В корзине нет товаров
ПРЕСТАРИУМ 10 мг табл. п/плен. оболочкой контейнер №30

ПРЕСТАРИУМ 10 мг табл. п/плен. оболочкой контейнер №30

rx
Код товара: 88677
Производитель: Servier (Франция)
2 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
PRESTORY ® 2,5 мг (Prestarium ® 2,5 мг)
Prestar ® 5 мг (Prestarium ® 5 мг)
Prestar ® 10 мг (Prestarium ® 10 мг)
Место хранения:
Prestarium ® 2,5 мг:
Активное вещество: 1 таблетка содержит аргинина периндоприла 2,5 мг, что соответствует 1,6975 мг периндоприла;
Вспомогательные вещества : моногидрат лактозы, стеарат магния, мальтодекстрин, кремниевой коллоидный гидрофобный, старальглизма натрия (тип A), глицерин (E 422A), гипромелоза (E 464), Macroool 6000, диоксид титана (E 171);
Prestarium ® 5 мг:
Активное вещество: 1 таблетка содержит период аргинина 5 мг, что соответствует 3,395 мг периндоприла;
Вспомогательные вещества : моногидрат лактозы, стеарат магния, мальтодекстрин, силиконовый коллоидный гидрофобный, натриевый старгликолят (тип A), глицерин (E 422A), гипромелоза (E 464), Macroool 6000, диоксид титана (E 171), медный хлорофильлин (E 141II), ;
Prestarium ® 10 мг:
Активное вещество: 1 таблетка содержит период аргинина 10 мг, что соответствует 6,790 мг перингоприла;
Вспомогательные вещества : моногидрат лактозы, стеарат магния, мальтодекстрин, силиконовый коллоидный гидрофобный, натриевый старгликолят (тип A), глицерин (E 422A), гипромелоза (E 464), Macroool 6000, диоксид титана (E 171), медный хлорофильлин (E 141II), Отказ
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Фармакотерапевтическая группа. Ингибиторы ангиотензина трансформируют фермент (туз).
Код УАТС C09A A04.
Клинические характеристики.
Индикация.
  • Артериальная гипертония.
  • Сердечная недостаточность.
  • Предотвращение повторного инсульта у пациентов с цереброваскулярными заболеваниями.
  • Профилактика сердечно-сосудистых осложнений у пациентов с документированной стабильной ишемической болезнью сердца.
  • Долгосрочное лечение снижает риск инфаркта миокарда и сердечной недостаточности (на основе результатов Европы).
Противопоказание.
  • Повышенная чувствительность к периндоприлу или к любому из вспомогательных веществ, или для любого другого ингибитора ACE;
  • ангионевротический отек в анамнезе после применения ингибитора ACE;
  • идиопатические или наследственные ангионевротические отеки;
  • Беременные или женщины, которые планируют забеременеть (см. «Приложение во время беременности или грудного вскармливания»).
Способ применения и доза.
Для перорального использования.
2,5 мг таблетки (Prestamium ® 2,5 мг) и 10 мг (Prestamium ® 10 мг) не подвержены разделению. Таблетки для 5 мг (Prestamium ® 5 мг) подвержены разделению.
Таблетки рекомендуются, чтобы занять 1 раз в день по утрам перед едой.
Доза выбирается индивидуально, в зависимости от показателей артериального давления (см. Раздел «Особенности применения»).
Артериальная гипертония .
Периндоприл аргинин может быть предписан в монотерапии или в сочетании с препаратами других классов антигипертензивных агентов.
Рекомендуемая начальная доза составляет 5 мг 1 раз в день утром.
Пациенты с высокой активностью системы ренин-ангиотензин-альдостерона (особенно пациенты с реноплавильной гипертензией, нарушением водного электролита баланса, сердечная декомпенсация или тяжелая гипертония) могут подвергаться чрезмерному снижению артериального давления после принятия первой дозы. Такие пациенты рекомендуются начать лечение дозы 2,5 мг и началом терапии под наблюдением врача.
Доза может быть повышена до 10 мг 1 раз в день после 1 месяца лечения.
В начале использования аргинина возможна возникновение симптоматической артериальной гипотензии; Это, скорее всего, примут диуретики одновременно. Такие пациенты начинают лечение периндоприлом с осторожностью, поскольку они могут иметь дефицит воды и / или соли.
Если возможно, диуретики должны быть остановлены за 2-3 дня до лечения периндоприла аргинина (см. Раздел «Особенности применения»).
Пациенты с артериальной гипертензией, которые не могут быть остановлены с использованием диуретиков, лечение следует запускать в дозе 2,5 мг. Такие пациенты должны следить за функцией почек и уровней калия в сыворотке. Дальнейшее увеличение дозы аргинина периндоприла должно проводиться в зависимости от показателей артериального давления. При необходимости мочегонной терапии могут быть восстановлены.
Пациенты летнего возраста   Лечение должно быть запущено в дозе 2,5 мг, что можно увеличить до
5 мг после 1 месяца лечения, а затем при необходимости до 10 мг с учетом функции почек (см. Таблицу, приведенную ниже).
Симптоматическая сердечная недостаточность.
Пациенты с сердечной недостаточностью, которую аргинин периндоприл обычно предписывается одновременно с диуретиками, которые выделяют калий и / или дигоксин, а / или лечение β-блокатора, рекомендуется начать с тщательного медицинского надзора и от начальной дозы 2,5 мг, которая принимается утром. Через 2 недели при условии хорошей переносимости доза увеличивается до 5 мг 1 раз в день. Доза выбирается индивидуально в зависимости от клинического состояния пациента.
Пациенты с тяжелой сердечной недостаточностью и другими пациентами с высоким риском (пациенты с функцией почек и тенденция к уровням электролита, пациенты, получающие одновременному терапии с диуретиками и / или вазодилататорами), следует запускать лечение, следует запускать под тщательным медицинским наблюдением (см. Раздел «Особенности применения»).
У пациентов с высоким риском симптоматической артериальной гипотензии, а именно, пациенты с дефицитом электролитов с гипонатромом или без гиповолемии, пациенты с гиповолемией или тех, кто получил интенсивную диуретико-терапию, должны быть скорректированы вышеупомянутыми состояниями, если это возможно, на назначение Наркотик. Артериальное давление, функция почек и уровень калия в сыворотке следует тщательно контролировать как до, так и во время лечения (см. Раздел «Особенности применения»).
Предотвращение повторного инсульта у пациентов с цереброваскулярными заболеваниями .
Рекомендуемая исходная доза составляет 2,5 мг (½ presty Prestamium ® 5 мг) 1 раз в день утром. Через 2 недели доза увеличивается до 5 мг (1 таблетка предварительного старания ® 5 мг) 1 раз в день по утрам.
Если после 2 недель лечения пациент Prestamium ® 5 мг требует дополнительного контроля артериального давления, индапамид можно вводить в дозе 1 таблетки в день. Лечение может быть запущено в любое время от 2 недель до нескольких лет после первичного инсульта.
Профилактика сердечно-сосудистых осложнений у пациентов с документированной стабильной ишемической болезнью сердца.
Долгосрочное лечение снижает риск инфаркт миокарда и сердечной недостаточности (по результатам 4-летнего исследования Европы). Prestarium ® 10 мг (1 таблетку в день) предназначен для долгосрочного лечения пациентами с документом, подтвержденным ишемическим сердечным заболеванием, несмотря на сопутствующие заболевания, возраст и дополнительную терапию.
Лечение начинается с препарата Prestarium ® 5 мг (1 таблетка в день утром). Через 2 недели при условии хорошей переносимости доза увеличивается до 10 мг для долгосрочного введения препарата Prestarium ® 10 мг 1 таблетки в день утром.
Пациенты летнего возраста, в которых документировали ишемические сердечные заболевания, лечение должно быть запущено в дозе 2,5 мг (½ Presty Prestamium ® 5 мг) 1 раз в день утром; Через неделю доза увеличивается до 5 мг (1 таблетка препарата Prestamium ® 5 мг); Через 2 недели при условии хорошей переносимости доза увеличивается до 10 мг (Prestamium ® 10 мг, 1 таблетка в день) и начать долгосрочную обработку.
Выбор дозы с почечной недостаточностью .
Дозировка для пациентов с почечной недостаточностью должна основываться на клиренсе креатинина, как указано в таблице ниже:
Таблица 1 : Выбор дозы с почечной недостаточностью
Заливание креатинина (мл / мин)

Рекомендуемая дозировка

Cl cr ≥ 60
5 мг в день
30 <CL CR <60
2,5 мг в день
15 <cl cr <30
2,5 мг в день
Пациенты в гемодиализе *
Cl cr <15
2,5 мг в день диализа
* Dialisis Clearance составляет 70 мл / мин. Пациенты в дозе гемодиалисиса следует принимать после гемодиализа.
Выбор доз для недостаточности печени.
Пациенты с печеночной недостаточностью не требуют отбора дозы препарата (см. Разделы «Особенности применения» и «Фармакокинетика»).
Неблагоприятные реакции.
При нанесении периндоприла наблюдаются следующие побочные эффекты, приведенные со следующей частотой: очень частое (> 1/10); Частые (> 1/100, <1/10), редкие (> 1/1000, <1/100), редкие (> 1/10 000, <1/1000), очень редко (<1/10 000); Частота неизвестна (не может быть определена в соответствии с доступной информацией).
Из системы крови и лимфатической системы:
Очень редкость: снижение гемоглобина и гематокрита, тромбоцитопении, лейкопении / нейтропении, случаев агранулоцитоза или пангиторепении. У пациентов с врожденным отказом фермента
G-6PDH (глюкоза-6-фосфатная дегидрогеназа) очень редко возможна возникновение случаев гемолитической анемии (см. Раздел «Особенности применения»).
С стороны метаболизма и метаболизма:
Частота неизвестна: гипогликемия (см. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
По психике:
Нечасто: нарушение настроения, сна.
По нервной системе:
Частое: головная боль, головокружение, головокружение, парестезия.
Очень редко: запутанное сознание.
По стороне системы:
Частые: нарушение зрения.
На стороне слушания и лабиринта:
Частые: звонит в уши.
От серка я:
Очень редкость: аритмия, стенокардия и инфаркт миокарда могут возникнуть в результате чрезмерного снижения артериального давления с больными к высоким рискам (см. Раздел «Особенности применения»).
Из системы кровообращения:
Частое : артериальная гипотензия и эффекты, связанные с ним.
Очень редко: инсульт может возникнуть в результате чрезмерного снижения артериального давления в пациентах с высоким риском (см. Раздел «Особенности применения»).
Частота неизвестна: васкулит.
Из респираторной системы, груди и средостереных органов:
Частые: кашель, одышка.
Нечасто: бронхоспазм.
Очень редко: эозинофильная пневмония, ринит.
Из желудочно-кишечного тракта:
Частые: тошнота, рвота, боль в животе, порча вкуса (дисогузия), диспепсия, диарея, запор.
Нечасто: чувствую себя сухим во рту.
Очень редко: панкреатит.
С стороны гепатобилиарной системы:
Очень редкий: цитолитический или холестастический гепатит (см. Раздел «Особенности применения»).
От кожи и подкожной клетки:
Частые: кожные сыпы, зуд.
Узкие: ангионевротические отеки лица, конечностей, губ, слизистые оболочки, язычок, вокальный зазор и / или гортани, варрин (см. Раздел «Особенности применения»).
Очень редко: мультиформная эритема.
Со стороны скелет-мышц и соединительной ткани:
Частые: судороги мышц.
Из почек и мочевых систем:
Нечасто: почечная недостаточность.
Очень редко: острая почечная недостаточность.
Из репродуктивной системы и молочной железы в железы:
Нечасто: импотенция.
Общие нарушения и условия назначения:
Частые: астения.
Нечасто: потливость.
Лабораторные показатели :
Можно увеличить мочевину крови и креатинина в сыворотке, появление гиперкалия, которое обратимо после отмены, особенно у пациентов с почечной недостаточностью, тяжелой сердечной недостаточностью и гипертензией. Редко происходит увеличение ферментов печени и уровни билирубина в плазме крови.
Клинические исследования:
Во время рандомизированного исследования Европы информации была собрана только о серьезных случаях побочных реакций. У небольшим количеством пациентов были обнаружены серьезные побочные реакции: 16 (0,3%) из 6122 пациентов в группе периндоприл и 12 (0,2%) от 6107 пациентов в группе пациентов, получающих плацебо. Среди пациентов, получающих периндоприл, гипотензия наблюдалась у 6 пациентов, ангионеротические отеки - у 3 пациентов и внезапное прекращение сердца - у 1 пациента. Из тех пациентов, которые прекратили участие в исследовании, большую часть 6,0% (n = 366) жаловалось на кашель, артериальную гипотензию или любую другую интенсивность антигинцилрила по сравнению с
2,1% (n = 129) пациентов принимает плацебо.
Передозировка.
Информация о передозировке периндоприла недостаточно. Симптомы, связанные с передозировкой ингибиторов ACE, могут быть следующими: артериальная гипотензия, циркуляторный шок, баланс электролита, почечная недостаточность, гипервентиляция, тахикардия, ускоренное сердцебиение, брадикардия, головокружение, беспокойство, кашель и др.
При передозировке рекомендуется внутривенное введение раствора хлорида натрия 0,9%
(9 мг / мл). В случае артериальной гипотензии пациент должен обеспечить горизонтальное положение с низкой изголовкой. В случае возможностей следует предусмотреть инфузию ангиотензина II и / или внутривенного введения катехоламинов. Периндоприл можно удалить из системной циркуляции с гемодиалисисом (см. Раздел «Особенности применения»). В случае устойчивости к лечению брадикардии показано использование искусственного ритма водителя. Необходимо установить постоянный мониторинг в соответствии с основными показателями жизни, концентрации электролитов и креатинина в сыворотке.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Беременность:
Лечебный продукт противопоказан для использования беременных или женщин, которые планируют забеременеть. Если беременность подтверждается во время лечения этого лекарственного средства, он должен быть немедленно остановлен и заменен другим лекарственным средством, разрешенным использовать у беременных женщин.
В случае, если женщина взяла ингибитор ACE во время II триместра беременности, ребенок рекомендуется проводить ультразвуковое исследование костей почек и черепа. Новорожденные, чьи матери получили ингибиторы ACE во время беременности, должны находиться под тщательным надзором из-за возможности артериальной гипотензии.
Кормление груди: не рекомендуется использование аргинина периндоприла в период грудного вскармливания из-за отсутствия данных о его проникновении в грудное молоко. Во время кормления грудью желательно назначить альтернативное лечение более исследованным профилем безопасности, особенно при подаче новорожденного или преждевременного младенца.
Дети.
Эффективность и безопасность детей и подростков не изучались. Следовательно, периндоприл аргинин не рекомендуется назначать детей и подростков.
Особенности приложения.
Стабильная ишемическая болезнь сердца:
В случае, если в течение первого месяца лечения произошло эпизод нестабильной стенокардии (любая тяжесть), необходимо тщательно взвесить соотношение риска / выгоды перед решением проблемы непрерывной терапии.
Артериальная гипотензия.
Прием ингибиторов ACE может привести к снижению артериального давления. Симптоматическая артериальная гипотензия наблюдается редко у пациентов с неосложненной артериальной гипертонией и скорее всего у пациентов с гиповолемией, те, кто получают диуретики, находятся на диете с различными солью, у пациентов в диализе, у пациентов с диареей или рвотой, или пациентами С тяжелой ренино-зависимой артериальной гипертензией (см. Разделы «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия» и «боковые реакции»). Симптоматическая артериальная гипотензия более вероятна у пациентов с симптоматической сердечной недостаточностью с сопутствующей почечной недостаточностью или без него. Появление симптоматической артериальной гипотензии, скорее всего, у пациентов с более тяжелой степенью сердечной недостаточности принимает высокие дозы петлевых диуретиков, имеющих гипонатриемию или почечную недостаточность функциональной природы. Для снижения риска симптоматической артериальной гипотензии во время начала терапии и на этапе набора, пациенты должны находиться под тщательным надзором врача (см. Разделы «Способ применения и дозы» и «боковые реакции»). Такие же оговорки существуют для пациентов с ишемическими заболеваниями сердца или цереброваскулярными заболеваниями, в которых чрезмерное снижение артериального давления может вызвать инфаркт миокарда или инсульт.
В случае артериальной гипотензии пациент должен обеспечивать горизонтальное положение и, при необходимости, вводить внутривенно 0,9% (9 мг / мл) раствор хлорида натрия.
Переходная гипотензия не является противопоказанием для дальнейшего применения препарата, который обычно может использоваться без каких-либо препятствий после восстановления объема крови и увеличению кровяного давления.
У некоторых пациентов с застойной сердечной недостаточностью с нормальным или пониженным артериальным давлением периндоприл, аргинин может вызвать дополнительное снижение системного кровяного давления. Этот эффект предсказуемо и обычно не нуждается в аннулировании. Если артериальная гипотензия становится симптоматической, может появиться необходимость уменьшения дозы или аннулирования.
Аорты и митральные клапаны / гипертрофическая кардиомиопатия .
Как и другие ингибиторы ACE, аргинин периндоприл назначают с осторожностью пациентами с стенозом митрального клапана или препятствием левым желудочком (аортырный стеноз или гипертрофическую кардиомиопатию).
Почечная недостаточность.
У випадку ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) початкова доза периндоприлу призначається відповідно до кліренсу креатиніну пацієнта (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), а далі – залежно від відповіді пацієнта на лікування. Моніторинг калію та креатиніну є звичайним стандартом для таких пацієнтів (див. розділ «Побічні реакції»).
У пацієнтів із симптоматичною серцевою недостатністю артеріальна гіпотензія, що виникає на початку застосування інгібіторів АПФ, може призвести до порушення функції нирок, у деяких випадках – із виникненням гострої ниркової недостатності, яка зазвичай є оборотною.
У деяких пацієнтів з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки при застосуванні інгібіторів АПФ спостерігалося збільшення рівнів сечовини крові та креатиніну у сироватці крові, які зазвичай поверталися до норми після припинення лікування. Це особливо стосується пацієнтів із нирковою недостатністю. При наявності супутньої реноваскулярної гіпертензії ризик виникнення тяжкої артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності підвищується. У таких пацієнтів лікування слід починати під ретельним спостереженням лікаря з маленьких доз та з обережною титрацією доз. Враховуючи вищесказане, лікування діуретиками може сприяти виникненню артеріальної гіпотензії, тому їх потрібно відмінити та проводити моніторинг функції нирок у перші тижні лікування периндоприлу аргініном.
У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких до початку лікування не було виявлено реноваскулярних захворювань, розвивалося підвищення сечовини крові та креатиніну сироватки крові, зазвичай незначне та тимчасове, особливо коли периндоприлу аргінін призначали одночасно з діуретиком. Але це більш характерно для пацієнтів з уже існуючою нирковою недостатністю. Може стати необхідним зниження дози та/або відміна діуретика та/або периндоприлу аргініну.
Пацієнти, які знаходяться на гемодіалізі .
У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі з використанням високопроточних поліакрилових мембран та приймають супутню терапію інгібіторами АПФ, виникали реакції анафілактичного типу. Тому для таких пацієнтів необхідно прийняти рішення щодо використання іншого типу діалізних мембран або іншого класу антигіпертензивних препаратів.
Пацієнти після трансплантації нирки.
Досвід щодо призначення периндоприлу аргініну пацієнтам після нещодавно перенесеної операції з трансплантації нирки відсутній.
Гіперчутливість/ангіоневротичний набряк.
Повідомлялося про рідкі випадки виникнення ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосової щілини та/або гортані у пацієнтів, під час застосування інгібіторів АПФ, у тому числі периндоприлу аргініну (див. розділ «Побічні реакції»). Це може статися будь-коли під час лікування. У таких випадках необхідно терміново відмінити препарат і встановити відповідний нагляд за станом пацієнта до повного зникнення симптомів. У тих окремих випадках, коли набряк розповсюджується лише у зоні обличчя та губ, стан пацієнта, як правило, покращується без лікування. Призначення антигістамінних препаратів може бути корисним для зменшення симптомів.
Ангіоневротичний набряк, пов`язаний з набряком гортані, може призвести до летальних наслідків. У випадках, коли набряк розповсюджується на язик, голосову щілину або гортань, що спричиняє обструкцію дихальних шляхів, необхідно термінове проведення невідкладної терапії, яка може включати введення адреналіну та/або забезпечення прохідності дихальних шляхів.
Повідомлялося про рідкі випадки виникнення інтестинального ангіоневротичного набряку у пацієнтів під час лікування інгібіторами АПФ. У таких пацієнтів спостерігався абдомінальний біль (з нудотою або блюванням чи без них); у деяких випадках не спостерігалося попереднього ангіоневротичного набряку обличчя та рівень С-1 естерази був у нормі. Діагноз інтестинального ангіоневротичного набряку був встановлений під час комп'ютерної томографії черевної порожнини або ультразвукового дослідження, або під час хірургічного втручання. Після відміни інгібітору АПФ симптоми ангіоневротичного набряку зникали. Інтестинальний ангіоневротичний набряк необхідно виключити під час проведення диференційного діагнозу у пацієнтів з абдомінальним болем, які приймають інгібітори АПФ.
Анафілактоїдні реакції під час плазмаферезу ліпопротеїдів низької щільності (ЛНЩ).
Рідко у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час проведення плазмаферезу ліпопротеїдів низької щільності (ЛНЩ) з використанням декстрасульфату, можуть виникнути небезпечні для життя анафілактоїдні реакції. Розвитку анафілактоїдних реакцій можна уникнути, якщо перед проведенням кожного плазмаферезу тимчасово припиняти лікування інгібіторами АПФ.
Анафілактоїдні реакції під час десенсибілізуючої терапії .
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ під час десенсибілізуючого лікування препаратами, що містять бджолину отруту, можуть виникати анафілактоїдні реакції, які загрожують життю. Цих реакцій можна уникнути при тимчасовому припиненні застосування іАПФ, але реакції можуть виникнути знову при необережному проведенні провокаційних проб.
Печінкова недостатність.
Випадки, коли на фоні прийому інгібітору АПФ розвилася жовтяниця або відзначається підвищення рівня печінкових ферментів зустрічаються рідко. Таким пацієнтам необхідно припинити прийом інгібітору АПФ та отримати відповідне медичне обстеження і лікування (див. розділ «Побічні реакції»).
Нейтропенія/агранулоцитоз/тромбоцитопенія/анемія.
Серед пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, було зареєстровано випадки нейтропенії/агранулоцитозу, тромбоцитопенії та анемії. У пацієнтів з нормальною функцією нирок та при відсутності інших факторів ризику нейтропенія виникає рідко. Периндоприл слід призначати дуже обережно пацієнтам з колагенозами, під час терапії імуносупресорами, алопуринолом або прокаїнамідом, або при поєднанні цих обтяжуючих факторів, особливо якщо є порушення функції нирок. Якщо периндоприл призначати таким пацієнтам, рекомендується періодично контролювати кількість лейкоцитів у крові. Також пацієнти мають знати, що необхідно сповіщати про будь-який прояв інфекційного захворювання (біль у горлі, лихоманку).
Расовий фактор .
Інгібітори АПФ частіше спричиняють виникнення ангіоневротичного набряку у пацієнтів афро-американської раси, ніж у пацієнтів не афро-американської раси. Що, можливо, пояснюється низьким рівнем реніну у крові пацієнтів з артеріальною гіпертензією з популяції афро-американців.
Кашель .
Повідомлялося про виникнення кашлю на фоні терапії інгібіторами АПФ. За характеристиками кашель є непродуктивним, стійким та припиняється після відміни препарату. Кашель, викликаний прийомом інгібіторів АПФ, потрібно враховувати під час проведення диференційного діагнозу кашлю.
Якщо пацієнту планується хірургічне втручання або потрібна анестезія , необхідно повідомити анестезіолога про застосування будь-якого інгібітору АПФ. Лікування інгібітором АПФ необхідно припинити за добу до хірургічного втручання.
Гіперкаліємія.
У деяких пацієнтів з факторами ризику на фоні прийому інгібіторів АПФ, у тому числі периндоприлу аргініну, відзначалося збільшення концентрації калію у сироватці крові. До факторів ризику виникнення гіперкаліемії належать ниркова недостатність, погіршення функції нирок, вік (старше 70 років), сахарний діабет, інтеркурентні стани, такі як дегідратація, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз та одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків (наприклад, спіронолактон, еплеренон, триамтерен або амілорид), харчових добавок, що містять калій, або замінників солі з калієм; або ті пацієнти, що приймають інші препарати, які викликають підвищення концентрації калію у сироватці крові (наприклад, гепарин). Застосування харчових добавок, що містять калій, калійзберігаючих діуретиків або замінників солі з калієм, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок, може призвести до значного підвищення рівня калію у сироватці крові. Гіперкаліемія може спричинити виникнення серйозних, іноді фатальних аритмії. Якщо одночасне застосування периндоприлу та будь-якої з вищезазначених речовин вважається доречним, вони мають застосовуватись з обережністю та з частим моніторингом рівня калію у сироватці крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнти, хворі на цукровий діабет.
Пацієнтам, хворим на цукровий діабет, які приймають пероральні цукрознижувальні засоби або отримують інсулін, необхідно ретельно контролювати рівень глікемії протягом першого місяця терапії інгібіторами АПФ (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Літій.
Одночасний прийом літію та периндоприлу зазвичай не рекомендований (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Калійзберігаючі діуретики, харчові добавки, що містять калій або замінникі солі з калієм.
Одночасне застосування периндоприлу з калійзберігаючими діуретиками або харчовими добавками, що містять калій, не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Допоміжні речовини.
До складу препарату входить лактоза, тому пацієнтам з рідкою спадковою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози, недостатністю лактази Лаппа не рекомендується приймати периндоприлу аргінін.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Периндоприлу аргінін не чинить прямого впливу на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами. Але у деяких пацієнтів можуть виникати індивідуальні реакції, пов'язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами. Як результат, здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами може бути дещо зниженою.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Діуретики: у пацієнтів, які приймають діуретики, та особливо тих, у кого порушений водно-електролітний обмін, можливе надмірне зниження артеріального тиску після початку лікування інгібітором АПФ. Імовірність розвитку гіпотензивного ефекту знижується завдяки відміні діуретика, підвищенню об'єму циркулюючої крові або споживанню солі перед початком терапії периндоприлу аргініном. Лікування слід розпочинати з низьких доз та поступово їх збільшувати.
Калійзберігаючі діуретики, харчові добавки, що містять калій або замінникі солі з калієм. Калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, триамтерен або амілорид), харчові добавки, що містять калій або замінникі солі з калієм можуть спричинити значне підвищення рівня калію у сироватці крові. Вищезазначені препарати не рекомендовані для одночасного застосування з периндоприлом (див. розділ «Особливості застосування»). У разі одночасного призначення вищезазначених речовин їх слід застосовувати з обережністю та необхідно часто проводити моніторинг калію плазми крові.
Літій . При застосуванні інгібіторів АПФ з препаратами літію можливе оборотне підвищення концентрації літію у плазмі і, відповідно, підвищення ризику його побічної та токсичної дії. Застосування тіазидних діуретиків може збільшити ризик виникнення та збільшити ймовірність токсичності літію при застосуванні з інгібітором АПФ. Не рекомендується застосовувати периндоприл з препаратами літію. У разі доведеної необхідності такого призначення обов'язково ретельно контролювати рівень літію у плазмі крові.
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), включаючи а цетилсаліцилову кислоту 3 г/добу . Можливе послаблення антигіпертензивного ефекту під час одночасного застосування інгібіторів АПФ з НПЗЗ такими як: ацетилсаліцилова кислота у протизапальних дозах, інгібітори ЦОГ‑2, неселективні НПЗЗ. Одночасне застосування інгібіторів АПФ та НПЗЗ може призвести до збільшення ризику погіршення функції нирок, у тому числі імовірності розвитку гострої ниркової недостатності, підвищення рівня калію у плазмі крові, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок в анамнезі. Таку комбінацію слід призначати з обережністю, зокрема пацієнтам літнього віку.
Антигіпертензивні засоби та вазодилататори : одночасне застосування антигіпертензивних засобів може підвищити гіпотензивний ефект периндоприлу аргініну. Одночасне застосування з нітрогліцерином та іншими нітратами, або з іншими вазодилататорами може сприяти додатковому зниженню артеріального тиску.
Протидіабетичні засоби . Епідеміологічні дослідження припускають, що одночасне застосування інгібіторів АПФ та цукрознижувальних засобів (інсулін, пероральні цукрознижувальні засоби) може призвести до посилення цукрознижувального ефекту з ризиком розвитку гіпоглікемії. Найбільш вірогідно цей феномен може виникати у перші тижні комбінованого лікування та у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Одночасне застосування деяких анестетиків, трициклічних антидепресантів або антипсихотропних засобів з інгібіторами АПФ може призвести до подальшого зниження артеріального тиску (див. розділ «Особливості застосування»).
Симпатоміметики можуть послабляти антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ.
Периндоприлу аргінін можна застосовувати одночасно з ацетилсаліциловою кислотою (коли її призначають у якості тромболітика), тромболітиками, β‑блокаторами та/або нітратами .
Золото: нітратоподібна реакція (симптомами є: почервоніння обличчя, нудота, блювання та артеріальна гіпотензія) зустрічається рідко у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ, включаючи периндоприл, та ін'єкційні препарати золота (натрію ауротіомалат).
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Периндоприл – інгібітор ферменту, який перетворює ангіотензин І в ангіотензин ІІ (ангіотензинперетворювальний фермент АПФ). Перетворювальний фермент, або кіназа, це є екзопептидаза, яка робить можливим перетворення ангіотензину І у судинозвужувальний ангіотензин ІІ, а також спричиняє розпад вазодилататора брадикініну до неактивного гептапептиду. Інгібування АПФ призводить до зменшення концентрації ангіотензину ІІ у плазмі крові, що підвищує активність реніну у плазмі крові (за рахунок пригнічення негативного зворотного зв'язку на вивільнення реніну) та знижує секрецію альдостерону. Оскільки АПФ інактивує брадикінін, інгібірування АПФ також призводить до підвищення активності циркулюючої та місцевої калікреїнкінінової системи (і таким чином також призводить до активації системи простагландинів). Цей механізм дії зумовлює зниження артеріального тиску інгібіторами АПФ і частково відповідає за появу деяких побічних ефектів (наприклад, кашель).
Периндоприлу аргінін діє через свій активний метаболіт–периндоприлат. Інші ж метаболіти не демонструють активності у інгібуванні АПФ в експериментальних умовах.
Артеріальна гіпертензія .
Периндоприл ефективно знижує артеріальний тиск при всіх ступенях артеріальної гіпертензії: м'якій, помірній та тяжкій; зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску спостерігається як у положенні лежачи, так і у положенні стоячи.
Периндоприл зменшує опір периферичних судин, що призводить до зниження артеріального тиску. Внаслідок цього збільшується периферичний кровотік без впливу на частоту серцевих скорочень.
Як правило, збільшується і нирковий кровотік, у той час як швидкість клубочкової фільтрації (ШКР) зазвичай не змінюється.
Максимальний антигіпертензивний ефект розвивається через 4-6 годин після однократного прийому та зберігається щонайменше 24 години: співвідношення Т/Р (корито/пік – мінімальна ефективність/максимальна ефективність упродовж доби) периндоприлу становить 87-100 %.
Артеріальний тиск знижується швидко. У пацієнтів, які відповіли на лікування, нормалізація артеріального тиску відбувається протягом місяця та зберігається без виникнення тахіфілаксії.
У разі припинення застосування периндоприлу аргініну ефекту відміни не виникає.
Периндоприл зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
Клінічні дослідження довели, що периндоприл має судинорозширювальні властивості. Він покращує еластичність великих артерій та зменшує співвідношення товщини стінки до просвіту судини для малих артерій.
Додаткова терапія з тіазидним діуретиком має синергійний ефект. Комбінація інгібітору АПФ та тіазидного діуретика також зменшує ризик гіпокаліємії, спричиненої діуретиком.
Серцева недостатність .
Периндоприлу аргінін зменшує роботу серця шляхом зменшення перед- та післянавантаження на серце.
Дослідження за участю пацієнтів із серцевою недостатністю продемонстрували:
  • зменшення тиску наповнення правого та лівого шлуночків,
  • зниження системного периферичного опору,
  • збільшення серцевого індексу та покращання серцевого викиду.
У порівняльних дослідженнях перше призначення 2,5 мг периндоприлу аргініну пацієнтам із серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості не було пов'язане з будь-яким достовірним зниженням артеріального тиску порівняно з плацебо.
Пацієнти з цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі .
Мультицентрове інтернаціональне подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження PROGRESS визначило переваги 4-річного лікування периндоприлом (у монотерапії або у комбінації з індапамідом) щодо запобігання повторному інсульту у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі.
Первинною кінцевою точкою був інсульт.
Після 2 тижнів (періоду run-in) прийому периндоприлу тертбутиламіну у дозі 2 мг (що є еквівалентним периндоприлу аргініну 2,5 мг) 1 раз на добу та наступних 2 тижнів прийому у дозі 4 мг (що є еквівалентним периндоприлу аргініну 5 мг) 1 раз на добу, 6105 пацієнтів було рандомізовано на дві групи: в одній групі пацієнти приймали плацебо (n=3054), а в іншій периндоприл тертбутиламін 4 мг (що є еквівалентним периндоприлу аргініну 5 мг) у монотерапії або в комбінації з індапамідом (n=3051). Індапамід додавали пацієнтам, які мали показання до призначення діуретика та не мали протипоказань до його призначення.
Ця терапія призначалась на додаток до традиційного лікування інсульту та/або артеріальної гіпертензії або будь-яких інших патологічних станів.
Усі пацієнти, які приймали участь у дослідженні, мали цереброваскулярні захворювання в анамнезі (інсульт або транзиторна ішемічна атака) протягом останніх 5 років. Артеріальний тиск не був критерієм для включення у дослідження: 2916 пацієнтів були із артеріальною гіпертензією, 3189 пацієнтів були з нормальним артеріальним тиском.
Після 3,9 року (у середньому) спостереження артеріальний тиск систолічний/діастолічний зменшився у середньому на 9,0/4,0 мм рт. ст. та ризик повторних інсультів (як ішемічних так і геморагічних) достовірно знизився на 28 % (95 % CI [17;38], p<0,0001) порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо (10,1 % порівняно з 13,8 %).
Також відзначалося достовірне зниження ризику виникнення:
  • фатального або інвалідизуючого інсульту (4 % порівняно з 5,9 %, що відповідає зниженню ризику на 33 %);
  • загальної кількості значних кардіоваскулярних подій, які складаються з кардіоваскулярної смерті, нефатального інфаркту міокарда та нефатального інсульту (15 % порівняно з
19,8 %, що відповідає зниженню ризику на 26 %);
  • деменції, що виникає внаслідок інсульту (1,4 % порівняно з 2,1 %, що відповідає зниженню ризику на 34 %), та тяжких порушень когнітивної функції, що виникають унаслідок інсульту (1,6 % порівняно з 2,8 %, що відповідає зниженню ризику на 45 %);
  • значних коронарних подій, включаючи нефатальний інфаркт міокарда або смерть, що відбулася внаслідок ішемічної хвороби серця (3,8 % порівняно із 5 %, що відповідає зниженню ризику на 26 %).
Ці терапевтичні переваги спостерігались у пацієнтів незалежно від наявності/відсутності артеріальної гіпертензії, незалежно від віку, статі, типу інсульту або наявності цукрового діабету. Результати дослідження PROGRESS показали, що після 5-річного лікування можна уникнути виникнення одного інсульту серед кожних 23 пацієнтів та одного серйозного кардіоваскулярного ускладнення серед кожних 18 пацієнтів.
Пацієнти зі стабільною ІХС.
EUROPA – це міжнародне мультицентрове рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо- контрольоване клінічне дослідження, яке тривало 4 роки. 12218 пацієнтів віком старше 18 років були рандомізовані на групи: 6110 пацієнтів приймали 8 мг периндоприлу тертбутиламіну (що є еквівалентним периндоприлу аргініну 10 мг) та 6108 пацієнтів приймали плацебо. У дослідженні приймали участь пацієнти з підтвердженою ішемічною хворобою серця та без клінічно підтвердженої серцевої недостатності. Загалом, 90 % пацієнтів перенесли в анамнезі інфаркт міокарда та/або операцію з реваскулярізації. Більшість пацієнтів у дослідженні отримувала периндоприл на додаток до стандартної терапії: дезагрегантів, гіполіпідемічних препаратів та β-блокаторів.
Запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документованою стабільною ІХС .
У дослідженні EUROPA доведено що:
  • Престаріум ® 8 мг (10 мг) достовірно знижує ризик фатального та не фатального інфаркту міокарда на 24 % (p<0,001);
  • Престаріум ® 8 мг (10 мг) достовірно знижує ризик розвитку серцевої недостатності, яка потребує госпіталізації на 39 % (p=0,002).
Фармакокiнетика .
Після перорального прийому периндоприлу аргінін швидко всмоктується, максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 1 години. Період напіврозпаду периндоприлу у плазмі крові складає 1 годину.
Периндоприл є проліками. 27 % від загальної кількості прийнятого периндоприлу визначається в крові у вигляді активного метаболіту–периндоприлату. Крім активного метаболіту –периндоприлату, препарат утворює 5 метаболітів, які є неактивними. Максимальна концентрація периндоприлату у плазмі крові досягається через 3-4 години після прийому.
Прийом їжі зменшує перетворення периндоприлу у периндоприлат, отже, зменшується його біодоступність, тому добову дозу периндоприлу аргініну рекомендується приймати одноразово вранці перед їдою.
Відзначається лінійна залежність між дозою периндоприлу та його концентрацією у плазмі крові. Об'єм розподілу незв'язаного периндоприлату складає приблизно 0,2 л/кг. Зв'язування периндоприлату з білками плазми складає 20 %, головним чином з ангіотензинперетворювальним ферментом, але цей показник є дозозалежним. Периндоприлат виводиться із сечею. Період остаточного напіввиведення незв'язаної фракції складає приблизно 17 годин. Стадія рівноважної концентрації у плазмі крові настає через 4 дні від початку лікування.
Виведення периндоприлату уповільнюється у пацієнтів літнього віку, а також у пацієнтів із серцевою або нирковою недостатністю. Рекомендовано підбирати дозу для пацієнтів з нирковою недостатністю, враховуючи ступінь недостатності (кліренсу креатиніну).
Діалізний кліренс периндоприлату – 70 мл/хв.
Кінетика периндоприлу змінюється у хворих на цироз печінки: печінковий кліренс периндоприлу зменшується вдвічі. Однак кількість периндоприлату, що утворюється, не зменшується. Отже, таким хворим не потрібно коригувати дозу.
Фармацевтичні характеристики.
Основнi фiзико-хiмiчнi властивості:
Престаріум ® 2,5 мг: білого кольору, круглої форми, опуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Престаріум ® 5 мг: світло-зеленого кольору, довгастої форми таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням з одного боку та насічкою на обох краях. Престаріум ® 10 мг: зеленого кольору, круглої форми, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням з одного боку та з іншого.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати таблетки у щільно закритому контейнері. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 14 або по 30 таблеток у контейнері для таблеток; по 1 контейнеру для таблеток у коробці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
  1. Лабораторії Серв'є Індастрі, Франція/
Les Laboratoires Servier Іndustrie, France.
  1. Серв'є (Ірландія) Індастріс Лтд, Ірландія/
Servier (Ireland) Industries Ltd, Ireland.
Місцезнаходження.
  1. 905 рут де Саран 45520 Жіді, Франція/
905 route de Saran 45520 Gidy, France.
  1. Манілендз, Горей Роуд, Арклоу, Ко. Віклоу, Ірландія/
Moneylands, Gorey Road, Arklow, Co. Wicklow, Ireland.
ПЕРИНДОПРИЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа