КЛИВАС 10 табл. п/плен. оболочкой 10 мг блистер №10

Для медицинского использования лекарственного средства

Clivas 10.

(Clivas 10)

Clivas 20.

(Clivas 20)

Состав:

Активное вещество: растворяется;

1 таблетка содержит истощение кальция 10,4 мг (в восстановлении 10 мг) или 20,8 мг кальция (исчезающий в восстановлении 20 мг);

вспомогательные вещества: маннит (Е 421), croscarmelosis натрия, гидроксид магния, карбонат кальция, карбонат натрия безводный, диоксид кремния (коллоидная гидрофобным), диоксид кремния коллоидный вода, стеарат магния;

Смесь для нанесения пленочного покрытия: оксид железа красный (Е 172), оксид железа желтый (Е 172), оксид железа черный (Е 172), полиэтиленгликоль, поливиниловый спирт, тальк, диоксид титана (Е 171).

Лекарственная форма. Таблетки, покрытые оболочкой пленки.

Основные физико-химические свойства: таблетки круглой формы, с двумя трусами поверхностью, покрытые пленочной оболочкой розового цвета, с ранжированием.

Фармакотерапевтическая группа. Гиполипидемические. Ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы.

ATH код. С10А А07.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика. Projectatin является селективным конкурентным ингибитором ГМГ-КоА-редуктазы, фермента, превращающего 3-гидрокси-3-methylglutarlkoenzyma А на Mevalonon, предшественника холестерина. Основное место разубеждения является печень, где синтез холестерина (ХС) и катаболизм липопротеинов низкой плотности (LDL) является происходит.

В отговаривает увеличивает количество рецепторов ЛПНП на поверхности клеток печени, увеличивая захват и катаболизм LDLS, и подавляет синтез в печени LPDL, тем самым снижая общее количество частиц LPDL и ЛПНП.

В отговаривает снижает повышенные уровни холестерина-ЛПНП (CHFL), общего холестерина и триглицеридов (ТГ), повышает уровень уровней холестерина высокой плотности (XS-HDL). Это уменьшает количество аполипопротеина в (APO), HS-NILPL, СН-LPDLSH, ТГ-LPDL и увеличивает уровень аполипопротеина А-и (АРО-I), уменьшает соотношение HS-ЛПНП / HS-HDL, общ HS / HPLD и HS-NILPL / HS-ЛПВП и АРО-АРО-и коэффициент.

Терапевтический эффект проявляется в течение 1 недели после начала терапии с disapointing, через 2 недели, эффект эффекта достигает 90%, как это возможно. Максимальный эффект обычно достигается через 4 недели и продолжает продолжаться.

Клиническая эффективность.

Projectatin эффективен для взрослых пациентов с гиперхолестеринемией с или без hypertrigliceridemia, независимо от расы, пола или возраста, в том числе у пациентов с сахарным диабетом и семейной гиперхолестеринемии.

В 80% пациентов с hypercholesterolation из IIA и типа IIB (средний базовый уровень HS-LDLs составляет около 4,8 ммоль / л), на фоне приема препарата в дозе 10 мг, уровень XS-ЛПНП достигает значения <3 ммоль / л.

Аддитивный эффект наблюдается в комбинации с фенофибрат относительно содержания триглицеридов и никотиновой кислоты по отношению к содержанию HS-HDL.

Фармакокинетика.

Всасывание и распределение.

Максимальная концентрация в плазме в плазме достигается приблизительно через 5 часов после введения. Биодоступность составляет приблизительно 20%. Подвижная танки восхищается в печени. Объем его распределения составляет приблизительно 134 л. Почти 90% от разрыва связывается с белками плазмы, главным образом с альбумином.

Метаболизм.

Rostatin подвергается ограниченному метаболизму (приблизительно 10%). Исследование в пробирке метаболизма с использованием человеческих гепатоцитов показывают , что разубеждение является слабым субстратом для метаболизма на основе ферментов цитохрома Р450. Основное участие isoenment является CYP2C9, немного ниже, роль играют 2C19, 3A4 и 2D6. Основные обнаруженные метаболиты disapoints являются N-dysmethyl и лактоны метаболитов. N-дентикула-метаболит примерно на 50% менее активен, чем отговаривает, лактон метаболиты являются клинический неактивными. Более 90% активности циркулирующего ингибитора ГМГ-КоА-редуктазы счета для.

Разведение.

Примерно 90% от дозы монтажа выпускаются в неизмененном виде с калом. Другая часть выводится с мочой. Около 5% выводится с мочой в неизмененном виде. Период полураспада плазмы составляет приблизительно 19 часов. Период полураспада не изменяется с увеличением дозы. Средний клиренс составляет примерно 50 л / ч, в процессе печеночного захвата разрыва, мембрана конвейер OЕТ-C вовлечена, который играет важную роль в печеночной ликвидации разрыва.

Линейность.

Система экспозиции disapassion увеличивается пропорционально дозе. При приеме нескольких суточных доз фармакокинетические параметры не изменяются.

Особые группы пациентов.

Возраст и пол.

Там нет клинически значимого влияния возраста и пола на фармакокинетику обязательным у взрослых. Фармакокинетика вывиха у детей с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией была похожа на фармакокинетики у взрослых добровольцев.

Этнические группы.

Известно , что изучение фармакокинетики показало , что пациенты в монголоидной расы (японский, китайский, Филиппины, вьетнамцы и корейцы) среднее значение AUC и С _макс примерно в два раза выше , чем европейцев; В индейцах, медианное значение AUC и C _макс поднимаются примерно в 1,3 раза. Фармакокинетический анализ этнических групп не выявил клинически значимых различий в фармакокинетике среди представителей европейских и негроидной RAC.

У больных с почечной недостаточностью.

У пациентов с легкими или умеренными нарушениями функций почек, уровень концентрации разрыва и N-дентикула в плазме не изменяется значительно. У больных с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина <30 мл / мин), концентрация плазмы в плазме в 3 раза выше, а концентрация N-дентикуле в 9 раз выше, чем у здоровых добровольцев. Концентрация разрыва у пациентов, которые находятся в плазме при гемодиализе была примерно на 50% выше, чем у здоровых добровольцев.

У больных с печеночной недостаточностью.

У больных с различной степенью печеночной недостаточности со счетом 7 и ниже шкал childâ-ПУЭ, увеличение периода полураспада разрыва не обнаружено. Однако у пациентов с оценкой 8 и 9 баллов по шкале childâ-Pew было отмечены удлинением периода полураспада примерно в 2 раза по сравнению с аналогичным показателем у пациентов с более низкими точками на шкале childâ-ПУЭ. Опыт применения disapoints пациентов со счетом выше 9 по шкале childâ-Petus отсутствует.

Генетический полиморфизм.

Распределение ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, в том числе и исчезновения, происходит с участием транспортных белков OCT1 и BCRP. У пациентов с генетическим полиморфизмом SLCO1B1 (OATP1B1) и / или ABCG2 (BCRP), существует риск увеличения воздействия сдвига и. В отдельных форм полиморфизма, SLCO1B1 P.521SS и ABCG2 P.421AA, воздействие разрыва (AUC) увеличивается по сравнению с генотипами SLCO1B1 C.521TT или ABCG2 P.421SS. Специальное генотипирование в клинической практике не предусмотрено, но пациенты с таким полиморфизмом рекомендуется применять меньшую суточную дозу disapassion.

Дети.

Фармакокинетические параметры у детей с гетерозиготной гиперхолестеринемией семьи в возрасте от 10 до 17 лет, не полностью определены. Известно, что небольшое исследование фармакокинетики дислокации (в виде таблеток) с участием пациентов детского возраста показало, что воздействие препарата у детей подобно экспозиция у взрослых пациентов. Кроме того, результаты указывают на то, что значительные отклонения не ожидается доз.

Клинические характеристики.

Показания .

Лечение гиперхолестеринемии.

Взрослые и дети в возрасте от 10 лет. Первичная гиперхолестеринемия (тип IIa, включая heterozygent семейной гиперхолестеринемии) или смешанной дислипидемией (типа IB) в качестве дополнения к диете, когда диета и использование других немедикаментозным агентов (например, физические упражнения, вес тела уменьшается) являются недостаточными.

Гомозиготные семьи гиперхолестеринемия в качестве дополнения к диете и других липидизации средствам лечения (например, APHERESS ЛПНП) или в случаях, когда такие виды лечения не подходит.

Профилактика сердечно - сосудистых заболеваний.

Предотвращение значительного сердечно-сосудистых расстройств у пациентов, по оценкам, грозит высокий риск сердечно-сосудистых заболеваний в качестве дополнения к коррекции других факторов риска.

Противопоказание.

Доза 40 мг противопоказана пациентам с факторами, способствующих развитием миопатии / рабдомиолиза. Эти факторы включают в себя:

Взаимодействие с другими препаратами и другими видами взаимодействий.

Влияние сопутствующих препаратов на рассеивание.

Ингибиторы транспортных белков.

Diversatin является субстратом для некоторых транспортных белков, в том числе транспортерной печени захвата OAТR1B1 и BCRP эластичного транспортера. Одновременное использование Clibe препарата с препаратами, которые подавляют эти транспортные белки могут привести к увеличению концентрации disapassion в плазме крови и увеличение риска миопатии (см разделы «Способ применения и дозы», «Особенности применения»).

Циклоспорин.

При одновременном применении циклоспорина и разрыв, значение AUC монтажа было в среднем в 7 раз выше, чем у здоровых добровольцев. Clivos противопоказан пациентам, которые одновременно получают циклоспорин (смотрите раздел «Противопоказания»).

Одновременное применение не влияет на концентрацию в плазме циклоспорина.

Hemfibrosil и другие гиполипидемические препараты.

Сопутствующее использование разрыва и гемфиброзил привело к 2-кратному увеличению _{М АГ} и АУК помять. Принимая во внимании данные специальных исследований, фармакокинетический значимое взаимодействие с фенофибрат не ожидаются, но фармакодинамическое взаимодействие возможно. Hemfibrosis, фенофибрат, другие фибраты и ниацин (никотиновая кислота) в гиполипидемических дозах (> или 1 г / сутки) увеличивают риск развития миопатии с сопутствующим использованием с ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы, возможно потому, что они способны привести к миопатии и с применением отдельно. Доза 40 мг противопоказана при одновременном применении фибратова. Гвоздика лечение в таких случаях следует также начинать с дозы 5 мг.

Ezethimib.

Одновременное применение разрыва и ezethimibu у пациентов с гиперхолестеринемией приводило к увеличению в AUC штамповки в 1,2 раза. Нельзя исключать фармакодинамическое взаимодействие между клиентом и ezetimib, что может привести к побочным эффектам.

Ингибиторы протеазы.

Хотя точный механизм взаимодействия неизвестен, сопутствующее применение ингибиторов протеазы может значительно увеличить экспозицию исчезновения.

Известно, что в ходе фармакологического исследования, сопутствующее использование disapassion и комбинированное лекарственное средство, содержащее два ингибитора протеазы (лопинавир 400 мг / ритонавир 100 мг) у здоровых добровольцев, связанных с примерно двукратного и увеличение пятикратного в равновесии AUS (0-24) показатели _(0-24) и с _MAH для усвоения, соответственно.

Одновременное использование 10 мг disapassion и комбинированного лекарственного средства , содержащего две ингибиторы протеазы атазанавир / ритонавир (300 мг атазанавир / 100 мг ритонавира) сопровождалось увеличением AUC и C _макс штамповочной приблизительно 3 и 7 раз соответственно. Одновременное применение препарата Clivas и некоторые комбинации ингибиторов протеазы возможно после тщательной цели коррекции дозы Clivas, на основе ожидаемого увеличения экспозиции disapacement (см разделов «Способ применения и доз», «Особенность применения ").

Антацидные препараты.

Одновременное использование разрыва и антацидов, содержащих гидроксид алюминия или магния, снижает концентрацию разрыва приблизительно на 50%. Этот эффект был менее выражен в случае антацидных препаратов через 2 часа после приема разрыва. Клиническое значение этого взаимодействия не изучалось.

Эритромицин.

Одновременное применение клиента и эритромицин уменьшил AUS _{(0- T)} монтажа на 20%, так и с _{М Ah} - на 30%. Такое взаимодействие может быть вызвано увеличением перистальтики кишечника в результате эритромицина.

Ферменты цитохрома Р450.

Результаты в пробирке и в естественных условиях исследования показывают , что отговаривает не ингибируют и не индуцируют изоферментов цитохрома Р450. Кроме того, отговаривает являются слабым субстратом этих изоферментов. Таким образом, взаимодействие между препаратами, связанных с обменом веществ опосредуется цитохрома Р450 не ожидается. Там не было никаких клинически значимых взаимодействий между разрывом и флуконазол (CYP2C9 и CYP3A4 ингибитора) или кетоконазолом (CYP2A6 и ингибитор CYP3A4).

Взаимодействия , требующие коррекции дозы мня.

При необходимости, использование Clivas с другими препаратами, способными увеличивать обнажение исчезновения, доза препарата Clibe должно быть скорректирована. Если ожидается, что воздействие препарата (AUC) увеличится приблизительно на 2 или более раз, использование клиентом следует начинать с дозы 5 мг один раз в день. Максимальная суточная доза препарата Clibe должна быть отрегулирована таким образом, что ожидаемое воздействие на disapacement не превышало экспозицию, которая отмечается при приеме дозы 40 мг / сут без применения лекарственных средств, которые взаимодействуют с лекарственным средством ; Например, при применении с гемфиброзил дозой клиента составляет 20 мг (увеличение экспозиции в 1,9 раза), при использовании комбинацией ритонавир / Атазанавире - 10 мг (увеличение в 3,1 раза). При одновременном применении с циклоспорином - 5 мг (увеличение в 7,1 раза).

Влияние сопутствующих препаратов для воздействия сдвига и

(ППК; в уменьшении величины)

* Данные представлены как изменение в й раз является соотношением между применением разрыва в комбинации и по отдельности. Данные, представленные в виде% изменений являются разница в отношении показателей в области применения штампа в отдельности%.

Расширение обозначается ↑, без изменений - ↔, снижение - ↓.

Несколько исследований взаимодействия проводились при различных дозах disapacity, в таблице, наиболее значимое соотношение даются.

Влияние disapassion сопутствующих лекарственных средств.

Витамин К. Антагонисты

Как и в случае использования других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, в начале лечения с клиентом или постепенным увеличением его дозы у пациентов, которые одновременно используют антагонисты витамина К (например, варфарин или другие кумарин антикоагулянтов) может привести к увеличение международного нормализованного отношения (МЫ). После отмены клиента или уменьшения дозы МОВ могут уменьшаться. В таких случаях желательно контролировать мВН.

Пероральные контрацептивы / гормональной терапии (ГЗТ).

Одновременное применение разрыва и оральных контрацептивов привело к увеличению AUC этинилэстрадиола и Norgerstrel на 26% и 34% соответственно. Такое увеличение уровня в плазме должно быть принято во внимание при выборе доз пероральных контрацептивов. Немає даних щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно приймають розувастатин та ГЗТ, тому можливість взаємодії виключати не можна. Однак така комбінація широко застосовувалася жінкам у ході клінічних досліджень та переносилась добре.

Інші лікарські засоби.

З огляду на дані спеціальних досліджень, клінічно значущої взаємодії з дигоксином не очікується.

Діти.

Дослідження взаємодії проводилися лише у дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Особливості застосування.

Вплив на нирки.

У пацієнтів, які застосовували розувастатин у високих дозах, особливо 40 мг, відзначалися випадки протеїнурії (визначеної за «тестом смужки»), переважно канальцевої за походженням та у більшості випадків тимчасової або переривчастої. Протеїнурія не свідчила про гостре або прогресуюче захворювання нирок. Небажані явища з боку нирок відзначалися частіше при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, функцію нирок слід перевіряти регулярно.

Вплив на скелетну мускулатуру.

Ураження скелетної мускулатури, наприклад міалгія, міопатія та зрідка – рабдоміоліз, спостерігалися у пацієнтів при застосуванні будь-яких доз розувастатину, а особливо при дозах > 20 мг. При застосуванні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази в поодиноких випадках повідомлялося про розвиток рабдоміолізу. Не можна виключати можливості фармакодинамічної взаємодії, а тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, випадки рабдоміолізу, пов'язані із застосуванням розувастатину, траплялися частіше при дозі 40 мг.

Визначення рівня креатинфосфокінази.

Рівні креатинфосфокінази не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або за наявності можливих альтернативних причин підвищення креатинфосфокінази, що можуть ускладнювати інтерпретацію результатів. Якщо початковий рівень креатинфосфокінази значно підвищений (> 5 разів верхньої межі норми), протягом 5-7 днів необхідно зробити додатковий підтверджувальний аналіз. Якщо результат повторного аналізу підтверджує вихідний рівень > 5 разів верхньої межі норми, починати лікування не слід.

Перед початком лікування.

Клівас, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам із факторами, що сприяють розвитку міопатії/рабдоміолізу. До таких факторів належать:

• порушення функції нирок;

• гіпотиреоз;

• наявність в індивідуальному або сімейному анамнезі спадкових м'язових захворювань;

• наявність в анамнезі міотоксичності, спричиненої іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази або фібратами;

• зловживання алкоголем;

• вік > 70 років;

• ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів препарату в плазмі (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

• одночасне застосування фібратів.

У таких пацієнтів потрібно порівняти ризик та можливу користь при застосуванні препарату; також рекомендований клінічний моніторинг. Не слід починати лікування у випадку значно підвищених початкових рівнів КФК (> 5 х ВМН).

У період лікування.

Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно повідомляти про нез'ясований м'язовий біль, м'язову слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або підвищенням температури. У таких пацієнтів слід визначити рівні КФК. Слід припинити лікування, якщо рівні КФК значно підвищені (> 5 х ВМН) або якщо м'язові симптоми тяжкі та спричиняють дискомфорт у повсякденному житті (навіть якщо рівні КФК ≤ 5 х ВМН). Якщо симптоми минають та рівень КФК повертається до норми, Клівас або альтернативний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази можна спробувати застосувати знову, але у мінімальних дозах та під ретельним наглядом. Регулярний контроль рівня КФК у пацієнтів без вищевказаних симптомів не потрібний.

Дуже рідко повідомлялося про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, в тому числі розувастатином. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м'язів та підвищення рівня креатинфосфокінази у сироватці, що зберігається навіть після припинення застосування статинів.

Відомо, що у ході клінічних досліджень у невеликої кількості пацієнтів, які застосовували розувастатин та супутні препарати, посиленого впливу на скелетну мускулатуру не відзначалось. Однак підвищена частота випадків міозиту та міопатії спостерігалась у пацієнтів, які застосовують інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази з похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибковими засобами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА. Тому Клівас не рекомендовано застосовувати у комбінації з гемфіброзилом. Сприятливий вплив подальших змін рівня ліпідів при одночасному застосуванні Клівасу із фібратами або ніацином потрібно порівняти з потенційними ризиками при застосуванні такої комбінації. Одночасне застосування Клівасу в дозі 40 мг та фібратів протипоказано (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Протипоказання»).

Клівас не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, що сприяють розвитку міопатії або підвищують ризик розвитку ниркової недостатності на тлі рабдоміолізу (такими як сепсис, артеріальна гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні або електролітні порушення; неконтрольовані судоми).

Вплив на печінку.

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, Клівас слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають захворювання печінки в анамнезі.

Біохімічні показники функції печінки рекомендовано перевірити перед початком застосування препарату та через 3 місяці лікування. Якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більше ніж утричі перевищує верхню межу норми, застосування Клівасу слід припинити або зменшити дозу. Про серйозні порушення функції печінки (переважно підвищення рівня печінкових трансаміназ) у постмаркетинговий період повідомлялося частіше при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, спричиненою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, спершу слід провести лікування основного захворювання, а потім починати застосування Клівасу.

У клінічній практиці зрідка повідомлялося про летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали статини, в тому числі розувастатин. Якщо на фоні лікування розувастатином розвивається серйозне ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи жовтяницею, негайно необхідно припинити прийом препарату. Якщо інші причини не виявлено, не слід поновлювати лікування препаратом.

Раса.

Відомо, що у ході досліджень фармакокінетики спостерігалось зростання системної експозиції у пацієнтів монголоїдної раси порівняно з європейцями приблизно удвічі. Для таких пацієнтів необхідна корекція дозування препарату Клівас (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання»). Для пацієнтів азійської раси початкова доза Клівасу повинна становити 5 мг. Підвищена концентрація розувастатину в плазмі була помічена у азійських пацієнтів (див. розділ « Фармакокінетика »). Слід взяти до уваги збільшену системну експозицію при лікуванні пацієнтів монголоїдної раси, у яких гіперхолестеринемія не контролюється адекватно дозами до 20 мг.

Інгібітори протеази.

Підвищена системна експозиція до розувастатину спостерігалася в осіб, які застосовували розувастатин супутньо з різними інгібіторами протеази у поєднанні з ритонавіром. Слід обміркувати як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою препарату Клівас у пацієнтів з ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентрацій розувастатину в плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози Клівасу у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза Клівасу не скоригована (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Інтерстиціальне захворювання легень.

Під час застосування деяких статинів, особливо при тривалому лікуванні, повідомлялося про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень (див. розділ «Побічні реакції»). Якщо підозрюється, що у пацієнта розвинулось інтерстиціальне захворювання легень (диспное, непродуктивний кашель та погіршення загального стану (стомлюваність, зниження маси тіла та гарячка)), застосування статинів потрібно припинити.

Цукровий діабет.

Деякі факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик розвитку діабету в майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, за якого необхідне належне лікування діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику (рівень глюкози натще 5,6-6,0 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м ² , підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль згідно з національними керівництвами.

Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, при застосуванні розувастатину спостерігалося зростання НbА1с та рівнів глюкози у сироватці крові.

У деяких випадках ці показники можуть перевищувати граничне значення для діагностики цукрового діабету, насамперед у пацієнтів з високим ризиком розвитку діабету.

Відомо, що розувастатин як монотерапія не спричиняє зниження базової концентрації кортизолу плазми крові і не впливає на резерв надниркових залоз. Необхідна обережність у разі одночасного застосування препарату Клівас та інших лікарських засобів, здатних знижувати рівні чи активність ендогенних стероїдних гормонів, наприклад кетоконазолу, спіронолактону та циметидину.

Діти.

Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМТ (індексу маси тіла) та вторинних характеристик статевого дозрівання за Таннером у дітей віком від 10 до 17 років, які приймали розувастатин, обмежена періодом тривалістю 1 рік. За вказаний період досліджуваного лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було. Досвід клінічних досліджень застосування препарату дітям обмежений, і довготривалі ефекти застосування розувастатину (> 1 рік) на статеве дозрівання невідомі.

У дітей, які приймали розувастатин, підвищення рівня КФК > 10 разів вище ВНМ та симптоми з боку м'язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ “Побічні реакції”).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Клівас протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Жінки репродуктивного віку під час прийому Клівасу повинні застосовувати належні засоби контрацепції.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину важливі для розвитку плода, потенційний ризик інгібування ГМГ-КоА-редуктази перевищує можливу користь від застосування препарату в період вагітності. Якщо пацієнтка вагітніє в період застосування препарату, лікування слід негайно припинити.

Оскільки інший лікарський засіб цього класу потрапляє у грудне молоко людини та, враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування препаратом Клівас, слід рекомендувати утриматися від годування груддю. Даних щодо проникнення препарату в грудне молоко людини немає.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу розувастатину на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами не проводилися. Однак з огляду на фармакодинамічні властивості, малоймовірно, що розувастатин впливатиме на таку здатність. При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість запаморочення в період лікування препаратом Клівас.

Спосіб застосування та дози .

Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої слід дотримуватися і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від мети терапії та ефективності лікування, беручи до уваги поточні рекомендації.

Клівас можна приймати в будь-який час дня, незалежно від прийому їжі.

Таблетку не слід розжовувати, але можна ділити. Запивати водою.

Лікування гіперхолестеринемії.

Рекомендована початкова доза становить 5 або 10 мг перорально 1 раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і для пацієнтів, які до цього застосовували інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Підбираючи початкову дозу, слід враховувати індивідуальний рівень вмісту холестерину у пацієнтів та можливий серцево-судинний ризик, а також потенційний ризик розвитку побічних реакцій (див. далі). За необхідності через 4 тижні дозу можна збільшити. Оскільки у випадку застосування дози 40 мг побічні реакції виникають частіше, ніж за менших доз, титрувати дозу до максимального рівня 40 мг слід лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та високим серцево-судинним ризиком (зокрема пацієнтам із сімейною гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти бажаного результату за дози 20 мг, і які повинні перебувати під регулярним наглядом. На початку застосування дози 40 мг рекомендований нагляд спеціаліста.

Профілактика серцево-судинних порушень.

Під час дослідження зниження ризику ускладнень з боку серцево-судинної системи добова доза препарату становила 20 мг. Пацієнтам з гіперхолестеринемією необхідно проводити стандартне визначення рівня ліпідів та дотримуватися рекомендацій щодо дозування для лікування гіперхолестеринемії.

Застосування пацієнтам літнього віку.

Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком понад 70 років становить 5 мг. Інша корекція дози залежно від віку не потрібна.

Дозування для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Для пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок немає необхідності у корекції дози. Рекомендована початкова доза для пацієнтів з порушенням функції нирок помірної тяжкості (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам з порушенням функції нирок помірної тяжкості. Пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок застосування Клівасу протипоказано у будь-яких дозах.

Дозування для пацієнтів з порушенням функції печінки.

Не спостерігалося зростання системної експозиції розувастатину у пацієнтів з 7 балами або менше за шкалою Чайлда-П'ю. Проте посилення системної експозиції було відзначено у пацієнтів, стан яких оцінювався у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю. Таким пацієнтам слід проводити оцінку функції нирок. Досвід застосування препарату пацієнтам, які набрали більше 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю, відсутній. Клівас протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки в активній стадії.

Раса.

У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалась підвищена системна експозиція розувастатину. Рекомендована початкова доза для таких пацієнтів становить 5 мг. Застосування дози 40 мг протипоказане. Максимальна добова доза становить 20 мг.

Дозування для пацієнтів зі схильністю до розвитку міопатії.

Рекомендована початкова доза для пацієнтів зі схильністю до розвитку міопатії становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана деяким з таких пацієнтів. Максимальна добова доза становить 20 мг.

Генетичний поліморфізм.

Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину. Пацієнтам із відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу добову дозу препарату.

Супутнє застосування.

Розувастатин є субстратом різних транспортних білків (наприклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (у тому числі рабдоміолізу) зростає при супутньому застосуванні розувастатину з певними лікарськими засобами, що можуть підвищувати концентрацію розувастатину в плазмі внаслідок взаємодії із цими транспортними білками (наприклад циклоспорином та певними інгібіторами протеази, у тому числі комбінаціями ритонавіру з атазанавіром, лопінавіром та/або типранавіром (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)). По можливості слід розглянути застосування альтернативних лікарських засобів та, у разі необхідності, тимчасово перервати терапію препаратом Клівас. Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів з Клівасом уникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик від супутнього застосування та відповідним чином відкорегувати дозу препарату (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

Застосування препарату дітям має проводити лише спеціаліст.

Застосовують дітям віком від 10 до 17 років (хлопчики на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, у яких менструації почалися щонайменше рік тому).

Звичайна початкова добова доза для дітей з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу. Препарат зазвичай приймають перорально в дозах від 5 мг до 20 мг один раз на добу. Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимості препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей. Перед початком терапії розувастатином дітям слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування. Безпека та ефективність лікарського засобу в дозах більше 20 мг у цій популяції не досліджувалися.

Діти віком до 10 років.

Досвід лікування дітей віком до 10 років обмежений. Тому розувастатин не рекомендується застосовувати дітям віком до 10 років.

Передозування.

Специфічного лікування передозування немає. Лікування симптоматичне, рекомендується підтримуюча терапія. Потрібен контроль функції печінки та рівнів КФК. Малоймовірно, що гемодіаліз буде ефективним.

Побічні реакції.

Побічні реакції, що спостерігаються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі та тимчасові.

Побічні реакції наведено нижче відповідно до частоти виникнення: часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (неможливо встановити за наявними даними).

З боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія .

З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк.

Ендокринні розлади: часто – цукровий діабет ¹ .

Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – поліневропатія, втрата пам'яті; частота невідома – периферична невропатія, порушення сну, у тому числі безсоння та нічні кошмари.

Психічні розлади: частота невідома – депресія.

З боку органів дихання , грудної клітки та середостіння: частота невідома – кашель, диспное.

З боку травного тракту: часто – запор, нудота, біль у животі; рідко – панкреатит; частота невідома – діарея.

З боку гепатобіліарної системи: рідко – підвищення рівня печінкових трансаміназ; дуже рідко – жовтяниця, гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – свербіж, висип, кропив'янка; частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона.

З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: часто – міалгія; рідко – міопатія (в тому числі міозит) та рабдоміоліз; дуже рідко – артралгія; частота невідома – порушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами, імуноопосередкована некротизуюча міопатія.

З боку нирок: дуже рідко – гематурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідко – гінекомастія.

Загальний стан: часто – астенія; частота невідома – набряк.

¹ Частота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м ² , підвищені рівні тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі).

Як і у випадку застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота небажаних реакцій залежить від дози.

Вплив на нирки.

У пацієнтів, які застосовували розувастатин, спостерігались випадки протеїнурії, переважно канальцевого походження (визначеної за «тестом смужки»). Зміни вмісту білка у сечі від відсутності чи слідів до значення ++ або більше зареєстровані у деяких часових точках у < 1% пацієнтів, які приймали розувастатин у дозі 10 мг та 20 мг, та приблизно у 3 % пацієнтів при застосуванні дози 40 мг. Незначне збільшення частоти випадків підвищення білка у сечі від відсутності або слідів до значення + спостерігалось при застосуванні дози 20 мг. У більшості випадків вираженість протеїнурії зменшувалась або зникала спонтанно при продовженні застосування розувастатину. З огляду даних клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень на сьогодні не виявлено причинно-наслідкового зв'язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

Гематурія спостерігалась у пацієнтів, які застосовували розувастатин, і дані клінічних досліджень свідчать про її низьку частоту.

Вплив на скелетну мускулатуру.

Ураження скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (у тому числі міозит) та рідко рабдоміоліз, із гострою нирковою недостатністю чи без неї, спостерігалися при застосуванні будь-яких доз розувастатину, а особливо при застосуванні доз > 20 мг.

У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівнів креатинфосфокінази (КФК); у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. Якщо рівні КФК підвищені (> 5 разів верхньої межі норми (ВМН)), лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).

Вплив на печінку.

Як і у випадку застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне збільшення рівня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим.

При застосуванні розувастатину також відмічалося підвищення рівнів НbА1с.

При застосуванні деяких статинів повідомлялося про такі небажані явища:

розлади статевої функції; окремі випадки інтерстиціального захворювання легень, особливо у разі тривалої терапії (див. розділ «Особливості застосування»).

Частота випадків рабдоміолізу, серйозних порушень з боку нирок та печінки (переважно підвищений рівень трансаміназ) була більшою при застосуванні дози 40 мг.

У процесі клінічного застосування розувастатину ідентифіковано таку небажану реакцію, як летальна та нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цю реакцію повідомлялося спонтанно з популяції невизначеної кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового зв'язку із застосуванням розувастатину.

Зрідка при клінічному застосуванні повідомлялося про порушення когнітивних функцій (наприклад погіршення пам'яті, забудькуватість, амнезія, сплутаність свідомості), що асоціюються із застосуванням статинів. Про такі когнітивні проблеми повідомлялося у зв'язку з усіма статинами. Явища, про які йдеться у повідомленнях, зазвичай мають легкий характер і минають після відміни статинів, а також мають різний час до появи симптомів (від 1 дня до років) та до їх зникнення (медіана – 3 тижні).

Діти.

Підвищення рівня креатинкінази >10 разів вище ВМН та симптоми з боку м'язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше у дітей порівняно з дорослими (див. розділ «Особливості застосування»). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей був подібним до такого у дорослих.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 1 або 3 блістери у пачці картонній.

Категорія відпуску . За рецептом.

Виробник. ТОВ «Фарма Старт».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8.