Личный кабинет
РАЕНОМ табл. п/о 7,5 мг блистер №56
rx
Код товара: 522353
Производитель: Gedeon Richter (Венгрия)
1 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Rayeno.
Рана.
Место хранения:
Активный ингредиент: Ivavabins (в виде IVavradin Hydrobromide);
1 таблетка, покрытая кольцевой оболочкой, включающей IVABRADIN 5 мг, что соответствует 5,863 мг и канадскому гидробромиду или
1 таблетка, покрытая оболочкой пленки, содержит ивабрадин 7,5 мг, что соответствует 8,795 мг гидробромида;
Вспомогательные вещества : лактоза, маннит (E 421), мальтодекстрин, натрийный кроскармелоз, коллоидный диоксид кремния (E 551), стеарат магния;
Пленка: поливиниловый спирт (E 1203), тальк (E 553B), диоксид титана (E 171), Macroool / PEG 3350 (E 1521), метакрилатный сополимер (1: 1), железный желтый оксид (E 172), оксид железа красный (E 172), бикарбонат натрия (E 500).
Лекарственная форма . Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства:
Таблетки на 5 мг:
Светлые оранжевые таблетки овальных диоксида покрыты с помощью корпуса пленки, с двумя
«V» - как стойки для разделения по бокам, с гравировкой «CK3» с одной стороны, другая сторона без гравировки. Размер ~ 8,6 мм × 4,5 мм;
Таблетки 7,5 мг:
Светло-оранжевые круглые диоксидные таблетки покрыты с помощью корпуса пленки, с гравировкой «CK4» с одной стороны, другая сторона без гравировки. Диаметр ~ 6 мм.
Фармакотерапевтическая группа. Кардиология. Другая кардиология.
ATH CODE C01E B17.
Фармакологические свойства .
Фармакодинамика.
Механизм действия.
Ивавабарин - вещество, которое исключительно уменьшает частоту сердечных сокращений, действующая на драйвере сердечных сокращений путем селективного и специфического ингибирования I F -Channel, которое контролирует спонтанную диастолическую деполяризацию на уровне узла синуса путем регулирования частоты сердечных сокращений. Ивавабрин действует исключительно к синусовому узлу и не влияет на внутрилицу, атриовентрикулярно и внутрижелудочковую проводимость, уменьшение миокарда и реполяризации желудочкования.
Ивабрадин также может взаимодействовать с I h -кананой сетчатой сетки глаза, который похож на структуру с
I F -CHANNEL SINUS Сердечный узел. Это лежит в основе развития временного нарушения восприятия света из-за уменьшения реакции сетчатки на яркие светлые стимулы. Благодаря появлению триггерных обстоятельств (например, с внезапным изменением освещения), частичное торможение I H -Channel Andvabradin может привести к появлению визуальных явлений. Визуальные явления (фосфаты) описывают как временное увеличение яркости на ограниченной зоне зрения (см. Раздел «Побочные реакции»).
Фармакодинамические эффекты .
Главное фармакодинамическое свойство Ивабрадин является специфическим дозом-зависимым уменьшением сердечных сокращений (частота сердечных сокращений). Анализ снижения частоты сердечных сокращений при нанесенных дозах до 20 мг два раза в день показал тенденцию возникать эффект плато, что снижает риск тяжелой брадикардии <40 УД / мин (см. Раздел «Побочные реакции»).
При использовании в рекомендуемых терапевтических дозах частота сердечных сокращений уменьшается примерно на 10 UD / мин в состоянии покоя и при нагрузке. Это уменьшает рабочую нагрузку сердца и потребление кислорода миокардом. Ивавабарин не влияет на внутрибардующую проводимость, сокращение миокарда (отрицательный неотропный эффект отсутствует) и реполяризация желудочков:
- в клинических электрофизиологических исследованиях Ивавабарина не повлияло на атриовентрикулярную или внутрижелудочковую проводимость или исправленный интервал Qt;
- У пациентов с дисфункцией левой желудочке (фракция выбросов левой желудочки [FVLH] составляет 30-45%) Аввабрадин не проявлял никакого негативного воздействия на FVL.
Клиническая эффективность и безопасность.
Антиангинальная и антишемическая эффективность Ивабрадина была оценена в ходе 5 рандомизированных рандомизированных исследований двумя слепыми (3 по сравнению с плацебо и по сравнению с атенололом и амлодипином). Эти исследования приняли участие в 4111 пациентах с хронической стабильной стенокардией, 2617 из которых взял Ивавабрадин.
Ивавабардин в дозе 5 мг два раза в день в течение 3-4 недель лечения доказал свою эффективность на показателях испытаний физической активности. Была подтверждена эффективность препарата в дозе 7,5 мг два раза в день. В частности, дополнительные преимущества от увеличения дозы 5 мг два раза в день были приведены во время контролируемого сравнительного исследования с ATENOLOL: общая продолжительность теста физической активности в междозном периоде увеличилось примерно на 1 минуту после одного месяца лечения с Андвабрадин в доза 5 мг два раза в день; Через три месяца после увеличения дозы до 7,5 мг два раза в день появилось дальнейшее увеличение длительности нагрузки почти на 25 секунд. Во время этого исследования антиангинальные и антишемические свойства Ивабадина были подтверждены у пациентов с возрастом
≥ 65 лет. Эффективность Ивабадина в дозах 5 и 7,5 мг два раза в день была стабильной во всех исследованиях по показателям тестов физической активности (общая продолжительность нагрузки, времени до ограничения стенокардии, времени до стенокардии, время для депрессии ST-сегмента на 1 мм) и сопровождался снижением частоты стенокардии приступает около 70%. Режим дозирования Ивабрадина два раза в день обеспечивал стабильный эффективный эффект в течение 24 часов.
В ходе рандомизированного плацебо-контролируемого исследования с 889 пациентами в Андвавридин, назначенном дополнительно к атенололу в дозе 50 мг 1 раз в день, показал дополнительную эффективность всех показателей анализа физической активности в инъекционном периоде (через 12 часов после пероральное управление).
Изучение эффективности продемонстрировало, что эффективность Ивабрадина полностью хранится в течение 3-4 месяцев лечения. Во время обучения не было случаев фармакологической допуска (потери эффективности) или эффекта отмены после внезапного прекращения лечения. Антиановая и антишемическая эффективность Ивабрадина была связана с дозом-зависимым уменьшением сердечных сокращений и значительным снижением двойного продукта (частота сердечных сокращений х систолического артериального давления) в состоянии отдыха и во время упражнений. Влияние Ивабрадина на артериальное давление и сопротивление периферических сосудов было минимально и не имело клинического значения.
Было продемонстрировано устойчивое снижение частоты сердечных сокращений у пациентов, которые взяли ивабрадин как минимум 1 год (N = 713). Влияние на метаболизм глюкозы и липидов не наблюдалось.
У пациентов с диабетом Mellitus (N = 457), антиангинальная и антишемическая эффективность Ивабадина с одинаковым профилем безопасности была подтверждена как в целом населении.
В широкомасштабном исследовании красивых для оценки конечных индикаторов с участием 10 917 человек с ишемическими сердечными заболеваниями и дисфункцией левой желудочке (FVLSH <40%) ивабрадин вводили дополнительно к оптимальной базовой терапии (86,9% пациентов получали β-блокаторы). Основной комбинированным критерием эффективности стали количество гибели смертельных последствий посредством сердечно-сосудистой патологии, госпитализация на острого инфаркта миокарда (NAM), а также на возникновение или ухудшение сердечной недостаточности. Исследование показало отсутствие разницы в основном комбинированном индексе между группами использования Ивавабрадин или плацебо (относительный риск в группе Ивабрадина по сравнению с группой плацебо: 1.00; P = 0,945).
При ретроспективном анализе в подгруппе пациентов с симптоматической стенокардией во время рандомизации (n = 1507) не было никаких сигналов безопасности для смертельных последствий посредством сердечно-сосудистой патологии, госпитализация на остром имени NAM или сердечной недостаточности (Ивабрадин 12,0% по сравнению с плацебо 15). , 5%, p = 0,05).
В крупномасштабном ознакомительном исследовании на заключительных показателях с участием
19 102 пациента с ишемическим сердечным заболеванием без клинических проявлений сердечной недостаточности (FVLSH> 40%) ивабрадин вводили дополнительно для оптимальной базовой терапии. В этом исследовании терапевтическая схема с более высокой дозировкой, чем зарегистрированная (начальная доза - 7,5 мг два раза в день [5 мг два раза в день для пациентов ≥ 75 лет] и титул дозы до 10 мг два раза в день). Основным критерием эффективности является комбинированный показатель смерти в результате сердечно-сосудистой патологии или нелетучего именованного имени. Исследование не выявило разницу в частоте возникновения первичной комбинированной клеммной точки (PKCT) в группе Ивабрадина по сравнению с группой плацебо (относительный риск ivavabrine / Placebo 1.08; p = 0,197). Брэдикардия наблюдалась в 17,9% пациентов в группе Ивавабина (2,1% в группе плацебо). В ходе исследования 7,1% пациентов получали верапамил, дилтиазем или сильные ингибиторы CYP 3A4.
Небольшое статистически значимое увеличение частоты PKCT наблюдалось в предварительно определенной подгруппе пациентов с стенокардией и классом или выше, чем классификация канадских сердечно-сосудистых заболеваний (CCS) (N = 12 049) (годовая оценка 3,4% против 2,9%, относительный риск Ивавабарда / плацебо 1.18; p = 0,018); Но в подгруппе общей популяции пациентов со стенным классом CCS ≥ И этот эффект не был обнаружен (N = 14 286) (относительный риск IVavabrine / Placebo 1.11; p = 0,110).
Использование в исследовании выше для утвержденной дозы частично объясняет полученные результаты.
Shift - многоцентричные международные рандомизированные двойные слепые расходные результаты исследований, которые включали 6505 взрослых пациентов со стабильной хронической сердечной недостаточностью (CHF) (продолжительность ≥ 4 недели) функциональных классов II-IV (согласно классификации Ассоциации Нью-Йорка Кардиологи [NYHA]), с уменьшенной фракцией фракции выбросов левой желудочковой желудочки (FVLSH ≤ 35%) и частота сердечных сокращений ≥ 70 UD / мин в покое.
Пациенты получали стандартную терапию, в том числе использование β-блокаторов (89%), ангиотензин, преобразующие ингибиторы фермента (APF) и / или антагонисты ангиотензина II (91%), диуретики (83%) и препараты антальдестерона (60%). В группе Ивабадина 67% пациентов получали лекарственное средство в дозе 7,5 мг два раза в день. Средняя продолжительность дальнейшего наблюдения составила 22,9 месяца. Лечение Ивабрадина сопровождалось снижением частоты сердечных сокращений в среднем 15 UD / мин по сравнению с исходным значением 80 UD / мин. Разница в ценцах между группами Ивавабрадина и плацебо составила 10,8 уд / мин после 28 дней приема, 9,1 UD / мин - через 12 месяцев и 8,3 уд / мин - через 24 месяца.
Исследование продемонстрировало клинически и статистически значимое снижение относительного риска возникновения первичной комбинированной конечной точки (смертность из-за сердечно-сосудистых патологий и госпитализации по поводу ухудшения сердечной недостаточности) на 18% (соотношение рисков: 0,82, 95% доверительный интервал [di] 0, 75-0,90; p < 0,0001), видимо уже в первые 3 месяца лечения. Абсолютное снижение риска составило 4,2%. Результаты для первичной конечной точки были в основном связаны с конечными точками сердечной недостаточности, госпитализация для ухудшения хода сердечной недостаточности (сокращение абсолютного риска на 4,7%) и смерть летальных последствий от сердечной недостаточности (абсолютное снижение риска 1,1%).
Влияние терапии на основной комбинированной клеммной точке, его компоненты и вторичные конечные точки
Ивабрадин (N = 3241) n (%) | Плацбор (N = 3264) n (%) | Коэффициент риска [95% ди] | P-значение | |
Основная комбинированная конечная точка | 793 (24,47) | 937 (28,71) | 0,82 [0,75; 0,90] | <0,0001. |
Компоненты комбинированной конечной точки: - летальное следствие посредством сердечно-сосудистой патологии - госпитализация по ухудшению Sn Sn | 449 (13,85) 514 (15,86) | 491 (15,04) 672 (20.59) | 0,91 [0,80; 1,03] 0,74 [0,66; 0,83] | 0,128. <0,0001. |
Другие вторичные конечные точки: - летальное следствие по любой причине - летальное следствие через CH - госпитализация по любой причине - госпитализация на сердечно-сосудистой патологии | 503 (15,52) 113 (3.49) 1231 (37,98) 977 (30,15) | 552 (16,91) 151 (4.63) 1356 (41,54) 1122 (34,38) | 0,90 [0,80; 1,02] 0,74 [0,58; 0,94] 0,89 [0,82; 0,96] 0,85 [0,78; 0,92] | 0,092. 0,014. 0,003. 0,0002. |
Уменьшение возникновения первичной конечной точки наблюдалось независимо от гендерного класса Нью-Йорк, ишемической или неидиологической этиологии сердечной недостаточности и наличия диабета или гипертонии в истории пациента.
В подгруппе пациентов с частотой сердечных сокращений ≥ 75 UD / мин (n = 4150) было значительное снижение возникновения первичной комбинированной конечной точки на 24% (соотношение рисков: 0,76, 95% ди [0,68; 0,85] - P < 0.0001) и другие вторичные конечные точки, включая летальное следствие по любой причине (соотношение рисков: 0,83, 95% ди [0,72; 0,96] - p = 0,0109) и смертельные следствия через кардиово -вососудистую патологию (соотношение рисков: 0,83, 95% ди [0,71; 0,97] - p = 0,0166). Профиль безопасности Ивабадина в этой подгруппе пациентов соответствует профилю безопасности в целом населении.
Исследование продемонстрировало значительное снижение частоты возникновения первичной комбинированной терминальной точки в общей группе пациентов, получающих терапию β-блокаторов (отношение рисков: 0,85, 95% ди [0,76; 0,94]). В подгруппе пациентов с частотой сердечных сокращений ≥ 75 UD / мин, которые взяли β-блокаторы в рекомендуемых дозах, не было статистически значимого влияния на первичную комбинированную клеммную точку (соотношение рисков: 0,97, 95% ди [0,74; 1,28 ]) и другие вторичные конечные точки, в частности госпитализацию для ухудшения хода сердечной недостаточности (соотношение рисков: 0,79, 95% ди [0,56; 1,10]) или летальное следствие сердечной недостаточности (соотношение риска: 0,69, 95% ди [0 , 31; 1,53]).
В 887 (28%) пациентов в группе Ивабрадин произошел значительное улучшение функционального класса (согласно классификации NYHA) по сравнению с 776 (24%) у пациентов в группе плацебо (P = 0,001).
Во время рандомизированного контролируемого плацебо-контролируемого исследования с 97 пациентами, данные, полученные в рамках специальных офтальмологических обследований, направленные на оценку функции систем бульваров и палочек и восходящего пути визуальных анализаторов (электроретинограмма, статическое и кинетическое поле зрения, цветное зрение, остроту зрения ) у пациентов, которые взяли ивабрадин для лечения хронической стабильной стенокардии в течение 3 лет, не выявили токсичность для сетчатки.
Фармакокинетика.
В физиологических условиях Ивавабинс быстро высвобождается и имеет высокую растворимость в воде (> 10 мг / мл). Ивавабрин - это S-энантиомер, который не поставлял в биоконверсии in vivo . Основным активным метаболитом в медицинском использовании Ивабадина является N-десметилат дериватом.
Поглощение и биодоступность. После перорального введения Ивабрадин быстро и почти полностью поглощается. При применении максимальная концентрация в плазме крови достигается примерно 1 час. Абсолютная биодоступность таблеток, покрытых оболочкой пленки, составляет около 40% из-за эффекта первого прохода через пищеварительный тракт и печень.
Принятие препарата одновременно с едой замедляется примерно на 1 час и увеличивает концентрацию в плазме крови на 20-30%. Чтобы уменьшить внутриуровневые колебания концентрации препарата, рекомендуется принимать таблетки во время приема пищи (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Распределение. Приблизительно 70% Ивабрадин связывается с белками в плазме крови. Объем распределения в устойчивом равновесии составляет около 100 литров. При длительном использовании рекомендуемой дозы 5 мг два раза в день максимальная концентрация плазмы крови составляет 22 нг / мл (коэффициент вариации [CV] = 29%). Средняя концентрация плазмы в стабильной части равновесия составляет 10 нг / мл (CV = 38%).
Биотрансформация. Ивавабинс широко метаболизируется в печени и кишечнике путем окисления цитохромной системой P450 3A4 (CYP3A4). Основным активным метаболитом является
N-деометр деривата (S 18982), концентрация которого составляет 40% от концентрации исходного соединения. В метаболизме этого активного метаболита CYP3A4 также вовлечен. Ивавабрадин имеет низкое сродство с CYP3A4, не активируется и не ингибирует его клинически значимым, и поэтому, вероятно, не изменяет метаболизм субстрата CYP3A4 или его концентрацию в плазме крови. Однако сильные ингибиторы и индукторы могут значительно повлиять на концентрацию IVavradin в плазме крови (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Разведение. Основная половина полураспадата Ивабина составляет 2 часа (70-75% площади под кривой на графике концентрации препарата в плазме крови со времену наблюдения [AUC]), а также эффективно период полураспада 11 часов. Общий клиренс составляет 400 мл / мин, а почечный клиренс - 70 мл / мин. Снятие метаболитов одинаково из-за мочи и кал. Приблизительно 4% пероральной дозы выводится с мочой в неизменной форме.
Линейность / нелинейность . Кинетика Ивабрадин для ряда пероральных доз 0,5-24 мг является линейным.
Отдельные группы пациентов.
Пациенты старейшины: фармакокинетические параметры (AUCS и CMAX) у пациентов пожилых людей (≥ 65 лет) и старше (≥ 75 лет) не отличаются от фармакокинетических параметров общей популяции пациентов (см. Раздел «Способ применения и доза» ).
Почечная недостаточность: влияние почечной недостаточности (клиренс креатинина 15-60 мл / мин) на фармакокинетику Ивабрадина минимальны из-за небольшой доли почечной очистки (около 20%) от общего устранения Ивабрадина и его основного метаболита S 18982 (См. Раздел «Метод приложения» Способ применения и доз »).
Недостаточность печени: у пациентов с печеночной недостаточностью тяжести света (до 7 баллов по классификации детской PUE) AUC ивабрадин и основной активной метаболиты составляли приблизительно на 20% выше, чем у пациентов с нормальной функцией печени. Наявних даних недостатньо, щоб зробити висновки щодо застосування препарату пацієнтам із помірною печінковою недостатністю. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю ці дані відсутні (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Протипоказання»).
Співвідношення фармакокінетика/фармакодинаміка . Аналіз співвідношення фармакокінетики і фармакодинаміки продемонстрував майже лінійну залежність зменшення частоти серцевих скорочень від збільшення концентрації івабрадину та S 18982 у плазмі крові для доз 15-20 мг двічі на добу. При застосуванні більших доз зниження ЧСС стає непропорційним до концентрації івабрадину у плазмі крові і має тенденцію досягати плато. Висока концентрація івабрадину у плазмі крові може бути зумовлена використанням івабрадину у комбінації із сильними інгібіторами CYP3A4, що може призвести до надмірного зменшення ЧСС, проте ризик знижується при застосуванні івабрадину у комбінації з інгібіторами CYP3A4 помірної сили (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Клінічні характеристики.
Показання.
Симптоматичне лікування хронічної стабільної стенокардії.
Раєном показаний для симптоматичного лікування хронічної стабільної стенокардії у дорослих пацієнтів з ішемічною хворобою серця, нормальним синусовим ритмом та частотою серцевих скорочень ≥ 70 ударів на хвилину (уд/хв). Препарат слід призначати:
дорослим пацієнтам, які мають протипоказання або обмеження до застосування
блокаторів;
або у комбінації з β-блокаторами пацієнтам, стан яких є недостатньо контрольованим при застосуванні оптимальної дози β-блокаторів.
Лікування хронічної серцевої недостатності.
Зниження ризику розвитку серцево-судинних подій (серцево-судинної смерті або госпіталізації з приводу погіршення серцевої недостатності) у дорослих пацієнтів із симптомною хронічною серцевою недостатністю, синусовим ритмом та частотою серцевих скорочень ≥ 70 уд/хв.
Протипоказання.
- Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-яких допоміжних речовин;
- частота серцевих скорочень у стані спокою < 70 уд/хв до початку лікування;
- кардіогенний шок;
- гострий інфаркт міокарда;
- тяжка артеріальна гіпотензія (< 90/50 мм рт. ст.);
- тяжка печінкова недостатність;
- синдром слабкості синусового вузла;
- синоатріальна блокада;
- нестабільна або гостра серцева недостатність;
- залежність від штучного водія ритму (ЧСС контролюється винятково за допомогою штучного водія ритму);
- нестабільна стенокардія;
- AV-блокада III ступеня;
- комбінація з інгібіторами P450 3A4 сильної дії: протигрибкові препарати – похідні азолу (кетоконазол, ітраконазол), макролідні антибіотики (кларитроміцин, еритроміцин для перорального застосування, джозаміцин, телітроміцин), інгібітори ВІЛ-протеази (нелфінавір, ритонавір) і нефазодон (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Фармакокінетика»);
- одночасне застосування з верапамілом або дилтіаземом, які належать до інгібіторів CYP3A4 помірної дії, що мають властивості знижувати ЧСС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
- період вагітності або годування груддю, репродуктивний вік у жінок, які не застосовують належні заходи контрацепції (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Фармакодинамічні взаємодії.
Нерекомендовані комбінації.
Препарати, що подовжують інтервал QT:
кардіоваскулярні (наприклад хінідин, дизопірамід, бепридил, соталол, ібутилід, аміодарон).
кекардіоваскулярні (наприклад пімозид, зипразидон, сертиндол, мефлоквін, галофантрин, пентамідин, цизаприд, еритроміцин внутрішньовенний).
Слід уникати одночасного застосування івабрадину та кардіоваскулярних та некардіоваскулярних препаратів, що подовжують інтервал QT, оскільки зменшення ЧСС може посилити подовження інтервалу QT. У разі необхідності застосування такої комбінації слід забезпечити ретельний моніторинг серцевої діяльності (див. розділ «Особливості застосування»).
Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.
Салуретики (тіазидні та петльові діуретики): гіпокаліємія може підвищувати ризик розвитку аритмії. Івабрадин може спричинити виникнення брадикардії, комбінація якої з гіпокаліємію може спровокувати аритмію тяжкого ступеня, особливо у пацієнтів із синдромом подовженого інтервалу QT, як вродженого, так і спричиненого лікарськими засобами.
Фармакокінетичні взаємодії.
Цитохром P450 3A4 (CYP3A4). Івабрадин метаболізується тільки за допомогою CYP3A4 та є дуже слабким інгібітором цього цитохрому. Було виявлено, що івабрадин не впливає на метаболізм та концентрацію у плазмі крові інших субстратів CYP3A4 (слабких, помірних та сильних інгібіторів). Інгібітори та стимулятори CYP3A4 схильні до взаємодії з івабрадином, що має клінічно значущий вплив на його метаболізм і фармакокінетику. Дослідження, під час яких вивчали взаємодію препаратів, підтвердили, що інгібітори CYP3A4 підвищують концентрацію івабрадину у плазмі крові, тоді як індуктори CYP3A4 її знижують. Збільшення концентрації івабрадину у плазмі крові може підвищити ризик розвитку надмірної брадикардії (див. розділ «Особливості застосування»).
Протипоказані комбінації.
Протипоказане одночасне застосування івабрадину з сильними інгібіторами CYP3A4, такими як протигрибкові препарати, що належать до похідних азолу (кетоконазол, ітраконазол), макролідні антибіотики (кларитроміцин, еритроміцин для перорального застосування, джозаміцин, телітроміцин), інгібітори ВІЛ-протеази (нелфінавір, ритонавір) та нефазодон (див. розділ «Протипоказання»). Сильні інгібітори CYP3A4, такі як кетоконазол (200 мг 1 раз на добу) та джозаміцин (по 1 г двічі на добу) підвищують середню концентрацію івабрадину у плазмі крові у 7-8 разів.
Інгібітори CYP3A4 помірної дії: спеціальні дослідження взаємодії з участю здорових добровольців та пацієнтів показали, що комбінація івабрадину з препаратами, що знижують ЧСС, такими як дилтіазем та верапаміл, призводить до підвищення концентрації івабрадину (в 2-3 рази за показником AUC) та додаткового зниження ЧСС на 5 уд/хв. Одночасне застосування івабрадину з цими лікарськими засобами протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Нерекомендовані комбінації.
Грейпфрутовий сік: одночасний прийом грейпфрутового соку та івабрадину вдвічі збільшує концентрацію препарату у плазмі крові. Тому слід уникати споживання грейпфрутового соку.
Комбінації, які потребують застережень при застосуванні.
Інгібітори CYP3A4 помірної дії : одночасне застосування івабрадину з іншими інгібіторами помірної дії (наприклад флуконазолом) може бути розпочате з дози 2,5 мг двічі на добу, якщо ЧСС у стані спокою перевищує 70 уд/хв; при цьому необхідно контролювати ЧСС.
Індуктори CYP3A4 : індуктори CYP3A4 (наприклад рифампіцин, барбітурати, фенітоїн, звіробій (Hypericum perforatum)) можуть зменшити концентрацію та активність івабрадину. Одночасне застосування лікарських засобів, що індукують CYP3A4, може викликати потребу у корекції дози івабрадину. При одночасному застосуванні івабрадину в дозі 10 мг двічі на добу та звіробою AUC івабрадину знижується вдвічі. Тому слід уникати застосування звіробою у період лікування івабрадином.
Інші комбінації.
Спеціальні дослідження, в ході яких вивчали взаємодію препаратів, показали відсутність клінічно значущого впливу на фармакокінетику та фармакодинаміку івабрадину таких лікарських засобів як: інгібітори протонної помпи (омепразол, лансопразол), силденафіл, інгібітори ГМГ-КоA-редуктази (симвастатин), дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів (амлодипін, лацидипін), дигоксин та варфарин. Крім того, івабрадин не чинить клінічно значущого впливу на фармакокінетику симвастатину, амлодипіну, лацидипіну, на фармакокінетику та фармакодинаміку дигоксину і варфарину, а також на фармакодинаміку аспірину.
У клінічних дослідженнях ІІІ фази івабрадин регулярно застосовували з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту, антагоністами ангіотензину ІІ, β-блокаторами, діуретиками, антиальдостероновими препаратами, нітратами короткої та тривалої дії, інгібіторами ГМГ-КоA-редуктази, фібратами, інгібіторами протонної помпи, пероральними протидіабетичними засобами, аспірином та іншими антитромботичними препаратами; при цьому жодних проблем безпеки не відзначалося.
Особливості застосування.
Особливі застереження.
Недостатній сприятливий вплив на клінічні результати лікування пацієнтів із симптоматичною хронічною стабільною стенокардією. Раєном показаний тільки для симптоматичного лікування хронічної стабільної стенокардії, оскільки лікування івабрадином не продемонструвало сприятливого впливу на зниження ризику серцево-судинних явищ (наприклад інфаркту міокарда або летального наслідку через серцево-судинні патології)
(див. розділ «Фармакодинаміка»).
Вимірювання ЧСС. Враховуючи можливість суттєвого коливання ЧСС, при визначенні ЧСС у стані спокою перед початком лікування препаратом Раєном та у разі необхідності проведення титрації дози у пацієнтів, які приймають івабрадин, слід проводити серійні вимірювання ЧСС, ЕКГ або цілодобовий амбулаторний моніторинг. Це також стосується пацієнтів з низькою ЧСС, особливо якщо ЧСС знижується до рівня менше 50 уд/хв, або після зменшення дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Аритмії. препарат Раєном не призначений для лікування або профілактики аритмій і може втрачати ефективність при виникненні у пацієнта тахіаритмії (вентрикулярної чи суправентрикулярної). Отже, Раєном не рекомендується застосовувати пацієнтам з фібриляцією передсердь та іншими видами аритмій, які впливають на функцію синусового вузла.
У пацієнтів, які приймають Раєном, підвищується ризик розвитку фібриляції передсердь (див. розділ «Побічні реакції»). Фібриляція передсердь виникає частіше у пацієнтів, які одночасно застосовують аміодарон або сильнодіючі антиаритмічні лікарські засоби I класу. Під час лікування препаратом Раєном рекомендується регулярний клінічний моніторинг за станом пацієнтів на предмет фібриляції передсердь (стійкої або пароксизмальної), з проведенням ЕКГ-моніторингу, якщо це клінічно обґрунтовано (погіршення симптомів стенокардії, пальпітація, нерегулярний пульс).
Пацієнти мають бути попереджені про ознаки та симптоми фібриляції передсердь та проінформовані про необхідність повідомляти свого лікаря про їх виникнення.
Якщо під час лікування виникає фібриляція передсердь, слід ретельно зважити доцільність продовження терапії препаратом Раєном з урахуванням співвідношення користі та ризиків.
Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю, порушеннями внутрішньошлуночкової провідності (блокада лівої ніжки пучка Гіса, блокада правої ніжки пучка Гіса) та шлуночковою десинхронізацією повинні знаходитися під ретельним наглядом.
Пацієнти з AV-блокадою II ступеня . Раєном не рекомендований пацієнтам з AV-блокадою
II ступеня.
Пацієнти з низькою частотою серцевих скорочень . Не слід призначати Раєном пацієнтам, у яких ЧСС у стані спокою до початку лікування становить < 70 уд/хв (див. розділ «Протипоказання»).
Якщо під час терапії відбувається стійке зниження ЧСС у стані спокою до < 50 уд/хв або у пацієнта виникають симптоми, які є проявами брадикардії (запаморочення, слабкість, гіпотензія), дозу необхідно поступово зменшити або припинити лікування, якщо ЧСС лишається менше 50 уд/хв або симптоми брадикардії тривають (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Комбінація з блокаторами кальцієвих каналів. Одночасне застосування препарату Раєном з блокаторами кальцієвих каналів, які зменшують ЧСС, такими як верапаміл або дилтіазем, протипоказане (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Повідомлень про небезпечність застосування комбінації препарату Раєном з нітратами та дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів (такими як амлодипін) не надходило. Додаткова ефективність івабрадину у комбінації з дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів не встановлена (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Хронічна серцева недостатність. Лікування можливе тільки за умови, якщо серцева недостатність є стабільною. Раєном слід застосовувати з обережністю пацієнтам із серцевою недостатністю IV функціонального класу за класифікацією NYHA через обмежену кількість даних для цієї популяції.
Інсульт. Раєном не рекомендовано призначати хворим одразу ж після перенесеного інсульту, оскільки немає даних щодо застосування препарату у такій ситуації.
Зорова функція. Івабрадин впливає на функцію сітківки ока. Немає доказів щодо токсичного впливу довготривалого лікування івабрадином на сітківку (див. розділ «Фармакодинаміка»). У разі виникнення будь-якого непередбачуваного порушення зорової функції лікування необхідно припинити. З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з пігментним ретинітом.
Запобіжні заходи при застосуванні.
Пацієнти з артеріальною гіпотензією. Через відсутність достатньої кількості даних Раєном слід застосовувати з обережністю пацієнтам з артеріальною гіпотензією легкого та помірного ступеня тяжкості. Раєном протипоказаний пацієнтам з тяжкою артеріальною гіпотензією (артеріальний тиск < 90/50 мм рт. ст.) (див. розділ «Протипоказання»).
Фібриляція передсердь – Кардіоаритмії. Доказів щодо ризику виникнення (надмірної) брадикардії у випадку відновлення синусового ритму при проведенні фармакологічної кардіоверсії у пацієнтів, які лікувалися івабрадином, немає. Проте, у зв'язку з відсутністю достатньої кількості даних проводити DC-кардіоверсію, яка не є невідкладною, рекомендується не раніше, ніж через 24 години після останнього прийому препарату Раєном.
Пацієнти, які мають пролонгований інтервал QT вродженого ґенезу або приймають препарати, що подовжують інтервал QT. Слід уникати застосування препарату Раєном пацієнтам, які мають пролонгований інтервал QT вродженого ґенезу або приймають препарати, що подовжують інтервал QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У разі необхідності застосування такої комбінації пацієнтам рекомендований ретельний кардіологічний моніторинг.
Зменшення ЧСС внаслідок застосування івабрадину може посилити подовження інтервалу QT та спричинити виникнення аритмій тяжкого ступеня, зокрема, шлуночкової тахікардії типу «пірует» .
Пацієнти з артеріальною гіпертензією, які потребують змін у лікуванні. У ході дослідження SHIFT у пацієнтів, які застосовували івабрадин, спостерігалося більше епізодів підвищення артеріального тиску (7,1 %) порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо (6,1 %). Ці епізоди частіше виникали невдовзі після змін у лікуванні артеріальної гіпертензії, були тимчасовими та не впливали на терапевтичний ефект івабрадину. У разі внесення змін у терапію пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю під час застосування івабрадину артеріальний тиск слід контролювати через певні проміжки часу (див. розділ «Побічні реакції»).
Таблетки Раєном, вкриті плівковою оболонкою, містять лактозу.
Тому препарат не слід застосовувати пацієнтам з рідкісними вродженими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, недостатністю лактази Лаппа, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози.
Застосування у період вагітності або годування груддю .
Жінки репродуктивного віку . Під час лікування жінкам репродуктивного віку слід застосовувати належні заходи контрацепції (див. розділ «Протипоказання»).
Вагітність. Дані щодо застосування івабрадину вагітним жінкам відсутні або обмежені.
Дослідження на тваринах виявили токсичний вплив препарату на репродуктивну функцію. Також було виявлено наявність ембріотоксичної та тератогенної дії. Потенційний ризик для людей невідомий, тому застосування препарату Раєном у період вагітності протипоказане
(див. розділ «Протипоказання»).
Годування груддю. Дослідження на тваринах свідчать, що івабрадин проникає у грудне молоко. Тому застосування препарату Раєном у період годування груддю протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Жінкам, які потребують лікування івабрадином, слід припинити годування груддю та обрати інший спосіб годування дитини.
Фертильність. У ході досліджень на щурах впливу івабрадину на фертильність самок та самців виявлено не було.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У ході цільового дослідження з участю здорових добровольців було доведено, що івабрадин не впливає на здатність керувати автотранспортом. Однак у післяреєстраційний період повідомляли про випадки порушення здатності керувати автомобілем через симптоми з боку зору. Застосування івабрадину може спричинити тимчасове виникнення зорових феноменів, здебільшого у вигляді фосфенів (див. розділ «Побічні реакції»). Можливість виникнення таких зорових феноменів необхідно брати до уваги при керуванні автомобілем та роботі з механізмами у ситуаціях, коли інтенсивність світла може раптово змінюватися, особливо при керуванні вночі.
Спосіб застосування та дози.
Залежно від необхідної дози слід призначати таблетки, вкриті плівковою оболонкою, які містять 5 мг або 7,5 мг івабрадину.
Раєном призначають дорослим.
Раєном, таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 5 мг можна розділити на рівні дози.
Раєном, таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 7,5 мг не підлягають поділу.
Симптоматичне лікування хронічної стабільної стенокардії.
Рішення щодо початку лікування або титрації дози рекомендовано приймати при наявності результатів послідовних вимірювань ЧСС, ЕКГ або цілодобового амбулаторного моніторингу.
У пацієнтів віком до 75 років початкова доза препарату Раєном не повинна перевищувати 5 мг двічі на добу. Якщо у пацієнтів, які приймають івабрадин по 2,5 або 5 мг двічі на добу, після 3-4 тижнів лікування симптоми не зникають, дозу івабрадину можна збільшити до наступної за умови гарної переносимості початкової дози та якщо ЧСС у стані спокою залишається на рівні > 60 уд/хв. Підтримуюча доза не повинна перевищувати 7,5 мг двічі на добу.
У разі відсутності поліпшення симптомів стенокардії протягом 3 місяців після початку лікування прийом препарату Раєном слід припинити.
Крім того, слід розглянути можливість припинення терапії у разі, якщо відповідь на симптоматичне лікування є незначною та відсутнє клінічно значуще зниження ЧСС у стані спокою протягом 3 місяців лікування.
Якщо під час лікування ЧСС знижується до рівня менше 50 уд/хв у стані спокою або пацієнт відчуває симптоми, які є проявами брадикардії (запаморочення, слабкість, гіпотензія), дозу необхідно поступово зменшити, включаючи можливість застосування найнижчої дози 2,5 мг двічі на добу (половина таблетки 5 мг двічі на добу). Після зменшення дози слід контролювати ЧСС (див. розділ «Особливості застосування»). Прийом препарату слід припинити, якщо ЧСС залишається на рівні менше 50 уд/хв, або якщо симптоми брадикардії тривають, незважаючи на зменшення дози.
Лікування хронічної серцевої недостатності.
Лікування має бути ініційоване тільки пацієнтам зі стабільною серцевою недостатністю. Рекомендується, щоб призначення робив лікар з досвідом лікування хронічної серцевої недостатності.
Рекомендована початкова доза препарату Раєном становить 5 мг двічі на добу. Після двотижневого курсу лікування дозу можна підвищити до 7,5 мг двічі на добу, якщо ЧСС у стані спокою залишається на рівні > 60 уд/хв; або зменшити до 2,5 мг двічі на добу (половина таблетки 5 мг двічі на добу), якщо ЧСС залишається на рівні < 50 уд/хв у стані спокою або пацієнт відчуває симптоми, зумовлені брадикардією (запаморочення, слабкість, гіпотензія). Якщо ЧСС знаходиться у діапазоні 50-60 уд/хв, дозу 5 мг двічі на добу залишати незмінною.
Якщо під час лікування відзначається стійке зниження ЧСС у стані спокою до < 50 уд/хв або пацієнт відчуває симптоми, зумовлені брадикардією, при застосуванні івабрадину по 7,5 або 5 мг двічі на добу, необхідно зменшити дозу до наступної меншої. Якщо ЧСС є постійно > 60 уд/хв у стані спокою, пацієнтам, які приймають івабрадин по 2,5 або 5 мг двічі на добу, слід поступово підвищити дозу до наступної більшої.
Застосування препарату необхідно припинити, якщо під час лікування ЧСС залишається < 50 уд/хв або симптоми брадикардії тривають (див. розділ «Особливості застосування»).
Особливі категорії пацієнтів.
Пацієнти літнього віку. Для пацієнтів віком від 75 років лікування починати з меншої початкової дози (2,5 мг двічі на добу, тобто половина таблетки 5 мг двічі на добу). У разі необхідності дозу можна поступово підвищити.
Порушення функції нирок. Пацієнти з нирковою недостатністю та кліренсом креатиніну більше 15 мл/хв не потребують корекції дози (див. розділ «Фармакокінетика»).
Дані щодо застосування препарату пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв відсутні. Таким пацієнтам івабрадин слід застосовувати з обережністю.
Порушення функції печінки. Пацієнти з порушенням функції печінки легкого ступеня не потребують корекції дози. З обережністю призначати Раєном пацієнтам з порушенням функції печінки помірного ступеня. Раєном протипоказаний пацієнтам з печінковою недостатністю тяжкого ступеня у зв'язку з відсутністю досліджень з участю цієї групи пацієнтів, а також через можливість значного збільшення системної концентрації препарату (див. розділи «Протипоказання» та «Фармакокiнетика»).
Спосіб застосування.
Таблетки приймати перорально двічі на добу (вранці та ввечері) під час прийому їжі (див. розділ «Фармакокінетика»).
Діти.
Безпеку та ефективність застосування івабрадину дітям (< 18 років) не досліджували. Дані відсутні.
Передозування.
Передозування може призвести до тяжкої та тривалої брадикардії (див. розділ «Побічні реакції»). Тяжкі форми брадикардії потребують симптоматичної терапії у спеціалізованих закладах. У разі виникнення брадикардії з поганою гемодинамічною переносимістю можна розглянути доцільність застосування внутрішньовенних β-стимулюючих засобів, таких як ізопреналін. У разі необхідності можна розглянути питання про тимчасове використання електрокардіостимулятора.
Побічні реакції.
Івабрадин вивчали у ході клінічних досліджень з участю приблизно 45 000 осіб.
Найчастіші побічні реакції івабрадину – зорові феномени (фосфени) та брадикардія є дозозалежними та зумовлені фармакологічною дією препарату.
Під час клінічних досліджень виявлялися нижчезазначені побічні реакції, які за частотою розподілені таким чином: дуже часті (≥1/10); часті (від ≥1/100 до <1/10); нечасті (від ≥1/1 000 до <1/100); поодинокі (від ≥1/10 000 до <1/1 000); рідкісні (<1/10 000); частота невідома (неможливо визначити згідно з наявною інформацією).
Клас системи органів | Частота виникнення | Переважний термін |
З боку системи крові та лімфатичної системи | Нечасті | Еозинофілія |
З боку обміну речовин, метаболізму | Нечасті | Гіперурикемія |
Неврологічні розлади | Часті | Головний біль, зазвичай протягом першого місяця лікування |
Запаморочення, можливо, пов'язане з брадикардією | ||
Нечасті* | Непритомність, можливо, пов'язана з брадикардією | |
З боку органів зору | Дуже часті | Зорові феномени (фосфени) |
Часті | Помутніння зору | |
Нечасті* | Диплопія | |
Погіршення зору | ||
З боку органів слуху та вестибулярного апарату | Нечасті | Вертиго |
З боку серця | Часті | Брадикардія |
AV-блокада I ступеня (на ЕКГ – подовження інтервалу PQ) | ||
Шлуночкова екстрасистолія | ||
Фібриляція передсердь | ||
Нечасті | Пальпітація, надшлуночкова екстрасистолія | |
Рідкісні | AV-блокада II та III ступеня | |
Синдром слабкості синусового вузла | ||
З боку судин | Часті | Неконтрольований артеріальний тиск |
Нечасті* | Гіпотензія, можливо, пов'язана з брадикардією | |
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння | Нечасті | Диспное |
З боку шлунково-кишкового тракту | Нечасті | Нудота |
Запор | ||
Діарея | ||
Біль в абдомінальній ділянці* | ||
З боку шкіри і підшкірної клітковини | Нечасті* | Ангіоедема |
Висипання | ||
Поодинокі* | Еритема | |
Свербіж | ||
Кропив'янка | ||
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини | Нечасті | М'язові спазми |
Ускладнення загального характеру та реакції у місці введення | Нечасті* | Астенія, можливо, пов'язана з брадикардією |
Втома, можливо, пов'язана з брадикардією | ||
Поодинокі* | Нездужання, можливо, пов'язане з брадикардією | |
Лабораторні та інструментальні дані | Нечасті | Підвищення рівня креатиніну в крові |
Подовження інтервалу QТ на ЕКГ |
* Побічні реакції виявлялися як за допомогою спонтанних повідомлень, так і протягом періоду післяреєстраційного застосування івабрадину, однак частота їх виникнення розрахована за даними клінічних досліджень.
Опис деяких побічних реакцій.
Зорові феномени (фосфени) спостерігалися у 14,5 % пацієнтів у вигляді тимчасового підвищення яскравості на обмеженій ділянці поля зору. Зазвичай їх виникнення зумовлене раптовою зміною інтенсивності світла. Фосфени також описують як ореол, декомпозицію зображення (стробоскопічні або калейдоскопічні ефекти), яскраві кольорові спалахи або багатократне зображення (персистенція сітківки). Фосфени виникають переважно протягом перших двох місяців лікування та можуть повторюватися пізніше. Повідомляли здебільшого про легку або помірну інтенсивність фосфенів. Усі фосфени минали під час лікування або після його припинення, більшість (77,5 %) зникали протягом терапії. Менше 1 % пацієнтів змінили повсякденну діяльність або припинили лікування через виникнення фосфенів.
Брадикардія спостерігалася у 3,3 % пацієнтів, особливо протягом перших 2-3 місяців з початку лікування. Тяжку форму брадикардії з ЧСС ≤40 уд/хв мали 0,5 % пацієнтів.
У дослідженні SIGNIFY фібриляція передсердь спостерігалася у 5,3 % пацієнтів, які приймали івабрадин, порівняно з 3,8 % пацієнтів групи плацебо. Зведений аналіз результатів усіх подвійних сліпих контрольованих клінічних досліджень ІІ/ІІІ фаз тривалістю щонайменше
3 місяці з участю більше 40 000 пацієнтів продемонстрував, що частота виникнення фібриляції передсердь становила 4,86 % у пацієнтів, які приймали івабрадин, порівняно з 4,08 % у пацієнтів контрольної групи, що відповідає співвідношенню ризиків 1,26 при 95 % довірчому інтервалі [1,15-1,39].
При погіршенні будь-якої побічної реакції, зазначеної у цій інструкції, або виникненні будь-якої іншої реакції на препарат, не зазначеної в цій інструкції, необхідно звернутися до лікаря.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 14 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері.
По 2 або 4 блістери в картонній коробці разом з інструкцією для медичного застосування.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Гедеон Ріхтер Румунiя А.Т.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Вул. Куза Воде, 99-105, Тиргу-Муреш, жудець Муреш, 540306, Румунія.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа