В корзине нет товаров
ДАПИГРА табл. 60 мг №3

ДАПИГРА табл. 60 мг №3

#N/A
Код товара: 501113
Производитель: Nobel (Турция)
6 800,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

ДАПИГРАМ

Dapigra.

Место хранения:
Активный ингредиент: дапоксетин;
1 таблетка, покрытая оболочкой пленки, содержит гидрохлорид Dapoxetin, эквивалентный дапоксетину 30 или 60 мг;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, моногидрат лактозы, натрийный кроскарменмен, коллоидный диоксид кремния, стеарат магния, стеарат магния, охватывающий опадный серый 20G275000;
Композиция Opadry Grey 20G275000: гидроксипропилцеллюлоза, макроксипропилцеллюлоза, Macroool 400, Macrool 6000, тальк, диоксид титана (E 171), черный оксид железа (E 172), желтый оксид железа (E 172).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства:
30 мг: круглые таблетки покрыты пленкой раковины серого цвета, с линией неисправности с одной стороны и тиснением «30» с другой стороны;
60 мг: круглые таблетки, покрытые пленкой раковины серого цвета, с линией неисправности на одной стороне и тиснение «60» с другой стороны.
Фармакотерапевтическая группа.
Другие урологические средства. ATH G04B X14 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Дапосетин - это мощный селективный ингибитор повторного захвата серотонина (SZZS). Эякуляция у людей регулируется главным образом симпатической нервной системой. Эякуляция запускает центр позвоночника с багажником мозга, который имеет первичный эффект ряд ядер головного мозга (медиальные прененологии и паравентрикулярные ядра).
Механизм действия дапоксетина в преждевременной эякуляции, вероятно, будет ингибирование вторгания серотонина нейронами и последующим усилением влияния нейротрансмиттеров для пре- и постсинаптических рецепторов.
Клиническая эффективность и безопасность.
Эффективность дапосетина при лечении преждевременной эякуляции было установлено при проведении 5 двойных слепого клинических исследований с помощью плацебо-контроля, в пределах которых пациент 6081 был рандомизирован. Возраст пациентов составлял 18 лет. За 6 месяцев до включения этих лиц в исследовании в них в большинстве сексуальных актов было преждевременную эякуляцию. Преждевременная эякуляция определялась в соответствии с диагностическими критериями DSM-IV (руководство по диагностике и статистике психических расстройств): короткое время эякуляции (скрытое время внутривагинального эякулятора [ IELT ) Менее чем на 2 минуты, которые были измерены с использованием секундомера в 4 исследованиях), слабое контролю над эякуляцией, а также значительное напряжение или сложность в межличностных отношениях.
Лица с другими типами сексуальной дисфункции, включая эректильную дисфункцию, а также отдельных лиц, которые используют другие препараты для лечения преждевременной эякуляции, были исключены из всех исследований.
Результаты всех рандомизированных исследований сопоставимы. Эффективность наблюдалась через 12 недель лечения. Одно исследование включало пациентов из стран ЕС, так и из других стран, длилось 24 недели. В исследовании 1162 пациента были рандомизированы: 385 пациентов были предприняты плацебо, 388 пациентов получали дапоксетину 30 мг при необходимости, при необходимости 389 пациентов получали дапоксетин 60 мг. Среднее значение и среднее значение IELT в конце исследования приведены в таблице 1, и общий распределение пациентов, достигших по меньшей мере определенного уровня среднего IELT в конце исследования, приведены в таблице 2. Другое Исследования и агрегатный анализ данных на 12 неделю давали аналогичные результаты.
Таблица 1
Средний и медианный индикатор IELT в конце исследования, рассчитанный методом наименьших квадратов *
Средний IETT.
Плацебо, мин
Дапосетин 30 мг, мин
Dakowsetin 60 мг, мин
Посредственность
1.05.
1.72.
1.91.
Разница по сравнению с плацебо [95% CI]
0,6 **
[0,37; 0,72]
0,9 **
[0,66; 1,06]
Среднее значение, рассчитанное методом наименьших квадратов
1.7.
2.9.
3,3.
Разница по сравнению с плацебо [95% CI]
1,2 **
[0,59; 1.72]
1.6 **
[1.02; 2,16]
* Фон (исходящая) стоимость, передаваемая пациентам в отношении которых нет начальных данных.
** Разница была статистически значимой (значение p <= 0,001).
Таблица 2
Пациенты, которые достигли хотя бы характерного среднего уровня IELT в конце исследования *
Вспомогательный
(минута)
Плацбор
%
Дапосетин 30 мг,%
Dakowsetin 60 мг,%
≥1,0.
51,6.
68,8.
77,6.
≥2,0.
23,2.
44,4.
47,9.
≥3,0.
14.3.
26.0.
37,4.
≥4,0.
10.4.
18.4.
27,6.
≥5,0.
7,6.
14.3.
19,6.
≥6,0.
5.0
11,7.
14.4.
≥7,0.
3.9.
9.1.
9.8.
≥8,0.
2.9.
6,5.
8.3.
* Начальное значение передано пациентам с отсутствием выходных данных.
Значение расширения ITT было связано с первоначальным IELT и нестабильна у отдельных пациентов: клиническая значимость эффективности лечения дипоксетина демонстрируется в последствиях эффективности и анализа пациентов с терапевтическим эффектом.
Пациент с терапевтическим эффектом определяли как имеющие как минимум 2 категории увеличения контроля эякуляции плюс как минимум 1 категория снижения нарушений эякуляции. Статистически терапевтический эффект имел большинство пациентов в каждой из групп пациентов, используемых дапоксетином по сравнению с группой плацебо в конце исследования: неделя 12 или 24. Был более высокий процент пациентов с терапевтическим эффектом в группе администрации дипоксетина. 30 мг (11,1-95%. Ci [7,24; 14,87]) и дапоксетин 60 мг (16,4-95% Ci [13,01; 19,75]), по сравнению с группой плацебо на 12 недель (обобщенный анализ).
Клиническое значение влияния применения дапоксетина представлена ​​на примере группы для измерения результата общего клинического впечатления от пациента (CGIC), в котором пациенты были предложены сравнить их преждевременную эякуляцию от начала исследования С учетом выпуска ответов: от «намного лучше» на «намного хуже». В конце исследования (неделя 24) 28,4% (группа 30 мг) и пациентов на 35,5% (группа 60 мг) сообщили, что их состояние стало лучше или намного лучше по сравнению с 14% пациентов в группе плацебо. Также 53,4% и 65,6% пациентов, которые взяли дапоксетин 30 мг и 60 мг, сообщали, что их состояние было как минимум лучше, чем на 28,8% в группе плацебо.
Фармакокинетика.
Поглощение. Дапосетин быстро поглощается и достигает максимальной концентрации в плазме крови (C Max ) примерно на 1-2 часа после принятия таблетки. Абсолютная биодоступность составляет 42% (диапазон 15-76%), а в диапазоне от 30 мг до 60 мг C Max и AUC (площадь под кривой «Время концентрации») увеличивалось пропорционально дозы. После многократного приема значения AUC для дапоксетина и активного метаболита десметилидослетина увеличились на 50% по сравнению с значениями AUC после получения препарата в одноразовую дозу. Использование жирной пищи слегка снижается C Max (на 10%) и слегка увеличенного AUC дапоксетина (на 12%), а также слегка продольное достижение C Max Dapoxetine. Эти изменения не были клинически значимыми. Препарат Дапигре можно принимать независимо от еды.
Распределение. Более 99% дапоксетина in vitro связывается с сывороточными белками. Активным метаболитом десметилмопетина связывается с белками на 98,5%. Средний объем распределения дапоксетина в равновесии составляет 162 литра.
Биотрансформация. Согласно исследованиям in vitro , дапоксин метаболизируется многочисленными ферментными системами в ткани печени и почки (в основном CYP2D6, CYP3A4) и флавин, содержащий монооксигеназу (FMO1). Дапоксинг после перорального введения 14 С активно метаболизируется образованием многочисленных метаболитов с участием в первую очередь такими способами бионтрасформации: н-окисления, N-деметилизацию, нафтиловой гидроксилирования, глюкуронизации и сульфатации. Есть доказательства наличия преследумного эффекта первого прохождения после принятия внутренне.
Большинство веществ, которые циркулируют в плазме крови, были неповрежденными дапетином и дапоксетином N-оксидом. Данные связывания и транспортировки, проведенные in vitro , показали, что N-оксид дапоксетина неактивен. Дополнительные метаболиты, в том числе Desmethyl Dupesin и дисфатилмопсин, составляли менее 3% от общего количества веществ в плазме крови, связанной с лекарственным средством. Данные обвязки, проведенные in vitro , показали, что десметил дапитоксин и дапоксетин имеют одинаковую эффективность, а активность дисфатилмопсетина составляет приблизительно 50% дипоксетина. Концентрация свободного десметилмопсетина (AUC и C max ) соответственно составляет 50% и 23% концентрацию свободного дапоксетина.
Разведение. Метаболиты дапоксетина получают в основном с мочой в качестве конъюгатов. Активное вещество в неизменном состоянии в моче не обнаружено. После перорального введения первоначальный период полураспада дапоксетина (фармакокинетика) составлял приблизительно 1,5 часа, уровень плазмы крови был менее чем на 5% C Max 24 часа после получения, а последний период полураспада - около 19 часов, а также Заключительный период полураспада десметилпроката.
Фармакокинетика по специальным группам пациентов.
Метаболит десметилмопсетина способствует фармакологическому воздействию дапоксетина, в частности, когда влияние десметилидослетина увеличивается. Ниже приведено увеличение показателей активной фракции в некоторых группах пациентов. Это резюме свободного влияния дапоксетина и десметилдутесетина. Desmethyl Dupine имеет такую ​​же силу, что и дапосетин. Предварительный расчет включает в себя равномерное распределение десметилидосетина в центральной нервной системе, но неизвестно, будет ли она.
Раса. Анализ клинической фармакологии одной дозы 60 мг дапсетина не показал статистически значимые различия у пациентов в различных гонках.
Анализ исследования клинической фармакологии после однократной приема дапоксетина в дозе 60 мг статистически значимой разницы между представителями латиноамериканцев, а также европейских, негроидных и монголоидовных RAC не обнаружил. Клинические исследования, которые были проведены для сравнения фармакокинетики дапоксетина на японских и европейцах, обнаружили, что у японцев более высокий уровень дапоксетина в плазме крови (на 10-20%) (AUC и C max ) из-за более низкой массы тела. Значимый клинический эффект, если концентрация немного выше, не ожидается.
Пациенты пожилых людей (в возрасте 65 лет).
Анализ фармакологии одной дозы 60 мг дапоксетина не проявлял значительных различий в фармакокинетических параметрах (C Max , Auc Inf , T max ) здоровых пожилых людей и здоровых молодых людей. Эффективность и безопасность не были установлены для пациентов в этой группе.
Пациенты с расстройствами функции почек.
Клиническое фармакологическое исследование Использование одной дозы 60 мг дапоксетина проводилось с участием пациентов со светом (клиренс креатинина от 50 до 80 мл / мин), среднее значение (очистка креатинина от 30 до <50 мл / мин. ) и тяжелая функция почек (клиренс креатинина <30 мл / мин) и пациентов с нормальной функцией почек (клиренс креатинина> 80 мл / мин). Не было никаких тенденций для увеличения дапоксетина AUC с уменьшением функции почек. AUC у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью составлял примерно в 2 раза больше, чем у пациентов с нормальной функцией почек, хотя у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью есть ограниченные данные. Фармакокинетика Дапосетина не была оценена у пациентов, которым нужен гемодиализ.
Пациенты с расстройствами функции печени.
У пациентов с умеренными расстройствами функции печени свободное значение C Max Dapoxetin уменьшается на 28%, а свободное значение AUC остается неизменным. Свободное значение C Max и AUC активной фракции (количество свободных эффектов дапосетина и десметилмопсетина) уменьшалось на 30% и 5% соответственно. У пациентов с умеренными расстройствами печени свободное значение C Max Dapoxetin почти без изменений (уменьшение на 3%) и свободный AUC увеличивается на 66%. Свободное значение C Max Active Faction Dapoxetine и десметилидосмосатина почти не изменилось, а AUC - 2 раза увеличивается.
У пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью свободное значение C Max Dapoxetin уменьшалось на 42%, но свободное значение AUC увеличилось примерно на 223%. C MAX и AUC Активные фракции имели аналогичные изменения.
Полиморфизм CYP2D6.
Клиническое фармакологическое исследование использования одной дозы 60 мг дапоксетина показало, что концентрация плазмы крови в медленных метаболизаторах CYP2D6 была выше, чем у быстрых метаболизаторов CYP2D6 (приблизительно на 31% выше для C Max , на 36% выше для AUC INF Dapoxetin На 98% выше для C Max и на 161% выше для AUC INF Desmethyl Dupesetin ). Активная доля дапоксетина может быть увеличена примерно на 46% относительно C MAX и около 90% относительно AUC. Это увеличение может привести к более высокой заболеваемости и серьезным побочным эффектам, зависящим от дозы, таких как зависимость дозы. Безопасность дапоксетина в медленных метаболизаторах CYP2D6 вызывает особую обеспокоенность одновременно использованием с другими лекарственными средствами, которые могут подавлять диплокосетиновый метаболизм, такой как умеренные и прочные ингибиторы CYP3A4.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение преждевременной эякуляции у взрослых людей в возрасте от 18 до 64 лет.
DAPIGRA рекомендуется предписаться только пациентам, которые соответствуют этим критериям:
• скрытое время внутривагинальной эякуляции (IELT) составляет менее 2 минут;
• настойчивая или повторная эякуляция после минимальной сексуальной стимуляции до, во время или вскоре после сексуального проникновения, которое происходит ранее желательным для пациента;
• выраженные стрессы или трудности, возникшие в межличностных отношениях как следствие преждевременной эякуляции;
• Недостаточный контроль над наступлением эякуляции;
• Начало преждевременной эякуляции в большинстве попыток реализовать половой акт в последние 6 месяцев.
Дапигре следует принимать при необходимости с целью лечения до предполагаемого полового акта. Препарат не может быть назначен для отсрочки эякуляции с мужчинами, которые не были диагностированы преждевременной эякуляцией.
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к активному веществам или к любому вспомогательному веществу препарата.
- сердечная недостаточность (II-IV классы для NYHA).
- нарушение проводимости, такого как блокада AV или слабость узла SISUS.
- выраженная ишемическая болезнь сердца.
- Экспресс клапан сердца клапанов.
- Наличие в анамнезе обморочно.
- Присутствие в истории мании или тяжелой депрессии.
- Одновременный прием ингибиторов Monoamine Oxidase (Mao) или, если после остановки их приема проходил менее 14 дней. Использование препарата демпфирования должно быть остановлено не менее чем за 7 дней до начала терапии ингибиторами МАО.
- Одновременный прием тиоридазина или в течение 14 дней после его приема. Использование препарата DAMPRA должно быть остановлено не менее чем за 7 дней до терапии терапии.
- Одновременный прием SizPS, ингибиторы серотонина-норепинефрина (сазсн), трициклических антидепрессантов (TCA) или других лекарственных средств / препаратов происхождения растения с серотонергическим действием [например, L-триптофан, трамадол, линьсиолид, литий, литий, противный ( Перфоратум гиперикума ) или в течение 14 дней после отмены лекарственных средств / препаратов растения происхождения. Эти лекарственные средства / препараты растения происхождения не должны приниматься в течение 7 дней после получения приготовления демпфирования.
- Одновременный прием мощных ингибиторов CYP3A4, таких как кетоконазол, андтраконазол, ритонавир, сахнивир, телетромицин, нефазододон, неэлфинавир, атазанавир и т. Д. (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими видами взаимодействий и других типов взаимодействий и других Типы взаимодействия .
- нарушение функции печени средней или тяжелой степени.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Фармакодинамические взаимодействия.
Возможное взаимодействие с ингибиторами MAO.
При получении ZZS в сочетании с ингибиторами МАО происходит возникновение серьезных реакций, иногда с летальным следствием, которое включало гипертермию, жесткость, миоклоний, расстройства вегетативной нервной системы с возможным возникновением быстрых изменений в жизненно важных функциях, а также В качестве изменений в психическом статусе, включая выраженное волнение, в том числе ярко выраженное волнение, идет в бред, и кого. Такие реакции были также сообщены у пациентов, которые недавно закончили Sizzs и начали принимать ингибиторы Мао. Были отдельные случаи с симптомами, напоминающими злокачественный нейролептический синдром. Данные о комбинированном использовании ингибиторов SZZ и MAO, полученные в исследованиях на животных, позволяют предположить, что эти препараты могут действовать синергетическое, увеличивая кровяное давление и вызывающее возбуждение. Следовательно, влажная подготовка не должна использоваться в сочетании с ингибиторами МАО или в течение 14 дней после их отмены. Ингибиторы MAO не следует принимать в течение 7 дней после получения влажного лекарственного средства.
Возможное взаимодействие с тиоидазином.
Прием тиоридазина вызывает расширение интервала QTC, который связан с появлением выраженных желудочковых аритмий. Такие лекарства, такие как влажные, которые ингибируют iseener Cyp2d6, могут ингибировать метаболизм тиоридазина. Ожидается, что повышенный уровень тиоридазина, возникший в результате, приводит к более выраженному расширению интервала QTC. Дюхфирующий препарат не должен использоваться в сочетании с тиоридазином или в течение 14 дней после его отмены. Тьридазин не следует принимать в течение 7 дней после истечения срока действия препарата демпфирования.
Лекарства / препараты происхождения растения с серотонергическим воздействием.
Як і у випадку з СІЗЗС, сумісне застосування з лікарськими засобами/препаратами рослинного походження із серотонінергічним механізмом дії (включаючи інгібітори МАО, L-триптофан, триптани, трамадол, лінезолід, СІЗЗС, СІЗЗСН, літій та препарати на основі звіробою ( Hypericum perforatum ) може призвести до підвищення частоти серотонінових ефектів. Препарат Дапігра не слід застосовувати у поєднанні з іншими СІЗЗС, з інгібіторами МАО або з іншими лікарськими засобами/препаратами рослинного походження із серотонінергічним механізмом дії або протягом 14 днів після їх відміни. Подібним чином, дані лікарські засоби/засоби рослинного походження не слід приймати протягом 7 днів після закінчення прийому препарату.
Лікарські засоби, що діють на ЦНС.
Систематична оцінка прийому дапоксетину спільно з лікарськими засобами, що діють на ЦНС (такими як протиепілептичні препарати, антидепресанти, антипсихотичні препарати, анксіолітики, снодійні препарати із седативною дією), у пацієнтів із передчасною еякуляцією не проводилася. Тому при необхідності спільного призначення препарату Дапігра і даних лікарських засобів рекомендується бути обережними.
Фармакокінетичні взаємодії.
Вплив на фармакокінетику дапоксетину інших лікарських засобів, які призначають одночасно .
Дослідження in vitro тканин печінки і нирок людини, а також мікросом кишечнику дали змогу встановити, що дапоксетин метаболізується насамперед CYP2D6, CYP3A4 і FMO1. Отже, інгібітори даних ферментів можуть знизити кліренс дапоксетину.
Інгібітори CYP3A4.
Сильнодіючі інгібітори CYP3A4. Прийом кетоконазолу (200 мг 2 рази на добу протягом 7 днів) підвищує C max і AUC inf дапоксетину (одноразова доза 60 мг) на 35 % і 99 % відповідно. Що стосується розподілу як вільного дапоксетину, так і десметилдапоксетину, C max активної фракції може збільшитися приблизно на 25 %, а AUC активної фракції може збільшитися у 2 рази при прийомі сильнодіючих інгібіторів CYP3A4.
Підвищення C max і AUC активної фракції може значно збільшуватися у пацієнтів з недостатністю функціонального ферменту CYP2D6, зокрема у слабких метаболізаторів CYP2D6, або при одночасному застосуванні із сильнодіючими інгібіторами CYP2D6.
Тому одночасний прийом препарату Дапігра і сильнодіючих інгібіторів CYP3А4, таких як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, саквінавір, телітроміцин, нефазодон, нелфінавір і атазанавір, протипоказаний.
Інгібітори CYP3A4 середньої дії.
Одночасний прийом дапоксетину та інгібіторів CYP3А4 середньої дії (наприклад, еритроміцин, кларитроміцин, флуконазол, ампренавір, фосампренавір, апрепітант, верапаміл, дилтіазем) також може призвести до вираженого збільшення експозиції дапоксетину і десметилдапоксетину, особливо у слабких метаболізаторів CYP2D6. При сумісному прийомі з будь-яким із цих препаратів максимальна доза дапоксетину повинна становити 30 мг.
Це стосується всіх пацієнтів, крім тих, які за результатами гено- або фенотипування були віднесені до групи активних метаболізаторів CYP2D6. Пацієнтам, які належать до групи активних метаболізаторів CYP2D6, рекомендується максимальна доза дапоксетину 30 мг при сумісному прийомі із сильнодіючим інгібітором CYP3A4. Їм слід дотримуватися обережності при сумісному прийомі дапоксетину в дозі 60 мг і інгібітора CYP3A4 середньої дії.
Сильнодіючі інгібітори CYP2D6.
C max і AUC inf дапоксетину (одноразова доза 60 мг) зростають відповідно на 50 % і 88 % у присутності флуоксетину (60 мг/добу протягом 7 днів). Що стосується розподілу як вільного дапоксетину, так і десметилдапоксетину, C max активної фракції може підвищитися приблизно на 50 %, а AUC активної фракції може підвищитися у 2 рази при сумісному прийомі сильнодіючих інгібіторів CYP2D6. Дане підвищення C max і AUC активної фракції аналогічне очікуваному у слабких метаболізаторів CYP2D6 і може спричинити підвищення частоти і тяжкості побічних реакцій, що залежать від дози.
Інгібітори PDE5.
Пацієнтам, які приймають інгібітори PDE5, не слід приймати препарат Дапігра у зв'язку з можливим зниженням ортостатичної толерантності. Була проведена оцінка фармакокінетики дапоксетину (60 мг) у комбінації з тадалафілом (20 мг) і силденафілом (100 мг) у перехресному дослідженні з прийомом препарату в одноразовій дозі. Тадалафіл не впливав на фармакокінетику дапоксетину. Силденафіл спричиняв легкі зміни фармакокінетики дапоксетину (підвищення AUC inf на 22 % і підвищення C max на 4 %), які, iмовірно, не є клінічно значущими.
Спільний прийом препарату Дапігра та інгібіторів PDE5 може спричиняти ортостатичну гіпотензію. Ефективність та безпека дапоксетину для пацієнтів із передчасною еякуляцією та еректильною дисфункцією, які одночасно приймають препарат Дапігра та інгібітори PDE5, не встановлені.
Вплив дапоксетину на фармакокінетику одночасно призначених інших лікарських засобів.
Тамсулозин.
Одночасне застосування препарату в одноразовій дозі або в багаторазових дозах 30 мг або 60 мг пацієнтами, які приймали тамсулозин у добовій дозі (0,4 мг), не спричиняє змін фармакокінетики останнього. Одночасний прийом дапоксетину і тамсулозину не викликає змін ортостатичного профілю та змін ортостатичних ефектів при порівнянні прийому тамсулозину в комбінації з дапоксетином у дозі 30 або 60 мг і прийому тільки тамсулозину. Однак при призначенні препарату Дапігра пацієнтам, які приймають антагоністи альфа-адренорецепторів, слід дотримуватися обережності у зв'язку з можливим зниженням ортостатичної толерантності.
Лікарські засоби, що метаболізуються CYP2D6.
Прийом дапоксетину в багаторазових дозах (60 мг/добу протягом 6 днів) з подальшим одноразовим прийомом 50 мг дезипраміну привів до підвищення середньої C max і AUC inf дезипраміну відповідно на 11 % і 19 % порівняно з прийомом одного лише дезипраміну. Дапоксетин може викликати подібне підвищення концентрації в плазмі інших препаратів, що метаболізуються CYP2D6. Ймовірно, це не має важливого клінічного значення.
Лікарські засоби, що метаболізуються CYP3A4.
Багаторазовий прийом дапоксетину (60 мг/добу протягом 6 днів) призвів до зменшення AUC inf мідазоламу (одноразова доза 8 мг) приблизно на 20 % (діапазон від 60 до +18 %). Ймовірно, для більшості пацієнтів даний ефект щодо мідазоламу значимого клінічного значення не має. Підвищення активності CYP3A може мати клінічне значення у деяких пацієнтів, які одночасно приймають лікарський засіб, що метаболізується переважно CYP3A і має вузький діапазон терапевтичної дії.
Лікарські засоби, що метаболізуються CYP2С19.
Прийом дапоксетину в багаторазових дозах (60 мг/добу протягом 6 днів) не призвів до інгібування метаболізму при одноразовому прийомі 40 мг омепразолу. Ймовірно, дапоксетин не впливає на фармакокінетику інших субстратів CYP2C19.
Лікарські засоби, що метаболізуються CYP2С9.
Прийом дапоксетину в багаторазових дозах (60 мг/добу протягом 6 днів) не вплинув на фармакокінетику або фармакодинаміку при одноразовому прийомі 5 мг глібуриду. Ймовірно, дапоксетин не впливає на фармакокінетику інших субстратів CYP2C9.
Варфарин і лікарські засоби, що впливають на згортання крові та/або функцію тромбоцитів .
Даних щодо оцінки ефекту регулярного прийому варфарину та дапоксетину немає, тому рекомендується дотримуватись обережності при застосуванні дапоксетину пацієнтам, які постійно приймають варфарин. При дослідженні фармакокінетики дапоксетин (60 мг/добу протягом 6 днів) не вплинув на фармакокінетику або фармакодинаміку варфарину (ПТ або МНО) при одноразовому прийомі 25 мг останнього.
Зафіксовано кровотечі у зв'язку з прийомом СІЗЗС.
Етанол.
Одночасний прийом етанолу в одноразовій дозі 0,5 г/кг не чинив впливу на фармакокінетику дапоксетину (при одноразовому прийомі 60 мг препарату); однак дапоксетин у комбінації з етанолом підсилює сонливість і значно послаблює пильність. Фармакодинамічні вимірювання порушень когнітивної функції (тест на швидкість цифрової уваги, тест заміни цифрових символів) виявили також наявність адитивного ефекту при сумісному прийомі дапоксетину та етанолу. Одночасний прийом алкоголю і дапоксетину збільшує ймовірність розвитку або тяжкість побічних реакцій, таких як запаморочення, сонливість, уповільнення швидкості рефлексів або порушення здатності правильно оцінювати ситуацію. Поєднання алкоголю і дапоксетину може посилити дані ефекти, пов'язані з прийомом алкоголю, а також може збільшити ймовірність розвитку такого нейрокардіогенного небажаного явища, як непритомність, підвищуючи таким чином ризик отримання випадкової травми; тому пацієнтам потрібно рекомендувати не вживати алкоголь протягом лікування дапоксетином.
Особливості застосування.
Загальні рекомендації.
Дапігру необхідно призначати лише чоловікам із передчасною еякуляцією (див. розділ «Показання»). Препарат не слід призначати чоловікам, у яких не була діагностована передчасна еякуляція. Не була встановлена безпека застосування і немає даних про вплив на затримку еякуляції у чоловіків, які не мають передчасної еякуляції.
Інші форми сексуальних розладів.
До початку лікування пацієнти з іншими формами сексуальних розладів, включаючи еректильну дисфункцію, повинні бути ретельно обстежені лікарями. Препарат Дапігра не слід застосовувати чоловікам з еректильною дисфункцією, які приймають інгібітори PDE5- фосфодіестерази-5.
Ортостатична гіпотензія (гіпотонія).
Перед початком лікування необхідний ретельний медичний огляд лікарем, у тому числі анамнез ортостатичних випадків. Виконати ортостатичний тест до початку терапії (артеріальний тиск і частота пульсу, у положенні лежачи, на спині і стоячи). У разі задокументованого анамнезу або підозрюваної ортостатичної реакції застосування препарату Дапігра слід уникати.
У клінічних випробуваннях повідомляється про ортостатичну гіпотензію. Лікар повинен проконсультувати пацієнта заздалегідь, що при наявності продромальних симптомів, таких як запаморочення, невдовзі після того, як пацієнт піднявся, слід негайно лягти так, щоб голова знаходилася нижче, ніж інші частини тіла, або сісти так, щоб голова була між колінами, поки симптоми не пройдуть. Пацієнту не слід швидко підійматися після тривалого лежання або сидіння.
Cамогубство/суїцидальні думки.
Антидепресанти, включаючи СІЗЗС, порівняно з плацебо підвищують ризик виникнення суїцидальних думок і суїцидальної поведінки у короткострокових дослідженнях у дітей та підлітків з великими депресивними та іншими психічними розладами. Короткострокові дослідження не свідчать про збільшення ризику схильності до самогубства у разі застосування антидепресантів порівняно з плацебо у дорослих віком від 24 років. У клінічних випробуваннях застосування дапоксетину для лікування передчасної еякуляції не було чітких свідчень про виникнення схильності до самогубства під час лікування препаратом в оцінці можливих побічних дій, оцінених відповідно до Колумбійської класифікації оцінки самогубства (С-CASA), шкали Монтгомері-Асберга оцінки депресії або шкали оцінки депресії Бека - II.
Непритомність.
Пацієнтів слід попередити, щоб вони уникали ситуацій, які можуть призвести до виникнення травм, у тому числі керування автотранспортом або експлуатації небезпечних механізмів, оскільки може виникнути непритомність або продромальні симптоми, такі як запаморочення або переднепритомний стан.
Повідомлялося про можливе виникнення продромальних симптомів, таких як нудота, запаморочення/переднепритомний стан і підвищене потовиділення, які частіше спостерігаються у пацієнтів, які приймали дапоксетин, порівняно з плацебо.
У клінічних випробуваннях випадки непритомності характеризуються втратою свідомості при брадикардії або припиненні активності синусового вузла. Такі випадки спостерігаються у пацієнтів, які пройшли холтерівський моніторинг ЕКГ, та вважають вазовагальними в етіології, але більшість випадків зафіксовано протягом перших 3 годин після прийому першої дози препарату або пов'язані з процедурами дослідження в умовах клініки (наприклад, взяття крові на аналіз та ортостатичні процедури, вимірювання артеріального тиску). Можливі продромальні симптоми, такі як нудота, запаморочення, переднепритомний стан, відчуття серцебиття, слабкість, сплутаність свідомості та підвищене потовиділення, які зазвичай виникали протягом перших 3 годин після введення дози, часто їм передувала непритомність. Пацієнтів потрібно проінформувати про ймовірність виникнення непритомності в будь-який час з або без продромальних симптомів під час застосування Дапігри. Лікарю слід проконсультувати пацієнтів про важливість підтримки адекватної гідратації і про те, як розпізнати продромальні симптоми, щоб зменшити ймовірність отримання серйозних травм, пов'язаних із падінням, у зв'язку із втратою свідомості. Якщо пацієнт відчуває продромальні симптоми, то він повинен негайно лягти так, щоб голова знаходилася нижче, ніж інші частини його тіла або сісти так, щоб голова знаходилася між колін, поки симптоми не зникнуть.
Пацієнти із серцево-судинними факторами ризику.
Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями були виключені з фази 3 клінічних випробувань. Ризик несприятливих серцево-судинних наслідків від непритомності (серцева непритомність і непритомність з інших причин) збільшується у хворих з основними структурними серцево-судинними захворюваннями (наприклад, документально підтверджене утруднення відтоку, клапанні вади серця, каротидний стеноз та ішемічна хвороба серця). Існує недостатньо даних для визначення, чи поширюється це підвищення ризику вазовагальної непритомності на пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
Застосування з рекреаційними препаратами.
Пацієнтам не слід рекомендувати застосовувати препарат Дапігра у комбінації з рекреаційними препаратами.
Рекреаційні препарати (наркотики) із серотонінергічною активністю, такі як кетамін, метилендіоксиметамфетамін (МДМА) і діетиламід лізергінової кислоти (ЛСД), можуть призвести до потенційно серйозних реакцій при застосуванні з препаратом Дапігра. Ці реакції включають, але не обмежуються аритмією, гіпертермією і серотоніновим синдромом. Застосування препарату Дапігра з рекреаційними препаратами, що мають седативні властивості, такими як наркотики та бензодіазепіни, може збільшити сонливість і запаморочення.
Поєднання алкоголю і дапоксетину може посилити пов'язані з вживанням алкоголю нейрокогнітивні ефекти, а також може призвести до посилення нейрокардіогенного небажаного явища, такого як непритомність, підвищуючи таким чином ризик отримання випадкової травми, тому пацієнтам не рекомендується вживати алкоголь протягом лікування препаратом Дапігра.
Препарат Дапігра слід призначати з обережністю пацієнтам, які приймають лікарські засоби з вазодилатаційними властивостями (наприклад, антагоністи альфа - адренергічних рецепторів і нітрати), у зв'язку з можливою зниженою ортостатичною толерантністю.
Маніакальний синдром.
Препарат Дапігра не слід призначати пацієнтам, у яких в анамнезі наявний маніакальний синдром/гіпоманія або біполярний афективний розлад. Необхідно припинити прийом препарату, якщо проявляються симптоми цих розладів.
Епілептичний напад.
У зв'язку з властивостями СІЗЗС знижувати судомний поріг у будь-якого пацієнта, прийом препарату Дапігра слід припинити, якщо спостерігається епілептичний напад. Хворим із нестабільною епілепсією потрібно уникати застосування препарату Дапігра. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами з контрольованою епілепсією під час лікування Дапігра.
Депресія та/або психічні розлади.
Чоловіків з основними ознаками та симптомами депресії слід оцінювати до початку лікування препаратом, щоб виключити недіагностовані депресивні розлади. Комбіноване лікування препаратом Дапігра з антидепресантами, у тому числі із СІЗЗС та СІЗЗСН протипоказано. Не рекомендується припинення лікування постійної депресії або тривоги з метою ініціювання прийому препарату Дапігра для лікування передчасної еякуляції. Препарат не рекомендований для лікування психічних розладів, його не слід застосовувати чоловікам із такими розладами, як шизофренія, або тим, хто страждає іпохондрією, оскільки погіршення симптомів, пов'язаних з депресією, не може бути виключено. Це може бути результатом основного психічного розладу або наслідком терапії лікарським засобом. Лікарі повинні заохочувати пацієнтів повідомляти про будь-які тривожні думки чи почуття у будь-який час. Якщо ознаки і симптоми депресії виникають під час лікування, прийом препарату необхідно припинити.
Кровотеча.
Існують повідомлення про порушення гемостазу при застосуванні СІЗЗС. Слід з обережністю приймати препарат, особливо одночасно з лікарськими засобами, які впливають на функцію тромбоцитів (наприклад, атипові нейролептики та фенотіазини, ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні препарати, антитромбоцитарні препарати), або з антикоагулянтами (наприклад, варфарин), а також у разі наявності в анамнезі кровотечі або розладів коагуляції.
Ниркова недостатність.
Препарат Дапігра не рекомендується для застосування хворими з тяжкою нирковою недостатністю. Потрібно з обережністю приймати його пацієнтам із легкими та помірними порушеннями функції нирок.
Синдром відміни прийому препарату.
Раптове припинення постійного прийому СІЗЗС для лікування хронічних депресивних розладів призводить до таких симптомів: дисфоричний розлад, дратівливість, збудження, запаморочення, порушення чутливості (наприклад, парестезія, така як чутливість до удару електричним струмом), тривога, сплутаність свідомості, головний біль, млявість, емоційна лабільність, безсоння і гіпоманія.
Подвійне сліпе клінічне дослідження за участю пацієнтів з передчасною еякуляцією, призначене для оцінки синдрому відміни прийому препарату щодня протягом 62 днів або при необхідності дозування 60 мг дапоксетину, показало слабкі симптоми абстиненції з більш високою частотою виникнення безсоння і запаморочення у пацієнтів, які перейшли на плацебо після щоденного прийому препарату.
Захворювання органів зору.
Застосування дапоксетину було пов'язано з побічними ефектами з боку органів зору, такими як мідріаз та біль в очах. Існує ризик виникнення закритокутової глаукоми.
Непереносимість лактози.
Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Лікарський засіб застосовується чоловіками.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат має незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. При проведенні клінічних випробувань у осіб, які приймали дапоксетин, зафіксовано виникнення запаморочення, порушення уваги, непритомності, розмитості зору і сонливості. Тому пацієнтів потрібно попередити про необхідність уникнення травмонебезпечних ситуацій, включаючи управління транспортними засобами та обслуговування механізмів.
Спосіб застосування та дози.
Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком від 18 до 64 років становить 30 мг, яку слід приймати за 1-3 години до передбачуваного статевого акту. Лікування препаратом Дапігра не можна починати з дози 60 мг.
Препарат Дапігра не призначений для постійного щоденного застосування, його слід приймати тільки у разі передбачуваного статевого акту. Лікарський засіб не слід приймати частіше ніж через 24 години.
Якщо індивідуальна реакція на препарат у дозі 30 мг недостатня і у пацієнта не було побічних реакцій середнього або тяжкого ступеня, а також продромальних симптомів, що дають змогу припустити можливий розвиток непритомності, дозу можна підвищити до максимальної рекомендованої дози 60 мг, яку слід приймати у разі потреби приблизно за 1-3 години до статевого акту. Частота і тяжкість побічних реакцій при прийомі препарату в дозі 60 мг підвищується.
Якщо у пацієнта виникли ортостатичні реакції після прийому препарату в початковій дозі, не рекомендовано підвищувати дозу до 60 мг. Не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу.
Необхідний ретельний аналіз переваги користі над можливим ризиком при прийомі препарату після перших 4 тижнів лікування (або принаймні після 6 доз лікування), щоб визначити, чи доцільно продовжувати лікування препаратом.
Дані, що стосуються ефективності та безпеки прийому дапоксетину протягом понад 24 тижнів, обмежені. Клінічна необхідність продовження лікування та співвідношення ризику та переваг лікування препаратом повинні переглядатися принаймні кожні 6 місяців.
Пацієнти літнього віку (віком від 65 років).
Ефективність та безпека прийому препарату не були встановлені для пацієнтів віком від 65 років.
Порушення функції нирок.
При прийомі препарату пацієнтами із порушеннями функції нирок легкого або середнього ступеня слід дотримуватися обережності. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок не рекомендується приймати препарат.
Порушення функції печінки.
Пацієнтам із порушеннями функції печінки середнього або тяжкого ступеня препарат протипоказаний.
Пацієнти із встановленим повільним метаболізмом CYP2D6 або пацієнти, які лікуються сильнодіючими інгібіторами CYP2D6.
Слід з обережністю збільшувати дозу до 60 мг пацієнтам, які мають встановлений генотип повільних метаболізаторів CYP2D6, або пацієнтам, які одночасно отримують сильнодіючі інгібітори CYP2D6.
Пацієнти, які приймають інгібітори CYP3A4 середньої сили або сильнодіючі інгібітори CYP3A4.
Одночасний прийом сильнодіючих інгібіторів CYP3A4 протипоказаний. Пацієнтам, які одночасно приймають інгібітори CYP3А4 середньої сили, необхідно дотримуватися обережності і не перевищувати дозу в 30 мг.
Спосіб застосування.
Препарат призначений для перорального застосування. Щоб уникнути гіркого смаку, таблетки слід ковтати, не розламуючи. Таблетки слід приймати, запиваючи достатньою кількістю води. Препарат Дапігра можна приймати незалежно від вживання їжі.
Діти.
Застосування препарату Дапігра протипоказано дітям через відсутність досвіду клінічного застосування.
Передозування.
Про випадки передозування не повідомлялося.
При проведенні дослідження клінічної фармакології дапоксетину непередбачуваних побічних реакцій при його застосуванні у добовій дозі до 240 мг не спостерігалося (препарат у двох дозах по 120 мг, прийнятий із різницею в 3 години). В цілому, симптоми передозування СІЗЗС включають серотонін-опосередковані побічні реакції, такі як сонливість, порушення з боку шлунково-кишкового тракту, нудота і блювання, тахікардія, тремор, збудження і запаморочення.
Лікування. Специфічного антидоту немає. Лікування може бути симптоматичним та підтримуючим. У зв'язку з високим ступенем зв'язування з білками і великим об'ємом розподілу дапоксетину гідрохлориду малоймовірно, що форсований діурез, діаліз, гемоперфузія і обмінне переливання крові принесуть користь.
Побічні реакції.
При проведенні клінічних випробувань повідомлялося про виникнення непритомності і ортостатичної гіпотензії.
Найбільш часто у фазі 3 клінічних випробувань зафіксовано такі побічні реакції, залежні від дози: нудота (11,0 % і 22,2 % у групах, які отримували дапоксетин у разі потреби в дозі 30 мг і 60 мг відповідно), запаморочення (5,8 % і 10,9 %), головний біль (5,6 % і 8,8 %), діарея (3,5 % і 6,9 %), безсоння (2,1 % і 3,9 %) і стомлюваність (2,0 % і 4,1 %). Найчастішими небажаними явищами, що призводили до відміни препарату, були нудота (2,2 % пацієнтів, які отримували дапоксетин) і запаморочення (1,2 % пацієнтів, які отримували дапоксетин).
Безпека дапоксетину оцінювалася у 4224 пацієнтів із передчасною еякуляцією, які брали участь у 5 подвійних сліпих клінічних дослідженнях із контролем плацебо. З 4224 пацієнтів 1616 застосовували дапоксетин 30 мг у разі потреби, а 2608 – у дозі 60 мг у разі потреби або 1 раз на добу. Частота побічних ефектів представлена нижче відповідно до таких критеріїв: дуже часто (> 1/10), часто (≥ 1/100 і < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 і < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 і < 1/1000).
З боку психіки: часто – тривога, збудження, неспокій, безсоння, незвичні сновидіння, зниження лібідо; нечасто – депресія, пригнічений настрій, ейфорійний настрій, мінливий настрій, підвищена збудливість, байдужість, апатія, сплутаність свідомості, дезорієнтація, порушення мислення, надмірна настороженість, порушення сну, порушення засинання, інтрасомнічні розлади, нічні жахи, бруксизм, втрата лібідо, аноргазмія.
З боку нервової системи: дуже часто – головний біль, запаморочення; часто- сонливість, порушення уваги, тремор, парестезія; нечасто – непритомність, вазовагальна непритомність, постуральне запаморочення, акатазія, дисгевзія, гіперсомнія, млявість, седативний ефект, зниження рівня свідомості; рідко – запаморочення при фізичному навантаженні, раптове засинання.
З боку органів зору: часто – розмитість зору; нечасто – мідріаз, біль в очах, порушення зору.
З боку органів слуху та рівноваги: часто – дзвін у вухах; нечасто – вертиго.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – блокада синоатріального вузла, синусова брадикардія, тахікардія; часто – припливи; нечасто – артерільна гіпотензія, систолічна гіпертензія.
З боку дихальної системи: часто – набряк придаткових пазух носа, позіхання.
З боку травного тракту: дуже часто – нудота; часто – діарея, блювання, запор, біль у животі, біль в епігастрії, диспептичні явища, метеоризм, відчуття дискомфорту в шлунку, здуття живота, сухість у роті; рідко – імперативні позиви до дефекації.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – підвищена пітливість; нечасто – свербіж, холодний піт.
З боку репродуктивної системи: часто – еректильна дисфункція; нечасто – недостатність еякуляції, порушення чоловічого оргазму, чоловіча генітальна парестезія.
Загальні порушення: часто – стомлюваність, дратівливість; нечасто – слабкість, відчуття жару, відчуття тривоги, незвичні відчуття, відчуття сп'яніння.
Додаткові методи дослідження: часто – підвищення артеріального тиску; нечасто – підвищення частоти серцевих скорочень, підвищення діастолічного артеріального тиску, підвищення ортостатичного артеріального тиску.
Опис окремих побічних реакцій.
У клінічних дослідженнях спостерігалася непритомність при брадикардії або внаслідок припинення активності синусового вузла, які пов'язані з прийомом лікарського засобу, у пацієнтів, які проходили холтерівський моніторинг. Більшість випадків відбулися протягом перших 3 годин після прийому препарату, після прийому першої дози або пов'язані з процедурами проведення досліджень у клінічних умовах (такими як взяття крові для аналізу та ортостатичні процедури, вимірювання артеріального тиску). Продромальним симптомам часто передувала непритомність.
Виникнення непритомності і, можливо, продромальних симптомів залежить від дози, частіші випадки спостерігалися у пацієнтів, які отримували вищі, ніж рекомендовані, дози у фазі 3 клінічних досліджень.
У клінічних дослідженнях спостерігалася ортостатична гіпотонія. Частота непритомності, яка характеризується як втрата свідомості у програмі клінічних досліджень дапоксетину, варіюється залежно від досліджуваної популяції та коливається від 0,06 % (30 мг) до 0,23 % (60 мг) у пацієнтів, включених у фазу 3 плацебо-контрольованого клінічного випробування, до 0,64 % (всі дози комбіновані) для фази 1 дослідження за участю здорових добровольців.
Інші особливі популяції
Слід з обережністю призначати збільшену дозу до 60 мг пацієнтам, які приймають сильнодіючі інгібітори CYP2D6 або у яких встановлений генотип повільних метаболізаторів CYP2D6.
Синдром відміни прийому препарату.
Раптове припинення постійного прийому СІЗЗС для лікування хронічних депресивних розладів призводить до таких симптомів: дисфоричний розлад, дратівливість, збудження, запаморочення, порушення чутливості (наприклад, парестезія, така як чутливість до удару електричним струмом), тривога, сплутаність свідомості, головний біль, млявість, емоційна лабільність, безсоння і гіпоманія.
Результати дослідження безпеки прийому препарату показали частіші симптоми легкого або помірного безсоння та запаморочення у пацієнтів, які перейшли на плацебо після 62 днів щоденного прийому препарату.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 3 таблетки у блістері. По 1 або 2 блістери у картонній упаковці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Нобел Ілач Санаї ве Тіджарет А.Ш.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Квартал Санкаклар, пр. Ескі Акчакоджа, № 299, 81100 м. Дюздже, Туреччина.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа