Личный кабинет
ДУТАФОРС капс. 0,5мг+0,4мг №30
rx
Код товара: 841005
Производитель: Marifarm (Словения)
5 000,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного продукта
Дутапор
Dutaforce
Хранилище:
Активные вещества: Дутастерид, гидрохлорид тамсулозина;
1 капсула содержит дутаастерид 0,5 мг и гидрохлорид тамсулозина 0,4 мг;
Эксципиенты:
Сплошная капсульная оболочка: гипромалоза, каргинан (E 407), хлорид калия, диоксид титана (E 171), желтый «солнечный свет» (E 110), красный оксид железа (E 172);
Dutastteride, капсулы мягкие 0,5 мг: глицеринол монокапрат типа I, бутилгидрокситолуол (E 321), желатин, глицерин, диоксид титана (E 171), желтый оксид железа (E 172), триглицериды средней цепи, Letsitin (E) (E 172 (E 172), триглицериды средней цепи, Letsitin (e) (E 172 (E 172), триглицериды (E) (E) (E 172 (E 172), триглицериды (E) (E) (e 172 (E 172), триглицериды ).
Гидрохлорид тамсулозина, пеллеты 0,4 мг: микрокристаллическая целлюлоза, стеарат магния, метакриловая кислота - этилакрилатный сосополимер (1: 1) виклиция 30 %, метакриловая кислота - этилакрилат Сополимер (1: 1), гидроксид, аделий, деокксид (E 171).
Дозировка формы. Капсулы твердые.
Основные физико -химические свойства: сплошные капсулы с оранжевой крышкой и коричневым телом, содержащим белые или беловатые гранулы, и одна желтая мягкая желатиновая капсула с маслянистой желтоватой жидкостью.
Фармакотерапевтическая группа. Средства используются в доброкачественной гиперплазии простаты. Антагонист α1-адренорецепторов. ATH CODE G04C A52.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Dataphos представляет собой комбинацию двух лекарств: дутастерид, двойной ингибитор 5α-редуктазы (5 ARI) и тамсулоз гидрохлорида, антагонист адренорецепторов α 1A и α 1D . Эти препараты имеют дополнительный механизм действия, который делает быстрое ослабление мочеиспускания, снижает риск острой задержки в моче (GZ) и снижает вероятность операции по поводу доброкачественной гиперплазии предстательной железы.
Не ожидается, что фармакодинамические эффекты фиксированной дозировки комбинации дутастерида и тамсулозина будут отличаться от тех, которые получают при одновременном использовании дутастерида и тамсулозина в качестве отдельных компонентов.
Дутастерид
Датасттерид ингибирует активность как 1-го, так и типа 2 изоферментов 5-α-редуктазы, которые ответственны за превращение тестостерона в дигидротостостероне (DHT). DGT является андрогеном, который в первую очередь ответственен за рост простаты и развитие доброкачественной гиперплазии предстательной железы. Тамсулозин ингибирует активность адренорецепторов α 1A и α 1D в стромальной гладкой мышце простаты и шеи мочевого пузыря. Приблизительно 75 % рецепторов α 1 в простате являются рецепторами подтипа α 1a .
Тамсулозин
Тамсулозин увеличивает максимальную скорость тока мочи, уменьшая тонус гладких мышц уретры и предстательной железы, что устраняет обструкцию. Препарат также снижает тяжесть симптомов раздражения и обструкции, в развитии которого недержание мочи и снижение гладких мышц более низких мочевых трактов играет значительную роль. Этот эффект достигается во время длительной терапии. Потребность в хирургии или катетеризации значительно снижается.
Антагонисты α 1 -адренорецепторы могут снизить кровяное давление, снижая общую периферическую резистентность. Во время изучения влияния тамсулозина клинически значимого снижения артериального давления не наблюдалось.
Фармакокинетика.
Биоэквивалентность была отдельно продемонстрирована между введением комбинации дутастерид-тамсулозина и одновременным введением доз Дутасттерида и Тамсулозина.
Изучение биоэквивалентности доз одного времени проводилось как натощак, так и после еды. По сравнению с пустым желудком снижение максимальной концентрации ( макс ) на 30 % в комбинации дутаастерид-тамсулозина наблюдалось в случае пустого желудка. Пища не влияла на область под фармакокинетической кривой «время концентрации» (AUC) Tamsulosin.
Поглощение
Дутастерид
После перорального введения одной дозы 0,5 мг дутастерида время достижения максимальной концентрации в сыворотке составило 1-3 часа. Абсолютная биодоступность составляла приблизительно 60 %. Потребление пищи не повлияло на биодоступность Дутастерида.
Тамсулозин
Тамсулозин поглощается из кишечника и почти полностью биодоступен. Как скорость, так и степень всасываемого тамсулозина уменьшаются, если он принимается в течение 30 минут после еды. Единообразие поглощения обеспечивается применением лекарственного продукта Dutaphos в то же время после употребления того же типа. Концентрация тамсулозина в плазме крови является пропорциональной дозой.
После приема одной дозы тамсулозина после еды C, максимум , достигнут около 6 часов. Концентрация равновесия достигается на 5 -й день множественного введения. Средняя концентрация равновесия у пациентов примерно на две трети выше концентрации после единого введения тамсулозина. Хотя это явление наблюдалось у пожилых пациентов, можно ожидать того же результата у молодых пациентов.
Распределение
Дутастерид
Dutastteride имеет большой объем распределения (300-500 л) и высокое связывание с белками плазмы крови (> 99,5 %). После ежедневного введения доз концентрация дутастерида в сыворотке достигает 65 % концентрации равновесия через 1 месяц и приблизительно 90 % - через 3 месяца.
Концентрация равновесия в сыворотке (C SS ), которая составляет приблизительно 40 нг/мл, достигается через 6 месяцев введения 0,5 мг в день. Средняя сыворотка дутастерида от сыворотки в семенную жидкость составляет 11,5 %.
Тамсулозин
У мужчин тамсулозин связывается с белками плазмы крови примерно на 99 %. Объем распределения невелик (приблизительно 0,21/кг).
Метаболизм
Дутастерид
Дутастерид активно метаболизируется in vivo. В in vitro дутастерид метаболизируется цитохромом P450 3A4 и 3A5, образуя три моногидроксилированных метаболита и один дигидроцилярный метаболит.
После перорального введения дутаастерида в дозе 0,5 мг в день до достижения равновесной концентрации не будет достигнута 1,0–15,4 % (среднее значение - 5,4 %) от введенной дозы дутаастерида в неповоротке к фекалиям. Остальное выделяется в кале в виде 4 основных метаболитов, содержащих 39 %, 21 %, 7 % и 7 % каждого из лекарств, связанных с лекарственным продуктом, и 6 незначительных метаболитов (менее 5 % каждый). Только небольшое количество неизменного дутастерида (менее 0,1 % дозы) были обнаружены в моче человека.
Тамсулозин
Биоконверсия анантиомера гидрохлорида тамсулозина [r (-) изомер] в S (+) изомере не встречается у людей. Гидрохлорид тамсулозина активно метаболизируется ферментами цитохрома P450 в печени, и менее 10 % дозы выпускается в неизменную мочу. Но фармакокинетический профиль метаболитов у людей не установлен. Результаты исследований in vitro показывают, что метаболизм тамсулозина включает ферменты CYP3A4 и CYP2D6, а также небольшое вовлечение других изоферментов CYP.
Ингибирование ферментной активности, участвующего в метаболизме печени, может привести к увеличению действия тамсулозина. Перед удалением мочи гидрохлорид тамсулозина подвергается широкому связыванию глюкуронидом или сульфатом.
Размножение
Дутастерид
Удаление дутастерида зависит от дозы, и этот процесс следует описать как таковой, который происходит в двух параллельных путях: один насыщен клинически значимыми концентрациями, а другой - ненасыщенным. При низких концентрациях в сыворотке (менее 3 нг/мл) дутаастерид быстро выделяется как в зависимости от концентрации, так и независимо от концентрации. При использовании одного времени доз 5 мг или меньших доз были обнаружены признаки быстрого клиренса, и была установлена половина жизни, которая длится от 3 до 9 дней.
При терапевтических концентрациях после повторного введения 0,5 мг в день доминирует медленнее, линейный выход, а половина жизни составляет приблизительно 3-5 недель.
Тамсулозин
Тамсулозин и его метаболиты выделяются в основном с мочой, в которой приблизительно 9 % дозы в форме неизменного активного вещества.
После внутривенного или перорального введения в дозировке с немедленным высвобождением половина жизни тамсулозина, содержащейся в плазме крови от 5 до 7 часов. Из -за фармакокинетики, регулируемой скоростью поглощения в случае тамсулозина в капсулах с модифицированным высвобождением, истинная половина жизни тамсулозина, взятая после еды, составляет приблизительно 10 часов и при равновесной концентрации у пациентов - около 13 часов.
Пожилые пациенты
Дутастерид
Фармакокинетика Дутастерида была оценена у 36 здоровых добровольцев в возрасте от 24 до 87 лет после введения одной дозы 5 мг. Не было никакой существенной зависимости от влияния датасттерида на возраст пациента, но половина жизни была короче у мужчин в возрасте до 50 лет. Во время полураспада не было статистических различий, когда сравнивали группу 50-69-летних с группой в возрасте 70 лет.
Тамсулозин
Крестное исследование общего эффекта гидрохлорида тамсулозина (AUC) и полужицы указывает на то, что фармакокинетическое действие гидрохлорида тамсулозина может быть немного дольше у пожилых пациентов, чем молодые здоровые мужские добровольцы. Собственный клиренс не зависит от тамсулеза гидрохлорида до α-1-кислотного гликопротеина, но снижается с возрастом пациента, что приводит к общему действию на 40 % (AUC) у пациентов в возрасте 55-75 лет по сравнению с пациентами у пациентов. 20–32 года.
Почечная недостаточность
Дутастерид
Влияние почечной недостаточности на фармакокинетику Дутасттерида не было изучено. Но в моче человека менее 0,1 % дозы дутастерида составляет 0,5 мг в концентрации равновесия, поэтому не следует ожидать клинически значимого увеличения концентрации в плазме в крови у пациентов с почечной недостаточностью (см. Раздел «метод использования и доза»).
Тамсулозин
Фармакокинетика тамсулеза гидрохлорида сравнивалась у 6 пациентов с почечной недостаточностью от слабой до умеренной (30 ≤ cl cr <70 мл/мин/1,73 м 2 ) или от умеренной до тяжелой (10 ≤ cl cr <30 мл/л, 73 М) 2 ) Степень и в 6 изучены с нормальным клиренсом (Cl Cr <90 мл/мин/1,73 м 2 ). В то время как в общей концентрации гидрохлорида тамсулозина в плазме крови произошло изменение в результате переменного связывания с α-1-ацированным гликопротеином, концентрация не связанного (активного) гидрохлорида тамсулозина, а также его собственное разрешение остается относительно стабильной тамсулозин Полем Следовательно, пациенты с почечной недостаточностью не нуждаются в коррекции дозы гидрохлорида тамсулозина в капсулах. Однако пациенты с терминальной почечной недостаточностью (Cl Cr <10 мл/мин/1,73 м 2 ) не были исследованы.
Отказ печени
Дутастерид
Влияние печеночной недостаточности на фармакокинетику Дутастерида не было изучено (см. Раздел «Противопоказания»). Поскольку Дутастерид выводится в основном метаболизмом, ожидается, что уровень плазмы крови этих пациентов будет повышен, а половина жизни длиннее (см. Разделы «Особенности использования» и «метод использования и доза»).
Тамсулозин
Фармакокинетика тамсулеза гидрохлорида сравнивалась у 8 пациентов с умеренной нарушением функции печени (классификация ребенка - PU: степени A и B) и у 8, изученных с нормальной функцией печени. При изменении в общей концентрации гидрохлорида тамсулозина в плазме крови наблюдался в результате вариабельного связывания с α-1-кислотным гликопротеином, концентрация не связанного (активного) гидрохлорида тамсулозина не имела существенного клиренса не связанного с гидрохлоридом тамсулозина. Следовательно, пациенты с умеренной нарушением функции печени не требуют коррекции дозы гидрохлорида тамсулозина. Эффект гидрохлорида тамсулозина не изучался у пациентов с тяжелой функцией печени.
Безопасность и клинические исследования
Сердечная недостаточность
В 4-летнем клиническом исследовании использование датасттерида в сочетании с тамсулозином для лечения доброкачественной гиперплазии предстательной железы у 4844 мужчин (боевое исследование) частота сердечной недостаточности (коллективная концепция) в группе комбинированной терапии была выше нож в любом Группа монотерапии с дутастеридом (4/1623, 0,2 %) или тамсулозином (10/1611, 0,6 %).
В отдельном 4-летнем клиническом сравнительном исследовании плацебо с химическим профилактикой дутастерида с участием 8231 человека в возрасте от 50 до 75 лет с предварительными негативными данными биопсии при раке предстательной железы и PSA уровня выхода между 2,5 нг/мл и 10,0 нг/. MLG/мл мужчин в возрасте от 50 до 60 лет или 3 нг/мл и 10,0 нг/мл у мужчин в возрасте 60 лет (сокращение исследования) обнаружили, что частота сердечной недостаточности у пациентов, получающих дутаастерид 0,5 мг 1 время в день (30/4105, 0,7 %), было выше, чем у пациентов, получавших плацебо (16/4126, 0,4 %). Ретроспективный анализ этого исследования показал более высокую частоту сердечных сокращений у пациентов, получавших дутаастерид и α-блокатор одновременно (12/1152, 1,0 %) по сравнению с пациентами, получавшими дутаастерид без α-блокатора (18/2953, 0,6 %), плацебо и плацебо и плацебо, плацебо и плацебо, плацебо и плацебо. α-блокатор (1/1399, <0,1 %) или плацебо без α-блокатора (15/2727, 0,6 %). Не было причинно-следственной связи между использованием датасттерида (в качестве монотерапии или в сочетании с α-блокаторами) и возникновением сердечной недостаточности (см. Раздел «Особенности использования»).
Рак предстательной железы и низкоодифференцированные опухоли
В 4-летнем исследовании, в котором изучалось действие Дутастерида по сравнению с плацебо, 8231 человек в возрасте от 50 до 75 лет с предварительными негативными данными о раке предстательной железы и начальной PSA между 2,5 нг/ мл до 10,0 нг/ мл у мужчин в возрасте 50 лет до 50 до 50 лет до 50 лет до 50 лет. 60 лет или 3 нг/мл и 10,0 нг/мл у мужчин в возрасте 60 лет (сокращение исследования) 6706 пациентов имели биопсию иглы предстательной железы (обязательную по первичному протоколу), данные которых использовались для анализа шкалы глизеонов. Исследование выявило 1517 пациентов с диагнозом рак предстательной железы. Большинство опухолей простаты (70 %), обнаруженные с помощью биопсии в обеих группах лечения, имели высокий уровень дифференцировки (5-6 точек по шкале Глитсона).
Группа Дутастерида зарегистрировала более высокую частоту (n = 29, 0,9 %) низкого дифференцированного рака предстательной железы (8-10 баллов по шкале Глитсона) по сравнению с группой плацебо (n = 19, 0,6 %) (P = 0,15). За первые 2 года исследования число пациентов с раком простаты с 8-10 баллов по шкале Глитсона было таким же в группе Dutastteride (n = 17, 0,5 %) и в группе плацебо (n = 18, 0,5 %). В течение 3-4 лет изучение большего количества случаев рака предстательной железы с 8-10 баллов по шкале Gleeseon было диагностировано в группе Dutastteride (n = 12, 0,5 %) по сравнению с группой плацебо (n = 1, <0 , <0, <0, <0, <0, <0 1 %) (P = 0,0035). Не существует данных о влиянии на риск рака простаты у мужчин, которые взяли Дутастерид более 4 лет. Процент пациентов с диагнозом рак предстательной железы с показателем 8-10 пунктов по шкале Gleecene был стойким в разные периоды исследования (1-2 года, 3-4 года) в группе Dutastteride (0,5 % в каждом периоде времени ), в то время как в группе плацебо процент пациентов с низко дифференцированным раком предстательной железы (8-10 баллов по шкале Глитсона) был ниже за 3-4-й лет, чем в 1-2 года (<0,1 % и 0, 0, 0, 0, 0, 0, чем в 1-2 годах (<0,1 % и 0, 0 5 % соответственно) (см. Раздел «Функции приложения»). Не было никакой разницы в частоте рака простаты с 7-10 точками по шкале Глитсона (P = 0,81).
В 4-летнем клиническом испытании лечение доброкачественной гиперплазии предстательной железы (COARD), где первичный протокол не обеспечивал обязательную биопсию, и все диагнозы рака предстательной железы были установлены для биопсии в соответствии с показаниями, частота рака простаты с баллом была 0,5 % (n = 8) в группе Dutastteride, 0,7 % (n = 11) - в группе тамсулозина и 0,3 % (n = 5) в группе комбинированной терапии.
Связь между использованием датасттерида и возникновением низкого дифференцированного рака предстательной железы остается неизвестной.
Рак молочной железы у мужчин
Два эпидемиологических исследования, контролируемых случаями, одно из которых проводится в Соединенных Штатах (n = 339 случаев рака молочной железы и n = 6780 в контрольной группе) и другого в Великобритании (n = 398 случаев рака молочной железы и n = 3930 В контроле группы) В базах данных здравоохранения не было увеличения риска рака молочной железы у мужчин при использовании ингибиторов 5α-редуктазы. Результаты первого исследования не выявили положительную связь с раком молочной железы (относительный риск для «1 года использования до диагноза рака молочной железы по сравнению с <1 год использования: 0,70: 95 % ДИ 0,34, 1,45). Второе исследование оценивает относительный риск рака молочной железы, связанного с использованием ингибиторов 5α-редуктазы по сравнению с этим в отсутствие использования, составило 1,08: 95 % ДИ 0,62, 1,87.
Причинная связь между случаями рака молочной железы у мужчин и долгосрочным использованием дутастерида не была установлена.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение умеренных и тяжелых симптомов доброкачественной гиперплазии предстательной железы.
Зменшення ризику виникнення гострої затримки сечі та необхідності хірургічного втручання у пацієнтів з помірними та тяжкими симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
Протипоказання.
Дутафорс не застосовують для лікування жінок і дітей (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Дутафорс протипоказаний хворим з підвищеною чутливістю до дутастериду, інших інгібіторів 5a-редуктази, тамсулозину (включаючи тамсулозиніндукований ангіоневротичний набряк), інших компонентів препарату або до сої та арахісу.
Дутафорс протипоказаний хворим, які мають в анамнезі ортостатичну артеріальну гіпотензію.
Дутафорс протипоказаний хворим з тяжкою печінковою недостатністю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження взаємодії комбінованого препарату з іншими лікарськими засобами не проводилися. Далі подано наявну інформацію про окремі компоненти лікарського засобу. Дутастерид
Для ознайомлення з інформацією про зниження рівня простат-специфічного антигену (PSA) в сироватці крові під час лікування дутастеридом та з рекомендаціями щодо виявлення раку передміхурової залози див. розділ «Особливості застосування».
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику дутастериду
Застосування разом з інгібіторами CYP3A4 та/або P-глікопротеїну
Дутастерид виводиться переважно шляхом метаболізму. Дослідження in vitro показують, що каталізаторами метаболізму є CYP3A4 і CYP3A5. Офіційні дослідження взаємодії з активними інгібіторами CYP3A4 не проводилися. Проте в дослідженні популяційної фармакокінетики концентрації дутастериду в сироватці крові були в середньому в 1,6–1,8 раза вищими у невеликої кількості тих пацієнтів, які одночасно лікувалися верапамілом або дилтіаземом (помірні інгібітори CYP3A4 та інгібітори P-глікопротеїну), ніж у інших пацієнтів.
При довгостроковому застосуванні комбінації дутастериду з лікарськими засобами, які є сильнодіючими інгібіторами ферменту CYP3A4 (наприклад, ритонавір, індинавір, нефазодон, ітраконазол, кетоконазол, які вводили перорально), концентрація дутастериду в сироватці крові може підвищуватися. Подальше інгібування 5α-редуктази при підсиленій дії дутастериду є малоймовірним. Але можливе зменшення частоти введення доз дутастериду у разі розвитку побічних ефектів. У разі пригнічення активності ферменту довгий період напіввиведення може стати ще довшим і супутня терапія може у такому випадку тривати понад 6 місяців до того, як буде досягнуто нової рівноважної концентрації.
Застосування 12 г холестираміну через 1 годину після застосування одноразової дози 5 мг дутастериду не впливало на фармакокінетику дутастериду.
Вплив дутастериду на фармакокінетику інших лікарських засобів
У невеликому дослідженні (n=24) тривалістю у два тижні за участю здорових чоловіків-добровольців дутастерид (0,5 мг на добу) не впливав на фармакокінетику тамсулозину або теразозину. У цьому дослідженні також не було виявлено ознак фармакодинамічної взаємодії.
Дутастерид не впливає на фармакокінетику варфарину або дигоксину. Це вказує на те, що дутастерид не інгібує/не індукує активність ферменту CYP2C9 або Р-глікопротеїну- переносника. Дані досліджень взаємодії in vitro вказують на те, що дутастерид не інгібує ферменти CYP1A2, CYP2D6, CYP2C9, CYP2CI9 або CYP3A4.
Тамсулозин
Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду з лікарськими засобами, які можуть знижувати артеріальний тиск, у тому числі разом зі знеболювальними лікарськими засобами, інгібіторами 5-фосфодіестерази та іншими α-1-адреноблокаторами може теоретично призводити до посиленої гіпотензивної дії. Тому Дутафорс не слід застосовувати у комбінації з іншими α-l-адреноблокаторами.
Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду та кетоконазолу (сильного інгібітора CYP3A4) збільшує С max та AUC тамсулозину гідрохлориду у 2,2 та 2,8 раза відповідно.
Сумісне застосування тамсулозину гідрохлориду та пароксетину (сильного інгібітора CYP2D6) збільшує С max та AUC тамсулозину гідрохлориду у 1,3 та 1,6 раза відповідно. Аналогічне збільшення очікується у пацієнтів зі слабким метаболізмом CYP2D6 порівняно з такими з інтенсивним метаболізмом при сумісному застосуванні зі сильними інгібіторами CYP3A4.
Ефект сумісного застосування обох інгібіторів CYP3A4 та інгібіторів CYP2D6 з тамсулозином клінічно не досліджувався, однак потенційно може суттєво збільшуватися концентрація тамсулозину (див. розділ «Особливості застосування»).
Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду (0,4 мг) і циметидину (400 мг кожні 6 годин протягом 6 днів) призводило до зниження кліренсу (26 %) і збільшення AUC (44 %) тамсулозину гідрохлориду. Лікарський засіб Дутафорс слід з обережністю застосовувати у комбінації з циметидином.
Вичерпне дослідження взаємодії тамсулозину гідрохлориду і варфарину не проводилося. Результати обмежених досліджень in vitro та in vivo є недостатніми. З обережністю слід проводити одночасне лікування варфарином і тамсулозину гідрохлоридом.
Ніякої взаємодії не спостерігалося, коли тамсулозину гідрохлорид вводили одночасно з атенололом або еналаприлом, або ніфедипіном, або теофіліном. Одночасне застосування фуросеміду призводить до зниження рівня тамсулозину в сироватці крові, але, оскільки ці рівні залишаються у межах нормального діапазону, корекція дози не потрібна.
В умовах in vitro ні діазепам, ні пропранолол, ні трихлорметіазид, ні хлормадинон, ні амітриптилін, ні диклофенак, ні глібенкламід, ні симвастатин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини. Тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду і хлормадинону.
Ніякої взаємодії на рівні печінкового метаболізму не спостерігалося під час досліджень in vitro з мікросомальними фракціями печінки (показовою є система пов'язаних із цитохромом Р450 ферментів, що метаболізують лікарські засоби) із застосуванням амітриптиліну, сальбутамолу і глібенкламіду. Проте диклофенак може підвищувати швидкість виведення тамсулозину.
Особливості застосування.
Комбіновану терапію призначають після ретельного аналізу співвідношення користь/ризик у зв'язку з потенційним збільшенням ризику побічних реакцій (включаючи серцеву недостатність) та вивчення варіантів альтернативного лікування, включаючи монотерапію.
Побічні реакції з боку серцево-судинної системи
За даними двох 4-річних клінічних досліджень, частота виникнення серцевої недостатності (комбінований термін для всіх повідомлень, головним чином серцевої недостатності та застійної серцевої недостатності) була вищою у осіб, які лікувалися комбінацією дутастериду з α-блокатором, головним чином тамсулозином, порівняно з особами, які не лікувалися такою комбінацією. Частота серцевої недостатності була низькою (≤1 %) та варіабельною у межах цих досліджень. Диспропорції у частоті виникнення серцево-судинних побічних явищ немає у жодному з досліджень. Причинного взаємозв'язку між застосуванням дутастериду (окремо або у комбінації з α-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Проведено метааналіз 12 рандомізованих, плацебо- або порівняльних контрольованих клінічних досліджень (n=18802), у якому оцінювали ризик розвитку побічних реакцій з боку
серцево-судинної системи при застосуванні дутастериду (порівняно з контрольною групою). Не було встановлено стійкого статистично значущого збільшення ризику серцевої недостатності (RR 1,05; 95 % ДІ 0,71, 1,57), гострого інфаркту міокарда (RR 1,00; 95 % ДІ 0,77, 1,30) або інсульту (RR 1,20; 95 % ДІ 0,88, 1,64).
Рак передміхурової залози та пухлини високого ступеня градації за Глісоном (низько-диференційовані)
У процесі 4-річного клінічного дослідження за участю > 8000 чоловіків віком від 50 до 75 років з попередньою негативною біопсією на рак передміхурової залози та фоновим рівнем PSA між 2,5 нг/мл та 10,0 нг/мл (дослідження REDUCE) у 1517 чоловіків було діагностовано рак передміхурової залози. Відзначалась вища частота виникнення раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона у групі дутастериду (n=29, 0,9 %) порівняно з групою плацебо (n=19, 0,6 %). Причинного взаємозв'язку між застосуванням дутастериду та виникненням низькодиференційованого раку передміхурової залози встановлено не було. Клінічна значущість цифрового дисбалансу не встановлена.
Чоловіки, які застосовують Дутафорс, мають регулярно проходити обстеження щодо визначення ризику розвитку раку передміхурової залози, включаючи тест на простат-специфічний антиген.
У додатковому послідовному 2-річному спостереженні оригінальних пацієнтів при застосуванні дутастериду з метою хімічної профілактики (дослідження REDUCE) була встановлена низька частота нових випадків раку передміхурової залози (група дутастериду [n=14, 1,2 %]) та група плацебо [n=7, 0,7 %]) з відсутністю нових ідентифікованих випадків раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона.
Довготривале послідовне (до 18 років) спостереження пацієнтів із клінічного дослідження із застосуванням іншого інгібітора 5α-редуктази (фінастериду) з метою хімічної профілактики не показало статистично значущої різниці між групами фінастериду та плацебо у показниках загального виживання (HR1,02, 95 % ДІ 0,97–1,08) або виживання після діагностування раку передміхурової залози (HR1,01, 95 % ДІ 0,85–1,20).
Вплив на простат-специфічний антиген (PSA)
Концентрація простат-специфічного антигену передміхурової залози (PSA) є важливим компонентом скринінгового процесу для виявлення раку передміхурової залози. Дутастерид здатний знижувати рівень сироваткового простат-специфічного антигену у хворих приблизно на 50 % через 6 місяців лікування.
Пацієнти, які приймають Дутафорс, повинні мати новий вихідний рівень PSA , встановлений через 6 місяців після лікування цим препаратом. Надалі цей рівень рекомендується перевіряти регулярно. Будь-яке підтверджене збільшення рівня PSA від найнижчого рівня під час застосування лікарського засобу Дутафорс може бути свідченням наявності раку передміхурової залози або недотримання режиму лікування Дутафорсом і потребує ретельного вивчення, навіть якщо показники PSA знаходяться у межах норми у чоловіків, які не лікувались інгібіторами 5α-редуктази. При інтерпретації показників PSA у хворих, які лікуються Дутафорсом, слід зважати на попередні показники PSA для порівняння.
Застосування лікарського засобу Дутафорс не впливає на використання рівня простат-специфічного антигену для діагностики раку передміхурової залози після встановлення його нового вихідного рівня.
Загальний рівень сироваткового простат-специфічного антигену повертається до вихідного рівня протягом 6 місяців після припинення лікування.
Співвідношення ж вільного простат-специфічного антигену і загального його рівня залишається сталим навіть під час застосування лікарського засобу Дутафорс. Якщо для визначення раку передміхурової залози лікар вирішить використати відсотковий показник вільного простат-специфічного антигену у хворого, який застосовує лікарський засіб Дутафорс, ніякого корегування показника вільного простат-специфічного антигену проводити не потрібно.
Перед початком курсу лікування Дутафорсом та періодично під час лікування пацієнтам із доброякісною гіперплазією передміхурової залози слід робити пальцеве ректальне обстеження, а також використовувати інші методи виявлення раку передміхурової залози.
Ниркова недостатність
Лікування хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <10 мл/хв) потрібно проводити з обережністю, оскільки фармакокінетика дутастериду у таких хворих не вивчалась.
Артеріальна гіпотензія
Подібно до інших α1-адреноблокаторів, ортостатична гіпотензія може виникнути у пацієнтів, які лікувалися тамсулозином, і у рідкісних випадках може призвести до синкопе.
При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнтів, які розпочали лікування Дутафорсом, слід перевести у положення сидячи або лежачи, поки симптоми не минуть.
Необхідно дотримуватись обережності при сумісному застосуванні α-адреноблокаторів, включаючи тамсулозин, та інгібіторів 5-фосфодіестерази. α-адреноблокатори та інгібітори 5-фосфодіестерази є вазодилататорами та можуть знижувати артеріальний тиск. Сумісне застосування цих двох класів лікарських засобів може потенційно спричинити симптоматичну артеріальну гіпотензію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Інтраопераційний синдром атонічної райдужки
Під час операції з приводу катаракти та глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше отримували тамсулозин, був відзначений інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР, варіант синдрому вузької зіниці). Інтраопераційний синдром атонічної райдужки може призвести до збільшення ризику очних ускладнень під час або після операції. Тому застосування лікарського засобу Дутафорс не рекомендується пацієнтам, яким заплановано операцію з приводу катаракти.
Під час передопераційного обстеження хірург-офтальмолог і його бригада мають з'ясувати, чи призначали пацієнтові раніше або тепер Дутафорс. Це дасть змогу передбачити можливу появу інтраопераційного синдрому атонічної райдужки під час операції.
Отримано поодинокі повідомлення про позитивний ефект відміни тамсулозину за 1–2 тижні до операції з приводу катаракти та глаукоми, однак переваги та строки припинення лікування до операції з приводу катаракти та глаукоми не встановлені.
Негерметичні капсули
Дутастерид абсорбується через шкіру, тому жінки та діти мають уникати контакту з негерметичними капсулами. Якщо рідина з капсули потрапила на шкіру, її слід негайно змити водою з милом.
Інгібітори СYP3A4 та CYP2D6
Сумісне застосування тамсулозину гідрохлориду зі сильними інгібіторами СYP3A4 (наприклад, із кетоконазолом) або – у меншій мірі – зі сильними інгібіторами CYP2D6 (наприклад, із пароксетином) може збільшувати концентрацію тамсулозину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Тому не рекомендується застосовувати тамсулозин пацієнтам, які лікуються сильними інгібіторами СYP3A4, та рекомендовано з обережністю застосовувати тамсулозин пацієнтам, які лікуються помірними інгібіторами СYP3A4 (наприклад, еритроміцином), сильними або помірними інгібіторами CYP2D6, комбінацією обох СYP3A4 та CYP2D6 інгібіторів або пацієнтам зі слабким метаболізмом CYP2D6.
Печінкова недостатність
Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчався. Через активний метаболізм дутастериду та 3–5-тижневий період його напіввиведення лікування дутастеридом хворих з легкою або помірною печінковою недостатністю слід проводити з обережністю (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).
Допоміжні речовини
Лікарський засіб містить барвник жовтий «сонячний захід» (E 110), що може спричинити алергічні реакції.
Даний лікарський засіб містить лецитин, отриманий зі соєвої олії. У разі встановлення алергії на арахіс або сою не застосовувати даний лікарський засіб (див. розділ «Протипоказання»).
Рак грудної залози у чоловіків
Повідомлялося про рідкісні випадки раку грудної залози у чоловіків під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий період. При цьому епідеміологічні дослідження вказують на відсутність підвищення ризику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Лікарі повинні попередити своїх пацієнтів про необхідність негайно повідомляти про будь-які зміни у тканині грудної залози, наприклад про виділення із соска або припухлість.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Дутафорс протипоказаний для лікування жінок. Дослідження з вивчення впливу лікарського засобу на вагітність, лактацію та фертильність не проводили. Далі надається інформація про застосування кожного компонента окремо.
Фертильність
Дутастерид впливає на характеристики еякуляту (зменшення кількості сперматозоїдів, об'єму еякуляту та рухомості сперматозоїдів). Не виключений ризик зниження чоловічої фертильності.
Оцінка впливу тамсулозину гідрохлориду на кількість або функцію сперматозоїдів не проводилася.
Вагітність
Як і інші інгібітори 5α-редуктази, дутастерид перешкоджає перетворенню тестостерону у дигідротестостерон, що може гальмувати розвиток зовнішніх статевих органів у плода чоловічої статі. Незначну кількість дутастериду було виявлено в еякуляті при проведенні дослідження. Невідомо, чи впливає дутастерид, що потрапив до організму жінки зі сім'ям чоловіка, який лікується Дутафорсом, на плід чоловічої статі.
Як і у разі застосування інших інгібіторів 5α-редуктази, рекомендується користуватись презервативом під час статевого акту, якщо жінка вагітна, а чоловік застосовує лікарський засіб Дутафорс, з метою запобігання потраплянню сім'я до організму жінки.
Немає доказів того, що введення тамсулозину гідрохлориду вагітним самкам щурів та кролів у дозах, що перевищують терапевтичні, негативно впливає на плід.
Період годування груддю
Невідомо, чи проникають дутастерид та тамсулозин у грудне молоко жінки.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дослідження з вивчення впливу лікарського засобу Дутафорс на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводилися. Однак пацієнтів потрібно проінформувати про можливе виникнення симптомів, пов'язаних з ортостатичною артеріальною гіпотензією, зокрема про запаморочення, при застосуванні Дутафорсу.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі (включаючи хворих літнього віку)
Рекомендована доза Дутафорсу – 1 капсула (0,5 мг/0,4 мг) на добу. Препарат приймають перорально через 30 хвилин після споживання їжі в один і той же час. Капсулу слід ковтати цілою, не відкривати та не розжовувати, оскільки при контакті із вмістом капсули можливе подразнення слизової оболонки рота та глотки.
Дутафорс можна застосовувати для заміщення комбінованої терапії дутастеридом та тамсулозину гідрохлоридом з метою полегшення лікування.
Заміна Дутафорсом дутастериду або тамсулозину гідрохлориду при монотерапії можлива, якщо це клінічно обґрунтовано.
Ниркова недостатність
Фармакокінетика препарату у хворих з нирковою недостатністю не вивчалась. Змінювати дозу препарату для лікування таких хворих не потрібно (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).
Печінкова недостатність
Фармакокінетика препарату у хворих з печінковою недостатністю не вивчалась, тому препарат слід з обережністю застосовувати при легкій та помірній печінковій недостатності (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»). Хворим з тяжкою печінковою недостатністю препарат протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).
Діти.
Застосування протипоказано дітям віком до 18 років.
Передозування.
Даних про випадки передозування Дутафорсом немає. Далі надається інформація про застосування кожного компонента окремо.
Дутастерид
За даними клінічних досліджень, у добровольців разові дози дутастериду до 40 мг на добу (у 80 разів вищі за терапевтичні) протягом 7 днів не викликали занепокоєнь щодо безпеки їх застосування. Під час клінічних досліджень застосовували дози дутастериду по 5 мг на добу протягом 6 місяців без появи додаткових побічних реакцій порівняно із застосуванням дутастериду у дозі 0,5 мг на добу.
Специфічного антидоту немає, тому у разі можливого передозування проводять симптоматичну та підтримувальну терапію.
Тамсулозин
Надходили повідомлення щодо гострого передозування тамсулозину гідрохлоридом у дозі 5 мг, в результаті якого спостерігалась гостра артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск 70 мм/Hg), блювання та діарея, які лікували інфузією рідини, після чого пацієнт відчув полегшення у той самий день. У разі гострої артеріальної гіпотензії, яка виникає після передозування тамсулозину гідрохлоридом, слід забезпечити підтримку діяльності серцево-судинної системи. Пацієнту в такому стані слід прийняти горизонтальне положення, щоб відновити артеріальний тиск і нормалізувати частоту серцевих скорочень. Якщо це не допоможе, необхідно призначити плазмозамінники, а у разі необхідності – судинозвужувальні засоби. Потрібно стежити за функцією нирок і проводити загальнопідтримувальну терапію. Діаліз може виявитися неефективним, оскільки тамсулозину гідрохлорид майже повністю зв'язується з білками плазми крові.
При передозуванні, щоб запобігти абсорбції, у пацієнта необхідно викликати блювання. Якщо прийнято великі дози препарату, необхідно провести промивання шлунка, дати активоване вугілля та проносне, наприклад сульфат натрію.
Побічні реакції.
Інформацію про побічні реакції кожного компонента окремо (дутастерид та тамсулозин) також наведено нижче. Не про всі побічні реакції, що відмічали при застосуванні кожного компонента окремо, повідомляли при застосуванні комбінації дутастерид+тамсулозин, тому інформацію про побічні реакції при застосуванні окремих компонентів Дутафорсу також включено в дану інструкцію.
За даними 4-річного дослідження CombAT, відсоток побічних реакцій, визначених дослідниками протягом першого, другого, третього та четвертого років лікування, змінювався: відповідно 22 %, 6 %, 4 % та 2 % при комбінованій терапії дутастерид + тамсулозин; 15 %, 6 %, 3 % та 2 % при монотерапії дутастеридом; 13 %, 5 %, 2 %, та 2 % при монотерапії тамсулозином. Вищий відсоток побічних реакцій у групі, яка отримувала комбіновану терапію, протягом першого року лікування зумовлений вищими показниками репродуктивних порушень, а саме: порушення еякуляції, які спостерігались у групі.
Побічні реакції, що виникали з частотою ≥1 % протягом першого року застосування, за даними дослідницьких аналізів CombAT, REDUCE, а також клінічних досліджень монотерапій компонентами Дутафорсу, наведені в таблиці.
Інформація щодо побічних реакцій тамсулозину базується на даних, що доступні на відповідних медичних ресурсах. Частота їх виникнення може зростати при одночасному застосуванні дутастериду та тамсулозину.
Частота виникнення побічних реакцій, виявлених у клінічних дослідженнях: часто (≥1/100 ̶ <1/10), нечасто (≥1/1000 ̶ <1/100), рідко (≥1/10000 ̶ <1/1000), дуже рідко (<1/10000). Побічні реакції, класифіковані за класами систем органів, представлено у порядку зниження їх ступеня тяжкості.
Клас системи органів | Побічні реакції | Дутастерид + тамсулозин а | Дутастерид | Тамсулозин c |
З боку нервової системи | непритомність | - | - | рідко |
запаморочення | часто | - | часто | |
головная боль | - | - | нечасто | |
З боку серця | серцева недостатність (збірне поняття 1 ) | нечасто | нечасто d | - |
посилене серцебиття | - | - | нечасто | |
З боку судинної системи | постуральна гіпотензія | - | - | нечасто |
З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння | риніт | - | - | нечасто |
З боку шлунково-кишкового тракту | запор | - | - | нечасто |
діарея | - | - | нечасто | |
нудота | - | - | нечасто | |
блювання | - | - | нечасто | |
З боку шкіри та підшкірних тканин | ангіоневротичний набряк | - | - | рідко |
синдром Стівенса – Джонсона | - | - | дуже рідко | |
кропив'янка | - | - | нечасто | |
висипання | - | - | нечасто | |
свербіж | - | - | нечасто | |
З боку репродуктив-ної системи і грудних залоз | пріапізм | - | - | дуже рідко |
імпотенція 3 | часто | часто b | - | |
порушення 3 (зниження) лібідо | часто | часто b | - | |
порушення 3^ еякуляції | часто | часто b | часто | |
захворювання грудних залоз 2 | часто | часто b | - | |
Загальні розлади | астенія | - | - | нечасто |
a Дутастерид + тамсулозин: у дослідженні CombAT частота цих побічних реакцій знижується з кожним наступним роком з 1-го до 4-го.
b З досліджень монотерапії доброякісної гіперплазії передміхурової залози дутастеридом.
с З основної інформації з безпеки тамсулозину для країн ЕС.
d Дослідження REDUCE.
1 Збірне поняття «серцева недостатність» включає застійну серцеву недостатність, серцеву недостатність, недостатність лівого шлуночка, гостру серцеву недостатність, кардіогенний шок, гостру недостатність лівого шлуночка, недостатність правого шлуночка, гостру недостатність правого шлуночка, недостатність шлуночка, кардіопульмональну недостатність, застійну кардіопатію.
2 Включаючи гіперестезію та збільшення грудних залоз.
3 Побічні реакції, пов'язані з порушенням сексуальної функції, асоціюються з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулозином). Ці побічні реакції можуть тривати після припинення лікування. Вплив дутастериду на їх тривалість невідома.
^ Включаючи зменшення об'єму сперми.
Дані постмаркетингових досліджень
У постмаркетинговому спостереженні побічні реакції фіксувалися зі спонтанних повідомлень, тому точна частота таких реакцій невідома.
Монотерапія дутастеридом
З боку імунної системи
Частота невідома: алергічні реакції, включаючи висипання, свербіж, кропив'янку, локалізований набряк та ангіоневротичний набряк.
З боку психіки
Частота невідома: депресія.
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Рідко: алопеція (головним чином, втрата волосся на тілі), гіпертрихоз.
З боку репродуктивної системи та грудних залоз
Частота невідома: тестикулярний біль та набряк.
Монотерапія тамсулозином
За даними постмаркетингового спостереження під час операції з приводу катаракти та глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше отримували α1-адреноблокатори, включаючи тамсулозин, був відзначений інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР, варіант синдрому вузької зіниці) (див. розділ «Особливості застосування»).
Під час післяреєстраційного застосування були додаткові повідомлення про випадки фібриляції передсердь, аритмії, тахікардії, диспное, носових кровотеч, порушень зору, в т. ч. у вигляді зниження його гостроти, мультиформної еритеми, ексфоліативного дерматиту та сухості слизової оболонки ротової порожнини, асоційовані із застосуванням тамсулозину.
Інші дані
У ході клінічного дослідження (дослідження REDUCE) у чоловіків, які лікувалися дутастеридом, відзначалась вища частота виникнення раку передміхурової залози (за шкалою Глісона – 8–10) порівняно з групою плацебо (див. розділи «Фармакологічні властивості» та «Особливості застосування»). Причинного зв'язку між застосуванням дутастериду та виникненням раку передміхурової залози високої градації за Глісоном встановлено не було.
За даними клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень були повідомлення про випадки раку грудної залози у чоловіків (див. розділ «Особливості застосування»).
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 6 капсул твердих у блістері, по 5 блістерів у пачці. По 9 капсул твердих у блістері, по 10 блістерів у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
САГ МАНУФАКТУРІНГ, С.Л.У., Іспанія/
SAG MANUFACTURING, SLU, Spain.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Крта. NI, Км 36, Сан Агустін де Гвадалікс, Мадрид, 28750, Іспанія/
Crta. NI, Km 36 San Agustín de Guadalix, Madrid, 28750, Spain
ДУТАСТЕРИД+ТАМСУЛОЗИН
Искать отдельно: ДУТАСТЕРИД, ТАМСУЛОЗИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
