В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
МЕЛБЕК раствор для инъекций 15 мг амп. 1,5 мл №3

МЕЛБЕК раствор для инъекций 15 мг амп. 1,5 мл №3

rx
Код товара: 86493
Производитель: Nobel (Турция)
2 100,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования препарата
Мелбек ®
(MELBEC ®)
Класс:
Активный ингредиент: мелоксикам;
Ингредиенты: 1ampula (1,5 мл) содержит 15 мг мелоксикама;
Наполнители: Меглумин, hlikofurol, полоксамеры 188, глицин, хлорид натрия, гидроксид натрия или соляная кислота, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: четкое решение желтого цвета.

Фармакотерапевтическая группа.

Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Окис. Код АТС M01A C06.

Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Мелбек ® - это нестероидные противовоспалительные препараты (NSAID) , класс yenoliyevoyi кислота, которая обладает противовоспалительным, анальгезирующим и antypiretychnyy эффекты.
Мелоксика показала высокую противовоспалительную активность на всех стандартных моделях воспаления. Как и с другими НПВС, его точный механизм действия остается неизвестным. Однако существует общий механизм действий для всех НПВП (включая мелоксикам): ингибирование биосинтеза простагландинов, которые являются воспалительными посредниками.
Фармакокинетика.
Поглощение. Мелоксикам полностью поглощается после внутримышечной инъекции. Относительная биодоступность по сравнению с пероральным применением почти 100%. Таким образом, правильная доза при переходе от внутримышечного орального пути введения требуется. После внутримышечного введения 15 мг концентрации в плазме максимум около 1,6-1,8 мг / мл и достигается 1-6 часов.
Распределение . MeloxiCam высоко связан с плазменными белками, в основном до альбумина (99%). Мелоксикам проникает в синовиальную жидкость, где его концентрация upolovynu меньше, чем в плазме. Объем распределения низкий, в среднем 11 литров после внутримышечного или внутривенного способа введения, и показывает индивидуальные отклонения в пределах 7-20%. Объем распределения после применения нескольких пероральных доз мелоксикама (от 7,5 до 15 мг) составляет 16 литров с коэффициентом отклонения в диапазоне от 11 до 32%.
Биотрансформация. Мелоксикамы подвержены обширной бионтрасформации в печени.
В моче были выявлены четыре различных метаболитов мелоксикама, которые имеют фармакодинамические неактивные. Основной метаболит, 5'-karboksymeloksykam (60% от дозы), образуется путем окисления промежуточного метаболита 5'-hidroksymetylmeloksykamu выпустила меньше (9% от дозы). CYP 2C9 играет важную роль в обмене веществ, в то время как изофермент CYP 3A4 играет меньшую роль. Активность пероксидазы у пациентов, возможно, ответственна за две другие метаболиты, которые составляют 16% и 4% предполагаемой дозы соответственно.
Устранение. Устранение Мелоксики в основном в виде метаболитов в равных частях с мочой и калом. Менее 5% суточной дозы выводится в неизменном состоянии с фекалиями, небольшое количество выделяется мочой. Период полураспада от 13 до 25 часов в зависимости от пути введения (оральный, внутримышечный или внутривенный). Плазменный клиренс составляет около 7-12 мл / мин после одной устной дозы, внутривенного или ректального применения.
Линейность дозы. MeloxiCam обнаруживает линейную фармакокинетику в терапевтической дозе 7,5 мг до 15 мг после устного и внутримышечного введения.
Специальные группы пациентов.
Пациенты с печеночной / почечной недостаточностью. Печеночная и почечная недостаточность от легкой до умеренной степени не влияет на фармакокинетику мелоксикама. Пациенты с умеренной степенью почечной недостаточности имели значительно более высокий общий оформление. Уменьшение связывания с белками в плазме крови наблюдалось у пациентов с терминальной почечной недостаточностью. С помощью терминала почечная недостаточность увеличение объема распределения может привести к увеличению концентрации свободного меноксикама. Не превышайте суточную дозу 7,5 мг.
Пациенты пожилых людей. У пациентов пожилого возраста средние фармакокинетические параметры похожи на такие мужские гендерные добровольцы. У больных пожилых женщин площадь под кривой «концентрация-время» все больше и больше половины жизни по сравнению с теми из молодых добровольцев обоих полов. Средний плазменный клиренс в стабильном состоянии у пациентов пожилого возраста был несколько ниже, чем у молодых добровольцев.
Клинические характеристики.
Индикация.
Краткосрочное симптоматическое лечение острой атаки ревматоидного артрита и анкилозивного спондилита, когда пероральное и ректальное использование не может быть применено.
Противопоказание.
  • ІІ І триместр беременности (см. Применение во время беременности или грудного вскармливания »);
  • возраст пациента 18 лет;
  • повышенная чувствительность к мелоксикама, другие компоненты лекарственного средства или активные вещества, обладающие аналогичным действием, такие как НПВС, аспирин. Мелоксикам не следует назначать пациентам, у которых есть симптомы астмы, носовых полипов, ангионеротических отеков или уравновешений после получения аспирина или других НПВП;
  • желудочно-кишечное кровотечение или перфорация, связанные с предыдущей терапии, истории НПВС;
  • активная или рецидивирующая язвенная болезнь / кровотечение / кровотечение (два или более отдельных подтвержденных случаев язв или кровотечение);
  • тяжелая неудача печени;
  • тяжелая почечная недостаточность без использования диализа;
  • желудочно-кишечное кровотечение, цереброваскулярное кровотечение в анамнезе или других нарушениях коагуляции крови;
  • Гемостазские расстройства или одновременное использование антикоагулянтов (противопоказания связаны с использованием);
  • тяжелая сердечная недостаточность;
  • Лечение периоперационной боли в коронарной артерии байпаса прививки (CABG).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Исследование взаимодействия проводилось только с участием взрослых.
Фармакодинамические взаимодействия.
Другие нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) и ацетилсалициловая кислота ≥ 3 г / день. Не рекомендуется для комбинации с другими НПВС, включая ацетилсалициловую кислоту в противовоспалительных дозах (≥ 1 г однократной дозы или ≥ 3 г общая суточная доза).
Кортикостероиды (например, глюкокортикоиды). Одновременное применение кортикостероидов требует осторожности из-за повышенный риск кровотечения или язвы в желудочно-кишечном тракте.
Антикоагулянты или гепарин, используемые в гериатрической практике или терапевтических дозах. Значительно повышает риск кровотечения благодаря подавлению функции тромбоцитов и повреждения газопроводьюоденальной слизистой оболочкой. НПВП может повысить влияние антикоагулянтов, таких как варфарин. Не рекомендуется для сопутствующего использования NSAID и антикоагулянтов или гепарина в гериатрической практике или в терапевтических дозах.
В других случаях использование гепарина требует ухода из-за повышенного риска кровотечения. Требуется тщательный мониторинг МНО (международное нормализованное отношение), если оказалось невозможным избежать такой комбинации.
Тромболитические и анти-агрегационные препараты. Повышенный риск кровотечения из-за ингибирования функции тромбоцитов и повреждения газопроводьюоденальной слизистой оболочки.
Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина (SZZS) . Повышенный риск желудочно-кишечного кровотечения.
Диуретики, ингибиторы ACE и антагонисты ангиотензина II. НПВС могут снижать действие диуретиков и других гипотензивных препаратов. У некоторых пациентов с нарушенной функцией почек (например , у пациентов с дегидратацией или пожилых пациентов с нарушенной функцией почек) одновременное использование ингибиторов АПФ или антагонистов ангиотензина II и препараты , которые ингибируют циклооксигеназу может привести к дальнейшему ухудшению функции почек, в том числе острой почечной недостаточности, который, как правило, обратимы. Следовательно, комбинация должна использоваться с осторожностью, особенно пациентами летнего возраста. Пациенты должны получить адекватное количество жидкости, а также следует контролировать почечную функцию после начала совместимой терапии и периодически дальше.
Другие антигипертензивные препараты (например , бета-блокаторы). Как и в случае nyzhchezaznachennyh препаратов может развиться уменьшить антигипертензивный эффект бета-блокаторов (за счет ингибирования простагландинов с сосудорасширяющего эффекта).
Ингибиторы кальцинерина (например, циклоспорин, Tracrolymus). Нефротоксичные ингибиторы кальциневрина могут усиливать действие НПВС посреднических почечных простагландинов. Во время лечения следует контролировать почечную функцию. Рекомендуемое тщательное управление функцией почек, особенно у пациентов пожилых людей.
Внутриматочные контрацептивы. НПВП снижает эффективность внутриутробных контрацептивов. Ранее сообщалось о снижении внутриматочной контрацептивной эффективности при использовании НПВП, но это требует дальнейшего подтверждения
Фармакокинетическое взаимодействие: влияние мелоксикама на фармакокинетику других препаратов.
Литий. Существуют данные о NSAID, которые увеличивают концентрацию лития в плазме крови (уменьшая почечную экскрецию лития), что может достичь токсичных значений. Одновременное применение лития и НПВП не рекомендуется. Если требуется комбинированная терапия, необходимо тщательно контролировать содержание лития в плазме крови в начале лечения, с выбором дозы и при расторжении лечения мелоксикама.
MetoTrexate. НПВС может уменьшить канальцевую секрецию метотрексата, тем самым увеличивая его концентрацию в плазме крови. По этой причине не рекомендуется использовать suputno НПВС у пациентов, принимающих высокие дозы метотрексата (более 15 мг / неделю). Риск взаимодействия НПВП и метотрексата следует рассматривать как хорошо, если у пациентов в т. Н. пациентов с нарушенной функцией почек приема низкой дозы метотрексата. При желании обработку комбинации необходимо контролировать показатели функции крови и почек. Следует соблюдать осторожность в том случае, когда прием НПВП и метотрексата длится в течение 3-х дней подряд, поскольку плазменный уровень метотрексата может увеличиваться, и увеличение токсичности. Хотя фармакокинетика метотрексата (15 мг / неделю) не влияли сопутствующее лечение meloksykamom следует учитывать, что гематологическое токсичность метотрексата может увеличить лечение НПВС.
Фармакокинетическое взаимодействие: влияние других препаратов на мелоксикам фармакокинетики.
Холестирамин ускоряет вывод мелоксикама в нарушение внутрипеченочной циркуляции, поэтому оформление мелоксикама увеличивается на 50%, а период полураспада уменьшается до 13 ± 3 часа. Это взаимодействие клинически значимо.
Клинически значимое фармакокинетическое взаимодействие не найден при одновременном введении с антацидами, циминином и дигоксином.
Особенности приложения.
Побочные эффекты могут быть минимизированы с использованием самой низкой эффективной дозы для кратчайшей продолжительности лечения, необходимой для контроля симптомов (см. Раздел «Дозировка и администрирование» и информация о желудочно-кишечных и сердечно-сосудистых рисках ниже).
Рекомендуемая максимальная суточная доза не должна превышаться в случае недостаточного терапевтического эффекта, а также не должно использовать дополнительное использование NSAID, так как это может увеличить токсичность, в то время как терапевтические преимущества не доказываются. Избегайте одновременное использование мелоксикама, НПВС, включая селективные ингибиторы СОХ-2.
Мелоксики не следует использовать для лечения пациентов, которым нужно облегчить острую боль.
В отсутствие улучшения через несколько дней клинические преимущества лечения должны быть переоценены.
Обратите внимание на эзофагит, гастрит и / или язвенную болезнь в истории, чтобы обеспечить их полное лечение перед основой мелоксикамтерапии. Он должен регулярно определяться на возможное проявление рецидива у пациентов, получавших мелькоме и пациентами с такими случаями в истории.
Желудочно-кишечные расстройства.
Как и в случае с другими НПВП, потенциально роковое желудочно-кишечное кровотечение, изъязвление или перфорация может происходить в любое время во время лечения, независимо от предыдущих симптомов или серьезных желудочно-кишечных заболеваний в истории.
Риск желудочно-кишечного кровотечения, язвы или перфорации выше, с увеличением дозы НПВС у больных с историей язвенной болезни, особенно осложняется кровотечением или перфорацией, а также у пожилых людей. Такие пациенты должны начать лечение с самой маленькой эффективной дозой. Для таких пациентов следует рассмотреть необходимость комбинированной терапии с защитными препаратами (например, мизопростола или ингибиторов протонной помпы), она также относится к пациентам, требующих комбинированного применения низких доз аспирина или других препаратов, которые повышают риск желудочно-кишечного тракта.
Пациенты с желудочно-кишечной токсичностью в анамнезе, особенно пациентам пожилых, следует сообщать по всем необычным симптомам живота (особенно желудочно-кишечное кровотечение), главным образом на начальных этапах лечения.
Следует соблюдать осторожность с пациентами уважения одновременно используемые лекарственные препараты, которые повышают риск изъязвления или кровотечения, такие как гепарин, радикальная терапия или в гериатрической практике, антикоагулянты, такие как варфарин или другие нестероидные противовоспалительные препараты, в том числе ацетилсалициловой кислоты при противовоспалительном дозы (≥ 1 г однократной дозы или ≥ 3 г общая суточная доза).
В случае желудочно-кишечного кровотечения или язвы у пациентов использовались мелодики, лечение следует отменять.
НПВС следует использовать с осторожностью у больных с желудочно-кишечных заболеваний в истории (язвенный колит, болезнь Крона), поскольку эти условия могут ухудшиться.
Нарушения печени.
До 15% пациентов, которые использовали НПВС (включая Melbek®) может быть увеличение значения одного или нескольких тестов печени. Такие лабораторные отклонения могут прогрессировать, могут оставаться неизменными или могут быть временными при постоянном лечении. Значительное увеличение ALT или AST (примерно три или более раз выше, чем обычно) наблюдалось у 1% пациентов во время клинических испытаний с НПВП. Кроме того, сообщения о редких случаях тяжелых печеночных реакций, включая желтухи и смертельный Молниеносный гепатит, некроз печени и печеночную недостаточность, некоторые с летальным исходом.
Пациенты с симптомами печеночной дисфункции и пациентов, которые испытали отказ в печени тестов должны быть оценены для развития симптомов более тяжелой печеночной недостаточностью терапии Melbekom® прод. Если клинические симптомы указывают на развитие заболевания печени, или если есть системные проявления заболевания (например, эозинофилия, сыпь и т.п.), использование Melbeku® должно быть прекращено.
Сердечно-сосудистые расстройства.
У пациентов с артериальной гипертензией и / или застойной сердечной недостаточностью с легким до умеренной истории неусыпного наблюдения рекомендуются как лечение НПВС испытывало задержку жидкости и отеки.
Пациенты с факторами риска рекомендуются для клинического наблюдения артериального давления в начале терапии, особенно в начале курса лечения мелькоме.
Эти исследования и эпидемиологические данные позволяют предположить, что применение некоторых НПВП (особенно при высоких дозах и длительном лечении) незначительно повышает риск тромботических сосудистых осложнений (таких как инфаркт миокарда или инсульт). Недостаточно данных, чтобы исключить такой риск при использовании мелоксикама.
У пациентов с неконтролируемой артериальной гипертензией, застойной сердечной недостаточностью, установленной ишемической болезни сердца, периферических артериальных заболеваний и / или цереброваскулярные заболевания следует назначать терапию meloksykamom только после тщательного обследования. Такое обследование необходимо перед началом длительного лечения пациентов с факторами риска развития сердечно-сосудистых заболеваний (например, гипертония, гиперлипидемия, сахарный диабет diabetot, курение).
НПВС повышает риск серьезных сердечно-сосудистых тромботических осложнений, инфаркт миокарда и инсульт, который может иметь фатальные последствия. Увеличение риска связано со продолжительностью применения. У больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями или факторов риска для сердечно-сосудистых заболеваний на повышенный риск развития тромботических осложнений.
Нарушение кожи.
При использовании НПВС наблюдались в редких случаях, серьезных кожных реакций, некоторые из них со смертельным исходом, в том числе эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз. Наивысший риск таких реакций наблюдался в начале лечения, поскольку большинство случаев такие реакции появились в течение первого месяца лечения. При первом появлении кожи сыпь, поражения слизистых оболочек или других признаков повышенной чувствительности, необходимо остановить использование мелоксикама.
Анафилактические реакции.
Как и с другими НПВС, анафилактические реакции могут возникать у всех пациентов при применении препарата Мелбек ®. Мелбек ® не слід застосовувати пацієнтам з аспіриновою тріадою. Цей симптоматичний комплекс зустрічається у пацієнтів з астмою, у яких були риніти, назальними поліпами чи без таких, або у яких проявлявся тяжкий, потенційно летальний бронхоспазм після застосування ацетилсаліцилової кислоти чи інших НПЗЗ. Слід вжити заходів невідкладної допомоги при виявленні анафілактичної реакції.
Параметри печінки та функція нирок.
Як і при лікуванні більшістю НПЗЗ, описано поодинокі випадки підвищення рівня трансаміназ в сироватці крові, білірубіну в сироватці крові або інших параметрів функції печінки, підвищення креатиніну в сироватці крові та азоту сечовини крові, а також інші відхилення лабораторних показників. У більшості випадків ці відхилення були незначні і мали тимчасовий характер. При значному або стійкому підтвердженні таких відхилень застосування мелоксикаму слід припинити та провести контрольні тести.
Функціональна ниркова недостатність.
НПЗЗ внаслідок пригнічення судинорозширювального впливу ниркових простагландинів можуть індукувати функціональну ниркову недостатність шляхом зниження клубочкової фільтрації. Цей побічний ефект є дозозалежним. На початку лікування або після збільшення дози рекомендується ретельне спостереження діурезу та ниркової функції у пацієнтів із такими факторами ризику:
– літній вік;
– супутнє застосування з інгібіторами АПФ, антагоністами ангіотензину ІІ, сартанами, діуретиками;
– гіповолемія (будь-якого генезу);
– застійна серцева недостатність;
– ниркова недостатність;
– нефротичний синдром;
– вовчакова нефропатія;
– тяжкий ступінь печінкової дисфункції (сироватковий альбумін < 25 г/л або ≥ 10 за класифікацією Чайлд-П'ю).
У поодиноких випадках НПЗЗ можуть призводити до інтерстиціальних нефритів, гломерулонефритів, ренальних медулярних некрозів або нефротичних синдромів.
Доза мелоксикаму для пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, не має перевищувати 7,5 мг. Пацієнтам з нирковою недостатністю від легкого до помірного ступеня дозу можна не знижувати (рівень кліренсу креатиніну більше 25 мл/хв).
Затримка натрію, калію та води.
НПЗЗ можуть посилити затримку натрію, калію та води і вплинути на натрійуретичні ефекти діуретиків. Крім того, може спостерігатися зниження антигіпертензивного ефекту гіпотензивних лікарських засобів. У результаті у чутливих пацієнтів можуть посилюватися набряк, серцева недостатність або артеріальна гіпертензія. Тому пацієнтам із ризиком затримки натрію, калію та води рекомендується проведення клінічного моніторингу.
Гіперкаліємія.
Гіперкаліємії може сприяти цукровий діабет або одночасне застосування лікарських засобів, що підвищують каліємію. У таких випадках на регулярній основі потрібно проводити контроль рівнів калію.
Інші застереження та заходи безпеки.
Побічні реакції часто гірше переносяться пацієнтами літнього віку та ослабленими пацієнтами, які потребують ретельного нагляду. Як і при лікуванні іншими НПЗЗ, треба бути обережними щодо хворих літнього віку, в яких більш імовірне зниження функції нирок, печінки та серця. Пацієнти літнього віку мають вищу частоту виникнення побічних реакцій на НПЗЗ, особливо шлунково-кишкових кровотеч та перфорації, що можуть бути летальними.
Meлоксикам, як і будь-який інший НПЗЗ, може маскувати симптоми інфекційних захворювань.
Як і при внутрішньом'язовому застосуванні інших НПЗЗ, у місці ін'єкції може виникнути абсцес або некроз.
Застосування мелоксикаму може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують завагітніти або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення прийому мелоксикаму.
Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на ампулу 1,5 мл, тобто по суті є вільним від натрію.
Маскування запалення та гарячки.
Фармакологічна дія Мелбеку ® , спрямована на зменшення гарячки та запалення, може зменшити користь даних діагностики при визначенні ускладнень щодо підозрюваного неінфекційного больового стану.
Лікування кортикостероїдами.
Мелбек ® не може бути замісником кортикостероїдів при лікуванні кортикостероїдної недостатності.
Гематологічні ефекти.
Анемія може спостерігатися у пацієнтів, які отримують НПЗЗ, включаючи Мелбек ® . Це може бути пов'язано із затримкою рідини, шлунково-кишковою кровотечею невідомого походження або макроскопічною кровотечею, неповністю описаним впливом на еритропоез. У пацієнтів при довготривалому лікуванні НПЗЗ, включаючи Мелбек ® , слід контролювати гемоглобін або гематокрит, якщо наявні симптоми анемії.
НПЗЗ гальмують агрегацію тромбоцитів та можуть спричинити подовження часу кровотечі у деяких пацієнтів. На відміну від ацетилсаліцилової кислоти, їх вплив на функцію тромбоцитів кількісно менший, короткочасний та оборотний. Пацієнти, яким призначено Мелбек ® та у яких можливі побічні впливи на функцію тромбоцитів, такі як розлади згортання крові, та пацієнти, які отримують антикоагулянти потребують ретельного контролю.
Застосування пацієнтам з астмою.
Пацієнти з астмою можуть мати аспіриночутливу астму. Застосування ацетилсаліцилової кислоти у пацієнтів з аспіриночутливою астмою асоційоване з тяжким бронхоспазмом, який може бути летальним. У зв'язку з перехресною реакцією, включаючи бронхоспазм, між ацетилсаліциловою кислотою та іншими НПЗЗ Мелбек ® не слід застосовувати пацієнтам, чутливим до ацетилсаліцилової кислоти, та слід обережно застосовувати пацієнтам з астмою.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Фертильність. Мелоксикам, як і інші лікарські засоби, що інгібують синтез циклооксигенази/простагландину, може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення застосування мелоксикаму.
Вагітність . Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень дають змогу припустити збільшення ризику викидня та розвитку вад серця і гастрошизисів після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранній період вагітності. Абсолютний ризик розвитку вад серця збільшився з менш ніж 1 % до близько 1,5 %. Вважається, що цей ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості лікування.
Під час І та ІІ триместру вагітності мелоксикам не слід застосовувати, за винятком нагальної потреби. Для жінок, які намагаються завагітніти, та вагітних протягом І та ІІ триместру дози та тривалість лікування повинні бути щонайменшими.
У ході ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть створювати для плода ризик:
  • серцево-легеневої токсичності (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
  • порушення роботи нирок, що може розвинутися у ниркову недостатність з олігогідроамніоном;
можливі ризики в останні терміни вагітності для матері та новонародженого:
  • подовження часу кровотечі, протиагрегаційного ефекту навіть при дуже низьких дозах;
  • пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або затягування пологів.
Тому мелоксикам протипоказаний під час ІІІ триместру вагітності.
Годування груддю. Хоча конкретних даних щодо препарату немає, про НПЗЗ відомо, що вони можуть проникати у грудне молоко. Тому застосування не рекомендовано жінкам, які годують груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Спеціальних досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами немає. Однак виходячи з фармакодинамічного профілю та побічних реакцій, що спостерігалися, можна прогнозувати, що мелоксикам не впливати або матиме незначний вплив на зазначену діяльність. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися розлади функції зору, включаючи нечіткість зору, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Внутрішньом'язове застосування.
Одна ін'єкція 15 мг 1 раз на добу.
НЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ ДОЗУ 15 мг/добу.
Лікування повинно обмежуватися однією ін'єкцією на добу на початку терапії з максимальною тривалістю до 2-3 днів в обґрунтованих виняткових випадках (наприклад коли пероральний та ректальний шляхи застосування неможливі). Побічні реакції можуть бути мінімізовані застосуванням найменшої ефективної дози протягом найкоротшого терміну лікування, необхідного для контролю симптомів.
Слід періодично оцінювати потребу пацієнта в симптоматичному полегшенні та його відповідь на лікування.
Особливі категорії пацієнтів.
Пацієнти літнього віку та пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій.
Рекомендована доза для пацієнтів літнього віку становить 7,5 мг на добу. Пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій слід починати лікування з 7,5 мг на добу (застосовувати у відповідному дозуванні).
Ниркова недостатність.
Для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу (застосовувати у відповідному дозуванні).
Пацієнтам із помірною та середньою нирковою недостатністю (а саме пацієнтам з кліренсом креатиніну вище 25 мл/хв) зниження дози не потрібне. Щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, яким не застосовують діаліз, див. розділ «Протипоказання».
Печінкова недостатність.
Пацієнтам із легкою та середньою печінковою недостатністю зниження дози не потрібне. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю див. розділ «Протипоказання».
Спосіб застосування.
Препарат слід вводити повільно, шляхом глибокої внутрішньом'язової ін'єкції у верхній зовнішній квадрант сідниці, дотримуючись суворої асептичної техніки. У разі повторного введення рекомендується чергувати ліву та праву сідниці. Перед ін'єкцією важливо перевірити, щоб вістря голки не знаходилося в судині.
Ін'єкцію слід негайно припинити у випадку сильного болю під час ін'єкції.
Якщо у пацієнта протез кульшового суглоба ін'єкцію слід робити в іншу сідницю.
Діти.
Мелбек Ò , розчин для ін'єкцій 15 мг/1,5 мл, протипоказаний дітям.
Передозування.
Симптоми гострого передозування НПЗЗ зазвичай обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням та епігастральним болем, вони в цілому є оборотними при підтримувальній терапії. Може виникнути шлунково-кишкова кровотеча. Тяжке отруєння може призвести до артеріальної гіпертензії, гострої ниркової недостатності, дисфункції печінки, пригнічення дихання, коми, судом, серцево-судинної недостатності та зупинки серця. Повідомлялося про анафілактоїдні реакції при терапевтичному застосуванні НПЗЗ, що також може спостерігатися при передозуванні.
При передозуванні НПЗЗ пацієнтам рекомендовано симптоматичні та підтримувальні заходи. Дослідження показали прискорене виведення мелоксикаму за допомогою 4 пероральних доз холестираміну 3 рази на добу.
Побічні реакції.
Дані досліджень свідчать, що застосування деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) дещо підвищує ризик судинних тромботичних явищ (таких як інфаркт міокарда або інсульт).
Набряк, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність спостерігалися при лікуванні НПЗЗ.
Більшість побічних ефектів, що спостерігаються, шлунково-кишкового походження. Можлива пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальна, особливо у пацієнтів літнього віку. Після застосування спостерігалася нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, абдомінальний біль, мелена, блювання кров'ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона. З меншою частотою спостерігався гастрит.
З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, відхилення показників аналізу крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенія, тромбоцитопенія.
Повідомлялося про дуже рідкісні випадки агранулоцитозу.
З боку імунної системи: алергічні реакції, інші ніж анафілактичні або анафілактоїдні, анафілактичний шок, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, включаючи шок.
З боку психіки: зміна настрою, нічні кошмари, сплутаність свідомості, дезорієнтація, безсоння.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість.
З боку органів зору: розлади функції зору, що включають нечіткість зору; кон'юнктивіт.
З боку органів слуху: вертиго, дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, припливи.
Повідомлялося про серцеву недостатність, пов'язану із застосуванням НПЗЗ.
З боку дихальної системи: астма у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту та інші НПЗЗ, інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель.
З боку травного тракту : диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, діарея, прихована або макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, гастрит, запор, метеоризм, відрижка, коліт, гастродуоденальна виразка, езофагіт, шлунково-кишкова перфорація.
Шлунково-кишкова кровотеча, виразки або перфорація можуть бути тяжкими та потенційно летальними, особливо у пацієнтів літнього віку.
З боку гепатобіліарної системи: порушення показників функції печінки (наприклад підвищення трансаміназ або білірубіну), гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив'янка, бульозний дерматит, мультиформна еритема, реакції фоточутливості, ексфоліативний дерматит.
З боку сечовидільної системи : затримка натрію та води, гіперкаліємія, зміни показників функції нирок (підвищення креатиніну та/або сечовини сироватки), гостра ниркова недостатність, зокрема у пацієнтів з факторами ризику, інфекції сечовивідних шляхів, порушення частоти сечовипускання.
Загальні розлади та реакція у місці введення : затвердіння у місці ін'єкції; біль у місці ін'єкції; набряк, включаючи набряк нижніх кінцівок; грипоподібні симптоми.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, біль у спині, симптоми, пов'язані із суглобами.
Окремі серйозні та/або часті побічні реакцій.
Повідомлялося про дуже рідкі випадки агранулоцитозу у пацієнтів, які приймали мелоксикам та інші потенційно мієлотоксичні лікарські засоби.
Побічні реакції, які не асоціювалися із застосуванням препарату, але які є характерними для інших сполук класу.
Органічне ниркове ураження, що, ймовірно, призводить до гострої ниркової недостатності: повідомлялося про дуже рідкі випадки інтерстиціального нефриту, гострого тубулярного некрозу, нефротичного синдрому та папілярного некрозу.
Термін придатності . 4 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Через можливу несумісність препарат Мелбек ® (розчин для ін'єкцій) не можна змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці.
Упаковка.
По 1,5 мл в ампулах об'ємом 2 мл. По 3 ампули в картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ІДОЛ IЛАЧ ДОЛУМ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності .
Джебеалібей сок. № 20 Стамбул, Туреччина 34020.
МЕЛОКСИКАМ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа