В корзине нет товаров
ВАНАТЕКС КОМБИ табл. п/плен. оболочкой 160 мг + 12,5 мг блистер №28

ВАНАТЕКС КОМБИ табл. п/плен. оболочкой 160 мг + 12,5 мг блистер №28

rx
Код товара: 219804
Производитель: Polpharma (Польша)
4 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
Vanatex смешивает
(Vanatex Combi)
Место хранения:
Активные ингредиенты : 1 таблетка, покрытый пленкой оболочкой, содержащей 80 мг валсартана и 12,5 мг гидрохлоротиазида или 160 мг валсартана и 12,5 мг гидрохлоротиазида или 160 мг валсартана и 25 мг гидроэхлоротиазида;
Вспомогательные вещества :
Ядро: моногидрат лактозы, натрийный кроскаррелоз, коллоидный диоксид кремния, стеарат магния;
Tablet Shell 80 мг / 12,5 мг (Advantia Prime 171996BA01) : гипромелоза, Macroool 400, диоксид титана (E 171), оксид железа красный (E 72);
Оболочка таблеток 160 мг / 12,5 мг (Advantia Prime 172012BA01) : гипромелоза, Macroool 400, диоксид титана (E 171), красный оксид железа (E 172), желтый оксид железа (E 172);
Tablet Shell 160 мг / 25 мг (Advantia Prime 185998BA01) : гипромелоза, Macroool 400, диоксид титана (E 171), оксид железа красный (E 172), желтый оксид железа (E 172), оксид железа (E 172).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Фармакотерапевтическая группа.
Шкафчики рецепторов ангиотензина II (блокировщики на 1 -рецепторах) и диуретики.
Код УАТС C09D A03.
Клинические характеристики.
Индикация.
Артериальная гипертензия у пациентов, кровяное давление, в котором соответственно не регулируется монотерапией вальсартаном или гидрохлоротиазидом.
Противопоказание.
  • Повышенная чувствительность к валсартану, гидрохлоротиазиду, другие лекарства на основе сульфонамида или к любому из вспомогательных веществ.
  • Ошибка тяжелой печени, цирроз печени и холестаз.
  • Небольшая почечная недостаточность (клиренс креатинина <30 мл / мин), анурия.
  • Стенд гипокалиемия, гипонатриемия, гиперкальциемия и симптоматическая гиперурикемия.
  • Беременные женщины или женщины, которые планируют забеременеть (см. «Приложение во время беременности или грудного вскармливания»).
  • Одновременное использование антагонистов рецепторов ангиотензина или ингибиторов ангиотензинского конвертационного фермента с алискиреновыми пациентами с диабетом или расстройствами функции почек (коэффициент гломеренной фильтрации (SW) <60 мл / мин / 1,73 м 2 ).
Способ применения и доза.
Рекомендуемая доза ванатекс Pommuna 80 мг / 12,5 мг - 1 таблетка один раз в день.
В случае недостаточного снижения артериального давления через 3-4 недели рекомендуется лечение для рассмотрения продолжения лечения дозой 1 таблетки 160 мг / 12,5 мг один раз в день. Таблетки из 160 мг / 25 мг назначают пациентам, в которых достаточное уменьшение артериального давления не достигается при нанесении таблеток 160 мг / 12,5 мг. Если в будущем в приложении 160 мг / 25 мг таблетки, артериальное давление недостаточно, рекомендуется рассмотреть возможность продолжения лечения дозировкой 320 мг / 12,5 мг (валюртан и гидрохлоротиазид в другой форме дозировки) следует использовать ). Доза 320 мг / 25 мг предписана пациентам, в которых достаточное снижение артериального давления не достигается при использовании дозы 320 мг / 12,5 мг.
Максимальная суточная доза составляет 320 мг / 25 мг (2 таблетки 160 / 12,5 мг).
Максимальный антигипертензивный эффект достигается в течение 2-4 недель. Некоторые пациенты могут потребоваться 4-8 недель лечения.
Ванатекс Combs можно взять независимо от еды, питьевой воды.
Дополнительная информация для специальных групп пациентов
Почечная недостаточность
Пациенты с креатининовым оформлением> 10 мл / мин, коррекция дозы не требуется. Одновременное использование Вальсартана с пациентами Алискирана с нарушением функции почек (скорость гломеренной фильтрации (SPGF) <60 мл / мин / 1,73 м 2 ) противопоказано.
Из-за наличия гидрохлоротиазида ванатекс противопоказан пациентами с тяжелой почечной недостаточностью.
Сахарный диабет
Одновременное использование ванатеэкс сгорания с алискиреновыми пациентами с диабетом противопоказаны.
Отказ печени
Для пациентов с легкой и умеренной печеночной недостаточностью без холестаза доза валсартана не должна превышать 80 мг. Ванатекс бой противопоказан пациентам с тяжелой печеночной недостаточностью.
Летние пациенты
Выбор дозы не требуется для пожилых пациентов.
Неблагоприятные реакции.
Боковые реакции валсартана / гидрохлоротиазида
Из обмена веществами и питанием: нечасто - обезвоживание.
Из нервной системы: очень редкость - головокружение; нечасто - парестезия, гипостезия; Неизвестно - обморок, бессонница.
Из органов видения: нечасто - визуальные нарушения, нарушение зрения.
Из слушательных органов : нечасто - колокол в ушах, средний отит СМИ.
Из сердечно-сосудистой системы : нечасто артериальная гипотензия, ускоренное сердцебиение.
Из дыхательной системы : нечасто - кашель; Неизвестный - некардийный отек легочной местности.
Из пищеварительного тракта : очень редко -дерь.
Из костной и мышечной системы: нечасто, миалгия (боль в мышцах); Очень редко - артралгия.
Из системы мочи : неизвестно - нарушение функции почек.
Общие нарушения : нечасто - усталость.
Лабораторные показатели: неизвестен - увеличение мочевой кислоты в сыворотке, увеличение билирубина и креатинина в сыворотке, гипокалиемии, гипонатриемия, увеличение уровня азота крови, нейтропения.
Дополнительная информация по отдельным компонентам
Неприятные побочные реакции, предусмотренные ранее, вызванные одним из отдельных компонентов, также могут быть потенциальным нежелательным влиянием смешивания Ванатекс.
Боковые реакции Вальсартана.
Из системы крови и лимфатической системы : неизвестно - снижение гемоглобина, уменьшая гематокрит, нейтропению, тромбоцитопению.
Из иммунной системы : неизвестно - другие аллергические реакции / реакции гиперчувствительности, включая болезнь сыворотки.
Из обмена веществ и питанием : неизвестно - увеличение калия в сыворотке, гипонатриемия.
Органы слушания : нечасто головокружение (головокружение).
Из сердечно-сосудистой системы : неизвестен - васкулит.
Из пищеварительного тракта: нечасто - боли в животе.
С стороны гепатобилиарной системы : неизвестно - увеличение индикаторов функций печени, включая повышенные уровни билирубина в сыворотке.
Из кожи и подкожных тканей : неизвестно - айва отек (ангионевротический отек), сыпь, зуд.
Из системы мочи : неизвестно - почечная недостаточность и разрушение функции почек, увеличение уровня креатинина в сыворотке.
Из дыхательной системы : очень редко - бронхит, верхние дыхательные инфекции.
Боковые реакции гидрохлоротиазида
Гидрохлоротиазид широко использовался в течение многих лет, часто в более высоких дозах, чем в дозах, в которых ванатекс объединил. Сообщается следующие побочные реакции у пациентов, получающих монотерапию тиазидной монотерапии, в том числе гидрохлоротиазида.
Из системы крови и лимфатической системы : редко - тромбоцитопения, иногда с пурпуром; Очень редко - агранулоцитоз, лейкопения, гемолитическая анемия, ингибирование активности костного мозга.
Из иммунной системы : очень редко - аллергические реакции (реакции гиперчувствительности).
Со стороны психики : редко - депрессия, нарушение сна.
Из нервной системы : редко - головная боль.
Из сердечно-сосудистой системы : редко - сердечная аритмия; Часто - ортостатическая гипотензия.
Из дыхательной системы : очень редко - трудное дыхание (одышка, включая пневмонию и отек легких.
Из пищеварительного тракта : часто - потеря аппетита, легкая тошнота и рвота; редко - запоры, желудочно-кишечный дискомфорт; Очень редко - панкреатит.
От печени и желчного пузыря : редко - холестас или желтуха.
Из кожи и подкожных тканей : часто - уравновешенность и другие типы сыпи; редко - светочувствительность; Очень редко - некротизм васкулит и токсичный эпидермальный некролис, системные красные волчанки, эритематоидальные реакции, реактивация кожи красная волчанка.
Из генитальных органов и молочной железы : часто - импотенция.
Передозировка.
Симптомы. Передозировка Вальсартаном может привести к заметной артериальной гипотензии, которая, в свою очередь, может привести к ингибированию сознания, кровообразного коллапса (сосудистой недостаточности) и / или шока (запятой). Кроме того, такие особенности и симптомы могут возникать через передозировку гидрохлоротиазида: тошнота, сонливость, гиповолемия и расстройства электролита, связанные с сердечными аритмиями и мышечными судорогами.
Уход. Терапевтические меры зависят от времени еды и типа и тяжести симптомов, стабилизация кровообращения чрезвычайно важно.
Терапевтические меры зависят от ограничения избыточной дозы, а также типа и тяжести симптомов; В этом случае приоритетная мера - нормализация гемоцирюлирования.
Если препарат был принят недавно, рвота должна быть вызвана. Если после того, как препарат использовался в течение длительного времени, необходимо дать пациенту достаточно активированного угля.
В артериальной гипотензии пациент должен быть введен в горизонтальное положение и сразу же обеспечивает водно-солевое баланс путем внутривенного введения изотонического солевого раствора.
Вальсартан не может быть получен из организма с гемодиализисом из-за его связывания с плазменными белками, но для удаления из организма гидрохлоротиазида гемодиалипсидят.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Беременность
Валсартан
Использование антагонистов рецепторов Angiotensin II (Araii) противопоказано в течение всего периода беременности.
Эпидемиологические данные о риске тератогенного воздействия в результате использования ингибиторов ACE во время триместра беременности не убедительны, но небольшое увеличение риска не может быть исключено. Поскольку нет контролируемых эпидемиологических данных о риске при применении антагонистов рецепторов ангиотензина II, риск тератогенного эффекта может существовать для этого класса лекарств. За исключением случаев, когда продолжение терапии считается необходимым, пациенты, планирующие беременность, следует назначать альтернативную антигипертензивную терапию с предписанным профилем безопасности во время беременности. Если была диагностирована беременность, лечение антагонистами рецептора ангиотензина следует немедленно остановить и, при необходимости, назначать еще один лекарственный продукт, позволяющий использовать у беременных женщин.
Известно, что использование антагонистов рецепторов Angiotensin II во время II и III триместра беременности вызывает фетотоксичность человека (ослабление функции почек, олигогидроион, задержанные кости черепа) и неонатальной токсичности (почечная недостаточность, артериальная гипотензия, гиперкалиемия).
Если II триместр беременности использовался ARIAI, рекомендуется проводить ультразвуковое исследование для проверки функции почек и состояния костей черепа.
Состояние новорожденных, чьи матери использовали ARIAI, должны быть тщательно проверены о развитии артериальной гипотензии.
Гидрохлоротиазид
Во время беременности есть ограниченный опыт использования гидрохлоротиазида, особенно в первом триместре беременности. Введение тиазидных диуретиков в полость матки привело к развитию тромбоцитопении в плод или новорожденном, а также к развитию других нежелательных явлений. Гидрохлоротиазид проникает в плаценту. Учитывая фармакологический механизм действия гидрохлоротиазида, его использование в II и III триместре может привести к угрозе фетоплацентальной перфузии и может привести к таким расстройствам в плод и новорожденных как желтуха, баланс электролита и тромбоцитопении.
Кормление грудью
Благодаря отсутствию информации об использовании Valsartan в течение периода грудного вскармливания Vanatex не рекомендуется использовать в этот период.
Гидрохлоротиазид проникает в грудное молоко. Таким образом, Vanatex Combine не рекомендуется использовать во время кормления грудью. Если беременность обнаружена во время лечения, препарат следует отменять как можно скорее.
Дети.
Безопасность и эффективность сгорания ванатекс для детей не установлены.
Особенности приложения.
Изменения в концентрации электролитов. Осторожно следует наблюдать в совместимом использовании сгорания ванатекс с солями калия, диуретики калия, диуретики для калия, заменителями соли, содержащим калий или другие лекарственные средства, которые могут увеличить уровни калия (например, гепарин). Сообщили о случаях гипокалемии во время лечения тиазидными диуретиками. Целесообразно часто проверять содержание калия в сыворотке.
Лечение тиазидными диуретиками часто связано с появлением гипонатриемии и гипохлологического алкалоза. Тиазиды усиливают выход магния с мочой, что может привести к гипомагниаму.
Пациенты с дефицитом в организме натрия и / или объемом циркулирующей крови (BCC). У пациентов с тяжелым дефицитом натрия и / или циркулирующим объемом крови в организме, например, в тех, кто получают высокую дозу диуретики, в некоторых случаях после начала терапии ванатекс может возникнуть симптоматическая гипотензия. Поэтому до лечения этого препарата содержание натрия и / или объема циркулирующей крови следует исправить.
В случае гипотензии пациента оно должно быть помещено в положение, лежащее и, при необходимости, для проведения внутривенного инфузии солевого раствора. Лечение может быть продолжено сразу после стабилизации артериального давления.
Пациенты с тяжелой хронической сердечной недостаточностью или другими состояниями с повышенной активностью системы ренин-ангиотензин-альдостерона
У пациентов, чей функции могут зависеть от активности системы ренин-ангиотензин-альдостерона (например, у пациентов с тяжелой застойной сердечной недостаточностью), лечение с ангиотензином преобразовательными ингибиторами фермента связаны с олигурией и / или прогрессивной азотемией и редко - с острым почем недостаточность. Использование осложнений Vanatex с тяжелой хронической сердечной недостаточностью не обосновано.
Поскольку не может быть исключено, что из-за ингибирования системы ингибирования ренин-ангиотензин-альдостерона ванатекса он также может быть связан с расстройством почек, сгорание ванатекс не следует использовать у пациентов.
Стеноз почек артерии. Препарат не следует использовать для пациентов с односторонним или двусторонним стенозом почек или стенозом или стенозом, вызванным единой почкой, поскольку такие пациенты могут увеличить уровни мочевины крови и уровня креатина.
Первичный гиперльдостеронизм
NONT следует использовать Vanatex пациентами с первичным гипердостеронизмом, поскольку их система Renin Angiotensin не активирована.
Стеноз аорты и митрального клапана, гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия
Как и при использовании других вазодилаторов, пациенты с помощью стеноза аортального и митрального клапана или гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия (GOKM) требуют особого ухода.
Нарушение функции почек. Для пациентов с легкими и умеренными расстройствами функции почек (клиренс креатинина ≥ 30 мл / мин) регулировка дозы не требуется.
Необходимо использовать сгорание ванатекс с тяжелой почечной недостаточностью (зазор креатинина <30 мл / мин). Тиазидные диуретики могут спровоцировать азотемию у пациентов с хронической почечной функцией. Они не эффективны, как монотерапия с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина <30 мл / мин), но их можно использовать с надлежащей осторожностью в сочетании с диуретиками петли даже пациентов с креатинином <30 мл / мин.
Почечная трансплантация
В это время нет опыта использования употребления наркотиков пациентами, которые недавно были пересажены почек.
Нарушение функции печени. Для пациентов с незначительными и умеренными расстройствами функции печени без холестаза коррекция дозы не требуется. Однако комбинат Vanatex должен использоваться с осторожностью. Болезнь печени значительно не меняет фармакокинетические параметры гидрохлоротиазида.
Система Red Lupus. Сообщалось, что тиазидные диуретики усиливают или активируют проявления системной красной волчанки.
Другие метаболические нарушения. Тиазидные диуретики могут изменить толерантность к глюкозы и повысить уровень холестерина, триглицериды и мочевую кислоту в сыворотке. Для пациентов с диабетом коррекция инсулина или пероральных гипогликемических препаратов может быть скорректирована. Тиажиды могут уменьшить экскрецию кальция с мочой и вызвать непостоянное и незначительное увеличение сывороточного кальция при отсутствии расстройств метаболизма кальция. Значительная гиперкальциемия может указывать на наличие предпосылки гиперпаратиреоз у пациента. Использование тиазидов перед проведением тестов для оценки функции паращитовидной железы должно быть остановлено.
Чувствительность фото
Сообщили о случаях реакции светочувствительности при использовании тиазидных диуретиков. Если реакция фоточувствительности возникает во время лечения, рекомендуется прекратить лечение. Если повторное использование мочегонного агента считается необходимым, рекомендуется защищать открытые участки кожи от солнечных лучей или искусственного ультрафиолетового излучения.
Беременность
Во время беременности вы не должны начать использование антагонистов рецепторов ангиотензина II. Якщо тільки продовження терапії антагоністами рецепторів ангіотензину II не вважається необхідним, пацієнток, які планують вагітність, слід перевести на альтернативні види антигіпертензивного лікування, що мають встановлений профіль безпеки для використання під час вагітності. При виявленні вагітності лікування антагоністами рецепторів ангіотензину II слід негайно припинити, і, при необхідності, розпочати альтернативну терапію.
Загальні рекомендації
Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату пацієнтам із підвищеною чутливістю до інших антагоністів рецепторів ангіотензину II в анамнезі. Реакції підвищеної чутливості до гідрохлоротіазиду більш імовірні у пацієнтів з алергією та астмою.
Ангіоневротичний набряк
Виникнення набряку Квінке (у тому числі набряку гортані та голосової щілини, що призводило до обструкції дихальних шляхів та/або набряку обличчя, губ, глотки та/або язика) спостерігалося у пацієнтів, які отримували валсартан, деякі з цих пацієнтів мали в анамнезі набряк Квінке при застосуванні інших препаратів, у тому числі і при застосуванні інших антагоністів рецепторів ангіотензину II. У разі розвитку набряку Квінке лікування антагоністами рецепторів ангіотензину II слід негайно припинити. Протипоказане повторне застосування препарату.
Гостра закритокутова глаукома
Застосування гідрохлоротіазиду, сульфонаміду було пов'язане з виникненням ідіосинкратичної реакції, яка може призвести до гострої перехідної короткозорості і гострої закритокутової глаукоми. Відзначається гостре зниження гостроти зору або біль в очах. Ці симптоми зазвичай спостерігаються протягом кількох годин на тиждень при прийомі препарату. Нелікована глаукома може призвести до необоротної втрати зору.
Слід негайно припинити застосування препарату. Може потребуватися медикаментозне або хірургічне лікування. Фактором ризику розвитку гострої закритокутової глаукоми є алергічна реакція на застосування сульфонаміду або пеніциліну.
Для пацієнтів літнього віку корекція дози не потрібна.
Гідрохлоротіазид може знижувати рівень зв'язаного з білками йоду у плазмі крові. Гідрохлоротіазид здатний підвищувати концентрацію вільного білірубіну в сироватці крові.
Допінг-контроль
Слід мати на увазі, що цей препарат може призвести до позитивної реакції під час антидопінгового контролю.
Допоміжні речовини
Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазної недостатності або синдромом мальабсорбції глюкози не повинні приймати цей препарат.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
На початку застосування препарату (період визначається індивідуально лікарем) забороняється керувати автомобілем та виконувати роботу, що може призвести до нещасного випадку. Пізніше ступінь заборони визначається лікарем.
Взаємодiя з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Взаємодії, пов'язані як з валсартаном, так і з гідрохлоротіазидом
Одночасне застосування не рекомендується
Літій. Оборотне підвищення концентрації літію у плазмі крові та прояви токсичності були зареєстровані при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та тіазидів, у тому числі гідрохлоротіазиду. У зв'язку з відсутністю досвіду одночасного застосування валсартану та літію така комбінація не рекомендується. У випадку необхідності застосування такої комбінації рекомендується проводити ретельний моніторинг рівнів літію у плазмі крові.
Одночасне застосування, що вимагає обережності
Інші антигіпертензивні препарати
Ванатекс Комбі може посилювати дію інших препаратів з антигіпертензивними властивостями (наприклад, інгібітори АПФ, бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів).
Пресорні аміни (наприклад, норадреналін, адреналін)
Можлива знижена реакція на пресорні аміни, яка не є достатньою, щоб виключити їх використання.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ), включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилову кислоту > 3 г/добу та неселективні НПЗЗ
НПЗЗ можуть послаблювати антигіпертензивний ефект як антагоністів ангіотензину II, так і гідрохлоротіазиду при одночасному застосуванні. Крім того, одночасний прийом Ванатексу Комбі та НПЗЗ може призвести до погіршення функції нирок та підвищення рівня калію у плазмі крові. Таким чином, рекомендується контроль функції нирок на початку лікування, а також адекватна гідратація пацієнта.
Взаємодії, пов'язані з валсартаном
Одночасне застосування не рекомендується
Калійзберігаючі діуретики, препарати калію, замінники солі, що містять калій, та інші речовини, які можуть підвищити рівень калію
Якщо застосування лікарського засобу, який впливає на рівень калію, вважається необхідним у поєднанні з валсартаном, рекомендується проводити моніторинг калію у плазмі крові.
Відсутність взаємодії
У дослідженнях лікарської взаємодії валсартану не було відзначено клінічно значущих взаємодій валсартану та будь-якого з нижчеперелічених препаратів: циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлоротіазид, амлодипін, глібенкламід. Дигоксин та індометацин можуть взаємодіяти з гідрохлоротіазидним компонентом Ванатексу Комбі (див. «Взаємодії, пов'язані з гідрохлоротіазидом»).
Взаємодії, пов'язані з гідрохлоротіазидом
Одночасне застосування, що вимагає обережності
Лікарські препарати, застосування яких пов'язано з втратою калію та гіпокаліємією (наприклад, калійуретичні діуретики, кортикостероїди, проносні, АКТГ, амфотерицин, карбеноксолон, пеніцилін G, саліцилова кислота та похідні).
Якщо є необхідність у призначенні цих лікарських засобів з комбінацією гідрохлоротіазиду та валсартану, рекомендується проводити моніторинг рівня калію у плазмі. Ці лікарські засоби можуть підсилювати ефект гідрохлоротіазиду на рівень калію у плазмі.
Лікарські препарати, які можуть викликати двонаправлену тахікардію (torsades de pointes)
• Антиаритмічні препарати Ia класу (наприклад, хінідин, гідрохінідин, дизопірамід)
• Антиаритмічні препарати III класу (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід)
• Деякі нейролептики (наприклад, тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифлуоперазин, ціамемазин, сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, пімозид, галоперидол, дроперидол)
• Інші (наприклад, бепридил, цисаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенно, галофантрин, кетансерин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, терфенадин, вінкамін внутрішньовенно).
У зв'язку з ризиком розвитку гіпокаліємії гідрохлоротіазид слід застосовувати з обережністю одночасно з лікарськими засобами, які можуть спричинити двонаправлену тахікардію (torsades de pointes).
Глікозиди наперстянки
Індукована тіазидами гіпокаліємія або гіпомагніємія може виникнути як небажаний ефект, що сприяє розвитку серцевої аритмії, індукованої препаратами наперстянки.
Солі кальцію та вітамін D
Застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, одночасно з вітаміном D або солями кальцію може сприяти підвищенню рівня кальцію у плазмі крові.
Антидіабетичні засоби (пероральні препарати та інсулін)
Лікування тіазидами може впливати на толерантність до глюкози. Корекція дози антидіабетичного лікарського засобу може бути необхідною.
Слід з обережністю використовувати метформін через ризик лактоацидозу, індукованого можливою функціональною нирковою недостатністю, пов'язаною з гідрохлоротіазидом.
Бета-блокатори та діазоксид
Одночасне застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, з бета-блокаторами підвищує ризик гіперглікемії. Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлоротіазид, можуть підсилити гіперглікемічний ефект діазоксиду.
Лікарські препарати, що застосовують у лікуванні подагри (пробенецид, сульфінпіразон та алопуринол)
Може виникнути необхідність корекції дози лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти, оскільки гідрохлоротіазид може підвищувати рівень сечової кислоти у плазмі. Може виникнути необхідність збільшення дози пробенециду або сульфінпіразону. Одночасне застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, може збільшити частоту реакцій гіперчутливості до алопуринолу.
Антихолінергічні засоби (наприклад, атропін, біпериден)
Біодоступність тіазидних діуретиків може бути збільшена антихолінергічними засобами, імовірно, через зниження моторики шлунково-кишкового тракту та швидкості випорожнення шлунка.
Амантадин
Тіазиди, включаючи гідрохлоротіазид, збільшують ризик небажаних ефектів, викликаних амантадином.
Смоли холестирамін та колестипол
Абсорбція тіазидних діуретиків, у тому числі гідрохлоротіазиду, порушується у присутності аніонних смол.
Цитотоксичні засоби (наприклад, циклофосфамід, метотрексат)
Тіазиди, включаючи гідрохлоротіазид, можуть зменшувати ниркову екскрецію цитотоксичних засобів та посилювати їх мієлосупресивні ефекти.
Недеполяризувальні релаксанти скелетних м'язів (наприклад тубокурарин)
Тіазиди, включаючи гідрохлоротіазид, посилюють дію похідних кураре.
Циклоспорин
Одночасне призначення з циклоспорином може збільшувати ризик гіперурикемії та ускладнень, подібних до подагри.
Алкоголь, анестетики та седативні препарати
Може проявитися потенціювання ортостатичної гіпотензії.
Метилдопа
Отримані окремі повідомлення про гемолітичну анемію у пацієнтів, яким призначали одночасне лікування метилдопою та гідрохлоротіазидом.
Карбамазепін
У пацієнтів, які отримують гідрохлоротіазид одночасно з карбамазепіном, може розвитися гіпонатріємія. Таких пацієнтів слід повідомити про можливість гіпонатріємічної реакції і спостерігати належним чином за їхнім станом.
Контрастні речовини, що містять йод
У разі викликаної діуретиком дегідратації існує підвищений ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при високих дозах препарату, що містить йод. Слід провести адекватне поповнення втрати рідини у пацієнта перед застосуванням.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Валсартан
Валсартан є перорально активним і специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II (Аng II). Він діє вибірково на підтип рецепторів AT 1 , який відповідає за відому дію ангіотензину II. Збільшені рівні Аng II в плазмі крові після блокади рецептора АТ 1 валсартаном можуть стимулювати неблокований рецептор AT 2 , який, цілком імовірно, нейтралізує дію рецептора АТ 1 . Валсартан не проявляє активності часткового агоніста щодо рецептора АТ 1 і має значно більшу спорідненість із рецептором АТ 1 , ніж із рецептором AT 2 . Валсартан не пригнічує АПФ (також відомий як кіназа II), який перетворює Ang I в Аng II і руйнує брадикінін. У ході клінічних досліджень, де валсартан порівнювали з інгібітором АПФ, частота сухого кашлю була значно меншою (Р < 0,05) у пацієнтів, які приймали валсартан, ніж у тих, які лікувалися інгібітором АПФ (2,6 % порівняно з 7,9 %). У ході клінічного дослідження пацієнтів із сухим кашлем в анамнезі під час лікування інгібіторами АПФ 19,5 % досліджуваних осіб, які приймали валсартан, і 19 % тих, хто приймав тіазидний діуретик, мали кашель порівняно з 68,5 % пацієнтів, які лікувалися інгібітором АПФ (Р < 0,05 ).
Призначення валсартану пацієнтам із артеріальною гіпертензією призводить до зниження артеріального тиску, не впливаючи при цьому на частоту пульсу. У більшості пацієнтів після прийому одноразової пероральної дози антигіпертензивна активність починається відбуватися протягом 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається протягом 4-6 годин. Гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 годин після прийому препарату. При повторному прийомі доз препарату максимальне зниження артеріального тиску при будь-якій дозі в основному досягається протягом 2-4 тижнів і зберігається протягом тривалого лікування. У поєднанні з гідрохлоротіазидом досягається суттєве додаткове зниження артеріального тиску.
У пацієнтів із підвищеним артеріальним тиском, діабетом ІІ типу і мікроальбумінурією було продемонстровано, що валсартан зменшував виділення альбуміну з сечею.
Був зроблений висновок, що 160-320 мг валсартану призводить до клінічно значущого зменшення UАЕ у пацієнтів із підвищеним артеріальним тиском і діабетом II типу.
Гідрохлоротіазид
Місце дії тіазидних діуретиків, в першу чергу, – ниркові дистальні звивисті канальці. Було продемонстровано, що в корі нирки є високоафінний рецептор, який є основною зв'язуючою ділянкою дії тіазидних діуретиків і пригнічення транспортування хлористого натрію (NaCl) в дистальних звивистих канальцях. Механізм дії тіазидів полягає у пригніченні Na + Cl - -односпрямованого переносника, можливо, шляхом конкуренції за Cl - ділянку, що впливає на механізми реабсорбції електролітів: прямо – збільшуючи виділення натрію і хлориду приблизно однаковою мірою і побічно шляхом такої діуретичної дії знижуючи об'єм плазми крові з подальшим збільшенням активності реніну плазми, секреції альдостерону, втратою калію із сечею і зниженням калію в сироватці крові. Ренін-альдостероновий зв'язок опосередковується ангіотензином II, тому при одночасному прийомі валсартану зниження калію в сироватці крові менш виражене, ніж при монотерапії гідрохлоротіазидом.
Фармакокінетика.
Системна біодоступність гідрохлоротіазиду зменшується приблизно на 30 % при одночасному застосуванні з валсартаном. Одночасне застосування гідрохлоротіазиду не чинить істотного впливу на кінетику валсартану. Зазначена взаємодія не впливає на ефективність комбінованого застосування валсартану і гідрохлоротіазиду, оскільки у ході контрольованих клінічних досліджень був виявлений чіткий антигіпертензивний ефект цієї комбінації, який перевищував ефект активної речовини окремо, а також ефект плацебо.
Валсартан
Всмоктування
Після перорального прийому окремо валсартану максимальні концентрації валсартану в плазмі крові досягаються протягом 2-4 годин. Середня величина абсолютної біодоступності становить 23 %. Їжа зменшує вплив приблизно на 50 %.
Розподіл
Рівноважний об'єм розподілу валсартану після внутрішньовенного введення становить близько 17 літрів, вказуючи на те, що валсартан не розподіляється широко в тканинах. Валсартан значною мірою зв'язується з білками сироватки крові (94-97 %), головним чином з сироватковими альбумінами.
Біотрансформація
Валсартан не біотрансформується значною мірою, оскільки лише приблизно 20 % дози відновлюється у вигляді метаболітів.
Виведення з організму
Валсартан демонструє кінетику багатоекспоненціального розпаду (t½α < 1 год. і t½ß близько 9 год). Валсартан в основному виводиться з калом (близько 83 % дози) і з сечею (близько 13 % дози), головним чином у незміненому вигляді. Після внутрішньовенного введення плазмовий кліренс валсартану становить близько 2 л/год, а його нирковий кліренс становить 0,62 л/год (близько 30 % від загального кліренсу). Період напіврозпаду валсартану становить 6 годин.
Гідрохлоротіазид
Всмоктування
Після перорального прийому всмоктування гідрохлоротіазиду відбувається швидко (t max близько 2 год) з аналогічними характеристиками поглинання і у суспензій, і у таблеток. Абсолютна біодоступність гідрохлоротіазиду становить 60-80 % після перорального прийому препарату.
Розподіл
Кінетика розподілу і виведення зазвичай описується функцією бі-експоненціального розпаду. Очікуваний об'єм розподілу становить 4-8 л/кг.
Розповсюджуваний гідрохлоротіазид звʼязується з білками сироватки (40-70 %), в основному сироватковими альбумінами.
Виведення з організму
Що стосується гідрохлоротіазиду, > 95 % від абсорбованої дози виводиться в незміненому вигляді із сечею. Нирковий кліренс складається з пасивної фільтрації та активної секреції в ниркових канальцях. Період напіввиведення становить 6-15 годин.
Особливі групи пацієнтів
Літні пацієнти
Обмежені дані вказують на те, що загальний кліренс гідрохлоротіазиду знижується як у здорових добровольців, так і у літніх пацієнтів із підвищеним артеріальним тиском порівняно з молодими здоровими добровольцями.
Ниркова недостатність
При застосуванні у рекомендованій дозі препарату Ванатекс Комбі не потрібна корекція дози для пацієнтів із кліренсом креатиніну 30-70 мл/хв.
Немає даних щодо застосування препарату Ванатекс Комбі пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) і пацієнтам, які знаходяться на діалізі. Валсартан значною мірою зв'язується з білками плазми і не виводиться за допомогою діалізу, тоді як виведення гідрохлоротіазиду досягається шляхом діалізу.
Нирковий кліренс гідрохлоротіазиду складається з пасивної фільтрації та активної секреції в ниркових канальцях. Як і очікувалось для препарату, який виводиться майже виключно нирками, функція нирок помітно впливає на кінетику гідрохлоротіазиду.
Печінкова недостатність
У ході фармакокінетичного дослідження пацієнтів із легкою (n=6) та помірною (n=5) дисфункцією печінки вплив валсартану був більшим приблизно в 2 рази порівняно з таким у здорових добровольців.
Відсутні дані про застосування валсартану пацієнтам із тяжкою дисфункцією печінки. Захворювання печінки істотно не впливає на фармакокінетику гідрохлоротіазиду.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
80 мг/12,5 мг: рожеві, довгасті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;
160 мг/12,5 мг: рудувато-коричневі, довгасті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;
160 мг/25 мг: світло-коричневі, довгасті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в cухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 30 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка .
По 14 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробники.
Фармацевтичний Завод «Польфарма» С. А./Pharmaceutical Works «Polpharma» SA
Місцезнаходження.
Вул. Пельплиньска, 19, 83-200 Старогард Гданьски, Польща/
19 Pelplinska Street, 83-200 Starogard Gdanski, Poland.
ВАЛСАРТАН+ГИДРОХЛОРОТИАЗИД

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа