КСЕПЛИОН суспензия д/ин. пролонг. 100 мг/мл шприц 0,75 мл, + 2 иглы в/уп.

Для медицинского использования лекарственного средства

Xplion ^® .

(Xeplion ^® )

Место хранения:

Активное вещество: палиперидон пальмитат;

1 мл суспензии содержит палиперидон Palmatate в количестве, соответствующем 100 мг палиперидона;

Вспомогательные вещества: полисорбат 20; Полиэтиленгликоль 4000; Лимонная кислота, моногидрат; Дизатрий гидрофосфат безводный; моногидрат фосфата дигидрона натрия; гидроксид натрия; вода для инъекций.

Лекарственная форма. Подвеска для продолжительной инъекции.

Основные физико-химические свойства: белая или почти белая подвеска, свободная от сторонних включений.

Фармакотерапевтическая группа. Антипсихотические средства (нейролептические). ATH код N05A X13.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Механизм действия.

Палиперидон является селективным блокирующим агентом моноаминовных эффектов, фармакологические свойства которых характеризуются свойствами традиционных нейролептиков. Палиперидон сильно связывается с рецепторами серотонина 5-HT2- и дофамина D ₂ . Paliperidon также блокирует альфа 1-адренергическую, и в меньшей степени, альфа 2-адренергические и гистаминовые рецепторы H1. Фармакологическая активность (+) и (-) - энантиомеры палперидона количественно и качественно одинаковы.

Палиперидон не связывается с холинергическими рецепторами. Несмотря на то, что палиперидон является сильным D ₂ -антагонистом, который ослабляет симптомы шизофрении, он вызывает меньше каталепсии и уменьшения моторных функций в меньшей степени, чем традиционные нейролептики. Предпочтительным центральным антагонизмом к серотонину может снизить тенденцию палиперидона для вызвать экстрапирамидные симптомы.

Фармакокинетика.

Всасывание и распределение.

Палиперидон Пальмитат - это неактивный сложный эфир палиперидона и пальмитиновой кислоты. Из-за низкой растворимости в воде Paliperidone Palmatith после внутримышечного введения медленно растворяется, затем гидролизован к палиперидону и всасывается в системную кровообращение. После одноразового внутримышечного введения концентрация Pallipidone в плазме (T _max ) медленно увеличивается, достигая максимума после 13 дней. Выпуск вещества уже в 1-й день и сохраняется не менее 4 месяцев.

После одной дозы 25-150 мг в дельтовидной мышце с _{максимальным} в среднем на

28% больше, чем после введения в седалищную мышцу. Два начальных инъекции в дельтовидной мышце (150 мг в 1-й день и 100 мг на 8-й день) помогают быстро достичь терапевтической концентрации вещества. Характеристики высвобождения активного компонента и схема дозировки пальмитата палиперидона обеспечивают длительное содержание терапевтической концентрации. В дозах палперидона Palmatath 25-150 мг, общий уровень системных эффектов палиперидона варьировался до прокладки дозы, а _макс при дозах более 50 мг увеличился на более чем в пропорциональной дозе. Среднее соотношение максимальных и равновесных концентраций палиперидона после введения 100 мг палиперидон Palmatate в седатической мышце составляло 1,8, а после введения к дельтовидному мышцу - 2.2. Средний период полураспада палиперидона после введения палиперидона пальмитатат ​​в дозах 25-150 мг варьировался в течение 25-49 дней.

Абсолютная биодоступность Xplion ^® составляет 100%.

После введения палперидона Palmitate (-) - энантиомер частично преобразован в (+) - энантиомер и соотношение PPC (+) - и (-) - энантиомеров составляет примерно 1,6-1,8.

Рацемический палиперидон связывается с белками плазмы крови на 74%.

Метаболизм и выход.

Через неделю после одноразового устного введения 1 мг от ¹⁴ C-маркированного палиперидона с немедленным высвобождением активного компонента мочи в неизменной форме 59% дозы введенной дозы; Это указывает на отсутствие значительного метаболизма в печени. Приблизительно 80% введенной радиоактивности были обнаружены в моче и 11% - в Кали. 4 способа метаболизма in vivo известны, но ни один из них не вызывает обмен веществ более 6,5% введенных дозе: деаалкилирование, гидроксилирование, дегидрирование, расщепление группы бензоксазола. Хотя исследования in vitro позволяют предполагать определенную роль CYP2D6 и Cyp3a4 в метаболизме палиперидона, данные о значительной роли этих изоферментов в метаболизме палиперидона in vivo . Население фармакокинетического анализа не нашел существенного различия в оформлении палиперидона после перорального введения препарата у пациентов с активным и слабым метаболизмом субстратов CYP2D6. Исследование, использующее Microse Micreet in vitro , показало, что палиперидон существенно не замедляет метаболизм изонзимы цитохрома P450 CYP1A2, CYP2A6, CYP2C8 / 9/10, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4 и CYP3A5.

Во время исследования in vitro Paliperidon показал свойства субстрата P-GlycoProtein, а при высоких концентрациях - свойства слабой P-гликопротеина ингибитора. Нет соответствующих данных in vivo , а клиническая значимость этих данных неизвестна.

Инъекции палперидона длительного пальмитатата по сравнению с пероральным введением палитридона длительного действия.

XPLINE ^® предназначен для обеспечения длительных эффектов палиперидона в течение месяца, в то время как оральный палиперидон длительное действие в таблетках следует принимать каждый день. Режим инициации лечения Xplion ^® (150 мг / 100 мг в дельтовидному мышцу в день 1 / день 8) требуется для быстрого достижения состояния равновесных концентраций палиперидона в начале лечения без использования оральных форм.

В целом, концентрация Palliperidone в плазме крови во время нагрузки Xplion ^® была в том же диапазоне, что и после приема перорального палиперидона с длительным высвобождением активного компонента в дозах от 6 до 12 мг. Схема загрузки Xplion ^® обеспечивает содержание концентрации в этом диапазоне даже в конце интервала интервала (дни 8 и 36). Индивидуальные различия в Palperidone Pharmacokinetics после введения Xplion ^® у разных пациентов были меньше, чем после приема перорального палиперидона с длительным высвобождением активного компонента. Из-за различий в характере изменений в средней концентрации палиперидона в плазме крови, при использовании двух лекарств, осторожность следует осуществлять в прямом сравнении их фармакокинетики.

Специальные категории пациентов.

Нарушение функции печени.

Палиперидон не подлежит значительному метаболизму в печени. Хотя использование пациентов ^Xplion® с расстройством печени не изучалось, со слабым или умеренно выраженным нарушением функции печени, коррекция дозы не требуется. При изучении использования перорального палиперидона у пациентов с нарушением функции печени средней степени тяжести (класс B. Использование пациентов палиперидона с тяжелой неудачей функции печени не изучалась.

Нарушение функции почек.

Распределение палиперидона после одного приема таблеток Piliperidone 3 мг с длительным выделением активного компонента с различной степенью функций почек было исследовано. С уменьшением оформления креатинина (класка) выпуск палиперидона был ослаблен. Общий четкий оформление палиперидона снизился на 32% со слабым нарушением функции почек (кладки 50-80 мл / мин), на 64% с умеренным нарушением (кладки 30-50 мл / мин) и 71% с серьезным нарушением 10-30 мл / мин), в результате чего средний уровень системного влияния (AUC _INF ) увеличился по сравнению с тем, кто у здоровых добровольцев в соответствии с 1,5, 2,6 и 4,8 раза. Основываясь на ограниченном количестве пациентов с небольшим расстройством печени и фармакокинетического моделирования, рекомендуется снижение дозы (см. «Способ применения и доза»).

Пациенты пожилых людей.

В целом, пациенты летней возрастной коррекции дозы не нужны. Однако, учитывая уменьшение зазора креатинина с возрастом, могут потребоваться корректировки дозы (см. Информацию о функции почек, неупорядоченным выше, а также «метод применения и дозы»).

Вес тела.

Фармакокинетические исследования Palaperidone Palmatime продемонстрировали несколько ниже
(10-20%) концентрации палиперидона в плазме пациентов с чрезмерным весом тела или ожирением по сравнению с пациентами с нормальной весом тела.

Расовая принадлежность.

Население фармакокинетического анализа исследований перорального палиперидона после использования Xplion ^® не продемонстрировала зависимости фармакокинетических параметров из расовых аксессуаров.

Секс.

Клинически важная разница между женщинами и мужчинами не наблюдалась.

Привычка курить.

На основании данных in vitro с использованием ферментов печени человека Paliperidon не является субстратом CYP1A2; Следовательно, курение не должно влиять на фармакокинетику палиперидона. Население фармакокинетического анализа на основе данных орального палиперидона продемонстрировала несколько более низкие концентрации у пациентов с привычкой курения, хотя эта разница не имеет клинической ценности. Привычка курения не была оценена для xplion ^® .

Клинические характеристики.

Индикация.

Поддержка терапии симптомы шизофрении у взрослых, состояние которого стабилизируется палиперидоном или рисиердоном. В некоторых случаях взрослые пациенты с шизофренией, которые ранее были эффективно обработаны палиперидоном или рисеридоном, Xplion ^® , могут использоваться без предварительной стабилизации пероральными препаратами этой группы, если психотические симптомы пациента варьируются от легкой до умеренной степени, а если лечение Инъекционные формы длительного действия.

Противопоказание.

Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому из вспомогательных веществ или до рисперидона.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Рекомендуется предотвратить одновременное пальме Paliperidone с лекарственными средствами, которые продлевают интервал QT, такие как антиаритмический класс Ia (хинидин, дисопирамид) и класс II (амиодарон, соталол), с некоторыми антигистаминами, другими антипискорическими и противомалярийными (Meaflohin). Этот список информативный и может быть неполным.

Способность ^Xplion® влиять на другие препараты.

Не ожидается, что палиперидон выставит клинически важное фармакокинетическое взаимодействие с препаратами, метаболизированными изоэнцимами системы цитохрома P450. Учитывая основной эффект палиперидона на центральную нервную систему (см. Раздел «Побочные реакции»), необходимо использовать Xplion ^® в сочетании с другими веществами, которые влияют на центральную нервную систему, например, с анксиолитикой, по большинству нейролептиков, Гипнотики, опиаты или алкоголь. Палиперидон может ослабить влияние леводопов и других агонистов дофамин. Если такая комбинация требуется, в частности, на терминальной стадии заболевания Паркинсона, то должна быть предписана самая низкая эффективная доза препарата.

Поскольку Palliperidone Palmatit может вызвать ортостатическую гипотензию (см. Раздел «Особенности применения»), добавочное увеличение этого эффекта возможно при использовании палитридона Palmatit, вместе с другими препаратами, имеющими тот же эффект, например, с другими антипсихотиками, трициклическими антидепрессантами Отказ

Необходимо использовать Xplion ^® в сочетании с препаратами, которые уменьшают судебный порог (например, фенотиазины или бутирофеноны, трициклические антидепрессанты или ингибиторы захвата серотонина, трамадол, мефлохин и т. Д.).

Объединенное использование палиперидона для перорального введения продолжительного действия (12 мг один раз в день) и натрия Valproate (от 500 мг до 2000 мг раз в день) не влияет на фармакокинетику вальпроата натрия.

Нет клинической информации о взаимодействии Xplion ^® и препаратов лития, но фармакокинетическое взаимодействие не ожидается.

Способность других препаратов влиять на Xplion ^® .

Хотя исследования in vitro показывают возможность минимального участия CYP2D6 и CYP3A4 в метаболизме падридона, сегодня нет данных, которые эти ферменты могут играть значительную роль в его метаболизме. Одновременное использование перорального палиперидона с пароксетином, мощным ингибитором CYP2D6, без клинически значимого влияния на фармакокинетику палиперидона.

Одновременное приема перорального палиперидона длительного действия (1 раз ежедневно) и карбамазепин (200 мг 2 раза в день) привело к снижению среднего _CAX и AUC Paliperidone примерно на 37%. Это сокращение во многом связано с увеличением почечной очистки палиперидона на 35%, вероятно, благодаря активации почечного P-гликопротеина карбамазепина. Очень небольшое снижение количества препарата, выделяемого почками в неизменной форме, позволяет нам предполагать, что карбамазепин только слабо влияет на метаболизм или биодоступность палиперидона. В начале использования карбамазепина доза палиперидона Palmatate должна быть рассмотрена и в случае необходимости увеличить. Напротив, в случае карбамазепина доза палиперидона Palmatate должна быть рассмотрена и при необходимости уменьшить.

Одновременное использование Paliperidone длительного действия для перорального введения (12 мг таблетки) с длительным действием натрия народпущета (два таблетки 500 мг 1 раз в день) привели к увеличению _{максимального} и палитры AUC Paliperidone примерно на 50%, вероятно, в результате Увеличение устного поглощения. Поскольку палиперидон не влияет на системный клиренс, вы не должны ожидать клинически значимого взаимодействия между натриевым клапаном длительного действия и Xplion ^® для внутримышечных инъекций. Этот тип взаимодействия не был изучен для xplion ^® .

Одновременное использование XPLINE ^® и RISPERIDONE или ORAL PAYIPERIDONE.

Поскольку Paliperidon является основным активным метаболитом рисперидона, осторожность должна осуществляться при одновременном применении ризеридона или перорального палиперидона с Xplion ^® в течение длительного времени. Данные о безопасности одновременного использования Xplion ^® с другими антипсихотическими препаратами ограничены.

Особенности приложения.

Применение пациентам в острой фазе или в тяжелом психическом состоянии.

Xplion ^® не следует назначать нестабильными пациентами в острой фазе или в тяжелом психическом состоянии, когда необходимо быстро контролировать симптомы.

Интервал Qt.

Как и в случае других нейролептиков, следует использовать меры предосторожности при введении палапельдона Palmatate пациентам с сердечно-сосудистыми заболеваниями или продлением интервала QT в семейной истории, а также при одновременном использовании с другими препаратами, которые могут продлить интервал QT.

Злокачественный нейролептический синдром.

При использовании нейролептиков, в том числе палиперидон, развитие злокачественного нейролептического синдрома (Zns) зарегистрировано, характеризуется гипертермией, мышечной жесткостью, нестабильностью вегетативной нервной системы, нарушением сознания и повышению уровня кровью кровью Creatine Phosphokinase. Кроме того, можно наблюдать миоглобинурия (рабдомиолиз) и острая почечная недостаточность.

С появлением симптомов, которые позволяют предположить Zns, прием всех нейролептиков, включая палиперидон Palmatate, следует отменять.

Поздняя дискинезия.

Использование антагонистов дофаминового рецептора сопровождается развитием поздней дискинезии, характеризуется ритмическими непроизвольными движениями, в основном язык и / или мышц лица. Когда симптомы появления поздней дискинезии следует рассмотреть путем отмены всех нейролептиков, включая палиперидон.

Лейкопения, нейтропения и агранулоцитоз.

В применении Xplion ^® было отмечено случаи лейкопении, нейтропении и агранулоцитоза. Агранулоцитоз сообщался очень редко (1/10000 пациентов) в период пожирования. В течение первых нескольких месяцев лечение следует контролировать пациентов с клинически важным снижением количества лейкоцитов или лейкопении / нейтропении, вызванных лекарственными средствами, в анамнезе, а также с первыми симптомами клинически важного снижения количества лейкоцитов, Прерывание лечения XPLINE ^® следует учитывать при отсутствии других причинных факторов. Пациенты с клинически важной нейтропенией следует тщательно изучить для повышенной температуры тела или других симптомов инфекции и быстро принять соответствующие меры в случае таких симптомов. Пациенты с тяжелой нейтропенией (абсолютное число нейтрофильных лейкоцитов ˂ 1х10 ⁹ / л) должны прерывать лечение Xplion ^® для восстановления необходимого количества лейкоцитов.

Ответ гиперчувствительности.

Во время периода постмаркетинга редко сообщили о случаях анафилактических реакций у пациентов, которые были хорошо переданы пероральным ризеридоном или пероральным палиперидоном (см. Разделы «Показания» и «Боковые реакции»).

В случае реакций лечения гиперчувствительности XPLINE ^® следует прекратить, чтобы обеспечить, чтобы клинически подходил общие общие опорные меры и наблюдение за пациентом до исчезновения симптомов (см. Разделы «противопоказания» и «боковые реакции»).

Гипергликемия и диабет Mellitus.

Во время лечения палиперидоном сообщили о случаях гипергликемии, появления и ухудшения существующего диабета Mellitus. В некоторых случаях ранее было сообщено увеличить вес тела, что может быть фактором, способствующим. Дуже рідко повідомлялося про кетоацидоз та рідко – про діабетичну кому. Рекомендується відповідний моніторинг згідно з рекомендаціями щодо застосування антипсихотичних лікарських засобів. За пацієнтами, які лікуються будь-якими атиповими антипсихотиками, включно з Ксепліоном ^® , слід вести ретельний моніторинг на предмет симптомів гіперглікемії (таких як полідипсії, поліурії, поліфагії та слабкості), а у пацієнтів з уже існуючим діабетом слід ретельно контролювати рівень глюкози.

Збільшення маси тіла.

При застосуванні Ксепліону ^® повідомлялося про випадки значного збільшення маси тіла. Слід регулярно контролювати масу тіла.

Гіперпролактинемія.
Дослідження культур тканин дають змогу припустити, що патологічний ріст клітин тканини молочної залози може стимулюватися пролактином. Незважаючи на відсутність чіткого зв'язку із застосуванням антипсихотичних препаратів, рекомендується застосовувати з обережністю дану групу препаратів пацієнтам із підозрою на пролактинзалежні пухлини або пацієнтам, які мають пролактинзалежні пухлини в анамнезі.

Ортостатична гіпотензія.

Володіючи альфа-блокуючою активністю, паліперидон у деяких хворих може спричиняти ортостатичну гіпотензію. Згідно зі зведеними даними з трьох плацебо-контрольованих
6-тижневих досліджень фіксованої дози перорального паліперидону (таблеток пролонгованої дії по 3 мг, 6 мг, 9 мг та 12 мг), про ортостатичну гіпотензію повідомлялося у 2,5 % пацієнтів у групі паліперидону порівняно з 0,8 % у групі плацебо. Ксепліон ^® слід з обережністю застосовувати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями (такими як серцева недостатність, інфаркт або ішемія міокарда, порушення серцевої провідності), порушеннями мозкового кровообігу або станами, що призводять до зниження тиску (такими як зневоднення, зменшення об'єму крові).

Судоми.

Як і інші нейролептики, Ксепліон ^® слід з обережністю застосовувати хворим, які мають в анамнезі судоми або інші стани, при яких може знижуватися судомний поріг.

Порушення функції нирок.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок плазмові концентрації паліперидону підвищуються, тому пацієнтам з легкими порушеннями слід підбирати дозу індивідуально. Пацієнтам з порушеннями функції нирок від середнього до тяжкого ступенів (кліренс креатиніну <50 мл/хв) Ксепліон ^® не рекомендований (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакологічні властивості»).

Порушення функції печінки.

Немає даних щодо застосування паліперидону пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлда-П'ю). Таким пацієнтам паліперидон слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти літнього віку з деменцією.

Застосування паліперидону пальмітату літнім хворим з деменцією не вивчалося. Таким пацієнтам Ксепліон ^® слід застосовувати з обережністю через ризик інсульту. Оскільки паліперидон є активним метаболітом рисперидону, то слід враховувати досвід застосування рисперидону, наведений нижче.

Загальна смертність.

Мета-аналіз 17 контрольованих клінічних досліджень з участю пацієнтів літнього віку з деменцією, які отримували інші атипові нейролептики, у тому числі рисперидон, арипіпразол, оланзапін і кветіапін, показав підвищену смертність порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. Серед хворих, які отримували рисперидон і плацебо, смертність становила відповідно 4 % і 3,1 %.

Серцево-судинні реакції.

Під час проведення плацебо-контрольованих, рандомізованих клінічних досліджень застосування деяких атипових антипсихотиків, включаючи рисперидон, арипіпразол та оланзапін, у літніх пацієнтів з деменцією, спостерігалося триразове підвищення ризику серцево-судинних реакцій. Механізм підвищення ризику невідомий.

Хвороба Паркінсона та деменція з тільцями Леві.

Лікарі повинні враховувати співвідношення ризик/користь під час застосування нейролептиків, включаючи паліперидону пальмітат, пацієнтам з хворобою Паркінсона або деменцією з тільцями Леві, оскільки в обох цих категорій хворих може бути підвищений ризик розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС) та підвищеної чутливості до нейролептиків. Прояви підвищеної чутливості можуть включати сплутаність свідомості, притуплення больової чутливості, нестійкість ходи з частими падіннями, а також екстрапірамідні симптоми.

Пріапізм.
Є дані про здатність препаратів, що мають властивості альфа-адреноблокаторів, спричиняти пріапізм. Випадки пріапізму зареєстровано у постмаркетинговому періоді застосування перорального паліперидону, який є активним метаболітом рисперидону. Пацієнтам слід рекомендувати звернутися за медичною допомогою, якщо пріапізм не зникне протягом 3-4 годин.

Регуляція температури тіла.

Із застосуванням нейролептиків пов'язують погіршення здатності організму зменшувати внутрішню температуру тіла. Рекомендується виявляти обережність при призначенні паліперидону пальмітату хворим, які можуть піддаватися впливам, що підвищують температуру тіла, зокрема сильному фізичному навантаженню, високій температурі навколишнього середовища, впливу препаратів з активністю холінолітиків, а також зневодненню.

Венозна тромбоемболія.

На тлі застосування антипсихотичних засобів були зареєстровані випадки розвитку венозної тромбоемболії. Оскільки у пацієнтів, які отримують антипсихотичні препарати, в анамнезі часто виявляються фактори ризику розвитку венозної тромбоемболії, це слід враховувати до та під час лікування паліперидону пальмітатом та вжити відповідних заходів.

Протиблювальний ефект.

Доклінічні дослідження паліперидону виявили протиблювотну дію. Цей ефект у людини може маскувати ознаки і симптоми передозування деяких ліків або такі стани, як непрохідність кишечнику, синдром Рейє або пухлина мозку.

Введення.
При введенні Ксепліону ^® слід проявляти обережність для недопущення випадкового потрапляння препарату в кровоносну судину.

Інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР).

Спостерігалися випадки інтраопераційного синдрому атонічної райдужки під час хірургічного лікування катаракти у пацієнтів, які приймали лікарські засоби з альфа-адренергічною блокуючою дією, такі як Ксепліон ^® .

ІСАР може збільшувати ризик виникнення ускладнень на оці під час та після операції. Перед хірургічним втручанням необхідно повідомити лікаря про прийом альфа 1-адреноблокаторів. Потенційні переваги припинення застосування препарату перед операцією не з'ясовані, тому слід зважити ризики переривання терапії антипсихотичними засобами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Безпека застосування паліперидону вагітним жінкам не встановлена. У ході досліджень на тваринах ніякої тератогенної дії внутрішньом'язового паліперидону пальмітату або перорального паліперидону не виявлено, але спостерігались інші види репродуктивної токсичності. У новонароджених, матері яких приймали антипсихотики, включаючи паліперидон, у третьому триместрі вагітності, ймовірний розвиток таких побічних реакцій, як екстрапірамідні симптоми та симптоми відміни після народження з різними ступенями тяжкості та тривалістю. Повідомлялось про збудження, гіпертонію, гіпотонію, тремор, сонливість, порушення дихання або порушення харчування. З огляду на вищесказане, за немовлятами слід ретельно наглядати. Ксепліон ^® можна призначати вагітним тільки у випадку нагальної потреби, зваживши користь і ризики.

Годування груддю.

Паліперидон проникає у грудне молоко у такій кількості, що може мати вплив на новонародженого, якщо матір застосовує терапевтичні дози препарату. Не слід застосовувати Ксепліон ^® протягом годування груддю.

Здатність до зачаття.

У до клінічних дослідженнях відповідного впливу не спостерігалося.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Паліперидон може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом та роботу з іншими механізмами через можливі побічні реакції на нервову систему та зір, такі як седація, сонливість, втрата свідомості, розмитість зору (див. розділ «Побічні реакції»). Тому пацієнтам слід рекомендувати уникати керування автомобілем або іншими рухомими механізмами поки не буде встановлена індивідуальна чутливість до Ксепліону ^® .

Спосіб застосування та дози.

Рекомендована початкова доза Ксепліону ^® становить 150 мг у перший день лікування та 100 мг через 1 тиждень (восьмий день лікування). З метою швидкого досягнення терапевтичної концентрації обидві ін'єкції слід вводити в дельтоподібний м'яз. Третю дозу слід вводити через місяць після другої початкової дози. Рекомендована щомісячна підтримуюча доза – 75 мг; у залежності від індивідуальної переносимості та/або ефективності дозу можна збільшити або зменшити в діапазоні 25-150 мг. Пацієнтам, які мають надлишкову масу тіла або ожиріння, може бути потрібне підвищення дози. Після другої початкової дози наступні підтримувальні ін'єкції можна вводити в дельтоподібний або сідничний м'яз.

Підтримувальну дозу можна коригувати щомісячно. Однак при цьому слід враховувати тривале вивільнення діючої речовини, оскільки ефект корекції дозування може повністю проявитися через кілька місяців.

Перехід з пероральних форм паліперидону або рисперидону.

Пероральний прийом паліперидону або рисперидону можна припинити у момент початку лікування Ксепліоном ^® . Деяким пацієнтам може бути показане поступове припинення застосування перорального паліперидону або рисперидону. Лікування Ксепліоном ^® слід розпочинати, як описано вище.

Перехід з рисперидону пролонгованої дії.

Хворим, які отримували рисперидон пролонгованої дії у вигляді ін'єкцій, слід розпочинати терапію Ксепліоном ^® відповідно до терміну введення наступної ін'єкції. У подальшому Ксепліон ^® вводити 1 раз на місяць. Початковий режим лікування тривалістю один тиждень (дні 1-8), як описано вище, не потрібен. Пацієнти, раніше стабілізовані різними дозами рисперидону пролонгованої дії, можуть досягти такої ж ефективності під час підтримуючого лікування Ксепліоном ^® щомісячно при дотриманні дози за схемою, наведеною в таблиці 1.

Таблиця 1.

Припинення лікування антипсихотичними засобами повинно відбуватися відповідно до інструкцій для медичного застосування цих лікарських засобів. У разі відміни терапії Ксепліоном ^® слід враховувати тривалий період вивільнення діючої речовини. Також слід періодично оцінювати необхідність продовження застосування засобів для профілактики екстрапірамідних симптомів.

Пропуск дози .

Рекомендації щодо уникнення пропущених доз.

Другу початкову дозу Ксепліону ^® рекомендовано вводити через тиждень після введення першої дози. Щоб уникнути пропущених доз, другу дозу можна ввести за чотири доби до або після запланованого дня (8-го дня) введення. Третю та наступну ін'єкції після початкового режиму лікування слід вводити щомісяця. З метою уникнення пропуску чергової щомісячної дози ін'єкцію можна зробити на сім днів раніше або пізніше запланованої дати введення.

Якщо пропущено час введення другої дози (8-ий день±4 дні), рекомендований повторний початок терапії залежить від тривалості часу, що пройшов з дня першої ін'єкції.

Пропуск другої початкової дози (< 4 тижнів з моменту першої ін'єкції ).

Якщо минуло менше ніж 4 тижні з моменту введення першої ін'єкції, то другу ін'єкцію у дозі 100 мг потрібно ввести якомога швидше в дельтоподібний м'яз. Третю дозу Ксепліону ^® 75 мг потрібно ввести через 5 тижнів після введення першої ін'єкції в дельтоподібний або сідничний м'яз (незважаючи на дату введення другої ін'єкції). Далі вводити Ксепліон ^® один раз на місяць у дельтоподібний або сідничний м'яз у дозі 25-150 мг залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності.

Пропуск другої дози (4-7 тижнів з моменту першої ін'єкції).

Якщо з дня прийому першої ін'єкції минуло від 4 до 7 тижнів, слід дотримуватися нижчезазначеного порядку дій.

1. Ввести ін'єкцію у дозі 100 мг в дельтоподібний м'яз якомога швидше.

2. Наступну ін'єкцію у дозі 100 мг ввести в дельтоподібний м'яз через один тиждень.

3. У подальшому рекомендується щомісячне введення 25-150 мг залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності.

Пропуск другої дози (> 7 тижнів з моменту першої ін'єкції).

Якщо минуло більше ніж 7 тижнів з моменту введення першої дози, лікування слід розпочати спочатку.

Пропуск щомісячної підтримуючої дози (від 1 місяця до 6 тижнів).

Після початку лікування Ксепліоном ^® рекомендовано вводити підтримуючу дозу щомісячно. Якщо з моменту введення останньої підтримуючої дози пройшло від 1 місяця до 6 тижнів, то наступну дозу слід ввести якомога швидше. Після цього відновити регулярне щомісячне введення призначеної дози Ксепліону ^® .

Пропуск щомісячної підтримуючої дози (від 6 тижнів до 6 місяців).

Якщо з моменту останньої ін'єкції Ксепліону ^® минуло більше 6 тижнів, то лікування відновлюють як зазначено нижче.

Пацієнти, які приймали підтримувальну дозу 25-100 мг

Пацієнти, які приймали підтримувальну дозу 150 мг

Пропуск щомісячної підтримувальної дози (> 6 місяців).

Якщо минуло більше ніж 6 місяців з моменту прийому останньої дози, лікування слід розпочати спочатку.

Особливі категорії пацієнтів.

Пацієнти літнього віку.

Ефективність та безпека застосування Ксепліону ^® пацієнтам віком понад 65 років не встановлена.

Загалом, для літніх хворих з нормальною функцією нирок рекомендується загальна схема дозування паліперидону пальмітату. Однак у пацієнтів літнього віку функція нирок може бути зниженою, тому слід розглядати необхідність корекції дози як для пацієнтів з порушенням функції нирок (рекомендації щодо режиму дозування пацієнтам з нирковою недостатністю зазначені нижче).

Пацієнти з порушеннями функції нирок.

Застосування Ксепліону ^® хворим з порушенням функції нирок систематично не вивчалося. Хворим з легким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≥ 50 до < 80 мл/хв) рекомендується починати застосування паліперидону пальмітату з дози 100 мг у 1-й день лікування і 75 мг на 8-й день лікування (обидві ін'єкції проводять в дельтоподібний м'яз). Рекомендована щомісячна підтримуюча доза – 50 мг у дельтоподібний або сідничний м'яз, хоча залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності дозу можна збільшити або зменшити у діапазоні 25-100 мг.

Ксепліон ^® не рекомендується застосовувати хворим з помірним або тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <50 мл/хв) (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти з порушенням функції печінки.

На основі даних досліджень застосування перорального паліперидону хворим з легким та помірним порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна. Застосування паліперидону хворим з тяжкими порушеннями печінки не вивчалося, тому Ксепліон ^® слід застосовувати таким пацієнтам з обережністю.

Спосіб застосування.

Паліперидону пальмітат призначений тільки для внутрішньом'язового застосування. Препарат вводять повільно, глибоко у м'яз. Вміст одного шприца слід вводити повністю за один раз, не можна вводити дозу за кілька ін'єкцій. Ін'єкції повинен проводити виключно медичний працівник. Не можна вводити препарат у кровоносні судини або підшкірно.

З метою швидкого досягнення терапевтичної концентрації, ін'єкції у перший та восьмий дні лікування потрібно вводити у дельтоподібний м'яз. Далі підтримуючу щомісячну дозу можна вводити або в дельтоподібний, або в сідничний м'яз. Слід розглянути можливість чергування м'язів (дельтоподібного з сідничним та навпаки) при виникненні болю у місці введення. Слід також чергувати введення препарату з лівої та правої сторони.

Введення ін'єкцій у дельтоподібний м'яз.

Розмір голки, рекомендований для введення паліперидону пальмітату у дельтоподібний м'яз, визначають за масою тіла пацієнта. Для пацієнтів з масою тіла ≥ 90 кг рекомендовано довгу голку з набору. Для хворих з масою тіла < 90 кг рекомендовано коротку голку з набору. Слід чергувати введення препарату у лівий та правий дельтоподібний м'язи.

Введення ін'єкцій у сідничний м'яз.

Для введення паліперидону пальмітату в сідничний м'яз рекомендовано довгу голку з набору. Ін'єкції слід проводити у верхній зовнішній квадрант сідниці. Слід чергувати введення препарату у правий та лівий сідничні м'язи.

Вказівки щодо застосування (інформація призначена винятково для працівників медичних закладів).

Суспензія призначена тільки для одноразового введення. Перед застосуванням слід оглянути її на предмет сторонніх включень. Не застосовувати за наявності видимих часточок.

Для введення у дельтоподібний м'яз хворим з масою тіла < 90 кг використовувати коротку голку (з блакитним корпусом), а хворим з масою тіла > 90 кг – довгу голку (з сірим корпусом).

Для введення в сідничний м'яз використовувати довгу голку (з сірим корпусом).

Слід уникати введення підшкірно або в кровоносну судину.

8a

8b

8с

Діти.

Безпека та ефективність застосування Ксепліону ^® дітям не встановлені, тому препарат не застосовують у цій віковій групі.

Передозування.

Симптоми.

У цілому прояви ознак і симптомів передозування Ксепліоном ^® відповідають посиленню відомої фармакологічної дії паліперидону, наприклад сонливість та седація, тахікардія, гіпотонія, подовження інтервалу QT, екстрапірамідні симптоми. Шлуночкова тахікардія за типом «пірует» та фібриляція шлуночків спостерігалися при передозуванні пероральними формами паліперидону. У разі гострого передозування слід враховувати можливість застосуваннями пацієнтами кількох препаратів.

Лікування.

При терапії передозування слід враховувати тривале вивільнення та довгий період напіввиведення паліперидону. Специфічного антидоту до паліперидону не існує. Заходи при передозуванні паліперидону включають симптоматичну терапію та спостереження за клінічним станом пацієнта.

Слід проводити загальні підтримуючі заходи, забезпечити і підтримувати прохідність дихальних шляхів, достатню вентиляцію та насичення крові киснем.

Слід негайно розпочати контроль функції серцево-судинної системи, включаючи постійний моніторинг ЕКГ, для виявлення можливої ​​аритмії. У разі зниження артеріального тиску та циркуляторного колапсу слід вжити відповідних заходів, таких як внутрішньовенне введення розчинів та/або симпатоміметиків. При розвитку тяжких екстрапірамідних симптомів застосовують холінолітики. Слід ретельно контролювати стан хворого до його відновлення.

Побічні реакції.

Профіль безпеки.

Найчастішими побічними реакціями під час клінічних досліджень були безсоння, головний біль, тривожність, інфекції верхніх дихальних шляхів, реакції у місці ін'єкції, паркінсонізм, збільшення маси тіла, акатизія, ажитація, седація/сонливість, нудота, запор, запаморочення, м'язово-скелетний біль, тахікардія, тремор, біль у животі, блювання, діарея, слабкість та дистонія. З них акатизія та седація/сонливість виявилися дозозалежними побічними реакціями.

Побічні реакції, що спостерігалися у клінічних дослідженнях, наведені у Таблиці 2 та розподілені за системами органів та частотою виникнення. Всередині кожного класу частоти небажані реакції представлені у порядку зменшення серйозності. Частота визначається як дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто ( ≥ 1/1000 , < 1/100), рідко (≥ 1/10000,

< 1/1000), дуже рідко (˂ 1/10000) та невідомо (не може бути встановлена з доступних даних).

Таблиця 2.

^а – Див. підрозділ «Гіперпролактинемія» нижче

^b – Див. підрозділ «Екстрапірамідні симптоми» нижче

с – Під час плацебо-контрольованих досліджень про цукровий діабет повідомлялося у 0,32 % пацієнтів у групі Ксепліону ^® порівняно з 0,39 % пацієнтів у групі плацебо. Загальна частота з усіх клінічних досліджень становила 0,47 %.

^d – Безсоння включає: розлади засинання, інтрасомнічні розлади сну; судоми включають: великий епілептичний напад; набряки включають: генералізований набряк, периферійний набряк, точковий набряк; менструальні розлади включають: нерегулярні менструації, олігоменорею.

^е – повідомлялося під час постмаркетингового періоду паліперидону.

Побічні реакції, що спостерігалися при прийомі рисперидону

Паліперидон є активним метаболітом рисперидону, тому профілі побічних реакцій цих речовин є порівнянними (включаючи пероральні та парентеральні лікарські форми).

На додачу до вищезазначених побічних реакцій, наступні побічні реакції спостерігалися при прийомі рисперидону, очікується, що вони можуть виникнути і при застосуванні Ксепліону ^® .

Порушення з боку нервової системи: цереброваскулярні розлади.

Порушення з боку органів зору: інтраопераційний синдром атонічної райдужки.

Порушення з боку дихальної системи: хрипи.

Системні порушення та порушення, пов'язані зі способом прийому (спостерігалися при застосуванні ін'єкційних форм рисперидону): некроз у місці ін'єкції, виразка у місці ін'єкції.

Опис вибіркових побічних реакцій

Анафілактичні реакції.

Під час постмаркетингового періоду рідко повідомлялося про випадки анафілактичних реакцій після ін'єкцій Ксепліону ^® у пацієнтів, стан яких попередньо було стабілізовано пероральним рисперидоном або пероральним паліперидоном (див. розділ «Особливості застосування»).

Реакції у місці ін'єкції.

Найчастішою побічною реакцією, пов'язаною із введенням препарату, про яку повідомлялося, був біль. Більшість цих реакцій були від легкого то помірного ступеня тяжкості. Під час усіх досліджень ІІ та ІІІ фази оцінка болю у місці ін'єкцій за візуальною аналоговою шкалою продемонструвала тенденцію до зменшення частоти виникнення та інтенсивності болю з часом. Ін'єкції у дельтовидний м'яз сприймалися більш болючими, ніж ін'єкції у сідничний м'яз. Інші реакції у місці ін'єкції були здебільшого легкого ступеня тяжкості та включали ущільнення (часто), свербіж (нечасто) та виникнення вузликів (рідко).

Екстрапірамідні симптоми.

Екстрапірамідні симптоми включають зведений аналіз наступних термінів: паркінсонізм (включає гіперсекрецію слини, м'язово-скелетну скутість, паркінсонізм, слинотечу, ригідність на зразок «зубчатого колеса», брадикінезію, гіпокінезію, маскоподібне обличчя, напруженість м'язів, акінезію, ригідність потиличних м'язів, паркінсонічну ходу, розлади глабелярного рефлексу та паркінсонічний тремор спокою), акатизія (включає акатизію, неспокійність, гіперкінезію та синдром неспокійних ніг), дискінезія (включає дискінезію, посмикування м'язів, хореоатетоз, атетоз та міоклонус), дистонія (включає дистонію, гіпертонію, кривошию, мимовільні скорочення м'язів, м'язові контрактури, блефароспазм, мимовільні рухи очних яблук, параліч язика, тики м'язів обличчя, ларингоспазм, міотонію, опістотонус, орофарингеальний спазм, плевротонус, спазм язика та тризм) та тремор. Слід відзначити, що включений ширший перелік симптомів, які не обов'язково можуть мати екстрапірамідне походження.

Збільшення маси тіла.

У дослідженні 13-го тижня з початковою дозою 150 мг пропорція пацієнтів з ненормальним збільшенням маси тіла ≥ 7 % виявилася дозозалежною, з частотою 5 % у групі плацебо порівняно з 6 %, 8 % та 13 % у групі Ксепліону ^® 25 мг, 100 мг та 150 мг відповідно.

Протягом 33-тижневого відкритого перехідного/підтримуючого періоду довготривалого дослідження запобігання рецидивам 12 % пацієнтів, які отримували Ксепліон ^® , відповідали даному критерію (збільшення маси тіла на ≥ 7 % з подвійної сліпої фази до кінцевої точки); середнє збільшення маси тіла з відкритого початкового рівня становило + 0,7 (4,79) кг.

Гіперпролактинемія.

Під час клінічних досліджень середнє збільшення рівня сироваткового пролактину спостерігалося у пацієнтів обох статей, які отримували Ксепліон ^® . Про побічні реакції, які могли бути спричинені підвищенням рівня пролактину (наприклад аменорея, галакторея, менструальні розлади, гінекомастія) повідомлялося загалом у ˂ 1 % пацієнтів.

Побічні реакції, властиві даному класу лікарських засобів.

Пролонгація інтервалу QT, вентрикулярні аритмії (фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія), раптова нез'ясована смерть, зупинка серця, тріпотіння-мерехтіння передсердь можуть виникнути при прийомі антипсихотичних засобів. Повідомлялося про випадки венозної тромбоемболії, включаючи випадки легеневої емболії та тромбозу глибоких вен під час застосування антипсихотичних лікарських засобів (частота невідома).

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Не слід змішувати Ксепліон ^® з іншими лікарськими засобами.

Упаковка.

По 0,5 мл або 0,75 мл, або 1,0 мл, або 1,5 мл у попередньо наповненому шприці; по
1 шприцу і 2 голки для внутрішньом'язових ін'єкцій у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник и .

Відповідальні за випуск серії:

Янссен Фармацевтика Н.В./Janssen Pharmaceutica NV

Сілаг АГ/Cilag AG.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Турнхоутсевег 30, В-2340 Беерсе, Бельгія/

Turnhoutseweg 30, B-2340, Beerse, Belgium.

Хохштрассе 201, Шаффхаузен 8200, Швейцарія/
Hochstrasse 201, 8200 Schaffhausen, Switzerland.