Личный кабинет
ЛЕВОФЛОКСАЦИН р-р д/инф. 5 мг/мл фл. 100 мл №1
rx
Код товара: 601919
Производитель: Unique (Индия)
800,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Левофлоксацин
Левофлоксацин.
Место хранения:
Активное вещество: левофлоксацин;
1 мл инфузионного раствора содержит: гемигидрат левофлоксацина эквивалентен левофлоксацином - 5 мг;
Вспомогательные вещества: хлорид натрия, эретат динатрии, соляная кислота, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инфузионный раствор.
Основные физические и химические свойства : прозрачный раствор зеленовато-желтого цвета.
Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные агенты группы хинолонов. Фторхинолоны.
ATH ATH J01M A12.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Левофлоксацин представляет собой синтетический антибактериальный агент из группы фторохинолонов, S-энантиомера рацемической смеси лекарственного средстваторкацина.
Механизм действия. В качестве антибактериального препарата из группы фторхинолонов левофлоксацина действует на комплексе ДНК-ДНК-гираз и топоизомеразу IV.
Фармакокинетика / фармакодинамика соотношения. Степень бактериальной активности левофлоксацина зависит от соотношения максимальной концентрации (S MAX) крови (S MAX ) или области под фармакокинетической кривой (AUC) и минимальной ингибирующей (подавляющей) концентрацией (MIC (MK)).
Механизм сопротивления. Основной механизм сопротивления является следствием мутации в Генах Гр. In vitro есть перекрестное сопротивление левофлоксацином и другими фторхинолонами.
Из-за механизма действия, обычно отсутствует перекресткость между левофлоксацином и другими классами антибактериальных агентов.
Антибактериальный спектр. Распространенность сопротивления может варьироваться географически и со временем для выбранных видов. Желательно получить местную информацию о сопротивлении, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости вы должны обратиться за советом специалиста, когда локальная распространенность сопротивления состоит в том, что полезность препарата, по меньшей мере, в некоторых типах инфекций, сомнительна.
Обычно чувствительные виды
Аэробные грамположительные бактерии: Bacillus Anthracis , Staphylococcus Aureus Metchilling , Staphylococcus SaprofhyTicus, Streptococci, Группа C и G, Streptococcus Agalactiae, Streptococcus Pneumoniae, Streptococcus Pyogenes.
Аэробные грамотрицательные бактерии: Eikenella Reverodens, Haemophilus Thrineenzae, Haemophilu Sparainzae, Klebsiella Oxytoca, Moraxella Catarrhalis, Pasteurella Multocida, Proteus Vulgaris, Providencia Rettgeri.
Анаэробные бактерии: пептистрептококк.
Другие: Хламидофила пневмония, хламидофила PSETTACI, хламидий трахоматиз, легионелля пневмофила, микоплазма пневмония, микоплазмы гомина, уреалазм мочеиспускания.
Типы, для которых приобретенные (вторичные) сопротивления могут быть проблематичными
Аэробные грамположительные бактерии: Enterococcus Faecalis, Staphylococcus aureus Метициллин-устойчивый * , Staphyloccuscoagulasespp.
Аэробные грамотрицательные бактерии : Acinetobacter Baumannii, Citrobacter Freundii, Enterobacter Aerogenes, Enterobacter Cloacae, Escherichia Coli, Klebsiella Pneumoniae, Morganella Morganii, Proteus Mirabilis, Провиденсия Стюарти, псевдомонас Aeruginosa, Serratia Marcescens.
Анаэробные бактерии : бактерии из фрагриса.
Естественно устойчивые штаммы
Аэробные грамположительные бактерии: Enterococcus Faecium.
* Метициллин-устойчивый С. aureus, с большой вероятностью, может иметь общую устойчивость к фтороохинолонам, включая левофлоксацин.
Фармакокинетика.
Состояние равновесия достигается в течение 48 часов при дозировании 500 мг один или два раза в день.
Средний объем распределения левофлоксацина составляет около 100 литров после одноразового и повторного введения дозы 500 мг, указывает на его широко распространенные в тканях тела. Проникновение в ткань и жидкость организма.
Левофлоксацин обладает способностью проникать в слизистую оболочку бронхов, жидкости альвеолярного эпителия, альвеолярных макрофагов, легких тканей, кожи (волдыри), ткани простаты и мочи. Однако в спинномозговой жидкости левофлоксацин плохо проникает.
Биотрансформация. Левофлоксацин метаболизируется до очень незначительной степени, метаболиты - дисметилнофлоксацин и левофлоксацин N-оксид. Эти метаболиты составляют менее 5% от количества препарата, выделенного мочой. Левофлоксацин стереохимически стабилен и не подвержен инверсии хорейской структуры.
Разведение. После орального и внутривенного введения левофлоксацин происходит из плазмы крови относительно медленно (период полураспада 6-8 часов), обычно полученные почками (более 85% дозы.
Среднее выраженное общее оформление левофлоксацина после введения одной дозы 500 мг составило 175 ± 29,2 мл / мин.
Не существует существенного различия в фармакокинетике левофлоксацина после внутривенного и перорального введения, указывая на то, что эти пути (оральные и внутривенные) являются взаимозаменяемыми.
Линейность
Для левофлоксацина, характеризующегося линейными фармакокинетиками в диапазоне 50 - 1000 мг.
Пациенты с почечной недостаточностью
Фармакокинетика левофлоксацина влияет на почечную недостаточность. При одновременном уменьшении функции почек, почечная вывод и зазор клиренса уменьшаются, а полурасхождение увеличивается, как видно из таблицы 1.
Таблица 1.
Заливание креатинина (мл / мин) | <20. | 20 - 40. | 50 - 80. |
Почки клиренс (мл / мин) | 13. | 26 | 57. |
Half-Life (часы) | 35 | 27 | 9 |
Пациенты летнего возраста
Не существует существенных различий в фармакокинетике левофлоксацина у молодых пациентов и пожилых пациентов, за исключением различий, связанных с зазором креатинина.
Гендерные различия
Отдельный анализ пациентов с женщинами и мужчинами продемонстрировал незначительные различия в фармакокинетике левофлоксацина в зависимости от пола. Нет доказательств того, что эти гендерные различия являются клинически значимыми.
Клинические характеристики.
Индикация.
Инфекции, вызванные микроорганизмами, чувствительными к препарату:
- не запасная пневмония *;
- сложные инфекции кожи и мягких тканей *;
- острый пиелонефрит и сложные инфекции мочевыводящих путей;
- хронический бактериальный простатит;
- Легочная форма сибирской язвы: профилактика после контактов и лечения.
* В отношении вышеупомянутых инфекционных заболеваний левофлоксацин должен предписаться только в случаях недостаточной эффективности других антибактериальных препаратов, которые предпочтительно используются для исходной обработки инфекций.
Официальные рекомендации по правильному использованию антибактериальных агентов следует учитывать.
Противопоказания .
Повышенная чувствительность к любому компоненту препарата, левофлоксацином или других хинолонов. Эпилепсия, побочные эффекты сухожилий после предварительного использования хинолонов. Период беременности или грудное вскармливание. Детский возраст (до 18 лет).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Теофиллин, Фенбуффен или аналогичные нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП). Левофлоксацин не выявил никаких фармакокинетических взаимодействий с теофиллом (который представляет собой маркерный субстрат для фермента CYP1A2), указывающий, что левофлоксацин не является ингибитором CYP1A2. Возможно значительное снижение мозговой порога мозгового мозга при введении хинолонов одновременно с теофиллину, НПВП или другими препаратами, которые уменьшают судорожный порог. Концентрация левофлоксацина в присутствии Fenbufen была примерно на 13% выше, чем при получении только левофлоксацина.
Пробенецид и циминидин. Проявляет статистически значимое влияние на устранение левофлоксацина; Почечная очистка левофлоксацина уменьшилась путем применения с Cimetin (24%) и пробенечкой (34%). Это потому, что обе наркотики способны блокировать трубчатую секрецию левофлоксацина. Однако при дозах, протестированных во время исследования, не вероятно, что статистически значимые кинетические различия имели клиническое значение. С осторожностью левофлоксацин следует вводить одновременно с лекарственными средствами, влияющими на секрецию почечных канальцев (пробанецид и циметидин), особенно пациентов с нарушенной функцией почек.
Циклоспорин. Срок полува жизни циклоспорина увеличивается на 33%, когда он вводится одновременно с левофлоксацином.
Сообщалось, что витамин К. Антагонисты у пациентов, которые обрабатывали одновременно левофлоксацином и антагонистами витамина К (например, Warfarin), были зарегистрированы, продлевают время протромбин (увеличение уровня международного нормализованного соотношения / уменьшения протромбина по сковороде) и / или даже возникновение кровотечения. В частности, такое кровотечение может быть серьезным. В связи с этим необходимо контролировать показатели крови коагуляции у пациентов, подвергающихся лечению антагонистами витамина К (см. Раздел «Особенности применения»).
Лекарства, которые продлевают интервал QT. Левофлоксацин, как и другие фторохинолоны, следует использовать с осторожностью пациентам, получающим лекарства, которые способны продлевать интервал QT (например, антиаритмические препараты класса Ia и III, трициклические антидепрессанты и макролиды, антипсихотики).
Фармакокинетика левофлоксацина не изменилась с совместимым введением карбоната кальция, дигоксина, глибенкамида, ранитидина, варфарина .
Не рекомендуется использовать левофлоксацин одновременно с алкоголем .
При одновременном использовании с глюкокортикоидами риск увеличения разрыва сухожилия.
Особенности приложения.
Следует избегать использования наркотиков к пациентам, которые имели серьезные побочные реакции в прошлом с использованием хинолонов или фторхинолонов. Лечение этих пациентов с левофлоксацином следует начинать только при отсутствии альтернативных вариантов лечения и после тщательной оценки выгоды / риска.
Пациенты с выраженным атеросклерозом мозговых сосудов, цереброваскулярные расстройства должны быть осторожны при нанесении препарата.
Аневризма / аортырная стратификация.
Данные эпидемиологических исследований указывают на повышенный риск развития аневризмы или аортальной стратификации при использовании фторхинолонов, особенно у пожилых пациентов. Следовательно, антибиотики из группы фторхинолона должны использоваться только после тщательной оценки соотношения и после рассмотрения возможности использования других вариантов лечения у пациентов с аневризмом / стратификацией аорты, пациентов с наличием случаев атерасмы аорты ARTA В семейной истории и пациентам с факторами риска или условиями, которые могут определить развитие аневризмов / стратификацию аорты (например, синдром Марфхана, синдрома избирателей, артерии Такаис, гигантитивная артерия, болезнь Бецет, гипертония и атеросклероз. ).
В случае резной боли в животе, боль в груди или обратно к пациентам следует немедленно применять для срочной медицинской помощи.
Почечная недостаточность.
Левофлоксацин выводится в основном почками, поэтому пациенты с почечной недостаточностью требуют коррекции дозы.
На протяжении всего курса лечения необходимо контролировать функцию почек и печени. В случае развития побочных эффектов, особенно от центральной нервной системы (CNS) и аллергических реакций, которые могут возникнуть после первого потребления препарата, необходимо отменить использование левофлоксацина.
Пациенты с тенденцией к суду.
Шинлонс может снизить судорожный порог и провоцировать развитие суда.
Левофлоксацин противопоказан пациентам с эпилепсией в анамнезе. Как и в случае других хинолонов, левофлоксацин следует использовать с необычайной осторожностью пациентам, склонным к суду или при одновременном введении лекарственных средств, которые уменьшают пороговое значение церебрального начисления, такие как теофильные (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия.,). В случае судебного лечения левофлоксацин следует прекратить.
Реакция светочувствительности.
Во время лечения левофлоксацин сообщал о реакции светочувствительности.
В целях предотвращения возникновения реакций фоточувствительности к пациентам принимают левофлоксацин, солнечное облучение и действия УФ-лучей (электрические луковицы искусственного ультрафиолетового излучения, солярия) следует избегать из-за возможной фотосенсибилизации при приеме левофлоксацина или в течение 48 часов после прекращения левофлоксацин.
Сопротивление.
В очень суровом курсе воспаления легких, вызванных пневмококом, препарат не может дать оптимальный терапевтический эффект. С больничными инфекциями, вызванными PS. Aeruginosa , а в тяжелых случаях пневмококковая пневмония может потребоваться комбинированная терапия. Распространенность приобретенного устойчивости к препарату между определенными типами патогенов может отличаться в зависимости от географического региона и изменений со временем. В связи с этим требуется локальная информация о сопротивлении патогенов; Рекомендуется установить микробиологический диагноз с выделением патогена и демонстрируя свою чувствительность к антибиотикам, особенно в случае тяжелых инфекций или отсутствия надлежащего ответа на терапию.
Для метициллина устойчивого С. aureus (MRSA) существует очень высокая вероятность коррозии к фторухинолонам, включая левофлоксацин. В связи с этим левофлоксацин не рекомендуется для лечения инфекций, известным или предполагаемым патогеном которого является мСа, за исключением случаев, когда результаты лабораторных испытаний подтвердили чувствительность патогена к левофлоксацину.
Частый патоген инфекций мочевыводящих путей может быть устойчив к левофлоксацину E.coli , которое следует учитывать, назначать левофлоксацин пациентам с заболеваниями мочевыводящих путей. Врачи, предписанные терапии, рекомендуется учитывать локальную распространенность сопротивления E.coli для фтороохинолонов.
Необходимо придерживаться рекомендуемой скорости ввода для инфузионного раствора - не менее 30 минут для дозы 250 мг и 60 минут для дозы 500 мг. Что касается аблонизации, что во время инфузии тахикардия возможна и временное увеличение артериального давления. В редких случаях его можно наблюдать как следствие, резкое снижение артериального давления, распада кровообращения. Если во время введения левофлоксацина ( L -isomer отверстия) происходит выраженное снижение артериального давления, вход следует немедленно остановить.
Тенцинит и сухожилие разрыва .
В отдельных случаях пациенты могут возникнуть тендинит. Разработка тенденцинита и сухожилий (в частности, но не ограничена сухожилиями ACHILLES), иногда с обеих сторон можно наблюдать за первые 48 часов после начала лечения хинолонами или фторхинолонами, и после препарата были также несколько месяцев после подготовки Отказ Риск развития тенденции и разрыва сухожилия повышается у пациентов у пожилых людей, больных с нарушением функции почек, пациенты, которые подвергались трансплантации паренхимальных органов у пациентов, получающих суточную дозу 1000 мг левофлоксацина, а также пациентов, которые являются одновременно обрабатывают кортикостероидами. Соответственно, следует избегать одновременного использования кортикостероидов.
С первыми признаками психодинита (например, болезненный отек, воспаление) следует срочно прекратить лечение левофлоксацина и рассмотреть альтернативные варианты лечения. Затронутые конечности должны рассматриваться соответственно (например, иммобилизацию). При наличии признаков трандинопатии не рекомендуется использовать кортикостероиды.
Заболевания, вызванные диффузкой Closttridium .
Диарея, особенно тяжелая, настойчивая и / или примеси крови во время или после лечения, препарат может указывать на заболевание, связанное с диффузной , наиболее важной формой которого является псевдомембранозным колитом . Если предполагается псевдомембранозным колитом, препарат следует немедленно отменить и без задержки начать симптоматическое и специфическое лечение (например, ванкомицин). В этой клинической ситуации противопоказанные препараты, которые подавляют кишечный перистальсис.
Одновременное лечение феноборуфуванами и аналогичными нестероидными противовоспалительными препаратами или препаратами, которые уменьшают косудный порог с головным мозгом, такие как теофиллин, также требует ухода. В случае судебного лечения левофлоксацин следует прекратить.
Отсутствие глюкозы-6-фосфатной дегидрогеназы.
Пациенты с скрытой или развитой недостаточностью глюкозой-6-фосфатной дегидрогеназы могут иметь тенденцию к гемолитическим реакциям, при лечении хинолона антибактериальными препаратами. Следовательно, левофлоксацин следует использовать с осторожностью.
Осуществление Myashty Gravis. Фторухинолоны, в том числе левофлоксацин, имеют влияние нервно-мышечной блокады и могут усугубить мышечную слабость у пациентов с глависом Мястении. В период после регистрации у пациентов с могилами Miaastehenium с использованием фторхинолонов были связаны серьезные побочные реакции, включая легочную недостаточность, требуемую респираторной поддержкой, а также летальные последствия. Левофлоксацин не рекомендуется использовать пациентов с известным Miaastle Gravis в анамнезе.
Психотические реакции.
У пациентов, получающих хинолоны, в том числе левофлоксацин, сообщалось о появлении психотических реакций. Очень редко они привели к самоубийственным мыслям и саморазрушающему поведению, иногда даже после получения одной дозы левофлоксацина. В случае, если у пациентов есть эти реакции, прием левофлоксацина следует остановить и прибегать к соответствующим мерам. Рекомендуется использовать левофлоксацин пациентам с психотическими расстройствами пациентов с психическими заболеваниями в истории.
При применении препарата вы должны воздерживаться от использования алкоголя.
Тяжелые побочные реакции кожи.
При застосуванні левофлоксацину повідомляли про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи токсичний епідермальний некроліз (TEN: також відомий як синдром Лайєлла), синдром Стівенса Джонсона (SJS) та реакції лікарського засобу з еозинофілією і системними симптомами (DREES), які можуть бути небезпечними для життя або летальними (див. розділ «Побічні реакції»).
На час призначення препарату пацієнтів слід попередити про ознаки та симптоми тяжких шкірних реакцій та ретельно стежити. Якщо з'являються ознаки і симптоми, які свідчать про ці реакції, левофлоксацин слід негайно припинити і слід розглянути альтернативне лікування.
Якщо у пацієнта розвинулася серйозна реакція, така як SJS, TEN або DRESS із застосуванням левофлоксацину, лікування левофлоксацином не слід відновлювати у цього пацієнта у будь-який час.
Пацієнтам, які приймають антагоністи вітаміну К.
Пацієнтам, які застосовують антагоністи вітаміну К, слід контролювати показники згортання крові при одночасному прийомі левофлоксацину та антагоністів вітаміну К (варфарин) через потенційний ризик збільшення показників згортання крові (протромбіновий час/МНВ) та/або кровотечі.
Реакції гіперчутливості.
Левофлоксацин може спричиняти серйозні, потенційно летальні реакції підвищеної чутливості (такі як ангіоневротичний набряк, аж до анафілактичного шоку), навіть після застосування початкової дози. У цьому випадку пацієнтам слід припинити лікування негайно і звернутися до лікаря.
Дисглікемія
Як і при застосуванні усіх хінолонів, при застосуванні левофлоксацину повідомляли про відхиленнях рівня глюкози у крові (у тому числі, про гіпер- та гіпоглікемію), як правило, у діабетиків, які одночасно проходять лікування певним пероральним антидіабетичним засобом (напр., глібенкламід) або інсуліном. Відомі випадки гіпоглікемічної коми. У пацієнтів, які страждають на цукровий діабет, рекомендується здійснювати ретельний контроль рівня глюкози у крові.
Подовження інтервалу QT .
Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, такими як, наприклад:
– вроджений синдром подовження інтервалу QT;
– одночасне застосування лікарських засобів, що подовжують інтервал QT (у тому числі антиаритмічні засоби класу ІА і III, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотичні лікарські засоби);
– нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
– літній вік пацієнта;
– хвороба серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Пацієнти літнього віку та жінки більш чутливі до препаратів, що подовжують інтервал QT. Тому слід з обережністю використовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, у цих групах пацієнтів.
Периферична нейропатія.
Повідомляли про випадки сенсорної або сенсомоторної периферичної нейропатії, що призводила до парестезії, гіпестезії, дизестезії або слабкості, у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, такі як болі, відчуття печіння, поколювання, оніміння або слабкість, щоб попередити виникнення не зворотного стану.
Опіати.
У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердження позитивних результатів на опіати за допомогою більш специфічних методів.
Левофлоксацин пригнічує ріст Mycobacterium tuberculosis , і тому можливий хибно-негативний результат при проведенні бактеріологічного дослідження у пацієнтів із туберкульозом.
Гепатобіліарні порушення . Повідомляли про випадки некротичного гепатиту, аж до печінкової недостатності, іноді летальної, при прийомі левофлоксацину, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, сепсисом (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі симптоми хвороби печінки як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж або болі в ділянці живота.
Клінічна практика базується на дослідженнях чутливості Bacillus anthracis in vitro, а також на експериментальних даних досліджень на тваринах разом з обмеженими даними досліджень у людини. Лікарям слід звертатися до узгоджених національних та/або міжнародних документів щодо лікування сибірської виразки.
Тривалі, інвалідизуючі і потенційно незворотні серйозні побічні реакції.
У дуже рідкісних випадках у пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, незалежно від віку та наявних факторів ризику, повідомляли про тривалі (протягом місяців або років), інвалідизуючі та потенційно незворотні побічні реакції, які впливають на різні, а іноді на декілька одразу, систем організму (зокрема опорно-рухову, нервову, психічну та органи чуття). Застосування препарату слід негайно припинити після появи перших ознак або симптомів будь-якої серйозної побічної реакції та слід звернутися за консультацією до лікаря.
Натрій.
Цей лікарський засіб містить 39,1 ммоль (900 мг) натрію на 100 мл розчину. Це потрібно враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з контролем вмісту натрію.
Порушення зору.
Якщо спостерігається порушення зору або інший вплив на очі, слід негайно звернутися до офтальмолога (див. розділи «Побічні реакції», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами»).
Суперінфекція.
Застосування левофлоксацину, особливо протягом тривалого часу, може призводити до надмірного зростання нечутливих до дії препарату мікроорганізмів. Якщо на тлі терапії розвивається суперінфекція, необхідно застосувати належні заходи.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У період вагітності або годування груддю препарат протипоказаний.
Дані щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам та жінкам, які годують груддю, обмежені. Дослідження тварин не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на репродуктивну токсичність. Через відсутність досліджень з участю людей (а дані експериментів, проведених на тваринах, вказують на ризик можливого пошкодження фторхінолонами хрящової тканини навантажених суглобів у тварин, що ростуть) Левофлоксацин не можна призначати вагітним та жінкам, які годують груддю. Якщо під час лікування препаратом діагностується вагітність, про це слід повідомити лікаря. При необхідності застосування препарату годування груддю необхідно припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У деяких пацієнтів препарат може спричинити головний біль, запаморочення/вертиго, сонливість, безсоння, порушення зору, сплутаність свідомості, розлади руху, тому слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Спосіб застосування та дози.
Левофлоксацин слід застосовувати негайно (протягом 3 годин) після перфорації гумової пробки. Захист від світла при інфузії не потрібний.
При кімнатному освітленні розчин для внутрішньовенного введення можна зберігати щонайбільше протягом 3 діб без захисту від світла.
З урахуванням біологічної еквівалентності пероральної та парентеральної форм можливе однакове дозування.
Дозування залежить від виду і тяжкості інфекції.
Рекомендоване дозування для дорослих із нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хвилину.
Таблиця 2
Показання | Доза, мг | Кількість прийомів на добу | Тривалість лікування |
Негоспітальна пневмонія | 500 | 1 – 2 рази | 7 – 14 днів |
Гострий пієлонефрит | 500 | 1 раз | 7 – 10 днів |
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів | 500 | 1 раз | 7 – 14 днів |
Хронічний бактеріальний простатит | 500 | 1 раз | 28 днів |
Ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин | 500 | 1 – 2 рази | 7 – 14 днів |
Легенева форма сибірської виразки | 500 | 1 раз | 8 тижнів |
Відповідно до клінічного стану пацієнта через кілька днів (як правило від 2 до 4 днів) можливий перехід від початкового внутрішньовенного введення до перорального прийому левофлоксацину у тому ж дозуванні.
Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, для пацієнтів із порушенням функції нирок дозу слід зменшити.
Дозування для дорослих пацієнтів із порушенням функції нирок, у яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв.
Таблиця 3
Кліренс креатиніну | Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми) | ||
250 мг/24 години | 500 мг/24 години | 500 мг/12 годин | |
50–20 мл/хв | перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/ 24 години | перша доза – 500 мг наступні – 250 мг/ 24 години | перша доза – 500 мг наступні – 250 мг/ 12 годин |
19–10 мл/хв | перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/ 48 годин | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/ 24 години | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/ 12 годин |
< 10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД 1 ) | перша доза – 50 мг наступні – 125 мг/ 48 годин | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/ 24 години | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/ 24 години |
1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.
Дозування для пацієнтів з порушенням функції печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці.
Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби у корекції дози.
Левофлоксацин вводиться внутрішньовенно повільно шляхом крапельної інфузії. Тривалість введення повинна бути не менше 30 хвилин для дози 250 мг або не менше 60 хвилин для дози 500 мг.
Відповідно до стану пацієнта через кілька днів можливий перехід від внутрішньовенного введення до перорального прийому левофлоксацину у тому ж дозуванні.
Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як і при застосуванні інших протибактеріальних засобів, рекомендується продовжувати лікування препаратом принаймні протягом 48 – 72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.
Змішування з іншими розчинами для інфузій
Левофлоксацин сумісний з такими розчинами для інфузій:
0,9 % розчин хлориду натрію, 5 % моногідрат глюкози, 2,5 % глюкоза у розчині Рінгера, багатокомпонентні розчини для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).
Діти.
Застосування препарату протипоказано дітям та підліткам, оскільки не виключене ураження суглобового хряща.
Передозування.
Згідно з дослідженнями токсичності на тваринах або клінічними фармакологічними дослідженнями, проведеними при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, найбільш серйозні ознаки, яких слід очікувати після гострого передозування левофлоксацину, розчин для інфузій, є симптоми з боку центральної нервової системи, такі як сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади, подовження інтервалу QT.
Під час постмаркетингових досліджень спостерігали такі побічні дії з боку ЦНС як сплутаність свідомості, конвульсії, галюцинації та тремор.
Лікування. У випадках передозування проводити симптоматичне лікування. Необхідно проводити моніторинг ЕКГ, оскільки існує можливість подовження інтервалу QT. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз та хронічний амбулаторний перитонеальний діаліз, не є ефективним для видалення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.
Побічні реакції.
Наведена нижче інформація базується на даних клінічних досліджень у понад 8300 пацієнтів і на великому післяреєстраційному досвіді левофлоксацину.
Частота проявів визначається за такою схемою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (не може бути оцінена, виходячи з наявних даних).
В кожній групі побічні реакції подано в порядку зниження проявів.
Класифікація за органами і системами | Часто (від ≥ 1/100 до < 1/10) | Нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100) | Рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000) | Невідомо (не може бути оцінена, виходячи з наявних даних) |
Інфекції та інвазії | Грибкові інфекції, включаючи інфекцію, спричинену грибами роду Candida Резистентність патогенних мікроорганізмів | |||
З боку системи крові та лімфатичної системи | Лейкопенія Еозинофілія | Тромбоцитопенія Нейтропенія | Панцитопенія Агранулоцитоз Гемолітична анемія | |
З боку імунної системи | Ангіоневротичний набряк Гіперчутливість (див. розділ «Особливості застосування») | Анафілактичний шок а Анафілактоїдний шок а (див. розділ «Особливості застосування») | ||
З боку метаболізму та харчування | Анорексія | Гіпоглікемія, особливо у хворих на цукровий діабет (див. розділ «Особливості застосування») | Гіперглікемія Гіпоглікемічна кома (див. розділ «Особливості застосування») | |
Психічні розлади* | Безсоння | Тривожніcть Сплутаність свідомості Нервозність | Психотичні реакції (наприклад з галюцинаціями, параноєю) Депресія Ажитація Незвичайні сновидіння Нічні кошмари | Психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування») |
З боку нервової системи* | Головний біль Запаморочення | Сонливість Тремор Дисгевзія (суб'єктивний розлад смаку) | Судоми (див. розділ «Протипоказання» та «Особливості застосування») Парестезія | Периферична сенсорна або сенсомоторна нейропатія (див. розділ «Особливості застосування») Порушення нюху (паросмія), включаючи аносмію(відсутність нюху) |
Класифікація за органами і системами | Часто (від ≥ 1/100 до < 1/10) | Нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100) | Рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000) | Невідомо (не може бути оцінена, виходячи з наявних даних) |
Дискінезія (порушення координації рухів) Екстрапірамідні розлади Агевзія Синкопе (непритомність) Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія | ||||
З боку органів зору* | Зорові порушення, такі як затуманення зору (див. «Особливості застосування») | Тимчасова втрата зору (див. розділ «Особливості застосування»), увеїт | ||
З боку органів слуху та рівноваги* | Вертиго | Шум у вухах | Втрата слуху Порушення слуху | |
З боку серця | Тахікардія Відчуття серцебиття | Шлуночкова тахікардія, що може призводити до зупинки серця Шлуночкова аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділи «Особливості застосування» та «Передозування») | ||
З боку судин | Стосуються тільки форми препарату для внутрішньовенного введення: Флебіт | Гіпотонія | ||
З боку дихальної системи | Задишка (диспное) | Бронхоспазм Алергічний пневмоніт | ||
З боку | Діарея | Біль у | Геморагічна |
Класифікація за органами і системами | Часто (від ≥ 1/100 до < 1/10) | Нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100) | Рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000) | Невідомо (не може бути оцінена, виходячи з наявних даних) |
шлунково- кишкового тракту | Блювання Нудота | животі Диспепсія Здуття живота Запор | діарея, що у дуже рідких випадках може свідчити про ентероколіт, у т.ч. псевдомембранозний (див. розділ «Особливості застосування») Панкреатит | |
З боку печінки та жовчовивідних шляхів | Підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТ) | Підвищення рівня білірубіну в крові | Жовтяниця і тяжкі ураження печінки, у тому числі випадки розвитку летальної гострої печінкової недостатності, у першу чергу у хворих із тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування») Гепатит | |
З боку шкіри та підшкірних тканин b | Висипання Свербіж Кропив'янка Гіпергідроз | Реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром) (див. розділ «Особливості застосування») Стійкі медикаментозні висипання | Токсичний епідермальний некроліз Синдром Стівенса–Джонсона Поліморфна еритема Реакції фотосенсибілізації (див. розділ «Особливості застосування») Лейкоцитокластичний васкуліт Стоматит | |
З боку кістково- м'язової системи та сполучної тканини* | Артралгія Міалгія | Ураження сухожилля(див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»), у тому числі тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля) М'язова слабкість, яка може мати | Рабдоміоліз Розрив сухожиль (наприклад ахіллового сухожилля) (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»), Розрив зв'язок Розрив м'язів Артрит |
Класифікація за органами і системами | Часто (від ≥ 1/100 до < 1/10) | Нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100) | Рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1 000) | Невідомо (не може бути оцінена, виходячи з наявних даних) |
особливе значення для хворих на міастенію гравіс (див. розділ «Особливості застосування») | ||||
З боку нирок та сечовидільної системи | Підвищені показники креатиніну в сироватці крові | Гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту) | ||
Загальні розлади та реакції в місці введення* | Стосуються тільки форми препарату для внутрішньовенного введення: Реакція у місці інфузії (біль, почервоніння) | Астенія | Гарячка | Біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках) |
З боку ендокринної системи | Синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНС АДГ) |
a Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після введення першої дози препарату.
b Реакції з боку шкіри та слизової оболонки іноді можливі навіть після застосування першої дози препарату.
* У дуже рідкісних випадках у пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, незалежно від наявних факторів ризику, повідомляли про тривалі (протягом місяців або років), інвалідизуючі та потенційно незворотні серйозні побічні реакції, які впливають на різні, а іноді на декілька одразу, системи організму та органи чуття (у тому числі реакції, такі як тендиніт, розрив сухожилля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, невропатії, пов'язані з парестезією, депресія, втома, порушення пам'яті, порушення сну, порушення слуху, зору, смаку та запаху) (див. розділ «Особливості застосування»).
Інші небажані побічні ефекти, що асоціюються з прийомом фторхінолонів:
напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 о С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Препарат не слід змішувати з гепарином або лужними розчинами (наприклад з гідрокарбонатом натрію), з іншими препаратами, крім лікарських засобів, вказаних у розділі «Спосіб застосування та дози».
Упаковка.
По 100 мл у флаконі, 1 флакон в картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
« Юнік Фармасьютикал Лабораторіз» (відділення фірми «Дж. Б. Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд.»).
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Ділянка № 4, Фаза-ІV, Джі. Ай. Ді. Сі. Індастріал Естейт, місто Панолі - 394 116, округ Бхарух, Індія.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа