Личный кабинет
ЛИНЕЗОЛИД-ГЕТЕРО табл. п/о 600 мг блистер №10
rx
Код товара: 452062
Производитель: Hetero Labs (Индия)
6 700,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Линзолид Гетеро
Линия Золид - Гетеро
Место хранения:
Активный ингредиент: Леннес;
1 таблетка, покрытая оболочкой пленки, содержит 600 мг ленезолида;
Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, кукурузный крахмал, гидроксипропилцеллюлоза, крахмал натрия гликолят, стеарат магния, опадри белый 03B58895.
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства. линии, с обратной стороной таблетки.
Планшет можно разделить на два уровня.
Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные агенты для системного применения. ATH ATH J01X X08.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Лынзолид - это синтетический, антибактериальный препарат, принадлежащий классу оксазолидинонов. Он демонстрирует активность in vitro в отношении аэробных грамположительных бактерий и анаэробных микроорганизмов. Линина избирательно подавляет синтез бактериальных белков путем связывания с местом бактериальных рибосом (23S субъединица 50-х годов) и предотвращает образование функционального набора инициации 70-х годов, что является важным компонентом процесса перевода. Было зафиксировано, что распределение минимальной ингибирующей концентрации (MIC) лиснолида для клинических типов дикого типа Mycobacterium Tuberculosis составляют от 0,125 до 0,5 мг / мл, с рекомендуемой «эпидемиологической точкой отсечения» (ECOFF) составляет 0,5 мг / ML.
Существуют ограниченные данные о эффективности и безопасности линзолида при лечении мультимирела туберкулеза (MR-TB).
В рандомизированном контролируемом исследовании у 65 пациентов с положительными результатами микроскопии микросутума, туберкулез с больными расширенным сопротивлением (PP-TB) получали двухлетние индивидуальные процедуры лекарственной терапией или без него (начальная доза - 1200 мг / день для 4 -6 недель, а затем дозы 300-600 мг / суток). Продолжительность лечения составляла от 6 до 24 месяцев со средним значением ~ 12 месяцев. До 24 месяцев 78,8% пациентов в Линзолидской группе и 37,6% пациентов в контрольной группе имели негативные культуры (P <0,001). Частота успешной терапии составляла 69,7% (23/33) и 34,4% (11/32) в группе Lynzolid Group и Control, соответственно (p = 0,004).
В другом рандомизированном контролируемом исследовании на PP-TB зарегистрировано 41 пациента с положительным суповым ходом мокрота, который не ответил на доступное лекарство в течение предыдущих 6 месяцев. Пациенты получали Lynzolid (600 мг / день), немедленно или через 2 месяца дополнительно к их основной режиме лечения. После подтверждения мазоки мокроты или через 4 месяца пациенты были рандомизированы для продолжения лечения 600 мг / день или 300 мг / день до дополнительно 18 месяцев.
До 4 месяцев 79% (15/19) пациентов в непосредственной ближайшей группе и 35% (7/20) в группе с отсроченным лечением была преобразование культуры (P = 0,001). Через 1 год после окончания лечения 71% (27/38) пациентов, получающих Линзолид, имели отрицательные культуры мокроты.
В систематическом обзоре сообщалось, что коэффициент конверсии культур мозолей составил 88,45% (95% ди = 83,82-92,38%) на основе 507 пациентов с 23, в основном надзорных исследований. Дозы линстинки составили 300-1200 мг / день, продолжительность лечения - от 1 до 36 месяцев.
Фармакокинетика.
Поглощение
Когда устное использование линестина быстро поглощается. Абсолютная оральная биодоступность лензолида (пероральная и внутривенная дозировка в перекрестной экспертизе) является полной (приблизительно 100%).
Исследование биоэквивалентности по биодоступности лисноолидных таблеток 600 мг с опорным препаратом у 32 здоровых добровольцев.
После одной дозы линнелида 600 мг среднего (SD) C Max Lynzolid составляли 13,8 мкг / мл (2,7 мкг / мл), а среднее (SD) AUC 0-INF составил 150,0 мкг • час / мл (37, 0 мкг • час / мл). Среднее (SD) T max (h) составляло 1,99 (1,07). Стационарное состояние достигается на второй день дозирования. Поглощение в желудке существенно не зависит от использования пищи.
Распределение
Объем распределения в гомеостазе равен 40-50 литрам у здоровых взрослых волонтеров. Связывание с белками плазмы составляет 31% и не зависит от концентрации.
Концентрации линзолида были определены в различных жидкостях, полученных из ограниченного количества добровольцев, изучаемых приемных доз. Соотношение линнелида в слюне и пота относительно плазмы составило 1,2: 1,0 и 0,55: 1,0 соответственно. Соотношение еды эпителиальной подкладки и альвеолярных клеток составляло 4,5: 1,0 и 0,15: 1,0 при измерении в доместасисе C Max , соответственно. В небольшом исследовании субъектов с желудочкообразным перитонеальным тюрем и ненасыщенной оболочкой мозга соотношение лензолида в спинномозговой жидкости к плазме на C Max было 0,7: 1,0 после многократного приема линнезолида.
Метаболизм
Лынзолид предпочтительно метаболизируется окислением морфолического кольца с образованием двух неактивных производных карбоновой кислоты с открытым кольцом: метаболит аминоэтоксицесной кислоты (A) и метаболита гидроксиэтилглицина (B). Предполагается, что метаболит A образован ферментативным путем, в то время как образование метаболита опосредовано неферментативным механизмом, содержащим химическое окисление при in vitro . Исследования in vitro продемонстрировали, что Линзолид минимально метаболизируется возможным участием в этом процессе системы цитохрома человека P450. Тем не менее, метаболические пути для линзолида не доработаны.
Разведение
У пациентов с нормальной функцией почек или слабым до умеренной почечной недостаточности линзолида, главным образом, полученные в стеклостаз с мочой в виде PNU-42586 (40%), начальное вещество препарата (30%) и PNU-142300 (10%) ). Никакие источники не было обнаружено в фекалиях, в то время как примерно на 6% и 3% каждой дозы проявляются как PNU-142586 и PNU-142300 соответственно. Срок годности Линзолида в среднем 5-7 часов.
Немердировочное оформление составляет приблизительно 65% от общего оформления линзолида. Небольшая степень нелинейности зазора наблюдается с увеличением доз линзолида. Это происходит из-за более низкого почечного и немецкого разрешения при более высоких концентрациях Линзолида. Однако разница в оформлении очень мала и не влияет на период полураспада.
Клинические характеристики.
Индикация.
Линештина, таблетки 600 мг используются в сочетании с другими препаратами для лечения туберкулеза, вызванными микобактериями туберкулеза у взрослых и подростков с массы тела не менее 30 кг.
Линестина, таблетки 600 мг используются только в качестве препарата второй линии терапии, когда антимикобактериальные препараты первой линии не подходят в результате сопротивления или непереносимости.
Официальные руководящие принципы управления для туберкулеза, например, для рекомендаций ВОЗ: ( http://www.who.int/tb/mdrtbguidelines2016.pdf ) следует рассмотреть.
Противопоказание.
Известна повышенная чувствительность к Линзолиду или любому другому компоненту препарата.
За исключением случаев, когда есть возможность тщательного наблюдения и мониторинга кровяного давления, Линзолид не следует назначать пациентам с такими сопутствующими клиническими условиями или в случае сопутствующего приема таких препаратов:
- Пациенты с неконтролируемой артериальной гипертонией, феохромоцитомой, канцероидной опухолью, тиреотоксикозом, биполярной депрессией, расстройством шизофаквации, острые эпизоды головокружения;
- Пациенты принимают такие лекарства: петидин, псевдоэфедрин и фенилпропаноламин (см. Раздел «Взаимодействие с другими препаратами и другими типами взаимодействия»).
Линзолид противопоказан для женщин, которые кормят грудью (см. Раздел «Особенности применения»).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Ингибиторы Monoamine Oxidase (Mao)
Линзолид - не избирательный ингибитор обратной связи MAO. В исследованиях взаимодействия лекарственных средств и исследований по безопасности использование линзолида было получено очень ограниченное количество данных об использовании линнелида для пациентов, получающих сопроводительные препараты, которые создают определенные риски в результате подавления Мао. Следовательно, использование Lynzolid не рекомендуется, если невозможно провести бдительный наблюдение и мониторинг состояния пациента (см. Раздел «Противопоказания»).
Потенциальные взаимодействия, приводящие к увеличению артериального давления
Лынзолид может увеличить увеличение артериального давления, вызванного препаратами с вазомированным действием. Следовательно, линьестина и препараты с васосодержащим действием не должны использоваться вместе, за исключением случаев, когда необходимо использовать эти препараты.
У здоровых добровольцев с нормальным артериальным давлением линстина усиливает рост артериального давления, вызванного гидрохлоридом псевдоэфедрина и фенилпропаноламида. Комбинированное введение лензолида и псевдоэфедрина или гидрохлорида фенилпропаноламида приводит к увеличению систолического артериального давления в среднем 30-40 мм. Rt Искусство. по сравнению с ростом на 11-15 мм. Rt Искусство. Под воздействием лишь линзолида, на 14-18 мм. Rt Искусство. - под воздействием только псевдоэфедрина или фенилпропаноламина и 8-11 мм. Rt Искусство. - при размещении плацебо. Аналогичные исследования в группе пациентов с артериальной гипертензией не проводились. Рекомендуется тщательно выбирать дозу препаратов, которые имеют васопереходные эффекты, включая дофаминергические препараты для получения желаемого результата в комбинированном использовании линеарида с этими препаратами.
Потенциальные серотонергические взаимодействия
Потенциальные взаимодействия лекарств были изучены в исследовании, с участием здоровых добровольцев. Участники получили декстрометорфан (две дозы 20 мг с интервалом в 4 часа) в сочетании с линзолидом или без него. У здоровых добровольцев, получающих Линзолид и декстрометорфан, не наблюдал за проявлениями синдрома серотонина (путаница, восхищение, беспокойство, тремор, патологический краснех, улучшенные потливость, гиперпиренность).
Опыт после маркетинга: одно сообщение было получено по появлению проявлений, аналогичных проявлениям синдрома серотонина, у пациента после использования ленезолида и декстрометорфана, которое исчез после отмены обоих лекарств.
При клиническом использовании линнеолида и серотонинергических препаратов, в том числе антидепрессанты, такие как избирательные ингибиторы обратного захвата серотонина (SZZS), были описаны случаи синдрома серотонина. Таким образом, объединенное использование этих препаратов возможно только для лечения пациентов, для которых лечение как линзолидов, так и серотонинергических препаратов имеет решающее значение (см. Раздел «Противопоказания»).
Применение в сочетании с насыщенными тираминными продуктами
У пациентов, получающих лисинолид и тирамин в количестве менее 100 мг, не было значительного эффекта вазопрессора. Это указывает на необходимость избежать только избыточного потребления продуктов и напитков с высоким тирамином (зрелые сыры, дрожжевые экстракты, неопределенные алкогольные напитки и ферментированные продукты из соевых бобов, таких как соевый соус).
Препараты, которые метаболизируются с использованием цитохрома P450
Лынзолид не является индуктором цитохрома P450 (CYP). Кроме того, Lynzolid не препятствует активности клинически значимых форм ISO (например, 1A2, 2с9, 2с19, 2D6, 2E1, 3A4) у людей. Следовательно, не ожидается, что он не влияет на линзолиду на фармакокинетику других лекарств, которые метаболизируются этими основными ферментами.
Одновременное использование Lynzolid существенно не влияет на фармакокинетические характеристики (ы) -Barin, который активно метаболизируется с использованием CYP2C9. Такие лекарства, такие как варфарин и фенитоин, которые являются субстратами CYP2C9, могут использоваться с линзолидом без изменения дозированного режима.
Сильные индукторы CYP 3A4
Осреживание: одновременное использование рифампина и лензолида привело к снижению C Max Linesolid на 21% и уменьшение уровня AUC 0-12 лензолида на 32%. Клиническая значимость этого взаимодействия не установлена. Механизм этого взаимодействия не полностью изучен и может быть связан с индукцией ферментов печени. Другие сильные индукторы ферментов печени (например, карбамазепин, фенитоин, фенобарбитал) могут вызвать аналогичное или менее сильное снижение выставки Lynzolid.
Антибиотики
Азреоны . Фармакокинетика линейного или азтреонама не меняется, когда использование этих препаратов одновременно.
Гентамицин . Фармакокинетика лензолида или гентамицина не меняется, когда использование этих препаратов одновременно одновременно.
Антиоксиданты
При одновременном применении препарата с витамином С или витамином Е, коррекция дозы не рекомендуется исправлять дозу.
Особенности приложения.
Учитывая потенциально серьезные побочные эффекты линцелида, в частности анемии, тромбоцитопении, лактоцидоза, периферической невропатии и невропатии зрительного нерва, при принятии решения об использовании линнезида необходимо учитывать риски и преимущества его применения Отказ Из-за возможности серьезных и опасных для жизни неблагоприятные события рекомендуется тщательный мониторинг. Lynzolid лучше всего подходит для пациентов с MR-TB, который имеет дополнительную медицинскую стабильность или туберкулез с помощью расширенного сопротивления (PP-TB), или которые имеют непереносимость для других компонентов основного режима лечения.
Миелосупрессия
Были случаи миелосупрессии, в частности анемии, лейкопении, пенсиопении и тромбоцитопении, у некоторых пациентов, получающих Линзолид. Это может быть серьезным и опасно для жизни. Эти побочные эффекты были в некоторых случаях обратимы при снижении дозы препарата (обычно от 600 до 300 мг / день). Гематологическая токсичность менее распространена при использовании современной дозированной стратегии один раз в день. После отмены линзолида нарушили гематологические показатели, возвращаемые на уровень, наблюдаемый перед лечением. Риск этих проявлений связан с продолжительностью лечения. У пожилых пациентов использование Lynzolid сопровождается более высоким риском патологических изменений в крови по сравнению с младшими пациентами. У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (независимо от того, проходят ли они диализные процедуры) частота развития тромбоцитопении. Тщательное наблюдение рекомендуется для расчета равномерных элементов крови для пациентов, получающих линзолид. Таким образом, тщательный мониторинг формулы крови необходима в таких группах пациентов: пациентов с анемией, гранулоцитопенией или тромбоцитопенией; Пациенты, получающие сопутствующие препараты, способные снижать уровень гемоглобина, уменьшить количество элементов крови или отрицательно влиять на количество или функциональную активность тромбоцитов; Пациенты с тяжелой формой почечной недостаточности.
Если при лечении линозолида необходимо значительное миелосупрессия, лечение должно быть прекращено. Исключение являются случаями, когда продолжение лечения признается абсолютно необходимым. В таких ситуациях тщательный мониторинг общего состояния крови должен быть проведен и применять соответствующие стратегии лечения.
Во время исследования в группе пациентов, получающих Lynzolid более 28 дней (максимальная рекомендуемая продолжительность лечения) наблюдала увеличение тяжелой анемии. Такие пациенты, скорее всего, понадобится переливание крови. По случая анемии при необходимости переливания крови были также сообщены в период Postmarketing. Такая анемия встречалась чаще у пациентов, получающих Линзолид более 28 дней.
Также период постмаркетинга сообщили о случаях Содермоластной анемии у пациентов, большинство из которых получили Линзолид более 28 дней. После прекращения линзолида большинство пациентов полностью или частично извлекли в результате лечения анемии или даже без лечения.
Лактацидоз
При применении линзолида сообщили лактацидоз. Пациенты, в которых во время использования линсона существуют проявления метаболического ацидоза, включая рецидивирую тошноту или рвоту, боли в животе, низкий уровень бикарбоната или гипервентиляции, должны немедленно обратиться за медицинской помощью. В случае развития молочно-ацидоза необходимо учитывать преимущества дальнейшего лечения линнезидом и потенциальными рисками.
Диарея и колит, связанные с использованием антибиотиков
При применении почти всех антибиотиков, в том числе линьсиолида, оно сообщалось о возникновении диареи и колита, связанного с использованием антибиотиков, включая псевдомембранозный колит, и связанные с равниной диареей ( CDAD ), выраженность которых может варьироваться от умеренной диареи колит с фатальным следствием. Поэтому важно учитывать возможность этого диагноза у пациентов, в которых во время или после применения линзолида развивается диарея. У разі наявності підозри на діарею чи коліт, що пов'язано із застосуванням антибіотиків, або при підтвердженні цього діагнозу необхідно припинити застосування антибактеріальних препаратів (включаючи лінезолід) та негайно розпочати відповідні терапевтичні заходи. У таких ситуаціях протипоказане застосування препаратів, які пригнічують перистальтику.
Дисфункція мітохондрій
Лінезолід пригнічує мітохондріальний синтез білків. У результаті цього пригнічення можуть розвиватися такі побічні реакції, як лактатацидоз, анемія та нейропатія (периферична та зорового нерва). Ці явища більш поширені у разі застосування препарату протягом більше 28 днів.
Серотоніновий синдром
Надходили спонтанні повідомлення про розвиток серотонінового синдрому, пов'язаного з одночасним застосуванням лінезоліду та серотонінергічних препаратів, включаючи антидепресанти (такі як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну). Таким чином, одночасне застосування лінезоліду та серотонінергічних препаратів протипоказане, за винятком випадків, коли таке застосування має вирішальне значення. У таких випадках пацієнт повинен знаходитися під пильним спостереженням з метою виявлення симптомів серотонінового синдрому, таких як порушення когнітивної функції, гіперпірексія, гіперрефлексія та порушення координації рухів. У разі виникнення цих симптомів лікар повинен розглянути можливість відміни того чи іншого препарату. Після відміни серотонінергічного препарату можливе виникнення симптомів відміни.
Периферична нейропатія та нейропатія зорового нерва
У пацієнтів, які отримували лікування лінезолідом, спостерігався розвиток периферичної нейропатії, а також нейропатії зорового нерва, яка іноді прогресувала до втрати зору. Такі повідомлення насамперед стосувались пацієнтів, які отримували лікування протягом більше 28 днів (максимальна рекомендована тривалість лікування).
Усім пацієнтам необхідно повідомляти про симптоми порушення зору, такі як зміна гостроти зору, зміна кольорового сприйняття, нечіткість зору або випадання частини поля зору. У таких випадках рекомендовано терміново провести огляд та направити пацієнта до офтальмолога, якщо необхідно. Якщо пацієнт приймає лінезолід протягом більше ніж 28 днів, йому необхідно регулярно перевіряти зір.
У разі розвитку периферичної нейропатії або нейропатії зорового нерва необхідно зважити користь подальшого лікування лінезолідом та потенційні ризики.
Судоми
Повідомлялося про випадки судом у пацієнтів, які отримували терапію лінезолідом. У більшості випадків ці пацієнти мали судоми в анамнезі. Пацієнтам необхідно повідомляти лікарів, якщо у них раніше виникали судоми.
Інгібітори МАО
Лінезолід є неселективним інгібітором МАО зворотної дії. Проте у дозах, які застосовують для антибактеріальної терапії, він не чинить пригнічувальної дії. У дослідженнях взаємодії лікарських препаратів та дослідженнях безпеки застосування лінезоліду було отримано дуже обмежену кількість даних про застосування лінезоліду пацієнтам з основними захворюваннями та про супутнє лікування препаратами, при яких виникають певні ризики внаслідок пригнічення МАО. Тому застосування лінезоліду за таких обставин не рекомендоване, якщо неможливо проводити пильне спостереження та моніторинг стану пацієнта (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Застосування у поєднанні з насиченими тираміном продуктами
Пацієнтам слід рекомендувати уникати споживання великої кількості продуктів, які містять тирамін (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Суперінфекція
Вплив лінезоліду на нормальну мікрофлору не вивчався у клінічних випробуваннях.
Застосування антибіотиків іноді може призводити до надмірного росту нечутливих організмів. Наприклад, приблизно у 3 % пацієнтів, які отримували лінезолід у рекомендованих дозах, протягом клінічних досліджень спостерігали виникнення кандидозу, пов'язаного із застосуванням препарату. У разі виникнення суперінфекцій під час лікування слід вживати відповідних заходів.
Особливі групи пацієнтів
Застосовувати лінезолід для лікування пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю слід з обережністю та лише у ситуаціях, коли очікувана користь є більшою за теоретичний ризик
(див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Порушення фертильної функції
Вплив лінезоліду на репродуктивну функцію чоловіків невідомий, ризик зниження фертильності не може бути виключений, особливо при тривалому лікуванні у підлітків чоловічої статі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Допоміжні речовини
Цей лікарський засіб містить лактозу. Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю .
Період вагітності. Немає адекватних даних щодо застосування лінезоліду вагітним жінкам. Результати досліджень на тваринах продемонстрували наявність репродуктивної токсичності. Потенційний ризик для людини – наявний. Лінезолід не слід застосовувати у період вагітності, окрім випадків, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик.
Період годування груддю. Результати досліджень на тваринах показали, що лінезолід та його метаболіти можуть проникати у грудне молоко. Тому слід припинити годування груддю на час лікування препаратом.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Необхідно попереджати пацієнтів про можливість розвитку запаморочення або симптомів порушення зору під час прийому лінезоліду та рекомендувати їм не керувати автомобілем і не працювати з механізмами у разі виникнення названих симптомів.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі і підлітки віком від 12 років і масою тіла не менше 30 кг
Лінезолід-Гетеро, таблетки по 600 мг, застосовують перорально по 600 мг один раз на добу. Доза може бути зменшена до 400–300 мг/добу, якщо розвиваються серйозні несприятливі ефекти (див. розділ «Побічні реакції»).
Особливі групи пацієнтів
Застосування пацієнтам літнього віку : немає потреби в корекції дози.
Застосування пацієнтам із нирковою недостатністю (зокрема із кліренсом креатиніну < 30 мл/хв): фармакокінетика лінезоліду не змінюється у пацієнтів з будь-яким ступенем ниркової недостатності, проте два основні метаболіти лінезоліду накопичуються у пацієнтів із нирковою недостатністю тим більше, чим більший ступінь тяжкості ниркової дисфункції. Незалежно від функції нирок досягалися однакові концентрації лінезоліду у плазмі крові, тому для пацієнтів з нирковою недостатністю не рекомендується проводити корекцію дози. Проте, враховуючи відсутність інформації про клінічну значущість накопичення основних метаболітів, при застосуванні лінезоліду пацієнтам із нирковою недостатністю слід зважити потенційні ризики накопичення цих метаболітів. І лінезолід, і два метаболіти виводяться за допомогою гемодіалізу. Інформація про вплив перитонеального діалізу на фармакокінетику лінезоліду відсутня. Оскільки через 3 години після введення препарату приблизно 30 % дози виводиться протягом 3 годин гемодіалізу, пацієнтам, які отримують таке лікування, лінезолід слід застосовувати після гемодіалізу. Отже, лінезолід слід приймати з особливою обережністю пацієнтам з тяжкою формою ниркової недостатності, які проходять діаліз, і тільки в разі, якщо очікувана користь перевершить теоретичний ризик.
Дотепер не існує досвіду введення лінезоліду пацієнтам, які перебувають на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі (CAPD), або застосовують альтернативні види лікування ниркової недостатності (крім гемодіалізу).
Застосування пацієнтам із печінковою недостатністю : клінічні дані з цього питання обмежені, тому рекомендується призначати лінезолід лише тоді, коли очікувана перевага від лікування вища за потенційний ризик.
Спосіб застосування
Лінезолід, таблетки по 600 мг, можна приймати з їжею або між прийомами їжі.
Діти.
Препарат у цій лікарській формі призначати дітям віком від 12 років і масою тіла не менше 30 кг.
Потенційний ризик зниження чоловічої фертильності слід враховувати при лікуванні підлітків (див. розділ «Особливості застосування»).
Передозування.
Специфічний антидот невідомий.
Не було зареєстровано випадків передозування.
У разі передозування показане симптоматичне лікування із проведенням заходів щодо підтримки рівня клубочкової фільтрації. Приблизно 30 % прийнятої дози препарату виводиться протягом 3 годин гемодіалізу, але немає даних щодо виведення лінезоліду під час процедур перитонеального діалізу або гемоперфузії. Два первинних метаболіти лінезоліду також виводяться шляхом гемодіалізу.
Побічні реакції.
Слід зазначити, що більшість доступних даних з безпеки для лінезоліду були отримані у пацієнтів з іншими захворюваннями, при дослідженнях із застосуванням більш високих доз лінезоліду тривалістю менше чотирьох тижнів.
Побічні реакції:
Найпоширенішими побічними явищами, пов'язаними з прийомом препарату, які призвели до припинення лікування, були головний біль, діарея, нудота і блювання. Близько 3 % пацієнтів припинили лікування, оскільки вони відчували пов'язані з прийомом препарату побічні явища.
Нижче наведено побічні реакції, які спостерігалися під час лікування лінезолідом згідно з частотою їх прояву.
Система органів | Часто ( > 1/100, < 1/10 | Нечасто ( > 1/1000, < 1/100) | Поодинокі ( > 1/10000,< 1/1000) | Рідкісні (< 1/10 000) | Частота невідома (не можна встановити з наявних даних) |
Інфекції та інвазії | Кандидоз (зокрема оральний та вагінальний) або грибкові інфекції | Вагініт | Антибіотико-асоційовані коліти, включаючи псевдомембранозний коліт | ||
З боку кровоносної та лімфатичної системи | Анемія | Еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцито-пенія | Панцитопе-нія | Мієлосупресія, сидеробластна анемія | |
З боку імунної системи | Анафілаксія | ||||
З боку метаболізму та харчування | Гіпонатріємія | Лактатацидоз | |||
З боку психіки | Безсоння | ||||
З боку нервової системи | Головний біль, перверсії смаку (металевий присмак), запаморочення | Гіпестезія, парестезія, конвульсії | Серотоніновий синдром, периферична невропатія | ||
З боку органів зору | Погіршення зору | Дефект поля зору | Зорова невропатія, неврит зорового нерва, втрата зору, зміна зорового чуття, зміна сприйняття кольору | ||
З боку органів слуху та лабіринту | Дзвін у вухах | ||||
З боку серця | Аритмія (тахікардія) | ||||
З боку судин | Артеріальна гіпертензія, флебіт, тромбофлебіт | Транзиторна ішемічна атака | |||
З боку шлунково-кишкового тракту | Діарея, нудота, блювання, локальний або загальний біль у животі, запор, диспепсія | Панкреатит, гастрит, сухість у роті, глосит, рідкі випорожнення, стоматит, розлади або зміна кольору язика | Знебарвлен-ня поверхні зубів | ||
З боку гепатобіліарної системи | Аномальні функціональні печінкові проби, збільшення рівнів аланінамінотранс-ферази, аспартаттрансамі-нази або лужної фосфатази | Підвищення рівня загального білірубіну | |||
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Свербіж, висипання | Дерматит, надмірне потовиділення, кропив'янка | Бульозні ураження шкіри при синдромі Стівенса–Джонсона та токсичному епідермальному некролізі, ангіоедема, алопеція | ||
З боку нирок і сечовидільної системи | Підвищення рівня азоту сечовини крові | Ниркова недостатність, поліурія, підвищення креатиніну | |||
З боку репродуктивної системи та молочних залоз | Вульвовагінальні порушення | ||||
Загальні розлади та порушення у місці введення | Озноб, біль у місці введення | Втома, гарячка, посилення спраги, локалізований біль | |||
исследование | Біохімія Підвищення лактатдегідрогенази, креатинінкінази, ліпази, амілази або глюкози. Зниження загального рівня білка, альбуміну, натрію та кальцію. Підвищення або зниження калію або бікарбонату. Гематологія Підвищення вмісту нейтрофілів або еозинофілів. Зниження рівня гемоглобіну, гематокриту або кількості еритроцитів. Підвищення або зниження кількості тромбоцитів або лейкоцитів. | Біохімія Підвищення рівня натрію або кальцію. Зниження рівня глюкози. Підвищення або зниження рівня хлоридів. Гематологія Підвищення кількості ретикулоцитів. Зниження кількості нейтрофілів. |
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка. Таблетки по 600 мг; по 10 таблеток у блістері, по 1 або 6 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Гетеро Лабз Лімітед/Hetero Labs Limited.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Юніт-V, Блок V і V-А, ТСIIC - Формулейшн СЕЗ, С. №№ 439, 440, 441 і 458, Полепаллі Віледж, Джадчерла Мандал, Телангана Стейт, 509301, Індія/Unit-V, Block V and VA, TSIIC - Formulation SEZ, S. Nos 439, 440, 441 & 458, Polepally Village, Jadcherla Mandal, Telangana State, 509301, India
ЛИНЕЗОЛИД
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
