Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

ЛЕТРОВИСТА табл. п/о 2,5 мг блистер №30

Код товара: 512412

Производитель: Mistral Capital Management (Великобритания)

14 000,00 RUB

в наличии

Цена и наличие актуальны на: 19.05.2024

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

#антагонисты гормонов

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

DL I Медицинское использование лекарственного средства

ЛЕТОРОВИСТА

ЛЕТОРОВИСТА.

Место хранения:

Активный ингредиент: летарозол;

1 таблетка, покрытая оболочкой пленки, содержит напряжение 2,5 мг;

Вспомогательные вещества: лактоза, моногидрат; микрокристаллическая целлюлоза; Крахмал кукурузы неулатинизирован; Грилась натрия гликолята (тип а); стеарат магния; Силиконовый диоксид коллоидный безводный;

Покрытия: гипромелоза (E 464), тальк (E 553B), Macrol 8000, диоксид титана (E 171), желтый оксид железа (E 172)

Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.

Основные физико-химические свойства: желтые, круглые, диоксидные таблетки, покрытые раковиной пленки, с «L900» с одной стороны и «2,5 дюйма» на другой.

Фармакотерапевтическая группа. Средства, используемые для гормональной терапии. Антагонисты гормонов и аналогичные средства. Ароматазы ингибиторы. Летарозол.

ATH L02B G04 код.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Летарозол представляет собой нестероидную ингибитор ароматазы (ингибитор биосинтеза эстрогена), противоочистной препарат.

В тех случаях, когда рост опухолевой ткани зависит от наличия эстрогенов, устраняя эффекты косвенного стимула представляет собой предпосылку для подавления роста опухоли.
У женщин в постменопаузе эстрогенов образуются главным образом с участием фермента ароматазы, который преобразует андрогенс, синтезированные в надпочечников (в первую очередь асценширование и тестостерон), эстрон (E1) и эстрадиол (E2). Следовательно, у специфического ингибирования фермента ароматазы можно добиться ингибирования биосинтеза эстрогена в периферических тканях и в опухолевой ткани.

Летрозол подавляет ароматазу конкурентной связыванием с субъединицей этого фермента - цитохрома P450 цитохрома, который приводит к снижению биосинтеза эстрогена во всех тканях.

У здоровых женщин в постменопаузе одноразовая доза летайзола, которая составляет 0,1 мг, 0,5 мг и 2,5 мг, снижает уровень эстрона и эстрадиола в сыворотке (по сравнению с начальным уровнем) на 75% и 78% соответственно. Максимальное снижение достигается через
48-78 часов.

У женщин с широко распространенной формой рака молочной железы в постменопаузе, ежедневное использование лертрозоля в дозе 0,1 - 5 мг уменьшает уровень эстрадиола, этрон и сульфата сульфата крови в 75-95% плазме по сравнению с начальным уровнем. При использовании дозы в дозе 0,5 мг и многое другое во многих случаях концентрация эстронена и сульфата Эстрин представляет собой примерно пределы метода, используемого для определения гормонов. Это указывает на то, что использование доз данных достигается более выраженное подавление синтеза эстрогенов. Подавление эстрогенов поддерживалось во время лечения у всех пациентов.

Letrozole - это высокодеменная ингибитор активности ароматазы. Нарушение синтеза стероидных гормонов в надпочечников не обнаружено. У пациентов в постменопаузе, который проводился ежедневной терапией в суточной дозе 0,1-5 мг, клинически значимые изменения в концентрации в плазме крови кортизола, альдостерон, 11-дезоксикорокортизол,
17-гидроксипрогестерон, адренокортикотропный гормон (ACTH), а также ренинской активности, не был обнаружен. Проведение стимулирующего испытания ACTH через 6 и 12 недель цистической терапии в суточной дозе 0,1 мг; 0,25 мг; 0,5 мг; 1 мг; 2,5 мг и 5 мг не выявили какого-либо заметного снижения синтеза альдостерона или кортизола. Таким образом, нет необходимости предписывать глюкокортикоиды и минералокортикоиды.

У здоровых женщин в постменопаузе после единственного применения летарозола в дозах 0,1 мг, 0,5 мг и 2,5 мг изменений в концентрации андрогенов (андростенсиона и тестостерона) в плазме крови не были обнаружены. Пациенты в постменопаузе, получающие летарозол в суточной дозе 0,1 -5 мг, изменения в уровне ассортимента в плазме крови также не отмечено. Все это указывает на то, что блокада биосинтеза эстрогенов не приводит к накоплению андрогенов, которые являются предшественниками эстрогена. У пациентов, получающих летарозол, изменения в концентрации лютеинизирующего гормона (LH) и фолликулостимуляторного гормона (ФГ) в плазме крови (FG) в плазме, а также не отмечали изменения в щитовидной железе, которые были оценены на уровнях тиротропного гормона ( TTG), Tritodtironin (T ₃ ) и тироксин (T ₄ ).

Фармакокинетика.

Поглощение. Летомзол быстро и полностью поглощается из желудочно-кишечного тракта (среднее значение биодоступности составляет 99,9%). Еда в небольшой степени снижает скорость поглощения (среднее значение достижения максимальной бетарозола крови (T _max ) составляет 1 час при приеме препарата летание в среднем и 2 часа - при получении с пищей; среднее значение максимальной концентрации летания в Кровь (C _max ) составляет 129 ± 20,3 нмоль / л при приеме начала и 98,7 ± 18,6 нмоль / л - при получении пищи), но степень поглощения ледрозола (при оценке площади под Кривая «Концентрация - время» (AUC) не меняется. Непосредственные изменения скорости поглощения рассматриваются как неклиническое значение, поэтому летание можно использовать независимо от еды.

Распределение. Связывание летарозола с белками крови составляет приблизительно 60% (предпочтительно альбумин - 55%). Концентрация Леррозола в эритроцитах составляет почти 80% ее уровня в плазме крови. После нанесения 2,5 мг от ¹⁴ C-меченного СЛУЗОЛ, около 82% радиоактивности в плазме крови приходилось долю не изменяемого активного вещества. Следовательно, системный эффект метаболитов ЛЕТрозола незначительный. ЛЕТрозол быстро и широко распространен в тканях. Воображаемый объем распределения в период равновесия состояния достигает приблизительно 1,87 ± 0,47 л / кг.

Метаболизм и выход. ЛЕТрозол в значительной степени метаболизм с образованием фармакологически неактивного метаболита карбинола - основной путь устранения. Метаболический оформление летрозола (Cl _M ) составляет 2,1 л / ч, что меньше величины кровотока печени (приблизительно 90 л / ч). Было обнаружено, что изоферменты CYP3A4 и CYP2A6 Cytochrome P450 способны преобразовывать литрозол в его метаболит. Формирование небольшого числа других, пока не выявленные метаболиты, а также удаление неизменного препарата с мочой и фекалиями, играет только незначительную роль в общем устранении летания. В течение 2 недель после введения здоровых добровольцев в постменопаузе 2,5 мг от ¹⁴ C-мечена летайзол в моче, 88,2 ± 7,6% радиоактивности, в CALI -
3,8 ± 0,9%. По меньшей мере, 75% радиоактивности, которая находится в моче в течение периода до 216 часов (84,7 ± 7,8% дозы летарозола), учитывая сопряжения глюкуронидов метаболита карбинола, почти 9% - два других неизвестных метаболита и 6% - на без изменений Литрозол.

Воображаемая конечная период полувыведения плазмы крови (T _1/2 ) составляет приблизительно 2-4 дня. После ежедневного приема 2,5 мг препарата препарата концентрация равновесия летрозена достигается в течение 2-6 недель, в то время как его примерно в 7 раз выше, чем после одного приема той же дозы. В то же время значение равновесной концентрации в 1,5-2 раза превышает значение концентрации равновесия, которая может быть предсказана на основе расчетов на основе значений, зарегистрированных после получения одной дозы препарата. Это указывает на то, что с ежедневным использованием LERTROZOL в дозе 2,5 мг его фармакокинетика имеет слегка нелинейный характер. Поскольку равновесная концентрация летомзола поддерживается во время лечения в течение длительного времени, то накопление летомзола не происходит.

Линейность / нелинейность. Фармакокинетика Леррозола представляла собой пропорциональную дозу после использования одноразовой оральной дозы до 10 мг (диапазон дозы диапазона от 0,01 до 30 мг), а также после ежедневных доз до 1,0 мг (диапазон доз от 0,1 до 5 мг). Отказ После использования одной устной дозы 30 мг наблюдалась небольшой, но более пропорциональная доза увеличения индикатора AUC. При нанесении ежедневных доз 2,5 и 5 мг значение AUC увеличилось примерно на 3,8 и 12 раз вместо 2,5 и 5 раз соответственно, по сравнению с дозой 1,0 мг / день.

Таким образом, рекомендуемая доза 2,5 мг / день может представлять собой предельную дозу, в которой несоразмерность становится видимой, тогда как при использовании дозы 5 мг / день непропорционально становится более выраженным. Непопроизводительность дозы, вероятно, является результатом насыщения процессов метаболического вывода. Концентрации равновесия были достигнуты 1-2 месяца при нанесении всех исследованных дозировков (0,1-5,0 мг в день).

Фармакокинетика в отдельных группах пациентов. Исследование, проведенное с участием 19 добровольцев с другим состоянием почечной функции (24-часовое разрешение креатинина варьировалось от 9 до 116 мл / мин), было отмечено, что фармакокинетика летарозола не изменилась после одноразового доза 2,5 мг. Кроме того, в вышеупомянутом исследовании влияние почек расстройства летарозола было оценено, ковариантный анализ проводился на основе этих двух основных исследований (исследования AR / VC2 и AR / BC3). Рассчитанный клиренс креатина (диапазон в исследовании AR / VC2: 19-187 мл / мин; в исследовании Ar / тс3: 10-180 мл / мин) не продемонстрировали статистически значимое соединение с минимальными уровнями плазмы крови в равновесном состоянии. (С _мин ). Кроме того, данные лечения Ar / VC2 и AR / VC3 для второй линии метастатического рака молочной железы продемонстрировали отсутствие негативного воздействия литрозола до оформления креатина или ухудшения функции почек.

Таким образом, коррекция дозы пациентам с расстройствами функций почек (зазор ≥ 10 мл / мин) не требуется. Информация о пациентах с тяжелой функцией почек (клиренс креатинина <10 мл / мин) ограничен.

В аналогичном исследовании, проведенном с участием лиц с другим статусом функции печени, было обнаружено, что пациенты с умеренно выраженными расстройствами функций печени (класса Bald-Pew) средние значения AUC были на 37% выше, чем у здоровых добровольцев, Но оставалось в пределах диапазона ценностей, которые наблюдались у пациентов без расстройств функции печени. При изучении фармакокинетики одноразовой дозы у 8 пациентов с циррозом печени и тяжелыми нарушениями его функции (класс C на масштабе Childa-Pue), увеличение AUC составляет 95% и T _½ на 187% соответственно по сравнению с показателями у здоровых добровольцев. Таким образом, у пациентов с раком молочной железы и суровые расстройства функций печени должны быть более высокими уровнями литрозола, чем у пациентов без тяжелой дисфункции печени. Следовательно, препарат следует использовать для использования пациентов с тяжелыми расстройствами функций печени, взвешивая соотношение выгода / риска для каждого отдельного пациента. В связи с тем, что пациенты, получающие ежедневные дозы 5-10 мг / день, не имеют увеличения показателей токсичности, коррекция дозы в направлении его снижения не обоснована, хотя такие пациенты должны находиться под тщательным наблюдением. Кроме того, никаких эффектов расстройств почек (рассчитанные значения заливания креатинина не отмечалось в течение 20-50 мл / мин) или расстройства печени на концентрацию летания крови у 359 пациентов с широко распространенными формами рака молочной железы. Фармакокинетика летарозола не зависит от возраста.

Клинические характеристики.

Показания .

Адревантная терапия гормона-положительного инвазивного рака молочной железы на ранних стадиях у женщин в постменопаузе.
Расширенная адъювантная терапия инвазивного рака молочной железы на ранних стадиях у женщин в постменопаузе, который проводился стандартной адъювантной терапией с тамоксифеном в течение 5 лет.
Терапия первой линии гормона-зависимой распространения рака молочной железы у женщин в постменопаузе.

Лечение широко распространенных форм рака молочной железы у женщин постменопаузы (естественно или вызвано искусственно) после рецидива или прогрессирования заболеваний, получающих предварительную терапию антиэстрогенами.
Нео-адувантная терапия в постменопаузе с гормоном-положительным, ее негативным раком молочной железы, который не устраивает химиотерапию и не срочному хирургическому вмешательству.

Эффективность препарата для пациентов с гормоно-негативным раком молочной железы не доказана.

Противопоказания .

Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому другому компоненту препарата.
Эндокринный статус, характерный для домонопаузального периода.
Беременность, период грудного вскармливания.
Женщины репродуктивного возраста.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Метаболизм летарозола частично связан с CYP2A6 и CYP3A4. Таким образом, препараты, которые влияют на ферменты CYP3A4 и CYP2A6, могут повлиять на вывод системы. Очевидно, что метаболизм летарозола имеет низкую аффинность с CYP3A4, поскольку этот фермент не насыщен в концентрациях, в
150 раз больше, чем концентрация литрозола, наблюдаемая в плазме крови во время равновесного состояния в типичных клинических условиях.

До сих пор клинический опыт использования препарата летарозола в сочетании с эстрогенами или другими противотудающими препаратами, за исключением тамоксифена, отсутствуют. Тамоксифен, другие антиэстрогенные препараты или эстрогенсодержащие препараты могут повысить фармакологический эффект летарозола. Кроме того, доказано, что в случае одновременного использования тамоксифена и летарозола концентрации летомзола в плазме значительно уменьшаются. Следует избегать одновременного использования литроксифена, другие антагонисты эстрогенов или эстрогенов.

Лекарства, которые могут увеличить концентрацию лезолов в сыворотке

Ингибиторы активности CYP3A4 и CYP2A6 могут снизить метаболизм метаболизма и, таким образом, увеличить концентрацию летания в плазме крови. Одновременное использование препаратов, которые значительно подавляют эти ферменты (мощные ингибиторы CYP3A4, включают, но не ограничиваются ими нельзя: кетоконазол, андтреконазол, кариконазол, ритонавир, кларитромицин и талитромицин; CYP2A6 (например, метоксалена)) может увеличить воздействие литрозола. Следовательно, пациенты, показывающие мощные ингибиторы CYP3A4 и CYP2A6, рекомендуются быть осторожными при применении.

Лекарства, которые могут снизить концентрацию Lerrozol в сыворотке

Индукторы активности CYP3A4 могут увеличить метаболизм метаболизма и, таким образом, уменьшают концентрацию LERrozol в плазме крови. Одновременное использование лекарственных средств, которые стимулируют CYP3A4 (например, фенитоин, рифампицин, карбамазепин, фенобарбитал и романстор) могут снизить воздействие литрозола. Следовательно, пациенты, показывающие мощные индукторы CYP3A4, рекомендуется быть осторожным при использовании. Индукторы CYP2A6 неизвестны.

Одновременное использование летарозола (2,5 мг) и тамоксифена 20 мг один раз в день привело к уменьшению уровня летарозола в плазме крови в среднем на 38%. Клинический опыт, полученный на основе исследований терапии второй линии рака молочной железы, показывает, что терапевтический эффект лечения был литронистом как частота возникновения нежелательных реакций, не увеличивается, если препарат использовался сразу после использования тамоксифена. Отказ Механизм этого взаимодействия неизвестен.

Лекарства, системные концентрации которых в сыворотке могут варьироваться в зависимости от Lelrozole

In vitro ЛЕТрозол подавляет изонзимы цитохрома P450 - CYP2A6 и умеренно CYP2C19,
Но клиническая значимость этого явления неизвестно. Однако следует принимать меры предосторожности при одновременном использовании ледрозольных и лекарственных средств, которые предпочтительно зависят от CYP2C19, и которые имеют узкий терапевтический диапазон (например, фенитоин, клопрогель). Субстрат с узким терапевтическим диапазоном для CYP2A6 неизвестен.

Исследование клинического взаимодействия с циметидинным (известным неспецифическим ингибитором CYP2C19 и Cyp3a4) и варфарин (чувствительный субстрат для CYP2C9 с узким терапевтическим диапазоном, который часто используется в качестве сопутствующего препарата для целевой популяции летания), показал, что совместное использование Препарат ЛЕТрозол и эти препараты не вызывают клинически значимого медицинского взаимодействия.

Обзор основы этих клинических исследований не выявил никаких доказательств других клинически значимых взаимодействий с другими препаратами, которые часто назначаются.

Особенности приложения.

Нарушение функции почек

Нет данных об использовании препарата летания для лечения пациентов с зазором креатинина <10 мл / мин. Перед назначением препарата такие пациенты должны быть взвешены на соотношении потенциального риска и ожидаемого эффекта лечения.

Х эстеин.

Проводить мониторинг холестерина в сыворотке. В ходе исследования с использованием адъювантной лечения гиперхолестеринемия была представлена у 52,3% пациентов, которые использовались литрозолом и 28,6% пациентов, которые использовались тамоксифеном. Согласно критериям для оценки степени тяжести побочных реакций (STS), зарегистрированных гиперхолестерином на 3-4 градуса у 0,4% пациентов в группе летомзола, а у 0,1% пациентов в тамоксифенской группе. Кроме того, в адъювантной терапии увеличение ≥1,5 х верхнего предела нормы (VMN) общего холестерина (как правило, не в среднем) наблюдалось у пациентов, которые использовали монотерапию и имел начальный уровень общего холестерина в крови Сыворотка в пределах нормальных пределов (т.е. <= 1,5 х VMN) в 151/1843 (8,2%) в группе ЛЕТрозола против 57/1840 (3,2%) в группе тамоксифена. Использование гиполипидемических препаратов потребовалось 25% пациентов, которые использовали летарозол, и 16% пациентов, которые использовались тамоксифеном.

Порушення функції печінки

У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за шкалою Чайлда-П'ю) системна експозиція та t _1/2 летрозолу приблизно вдвічі довший, ніж у здорової людини. Такі хворі потребують більш уважного спостереження.

Вплив на кістки

Оскільки ЛетроВіста є потужним препаратом, що знижує концентрацію естрогенів, під час ад'ювантної та розширеної ад'ювантної терапії у жінок з остеопорозом та/або переломами в анамнезі або тих, хто має підвищений ризик розвитку остеопорозу, необхідно оцінити мінеральну щільність кісткової тканини до початку лікування, протягом лікування та після завершення лікування летрозолом. В умовах ад'ювантного лікування також слід розглядати можливість застосування схеми послідовної терапії (летрозол протягом 2 років з подальшим переходом на прийом тамоксифену протягом 3 років) залежно від профілю безпеки пацієнтки.

Менопаузальний статус

У пацієнток із нез'ясованим менопаузальним статусом необхідно до початку лікування препаратом ЛетроВіста визначити рівень ЛГ, ФСГ та/або естрадіолу. Застосовувати препарат летрозол повинні тільки жінки з постменопаузальним ендокринним статусом.

Порушення лабораторних показників

Дозозалежного впливу препарату ЛетроВіста на будь-які гематологічні або біохімічні показники не спостерігалося. Помірне зменшення кількості лімфоцитів невизначеного клінічного значення спостерігалося у деяких пацієнтів, які застосовували препарат у дозі 2,5 мг. Таке зниження кількості лімфоцитів мало транзиторний характер приблизно у половини пацієнток, які зазнали впливу. У двох пацієнток розвинулася тромбоцитопенія, однак взаємозв'язок із досліджуваним препаратом не був з'ясований. Пацієнтки рідко виходили із дослідження через порушення лабораторних показників, пов'язані чи не пов'язані із застосуванням препарату.

Інші застереження

Слід уникати одночасного застосування препарату летрозол і тамоксифену, інших антагоністів естрогенів чи естрогеновмісних лікарських засобів, оскільки ці речовини можуть нівелювати фармакологічну дію летрозолу.

Оскільки препарат містить лактозу, його не рекомендовано застосовувати пацієнткам
з такими рідкісними спадковими проблемами, як непереносимість галактози, тяжка лактазна недостатність або мальабсорбція глюкози-галактози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки у перименопаузальному стані або жінки репродуктивного віку

Препарат ЛетроВіста слід застосовувати тільки жінкам з чітко встановленим постменопаузальним статусом. Існують постмаркетингові повідомлення про спонтанні аборти або вроджені аномалії у новонароджених, матері яких приймали препарат летрозол.

З огляду на повідомлення про поновлення функції яєчників у жінок на тлі лікування препаратом ЛетроВіста, незважаючи на чіткий постменопаузальний статус на початку терапії, лікар за потреби повинен обговорити з пацієнткою адекватні протизаплідні засоби.

Вагітність

Препарат ЛетроВіста може спричиняти вроджені вади розвитку у разі його застосування під час вагітності (зрощення губ, зовнішні статеві органи проміжного типу). Результати досліджень на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності. Тому препарат протипоказаний для застосування у період вагітності.

Період годування груддю

Невідомо, чи екскретується летрозол та його метаболіти у грудне молоко людини. Ризик для новонародженого немовляти виключити не можна.

Препарат ЛетроВіста протипоказаний для застосування під час годування груддю.

Фертильність

Фармакологічною дією летрозолу є зниження продукування естрогену шляхом інгібування ароматази. У жінок у пременопаузі інгібіція синтезу естрогену призводить до відповідного підвищення рівня гонадотропінів (ЛГ, ФСГ). Підвищення рівня ФСГ насамперед стимулює ріст фолікулів, що може індукувати овуляцію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив препарату ЛетроВіста на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами незначний. Оскільки при лікуванні препаратом у хворих спостерігалися загальна слабкість і запаморочення, а також в окремих випадках‒сонливість, рекомендується бути обережними під час керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі, у т.ч. пацієнти літнього віку. Рекомендована доза препарату ЛетроВіста становить 2,5 мг 1 раз на добу. В ад'ювантній та розширеній ад'ювантній терапії лікування препаратом повинно тривати протягом 5 років до тих пір поки не настане рецидив захворювання. Хворим із метастазами терапію препаратом ЛетроВіста слід продовжувати доти, доки ознаки прогресування захворювання не стануть очевидними. В умовах ад'ювантного лікування також слід розглядати можливість застосування схеми послідовної терапії (летрозол протягом 2 років з подальшим переходом на прийом тамоксифену протягом 3 років).

В умовах неоад'ювантного лікування терапію препаратом ЛетроВіста слід продовжувати протягом 4-8 місяців, щоб досягнути оптимального зменшення пухлини. Якщо відповідь на лікування недостатня, слід припинити терапію препаратом летрозол і призначити планове хірургічне втручання та/або обговорити з пацієнткою варіанти подальшого лікування.

Для пацієнток літнього віку корекція дози препарату не потрібна.

Діти. Для лікування дітей препарат не застосовують. Безпека та ефективність застосування препарату дітям не встановлені. Наявні дані обмежені, тому неможливо розробити рекомендації щодо дозування.

Пацієнтки із порушеннями функції печінки та/або нирок. Для пацієнток з ураженнями печінки від легкого до середнього ступеня (клас А та В за шкалою Чайлда-П'ю) або нирок (при кліренсі креатиніну ³ 10 мл/хв) корекція дози препарату не потрібна. Наявні дані щодо пацієнток із нирковою недостатністю з кліренсом креатиніну <10 мл/хв або тяжкими порушеннями функції печінки недостатні. Пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за класифікацією Чайлда-П'ю) потребують ретельного нагляду.

Спосіб застосування

Препарат ЛетроВіста слід приймати перорально, незалежно від вживання їжі, оскільки їжа не впливає на ступінь абсорбції препарату.

Пропущену дозу слід прийняти одразу, як тільки пацієнтка згадає про це. Однак, якщо пацієнтка згадає про це незадовго до прийому наступної дози (за 2-3 години), пропущену дозу слід пропустити та прийняти наступну дозу згідно з графіком. Не слід приймати подвійну дозу, оскільки при прийомі добової дози, вищої від рекомендованої 2,5 мг, спостерігалася системна експозиція, вища від пропорційної.

Діти.

Препарат не застосовують дітям, оскільки ефективність та безпека його застосування для цієї категорії пацієнтів не вивчалися в межах клінічних досліджень.

Передозування.

Повідомлялося про поодинокі випадки передозування препарату.

Специфічне лікування з приводу передозування невідоме; лікування повинно бути симптоматичним і підтримуючим.

Побічні реакції.

Загальний огляд профілю безпеки

Частоту небажаних реакцій для препарату ЛетроВіста визначали переважно на основі даних, отриманих у ході клінічних досліджень.

Препарат загалом добре переносився у всіх дослідженнях як терапія першої і другої лінії при лікуванні поширеного раку молочної залози, як ад'ювантна терапія раку молочної залози‒на ранніх стадіях і як розширена ад'ювантна терапія раку молочної залози‒у жінок, які раніше одержували стандартну ад'ювантну терапію тамоксифеном. Майже в
1/3 пацієнток, які лікувалися препаратом летрозол при метастатичних і неоад'ювантних станах, приблизно у 75 % пацієнток при ад'ювантному призначенні (обидві групи приймали і препарат летрозол і тамоксифен, медіана лікувального періоду становила 60 місяців) і майже у 80 % пацієнток при розширеній ад'ювантній терапії (і летрозола, і плацебо, медіана лікувального періоду становила 60 місяців) спостерігалися побічні реакції. Взагалі побічні реакції, які спостерігалися, мали переважно слабкий або помірно виражений характер і у більшості випадків були пов'язані з дефіцитом естрогенів. Найчастіше у звітах про клінічні дослідження згадувалися побічні реакції у вигляді припливів, гіперхолестеринемії, артралгії, нудоти, посиленого потовиділення та стомлюваності. До важливих небажаних реакцій, що можуть розвиватися на тлі лікування препаратом ЛетроВіста, належать такі явища з боку опорно-рухового апарату, як остеопороз та/або переломи кісток, та явища з боку серцево-судинної системи (у тому числі цереброваскулярні та тромбоемболічні явища). Багато побічних явищ можуть бути зумовлені природними фармакологічними наслідками дефіциту естрогенів (наприклад, припливи, алопеція чи вагінальна кровотеча). Більшість небажаних реакцій спостерігалися у перші кілька тижнів лікування. Категорії частоти для цих небажаних реакцій описані у таблиці 1.

Побічні явища зазначені за частотою виникнення, першими зазначаються найбільш розповсюджені. Для оцінки частоти виникнення різних побічних реакцій використовувалися такі градації: дуже часто ( ³ 10 %); часто (від ³ 1 % до < 10 %); нечасто (від ³ 0,1 % до < 1 %); рідко (від ³ 0,01 % до < 0,1 %); дуже рідко (< 0,01 %), частота невідома (неможливо оцінити, виходячи з наявних даних).

Таблиця 1

Клас системи органів	Частота	Побічні реакції
Інфекції та інвазії	нечасто	Інфекції сечовидільної системи
Доброякісні, злоякісні та нез'ясовані новоутворення, включаючи кісти та поліпи	нечасто	Біль у пухлинних вогнищах ⁽¹⁾
З боку крові та лімфатичної системи	нечасто	Лейкопенія
З боку імунної системи	частота невідома	Анафілактичні реакції
Метаболічні порушення та розлади живлення	дуже часто	Гіперхолестеринемія
Метаболічні порушення та розлади живлення	часто	Анорексія, підвищення апетиту
З боку психіки	часто	Депресія
З боку психіки	нечасто	Тривожність (включаючи нервозність), дратівливість
З боку нервової системи	часто	Головний біль, запаморочення
З боку нервової системи	нечасто	Сонливість, безсоння, погіршення пам'яті, дизестезія (включаючи парестезію, гіпестезію), порушення смакових відчуттів, інсульт, зап'ястковий тунельний синдром
З боку органів зору	нечасто	Катаракта, подразнення ока, затьмарення зору
З боку серця	нечасто	Відчуття серцебиття ⁽¹⁾ , тахікардія, випадки ішемії міокарда (включаючи виникнення або погіршення перебігу стенокардії, стенокардію, що вимагає хірургічного втручання, інфаркт міокарда та ішемію міокарда)
Судинні порушення	дуже часто	Гарячі припливи
	часто	Артеріальна гіпертензія
	нечасто	Тромбофлебіт (включаючи тромбофлебіт поверхневих та глибоких вен)
	рідко	Легенева емболія, артеріальний тромбоз, цереброваскулярний інфаркт
З боку дихальної системи, торакальні та медіастинальні порушення	нечасто	Задишка, кашель
З боку шлунково-кишкового тракту	часто	Нудота, блювання, диспепсія ⁽¹⁾ , запор, діарея, біль у животі
З боку шлунково-кишкового тракту	нечасто	Стоматит ⁽¹⁾ , сухість у роті
З боку гепатобіліарної системи	нечасто	Підвищення рівня печінкових ферментів
З боку гепатобіліарної системи	частота невідома	Гепатит
З боку шкіри та підшкірної клітковини	дуже часто	Посилене потовиділення
	часто	Алопеція, висипання (включаючи еритематозні, макулопапулярні, псоріатичні та везикулярні висипання), сухість шкіри
	нечасто	Свербіж, кропив'янка
	частота невідома	Токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, ангіоневротичний набряк
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини	дуже часто	Артралгія
	часто	Біль у м'язах, біль у кістках ⁽¹⁾ , остеопороз, переломи кісток
	нечасто	Артрит
	частота невідома	Синдром «клацаючого пальця»
З боку сечовидільної системи та нирок	нечасто	Підвищена частота сечовипускання
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	часто	Вагінальна кровотеча
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	нечасто	Вагінальні виділення або сухість, біль у молочних залозах
Загальні розлади та реакції у місті введення	дуже часто	Стомлюваність (включаючи астенію, нездужання)
	часто	Периферичний набряк
	нечасто	Підвищення температури, сухість слизових оболонок, відчуття спраги, генералізований набряк
Дослідження	часто	Збільшення маси тіла
Дослідження	нечасто	Зменшення маси тіла

- тільки при лікуванні метастатичного ураження

Про деякі небажані реакції повідомлялося зі значно відмінною частотою в умовах ад'ювантного лікування.

Таблиця 2

Ад'ювантна терапія летрозолом порівняно з монотерапією тамоксифеном: небажані явища, частота яких значуще відрізнялась

Небажані побічні реакції	Летрозол, частота явищ		Тамоксифен, частота явищ
	N = 2448		N = 2447
	Протягом лікування (медіана 5 років)	У будь-який час після рандомізації (медіана 8 років)	Протягом лікування (медіана 5 років)	У будь-який час після рандомізації (медіана 8 років)
Перелом кісток	10,2 %	14,7 %	7,2 %	11,4 %
Остеопороз	5,1 %	5,1 %	2,7 %	2,7 %
Тромбоемболічні явища	2,1 %	3,2 %	3,6 %	4,6 %
Інфаркт міокарда	1,0 %	1,7 %	0,5 %	1,1 %
Гіперплазія ендометрія/ рак ендометрія	0,2 %	0,4 %	2,3 %	2,9 %

Примітка. Протягом лікування − включає 30 днів після останньої дози. У будь-який час − включає період подальшого спостереження після закінчення або відміни досліджуваного лікування.

Різниця заснована на співвідношенні ризиків та 95 % довірчих інтервалах.

Таблиця 3

Послідовне лікування порівняно з монотерапією летрозолом: небажані явища, частота яких значуще відрізнялась

Побічні реакції	Монотерапія летрозолом	Летрозол ->тамоксифен	Тамоксифен->летрозол
	N = 1535	N = 1527	N = 1541
	5 років	2 роки->3 роки	2 роки->3 роки
Переломи кісток	10,0 %	7,7 %*	9,7 %
Проліферативні розлади з боку ендометрія	0,7 %	3,4 %**	1,7 %**
Гіперхолестеринемія	52,5 %	44,2 %*	40,8 %*
Гарячі припливи	37,6 %	41,7 %**	43,9 %**
Вагінальна кровотеча	6,3 %	9,6 %**	12,7 %**

* Значуще менше, ніж у групі монотерапії летрозолом

** Значуще більше, ніж у групі монотерапії летрозолом

Примітка. Період повідомлення включає період лікування або 30 днів після припинення лікування.

Опис окремих побічних реакцій

Небажані реакції з боку серця

В умовах ад'ювантного лікування, крім представлених у таблиці 2 даних, повідомлялося про такі небажані явища щодо препарату ЛетроВіста і тамоксифену відповідно (з медіаною тривалості лікування 60 місяців плюс 30 днів): стенокардія, що вимагає хірургічного лікування (1,0 % проти 1,0 %); серцева недостатність (1,1 % проти 0,6 %); артеріальна гіпертензія (5,6 % проти 5,7 %); порушення церебрального кровообігу/транзиторна ішемічна атака (2,1 % проти 1,9 %).

В умовах розширеного ад'ювантного лікування повідомлялося про такі небажані явища для препарату ЛетроВіста (медіана тривалості лікування 5 років) і плацебо (медіана тривалості прийому 3 роки) відповідно: стенокардія, що вимагає хірургічного лікування (0,8 % проти 0,6 %); вперше діагностована стенокардія або погіршення перебігу стенокардії (1,4 % проти 1,0 %); інфаркт міокарда (1,0 % проти 0,7 %); тромбоемболічне явище* (0,9 % проти 0,3 %); інсульт/транзиторна ішемічна атака* (1,5 % проти 0,8 %).

Частота явищ, позначених*, статистично значуще відрізнялась у двох групах лікування.

Небажані реакції з боку опорно-рухового апарату

Дані з безпеки для опорно-рухового апарату, отримані в умовах ад'ювантного лікування, представлені у таблиці 2.

В умовах розширеного ад'ювантного лікування переломи кісток або остеопороз спостерігались у статистично значуще більшої кількості пацієнток групи лікування препаратом летрозол (переломи кісток – 10,4 % і остеопороз – 12,2 %), ніж у пацієнток групи плацебо (5,8 % та 6,4 % відповідно). Медіана тривалості лікування становила 5 років для препарату летрозол порівняно з 3 роками для плацебо.

Термін придатності .

3 роки.

Умови зберігання .

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці для захисту від вологи у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Сінтон Хіспанія, С.Л.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Пол. Лес Салінес, вул. К/Кастелло, 1, Сант Боі де Ллобрегат, Барселона, 08830, Іспанія.

ЛЕТРОЗОЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа