Личный кабинет
КЕТИЛЕПТ РЕТАРД табл. пролонг. п/о 300 мг блистер №60
rx
Код товара: 529602
Производитель: Egis (Венгрия)
11 300,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Ketileept отсталый
Кетилепс. Ретард.
Место хранения:
Активный ингредиент : Кветиапин;
1 таблетка, покрытая оболочкой, длительное действие содержит 57,56 мг, 172,680 мг, 230,24 мг, 345,36 мг или 460,48 мг, фумарат на 345,36 мг или 460,48 мг (соответствует 50 мг, 150 мг, 200 мг, 300 мг или 400 мг);
Вспомогательные вещества :
Метакрилатный сополимер (тип а), безводная лактоза (сушеный распылительный SD 250), кристаллическая мальтоза (Advantose 100), тальк, стеарат магния, овощ;
Состав оболочки: метакрилатный сополимер (тип a), триэтилцитрат (цитрофол).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты оболочкой, длительное действие.
Основные физико-химические свойства:
50 мг: белый или почти белый, круглый, диоксид таблетки, с гравировкой номер "50" на одной стороне;
150 мг: белый или почти белый, расширяющийся, диоксид таблетки, с гравировкой номер «150» на одной стороне;
200 мг: белый или почти белый, продлевающий, диоксид таблетки, с гравировкой числа «200» на одной стороне;
300 мг: белый или почти белый, расширяющийся, диоксид таблетки, с гравировкой номер «300» на одной стороне;
400 мг: белый или почти белый, овальный, пилюльки диоксида, с гравировкой номер «400» на одной стороне.
Фармакотерапевтическая группа. Антипсихотики. ATT CODE N05A H04.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Кветиапин является атипичным антипсихотическим лекарственным средством. Кветиапин и его активная плазменная метаболит NORKVETIAPIN взаимодействуют со многими нейротрансмиттовыми рецепторами. Кветиапин и Norkvetiapine выставляют сродство с серотонином (5pt 2 ) и дофамин D 1- и D 2 рецепторами мозга. Именно эта комбинация рецепторного антагонизма с более высокой селективностью до 5pt 2 , чем к рецепторам D 2 , считается, что он способствует клиническому антипсихотическим эффектам и низкой склонности к экстрапирамидальным сторонам симптомы при использовании подготовки кетлеэпта® по сравнению с типичным антипсионным наркотики.
Quetiapine не имеет сродства с носителем норпинефрина (сетка - Norepinphrine Transporter (PNA)) и имеет низкую аффинность с серотонином 5 из 1 а-рецепторов, а Norkvetiapine имеет высокую аффинность с обоими веществами. Ингибирование NORKETIAPINE, а также агонистское действие агониста на 5HT 1 A-рецепторах может способствовать терапевтической эффективности препарата ketileeept® retrard в качестве антидепрессанта. Кветиапин и Норкветиапин имеют высокую аффинность с гистаминергическими рецепторами и альфа- 1 -адренорецепторами и умеренным
Сродство с альфа- 2 -адренорецепторами. Кветиапин также имеет низкое сродство или без аффинности с мускариновыми рецепторами, в то время как NORKVETIAPIN имеет умеренное или высокое сродство с несколькими подтипами мускариновых рецепторов.
Фармакодинамические эффекты .
Кветиапина активна в тестах для антипсихотической активности, такая как условно рефлекторное предотвращение. Он также блокирует влияние агонистов допамина, которые измеряются или поведенчески или электрофизиологически, и увеличивают концентрацию метаболитов дофамина, неврохимический индекс подавления D 2 рецепторов.
Фармакокинетика.
Поглощение
Кветиапин хорошо поглощен после устного использования. Самая высокая концентрация (T MAX) Quetiapin и Norkvetiapin в плазме крови достигается примерно через 6 часов после приема подготовки кетлепта® задержки. Пиковые молярные концентрации в равновесном состоянии активного метаболита NORKVETIAPINE составляют 35% от такого кватапина.
Фармакокинетика Кветиапина и NORKVETIAPINE является линейным и пропорциональным дозам до 800 мг включительно при нанесении один раз в день. При сравнении одинаковых общих ежедневных доз препарата KETILEEPT® Retard, который занял 1 раз в день и квататипин немедленный выпуск (кветиапящий фумарат немедленный выпуск), который был принят два раза в день, площадь под кривой «концентрация - время» (AUC ) Был то же самое, но максимальная концентрация в плазме крови (C max ) составляла на 13% ниже в равновесии. При сравнении препарата KETILEEEPET® замедляется с непосредственным высвобождением Quetiapine немедленного высвобождения метаболита NORKVETIAPINE, было ниже на 18%.
Во время исследования, который изучал влияние пищи на биодоступность кветиапина, было обнаружено, что высокие жировые продукты, вызывающие статистически значимое увеличение C Max и AUC из KETILEEPT®, отстают примерно на 50% и 20% соответственно. Нельзя исключить, что влияние пищи с большим содержанием жира на биодоступность препарата может быть выше. Легкая еда не имеет значительного влияния на C Max и Auc Quetiapin. Retard KETILEEPEPT® рекомендуется взять один раз в день по крайней мере за час до еды.
Распределение
Приблизительно 83% кветиапина связывается с белками плазмы крови.
Метаболизм
Кветиапин активно метаболизируется в печени, использование радиоактивных меченых Quetiapine выявило, что менее 5% кветиапина не метаболизируется и выделяется в неизменной форме с мочой или фекалиями.
Разведение.
Периоды кетаапина и норчапетиапина на полпути примерно 7 и 12 часов соответственно. Приблизительно 73% радиоактивной этикетки выводится с мочой и 21% - с фекалиями.
Лицо с мочой, менее 5% от общей части радиоактивности средней молярной дозы дозы свободной кветиапины и активного метаболита NORKVETIAPIN.
Специальные группы населения.
Секс
Фармакокинетика кветиапина у женщин и мужчин не отличается.
Лица летнего возраста
Средний клиренс Кветиапина у пожилых людей составляет примерно на 30-50% ниже, чем взрослые люди в возрасте 18-65 годов.
Нарушение функции почек
Средний плазменный клиренс Quetiapine у пациентов с тяжелой почечной функцией (зазор креатинина менее 30 мл / мин / 1,73 м 2 ) был уменьшен примерно на 25%, но индексы индивидуальных зазоров находятся в пределах, характерных для здоровых людей.
Нарушение функции печени
Средняя плазменный клиренс Кветиапина снижается примерно на 25% у пациентов с известной функцией печени (стабильный алкогольный цирроз). Поскольку Quetiapine в значительной степени метаболизируется в печени, у пациентов с нарушением функции печени, ожидается, что он увеличит свой уровень в плазме крови. Для таких пациентов могут потребоваться корректировки дозы.
Клинические характеристики.
Индикация.
Retard KETILEPT® показан для лечения:
• шизофрения, включая профилактику рецидивов у пациентов со стабильным ходом шизофрении, получающей поддержку кветиапе;
• Биполярное расстройство, в частности:
- для лечения умеренных и тяжелых маниакальных эпизодов в биполярном расстройстве;
- для лечения тяжелых депрессивных эпизодов в биполярном расстройстве;
- Для профилактики рецидивов заболевания у пациентов с биполярным расстройством у пациентов с маниальными или депрессивными эпизодами, в которых эффективна кветиапин.
• В качестве дополнительной терапии при тяжелых депрессивных эпизодах у пациентов с тяжелым депрессивным расстройством (TDR), в котором был зафиксирован неоптимальный ответ на антидепрессанты монотерапии. К началу терапии доктор должен тщательно изучить профиль безопасности KETILEEEPT® Retard.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому компоненту препарата. Противопоказанное одновременное использование ингибиторов цитохрома P450 3A4, таких как ингибиторы протеазы HIV, противогрибковые препараты азола, эритромицин, кларитромицин и нефазный.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Ввиду того факта, что Quetiapin в первую очередь действует на центральную нервную систему, ретард KETILEPT® должен использоваться в сочетании с другими препаратами, имеющими аналогичный эффект, и алкоголь.
Цитохромный P450 (CYP) 3A4 представляет собой фермент, который в основном отвечает за временную метаболизм. При изучении взаимодействия у здоровых добровольцев сопутствующее использование Quetiapine (25 мг) с кетоконазолом (ингибитор CYP 3A4) вызвал увеличение AUC
Quetiapine 5-8 раз. Таким образом, сопутствующее использование Quetiapine с ингибиторами CYP 3A4 противопоказано. Также не рекомендуется использовать сок грейпфрута в течение периода лечения Кветиапина.
Во время изучения многократной дозы использования для оценки фармакокинетики кветиапина, которая была предписана до и во время лечения карбамазепина (индуктора печени фермента), сопровождающее использование карбамазепина значительно увеличило клиренс Кветиапина. Это увеличение оформления сократилось системное воздействие кветиапина (измеренное областью AUC) до уровня, который усреднил 13% от воздействия при использовании самой Кветиапии, хотя у некоторых пациентов есть больший эффект. В результате этого взаимодействия могут быть сформированы более низкие концентрации плазмы в крови, которые могут повлиять на эффективность ретара типа KETILEEPEPT®.
Сопутствующее использование кветиапина и фенитоина (другой индуктор микросомального фермента) вызвало увеличение клиренса QuetiaPin примерно на 450%. Лечение пациентами KETILEEET® Retard, получающих пациенты, получающие пациенты, получающие индуктор фермента печени, могут быть обнаружены только в том случае, если доктор считает, что преимущества использования приготовления ремни безопасности KETILEEPT® преобладают риски, связанные с индуктором фермента печени. Важно, чтобы любые изменения в приеме индуктора должны быть постепенными. При необходимости он должен быть заменен неиндуктором (например, натрий ValProate) (см. Раздел «Особенности применения»).
Фармакокинетика Quetiapine существенно не изменяется с сопутствующим использованием таких антидепрессантов, таких как имипрамин (известный ингибитор CYP 2D6) или флуоксетина (известный ингибитор CYP 3A4 и CYP 2D6).
Сопутствующее использование таких антипсихотиков, как рисперидон или галоперидол, не вызывало значительных изменений фармакокинетики кветиапина. Одновременное использование Quetiapine и Thioridazine вызвало увеличение клиренса Quetiapine примерно на 70%.
При одновременном использовании цимацидина фармакокинетика Кветиапина не изменилась.
Фармакокинетика лития не изменилась, когда оно одновременно используется с кветиапой.
Во время исследования при сравнении комбинаций лития с ретаркой KETILEEPT® и плацебо с Cathilept® Retard у взрослых пациентов, страдающих от острых руководств, повышение частоты экстрапирамидальных явлений (особенно тремор), сонливости и массы тела увеличивается в группе лития по сравнению с группой плацебо. Отказ
В фармакокинетике вальпроата натрия и кветиапина были отмечены клинически значимые изменения, когда они используются одновременно. В ретроспективном исследовании с участием детей и подростков, получивших вальпроата натрия, кветиапина или сочетание этих препаратов, увеличение количества случаев лейкопении и нейтропении наблюдалось в группе, принимающих оба лекарства по сравнению с группами, получающими эти лекарства по отдельности.
Исследование взаимодействия с сердечно-сосудистыми препаратами не проводилось.
Осторожно следует принимать при одновременном использовании кветиапина с лекарственными средствами, которые нарушают баланс электролита или расширяют интервал QT.
У пациентов, которые использовали Кветиапин, были случаи ложных положительных результатов фермента иммуноанализируя наличие метадона и трициклических антидепрессантов. Рекомендуется проверить сомнительные результаты скрининга иммуноанализ соответствующим хроматографическим методом.
Особенности приложения.
Поскольку KETILEEEPT® Retard показан для лечения шизофрении, биполярного расстройства и сопутствующей обработки депрессивных эпизодов у пациентов с TDP, необходимо тщательно рассмотреть профиль безопасности лекарственного средства ввиду диагностированного пациента и дозы, которую она принимает.
Долгосрочная эффективность и безопасность сопутствующей терапии пациентов с PDP не были оценены, но долгосрочная эффективность и безопасность монотерапии изучались у взрослых пациентов.
Дети
Retard KETILEPT® не рекомендуется использовать для детей из-за отсутствия данных, которые были бы подтверждены этой возрастной группой. Эти клинические экзамены Кветиапины показали, что, помимо известного профиля безопасности взрослых, некоторые нежелательные явления выше у детей, чем взрослые (повышенные аппетит, рост уровней пролактина в сыворотке крови и экстрапирамидальных симптомов), и одно явление, которое было обнаружено , Ранее он не наблюдался в ходе исследований со взрослыми пациентами (увеличение артериального давления). Кроме того, дети и подростки изменили изменения в показателях функции щитовидной железы.
Следует также отметить, что отсроченный эффект лечения для роста и сексуального созревания не изучался в течение более 26 недель. Долгосрочное влияние на когнитивное и поведенческое развитие неизвестно.
При контролируемых плацебо-контролируемых клинических исследований, пациенты в детском и подростковом возрасте Кветиапина по сравнению с плацебо сопровождались повышенной частотой экстрапирамидальных симптомов (EPS) у пациентов, получавших шизофрения и биполярную мани (см. Раздел «Побочные реакции»).
Самоубийство / суицидальные мысли или клиническое ухудшение.
Депрессия с биполярным расстройством связана с повышенным риском мыслей самоубийств, самоукона и самоубийства (явления, связанные с самоубийством). Этот риск хранится до создания выраженной ремиссии. Поскольку улучшение не может наблюдаться в течение первых недель лечения или дольше, по мнению пациентов, необходимо тщательно соблюдать появление такого улучшения. Согласно общему клиническому опыту, риск самоубийства увеличивается на ранних этапах улучшения.
Кроме того, необходимо учитывать потенциальный риск явлений, связанных с самоубийством, после резкой суспензии лечения кветиапином.
Другие психические заболевания, которые назначаются на ретард KETILEEPT®, также связаны с повышенным риском явлений. Кроме того, эти заболевания могут происходить одновременно с депрессивными эпизодами.
При лечении пациентов с другими психическими расстройствами следует проводить следующие меры предосторожности, как при лечении пациентов с тяжелыми депрессивными эпизодами.
Пациенты в истории которого наблюдали явления, связанные с самоубийством, или демонстрируют значительный уровень самоубийства, до начала терапии, имеют более высокий риск самоубийственных мыслей или попыток самоубийства и должны находиться под тщательным наблюдением во время лечения. Существует повышенный риск самоубийственного поведения у пациентов в возрасте до 25 лет. Тщательное наблюдение за пациентами, в частности тех, кто высокий риск, должен сопровождаться медицинской терапией, особенно в начале лечения и с последующими изменениями дозы. Пациенты (и их карьеры) следует предупредить о необходимости мониторинга клинического ухудшения, самоубийства или мнений и изменений в поведении и немедленном лечении медицинской помощи в появлении симптомов.
Сообщалось, что пациенты в возрасте до 25 лет с тяжелыми депрессивными эпизодами в биполярных расстройствах, обработанных Кветиапой, происходит повышенный риск событий, связанных с самоубийством. Также риск убеждений, связанных с самоубийством, существует у пациентов с TDR в возрасте до 25 лет, принимая Кветиапин.
Сонливость
Лечение кветиапин связано с сонливостью и аналогичными симптомами, такими как седация. В ходе клинических исследований лечение пациентов с биполярной депрессией такими симптомами происходило, как правило, в течение первых 3 дней лечения и предпочтительно от света до умеренной интенсивности. Пациенты с биполярной депрессией и пациентами с депрессивными эпизодами с TDR, в которых происходит сонливость, может наблюдаться в течение 2 недель после появления сонливости или до тех пор, пока симптомы не исчезнут или расторжение лечения. Лечение кетапином сопровождалось ортостатическим гипотензией и сопутствующим головокружением, что, как и сонливость, обычно происходит во время периода титрования дозы. Эти явления могут способствовать повышению частоты случайных травм (падения), особенно среди пожилых пациентов. Следовательно, пациенты должны учитываться как осторожны, пока они не привыкли к возможным эффектам лекарственного средства.
Сердечно-сосудистые заболевания
Ketileept® Retard должен быть осторожным пациентам с сердечно-сосудистыми и цереброваскулярными заболеваниями или другими состояниями, которые могут привести к артериальной гипотензии. Кветиапий может вызвать ортостатическую гипотензию, особенно в начале титрования дозы, поэтому в таких случаях требуется желаемая доза или более длительная титрование.
Суд I.
В ходе исследования не было никакой разницы между частотой возникновения у пациентов, которые взяли Кветиапин и пациентов из группы плацебо. Как и при лечении других антипсихотических препаратов, рекомендуется назначать препарат пациентам с конвульсиями в анамнезе.
Экстрапирамидальные симптомы
Использование Quetiapine связано с увеличением частоты экстрапирамидальных симптомов (EPSS) по сравнению с плацебо у пациентов, получающих лечение эпизодами большой депрессии, связанной с биполярными расстройствами и тяжелыми депрессивными расстройствами.
Застосування кветіапіну асоціювалося з розвитком акатизії, що характеризувалася суб'єктивно неприємним чи таким, що спричинює дистрес, неспокоєм та потребою рухатись, що нерідко супроводжувалася нездатністю нерухомо сидіти чи стояти. Ці явища частіше спостерігаються протягом перших кількох тижнів лікування. Збільшення дози для пацієнтів, у яких розвиваються такі симптоми, може їм зашкодити.
Тардитивна дискінезія
При появі симптомів тардитивної дискінезії слід розглянути питання про необхідність зниження дози або припинення застосування препарату Кетилепт® Ретард. Симптоми тардитивної дискінезії можуть погіршуватися, і навіть виникати після припинення терапії.
Злоякісний нейролептичний синдром
Злоякісний нейролептичний синдром може бути пов'язаний з лікуванням антипсихотиками, включаючи кветіапін. Клінічні прояви включають гіпертермію, зміни психічного стану, ригідність м'язів, вегетативну нестабільність та підвищення рівня креатинфосфокінази. У такому випадку слід припинити застосування Кетилепт® Ретард та розпочати відповідне лікування.
Тяжка нейтропенія і агранулоцитоз
Під час застосування кветіапіну спостерігалася (нечасто) тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів <0,5 × 10 9 /л). Зрідка повідомлялося про агранулоцитоз (тяжку нейтропенію з інфекцією) у пацієнтів, які отримували кветіапін, зокрема в постмаркетинговий період (у тому числі летальні випадки з). Більшість випадків тяжкої нейтропенії виникали у межах двох місяців від початку терапії кветіапіном. Явного зв'язку з дозою не було встановлено. Протягом постмаркетингового періоду нормалізація лейкопенії та/або нейтропенії відбувалася після припинення терапії кветіапіном. Серед факторів ризику виникнення нейтропенії — вже наявне зниження лейкоцитів та нейтропенія, спричинена лікарськими засобами, в анамнезі. Мали місце випадки агранулоцитозу у пацієнтів без факторів ризику. Слід зважати на можливість розвитку нейтропенії у пацієнтів з інфекцією, незважаючи на відсутність факторів ризику, а також у пацієнтів з лихоманкою нез'ясованого генезу, та застосовувати відповідні клінічні заходи.
Рекомендовано припинити лікування кветіапіном при рівні нейтрофілів у крові < 1,0 × 10 9 /л. Бажано спостерігати за станом пацієнтів на предмет появи симптомів інфекції та контролювати рівень нейтрофілів (поки вони не перевищать рівень < 1,5 × 10 9 /л).
Взаємодії.
Див. також розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій». Супутнє застосування кветіапіну з потужним індуктором печінкового ферменту, таким як карбамазепін або фенітоїн, суттєво знижує концентрацію кветіапіну у плазмі крові, що може зашкодити ефективності терапії кветіапіном. Лікування препаратом Кетилепт® Ретард пацієнтів, які отримують індуктор печінкового ферменту, можна розпочинати лише в тому випадку, якщо лікар вважає, що користь від застосування препарату Кетилепт® Ретард переважає ризики від відміни індуктора печінкового ферменту. Важливо, щоб будь-які зміни застосування індуктора відбувалися поступово. Якщо потрібно, слід замінити його на неіндуктор (наприклад натрію вальпроат).
Вплив на масу тіла
Під час лікування кветіапіном повідомлялося про збільшення маси тіла, яку при застосуванні антипсихотичних препаратів слід контролювати та клінічно корегувати.
Гіперглікемія
Зрідка спостерігалися гіперглікемія та/або розвиток або загострення цукрового діабету, які іноді були пов'язані з кетоацидозом чи комою, включаючи декілька випадків із летальними наслідками. У декількох випадках мало місце попереднє збільшення маси тіла, що могло сприяти таким ускладненням. Відповідний клінічний моніторинг бажано проводити згідно з чинними інструкціями щодо застосування антипсихотичних засобів. Пацієнти, які лікуються будь-якими антипсихотичними лікарськими засобами, в тому числі кветіапіном, повинні бути під наглядом щодо виникнення симптомів гіперглікемії (таких як полідипсія, поліурія, поліфагія та слабкість), а пацієнти, які страждають на цукровий діабет або мають фактори ризику виникнення або розвитку цукрового діабету повинні регулярно перевіряти, стосовно погіршення, рівень глюкози. Вагу слід постійно контролювати.
Ліпіди
Підвищення рівня тригліцеридів, ліпідів низької щільності (ЛПНЩ) та загального холестерину і зниження рівня холестерину ліпідів високої щільності (ЛПВЩ) спостерігали у клінічних дослідженнях кветіапіну. При зміні рівня ліпідів слід призначати відповідне лікування.
Метаболічний ризик
У разі зміни показників маси тіла, глюкози крові (див. «Гіперглікемія») і ліпідів у окремих пацієнтів збільшується метаболічний ризик, що вимагає відповідного лікування.
Подовження інтервалу QT
Кветіапін не спричиняв стійкого збільшення абсолютних QT-інтервалів. Проте при передозуванні спостерігалося подовження інтервалу QT. Як і у випадку з іншими антипсихотиками, слід дотримуватися обережності, призначаючи кветіапін пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями та пацієнтам з подовженим інтервалом QT в сімейному анамнезі. Також слід дотримуватися обережності при призначенні кветіапіну з іншими лікарськими засобами, що, подовжують інтервал QT, або при одночасному застосуванні з нейролептиками, особливо пацієнтам літнього віку, пацієнтам із вродженим синдромом подовження інтервалу QT, застійною серцевою недостатністю, гіпертрофією серця, гіпокаліємією або гіпомагніємією.
Відміна прийому препарату
Гострі симптоми відміни прийому препарату, такі як безсоння, нудота, головний біль, діарея, блювання, запаморочення та роздратованість були описані після раптової відміни кветіапіну. Тому рекомендована поступова відміна прийому препарату протягом періоду щонайменше від одного до двох тижнів.
Пацієнти літнього віку із психозом, пов'язаним з деменцією.
Кетилепт® Ретард не рекомендується для лікування психозу, пов'язаного з деменцією. У хворих на деменцію при застосуванні деяких атипових антипсихотиків спостерігалося підвищення приблизно в 3 рази ризику виникнення серцево-судинних небажаних явищ. Механізм такого підвищення ризику невідомий. Підвищений ризик не може бути виключений у разі застосування інших антипсихотиків та для інших категорій пацієнтів. Кетилепт® Ретард слід застосовувати з обережністю пацієнтам з факторами ризику інсульту.
За даними мета аналізу результатів досліджень атипових антипсихотиків пацієнти літнього віку, які страждають на психоз, пов'язаний з деменцією, і приймають такі препарати, мають підвищений ризик летального наслідку, порівняно з плацебо. У дослідженнях з вивчення кветіапіну у пацієнтів літнього віку, які страждають на деменцію, причинного зв'язку між лікуванням кветіапіном та летальним наслідком встановлено не було.
Дисфагія
При застосуванні кветіапіну відзначалася дисфагія. Слід з обережністю застосовувати кветіапін пацієнтам з ризиком аспіраційної пневмонії.
Запори та непрохідність кишечнику
Запор — фактор ризику розвитку кишкової непрохідності. При застосуванні кветіапіну були зареєстровані випадки запору та непрохідності кишечнику (див. розділ «Побічні реакції»), зокрема летальні випадки у пацієнтів з більш високим ризиком розвитку кишкової непрохідності, включаючи тих пацієнтів, які отримували одночасно декілька лікарських засобів, що знижують перистальтику кишечник.
Венозна тромбоемболія
На тлі застосування нейролептичних засобів відзначалися випадки венозної тромбоемболії (ВТЕ). Оскільки пацієнти, які застосовують нейролептики, часто мають набуті фактори ризику розвитку ВТЕ, слід вжити запобіжних заходів.
Вплив на печінку
Лікування препаратом Кетилепт® Ретард слід припинити у разі розвитку жовтяниці.
Панкреатит
Повідомлялося про випадки панкреатиту протягом постмаркетингового застосування кветіапіну, але зв'язок не був встановлений. Багато з таких пацієнтів мали фактори ризику розвитку панкреатиту, такі як збільшення рівня тригліцеридів (див. розділ «Особливості застосування.»), жовчні камені та вживання алкоголю.
Кардіоміопатія і міокардит
Повідомлялося про кардіоміопатію і міокардит, однак причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням кветіапіну не було встановлено. Слід повторно оцінити доцільність застосування кветіапіну у разі підозри на кардіоміопатію або міокардит.
Додаткова інформація
Дані стосовно застосування кветіапіну у комбінації з дивалпроексом або літієм при маніакальних епізодах помірного або тяжкого ступеня є обмеженими (див. розділ «Побічні реакції»). Ці дані вказують на адитивний ефект на третьому тижні лікування.
Лактоза
Таблетки Кетилепт® Ретард містять лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, тотальною лактазною недостатністю або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Безпека та ефективність застосування кветіапіну для лікування вагітних жінок не встановлені. У ході досліджень на тваринах не отримано доказів негативного впливу. Можливий вплив на органи зору плода не вивчався. Згідно з інформацією щодо декількох вагітностей, протягом яких застосовувався кветіапін, спостерігався розвиток симптомів неонатальної абстиненції у новонароджених. Тому у період вагітності Кетилепт® Ретард можна призначати, лише якщо очікувана користь виправдовує потенційний ризик. У новонароджених, матері яких приймали кветіапін у період вагітності, спостерігалися симптоми відміни препарату.
Існують опубліковані повідомлення, що кветіапін проникає у грудне молоко людини, хоча ступінь проникнення препарату у молоко невідомий. Через брак надійних даних, необхідно прийняти рішення про припинення годування груддю або про припинення терапії кветіапіном з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини та переваги терапії для жінки.
Новонароджені, матері яких у ІІІ триместрі приймали антипсихотичні препарати (у тому числі кветіапін), мають ризик виникнення побічних реакцій, включаючи екстрапірамідні симптоми та/або симптоми відміни. У новонароджених спостерігалися такі побічні реакції: збудження, артеріальна гіпертензія, гіпотензія, тремор, сонливість, розлади дихання або розлади харчування. Таким чином, новонарожені повинні знаходитись під ретельним наглядом.
Новонароджені, матері яких у ІІІ триместрі приймали антипсихотичні препарати (у тому числі кветіапін), мають ризик виникнення побічних реакцій, включаючи екстрапірамідні симптоми та/або симптоми відміни. У новонароджених спостерігалися такі побічні реакції: збудження, артеріальна гіпертензія, гіпотензія, тремор, сонливість, розлади дихання або розлади харчування. Таким чином, новонарожені повинні знаходитись під ретельним наглядом.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Оскільки кветіапін головним чином діє на центральну нервову систему, пацієнтам не рекомендується керувати автомобілем або іншими механізмами, поки не буде визначено індивідуальної чутливості до такого впливу.
Спосіб застосування та дози.
Для кожного показання існують різні схеми дозування. Слід переконатися, що пацієнту призначено дозування, що відповідає його стану.
Кетилепт® Ретард слід застосовувати 1 раз на добу натщесерце. Таблетки слід ковтати цілими, не розламуючи, не розжовуючи та не подрібнюючи їх.
Для лікування шизофренії та маніакальних епізодів від помірного до тяжкого ступеня при біполярному розладі
Препарат Кетилепт® Ретард слід застосовувати принаймні за 1 годину до прийому їжі. Добова доза на початку терапії становить 300 мг у перший день і 600 мг на другий день. Рекомендована добова доза – 600 мг, однак якщо клінічно обґрунтовано, дозу можна підвищити до 800 мг на добу. Дозу слід коригувати у рамках діапазону ефективних доз: від 400 мг до 800 мг на добу – залежно від клінічної відповіді і переносимості. Для підтримувальної терапії при шизофренії немає необхідності у коригуванні дози.
Для лікування депресивних епізодів при біполярному розладі
Препарат Кетилепт® Ретард слід застосовувати перед сном. Загальна добова доза для перших чотирьох днів лікування становить 50 мг (в 1-й день), 100 мг (на 2-й день), 200 мг (на 3-й день) і 300 мг (на 4-й день). Рекомендована добова доза – 300 мг. Не спостерігається додаткової переваги в групі застосування 600 мг порівняно з групою 300 мг (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Доза 600 мг може бути ефективною для окремих пацієнтів. Дози вище 300 мг повинен призначати лікар з досвідом лікування біполярного розладу. Для окремих пацієнтів у разі виникнення проблем, пов'язаних з непереносимістю препарату, слід розглянути питання про зниження дози до мінімальної – 200 мг.
Для профілактики рецидиву захворювання при біполярному розладі
Для попередження наступних маніакальних, змішаних або депресивних епізодів при біполярному розладі пацієнти, у яких була відповідь на застосування препарату Кетилепт® Ретард при невідкладному лікуванні біполярного розладу, повинні продовжувати приймати Кетилепт® Ретард у тій самій дозі перед сном. Дозу препарату Кетилепт® Ретард можна коригувати у межах діапазону доз від 300 мг до 800 мг/добу, залежно від клінічної відповіді пацієнта і переносимості. Важливо, щоб для підтримувальної терапії застосовувалися найнижчі ефективні дози.
Для супутнього лікування тяжких депресивних епізодів при ТДР.
Кетилепт® Ретард слід приймати перед сном. Добова доза на початку терапії становить 50 мг у 1-й та на 2-й день, та 150 мг – на 3-й і 4-й день. У ході короткотривалих досліджень супутньої терапії (з амітриптиліном, бупропіоном, циталопрамом, дулоксетином, есциталопрамом, флуоксетином, пароксетином, сертраліном та венлафаксином) антидепресивний ефект спостерігався при дозах 150 та 300 мг/добу та при дозі 50 мг/добу – у ході короткочасного дослідження монотерапії. При застосуванні вищих доз препарату ризик розвитку побічних реакцій збільшується. Тому лікарю слід переконатись, що для лікування застосовується найнижча ефективна доза, починаючи з 50 мг/добу. Збільшення дози зі 150 до 300 мг/добу повинно ґрунтуватись на оцінці стану пацієнта.
Переведення з кветіапіну у лікарській формі, таблеток з негайним вивільненням діючої речовини
Пацієнтів, яких лікують окремими дозами кветіапіну у формі таблеток з негайним вивільненням діючої речовини можна перевести на Кетилепт® Ретард в еквівалентній загальній добовій дозі, яку слід приймати 1 раз на добу. Для забезпечення підтримання клінічної відповіді може бути необхідним період титрування дози.
Пацієнти літнього віку
Як і інші антипсихотики та антидепресанти, Кетилепт® Ретард слід з обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку, особливо на початку лікування та у період підбору дози. Може виникнути потреба у більш повільному титруванні дози препарату Кетилепт® Ретард, а добова терапевтична доза може бути нижчою, ніж та, що застосовують молодшим пацієнтам. Середній плазмовий кліренс кветіапіну був знижений на 30−50 % у осіб літнього віку порівняно з молодшими пацієнтами. Лікування пацієнтів літнього віку слід починати з дози 50 мг/добу. Дозу можна збільшувати поступово на 50 мг/добу до досягнення ефективної дози залежно від клінічної відповіді та переносимості лікування. Пацієнтам літнього віку з депресивними епізодами при ТДР прийом слід розпочинати з 50 мг/добу в 1−3-й день, збільшуючи дозу до 100 мг/добу на 4-й день і 150 мг/добу на 8-й день. Потрібно застосовувати найнижчу ефективну дозу, починаючи з 50 мг/добу. Якщо, виходячи з оцінки стану пацієнта, необхідне збільшення дози до 300 мг/добу, цього не слід робити раніше ніж через 22 дні лікування.
У пацієнтів віком понад 65 років з депресивними епізодами при біполярному розладі безпека та ефективність не досліджувалися.
Порушення функції нирок
Немає необхідності у коригуванні дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.
Порушення функції печінки
Кветіапін активно метаболізується у печінці. Тому препарат Кетилепт® Ретард слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки, особливо протягом початкового періоду підбору дози. Лікування пацієнтів з порушеннями функції печінки слід починати з дози 50 мг/добу. Дозу можна збільшувати з кроком 50 мг/добу до досягнення ефективної дози, залежно від клінічної відповіді пацієнта та переносимості.
Діти.
Кетилепт® Ретард не рекомендується для застосування дітям через відсутність даних, що свідчили б на користь його застосування цій віковій групі.
Передозування.
Повідомлялося про виживання при гострому передозуванні до 30 г кветіапіну. При передозуванні більшість пацієнтів або мали побічні явища, або повністю одужували. Повідомлялося про летальний наслідок після передозування 13,6 г кветіапіну. Під час постмаркетингового застосування повідомлення про передозування кветіапіну, що призводили до летального наслідку, коми або подовження інтервалу QT, були дуже рідкісними. Крім того, при передозуванні кветіапіну були зареєстровані такі явища: подовження інтервалу QT, судомні напади, епілептичний статус, рабдоміоліз, пригнічення дихання, затримка сечі, сплутаність свідомості, марення та/або ажитація.
У пацієнтів з тяжким серцево-судинним захворюванням існує підвищений ризик ефектів передозування (див. розділ «Особливості застосування»).
Загалом симптоми, про які повідомлялося, були наслідком підсилення відомих фармакологічних ефектів препарату, таких як сонливість та седація, тахікардія та артеріальна гіпотензія. Специфічного антидоту до кветіапіну немає. У тяжких випадках слід розглянути необхідність застосування різноспрямованих заходів та інтенсивної терапії, включаючи відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції легень, моніторинг та підтримку діяльності серцево-судинної системи. В опублікованих повідомленнях описуються випадки усунення серйозних реакцій з боку центральної нервової системи (ЦНС), включаючи кому і делірій, при внутрішньовенному введенні фізостигміну (1−2 мг) під безперервним ЕКГ-моніторингом.
У випадках стійкої артеріальної гіпотензії при передозуванні кветіапіну слід застосовувати відповідні заходи, такі як внутрішньовенне введення рідини та/або застосування симпатоміметиків (слід уникати застосування адреналіну і допаміну, оскільки стимуляція бета-адренореціпторів може поглибити гіпотонію в умовах блокування альфа-адренорецепторів, викликаного кветіапіном).
Оскільки профілактика абсорбції при передозуванні не вивчалася, слід враховувати необхідність промивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт знепритомнів), а також застосування активованого вугілля разом з проносним засобом. Ретельний медичний контроль та моніторинг повинні тривати до повного одужання пацієнта.
Побічні реакції.
При прийомі кветіапіну найчастіше повідомлялося про такі небажані реакції: сонливість, запаморочення, сухість у роті, головний біль, симптоми відміни (у разі припинення застосування препарату), підвищення рівнів тригліцеридів у сироватці крові, підвищення рівня загального холестерину (особливо холестерину ЛПНЩ), зниження рівня холестерину ЛПВЩ, збільшення маси тіла, зниження рівня гемоглобіну та екстрапірамідні симптоми.
Як і застосування інших антипсихотичних засобів, застосування кветіапіну супроводжувалося збільшенням маси тіла, синкопе, злоякісним нейролептичним синдромом, лейкопенією і периферичними набряками.
З боку крові та лімфатичної системи: зниження рівня гемоглобіну 23 , зменшення кількості нейтрофілів, підвищення рівня еозинофілів 28 , лейкопенія 1,29 , тромбоцитопенія 14 , анемія, агранулоцитоз 27 , нейтропенія 1 .
З боку імунної системи: гіперчутливість (у тому числі алергічні реакції шкіри); анафілактична реакція 6 .
З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія 16 , зниження загального Т 4 25 , зниження вільного Т 4 25 , зниження загального Т 3 25 , підвищення рівня тиреотропного гормону (ТТГ), 25 ,зниження вільного Т 3 25 , гіпотиреоїдизм 22 , неадекватна секреція антидіуретичного гормону.
З боку метаболізму та харчування: підвищення рівнів тригліцеридів у сироватці крові 11,31 , підвищення загального холестерину (особливо холестерину ЛПНЩ) 12,31 , зниження холестеринуЛПВЩ 18,31 , підвищення маси тіла 9,31 , посилення апетиту, підвищення рівня глюкози у крові до рівнів гіперглікемії 7,31 , гіпонатріємія 20 , цукровий діабет 1,5,6 , метаболічний синдром 30 .
З боку психіки: незвичайні сни та нічні кошмари, суїцидальні думки та суїцидальна поведінка 21 ,
сомнамбулізм та пов'язані з цим явища, такі як розмови уві сні, а також та розлади харчування.
З боку нервової системи: запаморочення 4,17 , сонливість 2,17 , головний біль, екстрапірамідні симптоми 1,22 , дизартрія, судоми 1 , синдром неспокійних ніг, тардитивна дискінезія 1,6 , непритомність 4,17 .
З боку серцево-судинної системи: тахікардія 4 , пальпітація 24 , пролонгація інтервалу QT 1,13,19 , брадикардія 33 ; ортостатична гіпотензія 4,17 ; венозна тромбоемболія 1 .
З боку органів зору: нечіткість зору.
З боку сечовидільної системи: затримка сечовипускання.
Респіраторні , торакальні та медіастинальні порушення: диспное 24 , риніт.
З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті; запор, диспепсія, блювання 26 , дисфагія 8 ,
панкреатит 1 , кишкова непрохідність/ілеус.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛT) у сироватці крові 3 , підвищення рівнів гамма-глютамилтранспептидаза (гамма-ГТ 3 ), підвищення рівня аспартатамінотрансферази (АСТ) 3 у сироватці крові; жовтяниця 6 , гепатит.
З боку шкіри та підшкірної тканини:
ангіоневротичний набряк 6 , синдром Стівенса —Джонсона 6 , токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: рабдоміоліз.
Вагітність, післяпологовий період та перинатальні стани: синдром відміни препарату у новонароджених 32 , неонатальна абстиненція.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: сексуальна дисфункція; пріапізм, галакторея, набряки молочних залоз, порушення менструального циклу.
Загальні порушення та реакції у місці введення препарату: симптоми відміни (припинення застосування) 1,10 , легка астенія, периферичний набряк, дратівливість, пірексія; злоякісний нейролептичний синдром 1 , гіпотермія.
Зміни лабораторних показників: підвищення рівня креатинінфосфокінази у крові 15 .
(1) Див. розділ «Особливості застосування».
(2) Сонливість може виникати протягом перших 2-х тижнів лікування і вона зазвичай зникає при подовженні застосування кветіапіну.
(3) Асимптоматичне підвищення (відхилення від норми >3×ВМН) рівнів трансаміназ (АЛТ, АСТ) або гамма-ГТ
(глютамілтрансферази) спостерігали у деяких пацієнтів при застосуванні кветіапіну. Таке підвищення було зазвичай оборотним при продовженні лікування кветіапіном.
(4) Як і інші антипсихотичні лікарські засоби, що блокують альфа1-адренергічні рецептори, кветіапін часто може спричиняти ортостатичну гіпотензію, що супроводжується запамороченням, тахікардією, деяких пацієнтів — непритомністю, особливо протягом періоду підбору початкової дози (див. розділ «Особливості застосування»).
(5) Дуже рідко повідомлялося про загострення наявного цукрового діабету.
(6) Підрахунок частоти цих побічних реакцій проводився лише на постмаркетингових даних застосування кветіапіну, при застосуванні кветіапріну у лікарській формі зі швидким вивільненням.
(7) Рівень глюкози у крові натще ≥ 126 мг/дл (≥ 7,0 ммоль/л) або рівень глюкози у крові після їди ≥ 200 мг/дл (≥ 11,1 ммоль/л) як мінімум в одному випадку.
(8) Зростання частоти виникнення дисфагії при застосуванні кветіапіну порівняно з плацебо спостерігалось тільки у ході клінічних досліджень біполярної депресії.
(9) Збільшенні маси тіла на > 7 % порівняно з початковим. Виникає переважно протягом перших тижнів терапії у дорослих.
(10) Симптоми відміни, які спостерігались найчастіше у ході короткочасних плацебо-контрольованих клінічних досліджень монотерапії: безсоння, нудота, головний біль, діарея, блювання, запаморочення та дратівливість. Частота цих реакцій суттєво знижувалася через тиждень припинення лікування.
(11) Рівень тригліцеридів ≥ 200 мг/дл (≥ 2,258 ммоль/л) (пацієнти віком ≥ 18 років) або ≥ 150 мг/дл (≥ 1,694 ммоль/л) (пацієнти віком < 18 років) як мінімум, в одному випадку.
(12) Рівень холестерину ≥240 мг/дл (≥6,2064 ммоль/л) (пацієнти віком ≥18 років) або ≥200 мг/дл (≥ 5,172 ммоль/л) (пацієнти віком <18 років) як мінімум в одному випадку.
Підвищення рівня холестерину ЛПНЩ ≥ 30 мг/дл (≥ 0,769 ммоль/л) зустрічалося дуже часто.
Середнє значення серед пацієнтів з таким підвищенням було 41,7 мг/дл (1,07 ммоль/л).
(13) Див. текст нижче, як зазначено у нижчеперелічених пунктах.
(14) Тромбоцити ≤ 100×109/л як мінімум в одному випадку.
(15) Згідно з повідомленнями клінічних досліджень про побічні реакції, підвищення рівня креатинфосфокінази у крові не пов'язані зі злоякісним нейролептичним синдромом.
(16) Рівень пролактину (пацієнти віком > 18 років): > 20 мкг/л (> 869,56 пкмоль/л) чоловіки; > 30 мкг/л (> 1304,34 пкмоль/л) у жінок — у будь-який час.
(17) Може призвести до падіння.
(18) Холестерин ЛПВЩ: < 40 мг/дл (1,025 ммоль/л) у чоловіків; < 50 мг/дл (1,282 ммоль/л) у жінок у будь-який час.
(19) Тривалість інтервалу QT від < 450 мсек до ≥ 450 мсек із збільшенням на ≥ 30 мсек. У плацебо-контрольованих дослідженнях кветіапіну середня зміна та кількість пацієнтів, які мали відхилення клінічно значущого рівня, подібні у групах кветіапіну та плацебо.
(20) Відхилення від >132 ммоль/л до ≤ 132 ммоль/л принаймні при одному обстеженні.
(21) Випадки суїцидальних думок та суїцидальної поведінки спостерігалися під час терапії кветіапіном або одразу після припинення лікування препаратом (див. розділи «Особливості застосування» та « Фармакологічні властивості»).
(22) Див. розділ «Фармакологічні властивості».
(23) Зниження рівня гемоглобіну до ≤ 13 г/дл (8,07 ммоль/л) у чоловіків, ≤ 12 г/дл (7,45 ммоль/л) у жінок, принаймні при одному обстеженні спостерігалось у 11 % пацієнтів, яких лікували кветіапіном, у всіх дослідженнях, включаючи відкриті. У пацієнтів середнє максимальне зменшення рівня гемоглобіну у будь-який час становило 1,50 г/дл.
(24) Ці явища часто виникали на тлі тахікардії, запаморочення, ортостатичної гіпотензії та/або головних серцевих/респіраторних захворювань.
(25) Відхилення загального Т 4 , вільного Т 4 , загального Т 3 та вільного Т 3 становило < 0,8 пкмоль/л та відхилення ТТГ становить > 5 мМО/л.
(26) Згідно зі збільшенням частоти випадків блювання у пацієнтів літнього віку (≥ 65 років).
(27) Відхилення рівня нейтрофілів від ≥ 1,5×10 9 /л до < 0,5×10 9 /л у будь-який час протягом лікування.
(28) Відхилення рівня еозинофілів становило > 1×10 9 клітин/л.
(29) Відхилення рівня лейкоцитів становило ≤ 3×10 9 клітин/л.
(30) Згідно з повідомленнями щодо метаболічного синдрому з усіх клінічних досліджень кветіапіну.
(31) Під час клінічних досліджень у деяких пацієнтів спостерігали посилення метаболічних факторів, що негативно впливають на масу тіла, рівень глюкози у крові та ліпіди.
(32) Див. Розділ « Застосування у період вагітності або годування груддю.»
(33) Може асоціюватися з гіпотензією та/або непритомністю. Частота виникнення ґрунтується на повідомленнях щодо побічних реакцій брадикардії та пов'язаних з цим явищ, які спостерігалися у всіх клінічних дослідженнях кветіапіну.
Випадки подовженого інтервалу QT, шлуночкової аритмії, раптового нез'ясованого летального наслідку, зупинки серця та аритмії типу «torsade de pointes» спостерігалися при застосуванні нейролептичних лікарських засобів та вважаються специфічними для цього класу препаратів.
Діти.
Зазначені вище побічні реакції, які спостерігалися у дорослих, мають місце і у дітей.
Побічні реакції спостерігалися під час проведення клінічних досліджень кветіапіном у дітей.
У таблиці нижче надано побічні реакції, які мали вищу частоту виникнення у цій віковій групі пацієнтів або які не спостерігалися у дорослих хворих.
Побічні реакції розташовані залежно від їх частоти виникнення за такими категоріями: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000) та дуже рідко (<1/10 000).
З боку обміну речовин та харчування | |
Дуже часто | Посилення апетиту |
З боку нервової системи | |
Часто | Непритомність |
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння | |
Часто | Риніт |
З боку шлунково-кишкового тракту | |
Дуже часто | Блювання |
Загальні розлади та реакції у місці введення препарату | |
Часто | Дратівливість 3 |
Лабораторні показники | |
Дуже часто | Підвищення рівня пролактину 1 , підвищення артеріального тиску 2 |
1. Рівні пролактину (пацієнти <18 років): >20 мкг/л (>869,56 пкмоль/л) у пацієнтів чоловічої статі;
>26 мкг/л (>1130,428 пкмоль/л) у пацієнтів жіночої статі у будь-який час.
Менше 1 % пацієнтів мали рівень пролактину >100 мкг/л.
2. За результатами короткострокових (3 – 6 тижнів) плацебо-контрольованих досліджень за участю дітей та підлітків, спостерігалися відхилення артеріального тиску від клично значущого рівня, а саме або підвищення на >20 мм рт. ст. систолічного або на >10 мм рт. ст. діастолічного артеріального тиску (критерії адаптовані національним інститутом охорони здоров'я).
3. Примітка: частота відповідає такій, що спостерігалася у дорослих, але дратівливість може бути пов'язана з різними клінічними проявами у дітей та підлітків порівняно з дорослими.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері. По 6 блістерів у картонній упаковці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
1. ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина.
2. ФАРМАТЕН С.А., Греція.
3. ФАРМАТЕН ІНТЕРНЕШНЛ С.А., Греція.
Місцезнаходження виробника та адреса місця проведення його діяльності.
1. 1165, м. Будапешт, вул. Бекеньфелді, 118-120, Угорщина.
2. Дервенакіон 6, Палліні Аттика 15351, Греція.
3. Індастріал Парк Сапес, Префектура Родопі, блок №5, Родопі 69300, Греція
КВЕТИАПИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа