В корзине нет товаров
СУЛЬБАКТОМАКС порошок д/р-ра д/ин. 1000 + 500мг фл. 20 мл №1

СУЛЬБАКТОМАКС порошок д/р-ра д/ин. 1000 + 500мг фл. 20 мл №1

rx
Код товара: 94892
2 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 29.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования препарата

Sulbactomax.

(Sulbactomax)

Место хранения:
Активные вещества : 1 бутылка 20 мл (1,5 г) состоит из: цефтриаксон (в форме цефтриаксона натрия)
1000 мг, сульбактам (в сульфах натрия) 500 мг;
1 флакон 10 мл (0,75 г) включает в себя: цефтриаксон (в форме цефтриаксона натрия) 500 мг, сульбактам (в сульфах натрия) 250 мг.
Лекарственная форма. Порошок для инъекционного раствора.
Фармакотерапевтическая группа . Антибактериальные агенты для системного применения. Цефтриаксон, комбинации. Третье поколение цефалоспоринов. Код УАТС J01D D54.
Клинические характеристики.
Индикация.
- инфекция нижних дыхательных путей;
- острый бактериальный отит среднего уха;
- инфекция мягких тканей, кожи;
- инфекции почек и мочевыводящих путей;
- костные инфекции, суставы;
- септикремия;
- инфекции органов брюшной полости (перитонит, инфекция желчных путей и мэй
тракт);
- менингит;
- гонорея;
- профилактика инфекций в операции.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к цефтриаксону или любому другому цефалоспорину. Наличие в анамнезе тяжелых реакций гиперчувствительности (например, анафилактические реакции) для любого другого типа бета-лактама антибактериальных агентов (пенициллинов, монобактам и карбапены); почечная и / или печеночная недостаточность; Заболевания пищеварительного тракта в анамнезе, особенно неспецифического язвенного колита, энтерита или колита, связанного с использованием антибактериальных препаратов.
Ceftriaxone противопоказан:
Преждевременный новорожденный возраст ≤ 41 недель с учетом времени внутриутробной разработки (гестационный возраст + возраст после рождения) *
Пожертвованный новорожденный (возраст ≤ 28 дней):
- с гипербилирубинемией, желтухи, гипоальбумминой или ацидозом, поскольку в таких связывание билирубина, вероятно, нарушены *
- который требует (или ожидается, что потребует) внутривенное введение препаратов кальция или кальциевых растворов, поскольку существует риск формирования осаждения кальциевой соли Ceftrixone (см. Разделы «Особенности применения» и «боковых реакций»).
* В исследованиях in vitro показали, что цефтриаксон может вытеснить билирубин с соединительным сыворотом альбумина, который приводит к возможным рискам развивающейся энцефалопатией билирубина у таких пациентов.
До внутримышечного введения цефтриаксона необходимо исключить наличие противопоказаний к использованию лидокаина, если он используется в качестве растворителя (см. Раздел «Особенности применения»). Видеть Инструкция по медицинскому использованию лидокаина, особенно противопоказаний.
Решения цефтриаксона, содержащего лидокаин, никогда не должны вводиться внутривенно.
Способ применения и доза.
Применяется внутривенно или внутримышечно. Перед использованием есть образцы кожи для чувствительности к антибиотикам и лидокаину.
Взрослые и дети старше 12 лет: 1-2 г (в передаче в цефтриаксон) 1 раз в день (каждые 24 часа). В тяжелых случаях или инфекциях, патогенные микроорганизмы которых снижают чувствительность к цефтриаксию, суточная доза может быть увеличена до 4 г (в переносе к цефтриаксию).
Новорожденные, младенцы и дети до 12 лет.
Ниже рекомендуются дозы для использования 1 раз в день.
Новорожденные (до 14 дней). Дозы даны в терминах цефтриаксон: 20-50 мг / кг массы тела
Один раз в день. Ежедневная доза не должна превышать 50 мг / кг массы тела. При определении дозы препарата для пожертвованных и недоношенных детей нет различий.
Цефтриаксон противопоказан для использования новорожденных ≤28 дней при необходимости (или ожидаемой необходимости) лечения внутривенными растворами кальция, включая постоянную внутривенную инфузию, содержащую кальций, например, парентеральное питание из-за риска солей кальция, осаждает цефтриаксон (см. Раздел «Противопоказания»).
Новорожденные в возрасте 15 дней и дети до 12 лет. Дозы показаны в терминах Ceftrixone: 20-80 мг / кг массы тела один раз в день. Дети с весом тела более 50 кг предписаны дозами для взрослых.
Общая суточная доза для детей не должна превышать 2 г (с точки зрения цефтриаксона).
Внутривенная доза введение превышает 50 мг / кг (в переносе в цефтриаксон) медленно (в течение 30-60 минут).
Больно летом лет. Сводная коррекция дозы пациента не требуется.
Продолжительность лечения зависит от хода заболевания. После нормализации температуры тела и результаты анализов подтверждают отсутствие патогена, необходимо продолжать использовать препарат в течение не менее 48-72 часов.
Комбинированная терапия.
Учитывая данные о прерывании действий, в то время как использование цефтриаксонов и аминогликозидов в отношении многих грамотрицательных микроорганизмов они могут быть использованы в тяжелых, угрожающих инфекциях, вызванных псевдомонасом aeruginosa . Но следует учитывать, что повышенная эффективность таких комбинаций не всегда предсказуема. Из-за физической несовместимости цефтриаксонов и аминогликозидов они вводят отдельно в дозах, рекомендованных для них.
Дозировка в особых случаях.
Менингит
В бактериальном менингите у младенцев и детей в возрасте от 15 дней до 12 лет лечения начинаются с дозы 100 мг / кг (но не более 4 г в передаче в цефтриаксон) 1 раз в день. Как только будет идентифицирован патоген, и его чувствительность определяется, доза может быть уменьшена соответственно. Лучшие результаты были достигнуты с такой продолжительностью лечения:
Neisseria Meningitidis 4 дня
Стрептококк пневмония 7 дней
Haemophilus Phangeenzae 6 дней
Чувствительный Enterobactereae 10-14 дней.
Борелиоз Лайм : взрослые и дети - 50 мг / кг (самая высокая суточная доза - 2 г) 1 раз в день в течение 14 дней.
Гонорея, вызванная формированием пенициллиназы и пенициллиназы-формирующимися штаммами: однократное внутримышечное введение 250 мг препарата.
Профилактика послеоперационных инфекций. Дозы перечислены на Ceftriaxone. В зависимости от степени риска развития инфекции, 1-2 г (в переносе в цефтриаксию) в течение одного раз в течение 30-90 минут до операции. Когда операции на толще и прямой кишке одновременно (но отдельно) вводят препарат одной из 5-нитроимидазолов (например, орнидазол).
Нарушение функции почек. Не требует уменьшения дозы, если функция печени остается нормальной. Только в случаях почечной недостаточности на преждевременном этапе с оформлением креатинина менее 10 мл / мин, суточная доза не должна превышать 2 г (в передаче в цефтриаксон).
Пациенты, которые находятся в диализе , не требуют дополнительного введения препарата после диализа, но необходимо контролировать концентрацию цефтриаксона в сыворотке (при необходимости, отрегулировать дозу), поскольку скорость выпуска у таких пациентов может уменьшиться.
Ежедневная доза сульбактомасов у пациентов, которые находятся в диализе, не должны превышать 2 г.
Нарушение функции печени. Не требует уменьшения дозы, если функция почек остается нормальной.
Тяжелая почечная или печеночная недостаточность
Необходимо регулярно определять концентрацию цефтриаксона в плазме крови и исправить дозу препарата, при необходимости, поскольку уровень производительности у таких пациентов может уменьшиться.
Способ растворения и введения. Общее правило - решение следует использовать сразу после приготовления. Решение сохраняет свою физическую и химическую стабильность в течение 6 часов при комнатной температуре или в течение 24 часов при 5 ° С. В зависимости от периода концентрации и хранения цвет раствора может варьироваться от бледно-желтого до янтаря. Изменение цвета не влияет на эффективность или переносимость препарата.
Для внутримышечных инъекций содержимое флакона растворяют в 3,5 мл 1% раствора лидокаина или
5 мл воды для инъекций; Инъекция делать в центре великих мышц. Рекомендуется вводить не более 1 г на один участок.
Если лидокаин используется в качестве растворителя, результирующее решение никогда не следует вводить внутривенно (см. Раздел «Противопоказания»). Для получения подробной информации рекомендуется ознакомиться с инструкциями по медицинскому использованию лидокаина.
Использование Lidocaine включает предварительный тест для определения индивидуальной чувствительности к этому лекарственному продукту.
Для внутривенных инъекций содержимое флакона растворяют в 10 мл воды для инъекций; Внедрить внутривенно медленно (2-4 минуты).
Внутривенная инфузия должна занять не менее 30 минут. Чтобы подготовить решение, растворить содержание флакона в 40 мл одного из следующих инфузионных растворов, которые не содержат ионов кальция:
- 5% раствор глюкозы;
- 0,9% раствор хлорида натрия;
- 5% раствор глюкозы + 0,225% раствор хлорида натрия;
- 5% раствор глюкозы + 0,9% раствор хлорида натрия;
- Вода для инъекций.
Невозможно использовать растворители, которые содержат такие кальции, как раствор имбиря или раствор сульфата для растворения сульбактомазков в флаконах или для разбавления пониженного раствора для внутривенного введения в связи с вероятностью образования осадок кальция.
соли цефтриаксон. Появление осадков солей кальция цефтриаксона также может происходить при смешивании сульбактомакса с растворами, содержащими кальция в одной инфузионной системе для внутривенного введения. Sulbactomax не может быть введен одновременно
Внутривенно с растворами, содержащими кальция, включая длительные инфузии, содержащие кальций, например, парентеральное питание. Однако, за исключением новорожденных, цефтриаксон и растворы, содержащие кальция, содержащие кальция, можно вводить последовательно, если система инфузии тщательно промывается между инфузиями с совместимым раствором (см. «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими взаимодействиями»).
Неблагоприятные реакции.
Инфекцию и вторжение: кандидами, генес сексуального общения, вторичные грибковые инфекции и инфекции, вызванные устойчивыми микроорганизмами, псевдомембранозным колитом, суперинфекцией.
Нарушение из системы крови и лимфатической системы: эозинофилия, нейтропения, лейкопения, лейкоцитоз, лимфопения, гранулоцитопения, анемия, включая гемолитическую анемию, тромбоцитопению, тромбоцитоз, базофилию, увеличение / уменьшение времени протромбин,
Расстройства коагуляции, гипопроторбинемия, агранулоцитоз. Во время длительного лечения следует
регулярно контролировать картину крови.
Желудочно-кишечные расстройства : опорожнение жидкости, диарея, тошнота, рвота, метеоризм, стоматит, расстройство вкуса, глоссит; Разработанный панкреатит, который, возможно, в результате обструкции желчного тракта, желудочно-кишечного кровотечения. Невозможно исключить роль осадков в разработке панкреатита, образующихся под действием цефтриаксона в желчеоборочном тракте; Сообщалось о псевдомембранном энтероколите.
Гепатобилиарные расстройства : псевдообличество желчного пузыря, осадок кальциевой соли цефтриаксона в желчном пузыре с соответствующими симптомами у детей, обратимый холелитиаз у детей, повышение активности трансаминаз печени и щелочной фосфатазы, гипербилирубинемии, ядерной желтухи.
Изменения из кожи и подкожной клетки : кожная сыпь; аллергический дерматит; зуд; крапивница; отек, включая ангионевротический отек; Острый обобщенный экзонеттический пустулоз, экзаментема; экссудативная мультиформная эритема; Синдром Стивенс-Джонсона; Токсичный эпидермальный некролиз (синдром Лэйллы).
Расстройства почек и мочевой системы : увеличение концентрации мочевины и креатинина в крови, олигурии, гематурии, глюкозурии; Цилиндри, интерстициальный нефрит.
Неврологические расстройства: головная боль и головокружение, тремор, судороги.
Кариальные расстройства : увеличение или уменьшение артериального давления, сердцебиение.
Из дыхательной системы, грудной клетки и медиастинета : одышка, бронхоспазм.
Нарушения от иммунной системы: анафилактические или анафилактоидные реакции, анафилактический шок, гиперчувствительность.
По слухам и равновесие органов : головокружение.
Общие расстройства : лихорадка, озноб, болезни сыворотки, отек, носовое кровотечение, слабость.
Местные реакции : с внутривенным введение - флебит, боль, уплотнения в ходе вены; В внутримышечном введении - боль в месте введения. Внутримышечная инъекция без использования лидокаинской боли.
Влияние на результаты лабораторных анализов.
Увеличьте уровень креатинина в крови. В одном случае, при лечении препарата у пациентов могут быть отмечены ложноположительными результатами теста COOMCA. Как и другие антибиотики, препарат может вызвать ложноположительный результат образца на галактосемии. ЛОЖНЫЕ-положительные результаты могут быть получены и с определенной глюкозой в моче, так и при лечении глюкозурия сульбактомазию, при необходимости, определяется только метод фермента.
Случаи диареи после нанесения цефтриаксона могут быть связаны с диффузкой Closttridium. Следует присваивать подходящее количество жидкости и электролитов (см. Раздел «Особенности применения»).
Осадка кальциевой соли цефтриаксон.
Редкие случаи тяжелых нежелательных реакций, иногда с летальными последствиями, зарегистрированными в преждевременных и новорожденных (возрастных <28 дней), которые внутривенно ввели препараты Ceftrixone и кальция. В вскрытии в легких и почках были обнаружены осадок кальциевой соли цефтриаксона. Высокий риск формирования осадков у новорожденных является следствием их небольшого объема крови и дольше, чем взрослые, период полураспада цефтриаксона (см. Разделы «Противопоказания», «Особенности применения»).
Зарегистрированные случаи формирования осадков в почках, главным образом у детей от возраста
3 года, которые получили большие дозы препарата (≥ 80 мг / кг в день) или совокупные дозы более 10 г, и которые имели дополнительные факторы риска (использование ограниченного использования жидкости, постельное белье). Риск формирования осадков увеличивается у пациентов, лишенных мобильности или у пациентов в состоянии обезвоживания. Формирование осадков в почках может происходить бессимптомно или явно клинически, может вызвать почечную недостаточность, которая проходит после прекращения лечения цефтриаксией.
Зарегистрированные случаи формирования осаждения кальциевой соли Ceftrixone в желчном пузыре, предпочтительно у пациентов с препаратом, введенными в дозах выше, чем в стандартной рекомендуемой дозе. У детей, согласно потенциальным исследованиям, частота формирования осадков с внутривенным введение была разными - в некоторых исследованиях более 30%. С медленным введением препарата (в течение 20-30 минут) частота образования осадок, очевидно, ниже. Образование осадков обычно не сопровождается симптомами, но в редких случаях существуют такие клинические симптомы, как боль, тошнота и рвота. В таких случаях рекомендуется симптоматическое лечение. После завершения цефтриаксона осадок обычно исчезает (см. Раздел «Особенности применения»).
Передозировка.
Симптомы: есть ограниченная информация о случаях передозировки. В случае передозировки можно улучшить проявления побочных реакций.
Лечение: гемодиализ или перитонеальный диализ не эффективен. Специфический антидот не существует. Лечение передозировки симптоматично.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Беременность.
Ceftriaxson проникает в барьер плаценты. Существуют ограниченные данные об использовании цефтриаксона беременными женщинами. Исследования животных не указывают на прямое или косвенное вредное воздействие на эмбрион / фрукты, пер- и постнатальное развитие. Во время беременности, в частности в первом триместре, Ceftrixon можно использовать только в том случае, если выгода превышает риск.
Кормление грудью.
Ceftrixon проникает в грудное молоко в низких концентрациях, но с использованием препарата в терапевтических дозах не ожидается никакого влияния на молочные доски. Однако риск диареи и грибковой инфекции слизистых оболочек нельзя исключать. Необходимо учитывать возможность сенсибилизации. Необходимо принять решение о прекращении грудного вскармливания или расторжения / отказа в использовании цефтриаксона с учетом преимуществ грудного вскармливания для ребенка и извлечь выгоду из терапии для женщины.
Фертильность.
В исследовании репродуктивной функции не было признаков нежелательного влияния на мужскую или женскую фертильность.
Дети.
Препарат используется в педиатрической практике.
Newborn Age ≤ 28 дней для использования при необходимости (или ожидаемая необходимость) лечения внутривенными растворами кальция, включая внутривенную инфузию, содержащую кальций, например, парентеральное питание, из-за риска осаждения солей кальция цефтриаксии (см. Метод. приложения и дозы ").
Новорожденные и недоношенные дети описывают случаи осадков в легких и почках, которые привели к летальным последствиям при введении препаратов Ceftriaxone и кальция. В некоторых из этих случаев одинаковые инфузионные системы использовались для внутривенного введения для цефтриаксонов и растворов, содержащих кальций, а в некоторых инфузионных системах для внутривенного введения произошли возникновение осадков.
Особливості застосування.
Реакції гіперчутливості.
Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, при застосуванні цефтриаксону повідомлялося про випадки анафілактичних реакцій (включаючи анафілактичний шок) з летальними наслідками, навіть якщо у докладному анамнезі немає відповідних вказівок. При виникненні алергічних реакцій препарат слід одразу відмінити та призначити відповідне лікування.
Імовірність анафілактичних реакцій підвищується у хворих на анафілаксію в анамнезі та у тих, хто страждає на реакції гіперчутливості до різноманітних алергенів, з обережністю застосовувати пацієнтам зі схильністю до алергічних діатезів.
Зареєстровані випадки тяжких небажаних реакцій з боку шкіри (синдром Стівенса-Джонсона або синдром Лайєла/токсичний епідермальний некроліз); однак частота цих явищ невідома (див. розділ «Побічні реакції»).
Препарат може збільшувати протромбіновий час. У зв'язку з цим при підозрі на дефіцит вітаміну К необхідно визначати протромбіновий час.
Коліт/надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.
На фоні застосування практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі і цефтриаксону та сульбактаму, можливе виникнення діареї, асоційованої з Clostridium difficile , від легкого ступеня тяжкості до коліту з летальним наслідком. Антибактеріальні препарати змінюють нормальну флору товстого кишечнику, що призводить до надмірного росту Clostridium difficile. Clostridium difficile продукує токсини А та В, що сприяють розвитку діареї, асоційованої з Clostridium difficile . Штами Clostridium difficile , які надмірно продукують токсини, спричиняють підвищену захворюваність та летальність, оскільки ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробних засобів та потребувати колектомії. Діарею, асоційовану з Clostridium difficile , необхідно виключити у всіх пацієнтів під час застосування антибіотиків. Необхідно зібрати детальний медичний анамнез, оскільки діарея, асоційована з Clostridium difficile , може виникати протягом 2-х місяців після закінчення застосування антибактеріальних засобів.
За клінічними показаннями слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів, білкових добавок, антибіотикотерапію, до якої чутлива Clostridium difficile та хірургічне обстеження.
Протягом тривалого застосування цефтриаксону можливі труднощі у контролюванні нечутливих до препарату мікроорганізмів. У зв'язку з цим необхідний ретельний нагляд за пацієнтами. При виникненні суперінфекції необхідно вжити відповідні заходи.
Жовчнокам'яна хвороба.
Після застосування препарату зазвичай у дозах, що перевищують стандартні рекомендовані, при ультразвуковому досліджені жовчного міхура можуть спостерігатися тіні, що помилково сприймаються за камені. Це преципітати кальцієвої солі цефтриаксону, що зникають після завершення чи припинення терапії цефтриаксоном. У рідкісних випадках утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону супроводжувалося симптоматикою. За наявності симптомів рекомендується консервативне нехірургічне лікування, і лікар має прийняти рішення про припинення застосування препарату, спираючись на результати оцінки користі-ризику конкретного випадку (див. розділ «Побічні реакції»).
Жовчний стаз.
У хворих, яким вводили цефтриаксон, описані поодинокі випадки панкреатиту, що розвинувся, можливо, внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів. Більшість із таких пацієнтів мали фактори ризику розвитку холестазу та утворення біліарного сладжу, такі як попередня значна терапія, тяжка хвороба та повне парентеральне харчування. Не можна виключати, що ініціюючим або додатковим фактором розвитку цього порушення може бути утворення у жовчних шляхах преципітатів внаслідок застосування препарату Сульбактомакс.
Нирковокам'яна хвороба.
Зареєстровані випадки утворення ниркових каменів, що зникали після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку наявності симптомів слід зробити ультразвукове обстеження. Рішення щодо застосування препарату пацієнтам із наявністю в анамнезі ниркових каменів або гіперкальціурії приймає лікар, спираючись на результати оцінки користі-ризику конкретного випадку.
Діти.
Цефтриаксон, що входить до складу препарату, може витісняти білірубін зі зв'язку з альбуміном сироватки крові. У зв'язку з цим застосування цефтриаксону протипоказано недоношеним та доношеним новонародженим, яким загрожує ризик розвитку білірубінової енцефалопатії (див. розділ «Протипоказання»).
Тяжка ниркова та печінкова недостатність.
У випадку тяжкої ниркової та печінкової недостатності рекомендований ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
У хворих із порушеною функцією нирок, за умови нормальної функції печінки, дозу Сульбактомаксу зменшувати не потрібно. При недостатності нирок (кліренс креатиніну нижче
10 мл/хв) необхідно, щоб добова доза цефтріаксону не перевищувала 2 г.
У хворих із порушеною функцією печінки, за умови збереження функції нирок, дозу Сульбактомаксу зменшувати немає необхідності.
У випадках одночасної наявності тяжкої патології печінки і нирок концентрацію цефтріаксону у сироватці крові необхідно регулярно контролювати. У хворих, які перебувають на гемодіалізі, дозу препарату після проведення цієї процедури змінювати немає необхідності.
Слід виявляти обережність при застосуванні цефтриаксону хворим із нирковою недостатністю, які одночасно отримують аміноглікозиди та діуретики.
Взаємодія із лікарськими засобами, що містять кальцій.
У недоношених та доношених немовлят віком менше 1 місяця описані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у легенях та нирках із летальними наслідками. Щонайменше одному із цих пацієнтів цефтриаксон та кальцій вводили у різний час та через різні внутрішньовенні інфузійні системи. Згідно із наявними науковими даними, не зареєстровано підтверджених випадків утворення внутрішньосудинних преципітатів, крім як у новонароджених, яким вводили цефтриаксон та кальцієвмісні розчини або будь-які інші кальцієвмісні препарати. У дослідженнях іn vitro було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону порівняно із пацієнтами інших вікових груп.
При застосуванні цефтриаксону пацієнтам будь-якого віку препарат не можна змішувати або вводити одночасно із будь-якими розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, навіть при використанні різних інфузійних систем або введенні препаратів у різні інфузійні ділянки. Проте пацієнтам віком старше 28 днів цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, за умови введення препаратів через різні інфузійні системи у різні ділянки тіла або заміни чи ретельного промивання інфузійної системи між введенням цих засобів фізіологічним сольовим розчином, щоб запобігти утворенню преципітату. Пацієнтам, які потребують постійних інфузій кальцієвмісних розчинів для повного парентерального харчування (ППХ), медичні працівники можуть призначити альтернативні антибактеріальні засоби, застосування яких не пов'язане із подібним ризиком утворення преципітатів. Якщо застосування цефтриаксону пацієнтам, які потребують постійного харчування, визнано необхідним, розчини для ППХ та цефтриаксон можна вводити одночасно, хоча і через різні інфузійні системи та у різні ділянки тіла. Також введення розчинів для ППХ можна призупинити на час інфузії цефтриаксону та промити інфузійні системи між введенням розчинів (див. розділи «Протипоказання», «Побічні реакції» та «Несумісність»).
Імуноопосередкована гемолітична анемія.
Випадки імуноопосередкованої гемолітичної анемії спостерігалися у пацієнтів, які отримували антибактеріальні засоби класу цефалоспоринів, в тому числі цефтриаксон (див. розділ «Побічні реакції»). Про випадки тяжкої гемолітичної анемії, у тому числі летальні, повідомлялося як у дорослих пацієнтів, так і у дітей.
Якщо під час застосування цефтриаксону у пацієнта виникає анемія, слід розглянути діагноз анемії, асоційованої із застосуванням цефалоспорину, та припинити застосування цефтриаксону до встановлення етіології захворювання.
Довготривале лікування.
Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові.
Натрій.
Цефтріаксону натрієва сіль та сульбактаму натрієва сіль містять натрій, що необхідно врахувати пацієнтів, які дотримуються дієти з обмеженим вмістом натрію.
Вплив на результати серологічних досліджень.
При застосуванні препарату Сульбактомакс тест Кумбса може давати хибнопозитивні результати. Також цефтріаксон може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на наявність галактоземії (див. розділ «Побічні реакції»).
При визначенні глюкози у сечі неферментними методами можуть бути отримані хибнопозитивні результати. Протягом застосування Сульбактомаксу рівні глюкози у сечі слід визначати за допомогою ферментних методів аналізу (див. розділ «Побічні реакції»).
Застосування лідокаїну.
Якщо в якості розчинника застосовують розчин лідокаїну, цефтриаксон можна вводити лише внутрішньом'язово. Перед введенням препарату слід обов'язково врахувати протипоказання до застосування лідокаїну, застереження та іншу відповідну інформацію, наведену у інструкціїї для медичного застосування лідокаїну (див. розділ «Протипоказання»). Розчин лідокаїну у жодному випадку не можна вводити внутрішньовенно.
Утилізація лікарського засобу.
Надходження лікарського засобу у зовнішнє середовище слід звести до мінімуму. Слід запобігати потраплянню лікарського засобу у каналізаційну систему або домашні відходи. Будь-який невикористаний лікарський засіб після закінчення лікування або терміну придатності слід повернути в оригінальній упаковці постачальнику (лікарю або фармацевту) для правильної утилізації.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Відповідні дослідження не проводилися. У зв'язку з можливістю виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення, Сульбактомакс може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза ємодій.
Не можна використостовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах чи для розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення у зв'язку з вірогідністю утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Цефтриаксон не можна одночасно вводити внутрішньовенно з розчинами, які містять кальцій, в тому числі із кальцієвмісними розчинами для тривалих інфузій, такими як розчини для парентерального харчування, за допомогою Y-подібної системи. Однак решті пацієнтів, крім новонароджених, цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, якщо між інфузіями ретельно промити систему сумісною рідиною. У дослідженнях і n vitro із використанням плазми пуповинної крові дорослих та новонароджених було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Особливості застосування», «Побічні реакції»).
Сумісне застосування препарату із пероральними антикоагулянтами може посилювати ефект проти вітаміну К та ризик кровотечі. Рекомендується часто перевіряти міжнародне нормалізоване співвідношення та належним чином корегувати дозу антивітаміну К як під час, так і після терапії цефтриаксоном (див. розділ «Побічні реакції»).
Існують суперечливі дані щодо потенційного посилення токсичного впливу аміноглікозидів на нирки при їх застосуванні разом із цефалоспоринами. В таких випадках слід ретельно дотримуватися рекомендацій із моніторингу рівня аміноглікозидів (та функції нирок) у клінічній практиці.
Цефтріаксон не можна змішувати з амсакрином, ванкоміцином, флюконазолом і аміноглікозидами.
При одночасному застосуванні високих доз цефтриаксону і таких сильнодіючих діуретиків як
фуросемід порушень функції нирок не спостерігалося.
Після прийому алкоголю одразу після прийому цефтриаксону не спостерігалося ефектів, схожих на дію дисульфіраму (тетураму).
Цефтриаксон не містить N-метилтіотетразольну групу, яка б могла викликати непереносимість етанолу, а також кровотечі, властиві деяким іншим цефалоспоринам.
У дослідженні in vitro при застосуванні хлорамфеніколу у комбінації із цефтриаксоном спостерігалися антагоністичні ефекти. Клінічна значущість цих даних невідома.
Немає повідомлень про взаємодію між цефтриаксоном та продуктами для перорального прийому, які містять кальцій, та взаємодію між цефтриаксоном при внутрішньом'язовій ін'єкції і продуктами, які містять кальцій (внутрішньовенно чи перорально).
У пацієнтів, які застосовують цефтриаксон, можливі хибнопозитивні результати тесту Кумбса.
Цефтриаксон, як і інші антибіотики, може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію.
Подібним чином, при визначенні глюкози у сечі за допомогою неферментних методів результати можуть бути хибнопозитивними. З цієї причини в період застосування цефтриаксону слід визначати рівень глюкози у сечі за допомогою ферментних методів.
Бактеріостатичні засоби можуть впливати на бактерицидну дію цефалоспоринів.
Цефтриаксон може зменшувати ефективність гормональних пероральних контрацептивів. У зв'язку з цим рекомендується застосовувати додаткові (негормональні) методи контрацепції під час лікування та протягом 1 місяця після лікування.
Пробенецид не впливає на виведення цефтриаксону.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Сульбактомакс-комбінований препарат, що містить:
- цефтриаксон (цефалоспорин третього покоління), який має широкий спектр дії щодо чутливих мікроорганізмів у стадії активної мультиплікації шляхом пригнічення біосинтезу мукопептиду клітинної мембрани;
- сульбактам - є необоротним інгібітором більшості основних бета-лактамаз, що продукуються пеніцилін-резистентними мікроорганізмами. Він чинить значну антибактеріальну дію лише щодо Neisseriaceae, Acinetobacter calcoaceticus, Bacteroides spp., Branhamella catarrhalis Pseudomonas cepacia . Сульбактам синергічно взаємодіє з пеніцилінами та цефалоспоринами, а також зв'язується з деякими білками, що інактивують пеніцилін, тому деякі чутливі штами проявляють підвищену чутливість до комбінації порівняно з монопрепаратом бета-лактамного антибіотика.
Сульбактам активний щодо (включаючи бета-лактамазопродукуючі резистентні штами):
- грампозитивних (аеробів): Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), коагулазо-негативні стафілококи, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний, групи A), Streptococcus agalactiae (бета-гемолітичний, групи В), бета-гемолітичні стрептококи (крім груп A, B), Streptococcus viridans, Streptococcus рпеитопіае . Необхідно враховувати, що метицилінстійкі штами Staphylococcus spp. , а також Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium, Listeria monocytogenes резистентні до цефалоспоринів, у тому числі до цефтриаксону;
- грамнегативних (аеробів): Aeromonas hydrophila, Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans , алкалігеноподібні бактерії, Citrobacter diversus (у тому числі С. amalonaticus ), Citrobacter freundii, Escherichia coli, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Enterobacter spp . (інші), Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (раніше називалася Branhamella catarrhallis ), Moraxella osloensis, Moraxella spp . (інші), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus penneri, Proteus vulgaris, Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas spp . (інші), Providentia rettgeri, Providentia spp. (інші), Salmonella typhi, Salmonella spp . (нетифоїдні), Serratia marcescens, Serratia sрр . (iнші), Shigella spp., Vibrio spp., Yersinia enterocolitica, Yersinia spp. (інші).
Сульбактомакс, як і цефтриаксон, застосовують для лікування гонореї та сифілісу, оскільки Treponema pallidum чутлива до цефтриаксону in vitro і в експериментах на тваринах, а клінічні випробування показують, що цефтриаксон має високу ефективність щодо первинного та вторинного сифілісу.
- анаеробів: Bacteroides spp. ( у т. ч. деякі штами B. fragilis .), Clostridium sрр . (крім С. difficile ), Fusobacterium spp. (за винятком F. mortiferum та F. varium ), Gaffkia anaerobica (раніше називалася Peptococcus ), Peptostreptococcus spp.
Примітка. Багато штамів бета-лактамазоутворюючих Bacteroides spp., зокрема В. fragilis , а також Clostridium difficile , стійкі до цефтриаксону.
Оскільки основною діючою речовиною препарату є цефтриаксон, чутливість до Сульбактам визначають за чутливістю до цефтриаксону, яку можна визначати диско-дифузійним методом
або методом серійних розведень на агарі чи бульйоні.
Фармакокінетика.
Фармакокінетика цефтриаксону має нелінійний характер. Всі основні фармакокінетичні параметри, за винятком періоду напіввиведення (Т1/2), є дозозалежними. Всмоктування: після внутрішньом'язового введення максимальна концентрація досягається через 2-3 години. Біодоступність препарату після внутрішньом'язового введення становить 100 % (по цефтриаксону).
Після введення у дозі 1-2 г цефтриаксон добре проникає у тканини та рідини організму. Після внутрішньовенного застосування цефтриаксон швидко проникає у спинномозкову рідину, де бактерицидні концентрації щодо чутливих мікроорганізмів зберігаються протягом 24 годин.
Цефтриаксон оборотно зв'язується з альбуміном. Завдяки меншій концентрації альбуміну у тканинній рідині доля вільного цефтриаксону в ній вища, ніж у плазмі крові. Максимальна концентрація (Сmax) у спинномозковій рідині досягається приблизно через 4 години після внутрішньовенного введення становить у середньому 18 мг/л. При бактеріальному менінгіті середня концентрація цефтриаксону у спинномозковій рідині становить 17 % від концентрації у плазмі крові, при асептичному менінгіті - приблизно 4 %. У хворих на менінгіт дорослих через
2-24 години після введення дози 50 мг/кг маси тіла концентрації цефтриаксону у спинномозковій рідині у багато разів перевищують мінімальні пригнічувальні концентрації для найпоширеніших збудників менінгіту.
Цефтриаксон проходить крізь плацентарний бар'єр і в малих концентраціях проникає у грудне молоко.
Цефтриаксон не піддається системному метаболізму, а перетворюється на неактивні метаболіти під дією кишкової флори.
50-60 % цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді з сечею, а 40-50 % — у незміненому вигляді з жовчю. Період напіввиведення цефтриаксону у дорослих становить приблизно 8 годин. Загальний кліренс у плазмі крові становить 10-22 мл/хв, нирковий кліренс - від 5 до 12 мл/хв. У новонароджених дітей нирками виводиться приблизно 70 % дози. У грудних дітей у перші 8 днів життя, а також у людей літнього віку (старше 75 років) період напіввиведення в середньому у
2 рази довший. У хворих із порушенням функції нирок або печінки фармакокінетика препарату змінюється незначно, відзначається лише невелике збільшення періоду напіввиведення. При порушеннях тільки функції нирок збільшується доля цефтриаксону, виведеного з жовчю, при порушеннях тільки функції печінки — доля цефтриаксону, виведеного нирками.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: білого блідо-жовтого/кремового кольору кристалічний, трохи гігроскопічний порошок.
Несумісність.
Препарат у жодному разі не слід додавати в інфузійні розчини, що містять кальцій, наприклад, розчин Гартмана чи Рінгера! Не слід також застосовувати кальцієвмісні розчини протягом
48 годин після останнього введення цефтриаксону. Препарат несумісний з амзакрином, ванкоміцином, флуконазолом та аміноглікозидами, іншими антибіотиками.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 1 флакону 10 або 20 мл у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Венус Ремедіс Лімітед, Індія.
Місцезнаходження.
Хіл-Топ Індустріал Естейт, Неар ЕРІР, Джармаджарі, Бадді, Діст. Солан, Н.Р., Індія.
Заявник.
Мілі Хелскере Лімітед, Велика Британія.
Місцезнаходження.
Фаірфакс Хаус 15 Фалвуд Плейс, Лондон, WC1V 6AY.
СУЛЬБАКТАМ+ЦЕФТРИАКСОН
Искать отдельно: СУЛЬБАКТАМ, ЦЕФТРИАКСОН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа