В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
МОВАЛИС табл. 7,5 мг блистер №20

МОВАЛИС табл. 7,5 мг блистер №20

rx
Код товара: 143717
Производитель: Boehringer Ingelheim (Германия)
4 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования препарата

Язык

Movalis.

Место хранения:
Активное вещество: 1 таблетка содержит мелоксикам 7,5 мг или 15 мг;
Вспомогательные вещества : цитрат натрия, моногидрат лактозы, микрокристаллическая целлюлоза, напечатанный диоксид диоксида кремния коллоидный безводный, кросс-отчет, стеарат магния.
Лекарственная форма. Таблетки
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) и противоревматические средства.
ATS Code M01A C06.
Клинические характеристики.
Индикация.
Краткосрочное симптоматическое лечение обострения остеоартрита.
Долгосрочное симптоматическое лечение ревматоидного артрита и анкилоза спондилита.
Противопоказание.
  • Гиперчувствительность к мельком или другим компонентам лекарственного средства, или к активным веществам с аналогичным действием, таким как НПВП, аспирин. Мелоксикам не следует назначать пациентам, у которых есть симптомы астмы, носовых полипов, ангионеротических отеков или уравновешений после получения аспирина или других НПВП;
  • ІІ І триместр беременности (см. Применение во время беременности или грудного вскармливания »);
  • дети и подростки в возрасте до 16 лет;
  • желудочно-кишечное кровотечение или перфорация, связанные с предварительной терапией НПВП в анамнезе;
  • активное или рецидивирующее язву / кровотечение в анамнезе в анамнезе (два или более отдельных признанных случаев язвы или кровотечения);
  • тяжелая неудача печени;
  • тяжелая почечная недостаточность без использования диализа;
  • желудочно-кишечное кровотечение, цереброваскулярное кровотечение в анамнезе или других нарушениях коагуляции крови;
  • тяжелая сердечная недостаточность;
  • Лечение периоперационной боли в коронарном шунтировании (АКС).
Способ применения и доза .
Применяется устно.
Общее суточное количество лекарственного средства следует использовать одноразовое, пить с водой или другой жидкостью во время приема пищи.
Неблагоприятные реакции могут быть минимизированы путем применения наименьшей эффективной дозы в течение кратчайшей продолжительности лечения, необходимой для контроля симптомов (см. Раздел «Особенности применения»). Необходимо периодически оценивать необходимость пациента в симптоматическом облегчении и реакции на лечение.
Обострение остеоартроза:
7,5 мг / день (1 таблетка 7,5 мг или наполовину таблетки 15 мг). При необходимости доза может быть увеличена до 15 мг / день (1 таблетка 15 мг или 2 таблетки 7,5 мг).
Ревматоидный артрит, анкилозивный спондилит:
15 мг / день (1 таблетка 15 мг или 2 таблетки 7,5 мг).
Смотрите также. Раздел «Специальные категории пациентов» перечислены ниже.
Согласно терапевтическому эффекту, доза может быть уменьшена до 7,5 мг / день (1 таблетка 7,5 мг или половина таблеток 15 мг).
Не превышайте дозу 15 мг / день.
Специальные категории пациентов.
Летние пациенты и пациенты с повышенным риском побочных эффектов.
Рекомендуемая доза для долгосрочной обработки ревматоидного артрита и анкилозирующего спондилита для пожилых пациентов составляет 7,5 мг в сутки. Пациенты с повышенным риском развития побочных реакций должны начинаться лечение 7,5 мг в день (см. Раздел «Особенности применения») .
Почечная недостаточность.
У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью, которые находятся в диализе, доза не должна превышать 7,5 мг в день. У пациентов с легкой и средней почечной недостаточностью (а именно пациенты с зазором креатинина выше 25 мл / мин) уменьшение дозы не требуется (для пациентов с тяжелой почечной недостаточностью без использования диализа, см. Раздел «Противопоказания»).
Отказ печени.
Пациенты с легкой и средней неспособностью уменьшения дозы не требуются (для пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью, см. Раздел «Противопоказания»).
Неблагоприятные реакции.
Эти исследования и эпидемиологические данные позволяют предположить, что использование некоторых НПВП (особенно в высоких дозах и при длительном лечении) может быть связано с небольшим увеличением случаев сосудистого тромботических явлений (например, инфаркта или индикации миокарда) ( См. Раздел «Особенности приложения».).
При набухании, артериальной гипертонии и сердечной недостаточности наблюдались при лечении НПВП.
Большинство побочных эффектов наблюдаются, желудочно-кишечное происхождение. Гептическая язва может наблюдаться, перфорацию или желудочно-кишечное кровотечение, иногда летальное, особенно у пациентов пожилых людей (см. Раздел «Особенности применения»). После использования тошнота, рвота, диарея, метеоризм, запоры, диспепсия, боли в животе, земля, рвота крови, язвенного стоматита, обострение колита и болезнь крона (см. Раздел «Особенности применения»). С более низким частотным гастритом наблюдается.
Сообщили о серьезных поражениях кожи: синдром Стивенс-Джонсона и токсический эпидермальный некролис (см. Раздел «Особенности применения»).
Критерии оценки частоты развития побочных реакций: очень часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 <1/10); нечасто (≥ 1/1000 <1/100); редко (≥ 1/10000 <1/1000); очень редко (<1/10000); Неизвестно (не может быть определено имеющимися данными).
Из системы крови и лимфатической системы:
нечасто анемия;
Редко - отклонение показателей анализа крови от нормы (включая изменения количества лейкоцитов), лейкопения, тромбоцитопения.
Сообщили о очень редких случаях агранулоцитоза (см. Отдельные серьезные и / или частые боковые реакции ).
Из иммунной системы:
нечасто - аллергические реакции, кроме анафилактических или анафилактоидоидных;

Неизвестно - анафилактическая реакция, анафилактоидная реакция, включая шок.

Психические расстройства:
редко - изменение настроения, кошмаров;
Неизвестно - путаница сознания, дезориентации, бессонницы.
По нервной системе:
часто - головная боль
Нечасто - головокружение, сонливость.
Органами видения:
Редко - расстройства функции видения, включая нарушение зрения; конъюнктивит.
Слухов и вестибулярным аппаратом:
нечастое головокружение;
Редко - колокол в ушах.
Сервисные нарушения:
Редко - ощущение сердцебиения .
Сообщалось, что нехватка сердца, связанная с лечением НПВП.
Сосудистые расстройства:
Непрост - увеличение артериального давления (см. Раздел «Особенности применения»), приливы.
Из дыхательной системы, органы груди и средостения:
редко - астма у пациентов с аллергией на аспирин и другие НПВП;
Неизвестно - верхние дыхательные инфекции, кашель.
Из пищеварительного тракта :
Очень часто - расстройства пищеварительной системы: диспепсия, тошнота, рвота, боль в животе, запор, метеоризм, диарея;
нечасто - скрытое или макроскопическое желудочно-кишечное кровотечение, стоматит, гастрит, ума;
редко - колит, гастродуоденальная язва, эзофагит;
Очень редко - желудочно-кишечная перфорация.
Желудочно-кишечное кровотечение, язва или перфорация могут быть тяжелыми и потенциально смертельными, особенно у пациентов пожилых людей (см. Раздел «Особенности применения»).
Расстройства от гепатобилиарной системы:
нечасто - нарушение индикаторов функций печени (например, увеличить трансаминазу или билирубин);
Очень редко - гепатит;
Неизвестно - желтуха, печеночная недостаточность.
От кожи и подкожной клетки:
нечасто - ангионевротический отек, зуд, сыпь;
Редко - синдром Стивенс-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, вариант.
Очень редко - хулиган дерматит, мультиформная эритема;
Неизвестно - реакция светочувствительности, отксыпающего дерматита.
Со стороны мочевой системы :
Нечасто - задержка натрия и воды, гиперкалемия (см. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами взаимодействий»), изменения в почках-индикаторах почек (повышение креатинина и / или мочевины сыворотки);
Очень редко - острая почечная недостаточность, в частности у пациентов с факторами риска (см. Раздел «Особенности применения»);
Неизвестно - инфекции мочевыводящих путей, нарушение частоты мочеиспускания.
Общие расстройства и расстройства на входном сайте :
редко отек, включая отек нижних конечностей.
Неизвестный - симптомы жидкости.
Из опорно-двигательного аппарата:
Неизвестно - артрация, боли в спине, признаки и симптомы, связанные с суставами.
Отдельные серьезные и / или частые боковые реакции.
Сообщили о очень редких случаях агранулоцитоза у пациентов, получавших мелоксикама и другие потенциально миелотоксические препараты (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Побочные реакции, которые не наблюдались при использовании препарата, но обычно принимаются, характерны для других классов соединений.
Органические почечные поражения, которые, вероятно, приводят к острой почечной недостаточности: сообщили о очень редких случаях интерстициального нефрита, острых трубчатых некрозов, некротического синдрома и папиллярного некроза (см. Раздел «Особенности применения»).
Передозировка .
Симптомы острой передозировки НПВП обычно ограничены летаргией, сонливостью, тошнотой, рвотой и эпигастрической болью, которые обычно обратимы с поддержкой терапии. Там может быть желудочно-кишечное кровотечение. Серьезное отравление может привести к артериальной гипертензии, острой почечной недостаточности, дисфункцию печени, дыхательной депрессии, запятых, испытаний, сердечно-сосудистой недостаточности и сердца. Анафилактоидные реакции были представлены в терапевтическом использовании НПВП, которые также могут наблюдаться в передозировке.
При передозировке NSAID рекомендуется симптоматические и поддерживающие меры. Исследования показали ускорение выхода мелоксикама путем введения 4 оральных доз холестырамина 3 раза в день.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Фертильность. Мелоксики, а также другие лекарства, которые ингибируют синтез циклооксигеназы / простагландина, могут отрицательно повлиять на репродуктивную функцию и не рекомендуются женщинам, которые хотят забеременеть. Поэтому для женщин, которые планируют беременность или проходящие опросы на бесплодие, необходимо учитывать прекращение меноксикама.

Беременность . Ингибирование синтеза простагландинов может отрицательно повлиять на беременность и / или развитие эмбриона и плода. Эти эпидемиологические исследования позволяют предположить увеличение риска выкидыша и развития сердечных заболеваний и гастровости после использования ингибиторов синтеза простагландина в раннем периоде беременности. Абсолютный риск развития сердечных заболеваний увеличился с менее чем на 1% до примерно 1,5%. Считается, что этот риск увеличивается с увеличением дозы и продолжительности лечения.
Во время II и триместра беременности мелоксики не следует использовать, за исключением неотложных потребностей. Если женщина пытается забеременеть или в период, а в период и II триместр беременности применяются мелодики, дозировка и продолжительность лечения должны быть по меньшей мере.
Во время III триместра беременности все ингибиторы синтеза простагландина могут создать риск риска:
  • сердечно-легочная токсичность (с преждевременной замыканием артериальных протоков и легочной гипертензии);
  • Нарушение функции почек, которая может развиваться в почечной недостаточности с олигогидрайоном;
Возможные риски в последнее время беременности для матери и новорожденных:
  • Возможность продлевать время кровотечения, эффект анти-агрегации даже при очень низких дозах;
  • Ингибирование сокращений матки, что приводит к задержке или задержанию родов.
Следовательно, мелодика противопоказана во время III триместра беременности.
Кормление грудью. Хотя нет конкретных данных о речи, НПВП известно, что они могут проникнуть в грудное молоко. Следовательно, приложения не рекомендуются женщинам, которые кормят грудь.
Дети.
Динамики, 7,5 мг таблетки и 15 мг, противопоказаны детям в возрасте до 16 лет ( см. Раздел «Противопоказания» ) .

Особенности приложения.

Побочные реакции могут быть минимизированы путем применения наименьшей эффективной дозы в течение кратчайшей продолжительности лечения, необходимой для контроля симптомов (см. Раздел «Способ применения и дозы» и информация о желудочно-кишечных и сердечно-сосудистых рисках ниже).
Рекомендуемая максимальная суточная доза не может быть превышена в случае неадекватного терапевтического эффекта, оно также следует также использовать дополнительно НПВП, поскольку он может увеличить токсичность, в то время как терапевтические преимущества не доказаны. Следует избегать одновременного использования мелоксикама из НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2.
Мелоксика не подходит для лечения пациентов, которым нужно облегчить острую боль.
В отсутствие улучшения через несколько дней клинические преимущества лечения должны быть переоценены.
Обратите внимание на эзофагит, гастрит и / или язвенную болезнь в истории, чтобы обеспечить их полное лечение перед основой мелоксикамтерапии. Он должен регулярно определяться на возможное проявление рецидива у пациентов, получавших мелькоме и пациентами с такими случаями в истории.
Желудочно-кишечные расстройства.
Как и в случае использования других НПВП, потенциально смертельное желудочно-кишечное кровотечение, язва или перфорация может происходить в любое время в процессе лечения в присутствии или без предварительных симптомов или серьезных желудочно-кишечных заболеваний в анамнезе.
Риск желудочно-кишечного кровотечения, язв или перфораций выше при увеличении дозы НПВП у пациентов с язвой в анамнезе, особенно осложненном кровотечении или перфорации (см. Раздел «Противопоказания»), а у пожилых пациентов. Такие пациенты должны начать лечение с самой маленькой эффективной дозой. Для таких пациентов комбинированная терапия с защитными препаратами (такими как ингибиторы монопростола или протонов) следует рассматривать, а также для пациентов, нуждающихся в совместимом применении низкой дозы аспирина или других препаратов, которые повышают желудочно-кишечные риски (см. Информацию, приведенную ниже, и раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Пациенты с желудочно-кишечной токсичностью в анамнезе, особенно пациентам пожилых, следует сообщать по всем необычным симптомам живота (особенно желудочно-кишечное кровотечение), главным образом на начальных этапах лечения.
Пациенты, которые одновременно используют лекарства, которые могут повысить риск язвы или кровотечения, в частности гепарина, такие как радикальная терапия или в гериатрической практике, антикоагулянты, такие как Warfarin, или другие нестероидные противовоспалительные препараты, включая ацетилсалициловую кислоту в дозах ≥ 500 MG на приемную дозу или ≥ 3 г полной суточной дозы, использование MeloxiCam не рекомендуется (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
В случае желудочно-кишечного кровотечения или язвы у пациентов использовались мелодики, лечение следует отменять.
НПВП следует использовать для использования пациентов с желудочно-кишечными заболеваниями в анамнезе (язвенный колит, заболевание короны), поскольку эти состояния могут быть усугуплены (см. Раздел «Побочные реакции»).
Нарушения печени.
До 15% пациентов с использованием NSAIDS (включая спелец), могут оказать увеличение значений одного или нескольких печеночных испытаний. Такие лабораторные отклонения могут прогрессировать, могут оставаться неизменными или могут быть временными при постоянном лечении. Заметное увеличение Alt или AST (примерно три и более раз выше, чем обычно) наблюдалось у 1% пациентов во время клинических испытаний от НПВП. Дополнительно сообщается о редких случаях тяжелой печеночной реакции, включая желтуху и летальный летальный гепатит, некроз печени и недостаточность печени, некоторые из них с летальным следствием.
Пациенты с симптомами или подозрением на дисфункцию печени или, в котором наблюдалось отклонение печеночных испытаний, необходимо оценить развитие симптомов более тяжелой печеночной недостаточности во время терапии в речи. Если клинические признаки и симптомы сравниваются с развитием печеночных заболеваний или если наблюдаются системные проявления заболевания (например, эозинофилия, сыпь и др.), Затем использование речей должно быть прекращено.
Сердечно-сосудистые расстройства.
По мнению пациентов с артериальной гипертонией и / или с застойной сердечной недостаточностью из умеренной степени в анамнезе, рекомендуется тщательное наблюдение, поскольку при лечении НПВП возникла задержка жидкости и отек.
У пациентов с факторами риска клинического мониторинга артериального давления рекомендуется в начале терапии, особенно в начале курса лечения мелькоме.
Эти исследования и эпидемиологические данные позволяют нам предположить, что использование некоторых НПВП (особенно в высоких дозах и при длительном лечении) может быть связано с небольшим увеличением риска тромботических явлений сосудов (например, инфаркт миокарда или инсульта). Недостаточно данных, чтобы исключить такой риск для мелоксикама.
Пациенты с неконтролируемой артериальной гипертензией, застойной сердечной недостаточностью, установленные ишемическими сердечными заболеваниями, периферическим артериальным заболеванием и / или цереброваскулярными заболеваниями, должны быть терапией мелькоме только после тщательного анализа. Подібний аналіз необхідний до початку довготривалого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних захворювань (таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління).
НПЗП можуть збільшити ризик серйозних серцево-судинних тромботичних ускладнень, інфаркту міокарда та інсульту, які можуть мати летальний наслідок. Збільшення ризику пов'язано з тривалістю застосування. Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями або факторами ризику серцево-судинних захворювань можуть мати підвищений ризик.
Порушення з боку шкіри.
Повідомляли про небезпечні для життя тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз при застосуванні мелоксикаму. Пацієнти повинні бути проінформовані про ознаки та симптоми тяжких уражень і уважно стежити за реакціями шкіри. Найбільший ризик виникнення синдрому Стівенса-Джонсона або токсичного епідермального некролізу існує протягом перших тижнів лікування. Якщо у пацієнта присутні симптоми або ознаки синдрому Стівенса-Джонсона або токсичного епідермального некролізу (наприклад, шкірний висип, що прогресує часто з пухирцями або ураженням слизової оболонки), потрібно припинити лікування мелоксикамом. Важливо якнайшвидше діагностувати і припинити застосування будь-яких препаратів, що можуть спричинити тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз. З цим пов'язаний кращий прогноз при тяжких ураженнях шкіри. Якщо у пацієнта виявили синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз при використанні мелоксикаму, застосування препарату не можна відновлювати у будь-який час у майбутньому.
Анафілактичні реакції.
Як і при застосуванні інших НПЗП, анафілактичні реакції можуть спостерігатися у пацієнтів без відомої реакції на МОВАЛІС. МОВАЛІС не слід застосовувати пацієнтам з аспіриновою тріадою. Даний симптоматичний комплекс зустрічається у пацієнтів з астмою, у яких повідомлялося про риніти з або без назальних поліпів або у яких проявлявся тяжкий, потенційно летальний бронхоспазм після застосування аспірину або інших НПЗП. Слід вжити заходів невідкладної допомоги при виявленні анафілактоїдної реакції.
Параметри печінки та функція нирок.
Як і при лікуванні більшістю НПЗП, описано поодинокі випадки підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові, підвищення рівня білірубіну в сироватці крові або інших параметрів функції печінки, як і підвищення креатиніну в сироватці крові та азоту сечовини крові, та інші відхилення лабораторних показників. У більшості випадків ці відхилення були незначні і мали тимчасовий характер. При значному або стійкому підтвердженні таких відхилень застосування мелоксикаму слід припинити та провести контрольні тести.
Функціональна ниркова недостатність.
НПЗП шляхом пригнічення судинорозширювального впливу ниркових простагландинів можуть індукувати функціональну ниркову недостатність внаслідок зниження клубочкової фільтрації. Цей побічний ефект є дозозалежним. На початку лікування або після збільшення дози рекомендується ретельне спостереження діурезу та ниркової функції у пацієнтів із такими факторами ризику:
  • літній вік;
  • супутнє застосування з інгібіторами АПФ, антагоністами ангіотензину ІІ, сартанами, діуретиками (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
  • гіповолемія (будь-якого генезу);
  • застійна серцева недостатність;
  • ниркова недостатність;
  • нефротичний синдром;
  • люпус нефропатія;
  • тяжкий ступінь печінкової дисфункції (сироватковий альбумін < 25 г/л або ≥ 10 за класифікацією Чайлд-П'ю).
У поодиноких випадках НПЗП можуть призводити до інтерстиціальних нефритів, гломерулонефритів, ренальних медулярних некрозів або нефротичних синдромів.
Доза мелоксикаму для пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, не повинна перевищувати 7,5 мг. Пацієнтам з нирковою недостатністю від легкого до помірного ступеня дозу можна не знижувати (рівень кліренсу креатиніну більше 25 мл/хв).
Затримка натрію, калію та води.
НПЗП можуть посилити затримку натрію, калію та води і вплинути на натрійуретичні ефекти діуретиків. Крім того, може спостерігатися зниження антигіпертензивного ефекту гіпотензивних лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Тому як результат у чутливих пацієнтів можуть прискорюватися або загострюватися набряк, серцева недостатність або артеріальна гіпертензія. Тому пацієнтам із такими ризиками рекомендується проведення клінічного моніторингу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Протипоказання»).
Гіперкаліємія.
Гіперкаліємії може сприяти цукровий діабет або одночасне застосування лікарських засобів, що підвищують каліємію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У таких випадках потрібно регулярно проводити контроль рівнів калію.
Комбінація з пеметрекседом
У пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю, які отримують пеметрексед, лікування мелоксикамом потрібно призупинити принаймні на 5 днів до введення пеметрекседу, в день введення, і щонайменше на 2 дні після введення (див розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Інші попередження та заходи безпеки.
Побічні реакції часто гірше переносять пацієнти літнього віку, слабкі або ослаблені хворі, які потребують ретельного нагляду. Як і при лікуванні іншими НПЗП, потрібно бути обережними щодо хворих літнього віку, в яких більш імовірне зниження функції нирок, печінки та серця. Пацієнти літнього віку мають вищу частоту виникнення побічних реакцій до НПЗП, особливо шлунково-кишкових кровотеч та перфорацій, що можуть бути летальними (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Meлоксикам, як і будь-який інший НПЗП, може маскувати симптоми інфекційних захворювань.
Застосування мелоксикаму може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення прийому мелоксикаму (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
До складу таблеток МОВАЛІС по 7,5 мг та 15 мг входить лактоза, тому цей препарат не рекомендується приймати пацієнтам з рідкісною вродженою непереносимістю галактози, з дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози чи галактози.
Маскування запалення та гарячки.
Фармакологічна дія МОВАЛІСУ щодо зменшення гарячки та запалення може ускладнити діагностику при підозрюваному неінфекційному больовому стані.
Лікування кортикостероїдами.
МОВАЛІС не може бути ймовірним замісником кортикостероїдів при лікуванні кортикостероїдної недостатності.
Гематологічні ефекти.
Анемія може спостерігатися у пацієнтів, які отримують НПЗП, включаючи МОВАЛІС. Це може бути пов'язано з затримкою рідини, шлунково-кишковою кровотечею невідомого походження або макроскопічною або неповністю описаним впливом на еритропоез. Пацієнтам при довготривалому лікуванні НПЗП, включаючи МОВАЛІС, слід контролювати гемоглобін або гемокрит, якщо наявні симптоми та ознаки анемії.
НПЗП гальмують агрегацію тромбоцитів та можуть подовжити час кровотечі у деяких пацієнтів. На відміну від аспірину, їх вплив на функцію тромбоцитів кількісно менший, короткочасний та оборотний. Слід ретельно контролювати стан пацієнтів, які приймають МОВАЛІС та у яких можливі побічні впливи щодо змін у функції тромбоцитів, зокрема розлади згортання крові, або пацієнтів, які отримують антикоагулянти.
Застосування пацієнтам з наявною астмою.
Пацієнти з астмою можуть мати аспірин-чутливу астму. Застосування аспірину у пацієнтів з аспірин-чутливою астмою асоційоване з тяжким бронхоспазмом, який може бути летальним. З огляду на перехресну реакцію, включаючи бронхоспазм, між аспірином та іншими НПЗП МОВАЛІС не слід застосовувати пацієнтам чутливим до аспірину, та слід обережно призначати пацієнтам з наявною астмою.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Спеціальних досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами немає. Однак на основі фармакодинамічного профілю та побічних реакцій, що спостерігалися, можна припустити, що мелоксикам схильний не впливати або мати незначний вплив на зазначену діяльність. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися розлади функції зору, включаючи нечіткість зору, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження щодо взаємодії проводилися лише за участю дорослих.
Ризики, пов'язані з гіперкаліємією
Деякі лікарські засоби або терапевтичні групи можуть сприяти гіперкаліємії: калієві солі, калійзберігаючі діуретики, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів ангіотензину II, нестероїдні протизапальні препарати, (низькомолекулярні або нефракціоновані) гепарини, циклоспорин, такролімус і триметоприм.
Початок гіперкаліємії може залежати від того, чи є пов'язані з нею чинники. Ризик появи гіперкаліємії зростає у разі, якщо вищезгадані лікарські засоби застосовуються супутньо з мелоксикамом.
Фармакодинамічні взаємодії.
Інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та ацетилсаліцилова кислота. Не рекомендується комбінація з іншими НПЗП (див. розділ «Особливості застосування»), включаючи ацетилсаліцилову кислоту в дозах ≥ 500 мг за один прийом або ≥ 3 г загальної добової дози.
Кортикостероїди (наприклад глюкокортикоїди). Одночасне застосування з кортикостероїдами потребує обережності через підвищений ризик кровотечі або появи виразок у шлунково-кишковому тракті.
Антикоагулянти або гепарин . Значно підвищується ризик кровотеч внаслідок пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки. НПЗП можуть посилювати ефекти антикоагулянтів, таких як варфарин (див. розділ «Особливості застосування»). Не рекомендується одночасне застосування НПЗП та антикоагулянтів або гепарину в геріатричній практиці або в терапевтичних дозах (див. розділ «Особливості застосування»).
В інших випадках (наприклад, при профілактичних дозах) застосування гепарину потрібна обережність через підвищений ризик кровотеч. Необхідний ретельний контроль МНВ (міжнародного нормалізованого відношення), якщо доведена неможливість уникнення даної комбінації.
Тромболітичні та антиагрегаційні лікарські засоби: підвищений ризик кровотеч внаслідок пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) . Підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі.
Діуретики, інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину ІІ. НПЗП можуть знижувати ефект діуретиків та інших антигіпертензивних лікарських засобів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад пацієнти з дегідратацією або пацієнти літнього віку з порушенням функції нирок) одночасне застосування інгібіторів АПФ або антагоністів ангіотензину ІІ та лікарських засобів, що пригнічують циклооксигеназу може призвести до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай є оборотною. Тому комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнтам необхідно отримувати адекватну кількість рідини, а також слід контролювати ниркову функцію після початку сумісної терапії та періодично надалі (див. розділ «Особливості застосування»).
Інші антигіпертензивні лікарські засоби (наприклад бета-адреноблокатори). Як і для нижчезазначених лікарських засобів, можливе зниження антигіпертензивного ефекту бета-блокаторів (внаслідок пригнічення простагландинів із судинорозширювальним ефектом).
Інгібітори кальциневрину (наприклад циклоспорин, такролімус). Нефротоксичність інгібіторів кальциневрину може посилюватися НПЗП внаслідок медіації ефектів ниркових простагландинів. Під час лікування слід контролювати ниркову функцію. Рекомендований ретельний контроль функції нирок, особливо у пацієнтів літнього віку.
Деферасірокс.
Супутнє застосування мелоксикаму і деферасіроксу може підвищити ризик шлунково-кишкових побічних реакцій. Слід виявляти обережність при комбінуванні цих лікарських засобів.
Фармакокінетична взаємодія: вплив мелоксикаму на фармакокінетику інших лікарських засобів.
Літій. Є дані щодо НПЗП, які підвищують рівень концентрації літію у плазмі крові (внаслідок зниження ниркової екскреції літію), які можуть досягнути токсичних величин. Одночасне застосування літію та НПЗП не рекомендовано (див. розділ «Особливості застосування»). Якщо комбінована терапія необхідна, слід ретельно контролювати вміст літію у плазмі крові на початку лікування, при підборі дози та при припиненні лікування мелоксикамом.
Метотрексат. НПЗП можуть зменшувати тубулярну секрецію метотрексату, тим самим підвищуючи концентрацію його у плазмі крові. З цієї причини не рекомендується супутньо застосовувати НПЗП пацієнтам, які приймають високу дозу метотрексату (понад 15 мг/тиждень) (див. розділ «Особливості застосування»). Ризик взаємодії НПЗП і метотрексату слід враховувати також пацієнтам з низькою дозою метотрексату, зокрема пацієнтам з порушеною функцією нирок. У разі, коли потрібне комбіноване лікування, необхідно контролювати показники аналізу крові та функції нирок. Слід дотримуватися обережності, коли прийом НПЗП і метотрексату триває 3 дні поспіль, оскільки плазмовий рівень метотрексату може підвищитись та посилити токсичність. Хоча фармакокінетика метотрексату (15 мг/тиждень) не зазнала впливу супутнього лікування мелоксикамом, слід вважати, що гематологічна токсичність метотрексату може зростати при лікуванні НПЗП (див. інформацію, наведену вище) (див. розділ «Побічні реакції»).
Пеметрексед . При супутньому застосуванні мелоксикаму з пеметрекседом у пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 45 до 79 мл/хв), прийом мелоксикаму слід призупинити на 5 днів до введення пеметрекседу, в день введення, і на 2 дні після введення. Якщо комбінація мелоксикаму з пеметрекседом необхідна, пацієнти повинні ретельно контролюватися, особливо щодо появи мієлосупресії та шлунково-кишкового побічних реакцій. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну нижче 45 мл/хв) супутнє застосування мелоксикаму з пеметрекседом не рекомендується.
У пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну ≥ 80 мл/хв), дози 15 мг мелоксикаму можуть знизити елімінацію пеметрекседу, а, отже, збільшити частоту виникнення побічних реакцій пов'язаних з пеметрекседом. Таким чином, слід виявляти обережність при призначенні 15 мг мелоксикаму одночасно з пеметрекседом для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну ≥ 80 мл / хв).
Фармакокінетична взаємодія: вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику мелоксикаму.
Холестирамін. Холестирамін прискорює виведення мелоксикаму внаслідок порушення внутрішньопечінкової циркуляції, тому кліренс мелоксикаму підвищується на 50 % і період напіввиведення знижується до 13±3 годин. Ця взаємодія є клінічно значущою.
Не виявлено клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі з антацидами, циметидином та дигоксином.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Моваліс – це нестероїдний протизапальний лікарський засіб (НПЗП) класу єнолієвої кислоти, що має протизапальний, аналгетичний та антипіретичний ефекти.
Мелоксикам виявив високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Як і для інших НПЗП, його точний механізм дії залишається невідомим. Однак є загальний механізм розвитку для всіх НПЗП (включаючи мелоксикам): пригнічення біосинтезу простагландинів, які є медіаторами запалення.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Мелоксикам добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту при пероральному застосуванні, абсолютна біодоступність препарату становить 90 % (капсули). Таблетки, суспензія для перорального застосування та капсули показали біоеквівалентність. Після разового застосування мелоксикаму максимальна концентрація в плазмі крові досягається протягом 5-6 годин для твердих пероральних форм (капсули і таблетки).
При багаторазовому дозуванні стабільні концентрації досягаються на 3-5 добу. Дозування 1 раз на добу призводить до середньої концентрації в плазмі крові з відносно малими коливаннями піків: у межах 0,4-1,0 мкг/мл для 7,5 мг та 0,8-2,0 мкг/мл для 15 мг відповідно (C min і С max у стабільному стані відповідно). Середні концентрації мелоксикаму в плазмі крові в стабільному стані досягаються протягом 5-6 годин для таблеток, капсул та суспензії для перорального застосування відповідно.
Одночасне вживання їжі або застосування неорганічних антацидів не впливає на абсорбцію препарату.

Розподіл . Мелоксикам дуже сильно зв'язується з білками плазми, головним чином з альбуміном (99 %). Мелоксикам проникає в синовіальну рідину, концентрація в якій у половину менша, ніж у плазмі крові. Об'єм розподілу низький, у середньому 11 л після внутрішньом'язового або внутрішньовенного застосування, і показує індивідуальні відхилення в межах 7-20 %. Об'єм розподілу після застосування багаторазових пероральних доз мелоксикаму (від 7,5 до 15 мг) становить 16 л з коефіцієнтом відхилення в межах від 11 до 32 %.

Біотрансформація. Мелоксикам підлягає екстенсивній біотрансформації у печінці.
В сечі було ідентифіковано чотири різних метаболіти мелоксикаму, що є фармакодинамічно неактивними. Основний метаболіт 5'-карбоксимелоксикам (60 % дози) формується шляхом окислення проміжного метаболіту 5'-гідроксиметилмелоксикаму, що також виділяється меншою мірою (9 % дози). Дослідження in vitro припускають, що CYP 2C9 відіграє важливу роль у процесі метаболізму, тоді як CYP 3А4 ізоензими сприяють меншою мірою. Активність пероксидази у пацієнтів, можливо, відповідальна за два інших метаболіти, які становлять 16 % та 4 % призначеної дози відповідно.
Елімінація. Виведення мелоксикаму відбувається в основному у формі метаболітів у рівних частинах з сечею та калом. Менше 5 % добової дози виділяється у незміненому стані з калом, незначна кількість виділяється з сечею. Період напіввиведення змінюється від 13 до 25 годин після перорального, внутрішньом'язового та внутрішньовенного застосування. Плазмовий кліренс становить близько 7-12 мл/хв після разової пероральної дози, внутрішньовенного або ректального застосування.
Лінійність дози. Мелоксикам виявляє лінійну фармакокінетику в межах терапевтичної дози від 7,5 мг до 15 мг після перорального та внутрішньом'язового застосування.
Особливі групи хворих.
Пацієнти з печінковою/нирковою недостатністю. Печінкова та ниркова недостатність від легкого до помірного ступеня суттєво не впливають на фармакокінетику мелоксикаму. Пацієнти з помірним ступенем ниркової недостатності мали значно вищий загальний кліренс. Знижене зв'язування з білками плазми крові спостерігалося у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю. При термінальній нирковій недостатності збільшення об'єму розподілу може призвести до збільшення концентрації вільного мелоксикаму. Не слід перевищувати добову дозу 7,5 мг (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку чоловічої статі середні фармакокінетичні параметри подібні до таких у молодих добровольців чоловічої статі. У пацієнтів літнього віку жіночої статі значення AUC вищі і період напіввиведення довший порівняно з такими у молодих добровольців обох статей. Середній кліренс плазми у рівноважному стані у пацієнтів літнього віку був трохи нижчий, ніж у молодих добровольців.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки від пастельно-жовтого до лимонно-жовтого кольору. З одного боку опуклі, зі скошеними краями та маркуванням символу компанії. З іншого боку з лінією розлому навпіл та кодом. Поверхня таблетки може бути злегка шершавою.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання .
Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка .
Для дозування 7,5 мг: по 10 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній коробці;
для дозування 15 мг: по 10 таблеток у блістері, по 1 або 2 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску . За рецептом.
Виробник.
Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ/ Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG.
Місцезнаходження.
Бінгер Штрассе 173, 55216 Інгельхайм на Рейні, Німеччина/
Binger Strasse 173, 55216 Ingelheim am Rhein, Germany.
або
Виробник.
Берінгер Інгельхайм Еллас А.Е./ Boehringer Ingelheim Ellas AE
Місцезнаходження.
5-й км Пайаніа-Маркопоуло, 19400 Коропі Атика, Греція/
5th km Paіаnia-Markopoulo, Koropi Attiki, 19400, Greece.
МЕЛОКСИКАМ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа