Личный кабинет
ЛЕВОФЛОКСАЦИН ТЕВА табл. п/о 500 мг блистер №10
rx
Код товара: 482204
Производитель: Actavis
2 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Левофлоксацин-Тева.
Левофлоксацин-Тева.
Место хранения:
Активный ингредиент: левофлоксацин;
1 таблетка препарата Левофлоксацин-Тео 250 мг содержит 256,23 мг гемигидрата левофлоксацина, эквивалентного 250 мг левофлоксацина;
1 таблетка препарата Левофлоксацин-Тео 500 мг содержит 512,46 мг гемигидрата левофлоксацина, что эквивалентно 500 мг левофлоксацина;
Вспомогательные вещества: стеарилфумарат натрия, кросс-отчет, коллоидный диоксид кремния, навес, микрокристаллическая целлюлоза, Opadry II Pink 31k34554.
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства: розовые, овальные, диоксидные таблетки, размер 6 х 13 мм или 8 х 16 мм, покрыты с помощью корпуса пленки, с фигурой на одной стороне и по бокам; с гравировкой "l" на стороне без риска.
Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные агенты группы хинолонов. Фторхинолоны.
ATH ATH J01M A12.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Левофлоксацин характеризуется широким спектром антибактериального действия. Бактерицидный эффект обеспечивается благодаря подавлению левофлоксацина бактериального фермента ДНК-гиразы, который принадлежит к типу II Topoisomerase. Результатом такого подавления является невозможность перехода бактериальной ДНК из состояния релаксации в подразделенное состояние, которое, в свою очередь, делает невозможным дальнейшее разделение бактериальных клеток. Спектр активности левофлоксацина включает грамос-положительные, грамотрицательные бактерии вместе с нетерментарными бактериями.
Обычно чувствительные виды
Грамоположительные аэробы: Bacillus Anthracis , Staphylococcus Aureus Metchilling , Staphylococcus Saprofyticus
Стрептококки, группа C и G , streptococcus агалактии , стрептококк пневмония , стрептококки pyogenes
Грамотрицательные аэробы: Eikenella Revelodens , H Aeemophilus I Nfluenzae , H AeMophilus P Arainfluenzae , K L EBSiella O Xytoca , M Оракселла Catarrhalis , Pasteurella Multocida , Proteus vulgaris , Providencia Rettgeri .
Anaerobes : Peptostreptococcus .
Другие: C HLALYDOPHILA PNEUMONIA , C HLAMYDOPHILA PSITTACI , C HLALYDIA TRACHOMATIS , LEGIONELLA PNEUMOPHILA , M YCOPLASMA PNEEUMONIA , M YCOPLASMA HOMINIS , U RESPLASM URELYTICUM .
Типы с возможным ocu устойчивым
Грамоположительные аэробы : Enterococcus F Aecalis , Staphylococcus Aureus Metchilling , Coagulase-отрицательный стафилококк SPP .
Грамотрицательные аэробы: Acinetobacter Baumannii , C IT ROBACTER F Reundii , Enterobacter и Erogenes , Enterobacter Cloacae , Escherichia Coli , K L EBSiella P Neumoniae , M Orgentella M O RGANII , PROTEUS MI RABILIS , Providencia S T T T U Уарти , псевдомонас Aeruginosa , Serratia M Arcescens .
Anaerobes: бактериоиды F Ragilis .
Естественно устойчивые штаммы
Граммоположительные аэробы : Enterococcus F Aecium .
Механизм развития сопротивления
Устойчивость к левофлоксацину развивается в виде метатерусного сайта-мишени в обоих типах топоизомеразы II, ДНК-гиданов и топоизомеразами IV. Другие механизмы сопротивления, такие как проницаемость (характеристика p Seudomonas aeruginosa ) , а механизмы оттока могут также повлиять на чувствительность к левофлоксацину.
Существует перекрестное сопротивление между левофлоксацином и другими фторхинолонами. Учитывая механизм действия, отсутствует перекрестное сопротивление между левофлоксацином и другими классами антибактериальных агентов.
Связанные концентрации ( точка останова ) антибиотики (или граничные значения диаметра ингибирования роста микроорганизма).
EUCAST (Европейская антимикробное тест чувствительности) рекомендует Майку (минимальную ингибирующую концентрацию) левофлоксацина для определения чувствительности косвенно чувствительных организмов и косвенно устойчивых микроорганизмов, представленных в таблице 1 в соответствии с тестированием MIC (Mg / L).
Таблица 1
Клинически определенный EUCAST MIK для левофлоксацина (версия 2.0, 2012-01-01)
Возбуждать | Чувствительный | Устойчивый |
Энтеробактерии | ≤1 мг / л | > 2 мг / л |
Псевдомонас SPP. | ≤1 мг / л | > 2 мг / л |
Acinetobacter SPP. | ≤1 мг / л | > 2 мг / л |
Staphylococcus SPP. | ≤1 мг / л | > 2 мг / л |
S. pneumonia 1 . | ≤2 мг / л | > 2 мг / л |
Streptococcus a, b, c, g | ≤1 мг / л | > 2 мг / л |
H. _ Грипп 2, 3 | ≤1 мг / л | > 1 мг / л |
М. _ Catarrhalis 3. | ≤1 мг / л | > 1 мг / л |
Предельные значения не выделяются с видом на 4 | ≤1 мг / л | > 2 мг / л |
| ||
Распространенность сопротивления может варьироваться географически и со временем для отдельных видов, поэтому местная информация о сопротивлении очень важно, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости необходимо прибегать к эксперту консультации, когда местная распространенность сопротивления такова, что целесообразность использования инструмента, по крайней мере, относительно определенные типы инфекций остается под вопросом.
Фармакокинетика.
Поглощение. Принимаемый перорально, левофлоксацин быстро и почти полностью поглощается, пиковая концентрация в плазме достигается через 1 - 2 часа после приема. Абсолютная биодоступность составляет 99 - 100%. Прием пищи несколько влияет на его поглощение. Стабильные показатели достигаются в течение 48 часов после нанесения 500 мг 1 - 2 раза в день.
Распределение. Приблизительно 30-40% левофлоксацина связывается с сывороточным белком. Средний объем распределения левофлоксацина составляет около 100 литров после единой и повторной дозы 500 мг, что указывает на хорошее распределение в тканях тела.
Совокупность воздействия левофлоксацина при дозировании 500 мг 1 раз в день не имеет клинического значения и может быть пренебрегающим. При дозировании 500 мг 2 раза есть небольшая, но предсказуемая кумуляция. Стабильные показатели распределения достигаются в течение 3 дней.
Распределение в слизистых бронх и секрет бронхиального эпителия . Максимальная концентрация левофлоксацина в слизистой оболочке бронхов и секрецией бронхиального эпителия в дозе выше 500 мг на ОС составляла 8,3 мг / г и 10,8 мг / мл соответственно.
Распределение в ткани легких . Максимальная концентрация левофлоксацина в ткани легких в дозе более 500 мг на ОС составляла приблизительно 11,3 мг / г и была достигнута в течение 4 - 6 часов после введения. Концентрация в легких постоянно превысила такую в плазме.
Распределение в блашере жидкости . Максимальная концентрация левофлоксацина в блистерах жидкости после приема 500 мг 1 или 2 раза в день составляла 4 и 6,7 мг / мл соответственно.
Распределение в спинальной жидкости . Левофлоксацин плохо проникает в спинальную жидкость.
Распределение в ткани простаты . После устного введения 500 мг левофлоксацина 1 раз в день в течение 3 дней средние концентрации в ткани простаты составляли 8,7 мг / г, 8,2 мг / г и 2 мг / г соответственно 2, 6 и 24 часа; Среднее соотношение концентрации в простате / плазме составляет 1,84.
Концентрация в моче . Средняя концентрация левофлоксацина в течение 8 - 12 часов после одной дозы 150, 300 или 500 мг на ОС составляла 44, 91 и 200 мг / мл соответственно.
Метаболизм.
Левофлоксацин метаболизируется до очень незначительной степени, метаболиты - дисметилнофлоксацин и левофлоксацин N-оксид. Эти метаболиты составляют менее 5% от количества препарата, выделенного мочой.
Разведение. После перорального введения левофлоксацин выводится из плазмы относительно медленно (период полураспада 6 - 8 часов). Вывод проводится, главным образом почкам (более 85% введенных дозы). Не существует существенного различия в фармакокинетике левофлоксацина после внутривенного и перорального введения. Левофлоксацин подвержен линейной фармакокинетике в диапазоне от 50 до 600 мг.
Клинические характеристики.
Индикация.
Левофлоксацин-Тева показывает для лечения взрослых таких инфекций, вызванных чувствительными к микроорганизмам левофлоксацина:
острый бактериальный синус;
обострение хронического бронхита;
не запасная пневмония;
Сложные инфекции кожи и мягкой ткани.
В случае лечения вышеупомянутых инфекций препарат используется только при использовании других антибактериальных агентов, которые обычно предназначены для начальной обработки инфекций, невозможно.
Сложные инфекции мочевыводящих путей (включая пиелонефрит);
хронический бактериальный простатит;
несложный цистит;
Легочная форма сибирской язвы: после контактной профилактики и лечения.
Левофлоксацин-Тева в этой дозированной форме (таблетку) может быть использован для завершения курса терапии пациентам, которые продемонстрировали улучшение первичной обработки левофлоксацин-Теовой, решением для инфузии.
Официальные рекомендации по правильному использованию антибактериальных агентов должны быть приняты во внимание.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к левоффлоксацину, другими фторхинолонами или к любому компоненту препарата.
Эпилепсия.
Повреждение сухожилия, связанного с предварительным применением фторкинолонов.
Детский возраст.
Беременность и период грудного вскармливания.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Влияние других лекарств на левофлоксацин
Соли железных, цинковые соли, антациды, содержащие магний и алюминий, диданозин.
Поглощение левофлоксацина значительно уменьшается, когда он одновременно принимать соли железа и антациды, содержащие магний или алюминий или диданозин (формы только для содержания буферных агентов алюминия или магния). Одновременное использование фторхинолонов с многовитаминами, содержащими цинка, приводит к снижению их поглощения во время перорального введения. Таблетки следует принимать не менее 2 часов после использования препаратов, содержащих двухвалентные или трехвалентные катионы, такие как соли железа или антациды, содержащие магний или алюминий. Карбонат кальция минимально влиял на поглощение левофлоксацина в пероральном введении.
Сукралфат
Биофваируемость левофлоксацина значительно уменьшается при одновременном использовании препарата сукральфата. Если пациент должен быть получен в качестве сукральфата и левофлоксацина, лучше взять сукральфат через 2 часа после приема таблеток левофлоксацин-Тео.
Теофиллин, Фенбуффен или аналогичные нестероидные противовоспалительные препараты
Не было обнаружено никакого фармакокинетического взаимодействия левофлоксацина с теофиллом. Однако значительное снижение судорожного порога возможно при одновременном использовании хинолонов с теофиллином, нестероидными противовоспалительными препаратами и другими агентами, которые уменьшают судорожный порог. Концентрация левофлоксацина в присутствии Fenbufen была примерно на 13% выше, чем при получении только левофлоксацина.
Пробенецид и циминидин
Пробенецид и циминидац статистически значительно влияют удаление левофлоксацина.
Почечная очистка левофлоксацина уменьшается при наличии источника 24%, пробанецид - на 34%. Это связано с тем, что оба лекарства способны блокировать секрецию канала левофлоксацина. Однако в исследовании статистически значимые кинетические различия не имели клинической значимости. Необходимо одновременно предписывать левофлоксацин с лекарственными средствами, которые влияют на трубчатую секрецию, такие как пробенецид и циминидин, особенно пациенты с почечной недостаточностью.
Другие лекарства
Известно, что фармакокинетика левофлоксацина не была вызвана каким-либо клинически значимым эффектом при использовании левофлоксацина наряду с карбонатом кальция, дипоксином, глибенкамидом, ранитидин.
Влияние левофлоксацина на другие лекарства
Циклоспорин
Срок годности циклоспорина увеличивается на 33% при одновременном использовании с левофлоксацином.
Витамин К. Антагонисты
При одновременном использовании с антагонистами витамина К (например, Warfarin) сообщили о повышении коэффициента международного нормализации (пн) и / или кровотечения, которые можно выразить. Ввиду этого пациенты получают параллельный витамина K параллельно для контроля индикаторов коагуляции.
Лекарственные средства продлевают интервал QT
Левофлоксацин, как и другие фторхинолоны, следует использовать с осторожностью пациентам, получающим лекарства, известные своей способностью расширять интервал QT (например, антиаритмические средства класса Ia и III, трициклические антидепрессанты, макролиды и антипсихотики), см. Раздел «Особенности применения».
Другая значимая информация.
Не отмечается влияние левофлоксацина на фармакокинетику теофиллина (который представляет собой маркерную подложку для фермента CYP1A2), указывающий, что левофлоксацин не является ингибитором CYP1A2.
принимать пищу
Не было клинически значимого взаимодействия с едой. Таким образом, таблетки препарата Левофлоксацин-Тева могут быть приняты независимо от еды.
Особенности приложения.
Метициллинрезистентные с . aureus .
Для метициллина устойчивых к . Aureus ( MRSA ) Существует очень высокая вероятность коррозии для фтороохинолонов, в том числе левофлоксацина. В связи с этим левофлоксацин не рекомендуется для лечения инфекций, известным или подозрительным патогеном которого представляет собой MRSA, за исключением случаев, когда результаты лабораторных испытаний подтвердили чувствительность патогена к левофлоксацину.
Левофлоксацин можно использовать для лечения острого бактериального синусита и обострения хронического бронхита, если эти инфекции были диагностированы соответственно.
Устойчивость к фтороохинолонам в E.coli (самый частый патоген инфекций мочевыводящих путей варьируется в разных странах. При введении фторкинолонов следует учитывать локальную распространенность сопротивления E.coli для фтороохинолонов.
В случае легочной формы сибирской язвы приложение основано на восприимчивости in vitro Bacillus Anthracis и экспериментальных данных о животных, а также ограниченного использования людей. Врачи должны учитывать национальные и / или международные консенсусные документы о лечении Сибирской язвенной болезни.
Довольство и разрывы сухожилий
При лечении хинолонов возникновение тенденций, которые могут привести к разрыву сухожилия, в том числе ахиллесов сухожилий. Тенгиниты и разрывы сухожилия, иногда двусторонний, могут возникнуть через 48 часов после использования левофлоксацина и даже через несколько месяцев после прекращения левофлоксацина. Наиболее склонным к преувелиминиту и пациентам в сухожилиях больных старше 60 лет, пациенты получают ежедневную дозу 1000 мг левофлоксацина, а также пациентов, получавших кортикостероиды. Ежедневная доза должна быть отрегулирована для пожилых пациентов с учетом оформления креатинина. Необходимо контролировать состояние пожилых пациентов, если левофлоксацин предназначен. В случае подозрения в тенденциях применение левофлоксацина следует немедленно остановить и начать надлежащее лечение (например, оказывать иммобилизацию сухожилия). Раздел «Противопоказания» и «боковые реакции».
Заболевания , вызванные диффузной
Диарея, особенно тяжелая, настойчивая и / или геморрагическая, во время лечения, препарат может представлять собой симптом заболевания, вызванного диффузной кислотой , наиболее ожидаемой формой которого является псевдомембранозным колитом. Если есть подозрения в псевдомембранозном колите, необходимо немедленно прекратить использование препарата и без задержки, чтобы начать поддержание терапии, а при необходимости - специфическая терапия (например, пероральное введение гидромицина). Средства, которые подавляют кишечную моторику противопоказаны в этой клинической ситуации.
Пациенты склонны к суду
Левофлоксацин противопоказан пациентам с эпилепсией в анамнезе. Как и другие хинолоны, левофлоксацин-Теова следует использовать с необычайной осторожностью пациентам у пациентов, таких как пациенты с центральными поражениями нервной системы, при одновременной терапии Phenbufen и нестероидными противовоспалительными препаратами или препаратами, которые повышают судорожные готовности (уменьшить порог судорога. ), такой как теофиллинлайн (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий»). В случае судебного лечения левофлоксацин следует прекратить.
Пациент с отсутствием глюкозы-6-фосфатной дегидрогеназы
Пациенты с скрытыми или существующими дефектами активности глюкозы-6-фосфатной дегидрогеназы могут подвергаться склонному гемолитическим реакциям при лечении антибактериальных агентов группы хинолонов, и, следовательно, левофлоксацин их следует использовать с осторожностью и мониторинга возможного возникновения гемолиза.
Пациенты с недостаточностью Nipkova
Поскольку левофлоксацин-поток получен преимущественно почками, коррекция дозы для пациентов с нарушенной функцией почек (почечная недостаточность). Раздел «Способ применения и доза».
Реакция повышенной чувствительности (гиперчувствительность)
Левофлоксацин может иногда вызывать серьезные, потенциально смертельные реакции высокой чувствительности (такой как ангионевротический отек до анафилактического шока) после начальной дозы (см. Раздел «Побочные реакции»). В этом случае пациенты должны немедленно прекратить лечение и обратиться к врачу.
Тяжелые ошибки реакции .
При нанесении левофлоксацина сообщили о тяжелых реакциях зайчика, такие как Стивенс - синдром Джонсона и токсический эпидермальный некролис. Пацієнтів потрібно попередити, що при виникненні шкірних реакцій та реакцій на слизовій оболонці необхідно негайно припинити прийом левофлоксацину, звернутися до лікаря і розпочати відповідне лікування.
Зміна рівня глюкози у крові.
При застосуванні хінолонів, особливо пацієнтам, хворим на цукровий діабет, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні засоби (у тому числі глібенкламід) чи інсулін, повідомлялось про зміни рівня глюкози у крові (як гіперглікемія, так і гіпоглікемія). Повідомлялося про випадки гіпоглікемічної коми. У пацієнтів, хворих на цукровий діабет, необхідно контролювати рівень цукру в крові.
Профілактика фотосенсибілізації
Хоча фотосенсибілізація виникає дуже рідко при застосуванні левофлоксацину, з метою її уникнення пацієнтам не рекомендується піддаватися дії сильних сонячних променів чи штучного УФ-випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій) під час прийому Левофлоксацин-Тева та протягом 48 годин після припинення застосування препарату.
Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну К
Внаслідок можливого збільшення показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі у пацієнтів, які приймали Левофлоксацин-Тева у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад варфарином), за коагуляційними тестами слід спостерігати, якщо ці лікарські засоби застосовуються одночасно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Псuхотичні реакції
Повідомлялося про психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи Левофлоксацин-Тева. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді лише після прийому єдиної дози левофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). У разі, якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом Левофлоксацин-Тева слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати Левофлоксацин-Тева пацієнтам з психотичними розладами або пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.
Подовження інтервалу QT
Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи Левофлоксацин-Тева, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT , такими як, наприклад:
- вроджений синдром подовження інтервалу QT ;
- супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічних засобів класу ІА та ІІІ, трициклічних антидепресантів, макролідів, антипсихотичних засобів);
- нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
- хвороба серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Пацієнти літнього віку та жінки можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, які подовжують інтервал QT, тому необхідно дотримуватися обережності при застосуванні фторхінолонів, в тому числі левофлоксацину, таким категоріям пацієнтів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»; «Пацієнти літнього віку»; розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції», «Передозування»).
Периферичні нейропатії
Повідомлялося про сенсорну чи сенсомоторну периферичну нейропатію, яка може швидко наставати, у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити виникнення необоротного стану.
Геnатобіліарні nорушення
При прийомі левофлоксацину повідомлялося про випадки некротичного гепатиту аж до печінкової недостатності, що становить загрозу для життя, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж чи біль у ділянці живота.
Загострення міастенії гравіс
Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м'язову передачу і можуть провокувати м'язову слабкість у пацієнтів із міастенією гравіс. При прийомі фторхінолонів у післяреєстраційний період повідомлялося про серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадки і необхідність підтримки дихання, у пацієнтів з міастенією гравіс. Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс в анамнезі.
Розлади зору.
Якщо спостерігається порушення зору або інший вплив на очі, слід негайно звернутися до офтальмолога (див. розділи «Побічні реакції», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами»).
Суперінфекція.
При застосуванні левофлоксацину, особливо довготривалому, можливий розвиток опортуністичних інфекцій та ріст резистентних мікроорганізмів. Якщо на тлі терапії розвивається суперінфекція, необхідно застосувати належні заходи.
Вплив на лабораторні дослідження
У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибнопозитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати аналізу на опіати за допомогою більш специфічних методів.
Левофлоксацин пригнічує ріст Mycobacterium tuberculosis , і тому можливий хибнонегативний результат при проведенні бактеріологічного дослідження у пацієнтів із туберкульозом.
Допоміжні речовини (лактоза)
Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Період вагітності. Дані щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам обмежені.
Через відсутність досліджень за участю людей і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, Левофлоксацин-Тева протипоказано призначати вагітним та жінкам, які годують груддю. Якщо під час лікування препаратом настає вагітність, про це слід повідомити лікаря.
Годування груддю . Левофлоксацин протипоказаний до застосування в період годування груддю. Інформації щодо виділення левофлоксацину у грудне молоко недостатньо, хоча інші фторхінолони екскретуються в грудне молоко. Через відсутність досліджень за участю людей і можливе ушкодження фторхінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, Левофлоксацин-Тева не можна призначати жінкам, які годують груддю.
Фертильність. Левофлоксацин не призводив до розладів фертильності та репродуктивної функції у щурів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Пацієнтам, які керують транспортними засобами, працюють з машинами та механізмами, слід враховувати можливі небажані реакції з боку нервової системи (запаморочення/вертиго, закляклість, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зору та слуху, розлади процесів руху),
Спосіб застосування та дози.
Таблетки Левофлоксацин-Тева приймають 1 або 2 рази на добу. Доза залежить від типу, тяжкості інфекції та чутливості ймовірного збудника.
Левофлоксацин-Тева у даній лікарській формі (таблетки) можна застосовувати для завершення курсу терапії пацієнтам, які продемонстрували поліпшення в ході первинного лікування Левофлоксацин-Тева, розчином для інфузій, використовуючи при цьому такі ж дозування.
Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби і становить не більше 14 днів. Рекомендовано продовжувати лікування Левофлоксацин-Тева принаймні протягом 48 – 72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.
Таблетки Левофлоксацин-Тева слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Для зручності дозування таблетку можна розділити по рисці для поділу. Приймати таблетки можна як разом з їжею, так і в інший час.
Препарат треба застосовувати щонайменше за 2 години до або після застосування солей заліза, солей цинку, антацидів, що містять магній або алюміній, диданозину (лише для форм, які містять алюміній або магній в буферних засобах) та сукральфату (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»).
Таблиця 2
Рекомендоване дозування для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок , у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хв
Показання | Добова доза (залежно від тяжкості) | Кількість прийомів на добу | Тривалість лікування (залежно від тяжкості) |
Гострі бактеральні синусити | 500 мг | 1 раз | 10 – 14 днів |
Загострення хронічного бронхіту | 500 мг | 1 раз | 7 – 10 днів |
Негоспітальні пневмонії | 500 мг | 1 – 2 рази | 7 – 14 днів |
Пієлонефрит | 500 мг | 1 раз | 7 – 10 днів |
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів включно з пієлонефритом | 500 мг | 1 раз | 7 – 14 днів |
Неускладнений цистит | 250 мг | 1 раз | 3 дні |
Хронічний бактеріальний простатит | 500 мг | 1 раз | 28 днів |
Ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин | 500 мг | 1 – 2 рази | 7 – 14 днів |
Легенева сибірська вирізка | 500 мг | 1 раз | 8 тижнів |
Особливі популяції
Таблиця 3
Дозування для пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну менше 50 мл/хв
Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми) | |||
250 мг/24 години | 500 мг/24 години | 500 мг/12 годин | |
Кліренс креатиніну | перша доза – 250 мг; | перша доза – 500 мг; | перша доза – 500 мг; |
50 – 20 мл/хв | наступні – 125 мг/24 год | наступні – 250 мг/24 год | наступні – 250 мг/12 год |
19 – 10 мл/хв | наступні – 125 мг/48 год | наступні – 125 мг/24 год | наступні – 125 мг/12 год |
<10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД 1 ) | наступні – 125 мг/48 год | наступні – 125 мг/24 год | наступні – 125 мг/24 год |
1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.
Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці та виводиться переважно нирками.
Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози (див. розділ «Особливості застосування»: Тендиніт та розриви сухожиль, Подовження інтервалу QT).
Діти. Дітям протипоказано застосовувати Левофлоксацин-Тева, оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща (див. розділ «Протипоказання»).
Передозування.
Симптоми передозування препарату Левофлоксацин-Тева – це порушення з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади); реакції з боку травної системи, такі як нудота та ерозія слизових оболонок; можливе подовження QT-інтервалу.
Лікування: симптоматичне. Варто передбачити моніторинг ЕКГ, оскільки можлива пролонгація інтервалу QT. Для захисту слизової шлунка застосовують антацидні засоби. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Немає жодних специфічних антидотів.
Побічні реакції.
Частота побічних ефектів, зазначених у таблиці 4, визначалась за допомогою таких критеріїв: дуже часто ( > 1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від > 1/1000 до <1/100), рідко (від > 1/10000, до <1/1000), дуже рідко ( > 1/10000), невідомо (не можна визначити з наявних даних).
В кожній групі побічні реакції подано в порядку зниження серйозності.
Таблиця 4
Системи органів та систем | Часто | нечасто | Рідко | невідомо |
Інфекції та інвазії | грибкові інфекції, включаючи гриби роду Candida , проліферація інших резистентних мікроорганізмів, порушення нормальної мікрофлори кишечнику та розвиток вторинної інфекції | |||
Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи | Лейкопенія еозинофілія | Тромбоцитопенія Нейтропенія | Панцитопенія Агранулоцитоз Гемолітична анемія | |
Розлади з боку імунної системи | Ангіоневротичний набряк Гіперчутливість (див. розділ «Особливості застосування») | Анафілактичний /анафілактоїдний шок a (див. розділ «Особливості застосування») | ||
Розлади з боку метаболізму та харчування | Анорексія | Гіпоглікемія, в основному у пацієнтів, хворих на діабет (див. розділ «Особливості застосування») | Гіперглікемія Гіпоглікемічна кома (див. розділ «Особливості застосування») | |
Розлади з боку психіки | Безсоння | Тривожність Неспокій Стани страху Сплутаність свідомості Нервовість | Психотичні реакції (в т.ч. галюцинації, параноя) Депресія Ажитація Незвичайні сновидіння Нічні кошмари | Психотичні реакції з самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування»). |
Розлади з боку нервової системи | Головная боль Запаморочення | Сонливість Тремор Дисгевзія (суб'єктивний розлад смаку) | Судоми (див. розділ «Протипоказання» та «Особливості застосування») Парестезія | Периферична сенсорна або сенсомоторна нейропатія (див. «Особливості застосування») порушення нюху (паросмія), включаючи аносмію (відсутність нюху) Дискінезія (порушення координації рухів) Екстрапірамідні розлади Агевзія Синкопе (непритомність) Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія |
Розлади з боку органів зору | Зорові порушення, такі як затуманення зору, нечіткість зору (див. «Особливості застосування») | Тимчасова втрата зору (див. «Особливості застосування») | ||
Розлади з боку органів слуху та рівноваги | Вертиго | Шум у вухах | Втрата слуху Порушення слуху | |
Серцеві розлади | Тахікардія Відчуття серцебиття | Шлуночкова тахікардія, що може призводити до зупинки серця Шлуночкова аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділи «Особливості застосування»: Подовження інтервалу QT та «Передозування») | ||
Судинні розлади | Артеріальна гіпотензія | |||
Розлади з боку дихальної системи | Задишка (диспное) | Бронхоспазм Алергічний пневмоніт | ||
Шлунково-кишкові розлади | Діарея Блювання Нудота | Абдомінальний біль Диспепсія Метеоризм/здуття живота Запор | Діарея геморагічна, що може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування») Панкреатит | |
Гепатобіліарні розлади | Підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП) | Підвищення рівня білірубіну в крові | Жовтяниця та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності (іноді летальні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування») Гепатит | |
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин b | Висипання Свербіж Кропив'янка Гіпергідроз | Токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса – Джонсона мультиформна еритема, реакції фоточутливості ( див. «Особливості застосування» ) лейкоцитопластичний васкуліт, стоматит | ||
Порушення з боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини | Артралгія Міалгія | Ураження сухожиль (див. розділ «Особливості застосування»), у тому числі їх запалення (тендиніт) (наприклад, ахіллового сухожилля). М'язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на міастенію гравіс (див. розділ «Особливості застосування»), | Рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад ахіллового: див. розділ «Особливості застосування»), розрив зв'язок, розрив м'язів, артрит | |
Порушення з боку нирок та сечовивідної системи | Підвищені показники креатиніну в сироватці крові | Гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту) | ||
Загальні розлади | Астенія | Підвищення температури тіла (пірексія) | Біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках) |
a Анафілактичний та анафілактоїдні реакції іноді можливі навіть після застосування першої дози.
b Реакції з боку шкіри та слизової оболонки іноді можливі навіть після застосування першої дози.
Серед інших небажаних побічних ефектів, що асоціюються з прийомом фторхінолону, напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 5 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Актавіс ЛТД.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
BLB015, ВLB 016 Булебел Індастріал будинок, м. Зейтун ZTN 3000, Мальта.
ЛЕВОФЛОКСАЦИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа