Личный кабинет
РАМИПРИЛ-ТЕВА табл. 10 мг блистер №30
rx
Код товара: 452009
Производитель: Teva
3 500,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 07.05.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Рамиприл -тева.
Рамиприл -тева.
Место хранения:
Активный ингредиент: Рамиприл;
1 таблетка содержит 2,5 мг, 5 мг или 10 мг Рамиприла;
Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, шарчелатинизированные, натрийный кроскаррелоз, бикарбонат натрия, стеарилфумарат натрия; 2,5 мг таблетки - оксид железа желтый (E 172); Таблетки 5 мг - оксид железа красный (E 172), желтый оксид железа (E 172).
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физико-химические свойства:
Таблетки 2,5 мг: желтые, подобные капсулы, невыраженные раковины, плоские стойки таблетки на одной стороне и на боковых стенах с печатью «R2»;
Таблетки для 5 мг: розовые капсулы, не увенчанные раковины, плоские стойки на одной стороне и на боковых стенах с печатью «R3»;
Таблетки 10 мг: белые или почти белые капсулы, невыраженные раковины, плоские стойки таблетки на одной стороне и на боковых стенах с печатью «R4».
Фармакотерапевтическая группа.
Ингибиторы ангиотензина трансформируют фермент (туз). Ингибиторы ACE являются монокомпонентными. Рамиприл. Код ATH C09A A05.
Фармакологические свойства.
Механизм действия. RamiPrate, Active Metabolite пролекарств - Ramipril - это фермент ингибитор дипептидилакарпептидазы и (синонимы: ACE, Kinase II). В плазме крови и тканей этот фермент катализирует трансформацию ангиотензина и ангиотензина II (активное сосудистое вещество) и расщепление активного вазодилатора брадикинина. Уменьшение образования ангиотензина II и ингибирования расщепления Bradkinin приводит к расширению сосудов. Поскольку ангиотензин II также стимулирует выделение альдостерона, Ramiprylate вызывает снижение секреции альдостерона. Реакция на монотерапию ингибиторов ACE была менее выражена у пациентов с нейтроидальной расой (афро-карибского бассейна) с артериальной гипертензией (популяция, для которого низкий уровень ренин в артериальной гипертонии), чем у пациентов, которые являются представителями других рас.
Фармакодинамика.
Антигипертензивные свойства. Прием Рамиприла приводит к значительному снижению периферического артериального сопротивления. Как правило, значительные изменения в почечной плазмотии или скорости гломерельной фильтрации не происходят. Назначение Рамитрила пациентам с артериальной гипертензией приводит к снижению артериального давления, как в горизонтальном, так и в вертикальном положении пациента, который не сопровождается компенсационным увеличением частоты сердечных сокращений.
У большинства пациентов антигипертензивный эффект происходит через 1-2 часа после перорального введения одной дозы препарата. Максимальный эффект после устного введения одной дозы обычно происходит через 3-6 часов. Антигипертеннительный эффект после получения одной дозы обычно хранится в течение 24 часов.
При длительном лечении с использованием рамы максимальный антигипертензивный эффект развивается через 3-4 недели. Доказано, что с долгосрочной терапией антигипертензивный эффект хранится в течение 2 лет.
Внезапное прекращение приема кадра не вызывает быстрого и чрезмерного увеличения артериального давления (рикошетное явление).
Сердечная недостаточность. Доказано, что используется в качестве дополнения к традиционной терапии с диуретиками и, при необходимости, сердечные гликозиды Ramipril эффективны для пациентов с сердечной недостаточностью и IV функциональными классами для NYHA. Препарат демонстрирует благотворное влияние на сердечную гемодинамику (снижение давления наполнения левых и правых желудочков, полное сопротивление периферической сосудистым сосудистым сосудистым, увеличение сердечного выхода и улучшение индекса сердца). Это также уменьшает нейроэндокринную активацию.
Клиническая эффективность и безопасность.
Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний / нефротекции .
Профилактическое плацебо-контролируемое исследование (изучение надежды) с более чем 9 200 пациентами, которые в дополнение к стандартной терапии были получены на RAMIPRIL. В этом исследовании пациенты с высоким риском сердечно-сосудистых заболеваний присутствовали портативные атеротреботические сердечно-сосудистые заболевания (наличие в анамнезе ишемических сердечных заболеваний, инсульт или периферических сосудистых заболеваний) или пациентов с диабетом, имеющими по меньшей мере один дополнительный фактор риска (документально подтвержденный Микроальбуминурия, артериальная гипертензия, повышенный уровень общего холестерина, холестерина низкой плотности или курящих липопротеинов).
Это исследование продемонстрировало, что RamiPril статистически значимо снижает частоту инфаркта миокарда, сердечно-сосудистой смерти и инсульты, как отдельно, а также в комбинации (первичная комбинированная конечная точка).
Надежда Исследование: Основные результаты
Рамиприл,% | Плацебо, % | Относительный риск (95% доверительный интервал) | Ценность П. | |
Все пациенты | n = 4645. | n = 4652. | ||
Основная комбинированная конечная точка | 14 | 17.8. | 0,78 (0,7-0,86) | <0,001. |
Инфаркт миокарда | 9,9. | 12.3 | 0,80 (0,7-0,9) | <0,001. |
Смерть сердечно-сосудистые | 6.1 | 8.1. | 0,74 (0,64-0,87) | <0,001. |
Удар. | 3.4. | 4.9. | 0,68 (0,56-0,84) | <0,001. |
Вторичные конечные точки | ||||
Летальное следствие по любой причине | 10.4. | 12.2. | 0,84 (0,75-0,95) | 0,005. |
Нужно для реваскуляризации | 16.0. | 18.3. | 0,85 (0,77-0,94) | 0,002. |
Госпитализация на нестабильной стенокардии | 12.1. | 12.3 | 0,98 (0,87-1.1) | ненадежный |
Госпитализация по сердечной недостаточности | 3.2. | 3.5. | 0,88 (0,7-1.1) | 0,25. |
Осложнения, связанные с диабетом Mellitus | 6.4. | 7,6. | 0,84 (0,72-0,98) | 0,03. |
В ходе исследования микро-надежды, который был предварительно запланирован в рамках исследования надежды, эффект, возникший, когда Рамиприл добавляли в дозе 10 мг к существующей схеме лечения, по сравнению с плацебо у 3577 пациентов В возрасте 55 лет (верхний возрастной предел не был в возрасте.) с нормальным или повышенным артериальным давлением, большинство из которых пострадали от диабета 2 типа и имели по меньшей мере один фактор риска риска.
Результаты первичного анализа продемонстрировали, что в 117 (6,5%) участников исследований, получающих Рамиприл, а в 149 (8,4%), которые получили плацебо, разработали выраженную нефропатию, что соответствует снижению относительного риска на 24%; 95% ди [3-40], p = 0,027.
Исследование, многоцентре, рандомизированное, двойное слепое, плацебо-контролируемое исследование в параллельных группах было проведено для оценки эффекта лечения Рамиприлом на интенсивность снижения скорости гломеренной фильтрации (GSC) у 352 пациентов с нормальным или увеличенным Артериальное давление (возраст 18-70 лет), в котором возникла свет (среднее количество белка с мочой> 1 и <3 г / день) или тяжелая протеинурия (≥3 г / день) в результате хронической неайбетической нефтехибы. Отказ Обе подгруппы были разведочными стратифицированными.
Результаты основного анализа между пациентами с наиболее тяжелой протеинурией (подгруппой, которые ранее перестали участвовать в исследовании, поскольку доказанные выгоды от лечения в рамках структуры) продемонстрировали, что средняя интенсивность ГКФ, снижающая в течение месяца в Применение RamiPriL, чем при использовании плацебо: - 0,54 (0,66) по сравнению с -0,88 (1,03) мл / мин / месяц, р = 0,038. Таким образом, разница межгруппы составляла 0,34 [0,03-0,65] в месяц и около 4 мл / мин / год; 23,1% пациентов в группе кадров достигли комбинированную вторичную конечную точку - удваивая концентрацию креатинина в плазме крови и / или клеммную стадию заболевания почек (потребность в гемодиализе или трансплантации почек) - по сравнению с 45,5% в плацебо Группа (p = 0, 02).
Двойная блокада системы Renin-Angiotensin-Aldosterone (Рас) . В двух крупномасштабных рандомизированных контролируемых исследованиях [Ontarget (изучение влияния талмисартана в качестве монотерапии и в сочетании с рамкой для общей конечной точки) и В.А. Нефрон-Д (исследование на диабетической нефропатии в ветеранах) изучало использование комбинации Ингибитор ACE с антагонистом антагонистов рецепторов ангиотензина II.
Исследования Ontarget проводились у пациентов с сердечно-сосудистыми или цереброваскулярными заболеваниями в анамнезе или с диабетом 2 типа с сопутствующими признаками ориентированных органов. В исследовании В.А. Нефрон-д пациентов с диабетом 2 типа и диабетической нефропатией.
Эти исследования не показали значительных преимуществ комбинированной терапии в отношении почечных и / или сердечно-сосудистых последствий и летальных последствий, в то время как повышенный риск гиперкалиемии, острой почечной недостаточности и / или артериальной гипотензии по сравнению с монотерапией. Принимая во внимание аналогичные фармакодинамические характеристики этих препаратов, эти результаты также применимы к другим ингибиторам ACE и антагонистами рецептора ангиотензина II.
Следовательно, ингибиторы ACE и антагонисты рецепторов ангиотензина II не могут быть использованы одновременно пациентам с диабетической нефропатией.
Исследование высоты (изучение воздействия алискирена у пациентов с диабетом 2 типа с использованием сердечно-сосудистых и почечных клеммных точек) планировалось оценить преимущества добавления алискирена к стандартным ингибированию ACE или антагониста антагонистов рецепторов ангиотензина II у пациентов с диабетом 2 типа. , Хроническое заболевание почек, сердечно-сосудистые заболевания или оба патологии. Это исследование было завершено до увеличения риска нежелательных клинических последствий. В группе приема алискирена по сравнению с приемной группой плацебо, большая частота смертоносных случаев в результате сердечно-сосудистых заболеваний и инсульта, а также увеличение частоты серьезных нежелательных явлений, которые представляют интерес (гиперкалиемия, артериальные Гипотензия и почечная дисфункция).
Вторичная профилактика после острого инфаркта миокарда. Более 2000 пациентов с временными / постоянными симптомами сердечной недостаточности после инфаркта миокарда приняли участие в исследовании. Лечение Рамиприла началось через 3-10 дней после острого инфаркта миокарда. Это исследование продемонстрировало, что после завершения периода дальнейшего наблюдения, в среднем 15 месяцев, смертельные случаи в группе, получающие Рамиприл, составили 16,9%, а в группе плацебо - 22,6%. Это указывает на абсолютное снижение летучих случаев на 5,7% и снижение относительного риска на 27% (95% ди [11-40%]).
Дети . В процессе рандомизированного, двойной слепой, контролируемый плацебо-контролируемым клиническим осмотром, принял участие в состав 244 пациента с артериальной гипертензией (в 73% которых были первичной артериальной гипертензией) в возрасте 6-16 лет. Участники получили низкие, средние или высокие дозы Ramipril для достижения концентраций плазмы RamiPrilates, которые соответствуют диапазону дозы для взрослых 1,25 мг, 5 мг и 20 мг на основе массы тела. Через 4 недели было обнаружено, что Рамиприл был неэффективным на конечной цели - снижение систолического артериального давления, но оно уменьшило диастолическое давление при использовании высочайшей дозы исследуемого диапазона. Было показано, что как средние, так и высокие дозы Рамиприла снижают систолическое и диастолическое кровяное давление на статистически значимое количество у детей с подтвержденной артериальной гипертонией.
Этот эффект не наблюдался в ходе 4-х недель рандомизированного двойного слепых слепого исследования с увеличением дозы, где был оценен эффект отмены лекарственного средства, и в котором 218 пациентов-детей в возрасте 6-16 лет (в 75 году % из которых были первичной артериальной гипертонии). В этом исследовании наблюдалось умеренное увеличение рикошета как диастолического, так и систолического давления после отмены, средних доз (2,5 мг-10 мг) или высоких доз (5 мг-20 мг)] на основе массы тела. В исследованной группе детей Рамиприл не показал линейный дозозависимый эффект.
Фармакокинетика.
Поглощение. После перорального введения Рамиприл быстро поглощается из желудочно-кишечного тракта. Максимальные концентрации в плазме крови достигаются в течение 1 часа. Учитывая количество веществ, обнаруженных в моче, степень поглощения составляет не менее 56%, и она существенно не влияет на наличие пищи в желудочно-кишечном тракте. Биодоступность активного метаболита рамы ленты после перорального введения Рамиприла в дозе 2,5 мг и 5 мг составляет 45%.
Максимальные концентрации в плазме крови кадровой поверхности, один активный метаболит Ramipril, достигаются через 2-4 часа после приема Ramipril. После использования обычных доз кадра 1 раз в день равновесная концентрация кадра крови в плазме крови достигается примерно на 4-й день лечения.
Распределение. Связывание Ramipril с белками плазмы крови составляет приблизительно 73%, а RamiPrade составляет 56%.
Метаболизм. Рамиприл почти полностью метаболизируется до Рамправивации, дикетопиперазина эфира, дикетопиперазина и глюкуронидов Ramipril и RamiPrialates.
Разведение. Удаление метаболитов в основном является почечной экскрецией. Уменьшение концентрации Ramipration в плазме крови - многофазная. Из-за мощной связывания насыщения с туз и медленной диссоциацией с коммуникацией с ферментной рамой, длительной клеммной фазой удаления при очень низких концентрациях в плазме крови.
После получения повторных доз кадра 1 раз в день, эффективный период полураспада составляет 13-17 часов для доз от 5-10 мг и более - для более низких доз (1,25-2,5 мг). Разница связана с тем, что способность фермента к связыванию к Rampipration насыщена.
При пероральном введении одной дозы препарата антиприиприл, ни его метаболиты появились в грудном молоке. Тем не менее, неизвестно, что эффект имеет приемные дозы.
Пациенты с расстройствами функций почек (см. «Способ применения и доза»). У пациентов с нарушением функции почек почечная экскреция кадров восстанавливается, а почечная очистка RamiPrilate пропорциональна очистку креатинина. Это приводит к увеличению концентрации кадров плазмы, что уменьшается медленнее, чем у обычной функции почек.
Пациенты с сбоями печени (см. «Способ применения и доза»). У пациентов с расстройствами печени рамиприл метаболизм с образованием RamiPrilate замедлился из-за снижения активности эстеразы печени, а уровень Рамиприла в плазме крови у этих пациентов был повышен. Однако максимальные концентрации RamiPrialate у этих пациентов не отличались от людей у людей с нормальной функцией печени.
Период грудного вскармливания. После использования одноразовой дозы рамы устно, его уровень в материнском молоке были низкими границами обнаружения. Однако эффект многократного применения неизвестен.
Дети . Фармакокинетический профиль Рамиприла был исследован в 30 детей в возрасте 2-16 лет с артериальной гипертензией, с весом тела> 10 кг. После использования доз от 0,05 до 0,2 мг / кг Рамиприла быстро и в значительной степени метаболизируется до RamiPrilate. Максимальная концентрация RamiPrialate в плазме крови была достигнута через 2-3 часа. Оформление рамы ленты в значительной степени коррелирует с логарифмом массы тела (р <0,01), а также с дозой препарата (P <0,001). Объем зазора и распределения увеличился непосредственно пропорционален возрасту детей в каждой дозированной группе. При использовании дозы были достигнуты дозы 0,05 мг / кг у детей, были достигнуты уровни экспозиции, которые были сопоставимы для воздействия у взрослых при использовании дозы 5 мг Рамиприла. В результате использования дозы дозы 0,2 мг / кг у детей уровни воздействия были достигнуты выше, чем при нанесении максимальной рекомендуемой дозы 10 мг / день у взрослых.
Доклинические данные безопасности. В случае устного употребления наркотиков грызунов и собак оказалось, что Рамиприл не вызывает острых токсичных явлений. Исследования с длительным устным приемом препарата были проведены на крысах, собаках и обезьянах. Во всех этих трех видах животных были изменения в электролитеном балансе и картинах крови. У собаки и обезьян получают препарат в дозе 250 мг / кг массы тела в день, наблюдалось значительное увеличение архитектурного аппарата, которое представляет собой проявление фармакодинамической активности Рамиприла. Крысы, собаки и обезьяны были перенесены в суточную дозу препарата, которая составляла 2; 2,5 и 8 мг / кг массы тела в день соответственно. В этом случае нежелательные эффекты не произошли.
Исследование репродуктивной токсичности, проведенной у крыс, кроликов и обезьян, не выявляют никаких тератогенных свойств препарата. Негативное влияние на фертильность не наблюдалось ни у мужчин, ни у санских крыс.
Введение рамки с фермами крыс во время беременности и лактации привело к непоправимому повреждению почек (расширение почек) в потомстве с дозой 50 мг / кг массы тела в день и выше.
Многочисленные испытания на мутагенность с использованием различных тестовых систем не обнаружили мутагенные или генотоксические свойства RamiPril.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение артериальной гипертонии.
Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний: снижение сердечно-сосудистых заболеваемости и смертельных случаев у пациентов с:
- выраженные сердечно-сосудистые заболевания атеротреботического генеза (наличие в анамнезе ишемической болезни сердца или инсульта или периферических сосудистых заболеваний);
– діабетом, які мають щонайменше один фактор серцево-судинного ризику (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Лікування захворювання нирок:
– початкова клубочкова діабетична нефропатія, про яку свідчить наявність мікроальбумінурії;
– виражена клубочкова діабетична нефропатія, про яку свідчить наявність макропротеїнурії, у пацієнтів, які мають щонайменше один фактор серцево-судинного ризику (див. розділ «Фармакологічні властивості»);
– виражена клубочкова недіабетична нефропатія, про яку свідчить наявність макропротеїнурії ≥ 3 г/добу (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Лікування симптомної серцевої недостатності.
Вторинна профілактика після перенесеного гострого інфаркту міокарда: зменшення летальних випадків під час гострої стадії інфаркту міокарда у пацієнтів з клінічними ознаками серцевої недостатності за умови початку лікування більш ніж через 48 годин після виникнення гострого інфаркту міокарда.
Протипоказання.
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, що входять до складу препарату, чи до інших інгібіторів АПФ.
Наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку (спадкового, ідіопатичного чи раніше перенесеного на тлі застосування інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ).
Значний двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз ниркової артерії при наявності єдиної функціонуючої нирки.
Вагітні та жінки, які планують завагітніти (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Артеріальна гіпотензія або гемодинамічно нестабільні стани.
Одночасне застосування препарату Раміприл-Тева з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане пацієнтам із цукровим діабетом або нирковою дисфункцією (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м 2 ) (див. розділи «Фармакодинаміка» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Необхідно уникати одночасного застосування інгібіторів АПФ та екстракорпоральних методів лікування, які призводять до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дані клінічних досліджень продемонстрували, що подвійна блокада РААС шляхом комбінованого застосування інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину II або аліскірену асоціюється з підвищеною частотою виникнення таких небажаних явищ, як артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія та погіршення функції нирок (у тому числі гостра ниркова недостатність), порівняно із застосуванням лише одного засобу, що впливає на РААС (див. розділи «Фармакодинаміка», «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Протипоказані комбінації. Методи екстракорпоральної терапії, в результаті яких відбувається контакт крові з негативно зарядженими поверхнями, такі як діаліз або гемофільтрація із використанням певних мембран з високою інтенсивністю потоку (наприклад, мембран з поліакрилонітрилу) та аферез ліпопротеїнів низької щільності із застосуванням декстрану сульфату – з огляду на підвищений ризик розвитку тяжких анафілактоїдних реакцій (див. розділ «Протипоказання»). Якщо таке лікування необхідне, слід розглянути питання про використання іншої діалізної мембрани або застосування іншого класу антигіпертензивних засобів.
Комбінації, що вимагають запобіжних заходів.
Солі калію, гепарин, калійзберігаючі діуретики та інші активні речовини, що збільшують рівень калію у плазмі крові (включаючи антагоністи ангіотензину ІІ, триметоприм, такролімус, циклоспорин). Може виникнути гіперкаліємія, тому потрібно ретельно контролювати рівень калію у плазмі крові.
Антигіпертензивні лікарські засоби (наприклад, діуретики) та інші речовини, здатні знижувати артеріальний тиск (наприклад, нітрати, трициклічні антидепресанти, анестетики, алкоголь, баклофен, альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин ). Слід очікувати збільшення ризику виникнення артеріальної гіпотензії (див. розділ «Особливості застосування» щодо діуретиків).
Вазопресорні симпатоміметики та інші речовини (наприклад, ізопротеренол, добутамін, допамін, епінефрин), які можуть зменшити антигіпертензивний ефект препарату Раміприл-Тева. Рекомендується ретельно контролювати артеріальний тиск.
Алопуринол, імунодепресанти, кортикостероїди, прокаїнамід, цитостатики та інші речовини, що можуть спричиняти зміни картини крові. Підвищена ймовірність виникнення гематологічних реакцій (див. розділ «Особливості застосування»).
Солі літію. Інгібітори АПФ можуть зменшити екскрецію літію, що може призвести до збільшення токсичності літію. Необхідно ретельно контролювати рівень літію.
Триметоприм чи комбінація триметоприму та сульфометоксазолу (ко-тримоксазол)
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ разом із комбінацією триметоприму та сульфометоксазолу, підвищується ризик гіперкаліємії.
Протидіабетичні засоби, включаючи інсулін. Можуть виникнути гіпоглікемічні реакції. Рекомендується ретельно контролювати рівень глюкози у крові.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і ацетилсаліцилова кислота. Очікується зниження антигіпертензивного ефекту препарату Раміприл-Тева. Також, одночасне застосування інгібіторів АПФ і НПЗП може супроводжуватися підвищеним ризиком погіршення функції нирок та збільшенням рівня калію у крові.
Селективні імунодепресанти або інгібітори mTOR (наприклад, темсиролімус, еверолімус, сиролімус) або вілдагліптин . Можливе підвищення ризику розвитку ангіоневротичного набряку у пацієнтів, які одночасно отримують такі засоби, як інгібітори mTOR (наприклад, темсиролімус, еверолімус, сиролімус) або вілдагліптин. Розпочинати таку терапію слід з обережністю (див. розділ «Особливості застосування»).
Особливості застосування.
Особливі групи пацієнтів
Вагітність.
Інгібітори АПФ або антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ у період вагітності застосовують лише тоді, коли їх застосування є абсолютно необхідним. Пацієнток, які планують завагітніти, необхідно перевести на інший антигіпертензивний препарат, застосування якого у період вагітності визнано безпечним. Як тільки буде діагностовано вагітність, лікування інгібіторами АПФ/антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ слід негайно припинити та, у разі необхідності, розпочати лікування іншим препаратом (див. розділи «Протипоказання» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Подвійна блокада РААС
Зафіксовано, що одночасне застосування інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину II або аліскірену підвищує ризик артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та погіршення функції нирок (у тому числі розвиток гострої ниркової недостатності). У зв'язку з цим подвійна блокада РААС шляхом комбінованого застосування інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину II або аліскірену не рекомендується (див. розділи «Фармакодинаміка» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Якщо терапія у вигляді такої подвійної блокади розцінюється як абсолютно необхідна, її потрібно застосовувати лише під наглядом спеціаліста та за умови частого і ретельного контролю функції нирок, вмісту електролітів та рівня артеріального тиску.
Інгібітори АПФ і антагоністи рецепторів ангіотензину II не можна одночасно застосовувати пацієнтам з діабетичною нефропатією.
Пацієнти, у яких існує особливий ризик виникнення артеріальної гіпотензії.
Пацієнти зі значним підвищенням активності РААС
У пацієнтів зі значним підвищенням активності РААС існує ризик раптового значного зниження артеріального тиску та погіршення функції нирок внаслідок пригнічення АПФ, особливо якщо інгібітор АПФ чи супутній діуретик призначають вперше або вперше підвищують дозу.
Суттєвого підвищення активності РААС, яке потребує медичного нагляду, в тому числі постійного контролю артеріального тиску, можна очікувати, наприклад, у пацієнтів:
– з тяжкою артеріальною гіпертензією;
– з декомпенсованою застійною серцевою недостатністю;
– з гемодинамічно значущою перешкодою для притоку або відтоку крові з лівого шлуночка (наприклад, зі стенозом аортального або мітрального клапана);
– з однобічним стенозом ниркової артерії при наявності другої функціонуючої нирки;
– у яких існує або може розвинутися нестача рідини або електролітів (включаючи тих, хто отримує діуретики);
– із цирозом печінки та/або асцитом;
– яким виконують великі хірургічні втручання або під час анестезії із застосуванням препаратів, що спричиняють артеріальну гіпотензію.
Як правило, рекомендується провести корекцію дегідратації, гіповолемії або нестачі електролітів до початку лікування (однак для пацієнтів із серцевою недостатністю такі коригуючі заходи слід ретельно зважити щодо ризику виникнення перевантаження об'ємом).
Транзиторна або персистуюча серцева недостатність після інфаркту міокарда.
Пацієнти, у яких існує ризик виникнення серцевої або церебральної ішемії у випадку гострої артеріальної гіпотензії
У початковій фазі лікування потрібен особливий медичний нагляд.
Пацієнти літнього віку
(див. розділ «Спосіб застосування та дози»)
Хірургічне втручання. Якщо це можливо, то лікування раміприлом слід припинити за 1 день до проведення хірургічного втручання.
Контроль функції нирок. Функцію нирок потрібно оцінювати до і під час проведення лікування та корегувати дозу, особливо у перші тижні лікування. Особливо ретельний контроль потрібен за пацієнтами з порушеннями функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Існує ризик погіршення ниркової функції, особливо у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю або після пересадження нирки, а також у разі ураження ниркових судин, у тому числі в пацієнтів із гемодинамічно значущим однобічним стенозом ниркової артерії.
Ангіоневротичний набряк. У пацієнтів, які отримували раміприл, спостерігався ангіоневротичний набряк (див. розділ «Побічні реакції»). Цей ризик підвищується у пацієнтів, які одночасно отримують селективні імунодепресанти (наприклад, темсиролімус, еверолімус, сиролімус) або вілдагліптин.
У разі розвитку ангіоневротичного набряку прийом препарату Раміприл-Тева слід припинити та негайно розпочати невідкладну терапію. Пацієнт повинен знаходитися під медичним наглядом протягом щонайменше 12-24 годин і може бути виписаний після повного зникнення симптомів.
У пацієнтів, які отримували раміприл, спостерігалися випадки ангіоневротичного набряку кишечнику (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти скаржилися на біль у животі (з нудотою/блюванням або без них).
Анафілактичні реакції під час десенсибілізації. При застосуванні препарату імовірність виникнення і тяжкість анафілактичних та анафілактоїдних реакцій на отруту комах та інші алергени збільшується. Тому перед проведенням десенсибілізації слід тимчасово припинити прийом препарату Раміприл-Тева.
Контроль електролітної рівноваги.
Гіперкаліємія. У деяких пацієнтів, які отримували раміприл, спостерігалося виникнення гіперкаліємії. До групи ризику виникнення гіперкаліємії належать пацієнти з нирковою недостатністю, пацієнти віком від 70 років, пацієнти з неконтрольованим цукровим діабетом, пацієнти, які приймають солі калію, калійзберігаючі діуретики, а також інші активні речовини, що підвищують вміст калію у плазмі крові, або пацієнти з такими станами, як дегідратація, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз. Якщо сумісне застосування вищезазначених препаратів вважається доцільним, то рекомендується регулярно контролювати рівень калію у плазмі крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Нейтропенія/агранулоцитоз. Випадки нейтропенії/агранулоцитозу, а також тромбоцитопенії та анемії спостерігалися рідко. Також повідомлялося про пригнічення функції кісткового мозку. З метою виявлення можливої лейкопенії рекомендується контролювати кількість лейкоцитів у крові. Більш частий контроль бажано проводити за пацієнтами на початку лікування та при порушеннях функції нирок, при супутньому колагенозі (наприклад, системний червоний вовчак або склеродермія) або за тими, хто приймає інші лікарські засоби, які можуть спричинити зміни картини крові (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).
Етнічні відмінності. Препарат частіше спричиняє ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас. Гіпотензивна дія раміприлу, як і інших інгібіторів АПФ, може бути менш вираженою у пацієнтів негроїдної раси, порівняно з представниками інших рас. Це може бути обумовлено тим, що у пацієнтів негроїдної раси з артеріальною гіпертензією частіше спостерігається артеріальна гіпертензія з низькою активністю реніну.
Кашель. При застосуванні препарату повідомлялося про виникнення кашлю. Характерним є те, що кашель непродуктивний, тривалий і зникає після припинення терапії. При диференціальній діагностиці кашлю слід пам'ятати про можливість виникнення кашлю внаслідок застосування раміприлу.
Препарат Раміприл-Тева містить лактози моногідрат, тому пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, вродженою лактазною недостатністю Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не повинні застосовувати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Препарат протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти. Якщо вагітність встановлена під час терапії, прийом препарату слід негайно припинити і, якщо необхідно, замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування у вагітних (див. розділ «Протипоказання»).
Період годування груддю. Через брак інформації щодо застосування раміприлу під час годування груддю (див. розділ «Фармакологічні властивості») не рекомендується призначати цей препарат жінкам, які годують груддю; слід надавати перевагу іншим лікарським засобам, застосування яких під час лактації є більш безпечним, особливо при грудному вигодовуванні новонароджених або недоношених немовлят.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Деякі побічні ефекти (наприклад, симптоми зниження артеріального тиску, такі як запаморочення) можуть порушувати здатність пацієнта до концентрації уваги і знижувати швидкість його реакції, що є ризикованим у ситуаціях, коли ці якості мають особливо велике значення (наприклад, при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами).
Це, як правило, можливе на початку лікування або при переході від терапії іншими препаратами на лікування препаратом Раміприл-Тева. Після прийому першої дози або подальшого підвищення дози не бажано керувати транспортним засобом або працювати з іншими механізмами протягом кількох годин.
Спосіб застосування та дози.
Препарат для перорального застосування.
Раміприл-Тева рекомендується приймати щодня в один і той самий час. Препарат можна приймати до, під час та після вживання їжі, оскільки їжа не впливає на біодоступність препарату. Таблетки Раміприл-Тева слід ковтати цілими, запиваючи водою. Їх не можна розжовувати або подрібнювати.
За неможливості застосування призначеної дози слід застосовувати раміприл у відповідному дозуванні.
Дорослі.
Пацієнти, які застосовують діуретики. На початку лікування препаратом Раміприл-Тева може виникати артеріальна гіпотензія, розвиток якої є більш імовірним у пацієнтів, які одночасно отримують діуретики. У подібних випадках рекомендується виявляти обережність, оскільки у цих пацієнтів можливе зниження ОЦК та/або рівня електролітів.
Якщо можливо, бажано припинити застосування діуретиків за 2-3 дні до початку лікування препаратом Раміприл-Тева (див. розділ «Особливості застосування»).
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, яким не можна відмінити діуретик, лікування препаратом Раміприл-Тева слід починати з дози 1,25 мг (застосовувати у відповідному дозуванні). Слід ретельно контролювати функцію нирок та рівень калію у крові. Подальше дозування препарату Раміприл-Тева слід корегувати залежно від цільового рівня артеріального тиску.
Артеріальна гіпертензія .
Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від особливостей стану пацієнта (див. розділ «Особливості застосування») та результатів контрольних вимірювань артеріального тиску. Раміприл-Тева можна застосовувати у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими класами антигіпертензивних лікарських засобів (див. розділи «Фармакодинаміка», «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Особливості застосування»).
Початкова доза. Лікування препаратом Раміприл-Тева слід розпочинати поступово, починаючи з рекомендованої початкової дози 2,5 мг/добу (застосовувати у відповідному дозуванні).
У пацієнтів зі значною активацією РААС після прийому початкової дози може виникати значне зниження артеріального тиску. Для таких пацієнтів рекомендована початкова доза становить 1,25 мг, а їх лікування потрібно розпочинати під медичним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»).
Титрування дози та підтримуюча доза. Дозу можна подвоювати кожні 2-4 тижні до досягнення цільового рівня артеріального тиску; максимальна доза препарату Раміприл-Тева становить 10 мг/добу. Як правило, препарат приймають 1 раз на добу.
Профілактика серцево-судинних захворювань .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Раміприл-Тева становить 2,5 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату дозу слід поступово збільшувати. Рекомендується подвоїти дозу через 1-2 тижні лікування, а потім через 2-3 тижні збільшити її до цільової підтримуючої дози 10 мг 1 раз на добу (також див. наведену вище інформацію щодо дозування препарату для пацієнтів, які отримують діуретики).
Лікування захворювання нирок .
У пацієнтів з діабетом та мікроальбумінурією .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Раміприл-Тева становить 1,25 мг (застосовувати у відповідному дозуванні) 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату при подальшому лікуванні дозу збільшують. Через 2 тижні лікування разову добову дозу рекомендується подвоїти до 2,5 мг, а потім – до 5 мг ще через 2 тижні лікування.
У пацієнтів з діабетом та щонайменше одним фактором серцево-судинного ризику .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Раміприл-Тева становить 2,5 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату при подальшому лікуванні дозу збільшують. Через 1-2 тижні лікування добову дозу препарату Раміприл-Тева рекомендується подвоїти до 5 мг, а потім – до 10 мг ще через 2-3 тижні лікування. Цільова добова доза становить 10 мг.
У пацієнтів з недіабетичною нефропатією, про яку свідчить наявність макропротеїнурії
≥ 3 г/добу .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Раміприл-Тева становить 1,25 мг (застосовувати у відповідному дозуванні) 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості пацієнтом препарату при подальшому лікуванні дозу збільшують. Через 2 тижні лікування разову добову дозу рекомендується подвоїти до 2,5 мг, а потім – до 5 мг ще через 2 тижні лікування.
Серцева недостатність із клінічними проявами.
Початкова доза. Для пацієнтів, стан яких стабілізувався після лікування діуретиками, рекомендована початкова доза становить 1,25 мг/добу (застосовувати у відповідному дозуванні).
Титрування дози та підтримуюча доза. Дозу препарату Раміприл-Тева титрують шляхом її подвоєння через кожні 1-2 тижні до досягнення максимальної добової дози 10 мг. Дозу бажано розподілити – на 2 прийоми.
Вторинна профілактика після перенесеного гострого інфаркту міокарда при наявності серцевої недостатності .
Початкова доза. Через 48 годин після виникнення інфаркту міокарда пацієнтам, стан яких є клінічно та гемодинамічно стабільним, призначають початкову дозу 2,5 мг 2 рази на добу впродовж 3 днів. Якщо початкова доза 2,5 мг переноситься погано, тоді слід застосовувати дозу 1,25 мг (застосовувати у відповідному дозуванні) 2 рази на добу впродовж 2 днів з подальшим підвищенням до 2,5 мг та 5 мг 2 рази на добу. Якщо дозу не можна підвищити до 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити.
Титрування дози та підтримуюча доза. У подальшому добову дозу підвищують шляхом її подвоєння з інтервалом у 1-3 дні до досягнення цільової підтримуючої дози 5 мг 2 рази на добу.
Коли це можливо, підтримуючу добову дозу розподіляють на 2 прийоми.
Якщо дозу не можна підвищити до 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити. Досвіду лікування пацієнтів із тяжкою (IV функціонального класу за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації – NYHA) серцевою недостатністю одразу після інфаркту міокарда дотепер недостатньо. Якщо все ж таки прийнято рішення про лікування таких пацієнтів цим препаратом, рекомендується розпочинати терапію з дози 1,25 мг (застосовувати у відповідному дозуванні) 1 раз на добу і будь-яке її збільшення проводити з надзвичайною обережністю (також див. наведену вище інформацію щодо дозування препарату для пацієнтів, які отримують діуретики).
Особливі категорії пацієнтів.
Пацієнти із порушеннями функції нирок. Добова доза для пацієнтів із порушеннями функції нирок залежить від показника кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакологічні властивості»):
– якщо кліренс креатиніну становить ≥ 60 мл/хв, необхідності у корекції початкової дози (2,5 мг/добу) немає, а максимальна добова доза становить 10 мг;
– якщо кліренс креатиніну становить 30-60 мл/хв, необхідності у корекції початкової дози (2,5 мг/добу) немає, а максимальна добова доза становить 5 мг;
– якщо кліренс креатиніну становить 10-30 мл/хв, початкова добова доза становить 1,25 мг/добу (застосовувати у відповідному дозуванні), а максимальна добова доза − 5 мг;
– пацієнти з артеріальною гіпертензією, які перебувають на гемодіалізі : при гемодіалізі раміприл виводиться незначною мірою; початкова доза становить 1,25 мг (застосовувати у відповідному дозуванні), а максимальна добова доза – 5 мг; препарат слід приймати через декілька годин після проведення сеансу гемодіалізу.
Пацієнти з порушеннями функції печінки (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Лікування препаратом Раміприл-Тева пацієнтів із порушеннями функції печінки слід розпочинати під ретельним медичним наглядом, а максимальна добова доза у таких випадках повинна становити 2,5 мг.
Пацієнти літнього віку. Початкова доза повинна бути нижчою, а подальше титрування дози слід здійснювати більш поступово з огляду на вищу ймовірність виникнення небажаних ефектів, особливо у дуже старих та немічних пацієнтів. У таких випадках слід призначати нижчу початкову дозу − 1,25 мг раміприлу (застосовувати у відповідному дозуванні).
Діти.
Препарат Раміприл-Тева не рекомендується застосовувати дітям (віком до 18 років), оскільки даних щодо ефективності та безпеки застосування цього препарату для таких пацієнтів недостатньо.
Передозування.
Симптомами, пов'язаними з передозуванням препарату, можуть бути надмірна периферична вазодилатація (з вираженою артеріальною гіпотензією, шоком), брадикардія, порушення електролітного балансу та ниркова недостатність. За станом пацієнта слід ретельно спостерігати та проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. До запропонованих лікувальних заходів належать первинна детоксикація (промивання шлунка, введення адсорбентів), а також заходи, спрямовані на відновлення стабільної гемодинаміки, в тому числі введення агоністів альфа-1 адренорецепторів або ангіотензину ІІ (ангіотензинаміду). Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, погано виводиться із системного кровотоку шляхом гемодіалізу.
Побічні реакції.
Профіль безпеки препарату Раміприл-Тева містить дані про постійний кашель та реакції, спричинені артеріальною гіпотензією. До серйозних побічних реакцій належать ангіоневротичний набряк, гіперкаліємія, порушення функції печінки або нирок, панкреатит, тяжкі реакції з боку шкіри та нейтропенія/агранулоцитоз.
Частота виникнення побічних реакцій класифікується таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000); невідомо (не може бути розрахована за наявними даними).
У кожній групі побічні явища представлені у порядку зменшення ступеня їх серйозності.
Розлади за класами систем органів | Часто | Нечасто | Рідко | Очень редко | Невідомо |
З боку серця | Ішемія міокарда, включаючи стенокардію або інфаркт міокарда; тахікардія; аритмія; відчуття серцебиття; периферичні набряки | ||||
З боку крові та лімфатичної системи | Еозинофілія | Зменшення кількості лейкоцитів (включаючи нейтропенію або агранулоцитоз), зменшення кількості еритроцитів, зниження рівня гемоглобіну, зменшення кількості тромбоцитів | Недостатність кісткового мозку, панцитопенія, гемолітична анемія | ||
З боку нервової системи | Головний біль, запаморочення | Вертиго, парестезія, агевзія, дисгевзія | Тремор, порушення рівноваги | Церебральна ішемія, у тому числі ішемічний інсульт і транзиторна ішемічна атака; порушення психомоторних функцій; відчуття печіння; паросмія | |
З боку органів зору | Порушення зору, включаючи нечіткість зору | Кон'юнктивіт | |||
З боку органів слуху та лабіринту | Порушення слуху, шум/дзвін у вухах | ||||
Респіраторні, торакальні та медіастиналь-ні розлади | Непродуктив-ний подразнюваль-ний кашель, бронхіт, синусит, задишка | Бронхоспазм, у тому числі загострення астми; закладеність носа | |||
З боку шлунково-кишкового тракту | Запальні явища у шлунково-кишковому тракті, розлади травлення, дискомфорт у животі, диспепсія, діарея, нудота, блювання | Панкреатит (у поодиноких випадках повідомлялося про летальні наслідки виключно при застосуванні інгібіторів АПФ), підвищення рівня ферментів підшлункової залози, ангіоневротич-ний набряк тонкого кишечнику, біль у верхній частині живота, включаючи гастрит, запор, сухість у роті | Глосит | Афтозний стоматит | |
З боку нирок і сечовивідних шляхів | Порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність; збільшення сечоутворення, погіршення перебігу фонової протеїнурії, підвищення рівня сечовини у крові; підвищення рівня креатиніну у крові | ||||
З боку шкіри та підшкірних тканин | Висипання, зокрема макуло-папульозні | Ангіоневро-тичний набряк; у дуже виняткових випадках – обструкція дихальних шляхів внаслідок ангіоневро-тичного набряку, яка може мати летальний наслідок; свербіж, гіпергідроз | Ексфоліатив-ний дерматит, кропив'янка, оніхолізис | Реакція фоточут- ливості | Токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса− Джонсона, мультиформна еритема, пемфігус, загострення перебігу псоріазу, псоріатичний дерматит, пемфігоїдна або ліхеноїдна екзантема або енантема, алопеція |
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини | М'язові спазми, міалгія | Артралгія | |||
Ендокринні розлади | Синдром неналежної секреції антидіуретичного гормону (СНСАГ) | ||||
Метаболічні та аліментарні розлади | Підвищення рівня калію у крові | Анорексія, зниження апетиту | Зниження рівня натрію у крові | ||
Судинні розлади | Артеріальна гіпотензія, ортостатичне зниження артеріального тиску, синкопе | Відчуття припливів | Стеноз судин, гіпоперфузія, васкуліт | Синдром Рейно | |
Порушення загального стану | Біль у грудях, втомлюваність | Пірексія | Астенія | ||
З боку імунної системи | Анафілактичні та анафілактоїдні реакції, підвищення рівня антинуклеар- них антитіл | ||||
Гепатобіліарні розлади | Підвищення рівня печінкових ферментів і/або кон'югова-ного білірубіну | Холестатична жовтяниця, пошкодження печінкових клітин | Гостра печінкова недостатність, холестатичний або цитолітичний гепатит (у дуже виняткових випадках – з летальним наслідком) | ||
З боку репродуктив-ної системи та молочних залоз | Транзиторна еректильна імпотенція, зниження лібідо | Гінекомастія | |||
З боку психіки | Зниження настрою, тривожність, нервовість, неспокій, порушення сну, включаючи сонливість | Стан сплутаної свідомості | Порушення уваги |
Діти. Безпека застосування раміприлу вивчалася у 325 дітей та підлітків віком 2-16 років у процесі 2 клінічних досліджень. Згідно з результатами, характер та ступінь тяжкості небажаних реакцій у дітей були подібними до тих, які спостерігаються у дорослих, але частота виникнення деяких реакцій у дітей була вищою, ніж у дорослих, а саме:
Тахікардія, закладеність носа та риніт: часто – у дітей та нечасто – у дорослих пацієнтів.
Кон'юнктивіт: часто – у дітей, рідко – у дорослих пацієнтів.
Тремор і кропив'янка: нечасто – у дітей, рідко – у дорослих пацієнтів.
Загальний профіль безпеки застосування раміприлу у дітей і дорослих значуще не відрізняється.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції у період після реєстрації препарату є важливим заходом. Вони дозволяють продовжувати моніторинг за співвідношенням користь/ризик при застосуванні даного лікарського засобу.
Медичні працівники повинні повідомляти про випадки будь-яких побічних реакцій за допомогою системи фармаконагляду України.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері, по 3 або 6 блістерів у коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Меркле ГмбХ.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Людвіг-Меркле-Штрассе 3, 89143 Блаубойрен, Німеччина.
РАМИПРИЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа