МЕРТЕНИЛ табл. п/плен. оболочкой 10 мг блистер №30

Для медицинского использования препарата

Мертен, Ил

(Mertenil®)

Место хранения:

Активное вещество: розевустатин;

1 таблетка содержит 5 мг, 10 мг или 20 мг розевустатина, эквивалентной 5,2 мг, 10,4 мг или 20,8 мг розовудациатина кальция;

Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, микрокристаллическая целлюлоза, гидроксид магния, кросвидон, стеарат магния; Мембрана пленки: поливиниловый спирт, диоксид титана (E 171), макрогол, тальк.

Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.

Фармакологическая группа. Липид-опускающие агенты, монокомпонент. ингибиторы

HMG-COA Reductase. Розувустатин. ATS кода С10А А07.

Клинические характеристики.

Индикация.

Лечение гиперхолестеринемии

Мертенил предписал для взрослых, подростков и детей в возрасте 10 лет с первичной гиперхолестерией (тип IIA, за исключением семейной гетерозиготной гиперхолестеринемии) или смешанную дислипидамию (тип IIB) в качестве дополнения к диеты, когда диета и использование других некартонных продуктов (например, , уменьшение массы тела) неадекватно.

В гомозиготной семейной гиперхолестеринемелии в качестве дополнения к диетам и другим обезжиренным лепидом (например, апереза ​​LDL) или когда такая терапия недостаточно эффективна.

Профилактика сердечно-сосудистых расстройств

Мертенил, проводимый для предотвращения серьезных сердечно-сосудистых расстройств у пациентов, которые оцениваются, чтобы угрожать высокому риску первого случая сердечно-сосудистых расстройств (см. Раздел «Фармакодинамика»), в качестве дополнения к коррекции других факторов риска.

Противопоказание.

• гиперчувствительность к розувастатину или любому из наполнителей препарата;

• заболевание печени в активной фазе, включая неизвестную этиологию, при устойчивом увеличении ферментов печени и повышенные уровни либо трансаминаз в сыворотке в течение более чем в 3 раза превышает верхний предел нормального с уважением;

• тяжелые почечные нарушения (зазор креатинина менее 30 мл / мин);

• миопатия;

• сопутствующее использование циклоспорина;

• во время беременности и лактации;

• противопоказаны женщинам репродуктивного века, которые не используют надежную контрацепцию;

• Наследственная непереносимость галактозы, дефицит латкана, дефицит глюкозы-галактозы.

Цель препарата в дозе 40 мг противопоказана у пациентов с факторами, которые способствуют развитию миопатии / рабдомолиза. Эти факторы включают в себя:

• умеренные почечные нарушения (клиренс креатинина менее 60 мл / мин);

• гипотиреоз;

• наличие индивидуальной или семейной истории наследственных мышечных заболеваний;

• Миоотоксихнист у пациентов, получающих другие ингибиторы HMG - COA - редуктазы (3 - гидрокси - 3 - метилхлатарилькоментное редуктазу) или фибраты в истории;

• злоупотребление алкоголем;

• условия, которые могут привести к увеличению концентраций розевастатина в плазме;

• принадлежность к монголоидной гонке;

• сопутствующее использование фибратов (см. Раздел «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими формами взаимодействия»).

Способ применения и доза.

Перед лечением пациент должен назначить стандартную гипохолестеринемию диеты, которую он должен придерживаться и во время лечения. Доза должна быть индивидуализирована в зависимости от цели терапии и реагирования пациентов на лечение, после того, как рекомендации текущих руководящих принципов в целом.

Мертенил принял устно, в любое время дня, независимо от еды.

Планшет не должен жевать или разжевываться. Таблетка должна глотать целиком с небольшой водой.

Лечение гиперхолестеринемии

Рекомендуемая стартовая доза составляет 5 или 10 мг перорально 1 раз в день для пациентов, которые не использовали статины и пациенты, которые ранее использовали другие ингибиторы

HMG-COA Reductase. Выбор начальной дозы должен быть адаптирован к индивидуальному холестерину пациента и риск сердечно-сосудистых осложнений и потенциального риска побочных реакций. При необходимости увеличивайте дозу к следующему уровню через 4 недели (см. Раздел «Фармакодинамика»). Как и в случае дозы 40 мг побочных эффектов, возникают чаще, чем с более низкими дозами (см. Раздел «Побочные реакции»), окончательная выданная доза 40 мг должна только пациентам с тяжелой гиперхолестерией и при высоком риске сердечно-сосудистых расстройств ( В частности, пациенты с семейной гиперхолестеринемией), которые не смогли добиться желаемого результата в применении доз от 20 мг и хранить под регулярным специалистом по наблюдению (см. Раздел «Особенности использования»). В начале препарата в дозе 40 мг рекомендуется специалист по наблюдению.

Предотвращение нарушений сердечно-сосудистой системы

В исследовании снижение риска нарушений сердечно-сосудистой препарата используется в дозе 20 мг в день (см. Раздел «Фармакодинамика»).

Пациенты летнего возраста

Рекомендуемая стартовая доза для пациентов в возрасте старше 70 лет составляет 5 мг (см. Раздел «Особенности применения»). Другая корректировка дозировки из-за возраста не требуется.

Пациенты с почечной недостаточностью

Требуются пациенты с легкой или умеренной дозовой дозой почек.

Рекомендуемая стартовая доза для пациентов с ухудшением почек умеренную серьезность (зазор креатинина <60 мл / мин) составляет 5 мг. Доза 40 мг противопоказана пациентам с нарушением функции Торстера средней степени тяжести. Пациенты с тяжелыми нарушениями почек Мертенил препарат противопоказан в любом из доз (см. Раздел «контра» и «фармакокинетика»).

Пациенты с ухудшением печени

У пациентов с нарушенной печенью были оценены на 7 или менее пунктах по шкале Child-Pugh, наблюдалось повышенное системное воздействие розувастатина. Тем не менее, люди с ограниченными возможностями в

8 и 9 баллов по шкале Child-Pugh повысили системное воздействие (см. Раздел «Фармакокинетика»). Такие пациенты должны оценивать почечную функцию (см. Раздел «Особенности применения»). Испытайте препарат пациентам с индексом 9 или более очками по шкале Child-Pugh. Мертенил противопоказан у пациентов с болезнями печени на активной стадии. (См. Раздел «Противопоказания»).

Раса

Пациенты Монголоидные гонки наблюдали повышенное системное воздействие препарата (см. Разделы «Противопоказания», «Особенности применения» и «фармакокинетика»). Рекомендуемая стартовая доза для пациентов азиатского происхождения составляет 5 мг; 40 мг дозы противопоказаны у этих пациентов.

Генетический полиморфизм

Некоторые виды генетического полиморфизма могут привести к увеличению воздействия розувастатина (см. Раздел «Фармакокинетика»). Пациенты с известным присутствием этих типов полиморфизма рекомендуется использовать более низкую ежедневную дозу Mertenil.

Пациенты с предрасположенным к развитию миопатии

Рекомендуемая стартовая доза для пациентов с факторами риска развития миопатии составляет 5 мг (см. Раздел «Особенности применения»).

40 мг дозы противопоказаны у некоторых из этих пациентов (см. Раздел «Противопоказания»).

Сопутствующее использование

Развод является субстратом для различных транспортных белков (например, OATP1B1 и BCRP). Риск миопатии (в том числе рабдомиолиза) увеличивается, принимая розевустатин с некоторыми препаратами, может повысить концентрацию розовустатинской плазмы посредством взаимодействия с этими транспортными белками (такими как циклоспорин и некоторые ингибиторы протеазы, включая комбинации ритонавира с атаназавиром, лопинавиром и / или типанавиром; см.. Раздел «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими формами взаимодействия»). Если возможно, что альтернативное лечение следует учитывать и, при необходимости, приостановить лечение Мертенилом. В ситуациях, когда одновременное использование этих препаратов с лекарственным средством неизбежно неизбежно, необходимо взвесить преимущества и риски связанные с ними лечение и глина дозы Mertenil (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими формами взаимодействия»).

Неблагоприятные реакции.

Неблагоприятные реакции наблюдаются при использовании розевасттыну обычно мягкой и переходной.

Из крови и лимфатической системы: тромбоцитопения.

Иммунная система: реакции гиперчувствительности, в том числе ангиодиома.

Эндокринные расстройства: диабет ^1.

Психиатрические расстройства: депрессия.

Нервная система: головная боль, головокружение; Полиневропатия, потеря памяти; периферическая невропатия, нарушения сна (включая бессонницу и кошмары);

Из дыхательной системы, грудной клетки и медиастинема: кашель, одышка

Из желудочно-кишечного тракта: запоры, тошнота, боли в животе; панкреатит; диарея.

Гепатобилиарная система: увеличение трансаминаз печени; желтуха, гепатит.

Кожа и подкожная клетчатка: зуд, сыпь и ваярия; Синдром Стивенс-Джонсона.

Из мышц скелетных мышц и соединительной ткани, миалгии; миопатия (включая миозит) и рабдомиолиза; Артрация; расстройства сухожилий, иногда осложненные разрывом,

Имунооператоркована некротизую-часовая миопатия.

Из почек и мочевой системы, Hematuria.

Репродуктивная система и грудь: гинекомастия.

Общие расстройства и условия участия в администрации: астения; отек.

Как и в случае с другими ингибиторами ингибиторов HMG-COA редуктазы, заболеваемость побочными реакциями зависит от дозы.

¹ Частота зависит от наличия факторов риска (постное глюкозу в крови ≥ 5,6 ммоль / л, BMI> 30 кг / м ^2, повышенные триглицериды, история гипертонии).

Влияние на почку

Пациенты, которые использовали розувастатин, клостеригалинские случаи протеинурии, предпочтительно трубчатого происхождения (определяются тестовыми полосками). Изменения белка в моче не имеют или следите за «+» или более зарегистрированными пациентами, которые взяли препарат в дозе

10 мг и 20 мг, а пациенты при использовании ростовастатина 40 мг дозы. Небольшое увеличение уровня заболеваемости, увеличивающего белок в моче без или отслеживают «+», наблюдаемый при использовании дозы 20 мг. В большинстве случаев тяжесть протеинурии снизилась или исчезала спонтанно с продолжением препарата. Сегодня не нашел причинно-следственную связь между протеинурией и острым или прогрессивным заболеванием почек. Гематурия наблюдалась у пациентов, которые использовали розувастатин, но есть доказательства низкой заболеваемости развития.

Влияние на скелетную мышцу

Изменения в скелетных мышцах, таких как Myalgia, миопатия (включая миозит) и редко, рабдомиолиза с острой почечной недостаточностью или без наблюдаемых при использовании любых доз розовудастатина, особенно в дозах> 20 мг. На редких случаях рабдомолиза, иногда связано с почечной недостаточностью при использовании розувастатина и других статинов.

У пациентов, которые приняли ассоциизные, существовало дозозависимое увеличение уровней фосфокиназы креатина (KFK); В большинстве случаев феномен был легким, бессимптомным и временным. Если повышенные уровни CPK (более 5 раз верхний предел нормального (ULN)), лечение должно быть прекращено.

Воздействие на печень

Как и в случае других ингибиторов HMG-COA Reductase, небольшое количество пациентов, принимающих розувастатин, существовало, связанное с дозом увеличение трансаминаз; В большинстве случаев феномен был легким, бессимптомным и временным.

Эффекты на лабораторные параметры

Как и в случае других реакционных ингибиторов HMG-COA Reductase, небольшое количество пациентов, принимающих росувастатин, дозопропортийна наблюдалось увеличение ферментов печени и креатина. В применении разрыва было также увеличение уровня HBA1C. Небольшое количество пациентов, которые использовали розувастатин и другой ингибитор реакции HMG-COA редуктазы, наблюдали патологические изменения в моче (протеинурия). Обнаруженный белок обычно был трубчатым происхождением. В большинстве случаев протеинурия менее выражена или решает самопроизвольно с продолжающейся терапией и никаких доказательств острых или прогрессивных заболеваний почек.

Другие эффекты

Известно, что Розувустатин не продемонстрировал неблагоприятные воздействия на объектив глаз.

У пациентов принимая розувастатин, не было никакой дисфункции надпочечников.

В применении определенной статины сообщили о побочных реакциях, таких как расстройства сексуальной функции; Отдельные случаи интерстициального заболевания легких, особенно в случае длительной терапии.

Частота случаев рабдомиолиза, серьезные расстройства почек и печени (предпочтительно повышенные уровни трансаминаз) было больше при использовании дозы 40 мг.

Опыт Postmarketing

В дополнение к вышесказанному, в последующем периоде применения розевастатина были выявлены побочные реакции, такие как смертельная и не летальная печень. Из-за этой реакции самопроизвольно сообщили о популяции неопределенного количества, не надежно оценивают ее частоту или устанавливают существование причинно-следственной связи с использованием препарата.

Редко сообщается в пострегистрации злоупотребления когнитивными функциями (такими как потери памяти, забывчивость, амнезия, нарушение памяти, путаница), связанные с использованием статин. Такие когнитивные проблемы сообщили в связи со всеми статинами. Явления, упомянутые в докладах, обычно имеют легкий характер и проходят после прекращения статинов и имеют другое время на начало симптомов (от 1 дня до лет) и исчезновение симптомов (медианы - 3 недели).

Дети и подростки от 10 до 17

Профиль Безопасность розевастатина у детей, подростков и взрослых аналогична, хотя известно, что у детей и подростков после тренировки или физической активности более значительный рост отметил CPK> 10 × ULN и мышечные симптомы, которые позже прошли без прерывания. Однако для детей и взрослых предупреждает при использовании розувастатина же.

Передозировка.

Конкретное лечение для передозировки нет. Если передозировка рекомендуется симптоматическая лечение и техническая терапия. Он должен следить за функцией печени и степень активности CPK. Маловероятно, что гемодиалисис будет эффективным.

Использование во время беременности или грудного вскармливания.

Мертенил препарат противопоказан во время беременности и лактации.

Безопасность Мертенил Препарат во время беременности и лактации не изучен.

Женщины детородного возраста во время препарата Мертенил должны использовать адекватную контрацепцию.

Поскольку холестерин и другие продукты биосинтеза холестерина необходимы для развития плода, потенциальный риск ингибирования HMG-COA Reductase превышает возможные преимущества препарата во время беременности. Если пациент забеременен во время препарата, лечение наркотиков, мертнил препарат следует немедленно остановить.

Поскольку еще один препарат в этом классе попадает в грудное молоко человека, и учитывая, что ингибиторы HMG-COA Reductase могут привести к серьезным побочным реакциям у младенцев, женщин, которые требуют лечения Мертенилом, следует поощрять воздерживаться от кормления грудью. Данные о проникновении препарата в грудное молоко у людей там.

Дети.

Использование препарата для детей имеет только квалифицированный техник.

Применить к детям и подросткам в возрасте от 10 до 17 лет (мальчики по развитию II и выше и девочки Tanner, которые начали менструацию как минимум год назад).

Обычная начальная доза для детей и подростков с гиперхолестеринемией составляет 5 мг до 20 мг один раз в день. Увеличение дозы должна быть индивидуализирована в соответствии с ответом ребенка на лечение и переносимость после рекомендаций по лечению детей (см. Раздел «Особенности применения»). До розувастатина лечение детей и подростков назначать стандартную гипохолестеринемиюную диету, которые пациенты должны придерживаться и во время лечения. Безопасность и эффективность доз препарата более 20 мг в этой популяции не были исследованы.

Таблетки 40 мг не вводили детям.

Дети до 10 лет.

Опыт лечения детей в возрасте до 10 лет ограниченного использования препарата у небольшого числа пациентов (в возрасте от 8 до 10 лет) с гомозиготной семейной гиперхолестериной. Не рекомендовал Мертените лекарство детям до 10 лет.

Особенности приложения.

Влияние на почку

Пациенты розувастатин использовали в высоких дозах, особенно 40 мг, были случаи протеинурия (определены тестирующей полосой) предпочтительно трубчатой ​​в происхождении и в большинстве случаев временных или коротких. Протеинурия не указывает на острые или прогрессирующие заболевания почек. Небажані явища з боку нирок у постмаркетинговий період відзначали частіше при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, функцію нирок слід перевіряти регулярно.

Вплив на скелетну мускулатуру

Ураження скелетної мускулатури, наприклад міалгія, міопатія та, рідко, рабдоміоліз, спостерігалися у пацієнтів при застосуванні усіх доз розувастатину, а особливо при дозах більше 20 мг. При застосуванні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази дуже рідко повідомлялось про випадки розвитку рабдоміолізу. Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії, тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Як і у випадку застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, випадки рабдоміолізу, пов'язані із застосуванням розувастатину, у постмаркетинговий період траплялися частіше при дозі 40 мг. Є повідомлення про рідкісні випадки імуноопосередкованої некротичної міопатії, що клінічно проявляються стійкою проксимальною м'язовою слабкістю і підвищенням рівня сироваткової креатинкінази, під час лікування або після припинення лікування статинами, включаючи розувастатин. В такому разі можуть бути необхідними додаткові нейром'язові і серологічні дослідження, лікування імуносупресивними препаратами.

Визначення рівня креатинфосфокінази ( КФК)

Рівні КФК не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або за наявності можливих альтернативних причин підвищення КФК, що можуть заважати інтерпретації результатів. Якщо початкові рівні КФК значно підвищені (> 5 × ВМН), протягом 5-7 днів необхідно зробити додатковий підтверджений аналіз. Якщо результат повторного аналізу підтверджує вихідний рівень > 5 × ВМН, починати лікування не слід.

Перед початком терапії

Мертеніл, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам із факторами, що сприяють розвитку міопатії/рабдоміолізу. До таких факторів належать:

• порушення функції нирок;

• гіпотиреоз;

• наявність в індивідуальному або сімейному анамнезі спадкових м'язових захворювань;

наявність в анамнезі міотоксичності, спричиненої іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази або фібратами;

• зловживання алкоголем;

• вік > 70 років;

• ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів препарату у плазмі;

• одночасне застосування фібратів.

У таких пацієнтів потрібно порівняти ризик та можливу користь при застосуванні препарату; також рекомендований моніторинг стану пацієнта. Не слід починати лікування у випадку значно підвищених початкових рівнів КФК (> 5 × ВМН).

В період лікування

Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно повідомляти про м'язовий біль нез'ясовного походження, м'язову слабкість або судоми, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або підвищенням температури. У таких пацієнтів слід визначити рівні КФК. Слід припинити лікування, якщо рівні КФК значно підвищені (> 5 × ВМН) або якщо м'язові симптоми тяжкі та спричиняють дискомфорт у повсякденному житті (навіть якщо рівень КФК ≤ 5 × ВМН). Якщо симптоми минають і рівень КФК повертається до норми, Мертеніл або альтернативний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази можна спробувати застосувати знову, але у мінімальних дозах та під наглядом лікаря. Регулярний контроль рівня КФК у пацієнтів без вищевказаних симптомів не потрібний. Відомо про дуже рідкісні випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, в тому числі розувастатином. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м'язів та підвищення рівня креатинкінази у сироватці, що зберігається навіть після припинення застосування статинів.

Підвищена частота випадків міозиту та міопатії спостерігалась у пацієнтів, які застосовують інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, протигрибковими засобами групи азолів, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик розвитку міопатії при супутньому застосуванні із деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, тому препарат Мертеніл не рекомендовано застосовувати у комбінації із гемфіброзилом. Сприятливий вплив на рівень ліпідів при одночасному застосуванні препарату Мертеніл із фібратами або ніацином потрібно порівняти із потенційними ризиками при застосуванні такої комбінації. Одночасне застосування препарату Мертеніл в дозі 40 мг та фібратів протипоказано.

Мертеніл не можна застосовувати сумісно з препаратами які містять фузидієву кислоту або протягом 7 днів після припинення лікування фузидієвою кислотою. У пацієнтів, в яких застосування фузидієвої кислоти вважається необхідним, лікування статинами повинно бути припинено протягом всього періоду лікування фузидієвою кислотою. Повідомлялося про рабдоміоліз у пацієнтів (в тому числі летальні випадки), які отримували лікування у комбінації фузидієва кислота і статини (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій»). Пацієнтам необхідно негайно звернутися до лікаря, якщо вони відчувають будь-які симптоми м'язової слабкості, болі або хворобливої чутливості при торканні.

Терапія статинами може бути повторно розпочата через 7 днів після останньої дози фузидієвої кислоти.

У виняткових випадках, коли необхідна тривала системна терапія фузидієвою кислотою, наприклад, для лікування важких інфекцій, необхідність сумісного застосування Мертенілу і фузидієвої кислоти слід розглядати в кожному випадку окремо і під ретельним медичним наглядом.

Препарат Мертеніл слід з обережністю застосовувати пацієнтам із факторами, що сприяють розвитку міопатії, такими як ниркова недостатність, літній вік, гіпотиреоз, або у ситуаціях, коли може збільшитися концентрація розувастатину в плазмі.

Препарат Мертеніл не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, що сприяють розвитку міопатії або підвищують ризик розвитку ниркової недостатності на фоні рабдоміолізу (такими як сепсис, артеріальна гіпотензія, обширне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні або електролітні порушення; неконтрольовані судоми).

Вплив на печінку

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, препарат Мертеніл слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають захворювання печінки в анамнезі.

Функціональні печінкові тести необхідно провести перед початком застосування препарату та через

3 місяці лікування. Якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більше ніж утричі перевищує верхню межу норми, застосування препарату Мертеніл слід припинити. Про серйозні порушення функції печінки (переважно підвищення рівня печінкових трансаміназ) у період постмаркетингового спостереження повідомлялось частіше при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, спричиненою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, спершу слід провести лікування основного захворювання, а потім починати лікування препаратом Мертеніл.

Відомо про рідкісні летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали статини, в тому числі розувастатин. Якщо на фоні лікування препаратом Мертеніл розвивається серйозне ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи жовтяницею, негайно припиніть прийом препарату. Якщо інші причини не виявлено, не поновлюйте лікування препаратом Мертеніл.

Раса

У відомих дослідженнях фармакокінетики спостерігалось зростання системної концентрації розувастатину у пацієнтів монголоїдної раси порівняно з показниками у європейців. Для пацієнтів азійської раси початкова доза Мертенилу повинна бути 5 мг. Підвищена концентрація розувастатину в плазмі була помічена у азійських пацієнтів. Слід взяти до уваги збільшену системну експозицію при лікуванні пацієнтів монголоїдної раси, у яких гіперхолестеринемія не контролюється адекватно дозами до 20 мг.

Інгібітори протеази

Слід обміркувати як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою препарату Мертенил у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентрацій розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози Мертенілу у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза Мертенілу не скоригована.

Непереносимість лактози

Препарат Мертеніл містить лактози моногідрат. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.

Інтерстиціальне захворювання легень

Поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легень були зареєстровані при застосуванні деяких статинів, особливо у випадку довготривалої терапії. До симптомів порушення належать диспное, непродуктивний кашель та погіршення загального стану (втома, втрата маси тіла та лихоманка). Якщо підозрюється, що у пацієнта розвинулось інтерстиціальне захворювання легень, застосування статинів потрібно припинити.

Цукровий діабет

Деякі факти свідчать, що статини, підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик розвитку діабету в майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, за якого необхідне належне лікування діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику (рівень глюкози натще 5,6-6,0 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м ² , підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль згідно із національними керівництвами.

Як і у випадку з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, при застосуванні розувастатину спостерігалося зростання HbA1c та рівнів глюкози у сироватці крові. В деяких випадках ці показники можуть перевищувати граничне значення для діагностики цукрового діабету, насамперед у пацієнтів з високим ризиком розвитку діабету.

Необхідна обережність у разі одночасного застосування препарату Мертеніл та інших лікарських засобів, здатних знижувати рівні чи активність ендогенних стероїдних гормонів, наприклад кетоконазолу, спіронолактону та циметидину

Діти та підлітки від 10 до 17 років

Відомо, що вплив розувастатину на ріст, масу тіла, ІМТ (індекс маси тіла) та розвиток вторинних статевих ознак за шкалою Таннера у дітей віком 10-17 років оцінювався лише протягом одного року.

Тільки спеціаліст може призначати препарат дітям. Перед початком терапії розувастатином у дітей та підлітків повинна бути призначена стандартна дієта при гіперхолестеринемії і пацієнти повинні дотримуватися ії під час лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Досліджень, що вивчають вплив розувастатину на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, не проводили. Однак на підставі відомих фармакодинамічних властивостей можна припустити, що розувастатин, ймовірно, не впливає на здатність керувати автотранспортом. Разом з тим, при управлінні транспортним засобом або іншими механізмами необхідно враховувати, що під час лікування може виникати запаморочення (див. розділ «Побічні реакції»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив супутніх препаратів на розувастатин

Інгібітори транспортних білків

Розувастатин є субстратом для деяких транспортних білків, в тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера BCRP. Одночасне застосування препарату Мертеніл із лікарськими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, може призводити до підвищення концентрацій розувастатину в плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», таблицю 1).

Циклоспорин

У період супутнього застосування препарату Мертеніл та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблизно у 7 разів вищими, ніж ті, які спостерігалися у здорових добровольців (див. таблицю 1). Мертеніл протипоказаний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин (див. розділ «Протипоказання»).

Супутнє застосування не впливало на концентрації циклоспорину в плазмі крові.

Інгібітори протеази

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосування інгібіторів протеази може значно збільшувати експозицію розувастатину (див. таблицю 1). Одночасне застосування препарату Мертеніл та деяких комбінацій інгібіторів протеази можливе після ретельного обміркування корекції дози препарату Мертеніл, виходячи із очікуваного зростання експозиції розувастатину (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», таблицю 1). Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза Мертенілу не скоригована.

Гемфіброзил та інші ліпідознижуючі засоби

Одночасне застосування розувастатину та гемфіброзилу призводило до зростання AUC та C _max розувастатину в 2 рази (див. розділ «Особливості застосування»).

Значної фармакокінетичної взаємодії з фенофібратом не очікується, однак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ліпідознижуючі дози (> або рівні 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) збільшують ризик розвитку міопатії при супутньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА, ймовірно, за рахунок того, що вони можуть спричиняти міопатію, коли їх застосовують окремо. Доза розувастатину 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Таким пацієнтам також слід починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб

Одночасне застосування розувастатину в дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнтам із гіперхолестеринемією призводило до зростання AUC розувастатину в 1,2 раза (таблиця 1). Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії між препаратом Мертеніл та езетимібом, що може призвести до небажаних явищ (див. розділ «Особливості застосування»).

Антацидні препарати

Одночасне застосування розувастатину із суспензіями антацидів, що містять алюмінію та магнію гідроксид, призводить до зменшення концентрації розувастатину в плазмі крові приблизно на 50 %. Цей ефект був менш вираженим у разі застосування антацидних засобів через 2 години після препарату Мертеніл. Клінічна значущість цієї взаємодії не вивчалась.

Еритроміцин

Одночасне застосування розувастатину та еритроміцину знижувало AUC _(0-t) розувастатину на 20 %, а C _max – на 30 %. Така взаємодія може бути спричинена підвищенням перистальтики кишечника внаслідок дії еритроміцину.

Ферменти цитохрому Р450

Результати досліджень in vitro та in vivo свідчать, що розувастатин не інгібує і не стимулює ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин є слабким субстратом цих ізоферментів. Таким чином, взаємодії з лікарськими засобами в результаті метаболізму, опосередкованого Р450, не очікується. Не спостерігалося клінічно значущих взаємодій між розувастатином та флуконазолом (інгібітором CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітором CYP2A6 та CYP3A4).

Взаємодії, що вимагають корекції дози розувастатину

При необхідності застосування препарату Мертеніл з іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати експозиції розувастатину, дозу препарату Мертеніл потрібно скоригувати. Якщо очікується, що експозиція препарату (AUC) зросте приблизно в 2 або більше разів, застосування Мертенілу слід починати з дози 5 мг один раз на добу. Максимальну добову дозу препарату Мертеніл слід скоригувати таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала експозицію, що відзначається при прийомі дози 40 мг/добу без застосування лікарських засобів, що взаємодіють із препаратом; наприклад, при застосуванні з гемфіброзилом доза Мертенілу становитиме 20 мг (збільшення експозиції в 1,9 раза), при застосуванні із комбінацією ритонавір/атазанавір – 10 мг (збільшення в 3,1 раза), При одночасному застосуванні з циклоспорином – 5 мг (збільшення в 7,1 раза).

Таблиця 1. Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатину (AUC; в порядку зменшення величин) за даними опублікованих клінічних досліджень.

^* Дані, представлені як зміна в х разів, являють собою співвідношення між застосуванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, являють собою % різницю відносно показників при застосуванні розувастатину окремо.

Збільшення позначено значком ↑, відсутність змін ↔, зменшення – ↓ .

Вплив розувастатину на супутні лікарські засоби

Антагоністи вітаміну K

Як і у випадку застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, початок лікування розувастатином або поступове підвищення його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інші кумаринові антикоагулянти), може призвести до підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС). Після відміни розувастатину або зменшення дози МНС може знизитися. У таких випадках бажано відповідним чином контролювати МНС. У пацієнтів, які застосовують антагоністи вітаміну К, рекомендовано контролювати МНС як на початку лікування препаратом Мертеніл, так і після припинення або при подальшій зміні його дозування.

Пероральні контрацептиви/ гормонозамісна терапія (ГЗТ)

Відомо, що одночасне застосування розувастатину та пероральних контрацептивів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 % та 34 % відповідно. Підвищення плазмових рівнів крові слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Немає даних щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно приймають розувастатин та ГЗТ, тому можливість взаємодії виключати не можна. Однак відомо, що така комбінація широко застосовувалася у жінок в клінічних дослідженнях та переносилась добре.

Інші лікарські засоби

За даними досліджень клінічно значущої взаємодії із дигоксином не очікується.

Лопінавір/ритонавір

Відомо, що одночасне застосування розувастатину та комбінованого препарату, що містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг/ ритонавір 100 мг), здоровим добровольцям асоціювалося з приблизно дворазовим та п'ятиразовим збільшенням показників рівноважного AUC _(0-24) та С _max розувастатину відповідно. Взаємодія розувастатину з іншими інгібіторами протеази не вивчалась.

Фузидієва кислота.

Ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз може бути збільшений при супутньому застосуванні фузидієвої кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємодії (фармакодимічний, фармакокінетичний або обидва), поки невідомий. Повідомлялося про рабдоміоліз (включаючи летальні випабки) у пацієнтів, які отримували комбінацію.

Якщо лікування за допомогою системної фузидієвої кислоти необхідно, лікування розувастатином має бути припинено протягом всього періоду лікування фузидієвою кислотою (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти

Дослідження взаємодії проводилися лише у дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії. Розувастатин є селективним і конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглютарилкоензим А в мевалонат, який є попередником холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка – мішень дії препаратів, що знижують рівень холестерину. Розувастатин підвищує кількість печінкових рецепторів ХС-ЛПНЩ на поверхні клітин, посилюючи захоплення та катаболізм ХС-ЛПНЩ, і пригнічує синтез ХС-ЛПДНЩ в печінці, тому знижує загальну кількість частинок ХС-ЛПДНЩ і ХС-ЛПНЩ.

Фармакодинамічні властивості.

Відомо, що розувастатин знижує підвищений вміст холестерину – ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину і тригліцеридів (ТГ), підвищує вміст ХС-ЛПВЩ, а також знижує вміст аполіпопротеїну В (АпоВ), ХС-неЛПВП, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та збільшує рівень аполіпопротеїну AI (АпоА-I). Розувастатин знижує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ,

ХС-неЛПВП/ХС-ЛПВП і відношення АпоВ/АпоА-I.

Терапевтичний ефект досягається протягом одного тижня після початку лікування, через 2 тижні досягається 90 % від максимально можливого ефекту. Зазвичай максимально можливий терапевтичний ефект досягається через 4 тижні і підтримується на досягнутому рівні при подальшому застосуванні препарату.

Фармакокінетика.

Абсорбція . Максимальна концентрація розувастатину в плазмі досягається приблизно через

5 годин після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20 %.

Розподіл . Розувастатин активно захоплюється печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину і переробки холестерину ЛПНЩ. Обсяг розподілу розувастатину становить приблизно 134 л. Більш ніж 90 % розувастатину зв'язується з білками плазми крові, переважно з альбуміном.

Метаболізм . Розувастатин піддається обмеженому метаболізму (приблизно 10 %).

Розувастатин не є субстратом, який активно метаболізується ферментами системи цитохрому P450. CYP2C9 є основним ізоферментом, який бере участь у метаболізмі, тоді як ізоферменти CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6 залучені у метаболізм меншою мірою. Основні метаболіти – N-десметил та лактонові метаболіти. Метаболіт N-десметил приблизно на 50 % менш активний, ніж розувастатин. Лактонові метаболіти фармакологічно неактивні. Більше 90 % фармакологічної активності щодо інгібування циркулюючої ГМГ-КоА-редуктази забезпечується розувастатином, решта – його метаболітами.

Виведення . Приблизно 90 % від прийнятої дози розувастатину виводиться з організму у незміненому стані через кишечник (включаючи абсорбований та неабсорбований розувастатин), а частина, що залишилася, виводиться у незміненому вигляді нирками. Приблизно 5 % виділяється із сечею в незміненому вигляді. Період напіввиведення із плазми (T _½ ) становить 19 годин і не змінюється при збільшенні дози препарату. Середня геометрична величина кліренсу плазми становить приблизно

50 л/годину (коефіцієнт варіації 21,7 %). Як і у випадку з іншими інгібіторами ГМГ-КoA-редуктази, у процес печінкового захоплення розувастатину залучений мембранний переносник холестерину через мембрани – транспортний протеїн С органічних аніонів (OATP-C). Цей переносник відіграє велику роль у виведенні розувастатину печінкою.

Лінійніст ь. Системна дія розувастатину збільшується пропорційно дозі препарату. Змін фармакокінетичних параметрів при прийомі препарату декілька разів на добу не відзначається.

Особливі групи пацієнтів

Вік і стать . Не було виявлено клінічно значущого впливу віку та статі на фармакокінетику розувастатину.

Етнічні групи. Порівняльні дослідження фармакокінетики показали збільшення у 2 рази середнього значення AUC і C _max у пацієнтів монголоїдної раси (японці, китайці, філіпінці, в'єтнамці і корейці) порівняно з показниками у представників європеоїдної раси. В індусів було відзначено перевищення приблизно в 1,3 раза середнього значення AUC і C _max . При цьому аналіз показників фармакокінетики для всієї досліджуваної групи пацієнтів не виявив клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці препарату серед європейців та темношкірих поцієнтів.

Ниркова недостатність. У пацієнтів з легким та помірним ступенем ниркової недостатності концентрація розувастатину або N-десметил метаболіту в плазмі істотно не змінюється. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв) спостерігалося підвищення у 3 рази концентрації і в 9 разів підвищення концентрації N-десметил метаболіту в плазмі порівняно зі здоровими добровольцями. Концентрація розувастатину в плазмі крові у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, була приблизно на 50 % вищою, ніж у здорових добровольців.

Печінкова недостатність . Відсутні дані про збільшення системної дії розувастатину у осіб з оцінкою 7 балів або нижче за шкалою Чайлда – П'ю. Однак у пацієнтів з оцінкою 8 і 9 балів за шкалою Чайлда – П'ю було відзначено подовження періоду напіввиведення (T _½ ) приблизно в 2 рази порівняно з аналогічним показником у пацієнтів з більш низькими показниками за шкалою Чайлда – П'ю. Досвіду застосування препарату для лікування осіб з печінковою недостатністю вище 9 балів за шкалою Чайлда – П'ю немає.

Генетичний поліморфізм

Інгібітори ГМГ - КoA-редуктази, включаючи розувастатин, зв'язуються з транспортними білками OATP1B1 та BCRP. У пацієнтів з поліморфізмом генів SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. Індивідуальний поліморфізм SLCO1B1 c.521CC та ABCG2 c.421AA пов'язані з відповідним збільшенням експозиції розувастатину (AUC) приблизно в 1,7 та 2,4 разу порівняно з генотипами SLCO1B1 c.521TT або ABCG2.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

Мертеніл, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 5 мг : білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, діаметром приблизно 5,5 мм. З одного боку таблетки є гравіювання «C33».

Мертеніл, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг : білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, діаметром приблизно 7 мм. З одного боку таблетки є гравіювання «C34».

Мертеніл, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг : білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, діаметром приблизно 9 мм. З одного боку таблетки є гравіювання «C35».

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від впливу світла. Для лікарського засобу не потрібні спеціальні температурні умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ВАТ «Гедеон Ріхтер», Угорщина.

Місцезнаходження. Н-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина.