Личный кабинет
КЛОПИДОГРЕЛ-ТЕВА табл. п/плен. оболочкой 75 мг блистер №90
rx
Код товара: 305382
Производитель: Actavis
3 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Клопидогрел
Клопидогрел.
Место хранения:
Активный ингредиент: клопидогрел;
1 таблетка содержит бисульфат бисульфат 97,86 мг, эквивалентный клопидогрелу 75 мг;
Вспомогательные вещества: безводная лактоза, микрокристаллическая целлюлоза, кросс-отчет, гибогенат глицерина, тальк;
Shell: Opadry II 85G34669 розовый (поливиниловый спирт, тальк, макрул 3350, лецитин, диоксид титана (E 171), оксид железа красный (E 172)).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства: розовые круглые диоксидные таблетки покрыты с помощью корпуса пленки, с гравировкой "и" с одной стороны.
Фармакотерапевтическая группа. Ингибиторы агрегации тромбоцитов, кроме гепарина.
ATT CODE B01A C04.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия. Клопидогрель относится к пролетам, один из метаболитов которого является ингибитор агрегации тромбоцитов. Клопидогрель метаболизируется ферментом CYP450 с образованием активного метаболита, который подавляет агрегацию тромбоцитов. Активный метаболит клопидогрела селективно подавляет связывание аденозинеинфосфата (ADP) с его тромбоцитом рецептора P2Y12 и следующей опосредованной активацией ADP Activation GPIB / IIIA гликопротеинского комплекса, ингибирующего агрегацию тромбоцитов. В результате необратимого связывания эффект обнаруживается на тромбоцитах на всю продолжительность их существования (около 7-10 дней), а восстановление нормальной функции тромбоцитов соответствует скорости их модернизации. Агрегация тромбоцитов, вызванная другими агонистами, чем ADP, также подавляется блокадой активации тромбоцитов путем выпуска ADP.
Поскольку активный метаболит сформирован с участием ферментов CYP450, среди которых являются полиморфными или ингибированными другими препаратами, не все пациенты могут достичь адекватного подавления агрегации тромбоцитов.
Фармакодинамические эффекты. С первого дня использования лекарственного средства в повторных ежедневных дозах 75 мг обнаружено значительное замедление индуцированной ADP-индуцированной агрегацией тромбоцитов. Это действие постепенно усиливается и стабилизируется между третьим и седьмым дни. С устойчивым состоянием средний уровень подавления агрегации под действием суточной дозы 75 мг составляет от 40% до 60%. Агрегация тромбоцитов и продолжительность кровотечения возвращается на начальный уровень в среднем через 5 дней после прекращения лечения.
Известно, что клопидогрел значительно снижает частоту новых ишемических явлений (общую конечную точку инфаркта миокарда, ишемический инсульт и смертельное следствие сосудистых заболеваний) по сравнению с ацетилсалициловой кислотой (спрашивающейся); Эффективность клопидогрела не зависит от использования комбинированной терапии (например, антагонисты гепарина, GPIB / III рецепторов тромбоцитов, фибринолитики, гиполипидемических агентов, бета-блокаторов, ингибиторов APF) дозы (75-325 мг 1 раз на день), а также возраст и пол.
Фармакокинетика.
Поглощение. После устного введения одноразовых и многократных доз 75 мг / день клопидогрел быстро поглощается. Средние пиковые концентрации в плазме неизменного клопидогрела (около 2,2-2,5 нг / мл после одной дозы 75 мг перорально) были достигнуты примерно через 45 минут после получения дозы. Поглощение составляет не менее 50% в соответствии с экскрецией метаболитов клопидогрела с мочой.
Распределение. Клопидогрел и основной (неактивный) кровопролитный метаболит, in vitro обратимо связывают с белками в плазме человека (98% и 94% соответственно). Это соединение остается ненасыщенным in vitro в широком диапазоне концентраций.
Метаболизм. Клопидогрел широко метаболизируется в печени. In vitro и in vivo есть два основных способа обмена веществ: человек возникает с участием эстераз и приводящих к гидролизу с образованием неактивного производного карбоновой кислоты (что составляет 85% всех метаболитов, циркулирующих в плазме крови) и к другим вовлеченным ферментам цитохром P450 Отказ Первоначально клопидогрел превращается в промежуточный метаболит 2-оксо-клопидогрела. В результате последующего обмена веществ 2-оксо-клопидогрела формируется тиоловое производное клопидогрела - активным метаболитом. Этот активный метаболит формируется преимущественно с использованием фермента CYP2C19 с несколькими другими ферментами CYP1A2, Cyp2B6 и Cyp3a4 ферментов. Активный метаболит клопидогрела (тиол производной), который был выделен in vitro , быстро и необратимо связывается с рецепторами тромбоцитов, тем самым предотвращая агрегацию тромбоцитов.
C MAX Active Metabolite в два раза выше после получения одной нагрузочной дозы 300 мг, чем этот индикатор через 4 дня приема 75 мг дозы обслуживания.
C Max достигается в течение от 30 до 60 минут после приема.
C Max достигается в течение от 30 до 60 минут после приема.
Разведение. Через 120 часов после перорального введения помеченных 14 C-Clopidogrel у людей, около 50% этикетки выводились из мочи и около 46% - с фекалиями. После устного введения одной дозы 75 мг, период полувыведения клопидогрела составляет около 6 часов. Срок годности основного (неактивного) метаболита, циркулирующего в крови, составляет 8 часов после одного и многократного применения препарата.
Фармакогены. CYP2C19 участвует в образовании как активного метаболита, так и промежуточного метаболита 2-оксо-клопидогрела. Фармакокинетика активного метаболита клопидогрела и антитробкопарных эффектов, согласно измерению эксгументации тромбоцитов Ex vivo , различаются в зависимости от генотипа CYP2C19.
ALAL CYP2C19 * 1 соответствует полностью функционированию метаболизма, в то время как ALALES CYP2C19 * 2 и CYP2C19 * 3 соответствуют нефункциональному метаболизму. ALLELES CYP2C19 * 2 и CYP2C19 * 3 несут ответственность за большинство аллелей, которые ослабляют функцию у пациентов в европейском (85%) и монголоидных (99%) гонках с уменьшенным метаболизмом. Другие аллели, связанные с отсутствующим или ослабленным метаболизмом, намного реже. К ним относятся CYP2C19 * 4, * 5, * 6, * 7 и * 8. Пациент с уменьшенным метаболизмом имеет два нефункциональных аллеля, как отмечено выше. Согласно опубликованным генотипам CYP2C19, которые соответствуют снижению метаболизма, присутствующему у 2% пациентов в европейской расе, 4% пациентов с нейтроидальными расой и 14% пациентов с монголоидной гонками. Теперь есть тесты, которые позволяют определить генотип CYP2C19.
Согласно данным об использовании клопидогрела в дозе 300 мг, а затем доза 75 мг / день, а также доза 600 мг, а затем доза 150 мг / день в течение 5 дней (до устойчивого Состояние) у пациентов с различными типами метаболизма CYP2C19 (ультраструйный, интенсивный, промежуточный и уменьшенный) Нет существенных различий в концентрации активного метаболита в крови и средних показателях ингибирования агрегации тромбоцитов (ПАО) между людьми с супер- Быстрый, интенсивный и промежуточный метаболизм. У людей с уменьшенным обменом метаболизмом концентрация активного метаболита в крови снизилась на 63-71% по сравнению с интенсивными метаболизмами. После применения дозирующего режима 300 мг / 75 мг противоагрегат воздействия в пониженных метаболических лицах было менее выраженным, при этом средний ПАО (5 мкМ ADF) составил 24% (24 часа) и 37% (день 5) по сравнению с ПАО 39% (24 часа) и 58% (день 5) у людей с интенсивным метаболизмом и 37% (24 часа) и 60% (день 5) у людей с промежуточным метаболизмом. Когда модели с уменьшенным метаболизмом использовались дозирующий режим 600 мг / 150 мг, концентрация активного метаболита в крови была выше, чем при использовании дозированного режима 300 мг / 75 мг. Кроме того, ПАО «Индикаторы» составляли 32% (24 часа) и 61% (день 5), которые были выше, чем у пониженного метаболизма, которые получали дозу 300 мг / 75 мг, и аналогично показателям, полученным в других группах, Выделяется в зависимости от типа метаболизма CYP2C19 при нанесении режима дозирования 300 мг / 75 мг. Согласно результатам доступных данных, правильная дозировка схема для этой группы пациентов не была определена.
Точно так же результаты, изложенные выше, являются дополнительными данными, что концентрация активного метаболита в крови снизилась на 28% удельных людей с промежуточным метаболизмом и на 72% удельных лиц с уменьшенным метаболизмом; Ингибирование агрегации тромбоцитов (5 мкМ ADP) также уменьшилось, в то время как разница в индикаторах ПАО составляла 5,9% и 21,4% соответственно, по сравнению с лицами с интенсивным метаболизмом.
Есть доказательства того, что при использовании клопидогрела у людей с промежуточным и уменьшенным метаболизмом частота возникновения сердечно-сосудистых событий (фатальное следствие, инфаркт миокарда и инсульт) или пульбовых стентов было значительно выше, чем у интенсивных метаболизмов. Согласно другим данным, частота возникновения сердечно-сосудистых событий значительно отличалась в зависимости от особенностей метаболизма.
Следовательно, можно сделать вывод, что ни один из известных анализов не включал достаточное количество пациентов, чтобы обнаружить разницу в клинических результатах у пациентов с уменьшенным метаболизмом.
Специальные категории пациентов. Фармакокинетика активного метаболита клопидогрела не исследована в следующих специальных категориях пациентов.
Почечная недостаточность. После регулярного использования 75 мг клопидогрела в день с тяжелой почечной недостаточностью (оформление креатинина 5-15 мл / мин) ингибирование ингибирования ADP-индуцированной агрегации тромбоцитов было менее выраженным (25%) по сравнению с таким же эффектом у здоровых добровольцев, а также Время кровотечения было вытянуто. Почти так же, как у здоровых добровольцев, получающих 75 мг клопидогрела в день. Клиническая терпимость была хорошей у всех пациентов.
Отказ печени. После регулярного приема 75 мг клопидогрела в день в течение 10 дней пациенты с сильной печеночной недостаточностью ингибирования индуцированной ADP-индуцированной агрегацией тромбоцитов были такими же, как у здоровых добровольцев. Среднее удлинение времени кровотечения было одинаково в обеих группах.
Расовая принадлежность. Распространенность аллелей CYP2C19, вызывающих промежуточную и слабую метаболическую активность CYP2C19, отличается в зависимости от расовой / этнической принадлежности (см. Раздел «Фармакогенетика»). Существуют ограниченные данные о пациентах монголоидной гонки, которые позволяют клинической ценности генотипирования этого CYP с точки зрения клинических результатов.
Доклинические данные безопасности. Побочные эффекты, которые чаще всего наблюдали во время доклинических исследований на крысах и обезьянах-бабунах, менялись из печени. Они появлялись при введении доз, которые почти в 25 раз в течение терапевтической дозы 75 мг клопидогреля в день были результатом препарата для ферментов, участвующих в метаболизме печени. При применении лица терапевтических доз клопидогрелирования никаких эффектов на ферменты, участвующие в метаболизме печени не наблюдалось.
При попадании в высокие дозы клопидогрела, крыс и обезьян-бабуины наблюдались плохие желудочности лекарственного средства (гастрит, эрозионные поражения желудка и / или рвоты).
При въезде клопидогрел мыши в течение 78 недель и крыс в течение 104 недель в дозах до 77 мг / кг в день (что почти в 25 раз в терапевтической дозе 75 мг / день клопидогрела у людей), никаких доказательств канцерогенного действия препарата не было полученный.
Там было ряд исследований клопидогрела с точки зрения генотоксичности in vitro и in vivo, но они не нашли генотоксического действия препарата.
Клопидогрел не повлиял на репродуктивную функцию мужчин и женщин крыс, а также не совершал тератогенные действия либо у крыс, либо кроликов. При введении женских крыс во время лактации клопидогрел привел к небольшой задержке в развитии потомства. Специальные фармакокинетические исследования с радиометражным клопидогрелем доказали, что исходное вещество и его метаболиты проникают в грудное молоко. Следовательно, его нельзя исключить как непосредственное влияние препарата на потомство (незначительное токсическое действие) и косвенное влияние (в результате ухудшения вкусовых качеств молока).
Клинические характеристики.
Индикация.
Вторичная профилактика проявлений атеротребоза у взрослых:
- У пациентов, которые претерпели инфаркт миокарда (начало лечения - через несколько дней, но не позднее, чем через 35 дней после возникновения), ишемический инсульт (начало лечения - через 7 дней, но не позднее, чем через 6 месяцев после возникновения) или в каком диагностируется. Заболевания периферических артерий (поражения артерий и атеротреббиоз сосудов нижних конечностей);
- У пациентов с острым коронарным синдромом:
- без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия или инфаркт миокарда без зубов Q), в том числе пациенты, которые были установлены стентом при проведении чрескожной коронарной ангиопластики, в сочетании с ацетилсалициловой кислотой (спросить);
- с резким инфарктом миокарда с повышением сегмента ST, в сочетании с ацетилсалициловой кислотой (у пациентов, получающих стандартное медицинское лечение и тромболитическую терапию).
Профилактика атеротреботических и тромбоэмболических событий во время мерцания предсердий. Клопидогрел в сочетании с просьбой указывается взрослыми пациентами на фибрилляции предсердий, имеющих, по меньшей мере, один фактор риска в появлении сосудистых событий, в которых существуют противопоказания для лечения антагонистов витамина К (AVK), и которые имеют низкий риск кровотечения, для Профилактика атеротрофоботических и тромбоэмболических событий. Следовательно, количество инсульта.
Для получения дополнительной информации см. Раздел «Фармакологические свойства».
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому компоненту лекарственного средства. Тяжелая неудача печени. Острый кровотечение (например, в случае язвенного или внутричерепного кровоизлияния).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Взаимодействие с усиленной противовирусной терапией вируса иммунодефицита человека (ВИЧ). Уменьшение воздействия активного метаболита клопидогрела и снижение ингибирования тромбоцитов было продемонстрировано в ВИЧ-инфицированных пациентах, получающих антиретровирусную терапию (статья), усиленного ритонавиром или кабиком. Несмотря на то, что клиническое значение этих результатов неопределенно, существуют спонтанные сообщения о
ВИЧ-инфицированные пациенты, получающие усовершенствованное искусство и перенесенные повторяющиеся явления окклюзии после разделения или тромботических явлений во время обработки нагрузки с помощью клопидогреля. При одновременном применении с ритонавиром воздействие клопидогрела и среднего ингибирования тромбоцитов может уменьшаться. Поэтому вы не должны одновременно применить клопидогрел с улучшенным искусством.
ВИЧ-инфицированные пациенты, получающие усовершенствованное искусство и перенесенные повторяющиеся явления окклюзии после разделения или тромботических явлений во время обработки нагрузки с помощью клопидогреля. При одновременном применении с ритонавиром воздействие клопидогрела и среднего ингибирования тромбоцитов может уменьшаться. Поэтому вы не должны одновременно применить клопидогрел с улучшенным искусством.
Лекарства, чье применение сопровождается увеличением риска кровотечения. Из-за потенциального аддитивного эффекта наблюдается повышенный риск геморрагических осложнений, поэтому одновременное использование таких препаратов с помощью клопидогрела требует осторожности (см. Раздел «Особенности применения»).
Оральные антикоагулянты. Одновременное использование клопидогрела-Teo с пероральными антикоагулянтами не рекомендуется, поскольку такая комбинация может увеличить интенсивность кровотечения (см. Раздел «Особенности применения»). Хотя использование клопидогрела в дозе 75 мг / сут не меняет фармакокинетический профиль S-Warfarin или международное нормализованное соотношение (пн) у пациентов, которые лечили варфарином в течение длительного времени, одновременное использование клопидогрела и варфарина увеличивается Риск кровотечения благодаря существованию независимого влияния на гемостаз.
Ингибиторы гликопротеиновых рецепторов IIB / III A. Клопидогрел следует назначать пациентам, которые одновременно используют ингибиторы гликопротеиновых рецепторов IIB / IIIA (см. Раздел «Особенности применения»).
Ацетилсалициловая кислота (спросить). Ацетилсалициловая кислота не изменяет ингибирующее действие клопидогрела на индуцированную ADP-индуцированную агрегацию тромбоцитов, но клопидогрел усиливает влияние ASC на агрегацию тромбоцитов, вызванной коллагеном. Однако одновременное использование 500 мг ASC 2 раза в день за один день не вызывало значительного увеличения времени кровотечения, вытянутого из-за потребления клопидогрела. Поскольку фармакодинамическое взаимодействие между клопидогрелем и ASC с увеличением риска кровотечения, одновременное применение этих препаратов требует осторожности (см. Раздел «Особенности применения»). Несмотря на это, существует опыт совместимого приложения клопидогрела и просить 1 год (см. «Фармакологические свойства»).
Гепарин. Согласно клиническому исследованию, проведенному с участием здоровых добровольцев, клопидогрел не нужно было регулировать дозу гепарина и не изменил влияние гепарина в коагуляцию. Одновременное использование гепарина не изменило ингибирующее действие клопидогрела на агрегацию тромбоцитов. Поскольку фармакодинамическое взаимодействие между клопидогрелем и гепарином с увеличением риска кровотечения, одновременное применение этих препаратов требует ухода.
Тромболитические агенты . Безопасность одновременного использования клопидогрела, фибриноспецифических или фибрин-специфических тромболитических агентов и гепаринов была оценена у пациентов с острым инфарктом миокарда: частота клинически значимого кровотечения была аналогична тех, которые наблюдаются одновременными применением тромболитических препаратов и гепарина в сочетании с Asc. См. Раздел «Побочные реакции».).
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). У ході клінічного дослідження, проведеного з участю здорових добровольців, одночасне застосування клопідогрелю та напроксену збільшувало кількість прихованих шлунково-кишкових кровотеч. Однак через відсутність досліджень щодо взаємодії препарату з іншими НПЗЗ дотепер не з'ясовано, чи зростає ризик шлунково-кишкових кровотеч при застосуванні з усіма НПЗЗ. Тому необхідна обережність при одночасному застосуванні НПЗЗ, зокрема інігібіторів ЦОГ-2, з клопідогрелем (див. розділ «Особливості застосування»).
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну ( СІЗЗС ) впливають на активацію тромбоцитів та підвищують ризик кровотеч, тому необхідно дотримуватися обережності при їх одночасному застосуванні з клопідогрелем.
Одночасне застосування інших лі карських засоб ів . Оскільки клопідогрель перетворюється в активний метаболіт частково під дією CYP2C19, то застосування препаратів, які знижують активність цього ферменту, найімовірніше, призведе до зниження концентрації активного метаболіту клопідогрелю у плазмі крові. Клінічне значення цієї взаємодії не з'ясоване. Тому як запобіжний захід слід уникати одночасного застосування сильних та помірних інгібіторів CYP2C19 (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).
До помірних або потужних інгібіторів CYP2C19 належать омепразол, езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тиклопідин, ципрофлоксацин, циметидин, карбамазепін, окскарбазепін та хлорамфенікол, ефавіренз.
Інгібітори протонної помпи (ІПП). Омепразол у дозі 80 мг 1 раз на добу при супутньому застосуванні з клопідогрелем (як при одночасному прийомі, так і при 12-годинному інтервалі між прийомами цих двох препаратів) знижував концентрацію активного метаболіту у крові на 45 % (навантажувальна доза) і на 40 % (підтримуюча доза). Це зниження супроводжувалося зменшенням пригнічення агрегації тромбоцитів на 39 % (навантажувальна доза) і 21 % (підтримуюча доза). Очікується, що в аналогічну взаємодію з клопідогрелем вступатиме й езомепразол.
Дані стосовно клінічних наслідків цих фармакокінетичних та фармакодинамічних взаємодій з точки зору розвитку основних кардіоваскулярних подій є суперечливими. Як запобіжний захід не слід одночасно з клопідогрелем застосовувати омепразол або езомепразол (див. розділ «Особливості застосування»).
Менш виражене зниження концентрацій метаболіту у крові спостерігалося при застосуванні пантопразолу або лансопразолу. При одночасному застосуванні пантопразолу у дозі 80 мг 1 раз на добу плазматичні концентрації активного метаболіту зменшилися на 20 % (навантажувальна доза) та на 14 % (підтримуюча доза). Це зниження супроводжувалося зменшенням середнього показника пригнічення агрегації тромбоцитів на 15 % та 11 % відповідно. Отримані результати вказують на можливість одночасного застосування клопідогрелю та пантопразолу.
Немає доказів того, що інші лікарські засоби, які зменшують продукування кислоти у шлунку, такі як, наприклад, Н 2 -блокатори (за винятком циметидину, який є інгібітором CYP2C9) або антациди, впливають на антитромбоцитарну активність клопідогрелю.
Комбінація з іншими лікарськими засобами. Клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії при застосуванні клопідогрелю одночасно з атенололом, ніфедипіном або з обома препаратами виявлено не було. Крім того, фармакодинамічна активність клопідогрелю залишилася практично незміненою при одночасному застосуванні з фенобарбіталом та естрогеном .
Фармакокінетичні властивості дигоксину або теофіліну не змінювалися при одночасному застосуванні з клопідогрелем.
Антацидні засоби не впливали на рівень абсорбції клопідогрелю.
Карбоксильні метаболіти клопідогрелю можуть пригнічувати активність цитохрому Р450 2С9. Це може потенційно підвищувати рівні у плазмі крові таких лікарських засобів як фенітоїн і толбутамід та НПЗЗ , які метаболізуються за допомогою цитохрому Р450 2С9. Дані дослідження CAPRIE показали, що фенітоїн і толбутамід, які метаболізуються CYP2C9, можна безпечно призначати з клопідогрелем.
Лікарські засоби, що є субстратами CYP2 C8. Було показано, що клопідогрель збільшує експозицію репаглініду у здорових добровольців. Дослідження in vitro продемонстрували, що це збільшення експозиції репаглініду зумовлене інгібуванням ферменту CYP2C8 глюкуронідним метаболітом клопідогрелю. З огляду на ризик збільшення концентрацій у плазмі крові одночасне застосування клопідогрелю та лікарських засобів, які виводяться з організму переважно за допомогою метаболізму, опосередкованого ферментом CYP2C8 (наприклад, репаглінід, паклітаксел), потребує обережності (див. розділ «Особливості застосування»).
За винятком інформації щодо взаємодії зі специфічними лікарськими засобами, наведеної вище, дослідження щодо взаємодії клопідогрелю з лікарськими засобами, які зазвичай призначають хворим на атеротромбоз, не проводили. Однак відомо, що у пацієнтів, які одночасно з клопідогрелем застосовували інші препарати, включаючи діуретики, бета-блокатори, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, засоби, що знижують рівень холестерину, коронарні вазодилататори, антидіабетичні засоби (включаючи інсулін), протиепілептичні засоби та антагоністи GPIIb/IIIa, не відзначалося клінічно значущої побічної дії.
Особливості застосування.
Кровотеча та гематологічні розлади. Через ризик розвитку кровотечі та гематологічних побічних реакцій слід негайно провести розгорнутий аналіз крові та/або інші відповідні тести, якщо під час застосування препарату спостерігаються симптоми, що свідчать про можливість кровотечі (див. розділ «Побічні реакції»). Як і інші антитромбоцитарні засоби, клопідогрель слід обережно застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми, хірургічного втручання або інших патологічних станів, а також у разі застосування пацієнтами АСК, гепарину, інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIа або НПЗЗ, включаючи інгібітори ЦОГ-2, або СІЗЗС та інших лікарських засобів, які можуть підвищувати ризик кровотечі (наприклад, пентоксифілін). Необхідно уважно стежити за проявами у пацієнтів симптомів кровотечі, зокрема прихованої кровотечі, особливо у перші тижні лікування та/або після інвазійних процедур на серці та хірургічних втручань. Одночасне застосування клопідогрелю з пероральними антикоагулянтами не рекомендується, оскільки це може посилити інтенсивність кровотеч (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У разі планового хірургічного втручання, коли антитромбоцитарний ефект є тимчасово небажаним, лікування клопідогрелем слід припинити за 7 днів до операції. Пацієнти повинні повідомляти лікаря (у т.ч. стоматолога) про те, що вони приймають клопідогрель перед призначенням їм будь-якої операції чи перед застосуванням нового лікарського засобу. Клопідогрель подовжує тривалість кровотечі, тому його слід з обережністю застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі (особливо шлунково-кишкової та внутрішньоочної).
Пацієнтів слід попередити, що під час лікування клопідогрелем (окремо або у комбінації з АСК) кровотеча може зупинитися пізніше, ніж зазвичай, і що вони повинні повідомляти лікаря про кожен випадок незвичної (за місцем або тривалістю) кровотечі.
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП). Дуже рідко спостерігалися випадки ТТП після застосування клопідогрелю, іноді навіть після його короткочасного застосування. ТТП проявляється тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією з неврологічними проявами, нирковою дисфункцією або гарячкою. ТТП є потенційно небезпечним станом, який може призводити до летального наслідку і тому потребує негайного лікування, у тому числі і проведення плазмаферезу.
Набута гемофілія. Повідомляли про випадки розвитку набутої гемофілії після застосування клопідогрелю. У випадках підтвердженого ізольованого подовження АЧТЧ (активованого часткового тромбопластинового часу), що супроводжується або не супроводжується кровотечею, питання діагностування набутої гемофілії повинно бути розглянуто. Пацієнти з підтвердженим діагнозом набутої гемофілії повинні знаходитися під наглядом лікаря і отримувати лікування, застосування клопідогрелю необхідно припинити.
Нещодавно перенесений ішемічний інсульт. Через недостатність даних не рекомендується призначати клопідогрель у перші 7 днів після гострого ішемічного інсульту.
У пацієнтів із нещодавно перенесеною транзиторною ішемічною атакою або ішемічним інсультом та які мають високий ризик повторних ішемічних подій, застосування комбінації ацетилсаліцилової кислоти (АСК) та клопідогрелю показало підвищення частоти розвитку сильних кровотеч. Тому дану комбінацію слід застосовувати з обережністю, крім клінічних ситуацій, де дана комбінація довела свою користь.
Цитохром Р450 2С19 (CYP2C19 ). Фармакогенетика: у пацієнтів із генетично зниженою функцією CYP2C19 спостерігається менша концентрація активного метаболіту клопідогрелю у плазмі крові та менш виражений антитромбоцитарний ефект. Зараз існують тести, які дають змогу виявити генотип CYP2C19 у пацієнта.
Оскільки клопідогрель перетворюється у свій активний метаболіт частково під дією CYP2C19, то застосування лікарських засобів, які знижують активність цього ферменту, найімовірніше, призведе до зменшення концентрації активного метаболіту клопідогрелю у плазмі крові. Однак клінічне значення цієї взаємодії не з'ясоване. Тому як запобіжний захід слід уникати одночасного застосування сильних та помірних інгібіторів CYP2C19 (див. розділи «Фармакокінетика», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Субстрати CYP 2 C 8. Необхідно з обережністю призначати клопідогрель з лікарськими засобами, що є субстратами CYP2C8 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Перехресні реакції між тієнопіридинами. Пацієнтів слід перевірити щодо наявності в анамнезі гіперчутливості до інших тієнопіридинів (таких як клопідогрель, тиклопідин, прасугрель), тому що надходили повідомлення про перехресну алергію між тієнопіридинами (див. розділ «Побічні реакції»). Тієнопіридини можуть призвести до розвитку алергічних реакцій від легкого до тяжкого ступеня, таких як висип, ангіоневротичний набряк, або гематологічних перехресних реакцій, таких як тромбоцитопенія і нейтропенія. У пацієнтів із розвитком алергічних та/або гематологічних реакцій в анамнезі при застосуванні одного з тієнопіридинів підвищується ризик розвитку подібних або інших реакцій при застосуванні інших тієнопіридинів. Рекомендується пильний нагляд за пацієнтом з відомою алергією на тієнопіридини.
Порушення функції нирок. Терапевтичний досвід застосування клопідогрелю пацієнтам з нирковою недостатністю обмежений, тому таким пацієнтам препарат слід призначати з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Порушення функції печінки. Досвід застосування лікарського засобу пацієнтам із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений, тому таким пацієнтам клопідогрель слід призначати з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Допоміжні речовини. Клопідогрел-Тева містить лактозу. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.
Клопідогрел-Тева містить лецитин (соєву олію). Тому пацієнтам з гіперчутливістю до арахісу або сої даний лікарський засіб не слід застосовувати.
Особливі застереження щодо видалення залишків та відходів. Будь-який невикористаний препарат або відходи потрібно знищити відповідно до місцевих вимог.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність . Оскільки немає клінічних даних про застосування клопідогрелю у період вагітності, небажано призначати препарат вагітним жінкам (застережний захід).
Досліди на тваринах не виявили прямого або опосередкованого негативного впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи та постнатальний розвиток.
Годування груддю . Невідомо, чи екскретується клопідогрель у грудне молоко людини. Дослідження на тваринах показали, що він екскретується у молоко, тому під час лікування препаратом Клопідогрел-Тева годування груддю слід припинити.
Фертильність. Дослідження на тваринах не виявили негативного впливу клопідогрелю на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Клопідогрель не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі, у тому числі пацієнти літнього віку. Клопідогрел-Тева приймати перорально по 75 мг 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі.
Лікування клопідогрелем пацієнтів із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q на ЕКГ) слід розпочинати з одноразової навантажувальної дози 300 мг, а потім продовжувати дозою 75 мг 1 раз на добу (з АСК у дозі 75–325 мг/добу). Оскільки застосування більш високих доз АСК підвищує ризик кровотечі, рекомендується не перевищувати дозу ацетилсаліцилової кислоти 100 мг. Оптимальна тривалість лікування формально не встановлена. Результати клінічних досліджень свідчать на користь застосування препарату до 12 місяців, а максимальний ефект спостерігався через 3 місяці лікування.
Пацієнтам із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST клопідогрель слід призначати по 75 мг 1 раз на добу, починаючи з одноразової навантажувальної дози 300 мг у комбінації з АСК, із застосуванням тромболітичних препаратів або без них. Лікування пацієнтів старше 75 років починати без навантажувальної дози клопідогрелю. Комбіновану терапію слід розпочинати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати принаймні 4 тижні. Користь від комбінації клопідогрелю з АСК понад чотири тижні при цьому захворюванні не вивчали.
Пацієнтам з фібриляцією передсердь клопідогрель застосовувати в однократній добовій дозі 75 мг. Разом із клопідогрелем слід розпочати та продовжувати застосування АСК (у дозі 75–100 мг/добу) (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
У разі пропуску дози:
– якщо з моменту, коли потрібно було приймати чергову дозу, минуло менше 12 годин, пацієнт повинен негайно прийняти пропущену дозу, а наступну дозу вже приймати у звичний час;
– якщо минуло більше 12 годин, пацієнт повинен приймати наступну чергову дозу у звичний час та не подвоювати дозу з метою компенсування пропущеної дози.
Ниркова недостатність. Терапевтичний досвід застосування препарату пацієнтам із нирковою недостатністю обмежений (див. розділ «Особливості застосування»).
Печінкова недостатність . Терапевтичний досвід застосування препарату пацієнтам із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти.
Клопідогрель не слід застосовувати дітям, оскільки немає даних щодо ефективності лікарського засобу для цієї вікової категорії пацієнтів (див. розділ «Фармакодинаміка» ).
Передозування.
При передозуванні клопідогрелю можливе подовження часу кровотечі з подальшими ускладненнями. У разі виникнення кровотечі рекомендується симптоматичне лікування.
Антидот фармакологічної активності клопідогрелю невідомий. При необхідності негайного коригування подовженого часу кровотечі дію клопідогрелю можна припинити шляхом переливання тромбоцитарної маси.
Побічні реакції.
Коротка характеристика профілю безпеки.
Безпека застосування клопідогрелю досліджена у більш ніж 44000 пацієнтів, які взяли участь у клінічних дослідженнях, включаючи понад 12000 пацієнтів, у яких курс лікування тривав від 1 року. У дослідженні CAPRIE дія клопідогрелю у дозі 75 мг/добу загалом була порівнянною з дією АСК у дозі 325 мг/добу незалежно від віку, статі або раси пацієнтів.
Клінічно значущі побічні дії, що спостерігалися у дослідженнях CAPRIE, CURE, CLARITY, COMMIT та ACTIVE-A, описані нижче.
Найпоширенішою побічною реакцією, про яку повідомляли у клінічних та постмаркетингових дослідженнях, була кровотеча, найчастіше вона виникала у перший місяць лікування.
У дослідженні CAPRIE у пацієнтів, які застосовували клопідогрель або АСК, загальна частота кровотечі становила 9,3 %. Частота виникнення тяжких випадків кровотеч була однаковою для клопідогрелю та АСК.
У дослідженні CURE не спостерігалося збільшення частоти виникнення великих кровотеч при застосуванні комбінації клопідогрелю та АСК упродовж 7 днів після проведення аортокоронарного шунтування у пацієнтів, які припинили лікування більш ніж за 5 днів до хірургічного втручання. У пацієнтів, які продовжували лікування впродовж 5 днів до операції аортокоронарного шунтування, частота виникнення цього явища становила 9,6 % у групі клопідогрель з АСК та 6,3 % у групі плацебо з АСК.
У дослідженні CLARITY спостерігалося загальне підвищення частоти виникнення кровотеч у групі, яка приймала клопідогрель та АСК, порівняно з групою, яка отримувала плацебо та АСК. Частота виникнення великої кровотечі була подібною в обох групах. Ця величина була стійкою у підгрупах пацієнтів, що відрізнялися за початковими параметрами і типом фібринолітика або гепаринотерапії.
У дослідженні COMMIT загальна частота виникнення великих нецеребральних або церебральних кровотеч була низькою і подібною в обох групах.
У рамках дослідження ACTIVE-A частота виникнення великих кровотеч була вищою у групі, яка отримувала клопідогрель та АСК, порівняно з групою, яка отримувала плацебо та АСК (6,7 % проти 4,3 %). В обох групах великі кровотечі були переважно екстракраніального походження (5,3 % у групі клопідогрель та АСК, 3,5 % у групі плацебо та АСК), в основному шлунково-кишкові кровотечі (3,5 % проти 1,8 %). Спостерігалося збільшення кількості внутрішньочерепних кровотеч у групі клопідогрель та АСК порівняно з групою плацебо та АСК (1,4 % проти 0,8 % відповідно). Між цими групами не було виявлено статистично достовірної різниці у частоті виникнення летальних кровотеч (1,1 % у групі клопідогрель та АСК та 0,7 % у групі плацебо та АСК), а також геморагічного інсульту (0,8 % та 0,6 % відповідно).
При застосуванні клопідогрелю спостерігалися побічні реакції, що виникли у ході клінічних досліджень або були спонтанно зареєстровані. Частоти побічних рекації класифіковано наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними). У рамках кожного системно-органного класу небажані реакції представлені в порядку зменшення їх проявів.
З боку системи крові та лімфатичної системи . Нечасто: тромбоцитопенія, лейкоцитопенія, еозинофілія. Рідко: нейтропенія, включаючи тяжку нейтропенію. Дуже рідко: тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) (див. розділ «Особливості застосування»), апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, набута гемофілія А, гранулоцитопенія, анемія.
З боку імунної системи . Дуже рідко: сироваткова хвороба, анафілактоїдні реакції. Частота невідома: перехресна гіперчутливість між тієнопіридинами (такими як тиклопідин, прасугрель) (див. розділ «Особливості застосування»), аутоімунний інсуліновий синдром, який може призвести до важкої гіпоглікемії, зокрема у пацієнтів з HLA DRA4 підтипом (частіше у японців).
З боку психіки. Дуже рідко: галюцинації, сплутаність свідомості.
З боку нервової системи . Нечасто: внутрішньочерепні кровотечі (у деяких випадках – з летальним наслідком), головний біль, парестезія, запаморочення. Дуже рідко: зміна смакового сприйняття, агевзія.
З боку органів зору . Нечасто: кровотеча в ділянці ока (кон'юнктивальна, окулярна, ретинальна).
З боку органів слуху та лабіринту . Рідко: вертиго.
З боку серця. Частота невідома: синдром Kounis («вазоспастична алергічна стенокардія» або «алергічний інфаркт міокарда») як наслідок реакції гіперчутливості до клопідогрелю.
З боку судинної системи. Часто: гематома. Дуже рідко: тяжка кровотеча, кровотеча з операційної рани, васкуліт, артеріальна гіпотензія.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення. Часто: носова кровотеча. Дуже рідко: кровотечі з респіраторних шляхів (кровохаркання, легеневі кровотечі), бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, еозинофільна пневмонія.
З боку шлунково-кишкового тракту . Часто: шлунково-кишкова кровотеча, діарея, абдомінальний біль, диспепсія. Нечасто: виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм. Рідко: ретроперитонеальні кровотечі. Дуже рідко: шлунково-кишкові та ретроперитонеальні кровотечі/ крововилив (з летальним наслідком), панкреатит, коліт (зокрема виразковий або лімфоцитарний), стоматит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів . Дуже рідко: гостра печінкова недостатність, гепатит, аномальні результати показників функції печінки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини . Часто: підшкірний крововилив/утворення синців. Нечасто: висипання, свербіж, внутрішньошкірні крововиливи (пурпура). Дуже рідко: бульозний дерматит (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса – Джонсона, мультиформна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз), ангіоневротичний набряк, макулопапульозне, еритематозне або ексфоліативне висипання, кропив'янка, екзема, плоский лишай, медикаментозний синдром гіперчутливості, медикаментозне висипання з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
З боку скелетно-м'язової системи . Дуже рідко: скелетно-м'язові крововиливи (гемартроз), артрит, артралгія, міалгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів . Нечасто: гематурія. Дуже рідко: гломерулонефрит, підвищення рівня креатиніну в крові.
Загальний стан. Часто: кровотечі у місці ін'єкції. Дуже рідко: гарячка.
Репродуктивна система, порушення з боку молочних залоз. Рідко: гінекомастія.
Дослідження. Нечасто: подовження часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілів і тромбоцитів.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 3 або 9 блістерів у картонній коробці.
По 7 таблеток у блістері; по 4 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. |
Актавіс ЛТД.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
ВLB015, ВLB 016 Булебел Індастріал будинок, м. Зейтун ZTN 3000, Мальта
КЛОПИДОГРЕЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа