкірних реакцій).

У дітей унаслідок швидшої елімінації карбамазепіну може знадобитися застосування вищих доз препарату з розрахунку на кілограм маси тіла порівняно з дорослими. Таблетки Карбалекс ретард можна приймати дітям віком від 1 року за призначенням та під наглядом лікаря. Карбалекс ретард дітям призначати слід з особливою обережністю, тільки після ретельної оцінки лікарем переваг користі над ризиками ускладнень та переважно у монотерапії.

Особливості застосування.

Карбалекс слід призначати лише під медичним наглядом і лише після оцінки співвідношення користь/ризик та за умови пильного моніторингу пацієнтів із серцевими, печінковими або нирковими порушеннями, побічними гематологічними реакціями на інші препарати в анамнезі, або пацієнтам з перерваними курсами терапії препаратом Карбалекс ретард. Препарат зазвичай неефективний при малих нападах (petit mal, абсанс) та міоклонічних нападах.

Гематологічні ефекти. Із застосуванням препарату пов'язують розвиток агранулоцитозу та апластичної анемії; однак через надзвичайно низьку частоту випадків розвитку цих станів важко оцінити значущий ризик при застосуванні препарату Карбалекс ретард. Загальний ризик для людей, які не отримували терапії, становить 4,7 особи/1000000 на рік для розвитку агранулоцитозу і 2 особи/1000000 на рік – для розвитку апластичної анемії.

Періодично або часто відзначається тимчасове або стійке зниження кількості тромбоцитів або білих клітин крові у зв'язку з застосуванням препарату Карбалекс ретард. Однак для більшості цих випадків підтверджена їх тимчасовість і вони не свідчать про розвиток апластичної анемії або агранулоцитозу. До початку терапії та періодично під час її проведення слід здійснювати аналіз крові, включаючи визначення кількості тромбоцитів

(кількості ретикулоцитів та рівня гемоглобіну).

Якщо кількість лейкоцитів або тромбоцитів значно знижується під час терапії, стан пацієнта підлягає пильному моніторингу, та слід здійснювати постійний загальний аналіз крові пацієнта. Застосування препарату Карбалекс ретард слід припинити при появі ознак пригнічення функції кісткового мозку.

Пацієнтів слід проінформувати про ранні ознаки токсичності та симптоми можливих гематологічних порушень, а також про симптоми дерматологічних та печінкових реакцій. Пацієнта слід попередити, що у випадку появи таких реакцій як жар, ангіна, шкірні висипання, виразки в ротовій порожнині, синці, які легко виникають, точкові крововиливи або геморагічна пурпура, слід негайно звернутися до лікаря.

Серйозні дерматологічні реакції. Серйозні дерматологічні реакції, які включають токсичний епідермальний некроліз (ТЕН або синдром Лайєлла) та синдром Стівенса-Джонсона (ССД), при застосуванні препарату Карбалекс виникають дуже рідко. Пацієнти з серйозними дерматологічними реакціями можуть потребувати госпіталізації, оскільки ці стани можуть загрожувати життю та мати летальний характер. Більшість випадків розвитку ССД/ТЕН відзначаються протягом перших кількох місяців лікування препаратом Карбалекс ретард. При розвитку ознак та симптомів, що свідчать про серйозні дерматологічні реакції (наприклад ССД, синдром Лайєлла/ТЕН), прийом препарату Карбалекс ретард слід негайно припинити та призначити альтернативну терапію.

Ретроспективні дослідження у пацієнтів-китайців етнічної групи Хан продемонстрували виражену кореляцію між шкірними реакціями ССД/ТЕН, пов'язаними з карбамазепіном, та наявністю у цих пацієнтів людського лейкоцитарного антигену (HLA), алелі (HLA)-В*1502. Більша частота повідомлень про розвиток ССД (швидше рідко, ніж дуже рідко) характерна для деяких країн Азії (наприклад Тайвань, Малайзія та Філіппіни), де серед населення превалює алель (HLA)-В*1502. Кількість носіїв цього алеля серед населення Азії становить понад 15 % на Філіппінах, у Таїланді, Гонконгу та Малайзії, приблизно 10 % – у Тайвані, майже 4 % – у Північному Китаї, приблизно від 2 % до 4 % – у Південній Азії (включаючи Індію) і менше 1 % – у Японії та Кореї. Поширення алеля (HLA)-В*1502 є незначним серед європейських, африканських народів, серед корінного населення Америки та латиноамериканського населення.

У тих пацієнтів, які генетично можуть належати до груп ризику, перед початком лікування препаратом Карбалекс ретард слід проводити тестування на присутність алеля (HLA)-В*1502. Якщо аналіз пацієнта на присутність алеля (HLA)-В*1502 дає позитивний результат, то застосування препарату Карбалекс слід уникати, якщо тільки переваги від такого лікування значно не перевищують ризики. Алель (HLA)-В*1502 може бути фактором ризику розвитку ССД/ТЕН у пацієнтів-китайців, які отримують інші протиепілептичні засоби, що можуть бути пов'язані з виникненням ССД/ТЕН. Таким чином, слід уникати застосування інших препаратів, що можуть бути пов'язані з виникненням ССД/ТЕН, у пацієнтів, які мають алель (HLA)-В*1502, якщо можна застосовувати іншу альтернативну терапію. Зазвичай не рекомендується проводити генетичний скринінг пацієнтів, серед національностей яких низький коефіцієнт алеля (HLA)-В*1502. Зазвичай не рекомендується проводити скринінг у осіб, які вже отримують Карбалекс ретард, оскільки ризик виникнення ССД/ТЕН значно обмежений першими кількома місяцями, незалежно від присутності в генах пацієнта алеля (HLA)-В*1502.

Результати генетичного скринінгу в жодному разі не повинні заміняти відповідного клінічного нагляду та лікування пацієнта. Багато азіатських пацієнтів, які мають ген алеля (HLA)-В*1502 та проходять курс лікування препаратом Карбалекс ретард, не мають ССД/ТЕН, а пацієнти будь-якої національності, які не мають алеля (HLA)-В*1502, можуть захворіти на ССД/ТЕН. Роль у розвитку та захворюваності ССД/ТЕН інших можливих чинників, таких як рівень дозування протиепілептичного препарату, комплайнс, супутні препарати, вплив інших захворювань та рівень моніторингу шкірних порушень, ще не досліджувалися.

Інші дерматологічні реакції. Можливий розвиток скороминучих та таких, що не загрожують здоров'ю, легких дерматологічних реакцій, наприклад ізольованої макулярної або макулопапульозної екзантеми. Зазвичай вони минають через кілька днів або тижнів як при постійному дозуванні, так і після зниження дози. Разом з тим, оскільки ранні ознаки більш серйозних дерматологічних реакцій може бути дуже складно відрізнити від помірних скороминучих реакцій, пацієнтові слід перебувати під пильним наглядом, щоб негайно припинити застосування препарату, якщо з його продовженням реакція погіршиться.

Наявність у пацієнта алеля (HLA)-В*1502 не є фактором ризику виникнення у нього менш серйозних шкірних реакцій на карбамазепін, таких як синдром гіперчутливості до протисудомних засобів або незначні висипання (макулопапульозні висипання).

Гіперчутливість. Карбалекс ретард може спровокувати розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи множинні реакції гіперчутливості, з локалізацією у шкірі, печінці, кровотворних органах та лімфатичній системі або інших органах, сукупно або окремо, у межах системної реакції.

Пацієнтів з реакціями гіперчутливості на карбамазепін слід проінформувати про те, що приблизно 25-30 % таких пацієнтів також можуть мати реакції гіперчутливості на окскарбазепін.

При застосуванні карбамазепіну та фенітоїну можливий розвиток перехресної гіперчутливості.

Загалом при появі ознак та симптомів, що вказують на гіперчутливість, застосування препарату Карбалекс ретард слід негайно припинити.

Напади. Карбалекс ретард слід застосовувати з обережністю пацієнтам зі змішаними нападами, які включають абсанси (типові або нетипові). За таких обставин препарат може провокувати напади. У випадку провокування нападів застосування препарату Карбалекс ретард слід негайно припинити.

Підвищення частоти нападів може мати місце під час переходу від пероральних форм препарату до супозиторіїв.

Функція печінки. Упродовж терапії препаратом необхідно проводити оцінку функції печінки на вихідному рівні та періодичні оцінки цієї функції протягом терапії, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі та у пацієнтів літнього віку. При загостренні порушень функції печінки або у пацієнтів з активною фазою захворювання печінки необхідно негайно припинити прийом препарату.

Функція нирок. Рекомендується проводити оцінку функції нирок та визначення рівня азоту сечовини крові на початку та періодично протягом курсу терапії.

Антихолінергічні ефекти. Карбалекс ретард виявляє помірну антихолінергічну активність. Таким чином, пацієнтам з підвищеним внутрішньоочним тиском слід перебувати під пильним наглядом під час терапії.

Психічні ефекти. Слід пам'ятати про ймовірність активізації латентного психозу та у пацієнтів літнього віку – сплутаності свідомості або збудженості.

Ендокринні ефекти. Були зареєстровані випадки проривних кровотеч у жінок, які отримували Карбалекс у комбінації з гормональними протизаплідними засобами. Оскільки Карбалекс може негативно впливати на ефективність гормональних контрацептивів, жінкам репродуктивного віку слід порадити розглянути можливість застосування альтернативних форм контрацепції під час застосування препарату. Через індукцію ферментів печінки Карбалекс може стати причиною зниження терапевтичного ефекту препаратів естрогенів та/або прогестерону (тобто перешкоджати ефективній контрацепції).

Моніторинг рівня препарату у плазмі крові. Незважаючи на те, що кореляція між дозуванням та рівнем карбамазепіну у плазмі крові, а також між рівнем карбамазепіну у плазмі крові та клінічною ефективністю і переносимістю, недостовірна, моніторинг рівня препарату у плазмі крові може бути доцільним у таких випадках: при раптовому підвищенні частоти нападів, перевірці дотримання пацієнтом режиму призначеної терапії, при вагітності, при лікуванні дітей та підлітків; при підозрі на порушення абсорбції, при підозрюваній токсичності та при застосуванні більше одного препарату.

Зниження дози та відміна препарату. Раптова відміна препарату Карбалекс ретард може спровокувати напади. При необхідності раптової відміни препарату пацієнтам з епілепсією перехід на новий протиепілептичний препарат має відбуватися на тлі терапії відповідним лікарським препаратом (наприклад діазепам внутрішньовенно, ректально, або фенітоїн внутрішньовенно).

Переведення хворого з прийому таблеток на прийом таблеток ретард. Клінічний досвід показує, що у деяких хворих при застосуванні таблеток ретард може виникнути необхідність у підвищенні дози препарату.

Враховуючи лікарські взаємодії і різну фармакокінетику протиепілептичних препаратів, пацієнтам літнього віку дози препарату Карбалекс ретард слід підбирати з обережністю.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Оскільки препарат знижує швидкість реакцій, слід бути обережними під час керування автотранспортом і роботи зі складними механізмами у період застосування Карбалекс ретард.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ефективність лікарських засобів, таких як пероральні коагулянти (похідні кумарину), кінідин, гормональні контрацептиви, деякі антибіотики (доксициклін), пов'язаних з індукцією печінкових ферментів, може знизитись.

Слід уникати вживання грейпфрутового соку, який значно підвищує всмоктування карбамазепіну. Прийом карбамазепіну впливає на зміну лабораторних показників

роботи щитовидної залози (тиреоїдних гормонів).

Цитохром Р ₄₅₀ 3А4 (CYP3A4) є основним ферментом, що каталізує утворення активного метаболіту карбамазепіну-10,11-епоксиду. Одночасне застосування інгібіторів CYP3A4 може спричиняти підвищення концентрації карбамазепіну у плазмі крові, що, у свою чергу, може призводити до розвитку побічних реакцій. Одночасне застосування індукторів CYP3A4 може посилювати метаболізм карбамазепіну, що призводить до потенційного зниження концентрації карбамазепіну у плазмі крові та терапевтичного ефекту. Подібним чином припинення прийому індуктора CYP3A4 може знижувати швидкість метаболізму карбамазепіну, що призводить до підвищення рівня карбамазепіну у плазмі крові.

Карбамазепін є потужним індуктором CYP3A4 та інших ферментних систем фази І та фази ІІ у печінці, тому може знижувати концентрації інших препаратів у плазмі крові, які переважно метаболізуються CYP3A4 шляхом індукції їхнього метаболізму.

Людська мікросомальна епоксид-гідролаза являє собою фермент, відповідальний за утворення 10,11-трансдіол-похідних із карбамазепіну-10,11-епоксиду. Одночасне призначення інгібіторів людської мікросомальної епоксид-гідролази може призвести до підвищення концентрацій карбамазепіну-10,11-епоксиду у плазмі крові.

Препарати, які можуть підвищувати рівень карбамазепіну в плазмі крові. Оскільки підвищення рівня карбамазепіну у плазмі крові може призводити до появи небажаних реакцій (наприклад запаморочення, сонливість, атаксія, диплопія), то дозування препарату Карбалекс необхідно відповідно коригувати та/або контролювати його рівень у плазмі крові при одночасному застосуванні з такими препаратами.

Аналгетики, протизапальні препарати : декстропропоксифен, ібупрофен.

Андрогени : даназол.

Антибіотики : макролідні антибіотики (наприклад еритроміцин, тролеандоміцин, йозаміцин, кларитроміцин).

Антидепресанти : дезипрамін, флуоксетин, флувоксамін, нефазодон, пароксетин, тразодон, вілоксазин.

Протиепілептичні : стирипентол, вігабатрин.

Протигрибкові засоби : азоли (наприклад ітраконазол, кетоконазол, флуконазол, вориконазол).

Антигістамінні препарати : лоратадин, терфенадин.

Антипсихотичні препарати : оланзапін.

Протитуберкульозні препарати : ізоніазид.

Противірусні препарати : інгібітори протеази для ВІЛ (наприклад ритонавір).

Інгібітори карбоангідрази : ацетазоламід.

Серцево-судинні препарати : дилтіазем, верапаміл.

Препарати для лікування захворювань ШКТ : циметидин, омепразол.

Міорелаксанти : оксибутинін, дантролен.

Антиагрегантні препарати : тиклопідин.

Інші речовини : грейпфрутовий сік, нікотинамід (у дорослих, тільки у високих дозах).

Препарати, які можуть підвищувати рівень активного метаболіту карбамазепіну-10,11-епоксиду у плазмі крові.

Оскільки підвищений рівень активного метаболіту карбамазепіну-10,11-епоксиду у плазмі крові може спричинити розвиток побічних реакцій (наприклад запаморочення, сонливість, атаксію, диплопію), дозування препарату Карбалекс ретард необхідно відповідно коригувати та/або контролювати рівень препарату у плазмі крові, якщо Карбалекс ретард приймати одночасно з такими препаратами: локсапін, кветіапін, примідон, прогабід, вальпроєва кислота, валноктамід та валпромід.

Препарати, які можуть знижувати рівень карбамазепіну у плазмі крові.

Може бути необхідною корекція дози препарату Карбалекс ретард при одночасному застосуванні з такими препаратами.

Протиепілептичні препарати : фелбамат, метсуксимід, окскарбазепін, фенобарбітон, фенсуксимід, фенітоїн та фосфенітоїн, примідон та клоназепам (хоча дані щодо нього суперечливі).

Протипухлинні препарати : цисплатин або доксорубіцин.

Протитуберкульозні препарати : рифампіцин.

Бронходилататори або протиастматичні препарати : теофілін, амінофілін.

Дерматологічні препарати : ізотретиноїн.

Взаємодія з іншими речовинами : препарати лікарських трав, що містять звіробій (Hypericum perforatum).

Вплив препарату Карбалекс ретард на рівень у плазмі крові одночасно призначених препаратів.

Карбамазепін може знижувати рівень деяких препаратів у плазмі крові та зменшувати або нівелювати їх ефекти. Можлива необхідність корекції дозування нижче наведених препаратів відповідно до клінічних вимог.

Аналгетики, протизапальні препарати : метадон, парацетамол, феназон (антипірин), трамадол.

Антибіотики : доксициклін.

Антикоагулянти: пероральні антикоагулянти (наприклад варфарин, фенпрокоумон, дикумарол та аценокумарол).

Антидепресанти : бупропіон, циталопрам, нефазодон, тразодон, трициклічні антидепресанти (наприклад іміпрамін, амітриптилін, нортриптилін, кломіпрамін). Карбалекс не рекомендовано застосовувати одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (МАО); перед початком застосування препарату необхідно припинити прийом інгібітору МАО (щонайменше за два тижні або раніше, якщо це дозволяють клінічні обставини).

Протиепілептичні препарати : клобазам, клоназепам, етосукцимід, фелбамат, ламотриджин, окскарбазепін, примідом, тіагабін, топірамат, вальпроєва кислота, зонісамід. Повідомлялося як про підвищення рівня фенітоїну у плазмі крові внаслідок дії карбамазепіну, так і про його зниження та про поодинокі випадки збільшення рівня мефенітоїну у плазмі крові.

Протигрибкові препарати : ітраконазол.

Антигельмінтні препарати : празиквантел.

Протипухлинні препарати : іматиніб.

Нейролептичні препарати : клозапін, галоперидол та бромперидол, оланзапін, кветіапін, рисперидон, зипразидон.

Противірусні препарати : інгібітори протеази для лікування ВІЛ (наприклад індинавір, ритонавір, саквінавір).

Анксіолітики : алпразолам, мідазолам.

Бронходилататори або протиастматичні препарати : теофілін.

Контрацептивні препарати : гормональні контрацептиви (слід розглянути можливість застосування альтернативних методів контрацепції).

Серцево-судинні препарати : блокатори кальцієвих каналів (група дигідропіридину), наприклад фелодипін, дигоксин.

Кортикостероїди : кортикостероїди (наприклад преднізолон, дексаметазон).

Імунодепресанти : циклоспорин, еверолімус.

Тиреоїдні препарати : левотироксин.

Взаємодія з іншими препаратами : препарати, що містять естрогени та/або прогестерони.

Комбінації препаратів, які вимагають окремого розгляду.

Одночасне застосування карбамазепіну та леветирацетаму може призвести до посилення токсичності карбамазепіну.

Одночасне застосування карбамазепіну та ізоніазиду може призвести до посилення гепатотоксичності ізоніазиду.

Одночасне застосування карбамазепіну і перепаратів літію або метоклопраміду, а також карбамазепіну і нейролептиків (галоперидол, тіоридазин) може призвести до посилення побічних неврологічних ефектів (у випадку останньої комбінації – навіть за умови терапевтичних рівнів у плазмі крові).

Комбінована терапія препаратом Карбалекс ретард та деякими діуретиками (гідрохлоротіазид, фуросемід) може призвести до виникнення симптоматичної гіпонатріємії.

Карбамазепін може антагонізувати ефекти недеполяризуючих м'язових релаксантів (наприклад панкуронію). Може виникнути необхідність підвищення доз цих препаратів, а пацієнти потребують пильного моніторингу через можливість швидшого, ніж очікується, завершення нейром'язової блокади.

Карбамазепін, як і інші психотропні препарати, може знижувати переносимість алкоголю, тому пацієнтам рекомендовано утримуватися від вживання алкоголю.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Як протисудомний засіб Карбалекс ретард ефективний при фокальних (парціальних) судомних нападах (простих і комплексних), що супроводжуються або не супроводжуються вторинною генералізацією, при генералізованих тоніко-клонічних судомних нападах, а також при комбінації вказаних типів нападів.

У клінічних дослідженнях при застосуванні препарату Карбалекс ретард як монотерапії у пацієнтів з епілепсією (особливо у дітей і підлітків) була відзначена психотропна дія препарату, яка частково проявлялася позитивним впливом на симптоми тривожності і депресії, а також зниженням роздратованості та агресивності. За даними деяких досліджень, вплив препарату Карбалекс ретард на когнітивну функцію і психомоторні показники залежав від дози і був або сумнівним, або негативним. В інших дослідженнях був відзначений позитивний вплив препарату на показники, що характеризують увагу, здатність до навчання і запам'ятовування.

Як нейротропний засіб Карбалекс ретард ефективний при деяких неврологічних захворюваннях: так, наприклад, він запобігає больовим нападам при ідіопатичній і вторинній невралгії трійчастого нерва. Крім того, Карбалекс ретард застосовується для полегшення нейрогенного болю при різних станах, у тому числі при сухотці спинного мозку, посттравматичних парестезіях і постгерпетичній невралгії. При синдромі алкогольної абстиненції Карбалекс ретард підвищує поріг судомної готовності (який при цьому стані знижений) і зменшує вираженість клінічних проявів синдрому, таких як збудливість, тремор, порушення ходи. У хворих на нецукровий діабет центрального генезу Карбалекс ретард зменшує діурез і відчуття спраги.

Підтверджено, що як психотропний засіб Карбалекс ретард ефективний при: лікуванні гострих маніакальних станів; підтримуючому лікуванні біполярних афективних (маніакально-депресивних) розладів (як монотерапія, так і в комбінації з нейролептичними засобами, антидепресантами або препаратами літію); шизоафективних психозах; маніакальних психозах, при яких він застосовується у комбінації з нейролептиками; а також при гострій поліморфній шизофренії ( rapid cycling episodes ). Механізм дії карбамазепіну – активної речовини препарату Карбалекс ретард – з'ясований лише частково. Карбамазепін стабілізує мембрани надто збуджених нервових волокон, інгібує виникнення повторних нейрональних розрядів і знижує синаптичне проведення збуджувальних імпульсів. Встановлено, що головним механізмом дії препарату є запобігання повторному утворенню натрійзалежних потенціалів дії у деполяризованих нейронах шляхом блокади натрієвих каналів. Протисудомна дія препарату в основному зумовлена зниженням вивільнення глутамату і стабілізацією мембран нейронів, у той час як антиманіакальний ефект може бути зумовлений пригніченням метаболізму допаміну і норадреналіну.

Фармакокінетика.

Після орального застосування карбамазепін майже повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту Сmax при одноразовому прийомі досягається через 12 годин. Зв'язок з білками крові – 70-80 %. У спинномозковій рідині і слині утворюється концентрація, пропорційна до частки незв'язаної з білками активної речовини (20-30 %). Проникає у материнське молоко (25-60 % від рівня в плазми) і через плацентарний бар'єр. Уявний об'єм розподілу становить 0,8-1,9 л/кг. При одноразовому прийомі T1/2 – 25-65 годин; при довготривалому застосуванні -8-29 годин (унаслідок індукції ферментів метаболізму). У пацієнтів, які застосовують індуктори монооксигеназної системи (фенітоїн, фенобарбітал), T1/2 складає 8-10 годин. Карбамазепін метаболізується у печінці і виводиться переважно нирками. Пролонгована дія таблеток не залежить від прийому їжі. При бажанні таблетки можна розчинити в рідині (вода, чай, апельсиновий сік, молоко) без ризику втрати їхнього ефекту. Пригнічуючи активність ензимів CYP-450-IIIA4 у шлунку та печінці, грейпфрутовий сік значно підвищує біодоступність карбамазепіну.

Початок протисудомної дії варіює від кількох годин до кількох днів (іноді до 1 місяця).

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

Карбалекс 300 мг ретард: білого або майже білого кольору круглі таблетки з двома розподільними рисками з одного боку таблетки;

Карбалекс 600 мг ретард: білого або майже білого кольору витягнуті таблетки, з одною рискою з обох боків.

Термін придатності.

5 років.

Умови зберігання.

Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при

температурі не вище 25 ⁰ С.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Г.Л. Фарма ГмбХ/GL Pharma GmbH.

Місцезнаходження.

Шлоссплац 1, 8502 Ланах, Австрія/Schlossplatz 1, 8502 Lannach, Austria.