Личный кабинет
РОКСЕРА ПЛЮС табл. п/о 10/10мг №30
rx
Код товара: 568337
Производитель: KRKA
3 300,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного продукта
Rocker Plus
Roxera Plus
Хранилище:
Активные вещества: розувастатин, эзетимиб;
1 таблетка, покрытая пленкой, содержит: 5 мг рожастатина (в форме розувастатина кальция) и 10 мг эзетимиба или 10 мг гребца (в форме кальциевого гребца) и 10 мг эзетимиба или 15 мг ровастатина) (в форме кальциевого гребца) и 10 мг эзетимиба, или 20 мг розувастатина (в форме розувастатина кальция) и 10 мг эзетимиба, или 40 мг розувастатина (в форме розувастатина кальция) и 10 мг эзетима ;
Эксципиенты: микрокристаллическая целлюлоза; лактоза; Mannitus (E 421); Cross Reporter, тип A; натрий кроссмолоза; стеарат магния; Повидон K 30; лаурилсульфат натрия; кремниевый диоксид коллоидный безводный;
Пленка оболочка: моногидрат лактозы, гипромелоза, диоксид титана (E 171), триацетин, желтый оксид железа (E 172) (содержится в таблетках 10 мг/10 мг и 15 мг/10 мг), красный оксид железа (E 172) (содержится В таблетках 15 мг/10 мг, 20 мг/10 мг и 40 мг/10 мг), черный оксид железа (E 172) (содержатся в таблетках 40 мг/10 мг).
Дозировка формы. Таблетки покрыты пленкой.
Основные физико -химические свойства :
Таблетки 5 мг/10 мг: белый или почти белый, круглый, слегка биконвекс, покрытые таблетками для пленки с скошенными краями и гравировкой R1 с одной стороны;
Таблетки 10 мг/10 мг: от бледно-коричнево-желтого до бледно-коричнево-желтого цвета, круглый, слегка биконвекс, покрытый таблетками из скорлупы с скошенными краями и гравировкой R2 с одной стороны;
Таблетки 15 мг/10 мг: бледно-розово-оранжевый цвет, круглый, несколько биконденса, покрытый таблеткой для пленки с скошенными краями и гравировкой R3 с одной стороны;
Таблетки 20 мг/10 мг: бледно -розовый, круглый, слегка биконвекс, покрытые таблетками из скорлупы пленки с скошенными краями и гравировкой R4 с одной стороны;
Таблетки 40 мг/10 мг: от бледно-серого-фиолета до бледно-серого фиолетового, круглого, слегка биконвекс, покрытой пленочной таблеткой с сокоренными краями и гравировкой R5 с одной стороны.
Фармакотерапевтическая группа. Ингибиторы HMG-CoA-Reductase в комбинации с другими гиполипидемическими агентами. Розувастатин и эзетимиб. C10B A06 C10B Код.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Розувастатин
Розувастатин является селективным конкурентным ингибитором HMG-CoA-Reductase, ограничивающий скорость фермента, который преобразует 3-гидрокси-3-метутарил-коэнзимент и мевалонат, предшественник холестерина. Основным местом розувастатина является печень, целевой орган для снижения концентрации холестерина.
Розувастатин увеличивает количество липопротеинов с низкой плотностью (ЛПНП) на поверхности клеток, увеличивая захват и катаболизм ЛПНП и приводит к ингибированию синтеза в печени липопротеинов с очень низкой плотностью (ЛПНП), таким образом уменьшая общее количество LDL.
Розувастатин уменьшает увеличение количества холестерина ЛПНП (CC-LDL), общего холестерина и триглицеридов, слегка увеличивает количество высокого уровня холестерина липопротеина (CSF-LDL). Это также уменьшает количество аполипопротеина B, холестерина Nalpch, холестерина ЛПНП, триглицеридов ЛПНП и несколько увеличивает аполипопротеин А и. Розувастатин также уменьшает отношение HS-LPNC/ CHP-LPVSH, общего холестерина/ CSF-LPVSH, CSF-NON-LPNSH/ XS-LPVSH и соотношение аполипопротеина в/ аполипопротеиновом ИИ.
Терапевтический эффект проявляется в течение 1 недели после начала терапии розувастатином, после 2 недель лечения эффект достигает 90 % от максимально возможного. Максимальный эффект, как право, достигается через 4 недели после лечения.
Клиническая эффективность и безопасность
Розувастатин показал эффективность у взрослых с гиперхолестеринемией с или без гипертриглицеридемии, независимо от расы, пола или возраста, а также пациентов с особыми группами, такими как пациенты с диабетом или пациенты с гиперхолестериолемией семьи.
Согласно комбинированным данным исследований фазы III, розувастатин эффективно снижал уровни холестерина у большинства пациентов с гиперхолестеринемией типа IIA и IIB (средний начальный уровень CHC-LPNSH около 4,8 ммоль/л) к целям, установленным признанным руководством Европейского общества. EAS; 1998); Приблизительно 80 % пациентов, которые принимали препарат в дозе 10 мг, удалось достичь нормативных целевых уровней CSF-LPNSH для EAS (<3 ммоль/л).
Ezetimib
Эзетимиб является представителем нового класса липидных веществ, которые избирательно ингибируют интересное поглощение холестерина и соответствующих стеролов растений. Эзетимиб является перорально активным и имеет механизм действия, отличный от других классов препаратов, включающих холестерин (например, статины, желчные кислоты (смолы), кислые фибраты и статус растений). Молекулярная мишень эзетимиба является носителем Niemann-Pick Cl-Like 1 (NPC1L1), который отвечает за поглощение холестерина и фитостеролов в кишечнике.
Эзетимиб локализуется на полосе кисти из тонкой кишки и ингибирует поглощение холестерина, уменьшая доставку межестиневого холестерина в печень; Статины уменьшают синтез холестерина в печени, и вместе эти механизмы обеспечивают дополнительное снижение холестерина. После 2 недель клинического применения у 18 пациентов с гиперхолестеринемией эзетимиба 54 % снижало поглощение холестерина по сравнению с плацебо. Была проведена серия доклинических исследований для определения отбора эзетимиба при подавлении поглощения холестерина. Эзетимиб ингибировал абсорбцию [ 14 C] -холестерин без воздействия на абсорбцию триглицеридов, жирных кислот, желчных кислот, прогестерона, этинилэстрадиола или жирорастворимых витаминов A и D.
Эпидемиологические исследования показали, что сердечно-сосудистые заболевания и смертность изменяются непосредственно на уровень общего холестерина и CSF-LDL и обратно пропорционально уровню CSF-LDL.
Сопутствующее использование эзетимиба со статинами показало эффективность в снижении риска сердечно -сосудистых заболеваний у пациентов с сердечно -сосудистыми заболеваниями и острыми коронарными синдромами в истории.
Клиническая эффективность и безопасность
Согласно клиническим испытаниям, использование эзетимиба в качестве монотерапии или в сочетании со статинами значительно снижает уровень общего холестерина, CSF-LDL, аполипопротеина B (APO-B), триглицеридов и повышает уровень CHP-LDL у пациентов с Гиперхолестериандемия.
Фармакокинетика
Розувастатин
Поглощение
Максимальная концентрация (C MAX ) Розувастатин в плазме достигается примерно через 5 часов после приема. Абсолютная биодоступность составляет приблизительно 20 %.
Распределение
Розувастатин становится широко трансформируемым в печень, которая является основным центром синтеза холестерина и клиренса XS-LPNSH. Объем распределения розувастатина составляет приблизительно 134 литра. Приблизительно 90 % розувастатина связываются с плазменными белками, в основном с альбумином.
Метаболизм
Метаболизм розувастатина ограничен (приблизительно 10 %). Метаболизм in vitro , гепатоциты человека показывают, что розувастатин является очень слабым субстратом для метаболизма, основанного на цитохроме P450. CYP2C9 был основным изоферментом, который участвовал в метаболизме, в то время как изоферменты 2C19, 3A4 и 2D6 были менее вовлечены. Основными определенными метаболитами являются N-деметил и лактон. N-деметил-метаболит примерно на 50 % менее активен, чем розувастатин, а форма лактона считается клинически неактивной. Более 90 % фармакологической активности, направленной на подавление циркулирующей GMG-COA-редуктазы, обеспечивается розувастатином.
Размножение
Приблизительно 90 % дозы розувастатина выводится без изменений с фекалиями (состоит из поглощенного и не втянутого активного вещества), а остаток выделяется в моче. Приблизительно 5 % выделяется без изменений с мочой. Получата плазмы составляет приблизительно 19 часов. Половина жизни не увеличивается в высоких дозах. Средний геометрический клиренс плазмы составляет приблизительно 50 л/ч (коэффициент вариации 21,7 %). Как и в случае с другими ингибиторами HMG-CoA-Reductase, захват печени розувастатина происходит с участием мембранного конвейера OATP-C. Этот конвейер играет важную роль в удалении розувастатина из печени.
Линейность/нелинейность
Системное воздействие розувастатина увеличивается пропорционально дозе. Принимая несколько ежедневных доз, фармакокинетические параметры не меняются.
Специальные группы пациентов
Возраст и пол
Не существует клинически значимого влияния возраста или пола на фармакокинетику розувастатина у взрослых. Фармакокинетика розувастатина у детей и подростков с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией была сходна с фонариками взрослых.
Раса
Фармакокинетические исследования демонстрируют увеличение области в рамках кривой концентрации в плазме (AUC) и макс розувастатина у представителей монголоидной расы (японские, китайские, филиппины, вьетнамские и корейцы) по сравнению с пациентами эпопояльных рас; Индусы увеличивают примерно на 1,3 раза больше среднего AUC и C Max . Фармакокинетический анализ популяции не выявил клинически значимое различие в фармакокинетике между представителями кавказских и не -ротационных рас.
Пациенты с почечной недостаточностью
Во время исследования с участием пациентов с различной степенью дисфункции почек легкая или умеренная заболевание почек не влияла на концентрацию розувастатина или его метаболит N-деметил в плазме крови. У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина <30 мл/мин) концентрация розувастатина в плазме увеличивалась в 3 раза, а концентрация N-деметил в 9 раз по сравнению с соответствующими показателями у здоровых добровольцев. Концентрации розувастатина в плазме крови в стабильном состоянии у пациентов, перенесших гемодиализ, были примерно на 50 % выше, чем у здоровых добровольцев.
Пациенты с печеночной недостаточностью
Во время исследования с участием пациентов с различной степенью функции печени при печеночной недостаточности с показателями 7 или менее классификацией ребенка -PU, увеличивалось воздействие воздействия розувастатина. Тем не менее, повышенное системное воздействие составляло по меньшей мере два у двух пациентов с 8 и 9 пациентами по сравнению с пациентами с меньшим количеством классификации детей -PU. В классификации ребенка нет опыта у пациентов с индикаторами 9 или более в классификации ребенка.
Генетический полиморфизм
Ингибиторы gmg-coa-редуктазы, включая розувастатин, участвуют в белках OATP1B1 и BCRP. Пациенты с генетическим полиморфизмом SLCO1B1 (OATP1B1) и/или ABCG2 (BCRP) имеют риск повышенного влияния розувастатина. Отдельные полиморфизмы SLCO1B1 P.521CC и ABCG2 P.421AA связаны с более высоким влиянием розувастатина (AUC) по сравнению с генотипами SLCO1B1 K.521TT или ABCG2 K.421CC. Это специфическое генотипирование обычно не используется в клинической практике, но рекомендуется пациенты, имеющие эти типы полиморфизма, рекомендуется более низкая ежедневная доза розувастатина.
Дети
Два фармакокинетических исследования рувастатина (в форме таблеток), в которых приняли участие пациенты в возрасте 10–17 или 6–17 лет (общее количество 214 пациентов) с гетерозиготной гиперхолестеринемией, показали, что влияние препарата у детей у взрослых пациентов. Влияние розувастатина было обеспечено на расчете дозы и в течение 2-летнего периода.
Ezetimib
Поглощение
После получения внутреннего эзетимиба он быстро поглощается и активно конъюгирует с образованием фармакологически активного фенольного глюкуронида (эзетимиб-глюкуронид).
Среднее значение C MAX в плазме крови эзетимиб-глюкуронида достигается через 1–2 часа, а эзетимиб-после 4–12 часов.
Абсолютная биодоступность эзетимиба не может быть определена, поскольку это соединение нерастворимо в водном растворе для инъекции.
Сопутствующее потребление пищи (с низким или высоким содержанием жира) не влияет на пероральную биодоступность эзетимиба, в частности, эзетимиб при дозировке 10 мг. Эзетимиб может быть взят независимо от еды.
Распределение
Эзетимиб и эзетимиб-глюкуронид связываются с плазменными белками человека на 99,7 % и 88-92 % соответственно.
Метаболизм
Метаболизм эзетимиба происходит в тонкой кишке и печени путем конъюгации с глюкуронидом (реакция фазы II) с последующей экскрецией желчи. Минимальный метаболизм оксида (реакция I фазы) наблюдался на всех стадиях трансформации. Эзетимиб и эзетимиб-глюкуронид являются основными веществами, определенными в плазме крови, и составляют приблизительно 10-20 % и 80-90 % от общего содержания препарата в плазме, соответственно. Эзетимиб и эзетимиб-глюкуронид медленно выделяются в плазме крови во время рециркуляции кишечника. Период полураспада эзетимиба и глюкуронида эзетимибу составляет приблизительно 22 часа.
Размножение
После получения добровольцев внутренне 20 мг 14 C-эзетимиба в плазме крови, было обнаружено приблизительно 93 % от общего эзетимиба из общей радиоактивности плазмы. Приблизительно 78 % и 11 % принятой радиоактивной дозы были отозваны с фекалиями и мочой, соответственно, в течение 10 дней. Через 48 часов уровни радиоактивности не наблюдалось в плазме крови.
Специальные группы пациентов
Дети
Фармакокинетика эзетимиба одинакова для взрослых и детей в возрасте 6 лет. Для детей в возрасте до 6 лет фармакокинетические исследования недоступны. Клинический опыт эзетимибуса для детей и взрослых включал пациентов с гомозиготной гиперхолестеринемией, гетерозиготной гиперхолестеринемией и стеостеролмией.
Пожилые пациенты
У пожилых пациентов (более 65 лет) концентрация плазмы в плазме общей эзетимибской плазмы примерно в два раза выше, чем молодые пациенты (18-45 лет). Снижение CSF-LDL и профиля безопасности примерно одинаковы у пожилых пациентов и молодых пациентов, получающих эзетимиб. Следовательно, нет необходимости коррекции дозы для пожилых пациентов.
Пациенты с печеночной недостаточностью
После одного потребления 10 мг эзетимиба средние значения площади под концентрацией в плазме - время (AUC) общего эзетимиба были в 1,7 раза выше у пациентов с недостаточностью печени, чем у здоровых добровольцев. Во время 14-дневного исследования использования эзетимиба (10 мг в день) у пациентов с умеренной печеночной недостаточностью (7-9 баллов по шкале детей-паух), ценность дня по сравнению с таким показателем у здоровых добровольцев. Для пациентов с легкой печеночной недостаточностью не требуется коррекция дозы. Поскольку влияние повышенного содержания эзетимиба у пациентов с умеренной или тяжелой печеночной недостаточностью (более 9 баллов на ребенка - PU - PU) неизвестны, эзетимиб не рекомендуется для использования этой категории пациентов (см. Раздел «Особенности применения» )
Пациенты с почечной недостаточностью
После одного потребления 10 мг эзетимиба у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (n = 8; клиренс креатинина ≤ 30 мл/мин/1,73 м 2 ) среднее значение AUC общего эзетимиба увеличилось примерно на 1,5 раза по сравнению с такому показателю У здоровых добровольцев (n = 9). Этот результат не считается клинически значимым. Нет необходимости в коррекции дозы для пациентов с нарушением функции почек.
В этом исследовании у одного пациента (у которого была почечная пересадка и получал мультитерапию, включая циклоспорин), уровень общего эзетимиба был в 12 раз выше.
Секс
Концентрация общего эзетимиба в плазме немного выше (приблизительно 20 %) у женщин, чем у мужчин. Снижение уровня CSF-LDL и профиля безопасности примерно одинаковы у мужчин и женщин, которые берут эзетимиб. Следовательно, нет необходимости в коррекции дозы в зависимости от пола.
Клинические характеристики.
Индикация.
Профилактика сердечно -сосудистых осложнений
Предполагается, что препарат Roxer ® Plus снижает риск сердечно -сосудистых осложнений, таких как терапия замещением у пациентов с коронарной болезнью сердца (ИБС) и острым коронарным синдромом (ACS) при анамнезе, что достаточное контроль заболевания достигается одновременным использованием самих дозов самими дозами. , как в комбинированной подготовке.
Первичная гиперхолестеринемия/ гомозиготная семейство гиперхолестеринемия
Dr. Roker ® Plus показан как вспомогательная терапия для диеты или других нефармакологических мер (например, потери веса) для лечения взрослых пациентов с первичным (гетерозиготным семейством и не -амичной) гиперхолестеринемией или гомозиготной гиперхолестериатемией. Розувастатин и эзетимиб в качестве монокомпонентных препаратов в тех же дозах, что и в комбинированном препарате.
Противопоказание.
Препарат Roker ® Plus противопоказан:
- гиперчувствительность к активным веществам или к любым другим компонентам препарата;
Полем
- тяжелые расстройства функции почек (клиренс креатинина <30 мл/мин);
- миопатия;
- сопутствующее лечение циклоспорином;
- одночасному застосуванні комбінації софосбувір/велпатасвір/воксилапревір (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
- вагітності та під час періоду годування груддю; жінкам репродуктивного віку, які не використовують відповідні засоби контрацепції.
Препарат Роксера ® Плюс, таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 40 мг/10 мг, протипоказаний пацієнтам з міопатією чи вже наявними факторами розвитку міопатії/рабдоміолізу; такі фактори включають: помірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв); гіпотиреоз; наявність спадкових захворювань м'язів в індивідуальному або сімейному анамнезі; наявність в анамнезі міотоксичності, спричиненої іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази або фібратами; зловживання алкоголем; стани, які можуть призвести до підвищення концентрації розувастатину у плазмі крові; належність до монголоїдної раси; супутнє застосування фібратів.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Одночасне застосування протипоказане
Циклоспорин
Одночасне застосування препарату Роксера ® Плюс з циклоспорином протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). У період супутнього застосування розувастатину та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблизно у 7 разів вищими, ніж ті, які спостерігалися у здорових добровольців (див. таблицю 1). Одночасне застосування не впливає на концентрацію циклоспорину у плазмі крові.
Одночасне застосування не рекомендоване
Інгібітори протеази
Супутнє застосування інгібіторів протеази може значно підвищувати системну експозицію розувастатину, хоча точний механізм цієї взаємодії невідомий (див. таблицю 1). Зокрема, у фармакокінетичному дослідженні супутнє застосування розувастатину 10 мг та комбінованого препарату, що містить два інгібітори протеази (атазанавір 300 мг/ритонавір 100 мг), у здорових добровольців асоціювалося з приблизно триразовим та семиразовим збільшенням показників рівноважного AUC та С max розувастатину відповідно. Одночасне застосування розувастатину і деяких комбінованих препаратів інгібіторів протеаз можливе тільки після ретельного коригування дози розувастатину з урахуванням очікуваного підвищення експозиції розувастатину (див. розділи «Особливості застосування», «Спосіб застосування та дози», а також таблицю 1 у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Інгібітори транспортних білків
Розувастатин є субстратом для деяких транспортних білків, в тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера BCRP. Одночасне застосування розувастатину із лікарськими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, може призводити до підвищення концентрацій його в плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», а також таблицю 1 у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Фібрати
Супутнє застосування розувастатину та гемфіброзилу призводить до збільшення у 2 рази С max та AUC розувастатину (див. розділ «Особливості застосування»).
З огляду на дані спеціальних досліджень, значущої фармакокінетичної взаємодії з фенофібратом не очікується, однак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ліпідознижувальні дози (≥ 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) підвищують ризик розвитку міопатії при супутньому прийомі з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, можливо тому, що вони можуть викликати міопатію при прийомі окремо. Доза 40 мг/10 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Таким пацієнтам необхідно розпочинати терапію з дози 5 мг розувастатину.
У пацієнтів, які приймають езетиміб та фенофібрат, існує ризик розвитку холелітіазу та жовчнокам'яної хвороби (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
При підозрі на жовчнокам'яну хворобу у пацієнта, який приймає езетиміб та фенофібрат, показані обстеження жовчного міхура, а таку терапію слід призупинити (див. розділ «Побічні реакції»).
Паралельний прийом фенофібрату або гемфіброзилу помірно підвищує концентрації загального езетимібу (приблизно у 1,5–1,7 раза відповідно). Комбінована терапія езетимібом та іншими фібратами не досліджувалась.
Фібрати можуть збільшувати виділення холестерину в жовч, що призводить до жовчнокам'яної хвороби. У ході доклінічних досліджень на тваринах езетиміб збільшував рівень холестерину в міхуровій жовчі, але не у всіх видів. Ризик утворення каменів, пов'язаний із застосуванням езетимібу, не може бути виключений.
Фузидова кислота
Ризик міопатії, включаючи рабдоміоліз, може підвищуватися за рахунок супутнього системного застосування фузидової кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємодії (фармакодинамічний або фармакокінетичний) поки невідомий. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи летальні випадки) у пацієнтів, які отримували цю комбінацію. Якщо системне лікування фузидовою кислотою є необхідним, то застосування розувастатину має бути припинено протягом усього періоду лікування фузидовою кислотою (див. розділ «Особливості застосування»).
Інші взаємодії
Антациди
Одночасний прийом антацидів знижує ступінь абсорбції езетимібу, але не впливає на його біодоступність. Таке зниження ступеня абсорбції не вважається клінічно значущим.
Одночасне застосування розувастатину і суспензії антацидів, що містять алюмінію гідроксид та магнію гідроксид, призводить до зменшення концентрації розувастатину в плазмі крові приблизно на 50 %. Цей ефект був менш вираженим у разі застосування антацидних засобів через 2 години після прийому розувастатину. Клінічна значущість цієї взаємодії не вивчалася.
Антикоагуляти
Одночасне застосування езетимібу (10 мг один раз на добу) не мало значного впливу на біодоступність варфарину та протромбіновий час у ході дослідження за участю 12 здорових дорослих чоловіків. Однак були післяреєстраційні повідомлення про збільшення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) у пацієнтів, яким езетиміб додавали до варфарину або флуїндіону. При додаванні езетимібу до варфарину, іншого кумаринового антикоагулянту або флуїндіону необхідно здійснювати моніторинг МНС належним чином (див. розділ «Особливості застосування»).
Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку застосування розувастатину або при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інший кумариновий антикоагулянт), можливе підвищення МНС.
Припинення застосування розувастатину або зменшення його дози може призвести до зниження МНС. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС.
Еритроміцин
Відомо, що одночасне застосування розувастатину та еритроміцину знижувало AUC розувастатину на 20 %, а C max − на 30 %. Така взаємодія може бути спричинена підвищенням перистальтики кишечнику внаслідок дії еритроміцину.
Ферменти цитохрому Р450
Дослідження in vitro та in vivo показують, що розувастатин не є ані інгібітором, ані індуктором ізоферментів системи цитохрому Р450. Крім того, розувастатин є поганим субстратом для цих ізоферментів. Отже, лікарські взаємодії через метаболізм, опосередкований цитохромом Р450, не очікуються. Клінічно значуща взаємодія між розувастатином і флуконазолом (інгібітор ізоферментів CYP2C9 і CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітор ізоферментів CYP2A6 і CYP3A4) не спостерігалася.
У доклінічних дослідженнях було виявлено, що езетиміб не індукує ферменти цитохрому Р450, що метаболізують препарат. Не відмічалися клінічно значущі фармакокінетичні взаємодії між езетимібом та лікарськими засобами, що метаболізуються цитохромами P450: 1A2, 2D6, 2C8, 2C9, 3A4 – або N-ацетилтрансферазою.
Холестирамін
При комбінованому застосуванні з холестираміном середнє значення AUC сумарного езетимібу (езетиміб та езетиміб-глюкуронід) зменшувалося приблизно на 55 %. При додаванні езетимібу до холестираміну поступове зниження ХС-ЛПНЩ може уповільнитися (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Дигоксин
З огляду на дані спеціальних досліджень, клінічно значущої взаємодії з дигоксином не очікується.
Пероральні контрацептиви/гормонозамісна терапія (ГЗТ)
Одночасне застосування розувастатину та пероральних контрацептивів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення рівнів у плазмі крові слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Даних щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно застосовують розувастатин та ГЗТ, немає, тому не можна виключати подібного ефекту. Однак комбінація широко застосовувалася жінкам в рамках клінічних досліджень і переносилася добре.
Тикагрелор
Тикагрелор може спричиняти ниркову недостатність і впливати на ниркову екскрецію розувастатину, збільшуючи ризик його накопичення. У деяких випадках сумісний прийом тикагрелору і розувастатину призводив до зниження функції нирок, підвищення рівня креатинфосфокінази (КФК) та рабдоміолізу. Рекомендується проводити контроль функції нирок та рівня КФК при одночасному застосуванні тикагрелору і розувастатину.
Взаємодії, що вимагають корекції дози розувастатину
При необхідності супутнього застосування розувастатину з іншими лікарськими засобами, які збільшують експозицію розувастатину, дози останнього мають бути скориговані. Якщо очікується збільшення експозиції (AUC) приблизно в 2 рази або вище, лікування слід розпочинати з 5 мг розувастатину 1 раз на добу. Максимальна добова доза розувастатину повинна бути відрегульована таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала експозицію, що відмічається при прийомі 40 мг розувастатину на добу без застосування лікарських засобів, що взаємодіють із препаратом. Наприклад, при застосуванні з гемфіброзилом максимальна доза розувастатину становитиме 20 мг (1,9-кратне збільшення), а при застосуванні із комбінацією атазанавір/ритонавір — 10 мг розувастатину (3,1-кратне збільшення).
Якщо лікарський засіб збільшує AUC розувастатину менш ніж у 2 рази, початкову дозу зменшувати не потрібно, але слід дотримуватися обережності при збільшенні дози лікарського засобу Роксера ® Плюс понад 20 мг.
Таблица 1
Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатину (AUC; у порядку зменшення величини) за опублікованими даними клінічних досліджень
Збільшення AUC розувастатину в 2 рази або більше | ||
Режим дозування лікарського засобу, що взаємодіє | Режим дозування розувастатину | Зміни AUC розувастатину* |
10 мг, одноразова доза | ↑ 7,4 раза | |
Циклоспорин від 75 мг до 200 мг двічі на добу, 6 місяців | 10 мг один раз на добу, 10 днів | ↑ 7,1 раза |
Даролутамід 600 мг двічі на добу, 5 днів | 5 мг, одноразова доза | ↑ 5,2 раза |
Регорафеніб 160 мг один раз на добу 14 днів | 5 мг, одноразова доза | ↑ 3,8 раза |
Атазанавір 300 мг / ритонавір 100 мг один раз на добу, 8 днів | 10 мг, одноразова доза | ↑ 3,1 раза |
Симепривір 150 мг один раз на добу, 7 днів | 10 мг, одноразова доза | ↑ 2,8 раза |
Велпатасвір 100 мг один раз на добу | 10 мг, одноразова доза | 2,7 раза |
Омбітасвір 25 мг / паритапревір 150 мг / рітонавір 100 мг один раз на добу / дасабувір 400 мг двічі на добу, 14 днів | 5 мг, одноразова доза | 2,6 раза |
Гразопревір 200 мг / елбасвір 50 мг один раз на добу, 11 днів | 10 мг, одноразова доза | 2,3 раза |
Глекапревір 400 мг / пібрентасвір 120 мг один раз на добу, 7 днів | 5 мг один раз на добу, 7 днів | 2,2 раза |
Лопінавір 400 мг / ритонавір 100 мг двічі на добу, 17 днів | 20 мг один раз на добу, 7 днів | ↑ 2,1 раза |
Клопідогрель 300 мг навантажувальна доза, після якої 75 мг через 24 год | 20 мг, одноразова доза | ↑ 2 рази |
Гемфіброзил 600 мг двічі на добу, 7 днів | 80 мг, одноразова доза | ↑ 1,9 раза |
Збільшення AUC розувастатину менше ніж у 2 рази | ||
Режим дозування лікарського засобу, що взаємодіє | Режим дозування розувастатину | Зміни AUC розувастатину* |
Елтромбопаг 75 мг один раз на добу, 5 днів | 10 мг, одноразова доза | ↑ 1,6 раза |
Дарунавір 600 мг/ритонавір 100 мг двічі на добу, 7 днів | 10 мг один раз на добу, 7 днів | ↑ 1,5 раза |
Типранавір 500 мг/ритонавір 200 мг двічі на добу, 11 днів | 10 мг, одноразова доза | ↑1,4 раза |
Дронедарон 400 мг двічі на добу | Неизвестный | ↑ 1,4 раза |
Ітраконазол 200 мг один раз на добу, 5 днів | 10 мг, одноразова доза | ↑ 1,4 раза ** |
Зниження AUC розувастатину | ||
Режим дозування лікарського засобу, що взаємодіє | Режим дозування розувастатину | Зміни AUC розувастатину* |
Еритроміцин 500 мг чотири рази на добу, 7 днів | 80 мг, одноразова доза | ↓ 20 % |
Байкалін 50 мг тричі на добу, 14 днів | 20 мг, одноразова доза | ↓ 47 % |
*Дані, представлені як зміна в х разів, являють собою співвідношення між застосуванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, являють собою відсоткову різницю відносно показників при застосуванні розувастатину окремо.
Збільшення позначено значком ↑, відсутність змін — ↔, зменшення — ↓.
**Було проведено кілька досліджень взаємодії з різними дозами розувастатину, у таблиці подано найбільш значуще співвідношення.
Лікарські засоби / комбінації, які не мали клінічно значущого впливу на співвідношення AUC розувастатину при одночасному застосуванні: алеглітазар 0,3 мг 7 днів; фенофібрат 67 мг 7 днів 3 рази на добу; флуконазол 200 мг 11 днів 1 раз на добу; фозампренавір 700 мг / ритонавір 100 мг 8 днів 2 рази на добу; кетоконазол 200 мг 7 днів 2 рази на добу; рифампін 450 мг 7 днів 1 раз на добу; силімарин 140 мг 5 днів 3 рази на добу.
В клінічних дослідженнях лікарської взаємодії езетиміб при комбінованій терапії не впливав на фармакокінетику дапсону, декстрометорфану, дигоксину, пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу та левоноргестрелу), гліпізиду, толбутаміду або мідазолану. Циметидин при комбінованій терапії з езетимібом не впливав на біодоступність езетимібу.
Дети
Дослідження взаємодії проводилися лише за участю дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.
Особенности приложения.
Вплив на нирки
Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужками, переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які лікувалися вищими дозами розувастатину, зокрема 40 мг, і у більшості випадків була тимчасовою або переривчастою. Протеїнурія не була передвісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакції»). Частота повідомлень про серйозні явища з боку нирок у постмаркетингових дослідженнях вища при застосуванні дози розувастатину 40 мг. У пацієнтів, які приймають розувастатин у дозі 40 мг, у ході спостереження слід регулярно перевіряти функцію нирок.
Вплив на скелетну мускулатуру
Порушення з боку скелетної мускулатури, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабдоміоліз, спостерігалися у пацієнтів, які приймали розувастатин у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Були повідомлення про випадки міопатії та рабдоміолізу при застосуванні езетимібу. Більшість пацієнтів, у яких розвинувся рабдоміоліз, приймали статини одночасно з езетимібом. Однак про випадки рабдоміолізу повідомлялося дуже рідко при монотерапії езетимібом і дуже рідко у разі застосування езетимібу з іншими засобами, з якими пов'язаний ризик виникнення рабдоміолізу.
Якщо виникла підозра на міопію, що проявляється м'язовою слабкістю і підвищенням рівня креатинфосфокінази (КФК) більше ніж у 10 разів ВМН, прийом езетимібу, будь-яких статинів або інших лікарських засобів, які приймалися одночасно, необхідно негайно припинити. Пацієнти, які розпочинають терапію лікарським засобом Роксера ® Плюс, мають бути проінформовані про ризик виникнення міопатії і повинні негайно повідомляти про появу будь-якого м'язового болю, чутливості або слабкості (див. розділ «Побічні реакції»).
У кількох випадках повідомлялося, що статини спричиняють de novo або загострюють уже наявну міастенію гравіс чи міастенію очей (див. розділ «Побічні реакції»). У разі посилення симптомів застосування лікарського засобу Роксера® Плюс слід припинити. Повідомлялося про рецидиви, коли (повторно) вводили той самий або інший статин.
Рівень креатинкінази
Рівень креатинкінази (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або у разі наявності альтернативних причин підвищення КК, що можуть ускладнювати інтерпретацію результатів. Якщо початкові рівні КК значно підвищені (> 5 разів від ВМН), протягом 5–7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо результати повторного аналізу підтверджують, що початкове значення КК більше ніж у 5 разів перевищує ВНМ, не слід починати застосування препарату.
Перед початком лікування
Препарат Роксера ® Плюс, як і інші інгібітори ГМГ-КоА редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До факторів такого ризику належать:
– порушення функції нирок;
– гіпотиреоз;
– наявність в особистому або сімейному анамнезі спадкових захворювань м'язів;
– наявність в анамнезі міотоксичності на тлі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА- редуктази або фібратів;
– зловживання алкоголем;
– вік > 70 років;
– ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів препарату у плазмі крові (див. розділи «Фармакокінетика», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»);
– супутнє застосування фібратів.
У таких пацієнтів пов'язаний із лікуванням ризик потрібно оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо початкові рівні КК значно підвищені (> 5 разів від ВМН), лікування починати не слід.
У період терапії
Пацієнтів слід попросити негайно повідомляти про м'язовий біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КК. Застосування препарату слід припинити, якщо рівні КК значно підвищені (> 5 разів від ВМН) або якщо симптоми з боку м'язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні КК ≤ 5 разів від ВМН). У разі зникнення симптомів та повернення рівня КК до норми можна поновити терапію препаратом Роксера ® Плюс або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. В регулярному моніторингу рівнів КК у безсимптомних пацієнтів немає потреби. Дуже рідко повідомлялося про випадки імуноопосередкованої некротичної міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, у тому числі розувастатином. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м'язів та підвищення рівня креатинкінази у сироватці крові, що зберігається навіть після припинення застосування статинів.
Під час клінічних досліджень не було отримано доказів підвищеного впливу на скелетну мускулатуру у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин та супутні препарати. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалося у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА. Тому застосування препарат Роксера ® Плюс у комбінації з гемфіброзилом не рекомендується. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванні препарату Роксера ® Плюс у комбінації з фібратами потрібно ретельно зважувати порівняно з потенційними ризиками, пов'язаними з застосуванням таких комбінацій. Доза розувастатину 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).
Препарат Роксера ® Плюс не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (таких як сепсис, гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітні розлади або неконтрольовані судоми).
Фузидова кислота
Препарат Роксера ® Плюс не слід застосовувати одночасно із фузидовою кислотою або протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою. Для пацієнтів, для яких системне застосування фузидової кислоти вважається необхідним, лікування статинами потрібно припинити на весь період лікування фузидовою кислотою. Були повідомлення про випадки рабдоміолізу (включаючи летальні) у пацієнтів, які отримували фузидову кислоту і статини в комбінації.
Пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря, якщо він відчуває симптоми, такі як м'язова слабкість, біль або в'ялість. Терапія статинами може бути повторно проведена через 7 днів після застосування останньої дози фузидової кислоти.
У виняткових випадках, коли необхідне тривале системне застосування фузидової кислоти, наприклад, для лікування важких інфекцій, одночасне застосування препарату Роксера ® Плюс і фузидової кислоти можливе тільки під ретельним медичним наглядом.
Вплив на печінку
Які і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, розувастатин слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.
Застосування препарату Роксера ® Плюс 40 мг/10 мг протипоказано пацієнтам, які зловживають алкоголем.
Рекомендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лікування та через 3 місяці потому. Застосування препарату Роксера ® Плюс слід припинити або зменшити дозу, якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більше ніж втричі перевищує верхню межу норми. Частота повідомлень про серйозні явища з боку печінки (переважно про підвищення рівня трансаміназ печінки) у післяреєстраційний період була більшою при застосуванні дози 40 мг.
У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, зумовленою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, перш ніж розпочинати терапію препаратом Роксера ® Плюс.
Відомо про рідкісні летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали статини, в тому числі розувастатин.
Під час досліджень у пацієнтів, які застосовували комбінацію статин та езетиміб, спостерігалося поступове підвищення рівнів трансаміназ (≥ 3 разів від ВМН). Слід проводити функціональні печінкові проби на початку терапії препаратом Роксера ® Плюс та згідно з рекомендаціями стосовно статину (див. розділи «Фармакокінетика», «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).
Раса
У дослідженнях фармакокінетики спостерігалося зростання системної експозиції препарату у пацієнтів монголоїдної раси порівняно з європейцями (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).
Інгібітори протеази
Підвищена системна експозиція розувастатину спостерігалася в осіб, які застосовували розувастатин супутньо з різними інгібіторами протеази у поєднанні з ритонавіром. Слід враховувати як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою розувастатину у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентрацій розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози розувастатину у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується, поки доза розувастатину не буде скоригована (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»).
Інтерстиціальне захворювання легень
Поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легень були зареєстровані при застосуванні деяких статинів, особливо у разі довготривалої терапії (див. розділ «Побічні реакції»). До симптомів порушення належать диспное, непродуктивний кашель та погіршення загального стану (втома, втрата маси тіла та гарячка). Якщо підозрюється, що у пацієнта розвинулось інтерстиціальне захворювання легень, застосування статинів потрібно припинити.
Диабет
Деякі факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові і у деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, яка вимагатиме лікування. Однак зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів перевищує цю загрозу, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За станом пацієнтів групи ризику (рівень глюкози натще 5,6−6,9 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) > 30 кг/м 2 , підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль згідно з чинними настановами.
У дослідженнях зареєстрована загальна частота цукрового діабету становила 2,8 % у групі прийому розувастатину та 2,3 % у групі плацебо, переважно у пацієнтів з рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.
Фібрати
Дослідження щодо безпеки та ефективності одночасного застосування езетимібу з фібратами не проводили. При підозрі на жовчнокам'яну хворобу у пацієнта, який приймає розувастатин/ езетиміб та фенофібрат, показані обстеження жовчного міхура, а таку терапію слід призупинити (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).
Антикоагулянти
При додаванні препарату Роксера ® Плюс до варфарину, іншого кумаринового антикоагулянту або флуїндіону необхідно здійснювати моніторинг МНС належним чином.
Діти та підлітки віком від 10 до 17 років
Вплив розувастатину на лінійний ріст (зріст), масу тіла, ІМТ (індекс маси тіла) та розвиток вторинних статевих ознак за шкалою Танера у дітей віком 10–17 років оцінювався лише протягом одного року. Після 52 тижнів досліджуваного лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фармакодинаміка»). Досвід клінічних досліджень застосування препарату дітям та підліткам обмежений, і довготривалі ефекти застосування розувастатину (> 1 рік) на статеве дозрівання невідомі.
У клінічному дослідженні у дітей та підлітків, які приймали розувастатин протягом 52 тижнів, підвищення рівня КК > 10 разів вище ВНМ та симптоми з боку м'язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).
Тяжкі шкірні побічні реакції
При застосуванні розувастатину повідомлялося про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса — Джонсона та медикаментозну реакцію з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром), які можуть загрожувати життю або призвести до летального наслідку. Призначаючи лікарський засіб пацієнтам слід повідомляти про ознаки та симптоми тяжких шкірних реакцій і уважно спостерігати за ними. У разі появи ознак та симптомів, що вказують на ці реакції, слід негайно припинити застосування лікарського засобу Роксера ® Плюс та розглянути альтернативне лікування.
Якщо у пацієнта розвинулась така серйозна реакція, як синдром Стівенса — Джонсона або медикаментозна реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром) під час застосування лікарського засобу Роксера ® Плюс, лікування необхідно негайно припинити і надалі ніколи не застосовувати цей лікарський засіб.
Препарат Роксера ® Плюс містить лактозу . Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, загальним дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.
Препарат Роксера ® Плюс містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.
Используйте во время беременности или грудного вскармливания.
Препарат Роксера ® Плюс протипоказаний у період вагітності та годування груддю (див. розділ «Протипоказання»).
Період вагітності
Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати відповідні засоби контрацепції.
Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину суттєво важливі для розвитку плода, потенційний ризик інгібування ГМГ-КоА-редуктази перевищує можливу користь від застосування препарату у період вагітності. У деяких дослідженнях на тваринах виявлено репродуктивну токсичність. Якщо пацієнтка вагітніє у період застосування препарату, лікування слід негайно припинити.
Немає клінічних даних щодо застосування езетимібу у період вагітності. Дослідження на тваринах із застосуванням езетимібу як монотерапії не виявили доказів прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, внутрішньоутробний розвиток, пологи або постнатальний розвиток.
Період годування груддю
Препарат Роксера ® Плюс не слід застосовувати у період годування груддю. Розувастатин проникає у грудне молоко щурів. Немає даних щодо проникнення розувастатину у грудне молоко людини.
Оскільки інший лікарський засіб цього класу проникає у грудне молоко людини та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування розувастатином, слід рекомендувати утриматися від годування груддю.
Дослідження показали, що езетиміб проникає у грудне молоко щурів. Немає даних щодо проникнення езетимібу у грудне молоко людини.
Фертильність
Дані щодо впливу езетимібу на фертильність людини відсутні. Езетиміб не впливає на репродуктивну функцію самців та самок щурів, розувастатин при застосуванні у високих дозах має токсичний вплив на мавп та собак.
Способность влиять на скорость реакции при вождении или других механизмах.
Не проводили досліджень щодо визначення впливу розувастатину або езетимібу на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. Однак при керуванні автомобілем та іншими механічними засобами слід враховувати, що під час лікування може виникнути запаморочення.
Метод администрирования и доз.
Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої слід дотримуватись і протягом лікування.
Рекомендована добова доза – 1 таблетка, яку приймають незалежно від прийому їжі, перорально.
До переходу на лікарський засіб Роксера ® Плюс стан пацієнтів повинен контролюватися стабільними дозами окремих компонентів при одночасному застосуванні. Доза препарату Роксера ® Плюс повинна базуватися на дозах окремих компонентів комбінації в момент переходу.
Роксера ® Плюс не підходить для початкової терапії. На початку застосування або якщо потрібна зміна дози будь-якої діючої речовини фіксованої комбінації через будь-яку причину (наприклад, вперше діагностовано захворювання, зміна стану пацієнта або взаємодія лікарських засобів), окремі компоненти повинні бути застосовані повторно для визначення дози.
Препарат Роксера ® Плюс слід приймати щонайменше за 2 години до і щонайменше через 4 години після прийому секвестрантів жовчних кислот (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Додаткова інформація щодо спеціальних груп населення
Пацієнти літнього віку
Пацієнтам віком понад 70 років рекомендується початкова доза розувастатину 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Додаткова корекція дози не потрібна.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Для пацієнтів з легким порушенням функції нирок немає необхідності у корекції дози. Рекомендована початкова доза для пацієнтів з порушенням функції нирок помірної тяжкості (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) становить 5 мг розувастатину. Застосування препарату Роксера ® Плюс 40 мг/10 мг протипоказано пацієнтам з порушенням функції нирок помірної тяжкості. Пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок застосування препарату Роксера ® Плюс протипоказано у будь-яких дозах (див. розділи «Фармакокінетика» та «Протипоказання»).
Пацієнти з порушенням функції печінки
Для пацієнтів із печінковою недостатністю легкого ступеня (5–6 балів за шкалою Чайлда – П'ю) корекція дози не потрібна. Пррат -rrokserara ® oplюs nerecomenovaniй -paцwhntam i-pomhrnoю (7–9 баля a шkaloю aйlda - p'ю) perчnkowoю nedostatniStю (div. )
Препарат Роксера ® Плюс протипоказаний пацієнтам з гострим захворюванням печінки (див. розділ «Протипоказання»).
Раса
У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася підвищена системна експозиція препарату (див. розділи «Фармакокінетика», «Протипоказання», «Особливості застосування»). Рекомендована початкова доза розувастатину для пацієнтів азіатського походження становить 5 мг. Доза 40 мг/10 мг протипоказана пацієнтам монголоїдної раси (див. розділ «Протипоказання»).
Генетичний поліморфізм
Відомо, що специфічні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до збільшення експозиції розувастатину. Пацієнтам із наявністю таких типів поліморфізму рекомендується зменшити добову дозу розувастатину.
Дозування для пацієнтів зі схильністю до розвитку міопатії
Рекомендована початкова доза розувастатину для пацієнтів зі схильністю до розвитку міопатії становить 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Застосування препарату Роксера ® Плюс 40 мг/10 мг пацієнтам зі схильністю до розвитку міопатії протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).
Супутня терапія
Розувастатин є субстратом для різних транспортних білків (наприклад ОАTP1B1 та BCRP). Ризик міопатії (включаючи рабдоміоліз) підвищується при одночасному застосуванні розувастатину з певними лікарськими засобами, здатними підвищувати концентрації розувастатину в плазмі крові через взаємодію з цими транспортними білками (наприклад з циклоспорином та деякими інгібіторами протеази, включаючи комбінації ритонавіру з атаназавіром, лопінавіром та/або типранавіром, див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Слід розглянути альтернативне лікування і, якщо необхідно, тимчасово припинити терапію препаратом Роксера ® Плюс. У ситуаціях, коли одночасного застосування цих лікарських засобів із препаратом Роксера ® Плюс уникнути неможливо, слід зважити користь та ризики від супутнього застосування та ретельно підбирати дозу розувастатину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Дети
Безпека та ефективність застосування таблеток розувастатину/езетимібу дітям (віком до 18 років) на даний час не встановлені, тому застосування препарату Роксера ® Плюс не рекомендується цій віковій групі.
Передозировка.
У разі передозування рекомендується підтримувальна терапія та симптоматичне лікування.
Розувастатин
Потрібен контроль функції печінки та рівнів КФК. Ефективність гемодіалізу малоймовірна.
Езетиміб
Були деякі повідомлення про передозування езетимібом, у більшості випадків це не спричинило небажаних явищ. Зафіксовані побічні реакції не мали значного впливу.
Неблагоприятные реакции.
Несприятливі реакції, які спостерігаються при застосуванні розувастатину, як правило, легкі і тимчасові.
У контрольованих клінічних дослідженнях менше 4 % пацієнтів, які застосовували розувастатин, вийшли із дослідження через небажані реакції.
В таблиці 2 представлено побічні реакції на застосування розувастатину, визначені на підставі даних клінічних і постмаркетингових досліджень.
Пов'язані з езетимібом побічні реакції спостерігалися з більшою частотою у пацієнтів, які отримували езетиміб (N = 2396), ніж у пацієнтів, які отримували плацебо (N = 1159), а також у пацієнтів, які отримували супутню терапію езетимібом зі статинами (N = 11308), ніж у тих, хто отримував монотерапію статинами (N = 9361). Постмаркетингові побічні реакції, пов'язані з езетимібом, були отримані з повідомлень про езетиміб, що застосовувався окремо або зі статинами.
Небажані реакції класифікуються залежно від частоти і системи органів: дуже часто (≥ 1/10); часто (³ 1/100 − < 1/10); нечасто (³ 1/1000 − < 1/100); рідко (³ 1/10000 − < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (не можна оцінити за наявними даними).
Таблица 2
Побічні ефекти на підставі даних клінічних і постмаркетингових досліджень
Система органів | Небажані реакції | Частота | |
Розувастатин | Езетиміб | ||
З боку крові та лімфатичної системи | Тромбоцитопенія | Редко | Неизвестный |
Из иммунной системы | Реакції гіперчутливості, включаючи ангіоедему | Редко | |
Реакції гіперчутливості, включаючи висипання, кропив'янку та анафілактичні реакції | - | Неизвестный | |
З боку ендокринної системи | Цукровий діабет 1 | Часто | - |
З боку обміну речовин та харчування | Зниження апетиту | - | Не часто |
З боку психіки | Депрессия | Неизвестный | Неизвестный |
Из нервной системы | Головная боль | Часто | Часто |
Головокружение | Часто | Неизвестный | |
Поліневропатія | Очень редко | - | |
Втрата пам'яті | Очень редко | - | |
Периферична невропатія | Неизвестный | - | |
Розлади сну (включаючи безсоння та нічні жахи) | Неизвестный | - | |
Парестезія | - | Не часто | |
Міастенія гравіс | Неизвестный | - | |
З боку очей | Міастенія очей | Неизвестный | - |
З боку судин | Припливи, артеріальна гіпертензія | - | Не часто |
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння | Кашель | Неизвестный | Не часто |
Диспное | Неизвестный | Неизвестный | |
З боку шлунково-кишкового тракту | Запор | Часто | Неизвестный |
Тошнота | Часто | Не часто | |
Абдомінальний біль | Часто | Часто | |
Панкреатит | Редко | Неизвестный | |
Диарея | Неизвестный | Часто | |
Сухість у роті | - | Не часто | |
Гастрит | - | Не часто | |
Метеоризм | - | Часто | |
Диспепсія, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба | - | Не часто | |
З боку жовчовивідної системи | Підвищення рівня печінкових трансаміназ | Редко | - |
Желтуха | Очень редко | - | |
Гепатит | Очень редко | Неизвестный | |
Жовчнокам'яна хвороба | - | Неизвестный | |
Холецистит | - | Неизвестный | |
Со стороны кожи и подкожных тканей | Зуд | Не часто | Не часто |
Сыпь | Не часто | Не часто | |
Кропив'янка | Не часто | Не часто | |
Синдром Стівенса — Джонсона | Неизвестный | - | |
Мультиформна еритема | - | Неизвестный | |
Медикаментозна реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром) | Неизвестный | ||
З боку м'язів та сполучної тканини | Міалгія | Часто | Часто |
Міопатія (в тому числі міозит) | Редко | Неизвестный | |
Рабдоміоліз | Редко | Неизвестный | |
Артралгія | Очень редко | Не часто | |
Імунообумовлена некротична міопатія | Неизвестный | - | |
Порушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами | Неизвестный | - | |
Боль в спине | - | Не часто | |
М'язова слабкість | - | Не часто | |
Біль у кінцівках | - | Не часто | |
М'язовий спазм, біль у шиї | - | Не часто | |
Вовчакоподібний синдром | Редко | - | |
Розрив м'язів | Редко | - | |
З боку нирок та сечовивідної системи | Гематурія | Очень редко | - |
З боку статевих органів та молочних залоз | Гінекомастія | Очень редко | - |
Загальні порушення | Астения | Часто | Не часто |
Отек | Неизвестный | - | |
Периферичний набряк | - | Не часто | |
Втомлюваність | - | Часто | |
Біль у грудях, біль | - | Не часто | |
Дані досліджень | Підвищення AЛТ та/або АСТ | - | Часто |
Підвищення рівня КФК у сироватці крові, підвищення рівня гамма-глутамілтранспептидази, порушення функціональних печінкових проб | - | Не часто | |
1 Частота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л, ІМТ>30 кг/м 2 , підвищені рівні тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі). | |||
Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота побічних реакцій на застосування розувастатину залежить, як правило, від дози.
Опис окремих побічних реакцій
Вплив на нирки
У пацієнтів, які застосовували розувастатин, спостерігались випадки протеїнурії, переважно канальцевого походження (визначеної за «тестом смужки»). Зміни вмісту білка у сечі від відсутності чи слідів до ++ або більше зареєстровані через деякий час у < 1 % пацієнтів, які приймали препарат у дозі 10 мг та 20 мг, та приблизно у 3 % пацієнтів при застосуванні дози 40 мг. Незначне збільшення частоти випадків підвищення білка у сечі від відсутності або слідів до + спостерігалося при застосуванні дози 20 мг. У більшості випадків вираженість протеїнурії зменшувалась або зникала спонтанно при продовженні застосування препарату. Перегляд даних клінічних досліджень та післяреєстраційного досвіду застосування не виявив причинного зв'язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.
Гематурія спостерігалась у пацієнтів, які застосовували розувастатин, і дані клінічних досліджень свідчать про її низьку частоту.
Вплив на скелетну мускулатуру
Зміни з боку скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (в тому числі міозит) та рідко – рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю або без неї спостерігалися при застосуванні будь-яких доз розувастатину, а особливо при застосуванні доз > 20 мг. У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівнів КК; у більшості випадків явище було слабким, безсимптомним та тимчасовим. Якщо рівні КК підвищені (> 5 разів від ВМН), лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).
Вплив на печінку
Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне збільшення рівня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, безсимптомним та тимчасовим.
Побічні реакції, які спостерігались при застосуванні деяких статинів:
- сексуальна дисфункція;
- виняткові випадки інтерстиціального захворювання легень, особливо при довгостроковій терапії (див. розділ «Особливості застосування»).
Рабдоміоліз, серйозні порушення функції нирок і печінки (переважно полягають в підвищенні печінкових трансаміназ) спостерігались частіше при застосуванні препарату у дозі 40 мг.
Показники лабораторних досліджень
У контрольованих клінічних дослідженнях монотерапії езетимібом клінічно значуще підвищення сироваткових трансміназ (АЛТ та/або АСТ ≥ 3 разів від ВМН) було подібним при застосуванні езетимібу (0,5 %) та плацебо (0,3 %). У дослідженнях комбінованої терапії підвищення у більшості випадків було безсимптомним і не було пов'язано з холестазом. Частота появи становила 1,3 % у пацієнтів, які супутньо приймали езетиміб та статин, та 0,4 % у пацієнтів, які приймали тільки статин. Показники нормалізувалися після припинення лікування або при продовженні терапії (див. розділ «Особливості застосування»). Під час клінічних досліджень у пацієнтів, що отримували монотерапію езетимібом, зростання КФК > 10 разів від ВМН було зафіксовано у 4-х з 1674 (0,2 %) та у 1-го з 786 (0,1 %) пацієнтів групи плацебо. Таке ж зростання КФК було зафіксовано у 1 з 917 (0,1 %) пацієнтів, які супутньо приймали езетиміб та статин, та у 4-х з 929 (0,4 %) пацієнтів, які приймали тільки статин. Не було зафіксовано підвищення міопатії або рабдоміолізу, пов'язаних з лікуванням езетимібом, порівняно з групами контролю (плацебо або монотерапія статином) (див. розділ «Особливості застосування»).
Дети
У дітей та підлітків, які приймали розувастатин, після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності підвищення КК > 10 разів від ВМН та симптоми з боку м'язів спостерігалися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей, підлітків та дорослих подібний.
У клінічних дослідженнях за участю дітей (віком 6–10 років) з гетерозиготною сімейною та несімейною гіперхолестеринемією (n = 138) підвищення АЛТ та/або АСТ (≥ 3 разів від ВМН спостерігалося у 1,1 % пацієнтів у групі езетимібу порівняно з 0 % у групі плацебо. Підвищення КФК (≥ 10 разів від ВМН) та випадки міопатії не були зареєстровані.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Дата окончания срока . 3 года.
Условия хранения.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи та світла. Лікарський засіб не потребує особливих температурних умов зберігання.
Храните в недоступном для детей месте.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері, по 3 або 9 блістерів у картонній коробці.
Категория отпуска. По рецепту.
Режиссер. КРКА, д.д., Ново место, Словенія/KRKA, dd, Novo mesto, Slovenia.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності .
Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia
РОЗУВАСТАТИН+ЭЗЕТИМИБ
Искать отдельно: РОЗУВАСТАТИН, ЭЗЕТИМИБ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа