Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

КЛАБЕЛ 500 табл. п/о 500 мг блистер №14

Код товара: 93267

Производитель: Nobel (Турция)

4 000,00 RUB

в наличии

Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

#антибактериальные

#макролиды

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования препарата

Clabel ^® 500.
(Clabel 500)

Место хранения:

Активный ингредиент: кларитромицин;

1 таблетка содержит кларитромицин 500 мг;

Вспомогательные вспомогательные: натриевые кроскаррелоз, барлатинизированный крахмал, коллоидный диоксид кремния, выраженная стеариновая кислота, стеарат магния, тальк, микрокристаллический, пропиленгликоль, опадри желтый OY-S-32924: гипомелоза, диоксид титана (E 171), пропиленгликоль, гидроксипропилцеллюлозный полисорбат 80 , хинолин желтый (E 104), сорбиновая кислота, ваниль.

Лекарственная форма. Таблетки покрыты оболочкой.

Фармакотерапевтическая группа.

Антимикробные для системного применения. Код УАТС J01F A09.

Клинические характеристики.

Индикация.

Лечение инфекций, вызванных восприимчивым к микроорганизмам кларитромицина:

Инфекции верхних дыхательных путей, то есть насоглотки (тонзиллит, фарингит) и инфекции ободочных пазухи носа.
Инфекции нижнего дыхательного тракта (бронхит, острая круговая пневмония и первичная атипичная пневмония).
Инфекции кожи и мягких тканей (импетиго, фолликулит, эризипелоид, фурункулез, инфицированные раны).
Острые и хронические одонтогенные инфекции.
- Распространенные или локализованные микобактерии инфекции, вызванные микобактериями и внутриклеточными или микобактериями. Локализованные инфекции, вызванные MyCobacterium Chelonae, Mycobacterium Fortuitum или Mycobacterium Kansasii.
Искоренение H. pylori у пациентов с язвой двенадцатиперстной кишки при подавлении секреции соляной кислоты (активность кларитромицина против H. pylori при нейтральном рН выше, чем при yalth pH).

Противопоказание.

Повышенная чувствительность к макролидным антибиотикам и другим компонентам препарата.

Одновременное использование кларитромицина и любого из следующих препаратов: астемизол, цисаприид, пимозид, терфенадина (поскольку это может привести к расширению интервала QT и развития сердечных аритмий, включая желудочковую тахикардию, желудочковую фибрилляцию и пирутичную желудочку. ), алкалоиды рога, такие как эрготамин, дигидроэрготамин (поскольку это может привести к эрготоксичности), ингибиторы GMG-COA-редуктазы (статины), которые в значительной степени метаболизируются CYP3A4 (левастатин или симвастатин), из-за повышенного риска миопатии, включая рабдомиолиза (См. «Особенности применения», «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).

Одновременное использование кларитромицина и орального майдазолама (см. «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).

Противопоказан к пациентам, у которых есть история интервала QT или аритмии сердца желудочков, включая пирутическую желудочковую тахикардию (см. «Особенности применения», «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами взаимодействия»).

Гипокалиемия (расширение риска интервала QT).

Сильная печеночная недостаточность и сопутствующая почечная недостаточность.

Одновременное использование кларитромицина (и других сильных ингибиторов CYP3A4) с больными колхицином с почечной или печеночной недостаточностью (см. «Особенности применения», «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами взаимодействия»).

Способ применения и доза.

Рекомендуемая доза ClariThromycin для взрослых и детей от 12 лет составляет 250 мг (1 таблетка в соответствующей дозировке) каждые 12 часов, с более тяжелыми дозами инфекциями, вы можете увеличить до 500 мг (1 таблетку) каждые 12 часов. Обычная продолжительность лечения зависит от тяжести инфекции и составляет от 6 до 14 дней.

Кларитромицин можно использовать независимо от еды, поскольку пища не влияет на биодоступность кларитромицина.

Лечение одонтогенных инфекций.

Рекомендуемая доза составляет 250 мг (1 таблетка в соответствующей дозировке) каждые 12 часов в течение 5 дней.

Применение пациентам с микобактериальной инфекцией.

Начальная доза для взрослых составляет 500 мг два раза в день. Если в течение 3-4 недель лечения нет улучшения клинических признаков или бактериологических параметров, доза кларитромицина может быть увеличена до 1000 мг два раза в день.

Лечение диссеминированных инфекций, вызванных микобактерийным комплексом AVium (Mac), пациенты с СПИДом продолжаются столько же, сколько клиническая и микробиологическая эффективность медицинского подтверждения. Кларитромицин можно использовать в комплексе с другими антимикобактериальными агентами.

Искоренение H. pylori у пациентов с язвой двенадцатиперстной кишки (взрослые).

Тройная терапия (7-10 дней)

Кларитромицин (500 мг) два раза в день должен использоваться вместе с амоксициллином 1000 мг два раза в день и омепразол 20 мг в сутки в течение 7-10 дней.

Тройная терапия (10 дней)

Кларитромицин (500 мг) два раза в день, Lansoprozole 30 мг два раза в день и амоксициллин

1000 мг два раза в день в течение 10 дней.

Двойная терапия (14 дней)

Кларитромицин (500 мг) три раза в день вместе с омепразолом 40 мг раз в день внутренне в течение 14 дней, затем омепразол 20 мг или 40 мг один раз в день внутри в течение следующих 14 дней.

Двойная терапия (14 дней)

Кларитромицин (500 мг) три раза в день вместе с Lansoprozol 60 мг один раз в день внутри в течение 14 дней. Дальнейшее подавление секреции соляной кислоты может потребоваться для уменьшения язвы.

Кларитромицин также использовался в таких терапевтических схемах:

Кларитромицин + Тинидазол и Омепразол или Лансопразол;

Кларитромицин + метронидазол и омепразол или ланзопразол;

CLALITHROMYCIN + TETRACYCLINE, BisSALICILATE висмута и ранитидин;

Кларитромицин + амоксициллин и ланзопразол;

CLALITHROMYCIN + RANITIDIDIDIN CITRATE.

Приложение к пожилым людям : для взрослых.

Применение пациентами с почечной недостаточностью: для пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (очистка креатинина <30 мл / мин) должна быть уменьшена в циркуляции, например, 250 мг один раз в день или 250 мг (1 таблетка в соответствующей дозировке) два раза в день с тяжелыми инфекциями. У таких пациентов продолжительность лечения не должна превышать 14 дней.

Неблагоприятные реакции.

Чаще всего и наиболее распространенные побочные реакции при лечении кларитромицина взрослых и детей являются боль в животе, диарея, тошнота, рвота и искажение вкуса. Эти побочные реакции обычно слегка выражены и согласуются с известными макролидными антибиотиками профиля безопасности. Не было существенной разницы в частоте этих побочных реакций между группами больных, в которых были какие-либо или отсутствующие микобактериальные инфекции.

Неблагоприятные реакции, которые связаны с кларитромицином, распределенным по телам и перечислены ниже.

Инфекции и инфекции: целлюлит ¹ , полость оральной полости кандидоза, гастроэнтерит ² , инфекция ³ , вагинальная инфекция; Псевдомембранозный колит, боевое воспаление, эритросма.

Нарушение крови и лимфатической системы: лейкопения, нейтропения ⁴ , тромбоцитемия ³ , эозинофилия ⁴ ; Агранулоцитоз, тромбоцитопения.

Нарушения от иммунной системы: анафилактоидные реакции ¹ , гиперчувствительность; Анафилактические реакции.

Нарушение метаболизма и электроснабжения: анорексия, потеря аппетита; Гипогликемия.

Нарушения психики: бессонница; Тревога, нервозность ³ , GRAB ³ ; Психоз, путаница сознания, деперсонализации, депрессии, дезориентация, галлюцинации, кошмарные мечты, мания.

Нарушения от центральной нервной системы: Discuzia (нарушение чувствительности вкуса), головная боль, искажение вкуса; Потеря сознания ¹ , дискинезия ¹ , головокружение, сонливость, тремор; Судороги, агава (потеря чувствительности вкуса), Паросмия, аносмия, парестезия.

Нарушения по слухам органов и лабиринта: головокружение, деградация слуха, колокол в ушах; потеря слуха.

Сердечные расстройства: остановка сердца ¹ , фибрилляция предсердий ¹ , расширение интервала QT, экстрасистолов ¹ , ощущение сердцебиения; Пируэт желудочковая тахикардия (Torsades de Points), желудочковая тахикардия.

Сосудистые нарушения: вазодиляция ¹ ; кровоизлияние.

Нарушения от дыхательной системы , органов груди и средостения : астма ¹ , кровотечение носа ² , сосуды легких ¹ .

Нарушение пищеварительной системы: диарея, рвота, диспепсия, тошнота, боли в животе; Esophagith ¹ , газовый рефлюкс рефлюкс ² , гастрит, проекция ² , стоматит, глоссит, вздутие живота ⁴ , запор, сухой рот, взрыв, метеоризм; Острый панкреатит, изменение цвета языка, изменяя цвет зубов.

Нарушение гепатобилиарной системы: отклонение от нормы функциональных испытаний печени; Холестас ⁴ , гепатит ⁴ , увеличение ALT, AST, GGT ⁴ ; Печеночная недостаточность, холестатическая желтуха, гепатоцеллюлярная желтуха.

Нарушения из кожи и подкожной клетчатки: сыпь, гипергидроз; Смулый дерматит ¹ , зуд, уравнение, макулярная папульная сыпь ³ ; Стивенс - синдром Джонсона, токсический эпидермальный некролис, медицинская кожная реакция, сопровождаемый эосинофилией и системными проявлениями (платьем), прыщей, болезнью Шенлейна - Гено.

Нарушения от опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: мышечные спазмы ³ , скелетно-мышечная жесткость ¹ , Мальгия ² ; Рабдомиолиз ² (в некоторых отчетах о рабдомолизе указывали, что кларитромицин использовался в совместимости с другими препаратами, которые, как известно, связаны с рабдомиолизом (таким как статины, фибраты, колхицин или аллопуринол)), миопатия.

Нарушения почек и мочевой системы: увеличение креатинина крови ¹ , увеличение мочевины крови ¹ ; почечная недостаточность, интерстициальный нефрит.

Общие нарушения и реакции при внедрении: флебит вместо введения ¹ ; боль, воспаление на месте введения ¹ ; Половина ⁴ , лихорадка ³ , астения, боль в груди ⁴ , озноб ⁴ , усталость ⁴ .

Лабораторные исследования: соотношение альбумина-глобулина ¹ , увеличение щелочной фосфатазы в крови ⁴ , увеличивают уровень лактатной дегидрогеназы в крови ⁴ ; Увеличение международного нормализованного отношения, увеличение времени протромбинов, изменение цвета мочи.

^1,2,3,4 по этим побочным реакциям было зарегистрировано только с использованием препарата в форме: 1 - лиофилизированный порошок для приготовления раствора для инфузии, 2 - пролонгированные таблетки действия, 3 суспензии, 4 - немедленное высвобождение таблетки

Сообщается о парестезии, артралгии, ангионевротическое отек.

Очень редко сообщает увеит, в основном у пациентов, которые взяли рифабутин одновременно. Большинство реакций были обратимыми.

Ожидается, что частота, тип и тяжесть побочных реакций у детей будут такими же, как у взрослых.

Пациенты с нарушением иммунной системы.

У пациентов с СПИДом и другими пациентами с нарушением иммунной системы, которые использовали высокие дозы кларитромицина дольше, чем рекомендованы для лечения микобактериальных инфекций, не всегда могут быть выделены побочные реакции, связанные с использованием препарата, а также симптомы базового или сопутствующего болезни.

У взрослых пациентов получают кларитромицин в суточной дозе 1000 мг, наиболее распространенные побочные эффекты были тошноты, рвота, искажение вкуса, боль, диарея, сыпь, вздутие живота, головной боль, запоры, нарушение слуха, увеличение содержания ALT и AST. Там нечасто отображаются, бессонница и сухость во рту. У 2-3% пациентов наблюдалось значительное увеличение уровней ALT и AST и значительное снижение количества лейкоцитов и тромбоцитов крови. У нескольких пациентов было увеличение содержания мочевины крови.

Передозировка.

Сообщения указывают на то, что передозировка кларитромицина может вызвать симптомы пищеварительного тракта, тошноты, рвоты, диареи или увеличения проявлений других побочных реакций. У одного пациента с биполярным психозом в анамнезе, который занял 8 г кларитомицина, нарушение психического статуса, параноидального поведения, гипокалемии и гипоксию.

Лечение: промывка желудка и симптоматическая терапия. Как и в случае других макролидов, маловероятно, что гемодиалисис или перитонеальный диализ значительно изменили уровень кларитромицина в сыворотке.

Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Безопасность использования кларитромицина во время беременности или грудного вскармливания не установлена. Препарат не следует использовать во время беременности или грудного вскармливания, за исключением случаев, когда ожидаемое преимущества матери превышает потенциальный риск для плода или ребенка.

Кларитромицин проникает в грудное молоко.

Дети.

Использование планшетов кларитромицина для детей до 12 лет не изучалось.

Особенности приложения.

Кларитромицин не следует назначать беременных женщин без тщательной оценки соотношения выгоды / риска, особенно в триместре беременности.

Длительное или повторное использование антибиотиков может вызвать чрезмерный рост нечувствительных бактерий и грибов. В случае суперинфекции необходимо остановить использование кларитромицина и начать соответствующую терапию.

С осторожностью препарат следует использовать для пациентов с тяжелой почечной недостаточностью.

При использовании кларитромицина зарегистрирована функция печени, включая повышенный уровень печеночных ферментов и гепатоцеллюлярного и / или холестастического гепатита с желтухом или без него. Это нарушение функции печени может быть серьезной степенью, и обычно это обратимо. В некоторых случаях было сообщено, сообщалось о неприятной недостаточности с фатальным последствием, что в основном связано с серьезными основными заболеваниями и / или сопутствующим медицинским лечением. Необходимо немедленно прекратить использование кларитромицина в случае таких проявлений и симптомов гепатита, таких как анорексия, желтуха, затемнение мочи, зуда или боли в животе.

О разработке диареи из легкой степени тяжести до псевдомембранозного колита с летальным следствием, вызванным диффузким (CDAD) Closttridium (CDAD), его сообщалось, используя практически все антибактериальные препараты, в том числе кларитромицин. Следует всегда помнить о возможности развития диареи, вызванной диффузкой Clottridium, у всех пациентов с диареей после использования антибиотиков. Кроме того, необходимо тщательно собирать анамнез, поскольку разработка диареи, вызванного диффузкой Clastridium , было сообщено даже через 2 месяца после использования антибактериальных препаратов.

Симптомы Myastenia Gravis сообщались у пациентов, которые использовали ClariThromycin.

Препарат выводится через печень и почки. Это должно быть осторожно при применении препарата пациентам с расстройством печени со средней или тяжелой степенью почечной функции.

Сообщалось о развитии токсичности колхицина (в том числе с летальным следствием) в совместимом использовании кларитромицина и колхицина, особенно у пожилых пациентов, в том числе на фоне почечной недостаточности. Если требуется одновременное использование колхицина и кларитромицина, необходимо соблюдать состояние пациентов для выявления возможных клинических симптомов токсичности колхицина. Доза колхицина должна быть уменьшена для всех пациентов, получающих одновременно колхицина и кларитромицин. Совместимое использование кларитромицина с пациентами в колхицина с почечной или печеночной недостаточностью противопоказано (см. «Противопоказания»).

С осторожностью можно использовать одновременно, одновременно кларитромицин и триазольбензодиазепины, такие как триазолы, внутривенные мидзазолы (см. «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами взаимодействий»).

Благодаря риску пролонгации интервала QT следует осторожно использовать кларитромицин пациентам с ишемическими сердечными заболеваниями, тяжелой сердечной недостаточностью, гипомагным, брадикардией

(<50 ud / min) или при совместимости с другими препаратами, связанными с расширением интервала Qt (см. «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»). Кларитромицин нельзя использовать для пациентов с врожденным или анамнезом ожидания интервала QT или с желудочковой сердечной аритмией в анамнезе (см. «Противопоказания»).

Пневмония

Поскольку возможное существование устойчивости к пневмонию стрептококки к макролидам, важно проводить тест чувствительности при назначении кларитромицина для лечения не запасной пневмонии. В случае пневмонии больницы кларитромицин должен использоваться в сочетании с другими соответствующими антибиотиками.

Кожные инфекции и M ' каких тканей от легкой до умеренной степени тяжести

Эти инфекции чаще всего вызваны микроорганизмами Staphylococcus aureus и streptococcus pyogenes , которые могут быть устойчивы к макролидам. Следовательно, важно проводить тест чувствительности. В тех случаях, когда невозможно применять бета-лактам антибиотики (например, аллергию), могут быть использованы другие антибиотики, такие как клиндамицин. В это время макролиды играют роль только при лечении некоторых инфекций кожи и мягких тканей (например, инфекции, вызванные CORYNEBACTERIM MILUTISSIMUM (эритросмым), угрей вульгарис, башильское воспаление) и в ситуациях, когда лечение пенициллина не может быть использовано.

У випадку розвитку тяжких гострих реакцій гіперчутливості, таких як анафілаксія, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, DRESS, хвороба Шенлейна – Геноха, терапію кларитроміцином слід негайно припинити та одразу ж розпочати відповідне лікування.

Кларитроміцин потрібно застосовувати з обережністю при одночасному призначенні з індукторами ферменту цитохрому СYP3A4 (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Слід звернути увагу на можливість перехресної резистентності між кларитроміцином і іншими макролідами, а також лінкоміцином і кліндаміцином.

Застосування будь-якої антимікробної терапії, в т. ч. кларитроміцину, для лікування інфекції H . pylori може призвести до виникнення мікробної резистентності. У невеликої кількості пацієнтів може розвинутися резистентність мікроорганізмів H. pylori до кларитроміцину.

Пероральні гіпоглікемічні засоби/ інсулін

Комбіноване застосування кларитроміцину та пероральних гіпоглікемічних засобів та/або інсуліну може спричиняти виражену гіпоглікемію. При сумісному застосуванні з гіпоглікемічними засобами, такими як натеглінід, піоглітазон, репаглінід та розиглітазон, кларитроміцин може інгібувати ензим СYP3A, що може спричинити гіпоглікемію. Рекомендований ретельний моніторинг рівня глюкози.

Пероральні антикоагулянти

При сумісному застосуванні кларитроміцину з варфарином існує ризик виникнення серйозної кровотечі, значного підвищення показника МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення) та протромбінового часу. Доки пацієнти отпримують одночасно кларитроміцин та пероральні антикоагулянти, потрібно часто контролювати показник МНС та протромбіновий час.

Інгібітори Гмг-КоА-редуктази (статини)

Комбіноване застосування кларитроміцину з ловастатином або симвастатином протипоказане (див. «Протипоказання»), оскільки ці статини значною мірою метаболізуються CYP3A4 і одночасне застосування із кларитроміцином підвищує їх концентрацію у плазмі крові, що, своєю чергою, підвищує ризик виникнення міопатії, включаючи рабдоміоліз. Повідомлялося про розвиток рабдоміолізу у пацієнтів при сумісному застосуванні кларитроміцину та цих статинів. Якщо лікування кларитроміцином неможливо уникнути, терапію ловастатином або симвастатином необхідно припинити під час курсу лікування.

Слід з обережністю призначати кларитроміцин одночасно зі статинами. В ситуаціях, коли одночасного застосування кларитроміцину зі статинами уникнути неможливо, рекомендується призначати найменшу ефективну дозу статину. Можливе застосування статину, який не залежить від метаболізму CYP3A (наприклад флувастатину).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дані про вплив відсутні. Однак перед керуванням автотранспортом та іншими механізмами необхідно прийняти до уваги можливість виникнення побічних реакцій з боку нервової системи, таких як судоми, запаморочення, вертиго, галюцинації, сплутаність свідомості, дезорієнтація.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Кларитроміцин не взаємодіє з пероральними контрацептивами.

Застосування нижчезазначених препаратів суворо протипоказано через можливий розвиток тяжких наслідків взаємодії.

Цизаприд, пімозид, астемізол, терфенадин

Підвищення рівнів цизаприду, пімозиду й терфенадину в сироватці крові спостерігалося при їх супутньому застосуванні з кларитроміцином, що може спричинити подовження інтервалу QT і появу аритмій, у тому числі шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків і torsade de pointes. Подібні ефекти відмічалися і при сумісному застосуванні астемізолу та інших макролідів.

Алкалоїди ріжків

Постмаркетингові повідомлення свідчать, що одночасне застосування кларитроміцину й ерготаміну або дигідроерготаміну асоціювалося з появою ознак гострого ерготизму, що характеризувалося вазоспазмом та ішемією кінціво, інших органів та тканин, включаючи центральну нервову систему. Одночасне призначення кларитроміцину та алкалоїдів ріжків протипоказане (див. «Протипоказання»).

Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику кларитроміцину.

Лікарські засоби, що є індукторами CYP3A (наприклад рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, препарати звіробою), можуть індукувати метаболізм кларитроміцину. Це може призвести до субтерапевтичних рівнів кларитроміцину та зниження його ефективності. Крім того, може бути необхідним моніторинг плазмових рівнів індуктора CYP3A, які можуть бути підвищені через інгібування CYP3A кларитроміцином (див. також інструкцію для медичного застосування відповідного індуктора CYP3A4). Одночасне застосування рифабутину і кларитроміцину призводило до підвищення рівнів рифабутину та зниження рівнів кларитроміцину в сироватці крові з одночасним підвищенням ризику появи увеїту.

Вплив нижчезазначених лікарських засобів на концентрацію кларитроміцину в крові відомий або припускається, тому може потребувати зміна дози або застосування альтернативної терапії.

Ефавіренц, невірапін, рифампіцин, рифабутин і рифапентин

Потужні індуктори ферментів цитохрому Р450, такі як ефавіренц, невірапін, рифампіцин, рифабутин і рифапентин можуть прискорювати метаболізм кларитроміцину, зменшуючи його концентрацію в плазмі крові, але збільшуючи концентрацію 14-ОН-кларитроміцину – мікробіологічно активного метаболіту. Оскільки мікробіологічна активність кларитроміцину і 14 –ОН-кларитроміцину різна відносно різних бактерій, очікуваний терапевтичний ефект може бути не досягнутий через сумісне застосування кларитроміцину та індукторів ферментів цитохрому Р450.

Етравірин

Дія кларитроміцину послаблювалась етравірином, однак концентрації активного метаболіту 14-ОН-кларитроміцину підвищувались. Оскільки 14-ОН-кларитроміцин має понижену активність проти Mycobacterium avium complex (MAC) , загальна активність проти цього патогену може бути змінена. Тому для лікування МАС слід розглянути доцільність застосування альтернативних кларитроміцину лікарських засобів.

Флюконазол

Рівноважні концентрації активного метаболіту 14-ОН-кларитроміцину значно не змінювалися при сумісному застосуванні з флюконазолом. Зміна дози кларитроміцину не потрібна.

Ритонавір

Застосування ритонавіру й кларитроміцину призводило до значного пригнічення метаболізму кларитроміцину. C _max кларитроміцину підвищувалося на 31 %, C _min – на 182 % і AUC – на 77 %. Відмічалося повне пригнічення утворення 14-ОН-кларитроміцину. Через велике терапевтичне вікно зменшення дози кларитроміцину для пацієнтів з нормальною функцією нирок не потрібне. Проте для пацієнтів з нирковою недостатністю необхідне коригування дози: для пацієнтів з CL _CR 30–60 мл/хв дозу кларитроміцину необхідно знизити на 50 %. Для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (CL _CR < 30 мл/хв) дозу кларитроміцину необхідно знизити на 75 %. Дози кларитроміцину, що перевищують 1 г/день, не слід застосовувати разом з ритонавіром.

Таке ж коригування дози слід проводити для пацієнтів із погіршеною функцією нирок при застосуванні ритонавіру як фармакокінетичного підсилювача разом з іншими інгібіторами ВІЛ-протеази, включаючи атазанавір і саквінавір.

Вплив кларитроміцину на фармакокінетику інших лікарських засобів.

Антиаритмічні засоби

Існують постмаркетингові повідомлення про розвиток піруетної шлуночкової тахікардії, що виникла при одночасному застосуванні кларитроміцину з хінідином або дизопірамідом. Рекомендується проводити ЕКГ-моніторинг для своєчасного виявлення подовження інтервалу QT. Під час терапії кларитроміцином слід стежити за концентраціями цих препаратів в сироватці крові.

CYP 3 A -пов'язані взаємодії|

Сумісне застосування кларитроміцину, відомого як інгібітор ферменту CYP3A, і препарату, що головним чином метаболізується CYP3A, може призвести до підвищення концентрації останнього в плазмі крові, що, своєю чергою, може підсилити або подовжити його терапевтичний ефект і збільшити ризик виникнення побічних реакцій.

Слід бути обережними при застосуванні кларитроміцину пацієнтам, які отримують терапію лікарськими засобами – субстратами CYP3A, особливо якщо CYP3A-субстрат має вузький терапевтичний діапазон (наприклад карбамазепін) і/або екстенсивно метаболізується цим ензимом.

Може знадобитися зміна дози і, якщо можливо, ретельний моніторинг сироваткових концентрацій лікарського засобу, що метаболізується CYP3A, для пацієнтів, які одночасно застосовують кларитроміцин.

Відомо (або припускається), що нижчеперераховані лікарські препарати або групи препаратів метаболізуються одним і тим же ізоферментом CYP3A: альпразолам, астемізол, карбамазепін, цилостазол, цизаприд, циклоспорин, дизопірамід, алкалоїди ріжків, ловастатин, метилпреднізолон, мідазолам, омепразол, пероральні антикоагулянти (наприклад варфарин), пімозид, хінідин, рифабутин, силденафіл, симвастатин, такролімус, терфенадин, триазолам і вінбластин, але цей список не є повним. Подібний механізм взаємодії відмічений при застосуванні фенітоїну, теофіліну і вальпроату, що метаболізуються іншим ізоферментом системи цитохрому Р450.

Омепразол

Застосування кларитроміцину в комбінації з омепразолом у дорослих здорових добровольців призводило до підвищення рівноважних концентрацій омепразолу. При застосуванні тільки омепразолу середнє значення рН шлункового соку при вимірюванні протягом 24 годин становило 5,2, при сумісному застосуванні омепразолу з кларитроміцином – 5,7.

Сильденафіл, тадалафіл і варденафіл

Існує ймовірність збільшення плазмових концентрацій інгібіторів фосфодіестерази (сильденафілу, тадалафілу і варденафілу) при їх сумісному застосуванні з кларитроміцином, що може потребувати зменшення дози інгібіторів фосфодіестерази.

Теофілін, карбамазепін

Результати клінічних досліджень показали, що існує незначне, але статистично значуще збільшення концентрації теофіліну або карбамазепіну в плазмі крові при їх одночасному застосуванні з кларитроміцином.

Толтеродин

Толтеродин головним чином метаболізується 2D6-ізоформою цитохрому Р450 (CYP2D6). Однак у популяції пацієнтів без CYP2D6 метаболізм відбувається через CYP3A. У цій популяції пригнічення CYP3A призводить до значного підвищення плазмових концентрацій толтеродину. У таких пацієнтів зниження дози толтеродинуу може бути необхідним при його застосуванні з інгібіторами CYP3A, такими як кларитроміцин.

Триазолбензодіазепіни (наприклад альпразолам, мідазолам, триазолам)

Слід уникати комбінованого застосування перорального мідазоламу і кларитроміцину. При внутрішньовенному застосуванні мідазоламу з кларитроміцином слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнта для своєчасного коригування дози.

Слід дотримуватися таких самих запобіжних заходів при застосуванні інших бензодіазепінів, які метаболізуються CYP3A, включаючи триазолам і альпразолам. Для бензодіазепінів, елімінація яких не залежить від CYP3A (темазепам, нітразепам, лоразепам), розвиток клінічно значущої взаємодії з кларитроміцином малоймовірний.

Є постмаркетингові повідомлення про лікарську взаємодію і розвиток побічних явищ з боку центральної нервової системи (такі як сонливість і сплутаність свідомості) при сумісному застосуванні кларитроміцину і триазоламу. Слід спостерігати за пацієнтом, враховуючи можливе збільшення фармакологічних ефектів з боку ЦНС.

Інші види взаємодій

Колхіцин

Колхіцин є субстратом CYP3A і P-глікопротеїну (Pgp). Відомо, що кларитроміцин та інші макроліди здатні пригнічувати CYP3A і Pgp. При одночасному застосуванні кларитроміцину і колхіцину пригнічення Pgp і CYP3A кларитроміцином може призвести до підвищення експозиції колхіцину. Необхідно спостерігати за станом пацієнтів для виявлення клінічних симптомів токсичності колхіцину. Дозу колхіцину необхідно знизити при одночасному застосуванні з кларитроміцином для пацієнтів із нормальною нирковою та печінковою функцією. Сумісне застосування кларитроміцину з колхіцином пацієнтам з нирковою або печінковою недостатністю протипоказане (див. «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Дигоксин

Дигоксин вважається субстратом P-глікопротеїну (Pgp). Відомо, що кларитроміцин здатен пригнічувати Pgp. При одночасному застосуванні пригнічення Pgp може призвести до підвищення експозиції дигоксину. Під час постмаркетинговогоу спостереження повідомлялося про підвищення концентрації дигоксину в сироватці крові пацієнтів, які застосовували кларитроміцин разом з дигоксином. У деяких пацієнтів розвинулися ознаки дигіталісної токсичності, у тому числі потенційно летальні аритмії. Слід ретельно контролювати концентрації дигоксину в сироватці крові пацієнтів при його застосуванні з кларитроміцином.

Зидовудин

Одночасне застосування таблеток кларитроміцину негайного вивільнення і зидовудину у ВіЛ-інфікованих пацієнтів може спричиняти зниження рівноважних концентрацій зидовудину в сироватці крові. Оскільки кларитроміцин здатен перешкоджати абсорбції перорального зидовудину при одночасному прийомі, слід дотримуватися 4-годинного інтервалу між прийомами кларитроміцину і зидовудину. Про таку взаємодію при застосуванні суспензії кларитроміцину та зидовудину або дидеоксиназину у дітей не повідомлялося.

Фенітоїн та вальпроат

Були спонтанні або опубліковані повідомлення про взаємодію інгібіторів CYP3A, включаючи кларитроміцин, з лікарськими засобами, які не вважаються такими, що метаболізуються CYP3A (наприклад фенітоїн та вальпроат). Рекомендується визначення рівнів цих лікарських засобів у сироватці крові при одночасному призначенні їх з кларитроміцином. Повідомлялося про підвищення їх рівнів у сироватці крові.

Атазанавір

Застосування кларитроміцину (500 мг двічі на день) з атазанавіром (400 мг один раз на день), які є субстратами та інгібіторами CYP3A, призводило до збільшення експозиції кларитроміцину у 2 рази та зменшення експозиції 14-ОН-кларитроміцину на 70 % зі збільшенням AUC атазанавіру на 28 %. Оскільки кларитроміцин має великий терапевтичний діапазон, немає необхідності у зниженні дози для пацієнтів з нормальною функцією нирок. Дозу кларитроміцину необхідно зменшити на 50 % для пацієнтів з кліренсом креатиніну 30-60 мл/хв і на 75 % для пацієнтів з кліренсом креатиніну <30 мл/хв. Кларитроміцин у дозах вищих ніж 1000 мг на день, не слід застосовувати разом з інгібіторами протеази.

Блокатори кальцієвих каналів

Через ризик артеріальної гіпотензії з обережністю слід застосовувати кларитроміцин одночасно з блокаторами кальцієвих каналів, що метаболізуються CYP3A4 (наприклад, верапаміл, амлодипін, дилтіазем). При взаємодії можуть підвищуватися плазмові концентрації як кларитроміцину, так і блокаторів кальцієвих каналів. У пацієнтів, що отримували кларитроміцин разом з верапамілом, спостерігалися артеріальна гіпотензія, брадіаритмії та лактоацидоз.

Ітраконазол

Кларитроміцин та ітраконазол є субстратами та інгібіторами CYP3A, в зв'язку з чим кларитроміцин може підвищувати плазмові рівні ітраконазолу та навпаки. При застосуванні ітраконазолу разом з кларитроміцином пацієнти повинні перебувати під пильним наглядом для виявлення проявів підсиленого або пролонгованого фармакологічного ефекту.

Саквінавір

Застосування кларитроміцину (500 мг двічі на день) із саквінавіром (м'які желатинові капсули, 1200 мг тричі на день), які є субстратами та інгібіторами CYP3A, у 12 здорових добровольців призводило до збільшення AUC рівноважного стану на 177 % та С _max на 187 % порівняно із застосуванням тільки саквінавіру. При цьому AUC та С _max кларитроміцину збільшувались приблизно на 40 % порівняно із застосуванням тільки кларитроміцину. Немає необхідності в коригуванні доз, якщо обидва лікарські засоби застосовують одночасно протягом обмеженого проміжку часу та у вищезгаданих дозах і лікарських формах. Результати дослідження лікарської взаємодії із застосуванням м'яких желатинових капсул можуть не відповідати ефектам, які спостерігаються при застосуванні саквінавіру у формі твердих желатинових капсул. Результати дослідження лікарської взаємодії із застосуванням лише саквінавіру можуть не відповідати ефектам, які спостерігаються при терапії саквінавіром/ритонавіром. Коли саквінавір застосовується разом із ритонавіром, необхідно враховувати можливі ефекти ритонавіру на кларитроміцин (див. вище).

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка . Кларитроміцин – макролідний антибіотик для перорального застосування. Він пригнічує синтез білка у мікробній клітині, взаємодіє з 50S-рибосомальною субодиницею бактерій. Препарат активний щодо Streptococcus agalactiae, S.pyogenes, S.viridans, S.pneumoniae, Haemophilus influenzae, H.parainfluenzae, Neisseria gonorrhoeae, Listeria monocytogenes, Legionella pneumophilia, Mycoplasma pneumoniae, Helicobacter pylori, Campilobacter jejuni, Chlamydia pneumoniae, C.trachomatis, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Propionibacterium acnes, Mycobacterium avium, Mycobacterium leprae, Staphylococcus aureus, Ureaplasma urealyticum, Toxoplasma gondii.

При прийомі кларитроміцину внутрішньо метаболізується з утворенням основного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину, що має таку саму або на 1-2 порядки меншу (залежно від виду мікроорганізму) протимікробну активність, ніж незмінена речовина.

Фармакокінетика. Кларитроміцин кислотостійкий, абсорбція його в травному тракті після перорального прийому становить приблизно 55 %. Прийом їжі не впливає на біодоступність кларитроміцину. Кларитроміцин широко розподіляється у тканинах та рідинах організму, за винятком нервової системи. Концентрація препарату у тканинах значно перевищує його концентрацію у сироватці крові. Майже 65-75 % кларитроміцину зв'язується з білками плазми крові, переважно альбуміновою фракцією. Кларитроміцин значною мірою метаболізується ферментами печінки, переважно цитохромом Р450. Виводиться в основному з сечею. Приблизно 30 % прийнятої дози препарату виводиться у незміненому стані. Період напіввиведення кларитроміцину становить приблизно 4 години.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки овальної форми, вкриті оболонкою жовтого кольору з гладенькою поверхнею.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 7 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.

Місцезнаходження.

Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.

КЛАРИТРОМИЦИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа