В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ЛОРНАДО табл. 8мг №10

ЛОРНАДО табл. 8мг №10

rx
Код товара: 756893
Производитель: World Medicine (Грузия)
1 800,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного продукта

Лорнадо

Loornado

Хранилище:
Активное вещество: Lornoxicam;
1 пленка с пленкой содержит 4 мг Лорноксикам или 8 мг;
Эксципиенты: лактоза, моногидрат; натрий кросмолоза; Целлюлозный микрокристаллический; K-25; стеарат магния; Opadry White 03F180011 (HIPROMELOSE, диоксид титана (E 171), макроголь).
Дозировка формы. Таблетки покрыты пленкой.
Основные физико -химические свойства: продолговатые таблетки, покрытые белой пленкой, с гравюрой «L04» с одной стороны на таблетках 4 мг и «L08» на таблетках 8 мг.
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидальные анти -инфляционные и анти -ривматические агенты. Окси. ATX CODE M01A C05.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Lornoxicam -это негероидальный анти -инфляторный агент (NSAID) с анальгетическими и анти -инфляционными свойствами, принадлежащими к классу оксикамов. Механизм его действия в основном связан с ингибированием синтеза простагландина (ингибирование ферментной циклооксигеназы), что приводит к десенсибилизации периферических ноцицепторов и ингибированию воспаления. Существует также центральное влияние на ноцицепторов, что не связано с анти -инфляционным эффектом. Lornoxicam не влияет на жизненно важные показатели (такие как температура тела, частота дыхания, частота сердечных сокращений, артериальное давление, ЭКГ, спирометрия).
Анальгетические свойства Lornoxicam были успешно продемонстрированы в нескольких клинических исследованиях в процессе разработки.
Из -за локального раздражения пищеварительного тракта и системного яменного эффекта, связанного с ингибированием синтеза простагландина, использование лорноксикама, а также других НПВП часто приводит к развитию желудочно -кишечных осложнений.
Фармакокинетика.
Поглощение.
После перорального введения Lornoxicam быстро и почти полностью поглощается из желудочно -кишечного тракта. Максимальная концентрация в плазме в крови (C MAX ) достигается 1-2 часа (T MAX ) после введения. Абсолютная биодоступность Лорноксикама составляет 90-100 %. Эффект первого отрывка не наблюдался. При одновременном потреблении лорноксикама с максимальной пищей он уменьшается примерно на 30 %, а макс увеличивается с 1,5 до 2,3 часов. Поглощение Lornoxicam (разработанное в соответствии с площадью под фармакокинетической кривой «время концентрации» (AUC) может быть уменьшено на 20 %.
Распределение.
В плазме крови Лорноксикам не изменился и в неактивной форме гидроксилированного метаболита. Связывание Lornoxicam с белками плазмы крови составляет 99 % и не зависит от его концентрации.
Метаболизм.
Lornoxicam активно метаболизируется в печени путем гидроксилирования, в основном в неактивной 5-гидроксилоронокси. Биотрансформация с участием цитохрома CYP2C9 проходит Lornoxicam. Из -за генетического полиморфизма существуют люди с медленным и интенсивным метаболизмом этого фермента, который может быть экспрессирован в значительном повышении уровня лорноксикама в плазме крови у людей с отсроченным метаболизмом. Гидроксилированный метаболит не имеет фармакологической активности. Lornoxicam полностью метаболизируется. Приблизительно 2/3 выделяется через печень и 1/3 - почки в виде неактивного соединения. В исследованиях на животных моделях Lornoxicam не вызывал индукцию ферментов печени. Клинические исследования не получили данных о совокупности Lornoxicam после повторного введения рекомендуемых доз. Отсутствие кумуляции было подтверждено мониторингом безопасности и эффективности лекарств в исследованиях в течение 1 года.
Размножение.
Половина оригинального вещества составляет 3-4 часа. После перорального введения приблизительно 50 % выделяется в фекалии и 42 % -кидней, в основном в форме 5-гидроксилороноксикама. Период полураспада 5-гидроксилороноксикама составляет приблизительно через 9 часов после парентерального использования 1 или 2 раза в день.
Специальные категории пациентов.
Пожилые пациенты.
У пожилых пациентов (65 лет) клиренс уменьшается на 30-40 %. В дополнение к снижению клиренса, нет существенных изменений в кинетическом профиле лорноксикама у пожилых пациентов.
Пациенты с нарушением функции печени и/или почек .
Не существует значительных изменений в кинетическом профиле лорноксикама у пациентов с почечной или печеночной недостаточностью, за исключением совокупности у пациентов с хроническим заболеванием печени, после 7 дней терапии с ежедневными дозами 12 мг и 16 мг.
Клинические характеристики.
Индикация.
  • Краткое лечение острой боли легкой и умеренной степени.
  • Симптоматическое облегчение боли и воспаления при остеоартрите.
  • Симптоматическое облегчение боли и воспаления при ревматоидном артрите.
Противопоказание.
  • Гиперчувствительность к активному веществу и/или к наполнителям препарата.
  • Гиперчувствительность (симптомы, сходные с астмой, ринитом, ангиорозным отеком или крапивницей) с другими НПВП, включая ацетилсалициловую кислоту.
  • Желудочно -кишечное кровотечение, цереброваскулярное или другое кровотечение.
  • Желудочно-кишечное кровотечение или история предварительной терапии НПВП.
  • Активная рецидивирующая пептическая язва желудка/кровотечение или рецидивирующая язвенная язва желудка/анамнез кровотечения (два или более отдельных эпизодов язвы или кровотечения).
  • Тромбоцитопения.
  • Тяжелая форма сердечной недостаточности.
  • Тяжелая форма печеночной недостаточности.
  • Тяжелая почечная недостаточность (уровень креатинина в плазме> 700 мкмоль/л).
  • III триместр беременности (см. Раздел «Использование во время беременности или грудного вскармливания»).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
При использовании с Lornoxicam возможны следующие взаимодействия.
Циметидин.
Сопутствующее применение может повысить уровень лорорроксама в плазме крови (взаимодействие между лорноксикамом и ранитидином или лорноксикамом и антацидами).
Антикоагулянты.
Сопутствующее использование может увеличить действие антикоагулянтов, таких как варфарин (см. Раздел «Функции применения»). В случае сопутствующего использования этих лекарств должен быть проведен тщательный мониторинг уровня международного нормализованного отношения.
Fenprocommon.
Одновременное применение снижает эффективность лечения явления.
Гепарин.
Сопутствующее использование может увеличить риск спинномозговой/эпидуральной гематомы во время спинномозговой или эпидуральной анестезии (см. Раздел «Особенности использования»).
Ингибиторы ангиотензина преобразования фермента полосы движения ( туз ) .
Одновременное использование может уменьшить действие ингибиторов ACE.
Диуретики.
При использовании диуретический и антигипертензивный эффект петли, тиазидных и калия, диуретиков, могут быть уменьшены.
Бета-адренорецептор-блокаторы.
При одновременном использовании можно уменьшить антигипертензивный эффект блокаторов бета-адренорецепта.
Ангиотензин II -блокаторы рецепторов.
Одновременное использование может уменьшить антигипертензивный эффект блокаторов рецепторов ангиотензина II.
Дигоксин.
Одновременное использование может уменьшить клиренс почек дикоксина.
Кортикостероиды.
Сопутствующее использование может увеличить риск язв желудочно -кишечного тракта или кровотечения (см. Раздел «Особенности использования»).
Антибактериальные агенты хинолоновой группы.
Сопутствующее использование может увеличить риск судорог.
Антиагреганты агентов.
При использовании риск желудочно -кишечного кровотечения увеличивается (см. Раздел «Особенности использования»).
Другие НПВП.
Одновременно увеличивает риск желудочно -кишечного кровотечения.
Метотрексат.
При использовании уровень метотрексата в плазме крови увеличивается, что приводит к увеличению его токсичности. В случае сопутствующего использования этих препаратов следует провести тщательный мониторинг состояния пациента.
Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (SSIZS).
При использовании риск желудочно -кишечного кровотечения увеличивается (см. Раздел «Особенности использования»).
Литиевые препараты.
Одновременное применение уменьшает почечный клиренс лития, поэтому концентрация плазменного лития может превышать порог токсичности. В случае сопутствующего использования этих препаратов уровень лития в плазме крови, особенно в начале лечения, при корректировке дозы и прекращения лечения.
Циклоспорин.
При использовании можно повысить уровень циклоспорина в плазме крови и его нефротоксичности, что вызвано эффектами косвенных простагландинов почек. В случае сопутствующего использования этих лекарств следует провести тщательный мониторинг функции почек.
Производные сульфа Нильсечова (например, глибенкламид).
Риск гипогликемии увеличивается при использовании.
Ингибиторы и ингибиторы CYP2C9 известны.
Lornoxicam (а также другие NSAID зависит от цитохрома P450 2C9 (изофермент CYP2C9), взаимодействует с известными индукторами и ингибиторами изоферментов CYP2S9 (см. Раздел «метаболизм»).
Такролимус.
Сопутствующее использование увеличивает риск нефротоксичности из -за уменьшения синтеза простациклина в почках. В случае сопутствующего использования этих лекарств следует контролировать функцию почек (см. Раздел «Особенности использования»).
PemetRexed.
Сопутствующее использование может снизить почечный клиренс PemetRexed, что увеличивает почечную и желудочно -кишечную токсичность и миелосупрессию.
Поскольку потребление пищи замедляет поглощение Lornoxicam, вы не должны принимать лекарство одновременно с едой, если вам нужно быстро начать эффективные действия (облегчение боли). Питание уменьшает поглощение примерно на 20 % и увеличивает t max .
Особенности приложения.
В следующих случаях препарат следует использовать только после тщательной оценки ожидаемой выгоды от терапии и возможного риска.
Препарат следует использовать с осторожностью у пациентов с легкой (уровнем креатинина в плазме 150-300 мкмоль/л) и умеренной почечной недостаточностью (уровень креатинина в плазме 300-700 мкмоль/л) из-за важной роли простагландинов в поддержании почечной крови) поток. В случае нарушения почечной функции препарат должен быть прекращен.
После обширной операции пациентов с сердечной недостаточностью или лекарств, которые могут вызвать по почках, следует тщательно контролироваться.
Во время использования препарата пациентам с нарушением коагуляции крови рекомендуется провести тщательное клиническое обследование и оценку лабораторных параметров (например, активированное время для частичного тромбина).
При использовании лекарственного средства в дозе 12–16 мг в день у пациентов с печеночной недостаточностью (например, цирроз печени) рекомендуется регулярно проводить лабораторные испытания из -за возможности накопления лорноксикама в организме (увеличение в AUC). Но не было никаких отклонений в фармакокинетических параметрах у пациентов с печеночной недостаточностью по сравнению со здоровыми добровольцами.
При длительном использовании препарата (более 3 месяцев) рекомендуется оценить состояние крови (определение гемоглобина), функцию почек (определение креатинина) и ферменты печени.
При использовании лекарственного продукта пожилым пациентам рекомендуется контролировать функцию почк и печень. Препарат следует использовать с осторожностью у таких пациентов после операции.
Избегайте сопутствующего использования препарата с другими НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2.
Нежелательные реакции могут быть сведены к минимуму путем принятия самой низкой эффективной дозы лорноксиков в течение кратчайшего периода, необходимого для контроля симптомов заболевания.
Во время использования любых НПВП (включая лорортоксам) в любое время во время лечения могут возникнуть (с или без предупреждения о симптомах или без серьезных расстройств желудочно -кишечного тракта в анамнезе желудочно -кишечного фатального последствия.
Риск желудочно -кишечного кровотечения, язв или перфорации увеличивается с увеличением дозы НПВП у пациентов с анамнезом, особенно осложняется кровотечениям или перфорации (см. Раздел «противопоказания»), а также у пожилых пациентов. Такие пациенты должны использоваться с особым уходом и при наименьших терапевтических дозах.
Препарат следует использовать с осторожностью в вышеуказанных группах пациентов и пациентов, которые одновременно принимают низкие дозы ацетилсалициловой кислоты или других препаратов, которые увеличивают риск желудочно -кишечных осложнений (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другие типы взаимодействий»).
Для пациентов, нуждающихся в такой сопутствующей терапии, лечение может проводиться на фоне одновременного введения защитных агентов, таких как ингибиторы мизопростола или протонного насоса (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»). Клиническое наблюдение рекомендуется через регулярные промежутки времени.
При использовании препарата у пациентов с желудочно -кишечным трактом, особенно пожилых пациентов, следует сообщать о любых необычных симптомах живота (особенно желудочно -кишечного кровотечения) на начальных стадиях лечения.
Пациенты, которые в то же время принимают препараты, которые могут увеличить риск язв или кровотечения, таких как пероральные кортикостероиды, антикоагулянты - варфарин, SSR или антипромбитические препараты, такие как ацетилсалициловая кислота (см. Раздел с другими лекарствами, следует использовать с экстремальной осторожностью (См. Раздел с другими лекарствами. И другие типы взаимодействий »).
В случае кровотечения или желудочно -кишечных язв у пациентов, получающих лорортоксам, препарат следует прекратить.
Препарат следует использовать с осторожностью у пациентов с анамнезом желудочно -кишечных заболеваний (язвенной колит, болезнь Крона), поскольку их состояние может ухудшаться (см. Раздел «Побочные реакции»).
Пожилые пациенты увеличили частоту побочных реакций во время использования НПВП, в частности желудочно -кишечного кровотечения и перфорации, что может привести к смерти (см. «Противопоказания»).
Препарат следует использовать с осторожностью у пациентов с гипертонией и/или в анамнезе сердечной недостаточности, поскольку отеки и удержание жидкости в организме могут быть возможны из -за введения НПВП.
При использовании препарата пациенты с гипертонией и/или застойной сердечной недостаточностью должны наблюдаться из истории легкой до умеренной, поскольку лечение НПВП может сопровождаться такими явлениями, как удержание жидкости и отеки.
Существуют клинические исследования и эпидемиологические данные, которые позволяют использовать некоторые НПВП (особенно длительную терапию и использование в больших дозах), могут быть связаны с небольшим увеличением риска артериальных тромботических явлений (инфаркт миокарда или инсульта). Не хватает данных, чтобы устранить такой риск при принятии Lornoxicam.
Препарат следует использовать только после тщательной оценки показаний у пациентов с неконтролируемой гипертонией, хронической сердечной недостаточностью, ишемической болезнью сердца, периферическими артериями и/или цереброваскулярными расстройствами. Оценка также необходима до продолжительного использования препарата у пациентов с факторами риска сердечно -сосудистых заболеваний (например, гипертония, гиперлипидемия, диабет, курение).
При одновременном использовании лорноксикама с гепарином риск спинномозговой/эпидуральной гематомы при спинномозговой или эпидуральной анестезии увеличивается (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарственными продуктами и другими типами взаимодействий»).
Во время использования Lornoxicamus тяжелые кожные реакции, в том числе отшелушивающие дерматит, синдром Стивенса -Джонсона и токсический эпидермальный некролиз, очень редки, иногда некоторые заканчиваются летальными (см. «Побочные реакции»). Риск развития таких реакций является самым высоким в начале лечения: в большинстве случаев такие реакции возникают в первом месяце принятия лорноксикама. Использование препарата должно быть прекращено при первых признаках кожной сыпи, поражения слизистых оболочек и других проявлений гиперчувствительности.
Препарат следует использовать с осторожностью у пациентов с бронхиальной астмой или с болезнью в анамнезе, так как сообщалось, что НПВП могут провоцировать бронхоспазм у таких пациентов.
Під час застосування лорноксикаму у пацієнтів, хворих на системний червоний вовчак та змішане захворювання сполучної тканини, може збільшуватися ризик розвитку асептичного менінгіту.
Лорноксикам пригнічує агрегацію тромбоцитів, збільшуючи час згортання крові. Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі схильністю до кровотеч.
При одночасному застосуванні лорноксикаму з такролімусом можливе підвищення ризику нефротоксичності внаслідок послаблення синтезу простацикліну в нирках. У разі необхідності такої комбінації слід ретельно контролювати функцію нирок.
Під час застосування лорноксикаму можливе епізодичне підвищення трансаміназ, білірубіну в плазмі крові, збільшення плазмових рівнів сечовини і креатиніну та інші відхилення лабораторних показників від норми. Якщо відхилення лабораторних показників суттєві та тривають довгий час, застосування лікарського засобу слід припинити та провести необхідне дослідження.
Лорноксикам, як і інші засоби, що пригнічують циклооксигеназу/синтез простагландинів, може послаблювати фертильність, тому його не рекомендується застосовувати жінкам, які намагаються завагітніти. Жінкам, які мають труднощі з настанням вагітності або проходять обстеження з причини безпліддя, слід припинити застосування лікарського засобу.
При наявності вітряної віспи у виняткових випадках можуть розвинутися тяжкі інфекційні ураження шкіри та м'яких тканин. Також не можна виключити вплив НПЗЗ на погіршення перебігу таких інфекційних уражень. Рекомендується уникати застосування лікарського засобу при наявній вітряній віспі.
Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам із рідкими спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозним синдромом мальабсорбції.
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Лікарський засіб протипоказаний у ІІІ триместрі вагітності. Клінічних даних щодо застосування лорноксикаму у І–ІІ триместрах вагітності та під час пологів немає, тому лікарський засіб не рекомендується застосовувати у цей період.
Немає достатніх даних щодо застосування лорноксикаму вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно позначитися на вагітності та/або розвитку ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищення ризику невиношування вагітності, а також розвитку вад серця при застосуванні інгібіторів синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Ризик зростає при збільшенні дози та тривалості терапії. У тварин застосування інгібіторів синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- та постімплантаційної загибелі плода та ембріо-фетальної летальності. Інгібітори синтезу простагландинів не слід застосовувати у І та ІІ триместрах вагітності. Застосування можливе тільки у разі крайньої необхідності.
Застосування НПЗЗ, починаючи з 20-го тижня вагітності або пізніше, може спричинити рідкісні, але серйозні порушення нирок у ненародженої дитини. Це може призвести до низького рівня навколоплідних вод та можливих ускладнень. Рекомендується уникати застосування НПЗЗ, починаючи з 20 тижня вагітності або пізніше.
У разі необхідності застосування НПЗЗ у період між 20-м та 28-м тижнем вагітності, рекомендується застосовувати найнижчу ефективну дозу лікарського засобу протягом найкоротшого терміну і розглянути можливість контролю рівня навколоплідних вод за допомогою ультразвуку, у випадку якщо лікування перевищує 48 годин.
Під час ІІІ триместру вагітності при застосуванні будь-яких інгібіторів синтезу простагландину можливий такий вплив на плід:
  • серцево-легенева токсичність (передчасне закриття артеріальної протоки і легенева гіпертензія);
  • порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності з розвитком олігогідрамніону.
Вагітна та плід наприкінці вагітності можуть піддаватися таким впливам внаслідок застосування інгібіторів синтезу простагландинів:
  • можливе збільшення тривалості кровотечі;
  • пригнічення скорочувальної функції матки, що може призвести до затримки або збільшення тривалості пологів.
Таким чином, застосування лікарського засобу протипоказане у ІІІ триместрі вагітності (див. розділ «Протипоказання»).
Період годування груддю.
Немає даних щодо екскреції лорноксикаму у грудне молоко жінок. Відносно високі концентрації лорноксикаму екскретуються у молоко годуючих щурів. Лікарський засіб не слід застосовувати у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами .
У разі виникнення запаморочення та/або сонливості внаслідок застосування лікарського засобу не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Лікарський засіб призначений для перорального застосування. Таблетки слід приймати перорально, запиваючи достатньою кількістю води.
Побічні реакції можна мінімізувати шляхом прийому найменшої ефективної дози лорноксикаму протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для контролю симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).
Для всіх пацієнтів відповідний режим дозування має ґрунтуватися на індивідуальній відповіді на лікування.
Біль.
Лікарський засіб слід застосовувати у дозі 8–16 мг на добу, розподіливши її на 2–3 прийоми. Максимальна рекомендована добова доза становить 16 мг.
Остеоартрит і ревматоїдний артрит.
Лікарський засіб слід застосовувати у початковій дозі 12 мг на добу, розподіливши її на 2–3 прийоми. Підтримуюча доза не повинна перевищувати 16 мг на добу.
Пацієнти літнього віку.
Пацієнти літнього віку, за винятком пацієнтів із порушеннями функції печінки або нирок, коригування дози не потребують, але слід з обережністю застосовувати лікарський засіб таким пацієнтам у зв'язку з вірогідністю виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту.
Пацієнти з порушенням и функції нирок.
Пацієнтам з легким та помірним ступенем ниркової недостатності максимальна рекомендована добова доза лорноксикаму становить 12 мг, розподіливши її на 2–3 прийоми.
Пацієнти з порушенням и функції печінки.
Пацієнтам з помірним ступенем печінкової недостатності максимальна рекомендована добова доза лорноксикаму становить 12 мг, розподілена на 2–3 прийоми (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти.
Лікарський засіб не рекомендується застосовувати дітям віком до 18 років у зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності та безпеки застосування лорноксикаму.
Передозування.
На даний час даних про передозування, що дали б змогу визначити його наслідки або запропонувати специфічне лікування, немає. Однак, у результаті передозування лорноксикаму можуть спостерігатися такі симптоми: нудота, блювання, церебральні симптоми (запаморочення, порушення зору); у тяжких випадках – атаксія з переходом в кому і судоми; ураження печінки і нирок, можливе порушення згортання крові.
У разі реального або ймовірного передозування слід припинити застосування лікарського засобу. Завдяки короткому періоду напіввиведення лорноксикам швидко виводиться з організму. Діалізу не піддається. На даний час специфічного антидоту немає. Необхідно провести звичайні невідкладні заходи, включаючи промивання шлунка. З огляду на загальні принципи, тільки застосування активованого вугілля за умови його прийому одразу після передозування лорноксикамом може призвести до зменшення його всмоктування. Для лікування шлунково-кишкових розладів можна, наприклад, застосовувати аналог простагландину або ранітидин.
Побічні реакції.
Найчастіше побічні реакції на НПЗЗ були пов'язані зі шлунково-кишковим трактом. При прийомі НПЗЗ можуть виникати пептичні виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, що іноді закінчуються летально, особливо в осіб літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»). Нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, біль у животі, мелена, гематемезис, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона були зареєстровані при лікуванні НПЗЗ. Рідше спостерігалися гастрити.
Вважається, що приблизно у 20 % пацієнтів, які лікувалися лорноксикамом, можуть виникати побічні реакції. Найчастішими побічними реакціями є нудота, диспепсія, розлад травлення, біль у животі, блювання, діарея. Ці симптоми загалом спостерігалися менш ніж у 10 % пацієнтів, які брали участь у дослідженні.
Набряки, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність були зареєстровані при лікуванні НПЗЗ.
Клінічні дослідження та епідеміологічні дані показують, що застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах і при тривалому прийомі, може бути пов'язане з підвищенням ризику артеріальних тромботичних явищ, таких як інфаркт міокарда або інсульт (див. розділ «Особливості застосування»).
Винятково під час перебігу вітряної віспи повідомлялося про серйозні інфекційні ускладнення з боку шкіри та м'яких тканин.
Побічні реакції за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (> 1/10); часто (> 1/100, < 1/10); нечасто (> 1/1000, < 1/100); рідко (> 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (частоту не можна оцінити за наявними даними).
Інфекції та інвазії:
рідко – фарингіт.
З боку крові та лімфатичної системи:
рідко – анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, подовження тривалості кровотечі; дуже рідко – екхімоз. НПЗЗ здатні спричинити специфічні для цього класу лікарських засобів потенційно тяжкі гематологічні порушення, такі як нейтропенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія.
З боку імунної системи:
рідко – реакції гіперчутливості, анафілактоїдні реакції та анафілаксія.
З боку метаболзіму та порушення харчування :
нечасто – втрата апетиту, зміни маси тіла.
З боку психіки:
нечасто – інсомнія, депресія; рідко – збентеженість, нервовість, збудженість.
З боку нервової системи:
часто – легкий та транзиторний головний біль, запаморочення; рідко – сонливість, парестезія, порушення смакових відчуттів (дисгевзія), тремор, мігрень; дуже рідко – асептичний менінгіт у пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ) та змішаним захворюванням сполучної тканини (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку органів зору:
нечасто – кон'юнктивіт; рідко – порушення зору.
З боку органів слуху та рівноваги:
нечасто – вертиго, шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи:
нечасто – відчуття серцебиття, тахікардія, набряки, серцева недостатність, почервоніння обличчя; рідко – гіпертензія, припливи, крововиливи, гематоми.
З боку дихальної системи , органів грудної клітки та середостіння :
нечасто – риніт; рідко – диспное, кашель, бронхоспазм.
З боку травно го тракту :
часто – нудота, біль у животі, диспепсія, діарея, блювання; нечасто – запор, метеоризм, відрижка, сухість у роті, гастрити, виразка шлунка, абдомінальний біль у верхній частині живота, виразка дванадцятипалої кишки, виразки слизової оболонки ротової порожнини; рідко – мелена, блювання з кров'ю, стоматит, езофагіт, гастроезофагеальний рефлюкс, дисфагія, афтозний стоматит, глосит, перфорація пептичної виразки, шлунково-кишкова кровотеча.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів:
нечасто – підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ); дуже рідко – токсична дія на печінку, у результаті чого можливий розвиток печінкової недостатності, гепатиту, жовтяниці, холестазу.
З боку шкіри та підшкірних тканин:
нечасто – висипання, свербіж, підвищене потовиділення, еритематозне висипання, уртикарія, ангіоневротичний набряк, алопеція; рідко – дерматити, екзема, пурпура; дуже рідко – набряк і бульозні реакції, такі як мультиформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку скелетно-м ' язової системи та сполучної тканини:
нечасто – артралгія; рідко – відчуття болю у кістках, м'язові спазми, міалгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів:
рідко – ніктурія, порушення сечовиділення, підвищення рівня азоту сечовини і креатиніну в плазмі крові; дуже рідко – лорноксикам може спричинити гостру ниркову недостатність у пацієнтів із захворюваннями нирок, що залежать від ниркових простагландинів та відіграють важливу роль у підтримці ниркового кровотоку (див. розділ «Особливості застосування»). Нефротоксичність у різних формах, включно з нефритами та нефротичним синдромом, є ефектом, специфічним для НПЗЗ.
З боку організму в цілому:
нечасто – нездужання, набряк обличчя; рідко – астенія.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров'я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання .
Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.
Упаковка .
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 4 мг:
по 10 таблеток у блістері; по 1, 2, 5 або 10 блістерів у картонній коробці.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 8 мг:
по 10 таблеток у блістері; по 1, 2, 5 або 10 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш./
WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. AS
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджилар/Стамбул, Туреччина/
15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul, Turkey.
Заявник.
УОРЛД МЕДИЦИН ЛТД/
WORLD MEDICINE LTD.
ЛОРНОКСИКАМ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа