В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
РАМИЗЕС табл. 2,5 мг блистер №30

РАМИЗЕС табл. 2,5 мг блистер №30

rx
Код товара: 149210
Производитель: Фармак (Украина, Киев)
2 000,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 26.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства
Рами
( Рамсет )
Место хранения:
Активный ингредиент: Рамиприл;
1 таблетка содержит Ramipe 1,25 мг или 2,5 мг, или 5 мг или 10 мг;
Вспомогательные вещества:
Таблетки 1,25 мг : гидрокарбонат натрия, моногидрат лактозы, натрийный кроскарменмен, зателатинированный крахмал 1500, стеарат магния;
Таблетки 2,5 мг: бикарбонат натрия, моногидрат лактозы, моногидрат натрия, натрийный кроскармен, крахмал, стеарат 1500, стеарат магния, желтый оксид железа (E 172);
Таблетки для 5 мг: бикарбонат натрия, моногидрат натрия, моногидрат натрия, натрийный кроскарменмелоз, крахмал, стеарат 1500, стеарат магния, желтый оксид железа (E 172), оксид железа (E 172);
Таблетки 10 мг : гидрокарбонат натрия, моногидрат лактозы, натрийного кроскармелоза, крахмалы стытинаты 1500, стеарат магния.
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физико-химические свойства:
Таблетки 1.25 мг : таблетки плоской цилиндрической формы, белого или почти белого цвета с фасцией, со слабым удельным запахом или без запаха. Малый мрамор разрешен на поверхности таблеток;
Таблетки 2,5 мг: таблетки плоской цилиндрической формы, светло-желтого цвета с фасадом и лентой, со слабым удельным запахом или запахом. На поверхности таблеток допускаются незначительные прерывания и мрамор;
Таблетки для 5 мг: таблетки плоской цилиндрической формы, светло-розовый цвет с фасадом и лентой, со слабым удельным запахом или запахом. На поверхности таблеток допускаются незначительные прерывания и мрамор;
Таблетки 10 мг : таблетки плоской цилиндрической формы, белый или почти белый с фасадом и лентой, со слабым удельным запахом или без запаха. Незначительный мрамор разрешен на поверхности планшета.
Фармакотерапевтическая группа. Ингибиторы ангиотензина трансформируют фермент (ACE), монокомпонент. Рамиприл. Код ATH C09A A05.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Рамисес - антигипертензивный агент, ингибитор ACE. Ингибируя синтез ангиотензина II, препарат уменьшает его вазоконстрикторство и стимулирует секрецию альдостерона. Увеличивает активность ренина в плазме, а также ингибирует метаболизм брадикина.
Прием Рамиприла вызывает заметное снижение сопротивления периферических артерий. В целом, почечная плазмотика и скорость гломерелярной фильтрации не изменяются значительно.
Введение рамки пациентам с артериальной гипертензией приводит к снижению артериального давления в положении лежа и стоя, без компенсационного роста сердечных сокращений.
У большинства пациентов антигипертензивный эффект после устного применения одноразовой дозы проявляется через 1-2 часа. Максимальный эффект дозы обычно достигается в течение 3-6 часов и обычно длится 24 часа.
Максимальный антигипертензивный эффект с длительным лечением Ramipril наблюдается через 3-4 недели. С долгосрочной терапией хранятся в течение 2 лет.
В ответ на резкое прекращение приема рамы не берут быстрое и сильное увеличение артериального давления.
У пациентов с клиническими проявлениями сердечной недостаточности лечение которого началось 3-10 дней после острого инфаркта миокарда, Рамиприл снизил риск зрелости на 27% по сравнению с плацебо. Было также снижение других рисков, в том числе риск неожиданной смерти (на 30%) и риск прогрессирования болезни для развития серьезной / устойчивой сердечной недостаточности (на 23%). Кроме того, вероятность более поздней госпитализации снизилась на 26% из-за сердечной недостаточности.
У пациентов с неабибетической или диабетической явной нефропатией Ramipril снижает скорость прогрессирования почечной недостаточности и начала заключительного этапа почечной недостаточности, и в результате - необходимость в диализе или почечной трансплантации. У пациентов с неабибетической или диабетической начальной нефропатией Рамиприл снижает экскрецию альбумина.
У пациентов, имеющих повышенный сердечно-сосудистый риск из-за наличия заболеваний сосудов или диабета Mellitus, Рамиприл снижает частоту инфаркта миокарда, инсульта или сердечно-сосудистой смерти. Кроме того, RamiPril уменьшает общую волатильность и необходимость реваскуляризации, а также задержки возникновения и прогрессирования застойной сердечной недостаточности. Рамиприл снижает риск развития нефропатии в общей группе пациентов с диабетом. Рамиприл также значительно снижает частоту появления микроальбуминурии. Такие эффекты наблюдались у пациентов с артериальной гипертензией, а также с нормотензией.
Фармакокинетика.
Прессористом метаболизма Рамиприла с образованием активного метаболита RamiPrilate происходит в печени. В дополнение к такой активации с образованием рамы-распылителя, RamiPril глюкурат и превращается в рамиприл дикетопиперазин (эфир). Рамиприл также глюклат и превращается в рамку дикетопиперазина (кислота).
Биодоступность RamiPrialate после перорального введения 2,5 мг и 5 мг Рамиприла составляет приблизительно 45%. Установлено, что Рамиприл проникает в грудное молоко.
Рамиприл быстро поглощается после перорального введения. Поглощение Рамиприла составляет не менее 56%. Прием Рамиприла с едой не проявлял значительного влияния на поглощение.
Максимальная концентрация плазмы Рамиприла достигается через 1 час после перорального введения. Срок годности Рамиприла составляет примерно 1 час. Пиковая концентрация рамы крови в плазме наблюдается от 2 до 4 часов после перорального введения Рамиприла.
Уменьшение концентрации Ramipration в плазме крови возникает в нескольких фазах. Полтора периода начальной фазы распределения и устранения составляет примерно 3 часа. После этого существует переходная фаза (с полтора периода около 15 часов), а затем - конечная фаза, во время которого плазма концентрации рамной бумаги очень низки, с половиной периода около 4-5 дней.
Наличие последней фазы связано с медленной диссоциацией RamiPrade из близкого, но насыщенного соединения с тузом.
Несмотря на долгосрочную последнюю фазу удаления, после одного использования RamiPril в дозе 2,5 мг и выше стационарного состояния достигается примерно через 4 дня. После нескольких приема «эффективный» период полураспада, в зависимости от дозы, составляет 13-17 часов. Полуотраслевый период Ramipilate от ACE - 10,7 часа, указывающий на высокую активность.
Связывание Ramipril и Ramipration с сывороточными белками составляет приблизительно 73% и 56% соответственно.
У здоровых добровольцев в возрасте от 65 до 76 лет кинетика Рамиприла и Рамиприлата похожа на тех, кто наблюдается у молодых здоровых добровольцев.
С уменьшенной функцией почек удаление рамы уменьшается, почечная очистка Rampration уменьшается в пропорциональном заливе креатинина. Это вызывает увеличение концентрации плазмы RamiPrialate, которые значительно медленнее, чем у обычных функций почек.
При введении высоких доз (10 мг) с нарушенной функцией печени преобразования Рамиприла в раму возникает позже, концентрации плазмы Ramipril увеличиваются, а удаление распыления кадра замедляется.
Точно так же, как и у здоровых добровольцев и пациентов с артериальной гипертензией, после перорального введения 5 мг Ramipril 1 раз в день в течение 2 недель у пациентов с застойной сердечной недостаточностью не наблюдалось значительное кумуляцию Ramipril и обрамление.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение артериальной гипертонии.
Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний: снижение сердечно-сосудистой болезненности и летальности у пациентов с:
- выраженные сердечно-сосудистые заболевания атеротреботического генеза (наличие в анамнезе ишемической болезни сердца или инсульта или периферических сосудистых заболеваний);
  • Диабет, у которого есть как минимум один фактор риска сердечно-сосудистого вещества.
Лечение заболевания почек:
  • Начальная гломерулярная диабетическая нефропатия, о чем свидетельствует присутствие микроальбуминурии;
- выражена гламерулярная диабетическая нефропатия, о чем свидетельствует присутствие макропротеинурии, у пациентов, имеющих по меньшей мере один фактор риска сердечно-сосудистого вещества (см. Раздел «Фармакологические свойства»);
  • Выраженная гломерельная неабибетическая нефропатия, о чем свидетельствует присутствие макропротеинурии ≥ 3 г / в день.
Лечение сердечной недостаточности, которое сопровождается клиническими проявлениями.
Вторичная профилактика после острого инфаркта миокарда: уменьшение летальности на остром этапе инфаркта миокарда у пациентов с клиническими признаками сердечной недостаточности при условии, что после возникновения острого инфаркта миокарда.
Противопоказания .
Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому из вспомогательных веществ, которые являются частью препарата или других ингибиторов ACE.
Беременные или женщины, которые планируют забеременеть (см. «Приложение во время беременности или грудного вскармливания»).
Наличие в анамнезе ангионевротического отека (наследственное, идиопатическое или ранее переданное на фоне ингибиторов ACE или антагонистами рецепторов ангиотензина II).
Значительный двусторонний стеноз почечных артерий или стеноз почек артерии в присутствии одной функционирующей почки.
Рамиприл не следует использовать пациентами с артериальной гипотензией или гемодинамически нестабильными состояниями.
Он не должен использоваться вместе с лекарственными средствами, содержащими алискиреном, пациентами с диабетом или умеренной или тяжелой почечной недостаточностью (GKF <60 мл / мин).
Следует избегать одновременного применения ингибиторов ACE и методы экстракорпорального лечения, которые приводят к контактной крови с отрицательно заряженными поверхностями. Такая экстракорпоральная обработка способам включает диализ или гемафильтрацию с использованием определенных высоких гидравлических мембран (например, полиакрилонитрил) и аффереза ​​липопротеинов низкой плотности с использованием декстранского сульфата.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Противопоказанные комбинации. Методы экстракорпоральной терапии, которые приводят к контакту крови с отрицательно заряженными поверхностями, такими как диализ или гемафильтрация с использованием определенных мембран с высокой интенсивностью потока (например, полиакрилонитриламильные мембраны) и сохраняются липопротеинами низкой плотности с использованием декстранского сульфата - из-за повышенного риска разработки. Сильные анафилактоидные реакции (см. Раздел «Противопоказания»). Если такое лечение требуется, необходимо учитывать использование другой мембраны диализа или использование другого класса антигипертензивных агентов.
Объединенное использование препарата Рамисеза с лекарствами, содержащими алискирена, которое противопоказано пациентам с диабетом или тяжелыми расстройствами функции почек и не рекомендуется другими категориями пациентов (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»).
Комбинации, которые требуют меры предосторожности.
Соли калия, гепарин, диуретики для консервирования калия и другие активные вещества, которые увеличивают уровни калия в плазме крови (включая антагонисты ангиотензина II, триметоприма, Tracerumus, циклоспорин). Может возникнуть гиперкалиемия, поэтому необходимо тщательно контролировать уровни калия в плазме крови.
Антигипертензивные препараты (например, диуретики) и другие вещества, которые могут уменьшить артериальное давление (например, нитраты, трициклические антидепрессанты, анестетики, алкоголь, беклофен, альфузозин, дексазозин, прерсен, тамсулозин, теразозин ). Следует ожидать, что следует увеличить риск гипотензии артерии (см. Раздел «Особенности применения» в отношении диуретиков).
Вазопатомиметики и другие вещества (например, изопротеренол, добутамин, дофамин, эпинефрин), которые могут снизить антигипертензивный эффект препарата Рамисез . Рекомендуется тщательно контролировать артериальное давление.
Алопуринол, иммунодепрессанты, кортикостероиды, прокаинамид, цитостатики и другие вещества, которые могут привести к изменениям в изображении крови. Увеличение вероятности появления гематологических реакций (см. Раздел «Особенности применения»).
Соли лития. Ингибиторы ACE могут уменьшить экскрецию лития, что может привести к увеличению токсичности лития. Необходимо тщательно контролировать уровень лития.
Анти-диабетические средства, включая инсулин. Могут возникнуть гипогликемические реакции. Рекомендуется тщательно контролировать уровень глюкозы в крови.
Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) и ацетилсалициловая кислота. Ожидается антигипертензивный эффект Рамизеса. Кроме того, одновременное применение ингибиторов ACE и НПВП сопровождается повышенным риском ухудшения функции почек и увеличение уровня калия в крови.
Соль. Когда чрезмерное потребление соли возможно ослабить гипотензивный эффект препарата.
Специфическая гипосессибилизация. Из-за ингибирования ACE, вероятность возникновения и тяжести анафилактических и анафилактоидных реакций на яд насекомых увеличивается. Считается, что такой эффект также может наблюдаться по отношению к другим аллергенам.
Особенности приложения.
Специальные категории пациентов.
Двойная блокада системы Renin-Angiotensin-альдостерона с лекарственными средствами, содержащими алискирена.
Двойная блокада системы Renin-Angiotensin-альдостерона путем совместного использования препарата Рамизеса и Алискирена не рекомендуется, поскольку существует повышенный риск развития артериальной гипотензии, гиперкалиемии и изменения в почечной функции.
Пациенты с диабетом или расстройствами функции почек (GKF <60 мл / мин) совокупное использование препарата Рамисез и Алискирена противопоказаны.
Пациенты, в которых существует особый риск артериальной гипотензии.
Пациенты с значительным увеличением активности системы ренин-ангиотензин-альдостерона. У пациентов со значительным увеличением активности системы Ренн-ангиотензина-альдостерона существует риск внезапного значительного снижения артериального давления и ухудшения функции почек из-за ингибирования APF, особенно если ингибитор APF или сопутствующей мочегонной энергии Предполагается впервые или впервые увеличивает дозу. Значительное увеличение системы Renin Angiotensin-Aldosterone, которая требует медицинского надзора, в том числе постоянного контроля кровяного давления, например, для пациентов:
  • с тяжелой артериальной гипертонией;
  • с декомпенсированной застойной сердечной недостаточностью;
  • с гемодинамически значимым препятствием для притока или оттока крови из левого желудочка (например, со стенозом аорты или митрального клапана);
  • с односторонним стенозом почечной артерии в присутствии второй функционирующей почки;
  • в котором есть или может развиться отсутствие жидкости или электролитов (включая тех, кто принимает диуретики);
  • с циррозом печени и / или асцитты;
  • которые выполняют обширное хирургическое вмешательство или во время анестезии с использованием лекарств, вызывающих артериальную гипотензию.
Как правило, рекомендуется исправление обезвоживания, гиповолемии или отсутствия электролитов до лечения (однако для пациентов с сердечной недостаточностью, такие корректирующие меры должны быть тщательно рассмотрены риск перегрузки объема).
У пациентов с расстройствами печени рамисез лечение может быть либо усиленным, либо уменьшенным. Кроме того, пациенты с тяжелым циррозом печени, которые сопровождаются отеком и / или асцитом, активность системынин-ангиотензинской системы может быть значительно повышена; Поэтому во время лечения этих пациентов необходимо показывать особый уход.
Переходная или постоянная сердечная недостаточность после инфаркта миокарда.
Пациенты, в которых существует риск сердца или церебральной ишемии в случае острой артериальной гипотензии. На начальной фазе лечения требуется особый медицинский надзор.
Пациенты пожилых людей. Видеть Раздел «Способ применения и доза».
Хирургическое вмешательство. Если возможно, лечение ангиотензином преобразующим ингибиторы фермента, такими как Рамиприл, следует прекратить в течение 1 дня до проведения хирургического вмешательства.
Контроль функции почек. Функция почек должна оцениваться до и во время лечения и регулировать дозу, особенно в первые недели лечения. Особенно тщательное контроль требуется пациентами с нарушением функции почек (см. Раздел «Способ применения и доза»). Существует риск ухудшения функции почек, особенно для пациентов с застойной сердечной недостаточностью или после трансплантации почки.
Ангионевротический отек. У пациентов, получающих ингибиторы ACE, в том числе RamiPril, наблюдалось ангионеротическое отек (см. Раздел «Побочные реакции»). В случае развития ангионевротического отека приема препарата аварийных аварий должно быть прекращено. Нужно немедленно начать аварийную терапию. Пациент должен находиться под медицинским надзором не менее 12-24 часов и может быть выписан после полного исчезновения симптомов.
У пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи Рамізес, спостерігалися випадки ангіоневротичного набряку кишечнику (див. розділ «Побічні реакції»). Ці пацієнти скаржилися на біль у животі (з нудотою/блюванням або без них).
Анафілактичні реакції під час десенсибілізації. При застосуванні інгібіторів АПФ імовірність виникнення і тяжкість анафілактичних та анафілактоїдних реакцій на отруту комах та інші алергени збільшується. Перед проведенням десенсибілізації слід тимчасово припинити прийом препарату Рамізес.
Гіперкаліємія. У деяких пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи препарат Рамізес, спостерігалося виникнення гіперкаліємії. До групи ризику виникнення гіперкаліємії належать пацієнти із нирковою недостатністю, пацієнти віком від 70 років, пацієнти з неконтрольованим цукровим діабетом, пацієнти, які приймають солі калію, калійзберігаючі діуретики, а також інші активні речовини, що підвищують вміст калію у плазмі крові, або пацієнти з такими станами як дегідратація, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз. Якщо сумісне застосування вищезазначених препаратів вважається доцільним, то рекомендується регулярно контролювати рівень калію у плазмі крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Нейтропенія/агранулоцитоз. Випадки нейтропенії/агранулоцитозу, а також тромбоцитопенії і анемії спостерігалися рідко. Також повідомлялося про пригнічення функції кісткового мозку. З метою виявлення можливої лейкопенії рекомендується контролювати кількість лейкоцитів у крові. Більш частий контроль бажано проводити на початку лікування та за пацієнтами з порушеною функцією нирок, супутнім колагенозом (наприклад системним червоним вовчаком або склеродермією) або тими, хто приймає інші лікарські засоби, які можуть спричинити зміни картини крові (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).
Етнічні відмінності. Інгібітори АПФ частіше спричиняють ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас. Як і у інших інгібіторів АПФ, гіпотензивна дія раміприлу може бути менш вираженою у пацієнтів негроїдної раси порівняно із представниками інших рас. Це може бути зумовлено тим, що у пацієнтів негроїдної раси з артеріальною гіпертензією частіше спостерігається артеріальна гіпертензія з низькою активністю реніну.
Кашель. При застосуванні інгібіторів АПФ повідомлялося про виникнення кашлю. Характерним є те, що кашель непродуктивний, тривалий і зникає після припинення терапії. При диференційній діагностиці кашлю слід пам'ятати про можливість виникнення кашлю внаслідок застосування інгібіторів АПФ.
Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Препарат Рамізес не повинен застосовуватися вагітними або жінками, які планують завагітніти. Якщо під час лікування цим лікарським засобом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування у вагітних.
Годування груддю. Через брак інформації щодо застосування раміприлу під час годування груддю не рекомендується призначати цей препарат жінкам, які годують груддю, та бажано надавати перевагу іншим лікарським засобам, застосування яких під час лактації є більш безпечним, особливо при грудному вигодовуванні новонароджених або недоношених немовлят.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Деякі побічні ефекти (наприклад деякі симптоми зниження артеріального тиску, зокрема запаморочення) можуть негативно впливати на здатність пацієнта концентрувати увагу і швидкість психомоторних реакцій, особливо на початку лікування або при переході з лікування іншими препаратами. Після прийому першої дози або подальшого підвищення дози небажано керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами протягом кількох годин.
Спосіб застосування та дози.
Препарат для перорального застосування.
Препарат Рамізес рекомендується приймати щодня в один і той самий час. Препарат можна приймати до, під час та після їди, оскільки прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. Таблетки Рамізес слід ковтати цілими, запиваючи водою. Їх не можна розжовувати або подрібнювати.
Дорослі.
Пацієнти, які застосовують діуретики. На початку лікування препаратом Рамізес може виникати артеріальна гіпотензія, розвиток якої є більш імовірним у пацієнтів, які одночасно отримують діуретики. У таких випадках рекомендується проявляти обережність, оскільки у цих пацієнтів можливе зниження ОЦК та/або кількості електролітів.
Бажано припинити застосування діуретика за 2-3 дні до початку лікування препаратом Рамізес, якщо це можливо (див. розділ «Особливості застосування»).
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, яким не можна відмінити діуретик, лікування препаратом Рамізес слід починати з дози 1,25 мг. Слід ретельно контролювати функцію нирок та рівень калію у крові. Подальше дозування препарату Рамізес слід корегувати залежно від цільового рівня артеріального тиску.
Артеріальна гіпертензія .
Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від особливостей стану пацієнта (див. розділ «Особливості застосування») та результатів контрольних вимірювань артеріального тиску. Рамізес можна застосовувати у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими класами антигіпертензивних лікарських засобів.
Початкова доза. Лікування препаратом Рамізес слід розпочинати поступово, з рекомендованої початкової дози 2,5 мг на добу.
У пацієнтів зі значною активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи після прийому початкової дози може виникати значне зниження артеріального тиску. Для таких пацієнтів рекомендована початкова доза становить 1,25 мг, а їх лікування потрібно розпочинати під медичним наглядом.
Титрування дози та підтримуюча доза. Дозу можна подвоювати кожні 2-4 тижні до досягнення цільового рівня артеріального тиску; максимальна доза препарату Рамізес становить 10 мг на добу. Як правило, препарат приймати 1 раз на добу.
Профілактика серцево-судинних захворювань .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Рамізес становить 2,5 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату дозу слід поступово збільшувати. Рекомендується подвоїти дозу через 1-2 тижні лікування, а потім – ще через 2-3 тижні – збільшити її до цільової підтримуючої дози 10 мг 1 раз на добу (також див. наведену вище інформацію стосовно дозування препарату для пацієнтів, які отримують діуретики).
Лікування захворювання нирок .
У пацієнтів з діабетом та мікроальбумінурією .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Рамізес становить 1,25 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату при подальшому лікуванні дозу збільшують. Через 2 тижні лікування добову дозу рекомендується подвоїти до 2,5 мг, а потім до 5 мг ще через 2 тижні лікування.
У пацієнтів з діабетом та щонайменше одним фактором серцево-судинного ризику .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Рамізес становить 2,5 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату при подальшому лікуванні дозу збільшують. Через 1-2 тижні лікування добову дозу препарату Рамізес рекомендується подвоїти до 5 мг, а потім до 10 мг ще через 2-3 тижні лікування. Цільова добова доза становить 10 мг.
У пацієнтів з недіабетичною нефропатією, про яку свідчить наявність макропротеїнурії ≥ 3 г/на добу .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Рамізес становить 1,25 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості пацієнтом препарату при подальшому лікуванні дозу слід збільшувати. Через 2 тижні лікування добову дозу рекомендується подвоїти до 2,5 мг, а потім до 5 мг ще через 2 тижні лікування.
Серцева недостатність із клінічними проявами.
Початкова доза. Для пацієнтів, стан яких стабілізувався після лікування діуретиками, рекомендована початкова доза становить 1,25 мг на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Дозу препарату Рамізес слід титрувати шляхом її подвоєння через кожні 1-2 тижні до досягнення максимальної добової дози 10 мг. Бажано розподілити дозу на 2 прийоми.
Вторинна профілактика після перенесеного гострого інфаркту міокарда при наявності серцевої недостатності .
Початкова доза. Через 48 годин після виникнення інфаркту міокарда пацієнтам, стан яких є клінічно та гемодинамічно стабільним, слід призначати початкову дозу 2,5 мг 2 рази на добу впродовж 3 днів. Якщо початкова доза 2,5 мг переноситься погано, тоді слід застосовувати дозу 1,25 мг 2 рази на добу впродовж 2 днів з подальшим підвищенням до 2,5 мг та 5 мг 2 рази на добу. Якщо дозу не можна підвищити до 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити (також див. наведену вище інформацію стосовно дозування препарату для пацієнтів, які отримують діуретики).
Титрування дози та підтримуюча доза. У подальшому добову дозу підвищувати шляхом її подвоєння з інтервалом у 1-3 дні до досягнення цільової підтримуючої дози 5 мг 2 рази на добу. Коли це можливо, підтримуючу добову дозу розподіляти на 2 прийоми. Якщо дозу не можна підвищити до 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити. Досвіду лікування пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю (IV ФК за класифікацією NYHA) одразу після інфаркту міокарда все ще недостатньо. Якщо все ж таки прийнято рішення про лікування таких пацієнтів цим препаратом, рекомендується розпочинати терапію з дози 1,25 мг 1 раз на добу і будь-яке її збільшення проводити з надзвичайною обережністю.
Особливі категорії пацієнтів.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Добова доза для пацієнтів з порушенням функції нирок залежить від показника кліренсу креатиніну:
  • якщо кліренс креатиніну становить ≥ 60 мл/хв, необхідності у корекції початкової дози (2,5 мг/добу) немає, а максимальна добова доза становить 10 мг;
  • якщо кліренс креатиніну становить 30-60 мл/хв, необхідності у корекції початкової дози (2,5 мг/добу) немає, а максимальна добова доза становить 5 мг;
  • якщо кліренс креатиніну становить 10-30 мл/хв, початкова добова доза становить 1,25 мг/добу, а максимальна добова доза − 5 мг;
  • пацієнти з артеріальною гіпертензією, які перебувають на гемодіалізі : при гемодіалізі раміприл виводиться незначною мірою; початкова доза становить 1,25 мг, а максимальна добова доза – 5 мг; препарат слід приймати через декілька годин після проведення сеансу гемодіалізу.
Пацієнти з порушенням функції печінки . Лікування препаратом Рамізес пацієнтів з порушеннями функції печінки слід розпочинати під ретельним медичним наглядом, а максимальна добова доза у таких випадках повинна становити 2,5 мг.
Пацієнти літнього віку. Початкова доза повинна бути нижчою, а подальше титрування дози слід здійснювати більш поступово з огляду на вищу імовірність виникнення небажаних ефектів, особливо у дуже старих та немічних пацієнтів. У таких випадках слід призначати нижчу початкову дозу − 1,25 мг раміприлу.
Діти.
Препарат Рамізес не рекомендується застосовувати дітям, оскільки даних стосовно ефективності та безпечності цього препарату для таких пацієнтів недостатньо.
Передозування.
Симптомами, пов'язаними з передозуванням інгібіторів АПФ, можуть бути надмірна периферична вазодилатація (з вираженою артеріальною гіпотензією, шоком), брадикардія, порушення електролітного балансу та ниркова недостатність. За станом пацієнта слід ретельно спостерігати та проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. До запропонованих лікувальних заходів належать первинна детоксикація (промивання шлунка, введення адсорбентів), а також заходи, спрямовані на відновлення стабільної гемодинаміки, в тому числі введення агоністів альфа 1-адренорецепторів або ангіотензину ІІ (ангіотензинаміду). Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, погано виводиться з системного кровотоку шляхом гемодіалізу.
Побічні реакції.
З боку серцевої системи: ішемія міокарда, включаючи стенокардію або інфаркт міокарда, тахікардія, аритмія, відчуття посиленного серцебиття, периферичні набряки.
З боку судинної системи: артеріальна гіпотензія, ортостатичне зниження артеріального тиску, синкопе, стеноз судин, гіпоперфузія, васкуліт, феномен Рейно, відчуття припливів.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, збільшення сечоутворення, погіршення перебігу фонової протеїнурії, підвищення рівня сечовини та креатиніну у крові.
З боку дихальної системи: непродуктивний подразнювальний кашель, бронхіт, синусит, задишка, закладеність носа, бронхоспазм, у тому числі загострення астми.
З боку шлунково-кишкового тракту: запальні явища у шлунково-кишковому тракті, розлади травлення, дискомфорт у животі, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит (повідомлялось про летальні наслідки при застосуванні інгібіторів АПФ), підвищення рівня ферментів підшлункової залози, ангіоневротичний набряк тонкого кишечнику, біль у верхній частині живота, гастрит, запор, сухість у роті, глосит, афтозний стоматит.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів печінкових ферментів та/або кон'югатів білірубіну, холестатична жовтяниця, ушкодження печінкових клітин, гостра печінкова недостатність, холестатичний або цитолітичний гепатит (у виняткових випадках – з летальним наслідком).
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, вертиго, парестезія, агевзія, дисгевзія, тремор, розлади рівноваги, церебральна ішемія, у тому числі ішемічний інсульт і транзиторна ішемічна атака, порушення психомоторних функцій, відчуття печіння, паросмія.
З боку органів зору: порушення зору, включаючи нечіткість зору, кон'юнктивіт.
З боку органів слуху: порушення слуху, дзвін у вухах.
З боку шкіри та підшкірних тканин : висипання, зокрема макулопапульозні, ангіоневротичний набряк (обструкція дихальних шляхів внаслідок ангіоневротичного набряку може мати летальний наслідок), свербіж, кропив'янка, гіпергідроз, ексфоліативний дерматит, оніхоліз, реакція фоточутливості, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, пемфігус, загострення перебігу псоріазу, псоріатичний дерматит, пемфігоїдна або ліхеноїдна екзантема або енантема, алопеція.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: м'язові спазми, міалгія, артралгія.
З боку ендокринної системи: синдром неналежної секреції антидіуретичного гормону.
З боку метаболізму та харчування: підвищення рівня калію у крові, анорексія, зниження апетиту, зниження рівня натрію в крові.
З боку крові та лімфатичної системи : еозинофілія, зменшення кількості лейкоцитів (включаючи нейтропенію або агранулоцитоз), зменшення кількості еритроцитів, зниження рівня гемоглобіну, зменшення кількості тромбоцитів, недостатність кісткового мозку, панцитопенія, гемолітична анемія.
З боку імунної системи: анафілактичні та анафілактоїдні реакції, підвищення рівня антиядерних антитіл.
З боку репродуктивної системи: транзиторна еректильна імпотенція, зниження лібідо, гінекомастія.
З боку психіки: зниження настрою, тривожність, нервовість, неспокій, порушення сну, включаючи сонливість, стан сплутаної свідомості, порушення уваги.
Загальні розлади: біль у грудях, астенія, пірексія, втомлюваність.
Термін придатності. 2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці .
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 о С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері. По 1 або 3 блістери у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ПАТ «Фармак».
Місцезнаходження виробника та його адреса м і сця провадження діяльності .
Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.
РАМИПРИЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа