В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ТЕЛПРЕС ПЛЮС табл. 80 мг + 12,5 мг блистер №28

ТЕЛПРЕС ПЛЮС табл. 80 мг + 12,5 мг блистер №28

rx
Код товара: 404914
Производитель: Xantis Pharma Limited (Кипр)
2 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 28.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Телпс плюс

Телпс плюс

Место хранения:
Активные ингредиенты: Тельмисартан и гидрохлоротиазид;
1 таблетка содержит Telmicartan 40 мг и гидрохлоротиазид 12,5 мг или телецветатан 80 мг и гидрохлоротиазида 12,5 мг, или телецветар 80 мг и гидрохлоротиазида 25 мг;
Вспомогательные вещества для дозирования 40 мг / 12,5 мг: маннит (E 421), перегородное, меглюми, гидроксид натрия, моногидрата лактозы, микрокристаллическая целлюлоза, гипромелоза, крахмал натрия гликолят (тип a), стеарат магния, желтый оксид железа (E 172);
Вспомогательные вещества для дозирования 80 мг / 12,5 мг: маннитон (E 421), ... 421), кросс-отчет, меглимин, гидроксид натрия, моногидрата лактозы, микрокристаллическая целлюлоза, гипромелоза, гликолят натрия гликолят (тип a), стеарат магния, оксид железа красный (E 172);
Вспомогательные вспомогательные вспомогательные 80 мг / 25 мг: маннит (E 421), ... 421), кросс-отчет, меглимин, гидроксид натрия, моногидрата лактозы, микрокристаллическая целлюлоза, гипромелоза, гликраката натрия гликолята (тип а), стеарат магния, оксид железа ( е 172).
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физико-химические свойства:
Для дозирования 40 мг / 12,5 мг: круглый двухслойковый диоксид двухслойных таблеток без оболочки, со слоем от светло-желтого до желтого на одной стороне и от белого до почти белого с возможными включениями розового цвета на другой стороне;
Дозировка 80 мг / 12,5 мг: круглые диоксид двухслойные таблетки без оболочки, со слоем светло-розового до розового на одной стороне и от белого до почти белого с возможными включениями розового на другой стороне;
Дозировка 80 мг / 25 мг: круглые диоксид двухслойные таблетки без оболочки, со слоем от светло-желтого до желтого на одной стороне и от белого до почти белого с возможными включениями розового цвета с другой стороны.
Фармакотерапевтическая группа.
Антагонисты ангиотензина II и диуретики.
ATH CODE C09D A07.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Telpress Plus - это сочетание антагониста рецепторов Angiotensin II (талмикартан) и диуретики тиазида (гидрохлоротиазид). Сочетание этих ингредиентов обнаруживает дополнительный антигипертензивный эффект, снижающий артериальное давление больше, чем каждый компонент отдельно. Телпс плюс при применении в терапевтических дозах 1 раз в день эффективно и медленно уменьшает артериальное давление.
Telmicathan для устного использования является эффективным специфическим антагонистом рецепторов ангиотензина II (тип в 1 ). Telmicathan с очень высокой аффинностью заменяет ангиотензин II в местах его связывания на подтипе в 1 , которые ответственны за известную активность ангиотензина II. Telmicathan не имеет никакого частичного эффекта агониста на 1 -рецепторе и избирательно связывается на 1 рецепторе. Связывание - это долгосрочный. Telmicartan не обнаруживает аффинность с другими рецепторами, в том числе в 2 и других, менее описанных на рецепторах. Функциональная роль этих рецепторов неизвестна, а также влияние возможной чрезмерной стимуляции ангиотензина II, уровень которого увеличивается под воздействием Telmicartan. Тельмисартан уменьшает уровень альдостерона в плазме крови. Telmicartan не подавляет Renin в плазме крови человека, не блокирует ионные каналы. Telmicartan не подавляет ангиотензинский конвертер фермент (ACE) (кининаза II), который также разрушает брадикинин. Таким образом, не следует ожидать, что он не должен повысить побочные реакции, связанные с брадикинином.
У человека Telmicatran в дозе 80 мг почти полностью подавляет увеличение артериального давления, вызванного ангиотензином II. Эффект блокировки хранится в течение 24 часов и остается значительным до 48 часов.
После первой дозы Volmicartan антигипертензивная активность постепенно проявляется в течение 3 часов. Максимальное снижение артериального давления обнаружено через 4-8 недель от начала лечения и поддерживается для долгосрочной терапии. Антигипертензивный эффект постоянно поддерживается в течение 24 часов после применения, в том числе за последние 4 часа до следующей техники, который устанавливается во время амбулаторного мониторинга кровяного давления. Это подтверждается соотношением концентрации талмисартана, прежде чем принимать следующую дозу до C Max , что на 80% после получения 40 и 80 мг Талмисартана в клинических испытаниях. Отмечается дозозависимое влияние на систолическое артериальное давление, но данные диастолического давления являются противоречивыми.
У пациентов с артериальной гипертонией Telmicathan снижает как систолическое, так и диастолическое давление без влияния на частоту импульсов. Вклад мочегонной реакционной способности к его антигипертензивной активности до сих пор не определен. Антигипертензивная эффективность талмисартана соответствует эффективности представителей других классов антигипертензивных препаратов (продемонстрированных во время исследований, которые сравнивали телецветаартан с амлодипином, атенололом, эналаприлом, гидрохлоротиазидом и лизиноприлом).
При внезапном прекращении лечения артериальное давление Telmicartan постепенно возвращается к параметрам, которые были до лечения, в течение нескольких дней без вероятности синдрома отмены.
Согласно клиническим исследованиям, случаи сухого кашля существенно наблюдались при лечении телемассарартана, чем при лечении ингибиторов энгиотензин-преобразования ингибиторов фермента.
Влияние талмисартана для смертности и сердечно-сосудистых заболеваний неизвестно.
Гидрохлоротиазид - это диуретики тиазида. Механизм действия антигипертензивного эффекта тиазидных диуретиков до сих пор не изучен. Тиазиды влияют на почечный трубчатый механизм реабсорбции электролитов, тем самым непосредственно увеличивая экскрецию натрия и хлора в приблизительно эквивалентных количествах. В результате диуретических эффектов гидрохлоротиазид снижает объем плазмы крови, увеличивает активность ренина в плазме, увеличивает секрецию альдостерона с последовательным увеличением калиевых индексов в моче и потере бикарбоната и уменьшения уровня калия в сыворотке. Возможно, благодаря блокаду системы Renin-Angiotensin-альдостерона, сопровождающее использование Telmicartan способствует обратимой потере калия, связанного с гидрохлоротиазидом. При использовании гидрохлоротиазида основание диуреза обнаружена в течение 2 часов, максимальный эффект достигается примерно через 4 часа, а действие длится приблизительно 6-12 часов.
Эпидемиологические исследования обнаружили, что долгосрочное лечение гидрохлоротиазидом снижает риск сердечно-сосудистой болезненности и смертности.
Влияние фиксированной комбинации телмасартана / гидрохлоротиазида для смертности и сердечно-сосудистых заболеваний неизвестно.
Фармакокинетика.
Совместимое использование гидрохлоротиазида и Telmicartan не влияет на фармакокинетику каждого из них у здоровых добровольцев.
Поглощение
TelmicArtance.
После перорального введения максимальная концентрация Telmicartan (S MAX) достигается за 0,5-1,5 часа. Абсолютная биодоступность Telmicartan 40 мг и 160 мг составляет 42% и 58% соответственно. Еда слегка снижает биодоступность Telmicartan, снижая площадь в кривой «концентрации-времени» (AUC) для телемантических колеблется от около 6% (доза 40 мг) до 19% (доза 160 мг). Через 3 часа после нанесения концентрация плазмы одинакова и не зависит от того, как воспринимается Telmicathan - натощак или с едой. Считается, что небольшое снижение AUC не приводит к снижению терапевтической эффективности. Фармакокинетика Telmicartan, предназначенная для перорального введения, нелинейна с увеличением дозы от 20 до 160 мг с увеличением концентрации плазмы крови (C Max и AUC), что превышает пропорциональную. Telmicathan не накапливается в плазме крови в большую степень в случае повторных назначений.
Гидрохлоротиазид
После устного применения препарата теледана плюс макс гидрохлоротиазид достигается примерно 1-3 часа. Учитывая совокупную почечную экскрецию гидрохлоротиазида, абсолютная биодоступность составляла приблизительно 60%.
Распределение
TelmicArtance.
Telmicathan сильно связывается с белками плазмы (> 99,5%), в основном с альбумином и альфа-1-кислое гликопротеином. Объем распределения талмисартана составляет приблизительно 500 литров, что указывает на дополнительное связывание с тканями.
Гидрохлоротиазид
Гидрохлоротиазид связывается с белками плазмы крови на 68%, видимый объем распределения составляет 0,83-1,14 л / кг.
Разведение
TelmicArtance.
После употребления устного употребления 14 C-меченного C-Telmicartan большая часть дозы (> 97%) выводится с колодой с помощью билиарной экскреции. Только небольшое количество было обнаружено в моче. Telmicartan метаболизируется сопряженным к образованию фармакологически неактивного ацилглюкуронида. Глюкуронид исходного соединения является единственным метаболитом, который был идентифицирован у людей. После нанесения одной дозы 14 C-меченого талмикартана глюкуронида, примерно 11% от измеренной радиоактивности в плазме. Изоформы цитохрома P450 не участвуют в метаболизме Telmicartan. Общий объем талмикартана от плазмы после перорального использования> 1500 мл / мин. Общий период полураспада был> 20 часов.
Гидрохлоротиазид
Гидрохлоротиазид не метаболизируется у людей и полностью полностью выделяется в неизменной форме с мочой. Приблизительно 60% пероральная доза устраняется в неизменной форме в течение 48 часов. Настоящий клиренс составляет приблизительно 250-300 мл / мин. Терминал период полураспада на 10-15 часов.

Специальные категории пациентов

Секс

Концентрация Telmicartan в плазме крови у женщин в основном в 2-3 раза выше, чем у мужчин. Тем не менее, клинические испытания не показали значительного улучшения влияния на артериальное давление или увеличение количества случаев ортостатической гипотензии у женщин. Нет необходимости регулировать дозы. Женщины имеют тенденцию быть больше, чем мужчины, концентрация гидрохлоротиазида в плазме крови, которая не имеет клинической значимости.

Пациенты летнего возраста

Фармакокинетика Telmicartan не отличается от пожилых пациентов и пациентов в возрасте до 65 лет.

Пациенты с нарушенной функцией почек

Почечная экскреция существенно не влияет на клиренс Telmisartan. Учитывая некоторый опыт использования пациентов с талмисартанами с расстройствами функций почек (клиренс креатинина 30-60 мл / мин; при среднем значении - примерно 50 мл / мин), нет необходимости регулировать дозы для таких пациентов. Telmicathan не выводится во время гемодиализа. У пациентов с почечной недостаточностью скорость устранения гидрохлоротиазида уменьшается. В типичных исследованиях у пациентов со средним оформлением креатинина 90 мл / мин, период полувыведения гидрохлоротиазида увеличился. У пациентов с неработающими почками, период полураспада составляет около 34 часов.

Пациенты с расстройствами функции печени

Фармакокинетические исследования у пациентов с расстройствами печени выявили рост абсолютной биодоступности до 100%. Тем не менее, период полувыведения у пациентов с нарушением функции почек не меняется.

Клинические характеристики.
Индикация.
Артериальная гипертония. В качестве комбинации с фиксированной дозой препарат TelpPrs Plus используется, если получение талмисартана в качестве монотерапии не обеспечивает надлежащего контроля кровяного давления.
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к любому из компонентов препарата.
- Гиперчувствительность к другим веществам, которые являются сульфонамидными производными (поскольку гидрохлоротиазид представляет собой сульфономидное производное).
- Планирование беременности или беременности (см. Разделы «Особенности применения» и «Применение во время беременности или грудного вскармливания»).
- холестатические и билиарные обструктивные нарушения.
- тяжелые нарушения функции печени.
- Анурия, тяжелая функция почек (клиренс креатинина менее 30 мл / мин).
- огнеупорная гипокалиемия / гипонатриемия, гиперкальциемия.
- грудное вскармливание.
- симптоматическая гиперурицемия (подагра).
- детский возраст (до 18 лет).
- Одновременное использование талмисартанских и алискиреносодержащих продуктов противопоказаны пациентам с сахарным диабетом или с почечной недостаточностью (GKF <60 мл / мин / 1,73 м 2 ) (см. Разделы «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами взаимодействия» и « Фармакологические свойства ".).
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами интерстициальных.
Исследования взаимодействия проводились только с участием взрослых.
Литий
При одновременном применении лития с ингибиторами ACE обратимое увеличение концентрации лития в сыворотке и увеличение его токсичности зарегистрировано. Такие редкие случаи взаимодействия были также сообщены с использованием антагонистов рецепторов ангиотензина II (включая телецветный / гидрохлоротиазид). Одновременное использование лития и препарата TelpPres Plus не рекомендуется. Если эффективность такой комбинации доказана, тщательный мониторинг уровня лития в сыворотке.
Лекарства, связанные с потерей калия и гипокалемией (например, другие диуретики, которые удаляют калий, слабительные, кортикостероиды, адренокортикотропные гормона (AKth), амфотерицин, карбеноксон, пенициллин г натрия, салициловая кислота и производные) .
При применении этих препаратов вместе с комбинацией телмисартана / гидрохлоротиазида рекомендуется контролировать уровни калия в плазме крови. Эти лекарства могут повысить влияние гидрохлоротиазида на уровень калия в плазму крови.
Лекарства, которые могут увеличить уровень натрия и вызывать гиперкалемию (например, препараты, подавляющие ренин-ангиотензинскую систему, калиевые добавки, присадки калия, заменители соль, содержащие калий, циклоспорин или другие лекарства, такие как гепарин натрий) .
При применении этих препаратов вместе с комбинацией телмасартана / гидрохлоротиазида рекомендуется контролировать уровни калия в плазме крови. Учитывая опыт использования других лекарств, которые подавляют системунин-ангиотензиновую систему, одновременное использование этих препаратов может привести к увеличению уровня калия в сыворотке и поэтому не рекомендуется.
Лекарственные средства, которые вызывают нарушение калия в сыворотке
Рекомендуется контролировать уровни калия в сыворотке и ЭКГ при использовании препарата TelpPrs плюс с лекарственными средствами, которые приводят к повреждению уровней калия в сыворотке (например, с гликозидами цифровых, антиаритмических препаратов) и лекарственными средствами, которые стимулируют пароксизмальную тахикардию Torsades de Точки (в том числе некоторые антиаритмические препараты), гипокалиемия, которая является провокационным фактором Torsades de Points :

  • Антиаритмические препараты класса Ia (например, хинидин, гидрохинидин, дисопирамид);

  • антиаритмические препараты ІІІ класс (например, амиодарон, соталол, дупетелид, ибутилид);

  • некоторые антипсихотические агенты (такие как тиоридазин, хлорпромазин, левомпромазин, трифлооперазин, цикмемазин, сульпирид, сулдирид, сульпид, амилапид, тиаприд, пимозид, галоперидол, дерридол);

  • Другие (такие как Bizadrid, Dizemanil, эритромицин IV, Halo-эфир, мисоластин, пентамид, спарфлосацин, терфенадин, вина в IV).

Гликозиды цифровой
Гипокалиемия или гипомагниции, вызванные тиазидами, способствуют возникновению сердечной аритмии, вызванной на Diplicis.
Дигоксин
При одновременном применении талмисартана с дигоксином увеличение средних ценностей пика (49%) и минимума (20%) концентрации дигоксина в плазме крови наблюдалось. В начале терапии во время регулировки дозы и при терапии Telmisartan следует контролировать для поддержания уровней дипоксина для поддержания уровня терапевтических лимитов.
Другие антигипертензивные препараты
Тельмикатан может увеличить гипотензивный эффект других антигипертензивных агентов.
Сообщалось, что двойная блокада системы Renin-Angiotensin-Aldosterone (RaAS) путем сочетания ингибиторов ACE, блокаторы рецептора ангиотензина II или Alishirena связаны с более высокой частотой таких побочных эффектов, таких как артериальная гипотензия, гиперкалиемия и снижение функции почек (в том числе острая почечная недостаточность) по сравнению с использованием одного операционного агента RAAS (см. Разделы «Особенности применения», «Противопоказания» и «фармакологические свойства»).
Антидиабетические препараты (пероральные препараты и инсулин)
Может возникнуть необходимость в коррекции дозы антидиабетического агента.
Metformin.
Metformin следует использовать с осторожностью из-за риска лактоцидоза, вызванного возможной функциональной почечной недостаточностью, при одновременном использовании с гидрохлоротиазидом.
Холестирамин и холестиполь смолы
Поглощение гидрохлоротиазида нарушается при наличии анионообменных смол.
Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП)
NSAIDS (в частности ацетилсалициловая кислота в противовоспалительных дозах, ингибиторах Cox-2, не селективных НПВП) может снизить мочегонное, натрияуретическое и антигипертензивное влияние тиазидных диуретиков и антигипертензивного эффекта антагонистов рецепторов II ангиотензина II. У деяких пацієнтів із порушенням функції нирок (у пацієнтів зі зневодненням або пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок) одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II та агентів, які пригнічують циклооксигеназу, може спричинити погіршення ниркової функції, включаючи гостру ниркову недостатність, яка зазвичай є оборотною. Тому комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Після початку терапії комбінацією лікарських засобів та періодично потому пацієнтам необхідно забезпечити адекватну гідратацію і проводити ретельний контроль функції нирок.
У ході одного з досліджень одночасне застосування телмісартану та раміприлу призвело до збільшення у 2,5 раза AUC 0-24 та C max раміприлу та раміприлату. Клінічна значущість цього спостереження залишається невідомою.
Вазопресорні аміни (наприклад норадреналін)
Дія вазопресорних амінів може бути знижена.
Недеполяризувальні міорелаксанти скелетних м'язів (наприклад тубокурарин)
Дія недеполяризувальних міорелаксантів скелетних м'язів може бути посилена гідрохлоротіазидом.
Лікарські засоби, які застосовуються для лікування подагри (наприклад пробенецид, сульфінпіразон та алопуринол)
Може виникнути необхідність у корекції дози лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти, оскільки гідрохлоротіазид може підвищити рівень сечової кислоти в сироватці крові. Може бути необхідним збільшення дози пробенециду або сульфінпіразону. Одночасне застосування тіазиду може збільшити частоту виникнення реакцій гіперчутливості до алопуринолу.
Солі кальцію
Тіазидні діуретики можуть підвищити рівень кальцію в сироватці крові внаслідок зниження екскреції. За необхідності призначення добавок кальцію слід проводити моніторинг рівня кальцію в сироватці крові та відповідно коригувати дозу.
β-блокатори та діазоксид
Гіперглікемічна дія β-блокаторів та діазоксиду може бути посилена тіазидами.
Антихолінергічні лікарські засоби (наприклад атропін, біпериден) можуть збільшити біодоступність тіазидних діуретиків шляхом зниження гастроінтестинальної моторики та ступеня випорожнення шлунка.
Амантадин
Тіазиди збільшують ризик побічної дії, спричиненої амантадином.
Цитотоксичні лікарські засоби (наприклад циклофосфамід, метотрексат)
Тіазиди можуть зменшувати ренальну екскрецію цитотоксичних препаратів та посилювати їх мієлосупресивний ефект.
На основі фармакологічних властивостей очікується, що баклофен та аміфостин можуть посилювати гіпотензивну дію усіх антигіпертензивних лікарських засобів, включаючи телмісартан.
Крім того, ортостатична гіпотензія може посилюватися застосуванням алкоголю, барбітуратів, наркотичних засобів або антидепресантів.
Саліцилати
При застосуванні високих доз саліцилатів гідрохлоротіазид може посилювати їх токсичний вплив на центральну нервову систему.
Метилдопа
Повідомлялося про окремі випадки гемолітичної анемії при одночасному застосуванні гідрохлоротіазиду та метилдопи.
Циклоспорин
При одночасному застосуванні циклоспорину може посилюватися гіперурикемія та зростати ризик ускладнень на зразок подагри.
Вплив лікарських засобів на результати лабораторних аналізів
Через вплив на обмін кальцію тіазиди можуть впливати на результати оцінки функції паращитовидних залоз (див. розділ «Особливості застосування»).
Карбамазепін
З огляду на ризик симптомної гіпонатріємії необхідно здійснювати клінічний та біологічний моніторинг.
Йодовмісні контрастні засоби
У разі індукованої діуретиками дегідратації підвищується ризик розвитку гострої ниркової недостатності, переважно при застосуванні високих доз йодовмісних контрастних засобів. Пацієнти потребують регідратації до введення йодовмісних препаратів.
Амфотерицин В (для парентерального введення), кортикостероїди, АКТГ та стимулювальні проносні засоби
Гідрохлоротіазид посилює порушення електролітного балансу, переважно гіпокаліємію.
Особливості застосування.
Вагітність
Не слід починати терапію антагоністами рецепторів ангіотензину II під час вагітності. Доки не вважатиметься доцільною терапія антагоністами рецепторів ангіотензину II, пацієнток, які планують вагітність, слід перевести на прийом альтернативних антигіпертензивних препаратів, які мають встановлений профіль безпеки щодо застосування під час вагітності. При встановленні вагітності прийом антагоністів рецепторів ангіотензину II слід негайно припинити та у разі необхідності розпочати альтернативну терапію (див. розділи «Протипоказання» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Порушення функції печінки
Телпрес Плюс не можна призначати хворим з холестазом, обструктивними захворюваннями жовчних проток та печінковою недостатністю тяжкого ступеня, оскільки телмісартан виводиться, головним чином, з жовчю. У таких хворих можна очікувати зменшення печінкового кліренсу телмісартану. Крім того, Телпрес Плюс слід з обережністю призначати хворим з порушеннями функції печінки або прогресуючою хворобою печінки, оскільки навіть незначні зміни водно-електролітного балансу можуть спричинити печінкову кому. Клінічного досвіду застосування препарату Телпрес Плюс хворими із печінковою недостатністю немає.
Реноваскулярна гіпертензія
Існує підвищений ризик тяжкої артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності, якщо хворі з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом ниркової артерії єдиної функціонуючої нирки приймають лікарські засоби, які впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.
Ниркова недостатність та трансплантація нирки
Телпрес Плюс не слід застосовувати хворим з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв). Немає досвіду призначення препарату Телпрес Плюс хворим, які нещодавно мали трансплантацію нирки. Оскільки досвід застосування препарату Телпрес Плюс хворим з порушеннями функції нирок легкого та середнього ступеня невеликий, то рекомендовано проводити періодичний контроль рівнів калію, креатиніну та сечової кислоти в сироватці крові. У хворих з порушеннями функції нирок може виникнути азотемія, пов'язана з тіазидними діуретиками.
Зниження внутрішньосудинного об'єму рідини
У пацієнтів з дефіцитом натрію та/або об'єму циркулюючої крові в організмі через потужну терапію діуретиками, обмеження солі в дієті, діарею або блювання може виникнути симптоматична гіпотензія, особливо після першої дози. Тому перед призначенням препарату Телпрес Плюс слід провести корекцію вищезазначених станів.
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС).
Існують докази, що супутнє застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірену підвищує ризик гіпотензії, гіперкаліємії і знижує ниркову функцію (у тому числі до гострої ниркової недостатності).
Тому подвійна блокада РААС шляхом комбінованого застосування інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскірену не рекомендується.
Якщо подвійна блокада вважається абсолютно необхідною, її проводять тільки під наглядом спеціаліста та за умови постійного ретельного моніторингу функції нирок, електролітів і артеріального тиску.
Інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензину II не слід призначати одночасно пацієнтам з діабетичною нефропатією.
Інші стани, що супроводжуються стимуляцією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи
У пацієнтів, тонус судин та функція нирок яких залежать, головним чином, від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад, пацієнти з тяжкою формою застійної серцевої недостатності або захворюваннями нирок, у т. ч. зі стенозом ниркових артерій), лікування препаратами, що впливають на цю систему, може спричинити гостру артеріальну гіпотензію, гіперазотемію, олігурію, зрідка – гостру ниркову недостатність.
Первинний альдостеронізм
Пацієнти з первинним альдостеронізмом зазвичай не реагують на антигіпертензивні препарати, дія яких передбачає пригнічення ренін-ангіотензинової системи, тому застосування препарату Телпрес Плюс таким хворим не рекомендується.
Стеноз аорти та мітрального клапана, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія
Як і при застосуванні інших вазодилататорів, необхідна особлива обережність при лікуванні пацієнтів, які страждають на стеноз аорти та мітрального клапана або обструктивну гіпертрофічну кардіоміопатію.
Метаболічні та ендокринні ефекти
Лікування тіазидами може зменшити толерантність до глюкози. Для хворих на цукровий діабет може виникнути потреба у коригуванні дози інсуліну або пероральних гіпоглікемічних препаратів. Під час тіазидної терапії може проявитися латентний цукровий діабет. З лікуванням тіазидними діуретиками пов'язують підвищення рівнів холестерину та тригліцеридів. Однак доза 12,5 мг, яка міститься у препараті Телпрес Плюс, не має такого впливу або цей вплив лише мінімальний. У деяких хворих, які отримують тіазидні препарати, може розвинутися гіперурикемія або явна подагра.
Електролітний дисбаланс
У будь-якого хворого, який лікується діуретиками, через певні проміжки часу слід визначати рівень сироваткових електролітів.
Тіазиди, включаючи гідрохлоротіазид, можуть спричинити рідинний або електролітний дисбаланс (зокрема гіпокаліємію, гіпонатріємію та гіпохлоремічний алкалоз). Ознаками рідинного або електролітного дисбалансу є сухість у роті, спрага, слабкість, млявість, сонливість, неспокій, біль у м'язах або судоми, м'язова втомлюваність, артеріальна гіпотензія, олігурія, тахікардія та такі гастроінтестинальні порушення, як нудота та блювання.
Гіпокаліємія
Незважаючи на те, що внаслідок застосування тіазидних діуретиків може розвинутися гіпокаліємія, супутня терапія телміcартаном може знизити гіпокаліємію, спричинену діуретиками. Ризик гіпокаліємії вищий у хворих на цироз печінки, у пацієнтів зі значним діурезом, у пацієнтів, у яких пероральний прийом електролітів не відповідає їхнім потребам, та у пацієнтів, які отримують супутню терапію кортикостероїдами або АКТГ.
Гіперкаліємія
Через антагонізм рецепторів ангіотензину II (АТ 1 ), асоційований з телміcартаном – компонентом препарату Телпрес Плюс, може виникнути гіперкаліємія. Клінічно значуща гіперкаліємія внаслідок прийому препарату Телпрес Плюс не була підтверджена документально. Фактори ризику розвитку гіперкаліємії включають ниркову недостатність та/або серцеву недостатність і цукровий діабет. Калійзберігаючі діуретики, калієві добавки або замінники солі, що містять калій, слід з обережністю призначати одночасно з комбінацією телмісартан/гідрохлоротіазид.
Гіпонатріємія та гіпохлоремічний алкалоз
Немає доказів, що Телпрес Плюс знижує або запобігає гіпонатріємії, спричиненій діуретиками. Дефіцит хлору, в основному, є слабким і зазвичай не потребує лікування.
Гіперкальціємія
Тіазиди можуть знизити виділення кальцію з сечею та спричинити періодичне і незначне підвищення рівня кальцію в сироватці крові за відсутності порушень обміну кальцію. Значна гіперкальціємія може бути ознакою прихованого гіперпаратиреозу. Слід припинити приймання тіазидів перед проведенням аналізів функції паращитовидної залози.
Гіпомагніємія
Тіазиди спричиняють підвищення виділення магнію з сечею, що може призводити до гіпомагніємії.
Етнічні відмінності
Як і всі інші антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, телмісартан є явно менш ефективним для зниження артеріального тиску у хворих негроїдної раси, ніж у представників інших рас. Можливо, це пояснюється більшим поширенням станів зі зниженим рівнем реніну у пацієнтів негроїдної раси, які страждають на артеріальну гіпертензію.
Інші стани
Як і при застосуванні будь-яких інших антигіпертензивних засобів, надмірне зниження артеріального тиску у хворих з ішемічною кардіопатією або ішемічною серцево-судинною хворобою може спричинити інфаркт міокарда або інсульт.
Загальні розлади
Реакції гіперчутливості до гідрохлоротіазиду більш імовірні у хворих з алергією чи бронхіальною астмою в анамнезі.
Відомо, що застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, може призвести до загострення системного червоного вовчака.
При застосуванні тіазидних діуретиків спостерігалися випадки реакцій фоточутливості. Якщо реакції фоточутливості виникають під час лікування, рекомендується припинити застосування препарату. Якщо вважається необхідним повторне застосування діуретиків, рекомендується захищати відкриті ділянки тіла від дії сонця або штучного ультрафіолетового випромінювання.
Гостра міопія і вторинна закритокутова глаукома
Лікарські засоби, що містять сульфаніламід або його похідні, можуть спричиняти ідіосинкразію, яка призводить до транзиторної міопії та гострої закритокутової глаукоми. Гідрохлоротіазид є похідним сульфаніламіду, однак до цього часу повідомлялося лише про окремі випадки виникнення гострої закритокутової глаукоми на тлі застосування гідрохлоротіазиду. До симптомів цього захворювання належать гостре зниження гостроти зору або біль в очах. Як правило, ці симптоми розвиваються через декілька годин або декілька тижнів після початку терапії цим препаратом. Якщо залишити гостру закритокутову глаукому без лікування, це може призвести до необоротної втрати зору у пацієнта. При виявленні такого симптому перш за все слід якомога швидше відмінити терапію цим препаратом. Якщо після цього внутрішньоочний тиск залишається неконтрольованим, можна розглянути доцільність медикаментозного або хірургічного лікування. Фактори ризику розвитку гострої закритокутової глаукоми можуть включати наявність в анамнезі алергії на сульфаніламід або пеніцилін.
Препарат може впливати на результати лабораторних аналізів:
– препарат може знижувати рівень зв'язаного з білками йоду у плазмі крові;
– лікування препаратом слід припинити перед проведенням лабораторного обстеження з метою оцінки функції паращитовидних залоз;
– препарат здатний підвищувати концентрацію вільного білірубіну в сироватці крові.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Лікарський засіб протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти. Якщо під час лікування цим лікарським засобом підтверджується вагітність, його застосування необхідно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Немає даних щодо застосування препарату Телпрес Плюс вагітним.
Епідеміологічні дані про ризик тератогенності після застосування інгібіторів під час І триместру вагітності не остаточні; деяке збільшення ризику не можна виключати. Пацієнтів, які планують вагітність, слід перевести на прийом альтернативних антигіпертензивних препаратів, які мають встановлений профіль безпеки щодо застосування під час вагітності. При встановленні вагітності прийом антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ слід негайно припинити та у разі необхідності розпочати альтернативну терапію.
Лікування антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ під час ІІ та ІІІ триместру вагітності спричинює фетотоксичність у людей (послаблення ниркової функції, олігогідрамніон, затримка окостеніння черепа) та неонатальну токсичність (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія). У разі застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ з ІІ триместру вагітності рекомендується проводити ультразвукову перевірку функції нирок та стану черепа плода. За немовлятами, матері яких приймали антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, слід встановити ретельне спостереження щодо артеріальної гіпотензії (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Досвід застосування гідрохлоротіазиду під час вагітності, особливо протягом І триместру, обмежений.
Гідрохлоротіазид проникає крізь плацентарний бар'єр. З огляду на фармакологічний механізм дії гідрохлоротіазиду, застосування препарату під час ІІ та ІІІ триместрів може порушити перфузію плід‒плацента та призвести до таких внутрішньоутробних і неонатальних ефектів, як жовтяниця, порушення електролітної рівноваги у плода і тромбоцитопенія.
Гідрохлоротіазид не слід застосовувати при набряках, артеріальній гіпертензії, зумовлених вагітністю, або при пізньому токсикозі через ризик зменшення об'єму плазми та плацентарної гіпоперфузії без позитивного ефекту на перебіг захворювання.
Гідрохлоротіазид не слід застосовувати при значній артеріальній гіпертензії вагітним, за винятком рідкісних випадків, коли неможливо застосувати інше лікування.
Годування груддю
Оскільки відсутня інформація щодо застосування препарату Телпрес Плюс під час годування груддю, не рекомендується приймати препарат у період годування груддю; слід надати перевагу альтернативній терапії препаратами із краще вивченим профілем безпеки, особливо при годуванні новонароджених або недоношених дітей. Гідрохлоротіазид у незначних кількостях виділяється з грудним молоком. Тіазиди у високих дозах, спричиняючи інтенсивний діурез, можуть пригнічувати утворення грудного молока. У разі застосування препарату Телпрес Плюс у період годування груддю слід приймати найнижчі можливі дози.
Фертильність
Не виявлено впливу телмісартану та гідрохлоротіазиду на фертильність чоловіків та жінок.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дослідження впливу телміcартану на здатність керувати автомобілем та механічними пристроями не проводилися. Однак при керуванні автомобілем та механічними пристроями необхідно брати до уваги, що при антигіпертензивній терапії може виникати запаморочення або сонливість.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі
Телпрес Плюс слід приймати пацієнтам, в яких артеріальний тиск недостатньо піддається контролю при застосуванні окремо телміcартану. Перед переходом на прийом комбінації з фіксованою дозою слід індивідуально визначити дозу кожного з компонентів. За клінічними показаннями можлива безпосередня заміна монотерапії на терапію фіксованою комбінацією.
Телпрес Плюс можна призначати пацієнтам, у яких артеріальний тиск недостатньо піддається контролю при застосуванні окремо телміcартану або гідрохлоротіазиду, або пацієнтам, які раніше досягли покращання стану при застосуванні окремо телмісартану і гідрохлоротіазиду.
Телпрес Плюс 40 мг/12,5 мг можна призначати один раз на добу пацієнтам, у яких артеріальний тиск недостатньо піддається контролю при застосуванні таблеток Телпрес 40 мг.
Телпрес Плюс 80 мг/12,5 мг можна призначати один раз на добу пацієнтам, у яких артеріальний тиск недостатньо піддається контролю при застосуванні таблеток Телпрес 80 мг.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з порушенням функції нирок
Рекомендується проводити моніторинг функції нирок.
Пацієнти з порушеннями функції печінки
Для пацієнтів зі слабкими та помірними порушеннями функцій печінки добова доза препарату Телпрес Плюс не повинна перевищувати дозу 40 мг/12,5 мг.
Телпрес Плюс не призначають пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки. Слід з обережністю призначати тіазиди пацієнтам з порушеннями функції печінки.
Пацієнти літнього віку
Немає потреби у корекції дози для пацієнтів літнього віку.
Спосіб застосування
Таблетки Телпрес Плюс приймають 1 раз на добу перорально з рідиною незалежно від прийому їжі.
Заходи безпеки перед застосуванням лікарського засобу
Телпрес Плюс слід зберігати в герметичній блістерній упаковці, оскільки таблетки дуже гігроскопічні. Таблетки слід виймати з блістера безпосередньо перед застосуванням.
Діти.
Не були встановлені безпека та ефективність застосування препарату Телпрес Плюс дітям (віком до 18 років), тому препарат не слід застосовувати даній категорії пацієнтів.
Передозування.
Інформація щодо передозування телміcартану у людей обмежена. Рівень виведення гідрохлоротіазиду шляхом гемодіалізу не встановлений.
Симптоми.
При передозуванні телмісартану найбільш вираженими проявами були артеріальна гіпотензія та тахікардія; також повідомляється про брадикардію, запаморочення, блювання, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові та гостру ниркову недостатність. З передозуванням гідрохлоротіазиду пов'язують зниження концентрації електролітів (гіпокаліємію, гіпохлоремію) та гіповолемію внаслідок надмірного діурезу. Найпоширенішими симптомами передозування є нудота та сонливість. Гіпокаліємія може призвести до м'язового спазму та/або до загострення серцевої аритмії у разі одночасного застосування глікозидів групи дигіталісу або певних антиаритмічних препаратів.
Лікування.
Телміcартан не видаляється шляхом гемодіалізу. Хворі повинні перебувати під пильним контролем і отримувати симптоматичну та підтримувальну терапію. Терапія залежить від часу, який минув після прийому препарату, та тяжкості симптомів. Рекомендовані заходи включають стимулювання блювання та/або промивання шлунка. При лікуванні передозування можна застосовувати активоване вугілля. Необхідно контролювати рівень електролітів та креатиніну в сироватці. При виникненні артеріальної гіпотензії пацієнта слід покласти на спину та надати допомогу, спрямовану на швидке поповнення об'єму рідини та солі в організмі.
Побічні реакції.
Найчастіше повідомлялося про такий побічний ефект, як запаморочення. В поодиноких випадках (менше ніж 1 випадок на 1000 пацієнтів) можливий серйозний ангіоневротичний набряк.
Комбінація з фіксованою дозою
Залежність побічних ефектів від доз не була встановлена, і ці ефекти не були пов'язані зі статтю, віком або расовою приналежністю.
Побічні ефекти, про які повідомлялося в ході усіх клінічних досліджень і які частіше (р ≤ 0,05) траплялися при застосуванні комбінації телміcартану з гідрохлоротіазидом, ніж при застосуванні плацебо, наведено нижче відповідно до класів систем органів. Побічні ефекти, які спостерігалися при застосуванні кожного компонента окремо, але які не проявилися під час клінічних досліджень, можуть з'явитися під час лікування препаратом Телпрес Плюс.
Побічні реакції подано із зазначенням частоти виникнення за такими умовними категоріями: дуже часто (1/10); часто (1/100 до < 1/10); нечасто (1/1000 до < 1/100); рідко (1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (не можна встановити з наявних даних).
У кожній групі побічні реакції представлені в порядку зменшення серйозності.
Інфекції та інвазії: рідко – бронхіт, фарингіт, синусит.
З боку імунної системи: рідко – загострення або активація системного червоного вовчака.
З боку метаболізму: нечасто – гіпокаліємія; рідко – гіперурикемія, гіпонатріємія.
З боку психіки: нечасто – тривога; рідко – депресія.
З боку нервової системи: часто – запаморочення; нечасто – синкопе, парестезія; рідко – безсоння, порушення сну.
З боку органів зору: рідко – порушення зору, нечіткість зору.
З боку органів слуху: нечасто – вертиго.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – тахікардія, аритмія, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія.
З боку дихальної системи: нечасто – диспное; рідко – респіраторний дистрес-синдром (що включає пневмоніт та набряк легень).
З боку травного тракту: нечасто – діарея, сухість у роті, метеоризм; рідко – абдомінальний біль, запор, диспепсія, блювання, гастрит.
З боку гепатобіліарної системи: рідко – порушення функції печінки/захворювання печінки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – ангіоневротичний набряк (також з летальними наслідками), еритема, свербіж, висипання, гіпергідроз, кропив'янка.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – біль у спині, м'язові спазми, міалгія; рідко – артралгія, судоми м'язів, біль у ногах.
З боку репродуктивної системи: нечасто – еректильна дисфункція.
Загальні порушення: нечасто – біль у грудях; рідко – симптоми, подібні до грипу, біль.
Лабораторні показники: нечасто – підвищений рівень сечової кислоти; рідко – підвищений рівень креатиніну, підвищений рівень креатинфосфокінази крові, підвищений рівень печінкових ферментів.
Додаткова інформація щодо окремих компонентів.
Побічні ефекти, про які раніше повідомлялось у зв'язку із застосуванням одного з компонентів, можуть проявлятися при застосуванні комбінації телмісартан/гідрохлоротіазид, навіть якщо вони не спостерігались у ході клінічних досліджень цієї комбінації.
Телмісартан
Побічні ефекти з однаковою частотою спостерігались як при застосуванні телмісартану, так і при застосуванні плацебо.
Загальна кількість побічних ефектів при застосуванні телмісартану (41,4 %) була, як правило, порівнянна з такою у групі плацебо (43,9 %) під час плацебо-контрольованих випробувань. Наведені нижче побічні реакції були зібрані у ході досліджень серед пацієнтів, яких лікували телмісартаном від артеріальної гіпертензії, та серед пацієнтів віком від 50 років з високим ризиком порушень з боку серцево-судинної системи.
Інфекції та інвазії: нечасто – інфекції верхніх відділів дихальних шляхів, інфекції сечового тракту, включаючи цистит; рідко – сепсис, у т. ч. з летальним наслідком.
З боку системи крові: нечасто – анемія; рідко – еозинофілія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні реакції.
З боку метаболізму: нечасто – гіперкаліємія; рідко – гіпоглікемія (у хворих на діабет).
З боку серця: нечасто – брадикардія.
З боку травного тракту: рідко – дискомфорт у шлунку.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – екзема, медикаментозний дерматит, токсичний епідермальний висип.
З боку кістково-м'язово ї системи: рідко – артроз, біль у сухожиллях.
З боку сечовидільної системи: нечасто – ниркова недостатність (включаючи гостру ниркову недостатність).
Загальні порушення: нечасто – астенія.
Лабораторні показники: рідко – зниження гемоглобіну.
Гідрохлоротіазид
Гідрохлоротіазид може спричинити або посилити гіповолемію, яка може призвести до електролітного дисбалансу.
Побічні ефекти, які спостерігалися при застосуванні гідрохлоротіазиду окремо, наводяться нижче.
Інфекції та інвазії: частота невідома – сіаладеніт.
З боку системи крові: частота невідома – апластична анемія, гемолітична анемія, пригнічення функції кісткового мозку, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: частота невідома – анафілактичні реакції, гіперчутливість.
З боку ендокринної системи: частота невідома – неадекватний контроль діабету.
З боку метаболізму: частота невідома – анорексія, зниження апетиту, електролітний дисбаланс, гіперхолестеринемія, гіперглікемія, гіповолемія.
З боку психіки: частота невідома – неспокій.
З боку нервової системи: частота невідома – легке запаморочення.
З боку органів зору: частота невідома – ксантопсія.
З боку судин: частота невідома – некротичний васкуліт.
З боку травного тракту: частота невідома – панкреатит, дискомфорт у шлунку.
З боку гепатобіліарної системи: частота невідома – жовтяниця (гепатоцелюлярна або холестатична).
З боку шкіри та підшкірної клітковини: частота невідома – синдром, подібний до червоного вовчака, реакції фоточутливості, шкірний васкуліт, токсичний епідермальний некроліз.
З боку кістково-м' язової системи: частота невідома – слабкість.
З боку сечовидільної системи: частота невідома – інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок, глюкозурія.
Загальні порушення: частота невідома – пропасниця.
Лабораторні показники: частота невідома – підвищений рівень тригліцеридів.
Опис окремих побічних реакцій
Порушення функції печінки/ захворювання печінки
Більшість випадків порушень функції печінки/ захворювань печінки спостерігались у пацієнтів японської національності. Пацієнти японської національності більш схильні до цих побічних реакцій.
Сепсис
У ході дослідження PRoFESS серед пацієнтів, які приймали телмісартан, спостерігався вищий рівень випадків сепсису, ніж серед тих, хто отримував плацебо. Це явище може бути як випадковим, так і пов'язаним з механізмом, суть якого наразі невідома.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 14 таблеток у блістері; по 2 або по 7 блістерів у картонній пачці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ЛАБОРАТОРІОС ЛІКОНСА, С.А.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Авда. Міралкампо, 7, Пол. Інд. Міралкампо, Азукека де Енарес, Гвадалахара, 19200, Іспанія
ГИДРОХЛОРОТИАЗИД+ТЕЛМИСАРТАН
Искать отдельно: ГИДРОХЛОРОТИАЗИД, ТЕЛМИСАРТАН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа