Личный кабинет
МЕТОТРЕКСАТ «ЭБЕВЕ» р-р д/ин. 50 мг фл. 5 мл №1
rx
Код товара: 8925
Производитель: Ebewe Pharma (Австрия)
4 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
MetoTrexate Ebewi.
Methotrexat ebewe.
Место хранения:
Активный ингредиент : метотрексат;
1 мл раствора содержит 10 мг метотрексата;
Вспомогательные вещества : хлорид натрия, гидроксид натрия, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: прозрачное желтое решение.
Фармакотерапевтическая группа.
Противоопухолевые средства. Антиметаболиты. Структурные аналоги фолиевой кислоты.
ATH L01B A01 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика. Анти-ревматический препарат для лечения хронических, воспалительных ревматических заболеваний и полиартрозных форм ювенильного идиопатического артрита.
Метотрексат является антагонистом фолиевой кислоты, так как антиметаболит относится к классу цитотоксических веществ. Он действует путем конкурентного ингибирования дигидрополяционного днекосказаного фермента, тем самым подавляя синтез ДНК. До сих пор нет четких данных о том, связана ли эффективность метотрексата в лечении псориаза, псориатического артрита и хронического полиартрита с противовоспалительным или иммунодепрессивным эффектом, а также внеклеточные концентрации аденозина способствуют этим эффектам.
Фармакокинетика. Приблизительно 50% Methotrexate связывается с сывороточной сыворотой с белками плазмы. После распределения метотрексат накапливается преимущественно в печени, почках и селезенке в виде полилоглутаматов, которые можно хранить в течение недель и месяцев. При применении в низких дозах минимальное количество метотрексата проникает в спинномозговую жидкость. Последний период полураспада в среднем составляет 6-7 часов и в зависимости от дозы и дозы пациента может значительно варьироваться (3-17 часов). У пациентов с третьей распределительной камерой (плевральная выпота, асцит), период полураспада метатексата может составлять до 4 раза больше.
Приблизительно 10% дозы метотрексата метаболизируется в печени. Основной метаболит составляет 7 гидроксиметотрексат.
Снятие происходит в основном в неизменном состоянии, главным образом почками гломерелярной фильтрацией и активной трубчатой секрецией в проксимальных канальнях.
Приблизительно 5-20% метотрексат и 1-5% от 7-гидроксиметотрексата отображаются из желчи. Существует хорошо выраженная энтерогенепция циркуляции.
У пациентов с расстройствами почек функции метотрексата намного медленнее. Неизвестно, влияет ли функция печени в результате вывода препарата.
Клинические характеристики.
Индикация.
MetoTrexate "Ebevi" предназначен для лечения:
- Активный ревматоидный артрит в тяжелой форме у взрослых;
- Политритрические формы активного ювенильного идиопатического артрита в тяжелой форме в случае неадекватной реакции на нестероидные противовоспалительные препараты (NPL);
- Псориаз вульгарных генерализованных в тяжелой форме, особенно на пластике и псориатическом артрите у взрослых пациентов в случае недостаточной эффективности традиционных типов терапии.
Противопоказание.
- Гиперчувствительность к метотрексате или другим компонентам препарата.
- Значительные нарушения функции печени (уровни билирубина> 85,5 мкмоль / л).
- Злоупотребление алкоголем.
- Нарушение почечной функции (клиренс креатинина <20 мл / мин).
- Доступные нарушения из системы гематопоев (в частности, гипоплазия костного мозга, лейкопении, тромбоцитопении или анемии).
- Тяжелые, острые или хронические инфекции (такие как туберкулез или ВИЧ).
- Язвы слизистой оболочки оральной полости или пищеварительного тракта.
- Беременность и период грудного вскармливания.
- Вакцинация живых вакцин при лечении метотрексата.
Специальные меры безопасности.
В манипуляциях с препаратом необходимо придерживаться правил обращения с цитотоксическими веществами. Необходимо принять меры по предотвращению раствора растворов метотрексата на коже и слизистых оболочках. Если препарат все еще пришел на кожу или слизистую оболочку, пораженный участок немедленно промывают большим количеством воды. Чтобы устранить временное жжение, вы можете использовать смягчить крем для рук. При наличии угрозы поглощения большого количества метотрексата независимо от способа поглощения, необходимо лечение использования лейкоморина. Беременные медицинские работники не могут работать с препаратом.
В случае амбулаторного применения остатки препарата на канализацию или выбросить их с другими отходами.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Алкоголь, гепатотоксические и гематотоксические препараты.
Риск гепатотоксического действия метотрексата увеличивается в случае регулярного использования алкоголя или сопутствующим применением других гепатотоксических препаратов. При лечении метотрексата пациентов требуется другие гепато и гематотоксические препараты (например, luplunide, метамизол), требуется особый уход. В комбинированной терапии, метотрексат и луплесид частоты развития банитопении и гепатотоксических эффектов увеличивается. Комбинированное лечение метотрексатом и ретиноидами, например, ацитринтин или эрекция, увеличивает риск развития гепатотоксичности.
Оральные антибиотики
Антибиотики для перорального применения (в частности тетрациклины, хлорамфеникол и антибиотики широкого спектра неабсорбирующих действий) могут повлиять на энтерогенепную циркуляцию из-за ингибирования кишечной микрофлоры или ингибирования бактериального метаболизма.
Антибиотики.
Такие антибиотики, такие как пенициллины, гликопептиды, сульфонамиды, ципрофлоксацин и цефалотин, в изолированных случаях, могут снизить почечную очистку метотрексата, что может увеличить его концентрацию в сыворотке крови и повысить токсический эффект на систему гематопоэза и пищеварительного тракта. Ciprofloxacin также снижает трубчатую секрецию в почках, поэтому использование метотрексата с этим антибиотиком должно находиться под тщательным наблюдением.
Пробенецид, слабые органические кислоты, пиразолы и НПВП
Пробенецид, слабые органические кислоты (например, петлевые диуретики) и пиразолы (фенилбутазон) могут замедлить удаление метотрексата, что может увеличить его концентрацию в сыворотке и повышенной гематологической токсичности. Риск токсических эффектов также увеличивается в случае объединения использования метотрексата в низких дозах и НПВП или салицилатах.
Наркотики, которые действуют неблагоприятным для мозга костей
С сопутствующей терапией лекарственными средствами, которые могут привести к побочным эффектам к костным мозгам (таким как сульфонамид, триметропером / сульфаметоксазол, хлорамфеникол, пириметамин), следует учитывать возможность развития более выраженных гематологических расстройств.
Наркотики, которые вызывают дефицит фолата
В сопутствующей терапии лекарства, которые вызывают дефицит фолатов (таких как сульфонамиды, триметропером / сульфаметоксазол), токсический эффект метотрексата может быть усилен. Особое осторожность также необходимо при лечении пациентов с существующей дефицитом фолиевой кислоты в организме.
Другие антиревматические препараты
При совместном использовании с другими противоревматическими препаратами (например, соли золота, пеницилан, гидроксихлорохин, сульфасалазин, азатиоприин, циклоспорин), токсический эффект метотрексата обычно не усилен.
Сульфасалазин
Хотя с комбинированным использованием с сульфазалазином способ метотрексата может потенцировать в результате ингибирования синтеза фолиевой кислоты с сульфазалазином (в результате чего частота побочных эффектов), но во время нескольких клинических исследований такие эффекты наблюдаются только в одних случаях.
Ингибиторы протонного насоса
При одновременном использовании ингибиторов метотрексата и протона насоса (например, омепразол, пантопразол или ланзопразол) может возникнуть уменьшение почечной очистки метотрексата. Pantoprazole может ингибировать почечную ликвидацию метаболита 7-гидроксиметотрекс, который в одном случае сопровождался развитием миалгии и тремора. Это должно быть, если возможно, избегайте одновременного использования ингибиторов протонного насоса с метотрексатом в высоких дозах. Эти препараты следует использовать для использования пациентов с почечной недостаточностью.
Напитки, содержащие кофеин, теофиллайн
При лечении метотрексата необходимо избегать чрезмерных питьевых напитков, которые содержат кофеин (кофе, сладкие напитки, содержащие кофеин, черный чай), а также теофиллин, поскольку эффективность метотрексата может уменьшаться.
Необходимо учитывать фармакокинетическое взаимодействие между метотрексатом и флуклексацилином (при уменьшении площади под фармакокинетической кривой для метотрексата), противосудорожные средства (концентрация метотрексата в крови) и 5-фторурацил (увеличивает период полураспада 5-флуорорацила Отказ После применения метотрексата вместе с оксациллином и омепразолом в некоторых случаях было отмечено значительное увеличение концентрации метотрексата в сыворотке. Сообщение между Luplunide и метотрексатом (с развитием циррозы печени, скелетных и мышечных инфекций и снижением количества тромбоцитов). Одновременное использование с Luplunide может увеличить риск развития Pantytopenia. Метотрексат приводит к увеличению уровня меркаптопуринов в плазме. Соответственно, в этих комбинациях возможна необходимость коррекции дозы. Необходимо использовать метотрексат с осторожностью в сочетании с иммуномодуляторами во время ортопедических операций, когда уязвимость к инфекции увеличивается. Салицилаты, фенилбутазон, фенитоин, барбитураты, транквилизаторы, противозачаточные средства для перорального введения, тетрациклины, производные амидопирина, сульфонамиды и п-аминобензойную кислоту, смещают метотрексат связей с помощью сыворотки крови альбумин, что приводит к последнему (косвенному увеличению дозы).
В случае одновременного использования с другими цитостатиками, очистка метотрексата может уменьшаться.
Витаминные комплексы и препараты железа для перорального введения, содержащие фолиевую кислоту, могут изменить реакцию организма в терапию метотрексатом.
Средства для анестезии на основе оксида азота могут повысить влияние метотрексата на метаболическую трансформацию фолиевой кислоты, результатом которого не предсказано ингибирование функций костного мозга высокой степени тяжести и стоматин. Чтобы уменьшить интенсивность таких явлений, необходимо ввести кальций фолина.
COLLESTRAMINE может усиливать вывод метотрексата из-за помех в процессе энтерогенептической циркуляции.
При использовании метотрексата в сочетании с другими препаратами цитостатического действия следует учитывать медленный выход метотрексата.
При проведении лучевой терапии в период получения пациента можно увеличить риск некроза и костей мягкой ткани.
Особенности приложения.
MetoTrexate следует использовать с высокой осторожностью при лечении пациентов с миелосопрессией, расстройствами функции почек, язвенной болезни, язвенного колита, язвенного колита, язвенного стоматита, диареи, плохого общего состояния, а также при лечении детей и пациентах пожилых людей. Среди пациентов пожилых людей случаи смертельных последствий были зарегистрированы в случае случайного администрирования в течение еженедельной дозы препарата.
При наличии плеврального экссудата или асцитна необходимо слить перед лечением метотрексата. Если невозможно, метотрексат терапии не предписан.
Когда симптомы токсического действия на пищеварительном тракте (обычно первоначально разрабатывают стоматит), метод метотрексата должен быть приостановлен, поскольку в случае продолжения терапии возможно, геморрагический энтерит возможен и перфорация кишечника, которая представляет угрозу для Жизнь пациента.
Во время терапии пациенты Methotrexate должны находиться под тщательным надзором за своевременное обнаружение признаков возможного токсического действия и побочных эффектов. Принимая во внимание риск сильных или даже смертельных токсических реакций, пациенты должны быть подробно информированы в отношении возможных осложнений и рекомендуемых мер предосторожности.
Введение доз, превышающих 20 мг в неделю, связано с значительным увеличением токсического эффекта, особенно с ингибированием функций костного мозга.
Нельзя разрешать войти в мемотрексат на кожу и слизистых оболочках. В случае контакта загрязненная зона должна быть промыта большим количеством воды.
Рекомендуемые исследования и меры предосторожности
Перед лечением метотрексата или при продолжающейся терапии после перерыва , анализы крови с определением формулы лейкоцитов и количество тромбоцитов, уровней ферментов печени, билирубин, сывороточный альбумин, а также рентгеновский экзамен грудных органов и функционал Почтальные тесты надо. При наличии клинических показаний назначают исследования, чтобы исключить туберкулез и гепатит.
Во время лечения метотрексата ( в течение первых двух недель - один раз в неделю, в течение следующего месяца - каждые две недели, затем, в зависимости от количества лейкоцитов и устойчивости пациента, - по крайней мере, один раз в месяц на следующие 6 месяцев И не менее чем каждые. 3 месяца спустя; с увеличением доз целесообразно увеличить частоту обследований) проводили следующие исследования:
Обзор полости рта и горла для выявления изменений слизистых оболочек.
Тест в крови с определением формулы лейкоцитов и тромбоцитов . Даже при использовании в обычных терапевтических дозах метотрексат может внезапно привести к подавлению системы гематопоэза. В случае значительного сокращения количества лейкоцитов или тромбоцитов лечение метотрексата немедленно останавливается и предписывает симптоматическую опорную терапию. Пациенты необходимо проинструктировать о необходимости немедленно информировать доктора о любых признаках и симптомах, указывающих на развитие заражения. При сопутствующей терапии с гематотоксическими препаратами (например, luplunide) должны быть тщательно контролироваться количеством лейкоцитов и тромбоцитов крови. При проведении долгосрочной терапии с использованием метотрексата требуется биопсия костного мозга .
Функциональные образцы печени. Особое внимание следует уделять выявлению признаков повреждения печени. Лечение метотрексата не должно начинаться или необходимо приостановить в случае каких-либо отклонений результатов функциональных печеночных испытаний или биопсии печени. Как правило, показатели нормализуются в течение двух недель, после чего обращение к решению врача может быть расширено. При использовании метотрексата по ревматологическим показаниям нет оснований для проведения биопсии печени, чтобы контролировать гепатотоксические эффекты препарата. При лечении пациентов с псориазом необходимо оценить целесообразность проведения биопсии печени до или в процессе лечения метотрексатом на основе современных научных рекомендаций. В такой оценке необходимо дифференцировать пациентов без риска и пациентов с группами риска (например, ранее подверженных злоупотреблению алкоголем, в котором устойчивый повышенный уровень активности печени ферментов печени в анамнезе, наследственные наследственные заболевания печени в Семейная история, пациенты с сахарным диабетом, пациенты с чрезмерным весом тела, а также ранее принимали гепатотоксические препараты или связались с гепатотоксическими химикатами).
Преходящее увеличение уровня трансаминазы (до 2-3 раза выше, чем верхний предел нормы) в 13-20% пациентов. В случае стабильного увеличения активности ферментов печени необходимо уменьшить дозу или остановить лечение метотрексата.
Образцы для определения активности ферментов не позволяют надежно прогнозировать морфологические изменения в результате гепатотоксического воздействия, то есть даже с нормальными уровнями передачи доступных фиброзов можно определить только по результатам гистологического анализа или, менее часто - имеющийся цирроз. Отказ
Необходимые дальнейшие исследования, чтобы определить, являются ли последовательные биохимические тесты или тесты печени для определения содержания типа коллагена ІІІ типа, достаточно для своевременного обнаружения гепатотоксических эффектов. Аналогичные оценки должны быть дифференцированы с учетом отсутствия или доступности факторов риска у пациента, такого как злоупотребление в прошедшем спирте, стабильное увеличение содержания ферментов печени, заболевания печени в анамнезе, присутствие наследственных наследственных заболеваний печени В членах семьи диабет Mellitus, ожирение и предварительное лечение с гепатотоксическими препаратами или контактом с гепатотоксическими химическими веществами или продленной терапией с использованием метотрексата или получения этих препаратов с совокупными дозами 1,5 г и более. С устойчивым увеличением активности ферментов печени необходимо учитывать целесообразность уменьшения дозы или отмены дальнейшей терапии.
Поскольку метотрексат обладает токсическим воздействием на печень, в период лечения, не нужно предписывать другие гепатотоксические препараты без срочной необходимости. Также необходимо избегать или в значительной степени ограничить использование алкоголя. Особливо ретельно контролювати рівні печінкових ферментів потрібно у пацієнтів, які одержують супутню терапію іншими гепатотоксичними і гематотоксичними препаратами (зокрема лефлуномідом).
Метотрексат може спричинити реактивацію інфекції гепатиту В або її ускладнення, в деяких випадках з летальними наслідками. Деякі випадки реактивації гепатиту В мали місце після відміни метотрексату.
Особлива обережність потрібна при проведенні терапії пацієнтам із інсулінозалежним цукровим діабетом, оскільки є повідомлення про окремі випадки розвитку цирозу печінки на тлі терапії із застосуванням метотрексату без попереднього збільшення активності трансаміназ.
Функціональні ниркові проби і дослідження сечі. У разі підвищення вмісту креатиніну в сироватці крові необхідно зменшити дозу препарату. У разі підвищення вмісту креатиніну в сироватці крові до рівня понад 2 мг/мл подальшу терапію із застосуванням метотрексату проводити не слід. Оскільки метотрексат виводиться переважно із сечею, у пацієнтів із порушеннями функції нирок може спостерігатися підвищення концентрації метотрексату в крові, наслідком чого можуть бути тяжкі побічні реакції. Необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів, у яких можливі порушення функції нирок (наприклад літніх хворих). Це особливо важливо у разі супутньої терапії препаратами, що знижують екскрецію метотрексату, чинять несприятливу дію на нирки (зокрема НПЛЗ) або на систему кровотворення. Дегідратація також може потенціювати токсичну дію метотрексату. Рекомендовано збільшення лужності сечі та форсований діурез.
Дослідження дихальної системи. Необхідно уважно стежити за симптомами можливого розвитку порушень функції легень і у разі потреби призначати відповідні дослідження. Легеневі захворювання вимагають швидкої діагностики і відміни метотрексату. Поява в період лікування метотрексатом відповідної симптоматики (особливо сухого непродуктивного кашлю) або розвиток неспецифічного пневмоніту можуть свідчити про потенційну небезпеку ураження легень. У таких випадках метотрексат відміняють і ретельно обстежують хворого. Хоча клінічна картина може варіювати, у типового пацієнта з легеневим захворюванням, спричиненим застосуванням метотрексату, спостерігається підвищення температури тіла, кашель із ядухою, гіпоксемія, а також легеневі інфільтрати на рентгенівських знімках. При диференціальній діагностиці необхідно виключати інфекційні захворювання. Ураження легень може розвиватися при лікуванні метотрексатом у будь-яких дозах. Захворювання легень, спричинені метотрексатом, не завжди є повністю оборотними. Захворювання легень, спричинені метотрексатом, такі як пневмоніт, можуть починатись раптово та на будь-якому етапі терапії, не завжди минають повністю та спостерігались при застосуванні метотрексату в усіх терапевтичних дозах (у тому числі в низьких дозах по 7,5 мг/тиждень). У разі захворювання легень, спричиненого метотрексатом, слід почати кортикостероїдну терапію. У подальшому терапія із застосуванням метотрексату не поновлюється.
У період терапії із застосуванням метотрексату можливі опортуністичні інфекції, в тому числі плазмоклітинна пневмонія, що може призвести до летального наслідку. При наявності у пацієнта симптомів порушень легеневих функцій слід брати до уваги можливість наявності плазмоклітинної пневмонії.
Оскільки метотрексат впливає на імунну систему, він може змінювати реакцію на вакцинацію і впливати на результати імунологічних текстів. Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів з неактивними хронічними інфекціями (такими як оперізувальний лишай, туберкульоз, гепатит В або С) через їхню можливу активацію. У період лікування метотрексатом не слід проводити вакцинацію живими вакцинами.
Метотрексат може підвищувати ризик розвитку новоутворень (переважно лімфом). Злоякісні лімфоми можуть розвиватися і в пацієнтів, які одержують метотрексат у низьких дозах. В таких випадках препарат відміняють. Якщо спонтанної регресії лімфоми не спостерігається, призначають терапію цитотоксичними препаратами.
У пацієнтів із патологічним накопиченням рідини в порожнинах організму («третій простір»), таким як асцит або плевральний випіт, тривалість періоду напіввиведення метотрексату із плазми крові збільшується.
Необхідне усунення плеврального випоту або асциту до початку терапії із застосуванням метотрексату. Порушення, що є причиною зневоднення організму, такі як блювання, діарея, стоматит, можуть підвищувати токсичний вплив метотрексату внаслідок збільшення його концентрації. В таких випадках подальше проведення терапії слід тимчасово перервати до усунення таких симптомів. Дуже важливо виявити пацієнтів із можливим збільшенням концентрації метотрексату протягом 48 годин після введення, оскільки токсичний вплив метотрексату може бути необоротним. Діарея та виразковий стоматит можуть бути проявами токсичного впливу та вимагають тимчасового припинення подальшої терапії, інакше можливий геморагічний ентерит та летальний наслідок через перфорацію стінки кишечнику.
У разі кривавої блювоти, чорного кольору випорожнень або наявності в випорожненнях крові подальшу терапію слід відмінити.
Вітамінні препарати та інші продукти, що містять фолієву кислоту, фолінову кислоту або їх похідні, можуть знижувати ефективність терапії із застосуванням метотрексату.
До початку лікування Метотрексатом «Ебеве» необхідно виключити вагітність. Метотрексат чинить ембріотоксичну і тератогенну дію, а також може спричинити аборт. У період лікування метотрексатом порушується сперматогенез і овогенез, що може призвести до порушення фертильності. Ці ефекти є оборотними після припинення терапії препаратом. Жінкам і чоловікам репродуктивного віку слід користуватися ефективними контрацептивними засобами в період лікування, а також протягом шести місяців після закінчення терапії метотрексатом. Лікар повинен інформувати пацієнтів репродуктивного віку та їхніх партнерів про можливий несприятливий вплив метотрексату на плід.
Токсичний вплив на шкіру. У зв'язку з ризиком розвитку реакцій фототоксичності пацієнтам слід уникати сонячного опромінення та відвідувань солярію. Серйозні, іноді з летальним наслідком, шкірні реакції, такі як синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), відмічалися після разового або тривалого прийому метотрексату.
Добре відомі загрозливі для життя наслідки інтратекального введення метотрексату, тому в кожному індивідуальному випадку необхідно оцінювати співвідношення ризику і очікуваної користі від терапії. При появі перших ознак серйозних побічних ефектів препарат відміняють.
Внутрішньовенне введення метотрексату може призвести до гострого енцефаліту і гострої енцефалопатії з летальним наслідком.
Застосування препарату у високих дозах. При проведенні терапії із застосуванням метотрексату у високих дозах необхідне одночасне введення фолінової кислоти. Концентрація метотрексату в сироватці крові є важливим показником для визначення належної тривалості введення фолінової кислоти. Через сорок вісім годин після початку інфузії слід визначати залишковий рівень метотрексату. Якщо залишковий рівень метотрексату є < 0,5 мкмоль/л, подальше введення фолінової кислоти не потрібне.
Розчини для інфузій з концентрацією метотрексату 0,1 мг/мл або 3 мг/мл, приготовані шляхом розведення Метотрексату «Ебеве» 0,9 % розчином натрію хлориду, 5 % розчином глюкози, 10 % розчином глюкози, а також лактатним розчином Рінгера, є фізично і хімічно стабільними щонайменше протягом 24 годин у разі зберігання в захищеному від світла місці при температурі 5 ± 3 °С або при кімнатній температурі (20-25 °С).
З мікробіологічної точки зору розчин для інфузій необхідно вводити одразу ж після приготування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Дослідження виявили тератогенну дію метотрексату (вади розвитку лицьової частини черепа, серцево-судинної системи та кінцівок), тому застосування метотрексату протипоказане у період вагітності. У жінок репродуктивного віку вагітність слід виключити належними методами, такими як тест на вагітність, до початку лікування метотрексатом.
Пацієнтам репродуктивного віку (і жінкам, і чоловікам) та їх партнерам слід користуватися ефективними контрацептивними засобами в період лікування і щонайменше протягом шести місяців після закінчення терапії Метотрексатом «Ебеве». Якщо пацієнтка або партнерша чоловіка, який лікується метотрексатом, все ж таки завагітніла, необхідно проконсультуватися з фахівцями щодо ризику несприятливого впливу метотрексату на плід.
Оскільки метотрексат є генотоксичною речовиною, усім жінкам, які планують завагітніти, рекомендовано звертатись до центрів генетичного консультування, бажано, ще до початку терапії, а чоловікам слід розглянути можливість кріоконсервації сперми до початку терапії.
Метотрексат екскретується у грудне молоко, тому годування груддю під час лікування препаратом необхідно припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
При лікуванні метотрексатом можуть спостерігатися такі побічні ефекти з боку ЦНС, як стомлюваність і сплутаність свідомості. Метотрексат «Ебеве» чинить слабкий або помірний несприятливий вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози .
Лікування хворих на ревматоїдний артрит та псоріаз
Лікування Метотрексатом «Ебеве» необхідно здійснювати під наглядом лікаря-ревматолога або дерматолога, а також терапевта. Препарат вводять підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно.
Дози для дорослих, хворих на ревматоїдний артрит
Рекомендована початкова доза – 7,5 мг метотрексату 1 раз на тиждень підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно.
Зазвичай терапевтичний ефект виявляється після 4-6 тижнів терапії. Якщо після 6-8 тижнів лікування ознак поліпшення, а також ознак токсичних ефектів немає, дозу можна поступово збільшувати на 2,5 мг на тиждень. Зазвичай оптимальна тижнева доза становить 7,5-15 мг. Не слід перевищувати максимальну дозу 25 мг на тиждень. Якщо після 8 тижнів лікування у максимальній дозі ефекту немає, метотрексат слід відмінити. У разі досягнення бажаного терапевтичного ефекту лікування продовжують у мінімально можливій ефективній підтримувальній дозі. Оптимальна тривалість терапії метотрексатом поки що не визначена, однак попередні дані свідчать про збереження початкового ефекту щонайменше протягом 2 років у разі продовження підтримуючої терапії. Після припинення лікування метотрексатом симптоми хвороби можуть повертатися через 3-6 тижнів.
Дози для хворих на псоріаз і псоріатичний артрит
Рекомендується пробне парентеральне введення 5-10 мг метотрексату за 1 тиждень до початку терапії з метою виявлення ідіосинкразійних небажаних ефектів. Рекомендована початкова доза – 7,5 мг метотрексату 1 раз на тиждень підшкірно, внутрішньом`язово або внутрішньовенно. Дозу можна поступово збільшувати, однак не слід перевищувати максимальну тижневу дозу 30 мг метотрексату. Зазвичай терапевтичний ефект виявляється приблизно після 2-6 тижнів терапії. У разі досягнення бажаного терапевтичного ефекту лікування продовжують у мінімально можливій ефективній підтримувальній дозі.
Дозування для дітей віком до 16 років, що страждають на поліартритні форми ювенільного ідіопатичного артриту
Рекомендована доза становить 10-15 мг/м 2 поверхні тіла/тиждень. У разі недостатньої дії тижневу дозу можна збільшити до 20 мг/м 2 поверхні тіла/тиждень.
При ювенільному ідіопатичному артриті препарат застосовують тільки внутрішньом'язово, оскільки немає достатніх даних щодо підшкірного та внутрішньовенного застосування дітям.
Тривалість та спосіб застосування
Метотрексат «Ебеве» у попередньо заповнених шприцах придатний для самовведення пацієнтом. У цьому випадку рекомендується проведення інструктажу з боку лікаря.
Лікар вирішує питання щодо загальної тривалості лікування.
При переході від перорального до парентерального застосування може виникнути потреба у зниженні дози через різну біодоступність метотрексату після перорального застосування.
Можливим є додавання фолієвої кислоти згідно з поточними терапевтичними керівництвами.
Лікування пацієнтів із порушеннями функції нирок
Метотрексат «Ебеве» необхідно з обережністю призначати пацієнтам із порушеннями функції нирок. Дозу коригують залежно від кліренсу креатиніну (при кліренсі > 50 мл/хв знижувати дозу немає потреби, при кліренсі 20-50 мл/хв дозу знижують на 50 %, а при кліренсі < 20 мл/хв метотрексат не слід призначати).
Лікування пацієнтів з порушеннями функції печінки
Метотрексат «Ебеве» необхідно з великою обережністю призначати (якщо це конче потрібно) пацієнтам зі значними порушеннями функції печінки (наявними чи в анамнезі, особливо спричиненими зловживанням алкоголем). Метотрексат не можна застосовувати при рівні білірубіну 85,5 мкмоль/л.
Лікування літніх пацієнтів
Оскільки з віком погіршується функція печінки та нирок, а також знижуються резерви фолатів, може бути доцільним зниження доз для літніх пацієнтів.
Діти.
Рекомендації щодо застосування дітям наведено у розділі «Спосіб застосування та дози».
Передозування.
Симптоми передозування . Спостерігаються переважно симптоми, пов'язані з пригніченням системи кровотворення та травної системи. Симптомами є лейкоцитопенія, тромбоцитопенія, анемія, панцитопенія, нейтропенія, мукозит, стоматит, виразкове ураження слизових оболонок ротової порожнини, нудота, блювання, виразкове ураження шлунково-кишкового тракту та шлунково-кишкові кровотечі. У деяких пацієнтів ознаки передозування можуть бути відсутні. Є повідомлення про летальні випадки внаслідок сепсису, септичного шоку, ниркової недостатності та апластичної анемії .
Лікування при передозуванні. Специфічним антидотом метотрексату є кальцію фолінат. Він нейтралізує побічні токсичні ефекти метотрексату.
У разі випадкового передозування кальцію фолінат вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово в дозі, що рівна або вища за дозу метотрексату, не пізніше ніж через годину після застосування метотрексату. Потім вводять ще кілька доз кальцію фолінату, доки концентрація метотрексату в сироватці крові не стане нижчою за 10 -7 моль/л.
У разі значного передозування може виникнути необхідність у гідратації організму та підлужуванні сечі для запобігання випадінню осаду метотрексату та/або його метаболітів у ниркових канальцях. Звичайний гемодіаліз і перитонеальний діаліз не покращують виведення метотрексату. Забезпечити ефективний кліренс метотрексату можна шляхом інтенсивного інтермітуючого гемодіалізу із використанням діалізаторів з високою проникністю («high-flux»).
У пацієнтів з ревматоїдним артритом, ювенільним ідіопатичним артритом, псоріатичним артритом або псоріазом введення фолієвої або фолінової кислоти може знизити токсичність метотрексату (шлунково-кишкові симптоми, запалення слизової оболонки порожнини рота, випадіння волосся і збільшення рівня печінкових ферментів), див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».
Перед застосуванням продуктів фолієвої кислоти рекомендується провести моніторинг рівня вітаміну B 12 , оскільки фолієва кислота може маскувати існуючий дефіцит вітаміну В 12 , особливо у дорослих віком понад 50 років.
Побічні реакції.
Частота і тяжкість побічних реакцій, як правило, залежать від дози, способу застосування та тривалості лікування метотрексатом. Оскільки тяжкі побічні реакції можуть виникати навіть при низькій дозі і на будь-якому етапі терапії, необхідний постійний нагляд з боку лікаря. Більшість побічних реакцій є оборотними, у разі виявлення на ранній стадії. Однак, деякі з тяжких побічних реакцій, названих нижче, можуть рідко призвести до раптового літального наслідку.
При виникненні побічних реакцій залежно від тяжкості та інтенсивності слід зменшити дозу, якщо це необхідно або припинити терапію і вжити належних заходів (див. розділ «Передозування»). Якщо лікування метотрексатом поновлюється, його слід продовжувати з обережністю, з ретельною оцінкою необхідності терапії та підвищеною пильністю через можливий рецидив токсичного впливу.
Частоту нижчеперелічених побічних реакцій визначено таким чином: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100), рідко (> 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).
Інфекції та інвазії: нечасто – оперізуючий лишай; рідко – сепсис; дуже рідко – гепатит спричинений вірусом простого герпесу, частота невідома – опортуністичні інфекції, які можуть бути летальними, включаючи сепсис з летальним наслідком, нокардіоз, гістоплазмоз, криптококовий мікоз, інфекції спричинені вірусом простого герпесу, цитомегаловірусні інфекції включаючи пневмонію, реактивація інфекції гепатиту В та ускладнення гепатиту С.
Доброякісні, злоякісні та неспецифічні новоутворення (включаючи кісти та поліпи): нечасто – злоякісні новоутворення, які зменшувались в ряді випадків після припинення лікування метотрексатом.
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: часто – лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія; нечасто – панцитопенія, зниження гемопоезу, агранулоцитоз; рідко – мегалобластна анемія; дуже рідко – апластична анемія, тяжкі форми мієлосупресії; частота невідома – лімфаденопатія та лімфопроліферативні розлади, частково оборотні, еозинофілія, нейтропенія.
Першими ознаками таких загрозливих для життя реакцій можуть бути: гарячка, біль у горлі, виразки слизових оболонок ротової порожнини, грипоподібний синдром, виснаженість, носові кровотечі та крововиливи у шкіру. При значному зниженні вмісту формених елементів крові подальшу терапію із застосуванням метотрексату слід відмінити негайно.
З боку імунної системи: нечасто – алергічні реакції, анафілактичний шок; дуже рідко – гіпогаммаглобулінемія; частота невідома – алергічний васкуліт, лихоманка (необхідне уточнення щодо бактеріальної чи грибкової септицемії), імуносупресія .
Порушення обміну речовин і харчування: нечасто – діабетчний метаболічний синдром.
Психічні розлади : нечасто – депресія; рідко – коливання настрою, минущі розлади чутливості.
Порушення з боку нервової системи : часто – головний біль, втома, сонливість, парестезії; нечасто – судоми, енцефалопатія/лейкоенцефалопатія (у разі парентерального застосування), геміпарез, запаморочення, сплутаність свідомості; рідко – парез, розлади мови, включаючи дизартрію і афазію; дуже рідко – міастенія, біль у кінцівках, порушення смаку (металевий присмак), менінгізм (параліч, блювання), гострий асептичний менінгіт.
Порушення з боку органів зору : рідко – порушення зору (затуманення зору, помутніння зору), тяжка дизопія невідомої етіології; дуже рідко – кон'юнктивіт.
Порушення з боку серцевої системи : рідко – гіпотонія; дуже рідко – перикардит, тампонада перикарду, ексудативний перикардит.
Порушення з боку судинної системи: нечасто – васкуліт (як симптом тяжкої токсичності); рідко – тромбоемболічні явища (включаючи артеріальний тромбоз, тромбоз судин головного мозку, тромбофлебіт, тромбоз глибоких вен, тромбоз вен сітківки і легеневу емболію).
Порушення з боку респіраторної системи, органів грудної клітки і середостіння: часто – легеневі ускладнення, спричинені інтерстиціальним пневмонітом, альвеолітом, які можуть мати летальний наслідок (незалежно від дози і тривалості лікування метотрексатом); нечасто – легеневий фіброз, плеврит; рідко – фарингіт, зупинка дихання; дуже рідко – пневмоцистна пневмонія, задишка, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту : дуже часто – анорексія, нудота, блювання, біль у животі, запалення і виразки в порожнині рота і глотці (особливо протягом перших 24-48 годин після введення метотрексату; часто – діарея (зокрема, протягом перших 24-48 годин після введення метотрексату); нечасто – шлунково-кишкові виразки і кровотечі, панкреатит; рідко – ентерит, гінгівіт, мелена; дуже рідко – блювання кров'ю, частота невідома – неінфекційний перитоніт.
Порушення з боку жовчовивідних шляхів: дуже часто – збільшення активності печінкових ферментів (АЛТ (GPT), АСТ (GOT)), лужної фосфатази та білірубіну; нечасто – жирові перетворення печінки, хронічний фіброз печінки і цироз печінки (у цих випадках часто, незважаючи на постійне спостереження, відзначаються нормальні значення печінкових ферментів); зниження сироваткового альбуміну; рідко – гепатотоксичність, гострий гепатит; дуже рідко – гострий некроз печінки; частота невідома – печінкова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин : часто – екзантема, еритема, свербіж; нечасто – кропив'янка, фотосенсибілізація, підвищена пігментація шкіри, алопеція, нодульоз, хворобливі ерозії псоріатичного нальоту; сильні токсичні реакції: герпетиформний шкірний висип, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла); рідко – посилення змін пігментації нігтів, акне, петехії, синці, еритема, шкірні еритематозні висипання; дуже рідко – фурункульоз, телеангіектазія, гостра параніхія; частота невідома – погіршення загоєння ран.
Порушення з боку скелетно-м'язової системи і сполучної тканини: нечасто – артралгія/міалгія, остеопороз; рідко – перелом у зв'язку з напруженням.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – цистит з виразкою (можливо з гематурією); рідко – азотемія; дуже рідко – протеїнурія.
Вагітність, післяпологовий період та перинатальні стани: нечасто – вроджені вади плоду; рідко – викедень; дуже рідко – летальний наслідок для плода.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – вагінальні виразки та запалення; рідко – олігоспермія і розлади менструального циклу, які минають при завершенні лікування; дуже рідко – порушення овогенезу, сперматогенезу, втрата лібідо, імпотенція, безпліддя, виділення з піхви.
Порушення загального характеру і порушення, що виникають у місці введення: нечасто – при внутрішньом'язовому застосуванні метотрексату можливі місцеві побічні реакції (відчуття печіння) або ушкодження (формування стерильного абсцесу, руйнування жирової тканини) у місці введення; дуже рідко – лихоманка, при підшкірному введенні метотрексату відзначена добра місцева переносимість. Дотепер спостерігались тільки незначні місцеві шкірні реакції, кількість яких зменшується в ході лікування.
Побічні реакції, які спостерігалися при зазвичай високих дозах метотрексату при онкологічних захворюваннях, включають: нечасто – тяжка нефропатія, ниркова недостатність; дуже рідко – незвичайна чутливість у черепній області, минуща сліпота/втрата зору.
Термін придатності . 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність .
Оскільки дослідження сумісності не проводилися, цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.
Упаковка.
По 0,75 мл (7,5 мг), по 1 мл (10 мг), по 1,5 мл (15 мг), по 2 мл (20 мг) у попередньо заповненому шприці. По 1 або по 5 попередньо заповнених шприців у картонній коробці разом зі стерильною ін'єкційною голкою та серветками.
Категорія відпуску.
За рецептом.
ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг. КГ/
EBEWE Pharma Ges.mbH Nfg. KG
Місцезнаходження виробника та адреса провадження його діяльності.
Мондзеєштрассе 11, 4866 Унтерах ам Аттерзеє, Австрія/
Mondseestrasse 11, 4866 Unterach am Attersee, Austria
МЕТОТРЕКСАТ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа