В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ВОЛЬТАРЕН суппозитории 50 мг №10

ВОЛЬТАРЕН суппозитории 50 мг №10

rx
Код товара: 59334
Производитель: Novartis Pharma (Швейцария)
2 000,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 27.04.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства

Voltaren ò .

(Voltaren ® )

Место хранения:
Активное вещество: 1 суппозиторий содержит Diclofenac натрия 25 мг, 50 мг или 100 мг;
Вспомогательное вещество: жир твердое.
Лекарственная форма. Суппозиторий.
Основные физико-химические свойства: суппозитории от белого до желтоватого цвета, торпедной подобной форме, с гладкой или слегка неравной поверхностью.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства.
ATH M01A B05 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
В течение 15 клинических исследований, в течение которого диклофенак вводили ректально для лечения послеоперационной боли для детей, общий средний возраст которого составил 8 лет, использование препаратов для аварийных анальгений (особенно опиатов) уменьшилось (только для суппозиториев 25 мг).
Voltaren ® содержит Diclofenac натрия, нестероидное вещество, которое имеет выраженный анальгетический и противовоспалительный эффект. Это ингибитор простагландинской (циклооксигеназы).
Только для суппозиториев 25 мг
Опыт использования Diclofenac при клинических исследованиях с педиатрическими пациентами с несовершеннолетним ревматоидным артритом / ювенильным идиопатическим артритом ограничен. В ходе рандомизированного двойного слепых 2-недельных исследований с параллельными группами с участием детей в возрасте 3-15 лет от Юра / Юа, эффективности и безопасности использования диклофенака в дозе 2-3 мг / кг. Вес тела в день сравнивался с использованием ацетилсалициловой кислоты (ASC, 50-100 мг / кг массы тела / день) и плацебо (15 пациентов в каждой группе). Во время общей оценки данных улучшение пациентов (у 11 из 15 пациентов с группой Diclofenac, 6 из 12 пациентов с группой применения аспирина и 4 из 15 пациентов с группой приложений плацебо) с статистически значимой разницей (P <0, 05). Количество болевых суставов уменьшилось в результате использования диклофенака и спросить, но увеличилось во время плацебо. Во время второго рандомизированного двойного слепая 6-недельного исследования с параллельными группами с участием детей в возрасте 4-15 лет от Yura / YUA, эффективность диклофенака (суточная доза 2-3 мг / кг массы тела, n = 22) был сопоставим с эффективностью индометацина (суточная доза 2-3 мг / кг массы тела, n = 23).
Фармакокинетика.
Кинетические данные препарата, полученные с участием 6 детей в возрасте 6-16 лет с несовершеннолетним хроническим артритом, получающим Diclofenac один раз в день в течение 2 недель. После коррекции массы тела 75 кг кинетические параметры были аналогичны утомлению у взрослых (только для суппозиториев 25 мг).
Поглощение. Поглощение быстро, хотя это происходит медленнее, чем при нанесении таблеток с кишечным покрытием. После использования суппозиториев Voltaren в дозе
50 мг максимальная концентрация плазмы крови достигается примерно 1 час, но максимальная концентрация на единицу дозы составляет около двух третей концентрации, достигаемой после использования таблеток с кишечным покрытием (1,95 ± 0,8 мкг / мл (1,95 ± 0,8 мкг / мл) (1,95 ± 0,8 мкг / мл.
(1,9 мкг / мл ≡ 5,9 мкмоль / л)).
Биодоступность. Как и в случае использования оральных дозированных форм препарата, зона концентрации (AUC) составляет примерно половину значения, полученного при использовании парентеральной дозы. После многоразового препарата его фармакокинетика не меняется. Кукуляция препарата не наблюдается с учетом рекомендуемых дозированных интервалов. Концентрация в плазме крови, которая была достигнута у детей, получающих эквивалентные дозы (массу тела мг / кг), аналогично концентрации, наблюдаемой у взрослых (только для суппозиториев 25 мг).
Распределение. Связывание диклофенака с белками крови составляет 99,7%, в основном с альбумином - 99,4%.
Диклофенак проникает в синовиальную жидкость, где достигается его максимальная концентрация на
2-4 часа спустя, чем в плазме крови. Воображаемый период полураспада синовиальной жидкости составляет 3-6 часов. 2 часа после достижения максимальных концентраций плазмы, концентрация диклофенака в синовиальной жидкости остается выше, чем в плазме крови; Это явление наблюдается в течение 12 часов.
Diclofenac был обнаружен в низкой концентрации (100 нг / мл) в грудном молоке у одного пациента. Расчетное количество препарата, которое входит в организм грудным молоком, эквивалентно дозы 0,03 мг / кг / день.
Метаболизм. Diclofenac метаболизируется частично глюкуронизацией неизменной молекулы, но в основном - путем одноразового и многократного гидроксилирования и метоксилирования, что приводит к образованию нескольких фенольных метаболитов, большинство из которых формирует конъюгаты с глюкологической кислотой. Два из этих фенольных метаболитов являются биологически активными, но намного меньше диклофенака.
Разведение. Общая система очистки системы плазмы Diclofenac составляет 263 ± 56 мл / мин (среднее значение ± СП). Последний период полураспада в плазме крови составляет 1-2 часа. Срок год жизни в плазме крови из четырех метаболитов, в частности двух фармакологически активных, также коротко и 1-3 часа. Около 60% дозы препарата выделяются в виде соединения глюкуронида интактной молекулы и в виде метаболитов, большинство из которых также превращаются в сопряжения глюкуронида. В неизменной форме отображается менее 1% диклофенака. Остальная часть дозы препарата выводится в виде метаболитов с фекалиями.
Фармакокинетика в отдельных группах пациентов. Влияние возраста пациента на всасывание, обмен веществ и удаление препарата не наблюдалось, в дополнение к тому, что у пяти пожилых пациентов
15-минутная внутривенная инфузия привела к более высокой 50% концентрации препарата в плазме, чем ожидалось у молодых здоровых добровольцев.
У пациентов с нарушением функции почек, которая получила терапевтические дозы, нельзя ожидать накопления неизменного активного вещества, основанного на кинетике препарата после одноразового применения. У пациентов с оформлением креатинина менее 10 мл / мин, рассчитанные равновесные концентрации гидроксилируемых метаболитов плазмы были примерно в 4 раза выше, чем у здоровых добровольцев. Однако в конечном итоге все метаболиты были выведены из желчи.
Пациенты с нарушением функции печени. У пациентов с хроническим гепатитом или компенсированным циррозом печени индикаторы фармакокинетики, диклофенак метаболизм аналогичны у пациентов без заболеваний печени.
Клинические характеристики.
Индикация.
  • Воспалительные и дегенеративные формы ревматизма: ревматоидный артрит, несовершеннолетний ревматоидный артрит, анкилозирующий спондилит, остеоартрит, включая спондилартрит;
  • болевые синдромы со стороны позвоночника;
  • ревматические заболевания мягких тканей вне школы;
  • посттравматические и послеоперационные болевые синдромы, сопровождающиеся воспалением и отеком, в частности после стоматологических и ортопедических операций;
  • Гинекологические заболевания сопровождаются больным синдромом и воспалением, например, первичной дисменореей и аднекситом;
  • Мигрень приступы;
  • резкие атаки подагры;
  • Как вспомогательный агент при тяжелых воспалительных заболеваниях ЛОР-органов, которые сопровождаются болезненным чувством, например, с фарисилитом, отитом.
В соответствии с общими терапевтическими принципами основное заболевание следует обращаться с базовой терапией. Сама лихорадка не является признаком использования препарата.
Противопоказание.
  • Гиперчувствительность к активному ингредиенту или любому вспомогательному веществу;
  • кровотечение или перфорация желудочно-кишечного тракта в анамнезе, связанном с предварительным лечением НПВП;
  • Активная форма язвенной болезни / кровотечения в язве / кровотечение или рецидивирующая болезнь язвы / кровотечение в анамнезе (два или более отдельных эпизода избранной язвы или кровотечения);
  • последний триместр беременности;
  • воспалительное заболевание кишечника (например, заболевание короны или язвенный колит);
  • отказ печени;
  • почечная недостаточность;
  • Застойная сердечная недостаточность (NYHA II-IV);
  • Лечение периоперационной болью в аорто-коронарном шунтировании (или использование искусственного артизации кровообращения).
  • Ишемические сердечные заболевания у пациентов с стенокарцептером были инфаркт миокарда;
  • Цереброваскулярные заболевания у пациентов, которые пострадали от инсульта или имеют эпизоды переходных ишемических атак;
  • заболевания периферических артерий;
  • Voltaren ò , а также другие нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП), противопоказаны пациентам, в которых в ответ на получение ацетилсалициловой кислоты или других НПВП существуют атаки бронхиальной астмы, крапивницы, ангионевротического отека или острый ринит;
  • Показывать.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Следующие взаимодействия включают те, которые наблюдаются при использовании Diclofenac в виде кишечных таблеток и / или других лекарственных форм.
Литий. В условиях одновременного использования Diclofenac может увеличить концентрацию лития в плазме крови. Рекомендуемый мониторинг уровня лития в сыворотке.
Дигоксин . В условиях одновременного использования Diclofenac может увеличить концентрацию дипоксина в плазме крови. Рекомендуемый мониторинг уровня дипоксинов в сыворотке.
Мочестики и антигипертензивные средства. Как и в случае других НПВП, сопроводительное использование Diclofenac с диуретиками и антигипертензивными агентами (например,
β-блокаторы, ингибиторы ангиотензина трансформирующие ингибиторы фермента (ACE)) могут привести к уменьшению их антигипертензивного эффекта путем ингибирования синтеза вазодирующих простагландинов. Таким образом, аналогичная комбинация используется с оговоркой, а пациентам, особенно пожилые люди, должны находиться под тщательным надзором артериального давления. Пациенты должны получать надлежащую гидратацию, также контролировать функцию почек после начала сопутствующей терапии и регулярной основе после нее, особенно с диуретиками и ингибиторами ACE, в результате повышенного риска нефротоксичности.
Препараты, которые, как известно, вызывают гиперкалиемию. Сопутствующее обращение с чувствительными к калиями с диуретиками, циклоспорином, тракролимом или триметопримыми, может быть связано с увеличением уровня калия в сыворотке, поэтому мониторинг пациентов должен проводиться чаще.
Антикоагулянты и антитромботические агенты. Сопущенное использование может увеличить риск кровотечения, поэтому рекомендуется принимать меры предосторожности. Хотя клинические исследования не указывают на влияние диклофенака на активность антикоагулянтов, существуют отдельные данные о повышении риска кровотечения у пациентов, которые используются одновременно дицинофенак и антикоагулянты. Поэтому, для уверенности, что никакие изменения в дозировке антикоагулянтов не требуются, рекомендуется тщательный мониторинг таких пациентов. Как и другие нестероидные противовоспалительные препараты, Diclofenac в высоких дозах могут временно подавлять агрегацию тромбоцитов.
Другие НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 и кортикостероиды. Одновременное использование диклофенака и других НПВП или кортикостероидов может увеличить риск желудочно-кишечного кровотечения или язвы. Одновременное применение двух или более NSAID следует избегать.
Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина (SZZS). Сопровождающее применение NSAID и SZSS может увеличить риск желудочно-кишечного кровотечения.
Антидидиабетические препараты. Клинические исследования показали, что Diclofenac может использоваться вместе с пероральными антидиабетическими агентами и не изменять их терапевтический эффект. Тем не менее, существуют некоторые отчеты о разработке в таких случаях, как гипогликемия и гипергликемия, которые определили необходимость изменения дозы антидиабетических агентов при использовании диклофенака. По этой причине рекомендуется в комбинированной терапии для контроля уровней глюкозы в крови.
MetoTrexate. Diclofenac может подавлять клиренс метотрексата в почечных канальцах, что приводит к увеличению уровней метотрексата. Осторожно следует наблюдать в назначении NSAID, включая диклофенаку, менее чем за 24 часа до использования метотрексата, поскольку в таких случаях концентрация метотрексата в крови может увеличиваться и повысить его токсический эффект. Были случаи серьезной токсичности, когда метотрексат и НПВП, включая диклофенаку, использовались с интервалами в течение 24 часов. Это взаимодействие опосредовано из-за накопления метотрексата в результате нарушения почечной экскреции в присутствии НПВП.
Циклоспорин. Влияние диклофенака, а также других НПВП, на синтез простагландинов в почках может усиливать нефротоксичность циклоспорина в этой связи, его следует использовать в более низких дозах, чем пациентов, которые не используют циклоспорин.
Tacrolymus. При использовании NSAIDS с трактором возможен увеличение риска нефротоксичности, который может быть косвенно через почечную антипростацкий эффект НПВП и ингибитора кальцинерина.
Антибактериальные хинолоны. Существуют отдельные данные о развитии суда у пациентов, которые одновременно использовали производные хинолона и НПВП. Это может наблюдаться у пациентов с присутствием или отсутствием в предварительном анамнезе эпилепсии или суда. Таким образом, предосторожность должна осуществляться при рассмотрении использования хинолона пациентам, которые уже получают NSAID.
Фенитоин. При использовании фенитоина одновременно с Diclofenac рекомендуется отслеживать концентрации фенитоина в плазме крови в связи с ожидаемым увеличением влияния фенитоина.
Колестал и холестирамин. Эти препараты могут вызвать задержку или уменьшение всасывания диклофенака. Таким образом, рекомендуется прописать Diclofenac по крайней мере за час до или через 4-6 часов после использования залога / холестырамина.
Сердце гликозиды. Одновременное использование сердечных гликозидов и НПВП у пациентов может увеличить сердечную недостаточность, уменьшить SCHF и увеличить гликозиды в плазме крови.
Myefprint. NSAID не следует использовать в течение 8-12 дней после использования Miferstone, поскольку NSAIDS может уменьшить эффект MyFPrin.
Мощные ингибиторы CYP2C9. Предупреждение рекомендуется, когда Diclofenac совместно используется с мощными ингибиторами CYP2C9 (например, вориконазол), что может привести к значительному увеличению максимальных концентраций плазмы крови и воздействия диклофенака в результате ингибирования метаболизма диклофенака.
Особенности приложения.
  • Общий
Чтобы минимизировать нежелательные эффекты, минимальная эффективная доза должна использоваться в течение кратчайшего периода времени.
Следует избегать одновременного использования Voltaren® с системными NSADS, такими как избирательные ингибиторы циклооксигеназы-2, из-за отсутствия каких-либо доказательств синергетического эффекта и в связи с потенциальными аддитивными побочными эффектами.
Необходимая уход за пациентами в возрасте старше 65 лет. В частности, рекомендуется применять самую низкую эффективную дозу со слабыми пожилыми пациентами или с низким весом тела.
В редких случаях, как при использовании других NSazs, могут наблюдаться аллергические реакции, включая анафилактические / анафилактоидные реакции даже без предыдущего эффекта диклофенака.
Из-за его фармакодинамических свойств Voltaren ® , а также другие НПВП, могут маскировать признаки и симптомы инфекции.
  • Влияние на пищеварительный тракт
При применении всех НПВП, включая диклофенац, существовали случаи желудочно-кишечного кровотечения (случаи рвоты в кровь, расплавов), образование язв или перфораций, которые могут быть смертельными и которые возможны в любое время в лечении или отсутствии симптомов предупреждения или предыдущего анамнеза Серьезные явления от желудочно-кишечного тракта. Эти явления обычно имеют более серьезные последствия у пожилых пациентов. Если пациенты, получающие диклофенаку, наблюдаются явления желудочно-кишечного кровотечения или формирование язв, использование препарата должно быть прекращено.
Как и в случае использования других НПВП, пациенты с симптомами, указывающими на нарушениями пищеварительного тракта (TT), являются обязательным медицинским наблюдением и особой осторожностью. Риск кровотечения, язв или перфораций в ТТ увеличивается с увеличением дозы НПВП, включая диклофенаку, а у пациентов с язвой анамнеза, особенно с осложнениями в виде кровотечения или перфорации, а у пожилых пациентов.
Пожилые пациенты имеют повышенную частоту нежелательных реакций на использование НПВП, особенно в отношении желудочно-кишечного кровотечения и перфорации, которые могут быть летальными.
В целях снижения риска такого токсического воздействия на ТТ начинается лечение и поддерживает самые низкие эффективные дозы.
Для таких пациентов, как и те, кто требует сопровождающих лекарств, содержащих низкие дозы ацетилсалициловой кислоты (спросить / аспирин или другие препараты, которые, вероятно, увеличит риск нежелательных действий на TT), необходимо учитывать использование комбинированной терапии с Использование комбинированной терапии. Использование защитных средств (например, ингибиторов протонного насоса или мизопростола). Пацієнти зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо літнього віку, мають повідомляти про будь-які незвичні абдомінальні симптоми (особливо кровотечі в ТТ). Застереження також потрібні для хворих, які отримують одночасно ліки, що можуть підвищити ризик виразки або кровотечі, такі як системні кортикостероїди, антикоагулянти (наприклад варфарин), антитромботичні засоби (наприклад ацетилсаліцилову кислоту) або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.
- Вплив на печінку
Ретельний медичний нагляд потрібен у разі, коли Вольтарен ® призначають пацієнтам з порушенням функції печінки, оскільки їх стан може погіршитись.
Як і при застосуванні інших НПЗП, включаючи диклофенак, рівень одного або декількох ферментів печінки може підвищуватися.
Під час довготривалого лікування препаратом Вольтарен ® призначається регулярне спостереження за функціями печінки як застережний захід. Якщо порушення функції печінки зберігаються або погіршуються, та якщо клінічні ознаки або симптоми можуть бути пов'язані з прогресуючими захворюваннями печінки або якщо спостерігаються інші прояви (наприклад еозинофілія, висипання), застосування препарату Вольтарен ® слід припинити. Перебіг захворювань, таких як гепатити, може проходити без продромальних симптомів. Застереження необхідні у разі, коли Вольтарен ® застосовують пацієнтам із печінковою порфірією, через імовірність провокування нападу.
- Вплив на нирки
Оскільки при лікуванні НПЗП, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків, особливу увагу слід приділити пацієнтам з порушеннями функції серця або нирок, артеріальною гіпертензією в анамнезі, пацієнтам літнього віку, пацієнтам, які отримують супутню терапію діуретиками або препаратами, що суттєво впливають на функцію нирок, а також пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об'єму рідини з будь-якої причини, наприклад до або після серйозного хірургічного втручання. У таких випадках як застережний захід рекомендується моніторинг ниркової функції. Припинення терапії зазвичай зумовлює повернення до стану, який передував лікуванню.
- Вплив на шкіру
У зв'язку із застосуванням НПЗП, в тому числі препарату Вольтарен ® , дуже рідко були зареєстровані серйозні реакції з боку шкіри (деякі з них були летальними), включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик розвитку цих реакцій на початку курсу терапії: поява реакції спостерігається в більшості випадків протягом першого місяця лікування. Застосування препарату Вольтарен ® необхідно припинити при першій появі шкірних висипань, при ураженнях слизової оболонки або при появі будь-яких інших ознак підвищеної чутливості.
- Системний червоний вовчак і змішані захворювання сполучної тканини
У пацієнтів із системним червоним вовчаком і змішаними захворюваннями сполучної тканини може спостерігатися підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.
- Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти
Призначати диклофенак пацієнтам зі значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (таких як, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) можна лише після ретельної клінічної оцінки. Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати зі збільшенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потребу пацієнта у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію.
Для пацієнтів з наявністю в анамнезі артеріальної гіпертензії та/або застійної серцевої недостатності легкого або помірного ступеня тяжкості необхідним є проведення відповідного моніторингу та надання рекомендацій, оскільки у зв'язку із застосуванням НПЗП, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування диклофенаку, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і при тривалому лікуванні може бути пов'язано з незначним збільшенням ризику розвитку артеріальних тромботичних подій (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).
- Вплив на гематологічні показники
При тривалому застосуванні даного препарату, як і інших НПЗП, рекомендується моніторинг повного аналізу крові.
Вольтарен ® може оборотно пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами з порушенням гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними порушеннями.
- Астма в анамнезі
У пацієнтів з астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носа (тобто назальними поліпами), хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними інфекціями дихальних шляхів (особливо пов'язаними з алергічними подібними до ринітів симптомами), частіше виникають реакції на НПЗП, такі як загострення астми (так звана непереносимість аналгетиків/аналгетична астма), набряк Квінке або кропив'янка. У зв'язку з цим таким пацієнтам рекомендовані спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується пацієнтів з алергічними реакціями (висипання, свербіж або кропив'янка) на інші речовини.
Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак натрію та інші НПЗП можуть спровокувати розвиток бронхоспазму при застосуванні пацієнтам, які страждають на бронхіальну астму, або у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
У І і ІІ триместрах вагітності препарат Вольтарен ® можна призначати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода і лише в мінімальній ефективній дозі, тривалість лікування повинна бути настільки коротка, наскільки це можливо. Як і інші НПЗП, препарат протипоказаний в останньому триместрі вагітності (можливе пригнічення скорочувальної здатності матки і передчасне закриття артеріальної протоки у плода).
Інгібування синтезу простагландинів може негативно позначитися на вагітності та/або розвитку ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викиднів та/або ризик розвитку серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібітору синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад був збільшений з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %.
Не виключено, що ризик збільшується з дозою і тривалістю лікування. Було показано, що у тварин введення інгібітору синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- і постімплантаційної втрати та летальності ембріона/плода.
Крім того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу, була зареєстрована підвищена частота різних вад розвитку, у тому числі з боку серцево-судинної системи. Якщо Вольтарен Ò застосовує жінка, яка прагне завагітніти, або у першому триместрі вагітності, доза препарату повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування якомога коротшою.
Під час третього триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:
- серцево-легенева токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
- порушення функції нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідроамніозом.
Вплив на матір і новонародженого, а також наприкінці вагітності:
- можливі подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може спостерігатися навіть при дуже низьких дозах;
- гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.
Отже, Вольтарен Ò протипоказаний під час третього триместру вагітності.
Годування груддю.
Як і інші НПЗП, диклофенак у незначній кількості виділяється у грудне молоко. У зв'язку з цим супозиторії Вольтарен ® не слід застосовувати жінкам у період годування груддю, щоб уникнути небажаного впливу на немовля.
Фертильність жінок.
Як і інші НПЗП, Вольтарен ® може негативно впливати на жіночу фертильність, тому не рекомендується призначати препарат жінкам, які планують вагітність. Для жінок, які мають проблеми з зачаттям або проходять дослідження щодо безпліддя, слід розглянути доцільність відміни препарату Вольтарен ® .
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Пацієнтам, у яких під час терапії препаратом Вольтарен Ò виникають порушення зору, запаморочення, вертиго, сонливість, порушення з боку центральної нервової системи, млявість або втомлюваність, не слід керувати автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Препарат слід застосовувати у найменших ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи завдання лікування у кожного окремого пацієнта.
Для того, щоб мінімізувати небажані ефекти, слід застосовувати мінімальну ефективну дозу протягом найкоротшого періоду часу.
Не приймати внутрішньо, тільки для ректального введення.
Супозиторії потрібно вводити у пряму кишку якомога глибше, бажано після очищення кишечнику.
Початкова доза зазвичай становить 100-150 мг на добу. При невиражених симптомах, а також при тривалій терапії достатньо дози 75-100 мг/добу.
Добову дозу розподіляють на 2-3 прийоми. Для уникнення нічного болю або ранкової скутості до прийому препарату вдень призначають Вольтарен Ò у вигляді ректальних супозиторіїв перед сном (добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг).
При первинній дисменореї добову дозу підбирають індивідуально, зазвичай вона становить
50-150 мг/добу. Початкова доза може бути 50-100 мг/добу, але за необхідності її можна збільшити протягом кількох менструальних циклів до максимальної, що становить 200 мг/добу.
Застосування препарату слід починати після виникнення перших больових симптомів та продовжувати декілька днів, залежно від динаміки регресії симптомів.
Для лікування нападів мігрені курс починають у дозі 100 мг при прояві перших ознак початку нападу. За необхідності в той же день може бути застосований другий супозиторій (100 мг диклофенаку). У разі необхідності у наступні дні лікування можна продовжити (добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг, дозу розподіляють на 2-3 застосування).
Діти (віком 1-14 років) з ювенільним хронічним артритом: 1-3 мг/кг на добу за кілька прийомів (тільки для супозиторіїв по 25 мг).
Діти (віком 6-14 років) з гострим післяопераційним болем: 1-2 мг/кг на добу за кілька прийомів. Тривалість застосування препарату для лікування гострого післяопераційного болю слід обмежити терміном до 4 днів (тільки для супозиторіїв по 25 мг).
Наприклад, для дитини з масою тіла 30 кг добова доза може становити від 30 до 60 мг. Виходячи з цього діапазону, дитині можна призначити 1 супозиторій по 25 мг 2 рази на добу.
Дітям віком від 14 років можна призначати супозиторії по 50 мг.
Пацієнти літнього віку: хоча у пацієнтів літнього віку фармакокінетика препарату Вольтарен Ò не погіршується до будь-якого клінічно значущого ступеня, нестероїдні протизапальні препарати потрібно застосовувати з особливою обережністю таким пацієнтам, оскільки вони, як правило, більш схильні до розвитку небажаних реакцій. Зокрема, ослабленим пацієнтам літнього віку або пацієнтам з низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози; також пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч при лікуванні НПЗП.
Діти.
Вольтарен ® не застосовують дітям віком до 1 року. Дітям віком 1-14 років з ювенільним хронічним артритом супозиторії призначають лише у дозі 25 мг. У дітей віком 6-14 років з гострим післяопераційним болем супозиторії призначають лише у дозі 25 мг. Підліткам віком від 14 років можна призначати супозиторії по 50 мг. Супозиторії Вольтарен ® у дозі 100 мг не застосовують для лікування дітей та підлітків внаслідок високого вмісту активної речовини.
Передозування.
Симптоми. Типової клінічної картини, характерної для передозування диклофенаку, не існує. Передозування може спричинити такі симптоми, як головний біль, нудота, блювання, біль в епігастрії, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, запаморочення, дезорієнтація, збудження, кома, сонливість, шум у вухах або судоми. Гостра ниркова недостатність і ураження печінки можливі у випадку тяжкої інтоксикації.
Лікування. За необхідності проводять симптоматичну терапію. Протягом однієї години після застосування потенційно токсичної кількості препарату слід розглянути можливість застосування активованого вугілля. Крім того, дорослим слід розглянути можливість промивання шлунка протягом однієї години після застосування потенційно токсичної кількості препарату. При частих або тривалих судомах необхідно внутрішньовенно ввести діазепам. З урахуванням клінічного стану пацієнта можуть бути показані інші заходи.
Побічні реакції.
Категорія частоти небажаних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).
З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (гемолітична анемія, апластична анемія), агранулоцитоз.
З боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні та анафілактоїдні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію і шок); дуже рідко – ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).
Психічні порушення : дуже рідко – дезорієнтація, депресія, безсоння, дратівливість, нічні кошмари, психотичні порушення.
З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; рідко – сонливість, втомлюваність; дуже рідко – парестезії, порушення пам'яті, судоми, занепокоєння, тремор, асептичний менінгіт, розлади смаку, інсульт; частота невідома – сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання.
З боку органів зору: дуже рідко – зорові порушення, затуманення зору, диплопія; частота невідома – неврит зорового нерва.
З боку органів слуху та лабіринту вуха: часто – вертиго; дуже рідко – дзвін у вухах, розлади слуху.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, васкуліт.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – астма (включаючи задишку); дуже рідко – пневмоніт.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, метеоризм, анорексія; рідко – гастрит, шлунково-кишкова кровотеча, гематемезис, мелена, геморагічна діарея, виразки шлунка і кишечнику, що супроводжуються або не супроводжуються кровотечею чи перфорацією (іноді летальні, особливо у пацієнтів літнього віку); дуже рідко – коліт (включаючи геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона), запор, стоматит (включаючи виразковий стоматит), глосит, порушення функції стравоходу, діафрагмоподібний стеноз кишечнику, панкреатит.
Порушення з боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення рівня трансаміназ; рідко – гепатит, жовтяниця, розлади печінки; дуже рідко – блискавичний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – висипання; рідко – кропив'янка; дуже рідко – висипання у вигляді пухирів, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), ексфоліативний дерматит, випадіння волосся, реакції фоточутливості, пурпура, у т. ч. алергічна, свербіж.
З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко – гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, папілярний некроз нирки.
Загальні порушення і порушення в місці введення: рідко – подразнення у місці введення, набряк.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз : дуже рідко – імпотенція.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда чи інсульту), пов'язаних із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та при тривалому застосуванні.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. Cупозиторії по 25 мг, 50 мг № 10, по 100 мг № 5.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Делфарм Хюнінг С. А. С. /
Delpharm Huningue SAS
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Вул. де ля Шапель 26, 68330 Хюнінг, Франція /
26 rue de la Chapelle, 68330 Huningue, France.
ДИКЛОФЕНАК

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа